Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

21 вересня 2017, 10:31

Стенограма 20.09.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

20 вересня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Колеги, будемо починати, щоб не затримувати нікого. У нас сьогодні надзвичайно насичений порядок денний. Я пропоную його  в такому форматі.

 Розглянути перше питання, яке я вношу з голосу, про інцидент, який стався між співробітниками УДО і журналістами програми "Схеми" Радіо "Свобода". Михайло Ткач є? Прекрасно. І присутній керівник УДО Валерій Гелетей. 

Далі розглянути питання про результати поїздки членів комітету до Одеси та Одеської області.

Потім питання, я коротко скажу бачення про те, як ми будемо розглядати пропозиції до проекту бюджету на 2018 рік. Потім перейти до комплексу питань пані Олени Кондратюк, це зміни до Закону "Про рекламу",    3454.

Наступними є питання – 6770 і   6770-1.

І вже насамкінець винести питання розгляду до другого читання проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення, 6565.

6762 автори законопроекту попросили знову перенести – про прозорість медіа власності, сьогодні ми його не розглядаємо.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Одноголосно. Дякую.

Отже, колеги, починаємо. Перше питання, на жаль, для нас не найприємніше, оскільки ми знову маємо скандальну ситуацію, яка сталася між журналістами і представниками держави в особі Управління державної охорони. Такі ситуації в нас траплялися і раніше і завжди ставали предметом розгляду нашого комітету. Я пропоную зараз послухати обставини інциденту з позиції і журналіста, і керівництва УДО, і так само розказати, що зроблено в цьому плані, висловитися членам комітету і, можливо, схвалити певні рекомендації щодо цього. Регламент на виступи по 2 хвилини.

Будь ласка, я тоді попрошу першого журналіста. Де Михайло? Михайле, я би просила вас підійти ближче. Підходьте, будь ласка.

ТКАЧ М. Добрий день усім присутнім! Я Михайло Ткач, журналіст проекту "Схеми". 15 вересня ми були на Обухівській трасі, побачили велике скупчення автівок і охорони, зупинилися на автівці через дорогу на узбіччі. До нас підійшов охоронець, сказав, що тут стояти не можна, ми від'їхали і вийшли з камерою і з мікрофоном, відкрито стояли, через дорогу знімали. До нас підійшов ще один охоронець. І я показав посвідчення, ми поспілкувалися, він сказав, що знає мене. Спочатку сказав, що тут відбувається державний захід. Потім я перепитав: "Так державний чи ні?" Підійшов його колега, він сказав: "Не державний, а приватний". Але сказав, що, ви ж розумієте, що тут може бути кортеж Президента, переміщення кортежу Президента може становити державну таємницю, на що я сказав: "Ми журналісти, ось моє посвідчення. Ми знаходимося у публічному місці і все, що ми знімаємо у публічному місці, ми не порушуємо жодних законів". Співробітник сказав: "Так, добре. Дякую". Повернув мені посвідчення. Ми продовжили  роботу. Ми знімали, приїхали багато представників з керівництва держави – Президент, Прем'єр-міністр. Коли приїжджав Президент, також співробітник Управління державної охорони обмежив мій рух, хоча я стояв з посвідченням.

Далі почали співробітники приганяти автобуси, мікроавтобуси, закривати усіх, хто заходить і виходить з цього заходу від нашої камери. Ми стояли біля одного з заїздів, запитали у  співробітників державної охорони, чи можемо ми пройти на парковку цього закладу, оскільки у самий заклад нам іти не потрібно, а парковка це громадське місце, чи можемо ми потрапити на громадське місце. Я тримав посвідчення своє, оператора. На що співробітники сказали, що їм нецікаво дивитись наші посвідчення. Моє посвідчення вони не знають, що це за зразок. Я декілька разів попросив подивитися і запитав: поясність, будь ласка, причину, чому ми не можемо пройти в громадському місці на парковку. На що пояснень не відбулося. Нас попросили відійти з проїжджої частини, хоча ми стояли між трьома мікроавтобусами Управління державної охорони, які просто перекрили, заважаючи руху.

Я запитав: "Дивіться, я стою, ви кажете на проїжджій частині, але я стою між вашими автівками. Вони не порушують правила?" На що мені співробітник Управління державної охорони сказав, що вони поламалися і коли їх полагодять, вони зможуть поїхати. Але нас попросили декілька разів зійти на узбіччя. Тоді ми зійшли збоку, ну, пішли, як нам і сказали співробітники Управління державної охорони, на узбіччя. І ми побачили, що, власне, стоїть фасад цього ресторанного комплексу, спеціально, я так розумію, до цього заходу був встановлений паркан святковий, але збоку паркану не було, і там, де закінчується заклад, починається паркан будинків, і є невеличка лісосмуга між парканом і дорогою.

Ми зробили буквально, можливо, 5 кроків від дороги, стали там, де немає паркану, і почали просто знімати з камерою (у мене два посвідчення в руках). При цьому я у всіх співробітників запитував посвідчення, тому що я показував свої посвідчення, я хотів знати, з ким я спілкуюся. Жоден співробітник Управління державної охорони не продемонстрував посвідчення, жоден. І в той час, коли ми от стояли фіксували, знімали, до нас підійшли ті самі двоє охоронців, з якими ми щойно спілкувалися, буквально 10 хвилин тому, яким я показував посвідчення, які відмовлялися їх дивитися, пояснюючи тим, що це приватний заклад і там приватна територія, ті ж самі співробітники, спочатку один підбіг до мене, почав мене штовхати і тягнути, кажучи, мотивуючи це тим, що я знаходжуся на приватній території, на що, і це видно по відео, яке ми опублікували, я відповів співробітнику, що ми не перелазили жодних парканів, ми просто зробили кілька кроків від дороги, ми стоїмо у лісі, це громадська територія, це не приватна власність. На що співробітник, продовжуючи фізичне застосування сили до мене, почав казати, що йому тут не зручно стояти і почав на мене навалюватися, тягнути кудись. Я сказав оператору: "Знімай!" В цей самий час, аби зашкодити оператору зняти цей момент застосування сили перекрив зйомку інший співробітник державної охорони, який потім… В той момент, коли мене там кудись тягнули і штовхали, я побачив, що цей співробітник навалився на оператора, оператор покотився, я закричав: "Борисе, вставай!" Тому що я розумію: оператор на землі, зараз мене покладуть, заберуть відео і ми нічого не докажемо. Оператор встав, я одразу почав дзвонити на "102". В цей момент виїжджав кортеж Президента. Борис направив камеру в бік виїзду автівок, на що ті ж два самі співробітники Управління державної охорони накинулися знову на нього. Один перекрив, вдаривши його по камері, перекрив його спереду, інший також штовхнув його. На відео видно, що камера повністю розфокусувалася, вона літає, як і оператор. Я вмикаю телефон, щоб зафіксувати знову застосування фізичної сили, на що співробітники, бачачи, що я підняв телефон, ну, і, власне, кортеж вже поїхав.

Далі, ми продовжили зйомки, викликали поліцію. Поліція приїхала, ми написали заяву, ми розповіли все, як було. На даний момент ми знаємо, що кримінальне провадження так і не було відкрите.

ОНУФРИК Б.С. Так ви ж отримали те, що хотіли.

ТКАЧ М. Ми не хотіли отримати струс мозку.

СЮМАР В.П. Давайте послухаємо іншу сторону. Послухаємо сторону Управління державної охорони.

Дякую, Михайле, оскільки… По-перше, дякую, що ви відразу призначили службову перевірку з цього питання. Дякую за те, що ви публічно готові відповідати на ці питання, обговорювати їх. Я думаю, що тут є наявна очевидна проблема, якщо ми відкриті, то ми спроможні її якось вирішувати.

Будь ласка, висловіться з цього приводу.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дякую, Вікторіє Петрівно.

Шановні народні депутати, шановні присутні, добре, що ми зібралися, і можна почути всі думки. Знаєте, моє вибачення перед Михайлом Ткачем виглядало для багатьох слабкою позицією. Але я людина вихована. Є інцидент, я вибачився, сказав про те, що проведемо розслідування і поставимо в кінці крапку.

Вчора ми зібралися, запросив вас, як і домовлялися, озвучив попередні матеріали перевірки. Хотів би зупинитися на цих матеріалах. В першу чергу, прикро, я розумію, що це не завжди можливо, але більшість представників засобів масової інформації, журналістів не знає і не володіє тим законодавством щодо діяльності Управління державної охорони, специфіку роботи Управління державної охорони, і в першу чергу, законодавчу базу.

Ось всі матеріали, проводилося розслідування повністю з відтворенням всіх подій, тому що начебто коли слухаєш, то відбувається позиція, що знали, бачили і накинулися, і все інше. Ключовий меседж – ніхто не забороняв знімати пану Михайлу, але його попросили не входити в режимну зону. Я поясню, що це таке. Протягом з 17-ї години до 24-ї години він весь час постійно знімав, весь час були такі спроби, провокації. Людина, яка забезпечує безпеку, вона не може постійно відволікатися на людину, яка з камерою, тому що у нього є обов'язок забезпечити  напрямок роботи, і він несе відповідну відповідальність відповідно до графіку і плану розрахунку і сил засобів при проведенні засобів безпеки. Більше того, для цього був запрошений юрист управління, який є військовослужбовцем, але який не забезпечує державну охорону, не забезпечує особисту охорону,  для того, щоб пояснити пану Михайлу, що тут проводяться режимні заходи, і ці заходи передбачені законодавством. Цей юрист зараз тут знаходиться.

Що можна було зробити більше нам, ми пояснили все, що можливо. Вчора я робив спроби максимально пояснити, наскільки це можна було у такій доступній формі, що таке Управління державної охорони і чому саме закон, який діє. Ми робимо виключно по закону. І цей закон дозволяє нам робити ті обмеження, які ми маємо. Згідно статті 18 Закону "Про державну охорону органів державної влади і посадових осіб", я не буду зачитувати все, а тільки найнеобхідніше: "Військовослужбовці Управління державної охорони України під час здійснення державної охорони мають право: не допускати громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, вимагати від них залишатись на конкретних місцях або залишити їх". Тобто ми забезпечуємо охорону Президента, Прем'єра, спікера і всіх інших, хто відповідно до закону забезпечується державною охороною, не тільки в місцях їх постійної роботи, помешканні, а всюди. Людина зайшла в магазин, ми працюємо в магазині, людина зайшла в будь-яке місце, ми працюємо з цією людиною. Добре, що не завжди нас бачать. Тому там, де знаходиться охороняєма особа, ми проводимо режимні заходи.

Знову-таки, де кордон цих режимних заходів? Обухівська траса. Можливо, хтось знає це місце, де відбувався цей приватний захід. Шосе. І, звичайно, що старший наряду визначав цю режимну зону відносно того, наскільки діє спроможність кинути гранатою (це можливо з 50 метрів), вистрілити з гранатомету (це можливо, ще раз кажу, до 100 метрів), куля снайпера (ефективність майже 1200 метрів). І в залежності від цих усіх сукупних речей робиться режим. Тобто там, де є траса, там обмежують, там, де є місце посадки, там працюють кінологи, працюють інші служби, виставляють відповідних людей, контролюють цей процес, і це не є обов'язково турнікети. Ми ж не будемо по лісу ставити турнікети або якісь робити позначки, що це є режимна зона. Для цього людина підходить до порушника або до людини, яка наближається, і в усній формі попереджає про те, що проводяться охоронні заходи, будь ласка, або зупиніться, коли їде кортеж, або відійдіть на відстань, яка вважається небезпечною.

Завжди виникають питання тоді саме, коли охороняєма особа сідає в автомобіль або виходить з автомобіля. Ну, як правило, сідає в автомобіль. Для нас це самий важливий ключовий момент. Тому що для багатьох журналістів, на превеликий жаль, інколи цікаво, якого кольору шкарпетки. А для нас цікаво, щоб той, хто спостерігає ніколи не побачив, куди сів Президент, Прем'єр або інша охороняєма особа, чи це переднє сидіння, чи це заднє сидіння, чи це машина-дубль. Тому що 75 відсотків, я вже говорив вам, пане Михайле, і це не моя статистика, кожен день ми починаємо з цієї роботи, вивчаємо, що робиться в світі, 75 відсотків цих нападів на охороняємих осіб – це траса проїзду. Це саме болюче місце. І тому завжди максимально працюють так, щоб ніхто не розібрався, де знаходиться охороняєма особа і в якому автомобілі.

Як я вже наголошував, що з 17-ї години вам не забороняли, вам обмежували. І з 17-ї години до 24-ї години знімали на тій відстані, де можна було знімати. Коли ви підходили ближче, вам забороняли це робити. Потім ви, ну, начебто, вийшли із режимної зони і втратили взагалі видимість у військовослужбовців. Вас не бачили. І потім 23-я годин 10 хвилин з'являються якісь особи в лісопосадці, з'являються люди, яких ніхто не бачить. Бачать тільки тінь. І, звичайно, що будуть робити військовослужбовці? Біжать туди, на затримання. Рука, звичайно, буде на пістолеті, патрон в патроннику, він не знає, хто вони такі. Тому що вони вийшли з поля зору і знову появилися. Але появилися уже невпізнаними. І, підбігаючи до них, от на цьому горбу…

АБДУЛЛІН О.Р. Прошу вибачити! А була огороджена ця територія?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Ні, не була огороджена.

АБДУЛЛІН О.Р. Чому тоді вони побігли?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дивіться, для цього, я і казав, що ми провели повністю відтворення всієї місцевості. Щоб зрозуміти, що відбулося, треба все бачити.

АБДУЛЛІН О.Р. А як люди, які просто йшли, мали зрозуміли, що це охороняєма територія?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Пане Олександре, дивіться, це ми говоримо так, як цивільні люди. А людина, яка стоїть на посту, він на посту, у нього є зброя, він готовий відбити будь-який напад. І з'являються люди в темному місці, в кущах, які роблять спробу прорватися.

