Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

15 березня 2017, 18:30

Стенограма 15.03.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

 

15 березня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Доброго дня вітаємо нових членів комітету. Я всіх вас вітаю, сподіваюсь, що ми тепер ще більш ефективніше і плідніше будемо працювати з таким підсиленням. Зараз наш комітет буде нараховувати вже 13 людей, але я думаю, що воно якраз ідеально. Семеро людей нам треба для кворуму, кворум зараз є, тому пропоную на засідання комітету наступний порядок денний.

Перше питання ми з вами вже розглянули, у нас було позачергове засідання, і я коротко вас проінформую. Далі питання про виконання зобов’язань Національної суспільної телерадіокомпанії України щодо підготовки та проведення пісенного конкурсу "Євробачення-2017", про надання роз’яснення на лист гендиректора Студії "1+1" Ткаченка.

В "Різному" – про кандидатуру члена нашого комітету в засіданні примирної комісії між Мінкультом і Держпідприємством "Національне газетно-журнальне видавництво", про визначення представників від Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики до складу робочої групи для забезпечення контролю з проведення тендерних закупівель з проведення "Євробачення" і про проведення у вересні конференції " Paу TV in Ukraine 2017".

Чи є якісь інші пропозиції, колеги, щодо розгляду? Немає. Тоді пропоную затвердити такий порядок денний, бо секретар комітету пані Олена Кондратюк буде відсутня, у них термінове засідання фракції і попросила перенести розгляд її питань. Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Добре.

Отже, колеги, починаємо з першого питання. В понеділок відбулось позачергове засідання комітету, на якому ми розглянули законопроект         № 5313 щодо мови аудіовізуальних засобів масової інформації. Завтра цей законопроект стоїть у порядку денному і дуже сподіваюсь, що всупереч всім політичним кризам, тактичним, я вважаю, політичним кризам, ми зможемо прийняти надзвичайно важливе стратегічне рішення. Рішення не про 75 відсотків квоти української мови на телебаченні, а про 25 відсотків мов національних меншин, тому що, звісно, українське телебачення має бути українським і україномовним.

Наш комітет  послідовно відстоював цю позицію. Ви знаєте, що ми вивели російський інформпродукт з квоти європейської, заборонили фактично російські серіали в українському ефірі. Ми ввели квоти на українські пісні на радіо і всупереч всім прогнозам ця практика виявилась дуже успішною. Так само я вірю, що і успішною буде українська мова, тому що це точно український продукт, зроблений українцями для українців. З цього починається, напевно, будівництво української національної держави, тому що точно телебачення є однією з тих ключових сфер поруч зі школою і родиною, яка формує світогляд людини.

І тому, думаю, що завтра ми спроможемось цей історичний крок назустріч українському суспільству,  зробити  перший крок, далі буде важка робота по доопрацюванню законопроекту. Наш колега Юрій Павленко з "Опозиційного блоку" вже звернувся до спікера з тим, аби не було ухвалення в цілому цього законопроекту, з іншого боку, такі організації як "Відсіч" теж нас просять в цілому його не схвалювати, тому що вони б хотіли ужорсточити деякі положення. Тому я думаю, що ми будемо  виходити тут на компроміс і завтра будемо розглядати це в першому читанні. Отже, про 5313 я вас проінформувала.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Про виконання зобов'язань НСТУ щодо підготовки та проведення пісенного конкурсу "Євробачення-2017". Хто в нас присутній з НСТУ? Будь ласка, сідайте ближче, щоб ми вас могли записати.

Доброго дня, пане Грицак. Прошу, доповідайте. Скільки вам потрібно часу?

ГРИЦАК П.І. 5 хвилин.

СЮМАР В.П. 5 хвилин. Прошу.

ГРИЦАК П.І. Дуже дякую.

