Анонси подій

Перейти до розділу
05 вересня 16:56
19 вересня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
04 липня 17:27
Комітет розраховує закінчити реформування друкованих ЗМІ в цьому році, а відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Національної ради за квотою парламенту – на старті наступної сесії докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

22 березня 2017, 18:30

Стенограма 22.03.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова та інформаційної політики

 

 

22 березня 2017 року

 

 

СЮМАР В.П. Шановні колеги! Будемо починати засідання нашого комітету. Зараз пані Олена Кондратюк обіцяє бути, бо в неї багато законопроектів зібралося, які ми переносили декілька разів, тому нам важливо сьогодні їх розглянути. Але порядок денний пропоную до розгляду наступний.

 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушенням слуху, номер 6031.

Друге питання – проект Закону про внесення змін до Закону України   "Про рекламу", номер 6135. Автор, Оксана Корчинська, присутня.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках культурної спадщини, номер 5679.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення, номер 5679-1, альтернативний.

Проект Закону про детінізацію ринку  азартних ігор та забезпечення доходами  бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань, номер 4663.

Альтернативний до нього 4663-1.

Сьоме питання – про звернення Прес-служби Апарату Верховної Ради України щодо розгляду питання про анулювання картки акредитації журналіста інформаційного агентства "17 канал" Коцаби Р.П.

Восьме – про надання роз'яснень щодо права народного депутата України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України". Ми знімаємо зараз це питання, воно не допрацьоване.

І таким чином восьме питання – це про законодавче регулювання деяких питань реформування газети "Голос України".

І "Різне".

Чи будуть ще якісь пропозиції, колеги? Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. (Без мікрофону). Якщо можна, в "Різному" обговорити, у нас накопичилось…

СЮМАР В.П. Включайте мікрофони, бо ведеться запис.

СЕВРЮКОВ В.В. Вибачайте. Прошу розглянути зміни до Закону України "Про рекламу", у нас вже багато назбиралось законопроектів, можливо, варто провести якісь в парламенті тематичні голосування і нарешті їх внести. Вже другий рік збираються.

СЮМАР В.П. Ну, це ви про ті, що сьогодні внесені до порядку денного?

СЕВРЮКОВ В.В.  Ні, крім тих, що внесені, у мене є вже ось 6 законів, які чекають внесення в зал.

СЮМАР В.П.  Зараз з'ясуємо. А, в зал? О'кей. Зрозуміла. Це в "Різному" запропонуєте.

І ще в "Різному" нам розкажуть коротко колеги про комунікативну стратегію і про положення про акредитацію. І я пропоную розглянути пропозицію по "Віче". Я вас поінформую, яка там ситуація і запропоную можливі рішення. Гаразд?

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Є. Одноголосно. Дякую.

Починаємо, колеги, із урядового законопроекту. Будемо чекати пані Олену. Тому розглядаємо урядовий законопроект, який стосується захисту осіб із вадами слуху, із порушеннями слуху.

Власне, суть законопроекту. З одного боку, він виправляє якраз оце звичне для нас формулювання – "вади слуху" на "порушення слуху", що є слушним цілком. А з другого боку, він вводить зобов'язання для всіх електронних ЗМІ, так, для аудіовізуального продукту забезпечити, ну, досить серйозний відсоток перекладу на мову жестів. Зокрема, до 2019 року аж на 50 відсотків усім телекомпаніям.

Я пропоную обговорити цю пропозицію. Можливо, хтось знайомий тут з досвідом міжнародним, зі стандартами європейськими в цьому питанні? Прошу.

Тоді скажу свою позицію. Моя позиція: цей засіб є певно мірою надмірним, якщо ми так зобов'язуємо у нас тільки приватних мовників. Щодо квот, які би стосувалися в даному випадку, я думаю, вони доречними є у випадку суспільного мовника, і то треба дискутувати про той контент, який має відповідним чином перекладатися. Це мені здається доречним.

Що стосується всіх приватних мовників зобов'язати 50 відсотків контенту перекладати мовою жестів, ну, я не думаю, що це є в будь-якій країні світу, і мені здається, що тут все-таки має бути добра воля мовників.

Які у нас є ще пропозиції? Є представник сьогодні Держкомітету Микола Білоус. Ви розробляли цей законопроект. Є у нас? Де ви?

БІЛОУС М.А. Дорого дня, шановні колеги!

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, чим зумовлена, от що за необхідність була цього законопроекту?

БІЛОУС М. (Без мікрофону)  Перше, це у нас є більше 10 законів, які регламентують, власне, цю частину роботи. Вони рознесені по різним законам. І в кожному законі трактується інша норма й інші умови. Безумовно, було б добре, якби завдяки цим внесеним змінам можна було навести порядок більше ніж в 10 законах, привести це до однієї якоїсь норми.  

СЮМАР В.П. А в яких 10 законах це є? Перерахуйте, будь ласка.

БІЛОУС М.А. (Без мікрофону) Закон про … захищення інвалідів України, про кіно, про рекламу, вибори Президента, про телебачення й радіомовлення, народних депутатів (Закон про вибори), про засади державної мовної політики і так далі, і так далі, і так далі. І в кожному із цих законів є інші трактування, інші підходи, інші вимоги до забезпечення цієї норми. Безумовно, це складає певне напруження, і кожен читає так, як йому вигідно, чи той, чи інший закон.

Є у нас Закон про … політику і забезпечення державної політики у сфері праці. Там теж треба ці норми регламентувати.

І третє – це Національна рада як регулятор. Вона не може пред'явити мовнику ніяких вимог і не може потім проконтролювати в частині виконання цього, тому що, знову ж таки, немає бази.

СЮМАР В.П. Чи ви вивчали, коли ви випрацьовували оці норми, які ви напрацювали, чи ви вивчали європейський досвід і чи є от подібні вимоги в країнах Європейського Союзу?    

БІЛОУС М.А. Безумовно. Безумовно, є такі вимоги.

СЮМАР В.П. Скільки відсотків?

БІЛОУС М.А. Але не 50 відсотків. Ми подивилися, це в межах 15-17, до 20 відсотків, і не на всі програми.

ІЗ ЗАЛУ. Інформаційні, мабуть.

БІЛОУС М.А. Абсолютно вірно. І не на всі програми. Дивіться, в переліку законів, в які треба внести зміни, є там, наприклад, Закон про вибори народних депутатів. Зрозуміло, що як частина суспільства ці люди мають знати, мають чути.

СЮМАР В.П. Дякую, зрозуміло.

Історія нам зрозуміла, що передвиборчу агітацію мають чути люди з вадами слуху – це все слушно. Але ви самі кажете, що сто відсотків в жодній європейській країні немає вимоги про 50 відсотків, яку мають виконувати всі комерційні мовники. Ми не підрахували ні скільки це коштує, ні в який спосіб  це буде забезпечуватися. І, взагалі, чим це викликана така потреба в даному випадку.

Колеги, я думаю, що тут є суттєве недопрацювання з боку уряду. Я би рекомендувала цей законопроект відправити уряду на доопрацювання. Тому що, з одного боку, треба виправляти те, що ви кажете, але давайте робити це в здоровий спосіб, а не в спосіб зобов'язання про 50% мовників, і жорстка санкція у вигляді 5%.

Багато представників. Будемо по черзі: народні депутати Владислав Севрюков, Олександр Опанасенко, а потім послухаємо громадські організації.

СЕВРЮКОВ В.В. У мене є інформація, що в Польщі 10% квартального обсягу мовлення мають забезпечити телеканали програмами з сурдоперекладом чи аудіоописом, це перше.

І друге, враховуючи, що тут торкається ще в цьому законопроекті питань виборів, треба дуже уважно подивитися, бо потім можна просто політичну рекламу, за це теж буде багато питань.

І третє, я вважаю, що обов'язково треба залучити Національну раду до обговорення і до підготовки. Хотілося б знати їхню думку. Бо потім теж є питання моніторингу, аналізу і накладання штрафів. І виконання багато в чому від них буде залежати. Дякую.

СЮМАР В.П. Почули. Олександр Опанасенко, прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене було питання якраз в підтримку того, що, можливо, підтримати по державним, по суспільному телебаченню і радіомовленню, а якщо комерційне, було б цікаво, чи є такі інструменти, наприклад, не зобов'язання, а стимулювання? Наприклад, ті канали, які перекладають мовою жестів свої, скажімо, інформаційні блоки, новини чи щось ще, наприклад, отримують знижку від вартості ліцензії чи щось таке.  Щоб ми могли простимулювати, а кожний з них вибере згідно своєї моделі.

 

СЮМАР В.П. Тут навпаки, треба заплатити за те, щоб 50% не перекладати.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Я розумію. Я кажу про те, що модель така, що ми не маємо зобов'язати, але ми маємо стимулювати. Якщо ми можемо створити стимули, і якщо це підтримується, тоді, мені здається, це більш конкретно: вони самі мають вирішувати – підтримувати чи ні. Дякую.

СЮМАР В.П. Це, до речі, до уряду пропозиція відповідна.

Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я би ще додала до пропозиції – врахувати бачення Головного науково-експертного управління. Тому що я щойно подивилася на їхній висновок, там теж абсолютно слушно зазначено. Наприклад, те, що стосується таких ситуацій як попередження про надзвичайні ситуації, попередження про ризики – це дійсно має бути перекладено на мову жестів, тому що люди з вадами слуху мусять про це знати. Стосовно решти навіть у ГНЕУ виникають запитання. Крім того, також ГНЕУ говорить про те, що немає конкретизації стосовно жестової мови, яка саме. Тому що от експерти нам говорять, що є 152 жестових мови в світі.

