СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова
15 вересня 2026 року
ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, шановні запрошені, розпочинаємо засідання Комітету з питань свободи слова. І перед тим, як приступити до розгляду порядку денного, формальна наша процедура. Я прошу пана Євгена Брагара виконувати обов'язки підрахунку голосів і оголошення результатів, оскільки досі у нас немає секретаря.
Пане Євгене, ви не заперечуєте?
БРАГАР Є.В. Не заперечую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Тоді прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 3. Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Тоді рухаємося по нашому порядку денному. А порядок денний у нас запропонований наступний:
Перше питання. Про системні руйнування та пошкодження інфраструктури українських медіа внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Друге питання. Про звернення голови Громадської організації «Детектор медіа» Наталії Лигачової-Чернолуцької щодо розгляду можливості нагородження Подякою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова з нагоди 25-річчя діяльності «Детектор медіа» окремих її представників.
Третє. Про звернення голови Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова Миколи Типусяка з пропозицією заповнення вакантного мівся члена Громадської ради.
Четверте. Різне.
Колеги, у мене одразу буде прохання, якщо б ми більше могли сконцентруватися, спочатку розглянути друге і третє питання, вони у нас досить швидко мали би пройти, і тоді повністю присвятити час до 11:30 власне розгляду першого питання як нашого базового. Чи не буде заперечень?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ШУФРИЧ Н.І. Не буде.
ЮРЧИШИН Я.Р. Є підтримка. Тоді прошу затвердити такий порядок денний. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 3. Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Власне тоді спочатку друге питання. Перш за все маю за честь привітати колектив спочатку телекритики, а тепер «Детектор медіа» з 25-ою річницею діяльності. І у нас зараз є подання, і всі оформлені документи, і все, що власне необхідно, є на Подяки Комітету Верховної Ради з питань свободи слова для наступних представників цієї організації:
Остапи Світлани Віталіївни – заступниці шеф-редактора Громадської організації «Детектор медіа», голови Наглядової ради Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
Міського Вадима Васильовича – програмного директора «Детектор медіа», секретаря Наглядової ради Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
Петренко Галину Павлівну – директорку громадської організації, секретаря правління громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа»;
І Лигачову-Чернолуцьку Наталію Львівну – голову Громадської організації «Детектор медіа», шеф-редакторку сайту «Детектор медіа».
Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте, пане голово?
ЮРЧИШИН Я.Р. Будь ласка.
ШУФРИЧ Н.І. Я підтримую проєкт рішення. А також хотів би запропонувати звернутися до Голови Верховної Ради України, щоби відзначити і відповідною відзнакою Верховної Ради України. Не тільки подякою комітету, але і відзнакою Верховної Ради України.
ЮРЧИШИН Я.Р. Добре. Давайте ми тоді зараз затвердимо подяку комітету і доручимо секретарю і нашому секретаріату розробити звернення, щоб ми підписали власне про відзнаку Верховної Ради. Так?
ШУФРИЧ Н.І. Так.
ЮРЧИШИН Я.Р. Добре. Тоді в такому формулюванні, хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 3. Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
І власне у нас звільнилася одна вакансія члена Громадської ради при Комітеті свободи слова. Пан голова Микола Типусяк звернуся з пропозицією заповнити цю вакансію. Тобто є пропозиція оголосити конкурс так, як це було по попередній процедурі і відповідно заповнити вакансію члена Громадської ради. Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу тоді голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 3. Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Ми з вами пройшли питання, які менше часу мали. Зараз зосереджуємося на головному питанні, а саме, власне були у нас неодноразові звернення стосовно розгляду на засіданні комітету питання про системні руйнування та пошкодження інфраструктури українських медіа внаслідок збройної агресії і, звісно, можливої підтримки з боку держави таких медіа.
До обговорення у нас запрошені:
Пані Мовшович Наталія Михайлівна – заступник Міністра культури України з питань європейської інтеграції;
(Не чути)
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Юрій Сверба.
(Не чути)
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Поміняємо.
Христова Ганна Олександрівна.
(Не чути)
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Коли будемо надходити, обов'язково надамо.
Власне це була більше вже ініціатива комітету запросити Реєстр збитків як досить ефективний механізм, який нам доступний. Власне пані Кірєєва Ірина у нас присутня в Zoom. І так само від вас Кирпа Юлія, так? Немає зараз, так?
КІРЄЄВА І. В. Ні, на жаль, пані Юлії не буде з нами сьогодні.
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Сподіваємося, що пані Ірина і пані Ганна повністю нам розкажуть.
Пан Бурмагін Олександр – член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. А також Онопрієнко Максим Валентинович від цього ж органу. Дякую.
Герасимова Ірина Ярославівна – директорка телеканалу «5 канал».
Чернотицький Микола – голова Суспільного.
Червакова Ольга Валеріївна – теж представниця Суспільного, директорка Департаменту взаємодії з органами державної влади.
І Сугак Юрій, Zoom, власне Генеральний директор «Ми Україна». Пане Юрій, ви нас чуєте?
СУГАК Ю. Так, звісно. Добрий день!
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Тоді, друзі, пропозиція наступного порядку розгляду даного питання. Ми поступово дамо, власне, виступ спочатку представникам каналів, головна функція.
А ще вітаю пані Федину, яка теж зверталася до нас щодо розгляду цього питання, представник фракції «Європейська солідарність».
Спочатку надаємо слово представникам медіа, потім представникам державних органів, що ми можемо робити.
Одразу скажу, ми звертались до Агенції відновлення, нам відписали, що відновлення медіа не входить в мандат Агенції з питань відновлення згідно постанови Кабінету Міністрів. Як тільки Кабінет Міністрів поміняє постанову, вони обов’язково включаться в цей процес. От. Тому, можливо, будемо звертатися до Кабінету Міністрів щодо зміни постанови.
Зараз тоді, друзі, регламент у нас до 5 хвилин, прохання, власне, дотримуватися. І, пані Ірино, ви у нас по списку перша з представників медіа, прошу, вам слово.
ГЕРАСИМОВА І.Я. Шеф-редактор «5 каналу» Ірина Герасимова.
Ми всім колективом дякуємо, що ви знайшли час для розгляду цього питання. Не займатиму цей дорогоцінний час, щоб довго розповідати про розтрощені стіни, втрачену техніку, і що таке російські ракети. Я роздрукувала матеріали, фотографії, тут ви можете глянути рівень пошкоджень. Двічі ворог прицільно бив «5 канал» з проміжком в 1 рік. У липні минулого року ми втратили велику студію, а цьогоріч у липні ми повністю втратили офіс і 80 відсотків техніки, але це завадило нам проводити прямі ефіри і працювати надалі.