Вчора закінчилася зустріч голів делегацій. У нас відбувалося засідання наглядової ради та зустріч голів делегацій з 10 до 14 березня. Європейською мовною спілкою, наглядовою радою пісенного конкурсу "Євробачення" та головами делегацій, ми вважаємо, що загалом оцінено позитивно стан підготовки до пісенного конкурсу "Євробачення". Було сказано виконавчим супервайзером пісенного конкурсу "Євробачення" Йон Ола Сандом про те, що ми готуємося за графіком.

Безумовно, ми боремося з календарем. Є певне відставання і надолужування часу. 22 березня ми заїжджаємо у Міжнародний виставковий центр на "Лівобережній". З 28 березня у нас починаються монтажні роботи. Це монтаж всього обладнання: телетехнологічного, світло, звук сцена тощо.

У нас хороша співпраця з містом. Створена міжвідомча група між нами як організатором та містом Києвом. Власне, ми спільно затверджували офіційні локації для пісенного конкурсу "Євробачення". Це стосується і локації для церемонії відкриття, і Євроклубу, і селища "Євробачення". Селище "Євробачення" буде знаходитися на Хрещатику, між вулицями Прорізною та Богдана Хмельницького. Євроклуб, визначено, буде в КВЦ "Парковий". Церемонія відкриття буде відбуватися в Маріїнському парку, червона доріжка. Все це затверджено Європейською мовною спілкою.

Станом на зараз у нас в стадії проведення більше 40 тендерних процедур щодо закупівель послуг. Ми умисно і добровільно пішли на те, щоб застосовувати попередню процедуру відбору до переговорної процедури через систему "Прозоро". І це було наше усвідомлене рішення. Це дозволяє нам навіть у ці стислі строки бути достатньо відкритими для ринку і навіть у певних вузькоспеціалізованих галузях отримувати кілька пропозицій. Разом з тим, ми маємо можливість отримувати зворотній зв'язок як від ринку і учасників ринку, так і від представників громадськості. Всі можуть стежити на платформі "Прозоро" за проведенням цих процедур.

Неодноразово ми вже враховували зауваження. Є коментарі як громадськості, так і ринку. І, скажімо, максимально інтенсивно ми намагаємося здійснювати роботу в цьому напрямку.

Дуже вдячний за запрошення на цей комітет. Ми також вийшли з ініціативою і будемо дуже вдячні, якщо, власне, від Комітету Верховної Ради зі свободи слова та інформаційної політики буде ваш представник у робочій групі. У нас є хороший позитивний досвід роботи із представником в робочій групі від комітету з економічної політики. Нам це дуже важливо, тому що по кілька процедур відбувається на дуже великій швидкості, і це буде допомагати нам робити все максимально ефективно і максимально об'єктивно також.

СЮМАР В.П. Дякую, пане Грицак.

Я хочу дійсно зауважити, що наш комітет, власне, був ініціатором і провів у парламенті таке безпрецедентне рішення, коли ми вивели закупівля для Євробачення з-під програми "Prozorro" і з-під тендерних закупівель фактично по програмі "Prozorro" дало нам можливість закупати це, скажімо так, швидше і напевно з меншою кількістю контролю. Але звісно, такий контроль має бути.

Я думаю, що у нас є 2 надзвичайно важливих завдання сьогодні для "Євробачення". З одного боку, ми маємо все зробити якісно і у вчасні терміни. І це надзвичайно важливо. З іншого боку, ми маємо зробити це максимально прозоро і підзвітно, тому що конкурс очевидно є затратним. Ми маємо прозвітувати перед українським суспільством, що це честь, яку виборола для України Джамала, що Україна відповідає зараз ось такій честі. Тому, звісно, будь-які скандали з непрозорістю в тендерах є неприпустимими у зв'язку із проведенням такого важливого конкурсу як "Євробачення".

Відповідно, що стосується строків. Чи ви вважаєте, що у нас немає сьогодні жодних загроз з приводу проведення тендерів і що конкурсу сьогодні не загрожує будь-які бюрократичні моменти і що все в терміни буде відбуватися. Це перше питання до вас.

