засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова
13 жовтня 2026 року
ЮРЧИШИН Я.Р. Доброго ранку, колеги. Розпочинаємо наше засідання Комітету з питань свободи слова. І перед тим, як приступити до розгляду власне питання, наше традиційне організаційне рішення, оскільки в нас досі немає секретаря комітету, я попрошу пана Євгенія виконувати функції секретаря по підрахунку голосів та фіксації результатів.
Чи будуть підтримка, заперечення?
БРАГАР Є.В. Не буде заперечень.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Тоді прошу колег з комітету проголосувати. Хто за дане рішення.
БРАГАР Є.В. За – 3.
Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Можемо приступити до затвердження порядку денного.
Сьогодні у нас на порядок денний винесено наступні питання.
Перше. Про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом погроз на адресу журналістів видання «Бабель» у зв’язку з публікацією матеріалів щодо діяльності військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля».
Друге питання. Про стан досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами перешкоджання законній професійній діяльності та висловлювання погроз на адресу журналістки Калюжної Анни у зв’язку з її професійною діяльністю та публікаціями про порушення в штурмових підрозділах.
Третє. Різне.
Колеги, чи будуть пропозиції до порядку денного?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ЮРЧИШИН Я.Р. Немає.
Тоді прошу затвердити його в запропонованому вигляді. Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 3.
Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Отже в нас сьогодні на засіданні для розгляду власне питань порядку денного присутні наступні гості, власне запрошені:
Пан Сорочко Олександр – начальник другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Дем’яненко Ігор – заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві – начальник відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи.
Єфіменко Віта – заступник начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України.
Власова Інна – перший заступник начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області – начальник слідчого управління. Пані Інно, ви з нами?
ВЛАСОВА І.А. Так, я з вами, Ярославе Романовичу. Доброго дня!
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, дякую. Ви з нами онлайн, дуже дякую.
Воловик Павло – перший заступник начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області – начальник слідчого управління.
ВОЛОВИК П.О. Вітаю вас!
ЮРЧИШИН Я.Р. Так, так, так само з нами онлайн на зв’язку. Дякую.
Коновальчук Сергій – перший заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області – начальник слідчого управління.
КОНОВАЛЬЧУК С.С. Доброго дня!
Коновальчук на зв’язку.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую. Чути чудово. Дякую, що ви з нами.
Коберник Катерина – головна редакторка видання «Бабель». Пані Катерино, бачу вас.
КОБЕРНИК К. Доброго ранку!
ЮРЧИШИН Я.Р. Доброго ранку!
Калюжна Анна – журналістка.
КОЗЛОВ М.В. Зараз перепідключається з іншого пристрою.
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Зараз перепідключається з іншого пристрою.
Братущак Олексій – начальник комунікацій 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Пане Олексію?
БРАТУЩАК О. Да. Добрий день!
ЮРЧИШИН Я.Р. І Хархан Микола Дмитрович – офіцер групи ОГВП 425-го.
ХАРХАН М.Д. Вітаю!
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Отже, у нас всі є, окрім пані Анни, вони буде підключатися. Але, в принципі, це добре, тому що розпочинаємо ми з першого питання, а саме справи щодо погроз журналістам видання «Бабель».
Я тоді пропоную наступний порядок денний, оскільки попереднього разу ми спочатку починали з власне тих, хто зазнавав погроз, щодо погроз яких відкрито кримінальне провадження. І ми домовились заслухати в першу чергу власне представників правоохоронних органів. Тому по питаннях спочатку власне виступають, доповідають і дають інформацію представники правоохоронних органів, часовий термін до 3 хвилин. А потім сторони справи, тобто в першу чергу власне журналісти. І ми, щонайменше, стосовно справи «Бабель» маємо представників полку, тому їх теж обов'язково заслухаємо.
Чи така процедура розгляду питань приймається? Заперечень немає. Тоді добре, давайте ми почнемо.
І власне по першому питанню стосовно погроз журналістам видання «Бабель».
Хто готовий з правоохоронців доповісти першим? Дніпропетровська область. Це логічно, оскільки ми отримали інформацію, що справа передана власне в Головне управління Національної поліції Дніпропетровської області.
Тому запрошую вас, пані Інно Анатоліївно, до слова.
ВЛАСОВА І.А. Дякую.
Шановний Ярославе Романовичу, шановні члени засідання, матеріали кримінального провадження до нас надійшли з Державного бюро розслідувань 8 вересня цього року. Матеріали за фактом, за заявою, які були внесені слідчими Головного управління в місті Києві, Голосіївський відділ поліції, за заявою адвоката Бурковської, яка діє в інтересах журналісток онлайн-видання «Бабель» пані Коберник Катерини Василівни та Лихогляд Катерини Василівни щодо розміщення військовослужбовцем полку «Скеля» Миколою Харханом, який має позивний «Киянин», в соціальній мережі «Фейсбук» на своєму обліковому записі відеозаписи, що містять погрози вказаним журналісткам. Погрози пов’язані з їхньою професійною діяльністю і з публікацією, яка була опублікована журналістками щодо самодіяльності полку «Скеля» до тих подій, які там відбуваються відносно призваних військовослужбовців.
За час надходження матеріалів провадження до ГУНП, до слідчих ГУНП в Дніпропетровській області нами було безпосередньо допитано як свідка пана Хархана Миколу Дмитровича. Ми направили постанову про проведення процесуальних дій на інших територіях до міста Києва, слідчими Києва було допитано як потерпілих журналісток пані Коберник Катерину Василівну, пані Лихогляд Катерину Василівну.
Нами було оглянуто безпосередньо стан відеоконтенту, який знімав пан Хархан, за результатами огляду відеоконтенту була призначена судово-лінгвістична, семантико-текстуальна експертиза. Згідно висновку цієї експертизи експертом, на жаль, не визначено особу, кому саме конкретно спрямовані погрози, у зв’язку з чим виникла необхідність, по-перше, в додатковому допиті потерпілих під відеозапис і в подальшому призначення комплексної додаткової експертизи для того, щоб була конкретизація.
Крім того, за час розслідування матеріалів слідчими ГУНП в Дніпропетровській області нами було допитано командира пана Хархана щодо характеризуючих даних його і взагалі його як військовослужбовця і двох офіцерів групи, які безпосередньо несуть службу з паном Харханом.
Якщо дозволите, допити передоповідати не буду у зв’язку з тим, що досудове розслідування наразі проводиться. І має бути все-таки прийняте законне рішення за результатами досудового розслідування, і ще експертиза у нас у процесі додаткова. Я би не хотіла оголошувати це на всю країну, якщо дозволите.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Власне описано всі процесуальні дії, які здійснені на даний момент. Те, що є таємницею слідства, це має залишатися таємницею слідства. Ми максимально зацікавлені в тому, щоб було власне проведено незалежне слідство і за наявних умов власне розгляд справи в судових інстанціях.
Чи є у прокуратури доповнення до даних?
СОРОЧКО О.О. На даний момент немає. Все нормально, працюємо, розслідуються ці провадження. Як бачите, вже отримали висновок експертизи менше ніж за місяць.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Тоді, зважаючи на те, що правоохоронні органи представили своє бачення ситуації, власне прозвітували про ті кроки і дії, які були здійснені, власне зараз переходимо до сторін. От в даному випадку у нас є пані Катерина та пан Олексій і пан Микола.