«5 канал» – це не просто техніка і стіни, це бренд із 23-річною історією. Просто пригадайте, у найкритичніші моменти для країни, на яку кнопку ви тисли? Обидві революції, початок війни, початок вторгнення – найкритичніші моменти, очевидно, що це був «5 канал». Але я не прошу якогось особливого ставлення саме до «5 каналу», якихось привілеїв, ні, тому що сьогодні йдеться не лише про нас, є колега із Суспільного, вони втрачають, є колеги з «Ми Україна» – це останній приліт по українському медіа. І коли ми говоримо про відновлення медіа, це не дах над журналістами, це відновлення голосу, голосу українських журналістів для українського суспільства і для людей за кордоном і цей голос оперативно доносить правдиву інформацію. Так, «5 канал» є опозиційним медіа, звісно. Але це і тест для влади, бо свобода слово це не тоді, коли влада допомагає відновитися лояльним медіа, свобода слово проявляється тоді, коли влада здатна мати сміливість допомагати медіа, які ставлять незручні питання. Оце і є перевірка на свободу слова.
Тому, як я вже сказала, ми не просимо якогось особливого ставлення, ми просимо від депутатів, від держави прозорого механізму відновлення українських інформаційних медіа, які доносять оперативно правдиву інформацію в період війни. Бо після обох прильотів ми буквально через 3-4 години відновили мовлення прямоефірне і це була гідна відсіч агресору в межах нашої професії. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую, пані Ірино.
Єдине, що я би просив, чи є оцінка приблизно нанесених збитків?
ГЕРАСИМОВА І.Я. У нас є у відсотках, це 80 відсотків техніки. Приміщення ми орендували і відповідно оцінка приміщення у орендатора теж є.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Тоді передаю слово пану Миколі.
ЧЕРНОТИЦЬКИЙ М.М. Шановні члени комітету, колеги, дякую за запрошення.
Власне я буду коротко. На сьогоднішній день зафіксована сума збитків у нас 58 мільйонів гривень – це без врахування останнього враження нашої філії в Кривому Розі, оскільки там процедура дещо займає час. На сьогоднішній день у нас знищений офіс в Дніпрі, пошкоджено суттєво офіс в Одесі, в Кривому Розі. Час від часу пошкоджується більш такими там дрібними речами – це саме в Сумах, Харків і так далі, тому от вони там більш дрібні, умовно кажучи. Також є часткові пошкодження у нас в Запоріжжі, важливо.
Але, менше з тим, для нас найголовніше направду що люди, які працюють, вони все ж таки, слава богу, без будь-яких втрат серед працівників, у нас є дотримання протоколів. Тому ми відповідно розробили багато протоколів щодо цього, як вони мають поводитись, як вони мають реагувати. Там ми зараз розроблюємо протокол, як ми проходимо зиму, по яким сценаріям, відповідно, наприклад, місто Суми як вони працюють, як в Херсоні працюють наші журналісти. Важливо також, херсонська філія, просто раніше вона у нас була, також ми її не використовуємо, вона пошкоджена, вона входить в ці 58 мільйонів, от. І втрачені філії Сіверськодонецька там, де на окупованих тимчасово територіях. Тому, да.
Щодо техніки у нас більш-менш ситуація краща, мабуть, ніж у колег, оскільки донори там підтримують. Наприклад, дякуючи підтримці JICA і японському уряду Дніпро повністю відновлює там в найкоротші терміни, власне, для цієї роботи. Тому ми тут більш-менш стабільні. Так.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую. Дуже дякую за чіткі цифри.
Пане Юрію, Генеральний директор телеканалу «Ми Україна», прошу, вас слово.
СУГАК Ю. Добрий день!
По-перше, хочу подякувати за можливість сказати і бути поруч з вами. Дякую за підтримку. Я хочу буквально коротко подякувати всім колегам медійникам, такої підтримки я в своєму житті ще не бачив. Декілька десятків закордонних каналів ІноЗМІ приїхали до нас знімати: від CNN і BBC до Аль-Джазіра показали вибух, на жаль, це сумна подія.
Я хочу висловити подяку Суспільному, хочу висловити подяку «1+1», ICTV, Інтеру, FREEДОМу та іншим каналам. Це дуже важливо в цей час, коли ми розуміємо, що в багатьох випадках немає підтримки матеріальної й іншої, все ми розуміємо і ми всі працюємо в майже однакових умовах. Але ця підтримка була дуже своєчасною і дуже потрібна, вона безцінна.
Я також хочу сказати, що у нас було два також прильоти. Один – поруч з каналом, у нас серйозно пошкоджені були вікна, двері, конструкції. А другий був прямо безпосередньо прильот на сам канал. І в той момент, на жаль, у нас було поранено 6 наших співробітників, двоє з них ще під наглядом лікарів, всі інші вдома і навіть продовжують працювати. Нам пощастило, що ми обійшлися так.
Зараз ми, дякуємо нашим колегам, мовимо із суботи з каналу наших колег, але ми не називаємо цю локацію, тому що тут було три прильоти і у нас було два прильоти, тому дві редакції, ми у медійний простір не поширюємо цю інформацію. Ми також шукаємо інше приміщення, тому що в тому приміщенні, де були на Козелецькій, ми зараз уже мовити не зможемо.
Наші співробітники проходили курси медичної допомоги і вони знадобилися, зараз ми хочемо це актуалізувати. Ми працюємо з психологами, ми хочемо, щоб окремі наші співробітники, які постраждали, з ними поспілкувалися.
Я хотів би ще акцентувати, що у нас змінюється ситуація і змінюється характер війни: і прильоти, і тривоги майже 24/7, тому дуже актуально, окрім безпечного мовлення у підвалах і таке інше, я думаю, що треба звернути увагу на те, що у нас страховки. Скажімо, спеціальне відношення було до воєнкорів, які їздили. А зараз ця географія розширюється і на Кривій Ріг, те, що було сказано, і Дніпро, Харків, Суми, інші регіони і наші кореспонденти співпрацюють вже в ролі воєнкорів в Києві. І є окрема проблема – це подвійні прильоти. Бо в Запоріжжі, в Сумах і навіть в Києві, у нас є відео, коли кореспонденти виїжджали на місце події і був повторний прильот, коли, ви знаєте, страждають десенеесники, медики і в тому числі журналісти. Тому я думаю, можливо на це також звернути увагу.
Щодо окремих, у нас є Реєстр збитків, перелік постраждалих і опис як, тому і всю необхідну інформацію ми не можемо надати.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пане Юрію. Дякую всім представникам медіа.
Я щойно повернувся як візит тимчасової спеціальної комісії з Одеси і бачили, власне, зруйноване, ну не зруйноване, пошкоджене приміщення одеського Суспільного, і це не перше пошкодження, тобто там досить часто відбувається поруч прильоти.
Дякую, що прийшли, дякую, що, власне, прозвітували, розповіли про ситуацію, яка у вас склалася.
Зараз у нас буде можливість від представників органів влади, власне, прозвітувати, які є можливості, які можливо пропозиції.