Я думаю, що просто можна було б взяти висновок ГНЕУ і по цих перерахованих зауваженнях, їх просто врахувати разом з тим, що висловлюють члени комітету.

СЮМАР В.П. Дякую за пропозицію. Я уявляю собі, "Дизель-шоу" перекладене на мову жестів. Це буде таке ще одне шоу. Треба буде добре заплатити перекладачу.

Прошу. Представтеся, будь ласка.

КОТЕЛЕНЕЦЬ С.В. Я представник Українського товариства глухих.  (Без мікрофону). Справа в тому, що дійсно цей закон – це наболіла тема, дуже наболіла. По-перше, у інвалідів зі слуху немає можливості повноцінно брати участь у виборній пропаганді, у роботі по виборах народних депутатів, по виборах Президента України і так далі. У нас немає прямого доступу до всієї інформації на телебаченні. Виступ Президента не завжди транслюється з сурдоперекладом, по-перше.

По-друге, ми нормально сприймаємо всі зауваження, власне, до цього проекту і згодні, що не завжди можна зробити 50, 100 відсотків, але там мова не тільки про жестову мову, там мова  і про субтитрування.

Сьогодні Україна іде до, як кажуть, цивілізованої роботи. Є таке поняття, як універсальний дизайн, коли інтер'єри, ліфти пристосовуються не тільки для інвалідів, але й для будь-якої особи, скажемо, до літніх людей і так далі. Коли ними можуть користуватися будь-хто: хто погано бачить, хто погано чує, але не є інвалідом. Оце субтитри, жестова мова, звичайно, це основна мова спілкування … (не чути, без мікрофону)

… вважають просто погано чують, їм потрібно субтитрування, їм потрібні такі самі умови, як і нам. Ми дуже просимо підтримати цей проект закону, тому що ми починали працювати над цим проектом з 2009 року.

СЮМАР В.П. Добре. Ми почули. Дякуємо вам. Давайте ми зараз подумаємо. Це важливе для нас зауваження.

Давайте ще почуємо індустрію, когось одного, і будемо приймати рішення.

Прошу, ви від кого?

СОЦЬКА А.М. Адміністрація Президента. Від Уповноваженого з справ людей з інвалідністю.

СЮМАР В.П. Давайте, тільки коротко. Прошу.

СОЦЬКА А.М.  В Україні 3 мільйона погано чуючих людей, з них 150 тисяч мають інвалідність. Ще з 2014 року є офіційні листи (потрібно буде, ми надамо копії) "Новий канал", ICTV і Інтер проінформували про те, що у них на 24 – 36 відсотків адаптований телепродукт для людей з вадами слуху і зору. Це вже на 2014 рік, у нас сьогодні 2017 рік.

Ще в 2011 році було прийнято План дій з реалізації Конвенції захисту прав людей з інвалідністю, і вже в цьому документі було визначено, що до 2020 року на 50 відсотків має бути зроблений весь теле і радіопродукт. Тобто ці норми, які уже діють в Україні протягом 5 років.

Є Конвенція ООН про права людей з інвалідністю, яка діє в Україні уже 9 років, яка зобов'язує нас забезпечити доступ людей з вадами слуху і зору до теле і радіопродукту. Півтора року тому Україна захищала доповідь про реалізацію Конвенції з прав людей з інвалідністю перед Комітетом ООН. І Комітет ООН висловив стурбованість і зобов'язав Україну забезпечити доступ до теле і радіопродукту  людям з вадами слуху і зору.

 Ми були дотичні до розроблення цього закону, над ним було проведено величезний масив роботи, в тому числі і з приватними комунальними установами, які надають відповідні послуги, а сьогодні кожна комунальна установа має в своєму штаті сурдоперекладача. Уже в цьому році на 1 січня новорічне вітання Президента було субтитроване і було субтитроване вітання людей з інвалідністю до Міжнародного дня людей з інвалідністю.

КОНДРАТЮК О.К.  Цього року не було. Вітання Президента новорічне – не було.

СОЦЬКА А.М. Не на всіх каналах. На одному з каналів було субтитроване. Тобто це залежить від каналу.

І на сьогодні жоден мультфільм не може подивитися дитинка з порушенням слуху, вона просто відірвана від світу.

Знаєте, слухаючи ваші коментарі, мені здається, ми не знаємо, в якому з факторів ми не розуміємо існування ось таких проблем у людей.

Для телеканалів це не є проблема, вони готові це зробити. Лишень треба законодавче підґрунтя для обґрунтування того, що ми спрямовуємо якісь там спонсорські кошти на те, щоб забезпечити субтитрування.

СЮМАР В.П. Так, почули. Дякую за цю інформацію. Дуже коротко я попрошу ще від індустрії.

 

КОВАЛЬ І.В.  Я прошу врахувати, є кілька питань, які треба, ну цей документ треба опрацювати з розумінням двох речей. Хоча в цьому законі не вказано конкретно, чи ми говоримо про субтитрування або про сурдопереклад. Сурдопереклад є єдиним можливим шляхом забезпечення доступу для контенту, який відбуваються наживо. Відповідно канали новостійні не можуть забезпечити це.

СЮМАР В.П. Так. Це зрозуміло.

КОВАЛЬ І.В.  Скажімо так, коли ми минулого разу це говорили,  на всі канали сурдоперекладачів належної якості підготовки, їх ніколи не вистачить, особливо якщо треба 12 годин на день, мінімум, надавати відповідну інформацію. Тобто з субтитрами ситуація трошки інша.

СЮМАР В.П. Все. Дякую. Колеги, давайте будемо приймати рішення. Що я вам хочу сказати? Дійсно, на жаль, Держкомтелерадіо, мені задається, неякісно опрацював цей документ, тому що дійсно не враховані важливі моменти, що у нас дуже багато є зараз каналів з прямим ефіром по 18 годин на добу. А це треба враховувати, бо їх реально багато є. Це треба розмежовувати, розрізняти види контенту, потребу, виходити з потреби людей.

Очевидно, що треба захищати людей з порушеннями слуху і зору, але, по-перше, види інформації перераховувати. Чому цього всього не було зроблено, хто працював над документом, які фахівці – є питання.

Тому у нас з вами є два варіанти рішень. Перше рішення: на доопрацювання уряду. Але оскільки процес дуже довго затягується, то є нюанси. Друге рішення: в першому читанні приймати і до другого доопрацьовувати. Але внести ці канали інформаційні буде практично нереально. Ми можемо там змінити ці всі відсотки і подібні речі.

І більше того, в такому вигляді, якщо ми його ставимо на голосування в першому читанні, я дуже сумніваюся, що він може пройти зал.

Тому от давайте, напевно, голосуванням вирішимо, як ми будемо тут діяти.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Може і були, але даруйте, але, правда, нюанси.

ОНУФРИК Б.С. Не люблю, коли нав'язують речі, які не можна нав'язувати.

СЮМАР В.П. Пані Оля, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, можливо, ми з врахуванням соціальної значущості цього питання створимо робочу групу і доопрацюємо його в комітеті – і таким чином вирішимо це.

СЮМАР В.П. Але як ми тоді процедурно на перше читання підемо? Як ми підемо на перше? Ми ж не зможемо з низкою зауважень дати його в перше читання, розумієте! 

Ми за те, щоб це питання якомога швидше вирішити. Але якщо воно буде опрацьовано і вирішено – це для нашого комітету буде величезний плюс, що ми вийшли з такої прекрасною соціальною ініціативою.

ЧЕРВАКОВА О.В. Або ми можемо його, наприклад, перенести як депутатський вже доопрацьований. Ну нам же треба не авторство, а результат, правильно?

КОНДРАТЮК О.К. Хто буде в робочій групі напрацьовувати цей законопроект?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми можемо Громадську раду до цього залучити,  по-перше.

ІЗ ЗАЛУ. Може, Нацраду?

ЧЕРВАКОВА О.В. Перше читання. Ну, по-перше, Віка правильно каже, що він залу не пройде. Це раз.

По-друге, якщо ми зараз будемо його, навіть в такому вигляді він пройде залу, то потім по 116-й статті Регламенту ми не внесемо туди те, про що ми зараз говорили.

СЮМАР В.П. Ви просто зрозумійте і нашу позицію. Вона, по-перше, спрямована на захист всіх сторін в даному процесі, і щоб це було дієвим, ефективним, і правильним, так? Щоб його можна було виконати. Тому що те, що записано там, на даний момент виконати нереально де-факто. І всім це зрозуміло. Ну, давайте шляхом голосування спробуємо визначитися.

ШВЕРК Г.А. А можна запитати: скільки часу потрібно для того, щоб доопрацювати цей документ з урахуванням тих зауважень, які наразі були? Якщо це тиждень, то можна просто переподати. Перепогодження потрібне?

СЮМАР В.П. Це проблема з перепогодженням. Я розумію, що для урядових документів це реально проблема.

Оля Большакова, прошу.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Шановні колеги… (без мікрофону)

БІЛОУС М.А.  Дозвольте? Шановний представник адміністрації сказав: у нас 50 організацій, які… (без мікрофону).

СЮМАР В.П.  Хто у вас з фахівців напрацьовував з телевізійників, це ви мені скажіть? Хто з практиків був у вас?

БІЛОУС М.А. Ми залучали НТКУ…

СЮМАР В.П. Ну, воно помітно. Да, Оля, прошу.

