СТЕНОГРАМА
виїзного засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова
10 квітня 2026 року
Веде засідання голова комітету ЮРЧИШИН Я.Р.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розпочинаємо наше виїзне засідання Комітету з питань свободи слова. Перед тим, як розпочати наше засідання, наша традиційна технічна процедура.
Пане Євгене, я попрошу, оскільки в нас досі немає секретаря, взяти на себе виконання обов’язків в підрахунку голосів, якщо така потреба буде.
БРАГАР Є.В. Готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу проголосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
У нас сьогодні не дуже як би змістовний порядок денний, оскільки сьогодні в нас в порядку денному представлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік. Друге питання, власне, «Різне».
Хто за такий порядок денний? Прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.
Тоді в першому одразу питанні надаю слово пану Дмитру. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дуже вам дякую. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні, шановний голово. Ярослав Романович, для мене дуже приємно. Євгеній Вадимович, для мене дуже приємно.
Насправді це перше представлення щорічної доповіді, яке відбувається саме в стінах нашої інституції. Я дякую за таку ініціативу. І це третій комітет, на якому ми представляємо щорічну доповідь за 2025 рік. Вперше це відбулось 2 квітня на засіданні профільного Комітету з захисту прав людини. Два дні тому я представив цю доповідь на засіданні Комітету по освіті. Сьогодні зранку засідання вашого комітету, і сьогодні о 14 годині буде засідання Комітету охорони здоров’я. Я дуже сподіваюсь, це вперше за моєю практикою така велика кількість комітетів висловили побажання дійсно заслухати щорічну доповідь.
Я розпочну з загальних речей, а потім перейдемо до специфіки предмету відання нашого комітету, де окремо я представлю інформацію. Також сьогодні разом зі мною працюють мої представники, які напряму опікуються питанням вашого комітету, предмету вашого комітету. Це пані Юлія Вікторівна Деркаченко. Вона є представник по захисту інформаційних прав. Під її опікою це захист персональних даних та захист права на доступ до публічної інформації. Якраз найбільше у нас відбувається звернень від громадян України по цьому напрямку.
І Олександр Сергійович Осіпов, він представник по захисту недискримінації. Під його опікою захист прав національних меншин, корінних народів, протидія домашньому насильству, а також діяльність журналістів. Це окремий блок, яким він займається.
І також сьогодні з нами присутня Ганна Вадимівна Цибалова. Вона є заступницею керівника секретаріату, відповідала профільно в тому числі за збір всієї інформації, що стосується щорічної доповіді.
Отже, за 2025 рік у нас є і презентація, і роздрукована. Для вас, Євгеній Вадимович, тримайте, це і для вас. Я дуже коротко.
Прошу звернути увагу на кількість звернень, які ми отримуємо від громадян України. Фактично з року в рік відбувається таке суттєве зростання, якщо порівнювати з попереднім роком 2024, то зростання відбулося на 21 відсоток, якщо порівнювати з 2022 роком, коли я був рішенням українського парламенту обраний на цю посаду, то збільшення відбулося практично в 3,8 разу.
Для нас це результат довіри до нашої інституції, бо якщо один раз звернуться і немає позитивної реакції, то після цього вже ніхто звертатися не буде. З іншого боку, ми можемо бачити, що в нас є системні проблеми в нашій державі, в нашому суспільстві і на них точно не можна заплющувати очі.
Наступне – це топкатегорій заявників. На першому місці – це звернення від членів сімей військовополонених, зниклих безвісти, це окрема категорія, якою ми займаємося. На другому місці, ви бачите, це представники в інтересах членів родини, ВПО, діючі військові, на це окремо я звертаю увагу, 5 тисяч 343 звернень ми отримали від діючих військових. 750 звернень від шановних народних депутатів України, кожне звернення я тримаю на особистому контролі.
Наступне. Через регіональну мережу до нас надійшло 11 тисяч 853 звернення. Це в розрізі всіх регіонів, в тому числі ми отримуємо звернення з тимчасово окупованої території України. У нас створений окремий механізм, телефон окремий, через який громадяни можуть нам повідомляти інформацію з ТОТ, через месенджер, вайбер, телеграм, вотсап, будь-який. Це окремий телефон, номер телефону. Ми провели інформаційну кампанію, розповсюдили і навіть з Криму ми в тому числі отримуємо звернення. В тому числі у нас працює громадська приймальня. Тут якраз, де ми зараз знаходимося, за 2025 рік 3 тисячі 384 особи прийшли і щомісячно у мене є особистий прийом громадян, достатньо велика кількість громадян завжди записується. Це, до речі, одна з проблем, яку ми виявили. У нас органи влади... на жаль, був період спочатку ковідний, потім у нас повномасштабна війна, і чомусь органи влади для себе прийняли рішення, що вони можуть не проводити особисті прийоми, і таким чином, на мій погляд, в тому числі порушують права громадян України.
В 2025 році...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що стосується Верховної Ради... (Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Так і є, да. Тому ми чітко розуміємо безпекові питання. Але, на мій погляд, все ж таки, якщо запустити систему оцінки попередньої... людина... хто буде записуватись? Будь-які безпекові питання, провід людини через рамку. Але не можна сказати, що ми взагалі відмовляємося від особистих прийомів, принаймні ми показуємо приклад, ми робимо це. І коли я приїжджаю в ОВА, я пам’ятаю перший мій візит в Івано-Франківську область це був, я приїжджаю, знаєте, все в блокпостах, Івано-Франківськ, замурований вхід в ОВА і при мені людина намагається зайти і сказати, що я надіслала звернення два місяці тому, я хочу просто зрозуміти, чи буде відповідь, чи не буде. Їй кажуть: все, ні до кого не можна, все максимально зачинено. Я тоді окремо звернув увагу на це голову ОВА, і ситуація протягом двох тижнів кардинально змінилась, і відновили візити і особисті прийоми.