І друге питання. Все ж таки скільки людей ви очікуєте? Які надходження очікує ініціативу від конкурсу? Скільки журналістів зокрема ви очікуєте? Коли буде оголошена акредитація для іноземної преси? Які будуть створені умови? Оскільки ми як Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики в першу чергу зацікавлені в тому, щоб все, що пов'язано з висвітленням конкурсу, відбувалося на найвищому рівні.

Прошу.

ГРИЦАК П.І. Дуже дякую вам за запитання. Те, що стосується бюрократичних процедур, вони, безумовно, є. Але я хотів принагідно подякувати комітету за ті зміни, вони дійсно безпрецедентні, і ми дійсно намагатимемося робити все, щоб не було будь-яких інтерпретацій щодо зловживань нами, як організатором, цією ситуацією і строками. І, власне, тому ми будемо дуже вдячні за роботу вашого представника в нашій робочій групі.

Поки що нам невідомо, що були якісь значні скандали з проведенням тендерних процедур, хоча їх вже близько 40 в процесі йде. Був ряд, скажімо, робочих питань, був ряд зауважень, які ми враховували. Ось нещодавно завершився аукціон щодо відеоспостереження, камери відеоспостереження. Один із учасників робочої групи вносив зауваження, це було, до речі, також і в присутності засобів масової інформації. Спочатку ці зауваження були враховані основним чином. Були певного роду побоювання, що це зроблено під одного учасника, скажімо, чи під кількох. Загалом взяли участь 9 учасників,  7 учасників проводили аукціон.

Є, звичайно, ряд питань, але ми, власне, намагаємося зробити все, щоб це були, якщо там неприємні питання, то вони були в робочому порядку, і щоби ми все-таки встигали виправляти.

Те, що стосується надходжень. У нас заплановано 44 мільйони надходжень від продажу квитків. Тобто є надходження з коштів державного бюджету та міста Києва – це 455 мільйонів та 200 мільйонів відповідно, ми запланували 44 мільйони надходження від продажу квитків. Станом на сьогодні продано 23 тисячі квитків на 9 подій всього, на загальну суму трошки більшу 32 мільйонів. Ми віримо в те, що ми цей план виконаємо. Власне, коли я був призначений, в кінці грудня ми збільшили план надходжень квитків. Це така відповідальна теж річ, але я сподіваюсь, що ми, знову ж таки, виконаємо, відзвітуємося за виконання дохідної частини.

У нас є також надходження від міжнародних спонсорів та національних спонсорів. Ми зараз на завершальному етапі фіналізації договорів із спонсорами. Очікуємо також надходження від національних та міжнародних спонсорів.

Знову ж таки, об'єктивно всі маркетингові бюджети всіх серйозних і великих компаній формуються в листопаді на наступний рік, грудень, і основні контракти, мабуть, трошки втрачений час підписання. Але у нас є достатньо, у нас є чотири спонсора потенційно, з якими ми фіналізовуємо переговори. Там є ряд робочих моментів. Якщо будуть додаткові питання, я зможу    детальніше про це доповісти. Також і будуть надходження від здачі в оренду коментаторських кабін мовникам-учасникам. Та у нас підписаний договір із офіційним туристичним оператором – компаніє "Пілот" і є розподіл прибутку 50 на 50%. Тобто ми очікуємо надходження також від офіційного туристичного оператора. Будемо проводити відкритий тендер на public feeding – це громадське харчування, це також розцінюємо як дохідну частину.

Те, що стосується акредитації журналістів, вона вже почалася, вона почалася в робочому режимі. Акредитація загалом проходила в два етапи. Проходила спочатку акредитація офіційних делегацій, яка розпочалася на початку лютого, і бронювання готелів. І друга частина – це акредитація журналістів. Всього заплановано приїзд 1500 журналів і є  відповідна кількість акредитацій. Тендер на забезпечення акредитацій виграла компанія "Riedel", це серйозна європейська компанія, яка з року в рік займалась, власне, організацією пісенного конкурсу "Євробачення". Ми також здійснювали це через систему "ProZorro". Там відбулася економія також, оскільки була конкурентна боротьба, там відбулась також економія в районі чи 400, чи 600 тисяч гривень.