Зафіксував, пане Юрію, питання про страхування. Ми, власне, на запит нашого Суспільного вдосконалювали систему страхування для воєнкорів. Імовірно справді є логіка його вдосконалювати загалом для журналістів, бо, на жаль, Росія перетворила всю Україну в фактично фронт, не відкриваючи його в живому форматі, тому і робота не лише в Кривому Розі, а і в Києві стає зараз надзвичайно важкою.
І серед представників влади я прошу першою виступити пані Наталію Михайлівну Мовшович – заступника Міністра культури України.
МОВШОВИЧ Н.М. Вітаю, колеги.
Дякую за запрошення. Дякую, пане Ярославе, за те, що взявся за підняття цього важливого питання.
Міністерство культури постійно спілкується з медійною спільнотою, і ми багато спілкуємося з міжнародними партнерами. Власне, як ви знаєте, цього року Міністерство культури ініціювало і була вперше проведена панель на Конференції з відновлення цього року Мінкульт ініціював і була вперше проведена панель на Конференції з відновлення, де ми підняли тему медіа і довіри, і критичної інфраструктури, і власне її ролі у відновленні.
Ми співпрацюємо з ЮНЕСКО, вони, ну Микола вже зазначав, надають багато підтримки, ну вони є таким посередником, так, між урядом Японії, який підтримує відновлення. Зокрема ми давали інформацію про те, що Мінкульт підтримував дослідження по збитках, яке було проведено власне через ЮНЕСКО в програмі RDNA. Як ви знаєте, до цього Світовий банк, ну ця програма, не вважали, що медіа, знову ж таки, є критичною інфраструктурою. Дані охоплюють 2022-2024 роки, де було зазначено, що медіа тоді зазнали збитків на 560 мільйонів доларів і є різна оцінка нагальних базових потреб для закриття десь близько 70 мільйонів і взагалі довгострокового відновлення більше 300 мільйонів.
Ми спілкувалися з ЮНЕСКО минулого тижня, власне, нагадували їм і поставили фокус на тому, що ми хочемо повторити це дослідження, зробити його на наступний період, бо вони якраз бюджетують свій наступний рік і наступні роки, щоб ми мали дані, з якими ми можемо виходити до міжнародних партнерів.
Стосовно міжнародних партнерів. На URC ми співпрацювали з Інститутом дослідження War & Peace Reporting, вони власне були серед спікерів. І тоді виділили півтора мільйона євро на медіа в 2026-2027 році. Зараз ми багато говоримо саме про прифронтові медіа з ними. Це фонд. Тобто буквально минулого тижня ми зустрічалися з представниками у нас в Мінкульті, щоб окреслити окреслити потреби медіа. Для цього при Міністерстві культури працює Рада з інформаційної політики. Зараз ми, власне, завершуємо з ними концепт для URC в Таллінні, який відбудеться в січні. Якраз говоримо про те, що ви зазначали про медіа відновлення і про роль медіа у відновленні України як підзвітність тих інвестицій, які будуть вкладатися у відновлення, щоб це було прозоро. Тобто вже не кажучи про боротьбу з дезінформацією і особливо на прифронтових регіонах.
Ми також спілкувалися з IMS (International Media Support) і з нашими колегами в Латвії, це International Fund for Public Interest Media, вони власне підтримують зараз, за нашої ініціативи вони провели зі своїми бенефіціарами, які отримали вже від них підтримку, такий асесмент того, що вони потребують: більшості, звісно, допомоги і підтримки у підготовці до зими. І теж ми говоримо про, так як URC відбувається на початку року в Таллінні, якраз більшість фондів будуть запускати програми, ми адресно думаємо про те, як би це могло допомогти медіа і конкретно працювати зі збитками. Це що стосується нашої міжнародної співпраці з партнерами.
Стосовно державної підтримки медіа. В Держкомтелерадіо, яке, на жаль, цього року вже не під Мінкультом, у них є спеціальна програма про підтримки медіа. І на нашу думку, що могло змінити ситуацію? Тому що є Закон «Про медіа» і підтримка надається на розвиток, зокрема там є медіа, це дитячі медіа. Тобто це не питання відновлення, так, тобто немає на збитки. На нашу думку, варто було б закласти гроші на 2027 рік в цю програму і змінити підзаконні акти, тому що треба змінити порядок використання коштів, щоб можна було використовувати саме на потреби відновлення постраждалих редакцій. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так. Дуже дякую, пані Наталю.
Запишіть питання, ми всі питання будемо в кінці. Тобто ваша пропозиція це розширити мандат Держкомтелерадіо, щоб вони могли інвестувати і у відновлення медіа, а для цього нам потрібно вже закласти ці кошти в наступному бюджеті. Так?
МОВШОВИЧ Н.М. Так, цього року в цій програмі теж немає коштів.
ЮРЧИШИН Я.Р. Зрозуміло. Дякую.
Представник Агентства відновлення. Прошу.
СВЕРБА Ю.І. Дякую за запрошення.
Хотів би проінформувати, на сьогодні Агентство відновлення в основному здійснює відновлення це об'єкти цивільної інфраструктури. І якщо ми говоримо про високорівневі механізми, якими зараз здійснюється фінансування з боку держави, то я хотів би проінформувати фактично про два таких механізми.
І один з них буде максимально доречним в силу підготовки Закону «Про Державний бюджет на 2027 рік». Він полягає у тому, що фінансування передбачається в публічній, в бюджетній програмі це публічні інвестиційні проєкти. І власне в цій бюджетній програмі передбачаються ті проєкти, які Агентство відновлення буде реалізовувати в особі наших служб відновлення в регіонах. Тобто там, де ми будемо виступати замовниками цих об'єктів відновлення. Тому в даному випадку ви теж як суб'єкти законодавчої ініціативи можете, власне, розглянути цей механізм.
І другий механізм, скажімо, це ad hoc, це виділення коштів із резервного фонду. Це в тому випадку, коли там здійснюються терористичні акти щодо, скажімо, от є приклад відновлення Інституту кардіології, тобто уряд виділяє відповідні кошти з резервного фонду, визначає Агентство відновлення відповідним розпорядником і Агентство відновлення через свою службу виступає замовником будівництва, тобто відновлюється відповідний об’єкт.
Але в будь-якому випадку, з однієї сторони, це ініціатива включення цього в бюджетну програму. З іншої сторони, це ініціатива, скажімо, це виділення коштів Кабінету Міністрів з резервного фонду, які в подальшому дозволяють Агентству відновлення реалізовувати ці проєкти.
Ми максимально відкриті саме, якщо буде законодавча ініціатива чи буде відповідне рішення уряду, тобто реалізовувати ці проєкти, ми розуміємо важливість існування незалежних медіа під час воєнного стану. Тому хотів би запевнити у відкритості діалогу. Так само ми готові до подальшої співпраці, якщо потрібно буде саме там якась технічна експертиза з нашої сторони.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Ми тоді точно звернемося до вас з проханням надати нам власне опис, які рішення необхідні для використання цих двох сценаріїв, щоб ми могли одразу з ними працювати.
Дуже дякую.