Пані Катерино, напевно почнемо з вас. Чи є у вас питання до правоохоронних органів чи позиції, які би ви хотіли оголосити?
КОБЕРНИК К.В. Да, я просто переслуховувала відео, не дійшла ще до цього моменту. Цікаво, що не встановили, кому спрямована погроза, дуже цікаво. Звичайно, хоч там і напряму це називають, буквально загадка, про кого йдеться.
Нарешті коли? 8 вересня нарешті справа кудись потрапила, а заява була написана в липні. Дякую правоохоронцям за таку ефективність. А я нагадаю, що за цей самий час після того, як було оприлюднено розслідування, по якому вже почалися кримінальні провадження і є затримані, і є підозрювані, і вручені підозри, було вбито двоє цивільних колишнім військовослужбовцем «Скелі», командиром, що говорить про те, що реальна загроза існувала, але, ну от бачите, у нас виявляється тільки в вересні почалися процесуальні дії.
Я можу сказати, ми були на допиті і нас запитали якісь формальні речі про те, що відбувалося, ми сказали в Києві, нам дали довідки, і все. Я так розумію, що буде експертиза. І ми будемо проходити завтра, здається, там щось цю експертизу по тому, як ми сприймали ці погрози і так далі. Але знову ж таки як мінімум, просто я зараз переслуховую і там написано «проросійське» чи там «російське видання «Бабель» за кеш робило розслідування», далі буде про «журнашлюхи виригають». А я так розумію, абсолютно невідомо, хто ці «журнашлюхи», які брали ці гроші і будуть «виригувать» їх надалі. Можна тоді здогадатися, чим закінчиться розслідування, якщо навіть не зрозуміло, про яких «журнашлюх» говорить пан Хархан.
У мене все. Я просто думаю, що я дослухаю до кінця і дослухаю, що там все ж таки ще по людях окремо буде. Бо все-таки пройшло скільки? 3 місяці. Я, чесно кажучи, не регулярно слухала це відео. У мене все.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пані Катерино.
Насправді прикро справді, що активна фаза розслідування почалася лише після заслуховування в комітеті і дуже сподіваємося, що вона таки пройде не формально, а реально.
Зараз надаю слово власне пану Миколі Дмитровичу Хархану.
Якщо пан Олексій буде мати доповнення, то радо їх заслухаємо.
Ще раз наголошу, ми не розглядаємо жодної ситуації, яка би стосувалася власне полку «Скеля», хоча питання сформульовано таким чином, бо розслідування було, яке стосувалося саме цього полку. Зараз ми розглядаємо питання конкретно щодо імовірних погроз журналістам, які написали заяву в слідчі органи. Слідчі органи проводять розслідування. Тому власне хотів би наголосити, це не щодо полку загалом, а щодо конкретного випадку погроз саме журналістам. Прошу реагувати саме на це.
Пане Миколо, вам ваші 3 хвилини.
ХАРХАН М.Д. Бажаю міцного. Я дивлюся, слухаю і у мене таке враження, наче я в дурдомі. Я – військовослужбовець, доброволець з 24 лютого 2022 року. Не маючи ніякого бойового досвіду, вважав за необхідне і за честь стати на захист своєї країни. Ну це лірика.
Тепер далі. Я на бойових уже майже 5 років. У той час, коли оця пані, я її не знаю, хто це, чесно кажучи, почув в перший раз. Приємно познайомитися, дай бог вам здоров’я.
Якщо ви всі уважно слухали відео, я не розумію, чому ця пані і ще одна пані написали відео на свою адресу. Якщо люди не брали російські гроші, не робили замовлення, ну то чому на свою адресу, сприймати це на себе? Ну це ж не написав Портніков, Бутусов, там інші люди. Чому вони не написали заяви? Чому ці написали заяву? Ну не виглядає дивним, я цих людей не знаю і до цього не знав в принципі, ну і знати не бажаю.
Розказати, як виглядають реальні загрози? Спитайте в цієї пані, ну в її житті були якісь там напади, загрози чи їй що робили? А в цей час, от в цей час, коли я робив це відео, ми працювали на 12-ти напрямках, то на Козачій Лопані, на Козачій Лопані за 3 доби я мав стати два рази, два рази за 3 доби двохсотим. Я ж не вважав, що це якісь загрози. То чому я маю оце все вислуховувати як військовослужбовець «Скелі», оцей весь бруд на адресу полку «Скеля», не конкретних людей, які вчиняли правопорушення, і які мають по закону понести покарання, а тринадцятитисячний бойовий колектив. Ви думаєте, вони не розуміють, коли вони асоціюють полк з окремими людьми? Прекрасно розуміють. Ну пишуть: полк «Скеля». Я не хочу відноситись до тої категорії, яку поливають брудом. І чому я маю мовчати? Ну чому я маю мовчати?
Стосовно погроз. Я не знаю, там, з пальця висосати щось хочете, щось придумати. Ну це як мінімум виглядає смішно. Погрози: або вони є або немає. Я вам можу розказати, як виглядають погрози. Вони закінчуються або вбивством або каліцтвом. Я неодноразово на цій війні був в цій ситуації. Оце все – це казки діда Панаса. Ну цим людям дай бог здоров’я. Більше добавити в мене немає чого.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пане Миколо.
Скажіть, будь ласка, відео, яке ви записали, це була реакція на розслідування власне журналу «Бабель» стосовно полку. Правильно?
ХАРХАН М.Д. Це була реакція мене як людини і громадянина, як військовослужбовця. Де ви знайшли там погрози? Я нікому не погрожував.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Миколо, я не питався про те, чи є там погрози. Ви записали відео, чи там є погрози чи немає, будуть правоохоронці досліджувати. Зараз процес іде. Питання – це була ваша реакція власне на це розслідування. Правильно?
ХАРХАН М.Д. Моя реакція була не на це розслідування, а на той бруд, який нісся загалом, загалом в інтернеті.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую. Чи є питання, колеги?
КОБЕРНИК К.В. Можна одне уточнення? Я просто додивилась відео. Воно починається з того, що це офісно-російське видання «Бабель» опублікувало текст і далі йдеться про 26 смертей, про яке написало офісно-російське видання «Бабель». Тому йдеться конкретно про наше розслідування. Жодне інше видання в цій країні, жоден інший журналіст в цій країні нічого про 26 смертей в «Скелі» не писав.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую. Це була реакція.
Чи є в когось ще питання або реакції? Так, реакцій немає. Тоді переходимо до.
КАЛЮЖНА А.В. Ярославе, можна будь ласка? Калюжна підключилася. Якщо можливо, репліку?
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Анно, ми зараз в розгляді питання, власне яке стосується видання «Бабель». Ми до вас перейдемо буквально за кілька хвилин.
КАЛЮЖНА А.В. Ну якщо пан Миколо ще з нами залишиться. Тому що справа в тому, що він пізніше прописав відео і про мене. Я не знаю, буде він залишатись на комітеті, буде відключатися. Я писала так само…
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Анно, зараз ми запитаємо у пана Миколи.