По умовам роботи журналістів. Вони будуть забезпечені стандартні, ці умови, відповідно до договору, який у нас підписаний 11 серпня між нами як   організатором і Європейською мовною спілкою. І очікуємо ми основну частину журналістів, приїзд, початок приїзду журналістів 30 квітня. 30 квітня починається так званий "тиждень "Євробачення", який насправді триває 14 днів, ну, два тижні. Також ми плануємо прес-тур закордонних журналістів на місце проведення на початку квітня (власне, щоб вони ознайомились і подивилися стан монтажних робіт і підготовки).

Може, я занадто довго говорю? В принципі, це як би все. І буду радий відповісти на більш уточнюючі питання.

СЮМАР В.П. Останнє, що я вам хочу сказати і передам слово членам комітету, щоб до вас зверталися, і я до вас звертаюся з таким проханням: розглянути можливість все-таки створення такого сектору для дітей воїнів АТО або героїв АТО в тому числі, звісно, щоб все-таки могли діти – члени родин наших українських героїв потрапити на цей конкурс без дорогих квитків. Я думаю, що це досить правильно буде, зважаючи на те, що Україна сьогодні веде війну фактично, і це міг би бути такий гарний соціальний проект суспільного телерадіомовника. Розгляньте, будь ласка, таку можливість, і, я думаю, це буде хороша ініціатива.

ГРИЦАК П.І. Так.

СЮМАР В.П. Колеги, чи є у когось ще питання? Прошу.

Прошу, пані Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чи не могли б ви нас поінформувати стосовно ось якого питання, чи була така інформація. Ми, коли приймали державний бюджет України, то закладали 970 мільйонів на фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України, 455 (ну, цього недостатньо), 455 – на проведення конкурсу "Євробачення" з державного бюджету. Тоді нам доповів Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, обіцяв, що ці 455 будуть профінансовані з бюджету Києва або з якихось інших фондів позабюджетних. І відповідно ці 455 будуть передані на потреби НСТУ.

Чи відомо вам, з якого саме бюджету фінансується проведення конкурсу "Євробачення", і чи вбачаєте ви зараз можливість виконання цієї обіцянки?

ГРИЦАК П.І. Так, зараз є 455 мільйонів, виділених коштів з державного бюджету, і 200 мільйонів - з міста Києва. Фактично постановою було два транші: 50 мільйонів було виділено містом Києвом в кінці минулого року, але ми, скажімо, не встигли витратним все. 35 мільйонів витратили, частину повернули місту Києву. І решту, приблизно 165 мільйонів, в цьому році ми отримаємо. Загалом сумарно 655 мільйонів – це цільове фінансування окремим рядком на пісенний конкурс "Євробачення".  Відповідно ці кошти, скажімо так, як я розумію бюджетне законодавство, можуть бути витрачені виключно на проведення пісенного конкурсу "Євробачення", ці 455 мільйонів, які окремим рядком зазначені в державному бюджеті України, і відповідно так само, як 200 мільйонів міста Києва, це на пісенний конкурс "Євробачення".

У нас бюджет міста Києва є одним з джерел доходів, тобто у нас є кілька джерел доходів. У нас є джерело доходів – це державний бюджет, кошти міста Києва, які по постанові є також джерелом доходу, спонсорські кошти, міжнародні кошти, членські внески і відповідно все надходить на рахунок ПАТ НСТУ і ми витрачаємо це як цільові кошти на проведення пісенного конкурсу "Євробачення".

СЮМАР В.П. Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В.  Продовжуючи тему, а бюджет складений, скільки ви плануєте доходів, скільки витрат? І, взагалі, це буде збитково для країни чи вийде на нуль, чи, можливо, навіть принесе прибуток? Які прогнози?

