Анонси подій

Перейти до розділу
17 жовтня 16:52
7 листопада 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
21 вересня 16:57
Про результати засідання Комітету 19 вересня 2018 року докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

08 вересня 2017, 11:52

Стенограма 06.09.2017

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

6 вересня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Шановні колеги, будемо починати засідання. По-перше, дійсно, сьогодні і у Facebook, і скрізь говорять про загибель п'ятьох політологів і нашого колеги-журналіста в автокатастрофі. І це дійсно втрата, коли люди, які займають таку активну життєву позицію, і роблять, власне, те, що робимо і ми, гинуть на дорогах, гинуть в тій ситуації, в якій, напевно, аби трохи більше обережності, і далі можна було би бути живими, тішити своїх рідних і працювати на благо України.

Хочу висловити співчуття рідним загиблих і колегам загиблих. Хай земля буде пухом.

Пропоную починати наше з вами сьогоднішнє засідання після канікул. Порядок денний пропоную вам наступний. Вирішимо, чи будемо розглядати сьогодні законопроект про забезпечення прозорості, оскільки немає автора законопроекту. Проговоримо це питання.

Друге питання, проект Закону про меценатство у фізичній культурі і спорті,  № 6770.

Третє питання, Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно невиконання вимог законодавства України щодо організації та забезпечення захисту інформації,  № 6711.

Наступне питання, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, яким надано допуск до державної таємниці,  № 6658.

Також я з голосу пропоную розглянути питання про проведення парламентських слухань про безпеку журналістів в Україні. До нас звернулися громадські організації з цього приводу. І якщо ми приймемо відповідне рішення, то, я думаю, парламент підтримає нас і такі парламентські слухання будуть проведені.

В "Різному" пропонується розглянути питання наступні: про визначення представника комітету до складу Оргкомітету Українського форуму з управління Інтернетом; про нашу поїздку до Одеської області і дослідження ситуації на кордоні; також про початок бюджетного процесу і про заявки, які до нас поступили, – це теж пропозиція, яку я вношу з голосу; і про напрацьовані влітку законопроекти також я вас сьогодні проінформую.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую.

На засіданні у нас присутній Міністр інформаційної політики Юрій Ярославович Стець. Ми так само багато працювали влітку разом і багато речей було напрацьовано унікальних, спільно міністерством і комітетом. Я думаю, що і Юрій Олексійович розкаже про стратегію представлення України за кордоном. І проект "Українська бібліотека", який, мені здається, ми маємо теж спільно доробити і в бюджетній програмі, тому що він має серйозну для нас цінність.

Отже, колеги, перше питання.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дозвольте?

СЮМАР В.П. Будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я хочу засвідчити свою повагу депутатам комітету, і тим, що знаходяться в коаліції, у владі, і, власне, Юрію Олексійовичу, якого зараз тут немає, і іншим представникам, які вже себе називають опозицією.

СЮМАР В.П. Не в комітеті опозиція.

СТЕЦЬ Ю.Я. Хоча, я сподіваюся, вони будуть дійсно підтримувати всі, напрацьовані комітетом і профільним міністерством, проекти законів.

Так само хочу засвідчити свою повагу Громадській раді при комітеті. Ми і надалі, з початком цього політичного сезону, готові плідно співпрацювати.

Так само хочу зазначити, що моя позиція щодо своєї персони не змінилася, я не збираюся відкликати свою заяву про відставку. Між тим, згідно закону України, допоки Верховна Рада не проголосує, я маю працювати, буду це робити і, очевидно, так само буду співпрацювати і з комітетом. І допоки ця відставка не станеться юридично, власне, як і влітку, і зараз я буду працювати, роблячи все можливе для того, щоб… В Україні є свобода слова, і те, що стосується інформаційної війни з боку нашого північного сусіда, щоб це набувало чітких, зрозумілих дій з боку української влади.

Ще раз зазначу, що моя присутність тут зрозуміла: так само, як це було у попередні роки – тісна співпраця з профільним комітетом. Я тут на початку сказав, що це стосується і опозиціонерів, і представників влади, оскільки ми показували, що це в комітеті можливо, де не ділиться влада і опозиція, тому що це профільна історія.

І так само хочу подякувати за те, що комітет проголосував за внесення в порядок денний парламентських слухань щодо свободи слова, тому що останнім часом є певні проблеми, переконаний, що ми знайдемо спільну відповідь того, щоб це не відбувалось. Тому що ніби, здається, що всі колишні журналісти, але чомусь так відбувається в країні.

З великим задоволенням міністерство прийматиме активну участь у цих парламентських слуханнях.

Дякую за свій час і увагу.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Ярославовичу.

Юрій Олексійович прийшов. Почекаємо Олену, щоб розглянути перші 2 питання.

Пропоную зараз швиденько розглянути питання, де ми другий комітет, зокрема проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення стосовно невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації (№ 6711). Законопроект розроблений Державною службою з технічного захисту інформації і поданий у Верховну Раду.

Наскільки я розумію історію цього документу, він був наслідком тих кібератак, які були здійснені на українські органи влади і не лише органи влади, ви пам'ятаєте, ця історія на початку літа сталася, і Україна зазнала найбільш масштабних у своїй історії кібератак. І, ви знаєте, вона їх зазнала значною мірою через недбалість, скажемо прямо, чиновників органів державної влади. Оскільки я особисто цікавилась цією ситуацією, наскільки мене було поінформовано, чиновники всупереч забороні використовувати дану програму, яка була (ви знаєте) рішенням РНБО заборонена до використання в Україні, але органи державної влади не припинили її використання, там на оновлення був засланий вірус, і люди фактично відкрили це оновлення, хоча вже було заборонено використання цієї програми, і таким чином комп'ютери органів державної влади були заражені цим вірусом.

От в такий спосіб може діяти держава-агресор, і в такий спосіб, ви знаєте, наскільки була паралізована країна буквально на 2 доби, поки це питання не було вирішене.

