СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова
15 травня 2026 року
ЮРЧИШИН Я.Р. Вітання, шановні колеги!
Розпочинаємо чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. І перед власне розглядом порядку денного наше традиційне рішення. Поки у нас немає секретаря комітету, прошу сьогодні функції підрахунку за потреби голосів та оголошення результатів голосування взяти на себе Євгена Брагара. Чи є заперечення?
БРАГАР Є.В. Немає.
ЮРЧИШИН Я.Р. Тоді прошу за це проголосувати.
Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 2. Проти – 0. Утримались – 0. Відсутній – 1.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Тепер ми можемо приступити вже до нашого засідання.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Можна питання?
ЮРЧИШИН Я.Р. Так.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Відбувається трансляція засідання?
ЮРЧИШИН Я.Р. Так.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Прямо зараз онлайн?
ЮРЧИШИН Я.Р. Так.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
КОЗЛОВ М.В. Вона буде викладена тільки через дві години.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто немає трансляції.
КОЗЛОВ М.В. Трансляції прямої немає, вона буде викладена на сайті.
ЮРЧИШИН Я.Р. Перепрошую. Тобто із технічних причин ми записуємо і викладаємо. Але чи є заперечення стосовно трансляції? Я думаю, немає. Так що, пане Олексію, якщо маєте бажання, без проблем.
Чи ще є якісь питання з організаційних? Немає. Добре.
Тоді наш порядок денний сьогодні складається з одного, але важливого питання – розгляд звернення журналіста Данила Мокрика на дії народного депутата України Олексія Гончаренка, які можуть мати ознаки порушення недоторканності приватного життя шляхом розкриття конфіденційної інформації.
І друге питання – «Різне».
Чи будуть доповнення, пропозиції? Немає. Тоді прошу проголосувати за такий порядок денний.
БРАГАР Є.В. За – 2. Проти – 0. Утримались – 0. Відсутній – 1.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
У мене тоді пропозиція по порядку нашого засідання. Перше, оскільки пан Данило, я так розумію, разом зі своїм адвокатом присутній тут і має 10 хвилин, для того щоб представити питання. Потім 10 хвилин має пан Олексій для того, щоб пояснити власну позицію. Після того, якщо буде потрібно, обговорення і прийняття власне рішення за результатами розгляду питання.
Одразу наголошу, що змушені будемо дотримуватися регламенту, бо не пізніше 10-ої ми маємо завершити наше засідання у зв’язку з початком пленарного засідання Верховної Ради. А під час пленарного засідання ми не маємо права проводити засідання комітетів.
Колеги, чи будуть заперечення по такому порядку? Немає. Добре.
Тоді починаємо наше засідання.
Пане Даниле, ваш час.
МОКРИК Д.Р. Я хочу почати, що втретє на засіданні Комітету з питань свободи слова. Два попередні рази стосувалися конфліктів з Іллею Кивою, пан Ярослав Юрчишин тоді ще не був членом комітету, а головою комітету був інший народний депутат, але пан Брагар може пам’ятати ці кейси, це я втретє.
І мушу сказати, що в багатьох сенсах Олексій Гончаренко є достойним продовжувачем справи Іллі Ківи. Але якщо те, що Ілля Кива робив і говорив, можна було пояснювати його не надто високими інтелектуальними здібностями, то те, що робить і говорить Олексій Гончаренко, цим не поясниш, це людина достатньо розумна. Тобто це доведеться пояснити або безвідповідальністю, або злим умислом.
Взагалі пояснення про безвідповідальність воно напрошується, тому вся політична кар’єра Олексій Гончаренка вона всіяна історією про безвідповідальність: він підтримував Януковича, а потім – ой! Він виступав в Одесі за російську мову проти української, потім – ой! Вже після початку російсько-української війни він казав, що пам’ятник Катерині в Одесі це не є маркером російського імперіалізму, потім – ой!
Я звертаюся до цього комітету і подав скаргу до цього комітету, щоб не бути черговим «ой!» в біографії Олексія Гончаренка.
У чому суть? Після нашого інтерв’ю в січні цього року Олексій Гончаренко постійно регулярно щось собі там про мене писав у своїх соцмережах. Я до певного моменту на це не реагував, тому що це, типу, його особиста справа, що він про кого хоче писати, але 31 березня цього року він опублікував у своєму телеграм-каналі і на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» скріни з мого будинкового чату, будинку, в якому я живу, скріни, на яких відображений побутовий конфлікт. Власне кажучи, ми зрозуміли, що рівень народного депутата і члена делегації Україні ПАРЄ полягає в тому, щоб колупатись в будинкових чатах.
Суть проблеми в тому, що Олексій Гончаренко в цьому пості опублікував сукупність даних, які дозволяють достатньо легко ідентифікувати, де саме я проживаю. І це, як це робиться, це, в принципі, сукупність цих даних опублікована в моєму зверненні, я не хочу повторювати це для того, щоб не давати додаткових підказок, але, ну, правда, це робиться навіть без допомоги штучного інтелекту, ну тобто за пів дня максимум.
Чому це проблема? Тому що моя основна робота і моя основна діяльність полягає в розслідуванні російських воєнних злочинів у виданні The Kyiv Independent і я знімаю документальні фільми про російські воєнні злочини і частина моєї роботи полягає зокрема в тому, щоб дзвонити до російських воєнних злочинців, спілкуватись з ними, здобувати від них інформацію про скоєння ними воєнних злочинів, про обставини скоєння цих злочинів, про їхніх спільників. Ці розмови, вони є частиною фільмів, які ми публікуємо. Тобто ми, грубо кажучи, «розводимо» цих людей, і в такий спосіб ми як команда, не лише я особисто, але як команда розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent стаємо достатньо очевидними можливими об’єктами відплатних дій з боку чи агентів Російської Федерації, чи їхніх симпатиків з України.