(Шум у залі).

АБДУЛЛІН О.Р. Ну дивіться, я розумію, коли плівка якась натягнута, якась "бечёвка", щось, що огороджує зону, показує, що от сюди  не можна приходити. Там можна сперечатись: мали право це повісити, не мали – це інша справа. Тим більше, це державні  люди, це все зрозуміло. Ну просто в лісі ідуть хлопці – і "вдруг" хтось на них кидається, і все. А якщо б вони, наприклад, вирішили, що це бандити і почали стріляти? То хто був би винний тут? 

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Знаєте, пане Олександре…

ІЗ ЗАЛУ. Щастя, що не стріляли.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Я про це й кажу.

АБДУЛЛІН О.Р. Скажіть мені, так що це за країна, в якій це щастя, що не стріляли?

ІЗ ЗАЛУ. В якійсь країні би стріляли.

АБДУЛЛІН О.Р. Так? Я хочу бачити. Назвіть мені, крім Північної Кореї, де б стріляли. Дуже хочеться почути.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Пане Олександре! Ви знаєте, ви дуже правильно задали питання. Щоб це зрозуміти, треба зрозуміти, де відбувається, де відбувалося. Але зрозумійте військовослужбовця, який дивиться в бінокль, в прилади нічного бачення і він бачить людей, які крадуться. Він не бачить їх обличчя. Вони що роблять? Вони в першу чергу біжать туди зупинити. Біжать. І мозок працює: застосовувати зброю чи не застосовувати зброю? І можливо, ця відеокамера для них може показатися і гранатометом. І тут було б питання, наскільки було б законне застосування зброї. Але дай Бог, що так сталося і на цьому закінчилося.

І більше того, проводячи це службове розслідування, для мене теж виникало питання: все-таки, як відбулося, що люди, ну, разом упали? Військовослужбовці дали повністю пояснення, що на цьому пагорбі, коли вони підбігли і побачили знову тих самих людей, вони розслабились, розслабились і оце зупинилися разом з журналістами.

Провели відтворення, пане Михайле, провели відтворення…

ТКАЧ М. Вони ж не зупинилися. Вони почали застосовувати силу. Коли побачили, що це я і мій оператор з посвідченням, вони застосували силу.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Пане Михайле, я вас не перебивав. Передивіться, будь ласка, всі відеозаписи. От передивіться. Тому що ми говоримо про якісь речі, які якісь віртуальні. Там видно, що вам закривають груддю, а ви  штовхаєтесь і робите спробу туди попасти.

Більше того, я сказав усім військовослужбовцям: службове розслідування поки не завершене, тому що, знову-таки, є інформація, яку ось вчора я отримав від пана Михайла, ми її перевіряємо. Але вони всі готові піти на детектор брехні разом з паном Михайлом. Більше того, ті люди, які проводили службове розслідування, щоб не було упередженого розслідування, так само підуть на детектор брехні. І тоді побачимо.

Знову-таки, я не хочу звинуватити, щоб, звинувачуючи вас, звинувачувати всіх журналістів. Ми налаштовані на конструктив, на діалог. Але зрозумійте нас: ми відповідаємо по закону за  перших осіб, ми живемо в державі, яка, ну, майже у гібридній війні з  агресором. І допомагати Росії, агресору, щоб хтось прийшов із журналістським розслідуванням і з журналістським посвідченням і значком і сказав: "Я маю право", - ну вибачте, є закон. І якщо ми його порушили, будь-які додаткові перевірки – ми готові, будь ласка, беріть матеріали, розслідуйте і ставте крапку.

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, ви, очевидно, бачили це відео, яке було?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Так.

СЮМАР В.П. Воно достатньо показове, мені здається. От коли його переглядаєш, коли журналіст каже, що я журналіст, і його все одно в силовий спосіб виштовхують з території, яка справді не огороджена, от чим зумовлена така потреба, що його фактично повалили на землю, і оператора в тому числі?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Вікторіє Петрівно, ви дивитесь сюжет, вирваний з контексту. Цей уже сюжет з'явився, з 17-ї до 24-ї години були ці спроби постійно порушувати режим. Якщо я направляю майора, який приїхав і  каже: "Вибачте, я майор юстиції, будь ласка, не порушуйте закон. Є закон, який дозволяє нам це робити". Ми не можемо  проїжджу частину Обухівської траси перекрити стрічкою або турнікетами. Тому що це, розумієте, коли масові заходи на День незалежності, на якісь інші заходи, коли приїжджають перші особи інших держав, ми це обмежуємо турнікетами, а це такі виїзди, разові виїзди, які потребують оперативності, і ми не можемо забезпечувати максимально оцими усіма речамами, як би хотілося комусь.

СЮМАР В.П. А як ви  присвоюєте статус "державний захід"? Це тільки за умови участі першої особи? Тому що, наскільки я розумію, йшлося про приватний захід в даному випадку, в якому брала участь охороняємо особа. Чому присвоюється статус "державний захід"?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дуже гарне запитання. Будь-який виїзд охороняємої особи у будь-яке місце, у магазин, будь-яке, для нас це є охороняємий захід, тому що охороняємі особи охороняються безперервно: відпочиває, працює, культурна програма, приватна програма. І цей закон нам ставить такі задачі, і ми інакше перцювати не можемо.

АБДУЛЛІН О.Р. Скажіть, а які вимоги? Що, нікого не пускати? Де у вимогах написано, що нікого не пускати?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Знову-таки, ми можемо зараз говорити про ті речі, коли проводиться приватний захід. Є приватний захід, є хазяїн приватного заходу, є кількість осіб, які запрошені на цей приватний захід, і є та людина, охороняєма особа, яка приїжджає туди на цей приватний захід. От, задавалося питання про те, що там біг-борди і все інше, я завжди (я потім відповім вам) ставлю високу оцінку, коли є біг-борди, коли ставлять якісь перепони для того, щоб не можна було побачити цю роботу Управління державної охорони, визначити, де знаходиться охороняєма особа, тому що це також є заходи безпеки. Мені у такому випадку треба було підійти до керівника і спитати: "Ви запрошували пана Михайла або не запрошували?" Звичайно, що туди люди проходили, які були у списках, яким дозволили, які мали право туди прийти.

АБДУЛЛІН О.Р. Це зрозуміло, що люди запрошені чи незапрошені. Я кажу про інше. У вас є якісь заходи, і це все зрозуміло. Але й ви не відокремлені від держави. Не можуть бути якісь заходи, які "нелюдські", розумієте? Ви знаєте, що ви їдете в таке місце охороняти особу. Я не знаю, купіть цю стрічку, натягніть її, повісте, що зараз це охороняєма територія, то хоча б люди будуть розуміти, що про таке ідеться. Ви в лісі нападаєте на людей. Хто ви? Бандити, не бандити. Ну, може кожен засунути собі у вухо якусь штуку і кидатись на людей, і потім розповісти, що в цей момент там хтось десь якось був.

Якщо ви щось охороняєте, якщо закон недолугий, звертайтеся до нас, кажіть, що треба вам змінювати закони. Але, розумієте, те, що трапилось, в принципі, це напад на журналістів при тому, що вони виконували, правильно вони виконували, неправильно, але свої обов'язки, як журналіста. Інша справа, подобається це комусь, не подобається, але це у них така робота. А у вас по роботі ніде не написано, що ви маєте право кидатися на людей, валити їх, ніде не сказано, навіть якщо ви щось собі запідозрили. Написано, що ви маєте прийняти якісь заходи, але не кинутися на людей.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Управління державної охорони, військовослужбовці не кидаються на людей.

АБДУЛЛІН О.Р. А що це було? На відео, що ми бачили?

Я розумію, що для вас журналісти "не люди", я згоден.

СЮМАР В.П. Ви згодні?

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, так, як зазвичай відповідають ці люди, то так воно і є.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Це ваша думка, я з нею не погоджуюся.

АБДУЛЛІН О.Р. Слава Богу. Валерію Вікторовичу, я сподіваюся, що ви виключили з державної охорони…

ГЕЛЕТЕЙ В.В. А ви знаєте, що у нас не було інцидентів. Скажіть, коли останній був інцидент з Управлінням державної охорони?

СЮМАР В.П. От давайте, щоб їх взагалі не було. Ми для того і зібралися, щоб їх не було взагалі.

По черзі. Богдан Онуфрик і Ольга Червакова.

ОНУФРИК Б.С. Перешкоди, як чинять ваші хлопці журналістам, не чинить жодна інша структура. Я в цьому колись пересвідчився на власній шкурі. Ну, не важливо коли, але це було. Коли він виймає пістолет і погрожує мені серед людей, тому що я журналіст і виконую редакційне доручення. Мені треба підійти й взяти інтерв'ю.

ІЗ ЗАЛУ. При старому режимі було.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Мабуть. (Шум у залі).

СЮМАР В.П. Ольга Червакова. Давайте по черзі.

ОНУФРИК Б.С. Так що, не треба. Ваш керівник у нас працював при всіх режимах 

 ГЕЛЕТЕЙ В.В. Знаєте, я за те – змініть закон…

(Шум у залі).

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна? Я вас хотіла саме про це спитати. Дивіться, ви зараз процитували 19-у статтю…

ГЕЛЕТЕЙ В.В. 18-у.

ЧЕРВАКОВА О.В. 18-у, так, вибачте, Закону про державну охорону. Так?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Так.

ЧЕРВАКОВА О.В. В якій ідеться про те, що ви маєте право не допускати громадян на певну територію, де відбуваються охороняємі заходи. Водночас, ми знаємо, що закон наділяє журналістів набагато ширшими правами, ніж звичайних громадян. І вам про це також відомо. Більше того, коли нашим комітетом було внесено і парламентом прийнято в 2016 році зміни до 171-ї статті Кримінального кодексу, була певна турбулентність в Управлінні державної охорони, як виконувати цей закон. І мені відомо, що були проведені тренінги, як правильно виконувати його, як розуміти ту чи іншу норму, як імплементувати ті чи інші формулювання.

Відповідно, скажіть, будь ласка, нам, чим вам допомогти? Тому що, ну, от мені особисто дуже прикро, що взагалі трапляються такі інциденти. Я вважаю, що Управління державної охорони має робити свою роботу, а журналісти мають робити свою роботу. Ну, якщо вже так сталося, що журналісти опинилися в тому місці, де їх не чекали, ну, отака от біда. Ну, буває таке.

СЮМАР В.П. Щастя, що так трапляється.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це біда, очевидно, для вас, тому що ви кажете, що вас там відволікають від своєї роботи і так далі, і тому подібне. Ну, ми вам дуже співчуваємо. Але ви нам скажіть, будь ласка, чим вам допомогти? От чим? Змінити закон якийсь чи там щось уточнити? Чи провести ще раз тренінги? Що ми можемо зробити для вас, щоб такого не було більше?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дуже щиро вам дякую. Знаєте, ця проблема не тільки в Україні з журналістами. Я буваю в різних країнах світу, і подібні проблеми відбуваються майже в усіх країнах світу. Чомусь у нас, в Україні, коли тобі кажуть – вибачайся, коли ти пояснюєш, завжди, як правило, приймають сторону тих, хто більше говорить, хто більше на Фейсбуку показує. Ви побачите Фейсбук, який є в Управління державної охорони, щоб не провокувати, щоб не нагнітати, ми взагалі мовчимо. Ми вибачилися, проведемо розслідування, будуть покарані люди.

Щодо законодавства. Законодавство, воно майже, повірте мені, я вивчав законодавство різних країн світу, воно майже плюс-мінус однакове. В більшій частині воно написано кров'ю, тому що кожна держава мала свої проблеми. Сполучені Штати втратили 5 президентів. Їм дали такі повноваження, які би нам хотілося, але, на превеликий жаль, цих повноважень немає. І коли ми забезпечуємо безпеку, то ні Президент, ні Прем'єр-міністр, ні всі охороняємі особи, вони не керують державною охороною і не відповідають за державну охорону. У мене постійно виникають проблеми з охороняємими особами через те, що ми даємо велику кількість людей або обмежуємо. Разом з тим я розумію, що це треба робити і я це буду робити.

Щодо законодавства. Тут дискусія, звичайно, потребує такого більш глибокого вивчення. Зробити якийсь особливий статус для мас-медіа, щоб вони могли заходити? Ну, будь ласка, якщо ви приймете такий закон, ми його будемо виконувати і ніхто не буде вести дискусій.

Але все-таки ви повинні розуміти і специфіку роботи Управління державної охорони. Кожний військовослужбовець відповідає за напрямок роботи. Немає колективної безпеки. І та людина, яка стояла спілкувалася з журналістом, в той час вона відволікалася від того, щоб дивитися на той напрямок, який був закріплений.

ЧЕРВАКОВА О.В. … (Без мікрофону). Ще раз, будь ласка, скажіть, що в законодавстві не так, чи є якась колізія, яка спричиняє подібні інциденти?

СЮМАР В.П. Давайте ми окремо вивчимо це питання. Я думаю, що воно потребує окремого вивчення.

Федір, прошу.

(Загальна дискусія).

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Пане Гелетей, практичне питання. Якщо я правильно зрозумів, під час цього інциденту ваші працівники були в цивільному одязі, так?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Так.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Яким чином вони доводили до журналістів, що вони саме працівники УДО і виконують завдання, а не бандити?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Знаєте, мені так важко повторювати. Тому що з 17-ї години стільки було підходів, пояснень.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Скажіть, будь ласка, вони пред'являли свої посвідчення на вимогу журналістів?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дивіться, майор Грабовський. Скажіть, як юрист, як людина, яка…

ГРАБОВСЬКИЙ С.В. Я не спілкувався з цією людиною.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Не спілкувалися?