БОЛЬШАКОВА О. (Без мікрофону) Ну, по-перше, Громадська рада Держтелерадіо цей законопроект розбила в пух і прах … Найскладніше питання в цьому проекті – це передвиборна агітація. Тому що те, як вона виписана наразі, це просто нонсенс, тому що передвиборча агітація не може субтитруватися, перекладатися … Це продукт, який надається…

СЮМАР В.П. Політичною партією.

БОЛЬШАКОВА О. (Без мікрофону) Якщо зробити так, як зараз, то всі компанії просто на всіх виборах будуть відмовляти в поширені передвиборної агітації, бо вона не відповідає закону.

ІЗ ЗАЛУ. Простіше заборонити політичну рекламу.

СЮМАР В.П. Колеги, хто за те, щоб на доопрацювання цей законопроект… Вірніше, давайте так: хто за те, щоб перше читання - в зал? Один за. Проти? Утрималися?

Хто за те, щоб на доопрацювання? Утримався - один? Доопрацювання.

Ми зі свого боку зможемо максимально швидко це зробити. Якщо треба, ми і комітетом вкажемо на ті речі, які потрібні. Зберемо робочу групу, скажемо, тикнемо пальцями, єдине що - попросимо Прем'єра пришвидшити цей процес. Я бачу такий варіант, інакше ми просто не отримаємо жодного результату.    

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону) … якщо це буде процедура погодження…

СЮМАР В.П. Добре. Дякую.

Давайте наступне питання. Пані Олена Кондратюк доповідає, прошу. І є автор – Оксана Корчинська. Прошу.

КОРЧИНСЬКА О.А. Колеги, доброго дня! В даному разі я вас прошу підтримати зміну до Закону про рекламу стосовно статті 12 "Про соціальну рекламу". Звучить вона дуже коротко вся зміна, що розповсюджувачів зовнішньої реклами незалежно від форм власності зобов'язує розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 2 відсотків площі, відведеної для зовнішньої реклами виключно для розміщення фотографічних зображень учасників бойових дій, осіб, що отримали звання Героя України, ордени України, волонтерів і загиблих учасників антитерористичної операції.   Цей досвід ми бачили в багатьох країнах. Я вважаю, що це абсолютно вірний досвід, коли країна відчуває і розуміє, що в країні війна. І ми повинні, це наша мізерна шана всім загиблим і всім хлопцям, котрі захищають Батьківщину. Особливо це стосується місцевих органів, тому що ми будемо заохочувати саме героїв наших з цих місцевостей і розміщувати їх на зовнішній рекламі, не менше 2 відсотків. Це дуже невеликий відсоток шани нашим героям. Дуже прошу підтримати. Таку практику я особисто бачила в країні Ізраїль, вони її дотримуються десятиліттями, такої практики. І це дуже тонізує і в правильному розвитку все ж таки виховує молодь по відношенню до героїв, котрі захищали свою Батьківщину. Дякую.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги! Пані Оксано, дякую вам за запропонований законопроект. Ви знаєте, поділяючи мету цього законопроекту, я мушу все ж таки вказати на юридичні недоліки, оскільки тут, коли мова йде про соціальну рекламу на зовнішній рекламі, тут нечітко взагалі прописано, що таке 2 відсотки площі, відведеної для зовнішньої реклами і так далі. Ви знаєте, ми подібну ситуацію розглядали, коли ми думали, як, наприклад, активізувати цю тему, і дуже потрібну тему, в інформаційній політиці, в виховному питанні, серед шкіл і навчальних закладів. І в нас була зареєстрована відповідна постанова, яку ми проголосували в залі.  У цієї постанови було, по-моєму, багато співавторів, зокрема, я і Вікторія Петрівна. Багато фракцій підписалися на цьому. Ми, в принципі, делегували ці повноваження Міністерству інформаційної політики, які повинні виробити спеціальний механізм, спеціальну програму про те, як повинна виконуватися дана дія.

Я би запропонувала, в принципі, таким же самим шляхом піти в цьому питанні (на розгляд нашого комітету, звичайно), щоб зареєструвати спеціальну постанову, яка би якраз регулювала дане питання. Зобов'язати Міністерство інформаційної політики спеціальними акціями до Дня захисників Вітчизни, до Дня добровольця проводити абсолютно відповідні акції, де покласти відповідальність на органи державної влади, на органи самоврядування, щоб ці   акції носили конкретний характер, були правильно сформовані і так далі. Тому що насправді, пані Оксано, ви абсолютно правильно сказали, що 2 відсотки навіть від усього об'єму цієї зовнішньої реклами, вони не будуть настільки помітними, як повинно воно бути помітно взагалі в Україні, таке питання.

Тому я думаю, що більше доцільності було б, якби  цим займалося профільне міністерство, яке у нас є, яке зобов'язало би абсолютно всіх, в тому числі і зовнішню рекламу, всіх безпосередньо організаторів зовнішньої реклами на такі акції.

КОРЧИНСЬКА О.А. На жаль, шановні народні депутати, колеги, позаяк я, будучи діючим координатором Штабу АТО з медицини, абсолютно не вірю в продуктивність існуючого Міністерства інформаційної політики, будучи в зоні АТО вже два з половиною роки, я прошу, якщо ви хочете зараз просто відкласти і просто сказати, що ці хлопці наші загиблі і ті, що є Героями України  і нагороджені державою Україна, не гідні 2-х відсотків хоча б. Це значить – від загальної площі. На соціальну рекламу виділяється не менше 5 відсотків, тому що це їх квота, місцеві ради повинні їм цю квоту забезпечити, то ви можете відкласти таким шляхом, як говорить пані Олена, тобто це ніколи не здійсниться. Це не здійснюється вже три роки. Хлопцям не віддають шану три роки. Тільки ті місцеві ради, котрі дійсно є патріотичні, котрі розуміють, деякі місцеві ради це роблять. Ця зміна примушує їх робити. Не побажання, а примушує.

І мені здається, що для того, щоб це вирішити, це дійсно той мізер, котрий ми можемо зробити для наших героїв. Тому що їх матері, їх родичі не розуміють, чому, коли воює країна, коли кожного дня хлопці гинуть, і про них ніхто не знає. Нам відомо про інтернет-героїв, а не про справжніх героїв.

Я переконана, що ця зміна – це той мізер, котрий ми можемо зробити для наших героїв. Дякую.

КОНДРАТЮК О.К. Пані Оксано, я правильно розумію, що 2%, які ви прописали…

КОРЧИНСКА О.А. Від загальної площі. Тобто поза як у нас під  соціальну рекламу виділяється 5%, то 2% від загальної площі, котрі входять в блок соціальної реклами, віддавати якраз під наших героїв. При чому розширений, не тільки під тих, що загинули, а й ті, що нагороджені державними нагородами.

Це звернення до мене більшості АТОшників і більшості волонтерів. Тому що вони, воюючи з місцевими радами, не можуть довести, чому це треба зробити. Бо місцеві ради посилаються на те, що такого закону немає. І є тільки добра воля окремих місцевих рад. А так не повинно бути!

СЕВРЮКОВ В.В.  Тобто ви пропонуєте 2 з тих 5-и, правильно?

КОРЧИНСЬКА О.А. У даному разі 2 від загального.

СЕВРЮКОВ В.В.   Я, наприклад, прочитав, я так не зрозумів. Тоді краще було б сказати, що 40% від всієї соціальної реклами, ну принаймні, якщо отака логіка.

І ще я хочу просто розуміння ваше. Це ж ми розуміємо, що це не може бути на кожному борді 2%, якась маленька частинка, правильно? А це на кожні 50 конструкцій – одна, умовно кажучи. Яку логіку ви в це вкладаєте?

КОРЧИНСЬКА О.А. Якраз це називається підзаконний акт. Це правка до статті 12-ї про соціальну рекламу. У статті 12-й перед тим написано, що це 5%. І від загальної площі – так само там написано.

СЕВРЮКОВ В.В. Написано: "В обсязі не менше 2% відведено для зовнішньої реклами".

КОРЧИНСЬКА О.А. Абсолютно вірно, від загальної площі…

СЕВРЮКОВ В.В.  Розумієте, це вийшло 2 від 5-и, а повинно бути 40%. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я хочу пояснити, що мають на увазі мої колеги. Що навіть якщо у нас на комітеті виникають дискусії, як виконувати цю норму, уявіть собі, що станеться з мізками тих органів місцевого самоврядування, які отримають цей закон, і вони реально на кожному борді 2% будуть ставити отаке от око героя.

КОРЧИНСЬКА О.А. Якщо ви маєте на увазі, від загальної площі, ми можемо виписати з вами 40% від…

 

ЧЕРВАКОВА О.В. …від площі, відведеної на соціальну рекламу.

СЮМАР В.П. Юрій Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, я підтримую за основу в першому читанні. А до другого читання цю статтю можна відкоригувати, щоб вона не викликала жодних сумнівів у тих, хто буде далі забезпечувати її виконання і відповідним чином унормовувати підзаконними актами.

Для протоколу: я підтримую. Мені треба зараз відійти.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я розумію, що 2% - це взагалі ні до чого, тому що ми ж знаємо, статистика каже, що в середньому у них заповнюваність 80% на рік, можливо навіть менше.

Але тут є питання, тому що я, може хтось мені пояснить, тому що та процедура, яка є зараз, то фактично в межах певної квоти, яка визнана законодавством, місцеві органи влади визначають: розміщувати чи не розміщувати.

