Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

05 липня 2017, 12:00

Стенограма 21.06.2016

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова та інформаційної політики

 

21 червня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Колеги, доброго дня всім. Починаємо нашу з вами роботу. Сьогодні до вашої уваги пропонується наступний порядок денний.

Перше питання. Про хід розслідування вбивства 20 липня 2016 року  у Києві журналіста Павла Шеремета. Ми тримаємо цю справу на контролі і якісь проміжні результати постійно хочемо контролювати. Це перше питання.

Друге питання – про підготовлений до другого читання проект Закону про  внесення змін до Закону України "Про рекламу", номер 3454 до другого читання.

КОНДРАТЮК О.К. Прохання перенести.

СЮМАР В.П. Перенести. Не будемо розглядати. Добре. Тоді не розглядаємо це питання сьогодні. Третє питання  - про підготовлений до другого читання проект Закону  про внесення змін до статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", номер 5607.

І четверте – про результати поїздки членів комітету до Донецької області з метою перевірки виконання рекомендацій комітету від 2016 року.

В "Різному" пропонуємо розглянути, по-перше, комунікаційну стратегію, яку ми давно з вами вже розглядали. Вона вам була надана. Всі бажаючі могли надати пропозиції. Вже під кінець сесії варто її нам схвалити.

І про пропозиції від видавництв України щодо сприяння у виданні готових текстів книг, брошур та збірок, які були отримані Міністерством інформаційної політики. Є в нас і видавці сьогодні.

Ось такий порядок денний пропоную сьогодні розглянути. Хто за, прошу голосувати.

 

СЕВРЮКОВ В.В. Є ще пропозиція розглянути щодо недофінансування суспільного мовлення.

СЮМАР В.П. Я пропоную, колеги, дивіться, по суспільному мовленню. Я бачила цю переписку, я повністю поділяю цей підхід, що ми маємо це розглянути, але я пропоную зробити це, ми з вами запланували зустріч з керівництвом суспільного мовника і з наглядовою радою. І на цій зустрічі, де буде і Мінінформ, тобто як представники уряду, я думаю, що їй просто треба більш  якісно підготувати, щоб  ми не просто зараз якимись там думками обмінялися, а щоб ми почули звіти, почули від Прем'єр-міністра, з його боку, щоб ми могли розібратися в цій ситуації і сприяти.

Я думаю, що спробуємо на наступному комітеті, хоча там у нас буде цікаве засідання, я вас теж проінформую, останнє наше засідання буде достатньо таким інформативним.

Ну от за такий порядок денний  тоді й пропоную проголосувати. Хто за, прошу проголосувати. Дякую, колеги.

Отже, починаємо нашу роботу.

Перше питання доповідає Перший заступник Голови комітету пані Ольга Червакова. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! 10 травня цього року було оприлюднено фільм про вбивство Павла Шеремета. Автори матеріалу – редакція розслідувань "Слідство. Інфо". У фільмі журналісти оприлюднили низку фактів, в тому числі й про те, що вони знайшли на місці, де готувався злочин, колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка, ідентифікували номери машини, на якій він  приїхав тощо.

Стан розслідування цього злочину розглядав наш комітет на засіданні 17 травня. На той момент, як повідомила нас Нацполіція, вона не змогла прийти, оскільки не встигла вивчити всіх фактів, які були оприлюднені в цьому фільмі. Саме Нацполіція веде це  розслідування. Тож ми сьогодні ще раз запланували засідання для того, щоб заслухати представників Національної поліції про хід розслідування, чи долучено в якості свідків журналістів "Слідство.Інфо". Кого допитано, який стан розслідування, власне, цієї справи.

Я вас також хочу поінформувати, що у вас є в роздаткових матеріалах відповідь від Національної поліції. Тут є коротка довідка про стан розслідування зазначеного кримінального провадження. Ну і, власне, за результатами перегляду та аналізу документального фільму "Убийство Павла", представленого компанією "Слідство.Інфо", проводяться додаткові слідчі дії, зокрема допитано про обставини знаходження за місцем проживання потерпілого напередодні скоєння злочину колишнього працівника СБУ Устименка та проведено з ним слідчий експеримент, допитано як свідка власника автомобіля, на якому їздив на той час Устименко, а також проводяться інші слідчі дії, спрямовані на повне та неупереджене розслідування обставин скоєння вбивства Шеремета.