Пане Миколо, ви маєте можливість трошки побути? Бо є питання до вас.
ХАРХАН М.Д. Так, без питань.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Давайте ми тоді структурно підійдемо…
КАЛЮЖНА А.В. Добре.
ЮРЧИШИН Я.Р. …і не будемо зараз заходити в інше питання.
Пане Олексію.
БРАТУЩАК О. …а можна?
ЮРЧИШИН Я.Р. Да, пане Олексій, будь ласка, ваших 3 хвилини.
БРАТУЩАК О. По-перше, що стосується розслідування, я би хотів, Микола не сказав, що він ходить на всі виклики правоохоронних органів, дає всі пояснення і свідчення, які потрібні. Так само, як вже представники правоохоронних органів казали, були допитані інші або зібрані свідчення у інших наших представників. Тобто зі свого боку ми підкреслюємо, що як військова частина зацікавлені в тому, щоб правоохоронні органи якнайшвидше розібралися в цій історії, і в залежності від того, яке там буде рішення, щоб воно було, щоб закрити цю історію як можна швидше.
Тому що ми як військова частина, я особисто, коли спілкувався з представниками «Бабеля», наголошував на тому, що ми не збираємося воювати з журналістами, це неправильно, ображати там публічно журналістів теж неправильно, ми з Миколою про це теж говорили після того, як ця історія сталася.
Більше того, ми, я особисто і командир нашої військової частини, вже колишньої, наголошував на тому, що ми не збираємося робити якісь, вчиняти якісь дії щодо журналістів. Ми не зацікавлені в тому, щоб після такої публікації щось сталося з журналістами, бо потім ми просто жодним чином не зможемо довести, якщо раптом щось станеться, що ми до цього жодним чином не причетні. Тому такі заяви у нас не підтримувалися.
Більше скажу, командир особисто дякував журналістам за цю публікацію, бо як би нам це особисто було неприємно, той бруд, який дійсно потім нісся в соцмережах, не розбираючи ти вчиняв ці дії, які описувалися, про які там говорили, чи ні, щодо всіх військовослужбовців «Скелі» є негативне ставлення. Ми вважаємо це несправедливим, бо переважна більшість військовослужбовців, там 99 відсотків напевно, чесно виконують свій обов’язок.
Ще раз, наш командир подякував журналістам. Ми зацікавлені в конструктивній роботі з журналістами. Зі свого боку робимо все, щоб правоохоронці змогли провести розслідування і якнайшвидше поставити крапку у цій історії.
І, якщо дозволите, ще одна така репліка. Так було після цієї заяви багато питань – чи це позиція полку, чи міг без погодження з командуванням окремий військовослужбовець робити ті чи інші заяви, постійно виходити в інтернет, я би просив Комітет свободи слова можливо окремо провести якусь робочу нараду з представниками можливо Генерального штабу, інших представників сил оборони, які відповідають за комунікацію, для того щоб я як офіцер, начальник комунікації нещодавно на посаді, от я не знаю, як мені робити. От в нас там 10 плюс тисяч, багато хто має соцмережі, багато хто є активним в соцмережах, чи маємо ми їм забороняти, як «Киянин», спілкуватись зі своєю аудиторією? Чи не буде з нашого боку це наступом на свободу слова, в чому нас можуть потім звинувачувати, що ми не даємо користуватись телефоном і виходити в інтернет. Тобто от якісь рекомендації, що в таких випадках робити, коли у військову частину потрапляє публічно активна людина? Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пане Олексію.
Ну, по-перше, дякую воєнній частині за те, що максимально співпрацює з правоохоронними органами. Пане Миколо, вам теж дуже дякую власне за службу, це важливий момент.
Справді в нас існує виклик, коли військовослужбовці висловлюють особисту громадянську позицію в соціальних мережах, часто не добираючи слів, розуміючи цілком, що перебуваючи в такому стані, слів не завжди добираєш, але бачимо, які є довгострокові наслідки.
Тому зі свого боку ми точно прокомунікуємо з Генеральним штабом про потреби таких рекомендацій. Це точно не може бути в наказовому порядку, щоб нас не звинувачували в наступі на свободу слова, але, пане Олексію, до вас персонально як до власне пресофіцера і до інших пресофіцерів велике прохання: коли ситуації відбуваються, то проводити, скажемо так, розмови, бо «журношлюхи» це явно не те, що заслуговують українські журналісти, які би гострі питання вони не ставили. Я переконаний, що така розмова власне проведена, але рішення кожна людина буде звісно приймати самостійно і нести за це рішення відповідальність, як і за всі інші особисті рішення.
Пане Олексію, у вас ще якесь питання?
БРАТУЩАК О. Репліка на те, що ви сказали. Ми ж з вами знайомі з того моменту, коли я був журналістом, правда? І зараз в мене позивний «Журналіст». І от коли ми почали з «Киянином» перетинатись, я там раз подивився його відео, ну мені теж не дуже приємно, коли використовують слово «журношлюхи», але ми в армії і «Киянин» не є моїм підлеглим. Ми можемо там спілкуватись, умовно, за кавою, але давати вказівки «Киянину» як офіцеру полку я не можу.
Після того, як сталась ця історія, журналісти поскаржились, наскільки я пам’ятаю, представники командування полку мали розмову з паном «Киянином», мені здається, трохи пом’якшила його риторика. Але, знову таки, ця риторика його ж, вона не почалася у військовій частині. Він не один рік вже спілкується зі своєю аудиторією, я для себе, знаєте, от іноді коли думаю над цим, приходжу до висновку, що якщо аналогію провести, поведінка, спілкування футбольних вболівальників, вона має місце на стадіоні. Якщо вони так будуть поводитись в театрі, там аудиторія це не сприйме. От «Киянин» зі своєю аудиторію так спілкується там кілька років. Нам подобається, не подобається, але його аудиторія це сприймає там, 100 тисяч, мені здається, навіть більше. І знову таки, я як офіцер і посадова особа навіть в полку, для себе не розумію, чи можу я йому заборонити виходити в ці ефіри і таким чином спілкуватись.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Олексію, мушу вас перебивати, бо в нас ще одне питання, треба час.
Перше, ми точно не говоримо про цензурування з будь-якого боку, ми говоримо про те, що ворог використає все, що ми йому дамо можливість використати. І ви цілком праві, коли би раптом, не дай бог, щось сталось з журналістами з ініціативи ворога, винуватили би не ворога. Тут треба було би дуже постаратися нашим правоохоронним органам, щоб довести, що це зробив ворог. Я знаю аудиторії, які там шаленіють від «розп’ятих мальчиків», це ж не означає, що ми маємо їм підігрувати. Я точно не буду пану Миколі і в мене немає ніякого морального права говорити, як спілкуватись з аудиторією. І в мене єдине велике прохання, щоб ми всі як журналісти, як військові не давали підстав ворогу можливості використати наші слова проти нас самих.
Оскільки ми зараз не даємо оцінки висловлюванням і оскільки ми взагалі не маємо права цього робити, нас лише стосується факт погроз і розслідування цього факту погроз. І ми всі зацікавлені в тому, щоби тут була поставлена крапка не якнайшвидше, а якнайякісніше, звісно бажано в скорочені терміни, бо це зніме будь-які конфліктні ситуації.