Був один проект, коли там ми стимулювали всиновлення дітей, тобто ми так само, я там писав листи, допомагав, щоб розповсюджувати.

КОНДРАТЮК О.К. Рекомендований характер.

ОПАНАСЕНКО О.В. Так, рекомендований характер. А тут фактично ми в закон вставляємо, примусово зобов'язуємо бізнес. Тобто, якщо будуть примусово…

КОРЧИНСЬКА О.А. За цей бізнес хлопці кладуть життя!

ОПАНАСЕНКО О.В. Пані Оксано, я ж вас поважаю, я чекав свого слова.

Можливо, нам краще просто примусити органи місцевої влади, щоб вони виділяли 40% - це буде вірно. А так  цією нормою закону ми фактично зобов'язуємо бізнес розмістити, причому, там,  2%. Від чого 2%?

Давайте ми просто зобов'яжемо місцеві органи влади віддавати цю площу, а не так, що має хтось комусь дарувати.

 

(Загальна дискусія).

КОРЧИНСЬКА О.А. Рік тому ми писали звернення до місцевих рад, пані Ольга і пані Сюмар є співаторами цього звернення. Там нас підписалось тоді 70 депутаті, якщо ви пам'ятаєте. Ми зверталися до місцевих рад з проханням це робити.

Так от, наше з вами прохання, народних депутатів, наш секретаріат Верховної Ради розсилав це по всім місцевим радам, так от, наше звернення з вами, котре ми просили, виконало всього, по-моєму, там менше 4% місцевих рад. Ми це робили, 70 депутатів, ми це вже робили.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Пані Оксано, я просто хочу, щоб ви зрозуміли нас: ми тут не є вашими опонентами, ми ваші союзники в цьому питані. Але наша задача полягає в тому, щоб цей закон був не просто написаний і прийнятий, а в тому, щоб він виконувався.

Тому у мене є пропозиція, близька до конструктивної. Я зараз поставлю її на голосування. Якщо будуть ще якісь пропозиції, я теж поставлю їх на голосування. Давайте зробимо так, у нас є от Олена Кондратюк – голова підкомітету. Ви з нею сядете, відпрацюєте таке формулювання, яке буде робочим, яке буде працювати, яке дійсно зобов'яже місцеві ради і зобов'яже виконувати цю 40-відсоткову квоту тих власників рекламних площ, наскільки я розумію, і щоб це просто була робоча норма.

Я вам обіцяю, що ми, дивіться, тут же  дискусії нема, так? Ми ж не говоримо про те, треба це чи не треба, ми вважаємо, що це треба. І ми просто тоді, якщо таке формулювання буде нормальне і робоче, ми його рекомендуємо відразу прийняти в другому читанні і в цілому, і все. Так чи ні?

ШВЕРК Г.А.  Я хочу Саші трохи поопонувати. Наразі є зобов'язання усіх 5% соціальної реклами надавати. Мова іде про те, щоб серед цих 5% було 2% саме про те, що каже пані Оксана. Тому це не має додаткового навантаження на…

КОНДРАТЮК О.К. Єдине питання, що так не написано! Воно єдине, Оксано, що воно так не написано. Тому я пропоную, давайте ми його перевнесемо, напишемо нормально.

КОРЧИНСЬКА О.А. Скажіть, будь ласка, як пані Олена була з самого початку за те, щоб все ж таки віддати це на рішення Міністерства інформаційної політики? Скажіть, будь ласка, чи є тут люди, котрі дійсно в комітеті вболівають, скажімо, близькі до АТО, щоб з ними я це розробила?

КОНДРАТЮК О.К. Пані Оксано, я в АТО їжджу не менше.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пані Оксано, будь ласка, я дуже прошу не ображати членів нашого комітету, не ображайте наших гостей. У нас тут всі фахівці, і ми довіряємо одне одному, і ми всі довіряємо пані Олені, і я дуже вас прошу не говорити такого.

КОНДРАТЮК О.К. Пані Оксано, по-перше, ви не почули, що я сформулювала. Я сформулювала: зробити спеціальну постанову про те, що зобов'язати Міністерство інформаційної політики, не написати запит чи звернення депутатський, а постанову Верховної Ради, яку проголосувати у Верховній Раді, де зобов'язати Міністерство інформаційної політики робити свою роботу по інформуванню, по забезпеченню відповідних наказів і так далі, що стосується виховання, що стосується інформаційної політики – правильно, що стосується відзначення всіх захисників АТО, в тому числі живих і неживих, про що ви говорили.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Ми, до речі, можемо зробити те і те. Правда?

КОРЧИНСЬКА О.А. Пані Олено, скажіть, будь ласка, ви готові в даному разі зі мною доопрацювати зміни до закону.

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно.

КОРЧИНСЬКА О.А. Не постанови, а зміни до закону, котрий ми грамотно випишемо.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте ми зараз сформулюємо 2 пропозиції. Одна пропозиція – піти постановою спеціальною, всі будуть співавторами, в тому числі і вас запрошуємо. І друга – це доопрацювати цей закон.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я думаю, що можна і те, і те зробити.

ОПАНАСЕНКО О.В. Постанову буде швидше. Тому що останню постанову ми за 3 тижні провели, да?

КОНДРАТЮК О.К. За 2 тижні і зобов'язали. І вона, до речі, вже повинна працювати.

ШВЕРК Г.А. Є представник міністерства. Може, його запитати, чи це дійсно додасть щось до того, що наразі є.

БІДЕНКО А.І. Дякуючи народним депутатам, цього року у міністерства є бюджет нарешті на подібні заходи. Більш того, на цей рік в плані заходів у нас є підтримка саме цих тем. Найближчим часом у нас будуть оголошені тендери саме на друк та розміщення зовнішньої реклами, в тому числі на цю тематику. Тому ми будемо вдячні, якщо нам будуть надсилатися сюжети, фотографії воїнів АТО з дозволами на розміщення в таких сюжетах, і ми протягом року зможемо обговорити теми і розміщати. Тобто це цього року запрацює. У нас не було фінансування на цей рік.

В тому числі ми звертаємося до місцевих адміністрацій з тим, щоб вони надавали місця, і в принципі у нас по подібним темам іде зараз процес координації. І я думаю, що буде за що звітувати.

Щодо цього законопроекту. Як людина, яка трошки розуміється на зовнішній рекламі, скажу, що там треба вносити більш глобальні зміни саме в частину Закону "Про рекламу", бо Закон "Про рекламу" взагалі ніяк не фіксує оці 5 відсотків, це є підзаконні акти, типові правила, а в Закон "Про рекламу" треба вносити глобальні зміни і не тільки в одну статтю. Тому взагалі тут треба справді створювати певну робочу групу і займатися. Там є певні напрацювання відповідних асоціацій,  але саме цим одним пунктом ви не вирішите проблему. Вона зараз вирішується на рівні виконавчої гілки влади.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я хочу повідомити, що у нас є 2702, який був зареєстрований майже 2 роки тому, там якраз було регулювання соціальної реклами, але він зараз разом з усіма фактично учасниками: і Асоціації міст України, і з виконавчою владою, депутатами, громадським сектором, тощо зараз на фінальній стадії редагували повністю текст, тому що найближчим часом будемо розглядати фінальну версію, а вона повністю майже змінилася, але вона, сподіваюся, якраз та версія збере необхідні 250-260 голосів.

АБДУЛЛІН О.Р. Є запитання просто щодо членства в політичних партіях. Я просто хочу сказати, що ряд героїв і ряд учасників АТО є членами політичних партій. Це теж буде питанням у соціальній рекламі. Я не для того, щоб щось мати, якесь підводне каміння тут є теж. І це теж треба продивитись, щоб воно не пішло всупереч Закону про соціальну рекламу. Це є теж проблема.

КОРЧИНСЬКА О.А. Для цього є підзаконні акти завжди. Вони обмежують і чітко регламентують введення закону.

СЮМАР В.П. Колеги! Я думаю, що ми можемо виходити на прийняття рішення.

КОНДРАТЮК О.К. Вікторіє Петрівно, можна, підсумовуючи, я два слова скажу? Я б пропонувала йти двома шляхами. Або шляхом того, щоб ми прийняли спеціальну постанову про це, і зобов'язати Міністерство інформаційної політики зайнятися цим питанням. Це так, як ми робили цю постанову, якщо ви пам'ятаєте, про спеціальні інформаційні стенди в навчальних закладах. Та, яка була проголосована швидко в парламенті нами. Або йти шляхом просто: відправляти цей закон на доопрацювання, вносити, перевносити і вносити туди зміни. Два шляхи.

СЮМАР В.П. Як автор бачить?

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я прошу все ж таки зміни до Закону.

СЮМАР В.П. Гаразд. Тобто автори не хочуть шляхом постанови.

КОРЧИНСЬКА О.А. Хоча ви можете паралельно. Ви як комітет можете зініціювати абсолютно і це зробити постановою, поки ми будемо доопрацьовувати закон.

СЮМАР В.П. Давайте тоді, може, реально найшвидше буде шляхом перевнесення. Шляхом перевнесення. Оксано, щоб ми не виходили зараз на процедуру його голосування в залі – доопрацювання. Бо коли він буде винесений? Ви його відкликаєте, доопрацьовуєте за тиждень і реєструєте, ми його розглядаємо першим зразу. Таким чином за два тижні можемо зробити це.  О'кей?

Тоді ми рішення не приймаємо, все, сьогодні. А автори його відкликають, доопрацьовують, вносять – ми його швидко розглядаємо.