Тут, чесно кажучи, так і не зрозуміло з цього документу, чи допитано журналістів у якості свідків. І я так розумію, що представника МВС у нас знову немає, так? Можливо, представники з "Слідство.Інфо" хочуть висловитися і розказати нам щось, що змінилося за цей час?

ІЗ ЗАЛУ. Представників немає.

СЮМАР В.П. Немає, так? Колеги, чи є в когось якісь думки з цього приводу? В цьому ключі ми дуже просили бути публічними органи силові, наші правоохоронні органи. Але вони дійсно наголошують на тому, що розголошення цих відомостей щодо заходів, вжитих у кримінальному провадженні, негативно вплине на хід проведення досудового розслідування. Разом з тим вони нас інформують про те, що під час досудового розслідування допитано понад 3 тисячі осіб, у тому числі й очевидців вибуху. Здійснено більше 280 оглядів та досліджень, публікацій. Ну і вилучено об'єм відеозаписів на камерах там від 5 діб до 2 місяців.

Проте очевидно, що хотілося би почути звіти. Було відповідне доручення у День журналіста від Президента України. Але звітів ми не почули від жодної структури. В результаті хочу вас поінформувати, що ми досягли домовленостей з Комітетом захисту журналістів, базованим у Нью-Йорку, що вони готують відповідний звіт щодо цієї справи, вони будуть спілкуватися з усіма органами влади, і вони готові представити нам цей звіт як базовий майданчик 12 липня на нашому з вами останньому цьому засіданні. Ми запросимо колег із інших комітетів, запросимо всю пресу. Я дуже сподіваюся, що принаймні на цей звіт органи правоохоронні прийдуть для того, щоб почути, як така ситуація оцінюється власне вже медіа експертами і людьми, які професійно займаються захистом журналістів за кордоном. Отакі от короткі підсумки в даній справі. Ми не лишаємо цю ситуацію, ми будемо її надалі відслідковувати.  Хоча я продовжую говорити, і я думаю, що комітет тут зі мною погодиться одноголосно, що це справа честі для української влади – довести це розслідування до завершення. І дуже хотілося,  і ми би, напевно, могли би рекомендувати, щоб ця справа була значно більш підзвітною. Інтерес до неї значною мірою залишається і без постійних пояснень і звітів про те, що зроблено у справі, все-таки це точно не сприяє довірі до влади загалом. Нам потрібні такі звіти і потрібне постійне інформування. На жаль, ми поки що не можемо відійти від такої нашої традиційної звички – не повідомляти якісь там проміжні результати і доводиться від журналістів про це дізнаватися.

Наскільки я знаю, там певний діалог з журналістами із "Слідства. Інфо" проводиться. Ми говорили про це з ними тут, на комітеті. Вони хотіли певних розмов. І принаймні з головою Нацполіції вони в якомусь діалозі є.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є зустрічна пропозиція. Можливо, ми звернемося до керівництва Нацполіції, щоб вони відзвітували в парламенті про хід розслідування, адже 20 липня будуть роковини вбивства Павла Шеремета, і було би логічно, щоб до цієї першої річниці керівництво Нацполіції чи МВС в парламенті відзвітувало публічно, що відбувається, як розслідується.

СЮМАР В.П. Давайте ми звернемося до спікера, аби запросити, бо це єдине, що ми можемо зробити в цій ситуації. Тобто ми не можемо запрошувати як комітет на всю сесійну залу, це може зробити спікер. Ми такі рекомендації напишемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, під час години уряду, я думаю, що вони могли би.

СЮМАР В.П. Але все одно це формується не комітетом. Добре, колеги. Тоді я думаю, що отакі короткі проміжні підсумки, які ми станом на зараз можемо підвести, шкода, що немає наших колег зараз тут, які би могли нам детальніше розказати. Підсумовуємо? Тоді відповідно рекомендацію Парубієві ми напишемо. Гаразд.

Переходимо тоді до другого питання, яке ми перенесли теж. Значить, розглядаємо законопроект 5607, підготовка до другого читання. Отже, надійшло нам з вами аж цілих 5 поправок до такого унікального законопроекту. Ну, якщо законопроект з двох слів, а поправок 5, то це вже успіх. Є декілька, власне, пропозицій. Суть законопроекту ви пам'ятаєте?