Далі. Це мережа регіональних наших представництв. На сьогодні ми відкрили регіональні центри захисту прав людини в 24 регіонах. Це нові приміщення, завжди це або державна форма власності, або комунальна, ми беремо їх в оренду за 1 гривню в рік, і всі ремонтні роботи, комп’ютерне устаткування, меблі відбуваються виключно за рахунок міжнародної допомоги. За чотири роки нам вдалося залучити більше 300 мільйонів гривень. Наприклад, у нас найбільший центр для захисту прав людини в Дніпрі, він відремонтований за рахунок Республіки Корея. Сучасне приміщення 600 квадратних метрів. Ми виходили з того, що там нам потрібно одне з найбільших приміщень, там зараз три ОВА фактично, Луганська, Донецька і Дніпропетровська, найбільша кількість по внутрішньо переміщених осіб…
Це у нас тривога? Але ми можемо, я не знаю, як у вас побудована робота… У нас є окрема людина, яка відслідковує безпекову ситуацію, якщо в разі буде небезпека саме на Київ, на центр Києва, нам про це терміново повідомлять.
Станом на сьогодні у нас ще не відкриті, але завершені ремонтні роботи, Одеса, Кіровоград, ми будемо відкривати вже в кінці цього місяця. Це за рахунок УВКБ ООН. Львів у наступному місяці теж за рахунок УВКБ ООН. Зараз у нас відбуваються ремонтні роботи у Вінниці. І ми розпочинаємо останні ремонтні роботи в Черкасах. В Черкасах, це ЮНІСЕФ, Вінниця – це приватне партнерство, це вперше у нас національний виробник МХП, проявили ініціативу по напрямку захисту прав людини і вони нам фінансують ремонтні роботи і обладнання. І зараз у нас в Миколаєві відбуваються ремонтні роботи за рахунок Данії.
Ми дійшли до того, що, наприклад, у Житомирі це був окремий проєкт з урядом Естонії, і на відкриття приїхав міністр закордонних справ Естонії. В Чернігові те ж саме було, приїхала міністерка закордонних справ Латвії. Ну, по суті, ми так створили нові простори для спілкування з громадянами України. Це перше.
І друге. Це приміщення, яке ми використовуємо як громадські хаби. Громадські організації, благодійні фонди, якщо хочуть провести якийсь захід, можуть абсолютно безоплатно використовувати наше приміщення. До речі, ми взяли цю практику з 22-го року. Оце приміщення, в якому ми зараз знаходимось, ми в 22-му році звернулись до Ради Європи, нам обладнали цими новими комп’ютерними приладами. У нас є окреме приміщення для перекладу, повністю забезпечено. І ми пропонуємо громадським організаціям разом з нами тут проводити заходи абсолютно безоплатно для них. За цей час ми провели, я не знаю, вже більше 300 заходів за чотири роки. Фактично кожного тижня тут відбувається якась подія.
Наступний напрямок – це проведення моніторингових візитів. За 2025 рік ми провели 4 тисячі 785 моніторингових візитів. Там по напрямках ви бачите. На першому місці ми провели по напрямку захист прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії, це ВПО, це місця тимчасового проживання для ВПО, бомбосховища, укриття, а також проблематику по евакуації. Ми за рахунок ПРООН, UNDР отримали три мобільні приймальні на базі Volkswagen Crafter. Вони обладнані як мініофіси, і ми їх використовуємо виключно в прифронтових територіях. Ми постійно моніторимо евакуаційні центри в усіх регіонах, куди постійно їздимо, так само виявляючи проблеми, ми завжди напрацьовуємо рекомендації для органу влади і вимагаємо їх імплементації. І в порівнянні з 24-м роком кількість моніторингових візитів зросла на 42,2 відсотка.
Далі. Це в розрізі регіонів, яку кількість моніторингових візитів ми провели. На першому місці у нас Закарпаття. Але так сталось, там найбільше у нас і звернень ми почали отримувати. Напевно, там дуже активна в мене і дуже сильна регіональна команда. Це відчули і почали масово звертатись і просити, щоб приїжджали прямо в громади, окремо привертаючи увагу по напрямку дітей національних меншин.
Ну, і Закарпаття: більше зараз міжнародних партнерів туди приїжджає, особливо це пов’язано з євроінтеграційними нашими процесами. І питання номер один – це національні меншини, угорці постійно піднімають це питання. Тому ми їм показуємо, насправді там немає жодних проблем. До речі, в 2025 році ми вперше провели такий унікальний спільний моніторинговий візит з моєю колегою з Румунії. Коли? В 24-му, в 24-му, коли у нас румуни вперше почали нас критикувати, що ми порушуємо права національних меншин. Я офіційно запросив румунську колегу: будь ласка, приїдьте в Україну. Вона приїхала, один день ми працювали на території Чернівецької області. Ми відвідали школи, дитячі садочки, організували великий захід з громадськими організаціями національних меншин, румунських національних меншин. А на наступний день ми поїхали в Румунію, і я дивився разом з нею, як Румунія захищає права української національної меншини. І коли ми порівняли, то виявилося, що Україна захищає набагато краще, набагато системніше, виділяючи на це просто на порядок більше фінансування з державного бюджету, з місцевих бюджетів. Після цього всі питання відпали. Да, у нас були деякі там проблемні питання. Ми написали 2 листи на 2 прем’єр-міністрів – на українського і на румунського, підписались два омбудсмени. І таким чином ми показали, що ми готові включатись до цього процесу.