Тому зараз, під завершення власне розгляду першого питання, я би просив, хто хоче ще виступити, обов'язково виступити, але по даному конкретному питанню.
Пан Євген перший, пані Анна друга. Тільки до хвилини ремарки.
БРАГАР Є.В. Спочатку я б хотів задати запитання, запитання до Дніпропетровського обласного ГУНП. Скажіть, будь ласка, прізвище того судового лінгвістичного експерта, який дав такий висновок, який не зміг встановити особу, проти кого здійснювались погрози.
ВЛАСОВА І.А. Судовий експерт, завідувач сектору Віталій Переяслов. Експертизу було виконано у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз імені Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
БРАГАР Є.В. Дякую.
А тепер перейду уже власне до коментарю. Ситуація з виданням «Бабель» в принципі абсолютно зрозуміла.
І тепер відповідаю на запитання: чому власне військовослужбовці повинні це вислуховувати. Про те, що «Скала» це, м'яко кажучи, не найкраще місце для проходження військової служби, про це знають всі. А про те, що «Скалою», переведенням у «Скалу» погрожують у інших військових підрозділах, про це теж…
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Євгенію, я тут змушений вас трошки виправити. Ми зараз не розглядаємо саме розслідування. Так? Тобто розслідування було, факти встановлені і вони розслідуються.
Ми зараз розглядаємо питання власне атаки на журналістів і прохання більш сконцентровано.
БРАГАР Є.В. Добре. Щодо атаки на журналістів, не зважаючи на те, що військовий ти – не військовий, ти повинен нести відповідальність повністю за всі свої слова і за всі свої погрози, які, особливо дії, які ти здійснюєш.
Саме тому винного тут обов'язково повинно бути притягнуто, особливо зважаючи на суспільний резонанс, а суспільний резонанс вийшов через те, що навіть не з «Бабеля» багато хто знав про «Скелю». Я знав про «Скелю» навіть не з «Бабеля» і навіть не від Мар’яни Безуглої, я просто від багатьох людей, які змогли від вас втекти. Саме тому це розслідування треба довести до кінця, а щодо вашої реакції, то свобода слова, вона повинна бути встановлена. Ви можете казати все, що хочете. Якщо у вас є бажання, можете подавати в суд на кого бажаєте, якщо вважаєте, що «Бабель», видання «Бабель» порушило вашу ділову репутацію, можете подавати на них в суд, але це відбувається в межах закону, тому що зараз поки що у вас більше справ насправді, ніж у більшості громадян, але колись наступить після війни. І про це теж пам’ятайте.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Зараз пані Анна на черзі. Якщо ще хтось захоче, то відповідно звісно можна буде відреагувати. Я би хотів зазначити, що це позиція пана Євгена.
Ще раз наголошую, ми не обговорюємо ситуацію в полку «Скеля», для цього є відповідні органи і відповідні інші комітети.
Пані Анно, будь ласка.
КАЛЮЖНА А.В. Погоджуюсь майже з всією в принципі реплікою пана Євгена, окрім того, що у військових більше прав, у них насправді дуже мало прав, бо вони зараз, через те, що немає термінів служби, закриті в гетто. Але це ніяк не стосується того, що встановлені і виданням «Бабель», і мною, спілкуючись з іншими потерпілими і свідками, і колегами зі Слідства.Інфо Настею Станко, які давали свідчення про те, що військовослужбовці внутрішньої безпеки, чи як би це не назвали, якою керували певні особи полку, один із них зараз затриманий, його позивний «Жека», на моє переконання, на доручення керівництва полку викрадали «сезечешників», викрадали людей, які там в інакший спосіб тікали з полку або щось інше. Тому я вважаю, що ті так звані погрози, які були і журналістам «Бабелю», і я наголошу, ми також додали це до матеріалів справи про погрози мені, тому що він там сказав, пан Микола сказав, що всі, хто писав про «Скелю», і всі журналісти, він назвав так конкретно Катю Лихогляд і Катю Коберник і далі додав, що всі будуть «виригувати» російські гроші». І дозволив собі сказати таку репліку, що якщо правоохоронці не можуть закрити рота цим журналістам, то це зробить полк. Він говорив не від імені себе, а від імені полку.
Якщо пан Братущак не знає, яким чином обмежити висловлювання Миколи Хархана, який, виявляється, ще є й офіцером, то я йому підкажу, що є така штука як Статут і законодавство України. От все, що не виходить за межі цього, можна робити. А слово «могилізація», яке він використовує щодо слова «мобілізація» у своїх промовах до своєї аудиторії, якій це заходить, слово «журнашлюхи», слова «будуть виригувати російські гроші» і «ми будемо замість правоохоронців, закриємо рота цим журналістам» - от цього робити не варто, бо це незаконно і знайдуться журналісти, які не закриють рота і будуть надалі відстоювати свободу слова, тільки не ось цю свободу слова, коли можна, порушуючи закон і реально підіграючи російській пропаганді нести просто «брєд» від імені полку, тому що це одна з найпублічніших осіб полку. Ну не від імені полку, але полк не суперечить цим його заявам, які він на стотисячну аудиторію говорить. А все-таки трошечки в межах закону і Статуту. Там все написано.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пані Анно. Дякую, пані Анно.
Про ваші питання ви будете мати можливість, про ваші справи, а стосовно вас їх дуже багато, власне ви будете мати можливість, сподіваюся на часові рамки, виступити.
Ще раз наголошу, будь-які антизаконні дії мають чітко переслідуватися відповідно до закону, незалежно від того, ким вони вчинені, як вони вчинені. Ми правова держава, тому перше, щоби хотів відзначити, це те, що нарешті правоохоронні органи почали робити свою справу. Прикро, що це тягнулося з липня до вересня, вирішення питання, а хто би мав це робити.
Пане Несторе, чи ви з цього питання маєте пропозицію?
ШУФРИЧ Н.І. Так. Дякую, пане голово. Ще раз вітаю всіх присутніх.
Перше. Правильно відзначено, на жаль, так сталося, що після втручання Комітету з питань свободи слова реально почалося розслідування. Це факт. Це прикрий факт, що правоохоронці не звернули відповідну увагу в межах вимог, які визначені Кримінальним процесуальним кодексом. Але, повірте мені, відповідні норми я добре знаю, практика останніх років примусила мене вивчити і ці аспекти. Тобто ми можемо констатувати, що слідство ведеться. І я би рекомендував повернутися в такому самому форматі до нашої розмови щодо вказаних питань через 60 або 90 днів, тобто в грудні або в січні.
Друге. Я рекомендую Комітету з питань свободи слова прийняти рішення, власне бачення того, як мають висвітлюватись події, в яких є ознаки злочину. В Україні в Кримінальному процесуальному кодексі передбачена індивідуальна відповідальність за злочини або злочини осіб в групі. Немає колективної відповідальності за дії інших.