І тому, наскільки я розумію, цей законопроект є наслідком такої історії, він передбачає досить прості речі: штрафи, і фактично відповідальність службовців за недбале поводження із технічною інформацією, з програмним забезпеченням, і такі речі – адміністративну відповідальність. Не кримінальну відповідальність, а адміністративну: штрафи.

Мені здається, що це слушна історія, зважаючи на те, що в XXI столітті ми живемо, і ми би мали тут бути адекватні цього, і чиновники мали би і в посадових інструкціях відповідні зміни отримати, і методичні рекомендації, як поводитися зі сферою інформації, інформатизації. Я думаю, що це тільки початок роботи для того, щоб ми реально були, не знаю, як стосовно стартап-нацією, але принаймні державою, яка розуміє, що світ змінився і не тільки папірцями має вестися документообіг, а що ось та сфера, яка є більш вразливою і ми маємо захищатися тут від таких атак, це є дуже логічно.

Тому я пропоную профільному комітету від імені нашого комітету рекомендувати прийняти даний законопроект за основу. Є якісь ідеї ще? Прошу.

ШВЕРК Г.А. … (Без мікрофону).

…Дійсно, як воно тут сформульовано, вона так націлено в першу чергу на державних службовців, на державні  організації. Але в тексті є слова про будь-які форми власності. Тобто мова іде про будь-які підприємства. Чи як?

СЮМАР В.П. Хочете, давайте напишемо "рекомендувати за вилученням", щоб тільки були державні службовці, так? Слушно.

ШВЕРК Г.А. Державні підприємства і все, що пов'язано з державною службою. А коли мова іде про будь-які підприємства, то…

СЮМАР В.П. Давайте.

ЧЕРВАКОВА О.В. А коли іде мова, наприклад, про авіапідприємства, про якісь підприємства, які забезпечують стратегічне..?

СЮМАР В.П. "Бориспіль" - це у нас що? Державне підприємство. А "Жуляни"?

_______________. Приватне.

СЮМАР В.П. Бачите. Об'єкти інфраструктури.

Слухайте, давайте так, правки до другого читання будуть вноситись. Те, що ви говорите, воно точно має бути внесено до другого читання. Звідти можна забрати це і записати, наприклад, "об'єкти критичної інфраструктури". Я би так написала. Тому що транспорт і вузли, аеропорти віднесені до таких об'єктів. Навіть якщо вони і комунальної форми власності, там теж багато чого є об'єктами критичної інфраструктури.

Його треба доопрацьовувати. Давайте напишемо тоді, що ми вважаємо, що документ потребує доопрацювання в частині визначення об'єктів критичної інфраструктури, що це має стосуватися в першу чергу посадовців, які працюють на таких об'єктах. Але рекомендуємо схвалити за основу і  далі доопрацювати до другого читання.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. І це теж можна прописати до другого читання. Я думаю, що моє формулювання є логічним. Є згода?

_______________. Так.

СЮМАР В.П. Так. Добре. Сформулюйте, будь ласка, щоб було про "об'єкти критичної інфраструктури".

О'кей. Тоді з таким зауваженням прошу підтримати таку рекомендацію. Хто за? Є. Одноголосно. Дякую.

Наступний законопроект. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, яким надано допуск до державної таємниці, а також осіб, які претендують на зайняття або обіймають посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування,   № 6658.

Законопроект трошки більший, досить серйозно пропрацьований, хоча, як на мене, в багатьох моментах заплутаний. Тут ми теж другий комітет. Мова іде про внесення змін до цілої низки кодексів і законів, зокрема там є про громадянство, про службу в органах місцевого самоврядування і про Кримінальний кодекс, і КПК.

В чому він заплутаний? Я його досить уважно читала. Автори законопроекту пропонують дуже правильні ініціативи щодо того,  що людям з подвійним громадянством не повинно бути надано дозволу на допуск до державної таємниці, що має це на етапі перевірки бути з'ясовано, обов'язково має бути надана інформація про те, чи є подвійне громадянство, чи ні. 

А також цікаво, що там існує заборона. Перепрошую, зараз, я в іншому правила. Я правила в своєму.

Він дуже "сирий", чому? Тому що, наприклад, от я читаю норми закону. "Вимоги до посадових осіб місцевих державних адміністрацій: не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають іноземне громадянство, підданство". От вони не можуть бути призначені в місцеві державні адміністрації. А от в Кабінет Міністрів вони мають право, можуть бути призначені. Де в цьому логіка,  якщо ми забороняємо в державні адміністрації? Тобто давайте вже якось один підхід. Або ми займаємо тут єдину позицію і скрізь не надаємо таке право. Або чому ми не надаємо такого права в державних адміністраціях, а надаємо в Кабінеті Міністрів?

Далі, відповідальність членів Кабінету Міністрів, прописано, що "члени Кабінету Міністрів за вчинення корупційних правопорушень, порушень вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, заборона використання службового становища в особистих цілях, а також у випадку набуття іноземного громадянства і підданства можуть бути звільнені Верховною Радою України". 

У мене питання: так, а знову-таки, як врегульовувати, чи іноземці взагалі можуть бути членами українського уряду? Тому тут багато є нюансів  з таким дуже подвійним підходом, я би так сказала. І тому законопроект відверто є "сирий", хоча ідея, як на мене, є правильною.

Я би все-таки рекомендувала його схвалити у першому читанні з дуже серйозним доопрацюванням в частині визначенням прав осіб – іноземних громадян на державній службі України, їхнього допуску щодо державної таємниці. І от врегулювання, це питання набуття й іншого громадянства, з позбавленням українського чи без позбавлення українського громадянства – це теж є, так би мовити, важливі нюанси.

Які є ще пропозиції, колеги?

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я просто не розумію процедури. Я не бачу в цьому пакеті документів висновків ГНЕУ.

СЮМАР В.П. Мені здається, що ми навіть не другий, а якийсь п'ятий комітет там. Так?