Так от я чотири рази офіційно запрошував угорського омбудсмена приїхати в Україну і подивитись, як Україна захищає права угорців. які є громадянами України, які проживають на території України. Тобто ви розумієте, жодного разу він не приїхав, відповів взагалі тільки на перший лист, на три решта – просто проігнорував.
Далі. Це означає або... Це закордонні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Да, в тому числі.
За 2025 рік ми опрацювали 3 тисячі 240 позицій до проєктів законів та підзаконних актів. Це один найбільший по напрямку соціально та економічних прав. Фактично всі зараз законопроєкти великі, вони заходять на погодження до нас всі. Це потребує додаткової уваги з нашого боку. Скажу відверто, що це непроста робота, надання аналізу НПА як з боку парламенту, так і з боку уряду. Уряд незважаючи на те, що у нас достатньо непрості відносини, я уряд достатньо серйозно критикую по деяких напрямках. Але принаймні ми дійшли до того, що якщо ми опрацьовуємо проєкти змін до постанов уряду, то, як правило, вони повністю на сто відсотків беруться до уваги і враховуються.
Щоб зрозуміти наш темп, кожного робочого дня ми опрацьовуємо в середньому 12 законодавчих позицій, проводимо 18 моніторингових візитів і отримуємо 580 звернень від громадян України. Ми відкрили за 2025 рік 6 тисяч 161 провадження, підготували 151 подання, при чому подання, в тому числі на рівень міністрів і Прем'єр-міністра, і потім ми аналізували відповідь. Так, у нас є деякі юридичні проблеми, коли навіть до сих пір у нас є органи влади, які не розуміють юридичну силу подання від уповноваженого згідно закону, надаються відповіді – на ваш лист, наприклад. То це в тому числі завершується складанням адмінпротоколів.
Я не хочу, щоб наша інституція була, знаєте, в уяві як один з таких каральних контролюючих органів, але коли ми бачимо системне ігнорування наших документів, так, ми складаємо адмінпротоколи, наприклад, 35 адмінпротоколів було складено за 2025 рік. Є проблема, на що я хочу звернути увагу шановних народних депутатів, за термінами адмінпротокол повинен бути розглянутий в суді протягом трьох місяців. Дуже легко затягується, і потім просто закриваються адмінпровадження за спливом терміну. Ми просили шановних народних депутатів, щоб вони врегулювали це питання. І зараз є законопроєкт, він розглядається в Комітеті по правоохоронній діяльності Іонушаса, там наші провадження. З одного боку, є законопроєкт, хочуть прирівняти до адмінпротоколів, пов’язаних з корупційною діяльністю, до двох років з моменту виявлення; або принаймні інший законопроєкт, щоб був у нас рік на отримання відповіді.
Далі починається у нас робота по напрямках. Я дуже коротко пройду і потім ми підемо вже по інформаційним правам.
Права дитини. Ми системно повертаємо наших дітей з тимчасово окупованої території України, з території Російської Федерації. До речі, ми зараз напрацьовуємо третю спецдоповідь по депортації українських дітей. Першу я представив у 2023 році, і це став перший юридичний документ від України, де ми юридично зафіксували депортацію українських дітей. У нас створений Центр захисту прав дитини в нашій інституції, тут поруч, на Грушевського, 4. Всі діти після повернення проходять там опитування, там працюють психологи, мультидисциплінарна команда, а також працюють наші правоохоронці. Кожна дитина – це в тому числі додатковий свідок не просто порушень прав наших дітей з боку Російської Федерації, а скоєння воєнних злочинів.
Силами нашої інституції вдалося повернути вже 417 дітей. Станом на сьогодні повернуто дітей 2069. Останню групу по повернули в п’ятницю за спільними зусиллями Першої леді Сполучених Штатів. Повернення наших військовополонених, не буду на цьому зупинятися, але спільними зусиллями з координаційним штабом нам вдалось повернути 8669 наших громадян. У нас є окремі канали комунікації з російською візаві. Нам вдалося побудувати механізм обміну листівками, обміну пакунками. П’ять тисяч наших українських військовополонених отримали пакунки від нас: теплі речі, медицина, додаткове харчування. Тобто хоч якесь зрушення відбулося у нас в 2025 році.
Окремий напрямок – ТЦК. Не буду на цьому зупинятись. І по ветеранській політиці. Далі у нас ідуть ВПО. Ми напрацювали дві спецдоповіді, соціальні, економічні права. Окремо зверну увагу на міжнародний напрямок.
В 2025 році я був обраний до складу двох організацій ENNHRI і Європейський інститут мережі омбудсманів. Я увійшов до складу правління. І там, і там всього 8 осіб, які представляють національні інституції. Це визнання як наших зусиль, так і зусиль України. А також я був обраний альтернативним членом Бюро глобального альянсу національних інституцій захисту прав людини. Це найбільша наша світова організація, яка контролює незалежність та ефективність діяльності національних інституцій. В цьому році ми проходимо акредитацію, до речі, в кінці місяця я буду туди їхати.