Строк зберігання, передачі 14 днів замінити словами "одного року". Є кілька пропозицій. Зокрема моя пропозиція: "одного року" замінити - "одного календарного місяця". Пані Олени: "одного року" змінити - "30 днів". Все-таки, пропоную "місяця", тому що вони різні. Пан Георгій Шверк (у нас комітет увесь відпрацював по поправках) – "трьох місяців" пропонує. Левченко, Іллєнко, Осуховський пропонують "6 місяців", але з порушенням Регламенту. І Владислав Севрюков теж з порушенням Регламенту пропонує нам відрегулювати те, що не регулюється цим законопроектом.

Тому я пропоную розглядати все-таки перші три поправки, оскільки, Владе, ми не можемо розглядати цю поправку.

 

СЕВРЮКОВ В.В. Дивіться, я погоджуюсь, що не можемо ми так сильно змінювати, але хочу звернутися все ж таки. Якщо ми хоча би щодо 4-ї статті можемо внести зміни, тому що ми сьогодні апелюємо, все ж таки, в цьому законі – "усі передачі, які ретранслювало". А ми сьогодні в законі маємо визначити аудіовізуальний твір. Тобто фактично якщо сьогодні ми запитаємо у телеканалу: "Надайте вашу передачу", - вони скажуть, що вибачайте, але це у нас була не передача, а аудіовізуальний твір, який по своєму визначенню в цьому законі мало чим відрізняється від визначення передачі.

Тому треба або включити всі описані в описовій частині терміни, тобто передачі, фільми, аудіовізуальні твори, на мою думку, або написати програму, яку телерадіоорганізація транслювала. Тому що програма – це якраз є сукупність цих передач, так, 24 години на добу. Тому що ми ніби зараз говоримо про терміни, але ми спокійно лишаємо можливість в цьому законопроекті не виконувати ні місяць, ні три, ні рік, ні чотирнадцять днів, тому що це фактично сьогодні відбувається. Є такі практичні випадки, коли канали маніпулюють оцими різними поняттями.

Я перепрошую, що я трішки пізно це помітив і подав, але думаю, що можемо обговорити і хоча б зробити цю норму працюючою. Дякую.

СЮМАР В.П. Владе, я думаю, що ми це можемо врегулювати Законом про аудіовізуальні і медіа послуги.

СЕВРЮКОВ В.В. До речі, там у мене є вже текст, я спеціально все роздрукував. Там, до речі, ми передбачаємо якраз повний запис цієї програми.

СЮМАР В.П. Але ми Регламентом не можемо втручатися в те, що не є предметом регулювання даного законопроекту.

СЕВРЮКОВ В.В. Зрозуміло. Я хотів би звернути хоча би увагу на цю проблему. Дякую.

СЮМАР В.П. В першому читанні йшлися терміни, а тут змінювати термінологію, яка в першому читанні не була схвалена, ми не можемо до другого читання. Це про інше закон просто.

Тому все-таки давайте: 3 місяці, 30 днів чи один місяць? 

ШВЕРК Г.А. Якщо можна, аргументація. Дивіться, коли тут був автор законопроекту Павло Різаненко, його головним мотивом щодо зміни терміну було питання,  пов'язане з можливим відстоюванням своїх інтересів у судах. Тобто людей, які звертаються до суду щодо того, щоб телерадіоорганізація відповіла там за якісь негаразди в ефірі.

Тому я вважаю, що щодо усіх процесуальних судових спорів  3 місяці – саме той  термін, який не набагато напружує телерадіоорганізацію щодо…

СЮМАР В.П. Набагато.

ШВЕРК Г.А. Ну небагато. Тобто наразі, скажімо так, настільки вперед просунулися  засоби зберігання інформації, що за 3 місяці ефір – майже кожен може без жодних проблем в якомусь там "cloud" зберігати, так, навіть безплатно. Тому мені здається, що 3 місяці – саме той термін, який вирішує питання звернення до суду і можливості отримати для суду інформацію  в якості доказів.

СЮМАР В.П. Дякую. Почули. Пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Я хочу ще раз зосередитися на тому, що закон, який пропонував пан Різаненко, він якраз стосувався кампанії виборчої. Тобто самої агітації. І він звертав увагу на те, що зараз реально прописано в Законі, наприклад, про Президента під час виборчої агітації є 30 днів. Ми, в принципі, я думаю, вносили цю правку, щоб її зрівняти. А у виборчому законодавстві зараз є про агітацію, що зберігання 14 днів.  І натомість якщо ми, в принципі, прирівняємо і говоримо, що агітація зберігається 30 днів, тому відповідно ми якраз і зосередимося на тому, як повинно бути у всіх законах, які стосуються виборів.