У зв’язку з цим в редакції The Kyiv Independent висить нагадування для всіх журналістів, що якщо вони публікують з редакції будь-які фотографії, то заборонено фотографувати, заборонено публікувати фотографії, на яких було би видно вид з вікна редакції The Kyiv Independent для того, щоб її не можна було геолокувати.
У зв'язку з цим самим я ніколи в жодній квартирі з тих, які я знімав після 2023 року, не публікував так само чи відео, чи фото навіть з видами з вікна, які би дозволяли ідентифікувати, де саме я живу.
Крім того, ще з березня 2022 року мене внесено в перелік ворогів Росії організацією «Комитет защиты национальных интересов». Це також очевидно робить мене потенційною мішенню з боку чи агентів Російської Федерації, чи їх прибічників. Таких атак за час повномасштабного вторгнення в Україну, таких нападів, було достатньо багато. Можна згадати і Сергія Стерненка, можна згадати Дем'яна Ганула і так далі, і так далі.
Тому я вважаю, що оцією своєю дією Олексій Гончаренко не лише втрутився в приватне життя, але і наразив мене на небезпеку. І я вважаю, що якщо в будь-який момент після цього я зазнаю будь-якої атаки біля свого будинку, то це буде особистою відповідальністю Олексія Гончаренка. Особистою відповідальністю, щоб потім не було «ой!».
Крім того, я вважаю, що в такий спосіб Олексій Гончаренко вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 182 Кримінального кодексу України (втручання в приватне життя). У зв'язку з цим я звернувся до правоохоронних органів, зареєстровано кримінальне провадження за моєю заявою. Мене допитано в цьому кримінальному провадженні як потерпілого, я прошу вас ознайомитися із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв'язку з цим не знаю, чи пана Гончаренка вже допитували у цьому кримінальному провадженні чи ні, але сподіваюсь, що якщо ні, то незабаром також допитають.
Я знаю, що Олексій Гончаренко охарактеризував мою скаргу до цього комітету і очевидно мою заву до правоохоронних органів також вважає доносом. Це дуже цікаво, коли народний депутат сприймає дії в правовому полі як донос. І дуже цікаве явище подвійних стандартів, коли народний депутат Гончаренко звертається до правоохоронних органів із заявами, наприклад, щодо Олени Мандзюк, то для нього це не є доносом, а коли хтось звертається щодо нього, то це доносом раптом стає.
Тим не менше, певний виховний ефект це все мало, бо після того, як Олексій Гончаренко написав про донос, впродовж двох тижнів на його телеграм-каналі, з того, що я бачив принаймні, жодної згадки про мене не було. І мені би дуже хотілося, щоб цим засіданням зокрема шановні народні депутати закріпили цей виховний ефект.
Наскільки я розумію, то для Олексія Гончаренка самого особиста безпека не є невідомим феноменом і невідомим підходом, бо з усіх шести народних депутатів, які приходили до мене на інтерв’ю на мій канал, лише Олексій Гончаренко прийшов з охоронцем. Отже про свою особисту безпеку Олексій Гончаренко дбає і розуміє, що вона має значення. Хотілося би, щоб він також враховував питання безпеки й інших людей.
І останнє. У тому ж пості Олексій Гончаренко написав, що я наче щось у цьому будинку комусь заборгував якихось 200 гривень, за щось не сплати. Не знаю, звідки Олексій Гончаренко міг би мати таку інформацію, враховуючи, що квартира орендована і якщо би якийсь борг був, то він був би на ім’я власниці квартири, а не мій. Але я не можу припустити, що народний депутат опустився би до того, щоб просто нахабно про це збрехати. Очевидно є якась людина, яка Олексію Гончаренку поскаржилася на брак 200 гривень. Тому дозвольте я просто зараз передам Олексію Гончаренку 200 гривень і попрошу цій людині, яка його про це сказала, їх передати.
Дякую.
А тепер ще попрошу адвокатку озвучити правову позицію нашу.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так. Єдине, я попрошу в межах трьох хвилин, бо це стільки. А потім…
(Загальна дискусія)
ГОНЧАРЕНКО О.О. А можна я відреагую коротко?
Дякую.
Перше питання ... (не чути, без мікрофону)
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже приємне розуміння, що парламент це не місце для шоу. Пане Даниле, я справді попрошу зараз кошти забрати, власне сама подія відбулася, вона зафіксована, давайте ми... заслуховування...
МОКРИК Д.Р. Добре, пане Олексію, я передам вам ці 200 гривень після засідання, щоб ви передали тій людині, яка вам поскаржилася на те. Це стосується посту, того ж самого посту Олексія Гончаренка. І його брехні.
ЮРЧИШИН Я.Р. Я попрошу, ми на оціночні судження маємо право.
Друге. Я дуже прошу по веденню засідання – таки я надаю слово та ми не перебиваємо, якщо у нас є момент взаємоповаги, то це взаємоповага. Будь‑які конфліктні ситуації можуть вирішуватися, ми точно їх маємо вирішувати в парламентському форматі на засіданні комітету. І, так, справді, парламент не місце для шоу. Мені дуже приємно, що сторони це визнають.