Також ми окремо приймаємо участь в євроінтеграційних процесах. Ми опрацювали 167 листів. Скажу відверто, тут уряд, з одного боку, постійно до нас звертається за допомогою, з іншого боку, жодного разу уряд не сприяв, щоб ми прийняли участь в якихось програмах підтримки з боку Європейського Союзу. Це, напевно, єдина інституція, з якою у нас немає співпраці з Європейським Союзом. Хоча у нас з Радою Європи дев’ять проєктів, там всі агенції ООН, ПРОООН, ООН Жінки, ЮНІСЕФ, УВКБ ООН, там декілька великих проєктів і вони нас підтримують.
Кожні три місяці ми проводимо робочу групу з «Людського виміру. Вона започаткована нашою інституцією і я є головою, і є два співголови, це посол Канади і посол Норвегії. За весь цей період ми провели дванадцять засідань, чотири в 2025 році. Завжди ми обговорюємо виклики повернення наших громадян, діти і військовополонені, цивільні заручники. Окремо ми піднімали питання щодо повернення журналістів, в тому числі на цьому засіданні. Це такий стимул, щоб країни не просто розуміли нашу проблематику, а щоб вони постійно щось пропонували. Добре, якщо ви хочете нам допомогти, будь ласка, щось пропонуйте. Проходить це в закритому режимі. Дуже часто ми запрошуємо туди людей, які були колишніми військовополоненими. Наприклад, хлопець був у нас з Оленівки, який сам розказав послам, що насправді там відбувалося. Були повернуті діти, були повернуті цивільні заручники.
Наступна зустріч у нас буде виїзна, на Волинці. Це у нас нова практика. Ми хочемо проводити такі зустрічі з послами не тільки в Києві, хочемо, щоб вони виїжджали по регіонах.
(Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Буде попередньо 19 травня, буде виїзне прямо туди. Чому на Волинь? У нас фактично Волинь зараз – регіон, через який ми повертаємо громадян України, евакуюємо з тимчасово окупованих територій. Тобто вони там Донецька, Луганська область їдуть через РФ, через Білорусь і юридично через той пункт перетину, де можуть заходити на територію України, всі решта зачинені.
Наша міжнародна коаліція за повернення українських дітей. Станом на сьогодні 45 членів, 43 держави та 3 міжнародні організації, а також 4 держави у статусі спостерігачів.
Наша мережа закордонних радників, представників. Коли ми побачили кількість звернень, які я отримую з-за кордону, ми запустили цю мережу. Всі вони працюють на волонтерських засадах, вони не підміняють органи МЗС, але це додатковий інструмент просто десь допомагати нашим громадянам. Плюс ми підписуємо меморандуми з моїми колегами омбудсманами, таким чином ці люди допомагають і відновлювати права, які порушені з боку державних органів влади України, і допомагати, якщо права порушуються з боку національних органів влади цих країн.
Рівні права і свободи – окремий напрямок, по якому ми опрацювали дуже багато проблемних питань, в тому числі і питання захисту національних меншин. І є у нас звернення і по ЛГБТ-спільноті. Завжди ми на все реагуємо.
І переходимо якраз в профільні, інформаційні права. Ви бачите, що за 2025 рік ми опрацювали 15217 звернень, провели 383 безвиїзні перевірки, моніторингові візити, надати 1934 рекомендації. Саме головне, ми відновили 2928 прав громадян України. Це окремий критерій, за яким я оцінюю, наскільки ми ефективно працюємо. Бо для мене просто звернення не є показником.
Щодо основних викликів, з якими ми стикаємося. Це захист персональних даних. Ми отримали 2109 звернень, що містили повідомлення, 2262 повідомлення про порушення. Найбільша частка становить випадків незаконної обробки персональних даних, що є прямою загрозою праву на приватність. Ми надали 716 рекомендацій, провели 98 перевірок, видали 75 обов’язкових приписів. Крім того, за нашою інформацією, за нашим зверненням було відкрито 35 кримінальних проваджень. Але проблема в іншому. Порушення повторюються через відсутність чітких процедур обробки даних, неналежне інформування громадян, відсутність контролю доступу та навіть базових політик безпеки. Саме тому в якості рекомендації ми просимо звернути увагу на два законопроєкти: 8153 і 6177. По-перше, це стратегічна умова інтеграції України до Європейського Союзу та впровадження стандартів GDPR. Це точно не формальність і, враховуючи, що це напряму предмет відання вашого комітету, будь ласка, зверніть на це увагу.
Далі, наступний напрямок – це захист права на доступ до інформації. Тут у нас велика кількість звернень, 6 тисяч 574, порушення права на доступ до публічної інформації. Найбільше – це порушення права на своєчасне отримання інформації та ігнорування запитів.
Це пов’язано з різними чинниками, але найбільше в тому числі ми бачимо, що органи державної влади, на жаль, на мій погляд, використовують повномасштабну агресію Російської Федерації, щоб не надавати інформацію, яка має публічний окрас, наприклад, суспільний інтерес: рівень заробітних плат, премій, відрядження, розподілення бюджетних коштів. І це стосується як органів місцевого самоврядування, так і державних органів виконавчої гілки влади.
Моя позиція дуже проста: є два варіанти дії від органів влади. Якщо ви, дійсно, вважаєте, що ця інформація може становити інтерес для країни-агресора, є трискладовий текст, будь ласка, проходьте, пройшли – жодних питань згідно законодавства до вас не може бути. Якщо ви не можете цього зробити або ця інформація точно не підпадає під такі ознаки, ви зобов’язані надавати такі відповіді.