Я би рекомендував направити наше бачення Спілці журналістів України, що коли журналісти висвітлюють події, в яких є ознаки злочину і конкретних осіб, які можуть бути до цього причетні, а держава має це гарантувати і захищати, в той же час, щоб журналістська спільнота утрималась від узагальнення. Якщо підозру отримав народний депутат України, це не означає, що Верховна Рада є злочинною. Якщо представник якоїсь релігійної громади скоїв злочин, це не означає, що злочинною є вся релігійна громада. Якщо представник якоїсь військової частини скоїв злочин або навіть представник Генеральної прокуратури скоїв злочин, то ми не маємо допускати, щоб суспільство вважало відповідний військовий підрозділ або весь Офіс Генерального прокурора злочинним. Тобто відповідальність має бути індивідуальною. І хочу нагадати, що людина стає злочинцем виключно після вступу в силу апеляційної інстанції суду. До того часу це тільки припущення і підозри. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже за пропозиції.
Я теж перейду до власне вже пропозиції по даному питанню.
Перше, про те, що власне розслідування почалося в активній фазі після засідання комітету, це наочно видно. Подяка військовій частині за те, що іде співпраця з слідчими органами. Звісно, ми там можемо ставити під сумнів експертизи і інші речі, але процесуальний процес є процесуальний процес, будемо його в межах парламентського контролю супроводжувати і контролювати. Чи давати завдання для правоохоронних органів і тим самим встановлювати якісь правила для журналістів, ну в нас на це немає повноважень і це цілком правильно. Але перше, повністю підтримую пропозицію, що в грудні ще раз заслухати дану справу з запрошенням всіх сторін, щоб прослідкувати динаміку власне цієї справи. Дуже би хотілось до кінця року мати хоча б проміжні результати. Тому перша пропозиція буде на засіданні в грудні винести власне питання стосовно погроз журналістам без прив’язки до будь-яких військових частин, а саме персональних погроз журналістам, розглянути, заслухати правоохоронні органи та сторони даного питання в грудні.
Друге, я тут дещо переформую, пане Несторе, вашу пропозицію, щоб не виглядало, що комітет встановлює якісь рекомендації журналістам. Ми цього не можемо робити. Це провести комітетські слухання щодо висвітлювання справ щодо ймовірності висунення підозри у вчиненні злочинів з залученням, з одного боку, власне журналістських спільнот, ви назвали, з іншого боку, власне судових і правоохоронних органів. Так? Бо насправді, якщо читати конкретно розслідування, через яке ми зараз розглядаємо питання, там не було узагальнення, там була персоналізація, що конкретні люди вчиняють конкретні злочини. Але в соціальних мережах узагальнення вже було аж прям шалене, і пан Олексій про це дуже чітко вказав.
Тому два рішення. Перше – це ще раз заслуховування. А друге – це проведення круглого столу. А тему ми разом із журналістською спільнотою і з представниками правоохоронних і судових органів випрацюємо так, щоб це було максимально коректно. Ніхто в Україні точно не буде встановлювати стандарти журналістам стосовно їхніх матеріалів, окрім самих журналістів – це основа власне свободи слова.
Чи будуть інші пропозиції? Пане Євгенію.
БРАГАР Є.В. Буде пропозиція. Ще пропоную звернутись до шановного пана Дениса Маслова – міністра юстиції з питання перевірки кваліфікації судово-лінгвістичного експерта, який дав висновок в тому, що він не знає проти кого ці погрози здійснюються. Те, що він не зміг знайти і не зміг з’ясувати в цій ситуації, це свідчить про певний низький рівень кваліфікації. І я вважаю, що Міністерство юстиції і спеціальні комісії повинні перевірити рівень відповідності ліцензії цього експерта.
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло… (не чути)
ХАРХАН М.Д. Пане голово, можна питання до пана Євгена?
ЮРЧИШИН Я.Р. Ми вже зараз, перепрошую, пане Миколо, у вас ще буде можливість виступити і ви точно задасте питання. Давайте ми завершимо з цим питанням, якщо ви не проти. І тоді, я так думаю, що найближчим часом ви будете у нас частий гість, на жаль, на засіданні, поки це питання не буде вирішене. Але я так розумію, що ви до цього готові. Не буде заперечень? Дуже дякую, пане Миколо.
Отже, перше питання – це, повторюся, рішення з трьох пунктів.
Перше. Заслуховування питання в грудні.
Друге. Власне, звернення до журналістської спільноти, правоохоронних, судових органів для випрацювання рекомендацій висвітлення питання злочинів, щоб уникнути узагальнень.
Я думаю, самі журналісти насправді в цьому зацікавлені критично і, на жаль, ми тільки не контролюємо, не те, що не контролюємо соціальні мережі, узагальнюємо все, що тільки можна.
І третє – це звернення до міністра юстиції щодо перевірки кваліфікації відповідного судового експерта.
Чи будуть інші пропозиції, члени комітету? Немає. Тоді прошу голосувати за таке рішення. Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 3.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Ми вичерпали, власне, перше питання, тобто не вичерпали, ми до нього ще повернемося.
У нас з вами залишилося 15 хвилин на розгляд другого питання. Я передбачаю, що ми не встигнемо його розглянути повністю, тому те, що ми не встигнемо, ми обов'язково розглянемо на наступному засіданні.
Оскільки ми затвердили, власне, попередньо порядок виступів, то зараз ми запрошуємо до виступів представників правоохоронних органів, до власне звіту по тому, яка ситуація зі справами погроз пані Калюжній. Хто з правоохоронців готовий виступити перший?
ДЕМ'ЯНЕНКО І.В. Доброго дня, шановний головуючий, шановні присутні! Заступник начальника слідчого управління поліції міста Києва Дем'яненко Ігор.
Слідчим відділом Дніпровського управління поліції міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом погроз та перешкоджання професійній журналістській діяльності. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало звернення незалежного журналіста Анни Калюжної. По зверненню, яке поступило після допису однієї із статей на сторінці фейсбук, їй почали поступати погрози на особистий номер та в мережі «Фейсбук».
Був проведений ряд слідчих дій по кримінальному провадженню. Встановлено три місця знаходження осіб, які писали ці дописи і погрози. Це безпосередньо територія, яка обслуговується Миколаївським обласним управлінням поліції, Одеським управлінням поліції і безпосередньо містом Києвом. Тобто за даним фактом є три місця проведення досудового розслідування погроз журналісту.
Як я вже сказав, було проведено ряд слідчий дій, у тому числі призначена лінгвістична експертиза. Станом на сьогодні ми очікуємо отримання висновку, за результатами чого буде прийнято законне рішення.
Коротко, по суті.
ЮРЧИШИН Я.Р. Секундочку, в мене тільки уточнення. Скажіть, будь ласка, коли саме було направлено запит на лінгвістичну експертизу?
ДЕМ'ЯНЕНКО І.В. 17.07.2024 була призначена експертиза.
ЮРЧИШИН Я.Р. І ви досі чекаєте результатів?
ДЕМ'ЯНЕНКО І.В. Так-так.
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Дякую.
Прошу, пан представник…
СОРОЧКО О.О. Роз'яснити питання, чому встановлено у даному кримінальному провадженні окремі особи, які безпосередньо здійснювали телефонні дзвінки і можливо погрози, поки кажу: можливо – коли доведемо, то буде встановлено. Це Миколаївська та Одеська області. У зв'язку з чим прокурором було виділено кримінальне провадження окреме ще до однієї особи і направлено в Одеську область, інше кримінальне провадження виділено щодо іншої особи і в Миколаївську область. Тому на даний час розслідуються три кримінальні провадження, яким чином встановлено.