ГРИЦАК П.І. Так, бюджет складений, складена видаткова частина і дохідна частина. Зараз ми почали фактично роботу над бюджетом пісенного конкурсу "Євробачення-2017", фактично в першій декаді січня 2017 року, 10 січня. І ми його склали, ми очікуємо, що буде економія коштів і ми зараз робимо все, щоб максимально максимізувати дохідну частину, наскільки це можливо, знову ж таки, що стосується квитків. Квитки, наприклад, було по планам в кінці минулого року, це було 36 мільйонів доходу,  і компанія, вона повинна була взяти 12 відсотків комісії, це в районі 4 мільйонів, тобто 32 мільйони, зараз ми очікуємо 44 мільйони як плановий дохід. В договорі у нас з квитковим оператором ще більша сума і ми зробимо все, щоб це була більша сума. І намагаємося економити, не те, що економити, а ефективно витрачати кошти на проведення.

Є дві складові, скажімо, є основна складова - це телевізійні шоу як такі. Це є найбільша телевізійна аудиторія, це в районі 200 мільйонів телевізійних контактів, а це кількість переглядів, скажімо, за два півфінали і фінал. І ми як організатор основним чином концентруємось на телевізійній частині, на телевізійно-виробничій частині. Тому ми скоротили, скажімо, витрати на певну промокампанію, тому що всі і так знають про пісенний конкурс "Євробачення" в Україні.

Ми провели переговори, до певної міри вони неприємні, скажімо так, але з потенційними національними спонсорами. Їм було обіцяно відпрацьовувати медіапакетом на  більшу суму, ніж ці надходження. Ми зараз говоримо з спонсорами лише про те, щоб це був статус, і решту ми можемо спільно витрачати кошти на промокампанію, можемо взагалі не витрачати, але це, власне, міжнародна практика, яку ми робимо. Тобто ми намагаємося зробити таким чином, щоб була економія, і щоб ефективно витрачати кошти державного бюджету, міського бюджету, і максимізувати, наскільки це зараз можливо, дохідну частину.

СЕВРЮКОВ В.В. Зрозуміло, збільшуємо доходи – зменшуємо витрати. Це такий бізнес-проект, це логічно, і правильно, що ви це робите.

СЮМАР В.П. Ключову річ, про баланс ми не почули. Ви так гарно ходите довкола.

ГРИЦАК П.І. Так, я ходжу довкола чому? Тому що, відверто кажучи, я сам не знаю баланс, і ніхто не знає цей баланс. Це подієві закупки, у нас бюджети пісенних конкурсів "Євробачення" були від 22 мільйонів в останні 10 років до 63 мільйонів. У Данії, наприклад, бюджет пісенного конкурсу "Євробачення" загалом складав 48 мільйонів євро, розхідний.

СЕВРЮКОВ В.В.  А дохідний?

ГРИЦАК П.І. А дохідний у них менше.

Це було в Копенгагені. Це було пов'язано, до речі, також із тим, що місце проведення було вибрано, це колишня суднобудівна… і так далі, там багато інфраструктур. До речі, у нас багато витрат, пов'язано із Міжнародним виставковим центром додаткових. Це хороший майданчик, він хороший для телевізійної зйомки, тому що це фактично пустий ящик, пуста коробка, але нам необхідно витрачати кошти на ряд інфраструктурних речей: на будівництво трибун, наприклад, тоді як в Палаці спорту…

________________. Це десь прораховано?

ГРИЦАК П.І. Це прораховано. Те, що стосується будівництва трибун, це пропозиція в районі 24 мільйона гривень, але баланс я вам не можу зараз сказати.

СЕВРЮКОВ В.В.  Що ми очікуємо?

ГРИЦАК П.І. Ми очікуємо економію, ми очікуємо позитивний баланс і ми очікуємо, що ми зробимо все, щоб була економія, щоб ми не витратили всі кошти державного і міського бюджету.

Ми почали працювати над кошторисною частиною, над витратами 10 січня. І паралельно ми проводили роботу над кошторисом, над формуванням бюджету і уже над реалізацією.

(Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Я думаю, що ми це все усвідомлюємо, просто хотілося би, тому що ті кошти, які будуть отримані від "Євробачення", Прем'єр?міністром обіцяні на суспільного мовника. І для нас це важливий момент, тому що ми так само зацікавлені, щоб суспільне мовлення було максимально профінансовано.