(Загальна дискусія).

 СЮМАР В.П. Ми точно можемо розглядати без висновків. Висновки можуть бути для першого комітету, який вже остаточне рішення приймає. А всі ці інші комітети, щодо яких є питання, можуть надавати висновки так.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ми в нашій частині, так, даємо висновок.

КОНДРАТЮК О.К. Те, що стосується членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, це наша частина.

СЮМАР В.П. Так, телебачення і радіомовлення.

Тобто точно, що в нашій частині це не суперечить, ми просто обговорили даний законопроект. Бо я вважаю, що державна таємниця, це теж, умовно кажучи, частково наша тематика, бо мова іде про  інформацію в будь-якому випадку і про допуск до таємної інформації. Хоч не є прямим віданням нашого комітету, але читати його треба досить детально,  в силу того, що ми точно маємо до цього певний стосунок.

Тому в нашій частині, я думаю, він точно не суперечить, так би мовити, ідеї. Пропоную рекомендувати за основу схвалити. Але так само можна вказати на певні суперечності в даному законопроекті.

Пропонується таке рішення. Хто за, прошу проголосувати. Є. Дякую.

Отже, два питання ми з вами пройшли. Можемо переходити до першого питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Я би його розглядала з автором.

СОЧКА О.О.  (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Юрист прийшов. Нацрада теж просить відкласти його розгляд. Бо зараз ідуть консультації. Вони завтра розглядають його на своєму засіданні. Там є багато їхніх нюансів. Я думаю, ми тут є союзниками. Тому що у нас є спільне завдання – вирішити проблеми, які є не вирішеними. А не вирішеними є проблеми тому, що наш законопроект, на  жаль, не дає відповіді на всі запитання, які ми з вами ухвалили в контексті деяких засобів масової інформації, які умудрилися так прописати систему власності, що там немає кінцевого бенефіціара.

Я думаю, що давайте ми все-таки перенесемо розгляд цього питання. Послухаємо, що там Нацрада скаже, і тоді будемо його розглядати вже з Миколою. Добре? Нехай він аргументує. Все. Переносимо розгляд цього питання.

Переходимо до наступного питання порядку денного - проект Закону про меценатство у фізичній культурі і спорті, 6770. Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Ці законопроекти надзвичайно важливі, звичайно. Але ви знаєте, ще зареєстрував альтернативний до нього законопроект Юрій Береза. Він теж називається "про меценатство у сфері фізичної культури і спорту".

Шановні колеги, я теж прошу, щоб ми їх розглядали разом. Тому що насправді, мені здається, що альтернативний Юрія Берези виписаний краще в частині відання нашого комітету. Це, що стосується, зокрема Закону про рекламу, про інформацію. А також в ньому набагато краще прописані пункти, де є зміни до соціальної реклами.

Тому я пропоную перенести його, і, можливо, навіть автора запросити сюди і обговорити. Тому що там є насправді чутливі питання, що стосуються соціальної реклами.

СЮМАР В.П. Давайте на наступне засідання запросимо авторів і одного, і іншого законопроектів. І, можливо, ми реально їх потім об'єднаємо, створимо щось таке одне хороше спільне.

КОНДРАТЮК О.К. Там єдине, щодо в частині відання, тому що ми не головний комітет, а головний комітет – це Комітет з питань молоді і спорту. Але в частині реклами і інформації, тому що там меценатство, там дуже багато є в частині змін якраз соціальних, бо вони наполягають на соціальній рекламі багато в чому. Бо меценатство, зрозуміло, без соціальної реклами в нас не буде працювати. Але в частині соціальної реклами, щоб там не було зловживань, зокрема політичних зловживань.

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно, буде конфлікт.

В Юрія Берези мені більше подобається. Але у зв'язку з тим, що там треба ще дещо уточнити і вам роздати всі матеріали, давайте його наступного разу розглянемо.

СЮМАР В.П. Я думаю, автори домовляться з превеликим задоволенням, а ми їм допоможемо.

КОНДРАТЮК О.К. Так. І немає висновків ГНЕУ.

СЮМАР В.П. Тоді давайте запросимо їх на наступне засідання і послухаємо. Я думаю, що це хороша історія, ми її маємо доробити. Об'єднаємо, зробимо. Колеги, тоді переносимо.

Далі. Наступне питання, яке я вас прошу проголосувати. Ви знаєте, що до нас звернулися громадські організації з пропозицією провести парламентські слухання щодо стану з безпекою журналістів в Україні. 20 листопада у всьому світі відзначається "день безкарності", ну, так би мовити, не визначається, це як погане нагадування для будь-якої влади про ті історії, які не розслідувані щодо журналістів. У нас таких історій так само багато, вони тягнуться вже останні всі 20 років і відповідей на них, на жаль, на більшість із них немає. Я думаю, що це слушна історія послухати сьогодні. Дуже багато зловживань є на цю тему безперечно щодо ситуації зі свободою слова, тим не менше якщо такі слухання можуть хоч якось змусити зрушити хоч якісь розслідування, я би пропонувала такі слухання все ж таки провести. Давайте тільки порадимося по даті: 1 листопада чи 20 листопада. 20 листопада – це несерійний тиждень і це понеділок, і це саме "день безкарності". І це було б дуже знаково. 23-го? Давайте 23-го.

ІЗ ЗАЛУ. Парламентські слухання проводяться традиційно по середам.

СЮМАР В.П. Так 23 – це середа.

Давайте ініціювати 23-го. Якщо буде зараз у нас рішення з цього питання. Хто хоче ще висловитися?

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. В листі вони пропонують нам напередодні Міжнародного "дня безкарності" за рішенням ООН відзначається у світі 2 листопада.

СЮМАР В.П. Добре. Тоді давайте 1-го. Тим паче не зайнято. Пропоную підтримати. Хто за це? Все.