Переходимо до власне представників Реєстру збитків для України. Я так розумію, пані Ірина. Так? Будь ласка.
КІРЄЄВА І.В. Так-так. Добрий день. Я рада вас всіх тут вітати.
Дякую, пане Ярославе, що дозволили і запросили бути тут з вами, і можливість говорити, долучитися до цієї розмови.
Ми почули і говоримо про збитки, яких зазнали українські медіа внаслідок російської агресії. Це і зруйновані, пошкоджені редакції, студії, обладнання професійне, яке також коштовне, це редакції, які змушені були там переїхати, і звичайно найтяжчі втрати – це загиблі журналісти та інші працівники медіа.
Тут не було озвучено, але я зараз скажу не лише про тих присутніх, які зараз тут присутні, я маю загалом… (Не чути)
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Несторе, виключіть, будь ласка, мікрофон.
КІРЄЄВА І.В. І журналісти вже багато років фіксують наслідки російської агресії для інших. Водночас важливо, щоб медіа та самі журналісти не забували, що вони є також постраждалими і можуть подавати заяви до Реєстру збитків.
Що таке міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України? Довга така назва. Насправді коротше, це Реєстр збитків для України. Це є міжнародний механізм, Реєстр збитків – перша складова цього міжнародного механізму, який покликаний компенсувати всі втрати та збитки, завдані агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, власне завдані на території України і відповідно завдані агресією Російської Федерації. І це та можливість, яка жодним чином не обмежує національні механізми підтримки, які існують чи будуть розроблені, вона є незалежним механізмом, покликаний саме здійснити компенсацію втрат та шкоди за рахунок коштів агресора.
Відповідно такий компенсаційний механізм загалом складає 3 складових частини. Це міжнародний Реєстр збитків власне, який фіксує всі завдані збитки, який вже працює, існує. І зараз я коротко розкажу про нього. Друга складова – це Компенсаційна комісія, яка власне розглядає, оцінює ці збитки і виносить рішення про їх відшкодування. І третя складова частина – це компенсаційний фонд, з якого будуть виконуватися власне ці рішення, не якісь інші, а саме ці рішення, які розглянула комісія. І на сьогоднішній день, враховуючи, що руйнування тривають постійно, вкрай важливо зафіксувати ті збитки, які існують на території, яких завдано.
Реєстром визначено загалом 43 категорії збитків, в яких можна подати. Так, окремої категорії виключно для медіа у Реєстрі збитків немає, ну так, щоб назва була, відповідала. Але якщо подивитися ті категорії, які є для юридичних осіб, тому що це є юридична особа, то залежно від характеру втрат можна подати. Ну тобто всі там редакції, телеканали, радіостанції можуть заявити, якщо знищені або пошкоджені приміщення редакції, студії чи іншої нерухомості, це в одній категорії подаються, вони існують, щодо них подається. Окремо можна подати стосовно пошкодження, знищення, втрату камер, серверів, передавачів – все те, що також є коштовним.
Окремо також не можна залишати без уваги втрату прибутку, тому що, так, це можливо не є основною, скажімо так, метою це створення прибутку, але все ж таки як мінімум це ті кошти, які в подальшому можна вкладати в існування, в розвиток таких медіа. Стосовно цього також можна здійснити, заявити такі заяви.
І відповідно ми також ще й чули, знову-таки ці втрати, які можуть найцінніші, мабуть, ті втрати, які існують, це травмування, смерть самих працівників, які трапляються, для них є окрема категорія, але це вже як для фізичних осіб.
Тому хочу зазначити, що цей весь механізм, а він є, існує, і він є доступним насправді незалежно від того, які є докази, наскільки готова оцінка, тому що це тривалий процес. І важливо подати ось цю заяву про відшкодування збитків, завданих агресією, важливо подати вже зараз до реєстру для того, щоб зафіксувати ці збитки. В подальшому заява буде розглянута, передана до комісії. Так, це не швидкий процес, це не швидкі кошти на відновлення, але без цього немає, це як вхідний квиток для того, щоб отримати компенсацію за рахунок активів агресора.
І відповідно про те, як можна і звідки детальніше дізнатися інформацію, вам розкаже Ганна, коло вас ближче. Але я хочу зазначити, що ну вкрай важливим є, і хочу звернутися через вас в тому числі і до медійної спільноти до всієї, що вкрай важливо подавати заяви самим. Тобто не чекаючи, чи будуть механізми національні підтримки розроблені, вже є руйнування – можна подавати, будуть нові документи, оцінка – їх можна буде додати поступово.
Обов’язково, знову-таки, розповідати інформацію про реєстр, тому що можуть подати заяви і отримати компенсацію ті, хто про це знає. Розповідати цю інформацію також і своїм працівникам, тому що вони також повинні знати. І дуже будемо, оскільки загально це є метою, такою важливою метою, адже мова йде не лише про подання своїх заяв про свої руйнування та пошкодження, мова йде про те, що міжнародна спільнота дивиться в цей реєстр, оскільки це єдиний офіційний механізм фіксації збитків, це який створений 44 країнами та Європейським Союзом, і відповідно вся міжнародна спільнота дивиться на той реєстр, скільки у вас є збитків.
Тому що якщо на початку вторгнення це були великі цифри, великі жертви, великі руйнування, то на сьогоднішній день вони запитують: «Скільки, скільки? Покажіть, будь ласка, яка кількість заяв». І відповідно, коли ми піднімаємо питання, щоб забрати ось ці активи, гроші, бо запитують: «Звідки гроші?». Щоб забрати їх, ми приходимо до країн, де вони заморожені, ми приходимо на перемовини і ми можемо сміливо показати: дивіться, у нас не просто багато збитків, у нас ось така велика кількість. І плюс це можливість зафіксувати докази, тому що час іде, докази втрачаються, відбуваються знову руйнування. Тому ми дуже закликаємо і кажемо, що цей механізм є.
І ще хочу зазначити про те, що дуже вам велике дякуємо, ви працюєте у неймовірно складних умовах і кожного дня фіксуєте те, що відбувається сьогодні, зокрема і те, що є наслідками російської агресії. І було би вкрай важливо, якби, зрозуміло, там, де це можливо, доречно, доцільно, також разом в таких там можливих матеріалах додавати інформацію, що люди, які постраждали, вони мають право подати заяву до Міжнародного реєстру. Тому що кожний у своїй категорії: чи це є фізична особа, чи це є держава, чи це є юридична особа – можуть і мають можливість подати такі заяви.
І останнє, що я хотіла…
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, пані Ірино.
КІРЄЄВА І.В. І ще одне, останнє. Тому що медіа це також дотичні до культури, безперечно це культура. І у нас, наприклад, одна з останніх відкрилася категорія, де всі об’єкти культури, які б вони не були: нерухомість, рухомі об’єкти – також можна вже подавати для відшкодування збитків.
Дуже дякую вам за увагу.
