Реформування державних органів у сфері інформаційної політики та засобів масової інформації через призму законодавства про доступ до публічної інформації
27 вересня 2016 року відбулася презентація звіту-експертизи Ради Європи щодо розподілу повноважень інституцій у сфері інформаційної політики і медіа в Україні, повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, законодавства у сфері доступу до публічної інформації. Експертизу надано на офіційний запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики і очікується, що звіт стане основою дорожньої карти реформування інституцій та вдосконалення законодавства. Експертизу готували міжнародні експертки Ради Європи Ів Саломон (Велика Британія), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Наташа Пірч (Словенія), які представлятимуть звіт та рекомендації під час проведення заходу.
Інституційний ландшафт, що охоплює сферу медіа та інформаційної політики в Україні, перевантажений численними органами з повноваженнями, що дублюються, але без чітко окреслених сфер відповідальності. Також, законодавча база, що регулює сферу мовлення, складається з численних нормативних актів, що не узгоджуються між собою і часто змінюються, а тому має місце надмірне регулювання, що, з одного боку, знижує правову визначеність для регульованих суб'єктів і створює корупційні ризики, а з іншого – знижує застосування наявних регуляторних документів, і ставить під загрозу цілі суспільних інтересів. Таким є один з ключових висновків експертного звіту Ради Європи.
Однією з ключових рекомендацій є ухвалення єдиного всеохоплюючого закону про аудіовізуальні послуги, який об'єднає Закон України «Про телебачення і радіомовлення», Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», відповідні розділи Закону України «Про рекламу», закони про вибори, а також всі інші закони, які мають значення для регулювання і надання аудіовізуальних послуг.
Ухвалення закону про аудіовізуальні послуги є зобов’язанням України перед Радою Європи з 2005 року. Угода про асоціацію з ЄС чітко вказує, що Україна добровільно взяла на себе зобов’язання наблизити своє медіа законодавство до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги протягом двох років після набуття Угодою чинності. Також варто зазначити, що наближення законодавства у сфері медіа до Директиви надасть українським медіа професіоналам доступ до програми MEDIA з можливістю отримувати фінансування відповідно до ратифікованої Україною у лютому 2016 року угоди з Європейською Комісією «Креативна Європа».
Експертки наголошують, що при розробці закону про аудіовізуальні послуги, пріоритет повинен бути наданий створенню всеохоплюючого та сучасного закону, де всі питання вирішуються узгодженим чином. Наприклад, новий закон повинен включати повне коло обов'язків, компетенцію і повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Санкції і порядок їх застосування щодо конкретних випадків телерадіомовлення повинні бути чітко визначені, а регулятору мають бути надані інструменти для ефективного, неупередженого і пропорційного забезпечення дотримання встановлених правил. Ці правила також повинні бути чітко викладені в новому законі відповідно до європейських стандартів.
Експерти рекомендували внести зміни до нового Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», щоб видалити телебачення і радіомовлення із сфери його дії. Також, у Закон України «Про державну службу» на даний час пропонується змінити таким чином, щоб забрати у Національної ради право призначати і звільняти з посади керівника апарату. Це було б неприйнятним посяганням на незалежність Національної ради, і однозначно не повинно бути допущено, на думку експертів Ради Європи.
Важливим пріоритетом медійної сфери є запуск Суспільного мовлення. Першочерговим завданням є мобілізація всіх зусиль для реєстрації юридичної особи суспільного мовника – публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» до кінця 2016 року. Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (стаття 14) гарантує фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України. Воно повинне становити не менше 0,2 % видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік. Абсолютним пріоритетом є виділення суми, передбаченої Законом, на 2017 рік, як тільки буде створено юридичну особу суспільного мовника. Експерти надали низку пропозицій для внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».
У ході заходу також обговорено повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та законодавство у сфері доступу до публічної інформації. Експерти Ради Європи радять створювати єдиний орган - Інформаційного комісара, який мав би компетенцію працювати з двома правами: доступом до публічної інформації та захистом персональних даних. Саме така модель довела свою ефективність у сучасних демократіях. Така практика вже наявна і в Україні, оскільки обидва права на даний момент знаходяться у компетенції Уповноваженого ВРУ з прав людини.
У презентації взяли участь Вікторія Сюмар, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Посол Хюґ Мінґареллі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, а також більше 100 представників громадськості та відповідних державних інституцій.
Захід організовано спільно проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.