Три хвилини в межах виділеного часу для пані адвокатки і відповідно після цього, пане Олексію, у вас будуть усі можливості відповісти.
МАКСИМЕНКО О.М. Дякую.
Хочу сказати з приводу того, що чинне законодавство, і пан депутат як законотворець прекрасно розуміє і в першу чергу має дотримуватися законодавства, передбачає, що поширення персональної інформації, інформації в тому числі про місце проживання особи, є конфіденційною інформацією, приватною інформацією будь-якої особи, я не говорю зараз про Данила Мокрика, я говорю про будь-якого громадянина України і не тільки, який перебуває на території України і має дотримуватися законодавства.
Право на свободу слова, це право на свободу слова, і Олексій Гончаренко має право висловлюватися, він це яскраво робить за допомогою відповідних технологій, але в будь-якому випадку мають існувати межі такої реалізації такого права і вони полягають в тому, що інформація, яка може викривати або шкодити приватному життю особи, більше того, якщо вона може становити небезпеку, є тією інформацією, яка не може бути розголошена і за яку передбачено чинним законодавством кримінальну відповідальність. Такі дії будуть оцінені правоохоронними органами: є склад злочину, немає, достатній чи ні, але в будь-якому випадку така позиція і публікація цієї інформації, ми зараз говоримо не про суть того, про що був пост, про що ви говорили, а саме виключно інформація, яка дозволила опублікувати інформацію, яка дозволяє встановити місце проживання Данила Мокрика.
Крім того, хочу зазначити, що в будь-якому випадку без цієї інформації ваш пост не змінив би суті того, про що ви писали, якби ви не зазначили саме місце, де це відбувається і де проживав Данило, а пояснили, наприклад, суть конфлікту і того, що відбулося.
Тобто, на моє переконання, і в зв’язку з цим було подано скаргу, межі свободи слова явно перейшли у втручання у приватне життя і таким чином було порушено право Данила на захист приватного життя і зокрема безпеку. Як він зазначає, така інформація в часи повномасштабного вторгнення, війни з Російською Федерацією становить явну небезпеку і в будь-якому випадку такі дії не мають відбуватися. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так. Дуже дякую.
Я думаю, що ми питання будемо задавати вже після того, як сторони висловлять свою позиції.
Пане Олексію, у вас 10 хвилини.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Стосовно скарги потерпілого Мокрика, бо ми дізналися тільки що, що він уже має статус потерпілого. Значить, суть скарги у наступному, 31 березня я опублікував пост, який розповідає про історію, як Данило Мокрик викликав когось там сам на сам десь там, значить, щоб з кимось там побитися чи ще щось зробити. Мій семантичний аналіз робить висновок, що саме це хотів Данило Мокрик, і, правда, виникають питання, тому що, як ми дізнались на тому інтерв’ю в січні, про яке розповідає Данило Мокрик, він людина не зовсім здорова, принаймні недостатньо здорова, щоб служити, але достатньо здорова, щоб з кимось битись, там, на вулиці. Ну, це така в людини оцінка, самооцінка, зрозуміло.
Так от, в чому суть? Справа в тому, що Данило Мокрик всі свої заклики з кимось побитись опублікував в чаті будинку на 608 абонентів під своїм власним ім’ям зі своїм фото. Тобто в цей момент його безпека, 608 абонентів, його не турбувала, і в цей момент він не думав, що це може стати, що дізнаються, де він живе, бо там так і написано: Данило Мокрик, з фотографією, і він там пише, що я тут, виходь, там, сам на сам і так далі. Це його ніяк не турбувало. Я опублікував ці скріншоти без зазначення адреси будинку, але Данило Мокрик вирішив, що шляхом, як він сказав, штучного інтелекту або і без нього можна, значить, вирахувати його місцезнаходження. Так він сам пише в чаті на 608 людей своє місцезнаходження і це його не турбує, а далі його турбує, що, значить, якимось чином можна вирахувати. Ну, це дуже дивна позиція і дуже дивна історія.
Я з повагою ставлюсь до того, що Данило Мокрик, очевидно, є однією з найголовніших цілей Росії, очевидно, що він становить дуже серйозну небезпеку для російського режим,у і тому я би звернувся до пана Данила, що враховуючи важливість його і того, що він робить, все-таки бути більш обережним і в таких чатах великих не публікувати від себе, а більш дотримуватись конспірації і більш приховувати своє місцезнаходження, враховуючи таку велику значущість Данила для всієї ситуації і для всього.
Друге, на що я хотів би звернути увагу. Данило Мокрик працював в Вihus.Info, зараз має власні розслідування, там, різні рубрики, там, «офігів», ще щось, в нього нова рубрика «потерпілий Мокрик». Ми тепер бачимо, що нові зйомки йдуть. Так от, дуже часто в цих розслідуваннях Данило Мокрик і його колеги виявляли місце проживання людей, їхні квартири, будинки, машини, на яких вони пересуваються, не тільки вони, їхні дружини або чоловіки, діти – це ніяк не турбувало Данила Мокрика, він не вважав, що це є втручанням в приватне життя, він не вважав, що він когось наражає на небезпеку.
