Комітет Верховної Ради України

Перспективи розвитку мовлення громад в Україні

обговорили 15 вересня 2016 року учасники слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики

         У заході взяли участь очільник Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, радник з питань захисту прав людини Представництва Європейського Союзу в Україні Танел Танг, експерт Ради Європи Стів Баклі, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, член Національної ради Сергій Костинський, народні депутати, представники громадських організацій, що працюють в медіа сфері, експерти інформаційного ринку, журналісти місцевих ЗМІ.  

         Реформа децентралізації, самоорганізація громад на нових засадах дедалі виразніше маніфестують нагальну потребу людей у локальних медіа, в інформаційних мультимедійних платформах для обміну думками, обговорення насущних для громади проблем.  

Голова Комітету Вікторія Сюмар, відкриваючи обговорення, наголосила,  що ком’юніті медіа - дуже важливий проект для архітектури  українського медіаринку. Це нова справа, яка потребуватиме відповідного законодавчого регулювання. Як варіант, таке регулювання можна виписати окремим розділом у законопроекті про аудіовізуальні послуги, над яким працює Комітет. Ми зобов’язані скористатися вузьким вікном можливостей та ухвалити відповідний закон ,- підкреслила В.Сюмар

Успішний досвід багатьох європейських країн, де ком’юніті медіа    впевнено утримують і розширюють свою інформаційну нішу, може стати в нагоді для нашої країни. Досвідом розвитку community media у Великобританії, інформацією щодо особливостей та принципів їх функціонування, стратегічного планування та фінансового менеджменту поділився з учасниками слухань експерт Ради Європи, керуючий директор та старший науковий консультант СМ Solution, який працює в сфері мовлення громад понад 20 років, Стів Баклі.

Влітку він провів низку семінарів щодо організації мовлення громад в Одесі, Херсоні, Дніпропетровську і Тернополі. Тому зі знанням зауважив, що в Україні наразі недооцінюють значення таких медіа, в Уряді поки що мало розуміння, як працювати у цьому секторі, бракує відповідних знань і підтримки на рівні муніципалітетів. Експерт вважає, що для розбудови третього медіа Україна повинна мати короткостроковий (наступні 12 місяців) і середньостроковий ( до трьох років) план впровадження.

Мовлення громад - це окремий третій сектор, який працює поряд з традиційними моделями суспільно і приватного, комерційного  підкреслив Стів Баклі. Єдиного визначення поняття ком’юніті медіа наразі не існує, зате міжнародні стандарти містять вимогу, щоб мовлення громад мало некомерційний статус і соціальну мету, незалежність від політичних і приватних економічних інтересів, умови для суспільного доступу й участ членів громади, слугувало громаді чи то за територіальним, чи за спеціальним інтересом.

Ініціатива щодо створення ком’юніті медіа має іти від громад, від їх потреб в інформаційному обслуговуванні. Створювати і утримувати медіа - це їх право, а не обов’язок. Стів Баклі висловив низку рекомендацій для України. Зокрема він вважає, що:

·         правові аспекти мовлення громад як окремої категорії засобів масової інформації, що створюються некомерційними організаціями, повинні чітко  регулюватися на нормативно-законодавчому рівні. Їх слід викласти в окремій главі нового Закону Про аудіовізуальні послуги, або ж оформити як окремий закон.

·        Не повинно бути обмежень щодо територіального охоплення та місцезнаходження ком’юніті медіа.

·        Процес ліцензування  сектору мовлення громад варто відокремити від ліцензування комерційного мовлення, насамперед у частині сплати ліцензійного збору. Ліцензії повинні надаватись безплатно,  за результатами прозорого конкурсу на підставі перевірки відповідності програмної концепції заявника принципам ком’юніті медіа.  

·        Жодна організація не повинна отримати більше однієї ліцензії мовлення громад  на одну платформу.

·        Загальні норми регулювання контенту мовлення громад не повинні бути більш обтяжливими, ніж ті, що застосовуються до комерційного мовлення, але містити вимогу, що новини й актуальні події висвітлюються точно і достовірно, а у період виборів не надавати переваги конкретним партіям або кандидатам.

·        Перед ухваленням нового законодавства Національна рада повинна розглянути можливість створення пілотного проекту - надання ліцензій низці різних служб FM - радіомовлення громад в межах чинного законодавства.

·        Для радіомовлення громад повинна бути зарезервована достатня кількість радіочастот.

·        Органи місцевої влади повинні мати право надавати фінансову підтримку мовленню громад.

·        Слід розглянути питання створення національного фонду на підтримку мовлення громад.

·        Доступ мовлення громад до багатоканальних платформ трансляції повинен бути якщо не безкоштовним, то  недорогим.

Створення мультимедійних платформ чи окремих радіоредакцій, утримання мовників - цілком посильна для громад справа як в фінансовому, так і в технологічному плані – вважають у Національній раді Україні з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, член Нацради Сергій Костинський  представив законопроект з робочою назвою «Про особливості здійснення мовлення територіальних громад з метою розвитку і захисту інформаційного простору держави». 

Він підкреслив, що ці напрацювання базуються на досвіді з відновлення мовлення українських телерадіокомпаній у зоні АТО й на територіях, що межують з  окупованим Кримом. Цей законопроект - відповідь на низку викликів, які постали в телерадіоінформаційній сфері, - підкреслив Сергій Костинський. Серед таких він назвав наявність «білих плям» - територій, на яких відсутнє будь-яке українське мовлення; інформаційну експансія з боку Російської Федерації у прикордонних районах; відсутність розгалуженої мережі системи оповіщення населення, в тому числі в зоні проведення АТО; поступове зникнення місцевого, зокрема, проводового радіомоавлення та мовлення з локальним контентом.

Запропонований проект закону, вважає він, дозволить забезпечити громаду місцевим і загальнонаціональним контентом, створити інструменти для стимулювання розвитку громадянського суспільства на рівні територіальних громад, розвивати радіомовлення на комерційно непривабливих територіях.  

         Для впровадження мовлення громад, сказав член Національної ради, планується використати технологію малопотужного ефірного FM-радіомовлення. Ліцензія такій радіоорганізації видаватиметься на 24 години мовлення з обов’язковою часткою власного продукту від 15 хв до 4 год на добу, увесь інший час – ретрансляція однієї з програм Українського радіо на безоплатній основі. Однією вимог до такої компанії буде використання української мови не менше 60% від власного продукту. Ліцензування відбуватиметься на позаконкурсній основі за заявою мовника.

У ході дискусії учасники слухань Олена Турчин («Класне радіо» м. Ізюм) Богдан Климковецький_ (ТРТ «Надвірна»), Наталія Лященко (виконавчий директор Асоціація мовлення громад) та інші висловили чимало конструктивних пропозиції.

Модератор дискусії голова правління громадської організації Східноєвропейський інститут права Ольга Большакова запропонувала учасникам слухань   надіслати свої пропозиції щодо законодавчого регулювання проблем мовлення громад до Комітету для узагальнення та врахування в процесі роботи над відповідним законопроектом.