Далі я прошу вже, даю слово колегам з Миколаївської або Одеської області, хто перший, там вже визначайтеся самі.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так. Давайте тоді перший заступник начальника Головного управління у Миколаївській області пан Воловик Павло Олександрович.
ВОЛОВИК П.О. Шановний головуючий і шановні присутні. Є у нас кримінальне провадження в слідчому відділі Вознесенського районного управління за фактом погроз насильством журналістці Калюжній Анні у зв'язку із здійсненням нею офіційної діяльності.
Скажемо так, після проведення досудового розслідування нами зібрані докази, і 1 жовтня цього року ми повідомили про підозру винній особі.
По цьому кримінальному провадженню ще залишилось провести там деякі слідчі та процесуальні дії і до кінця жовтня ми його направимо до суду.
ЮРЧИШИН Я.Р. Підкажіть, будь ласка, а з якого часу у вас відбувались слідчі дії, тобто який термін був між початком слідчих дій і власне виголошенням підозри? Дякую.
ВОЛОВИК П.О. Пане голово, у нас це кримінальне провадження було внесено 20 червня 2024 року ГУНП в місті Києві, слідче управління вносило.
ЮРЧИШИН Я.Р. А коли воно потрапило до вас, до власне миколаївських слідчих?
ВОЛОВИК П.О. В травні.
ЮРЧИШИН Я.Р. В травні.
ВОЛОВИК П.О. До нас воно потрапило 22 травня 2025 року. Потім проводились там деякі процесуальні дії в плані, воно потрапило до нас, потім проводили слідчі дії, потім довносилися деякі кримінальні провадження, а потім воно виділилось і направилось в ГУНП в місті Києві. У нас залишилось наше кримінальне провадження, воно вже вносилось в цьому році. Ну коли всі обставини вже були встановлені, в нас одна особа працювала в місті Вознесенську, яка скоїла ці злочинні дії відносно журналістки.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Давайте тоді перейдемо до, якщо немає інших питань, колеги, давайте перейдемо власне до першого заступника начальника Головного управління в Одеській області, начальника слідчого управління пана Сергія Коновальчука.
КОНОВАЛЬЧУК С.С. Доброго дня, Сергій Коновальчук. Доповідаю з приводу провадження. Надійшли фактично матеріали з міста Києва, ГУНП міста Києва, до слідчого підрозділу в Одеській області потрапили матеріали 07.09.26 за фактом погрози журналісту Калюжній Анні Володимирівні.
Факт – це надходження sмs-повідомлення 19.06.24 з текстами у вигляді погроз.
Відразу, коли надійшло провадження, було взято слідчим управлінням на контроль матеріали, заслухано, складено план, надано вказівки. За цей час відповідно задіяно оперативні підрозділи для встановлення особи і карного розшуку і кіберполіції, особи, яка можливо зчинила ці дописи. Також відразу призначено експертизу було до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, семантико-текстуальну експертизу. На теперішній час, ну щоб саме експерт встановив, чи наявні погрози і чи адресовані вони конкретно кому, ряд питань були поставлені на експертизу.
Відповідно зверталися до експертів із листом для прискорення і особисто також із керівництвом спілкувався експертної установи на предмет того, що актуальне контрольне провадження, тому прохання, щоб об’єктивно авжеж була експертиза, але і невеликий строк їх проведення. За інформацією експертної установи ми маємо, що до кінця цього тижня, тобто вони зазначили до 14-го, 15 жовтня у нас буде висновок експерта.
За результатами зібраних уже доказів і матеріалів провадження та вже з аналізом висновків експерта погоджено вже з прокурором безпосередньо зустріч для кваліфікації дій і визначення, чи достатньо доказів для прокурора, щоб звертатись з повідомленням про підозру.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Підкажіть, будь ласка, власне коли була відкрита ця справа київським, я так розумію, Головним управлінням? Коли був початок справи? До вас вона прийшла у вересні, це зафіксував, коли була справа відкрита.
КОНОВАЛЬЧУК С.С. Зареєстрована вона була 20.06.24.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
З колег з правоохоронних органів, чи ще хтось хоче виступити?
КАЛЮЖНА А.В. Якщо можливо, я би хотіла розказати зі свого боку.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Анно, ви звісно розкажете.
Тобто ми зафіксували всі зараз звіти власне наших правоохоронців.
Дякую.
Тепер переходимо до сторін, в даному випадку у нас пані Анна. Єдине, що одразу наголошу, пані Анно, у вас десь 5 хвилин. Рішення в цьому питанні ми зараз виносити не будемо, оскільки за 5 хвилин починається засідання Верховної Ради і згідно Регламенту ми не можемо проводити засідання, отримувати рішення в межах паралельно з засіданням Верховної Ради, якщо не отримали до цього окремого розпорядження. Тому одразу оголошую, що ми продовжимо розгляд цього питання.
Пане Миколо, я вам теж дам обов'язково можливість виступити. Давайте так тоді. 3 хвилини – пані Анна. 2 хвилини – пан Микола. І після цього ми будемо завершувати дане засідання, переносити розгляд питання на наступне.
Пані Анно, будь ласка.
КАЛЮЖНА А.В. Вас зрозуміла. Дякую.
Якщо ми говоримо, зараз це погрози, які не стосуються окремих штурмових полків, це погроза від представників Третьої штурмової бригади, яка була після допису, який був, мій допис – був контекст такий, що не подобається, що бригада, в якої керівник-політик, використовує у своєму управлінні політичні інструменти. Це була приблизна суть цього допису і де було одразу звісно зазначено, що я не маю на увазі особовий склад, у мене не те що немає претензій, всім повага і таке інше.
Після цього на той момент командир батальйону Дмитро Кухарчук написав, ну всі погрози, що мене за це чекає, що я про це пошкодую, мій злочин не залишиться непокараним і «до вибачень 3.2.1», що свідчило про те, що він збирається влаштувати мені «веселе життя». І буквально через там пів години після нашого спілкування з його особистого номера і на фейсбук паралельно, бо він з двох писав мені одразу месенджерів, почали поступати дзвінки, повідомлення, які уже містили прямі погрози. Оця погроза, яка міститься в Одеській області, там погроза вбивством і зґвалтуванням, точніше зґвалтуванням, яке призведе до смерті моїх батьків і мене. Тобто це найжахливіша насправді погроза.
Одеса почала дуже швидко працювати і їм дійсно матеріали передали, і я так розумію, що рух почався дійсно після нашої розмови на комітеті або, можливо, ще якісь дзвінки були з Офісу генпрокурора, я не можу цього точно знати. Але справа довго була в Дніпровському районі і там певні дії були зроблені першочергові протягом місця, було дійсно оцифровано, що ці номери належать дійсно таким-таким людям, бо ми як журналісти також встановлювали, що ці люди, і було в КНІСЕ направлено на експертизу оту, яка вже два роки триває. І після цього не було, ну не було, там рік нічого взагалі не відбувалось, і після цього Дніпровський район, Київський, де просто я фізично написала заяву, скинув цю заяву, скинув цю справу, перепрошую, у Вознесенськ, бо там був один лише із підозрюваних, і там ця справа також дуже довго лежала, вони не могли знайти підозрюваного. Потім вони зрозуміли, що можна виокремити собі окремо лише цього підозрюваного...
