Суть
виголошеного Бабіним зводилася до того, що у Криму встановлено тотальний інформаційний контроль
держави-агресора. Більше того, після введення в експлуатацію нового
передавального центру «Солоне озеро» поблизу Джанкоя російська пропаганда
«накриває» потужним сигналом значну територію Херсонської області. Наразі
співвідношення каналів мовлення з якісним прийомом складає один до десяти на
користь російської пропагандистської машини. Сигнал українських мовників з вежі
у Чонгарі глушиться на території Криму. Апеляція до міжнародних органів з
приводу захоплення українського частотного ресурсу не спрацьовує.
Реакція
на ці виклики з боку української влади не є адекватною. Через відсутність
фінансування зупинені роботи по збільшенню висоти вежі у Чаплинці. На
адміністративному кордоні з Кримом не було і немає ефективних засобів
нейтралізації сигналу російської пропаганди. «Українське радіо», яке об’єктивно
є найбільш фаховим і популярним у сегменті інформаційного мовлення, чомусь не
отримало частотного ресурсу в FM
-
діапазоні. для повноцінного мовлення на півдні Херсонщини та на територію Криму.
З
огляду на це, Голова Комітету Вікторія Сюмар зауважила, що ці проблеми, як і
спричинені політичним рішенням про вимкнення з 1 вересня ц.р. аналогового телевізійного
мовлення без відповідної підготовки і забезпечення населення засобами прийому
цифрового сигналу, лежить у площині повноважень Ради Національної безпеки і
оборони. Одначе Комітет не залишатиметься осторонь, використовуватиме для
якнайшвидшого розв’язання проблем свої контрольні функції і повноваження.
Інформація,
яку надали Комітету напередодні засідання Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення та Державна служба спеціального зв’язку та захисту
інформації України щодо відключення аналогового телевізійного мовлення в
Україні засвідчила цілий комплекс невирішених проблем і викликів, що потребують
оперативного реагування Кабінету Міністрів України, обласних державних
адміністрацій і органів місцевого самоврядування.
Дивно,
але на питання: скільки домогосподарств в Україні після відключення аналогового
мовлення конче потребують допомоги від держави на придбання декодерів цифрового
сигналу не знають відповіді ні у Міністерстві інформаційної політики України,
ні в Державному комітеті телебаченні і радіомовлення України. Голова
Національної ради Ю. Артеменко відверто заявив, що такої інформації немає.
Запрошений
на засідання Комітету Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України, яку Кабінет Міністрів України уповноважив бути
координатором цього інфраструктурного проекту, Леонід Євдотченко також розвів
руками. Хоч у пункті 11 Плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового
мовлення, затвердженого Розпорядженням КМУ №788-р від 26.10.2016 року
визначено, що Держспецзв’язок до червня 2017 року повинен був зібрати від обласних
державних адміністрацій інформацію щодо кількості соціально незахищених
громадян, які користуються виключно ефірним способом прийому аналогового телебачення
та пропозиції про забезпечення цієї категорії громадян засобами прийому
цифрового сигналу.
Проте,
це лише одна з причин відсутності цільового фінансування на придбання декодерів
у Держбюджеті нинішнього року. Жодної копійки на ці цілі не передбачається і у
проекті Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Відомо, що у 2012
році з держаного бюджету було виділено 456 мільйонів гривень на декодери для
незахищених громадян. Ці гроші успішно «освоїли» корупціонери попередньої влади
і ніхто з них досі не поніс за це відповідальність. Комітет наприкінці 2015
року офіційно звертався з цього приводу до НАБУ. На жаль, інформації про
результати розслідування немає.
Наразі
ж мільйони українських громадян, а це в основному сільські мешканці, пенсіонери,
стали заручниками безвідповідальності чиновників. Ціна на сет-топ-бокси після
відключення аналогу стрімко зросла і складає від 800 до 1200 гривень. Крім
декодера, для прийому «цифри» потрібно купити спеціальну антену, подекуди
висота її має бути на рівні 10 метрів від землі. А це додаткові витрати. Тому частина людей
змушена буде купувати вигідніші за ціною супутникові тарілки.