Юрію Ярославовичу, я зразу до вас звертаюся, тому що тут ми звертаємося до вас, до Кабінету Міністрів вірніше, подати до середини жовтня інформаційно-аналітичні матеріали. Я думаю, що це буде підготовлено, все це є, тому на такі слухання запрошуємо всіх колег. Думаю, що Верховна Рада за це рішення проголосує, не відмовить нам в такому праві: послухати щодо цієї актуальної проблеми. Всім треба буде підписати. Ось по постанові підписуємо і пояснювальну записку.

Тепер давайте в Різному. Унікальний український Форум з управління Інтернетом. Член комітету запрошується до складу організаційного комітету. Можна аж двох. Опанасенко там був.

Опанасенко хоче поділитися враженнями?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, якщо немає інших пропозицій, тоді пропоную Олександра Опанасенка і Дмитра Стеценка призначити керувати підготовкою до Інтернету майбутнього.

Я пропоную таким чином, до речі, доручити їм також, щоб від нашого комітету там був запропонований виступ серед учасників цього форуму і донести нашу позицію зокрема по Закону "Про аудіовізуальні медіа послуги", де ми вводимо в законодавче поле всі ці новітні Інтернет-платформи, і де ми все-таки будемо закликати їх робити представництво в Україні, реєструватися в Україні і сплачувати податки в Україні. Це важлива позиція, яку наш комітет має доносити, і ми стали на цей шлях, і ми маємо довести його до кінця, і форум має бути таким майданчиком, де ми маємо цю позицію, так би мовити, обґрунтувати. Тому вам, окрім представництва, ще є така функція, щоб ми могли цю позицію там донести, все-таки підготувати якийсь виступ.

Пропоную проголосувати за таке рішення. Хто за? Добре, колеги. Дякую.

І давайте питання про поїздку членів комітету до Одеської області, до Одеси. По-перше, хто готовий їхати? Піднімаємо руки, хто готовий їхати. Дивіться, пропозиція була наступна. Я розказую ситуацію, як вона є станом на зараз. Там відбувається Міжнародна конференція по новітнім засобам масової інформації, яка в неділю буде мати дуже цікавий день теж по медіа-платформам. Досить серйозна представницька конференція – в неділю. Комітет Данченка попередньо, ми говорили з головою комітету, що вони готові з нами в кінці дня в неділю провести спільне засідання, хоча остаточно, от якщо у нас назбирається кількість людей і, так би мовити, кворум.

Тому ми пропонували так, що в неділю ми беремо участь в цьому форумі. Хоча з цим теж є питання, бо там такі цікаві організатори, і ми там з ними намагаємося погодити, щоб нам, депутатам, дозволили принаймні не сплачувати ці членські внески. Ми в якихось торгах з ними перебуваємо.

В понеділок пропонується поїхати в район Татарбунари і туди далі, до Придністров'я, на Південь. Ні, Румунія навіть, так?

Мої враження щодо останньої подорожі до Одеси. Вже по одеській трасі ви слухаєте молдовське радіо, ви слухаєте придністровське радіо і ви чуєте, здається, тільки одне українське. Я от думала, місцеві мовники взагалі дотримуються квот чи ні? Тому що постійно якась іноземна музика. Виявляється, просто радіо не наше, та й усе.

Тому в нас така пропозиція, яку, до речі, ми погодили з одеською адміністрацією. Ми з ними в активній співпраці. В понеділок поїхати Татарбунари, Кілія. Це через Затоку. Це перший день. Їхати на Південь і там дивитися. Кажуть, "біла пляма" там конкретна з українським мовленням. Треба на все це подивитися. З нами поїде представник Нацради Костинський Сергій, треба, щоб вони так само інспекцію цю провели. Від міністерства Артем, як завжди? Гаразд. Подивимося там ситуацію.

І в другий день, у вівторок, дорогою на Київ, я пропоную, тому що ми дивилися, немає сенсу повертатися нам в Одесу, оскільки вони пропонують нам на півночі Одеської області, там якраз на самому кордоні з Придністров'ям, як називається місто? Балта і Кілія. Теж вони вважають, що це проблемне місце. Ми дивимося там ситуацію, фіксуємо все і повертаємося на одеську трасу, їдемо на Київ.

Ці поїздки в нас узгоджені. Понеділок, вівторок, я думаю, це є логічно.

Зараз ми з комітетом Данченка доопрацюємо, ми з'ясуємо про неділю. І або ми виїжджаємо з вами в суботу, і в неділю починається в нас робочий день, якщо є форум. Якщо ні, то фактично в нас робота починається в понеділок вранці. І тоді потрібно бути в Одесі в понеділок вранці. Оці логістичні моменти сьогодні до вечора ми маємо погодити. Хто хоче, може приїжджати на цей форум, якщо будуть досягнуті домовленості, а можна просто бути в понеділок зранку.

За готель там домовлено, адміністрація нам замовила готель. Там ціна питання по готелю щось біля 700 гривень, хороший готель в центрі міста, так що все в порядку за номер.

Давайте оголошуватися, скільки людей готові їхати? Давайте рахувати.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Тоді давайте не планувати, що тоді ми в неділю не їдемо. Якщо я поїду на ту конференцію, то я тоді по своїй програмі туди поїду. Значить, тоді ми відміняємо це спільне засідання комітету, проводимо свій комітет у цьому селі другий вівторок на кордоні, і там приймаємо якісь рішення. Домовились? Таким чином.

Тоді ми можемо, або скажете, хто готовий приїхати в неділю ввечері в Одесу, може, хтось хоче в неділю зранку приїхати, готель там біля "Аркадії" поруч.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому ми прив'язуємося до Данченка?

СЮМАР В.П. Бо у них була ініціатива давня, що вони нас просили, щоб ми з ними спільне засідання комітету провели.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я не проти, але ти бачиш, що у нас люди не збираються, а вони нам до сих пір, їхній секретаріат не дав конкретної пропозиції. Я кожен день дзвоню, вони не можуть визначитися з елементарними питаннями. Це реально вже не наша проблема. З нашого боку…

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ні, їх не буде. Вони в неділю вже роз'їдуться. А у нас Одеська адміністрація вже все підготувала, ми там серйозно з ними в контакті, там готово все.