ШЕРК Г.А. Оксано, і є пропозиція. Я все ж таки вважаю, що максимум, що можна, доопрацювати, треба внести закон і не чекати підзаконних актів, бо це процедура надовго.

СЮМАР В.П. Так, і воно працювати буде надійно.

ШВЕРК Г.А. Я вважаю, що треба дійсно закон доопрацювати, але таким чином, щоб його можна було виконувати після того, як його підпише Президент. Наприклад, є питання, звідки беремо, казав колега з міністерства, звідки  беремо макети. Щоб зрозуміло було, що все виписано таким чином, щоб потім не було претензій: "А це не та людина", або: "Він не так виглядає".

КОРЧИНСЬКА О.А. Ми це з місцевими радами опрацьовували. В кожній місцевій обласній раді є координаційні ради АТО. Туди входять, це багато асоціацій, але вони є сформовані в кожному місті і в кожній області.

ШВЕРК Г.А. Давайте про це в законі напишемо, щоб зрозуміло це було.

КОНДРАТЮК О.К. Закон "сирий", його треба доопрацювати. В такому вигляді його не можна приймати.

СЮМАР В.П. Так. Тобто давайте так. Підсумовуючи: ми підтримуємо саму ідею. Де там Артем Біденко? Чи буде ваша добра воля відразу дати там якісь свої пояснення, щоб автори зв'язалися, щоб ви могли дати пропозиції, щоб можна було долучитися до роботи? І в даному випадку, мені здається, що якщо він буде відкликаний і за тиждень доопрацьований, то вже за два тижні він у нас зможе бути на комітеті. Добре? Дякую.

Колеги, переходимо до наступного тоді питання. 5679. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках культурної спадщини.

Пані Олена, прошу. І альтернативний відразу.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, ми підходимо якраз до питань, які пов'язані з важливістю змін в питаннях регламентування зовнішньої реклами. І ви бачите, наскільки є багато зараз законопроектів, які просто сиплються нам на голову. І це ми повинні, дійсно, Саша, пан Олександр, передивитися, коли ми можемо виносити, наскільки готовність є, все ж таки, цього закону доопрацьованого, 2702, коли ми його можемо вносити, тому що на його базі треба робити абсолютно всі зміни подальші, які тільки можуть бути.

Шановні колеги, два закони, які є, що стосуються зовнішньої реклами, під номерами 5679 і 5679-1, вони альтернативні між собою, але, на шкода, я пропоную наступну пропозицію. Оскільки ми не є головним комітетом (і це вперше, до речі, в історії, по-моєму, Верховної Ради і Комітету з питань свободи слова), коли профільний комітет не є головним комітетом з цих питань. Ці питання віддані на Комітет правоохоронної діяльності (на комітет Кожем'якіна), що для мене є дуже дивним.

ЧЕРВАКОВА О.В. А у нас таке вже було.

ШВЕРК Г.А.  Там перші зміни до кодексу просто.

КОНДРАТЮК О.К. Це принаймні було, коли зміни стосувалися змін до Кримінального кодексу і так далі. Тому я пропоную вийти з таким листом. Наскільки я говорила з головою комітету, з паном Кожем'якіним, вони не планували в роботі поки що розгляд цих законопроектів, тому що вони вважають теж, що вони в них нічого не розбираються, і вони теж здивовані, чому вони до них потрапили. Тому я пропоную написали листа, де попросити, все ж таки, дати на розгляд нам ці всі закони, які стосуються зовнішньої реклами, зокрема оцих двох, і вже їх розглядати по суті як головний комітет. Тому що зараз, якщо ми будемо розглядати їх як не головний комітет, це будуть зовсім інші напрацювання і так далі.

СЮМАР В.П. А він погодиться, да? Тобто ми можемо цей лист спрямувати, але він повинен з ними погодитися. 

КОНДРАТЮК О.К. Ну, ми можемо цей лист спрямувати, по-перше, на нього, по-друге, на Голову Верховної Ради, і хай розпишуть це відповідно до профілю нашого комітету.

_________________. На Погоджувальній раді підняти питання.

СЮМАР В.П. Я підніму це питання.  

КОНДРАТЮК О.К. Тому що насправді це погана ознака. Скоро так перетягнуть взагалі всі питання.

 СЮМАР В.П. Тоді пропоную підтримати цей лист і підняти це питання, і перенести відповідний розгляд. Сьогодні на зустрічі з Головою підніму це питання. Давайте.

Пішли далі. Наступні питання… (Шум у залі) Детінізація ринку азартних ігор. Прошу. 4663 й альтернативний.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, ви знаєте, ці закони, в принципі, ми по суті, вірніше, не по суті, а по формі ми їх розглядали. Вони абсолютно є, просто внесені на заміну і Кабміном, і безпосередньо як альтернативний, я так розумію, паном Молотком. Значить, ми не є головним комітетом. Ми, знову ж таки, все, що стосується питань змін до реклами. І, знову ж, ми потрапляємо в ту саму пастку, як і потрапляли.

Значить, профільним комітетом буде розглядатися, це Комітетом з податкової та митної політики. І я пропоную теж направити відповідного листа пані голові комітету про те, щоб повернути суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання, оскільки вони грубо порушують і беруть все, що стосується змін до Закону про рекламу, вносять у текст закону, зміни закону, і регулювання буде тепер у нас всіх питань реклами безпосередньо в регламентуванні азартних ігор. Тому я прошу теж, щоб не робили вони зайвої роботи, потім ми не зможемо реально прописати ці зміни до Закону "Про рекламу", сказати, щоб внести їм на доопрацювання, хай вони випишуть окремо зміни до Закону "Про рекламу", зокрема до статті там 22-ї і так далі, а все решта, що стосується суті закону, розглядають по суті.

СЮМАР В.П. То в результаті у нас ще один лист, так?

КОНДРАТЮК О.К. Направити на доопрацювання.

СЮМАР В.П. Обидва законопроекти.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую.

Переходимо до звернення Прес-служби Апарату Верховної Ради України щодо розгляду питання про анулювання картки акредитації журналіст інформаційного агентства "17 канал" Коцаби. Є листи народних депутатів. Є у нас представник Прес-служби?

Прошу.

ВЕСНА Т.Л. Шановні народні депутати, власне, тема почалася зі звернення народного депутата… (нерозб.). Мабуть, ви ознайомлені зі змістом цього листа. Він наголошує, щоб пан Коцаба має репутацію проросійського мовника, оскільки висвітлює події схвалені російським каналом LifeNews. "17 канал" висвітлює всі найдрібніші протестні акції в "урядовому кварталі", з'являється на місці подій ще до появи інформаційного приводу. Наприклад, журналісти саме цього каналу були першими на місці убивства Олеся Бузини та Павла Шеремета, а журналістка "5 каналу" Тетяна Даниленко повідомляла на своїй сторінці в Facebook про … представників "17 каналу".

В контексті цього звернення, мабуть, варто зазначити, так я подивилась теж там скрізь, пан Коцаба є таким частим гостем на федеральних каналах. Російські мовники, так знаєте, я зрозуміла для себе, ухватилися за нього як за гарний матеріал для інтерв'ю провокаційного характеру. І в цих інтерв'ю, які я послухала і подивилась, пан Коцаба заявляє, що на Донбасі немає російських військових, він закликає відмовлятися від мобілізації. Звичайно, кожен може бути пацифістом, але те, що він каже, це зовсім інше. Він бере участь у цих російських ток-шоу, повторює свої заклики, і, власне, його такий головний меседж: люди з українськими паспортами знищують людей з українськими паспортами, і все в такому дусі. Люди в кулуарах також підтверджують, що пан Коцаба дозволяє собі такі дуже сміливу поведінку по відношенню до депутатів, причому досить провокаційно.

А ще хочу сказати, що картки акредитації пан Коцаба насправді не має. Доступ до публічних заходів у Верховній Раді він мав на підставі заявок його редакції, у нас є така практика, ми складаємо список на такі події, і в пленарний день він заходить, у нас абсолютно все відкрито, все доступно, таким чином він має доступ до публічних заходів, які…

СЮМАР В.П. Почули. Дякую. Давайте, колеги, обговоримо це питання.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можно тогда я сразу скажу?

То есть обсуждать, кто такой товарищ Коцаба, я думаю, не нужно лишний раз. Я просто хочу сказать, в подтверждение слов представителя пресс-службы, просто о том, как человек вообще себя ведет. То, что он предатель, он  тварь, гад и так далее – это прямая цитата.

(Загальна дискусія).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ну, а что? Он тварь и гад, и предатель Украины. Если бы наше СБУ имело одно место более это крепкое, он бы сидел в тюрьме. А так он не сидит в тюрьме, а разгуливает по парламенту – это полный нонсенс!

И как он разгуливает по парламенту? У меня был с ним контакт, так сказать, в Верховной Раде. Человек подходит и начинает наскакивать, что-то провоцировать. Я себе ухожу, он начинает мне в спину бросать: "Ты сцикло, …!" – и так далее. То есть человек откровенно нарывается на то, чтобы ему съездили по морде и он это сможет показать в эфире российского телевидения, что здесь хунта бьет независимых журналистов.

Да, это никакая не журналистика, это русские провокации, на которые, к сожалению, наше беззубое СБУ не может никаким образом ответить. Поэтому здесь нужно политическую волю нашу проявить и запереть этому существу доступ в государственные органы, по крайней мере в парламент. Потому что это закончится тем, что ему реально просто свернет шею кто-кто из нас же. Понимаете?