Тут у Різаненка не йшла мова  про взагалі відстоювання прав там у судах і так далі. Це стосувалося тільки виборчого законодавства.

СЮМАР В.П. Ну він ще трактував, що він хоче до Цивільного кодексу це узгодити. Але ми дійсно, колеги, спілкувалися з телеканалами. Для місцевих телеканалів це проблема. Вони стверджують, що в тій якості зберігати – це велика кількість інформації, і дуже просили нас, щоб це не було більше все-таки місяця. Тому давайте визначатися шляхом голосування. У нас є дві пропозиції. Це один місяць або три місяці. Давайте визначатися вже. Пані Олена погоджується з визначенням в один місяць.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте в середньому візьмемо.

СЮМАР В.П. Півтора пропозиція? Ну у нас немає такої пропозиції, на жаль, у нас є місяць цей. І ми теж по Регламенту не можемо тут   "усреднять".

Давайте тоді приймати рішення. Хто за один календарний місяць? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто за три місяці?

ОПАНАСЕНКО О.В.  Я – за рік.

(Сміх у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Я взагалі вважаю, що вони мають зберігати безстроково. Крапка. Слухайте, серверне обладнання, зараз воно не коштує багато.

СЮМАР В.П. О'кей, колеги. Прийнято рішення про один календарний місяць. Прошу зафіксувати.

ІЗ ЗАЛУ. Я проти.

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб у такому вигляді рекомендувати законопроект у другому читанні схвалити? Хто за? За друге читання? Хто проти? Немає. Утримались? Немає. Все. Один утримався.

(Шум у залі)

 СЮМАР В.П. Олександр за розвиток хмарних технологій. Все правильно. Це правильний підхід.

Все, колеги. Давайте тоді ще обміняємося думками про результати поїздки. Скажу від себе, що комітет відвідав минулого тижня Донецьку область. Ми були на всій зоні розмежування, відвідали багато стратегічних об'єктів. Це і вишки, передавальні пункти. Була одна група, працювала в Авдіївці, інша група відвідувала Покровськ і Зайцеве. Далі ми працювали в Краматорську, де  були і на ДО-ТБ, і зустрічалися з прес-офіцерами АТО, з місцевою владою з Луганської і Донецької військово-цивільних адміністрацій.

 Надзвичайно інформативною була поїздка. Вона відбувається вдруге в цю зону. І перший раз ми були рівно рік тому, в червні 2016 року. Напрацювали цілу низку рекомендацій, які були покладені в основу рішення Ради національної безпеки і оборони і взяті до виконання іншими органами влади.

Тепер ми вичленили нові пріоритети, які сьогодні стоять перед українською владою. Треба сказати, що ситуація там суттєво змінилася, змінилася на краще. І це є велика заслуга всіх тих органів, які там працюють. Тобто ми побачили досить, по-перше, злагоджену роботу прес-офіцерів АТО, прес-служб. Надзвичайно добре продуманий механізм системи управління, як все це організовано в рамках оперативного штабу Збройних Сил, які працюють при кожному секторі, є загальний оперативний штаб. Є мобільні бригади, є кожний бригадний офіцер.

Надзвичайно нас  потішили в бригадах: прес-офіцери АТО займаються виданням своїх газет. Кожна бригада має  газету, яку видає один раз або два рази на тиждень. Якість цих газет надзвичайно висока. Це перші видання, які хочеться читати від корки до корки, тому що там реальні історії людей, там реальна поезія тих людей, які там є, там реальні поради, написані солдатською мовою, як не підірватися на міні, як спілкуватися з місцевими. І це той рівень уже військової журналістики, про який ще рік тому ми могли лише мріяти.

Ми дуже багато обговорювали, чим ми можемо допомогти всім цим процесам. Вони досі видаються за гроші волонтерів. Ми маємо передбачити фінансування державної типографії у Харкові з тим, аби вони могли друкуватися централізовано, ці бойові листки, тому що це надзвичайно важливе джерело інформації для Збройних Сил, разом з газетою "Народна армія", про яку теж позитивні відгуки, вони перебудувалися.

Мене дуже потішило, що є повне обладнання в кожній бригаді. Там є і відеокамера, і фотоапарат, у когось є свої пересувні типографії, скрізь є комп'ютери, які дозволяють все це набирати, робити верстку, обробляти інформацію, передавати. Бо коли в 2014 році я працювала в РНБО, і ми зробили такий аудит, що там було, то виявляється, в прес-службі Збройних Сил України в Києві не було жодної фотокамери цифрової. Ми їх закуповували за гроші волонтерів, у яких просто випрошували чотири камери, щоб можна було б хоча би першу інформацію фотографувати там на місці і її передавати. Тому ця система запрацювала, слава Богу!