Ми залишаємося на зв’язку і готові бути, відповіді надати та інформацію.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так, у нас зараз буде ще виступ Національної ради, а тоді відповідно вже розпочинаємо обговорення.
Пані Ганно, ви хочете щось додати чи можемо просто обмінятися?
ХРИСТОВА Г.О. Рівно одне речення. Центральний офіс міжнародного Реєстру збитків знаходиться в Гаазі, Київський офіс Реєстру збитків знаходиться в Києві, дуже поруч. І ми тут власне для того, щоб давати всю детальну інформацію і роз’яснювати процедуру подання заяви. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Одразу до представників медіа. Прохання взяти контакти пані Ганни і активно використовувати. Справді мусимо використовувати цей механізм зокрема і з точки зору інформування світу, в першу чергу наших партнерів з Європи про те, що щодня відбувається, які втрати ми отримуємо.
Від Національної ради, пане Олександре, чи пане Максиме? Пане Максиме.
ОНОПРІЄНКО М.В. Вітаю, колеги. Оптимізовано і з повагою до часу я би хотів вам презентувати ще кілька цифр, тому що окрім цих наших останніх прильотів по відомих національних компаніях, давайте пам’ятати про те, що у нас багато медіа є в регіонах, і відразу з 2022 року ми в Національній раді системно збираємо інформацію про втрати там медіагалузі.
Так ось, станом на 1 вересня 2026 року за інформацією представників Національної ради в областях внаслідок російської агресії пошкоджено або знищено майно 96 суб’єктів у сфері медіа, з них 32 – це радіо, телебачення – 23, 13 – провайдерів, 20 – друкованих медіа, 13 – онлайн і постачальники електронних мереж – 3. 139 медіакомпаній припинили або призупинили діяльність: 29 телеканалів, 34 радіостанції, 25 друкованих медіа і 41 провайдер. Ще 36 медіа релокувалися через безпекові загрози.
Також Концерн РРТ, так, який забезпечує власне доставку сигналу, з початку російської агресії у них зруйновано або пошкоджено 47 об'єктів по всій Україні. І відповідно тут я би також хотів наголосити на тому, що є от такі очевидні, так, втрати внаслідок руйнувань, пошкоджень, влучань і є звичайно те, що викликано безпосередньо там економічним станом, фінансовою спроможністю. Тому що так, є медіа, які продовжують, намагаються продовжувати працювати, але, наприклад, заборгованість медійників за ці роки перед тим же ж Концерном «Зеонбуд» за послуги це 500 мільйонів гривень. І це величезні гроші, які безпосередньо там регіональні компанії не в змозі будуть сплатити, а відповідно там оператор, той же Концерн, той же «Зеонбуд», вони не можуть працювати у збиток. Відповідно що? Вони вимикають ці медіа. І ця статистика, вона постійно і постійно збільшується.
Інше питання, ми всі пам'ятаємо попередню зиму, готуємося до наступної, це тривалі відключення. Знову ж таки, ті ж генератори, паливо і так далі для регіональних мовників це дуже великі витрати. Ми зверталися там і до обласних військових адміністрацій для того, щоб включати медійників до переліку об'єктів з пріоритетним електропостачанням, навіть не критичної інфраструктури, а з пріоритетним електропостачанням. Але, знову ж таки, посилаючись на постанову Кабміну, вони не мають підстав це робити.
Тому, завершуючи, очевидно, що держава в особі, ну які би органи не долучалися, не зможе фінансово напряму грошовими коштами допомогти всім медіа. Але є певні рішення, які напевно держава може прийняти для того, щоб принаймні полегшити і зменшити те навантаження, яке є на мовників в їх поточній діяльності. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу.
БУРМАГІН О.О. Дякую. Я буквально з точки зору регуляторного підходу, оскільки медійний Регулятор, з початку повномасштабного вторгнення ми багато уваги приділяємо для того, щоб зменшити адміністративний тиск на медіа, створити спеціальні умови для того, щоб полегшити поточну діяльність.
І власне хотів зазначити декілька моментів. Якщо Кабінет Міністрів у 2022 році запровадив там постанову, яка пролонгувала ліцензії до закінчення воєнного стану, а потім скасував цю постанову, то ми на рівні своєї нормативки залишили можливість для прифронтових медіа все ж таки цю пролонгацію мати. Якщо у них немає можливості мовити, вони можуть отримувати, скажімо так, таку пролонгацію у порядку, визначеному нашими актами Регулятора, і зупиняти мовлення, і пролонгувати ліцензію. Тобто у нас є така можливість для тих медіа, які в скрутних становищах на прифронтових регіонах.
Так само у нас на рівні Закону «Про медіа» є декілька можливостей поточних, вони з’явилися із Закону «Про медіа», це власне отримувати тимчасові дозволи. Це по суті безкоштовна ліценція, знову ж таки для відповідних регіонів, які визначено, ну назвемо їх прифронтовими, і ці дозволи у великій кількості достатньо видаються – це працюючий механізм. Тобто є певна база нормативна спеціальна для умов повномасштабного вторгнення, правового режиму воєнного стану.
Стосовно пропозицій майбутніх законопроєктів або нормативних змін. Нацрада активно працює зараз в робочій групі по імплементації European Media Freedom Act (EMFA) і там теж групи працюють над тим, щоб спростити регулювання суб’єктів, наприклад, без РЧС і зробити його таким більш ліберальним, скажімо так, і гнучким.
Але хотів звернути увагу на законопроєкт 12111, який уже більше року готовий до другого читання і просто стоїть от на одному кроці до голосування. І в цьому законопроєкті, 12111 – це апгрейд медійної реформи, дуже багато різних змін, які чекає індустрія, які чекає Регулятор, які чекає Суспільний мовник.
І, крім іншого, в контексті відновлення хочу, колеги, звернути увагу, там є норми по змінах до Закону «Про державну підтримку медіа», які розширять положення щодо надання фінансової допомоги від держави з метою підтримки стабільної діяльності медіа під час воєнного стану, в період післявоєнного відновлення, на відновлення телевізійного комунікаційного обладнання. Тобто там є для закупівлі газети для преси, тобто там є така нормативна база, яка може бути фундаментом, знов-таки, для рішень Кабінету Міністрів потім і для розвитку і впровадження відповідного механізму.
І ми закликаємо все ж таки колег з парламенту рухати цей законопроєкт, зробити цей останній крок для того, щоб він був прийнятий у другому читанні.
Ну і в кінці власне скажу, що ми з колегами багато теж всередині говоримо стосовно проблем і відновлення, і підтримки медіа. І, на нашу думку, звісно крім власне міжнародної підтримки, з якою теж потрібно працювати, і теж Нацрада долучається до багатьох ініціатив, ми з колегами працюємо і з Мінкультом, і з ЮНЕСКО, з Радою Європи, з міжнародними організаціями, але все ж таки і на державному рівні також мають бути прийняті рішення стосовно і підтримки прифронтових медіа, тих, які працюють в скрутних умовах, тому що ну явище новинних пустель, воно теж вже давно зафіксоване і колеги з громадського сектору про це давно говорять. І це з точки зору національної безпеки важливий нюанс.