Ми домовилися з вами. В любому випадку ми туди їдемо, і в понеділок десь об 11-й, не раніше, виїзд з Одеси. Хто там буде доїжджати, ми можемо так десь забирати на Окружній, бо ми будемо на Бєлгород-Дністровський їхати, потім ми повертаємося в Одесу, ввечері вечеря в Одесі. Я, принаймні, планую так, можу забрати ще чотирьох людей. По іншій логістиці – можливо, візьмемо від Верховної Ради мікроавтобус, у нас є там свій автопарк. Будемо вирішувати.

ІЗ ЗАЛУ. Скільки людей?

СЮМАР В.П. Принаймні, поки що у нас 6 людей є точно. Ми спишемося і це питання вирішимо. Добре, все. Тоді з цим ми вирішили.

І тепер останнє питання, яке хотілося б обговорити, це… Колеги, давайте поговоримо про влітку напрацьовані законопроекти. Я вас проінформую, може, в когось ще є якісь ініціативи, що було зроблено за літо.

Значить, отак виглядає проект Закону про аудіовізуальні медіа послуги станом на зараз. Я просто мрію про те, коли ми за нього сядемо. Ми намагалися працювати і з індустрією, і з Національною радою, нам психологічно треба звикнути до того, що ми маємо його прийняти, а це дуже складно, бо він вводить повністю нову термінологію. Це складно і для учасників ринку, це складно для індустрії, це для нас з вами складно, бо ми вже звикли до іншої термінології. Але я нагадую, що це наше зобов'язання перед Європейським Союзом, це є в Угоді про асоціацію, ми це маємо зробити. І відповідно над цим  треба продовжувати працювати. Робочі групи, буде оголошено про них далі, як доопрацьовувати. Вже за літо ми його чистили теж як могли, прослухали всі пропозиції. Дуже прошу вас брати участь у цих робочих групах, тому що все-таки дуже хочеться його вже нарешті зареєструвати. Хоча далеко не всі цього хочуть. Окремо оголошу про робочі групи.

Далі, над чим ми працювали, колеги? Ми фактично зробили разом з секретаріатом, дякую Федору Володимировичу Гриценко. Законопроект про прядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів  місцевого самоврядування. 

Чому ми почали над цим працювати? Ви знаєте цю історію, що у нас 20 хвилин забрали у мажоритарників на суспільні мовники. Наші колеги - мажоритарні кандидати обурені таким рішенням. Повертати це – це виглядало би певною мірою досить дивно. Тому ми вирішили системно підійти до вирішення цього питання.

Якщо ви подивитеся на той закон, який існує сьогодні  про висвітлення діяльності органів державної влади, ви будете в шоці. Це закон, який категорично не відповідає жодним нормам! Він суперечить сам собі в кожній статті. Тому що в одній статті існує paten "сетео", а в іншій статті існує державне телебачення – і вони там якось співіснують поруч. Там терміни, які неможливо виконати, і ніколи вони не виконувалися.

Тому  цей законопроект ми суттєво переписали і спробували зробити з нього сучасний, нормальний, адекватний документ, який фактично регламентує порядок заключення договорів на висвітлення органів державної влади. 

Ми вперше попробували дати відповідь на питання про те, що таке "офіційний вісник". Бо після роздержавлення преси ми комунальні і державні  газети знищили, а що таке "бюлетень", який ми залишили, ніхто не знає. Ніхто не розуміє, чим він має відрізнятися конкретно від газети. Тому це визначення теж спробували дати.

Що стосується цих 20 хвилин. Ми запропонували в цьому законопроекті суспільному мовнику і його філіям розробити формати, які би давали можливість звітування народним депутатам про роботу в своєму окрузі, в своїх регіонах.  Отаким шляхом ми пішли. Таким чином ніби і відмовлено не може бути депутатові у звіті, з іншого боку це буде нормальний і сучасний формат, коли журналіст буде питати. Тобто це вже залежить від мовника, який формат це буде. Тобто це питання ми  пропонуємо врегулювати таким чином.

Вам буде надіслано цей законопроект як він є. Він абсолютно вже сучасний і приведений у відповідність повністю. Ми чітко прописали, що, зокрема, зі звернень Президента має там, наприклад, транслюватися обов'язково всіма засобами масової інформації,  якщо це офіційне звернення Президента до народу України або до парламенту, а що там вже на інших договірних умовах.

Тобто багато нюансів, які були не врегульовані щодо висвітлення діяльності органів державної влади, тут ми спробували їх врегулювати. Можемо обговорити в електронному форматі і я буду пропонувати вам  підписати цей законопроект, тому що він не просто не просто назрів, а вже, м'яко кажучи, перезрів.

І другий законопроект, який я анонсувала вже, це про акциз на російську книжку. Ідея законопроекту нашого колеги Борислава Берези була така. Ви знаєте, що ми з вами схвалили законопроект про перевірку тиражів російської книговидавничої продукції на предмет популяризації органів влади держави-агресора. Багато тиражів стоять на кордоні. Але не менше тиражів, які ніким не перевірялися, піратським способом і контрабандою завозяться в Україну. Факт лишається фактом: російської книжки на розкладках, особливо на сході України, менше не стало.

Комісія, яка би мала відсівати і чітко пояснювати, чому вона не дозволяє той чи інший тираж, я не бачила жодного разу висновків цієї комісії. Це мене теж дуже тривожить. Тому що якщо закон приймається, а орган влади не спроможний забезпечити роботу відповідної структури, яка має бути створена і має ефективно працювати, це означає, що закон не працює.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ну хочеться ще й обґрунтування почитати. Але питання контрабанди все одно це не вирішує.