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Анно, ми справді дуже зараз в часі. Тому я би просив вас підсумувати те, що фактично ми є свідками.
КАЛЮЖНА А.В. Як підсумувати те, що ми з захистом не дуже погоджуємось, ми дуже раді, що є уже перший підозрюваний, але оскільки є точно, скажімо так, це організована була кампанія і організована була вона конкретною особою, конкретними особами, а люди, які писали фізично погрози, це лише виконавці цієї погрози. Ми зараз подали і до вас, і до Офісу Генпрокурора прохання про те аби справу забрали, я не знаю, оце тіло, яке в Дніпровському районі, чи все повністю, забрали на розгляд в Головне управлінні поліції на розслідування, а оцим регіонам вони дали доручення, адже станом на зараз нам відомо про намір залишити лише дві оці фізичні погрози від виконавців в регіонах, в Одесі і в Миколаєві, а основне тіло справи взагалі закрити, ніби ці погрози просто існують у вакуумі.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
КАЛЮЖНА А.В. Ми з моєю захисницею з цим не погоджуємося. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пані Анно.
Ми справді, наш комітет отримав ваше звернення з проханням об'єднати, власне, ці провадження і поставити під контроль власне Головного управління в місті Києві. Я сподіваюся, що ми встигнемо цей компонент рішення проголосувати сьогодні, ми не можемо наказувати, але звернутись з проханням про доцільність, оскільки виглядає це як системний підхід, так ми цілком можемо.
Пане Миколо, попрошу, але дуже-дуже коротко. У вас, здається, вимкнутий мікрофон, ми вас не чуємо.
ХАРХАН М.Д. У мене питання до пана Євгенія, бо я тут людей так не знаю. Скажіть, будь ласка, ви в якості кого тут?
БРАГАР Є.В. Заступник голови комітету.
ХАРХАН М.Д. Ага, дивіться, пане заступник голови комітету, я в «Скелю» прийшов тому, що «Скеля», костяк «Скелі» – це добровольці, це люди, які знають, чого прийшли і зі взводної групи сформували полк найбільший, хірургічний інструмент Збройних Сил України. Це перше.
По-друге, отам ви висловлювали всякі недоречні речі. Так я вам скажу так: «Скала» – вона виключно для мужиків, тому що війна – це діло мужиків. Отам вот этих товарищей, що бігають по студіях, розказують, їм тут не місце, вони тут не вивозять. Ну це якщо коротко.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пане Миколо.
Це була персональна реакція. Я просив би справді дуже утримуватися всіх, і членів комітету, і всіх учасників, від персональних оцінок, бо вони не допомагають насправді нам знайти головне, що ми шукаємо, це виявити факти і обґрунтувати факти погроз журналістам, хто це здійснював персонально, без прив'язки до полків, службових професій і тому подібне і згідно законодавства України привести до відповідальності.
В цьому питанні у мене буде одна пропозиція. Власне, до комітету і до Офісу Генерального прокурора надійшов лист від представників, тобто адвокатки пані Анни, щодо можливості об'єднання цих справ під одне провадження і передання Головному слідчому управлінню Національної поліції.
Я нагадаю, що ми після минулого комітету зверталися з аналогічною пропозицією по цих справах, відповідно на той час ні Національна поліція, ні Офіс прокурора не побачили підстав для такого рішення. Але оскільки викладені аргументи з боку адвокатки пані Анни, я думаю, що звернутися ще раз буде достатньо коректно.
І друге, це продовжити розгляд даного питання пані Анни на наступному засіданні і виділити для цього достатньо часу, щоби можна було би, знову ж таки, оновити інформацію про процесуальні дії, а з іншого боку заслухати адекватно сторони, бо тут був згаданий пан представник, так, або коректніше сказати, офіцер полку. Так? Він є представником чи не є представником – це визначає полк. Пан Дмитро Кухарчук, наскільки я почув від пані Анни, то відповідно, щоб не обговорювати його без нього, звісно ми до нього звернемося, щоб він теж мав можливість бути представленим.
Пане Миколо, ви руку піднімаєте по цьому питанню?
ХАРХАН М.Д. Дасте мені хвилинку потім ще.
ЮРЧИШИН Я.Р. Добре. Після завершення ще хвилинку, але бажано так, щоб ми не зайшли в нову дискусію.
ХАРХАН М.Д. Ні, ні.
ЮРЧИШИН Я.Р. Колеги, отже, звернутися до правоохоронних органів щодо можливості об’єднання цих справ по пані Анні. І заслухати власне на наступному комітеті продовження, продовжити заслуховування цього питання. Пане Несторе, так.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую.
Пропоную друге питання зробити ідентичним з рішенням по «Бабелю» і повернутися до розгляду цього питання в грудні. За два тижні навряд щось суттєво зміниться в процесуальному плані, а от в грудні разом з питанням, яке ми будемо розглядати по «Бабелю», розглянути і питання пані Калюжної. Тому що по суті ми головні рішення приймаємо зараз. Ми підтримаємо звернення пані Калюжної і її захисників і розглянемо повторно це питання, я би пропонував не через 2 тижні, а через 2 місяці. Але на розсуд комітету.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
У мене єдине, що це з поваги до людей, яких ми не встигли заслухати, в першу чергу мені довелось обривати пані Анну, тому в мене питання до пані Анни. Чи ви не заперечуєте, щоб ми в грудні заслухали, коли будемо мати, я дуже сподіваюсь, вже нарешті експертизу щонайменше в Одесі, ну і власне ймовірно рух справи по Вознесенську і відповідь точно про готовність об'єднати. Чи ви таки настоюєте на наступному засіданні?
КАЛЮЖНА А.В. Дивіться, я би тут звернулася, якщо представник прокурора пообіцяє, що до того часу вони не закриють основне діло, яке лежить в Дніпровському районі, я не проти. Якщо ж вони планують це закривати через два тижні, то в грудні вже не буде про що говорити, бо просто процесуально, ну або ми там будемо вже подавати апеляцію, ви розумієте.
ЮРЧИШИН Я.Р. Я прошу відреагувати представника прокуратури, ну як можете відреагувати.
СОРОЧКО О.О. Я нічого обіцяти не буду. Є процес, є процесуальний прокурор в даному кримінальному провадженні.
Якщо буде висновок і буде висновок, будемо бачити, який висновок буде експертизи.
ЮРЧИШИН Я.Р. Тоді все-таки я настоюю, давайте на наступному засіданні продовжимо розгляд. Якщо буде потреба, повернемося і в грудні. Зрозуміло, що ніхто вручну впливати на процесуальні дії не може, але відповідно і пані Анна не має жодної гарантії, що не будуть прийняті рішення, які, ну в грудні буде вже, як-то кажуть, пізно махати руками.