У нас інколи, ви знаєте, такий юридичний пінг-понг, коли ми роз’яснюємо декілька разів органам влади про те, що ні, ви зобов’язані. Нам дають відписки, хтось постійно хворіє, хтось не може знайти цю інформацію,що органи влади не є розпорядниками, що цю інформацію треба окремо створювати, тобто знаходять будь-які причини. Як правило, це завершується або складанням адмінпротоколу, або інформацію все ж таки надають. І в цьому розрізі у нас побудована стала співпраця з журналістами, які в тому числі проводять журналістські розслідування.
Було проведено 383 перевірки. Ми виявили системні проблеми. Це неоприлюднення інформації, необґрунтоване обмеження доступу, формальні відмови громадян. Хоча є і позитивн. Держава зробила крок вперед, розширивши перелік відкритих даних, що ми точно вітаємо. Але цього точно не достатньо. І прозорість, на наш погляд, навіть в умовах війни вона повинна бути не декларативною, а точно стандартом щоденної робити органам влади.
Щодо захисту прав на звернення. Ми зафіксували 9 тисяч 785 повідомлень про порушення права на звернення. Найбільше це ненадання письмової відповіді та неналежний розгляд звернення. Так само ми провели 383 перевірки, виявили порушення типові: відсутність графіку прийому громадян, або взагалі він відмінений, недоступність гарячих ліній.
У нас є нова практика, ми, по-перше, свою гарячу лінію контролюємо, раз в тиждень, є навіть у мене такий алгоритм, я сам набираю і дивлюсь, як спілкуються, як швидко я додзвонююсь, як потім опрацьовується звернення. Зрозуміло, що мій голос всі впізнають, але тим не менше, це навіть отакий стимул для роботи своєї гарячої лінії. Але паралельно ми телефонуємо на різні гарячі лінії. І скажу вам відверто, у нас є серйозні питання до всіх гарячих ліній. І в кращому випадку це довгий час очікування на спілкування, довгий час, це інколи там хвилини і хвилини. Хоча ми на це вже не звертаємо увагу, вже додзвонилися, уже добре. За результатами перевірок ми склали 32 адмінпротоколи по статтях 212 прим.3, 188 прим.40.
В тому числі ми хочемо будувати систему правопросвітництва. Перед тим як до них приходити, ми запропонували органам, в першу чергу органам місцевого самоврядування, де найбільше у них було проблем, ми розуміємо, що, можливо, недостатньо експертний рівень, професійний рівень, то ми сказали: добре, ми готові проводити просвітницькі заходи, ми просто готові вам розжовувати, що вам треба робити. Тільки за 2025 рік ми провели 653 просвітніх заходи тільки по цьому напрямку. Тобто у нас Юлія Вікторівна з профільним департаментом, вони вже як тренери для всіх органів влади. Ми провели такі тренінги не тільки органів місцевого самоврядування, Національна поліція, судді, судова адміністрація, окремий правоохоронний блок, окремо для співробітників прокуратури. Тобто ми охоплюємо весь спектр.
(Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Це ті, хто пройшли тренінги, да. Тобто є маленькі групи, вони, скажемо так, більш профільні, є великі, наприклад, один з останніх ми проводили онлайн, коли були 800 представників об’єднаних територіальних громад. Спочатку я виступив, а потім Юлія Вікторівна вже по напрямку доступу до публічної інформації проводила тренінг, що повинно бути розміщено на вебсайтах, як ви повинні оприлюднити інформацію щодо сесій, як розміщуються рішення, тобто такі вже ключові питання.
У сфері інформаційних прав ми сформували низку рекомендацій для державних органів. У нас є слайд, на слайді якраз у нас рекомендація – це по інституціях. Да-да. В тому числі у нас є окремий напрямок – це мова ворожнечі, який сьогодні, на наш погляд, відсутній цілісний і чіткий визначений законодавчий підхід до цього явища, що піднімають питання наші міжнародні партнери, ми в тому числі повинні на це реагувати. Наприклад, у нас поширена проблема – це відтворення дискримінаційних наративів у медіа. Окремим викликом є онлайн-середовище, де значна частина контенту поширюється через платформи, на які не поширюється дія національних механізмів реагування, алгоритм взаємодії з ними залишається обмеженим. Ми тут можемо розмірковувати в тому числі і про анонімні телеграм-канали.
При всій повазі, ми розуміємо, що занадто зарегульованість точно не допоможе державі. Але з іншого боку, коли, наприклад, у нас підписаний меморандум з Національною комісією з питань телебачення і радіомовлення. Ми неодноразово зустрічались, ми неодноразово піднімали ці питання. Вони кажуть ми як національний регулятор ми не маємо юридичної можливості на це впливати. З іншого боку, я хочу вам сказати, що жодного разу національний регулятор не відреагував на наші звернення, вони завжди чітко діють в межах повноважень.
Наприклад, у нас був сюжет, яскравий приклад, у нас багато хто із журналістів до сих пір не розуміють деяких термінологій: ромів назвали циганами. Було автоматичне звернення в тому числі до нас від Офісу Ради Європи. Ми написали на них лист, автоматично регулятор звернувся до телерадіокомпанії. Цей сюжет спочатку зняли, потім внесли корективу. відновили і окремо вибачились перед ромською національною спільнотою. Чудово, так і повинно бути. Але, на жаль, там, де випало у нас із зони реагування... (Шум у залі) Абсолютно. І про це теж, хочеться нам, не хочеться, але нам треба про це говорити.
У 2025 році я отримав 21 повідомлення щодо розповсюдження мови ворожнечі. Не буду на цьому зупинятись. Проблематика зрозуміла. Але пріоритетною рекомендацію є розгляд та прийняття законопроєкту 13597, який спрямований на вдосконалення правового реагування на прояви дискримінації.