ГРАБОВСЬКИЙ С.В. Вибачте, я хотів би заперечити. Вельмишановні колеги, ЗМІ, присутні! Я дійсно з вами спілкувався приблизно о 17-й годині, коли ви підійшли. До вас підійшов військовослужбовець Управління державної охорони та почав здійснювати пояснення щодо норм Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, які затверджені наказом Служби безпеки. Так як мені перешкоджав рух транспортних засобів, так як Обухівська траса має три колії, я прийшов трохи пізніше. Я застав тільки дану інформацію, яка доводиться пану Михайлу. Я представився: юрист і військовослужбовець управління. Ви перебили нашого військовослужбовця Управління державної охорони і звернулися до свого оператора. Чому? Поясню членам комітету. Тому що пан Михайло повідомив, що наближається кортеж колишнього Прем'єр-міністра. Після чого він поставив конкретне запитання.

________________. … (Без мікрофону).  Особисто я йому дав відповідь, що це не державний захід, а це здійснюються заходи щодо забезпечення безпеки осіб, щодо яких здійснюється державна охорона в місцях тимчасового їх перебування.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В.  А можна запитання? Як я до вас підійду, от ви мене вперше в житті бачите, і скажу, що я народний депутат, що ви в мене в першу чергу попросите пред'явити? Посвідчення.

(Загальна дискусія).

ГРАБОВСЬКИЙ С.В. Я представився, пане Михайле. Після чого… Я поясню. Можливо, ви згадаєте дану подію. Після чого ви дійсно запитали, чи порушую я норми законодавства у разі зйомки відвічувачів, які приїжджають на власному транспортному засобі, не кортежі. Я вам дійсно також відповів: "Ви не порушуєте жодної норми чинного законодавства". І ви продовжили зйомку: фотозйомку і відеозйомку. Бо знімали також на телефон.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Тобто посвідчення не було пред'явлено?

СЮМАР В.П. Добре. Почули.

Я дам можливість прокоментувати. Сергію, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Как бы, мне кажется, что проблема по-настоящему стоит здесь шире, потому что если мы затронули тему США, то мы прекрасно  помним,   как   в  частной   резиденции   Дональда   Трампа   "Мар-а-Лаго" он спокойно ужинает в окружении охраны, никого оттуда не выгоняют, посетители с ним делают "селфи" и так далее, и так далее. То есть, это вопрос, как всегда, границ приватного и публичного в жизни политика. И если президент США, ему специально на самолете Соединенных Штатов государственном привезут какую-то редкую икру белуги, откуда-то чартером, да, и об этом узнают, это будет громадный политический скандал, даже если он купил за свои деньги.

Поэтому дискуссия в обществе идет постоянно, и я здесь, скорее, на стороне Михаила, журналиста, потому что как ни запрещай, как ни рассказывай там, какое бы мнение ни было у нас о сюжетах, они провокационные, не провокационные, люди имеют право знать в том числе и о том, как Президент проводит свое время, с кем он встречается, потому что это общественно важная информация.

Что касается ситуации конкретной, ну я просто при всем уважении, я не знаю, у меня нет рецептов, я согласен здесь с Ольгой скорее, что это вопрос взаимодействия законодательного. Мы же прекрасно знаем, что фактически Управление государственной охраны, оно де-факто является спецслужбой. Да, у вас есть свое ОТЗ, у вас есть свое ОРД. Я никогда не поверю, при всем уважении к сотрудникам УГО, что ни вы, ни ваши сотрудники, не знают в лицо всех журналистов, тем более Ткача знает в лицо половина Украины.

СЮМАР В.П.  Він же йому сказав на відео, що "я вас знаю".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Все журналисты, которые работают с Президентом, с властью – я прекрасно знаю, что ведутся же картотеки. Все ваши сотрудники знают всех журналистов в лицо, все ваши сотрудники знают всех операторов в лицо. И фактически те полномочия, которые у вас записаны в законе и в подзаконных актах, вам дают право все знать, все мониторить и так далее. Вы понимаете, о чем я, да?

Поэтому мне кажется, что в данном конкретном случае, я знаю и коллеги знают, что в конфликтах подобного рода я очень часто занимаю и пытаюсь занимать позицию госструктур и государства, да, потому что я знаю методы работы бывших коллег своих и хорошо знаю, когда под журналистскую деятельность маскируются заказы, расправы и так далее, и так далее. Но мне кажется, что в данном случае, при всем уважении к вашим сотрудникам, Валерий Викторович, здесь был какой-то личностный конфликт, потому что все прекрасно видели Ткача, все его знают, все знали, что он журналист, и вы сами сказали, что когда вы выявили конкретно, что ли, тени там на тепловизоре, или, не знаю, на бинокле ночного видения, это конкретно тени журналистов, которые пытаются узнать что-то.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Коли зупинилися обличчя в обличчя, тоді й побачили, що це Михайло Ткач.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ну, то есть после идентификации журналистов начались вот эти все интересные истории на видео. Поэтому здесь, мне кажется, вполне понятно все.

СЮМАР В.П.  Дякую. Важлива думка. Давайте ми дослухаємо зараз моїх колег, тут же не питання – відповідь, а потім підсумуємо цю всю історію. Юрій Павленко, якщо можна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. У мене, чесно кажучи, були запитання. От для мене просто УДО не чужа структура десь року з 2000-го: от знайомий в різні етапи  їхньої роботи. Але в мене запитання просто по суті інформації: чи є різниця оцієї режимної зони між державним заходом і приватним заходом?  Чи є у ваших внутрішніх документах, там інструкціях посадових якісь спеціальні позиції щодо контакту вашого співробітника і представника засобу масової інформації, чи є вони? От Ольга говорила, що якісь тренінги були, можливо, вони десь відображені у внутрішніх інструкціях, як має діяти співробітник.

І оце питання, яке тут дискутувалося. Чи зобов'язаний співробітник УДО на вимогу журналіста, депутата пред'являти своє посвідчення? Чи є такий обов'язок? Дякую.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дякую за запитання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Різниця між режимами.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Так. Дякую. Звичайно, що все те, що зараз говорили, не просто є, а прописано для вирішення кожного військовослужбовця. Різниця між державним заходом і заходами подібними, звичайно, велика, тому що підготовка до державного заходу – це цілий процес: задіяння інших правоохоронних органів, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, з якими у нас підписаний наказ. Відповідно до цього наказу кожна сторона розуміє, чим треба займатися.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А статус режимної території? Саме статус.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. На державних заходах працює група, яка визначає місця для преси, визначає місця практично для кожної категорії людей. Подібні заходи, які відбулися в п'ятницю, це заходи, які виникають спонтанно. Інколи буває, через годину-півтори є інформація, що людина приїде. І в таких заходах також прописані інструкції, як себе повинен поводити кожен військовослужбовець. Він може бути хорошим снайпером, хорошим кінологом, хорошим бійцем, але в Управлінні державної охорони працюють різного віку і різні за фахом військовослужбовці, хтось працює рік, хтось працює 2, хтось працює 3. І ситуація, яка була з паном Михайлом, коли я вже почув про те, що йдуть розмови, йдуть ці всі, я направив спеціального юристи для того, щоб ще раз поставити жирну крапку.

СЮМАР В.П. Питання було: чи він зобов'язаний показувати посвідчення?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Там, взагалі-то, багато до цього було… Щоб ви зрозуміли: з 17-ї години до 24-ї години ведуться розмови постійно з паном Михайлом. Коли вони з'явилися в тому темному місці, вони десь за півгодини пропали з поля зору. Думали, що поїхали додому, а потім…

АБДУЛЛІН О.Р. Невже ви їх втратили з поля зору?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Пане Олександре, ми ж не займаємося… Є режимна зона, а далі… Знаєте, це ваша думка, а це моя, моє твердження, тому що ми ж не будемо охороняти всю дорогу Обухівську.

СЮМАР В.П. Але все-таки зобов'язання показувати посвідчення є у працівників державної охорони?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Пані Вікторіє, та стільки раз показували посвідчення, стільки раз представлялися, за 7 годин…

(Загальна дискусія).

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дивіться, особливість, щоб ви зрозуміли, кожного дня ми проводимо заходи. Якщо ми кожного дня будемо знімати ті інциденти, ми не маємо фізичної можливості знімати кожному пояснення.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ви знали, що буде такий захід.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Який захід?

АБДУЛЛІН О.Р.  Ви знали, що буде такий захід. Ви знали заздалегідь, ну обнесіть якимось дротом, потім…

СЮМАР В.П. Все, Олександре Рафкатовичу, ми зрозуміли.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Обухівську трасу перекрити повністю?

АБДУЛЛІН О.Р. Я зараз кажу про те, що сам ресторан ви спокійно могли обнести.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Оці всі проблеми через трасу. Так що, нам перекрити дорогу треба було?

СЮМАР В.П. Все, я зрозуміла. Ми почули думку. Я думаю, що ми цю думку почули, вона є цінною. Я думаю, що ми можемо навіть у вигляді законодавчої ініціативи внести цю пропозицію.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Особливості доступу людей або більше привілеїв журналістам чи будь-кому іншому не прописано законом. Якщо ви пропишете, ми будемо виконувати.

ОНУФРИК Б.С. Це не привілеї, це виконання ними роботи. 

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Ну, все рівно ми підпорядковуємося  закону. В законі ми не можемо робити зміни своїми інструкціями.

СЮМАР В.П. Давайте не перетворювати на бардак, по черзі, я дуже попрошу. Зараз Олександр Опанасенко. Олександре, прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Валерію Вікторовичу, у мене є одне питання, тому що нещодавно, тижні три тому, був якийсь так само недержавний захід, він був в "Мистецькому арсеналі". Ну, якась там річниця була чи українців в еміграції, щось таке, я не пам'ятаю.

ІЗ ЗАЛУ. Світовий конгрес українців.

ОПАНАСЕНКО О.В. Світовий конгрес українців. І там, я просто бачив, так само це не був державний захід, бачив, що там навіть журналісти  підходили до Президента, Президент ходив, з усіма фактично вітався, спілкувався тощо. Можете мені пояснити, чим ці заходи відрізняються один від одного? Чому, наприклад, ваша служба, працівники УДО не дозволили пану Михайлу підійти до кортежу Президента та поставити Петру Олексійовичу питання, які, можливо, так само були нагальні? Чому в даному випадку ведучий кореспондент від "Прямого каналу" (я не пам'ятаю, хто там був) відрізняється від "Радіо "Свобода"?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Нічим не відрізняється. Щоб ви не акцентували увагу на державні заходи. 

ОПАНАСЕНКО О.В. Треба різницю розуміти просто.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Не акцентуйте увагу на державні заходи. Пане Юрію, кажу: не акцентуйте увагу на державні заходи. Всюди, де знаходиться охороняєма особа, це вже охороняємий захід. Державний захід – це захід за участю Прем'єра, Президента, спікера, президентів, спікерів, керівників міжнародних організацій, які приїздять до нас в Україну. І це вже не право держави, а обов'язок – забезпечити безпеку. Оце – державний захід, який має статус офіційного візиту, який має статус робочого візиту або державний захід – День Незалежності. У нас же робота – це не тільки заходи.

ОПАНАСЕНКО О.В. То був державний захід.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Не акцентуйте увагу. Це заходи безпеки. Просто публічно його називають державним заходом.

ІЗ ЗАЛУ. Окей, тоді різниця в доступі.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Немає різниці. На рівні держави це проводяться державні заходи. (Шум у залі) Дослухайте, будь ласка. Ви не зрозуміли. Я наголошую на тому (вже вдруге наголошую): у нас постійна іде охорона, у нас не буває таке, що ввечері працюємо, ранком не працюємо. Іде безперервна безпека. Якщо людина сказала: "Їду туди," – ми вже готуємося на поїздку туди. І таких спонтанних виїздів дуже багато. І ми живемо в умовах, де треба розуміти, що нас може очікувати.

СЮМАР В.П. Будемо підсумовувати, колеги. Зараз почули коментарі від Валерія Вікторовича. Я в любому випадку вам дякую за те, що ви надаєте ці відповіді, бо я вважаю, що публічність і діалог – це краще, ніж їх відсутність однозначно. І ми тут для того, щоб знайти такі можливі компроміси, щоб надалі таких випадків не траплялося. І маємо розібрати, як нам цього досягнути насправді.

Я зараз дам короткий коментар для Михайла, якщо більше у колег немає питань чітких, так? Михайло, коментар. І попробуємо підсумувати цю історію. Прошу.

ТКАЧ М. Я просто другий день поспіль маю можливість поспілкуватися з начальником Управління державної охорони і другий день поспіль я не розумію, чому стався цей напад на мене і оператора. Тому що є відео, ми можемо надати все відео, показати, як там було. Якщо Валерій Вікторович вважає, що ми там щось підмонтували, домалювали якогось співробітника, без питань, ми готові надати всі докази. (Шум у залі) Єдине, що видно на відео, це те, що суперечить вашим словам, це те, що співробітник, який почав застосовувати силу фізичну до мене і інший співробітник до оператора, вони  знали, хто ми. У мене в руках були посвідчення. І тому я не розумію, чому ці співробітники застосували до нас фізичну силу. Дякую.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дозвольте?

СЮМАР В.П. Прошу, звісно.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Я хотів би все-таки наголосити на тому, що та перевірка, яка проводилась Управлінням державної охорони, вона не повинна бути кінцевою. Всі ті люди, які давали покази, які проводили розслідування, готові пройти додаткові перевірки разом з вами.

ТКАЧ М. А на що нас перевірятимуть?

ГЕЛЕТЕЙ В.В. На детекторі, якщо ви говорите про ті речі. Ми вчора спілкувалися в кабінеті, і я не побачив протиріч, по яких можна поставити питання для детектора брехні. Я не побачив протиріч. Вам пояснили, що таке режимна зона, вам пояснили ці всі речі і пояснили нерозуміння: а звідки вас могли впізнати в лісі, скажіть мені? Ну як, ну як можна  впізнати людей, які…

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Колеги, давайте тоді будемо… Я думаю, що, дивіться…

(Загальна дискусія). 