У нас були великі претензії, сформульовані членами комітету до філії суспільного мовника, "ДоТеБе" Донецької, тому що, по-перше, її присутність в інформаційному просторі Донеччини є найбільшою, але її якість залишає бажати кращого. Ми саме через це ініціювали зустріч з керівництвом, вже домовилися з Зурабом Аласанією 3 липня, всіх запрошую, по-перше, на зустріч з Наглядовою радою, і з керівництвом, і ми обговоримо ці питання, як мають працювати Донецька й Луганська, тому що очевидно, що це трішки інші принципи роботи мають бути, ніж суспільного мовника загалом. Вони теж так вважають. Ну і проговоримо інші питання по фінансуванню, бо, по-перше, ми там, на засіданні комітету визначили, що повинно бути пріоритетне фінансування все-таки цих філій і їхнє забезпечення, і технічне забезпечення там має бути на рівні, знову-таки, повторюю, саме через те, що їхня присутність в регіоні є дуже високою, а рейтинги дуже низькі. Ми маємо зробити все, що якщо ми змогли технічно донести сигнал цього "ДоТеБе", то ми маємо зробити так, щоб цей сигнал був про щось просто-на-просто, а не, даруйте  мені,  просто тому, що він є.  Бо  в  тій  самій  Авдіївці  є  тільки  "UA:Перший" і "ДоТеБе", все. Жодного іншого українського телеканалу немає.

Ми провели розмови зараз уже буквально з топ-менеджерами каналів, вони готові включити свої передавачі (я думаю, що по Авдіївці окремо послухаємо). Газети українські там теж ледь виживають, тому що піднімає "Укрпошта" постійно ціни. Є пропозиція розробити законопроект про мораторій на підняття цін на доставку газет україномовних, плюс усіх газет Донецької й Луганської областей. Ось така є пропозиція. Ми зараз буквально її допишемо і теж дамо. Я думаю, що це дуже слушна пропозиція. І ми в такий спосіб і україномовну друковану пресу всю підтримаємо, ми обіцяли це видавцям україномовної преси, і на Донеччині, й на Луганщині там підтримаємо це.

Ну і, звичайно, пріоритет – зробити так, щоб цей простір – Донеччина – став українським, а не російським. Станом на  зараз ми змушені з прикрістю, з прикрістю абсолютно констатувати: ті території, які українська влада контролює, там, де є наші правоохоронні органи, там, де є українська армія, інформаційний простір лишається російським. Вирішити цю проблему можливо лише шляхом блокування сигналу російських мовників і посилення сигналу мовників українських. Саме це є в наших рекомендаціях, які вам станом  на зараз роздані.

І там ми також проговорили, що розроблений нами з вами законопроект про дозволи на тимчасове мовлення на цих територіях, він є дуже важливий, законопроект 6565. Я буду на останній тиждень просити Верховну Раду   поставити і проголосувати за основу і в цілому. Він простий, зрозумілий. Ми таке рішення у Краматорську прийняли, проголосували. Сподіваюся, ми це зможемо зробити і в такий спосіб це все врегулювати.

Ну звичайно, ми ще записали там кілька розмов з Мінінформполітики, які б мали курувати у нас іномовлення, на яке фінансування 100 мільйонів гривень в цьому році передбачено, але програми російською мовою, які би були спрямовані на питання, пов'язані з інформаційною війною, ми поки що не побачили. Нам потрібно, очевидно, випрацювати формати, які би ми могли віддавати тим мовникам у той регіон, про Україну, про реформи, про бачення, про безвіз, про те, як брешуть російські засоби масової інформації. Це ті формати, які мають бути  напрацьовані. Нехай російською мовою, але іномовлення може це робити. І запускати їх в ефір. Тому що без цього виграти інформаційну війну або навіть хоч якось зрівняти ситуацію в головах людей точно не вдасться. Все це треба напрацьовувати.