Розумієте, він так знімається, щоб не можна було ідентифікувати квартиру, в якій він знаходиться, а от ми, народні депутати, ми працюємо в такій будівлі, місцезнаходження якої знає будь-хто і ідентифікувати її не треба. І звичайно я не порівнюю значущість народних депутатів з Данилом Мокриком, звичайно, що це набагато більш важлива особистість і більш серйозна сила рушійна української незалежності, але вони теж народні депутати, наприклад, вони теж там трішки мають якесь значення, їхня безпека, як ми бачимо, в тому числі з трагічних випадків, також буває під загрозою. Але ніяк це не турбувало Данила Мокрика і багатьох його колег, коли вони розкривали інформацію абсолютно з адресами точно, до деталей , не те, що там вирахувати за допомогою штучного інтелекту, і не з подачі, я повторююся, коли сам Данило Мокрик про це написав у чаті на 608 абонентів, а коли люди дійсно оцю інформацію не розповсюджують, а Данило абсолютно спокійно цю інформацію розповсюджував, і тут його абсолютно нічого не турбувало.
Ну власне я не знаю, що тут ще можна додати. Єдине, що там власне в тому чаті частина цієї переписки, вона реально така весела, і там Данило якусь там демонструє позицію, він там не тільки викликає когось сам на сам, він там щось ще захищає якісь там дії ТЦК, то я думаю, враховуючи, що ми бачимо, що Данило достатньо здорова людина, щоб битися з кимось, може він хоче мобілізуватися в ТЦК, щоб відловити всіх своїх сусідів, і тоді під час цього відлову якраз можна 200 гривень і віддати за те, що Данило заборгував там за послуги будинку.
В принципі це все. Я не знаю, що ще можна додати.
Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Зараз, спочатку будуть питання від членів комітету, потім просто…
Пане Олексію, ви не заперечуєте?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я взагалі нічого не заперечую. Я просто тоді теж буду реагувати.
(Вимкнено мікрофони)
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я використав менше часу, ніж колеги.
МОКРИК Д.Р. Що стосується, що я пишу щось в будинковому чаті, де є 608 людей. Ці 608 людей є моїми сусідами. Це люди, які і так щоденно можуть побачити мене в цьому будинку. Аудиторія ваших соцмереж, вона є значно ширшою ніж 608 людей. 608 людей – це велика група, але це обмежена група. Аудиторія публічних ваших постів у соцмережах є потенційно необмеженою.
Крім того, якщо вивчити коментарі до ваших постів у телеграмі, фейсбуці, то можна дуже легко переконатися, що людей з антиукраїнською позицією вас читає дуже багато. І саме тому ця інформація в руках цих людей, в очах цих людей може становити небезпеку. Якщо небезпеку становлять люди, з якими я живу в будинку, то це вже інша історія, то це вже значить такі у мене сусіди. Але якщо ви не розумієте цієї різниці, пане народний депутат, то я навіть не знаю, як ми можемо про щось дискутувати. Якщо ви не розумієте різниці між чатом закритим на 608 людей, куди додають лише мешканців будинку, і відкритими соцмережами з сотнями тисяч підписників, то я правда не знаю, як вам це пояснити.
Що стосується того, що ми, коли робили журналістське розслідування в Bihus.Info, публікували адреси, і це правда, публікували адреси різних посадовців, різних народних депутатів в тому числі, і так, це правда.
При тому всьому я хочу вас запитати, ви так намагаєтеся вивчити мій побут і якісь обставини моїх побутових конфліктів, може вам цікавіше було би вивчити професійну діяльність і сказати мені, коли після початку повномасштабного вторгнення в моїх розслідуваннях була опублікована хоч чиясь адреса. Після початку повномасштабного вторгнення в жодному моєму розслідуванні не було опубліковано нічиєї адреси. І після початку повномасштабного вторгнення, наскільки я пам'ятаю вже з того часу, коли я працював в Bihus.Info, політика щодо публікації адрес, місця проживання фігурантів розслідувань вона змінилася і стала більш жорсткою.
При тому всьому ви як народний депутат, який є членом делегації в ПАРЄ, мали би, мабуть, мати хоча би якесь приблизне уявлення про практику Європейського суду з прав людини, яка стосується балансу між суспільним інтересом і втручанням в приватне життя. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що межі втручання в приватне життя політиків та посадовців, людей, які є публічними і виконують функції держави, межі цього втручання дозволені набагато-набагато далі, ніж щодо інших людей, зокрема через те, що інформація про те, де живе якийсь чиновник чи посадовець, може свідчити про корупційні діяння. І тільки в таких випадках ми це публікували.
Що стосується змісту будинкового чату, я там не захищав дії ТЦК, а просив не перетворювати чат на телеграм-канал «Повістки Київ». Я не захищав там нічиї дії. А що стосується пропозиції вийти і зустрітися з людиною, ну це була пропозиція у відповідь на хамство, відверте хамство. І це будь-хто, хто прочитав цей чат, може переконатися. Можливо, ви вважаєте для себе, що вам хамити можна наліво-направо і ви на це можете не відповідати, незалежно від того, сильніша людина, яка вам хамить, чи ні. Я так не вважаю.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, Даниле.
Так, пане Олексію.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Це дуже, це дуже смішно. Мені здається, що ті, хто дивляться на це, можуть зробити висновок, хто сьогодні тут кому хамить, наприклад, і хто про кого розповідає деталі, там біографії чи ще щось, що взагалі не має жодного відношення до справи цього комітету, але це, будь ласка.
Стосовно того, що пан Данило перевірив проукраїнську позицію 608 людей, які в будинковому чаті, то це, звичайно, серйозно і добре, що він зробив таку перевірку.
Що стосується реакції під ...
МОКРИК Д.Р. Я цього не стверджував. Олексій Гончаренко просто бреше.