Проте,
це не вихід,- зауважувала В. Сюмар. Нам відомо, що провідні українські
телеканали ухвалили консолідоване рішення про кодування з наступного року
супутникового сигналу. Отже, українці - власники супутникових антен - змушені будуть
дивитися російську пропаганду. І це ще один дуже серйозний виклик.
В ході обговорення питання члени Комітету і запрошені
фахівці акцентували увагу на неналежній якості покриття цифровим сигналом
провайдера ТОВ «Зеонбуд», який за умовами ліцензії повинен забезпечити
впевнений прийом цифрового сигналу для 95 відсотків населення України.
Виконуюча
обов’язки генерального директора ТОВ «Зеонбуд» Ірина Аляб’єва запевняла
депутатів, що покриття «цифрою» відповідає ліцензійному. Проте її запевнення спростував
представник юридичної служби телекомпанії «1+1» А. Мальчевський. Він, зокрема, оприлюднив результати першого і
поки що єдиного моніторингу покриття цифровим сигналом у Волинській області.
Моніторинг на замовлення телеканалів «1+1» та «Інтер» проводили фахівці ДП «Український
державний центр радіочастот» за сертифікованими методиками. Одержані результати невтішні. Відхилення від
передбаченого ліцензією покриття зафіксовані на рівні від 15 до 20 відсотків. А
це вже питання до Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення, яка зобов’язана контролювати дотримання ліцензійних умов.
Численні
звернення і скарги з багатьох регіонів на відсутність цифрового телевізійного сигналу
свідчать, що проблема з так званими «білими плямами» є загальнодержавною. Разом
з тим ТОВ «Зеонбуд» не поспішає добудовувати цифрову мережу у проблемних районах.
Присутній
на засіданні генеральний директор державного Концерну РРТ Петро Семерей
запевнив Комітет, що Концерн готовий у стислі терміни, впродовж року,
побудувати цифровий мультиплекс у метровому діапазоні, який забезпечить краще,
ніж у «Зеонбуду» покриття. Відповідні частоти вже прораховані УДЦР. Питання за
Національною радою, яка чомусь зволікає з
наданням Концерну відповідної ліцензії провайдера.
Крім
цього, П. І. Семерей повідомив, що з відключенням аналогового мовлення Концерн
РРТ втратив 50% запланованих доходів. Але найбільша проблема для підприємства
–це борги НСТУ. Станом на вересень Суспільний мовник заборгував Концерну за
трансляцію сигналу більше 100 мільйонів гривень. Проте після відключення
аналогового сигналу НСТУ, яке планується з січня наступного року, Україна може
втратити унікальне стратегічне для інформаційної безпеки держане підприємство,
чого не можна допустити.
За
підсумками дискусії Комітет ухвалив рішення звернутися до РНБО з рекомендацією
невідкладно розглянути питання зміцнення інформаційної безпеки та забезпечення
права громадян на інформацію у зв’язку з відключенням ефірного наземного аналогового мовлення та викликами,
які несе в собі монополізація ринку цифрового мовлення приватним провайдером з
непрозорою структурою власності.
Комітет
скерує відповідні рекомендації Кабінету Міністрів України в тому числі і щодо
фінансового забезпечення погашення боргів НСТУ перед Концерном РРТ, Національній
раді України з питань телебачення і радіомовлення, відповідним центральним
органам виконавчої влади.
Крім цього, Комітет вирішив звернутися до
Генеральної прокуратури України і Національного антикорупційного бюро України
із запитом результатів розслідування корупційних дій очільників Державного
комітету телебачення і радіомовлення України, які у 2012 році за кошти
Державного бюджету (понад 540 мільйонів гривень) закуповували зі значним
перевищенням ринкової ціни сет-топ-бокси для малозабезпечених громадян та
інвалідів.