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Колеги, якщо ми зараз зробимо прецедент, у нас завтра будуть з'являтися в лісах і ми не будемо знати, що робити.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте спробуємо підсумувати все те, що ми почули насправді.

Ми маємо історію, коли відбувався приватний захід за участю державних осіб, які мають охорону Управління державної охорони. І в даному випадку ми маємо журналістів, які виконували свої професійні обов'язки, мали на це повне право на території, яка не була в даному випадку обмежена, як сказав правильно Олександр Рафкатович.

Так, стався інцидент  фактичного застосування сили по відношенню до журналістів. Оце нас у даному випадку турбує, тому що це має ознаки під собою перешкоджання професійній діяльності журналістів. Ми розуміємо всі обов'язки УДО. І ви праві, що країна сьогодні знаходиться в стані війни. І, звісно, особи і в першу чергу Верховний Головнокомандувач має бути захищений і має адекватно охоронятися. Питання в рівні адекватності в даному конкретному випадку. А коли журналіст сказав, що він журналіст, коли працівник УДО міг до нього підійти і поговорити, навіщо було його, так би мовити, в силовий спосіб штовхати, оце питання, воно залишається.

Я думаю, що в цій ситуації програє в першу чергу, на жаль, Президент країни, тому що  в даному випадку, як на мене, от  його імідж страждає. Тому що через Президента виглядає так, ніби застосували силу щодо журналістів, і маємо бути свідомі, що суспільство, воно завжди буде десь на боці журналістської спільноти. І в даному випадку нам треба, напевно, дійти якоїсь такої згоди щодо того, щоб цих не траплялося більше випадків, коли страждає імідж Президента, імідж держави Україна, імідж влади насправді, імідж силових структур, які застосовують силу по відношенню до журналістів, які виконують свою роботу в інтересах суспільства.

І мені здається, що дуже правильно УДО вчинило, що призначило внутрішню перевірку цієї історії. Це розслідування, я сподіваюся, не завершене і буде продовжене, тому що, знаєте, я переконана, що тільки через покарання, а ви сказали, що особи, якщо  буде з'ясовано їхню вину, будуть покарані, от якщо вони будуть  покарані, і ми зможемо вийти на діалог, яким чином нам надалі уникати, це буде приклад для інших насправді працівників УДО, в який спосіб уникати таких конфліктів між пресою і співробітниками УДО, то від цього виграємо ми всі. Я думаю, що виграє і імідж Державного управління охорони, і імідж Президента країни, і імідж влади, і імідж країни Україна, яка зараз, на жаль, спускається в рейтингах свободи слова саме через те, що у нас є застосування сили проти журналістів.

І нам треба по максимуму рухатися в той бік, щоб уникати цієї історії. Хоча я згодна з вами, що одночасно забезпечувати адекватну охорону осіб, які охороняються. І для цього тренінги потрібні, і їх треба, очевидно, проводити, і треба узгоджувати з міжнародними організаціями внутрішні інструкції, як це працює і в інших країнах. І десь, напевно, робити якийсь аналіз з внутрішніми інструкціями, знову-таки, відповідних служб інших держав.

І якщо є недолік у законодавстві з цього приводу, що, наприклад, вам потрібно такі місця стрічкою обмежувати – і це буде для журналіста сигнал, або, наприклад, що журналісту ви рекомендуєте вдягати жилет "Преса" для того, щоб його ідентифікували.

_______________. Особливо в лісі в темний час.

СЮМАР В.П. Да, абсолютно. Щоб ви могли ідентифікувати, щоб не була застосована сила, якщо це ви розумієте, що це не злочинець, а він себе в якийсь спосіб ідентифікує.

Давайте напрацьовувати ці рекомендації. Тому що від подібних історій, мені здається, ми усвідомлюємо, що програють усі. І ми в тому числі як і парламент України, бо ми є так само частиною влади в даному випадку.

Тому я сподіваюся, що розслідування буде продовжено і що ми зможемо з вами попрацювати разом з міжнародним організаціями над такими внутрішніми інструкціями, і що відповідно правоохоронні органи так само будуть розслідувати цю справу: чи було там порушення саме журналістських прав?

Я зараз даю вам підсумкове слово і ми будемо завершувати.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Дякую. Дійсно, пропозиції слушні. Ви знаєте, ми не зможемо, як би ми не хотіли, але ми не зможемо показувати на всіх охоронних заходах стрічкою, що працює УДО – це є таємниця роботи. Як би ми не хотіли, ми не зможемо. І це буде відбуватися і в майбутньому.

Про те, щоб  одягати "Преса" в лісі. Так, якби ви одягли "Преса"  в лісі,  на вас би ніхто не накинувся, бо бачили б, що це преса. А в лісі ми вас сприймаємо як потенційних злочинців. Вибачте.

(Загальна дискусія).

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Ні, ні. Тому, звичайно, ця дискусія не закінчиться. І підняття культури військовослужбовців в Управлінні державної охорони – це  є завдання номер один. Тому що не в кожного є юридична освіта, не кожен розуміє і знає, як спілкуватися з пресою, але зважайте і на те, що ми виконуємо специфічні завдання. І в той час, коли преса спілкується, він націлений на зовсім інше.

Спілкуючись з паном Михайлом, він думав за інший напрямок роботи, той, за який він безпосередньо відповідає, тому що в управлінні немає колективної відповідальності. Є конкретний напрямок роботи, щоб не пропустити якогось злочинця, спілкуючись з журналістом. Так 10-12 журналістів - і можна паралізувати всю роботу, практично всі будуть спілкуватися з журналістами.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Не можемо ми завершити цей розгляд, я так побачу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Валерію Вікторовичу, я насамперед хочу подякувати, що ви берете участь в засіданні комітету. Я думаю, те, що ви пішли на цей діалог – це серйозний крок назустріч взагалі зняттю цього конфлікту і недопущення в майбутньому.  У мене все-таки порада до вас, щоб за підсумками оцього службового розслідування, яке триває, було не тільки покарання чи притягнення до відповідальності співробітників, можливо, його не буде, як там визначить розслідування. Але щоб були і рекомендації, як має себе вести співробітник УДО при певних охороняємих заходах у разі появи журналіста. Тому що жилетка, повірте, будь-хто переодягнеться в жилетку і буде там у лісі бігати.  Тому я думаю, що мають бути ці рекомендації, які жодним чином не підривали би довіру до охороняємих осіб, до УДО, як до надзвичайно складної відповідальної служби, і взагалі до держави в цілому, і дало можливість журналістам виконувати їхню надзвичайно важливу суспільну функцію – показувати як публічні особи проводять свій вільний час. Дякую.

СЮМАР В.П. У мене величезне прохання. У нас попереду ще дуже багато важливих питань. Мені важливо одне, щоб цей діалог продовжився, і щоб такі інструкції були напрацьовані.

Наскільки я розумію, у державного управління є готовність продовжувати такий діалог і працювати над такими речами. А жилети – це нормальна світова практика, вона працює в дуже багатьох країнах світу насправді, це перша ідентифікація. Тобто, я думаю, що ми будемо так само такі рекомендації журналістам надавати в цьому контексті.

ГЕЛЕТЕЙ В.В. І не просто готовність. Після цього випадку ми зрозуміли, що дійсно в цьому є потреба.

СЮМАР В.П. Прекрасно. Почули і будемо далі тримати під контролем цю справу. Дякую, Валерію Вікторовичу. Завершуємо тоді. Так і буде. Дякую вам дуже за те, що взяли участь в засіданні.

Я прошу залишитися, якщо можна, ми потім ще проговоримо певні історії.

Колеги, зараз переходимо до наступного питання порядку денного. Це поїздка членів комітету до Одеси. Планували ми з вами провести там виїзне засідання, не всі доїхали, тому виявилася робоча поїздка, але я пропоную за її результатами, вони вам роздані, прочитати їх і затвердити відповідне рішення, щоб ми могли його офіційно направити відповідним державним органам.

Хочу вас поінформувати, що ця поїдка була надзвичайно важлива, що нам вдалося досягнути в ході цієї поїздки дуже важливих результатів, оскільки фактично вперше нам вдалося за допомогою в тому числі активної співпраці з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення і концерном КРТ оголосити вже конкурс на цифрові частоти для українських телеканалів на базі концерну КРТ, а не на базі "Зеленбуду". Тобто фактично ми порушили монополію компанії "Зеленбуд" на монополію у цій частині, яка не виконала свою обіцянку і не закрила цю територію, і це дає шанс поновити українське телерадіомовлення на території з загальним охопленням понад 200 тисяч українців на Одещини через отаке рішення, оскільки дійсно державна інфраструктура там є.

Це дуже важливий результат, якщо ми його досягнемо, і до Нового року зможемо запустити українське мовлення для людей, які вже 6 років не чують українського радіо і не бачать українського телебачення, то це буде серйозним нашим спільним досягненням.  Дякую Юрію Артеменку за співпрацю, і всім членам комітету, які відбили на собі м'які місця в поїздках по дорогах Одещини, і будемо їздити далі і вирішувати такі проблеми.

Тому прошу проголосувати про рішення щодо підсумків робочої поїздки у прикордонні райони Одеської області, якщо немає зауважень до цього рішення, колеги.

Є зауваження, Сергію? Підтримати? Тоді прошу підтримати. Щоб ми могли направити. Хто за? Є.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Далі. Колеги, наступне питання. У розданих вам папках є питання про проект бюджету на 2018 рік щодо фінансування розвитку інформаційної сфери. Питання дуже цікаве. Цифри не менш цікаві. Ви знаєте, що вже ми маємо достатньо скандальну ситуацію з недофінансуванням суспільного мовника, практично вдвічі у відповідності до закону України.  З іншого боку, ми бачимо дуже суттєве збільшення фінансування Міністерства інформаційної політики в частині іномовлення, яке більш ніж передбачено законом України.

Тобто ми знаємо про позицію Нацради в цьому плані. І це дуже складне і комплексне питання, оскільки ми в даному питанні відповідальні за свої рекомендації щодо розвитку інформаційної сфери країни і за перерозподіл та ефективне витрачання бюджетних коштів в цьому плані. Тому пропоную нам зібратися на позачергове засідання наступного тижня і послухати представників і іномовлення, і суспільного мовника, їхні позиції окремо, і ухвалити рішення щодо рекомендацій бюджетному комітету.

Що я маю на увазі під "послухати цих представників"? Ми, маючи контролюючі функції комітету за виконанням законів нами ухвалених і нами розроблених, йдеться про суспільне мовлення і іномовлення, я би особисто хотіла попросити конкретні бізнес-плани розвитку цих структур у відповідності до фінансування, яке береться з коштів платників податків. Хотілося би почути керівників цих структур щодо планів оптимізації і витрачання цих коштів максимально ефективно для досягнення тих цілей, які передбачені відповідними законами України. Давайте ми побудуємо цю розмову в дуже конструктивному руслі, в який спосіб ми хочемо досягати цих цілей і які ресурси відповідно нам потрібні для їх досягнення. Тому що сьогодні ми бачимо очевидну диспропорцію  у перерозподілі коштів, але абсолютно не бачимо ефективності і планів щодо ефективності їхнього використання. І в такому ключі побудувати нашу роботу над проектом бюджету.

_________________. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Там на іномовлення 470, це перевищує вдвічі передбачені законом. Подивіться, будь ласка, уважно.

АБДУЛЛІН О.Р. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Колеги, якщо ви хочете, щоб я зацитувала ці цифри, я їх зацитую. Тобто ми фактично маємо в цьому році на виробництво та трансляцію телерадіопрограм державного іномовлення 217 мільйонів. 217 мільйонів в цьому році. І я би вважала, що ми теж мали би заслухати щодо ефективності їхнього витрачання звіт відповідний. То на наступний рік передбачено 458 мільйонів. Тоді як відповідно до закону ця сума мала би складати 0,03%, зараз вона складає 0,05%. Тобто відповідно збільшення майже удвічі від потреби.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Тоді ви мені неправильно подали, це неправильні цифри. Але справа в тому, що ви отримуєте повне фінансування.

Але, Артеме, я дуже прошу все-таки, щоб на наступний рік ми отримали звіт про те, що було зроблено за 217 мільйонів.

Чому я, власне, ставлю це питання? Тому що якщо ви побачите висвітлення діяльності Верховної Ради  через телеканал "Рада" і газету "Голос України", то ви побачите набагато скромнішу суму у 59,61 мільйонів гривень. Да, це майже в десять разів менше, ніж, наприклад, на канал іномовлення.

Я хочу зрозуміти, який продукт ми отримуємо за в десять разів більшу суму?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я не жартую, я хочу отримати відповідь про якість продукту.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Іномовлення – це безпека.

СЮМАР В.П. Так я ж хочу почути про продукт, який вони роблять.

Прошу, Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Пане Богдане, ми тоді всі заодно. Тобто я дуже підтримую якраз таке закрите засідання, де ми можемо обговорити реально всі ці питання. Тому що, насправді, я дивлюся, навіть якщо ми говоримо про іномовленню – це 500 мільйонів, то стільки ж само, 500 мільйонів, виділяється на весь український кінематограф взагалі, якщо подивитися. Тим більше, на театри, я подивилася, виділяється 1 мільярд 100 мільйонів.

Тобто це мають бути всеодно співвідносні якісь рамки, про які ми можемо говорити взагалі на гуманітарну сферу як таку. Тому що ми розуміємо, що першочерговість тут зрозуміла, що треба фінансувати, але щоб воно було паритетно між усім іншим фінансуванням.

Тому всіляко підтримаємо. Давайте не витрачати часу, на наступний тиждень сідати і обговорювати ці питання.