Не менш важливими є формування сталої правозахисної практики розвитку механізмів взаємодії з цифровими платформами, а також підвищення обізнаності суспільства і медіа.
І щодо захисту прав журналістів. Ми окремо приділяємо цьому увагу. І це, з одного боку, визнання і наша щира подяка журналістам, які допомагають нам як державі воювати, бо у них є свій фронт, у них є інформаційний фронт. І я скажу відверто, що я вважаю, що інформаційний фронт проти Російської Федерації є не менш важливим ніж фронт бойовий, бо розповсюдження російських наративів, пропаганди на території нашої країни, на території країн Європейського Союзу, наших партнерів –Сполучені Штати, Канада, вони завдають дуже серйозної шкоди. Тому ми окремо допомагаємо журналістам.
Щодо журналістів, які утримуються на території РФ… були присутні на засіданні комітету, де ми окремо це піднімали. Хочу єдине, що вчергове підтвердити, що за нашою інформацією, 26 журналістів і працівників медіа незаконно затримані, є ті, хто вбиті, на жаль, як Вікторія Рощина. На жаль, є ті, хто щоденно під російськими тортурами. Фактично до журналістів окреме цинічне ставлення з боку окупаційної влади. І журналісти стали об’єктами прицільної атаки з боку російських солдатів. Тобто якщо раніше оцей напис PRESS давав безпеку, навпаки, навіть на лінії фронту, то зараз росіяни як тільки бачать PRESS, вони зразу цілеспрямовано вбивають, ранять журналістів.
Щодо звернень від журналістів ще додатково. Ви знаєте, нам вдалося в 2025 році повернути лише трьох журналістів: Дмитра Хилюка, Марка Каліуша і Владислава Єсипенка. Владислав, до речі, він відбув повністю незаконно призначений термін ув’язнення. Загалом на грудень 2025 року нам відомо про 15 тисяч 443 випадки позбавлення особистої свободи та зникнення безвісти цивільних громадян, включаючи журналістів.
Ну, і щодо професійної діяльності. За 2025 рік я отримав 136 скарг від журналістів щодо порушення їх інформаційних прав. Це були журналісти-розслідувачі такі як: Bihus.Info, Главком, Четверта влада, ЖАР.INFO та інші. За наше реагування права журналістів були поновлені, в тому числі їм надали доступ, допомогли отримати суспільну інформацію, допомогли в журналістських розслідуваннях.
Щодо додаткових наших рекомендацій, ми звертаємо увагу, що необхідно продовжити імплементацію дорожньої карти з питань верховенства права, передбаченою імплементацією Директиви ЄС, Європейського парламенту та Ради від 11 квітня 2024 року та відповідно прийняти закон та внести зміни в частині вдосконалення законодавства щодо захисту медіа, громадських активістів, правозахисників, волонтерів та інших представників громадянського суспільства.
Ну, і останнє, це щодо виконання рекомендацій за 2024 рік. Це загальна інформація, ми надали по попередній щорічній доповіді 414 рекомендацій. Відсоток виконання, скажу відверто, він достатньо великий – 49 відсотків. На регіональному рівні кількість рекомендацій була виконана ще позитивніше, тобто ще краща. Але, по суті, все рівно залишаються деякі міністерства, які там системно, скажімо так, мляво виконують рекомендації Уповноваженого.
Тому я просив шановних народних депутатів, можливо, це можуть бути, там зрозуміло, це в першу чергу засідання профільного комітету, але щоб комітети українського парламенту в тому числі окремо включали у свої порядки денні виконання рекомендацій від Уповноваженого як функцію парламентського контролю, яку здійснюють в тому числі парламентські комітети.
І останнє, що хотів сказати. Це слайд щодо наших інформаційних брошур. Кожного місяця ми видаємо інформаційні матеріали. Вони завжди видаються двома мовами: українською і англійською. Є тематичні. Це от тільки за 2025 рік. Тобто у нас є такий кожного місяця. Є тематичні, наприклад, ми робили окремо по військовополоненим порушенням прав, окремо ми робили по ветеранській політиці, окремо ми робили по депортації громадян України, включаючи національних менших, корінних народів, які проводить системно Російська Федерації. Ми показували навіть продовження імперської політики Радянського Союзу з 1944 року, 2014, 2024. Тобто та ж сама лінія поведінки, да, закриття українських шкіл, українських осередків, нав’язування виключно російського спілкування, використання російської мови, навіть використання тільки однієї Церкви на тимчасово окупованій території України.
До речі, ви можете так само легко отримати наш інформаційні матеріали QR-кодом. Це окремий вебпортал, там є всі наші спецдоповіді, всі щомісячні брошури, ну, і якщо буде необхідність напрацювати чи видати якусь окрему інформацію там, якщо вам це буде треба – будь ласка, ми готові це зробити. В нас окремо побудована робота щодо накопичення інформації, опрацювання інформації. Я розумію, що це необхідність постійно інформувати міжнародних партнерів, що насправді тут у нас відбувається.
Все, на цьому доповідь закінчив. Готовий відповідати на ваші запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо.
Власне, перше, дуже дякую вам і вашій команді за справді якісну роботу. Звіт ґрунтовний, відповідно є досить багато питань. Але за обмеженого часу, бо у нас зараз буде засідання, да, я спочатку... Євгене, є питання?
БРАГАР Є.В. Є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Надам слово Євгенію.