________________. Тоді мають додати ще 400 мільйонів.

ГРИЦАК П.І. Я можу зараз коментувати видаткову частину, цільове фінансування окремим бюджетним рядком на пісенний конкурс "Євробачення". Те, що стосується уряду, я можу сказати чітко і однозначно, що з нашого боку, те, що ми бачимо, є повна підтримка уряду. Максимально повна підтримка і на рівні Прем'єр-міністра, і на рівні Віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка. Це, скажімо, робота близька, вона не щоденна, але це операційна така допомога. Нам дуже багато хто допомагає, і я дуже вдячний всім-всім, хто допомагає, і вам також.

СЮМАР В.П. Дякуємо дуже. Давайте, колеги, зразу перейдемо, визначимо представника до складу робочої групи з забезпечення контролю з проведення тендерних закупівель. Зголошуйтесь, колеги.

(Без мікрофону).

СЮМАР В.П. От Севрюков питав теж нас про баланс і все решта. Колеги, зголошуємося, хто хоче попрацювати в даній тендерній комісії?

ШВЕРК Г.А.  Я готовий, якщо… (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. О'кей. Хто ще у нас хоче попрацювати? Колеги, є ще бажаючі?

О'кей, тоді я пропоную проголосувати за те, щоб представником комітету був пан Григорій Шверк. Хто за це? Голосуємо. Є.

Маєте з ким працювати. Так само дякую, що ви прийшли, і дякую, що нас поінформували. Сподіваюся, це не в останнє говоримо. Якщо є якісь проблеми, так само нас інформуйте, будемо допомагати вирішувати. Дякую.

ГРИЦАК П.І. Ми вам теж дуже дякуємо.

СЮМАР В.П. Колеги, наступне питання: про надання роз'яснення на лист генерального директора "Телерадіокомпанії "Студія 1+1" Олександра Ткаченка. Він стосувався запитів щодо подання інформації про прозорість медіавласності.

Даний проект готувався нашим секретаріатом комітету, відповідно до закону нами з вами ухвалений. Ви мали можливість з ним ознайомитись. Чи будуть якісь зауваження до даного проекту відповіді? Колеги, є зауваження?

Якщо немає, то пропоную тоді підтримати проект відповіді і надати його відповідно на запит, який прийшов до комітету. Хто за це? Є, підтриманий, проголосовано. Дякую. Відправляємо "1+1" відповідні роз'яснення  про прозорість власності.

Наступне питання: про кандидатуру члена Комітету з питань свободи слова до примирної комісії щодо трудового спору між держпідприємством "Національне газетно-журнальне видавництво" та Міністерством культури України.

Надзвичайно цікава пропозиція: попрацювати в такій примирній комісії. Ми з вам вже в "Укртелефільмі" активно працювали комітетом. Хто хоче зголоситися на те, щоб? Може хтось із нових членів комітету, хто хотів би проявити себе? О, Федір, прекрасно!

Є у нас кандидат.

ОНУФРИК Б.Р. Підтримуємо.

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб схвалити кандидатуру, прошу проголосувати.

 (Загальна дискусія).

 

СЮМАР В.П. Дякую. Я думаю, що це дуже правильний підхід, треба брати ініціативу в свої руки і реалізовувати її.

І про проведення у вересні 2017 року конференції "Pay TV in Ukraine".

Пан Гріцак, поінформуйте нас, будь ласка, про мету цього заходу і що ви від нас хочете в зв'язку з цим.

ГРІЦАК К.І. Просимо комітет підтримати цей  захід… (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Я думаю, що всі депутати будуть запрошені нашого комітету і візьмуть участь, послухають про те, що ви напрацьовуєте. А Григорія Ароновича от можемо в оргкомітет, якщо ви хочете. Можна двох.

ГРІЦАК К.І. Вас всіх запрошуємо.

(Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Прекрасно! Боже, які у нас ініціативні люди з'явилися в комітеті! (Сміх).