Ну і ще одна така важлива історія. Ми все-таки проговорили з  солдатами про "Бібліотеку бійця". Колегам, які не були на засіданні, я розкажу, що було достатньо цікаво. Ми з вами довго думали, що там має бути, в цій "Бібліотеці бійця", думали, чи там мають бути детективи… Бо нам дійсно надали, і ICTV надало дуже добру свою антологію української літератури, ми її передали військовим. І  "1+1" надали свої книжки видані. Надзвичайно, "на ура" йдуть всі книжки, які туди привозиш. Музика українська, яку записало нам "Радіо Рокс", просто прекрасна. Ми тестували на солдатах 300 пісень, які в такому роковому стилі патріотичному – всі сказали: "Не тільки флешки, давайте скидайте посилання, ми будемо це ставити". В людей просто настрій піднімається, коли вони це слухають, тому що в них там окрема збірка, там "Океан Ельзи" чи там ще щось. Це дуже важлива робота координаційна, яка насправді там дуже сприймається.

Так от, що вони сказали нам, що вони хочуть читати. Вони хочуть читати про історію України, вони хочуть читати про історію того краю, за який вони вмирають зараз там, бо вони нічого про це не знають і їм там розказують місцеві, що "це взагалі-то Росія" і яке там має бути право і все решта. Вони хочуть вивчати історію україно-російських взаємин. Тобто такі дуже концептуальні речі. І це ми почули від самих солдатів, які от ідеологічно хочуть розуміти, що відбувається.

І провели ми сьогодні розмову із керівником видавництва "Фоліо", і є певні напрацювання. Будемо рухати цю тему. Я переконана, що ми  зробимо все, щоб таку невеличку бібліотечку видати.

Тому у вас роздане це рішення від комітету. Давайте ваші думки, поділіться враженнями. Можливо, є якісь зауваження, інші пропозиції, колеги.

ОНУФРИК Б.С. Схвалити є пропозиція.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Про "ДоТеБе" ми щось записали, так, колеги? Немає? Додайте, будь ласка, пункт: організувати зустріч, обговорити особливості редакційної політики філій у Донецькій і Луганській областях. Дуже дякую. З такою пропозицією прошу схвалити Рекомендації.

Хто за?  Дякую, колеги.

І домовилися, що спробуємо восени поїхати в Маріуполь, бо там є університет, вони готують журналістів, і теж є великий попит, бо немає кому в тому регіоні працювати журналістами, і знайти от проукраїнськи налаштованих  журналістів хоча би навіть на нормальні зарплати  там надзвичайно складно, в цьому регіоні. Там немає жодного сайту проукраїнського, навіть російською мовою, про місцеві потреби…

(Репліка без мікрофону)

 СЮМАР В.П. Але от формати, про які ми говорили, ну якось вони там не особливо йдуть. Тобто щоб люди мали можливість обговорювати. А на базі "ДоТеБе" і їхнього сайту це можна було б дуже нормально робити.

Так, о'кей. Все. Тоді це ми теж схвалили.

Наступне питання в нас – про пропозиції від видавництв України щодо сприяння у виданні готових текстів книг, брошур та збірок, які були отримані Міністерством інформаційної політики.

Артем Біденко готовий доповідати. Прошу. Сідайте тут.

 

БІДЕНКО А.І. Шановні народні депутати! Ми досить давно цим питанням займаємося. Ситуація така, що ми не маємо права видавати українською мовою книжки, я вже це минулого засідання комітету говорив, за це відповідає програма "Українська книга", яка сьогодні знаходиться між Держкомтелерадіо і Мінкультом. Мінкульт її забирає на себе, але вони ще не знайшли директора цієї програми, тому воно все трішки "підвисло". Чекати ми не можемо. Ми можемо видавати російською, англійською, іншими мовами і можемо видавати те,  що не є книжками, тобто менші за форматом видання.

 Ми консультувалися з Рахунковою палатою, вони нам цієї п'ятниці нарешті дали чіткий алгоритм, як це робити: виписати положення про відповідну комісію, створити чіткі принципи, за якими ми це робимо, тобто щоб це не просто хтось прийшов і  сказав, що ось у мене там книжка. Вчора я був на прес-конференції з бібліотеками, і є просто випадки, коли замовляють якусь художню літературу фактично російського спрямування – і закуповується державними органами. Тобто ми маємо виписати чіткі принципи.

Ми зараз працюємо над цим документом, але, знову ж таки, щоб не чекати, ми попросили всі видання, плюс Книжкова палата, надати свої пропозиції, що у них вже є напрацьовано. Може, щось ми можемо перекласти. Вибрали фактично по одній книжці з усіх видань, які  є на слуху, які мають досвід, і хочемо зараз пробно запустити або переговорні процедури, або видання, або переклад, або якусь іншу допомогу видавництвам, яку вони потребують, саме цих книжок.