ЮРЧИШИН Я.Р. Колеги, секунду. Так, давайте, друзі. Пан Олексій не перебивав вас, пане Даниле. Зараз час пана Олексія висловити позицію. В нас ще буде час на обговорення, і я дуже прошу все-таки залишатись в межах коректної дискусії. Тут дуже багато оціночних суджень, тут дуже багато того, що напряму не стосується справи. Ми не цензуруємо, даємо можливість, але в межах, як це в нас, доброзвичаєвості працювати.
Тому, пане Олексію, продовжуйте. Прошу нікого не перебивати.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Так от, продовжую. Стосовно реакції під постами і коментарями, я думаю, що саме показово – це там велика кількість емодзі клоун під постом Данила про те, що він там когось кудись викликає, я думаю, що це і була власне реакція показова безпосередньо в тому числі мешканців будинку, то реакцію ми від них почули.
Що стосується того, що після повномасштабного вторгнення, до повномасштабного, на відміну від пана Данила Мокрика я в курсі про те, що війна в Україні триває з 2014 року, і тому чому під час війни до 2022 року пан Данило вважав нормальним показувати, повторюсь, місце проживання і автівки, на яких пересуваються не тільки посадовці, а їхні родичі, родини і навіть діти, то це цікаво, тому що, я вважаю, що і до 2022 року і, на жаль, є багато підтверджень цього, багато людей, не тільки Данило Мокрик, він, зрозуміло, ціль номер один, але і інші люди, на жаль, були ціллю для Російської Федерації, тому що вона вже тоді вела безпосередньо цю війну. Тому тут це таке собі посилання, як на мене.
А по всьому іншому, то власне я не знаю, що тут ще можна додати. Повторююся, ну це дуже-дуже показово те, що не сподобалося Данилу Мокрику, те, які в нього є претензії, ну це реально показова історія.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Зараз ми перейдемо спочатку до питань власне від вже членів комітету, ми домовлялися по одній репліці, після того буде обговорення вже.
І, будь ласка, просто, Даниле, зафіксуйте, що ви хочете сказати.
Пане Євгене, у вас є питання?
БРАГАР Є.В. Питання одне і просте: яке власне рішення від комітету ви б хотіли бачити?
МОКРИК Д.Р. Давай я тебе попрошу як юриста.
МАКСИМЕНКО О.М. Ми хочемо в межах повноважень і функцій, які може виконувати комітет, як мінімум Комітет свободи слова може вжити заходів щодо обговорення цього питання серед народних депутатів і питання все ж таки для оцінки етичності поведінки народного депутата, тому що Верховна Рада це не якийсь телеграм-канал або якась приватна установа, яка діє в інтересах якогось народного депутата, це державний орган, який має в першу чергу, створюючи закони і вимагаючи від суспільства їх дотримання, бути першими, хто демонструє, що таке дотримання відбувається з боку народних депутатів. А поширення такої інформації явно порушує встановлені норми закону.
Крім того, хочу наголосити і зробити коротку ремарку з приводу того, що сказав пан Олексій, а він наголошує на тому і надає оцінку публікаціям журналістських розслідувань, хочу звернути увагу, що це не є предметом даної скарги, даного розгляду.
Крім того, наголошую на тому, що якраз журналісти відповідно і до європейської практики, і до того, як оцінюються журналісти, вони є «сторожовими псами» демократії і їх прямий обов'язок слідкувати за тим, щоб посадові особи, в тому числі і ті особи, які були фігурантами розслідувань, ми зараз не розбираємо розслідування навіть безпосередньо Данила Мокрика, а говоримо (і пан Олексій говорив) про всі розслідування, які проводять й інші медіа, явно, що Данило Мокрик не може нести відповідальність за ті розслідування, які публікують інші журналісти.
Але в будь-якому випадку з нашого боку ми б хотіли, щоб в межах повноважень, які надані Комітету свободи слова, були вжиті заходи щодо неетичної і такої поведінки, яка не відповідає чинному законодавству, були вжиті заходи. Дякую.
БРАГАР Є.В. Одразу скажу. Ви хочете, щоб ми це обговорювали серед депутатів, але скажу по правді, якби не сьогоднішнє обговорення, то мені б взагалі не була ніколи цікава оця публікація і оцей бізнес-центр.
(Не чути).
ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Євгене, єдине я би просив, не називати, власне, ми про це говорили, будь-які локації, щоб не отримати знову ж такі резонні зауваження, бо ви вперше назвали будь-яку локацію публічно. Пане Євгене, у вас вже немає питань?
БРАГАР Є.В. Ні, немає.
ЮРЧИШИН Я.Р. Добре. У мене тоді, перше, буде питання до пана Олексія, а потім коротенько в обговоренні. Пане Олексію, чи ви в курсі, що є власне кримінальне провадження у цій справі? Чи вас викликали в якомусь статусі надати свідчення?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Вперше про це почув. В принципі статус потерпілого, він підходить пану Данилу, тому тут якраз це не є новиною для мене. А от те, що є і кримінальне провадження, і цілий слідчий витрачав свій час і гроші платників податків України на те, щоб допитати пана Данила Мокрика в цій суперрезонансній, надзвичайно важливій справі, це вже точно більше навіть ніж 200 гривень пішло на це. Це шкода мені. Я завершую, я набагато менше витрачаю час, ніж колеги. Дякую.
То це мені шкода, тому що мені здається, що в нашій державі є куди насправді витратити ці гроші.