Колеги, голосуємо за ці прекрасні пропозиції.

Ще в нас було кілька звернень, щодо яких нам варто було б означити свою позицію. Ми їх не виносили, бо раніше був затверджений порядок денний і відповідно ми не встигали вже запросити людей. По-перше, у нас є звернення від низки депутатів з приводу… До речі, Олеже Ігоровичу, це буде важливо почути вам, тому що мова іде про НСТУ. Депутати дуже скаржаться, що їм не дають їхні звичні для них 20 хвилин, як це було на державному телебаченні, оскільки діє новий закон. Ми, правда, не внесли зміни до Закону про статус народного депутата, який їм це дозволяє. Я думаю, що нам треба якось спільно роз'яснити позицію регіональним ОДТРК. Тому що позиція дуже проста. По новому закону суспільний мовник точно має дотримуватися балансу і рівного представлення всіх політичних сил в своєму ефірі. І, звісно, що мовник має максимально висвітлювати діяльність і мажоритарних депутатів, які працюють в цьому регіоні. І тут дуже важливо сказати, що не може такого бути, що ОДТРК відмовляє якось в  ефірі. Треба продумувати ті формати, які би забезпечували рівне представництво політичних сил, пропорційне, відповідно до їх присутності в парламенті. Там є різні підходи, як це відпрацьовується в ВВС. Але такого, щоб тепер директор ОДТРК сказав, що все, до побачення, вас тут не буде, - бути такого не може, тому що це депутат, який працює в інтересах суспільства і ОДТРК, які працюють в інтересах суспільства.

ІЗ ЗАЛУ. Немає вже ОДТРК.

СЮМАР В.П. Перепрошую. Регіональні осередки НСТУ, філії НСТУ.

Так от, філії НСТУ мають розуміти ці глибокі підходи. І я думаю, в який спосіб нам провести чи якусь спільну нараду, чи як це зробити, щоб було розуміння, що передбачає новий закон. І не буде таких ситуацій, сигнали щодо яких ми отримуємо.

Як ви вважаєте, колеги?

ЧЕРВАКОВА О.В. Вони не мають права втручатися.

СЮМАР В.П. Вони не мають права втручатися. Ми зараз говоримо про якісь роз'яснення. Хто має їх зробити, щоб це працювало. Чи це має Наглядова рада зробити, чи ми би зустрілися з Наглядовою радою і це питання проговорили.

Ольго, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Абсолютно згодна. І саме для цього представники політичний сил є в Наглядовій раді, щоб ініціювати такі розгляди за зверненням своїх депутатів. Це логічно і правильно.

Прошу.

ОСТАПА С.В.  Коли приймали Закон про суспільне мовлення, обіцяли наступним кроком внести зміни до Закону щодо висвітлення діяльності органів влади, і місцевих в тому числі. Тому, очевидно, тут треба скоріше вносити якісь зміни в цей закон.

До Наглядової ради таких звернень не було від жодного депутата.

СЮМАР В.П. У нас це активно дискутується в залі. Мажоритарники приїхали всі дуже незадоволені. І кажуть про авторитарний підхід: от я тебе не люблю, тому ти не будеш в ефірі взагалі, бо я тепер суспільний мовник! Ну це дуже серйозне збочення.

 

ОНУФРИК Б.С. Бо на місцевому рівні просто не проведені ще конкурси.

ОСТАПА С.В.  І в законі сказано, що зовсім інакше висвітлення органів влади, в тому числі навіть Президента. Там зобов'язується, тільки звернення Президента транслюють. Зараз всього того, що було раніше, немає по закону.

СЮМАР С.П. Свєто, почуй. Мова йде про те, що суспільний мовник має задавати стандарт у висвітленні всього. Він не може сказати, що, даруйте мені, я суспільний і тому я Президента не показую. Ну, це ж брєд.

ОСТАПА С.В.  (Без мікрофону).