Ну і все ж таки і для підтримки прифронтових, і для відновлення медіа можливо доцільно розглядати можливості все ж таки передбачення в державному бюджеті цільових якихось коштів, можливо розподіл їх через Український культурний фонд або через інші механізми. Але, на нашу думку, державі потрібно в це більше включатися. І ми як медійний регулятор можемо от через наших регіональних представників теж допомагати, комунікувати, тому що ми в принципі, скажемо так, на зв'язку зі всією Україною, зі всіма суб'єктами у сфері медіа.
Знов-таки, була ідея конкретна, колись на Львівському медіафорумі обговорювалось, щоб включити все ж таки медійну сферу, визначити її як окремий сектор економіки, для того щоб потім її можна було включати в програми відновлення, от колеги з Агентства відновлення теж говорять. Тобто ще була така ідея. Можливо варто її теж розглядати. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Обов'язково про це консультуємося з Кабінетом Міністрів.
І зараз я відкриваю обговорення. Спочатку була пані Марія Іонова, потім Софія Федина, Євгенія Кравчук.
І ми обов'язково залишимо час для виступу власне представників комітету, щоб уже виходити на певні рішення.
Пані Маріє, прошу.
ІОНОВА М.М. Так, всім доброго дня.
Вибачте, може зараз буде «каша», тому мені хотілося задавати питання відразу після виступаючих, тому що, ну, от зрозуміти всю цілу систему по збиткам. Ну от міністерство говорить більше, що буде. А що, просто цікаво, може вже якийсь є звіт, а що зроблено, скільки вже виділено коштів, на які там регіони, канали? Чи Київ уже прифронтова зона чи Київ ще не прифронтова зона? Ну враховуючи, скільки у нас…
Просто окрім майбутнього, якщо можна, що було зроблено хоча б за 2026 рік? Бо ми з вами бачимо, наскільки, скажемо так, безпекова ситуація погіршується.
А те, що там, вибачте, може, я не спеціаліст, є Агенція теж, можна запитати? А скільки було виділено вже на відновлення тих чи інших каналів? Як часто працює ця комісія? Я не розумію, як часто працює ця комісія.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Маріє, ви не були на початку, Агенція поки не працює з медіа, тільки згідно постанови уряду вони…
ІОНОВА М.М. Тобто я знаю, я зрозуміла, що є тільки одна постанова, і от згідно цієї постанови. Так, може, тоді варто на комітеті розглянути зміни до цієї постанови, враховуючи те, що ми як би чуємо і бачимо?
ЮРЧИШИН Я.Р. Саме це ми записали, так.
ІОНОВА М.М. Окей.
Тоді моє питання все ж таки до уряду: що було вже зроблено? Тобто і, якщо можна, теж окреслити, скажемо так, фінансову спроможність уряду, на що ви рекомендуєте відновлювати?
Ну тобто ми розуміємо, що немає грошей на армію, але все ж таки міжнародні партнери поки що кошти дають. Тобто як ви розраховуєте всі ці збитки для тих медіа, які зараз потерпають? Тому що ми з вами бачимо конкретні приклади, і я розумію, що є прифронтові медіа, але я не розумію, чому в Києві, де ми найбільше бачимо теж руйнувань, чому це не внести, що це теж прифронтова зона хоча б для засобів масової інформації? Тобто я хотіла запитати, перше, конкретні суми, які вже були виділені теж на відновлення, саме підтримки засобів масової інформації?
Ви говорите, ви сказали, що вони вже зібрали бенефіціарів, тобто яка це сума? І що в цій сумі буде виділено саме для масмедіа?
ЮРЧИШИН Я.Р. Перепрошую. Тобто є дуже чітке питання до Міністерства культури, що саме зараз зроблено? Які суми, якщо вони є, виділені? Якщо ні, то відповідно які кроки?
ІОНОВА М.М. Я просто так і не розумію, розпорядник коштів це тільки Держспецзв’язок, все, згідно постанови?
ЮРЧИШИН Я.Р. По комунікації зараз так.
Прошу. Єдине, у мене велике прохання до всіх, щоб всі виступили, нам треба вкладатися максимум в 3 хвилини. Прошу, пані Наталія.
МОВШОВИЧ Н.М. Я коротко відповім. Я це зазначала, що Мінкульт формує, з 2026 року ми втратили частину того, що було в інформаційній політиці саме органів. І Держкомтелерадіо зараз знаходиться напряму під Кабміном, і у них є програми, які передбачають фінансування.
Мінкульт працює з міжнародними партнерами. І ті цифри, які я зазначала, ми залучаємо через міжнародних партнерів. Тобто у нас є стабільна співпраця з ЮНЕСКО.
Ви хочете суми? Я, на жаль, не маю повного. І деякі суми партнерів я теж не можу зазначати офіційно, тому що, наприклад, те, що ми говоримо про бенефіціарів, ми звернулися, попросили їх надати інформацію, вони не дають нам внутрішню інформацію, кому з бенефіціарів, скільки вони… (не чути)
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Маріє, ми звернемося до Держкомтелерадіо для того, щоб отримати інформацію по 2026 року. Але з того, що говорила пані Наталія, знову ж таки, на відновлення Держкомтелерадіо окремо ресурсів немає, тобто це треба закладати у наступний бюджет. І зараз так виглядає, що з державного бюджету на відновлення медіа за поточний період, принаймні з тієї інформації, що є, кошти не виділялися. Навіть Суспільне, яке відновлюється, чи ті відновлювальні роботи, які ведуться по інших каналах, це переважно або донорські кошти або кошти, залучені самостійно.
Мушу просто підганяти. Пані Софіє, вам.
ФЕДИНА С.Р. Можливо, не запитання, але кілька коротких тез, які, я думаю, нам треба врахувати.
Перше, у нас є від 738-ми до півтора мільярда гривень в рік на Єдиний марафон, але у нас немає на підтримку медіа. Ми маємо рекомендацію Європейської комісії позбутися Єдиного марафону, тому що це вже не відповідає викликам часу. І я думаю, що на наступний рік треба дуже жорстко ставити питання, щоб ці кошти не йшли на ось такі от специфічні, скажімо так, програми, а щоб з цих коштів була однозначно виокремлена частка коштів на підтримку тих медіа, які страждають від московських ударів.
Другий важливий момент, що ми говоримо загалом зараз про медіа і про їхнє відновлення, але ми взагалі не говоримо, що у нас деякі медіа абсолютно дискриміновані навіть мати можливість самим собі відновлюватися. Я говорю про вимкнення з цифрового ефіру «П’ятого», «Еспресо» і «Прямого». І в даному випадку, коли у нас «П’ятий» вже другий раз поспіль страждає від страшних московських атак, прильотів, прямих прильотів ракет, то вони дискриміновані навіть в тому, щоб своєю власною роботою хоча би отримувати елементарні додаткові кошти на свою роботу.