Якщо поки що слідчі не знайшли підстав напевно викликати мене, якщо знайдуть і витратять ще свій час і ще гроші платників податків на продовження цього надважливого розслідування, ну то, звичайно, я тоді прийду і дам. Поки що мене ніхто по цій суперважливій, суперрезонансній справі не допитував. Тому така історія.
А щодо коментаря шановної пані адвоката і взагалі того, що я почув про те, що є політики і є різні межі. Розумієте, коли ми говоримо про публічних осіб, то люди, в тому числі і журналісти, особливо, так, в пана Данила не так виходить, тому що там кількість його підписників на така вже велика, напевно просто тому, що він дуже такий великий відбір проводить і фільтрацію, тому що це мають бути правильні люди абсолютно. Так от, так все-таки він сам до цієї публічності прагне всіма своїми діями, всіма засобами, а потім якось каже: «Чого якимось чином оце моє приватне життя стає там і де я живу, і все інше відомо?».
Це цікаво, тому що якщо людина дуже турбується про своє приватне життя, то вона напевно обирає собі інші якісь професії, які не так відкривають її приватне життя і не такий мають розголос, а якось ідуть в інші, там міг би піліть лобзиком, Данило, але він пішов якимось іншим шляхом. Тому це в нього якесь таке є роздвоєння, але це вже до лікарів.
ЮРЧИШИН Я.Р. Ми ніяк не уникнемо особистісних тих оцінок, але менше з тим питання від комітету зараз завершились, тому в нас зараз буде фінальне обговорення, на яке ми можемо інвестувати до 10 хвилин і після того будемо переходити до прийняття рішення. Я тоді власне в рішенні відреагую на запит запитувача.
В обговоренні, я так розумію, хоче взяти слово Данило. Відповідно одразу резервую слово за Олексієм. Чи є ще хтось? Поки ні. Добре.
Тоді давайте, будь ласка, Даниле.
МОКРИК Д.Р. Пане народний депутате, якщо ви вважаєте, що публічність автоматично передбачає згоду на втручання в приватне життя, то дозвольте мені вас запитати, вам буде комфортно, якщо от зараз на засіданні комітету озвучу вашу адресу проживання в Києві?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, будь ласка.
МОКРИК Д.Р. Вам буде це комфортно?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Абсолютно.
МОКРИК Д.Р. Я цього не робитиму, тому що я вважаю це для себе неприпустимим. Але я запросто міг би це зробити просто зараз, тому що я не вважаю це нормальним, тому що я не бачу в цьому суспільного інтересу. Ви очевидно бачите суспільний інтерес в тому, щоб опублікувати мої фактично дані, які дозволяють моє місце проживання ідентифікувати. Я ніколи не стверджував, що я є ціллю номер один, чи ціллю номер два, чи ціллю номер десять для Російської Федерації, чи навіть ціллю номер сто. Але я також свідомий того, що я можу у зв’язку саме зі своєю роботою, з розслідуванням російських воєнних злочинів, і саме у зв’язку з моєю наявністю в переліку ворогів Росії можу бути таким об’єктом. І тому я ще раз повторю, можливо, правда, нікому Мокрик нафіг не потрібен в Російській Федерації чи серед симпатиків Російської Федерації в Україні, але якщо якась атака на мене чи біля мого будинку таки трапиться, наголошую, це буде ваша особиста відповідальність.
Що стосується...
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, ви якось напрошуєтесь на якусь ...
МОКРИК Д.Р. Ні, я не напрошуюсь.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Пане Олексію, будь ласка.
МОКРИК Д.Р. Я можу договорити?
ЮРЧИШИН Я.Р. Так, у вас зараз є така можливість.
МОКРИК Д.Р. Ви згадали, що у нас війна з 2014 року, і як так сталося, це просто те, на що треба відповісти, чому з 2014-го по 2022-ий при тому, що війна була, журналісти публікували адреси, після 2022-го перестали це робити, що змінилося. Я вам нагадаю, що змінилося. З 2022 року на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану. З 2014-го по 2022 роки цього не було. Очевидно щось таки змінилося, в тому числі з точки зору законодавця. Правда ж?
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Пане Олексію.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, пан Данило вже декілька разів сьогодні якось так наполягає, він якось напрошується на якісь неприємності і хоче... От дивіться, завтра пан Данило знову в будинковому чаті когось викличе на вулицю побитися з ним, хтось його там поб’є, не дай боже, і в цьому теж буду винен я? Ну це якийсь повний абсурд. Ми сидимо і слухаємо вже декілька разів оцю якусь, оце що ви дивіться, це ваша відповідальність. У мене таке відчуття, що мені вже теж треба до вас у цей будинок переїхати, щоб вас оберігати, захищати вас, ходити разом з вами там...
МОКРИК Д.Р. У вас також є охорона, а у мене на неї грошей немає, бо мені Бахматюк, втікач від НАБУ, грошей не дає на відміну від вас, я не можу собі дозволити.
ЮРЧИШИН Я.Р. Даниле, прохання, давайте не переходити ці межі, бо я розумію, хочеться емоційно реагувати.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, ну ви просто побачили, що людина, яка говорить, що вона не приймає хамства, що вона дуже, це насправді взірець. Динило, я хочу сказати, взірець журналістики, це таки спрацьовує вища школа в Парижі, є очевидно таки паризький лоск в ньому і його коментарях. Це безумовно вражає.
Тут декілька разів прозвучала історія про мого охоронця. Для пана Данила, це офіцер Служби безпеки України зі мною там був, я нічого не сплачую, і це державне рішення було, щоб у той момент, коли я був у вас на інтерв’ю, зі мною був охоронець, не моє бажання і нічого нікому я за це не плачу. Тому, ну, от така власне історія.