БРАГАР Є.В. Питання було, розглядалося як одна з найбільш ключових проблем – це питання несанкціонованого доступу до інформації, поширення баз даних. Є у нас така проблема, на кожному великому підприємстві так звані спеціалісти з безпеки, в функціональному віданні якого належить несанкціонований доступ до цих баз даних. В принципі, ця проблема, вона є, ну, прямо великою і прямо дуже значною.
То питання. До вас надходять звернення, власне, за несанкціонований доступ до баз даних яких відомств? В першу чергу АРМОР поліції чи есбеушних баз даних, чи баз ДПСУ, яких саме баз даних найчастіше саме порушують це законодавство?
І друге моє питання. Зараз опозиція активно піднімає питання заборони мережі «Телеграм». Яка позиція Офісу омбудсмена на цю тему?
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Щодо звернень. Ми отримуємо насправді звернення від громадян України, пов’язаних з різними базами даних. Я не можу виокремити якісь окремі органи влади, але Держспецзв’язок...
ДЕРКАЧЕНКО Ю.В. Ми реагуємо, надаємо від Дмитра Валерійовича Лубінця акти реагування, листи, відправляємо на Держспецзв’язок, відправляємо на Нацпол для з’ясування обставин. До нас звертаються громадяни України про порушення права на приватність. А у випадку, якщо ми моніторимо соціальні мережі і виявляємо такі проблемні питання, Дмитро Валерійович одразу реагує і відправляє запити в Держспецзв’язок, Національну поліцію України, Службу безпеки України щодо проведення розслідування. ... (Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Ну, на жаль, або на щастя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо не створювати паралельний правоохоронний орган, то, в принципі...
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Нам і не треба. Коли до нас звертаються в зверненні не просто перевірити, а і провести моніторинговий візит для з’ясування обставин силами нашої інституції, ми так само це робимо. У нас були неодноразові моніторингові візити як в правоохоронні органи, ми дивимось, як їх баз даних працюють, як вони захищені, хто має до них доступ, як у них побудована ця внутрішня робота; плюс у нас є випадки перевірки приватних компаній, достатньо великих. Наприклад, у нас було звернення по лабораторії ДІЛА, тобто було звернення, що був витік. Ми туди направили свою перевірку, подивились, як у них все побудовано. Дійшли висновку, що не підтвердилась інформація витоку цієї
Дійшли висновку, що не підтвердилась інформація витоку цієї людини, точно не з цього джерела був витік. Тобто це достатньо така непроста робота, комплексна. Але скажу відверто, що враховуючи кількість звернень, а ви звернули увагу, там більше 15 тисяч, – це на другому місці за кількістю звернень до нашої інституції. Це при тому, що департамент достатньо невеликий у нас, але мегапрофесійний.
І щодо Держспецзв’язку, у нас є випадки, коли ми згідно законодавства, у нас було звернення від приватних осіб, що вебпортали публікують персональні дані приватних осіб, які не займають посадових посад, не займаються державним управлінням органів місцевого управління, звичайні люди. У нас навіть є випадки, коли ми надсилали листи до Держспецзв’язку і деякі вебпортали були закриті, навіть таке у нас є реагування. Знову ж таки у нас немає повноважень це робити, але Держспецзв’язок це може робити. Я, до речі, вважаю, що це принаймні хоч якесь з інструментарію наводити порядок.
Щодо телеграм-каналу, я скажу дуже просто. Перше, я про це трошки торкнувся, я не вважаю, що занадто все треба регулювати, ми все ж таки демократична держава. З іншого боку треба, щоб було прозоре розуміння, що якщо є порушення прав людини, то громадянин України повинен розуміти, що є інструменти реагування на це. Я привів приклад, коли державна комісія як державний регулятор з питань телебачення та радіомовлення просто юридично не може нічого зробити з анонімними телеграм-каналами. Ми маємо, я маю як Уповноважений телеграм-канал, він є публічний, він є верифікований, авторизований. І за всю інформацію, яка там розміщується, несе особисту відповідальність Уповноважений Верховної Ради України як посадова особа. Все зрозуміло, є рамки. Я чітко розумію, що якщо буде порушення, буде відповідальність. Коли це анонімні телеграм-канали, ти можеш там публікувати будь-що, жодної відповідальності не буде і, на жаль, це призводить до деяких негативних явищ у нашій державі. Наприклад, телеграм-канали використовуються кримінальними угрупованнями для розповсюдження якихось там наркотичних засобів і з цим ніхто нічого не може зробити, бо правоохоронці кажуть, у нас немає механізму на це впливати.
Тому моя рекомендація: це в першу чергу треба розбиратися і вводити принаймні прозорі рамки діяльності всіх ресурсів, які мають ознаки масмедіа. А телеграм-канали, вони давно перетворилися у нас на масмедіа.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) …теж три коротенькі питання.
Перше. Наскільки ми зараз можемо використати, власне, мережу міжнародну …(Не чути) для перегляду підходів гуманітарного права в розрізі, по-перше, зміни стандартів, рекомендацій з поведінки журналістів на… і це стосується не лише журналістів, таку саму ситуацію маємо з волонтерами, так. Тобто зараз маркування «преса» чи «хрест», «півмісяць» - це скоріше ціль для крани-агресора ніж захист. Відповідно тут потрібні зміни до рекомендацій поведінки, як наші внутрішні, тут ми працюємо з Міністерством оборони, але і зовнішні, оскільки в нас журналісти досить часто працюють не лише українські, а міжнародні.