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Абсолютно згодна. І от про це і йдеться, що якщо це регіональна філія, то, звісно, ця регіональна філія в першу чергу має бути орієнтована на висвітлення роботи народних депутатів. О'кей, це має бути в критичний спосіб, це має бути не 20 хвилин, коли прийде депутат і буде говорити, що завгодно. Але це їхнє завдання, зрештою, як суспільного мовника, бо як вони можуть це не висвітлювати? А що вони тоді будуть висвітлювати? Це один із базових інститутів в суспільстві сьогодні, правильно?

__________________. … від одної сторони і до другої, просто нові норми закону.

СЮМАР В.П.  Абсолютно. Роз'яснити це, проговорити ці моменти, я думаю, що це важливо сьогодні для розуміння всім, так? Оскільки такі звернення будуть лунати. А те, що про висвітлення роботи органів влади, подумаємо теж про зміни, які треба внести.

Давайте тоді планувати, що, напевно, той тиждень, який буде не сесійний, заплануємо такий "круглий стіл", якщо буде згода на це і Наглядової ради. Проговоріть, буд ласка, в себе теж цю проблему. І запросимо депутатів-мажоритарників, послухаємо і, можливо, вийдемо на формат, в який спосіб там можна оці стандарти донести до керівників. Ніхто не буде втручатися, просто це треба донести, щоб було спільне розуміння, бо зараз, схоже, його немає.

Так, і були у нас звернення від Наглядової ради щодо відкликання від Радикальної партії. Закон не передбачає такої можливості. З іншого боку, очевидно, що фракція відправляє своїх представників для відстеження дотримання пропорційності представлення там різних політичних сил в ефірі НСТУ й інших речей. Я думаю, що треба обговорити ці моменти. Так само, напевно, запросимо представника Радикальної партії, можливо, на наступному засіданні тоді це обговоримо, добре? Да?

_______________. Там же закон чітко визначає, як можна людей призначати, як можна відкликати.

СЮМАР В.П.  Я розумію. Я просто в даному випадку… Почуємо відповідні аргументи. 

Прошу.

ШВЕРК Г.А.  З моєї точки зору, якщо фракція хоче отримати якусь можливість наразі, коли вже створена Наглядова рада, на це якось впливати, то, з моєї точки зору, єдина можливість, яка є, це щоб людина, яку фракція делегувала, написала заяву про зняття з себе повноважень, і на його місце призначити нову людину. Це, з моєї точки зору, єдиний законний спосіб наразі вирішити це питання. Все інше закон забороняє.    

СЮМАР В.П. Або вносити відповідні зміни до закону, або пробувати в судовий спосіб. Ми це зрозуміли. Я думаю, що тут важливо аргументи почути теж тої чи іншої сторони.

Колеги, вичерпали ми порядок денний. Якщо немає інших питань, то тоді…

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна я вас коротко поінформую стосовно газети «Бучанські новини».

(Шум у залі).

 

СЮМАР В.П. Оля! Мені дуже цікаво послухати про "Бучанські новини»…

(Без мікрофона)

СЮМАР В.П. Так, я думаю, всім зацікавленим Ольга Валеріївна надасть відповідь "Бучанських вістей", і всі, зацікавлені в цій проблемі, зможуть це отримати.

В любому випадку, я думаю, що якщо це цікавий прецедент, то ми можемо окремо винести на засідання, просто проініціюйте, якщо є реальна проблематика там, і ми бачимо там нецільове використання. Це як приклад може бути. Тому що дійсно роздержавлення проходить перший етап, і є багато моментів, які треба враховувати, можливо, вносити зміни. Ну, зміни очевидно треба буде вносити в цей закон, тому що він такий складний. Вже там перші зміни, я сподіваюся, ми внесемо, коли вилучимо на час проведення АТО з закону видання Міністерства оборони, і далі очевидно якісь будуть зміни. Тоді за результатами цього експерименту, я думаю, що будуть пропозиції і від Держкомтелерадіо, я сподіваюся. Правда? І тоді зможемо опрацювати всі ці речі і напрацювати якийсь документ.

На сьогодні все. Я всім дякую. Оголошую закритим засідання комітету.