Можливо, треба тільки додатково ще якісь зробити  запити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я просто хочу вас закликати уважно вивчити документ, який прийшов з Міністерства інформаційної політики на ім'я голови нашого комітету. І тут чітко розписані, які були запити, за якими бюджетними програмами і на що будуть витрачатися ці кошти.

Зокрема, бюджетна програма "Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб. Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції. І фінансування системи іномовлення України" - 458. І тут зазначено, що ідеться не лише про мультимедійну платформу іномовлення, а й Державне агентство "Укрінформ", про що я також хотіла вас би закликати не забувати. І по всіх програмах тут розписані видатки.

Тому просто перш ніж говорити, що такого не було, все ж таки можна подивитися.

СЮМАР В.П. Чого не було?

ЧЕРВАКОВА О.В. Що міністерство не дає розуміння, куди ці кошти будуть витрачатися.

СЮМАР В.П. Я цього не сказала. Ми хочемо з'ясувати щодо ефективності використання даних коштів: який продукт випрацьовується, в скількох країнах іномовлення розповсюджено, скільки треба для розповсюдження сигналу, скільки для виробництва контенту конкретного. Ми тут абсолютні однодумці і дуже серйозно працюємо з міністерством. Ми по бюджету будемо говорити окремо.

__________________. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Добре. Почули.

Ми домовимося про засідання. Це важливі теми насправді. Вони найважливіші.

Сьогодні, наприклад, керівник суспільного мовника не зміг, бо він теж за кордоном. Я все це розумію. Тільки питання бюджетування. Напевно, на цей момент треба відкласти все і ним зайнятися. Тим паче, що зараз ми таку позицію від уряду маємо, що ми маємо домовитися, як мають розподілятися кошти тут, всередині парламенту, на гуманітарну сферу. Якщо ми маємо від уряду таку позицію, то давайте дійсно будемо відповідальні за те, що від нас це насправді залежить, з тим, щоб загалом відповідальність за інформаційну сферу ми могли нести. Ми, справді, реалізовуємо дуже цінну програму, я вважаю, як "Українська бібліотека". Це підтримка українського книговидавництва для сходу України, для бібліотек сходу. Ми це робимо. Я особисто просила Прем'єра щодо цих 30 мільйонів додатково плюс вам, до вашого наданого вже бюджету, з тим, аби ця програма була далі реалізована. Але загалом подивитися на картину, комплексно, як запропонувала пані Олена, нам просто необхідно, якщо ми відповідальні.

Прошу, Владе. І будемо завершувати.

СЕВРЮКОВ В.В. Шановні колеги, я вітаю, звичайно, і цікаво послухати, як використовуються кошти на платформі іномовлення і в суспільного мовника, які в цьому році, які на майбутнє. Але хочу звернути вашу увагу, що фінансування суспільного мовлення, фінансування іномовлення здійснюється згідно із законом, який ми з вами проголосували, де чітко вказано, який відсоток державного бюджету має бути витрачений на одну і на іншу структуру. Тому ми можемо, звичайно, аналізувати, можемо давати рекомендації щодо, можливо, неефективних керівників, неефективного управління, але щодо бюджетного формування давайте виконувати закони і вимагати чіткого їх виконання від Мінфіну, від тих, хто створює бюджет.  І давати рівно стільки, скільки ми визначили законами. А якщо не так, то…

СЮМАР В.П. Я хочу з вами сперечатися. Тому що, знаєте, ми з вами наголосували такого, що вийде три бюджети України.

Давайте виконаємо перед вчителями, скільки ми там підняли зарплату? Плюс 50% ми підняли зарплату вчителів. Якщо ми це виконаємо з наступного року. Якщо ми зараз складемо все, що нами наголосовано, то не вийде того бюджету. Ми з вами представники коаліції.

СЕВРЮКОВ В.В. Але ми маємо вимагати дотримання законів. Або давайте їх змінювати. Ми комітет, який відповідає за свою сферу.

ОНУФРИК Б.С. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Звернемося до Президента України і до Прем'єр-міністра з тим, щоб забезпечити повністю потреби галузі. Дуже підтримую.

КОНДРАТЮК О.К. А якщо не виконають цих ваших гарантій ви будете голосувати за бюджет?

ОНУФРИК Б.С. За бюджет? Питання.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Богдане Семеновичу, я одна з вас всіх не голосувала за бюджет саме через недофінансування суспільного мовлення. Тому мені не треба зараз розказувати про це.

ОНУФРИК Б.С. За великим рахунком, ми маємо добиватися фінансування галузі.

СЮМАР В.П. За великим рахунком, так. Але правильно пані Олена ставить питання.

КОНДРАТЮК О.К. Паритетність має бути.

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Це каже представник опозиційної фракції. Помітьте.

Значить, все. Я думаю, що у нас будуть гарячі суперечки по бюджету.

Ви хочете  щось сказати?

_______________. Я не напрошуюсь ніколи…

СЮМАР В.П. Немає питань по Нацраді?

АРТЕМЕНКО Ю.А. У нас є проблеми, пов'язані з тим, що там щотижневі моніторинги, ви знаєте, я не хочу казати, запросіть нас на цю "бюджетну зустріч". Ви знаєте, ще одне таке. Якщо ви, пані Вікторіє, сказали, що треба, щоб дійсно розвивалися, от це неправильно – просити за іншого, але я б просив, щоб ви разом з Княжицьким звернули увагу на збільшення фінансування кіно. Воно запрацювало, треба далі "додушувати", давати більше грошей, дивитися, щоб не "тирили", але давати гроші. Але запросіть нас на цю "зустріч бюджетну", ми хочемо теж…

СЮМАР В.П. Дякую, дякую.

Так, ще хоче Світлана Остапа від наглядової ради Суспільного мовлення, наскільки я розумію. Прошу, колеги, послухайте.

ОСТАПА С.В. Я би хотіла, щоб нас також від наглядової ради запросили кілька чоловік, тому що ми, дякуючи Раді Європи, за кілька місяців останніх відвідали багато філій у регіонах. Ми побачили на власні очі, що означає, що 20 років не вкладалися кошти ні в капітальний ремонт, ні в будівництво - нічого. Там все розвалюється. І коли нам дорікають, чому ви досі за три місяці не скоротили людей, чому ви нічого не робите, я думаю, що люди просто не вмикають "UA: Перший" і не знають дійсної картини. Заборонили по закону щось робити з майном. Такої кількості майна насправді не треба. Деякі навіть не можна здати в оренду – в такому воно поганому стані. І тут треба комплексно думати, що з цим робити. Розумієте? Це перше. А друге…

ІЗ ЗАЛУ. Ми подивимося комплексно.

ОСТАПА С.В. Так, у нас є член правління НСТУ вже на сьогодні з пропозиціями, вже на сьогодні навіть готовий, якщо ви готові слухати. А ні – так ми давайте на робочій зустрічі це обговоримо.

І друга пропозиція – це оскільки реформи, медіа-реформи стосуються зараз в Україні не тільки Суспільного, а й інших також медіа-сфер, то треба подивитися, що, можливо, вже застаріло і взагалі не потрібне. Тут є Олег Ігорович. Наприклад, така структура, як "Укрпресрадіоінститут", який існував багато років, який займався підготовкою кадрів ОДТРК, зараз уже немає ОДТРК, підготовкою кадрів філій займається тренінговий центр, завдяки теж міжнародним організаціям і партнерам. То, можливо, така структура взагалі не потрібна, не треба на неї там мільйони теж виділяти? Так, 6 мільйонів. То я думаю, що це питання в комплексі треба розглянути.

СЮМАР В.П. От абсолютно згодна. І саме про це. Я думаю, що Наглядова рада, сподіваюсь, дуже поділяє наш підхід, що давайте поговоримо. Можливо, низку питань ми можемо оптимізувати через інші певні акти того ж Кабінету Міністрів, так, там дозволи і все решта, з тим щоб ми оптимізували використання бюджетних коштів. Тому що ви маєте зрозуміти нас: це теж відповідальність загалом за цю структуру.

ОСТАПА С.В. Ми теж розуміємо, що бюджет не "резиновий", ми всі живемо в цій країні і знаємо, що треба на медицину, на освіту, на все на світі. То знаєте, що просто лякає? Оті підходи, через які зникають оці статті. От ситуація в липні з поправкою голови комітету. Було  проголосовано, 200 мільйонів – нібито сказали, що підтримали, вночі ця поправка десь зникла. Всі наші запити в Апарат Верховної Ради не дають результату. Хто голосував проти, як вона зникла, в який спосіб – незрозуміло. Так само і зараз: на початку вересня, на 7 вересня запевняли в уряді, що повністю все буде профінансовано, тут доходить, вчора чи позавчора оприлюднюється проект бюджету, виявляється, що половини вже нема. Хто її прибрав, мотивація? Скажіть, хто відповідальний за те, що вполовину урізали бюджет? Не зрозуміло.

СЮМАР В.П. Ну як хто? Мінфін. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Запитання, Олег Ігорович, якщо ви вже є. Можна вас запитати, а які ви подавали бюджетні запити і чому там тільки 700?

НАЛИВАЙКО О.І. (Без мікрофону)  …передбачено …………. Три проблеми. Проблема перша. Хоч ми подавали запит і пояснювали Мінфіну, що необхідно, адже фінансова підтримка ………… мова йде про ……. мільйонів, але ця позиція випала взагалі з бюджету.

Друга позиція  – це забезпечення виконання ………. міжнародних зобов'язань минулих періодів. Мова йде про "Євроньюз", це 367 (???) мільйонів, це програма теж… Причому ми разом з Родіоном на презентації бюджету ……………. ці позиції сприймалися позитивно.

Що стосується НСТУ. Ми подавали бюджетний запит з розрахунку 989 мільйонів, це граничні ……….. І друге, ми подавали мінімум…

ЧЕРВАКОВА О.В. Тобто ви подавали навіть не у відповідності до закону, а у відповідності до гранично доведеного Кабінетом Міністрів.

НАЛИВАЙКО О.І. (Без мікрофону) Ми зобов'язані подавати так, як дає Мінфін. І подавався спільний проект з НСТУ на граничний. Разом більше захисту, і ми подавали проекти від ……………… 1 мільярд 535 згідно Закону. І є другий проект – це 2 мільярда 387, це заявка НСТУ, ну, скажемо так, …. з технічними потребами. Оті три проекти обговорювались під час захисту в Мінфіні. В результаті ми отримали ….

ЧЕРВАКОВА О.В. А що було на тому засіданні Кабміну, коли розподіляли? Ви ж там були? Ну, хочеться зрозуміти, куди ділись… Добре, ви подали 989, з них лишилося 700. Що було на тому засіданні Кабміну, коли це… (Шум у залі)      

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) 200 відфутболили…

НИКОНЕНКО Р. (Без мікрофону) Никоненко Родіон, член правління СТУ …………. Коли ми в Мінфін подавали запит, подавали цю цифру, всі наші потреби, які ми мали покрити. Там більше 2 мільярдів. Але на засіданні Мінфіну була погоджена цифра за законом 1 мільярд 535 мільйонів. Вона була, насправді, обґрунтована, ця цифра. І я можу навести такий приклад. На виробництво в цьому році виділено, насправді, це 30 компаній, тому що це всі регіональні компанії, це "Перший канал", "Культура", три національні радіо, тобто це дуже великий об'єм, на виробництво на цей рік закладено 26 мільйонів гривень. На все.

ІЗ ЗАЛУ. 26 мільйонів гривень?

НИКОНЕНКО Р. Так, 26 мільйонів гривень.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) А зарплата…       

НИКОНЕНКО Р. На трансляції 150 мільйонів.

ІЗ ЗАЛУ. Все проїдається.

НИКОНЕНКО Р. Тому цифра 1 мільярд 535…

СЮМАР В.П. Окей. Тоді, будь ласка, приходьте до нас з пропозиціями оптимізації кількості працівників, як ви їх бачите, тому що якщо в нас "з'їдає" всю статтю не виробництво, ми не робимо контент з вами, а просто годуємо 7 тисяч працівників не зрозуміло навіщо і не можемо оптимізувати все таким чином, щоб ці 26 компаній одна на одну десь спрацьовували, то це не підприємство і не державний підхід.         

НИКОНЕНКО Р.. (Без мікрофону) Ми почали оптимізацію, вже скорочення йдуть цього року, і до кінця року більше 300 людей вже буде скорочено. Ці темпи будуть нарощуватися.

СЮМАР В.П. Скільки людей буде скорочено, 300?

НИКОНЕНКО Р. 300.

СЮМАР В.П. Все, колеги, це окрема тема для розмови. Дякую. Вона довга.

Переходимо до наступного порядку денного. Прошу, про підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі), № 3454, автори законопроекту – члени нашого комітету. Присутній автор поправок Віталій Купрій просить надати йому слово окремо. І доповідач - пані Олена Кондратюк. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Ну що йдемо по поправках? Всі ми пам'ятаємо цей законопроект. Перша поправка, вона народного депутата Сольвара, і вона стосується, як на мене, технічної зміни, але я пропоную її відхилити. Він просто просить долучити слово "стаття 16" до назви Закону. Ми вважаємо, що це, в принципі, не має жодної потреби, тому що до вимог законодавчої техніки в назві треба говорити просто про назву взагалі закону, про який ми говоримо, а не конкретну поправку, до якої статті ми її вносимо. Тому пропоную першу поправку відхилити.

СЮМАР В.П. Хто за пропозицію? Підтримуємо. За відхилення.

КОНДРАТЮК О.К. Поправка номер два, яка стосується, щоб поміняти статтю 8-у на статтю 16-у, ми теж пропонуємо відхилити, оскільки вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами визначаються в статті 16-й Закону України "Про рекламу", а сегмент якраз контактної мережі і засобів та обладнання, вони стосуються зовнішнього освітлення, є елементом вуличного обладнання. Тому пропонується теж цю поправку відхилити.     

