Генеральному директору

ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»

ТКАЧЕНКУ О. В.

вул. Хрещатик, 7/11, м. Київ, 01001

Шановний Олександре Владиславовичу!

15 березня 2017 року на засіданні Комітету було розглянуте Ваше звернення з проханням надання роз’яснення стосовно положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» № 674-VIII від 3 вересня 2015 року, а саме щодо процедури розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов’язаних осіб та структуру власності телерадіоорганізацій.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» надаємо роз’яснення з наступних питань:

1.                               Чи зобов’язана телерадіоорганізація після подачі до Національної ради (в строки, передбачені статтями 24, 33 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») заяви про продовження (переоформлення) ліцензії на мовлення разом із усіма необхідними документами (перелік яких встановлено статтею 24 цього Закону), повторно подавати до Національної ради документи, передбачені пунктом «а» частини другої статті 24 , абзацом шостим частини третьої статті 24 Закону, за відсутності підстав, передбачених частиною четвертою статті 35 Закону (тобто за відсутності змін організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи відомостей про прямого власника (співвласника) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера)?

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює вичерпний перелік документів, які має подати телерадіоорганізація до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі – Національна рада) разом із заявою про видачу (продовження) або переоформлення ліцензії на мовлення.

Так, частина 6 статті 24 Закону прямо забороняє Національній раді вимагати у заявника інші документи, ніж зазначено у статті 24 Закону, для видачі (продовження) ліцензії на мовлення.

Законодавство України не передбачає обов’язку телерадіоорганізації повторно подавати до Національної ради документи, передбачені пунктом «а» частини другої статті 24, абзацом шостим частини третьої статті 24 Закону, за відсутності підстав, передбачених частиною четвертою статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (тобто за відсутності змін організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

2.                  Чи має право Національна рада направляти до телерадіоорганізації запити щодо надання документів, які стосуються інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов’язаних осіб та структуру власності телерадіоорганізацій у будь який час на свій власний розсуд, чи таке можливо тільки у випадках та в строки, передбачені статтями 24 та 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»?

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац тринадцятий частини третьої статті 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає чітку процедуру і строки виправлення недоліків у поданих до Національної ради пакетів документів щодо видачі (продовження) ліцензії на мовлення.

Так, Національна рада повинна надіслати заявнику відповідний запит не пізніше як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за вмотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу (продовження) ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах.

Частина четверта статті 35 Закону передбачає, що у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом із документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку зі зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Виключно з метою забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному капіталі телерадіоорганізації Національна рада має право:

додатково запитати і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами, а також юридичних осіб, що входять до структури власності заявника, у тому числі копії правочинів та інших документів, на підставі яких будь-який із власників заявника набув прямої або опосередкованої істотної участі у юридичній особі, яка подала відповідну заяву про видачу (продовження) ліцензії, а також, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої заявником інформації, на підставі мотивованого запиту Національної ради - копії документів, що дають змогу зробити висновок про майновий стан будь-якого із власників заявника: декларація про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) (у разі подання такої декларації) за рік, що передує року, в якому направлено відповідний запит, за встановленою формою (у разі наявності доходів, отриманих в Україні) та/або довідка уповноваженого органу держави проживання іноземця про його доходи та про стан виконання ним зобов'язань як платника податків.

Водночас в рамках своїх наглядових повноважень, передбачених статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»,  Національна рада здійснює контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності – про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов’язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

У відношенні ліцензіатів Національної ради порядок подання запитів про надання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов'язаних осіб та структуру власності телерадіокомпаній встановлено у статті 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Потрібно також врахувати передбачений частиною другою статті 59 вказаного Закону обов’язок телерадіоорганізацій надавати Національній раді щороку до 31 березня 2017 року звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності.

Таким чином, законодавець достатньо повно врегулював процедуру та строки направлення Національною радою запитів щодо отримання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов'язаних осіб та структуру власності телерадіоорганізацій.

Можливість надсилання Національною радою телерадіоорганізаціям запитів про надання документів, які стосуються інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов'язаних осіб та структуру власності телерадіокомпаній ,у будь-який час на свій власний розсуд Законом України «Про телебачення і радіомовлення» не передбачена.

3.                          У разі зміни яких саме відомостей про прямого власника (співвласника) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) телерадіоорганізація відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» зобов’язана подавати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення?

Відповідно до статті 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» заявник - юридична особа (суб’єкт господарювання), який має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою, у якій повинні міститися дані, що стосуються прямого власника (співвласника) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а саме: «відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) заявника та пов’язаних осіб (для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, банківські реквізити, а для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) і про розподіл часток статутного капіталу. Для акціонерного товариства зазначається інформація, визначена цим пунктом, про акціонерів, які на момент подання заяви володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків».

Також до заяви додається наступна інформація: «інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) телерадіоорганізації, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник є юридичною особою, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;»

Відповідно до частини четвертої статті 35, у разі зміни будь-яких з цих відомостей про прямого власника (співвласників) телерадіоорганізація зобов’язана подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення.

Якщо застосувати аналогію Закону, то телерадіоорганізація зобов’язана подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення у випадку зміни наступних відомостей щодо кінцевого бенефіціарного власника (контролера):

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;»

Слід зауважити, що Рішення Національної ради «Про затвердження форми ліцензії на мовлення» від 18 грудня 2013 року № 2433, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 13 січня 2014 року за № 41/24818 (із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 711 від 21.05.2015 року, № 2140 від 05.10.2016 року), не передбачає зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у ліцензії на мовлення.

Таким чином, можна констатувати, що питання стосовно переоформлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною відомостей щодо кінцевого бенефіціарного власника (контролера) недостатньо врегульовано у чинному законодавстві України.

4.                               Чи має право Національна рада на підставі частини четвертої статті 12 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визнавати непрозорою структуру власності телерадіоорганізації за відсутності у Національної ради документально підтверджених відомостей про недостовірність інформації, наданої телерадіоорганізацією Національній раді та оприлюдненої на офіційному веб-сайті телерадіоорганізації?

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Перелік повноважень Національної ради встановлений у статтях 13, 14 та 15 Закону України «Про Національну раду України про телебачення і радіомовлення». Зокрема, Національна рада вправі подавати запити про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Зважаючи на це, Національна рада як конституційний, наглядовий та регулюючий державний орган не може лише на припущеннях визнати непрозорою структуру власності телерадіоорганізації, не маючи підтверджених відомостей про недостовірність інформації, які телерадіоорганізація надає Національній раді та оприлюднює на офіційному веб-сайті телерадіоорганізації.

5. Чи закріплений у законодавстві України обов’язок Національної ради здійснювати перевірку даних щодо структури власності заявника і, якщо так, то в який спосіб Національна рада має здійснювати таку перевірку?

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» прямо не передбачає обов’язок Національної ради здійснювати перевірку даних щодо структури власності ліцензіата.

Водночас, керуючись приписами абзацу п'ятнадцятого статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада уповноважена подавати запити про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Наприклад, Національна рада може звернутися до будь-якого компетентного органу із запитом на інформацію стосовно телеорганізації і здійснити перевірку даних за результатами відповіді шляхом співставлення інформації.

Принагідно повідомляємо: відповідно до частини третьої ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України. Такі роз’яснення не мають статусу офіційного тлумачення.

З повагою

Голова Комітету                                                        Вікторія СЮМАР