Тому законопроект передбачає марку, яка має клеїтися на російську книжку при завезенні на територію України. Друге питання, чи ця марка має бути як дозвільна, чи за неї має сплачуватися податок. Я за те, щоб за неї сплачувався податок 20% вартості вже на етапі завезення цієї книжки. Таким чином російська книжка буде дорожча.

І є, звичайно, дискусійне питання. Питання дуже складне, знаєте чому? Тому що якщо це підакцизний товар, то він підакцизний з різних країн. В даному випадку ми визначаємо підакцизний товар тільки цей. Це певна нерівність тут закладена. Інші іноземні книжки ми такою акцизною маркою не обкладаємо. Тому тут є нюанси і питання до дискусії. Знову ж таки, до чого я все це говорю? Якщо будуть якісь ідеї, можливо, інші пропозиції, теж прошу їх висловлювати.

Я ще хочу порадитися з економістами, які є фахівцями в контексті податкової політики в першу чергу, яким чином ми можемо тут вирішити проблему контрабанди російських книжок і простимулювати українське книговидавництво. Якщо будуть якісь ідеї, прошу про це повідомити. І якщо є у вас ініціативи якісь, теж прошу про них оголосити.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Колеги, я ще хотіла нагадати вам, що в нас там друге читання Закону про рекламу на транспорті. То треба розглянути його на наступному комітеті.

СЮМАР В.П. А чому ми його не винесли на друге читання? А він доопрацьований в першому?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ну винесемо. На наступне засідання винесемо.

Тепер наступне питання, дуже важливе, це законопроект про зовнішню рекламу. Міністерство економіки фактично готове нам віддати його, зробити як комітетський цей законопроект. Це системний документ, але підготовлений економістом в першу чергу, тому що він визначає конкурсні процедури для компаній, які хочуть мати зовнішню рекламу, але не визначає багато норм, пов'язаних з тим, який порядок оцієї зовнішньої реклами  ми би хотіли б мати для своєї країни, таких державостворюючих моментів.

Ми зараз з розробниками цього документу розмовляємо, я сподіваюся, що ми знайдемо якісь критерії з тим, щоб не перетворювати українські міста на Шанхай, щоб питання і мовної політики, зокрема в зовнішній рекламі було адекватно врегульовано, і формат з містобудуванням – все це узгоджувалося, і конкурсні процедури відповідно для рекламних компаній.

КОНДРАТЮК О.К. Це дуже цікавий закон, який нам треба на комітеті найближчим часом розглянути.

 

СЮМАР В.П. Зараз будемо доопрацьовувати, як тільки він буде вже готовий, ми винесемо, будемо розглядати, і це справді дуже цікава робота, ми зможемо зробити серйозну реформу у сфері зовнішньої реклами, над якою вже працювали і багато фахівців із громадського сектору також.  Про це ми теж сказали.

І останнє тоді, Юрію Ярославовичу, тоді про нашу роботу по стратегії представлення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я попросив би слово Артему надати. Єдине, на чому ще раз наголошую, що для нас було б важливо, щоб ми так само продуктивно попрацювали цей політичний сезон, як минулий.

Стосовно проекту бюджету, я би просив, щоб ми на наступному засіданні теж проговорили, є питання, і наші пропозиції. Там, якщо можна, тоді по співпраці і по книжкам, і те, що говорила Вікторія Сюмар.

Артеме, прошу сюди.

БІДЕНКО А.І. По книжкам. Вже перша партія по мистецьких конкурсах у нас пройшла. Я думаю, що найближчим часом ми зможемо презентувати взагалі це як проект. Найближчим часом буде ще кілька хвиль по фактично всім найбільшим видавництвам, по книжках, як для зони АТО, так і популяризації України, тобто це іншомовні книжки, ми концентруємося, тому що видання україномовних все ж таки для міністерства  залишається трохи такою забороненою темою, казначейство це не сприймає. Для цього є Інститут "Українська книжка", за нами так звані іншомовні видання. Але для того самого Сходу російською мовою це абсолютно "читабельно", і правильна позиція – там більше читають російською.

Бюджет на наступний рік, якщо все буде добре, якщо парламент проголосує, то теж будуть закладені кошти на видання книжок, з видавництвами ми працюємо, повністю всі процеси відкриті, вони публікують всі ці конкурси по книжках у нас на сайті, їду на конгрес у Львові – теж презентувати цей проект в кінці вересня. Все це буде теж озвучено. Це по книжках. Якщо будуть якісь питання…

СТЕЦЬ Ю.Я. Я ще додам. Дивіться, логіка наступна, що у нас є певний перелік видань, власне, які є українськими, які займаються тим, що видають українську книгу, але у нас немає програм чи не було окремо державної програми, яка ці українські книжки про новітню історію України видавала би іноземними мовами – англійською, російською – і вони йшли б на зовнішній ринок.

Власне, є хороший проект Лойка "Аеропорт",  зараз новий проект "Рейс" про історію катастрофи МН-17. Але це не була така системна робота.

Після діалогу, після великої роботи між міністерством і Вікою Сюмар як голови комітету, власне, цей проект запущений. Є фінансування. Воно все проходить по системі "ProZorro", і ці конкурси абсолютно відкриті.

Власне, я вважаю, що для українських видань це теж дуже важлива історія, тому що ми якимось чином фінансово їх підтримуємо. А ті автори, які створюють цей продукт, цей контент, вони так само розуміють, що це не закінчується на тому, що їх читає тільки український читач, який, власне, є частиною цієї історії, який і так розуміє і бачить, що відбувається і відбувалося в країні в 2014-15 роках.

Між тим, на наступний рік ця програма так само буде діяти. Власне, хотілося б розширити співпрацю. Щоб тоді наші пропозиції, міністерські, розглядалися б на комітеті, а пропозиції, які будуть розглядати вже під час роботи, наприклад, в пункті "Різне" на комітеті, так само надходили б до нас. Тоді це теж було б спільним проектом міністерства і комітету, що було би, напевне, більш продуктивно. Тобто якісь, наприклад, видання, які ми не помічали, вони були б підсказані нам, і навпаки. Тоді б ми розглядали якісь питання, які б не були контраверсійними. Це, що стосується видань.