Наступна поправка – поправка  номер три. Вона, в принципі, така сама ідентична, тому пропоную її теж відхилити.

Поправка номер чотири. Вона стосується народних депутатів Семенухи й Опанасенка. У нас є Саша Опанасенко, він може виступити, в принципі, стосовно цієї поправки. В принципі, у нас є альтернативна до неї - поправка номер п'ять Червакової та Кондратюк. Тобто фактично вона стосується того, що Семенуха й Опанасенко пропонують розміщення реклами або рекламних засобів на підтримуючих опорних та інших елементах контактної мережі на засобах та обладнання зовнішнього освітлення, крім опор, забороняється. Тобто вони пропонують викинути опори взагалі, а ми пропонуємо, щоб залишити опори, а говорити, що на них можна розміщувати тільки зовнішнє освітлення стаціонарних освітлювальних інформаційних покажчиків площею не більше 0,3-х квадратних метрів. Це в принципі визначена, як на нас, європейська практика, оскільки говорить про те, що все, що стосується освітлювальних опор, освітлювальних мереж і так далі, не можна нічого розміщувати на них. А зовнішню рекламу тільки, в принципі, як інформаційні покажчики невеликою площею 0,3 квадратних метри. Я пропоную четверту відхилити, п'яту підтримати. Прошу.

СЮМАР В.П. Автор поправки.

ОПАНАСЕНКО О.В. У нас, по-перше, мотивація була проста, це з досвіду Львова і, в принципі, багатьох європейських країн. Ми повністю підтримуємо прибрати будь-які елементи зовнішньої реклами з контактної мережі, тому що це реально заважає там дії. А стосовно нашої поправки. У нас пропозиція, так як ми після подачі вже  поправок розбиралися, які у нас є опори, є багато речей: є опори, є стовпи, є стійки там.

КОНДРАТЮК О.К. У Львові чи взагалі по Україні?

ОПАНАСЕНКО О.В. Взагалі з точки зору законодавства, яке зараз є в будівельних нормах. І у нас виникла пропозиція, якщо це можливо за Регламентом, редакційно прийняти і замість "крім опор", зробити "крім стовпів та стійок". Тобто це не будуть  системні,  такі потужні, великі стовпи, так, на них не можна розміщувати зовнішню рекламу, а це невеличкі там на вулицях, які є, там прапорці тощо.

КОНДРАТЮК О.К. Ми про це й написали, що це 0,3 квадратних метра. От воно і є.

______________. 0,3 – це 80 на 50.

КОНДРАТЮК О.К. Це маленькі, якраз вони й є. Тобто ми якраз…

СЮМАР В.П. Давайте дійдемо згоди по цих поправках, щоб у нас не було тут…

Ще пан Купрій хоче. Давайте дозволимо колезі.

КУПРІЙ В.М. До мене звернулася асоціація маленьких цих рекламодавців, я сам був в асоціації. У мене, якщо пам'ятаєте, "Переписала хату на кота" бігборди були, їх зрізали за ніч усі за Януковича. Тому мені дуже важливо це чому? Вони вважають, що "покажчик" – це також невизначений термін у законодавстві і також не буде зрозуміло, як використати. Тобто це 5-а поправка. А по 4-й – дуже слушна поправка, вони просили також її підтримати, якщо є можливість, і ви дослухаєтесь. Тому що взагалі знищення цієї можливості на стовпах – це призведе до погіршення економічного клімату, тому що дуже мало малого бізнесу – не мають можливості розміщувати на бігбордах, це дуже дорого, а така реклама, вона досить дешева. Тобто я просив би вас розглянути таке звернення асоціації малих форм реклами.

КОНДРАТЮК О.К. Єдине, що я вам хочу відразу сказати, що, в принципі, от те, що ми зараз говоримо про ці так звані, це ж навіть не конструкції, так звані "прапорці", от зараз, наприклад, "Мегамаркет" - порозвішували  вони кругом по стовпах, воно, в принципі, все є незаконне. Тобто фактично, якщо чесно, тобто якщо місто це б іще розміщувало якусь інформацію як таку, я би ще погодилась. Тобто якщо там є День міста, якась є інформація, що і де відбувається, якесь свято і так далі. А так, як правило, от, наприклад, зараз: розвішав "Мегамаркет", ви можете їхати по Києву і це побачити, на кожному просто стовпі висить слово "Мегамаркет". За це ніхто не платить, крім, я не знаю, там якихось корупційних схем, я в цьому переконана. Можна запитати навіть в Асоціації зовнішньої реклами.

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Просто це не зовнішня реклама – оце, що вони повісили.

КУПРІЙ В.М. Це не закону цього проблема. Це проблема …

(Шум у залі)

КОНДРАТЮК О.К. Ми якраз готуємо великий комплексний закон про зовнішню рекламу. Ми дуже просимо, щоб ви долучилися, теж його почитали. І там якраз є, оце якраз ми й хочемо прибрати всі оці і сформулювати правильно. Тут, зараз, я говорю про те, що це, в принципі, носії, які: а) якби вони створювали, Сашо, реально гарне місто, так, тому ми й внесли. І це є, як би, запити для міста, тому що ми працювали якраз з вашими представниками "Самопомочі" і вивели оцей от якраз, як би, за виключенням цього інформаційного покажчика. Все решта – це реально, Сашо, незаконно. Ну ти прекрасно знаєш. 

 

ОПАНАСЕНКО О.В. Моє побажання лише одне. Ми на рівні Верховної Ради можемо вводити обмеження і потім ми надаємо навіть місту самому вирішувати, вішати – не вішати просто. У нас пропозиція: на отаких невеликих стійках та стовпах залишити право, нехай місто вирішує. Якщо місто не може врегулювати своїми внутрішніми розпорядками та регламентами розміщення – брати гроші, не брати гроші тощо, ну вони мають самі. Давайте ми, от, наприклад, з точки зору безпеки, контактна мережа – все супер, немає жодних, всі погоджуються, я погоджуюся, що опори – це поняття досить таки широке, і там можуть бути стовпи, я не знаю, там…

КОНДРАТЮК О.К. Я розумію, що є ж просто відповідальні міста, які повісять щось невелике, як ти кажеш, а є безвідповідальні, які повісять "Мегамаркет" або ще щось, я, в принципі, вголос це говорю. Я переконана, що "Мегамаркет" за це не платив нікуди. Так от, зараз є розвішано по всьому місту. Що з ними робити?

ОПАНАСЕНКО О.В. Тобто дві пропозиції.

СЮМАР В.П. Давайте дві пропозиції на голосування. Можемо знайти тут компроміс чи будемо за кожну пропозицію окремо голосувати?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте тоді на голосування.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, з чого починалася наша дискусія про цей закон. Коли, я не пам'ятаю, хтось з колег з громадської ради приніс фотографії, яка була вулиця Сагайдачного до того, як з неї прибрали всі ці розтяжки, і яка вона стала після того. Ми бачимо абсолютно очевидні речі. І те, що каже пані Олена, це, по-перше, корупція, а по-друге, безвідповідальність цих чиновників, які дають на це дозвіл.  І якщо ми це не врегульовуємо, не заборонимо законом, то це буде завжди.

Просто це прибирання вулиці Сагайдачного стало можливим завдяки громадським активістам, які започаткували цю ініціативу, які добилися, щоб це було прибрано. І прибрано було це тому, що воно там висіло незаконно! І на цьому хтось заробляв: якісь дрібні голови АТП, які самопроголошували ці площі рекламними площами – і відповідно хтось заробляв на "рибному місці" "з повітря" гроші, і все.

Тому ми просто маємо прийняти для себе рішення, що для нас вважливо? Щоб отакі "ліві" продажі могли заробляти чи щоб це питання було врегульовано на рівні безпеки і на рівні суто естетичного зовнішнього вигляду українських міст. Я вже мовчу про всі ці розтяжки, про їхню безпекову складову, я про це багато говорила, я думаю, що не варто повторювати.

Тому, мені здається, що тут не може бути місця для дискусій. Дійсно, невеличкі там оці інформаційні стенди, покажчики – їх можна лишити, але все решта, мені здається, треба прибрати і все.

СЮМАР В.П. Можемо вийте на якусь редакцію об'єднану? Чи в рейтинговий спосіб?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Перша редакція, є третя пропозиція. Хто за те, щоб цю пропозицію підтримати, давайте проголосуємо. Першу редакцію. Скільки утрималося? Троє, четверо утрималось. Рішення прийняте.

Давайте далі. 5-а поправка.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Все. 4-у, 5-у все. Тоді пропозиція: рекомендувати Верховній Раді схвалити даний законопроект в другому читанні і в цілому в редакції комітету. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Олександр утримався. Дякую, колеги.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я хотів би попросити ще, раз мова про рекламу зайшла. Я знаю, що ви (не чути, без мікрофону) … зміни до Закону "Про соціальну рекламу". Нам дуже потрібно, бо зараз…

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, а до чого це зараз?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Шановні колеги, наступний законопроект. У нас 2 альтернативні законопроекти: 6770 і 6770-1. Прошу, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, якраз є нові новації. Ми не є головним комітетом у цих двох законопроектах. Я пропоную, щоб ми їх обох розглянули швиденько, тому що вони є альтернативними між собою. Тут головний Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У нашій частині відання ми маємо, в тілі закону є положення, які стосуються інформаційного та рекламного забезпечення, вперше вводиться меценатство у спорті. Тобто не меценатство взагалі, а саме у спорті. І зауважу, що ми неодноразово у своїх висновках щодо інших проектів зазначали про небажаність присутності суто рекламних норм в інших законах, так ми говорили про ліки і так далі, тому у нас в принципі тут теж є повторення теж цих двох законів.

Я пропоную зосередитися все-таки на законопроекті 6770-1 під авторством Юрія Берези. Він в принципі виписаний в цій частині набагато краще. Єдине тільки треба зробити зауваження, що там, де є частина 1 статті 6, де інформаційне забезпечення, тут питань немає, а все, що стосується реклами, як такої, просто перенести її в Закон "Про рекламу".

Натомість 6770, де є група авторів, чесно кажучи, я б застерегла і щоб ви всі почитали про зміни, які тут є, тут є дуже небезпечні зміни, які ідуть якраз про соціальну рекламу, оскільки в принципі ми говоримо про те, що зараз в соціальній рекламі можна буде згадувати будь-якого мецената, ви розумієте, що тут теж може бути зловживання, тому що меценатом якихось спортивних змагань може бути навіть народний депутат чи будь-яка політична сила. Я вже не говорю про товари, які є в принципі заборонені, може бути навіть лікарський засіб, який є без рецептурний чи та сама горілка, і тоді вони як меценати-спонсори можуть спокійно собі рекламувати і безкоштовно. В той час, коли, наприклад, є статус спонсорства, де це заборонено.

Тому я пропоную відправити на доопрацювання 6770, а з зауваженнями підтримати проект в нашій частині відання 6770-1. Прошу підтримати.

СЮМАР В.П. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

ІЗ ЗАЛУ. Я хочу обидва!

________________. І звернутися до авторів, внести …

СЮМАР В.П. Колеги, у мене є питання: ви його читали?

ІЗ ЗАЛУ. Так!

СЮМАР В.П. От, чесно. Давайте проговоримо відверто. Якщо ви читаєте перший законопроект, це два абсолютно відмінні законопроекти насправді. Перший законопроект "беспредельный",  даруйте. Як би я добре не ставилася до голови бюджетного комітету, від якого буде залежати значною мірою наші рішення по бюджету, але він "беспредельный", тому що він відкриває пряму дорогу будь-якій рекламі алкоголю, тютюну і всього що попало скрізь де не попадя, пропускає. В даному випадку в законопроекті Берези ідеться про 2 позиції, дуже прості, конкретні, от почитайте їх, вони там 2 абзаци.

КОНДРАТЮК О.К. Я тому і кажу, що треба підтримати. Просто друга частина, яка стосується інформації про меценатську діяльність і так далі, її треба просто перенести в наш Закон "Про рекламу", і на тому все. Тому я прошу підтримати. В другому читанні це можна підтримати.

СЮМАР В.П. Подивіться, це 2 позиції, які реально врегульовують питання, яке мало б врегульовувати перше питання. Тут ідеться тільки про те, що на об'єктах, що надані в якості меценатської допомоги…

КОНДРАТЮК О.К. Дивіться, він вводить статтю 6, яка стосується в принципі інформації, як такої, що таке меценатство, і все.

АБДУЛЛІН О.Р. Думаю, що можна підтримувати доповідача і голову комітету.

СЮМАР В.П. Але це рішення буде все одно приймати комітет…

________________. Якщо повертаємо перший закон на доопрацювання.

СЮМАР В.П. Ні, ми його відхиляємо, пропозиція.

АБДУЛЛІН О.Р. Але вони можуть приймати, якщо воно буде протирічить нашому закону...

КОНДРАТЮК О.К. Ні, немає ніяких… Я пропоную в принципі підтримати… Дивіться, два закони альтернативні між собою. Перший ми точно категорично в частині відання нашого комітету не можемо підтримувати, тому давайте за це проголосуємо: відправити його на доопрацювання.

СЮМАР В.П. Або відхилити.

КОНДРАТЮК О.К. На доопрацювання авторам.

________________. Я спілкувався з авторами, вони готові доопрацьовувати.

СЮМАР В.П. Добре, на доопрацювання. Давайте за пропозицію: на доопрацювання, Ричкова і Павелко.

КОНДРАТЮК О.К. І другий проект, проект Юрія Берези. Я пропоную підтримати в частині змін, які він пропонує щодо інформування про те, що таке меценатська діяльність, що таке меценатська допомога і так далі, а в частині, які стосуються змін до реклами, просто, щоб він вніс це як зміну до Закону "Про рекламу", от і все.