СЮМАР В.П. Ще які думки є? Пан Богдан, Ольга.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, ми розглядаємо питання про позбавлення акредитації людини, яка не має акредитації. Це нонсенс! І тому я  вважаю, що ми не можемо це розглядати. Якщо є підстави для того, щоб цю людину притягнути до відповідальності за його дії, значить це треба зробити.

Від комітету пропоную звернутися до Служби безпеки, щоб вони розглянули ті факти, про які йдеться, і щоб Служба безпеки дала свої рекомендації, або вчинила дії, які вона має вчиняти в таких випадках. Дякую.

ВЕСНА Т.Л.  Можна маленьке зауваження? Справа в тім, що редакція "17 каналу" звертається до прес-служби з вимогою надати акредитацію.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. А "17 канал" – це засіб масової інформації? Я питаю: це засіб масової інформації?!

ШВЕРК Г.А. А скажіть, будь ласка, а яка процедура відповіді на такий запит?

ОНУФРИК Б.С. Такого засобу масової інформації не існує!

СЮМАР В.П. Немає. Колеги, я зараз вас поінформую про таку історію, що, на жаль, у нас є величезна проблема з акредитацією в Верховній Раді. І країна, яка веде війну і зазнає інформаційних впливів, насправді дозволила акредитовувати всіх. Це законодавство, ви пам'ятаєте ці зміни: акредитація не носить дозвільного характеру. Не носить такого характеру! Акредитація має зовсім інший характер, коли органи влади зобов'язані надавати, якщо є для цього умови.

Але у Верховній Раді вже і умов нема! Тому що, скільки у нас акредитовано журналістів?

ВЕСНА Т.Г.  Вже до 4 тисяч.

СЮМАР В.П. 4 тисячі журналістів. Відповідно чотирьом тисячам журналістам  забезпечити умови роботи в Верховній Раді реально нереально! Давайте так скажемо.

Наступна проблема, яка є. Я вважаю, мій підхід, що ми можемо змінити цю ситуацію, якщо ми змінимо порядок акредитації. І я думаю, що з огляду на потреби реальних журналістів реальних засобів масової інформації ми маємо це зробити, коли надамо право на акредитацію на кожну сесію. Бо зараз ми акредитовуємо на скликання. На скликання 4 тисячі, ще через півроку буде 7 тисяч.

І відповідно, якщо ми обмежимо це певним часом, то відповідно всі канали, які реально працюють як ЗМІ, вони точно це зроблять, бо ця система відпрацьована.  А  "сад-огород", який просто ходить туди для того, щоб на когось подивитися, вже, напевно, може і не встигнути. Я бачу це єдиним шляхом - змінити порядок акредитації.

А в даному випадку розглядати позбавлення акредитації журналіста, який її не має, це дивно. А ми можемо звернутися комітетом до Служби безпеки – розглянути роботу "17 каналу" і його журналістів як таких, і дати свої висновки з цього приводу. Я думаю, що це могло би бути таким компромісом.

Це пропозиція одна. Я готова слухати інші.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я прокомментирую, з позволения Виктории Петровны. Во-первых, история о том, что такое решение не закроет доступ пропагандистов. "Сад-огород" отпадет, но эти же люди, они же специально засылаются в Верховную Раду для того, чтобы там устраивать все эти информационные провокации и так далее. Это не случайный "сад-огрод", который ходит и раздает какие-то воззвания. То есть мы решаем проблему каких-то "случайных пассажиров" в Раде подобным постановлением или подобным порядком изменения аккредитаци, но мы не решаем проблему пропагандистов а-ля Коцаба. Это раз.

И два. Давайте принимать какое-то решение. Физически "17 каналу" и господину Коцабе должен быть закрыт доступ в Верховную Раду, имеет он аккредитацию, не имеет аккредитации. Нужно сделать это, и подумать комитетом, как это сделать. Это может быть лист до Голови Верховної Ради. Но давайте не устранятся от этого решения. Мы же все прекрасно понимаем, что происходит: нас унижают как государство в нашем же высшем законодательном органе вот такие подонки, которые на русские деньги там ходят.

СЮМАР В.П. Почули. Григорій Шверк, прошу.

ШВЕРК Г.А. Скажіть, будь ласка, чи можемо ми звернутися до Апарату Верховної Ради, щоб вони простим наказом прийняли рішення, що у зв'язку з тим, що вже акредитовано 4 тисячі журналістів, ми не маємо можливості більше забезпечити нормальну роботу, як там сказано, за правилами акредитації, припиняємо акредитацію журналістів на таку-то сесію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Григорію Ароновичу, як людина, яка була акредитована довгий час, більше 10 років, в парламенті, я вам скажу, що це неможливо через те, що є банальна "текучка" кадрів на телеканалах, в засобах масової інформації. Відізвати, хтось загубив, якийсь канал відкрився – це все одно буде мати ознаки певного перешкоджання діяльності журналістів.

Я дивлюся Положення про акредитацію, у мене до пані Тетяни є питання наступного характеру. Пункт 20-й: "Рішення про припинення акредитації журналіста або технічного працівника і анулювання відповідної акредитації у разі неодноразового або грубого порушення особою порядку та процедури роботи Верховної Ради України, порядку допуску до приміщень Верховної Ради України, умов і загального режиму роботи парламенту, встановленого у Верховній Раді України". Чи зафіксовано кимось, наприклад, охороною чи прес-службою якісь з тих ознак, які перераховані тут, в цьому 20-у пункті?

ВЕСНА Т.Г.   (Без мікрофону). Там не виписано, що прес-служба має повноваження позбавити акредитації.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скарга депутата, наприклад, я її читаю, вибачте, я багато в чому не по формі, а по суті готова погодитися зі своїм колегою Сергієм. Але коли журналісти пишуть, що вважаємо, що Коцаба Р.П. систематично порушує норми журналістської етики і професійної моралі журналістів, веде провокаційну діяльність в кулуарах Верховної Ради, також намагається втручатися у приватне життя народних депутатів України та ставити некоректні запитання. Це саме можна було, наприклад, до журналіста Андрушка застосувати, коли він там бігав за Колесниковим, знаєте. І фактично як втручання в приватне життя депутат може розцінити все що завгодно. І не тільки Коцаба, вибачте, це робить. Я хочу знати, які підстави. Сергію, я тебе не перебивала. Я тебе прошу. Будь ласка!

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Оля, вот конкретно мне лично рассказывали, кто я – такой-сякой… Это журналисты… (нерозб.)

(Шум у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В.   Сергію, я тебе прошу, будь ласка. От не принижуй статус народного депутата  такими висловлюваннями під стенограму, будь ласка. Ну не можна, ти народний депутат, не принижуй себе і весь комітет такими висловлюваннями.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Какими это? Я цитирую вот этого Коцабу, которого ты защищаешь сейчас. Оля!

ЧЕРВАКОВА О.В. Сергію, я тебе прошу, по-перше, я нікого не захищаю. Я захищаю принципи свободи слова. Я не впевнена, що  зазначений журналіст є взагалі журналістом і ці принципи відстоює, але я не хочу, щоб постраждали від  такого нашого рішення інші журналісти, тому що ми не маємо демонструвати тут подвійних стандартів. А я абсолютно погоджуюся, що зазначений громадянин використовує свій доступ до Верховної Ради, до кулуарів абсолютно не за призначенням, що він працює на російські телеканали, що я бачила неодноразово в ефірах. І фактично, коли ми з вами припиняли акредитацію російських медіа тут, на території Верховної Ради, а також інших органів державної влади, то ми саме цим принципом керувалися, що не можуть пропагандистські канали вести свою пропагандистську роботу, знімати якісь матеріали для того, щоб потім їх перекручувати. І тепер це робить громадянин України. І це насправді неподобство. Це правда.  Але отакі листи, вони ні про що, депутатські.

СЮМАР В.П. Колеги, почули. Є різні позиції з цього приводу. Я думаю, що ключова проблема, на жаль, в тому, що законодавчих підстав і законних підстав нам зараз, щоб отак от когось, хто не має акредитації, її позбавляти, ну це точно не наша функція, це точно не наші повноваження. Добре це чи погано, але це не наші повноваження. Ми можемо свою позицію висловити з цього приводу в заяві, але це повноваження Служби безпеки України, яка в даному випадку усувається від виконання своїх обов'язків. І відповідно я думаю, що ми мали би, я пропоную все-таки зробити звернення до Служби безпеки України з приводу: а) перевірки і акредитованих тих журналістів на предмет їхньої співпраці з ЗМІ окупанта і агресора і на предмет тих висловлювань, які звучать в ефірі "17 каналу", і дати їм відповідну правову оцінку.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А почему мы не можем в принципе закрыть аккредитацию "17 каналу" сейчас своим решением, рекомендовать это пресс-службе?

_________________. Можна я скажу одну фразу? Він завтра прийде з листом з іншого медіа. Йому зараз дасть "112 канал" чи ще якийсь. А під ваш цей лист підпадає половина журналістів.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб позбавити акредитації Коцабу?

(Шум у залі).

ОНУФРИК Б.С. Як можна позбавити того, чого немає?

(Загальна дискусія).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Рекомендовать не пускать. Мы можем говорить, что физическое лицо…

(Загальна дискусія).  

ЧЕРВАКОВА О.В. А завтра прийде інший представник "17 каналу".