Але вже зараз реально якісна робота пророблена. Ми в письмовому вигляді проінформуємо комітет, ви тоді це сможете спокійно подивитися в нормальному режимі.

Там були запити від народних депутатів, але не комітету. Ми це у вигляді листа для вас зробимо. Мені здається, що хороша робота пророблена і головою комітету, і Артемом.

Тобто, нарешті, системна робота про те, що відбувалося в останні роки в Україні українськими якісними авторами, є в перекладі на іноземні мови. Більше того, це хороший продукт, який можуть з собою возити депутати, коли вони зустрічаються, наприклад, зі своїми колегами на Раді Європи, в ООН, в інших державних і недержавних структурах Євросоюзу, інших країн.

Тобто переїжджати постійно з тими книжками, які є вже 25 років, про Україну, там красиві видання, хороший глянець, але ні про що насправді. Тобто він не презентує Україну, новітню Україну.

КОНДРАТЮК О.К. Фотоальбом?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну да. Тобто хороша історія, наприклад, Чернівецький університет, якісна, красива фотокартка, але він вже виглядає навіть інакше.

Якщо ми говоримо, наприклад, про якусь історію, яка теж є частиною того, чим нас знищували, тому що частина тієї історії, яку нам нав'язували, вона трохи не та історія, яка є правдивою. А тим більше, вже велика зміна відбулася за останні 3 роки. То варто було б ці видання теж долучати до своєї роботи як обмін тією літературою, який відбувається на зустрічах.

На наступний рік ми вичистимо вже, завдяки і депутатам в тому числі, цей перелік питань. Я думаю, що якщо ми зможемо зробити велику кількість цих видань, то ми б тоді запропонували і комітетам Верховної Ради, в першу чергу, євроінтеграції і комітету, профільним якого є Міністерство закордонних справ, щоб вони з собою ці матеріали возили. Вони достатньо якісні, переклади теж якісні, виглядає дуже достойно. Саме з цим я би радив їздити депутатам, коли вони презентують Україну. Тому що це одне з нарікань, що немає з чим їздити. Це, що стосується роботи над книжками.

Що ще я хотів би сказати, це дуже важливо, це стосується телерадіовеж, які зараз ще мають бути дороблені в зоні конфлікту, на Донбасі. За останніх два роки те, що було зроблено і по Карачуну, Чонгар окремо, і по Бахмутівці, залишилась важлива історія, і це буде остання "біла пляма", нарешті закриємо там і Авдіївку, і зайдемо далеко на територію непідконтрольну – це, що стосується Покровська, колишнього Красноармійська.

Вчора у нас відбулась нарада, на якій були присутні я, Євдоченко -  Держспецзв'язок,  Артеменко. Тобто, власне, ми випрацювали механізм, яким чином ми можемо найближчим часом побудувати цю вежу. І над цим вже зроблена велика робота в Покровську. Це стосується і міста, яке виділило вже землю, по факту можна почати будівництво.

Єдина проблема поки, як завжди, впирається в кошти. Якщо мені не вдасться вибити найближчим часом з резервного фонду, допоки не проголосують земельну ставку, кошти для будівництва вежі в Покровську, то, очевидно, я буду просити підтримки комітету, щоб вносили зміни.

СЮМАР В.П. Ми передали інформацію, Юрію Ярославовичу, зразу вам кажу. Ми передали інформацію Прем'єр-міністру, він пообіцяв дослухатися по змінам до бюджету, 25 мільйонів по вежі в Покровську. Мені принаймні Стокоз передав з  Донецької ВЦА.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так. У мене так само була розмова про це з Прем'єр-міністром. Але знаючи певні, думаю, що не велика таємниця, що "о'кей, о'кей", а потім довго-довго все відбувається. Ще раз кажу, ціна питання – місяць. Якщо протягом місяця  будуть виділені кошти – супер. Якщо не будуть виділені, тоді прийду на комітет і буду просити вашої підтримки.

Є велика кількість представників різних фракцій. Питання не політичне, питання громадян України, якими ми всі являємося. Тоді я попросив би, щоб це було…

КОНДРАТЮК О.К. Так сума – це 25 мільйонів?

СТЕЦЬ Ю.Я. Питання 25 мільйонів – це стосується вежі, фідерів, антен, передавачів, тобто весь комплекс реально.  Власне, саму вежу можна побудувати за менший кошт.

Наприклад, в Бахмутівці будували вежу, яку нам передала американці. На Карачуні будували вежу спільно, і там "Карантез", власне, за свої кошти, не просячи з бюджету спеціально ці кошти виділити. Тут, власне, без виділення цих коштів ми просто її не побудуємо. Вчорашня робоча група засвідчила, що це дуже можливо, і, власне, можна це зробити достатньо швидко.

Ще раз кажу, вежа в Покровську покриє всі "білі плями", які там у нас є в направленні на Донецьк. Це би було там здорово і  ми могли би це спільно зробити. Це було би доброю такою історією для нас всіх.

Окремо хочу подякувати, неполітична зараз заява, хочу подякувати Юрію Павленко, тому що дуже велика робота була проведена, і при цьому не вішаючи там собі на щит політичний. А, власне,  там робоча  була поїздка і декілька поїздок, які були спільні.

Дуже би хотілось до моменту того, як парламент проголосує,  пришвидшити цей процес, щоб він зарухався активно. Це, що стосується історії з зоною АТО, з зоною конфлікту, з Донбасом.

Тепер, що стосується південної історії. Що стосується Чонгару, то там є механізми і вони вже там задіяні, в тому числі і технічно, щоб збільшити висоту цієї вежі. Пропрацьовано вже комісією при Міністерстві інформаційної політики про відновлення мовлення в південних областях і побудову іншої вежі, яка буде мовити на Крим ціленаправлено. 