СЮМАР В.П. Це нормальна пропозиція. Хто підтримує цю пропозицію? Хто за? Є. Дякую.

Поїхали далі, колеги. Наступне складне наше питання – це 6565. Знайшли ми, я сподіваюся, компроміси з авторами поправок, там у нас дійсно було певне непорозуміння, яке ми вже вирішували переговорним шляхом. Ви бачите, що надійшло нам 20 поправок, сподіваюся, що ми швидко зможемо їх пройти.

Перший комплекс поправок стосується: як викласти фактично зону дії даного законопроекту. Данченко пропонує в першій поправці сформулювати про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та районах, що знаходяться на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України.

Є пропозиція Семенухи, друга поправка: "в прикордонних районах України" замінити словами "в окремих районах, що знаходяться на лінії розмежування". І є альтернативна пропозиція, да, по суті наша пропозиція. Давайте просто вирішимо це принципове питання.

(Загальна дискусія).

__________________. Перші дві – це назва закону.

СЮМАР В.П. Але назва закону може залежати від того рішення, яке ми приймаємо принципово.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ну так. То ми ж про це зараз і говоримо. Зараз ми шукаємо поправку, яка визначає норму. Від 12-и.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Дивіться, і у нас є кілька пропозицій, і від них прямо залежать перші дві поправки. Тому  я пропоную з 12-ї, в нього є "території з особливим режимом мовлення". Данченко пропонує, що це "території, обмежені 40-кілометровою зоною від лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України та окремими територіями Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і на яких здійснюється поширення програм держави-агресора".

Є пропозиція моя викласти в наступній редакції. "Райони, які знаходяться на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, Автономною Республікою Крим та окремими районами Донецької та Луганської областей, а також прикордонні райони України, на яких шляхом аналогового та(або) цифрового мовлення поширюються програми держави-агресора". Тобто в даному випадку ідеться просто про російський кордон, про що ми домовлялися, насправді, з колегами і що відповідає цілям і завданням даного закону.

І от у Юри Павленко, мені здається, аналогічна, насправді, по суті близька 14-а. Давайте тоді.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я ж провів там непросту дискусію стосовно, що таке у нас  "тимчасово окуповані території". Тому я в даному випадку розвів.

Тобто є тимчасово окуповані території – це Автономна Республіка Крим і Севастополь відповідно до закону. Вони такий мають статус. А є території, які відповідно до законодавства і всієї нормативної бази, яка сьогодні  напрацьована, зокрема Кабінетом Міністрів, "неконтрольована територія, де не здійснюється". Вилетіло з голови як воно. Ці окремі  території Донецької та Луганської областей. Це різні два статуси.

Тому, Вікторіє Петрівно, говорячи про вашу поправку, воно, як би, зведено в дужках, і Крим, і Донбас з однаковим статусом. Вони по законодавству по-різному.

 От я пишу, що "тимчасово окуповані території Автономна Республіка Крим і Севастополь". Причому я там залишаю, як звучало перед цим, "прикордонні райони", але в даному випадку, там уточняє Вікторія Петрівна в своїй поправці "де іде агресія". Тобто це я підтримую – це точніше. І я далі пишу взагалі "райони Донецької та Луганської областей", не визначаючи, от на всіх територіях Донецької та Луганської областей.

Я виходив, наприклад, з Покровська, де заплановано будівництво вежі. Покровське  воно не межує з неконтрольованими територіями, а знаходиться далі. Так само новоайдарська вишка, вона теж не межує, це район, який не межує з неконтрольованими територіями. Я не виключаю, що, можливо, десь треба буде ще щось поставити, накрити повністю цю територію Донецької і Луганської областей і з неї здійснювати контроль. Тому я взагалі беру, що для Донецької і Луганської областей оцей режим діє на всій території.

СЮМАР В.П. Тоді є пропозиція. Зрозуміла ідея. Тоді є пропозиція взяти мою поправку, виписати її редакційно, частково врахувати от з цією нормою про всю територію Донецької і Луганської областей.    

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто я взагалі розширюю можливості Нацради в частині Донбасу.

СЮМАР В.П. І таким чином ми і частково поправку 15-у Севрюкова враховуємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати.

СЮМАР В.П. Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Моя поправка звучить, як "територія з особливим режимом мовлення, прикордонні райони, які межують з країнами, з територій яких здійснюється трансляція або ретрансляція телерадіопрограм держави-агресора". Практично це співпадає з тим, що у пані Вікторії. Ну, я от тільки єдине, що хочу сказати. Все ж таки, я би уточнив "телерадіо", тому що в вашій поправці аналоги, можна сказати "ефірне мовлення", щоб там не плутати з супутниковим, наприклад, бо воно може накривати всю територію. Тому я вітаю ідею розширення програм ефірного мовлення, але телерадіомовлення бажано.

СЮМАР В.П. Зафіксуйте усі позиції в цій частині: там "телерадіомовлення" слова.

СЕВРЮКОВ В.В. Щоб було чітко вказано.

СЮМАР В.П. Це частково враховується з 15-ї поправки, з поправки…

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)

 

СЕВРЮКОВ В.В. Я ж тому і кажу – ефірне мовлення, але телерадіо. Ефірне.

Давайте чітко визначимо: ми говоримо про ефірне наземне мовлення. Не важливо - аналогове, цифрове.

СЮМАР В.П. Дійшли згоди, колеги. Тоді частково враховуємо поправку 13-у, 14-у й 15-у в частині, яку озвучив Влад Севрюков, і в частині, що вона стосується всіх районів Луганської і Донецької областей, як це є в поправці, на базі поправки 13-ї.

СЕВРЮКОВ В.В. Якщо так буде підтримано, я підтримую, що нам на всій території потрібно відновлювати мовлення, збільшувати його. Тому я підтримую теж.

СЮМАР В.П.  Добре. Колеги, тоді голосуємо за цю пропозицію.

 (Шум у залі).

СЮМАР В.П. Добре. Все! Хто за це, прошу проголосувати.

ІЗ ЗАЛУ. З трьох поправок – одну.

СЮМАР В.П. Хто утримався? Олександр Рафкатович, у вас принципові зауваження? Значить, відповідно тоді, колеги, я прошу зафіксувати. Хто за відхилення поправки 16 Семенухи? Тому що він пропонує, щоб Кабінет Міністрів це визначав. Хто за?

СЕВРЮКОВ В.В. Саме тому, що Кабмін мав визначати, перший законопроект кабмінівський, хочу нагадати, ми і відхилили.

СЮМАР В.П. Да. 12-у поправку так само, 40-кілометрову зону, ми відхиляємо, бо не зрозуміло, як ми міряємо тоді. Хто за, за відхилення? Є.

Таким чином ми повертаємося до поправок 1, 2  і мусимо їх так само відповідно відхилити у зв'язку з тим, що у нас назва тут не може змінюватися.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте її частково враховуємо, тому що не проголосують.

СЮМАР В.П. А ми там далі їхнє все врахуємо. (Шум у залі).   

Є пропозиція – частково врахувати. Давайте частково першу і другу врахуємо, так? Я пропоную тоді...

ІЗ ЗАЛУ. Давайте частково врахуємо.

СЮМАР В.П. Так, частково ми можемо.

СЕВРЮКОВ В.В. Як буде звучати?

СЮМАР В.П. Тобто у нас зараз, колеги, йде назва така: щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України. Ми можемо написати: "В зоні проведення, на тимчасово окупованих територіях в Луганській і Донецькій областях і в зонах мовлення держави-агресора". Можемо так написати? 

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

СЮМАР В.П.  На прикордонних територіях держави-агресора.

СЕВРЮКОВ В.В. Зона мовлення держави-агресора, будь-який супутниковий канал - це вся Європа - зона мовлення держави-агресора. Я перепрошую. Тоді давайте визначати, яким саме способом буде розповсюджуватися сигнал в назві закону.

ОНУФРИК Б.С. Ні. В назві можна, Владе. А там деталізуємо в статті.

СЮМАР В.П. Але насправді мова буде йти не за те, що ми врахуємо першу чи другу поправку. Так? Вони ж не за це будуть дискутувати, а за обмеження території. Тому давайте, я тут пропоную відхиляти 1-у і 2-у відповідно і нормально собі рухатися.

Хто за те, щоб відхилити 1-у поправку? Утримався Олександр Опанасенко.

Так само 2-а поправка. Хто за її відхилення?

Так, 3-я поправка – я пропоную її підтримати, тому що ми поговорили з Нацрадою, вони готові оплачувати це з державного бюджету. Йдеться про зміни, про частотний ресурс. Я пропоную підтримати цю поправку Данченка.

Хто за?

 

ІЗ ЗАЛУ. Якщо нам  гроші будуть давати.

СЮМАР В.П. Дамо, дамо вам. Про безоплатну основу від ОДЦР, розрахунок частот.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. У вас такий раціональний підхід. Мені це подобається. Гроші дадуть. Ми будемо передбачати відповідно.

ІЗ ЗАЛУ. Можна?

СЮМАР В.П. От є керівник ОДЦРу, давайте послухаємо.

КОРСУН В.І.  Насправді мова йде про фінансування… (Мікрофон не ввімкнено, не чути) … Тому отримуємо гроші або за кошти операторів, або  з держбюджету. Держбюджет, наскільки я розумію, гроші в Нацради є… І висновків не так багато, це не сума якась "заоблачна"….

СЮМАР В.П. Ну, коротше, почули, колеги. Я думаю, що зрозуміло. Давайте підтримаємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Можна тільки одне питання? А з тими частотами, які вже були прораховані і використовуються? Вони вже так і лишаться? Яка ваша позиція?

СЮМАР В.П. Звичайно.

СЕВРЮКОВ В.В. Ну які вже були прораховані, про тимчасове мовлення.

________________.  Так звичайно. Ми ж видали висновки.

СЕВРЮКОВ В.В. І вже не будете вимагати оплати за неї?

(Загальна дискусія). 

СЮМАР В.П. Послухали. Давайте не будемо вже тут змінювати стосунки між ОДЦР і Нацрадою і врахуємо поправку Данченка.

Хто за 3-ю, прошу проголосувати. Хто за? Підтримали 3-ю поправку.

Те саме, поправка Семенухи ідентична, вона також прийнята по суті.

Так, Данченко. 5-а. Це те саме в нас?

 

ІЗ ЗАЛУ. Те саме.

СЮМАР В.П. Те саме. Значить, відповідно  теж враховано. 5-а поправка. Хто за те, щоб врахувати? Є.

Значить, Семенуха пропонує нам, 6-а поправка. В Законі України "Про Національну раду з питань телебачення…" доповнити таким: "надання дозволів на тимчасове мовлення, в тому числі для потреб тимчасового мовлення". Це технічна поправка. Я думаю, що тут треба підтримати.

Хто за те, щоб частково підтримати, прошу проголосувати.

Далі. Це в мене технічна 7-а поправка. Там випало одне слово, прошу його підтримати. Хто за? Є. Дякую. Після слів, які там уже є: " у сфері цивільної авіації" виключити слова "надання дозволів на тимчасове мовлення", бо там повторення йде, колеги.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто воно лишається в законі про дозвільну систему, лишається виключення для цих дозволів. Правильно?

СЮМАР В.П. Так. Підтримуємо. 7-а поправка є.

8-а поправка. Сольвар. Дозвіл на тимчасове мовлення. Тут визначення документу, тут у нас правда в першому читанні погана редакція, тому що ми написали, що це рішення Національної ради, а рішення не може бути документом, тому тут є кілька варіантів, яким чином нам це називати. Сольвар пропонує в 8-й правці, що дозвіл на тимчасове мовлення – це документ, прийнятий Національною радою. Семенуха пропонує: так само дозвіл – документ, який видається Національною радою з питань телебачення і радіомовлення на поза конкурсних засадах безкоштовно та засвідчує право телерадіоорганізацій здійснювати тимчасове мовлення на визначених у доволі конкретних територіях з особливим режимом мовлення строком до 1 року з визнання умов дозволу. Я пропоную взяти за основу це визначення.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Тоді дивіться, є 10-а поправка Данченка, яка звучить так: "дозвіл на тимчасове мовлення, рішення, прийняте Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, що надає телерадіоорганізації право відповідно до умов дозволу здійснювати тимчасове мовлення на території строком до одного року". Приймається такий варіант?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Значить, беремо за основу 10-у поправку тоді, а решта – частково. Хто за це, прошу проголосувати. Є. 10-у пройшли.

11-а поправка Данченка. Умови дозволу. "Визначені дозволом на тимчасове мовлення організаційні технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також зобов'язання телерадіоорганізацій про те, що таке мовлення не створюватиме радіозавад та не вимагатиме захисту від будь-якого радіоелектронного засобу України, що експлуатується відповідно до дозволу". Прокоментуйте, Нацрадо, будь ласка. Прошу.

ФЕЩУК У.Ю. Питання в тому, що коли є ліцензіат уже діючий, коли він отримав уже дозвіл на радіоелектронний свій засіб, і в нього ліцензія вже протягом 10 років, тобто тут це технічне поняття електромагнітної сумісності. Якщо потрібно ще проліцензувати, вірніше, надати дозвіл комусь на мовлення терміном на 1 рік, то це значить, що якщо він стане і не буде заважати, нехай працює. Але якщо він буде заважати, то він має право потребувати захисту для свого рест від уже діючого ліцензіата. Тобто…

________________. Тоді питання. Володимире Івановичу, виписано: "якщо не створює завад радіолектронному засобу іншої держави, що має право на міжнародне визнання і захист".

ІЗ ЗАЛУ. Це що, про Росію говоримо? А про кого?

________________. Вибачте, якщо по закону, то Росія нам створює завади, а ми кажемо "ми по-міжнародному".

КОРСУН В.І. Я поясню, що таке радіозавада, я поясню по закону.