Тому хочу підкреслити, що пан Данило зараз займається такими дешевими маніпуляціями, намагаючись перекласти на мене відповідальність за власну доволі таку провокативну поведінку навіть в тому самому будинковому своєму чаті. Тому я би краще порадив пану Данилу нікого не викликати на вулицю раз на раз, розрахуватися з сусідами і не створювати… Я думаю, що це убезпечить пана Данила десь на 99,9 відсотка від можливих якихось проблем. І бажаємо цього, бажаємо безпеки і добра.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Колеги, ми можемо завершувати обговорення і переходити до рішення. А, ще в обговоренні пан Євген, тільки прохання без локації.
БРАГАР Є.В. Добре, без геолокації, але скажу так: щодо висловлених вимог по відношенню до комітету можна виділити в принципі дві вимоги. Перша вимога – це ініціювати обговорення. Я вважаю, що сторона заявника цього повністю досягнула, в принципі ми це обговорюємо.
І друге рішення (ми вже так переговорили з паном Ярославом) – це щодо надання етичної оцінки. Це не входить в повноваження нашого комітету. Є спеціальний Комітет з питань Регламенту та депутатської етики. Ми маємо право тільки туди передати. Ми не маємо права давати етичну оцінку щодо даної ситуації.
МОКРИК Д. Попрошу передати.
БРАГАР Є.В. Я можу сказати одне, що є між паном Олексієм і паном Данилом особистий конфлікт, це заперечувати просто немає сенсу. Він досить жорсткий, дуже багато спалахів всього…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, пане Євгене, я це заперечую, у мене немає ніякого особистого конфлікту з Данилом Мокриком, взагалі ніякого.
БРАГАР Є.В. Є особистий конфлікт і він виражається в не дуже приємних словах, завуальованих чи прямих, з обох сторін.
Власне я вважаю, що дане питання це є складовою даного особистого конфлікту. І якщо прямо сторона заявника бажає за потрібне, ми маємо право тільки передати на регламентний комітет. А давати оцінку щодо поведінки однієї зі сторін ми насправді як комітет не маємо права.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую.
Будь ласка.
МАКСИМЕНКО О.М. Я хочу ще просто пояснити, що нам би хотілося. Оскільки комітет займається питаннями свободи слова, ми зараз говоримо безпосередньо саме про діяльність Данила Мокрика і в пул уваги пана Олексія він потрапив саме у зв'язку з його журналістською діяльністю, це якби очевидно. Я хочу звернутись, що таким чином безпосередньо діяльність Данила Мокрика, оскільки опублікована, я не про конфлікт, а персональна інформація, яка становить загрозу безпеці Данила Мокрика, також є питаннями розгляду Комітету з питань свободи слова, оскільки це є теж забезпеченням незалежності роботи журналістів і безпеки роботи журналістів. Публікація такої інформації явно впливає і створює охолоджувальний ефект на всю журналістику.
До речі, хочу нагадати про теж доволі таку резонансну подію, яка відбувалася у 2020 році, коли в 2019 році пан Андрій Портнов виклав персональні дані і адресу місцезнаходження водіїв програми «Схеми», після цього автомобіль програми «Схеми» було спалено. І в зв'язку з цим ми б хотіли, щоб з боку Комітету з питань свободи слова також вживалися дії не тільки щодо етичної поведінки, а щодо і захисту свободи слова і роботи журналістів у контексті їхньої роботи.
Тому хочеться теж, щоб комітет, окрім того, що передав на етичну, свою позицію викликав щодо того, що такі дії можуть якраз становити наступ на свободу слова і безпеку журналістів, оскільки в цьому випадку журналісти також піддаються небезпеці. Такі сигнали і публікація такої інформації створює стримуючий ефект і для інших журналістів в тому, що публікація якоїсь інформації або навіть особисте спілкування чи якась зустріч з паном Олексієм може в подальшому стати причиною того, що буде опубліковані якісь персональні дані і це буде стримуванням, для того щоб в суспільстві був баланс і висвітлення всіх думок і того, що відбувається.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую за пояснення.
Пане Олексію, зараз в межах, єдине прохання, трьох хвилин, щоб ми вийшли.
ГОНЧАРЕНКО О.О. ... (не чути).
ЮРЧИШИН Я.Р. Вони менше виступили ніж 3 хвилини, вам я даю більше.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Але їх двоє тут принаймні. Ну, неважливо це.
І в мене насправді дуже короткий коментар. Я ніколи, ніколи, ні коли було розслідування щодо мене і щодо моїх колег не звертався ні до правоохоронних органів зі скаргами, з доносами на журналістів чи ще на когось, коли були якісь розслідування щодо мене або ще щось, ніколи цим не займався. Раз.
Два. Це Комітет захисту свободи слова, так якраз ви наступаєте на мою свободу слова, тому що все, що я зробив, я опублікував певну інформацію, тому що, і, мені здається, вона цікава є. І ви зараз намагаєтесь натиснути на мою свободу слова і на можливість мене висловлювати свої думки, але я дивлюсь, що для вас це нормально жити в таких подвійних стандартах.
Ну, це власне всі коментарі, які я маю. Дякую.
ЮРЧИШИН Я.Р. Так, колеги, я завершую обговорення. Зараз ми в регламенті, перепрошую, тому зараз я намагався максимально мовчати в цьому всьому процесі, я висловлю свою позицію як власне народного депутата, а далі запропоную проєкт рішення від комітету.