Тому, пане Несторе, давайте все-таки наступного разу розглянемо, щоб не створювати знову ж таки додаткової недовіри, ми максимально зацікавлені, щоб слідчі дії і робота правоохоронців, незважаючи там на результат експертизи, терміни, які чомусь активізуються після комітетських слухань, а не одразу, впливати на них ми таки не можемо.
Тому по цьому питанню є одна пропозиція, це власне підтримати прохання представників пані Анни Калюжної і звернутися до Офісу Генерального прокурора і Національної поліції щодо об’єднання цих справ.
Чи будуть інші пропозиції?
Тоді прошу голосувати. Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 3.
Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Продовжимо розгляд другого питання на наступному засіданні. Ми залишаємся в питанні. Фактично ще голосувань не відбулося.
У мене коротке питання до колег з комітету і, в принципі, воно публічне. Ми з вами стали свідками фактично протидії журналістській діяльності вже не в Україні, а в Австрії, була з необґрунтованих причин затримана достатньо жорстко група «Української правди». Відповідно, колеги, у мене питання, чи ви, пане Несторе і пане Євгеніє, вбачаєте підстави комітету заслухати дане питання і запросити представників «Української правди», адвокатів? Наші дипломати досить оперативно зреагували, за що заслуговують подяку, але й її запросити. Бо сам факт звільнення це добре, але те, що ймовірно було вчинено щодо громадян України і щодо українських журналістів неправомірні дії, і як Україна мала би реагувати – це питання залишається відкритим.
Тому у мене питання: чи ви підтримуєте розгляд даного питання? Чи якісь інші пропозиції? Пане Євгенію?
ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте спочатку я скажу. У мене конфлікт інтересів. Пан Ткач втрутився в особисте життя моєї родини. Вона веде, на жаль, змушена була виїхати в перші дні війни, виїхати за кордон. І Ткач переслідував двох моїх доньок, на той час 6 і 8 років, і мою дружину. Вона веде демократичне життя, ходить в супермаркети. Він переслідував і висвітлював її пересування, але це доросла особа. Але показувати і висвітлювати пересування маленьких дітей, я вважаю, що це вже на межі не тільки етики, а й закону.
Тому позиція австрійських правоохоронців мені зрозуміла. Вони встановили, що це не є шпіонажем, але і встановили, що можуть бути ознаки втручання в особисте життя, в даному випадку попереднього Генерального прокурора Кравченка. Враховуючи мій конфлікт інтересів, я не буду брати участь в запропонованому…
ЮРЧИШИН Я.Р. Так, пане Несторе, ви «зависли», але ми почули, що ви не берете участь в голосуванні через конфлікт інтересів.
Пане Євгенію.
БРАГАР Є.В. Тут пропозиція двох шляхів вирішення цієї проблеми. Це питання міжнародне, і воно не має специфіку, відповідно ми тут не будемо запрошувати ні Нацпол, ні Генпрокуратуру, тому що це взагалі не з цієї опери. Ми тут будемо запрошувати тільки Міністерство закордонних справ, якщо це є сенс розглядати саме на цьому комітеті. Тому що у мене є тоді пропозиція зробити спільне засідання з Комітетом з закордонних справ і розглянути в цьому випадку навіть Комітету з європейської інтеграції, тому що вони відповідальні за напрямок роботи з Європейським Союзом, Австрія – це напрямок саме Європейського Союзу. І провести спільне засідання і на цьому засіданні розглянути це питання, тому що це питання вже виходить за межі свободи слова і воно є вже є більш міжнародним.
ЮРЧИШИН Я.Р. Ну наша функція – це захист українських журналістів незалежно від території їх перебування, тому це, скоріше за все, таки в наших рамках, але я підтримую, щоб направити листи-пропозиції до двох комітетів – закордонних справ і європейської інтеграції щодо проведення засідання з запрошенням представників МЗС і потерпілої в даному випадку сторони.
Тоді в такому форматі прошу голосувати. Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 2. 1 – не голосував.
Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Дякую дуже, колеги, за присутність на засіданні.
Ми закриваємо дане засідання, але підозрюю, що одним з пріоритетів нашого комітету буде напевно супровід злочинів проти журналістів, бо, як бачимо, роки потрібно правоохоронним органам моментами для того, щоб почати активні слідчі дії, коли злочин скоєно. Ми зараз розуміємо: завантаженість, війна, величезна кількість військових злочинів, інших кримінальних важких злочинів, але специфіка справ проти журналістів, погроз журналістам – це їхня публічність. І, зрозуміло, це створення в першу чергу образу правоохоронців: чи ті реагують якомога оперативно, чи із затягуванням. Ми зацікавлені в тому, щоб довіра до армії, до правоохоронних органів, до української журналістики була максимальна, бо тільки наша взаємодія і наша єдність дає нам шанси перемогти в цій війні з набагато сильнішим ворогом. Ну і знову ж таки, коли ми не воюємо між собою в соціальних мережах, не кидаємося дуже часто занадто гострими обвинуваченнями, менше шансів ворогу нас з вами роз'єднувати.
Тому, друзі, дуже дякую. Колеги, дуже дякую за роботу.
Відзначу, що справи активізувалися, але це не результат. Результат – це встановлені факти або заперечені факти погроз і відповідно судові процеси або закриття справ. За цим будемо стежити в межах повноважень нашого комітету.
Всім дуже дякую. До наступного засідання.
КАЛЮЖНА А.В. Хархану обіцяли слово. Ви ж казали, «Киянину» хвилину. Ви пам'ятаєте?
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Миколо, перепрошую. Ви настоюєте? Я закрив засідання, але якщо ви настоюєте, обов'язково.
Дякую, пані Анно, що нагадали.
ХАРХАН М.Д. Дивіться, колеги (колеги, да, всі ми колеги), у мене дуже велике прохання до вас. От я вам зараз дивну річ скажу таку, да? От ви тут захищаєте журналістів, свободу слова, все чудово. А ви можете мені підказати, от ви всі представники різних структур, куди може подзвонити військовослужбовець із своєю бідою. Я дам вам відповідь: в Україні немає органу, який захищає військовослужбовців. Жодного.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Миколо, я вам трошки заперечу. Ми створили спеціального омбудсмана, тобто представника захисту прав військових. Якщо вам потрібен цей телефон, я вам обов'язково дам. Те, що, можливо, є там проблеми в роботі, недопрацювання, всі інституції недопрацьовують. Наша Верховна Рада, не наш комітет, наш комітет не є відповідальний за сферу, власне, військової служби, але Комітет з національної безпеки та оборони, який і розробляв, і робив Закон про омбудсмана, звісно, максимально зацікавлений, щоб всі скарги військовослужбовців були задоволені.
Перепрошую, мушу закінчувати комітет. Запишіть…
ХАРХАН М.Д. Одну хвилину.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Миколо, запишіть, будь ласка, ми вас запросимо на наступний комітет і обов'язково з вас почнемо. У нас просто будуть голосування, а потім ви будете на нас же злитися, що не прийняті закони, які не дозволяють забезпечити підняття виплат військовим.
ХАРХАН М.Д. Я вже слів не добираю, я можу сказать: правда превише всього.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пане Миколо.
Обов'язково, правда вище всього.
З повагою до всіх, закриваю засідання комітету. Зустрінемося наступного разу. До побачення!