Ми це проводимо разом з ProZorro, разом з тією самою Рахунковою палатою. Тому просимо ваших рекомендацій, тому що це теж для Рахункової палати певний такий аргумент. І після цього ми бачимо, як воно відбувається, після цього ми поширюємо, знову ж таки, книжки, які для АТО, в зоні АТО, книжки які по Криму в Херсонській області, книжки, які по популяризації України, вони йдуть на посольства. Бачимо, що все ОК – і йдемо вже на другий, третій етап. Хотів би просто швидше це запустити, щоб теж не зволікати, щоб ми вже на осінь виходили, щоб це вже був якось конвеєр.

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В.  (Без мікрофону)  …загальносвітові установи, де працює Україна, ОБСЄ, Європарламент та інше, книжки англійською мовою, не художні, про те, що відбувається в Україні, книжки факту. Це як би один блок - посольства і зарубіжні представництва.

Другий блок – це література для Сходу. Ми маємо на сьогодні ситуацію в бібліотеках, коли те, що сказав пан Артем, це тільки частина айсбергу, коли бібліотеки Сходу і не тільки Сходу (можу вам сказати і Києва) намагаються замовити або літературу просто російську з Росії, або літературу сепаратистську з Росії, і таких прикладів в цьому році дуже багато, коли ProZorro почало це показувати всім. І літературу, яка конкретно замовляється людьми, які не розуміють, що відбувається в Україні зараз, і вони фактично мають вплив на читачів.

Так чому я кажу, що це частина айсбергу? Тому що в бібліотеках України за останні роки такої літератури накопичилося дуже багато. Ніхто жодного разу не піднімав питання в бібліотечній сфері про те, що Закон про декомунізацію стосується в тому числі й бібліотек. Якщо не прийняти це рішення на загальнонаціональному рівні, ми будемо мати в бібліотеках сходу абсолютно ту ж картину, яка є зараз. А книжки потрібно в бібліотеках замінити на інший контент. І бібліотекарі, які працюють на сході, дуже активно проти того, щоб їм постачалася література проукраїнська.

Тому я бачу наступну проблему, яка буде після того, як Мінінформполітики зможе такі книжки представити туди. Чи їх будуть прятати, будуть забирати з фондів – будь-яким способом, будь-яким способом робити так, щоб доступ до людей не був. Тому я впевнений, що повинна бути альтернативна система потрапляння книжок до людей, які їх потребують. Це і школи, і медичні заклади, в яких люди активно читають те, що їм дадуть, військові частини і правоохоронні органи. Тому я би не вважав за потрібне організовувати постачання через систему Міністерства культури, а якраз так, як планує Мінінформполітики, через місцеві адміністрації. Це дві частини питання.

І третя стосується того, що повинна бути програма дій, яка розрахована не на один сезон, коли видавництва дали ті книжки, які є в наявності чи які підготовлені і які можуть бути продані. Видавничий цикл – це десь рік, якщо якісна книжка. Тому зараз потрібно мати програму наступного року тих напрямків, по яким книжки повинні бути створені видавцями. І тільки після цього ця система нормально запрацює. Дякую. У мене все.

КОНДРАТЮК О.К. І напрямків ще немає, правильно ми розуміємо?

(Шум у залі)

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В.  Є теми, є дві теми: Донбас і Крим, і все.

БІДЕНКО А.І.  Ми три напрямки надали: це доктрина інформаційної безпеки, в основному, по  пропаганді питання  (там Почепцова книжка є і так далі). Ну, поки що ми не включили в цей етап. Другий - це реінтеграція Донбасу і Криму. І третій – це популяризація України. У цих трьох напрямках ми видавництва просили дати, що у вас є вже зараз, щоб ми відпрацювали алгоритм, бо нормального алгоритму немає зараз через ProZorro це все робити.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, я би першу позицію відкоригувала. Там інформбезпеки не настільки у нас актуальна, вона вузькопрофільна. В крайньому разі давайте тоді взагалі гібридну війну брати як тему і її особливості. Ми через це зможемо більше донести. От ми сьогодні з Олександром проговорили буквально 5 хвилин, ну реально Україна може багатьма речами бути представлена в світі, ну наприклад, англомовні книжки про історію українських революцій. Три унікальні для світу революції: Революція на граніті, Помаранчева революція і Революція гідності, які рухають країну до відкритого світу, стати частиною відкритого світу, які змінюють країну з радянської до цієї. Це мало яка країна може похвалитися такими трансформаційними процесами.