У нас же до сих пір з 2022 року ніхто не знає, хто вимкнув, ніхто не знає, на основі якого документу вимкнув. Я знаю, що Нацрада теж підтвердила, що вони не знають на основі чого, що це вимкнуто, це вже у публічному просторі теж було. А тоді чому ці канали є вимкнуті? Тому що це є політична доцільність?
І я абсолютно погоджуюся з пані Іриною, що наш комітет має підняти це питання, можливо піднімати, знову ж таки, на рівні Верховної Ради, знову ж таки, на рівні Нацради, що наші військові воюють за демократичну державу, де є вільні медіа. І вільні медіа мають працювати. І тому я думаю, що повернення у цифровий ефір «П’ятого», «Прямого» і «Еспресо» було би дуже хорошим сигналом і для стабілізації ситуації, і для того, щоб канали мали рівні умови для виживання і рівні умови для доступу до тих чи інших ресурсів відновлення.
Далі. Зараз 4 мільярди гривень пішли на «Тисячовесну» за надзвичайно непрозорими механізмами, відкинувши Український культурний фонд, Держкіно, Інститут книги, і ми це напряму говорили пані міністерці і представникам Офісу Президента. З цих грошей явно могли бути кошти витягнуті для того, щоб підтримати ті медіа, які забезпечують базовою інформацією всіх громадян України.
Те, що зараз говориться, що Держтелерадіо напряму під Кабміном, ну насправді це досить-таки делікатне уникнення відповідей, тому що пані віцепрем'єрка є пані міністеркою з питань культури і вона теж впливає на ці рішення. І тут би мала бути хоча би якась елементарна стратегія. Вибачте за емоції, але я думаю, нам усім вже давно пора займати дуже чітку позицію, що так воно не може бути.
ІОНОВА М.М. 30 секунд, вибач, Ярославе. 30 секунд. Ми з Брюсселя повернулися, я зараз хотіла зазначити…
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Євгенія виступає, після вас теж виступають. Я в кінці, якщо буде час.
КРАВЧУК Є.М. Я менше ніж 3 хвилини, щоб 30 секунд передати Марії.
Колеги, я дуже коротко з точки зору роботи ТСК, тимчасової слідчої комісії, яка працює із злочинами Російської Федерації проти медіа і журналістів. І коли ми готували піврічний звіт, то ми не могли знайти цифри, на які ми могли би спертися, щоб оцінити збитки. Зараз буде річний звіт в грудні, я вкотре звертаюся, ми отримали частину даних від Нацради, був звіт ЮНЕСКО і знову ж таки там дуже дивні методології, тому нам треба спочатку правильно оцінити, продіагностувати. Бо є, я розумію, що там багато хто чим займається, є окремо Суспільне, в Суспільному теж це є. Але давайте хоча б у звіті ТСК розкладемо ці збитки, щоб хоча б говорити партнерам, так, і Міністерству фінансів, і партнерам, що трапилося, бо ми не можемо діагностувати до кінця проблему.
Далі. Є нюанс, і ми коли говоримо про руйнування редакцій, то про що ми говоримо? Дуже мало редакцій, дуже мало медіа мають у своїй власності будівлі, вони зазвичай орендують. Коли прилітає в цю будівлю, то прилітає комусь, якомусь іншому власнику. І вони або десь кудись переселяються. Тобто напевно єдиний виняток це Суспільне, яке дійсно має у власності ці будівлі.
ЧЕРНОТИЦЬКИЙ М.М. Ми все одно переселяємося.
КРАВЧУК Є.М. Але ви все одно переселяєтеся. Ми були і в Дніпрі, і в Одесі, ми бачили, там в Одесі ще можна працювати, у Дніпрі явно не можна.
Далі. Я би все-таки, знаєте, «їла цього слона по кусочках». І розділити інституційну підтримку медіа, це те, що не стосується руйнування там будівель, бо тоді там Агенція відновлення чи будь-хто не при чому. Зробити інвентаризацію усіх доступних інструментів інституційної підтримки? Я тут дозволю не погодитися з пані Софією в тому, що з «Тисячовесни» нічого медіа не перепало. Насправді були заявки від медіа, вони деякі отримали там. Я не знаю, підписують зараз контракт? От Суспільне в один проєкт… Мені здається, була проблема в тому, комунікація була, що це про фільми і про документалку, а оцих можливостей для медіа не було, хоча, мені здається, що і Україна подалась. Ну тобто це теж.
Очевидно ми сьогодні (сьогодні 15.09, так?) отримаємо бюджет від сьогодні зареєстрований і ми побачимо пріоритети Кабінету Міністрів. Бо потім дуже легко перекидати на депутатів, на бюджетний комітет, коли бюджетний комітет сидить, там сидить заступник міністра фінансів і махає головою «ні» на кожну правку, яку подають чи депутати від монобільшості, чи депутати від опозиції, байдуже, да? Тому це все-таки я би бачила як відповідальність Кабінету Міністрів.
Я би тоді пропонувала зробити, можливо в рамках ТСК, бо це трошки ширше, бо там всі комітети, ну не всі, а багато комітетів представлені, зустріч із віцепрем’єркою, бо все-таки віцепрем’єрка курує гуманітарний блок. Держкомтелерадіо все одно у цій сфері відповідальності.
І знову ж таки, мати якусь спільну позицію й інвентаризацію міжнародних донорських цих проєктів, щоб хоча б люди зрозуміли, які доступні є інструменти ті надалі.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Маріє, прошу.
ІОНОВА М.М. Вибачте, будь ласка. Просто ми розуміємо, що Міністерство культури в принципі є уповноваженим по не тільки збиранню коштів, але в принципі регулювати діяльність в тому числі і медіа.
От я не розумію, у нас є мапа? Хто і за що відповідає, де і як ці кошти поступають? От зараз, ви говорите, подається бюджет. Ми розуміємо, що у цьому бюджеті? Ви як уряд розподілили, враховуючи якби проблематику, те, що було, 2025-2026 роки.
Колеги, я точно не спеціаліст, але ми бачимо, на кожній зустрічі міжнародній нам говорять: свободи слова, свободи слова, телемарафон. От яка позиція уряду, міністерства, що стосується телемарафону? Я розумію, що ми не можемо вимагати зараз багато грошей на якісь нові інституції, ще щось, бо у нас дійсно не вистачає коштів для армії, але знову ж таки...
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Марія, я перепрошую, більше 30 секунд.
ІОНОВА М.М. Ярославе, я говорю до того, що на кожній зустрічі особливо доповідач в тому числі по Україні, особливо по переговорних позиціях, ви знаєте Михаєль***… він говорить: «Що ви зробили для того, щоб відновити свободу слова? Що ви зробили, щоб виконати резолюції Європарламенту, і те, що було асесмент Єврокомісії». От можна запитати теж роль комітету? Може ви допоможете уряду, скажімо так, допомогти зробити цю мапу: хто і за що відповідає. Може допомогти дійсно агенції, яка буде якось швидше і оперативніше реагувати. І знову ж таки не шукати політичний контекст. Ну можна ми все ж таки не будемо ділити медіа: свої, не свої, чужі..?