ОНУФРИК Б.С. Так, питання є, по разових перепустках. Шановні колеги, свого часу Верховна Рада прийняла постанову про порядок акредитації журналістів певних, іноземних і так далі, які працюють на країну-агресора. Нею зобов'язували СБУ вживати заходів для, так би мовити, нейтралізації таких шпигунських елементів. Ця постанова, мені здається, не працює.

В даному випадку я пропоную конкретні речі: перше, звернутися до СБУ з приводу цього конкретного медіа і цього конкретного журналіста з вимогою вивчити ситуацію і надати нам, комітету, свої рекомендації, якщо це стосується СБУ, прийняти відповідні рішення.

Друге. Ми неодноразово говорили про те, що треба навести порядок в акредитації журналістів, які працюють у Верховній Раді. Мені здається, в цьому напрямку нічого не зроблено, тому що як тинявся там незрозуміло хто по Верховній Раді в кулуарах, вони так і продовжують тинятися. Я кажу тільки про журналістів. Там під виглядом журналістів з якимись корочками працює взагалі незрозуміло хто, і чим займається там значна частина людей теж незрозуміло.

Тому є пропозиція напрацювати все-таки механізм, не те, що написано тут "порядок акредитації", а якісь реальні речі вписати в акредитацію: хто акредитується, що це має бути реально засоби масової інформації загальнонаціонального характеру електронні і друковані, які є реальними засобами масової інформації, а не Інтернет-видання, якісь фейкові структури, які називають себе медіа. Це друга пропозиція.

І, мабуть, все. Дякую.

СЮМАР В.П. Давайте швиденько, бо ми затягуємо все.

Будь ласка, Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене дуже коротеньке питання до Прес-служби. Вони десь рік тому обговорювали те, щоб Прес-служба створила або нашим голосуванням, була створена громадська рада при Прес-службі, яка би вирішувала якраз ті питання, які зазначив Богдан Семенович. І проблемні питання вирішувала би громадська рада, яка створювалася би з реальних парламентських кореспондентів, журналістів, які знають одне одного.

Пані Тетяно, можна нас проінформувати, в якому стані зараз це питання?

ВЕСНА Т.Г. Власне, питання Громадської ради журналістської, ми його підготували, вже визначений її склад, але в будь-якому разі ця Громадська рада матиме лише дорадчий голос, вона не зможе приймати рішення кого акредитувати, а кого ні.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Значить, я вас так само інформую, що журналісти не готові на себе брати функцію чистки. Ну, от, не готові. Відбулися з ними переговори – не працює ця схема, яку ми тоді обговорювали. Відповідно потрібні інші схеми. Іншої, окрім як змінити порядок акредитації або змінити закон, я не бачу. От, ви теж так кажете, а це ми повинні взяти на себе функцію обмеження повороту від акредитації в європейському розуміння цього слова до неєвропейського. От що по суті для нас буде означати зміна закону. Я не бачу, як це просто зробити, і не знаю, чи я готова на себе це взяти.

Ігор Розкладай має якусь пропозицію чи бачення?

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Я ще раз нагадую, що акредитація не є взагалі інструментом будь-якої фільтрації, тобто це є інструмент взаємодії. І ми зустрічалися, власне, з паном Миколою про це говорили вже не раз.

Тобто на цей момент виглядає 2 проблеми. Перша проблема, що у нас немає саморегулювання в медіа, відповідно немає саме фільтру, чітких визначень, хто є журналістом, хто не є журналістом.

Друга ситуація, це те, що в парламенті немає фіксації порушень. І, можливо, потрібно взяти зустрітися з комендатурою, почати з дуже банальної речі: як зафіксувати людей, які не знімають, не беруть інтерв'ю, а от дійсно шастають.

СЮМАР В.П. Це теж в порядку акредитації треба записати.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Але розумієте, якщо у вас буде механізм фіксації порушень, що він провокує, що він просто ходить гроші клянчить, це вже хоч якийсь механізм.

СЮМАР В.П.  І хоч якась підстава.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. І підстава. І тоді нас не звинуватять у цензурі, але ми чітко почнемо хоч якось зупиняти це.

СЮМАР В.П. Я думаю, в порядку акредитації треба це, в Положенні про акредитацію ми маємо це записати і дати можливість прес-службі відповідно таке рішення ухвалювати на підставі рекомендованих…

ОНУФРИК Б.С. І визначити число журналістів, які можуть бути акредитовані.

КОНДРАТЮК О.К. Це обмеження.

СЮМАР В.П.  Це обмеження, яке теж не дозволяється.    

ОНУФРИК Б.С. Обмеження, але ми не визначаємо хто.

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  (Без мікрофону) Тут є проблеми. Перша проблема, що шастати по коридорам Верховної Ради не є порушенням до того моменту, поки не визначено, хто і в які коридори, і в якому порядку шастає. Порушення – це тоді, коли він заходить на ту територію, на якій йому бути не дозволено. Якщо він просто ходить по туалетах, то це не є порушенням по своїй суті. Мало що там потрібно.

Друге. Оте порушення, про яке казав пан Сергій, це взагалі не порушення порядку парламентського Регламенту, це є адміністративне порушення чи кримінальне порушення, і порушується воно, оскаржується воно в загальному порядку. Для того щоб його зафіксувати і потім передати, це необхідно, щоб була порушена справа в зв'язку із…

СЮМАР В.П. Міліція.

_______________. Міліція, да. (Шум у залі)    

СЮМАР В.П. Гаразд, колеги! Все! Давайте тоді так. Ми звертаємося до Служби безпеки України комітетом?

ІЗ ЗАЛУ. Да, да, да!

СЮМАР В.П. Все! Тоді я попрошу секретаріат підготувати проект звернення, ми його опрацюємо, до Служби безпеки України з цих питань. І паралельно ми говорили з пані Іриною про те, що нове Положення про акредитацію. Розуміє і Голова Верховної Ради, я мала з ним розмову, про те, що такий порядок потрібен новий, бо сьогодні він точно не відповідає викликам сьогодення. І там, коли вже буде цей проект від вас, ми зможемо щось там доопрацювати, постановою його затвердити. Іншого виходу я в цій ситуації, на жаль, не бачу.

Все, це ми закінчили розглядати. Давайте підемо до наступної історії.

ВЕСНА Т.Л. (Без мікрофону) Сьогоднішнє рішення може бути підставою відтермніувати акредитацію Кацабі? ... 

СЮМАР В.П. Да. Ми підтримали, що ці факти викликають занепокоєння, які викладені у зверненні, і на цій підставі можете не надавати акредитацію…

ОНУФРИК Б.С. Причому не тільки йому. Не тільки йому. Всім, кому ви вважаєте за необхідне.

СЮМАР В.П. Так, колеги, пішли далі.

Значить, у нас наступне питання - про законодавче регулювання деяких питань реформування газети "Голос України". Прошу, хто у нас? А, це зняли ми, бо у нас воно недопідготовлено. Прошу тоді, головний редактор. Прошу.

ГОРЛОВ А.Ф. (Без мікрофону) Добрий день! Значить, колектив прийняв рішення: перше, звернутися до Верховної Ради з проханням залишити "Голос України" парламентським. Якщо це рішення не буде підтримане, то друге рішення: реформуватися на підставі пункту 2 статті 3, тобто збереження в назві цільового призначення і тематичного спрямування.

Я повинен нагадати, що стаття 11 Закону про державну підтримку і захист журналістів говорить, що не можуть бути приватизовані друковані засоби масової інформації, визнані Верховною Радою провідними в інформаційній сфері діяльності. Саме таким і визнано "Голос України".

Ще одне. Перетворення в офіційний вісник так або інакше у законі виписано таким чином, що перетворюються в офіційне видання засоби масової інформації, засновниками яких є центральні органи виконавчої влади. Те ж саме є і в статті 10 цього самого закону. Тобто виходить, що є протиріччя. З одного боку, йдеться про можливість перетворення, а з іншого – обмежується: тільки органи центральної виконавчої влади. Але якби навіть Верховна Рада перетворювала газету в офіційний вісник, то все одно це б не давало переваги, скажімо, з фінансової точки зору, оскільки на сьогоднішній день, скажімо,  44 відсотки всіх видатків (?)  "Голосу України" це бюджет, все інше – реклама, передплата і так далі. Якщо переходити виключно на офіційний вісник, який буде обмежений у використанні реклами і всього іншого, то всі ці видатки – на комунальні послуги, на доплату по заробітній платі… доведеться виконувати через бюджет, тобто будуть збільшуватися видатки. І ще одне.

СЮМАР В.П. Тобто ваша пропозиція: газета "Голос України" хоче лишитися парламентським виданням, так?

ГОРЛОВ А.Ф. Так.

СЮМАР В.П. В який спосіб іде її переформатування в бюлетень, це можна насправді обговорювати. Що потрібно вам від комітету в даному випадку?

ГОРЛОВ А.Ф. Від комітету потрібно, щоб були внесені відповідні зміни до закону, знову ж таки, на підставі статті 11 Закону про державну підтримку друкованим засобам масової інформації…

СЮМАР В.П. Давайте обговоримо, колеги. Є якісь думки з цього приводу? Чи є бачення, що парламентське видання потребує винятку тут? Так, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Дивіться, тут треба розуміти, що можливі три варіанти вирішення питання. По-перше, це залишається парламентським виданням. По-друге, вони стають окремою юридичною особою з тією ж назвою, з тією ж  роботою, але без бюджетної підтримки. Це друге. І третє – вони зникають. Так? От як-то кажуть, в математиці, "полная группа событий". То в мене одне питання. Скажіть, будь ласка, наразі який у вас наклад і який наклад підписки або продажу? От за скільки екземплярів ви отримуєте кошти?