Що стосується інших областей, таких "білих плям", за 25 років їх наплодилося, їх є багато. Я не можу сказати, що це було там спеціально зроблено Російською Федерацією, можливо це не робилось просто взагалі. Це стосується і північних областей України, ясно, що там Одеська область. За Одесу, там жах коїться. І, власне, немає там куди вішати ці передавачі, просто не існує куди вішати.

Думаю, що як тільки ми закриємо Донбас і попрацюємо активно на Крим, і хоча би до Сімферополя і трохи далі ми зможемо закрити сигналами українських телеканалів і радіостанцій з Херсонської області, можна тоді було б рухатися і на Північ країни, де межа з Білоруссю, і з Російською Федерацією, і що стосується південної частини Одеської області.

І окремо хочу проінформувати, що найближчим часом вже в повному обсязі запрацює іномовлення України. В складній країні. Ми цього добивались дуже довго, але принаймні зараз уже підписуються договори між телеканалом "UTV", мультимедійною платформою, і провайдерами білоруськими. Документи підписані, технічні питання залишились, для того, щоб телеканал з'явився в Білорусі. Для нас це було би дуже важливо, тому що ми всі розуміємо, який вплив хоче мати Росія на країну – нашого сусіда. Власне, у нас теж нічого не змінилося, ми хочемо, щоб точка зору України про те, що відбувається в Україні, звучала в Білорусі правдиво, те, що є насправді, а не те, як це бачить там Путін і його компанія, власне, під назвою ФСБ.

Це те, що я хотів проінформувати. Це те, що вдалося за літо зробити, завдяки також і представникам комітету.

Юро, окремо дякую ще раз.

СЮМАР В.П. Додам просто нюанси. По книжкам. Ви знаєте, Україна 16 років бере участь у Франкфуртській книжковій виставці, і тільки, по-моєму, один рік возила туди літературу взагалі англійською мовою. Ви собі уявляєте, як німці, британці ходять повз нашу виставку і україномовні книжки там бачать цією "туземською кирилицею", і таким чином ми представляли Україну за бюджетні гроші. Відверто, стид і сором!

І тут приходить жіночка з МЗС, яка розказує, що вона 25 років там пропрацювала. На що я їй сказала, що вона явно там засиділася й інколи треба міняти роботу, щоб якось адекватніше сприймати реальність. Тому що до цих пір недоукомплектована оця українська виставка.

Як Україна, яка переживає воєнний конфлікт, Україна, яка  сьогодні  пережила Революцію Гідності, і ми не можемо це достойно представити?  А у нас всі сприймають країну як країну суцільної корупції – і це єдине, що є сьогодні,  на жаль, на 90% брендом країни. Це стид і сором! Ні в посольствах цих книжок не вистачає, хоча вони кажуть: "Ні, ні, у нас все є". Бо їм тут здається в Києві, що там все є.

Тому цю роботу, з одного боку, ми вели. З другого боку, ми сфокусувалися на бібліотеках Сходу. Ми нарешті з'ясували, скільки їх там є, яка у них є потреба в літературі й яка література там в першу чергу потрібна. І от ми спільно придумали цей проект "Українська бібліотека", яка буде для всіх бібліотек Сходу, - і питання по історії України, і питання по історії Сходу і Донбасу, україно-російських відносин. Все це буде поставлено в усі бібліотеки,  в усі військові частини і в прикордонні частини, щоб люди могли читати і все-таки  в такий спосіб українську ідеологію там поширювати.

Дякую, міністерство, мені здається, тут дуже добре виконує свою функцію. І я пообіцяла, що вже попробую пролобіювати 5 мільйонів гривень ще цього року на закупівлю цих книжок. Їх об'єктивно там чекають.

Отака інформація, колеги. Дякую.

Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Юрію Ярославовичу, шановна Вікторіє Петрівно, шановні колеги, я до Юрія Ярославовича хочу звернутися.

Юрію Ярославовичу, я дякую за ваш виступ, за участь у комітеті. Я просив би, коли ми говоримо про поширення мовлення на Донбасі в частині Луганської області, там залишається невирішеним питання навіть при будівництві чи відкритті Бахмутовки, тому що сигнал все одно не заходить на неконтрольовану територію в повній мірі. Тому треба знаходити ще одне місце, найкраще з них – це в районі Попасної, але воно знаходиться під постійним обстрілом, тому я думаю, що оцю тему, де має бути чи  вишка, чи якийсь інший носій на неконтрольовану територію, вона залишається актуальною для Луганської області. Так, в Покровському, якщо вдасться зрушити з місця вже початок будівництва, тоді це вирішить…

СЮМАР В.П. Може, ближче все-таки знайти?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, Покровське – там найкраще виходить, плюс там землю уже вибили.

СТЕЦЬ Ю.Я. І прорахували, як ми можемо, там же рельєфи.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Там була дискусія, де найкраще, то, мабуть, Покровське – найкраще.

СЮМАР В.П. Про Попасну – так, про Попасну я згодна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, в саму Попасну не можна, попаснянську вишку брати, там наші колеги теж були, бачили.

Я і кажу, що ця тема є актуальною. І зі свого боку я теж готовий надавати будь-яке сприяння, навіть політичного характеру, бо певні органи влади там залежні від наших впливів теж.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О.  І останнє, це просто так, для інформації. Очевидно, ми тут знайшли формулу роботи в комітеті, особливо, що стосується інформаційної політики на Донбасі, позаполітичну. Так?

Так, я представляю "Опоблок" рідної України, але мені прикро, що Адміністрація Президента не знаходить в собі політичної сили діяти позаполітично. Тому, не дивлячись на запрошення Луганської обласної державної адміністрації, а так склалось, що я просто в ті дні перебував в Луганській області, на відкриття вишки в Бахмутівці, вранці певні особи Адміністрації Президента просто викреслили із списку як члена комітету.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це так, заради інформації, позаполітично.

СЮМАР В.П. Дякую колеги за роботу.