Анонси подій

Перейти до розділу
02 вересня 14:30
2 вересня 2020 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
02 січня 2019, 16:19

Чижову О.В. щодо змісту окремих положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»

 

Голові ОО «Молодий Народний Рух»

Чижову О.В.

вул. Мала Гончарівська, 9, пом. 13,

м. Харків, 61052

 

Шановний Олександре Володимировичу!

Ваше звернення щодо змісту окремих положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», з яким Ви зверталися до Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, розглянуто.

Зокрема, Ви просите надати роз’яснення щодо правомірності надання бюджетною установою на запит громадської організації інформації про розмір премій працівників такої бюджетної установи, а також інформації про розмір зарплати кожного працівника. Окрім того, Ви запитуєте, чи може особа, яка є державним службовцем або перебуває на службі в органі місцевого самоврядування: обмежити доступ до інформації про себе (зокрема в частині отримання доходів); чи можуть бути обмежені в доступі відомості щодо бюджетних виплат такому працівникові або працівникові, який не перебуває на державній службі (службі в ОМС), тощо.

У зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до статті 147, а також статті 150 Конституції України офіційне тлумачення Конституції та законів України є прерогативою Конституційного суду України. Комітети Верховної Ради України наділені правом надавати щодо застосування положень законів України роз’яснення, які не мають статусу офіційного тлумачення, а стосується з’ясування волі законодавця, матеріалізованої в тій чи іншій нормі права, й усвідомлення змісту кожної такої норми з метою її найбільш правильної реалізації на практиці. (частина третя статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»). Це роз’яснення (тлумачення) не слід плутати із застосуванням правових норм, що є окремим видом юридичної діяльності та полягає в підборі правових норм, які відповідають фактичним обставинам кожної конкретної справи.

Таким чином, з урахуванням вимог зазначеного Закону та предмета відання Комітету (пункт 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII) повідомляємо наступне.

І. Про конституційно-правові засади доступу до публічної інформації та правовий режим конфіденційної інформації

Нормативна основа інформаційних правовідносин у нашій державі визначена у статтях 32 і 34 Конституції України, законах України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», інших законодавчих актах, а також у відповідних положень міжнародних документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирішення питань, про які йдеться у Вашому зверненні, пов’язане зі встановленням статусу певних відомостей як інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації) та, в разі наявності передбачених законом підстав, її захист (або надання) у спосіб, визначений законом. Цьому служить ціла низка норм інформаційного законодавства нашої держави. Зокрема, це й норми Закону України «Про інформацію» (чинна редакція від 01.01.2017 р.), який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, та Закону України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 2 Закону «Про інформацію» до основних принципів інформаційних відносин в Україні, поряд з відкритістю, доступністю інформації та свободою обміну нею, належить правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації.

Частиною першою статті 5 зазначеного Закону встановлено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Водночас реалізація цього права не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Підстави і порядок обмеження доступу до інформації визначаються законом.

При обмеженні права на отримання певної інформації законодавець виходить зі змісту статті 10 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої таке обмеження повинне:

– бути встановлене законом;

– бути необхідним у демократичному суспільстві;

– здійснюватися в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Відповідно до чинного законодавства про доступ до публічної інформації інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Зокрема, Ваше звернення стосується правового режиму конфіденційної інформації, до якої, згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про інформацію», належить:

– інформація про фізичну особу (персональні дані);

– інформація, яка знаходиться у володінні фізичної або юридичної особи (крім суб’єкта владних повноважень), що обмежила доступ до неї й поширює її за своїм бажанням у визначеному такою особою порядку відповідно до передбачених нею умов.

Право на інформацію віднесене Конституцією України до прав та свобод людини, а Цивільним кодексом України – до особистих немайнових прав. Таким чином, право на інформацію є суб’єктивним правом, що не може належати органам влади.

Водночас стаття 7 Закону України «Про інформацію» гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною.

Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Але не вся інформація про особу є конфіденційною.

При цьому конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними.

Поняття конфіденційної інформації визначено законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», а також іншими законами, відповідно до яких конфіденційною інформацією про особу, зокрема, є:

– відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»);

– реєстраційний (ідентифікаційний номер платника податків) номер облікової картки фізичної особи (пункт 70.15 статті 70 Податкового кодексу України);

– відомості про місце проживання (частина восьма статті 6 Закону України «Про свободу пересування  та вільний вибір проживання в Україні»);

– відомості про страховий стаж, результати медичних обстежень, отримані доходи застрахованої фізичної особи (стаття 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»);

– відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (стаття 10. Закону України «Про звернення громадян»);

– первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (стаття 16 Закону України  «Про Всеукраїнський перепис населення»);

– відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (частина десята статті 7 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);

– інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду,  пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (частина третя статті 53 Закону України «Про недержавне пенсійне страхування»);

– інформація про стан пенсійних активів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи (частина перша статті 98 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»);

– відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (стаття 895 Цивільного кодексу України);

– інформація, яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або яка стосується факту самогубства неповнолітнього (частина третя статті 62 Закону України «Про телебачення та радіомовлення»);

– інформація про померлого (стаття 7 Закону України «Про поховання та охоронну справу»);

відомості про оплату праці працівника (стаття 31 Закону України «Про оплату праці». Відомості про оплату праці надаються лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);

– заявки та матеріали на видачу патентів;

– дані про особу, взяту під захист у кримінальному судочинстві (стаття 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);

– матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (стаття 23 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин»);

– дані про працівника суду або правоохоронного органу, взятого під захист (стаття 10 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);

– інформація про осіб, які звернулися до кризового центру про допомогу (стаття 8 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї);

– інформація, що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (стаття 263 Митного кодексу України);

– інформація, що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (стаття 9 Закону України «Про лікарські засоби»);

– відомості, що містяться в текстах судових рішень та дають можливість ідентифікувати фізичну особу, зокрема: імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційних номерів (коди); реєстраційні номери транспортних засобів (стаття 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»), тощо.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше, а також якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Відповідно до частини п’ятої зазначеної статті не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Також слід мати на увазі, що до інформації з обмеженим доступом не належать відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому в частини першої статті 47 вказаного Закону.

ІІ. Про передбачені законом підстави для надання розпорядником доступу до інформації про третіх осіб

Таким чином, необхідною умовою надання розпорядником доступу до інформації про особу, що обмежила доступ до неї, є згода цієї особи. Така згода може надаватися розпорядникові фізичною або юридичною особою відразу при передачі розпоряднику інформації або після надходження відповідного запиту.

Законною підставою для поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, що відповідає частині другій статті 32 Конституції України, є право фізичної чи юридичної особи на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав і законних інтересів (тобто, таке розголошення здійснюється в інтересах прав людини). Цьому положенню Конституції відповідає пункт 4 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вирішуючи питання щодо надання дозволу особі на ознайомлення з інформацією про інших осіб, суд має виходити з того ж положення (частини другої) статті 32 Конституції України. При цьому інформація, що є загальновідомою, та відомості, відкритість яких установлена законом або самою особою, не можуть належати до конфіденційної інформації. Не належить до конфіденційної, зокрема, суспільно необхідна інформація, інші види інформації, зазначені в частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Така інформація перед наданням має пройти трискладовий тест, застосування якого випливає зі змісту частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

 

 

З повагою

 

Голова Комітету                                                    Вікторія СЮМАР

 

 

 

 

 

 

Вик. Селецький П.І.,

т. 255-95-25.