По закону держави повинні між собою на кордоні робити так звану міжнародну координацію. Це значить, що деякі частотні присвоєння ми їм погоджуємо, деякі вони нам. Це назва так звана "з коридору доступу безпеки".

СЮМАР В.П. Але в даному випадку іде мова про кордон з державою-агресором.

КОРСУН В.І.  Я про це якраз хочу сказати. Мова іде про те, що дозволи на тимчасове мовлення, про які ми зараз по цьому законопроекту розмовляємо, ми з Росією координувати  нічого не будемо.

СЮМАР В.П. А чому ми записуємо це в закон?

КОРСУН В.І. Я поясню, тому що ми записуємо в закон ще, ви ж пропонуєте там, де іде "мовлення держави-агресора". Мовлення держави-агресора іде з Білорусі, мовлення держави-агресора іде з Придністров'я. А я не можу не координувати частоти…

 (Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Насправді, з Росією реально оцих угод немає. Я  не бачу проблеми в цій поправці, чесно. Я не бачу в ній проблеми.

________________.  Я бачу проблему в цій поправці. … Написано, що "в порядку, передбаченому Національною радою". Тобто Національна рада робить порядок,  який буде регулювати видачу цих дозволів. І фактично в ній ми пропишемо, що у випадку, якщо вона створюватиме  завади, дія дозволу може бути переглянута або запропонована інша частота.

Тому я пропоную забрати, тому що кожного разу в цьому дозволі, в рішенні це прописувати "неудобно".

СЮМАР В.П. Тобто ми підзаконними актами це врегулюємо. Давайте таким чином.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Абсолютно точно, 100-відсотків. Ви праві. Я згодна. Це вже ваше рішення буде. Все, правильно.

Тоді відхиляємо поправку Данченка. Хто за відхилення, прошу проголосувати.

Дякую, Владе, дуже справедливе зауваження.

З 12-ї по 16-у ми з вами пройшли, колеги.

І у нас залишається 17-а поправка Семенухи. "Умови дозволу – це нормативно-правовий акт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення". Ми написали вже, що це рішення. Але частково пропоную врахувати, тому що там є позиції, які у нас враховані в попередній поправці. Хто за це, прошу проголосувати, 17-а.

18-а, Семенухи, "кошти на розробку висновків радіочастотним ресурсом та розвитку каналів мовлення та мереж мовлення передбачаються в державному бюджеті України окремим рядком у видатках Національної ради". Це логічно, якщо ми прийняли рішення про фінансування.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. О'кей.

БЛИЩИК Л.І. Хвилиночку, ми проголосували шосту поправку Семенухи, де написано: "абзац п'ятий, частину першу статті 25 доповнити словами "в тому числі для потреб тимчасового мовлення". А ця стаття 25-а "фінансове забезпечення Національної ради". І цей абзац написаний, там ще окремим рядком "розроблення висновків щодо можливості та умов користуванням частотним ресурсом України для потреб радіомовлення, в тому числі й для потреб тимчасового мовлення". Ми вже це проголосували.

СЮМАР В.П. Окей. Все. Тобто цю відхиляємо, правильно я розумію?

Тобто частково врахована. Вона в тексті буде чи не буде? Вона в тексті нам не потрібна в даному випадку, тому що ми тут про кошти… Воно практично по факту вже є так. (Шум у залі)

Все, окей. Тоді поправку 18-у відхиляємо, бо по суті вона вже є. Окей. Все! Хто за це рішення, прошу проголосувати. Відхилити, так.

І далі, 19-а Семенухи: крім випадку… 19-а – дуже довга поправка. Я буду її читати, колеги. "Крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї статті, ліцензія на мовлення видана Національною радою, є єдиним достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовленнями за умови  наявності у володільців радіоелектронних засобів, передбачених Законом дозволів на їх експлуатацію." Тобто я розумію, що вони хочуть, щоб ці заявники давали інформацію про те, що вони мають передавачі. То тут от питання. Але у нас процедури де-факто нема. Там далі вони виписують, що Нацрада зобов'язана розробити цю процедуру. Ну, як на мене, це може бути доречна правка в даному випадку. І там дуже детально прописано, що дозвіл на тимчасове…

(Загальна дискусія).    

СЮМАР В.П. "Порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умови дозволу та порядок здійснення нагляду, що здійснює тимчасове мовлення на підставі відповідного дозволу визначається Національною радою". Я пропоную редакційно його доопрацювати, тому що в даному випадку йдеться про те, що Національна рада зобов'язана розробити відповідний порядок як видачі, так і анулювання. Це слушна пропозиція насправді.   

 (Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Да, абсолютно про це йдеться. Тобто я саме про цей аспект і пропоную його врахувати.

ІЗ ЗАЛУ. Про дозвіл.

ОНУФРИК Б.С. Про все. Які програми мають бути і так далі.

КОНДРАТЮК О.К. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Але ж ми частково врахуємо, що Нацрада, оцю другу позицію. Її треба виписати дуже конкретно, що Національна рада має розробити документ.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)  Там є отой абзац  передостанній – порядок видачі та анулювання дозволу, умови дозволу та порядок здійснення догляду, що здійснюється на підставі… визначається Національною радою.

СЮМАР В.П. Абсолютно, саме так. Саме про це йдеться. Частково враховано. Хто за цю пропозицію? Так, є. Ось саме в цій частині, яка була озвучена. Ми це зафіксували.

20-а позиція така. Моя пропозиція, її врахувати таким чином: цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пунктів 2, 3 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування. Дія цього закону поширюється на період проведення Антитерористичної операції та на один рік після дня її завершення. Я пропоную поставити крапку, бо тут далі йде: "…але не більше, ніж на 3 роки з дня набрання чинності цим законом", ну, якось воно тут незрозуміло до чого. Тоді отам поставити крапку і частково врахувати.

СЕВРЮКОВ В.В. Я сподіваюся, що інформаційна агресія на Україну припиниться після проведення антитерористичної операції.

СЮМАР В.П. Ну, рік після… Вони допрацюють, щоб не забирати ті дозволи, щоб Нацрада не скасовувала їх.

СЕВРЮКОВ В.В. А Нацрада просто буде продовжувати щороку за потреби. І я вважаю, що тут треба опиратися не на антитерористичну операцію, а на наявність інформаційної агресії.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Повернення Криму.

СЕВРЮКОВ В.В. Повернення Криму, Крим, наприклад. 

Так саме тому і було прийняте рішення, якщо я не помиляюся, що ми робимо їх на рік, щоб можна було щорічно… Доцільність, так. Тому я би не прив'язувався, завтра антитерористична операція назветься якось по-іншому і доведеться ці дозволи забрати, умовно кажучи, а почнеться, не дай Боже, ще інша якась стадія.

________________. (не чути, без мікрофону) … термін дії цього закону переглядається, буде переглянутий закон після того, як закінчиться АТО. І там на 1 рік, на 3.

 

СЕВРЮКОВ В.В. А якщо АТО назветься якось по-іншому, інша назва буде, і все.

________________. Тоді приймати взагалі без терміну.

СЕВРЮКОВ В.В. Ця проблема вже вирішувалася. Вирішилася вона просто щорічним перегляданням.

СЮМАР В.П. Тоді відхиляємо цю пропозицію.

СЕВРЮКОВ В.В. Тут частково тільки в термінах дії.

СЮМАР В.П. Добре. Тоді частково підтримуємо. Хто за це в термінах ведення дії? Проголосували. Є.

 (Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. А це є десь у якійсь поправці. Чи не було?

КОНДРАТЮК О.К. Не було.

СЮМАР В.П. Я не знаю, яким чином ми це зараз можемо регламентно… В перехідних положеннях.

КОНДРАТЮК О.К. Редакційно враховуємо.

СЮМАР В.П. А редакційно враховуємо зараз з'ясуємо в якій… От, дивіться, є 21-а поправка: "Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього закону". Я думаю, що це треба підтримати, він просто приводить у відповідність терміни. Хто за 21-у поправку? Є.

22-а поправка Семенухи. Давайте тут подивимося. Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення протягом одного місяця з дня опублікування цього закону затвердити порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення. Тобто це слушно. Умови дозволу та порядок здійснення нагляду з додержанням законодавства  про телебачення та радіомовлення. Я пропоную сюди додати це речення про видані вже дозволи Національної ради вважаємо чинними. І з редакційним врахуванням врахувати цю поправку 22-у Семенухи.

Приймається 22-а Семенухи? Немає заперечення. Значить, 22-а прийнята.

А зараз  подумаємо, куди ми вставимо ці слова про чинні рішення. Я не знаю, куди ми їх вставимо.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте запишемо в редакції комітету. Колеги! З голосу, в редакції комітету в прикінцеві положення, чи видані дозволи вважати чинними.

Давайте за це проголосуємо. Хто за це? В прикінцевих положеннях зафіксували, є.

Отже, законопроект в редакції комітету рекомендуємо прийняти у другому читанні і в цілому.

Хто за це рішення? Одноголосно.

Дуже дякую, колеги.

Ще останнє маленьке питання. Франкфуртський ярмарок, яким ми займалися. У нас тут є представники Міністерства культури. Прошу, розкажіть нам про стан підготовки.

Ми вас так шукали влітку і не знайшли. Будь ласка, ближче до нас підійдіть.

(Шум у залі).

РИБАЧУК Ю.А.  Отже, з 11 по 15 жовтня відбудеться Франкфуртський книжковий ярмарок. Другий рік Міністерство культури займається основною організацією цієї події. Ми тісно співпрацюємо також і з Міністерством   закордонних справ. Колега моя Ірина Боровець, це начальник відділу  культурної дипломатії, теж тут.

На початку, вірніше, у квітні цього року, було створено робочу групу при Міністерстві культури з підготовки до "Франкфурту". До неї увійшли і представники видавництв, і наші колеги з МЗС, і люди, які причетні, культурні менеджери. Було вирішено, що цього року буде представлена Україна на Франкфуртському ярмарку із кураторською концепцією.

 До розроблення цієї концепції ми запросили фахівців із "Мистецького Арсеналу", зокрема тих, які займаються (Оксана Хмельовська, Оксана Щур), які займаються підготовкою "Книжкового Арсеналу". Було запропоновано досить цікавий формат представлення, коли ми вже, Україна заявляє про себе як  про державу, яка вже в Європі, яка впливає на європейський простір культурний.

СЮМАР В.П. А якими продуктами? Просто скажіть нам, відібрані які були продукти, щоб ми розуміли, чим саме ми будемо дивувати Європу зі своєю присутністю в ній.

РИБАЧУК Ю.А.  Значить, слоган нашого стенду – це "Understanding Ukraine, Understanding Europe". Ось так приблизно виглядає. "Розуміючи Україну, розуміючи Європу". Ось макет нашого стенду.

СЮМАР В.П. Концепція зрозуміла. Які книги ви збираєтесь представити?

РИБАЧУК Ю.А.  На стенді 16 полиць, на яких буде виставляти книжки кожне видавництво. Тобто  16 видавництв матимуть окремі полички. Крім того, буде виставка книжок. Ця виставка книжок теж кураторська. Вона буде представляти літературні премії і рейтинги, які є в Україні. Це зараз дуже важливо.

ІЗ ЗАЛУ. В чому кураторство полягає?

РИБАЧУК Ю.А.  Куратор - це, вважайте, творчий керівник, автор ідеї, концепції і той, хто, власне, веде наповнення.

Тобто побажання навіть з боку організаторів Франкфуртського  ярмарку було таке, що ми добре знаємо в Європі ваших авторів таких, як Оксана Забужко і Юрій Андрухович, і ми хочемо познайомитися і з новою генерацією письменників, новим літературним обличчям України.

СЮМАР В.П. Англомовні ці твори, перекладені?

РИБУЧУК Ю.А.  Абсолютно. Тобто беруть.

СЮМАР В.П. А якесь представлення, я не знаю, тематики, пов'язаної з воєнною тематикою, революційною тематикою – Революція гідності?

РИБАЧУК Ю.А.   За державний кошт купується ще два слоти, тобто це такі міжнародні дискусійні майданчики. На одному із них відбудеться дискусія "Як Україна може допомогти зрозуміти глобальні виклики?". У ній беруть участь Ярослав Грицак – відомий наш історик, німецький історик Карл Шльогель і планується також Тімоті Снайдер. Другий слот – це дискусія "Креативні люди", у ній беруть участь наші автори: Остап Сливинський, Наталя Сняданко, Катерина Калитко. Це автори, які перекладені іноземними мовами.

СЮМАР В.П. А по першій книжці, ви "Гібридну війну" Горбуліна переклали чи ні?

РИБАЧУК Ю.А. «Гібридну війну» перекладало саме видавництво "Фоліо".

СЮМАР В.П.  Ви везете його? Я думаю, що до першої цієї вона буде дуже доречна, насправді.

РИБАЧУК Ю.А.  Ні, окремо ми вирішили. Тобто він, очевидно, буде її виставляти на стенді, проводити якусь  презентацію. Але в слот воно просто не потрапляє тематично.

СЮМАР В.П. Дякую. По-перше, дякую за інформацію. Розкажу, чому ми цим зайнялися. Тому що у нас були сигнали й інформація, що ми там не встигаємо ні проплати зробити, ні концепції стенду нашого, українського, не було станом на літо. Але ми, як завжди, все робимо ідеально в останній момент. Це добре, що ми його робимо.

І дуже добре, що ми вже почали виставляти книжки англійською мовою і ті, які реально презентують сучасну Україну. Тому що, знову-таки, з'ясовано було, що більшість книжок раніше були українською там чи російською – і це  явно не відповідало потребам. Тому ми, власне, взяли це під контроль.

І дякуємо вам, що ви сучасний стенд зробили і нас з цим познайомили. І ми готові тут допомагати, все, що від нас треба, ми тут будемо вам в допомозі.

Все, колеги. Дякую за роботу сьогодні на засіданні.