І друге. Зараз ми стикнулися з цілою великою проблемою, оскільки антидроновий захист з точки зору гуманітарного права може розглядатися як елемент озброєння, особливо якщо містить антидронові рушниці. Нам тут точно треба буде допомога вашого офісу, спілкування з вашими візаві в світі, щоб, власне, переконати в першу чергу структури ООН розглядати антидроновий захист як захист. Бо якщо бронежилет колись був захистом, зараз він не працює в багатьох випадках, оскільки просто потрібно захиститись від дронів.
Друге питання. Навіть не питання, а і подяка, і запит. У нас із вами є кілька спільних напрямків. Перший – це розробка законодавства щодо протидії SLAPP так званим стратегічним позовом щодо участі громадськості. Наша робоча група за участі ваших представників напрацювала вже пропозиції, ми вам надіслали, дуже очікуємо оцінку, оскільки ми хочемо провести публічні обговорення перед реєстрацією. Це показує, що після реєстрації може бути набагато легший механізм затвердження.
І третє питання. Власне, чи буде можливість підняти вчергове питання про полонених журналістів, захист журналістів на робочій групі, яка буде відбуватися на Волині? Бо ви цілком праві, тут наша ключова історія – це постійно нагадувати про цю проблематику, це дає шанси на звільнення наших цивільних полонених загалом і журналістів зокрема. Тобто співпраця у сфері зміни гуманітарного права міжнародного, SLAPP і відповідно звільнення журналістів.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Я дуже коротко.
Перше. По мережі. Дякую за вашу пропозицію. Дійсно, ми можемо використовувати, у нас є дуже гарний приклад, в 25-му році вперше за 70 років вийшов новий коментар до четвертої Женевської конвенції, пов'язаної з незаконним масовим переміщенням захищеного населення, включаючи дітей, Російською Федерацією. Ми над цим працювали якраз, не тільки напряму ми, Міжнародний комітет Червоного Хреста, а через те, що я підключив багато своїх колег, мережу, вони так тиснули на МКЧХ і вони видали цей новий коментар. До речі, для нас він дуже класний, тому що в ньому чітко прописано, що незважаючи на обґрунтування переміщення, гуманітарні проєкти, евакуація, це все рівно визнається як депортація і як воєнний злочин. Тому що чітко прослідковано, що якщо ви перемістили, це тимчасово, і ви повинні повернути їх назад. Да. Що росіяни не роблять. І автоматично це нам дало зараз підстави так підсилити нашу юридичну позицію. Те ж саме стосується, ви абсолютно праві, по антидроновому захисту. Ми напрацюємо документи, попросимо вашої в тому числі експертизи, і ми розповсюдимо цю інформацію. Перше.
Друге. Я її підніму, щоб під нею підписалися мої колеги омбудсмани. І ми зробимо звернення до того ж самого Міжнародного комітету Червоного Хреста, який повинен напрацьовувати ці нові реалії. По оонівським структурам, такий же самий підхід. Дуже вам дякую, ми можемо зразу започаткувати, там якась невеличка робоча група, з нашого боку буде мій представник по міжнародці Спасов Михайло Сергійович. Все це опрацьовуємо, готуємо документи. Можливо, видамо, до речі, видамо спеціальний бриф по цій тематиці, який я буду використовувати.
І до нас приїжджає, слухайте, це треба в протокол наш, приїжджає якраз людина, яка зробила оцей коментар по Женевській четвертій конвенції, він буде фізично в Києві. Це буде перша половина травня. Я зараз чекаю від них деталей, чи це буде якась конференція, чи робоча група, і я з задоволенням вас туди запрошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Чудово.
По робочій групі SLAPP мені доповідали, наші приймають участь. Проконтролюю, щоб максимально швидко ми закінчили свою роботу.
І щодо публічних обговорень. Розгляньте в якості пропозицій, зробити обговорення на базі нашої інституції, от прямо тут за вашим головуванням. У нас є можливість, да, фізично тут у нас відносно невелика кількість людей, найбільше ми тут садили до 80 людей, але онлайн, зараз всі можуть приєднуватись онлайн, тому в цьому немає проблеми. І не треба нічого вигадувати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми можемо залучити вашу регіональну мережу ...(Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Да, да. Супер.
І щодо підняття питання полонених журналістів, це традиційно буде вчергове піднято на робочій групі за участю послів. Плюс можу вам пообіцяти, що ми сподіваємося, що у нас будуть позитивні новини. Я особисто там буду, вчергове буду проводити перемовини і вчергове буде окремий список, який я буду передавати, піднімати саме по журналістах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Чи будуть ще у нас питання?
Тоді, в принципі, перш за все ще раз повторюся, дякуємо за плідну роботу, за плідну співпрацю. Максимально вдячні за включення по розробці законопроєктів по SLAPP, за оперативне реагування на всі наші звернення. Від себе беремо доповідь теж в роботу. Проаналізуємо ті законопроєкти, який є у віданні нашого комітету, що не були розглянуті, будемо планувати розглянути найближчим часом. В принципі, якщо більше питань немає, то тоді моя пропозиція прийняти доповідь до відома і рекомендувати Верховній Раді її підтримати і затвердити.
Чи будуть інші пропозиції?
Тоді прошу проголосувати. Хто за таку пропозицію? Дякую.
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дуже, пане Дмитре. Дякую дуже вашій команді. Дуже приємно. Думаю, ми не востаннє до вас в гості приходимо.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Це чудово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиції вже для опрацювання є.
І плідного наступного року, щоби показники по зверненнях ...(Не чути) але по ... (Не чути) зросли в рази.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Дякую вам.