Все це треба розкривати і показувати. Це унікальний світовий досвід. Нам треба цю свою присутність нарощувати. Вже не кажучи про війну англійською мовою, історію війни, як це відбувалося. Це ж теж унікальні речі. Я думаю, що ми маємо максимально… (Шум у залі)  Я думаю, що це точно той напрямок, який ми маємо підтримати.

Більше того, серйозне занепокоєння викликає та ситуація, яка сьогодні з Інститутом української книги. Рік ми не можемо запустити його роботу. Ми не можемо видавати українську літературу. І треба дійсно перейти до нових форматів видання такої літератури, щоб були конкурси. Ми щось запустили  з державною підтримкою кіно, але теж чомусь починаємо знімати фільми жахів. От мало у нас жахів. Ну чомусь історичних форматів і патріотичних форматів дуже мало, а от фільми жахів – "саме те", що треба замовляти за гроші з державного бюджету. Оце люди реально страшенно хочуть жахів, щоб їм ще показали додатково.

Тому треба до цього підходити відповідально. А це можна тільки в тому разі, якщо це будуть міжвідомчі структури, якщо до цього буде залучена якомога більша кількість людей, щоб спеціальні структури були створені. Тому якщо ви будете цим займатися, запрошуйте нас, ми радо долучимося до цієї роботи і будемо її по максимуму рухати. Те саме стосується і от української книжки інституту. Я дуже сподіваюся, що на конкурсі з'явиться новий директор. Коли має бути конкурс? 30 червня.

ІЗ ЗАЛУ. Це ж до комітету Княжицького.

СЮМАР В.П. Так, але ми можемо якось спільно, тому що про заборону російської друкованої продукції наш комітет розглядав. Ми ж це робили і розуміли, що ми робимо це для того, щоб був поштовх українському книговидавництву. І напевно, щоб ця книжка була сучасна, а не ми Бажана перевидаємо, при всій повазі до Бажана, якесь там п'яте видання. У нас маса є потреб сьогодні, які держава має замовляти. Ну от я так вважаю. Це моя позиція.

Тому давайте підтримаємо цю ініціативу. Все, що від нас потрібно, дайте нам… 

ІЗ ЗАЛУ. Із залученням максимальним. Зараз нам треба просто запустити, як ми оплачуємо це все, тому що ключове питання сьогодні. Ми можемо робити переговори з тим самим "Фоліо". От нам подобається, вибрали. До нас запитання: чому ви вибрали цю книжку, а не іншу?

СЮМАР В.П. Створіть комісію, запросіть громадськість, запросіть депутатів – і у вас не буде жодних проблем. 

БІДЕНКО А.І. Це положення теж реєструється в Мінюсті, це теж забирає час. Я не хочу ще чекати, я хочу вже стартувати. І у нас є листи від Інституту журналістики і кіно, плюс рекомендації комітету, я вже можу стартувати. У мене вже є певний аргумент, що комітет порекомендував. Все!

СЮМАР В.П. Так.

Все. Тоді з цим теж ми рішення, вважайте, прийняли. Чекаємо від вас інформації далі, як це рухається.

І, колеги, Комунікаційна стратегія Верховної Ради, яка буде введена в дію підписом спікера. Є в когось якісь думки для обговорення? Ми, в принципі, її з вами вже розглядали.

ІЗ ЗАЛУ. Розглядали.     

СЮМАР В.П. Я теж думаю,  що це добре, що такий документ з'явиться у Верховній Раді нарешті, він вперше з'явиться. Ніколи український парламент не думав про те, яким чином він має  комунікувати з суспільством зрештою і для чого це робити. Тут вперше виписані ці підходи. Я думаю, що немає межі досконалості, але з іншого боку, хай буде такий документ.

Дякуємо розробникам, які працювали. Ми проводили з ними зустріч. Я свої пропозиції особисто надавала, їх врахували, думаю, там відсотків на 70. І дай Боже нам запустити цей процес, щоб Голова підписав. І я думаю, що і депутатам досить корисно буде подивитися і почитати.

Тому пропоную схвалити даний проект і рекомендувати спікеру утвердити його своїм розпорядження. Хто за таке рішення? Все, одноголосно. Дякую, колеги.

Всім дякую за роботу.