Друзі, на жаль, не можу, пане Євгене, бо справді ми зайдемо просто в час пленарної сесії. Але якщо буде така можливість, то обов’язково.
Отже, перше, однозначно є суттєва різниця між публічною особою і людиною, яка має певний рівень публічності, і вона юридично визначена. Але право на приватну інформацію в принципі мають захищати всі. Дуже складним є баланс між суспільним інтересом, що становить суспільний інтерес, так, і зараз це дуже чітко показано справою, власне, «Династії». І розміщення цього корпоративну, яке дуже чітко геолокується, де теж дуже багато публічних осіб ніби перебували, ніби не перебували. Але що нам точно треба дбати, це про те, щоб ми, женучись за, власне, якимись благими навіть цілями, завжди поважали право на приватність тих людей, з якими ми співпрацюємо. І тому заклик точно буде до всіх сторін поважати право на приватність. Це цілком логічна історія.
Я зараз виношу за дужки дуже, скажемо так, різні висловлювання двох сторін. Зрозуміло, що ситуація потребує розгляду в юридичній сфері, тому позивач і сторона, яка звернулася на розгляд комітету, звернулася до правоохоронних органів. Ми, звісно, від свого комітету можемо запитати, як просувається, власне, справа, щоб нам надали інформацію без, власне, викриття таємниці слідства про те, які дії вчинені, на якій стадії, чи зараз в принципі ця справа розслідується і яким чином. Це буде наша правова реакція.
Друге, це ми можемо, єдине, що ми можемо з оцінки етики, бо, власне, у нас є Комітет з питань Регламенту та етики, звернутися до комітету. Єдине, що традиція цього комітету – розглядати ситуації, які відбуваються в залі, вони читають Регламент Верховної Ради саме так, тому, скоріше за все, Комітет з питань Регламенту просто нам пояснить, що це питання не в розгляді.
Я справді закликаю колег, завжди закликаю колег з повагою ставитися до роботи журналістів. Справді, міжнародні організації чітко вказують різницю між статусом публічної особи і журналіста, і на це сьогодні посилалися сторони. В принципі, ми як комітет, у нас постійно відбувається заслуховування, коли ця межа переходить. Але там, де ми можемо давати оцінки, ми даємо, там, де це потрібно втручання правоохоронних органів чи органів власне регламентних, то відповідно ми просто по закону змушені реагувати.
Я дуже сподіваюся, що повага до приватних даних журналістів викличе аналогічний зворотній зв’язок, коли журналісти будуть максимально з повагою заслужено ставитися до тих народних депутатів і тих політиків, які діють в межах і спосіб, не порушуючи власне закон. А от чи порушений закон, яким чином порушений закон, це не ми встановлюємо, це встановлюють правоохоронні органи, якщо вони мають підстави, суд, і тому тут ми точно в принципі по закону не можемо дати оцінку.
Ще раз закликаю дуже, і тут не тільки тих, хто присутній, у нас власне буде це викладено, я так розумію, триває трансляція. Демократія будується на взаємоповазі прав, і ми як депутати маємо бути зразком цього. Тому я дуже закликаю колег незалежно від відносин, незалежно від нічого з повагою ставитися до законів, і дуже сподіваюся, що ми в цьому плані будемо прогресувати.
Як проєкт рішення (зараз, пане Євгене, у вас буде можливість відреагувати), перше, це від комітету звернутися до правоохоронних органів з проханням надати інформацію, які кроки були зроблені у відповідному розслідуванні.
І друге. Це звернутися до Комітету з питань Регламенту та депутатської етики надати оцінку власне діям нашого колеги.
Пане Євгене.
БРАГАР Є.В. Ну якщо просили оцінку, то я можу дати виключно свою особисту оцінку. Моя оцінка в принципі наступна. Чат будинку, тим більше на 608 людей, це є в принципі публічний простір, де ви викладаєте певну свою позицію, і власне ця позиція була ретрансльована.
Прямого посилання на ваше місце проживання там немає, хоча дійсно його досить легко геолокувати, і в цьому є досить тонка межа. Чи перейдена вона чи ні, це можуть дати відповідь тільки правоохоронці, хоча, на мою думку, це межа там таки перейдена не була.
Чи може становити певний суспільний інтерес? Так, може, але, на мою дуку, що, як і сама публікація про вашу поведінку в домовому чаті, як і власне те, що сьогодні відбувається, це є предметом вашого особистого конфлікту і це не є, на мою думку, власне питанням, предметом свободи слова.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую.
Ми завершили обговорення. Якраз у нас є можливість тільки прийняти рішення.
Пане Євгене, отже, звернення до правоохоронних органів щодо перебігу слідчих дій і звернення до регламентного комітету.
БРАГАР Є.В. Тільки до регламентного комітету.
ЮРЧИШИН Я.Р. Тільки до регламентного комітету. Гаразд. Тоді я звернуся як власне народний депутат, бо не бачу в цьому ніяких проблем. Оскільки у нас просто унікальний комітет, ми можемо робити тільки те, що у нас є повний консенсус, тому на даний момент, оскільки пан Євген не підтримує звернення до правоохоронних органів, я ставлю питання про направлення даного звернення на оцінку регламентного комітету за результатами розгляду в комітеті. Хто за?
БРАГАР Є.В. За – 2. Проти – 0. Утримались – 0. Відсутній – 1.
ЮРЧИШИН Я.Р. Дякую, колеги.
Змушений закривати наше засідання, оскільки починається пленарне засідання.