ЮРЧИШИН Я.Р. Де ви зараз бачили поділ медіа..?
ІОНОВА М.М. Дивіться, я зараз говорю в контексті того, що сказала Софія, тому що, sorry, відповіді на питання, чому не відновилася трансляції «П’ятого», «Еспресо» і «Прямого» досі ніхто, начебто нас ніхто не чує, нас ніхто не бачить. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Пані Марія. Перепрошую. Але мушу попросити вас завершити.
Мапи, власне тут я дещо не можу підтримати власне пані Євгенію, бо ми не зможемо у наших міжнародних партнерів запитати всі проєкти, які вони по медіа роблять, але якісь базові речі точно можна, і вони в міністерстві...
КРАВЧУК Є.М. …громадські організації, які...
ЮРЧИШИН Я.Р. Вони розкажуть.
КРАВЧУК Є.М. Вони розкажуть.
ЮРЧИШИН Я.Р. Колеги, ми мусимо завершити обговорення. І я зараз буду надавати слово представникам комітету для того, щоб ми вже виходили на певні рішення. Колеги, хто хоче першим виступити?
Пане Несторе, будь ласка. Секунду, пане Несторе. Так, пані Ірино.
ГЕРАСИМОВА І.Я. Уточнення. Коли я кажу, що 80 відсотків техніки втрачено, то йдеться про 12+ мільйонів гривень.
Дякую. Дякуємо за надане слово.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую за цю цифру.
Це, я думаю, дуже корисно буде і зокрема і для представників Реєстру збитків.
Пане Несторе, прошу.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Я коротко. Я зараз зупинюся виключно на питанні порядку денного, тобто збитки, руйнування і необхідність відновлення. Хочу подякувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, на сьогоднішнє засідання вони єдині підготувалися і надали інформацію, з якої приблизно можна уявити об’єми руйнувань, які, на жаль, зазнали наші медійники.
Мене дуже розчарував лист Міністерства культури, особливо фраза, що «єдиний облік зруйнованих, пошкоджених або захоплених редакцій українських медіа та обсягів завданих їм збитків Міністерством культури України не ведеться». Я сподіваюся, що ведеться загальний реєстр і там обов’язково мають бути і представники медіа, всіх медіа і різного роду діяльності.
Тому я би просив в нашому рішенні, перше,
вимагати від
Міністерства культури все ж таки надати вичерпний перелік постраждалих об'єктів
і суб'єктів станом на 15 вересня. І тут щось звалювати на Державний комітет з
питань телебачення і радіомовлення, коли як Кравченко правильно відзначила, що
у нас не тільки…
(Не чути)
ШУФРИЧ Н.І. Вибачаюсь. Вона сьогодні. Я вибачаюсь, я нікого не бачу. Все гаразд?
ЮРЧИШИН Я.Р. Ми вас бачимо. Все гаразд.
ШУФРИЧ Н.І. Добре. Дякую. Сьогодні це є віце-прем’єр-міністр, яка координує всю гуманітарну сферу. Тому я, до речі, подивився на сайті Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, там взагалі не відзначена така діяльність, як відновлення.
Тому просив би Міністерство культури все ж таки взяти на себе відповідальність і надати вичерпний перелік зруйнованих підприємств. Що стосується роботи Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, то зрозуміло, вони виконавці. Вони мають отримати доручення від уряду, але…
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Несторе, дуже прошу, у нас зараз починається засідання. Давайте пропозиції.
ШУФРИЧ Н.І. Я завершую. І те саме, що стосується Реєстру збитків. Я пропоную звернутися до Національної спілки журналістів України, щоб вони провели роз'яснювальну роботу з представниками медіа разом із Міністерством культури, щоб постраждалі суб'єкти самі подавали інформацію до Реєстру збитків, але координація Міністерства культури як складової уряду має бути забезпечена і має бути більш відповідальною. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже. Пане Євгене.
БРАГАР Є.В. Те, що ми бачили сьогодні, це виключно мала частина, це виключно три телеканали, але постраждало набагато більше різних медіа, редакцій газет, особливо районних газет на прифронтових територіях, які, навіть незважаючи на продовження бойових дій, незважаючи навіть на те, що їхні редакції знаходяться в зоні ураження FPV-дронів, продовжують вести мовлення. За це хочу окрему подяку висловити саме цим медіа.
Але при тому всьому повинен наголосити, що в питанні відновлення найголовніше це саме перший етап, на якому ми зараз знаходимось, це етап обліку, обліку збитків. Нам треба вести чіткий перелік, чітко розуміти, що саме і хто саме втратив, для того щоб потім уже поступово переходити до різноманітних компенсацій і різноманітних механізмів відновлення.
Саме тому я дійсно погоджуюсь з пропозицією пана Нестора щодо необхідності систематизації та обліку втрат у українських медіа.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже.
Тоді я зі свого боку хотів би підтримати звернення до Кабінету Міністрів щодо, власне, покладання чи на Міністерство культури, чи на Держкомтелерадіо, тут для нас не має значення агент, але ведення Реєстру збитків медіа. Далі, ми звертаємося до агенції з проханням надати ваше бачення впровадження тих механізмів, про які ви згадували. Ми звертаємося до Державного комітету з питань телерадіомовлення стосовно роботи по відновленню і яких механізмів, для того щоб вони були як розпорядник коштів включені у процес відновлення, не вистачає, щоби можна було їх запровадити.
Наступне. Будемо звертатися, від комітету надішлемо лист на Погоджувальну раду з проханням поставити 12111 на розгляд на найближчому засіданні, оскільки за даними Національної ради там створюються механізми більш ефективної роботи.
Так само про, власне, Реєстр збитків. Но у мене більше прохання до каналів, оскільки це буде явно краща комунікація, ніж через будь-які, власне, громадські організації, але однозначно звернемося і до Національної спілки журналістів і до «Медіа руху» з проханням поширювати інформацію, давати контакти. Пані Ганно, будемо просити вас залишити контакти, щоби цю роботу продовжувати.
І офіційно звертатися від ТСК із запрошенням віцепрем’єр з питань гуманітарної політики ми не будемо, бо голова ТСК і заступник тут, я думаю, що цього буде досить.
Колеги, перше питання до членів комітету, чи ви підтримуєте такі пропозиції?
БРАГАР Є.В. Так.
ЮРЧИШИН Я.Р. Власне врахована пропозиція пана Нестора і підтримана паном Євгеном, і дещо розширена, щоб ми ширшим блоком пішли.
Тоді прошу голосувати. Хто за такий проєкт рішення?
БРАГАР Є.В. За – 3. Рішення прийнято.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую дуже всім.
Перепрошуємо, мусимо бігти на засідання. Дякую всі за активну участь.