ГОРЛОВ А.Ф. Я зрозумів.  Значить, дивіться, чистої передплати наклад – це 41 тисяча. Це разом, зрозуміло, так? Далі все це йде – це, власне, роздріб.

ШВЕРК Г.А. Ще раз, загальний наклад, скільки з нього роздрібу і скільки з нього?

ГОРЛОВ А.Ф. … (Без мікрофону).

 

СЮМАР В.П. Пані Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я так зрозуміла, що ви, коли говорили про те, що ви хочете лишитися саме парламентським вісником Верховної Ради, мається на увазі, що мали би друкуватися суто офіційні документи, суто нормативна база, і ви маєте намір відмовитися від праці журналістів. Так це чи ні, я правильно вас зрозуміла?

 ГОРЛОВ А.Ф. Ні. В законі так написано.

_______________. В законі так написано, але вони не хочуть.

ЧЕРВАКОВА О.В. Але ви не хочете виконувати цю норму, чи що? От скажіть.

ГОРЛОВ А.Ф. Ні. Зовсім інше, що офіційний вісник, якщо він буде виходити, доведеться на нього витрачати виключно бюджетні кошти. Ніяких інших коштів там не буде. В законі так записано, що не має бути ні реклами там, нічого іншого. Ось що я питаю. А ми не можемо змінювати закон, там так записано, що там немає журналістської праці,  там немає в офіційному виданні…

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Тобто треба вносити зміни в закон.

СЮМАР В.П. Да, ці речі є в законі, це правда. І ця вада є.

А на цій підставі ви можете не проходити тоді цю процедуру, в даному випадку. Ми це обговорювали ще тоді. Тому що закон був, ну отак от, ми швидко його тоді робили, швидко проводили.

В принципі, на цій підставі ви можете собі лишатися газетою, якщо вже на те пішло.

ГОРЛОВ А.Ф. … (Без мікрофону). Там в цьому законі є норма, що з 1 січня 2019 року у разі неприйняття відповідного рішення припиняється фінансування.

Тобто, в принципі,  цей процес може бути. Просто припиниться фінансування і все. Але, знову ж таки, у викладенні завдань, які стоять на сьогоднішній день перед парламентською газетою – це і публікація офіційних документів, і висвітлення діяльності парламенту, фракцій, комітетів, окремих депутатів – вона залишається, бо це передбачено частиною другою статті 3-ї, там залишається цільове спрямування. Розумієте?

СЮМАР В.П. Який штат у вас? Скільки у вас людей працює?

ГОРЛОВ А.Ф. Зараз 101 особа.

СЮМАР В.П. Колеги, я не знаю, нам потрібні чіткі пропозиції, що ми хочемо від цього розгляду питання сьогодні.

________________. Я вважаю, що вони повинні залишитися парламентським виданням.

СЮМАР В.П. Будемо вважати, що ми послухали це питання. Будемо думати, як з нього вийти. Тобто я розумію, що по закону ви зараз і не підпадаєте під реформування, але гроші припиняться. Тобто бажано, звичайно, якось думати, можливо, про менші тиражі.

ОНУФРИК Б.С. Законодавчо треба врегулювати.

ГОРЛОВ А.Ф. Тираж однозначно впаде. На сьогоднішній день, враховуючи ситуацію із тим, що збільшуються тарифи, а вони збільшуються серйозно, мабуть, це теж треба було розглядати. То це буде ситуація не лише "Голосу України", це буде взагалі стосуватися періодики в Україні, вона може зникнути. В першу чергу зникне українськомовна періодика, тому що російськомовна все-таки фінансується з різних джерел, назвемо це так. А от україномовна, на жаль, вона буде підпадати…

ОНУФРИК Б.Р.  Свого часу так знищили Укртелерадіо.

ГОРЛОВ А.Ф. Абсолютно правильно. На сьогоднішній день ситуація саме така.

СЮМАР В.П. Так що, ми візьмемо на себе це, щоб лишити парламентське видання?

ШВЕРК Г.А. Треба, мабуть, поміркувати з цього питання, і, може, сьогодні не приймати рішення. Може, треба нам на цифри подивитися. Бо наразі ситуація така, що якщо ми приймемо рішення і внесемо зміни в закон, то кожного року ми маємо розглядати питання бюджету, фінансування і таке інше, так?

ГОРЛОВ А.Ф. Воно так чи інакше розглядається щороку.

ШВЕРК Г.А. Ну за винятком ситуації, як ви підете "на вільні хліба".

ГОРЛОВ А.Ф. Ну якщо "на вільні хліба", то да. Тільки, знову ж таки, законом передбачається угода.

ОНУФРИК Б.С. Ви тоді підписуєте угоду з Головою Верховної Ради на ту суму, про яку… (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. От пан Микола Шевчук готовий нам сформулювати пропозицію теж.

ШЕВЧУК М.М.  Чому ми попросили це питання винести на комітет? Тому що був лист в минулому році, де "Голос України" звертався.

СЮМАР В.П. Колеги, якщо вам треба поговорити, поговоріть в іншому місці! Прошу.

ШЕВЧУК М.М. Тому прийшов, напевно, час, щоб парламент або відпустив "Голос України", або залишив "Голос України" своїм виданням, як воно зараз є. Для цього треба або вносити зміни в Закон про роздержавлення, або виносити в зал проект постанови про те, що вони ідуть на роздержавлення.

Від вас як від профільного комітету, правда,  треба було ще в минулому році проголосувати так, як Закон про роздержавлення каже. Оскільки поступив в березні місяці лист від "Голосу України", тут є дві їх пропозиції. Перша – залишити "Голос України" так, як є зараз, газета Верховної Ради в такому вигляді, можливо, там реформувати трохи, можливо, там щось покращити. Або другий варіант – іти на роздержавлення по другому варіанту роздержавлення. Це через три роки вони стають приватним підприємством.

 

СЮМАР В.П. До цього ви не готові?

ГОРЛОВ А.Ф. Ні, справа не в тому, що не готові. Інший закон забороняє нам це робити. Ще раз кажу, Законом про державну підтримку, там визначено, що не можуть бути приватизовані засоби масової інформації, які визнані провідними в сфері інформаційної діяльності. А тільки один "Голос України" на всю Україну визнаний провідним.

СЮМАР В.П. Тобто або туди вносити зміни, або туди.

ГОРЛОВ А.Ф. Так. Або туди, або туди.

СЮМАР В.П. Ясно. Давайте пропозиції, тобто ви хочете лишити.

ГОРЛОВ А.Ф. Так.

СЮМАР В.П. В  принципі, я думаю, що  у парламенту була би воля, навпаки, відпустити. Але давайте я ще проконсультуюся з керівництвом, так?

Ми проведемо консультації з фракціями, і я думаю, що за результатами цих консультацій ми можемо вийти на проект закону: або зміни до одного або зміни до іншого. Бо реально так. Добре. Все. Тоді ці консультації ми проведемо.

І останнє, колеги! У нас так само питання, яке ми маємо вирішити. У нас знову затягнулося питання з "Віче". Звідти всі звільнилися. А нам потрібно розглянути рішення про ліквідацію редакції журналу Верховної Ради "Віче". Наскільки я розумію, це треба зробити постановою Верховної Ради. Правильно?

ШЕВЧУК М.М.  (Без мікрофону) Так. Є Постанова Верховної Ради – вийти із засновників і передати трудовому колективу. Оскільки трудовий колектив не хотів брати на себе і звільнився, а залишилися борги по зарплаті. Тому зараз ми призупинили в процесі реформування журналу "Віче". Просимо вас або прийняти постанову, або ми тоді, якщо не буде рішення парламенту, будемо далі рухатися, приймати на роботу колектив якийсь, який буде або ліквідовувати, не своїм рішенням "Віче", або буде далі працювати.

СЮМАР В.П. Тобто ви розумієте, яка пастка сталася? Вони звільнилися.

ЧЕРВАКОВА О.В. Вони саботаж просто зробили.

ШВЕРК Г.А. А ми ж приймали рішення про те, що ми вийшли з засновників.

СЮМАР В.П. Так. Але видання лишилося, а люди з нього звільнилися, і воно не ліквідоване.

ШВЕРК Г.А. Так ліквідаційну комісію створює Апарат Верховної Ради.

ШЕВЧУК М.М. Комісія є, не ліквідаційна.

ШВЕРК Г.А. А яка?

ШЕВЧУК М.М. Комісія з реформування.

ШВЕРК Г.А. Яка приймає рішення про ліквідацію.

ШЕВЧУК М.М. Згідно законодавства комісія не має права. Приймає рішення засновник.

КОНДРАТЮК О.К. Ми.

ШЕВЧУК М.М. Засновник прийняв рішення вийти і передати. А нема кому передавати зараз - отака колізія є.  

СЮМАР В.П. І воно у нас якось висить на балансі?

ШЕВЧУК М.М. Воно висить. Ініціатор зробив один крок, а завершення немає можливості зробити. 

СЮМАР В.П. Коротше, треба постанову про ліквідацію. Робимо таку постанову і швиденько її приймаємо. Все!

Все, порядок денний вичерпаний. Дякую.

ШВЕРК Г.А. А щодо Наглядової ради?

СЮМАР В.П. А не дали документи. Виявляється, що, от мені секретаріат сказав, я сьогодні сама Колю спитала, каже, що немає паперів у нього. Наступного разу.