Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2017 рік

18 січня 2017, 15:37

Стенограма 18.01.2017

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

18 січня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! Будемо починати, ми трохи раніше сьогодні починаємо через більш раннє закінчення роботи пленарного засідання.

Відповідно, вам до розгляду сьогодні пропонується наступний порядок денний.

Перше питання. Про звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету, виділених Міністерству інформаційної політики на забезпечення інформаційного суверенітету України та функціонування державних інформаційних ресурсів.

Друге питання. Про вилучення з кабельних телевізійних мереж Одеси і області українських комерційних мовників та порушення права абонентів кабельного телебачення на інформацію.

Третє питання. Проект закону про заборону пропаганди злочинних організацій, самопроголошених на території окремих районів Донецької та Луганської областей (реєстр. № 5086 від 06.09.2016, внесений народним депутатом Лапіним І.). Прохання авторів – зняти з розгляду. Тобто я пропоную його виключити.

Четверте питання. Проект закону про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні (реєстр. № 5582 від 22.12.2016, внесений народними депутатами України В.Сюмар, Г.Шверком, О.Опанасенком, О.Кондратюк та ін.).

П'яте. Проект постанови про створення депутатської робочої групи стосовно перевірки фактів можливого умисного припинення діяльності телеканалу "1+1" (реєстр. № 5626 від 29.12.2016, внесений народним депутатом України С.Капліним).

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо трудових прав), (реєстр. № 5511 від 08.12.2016, внесений Кабінету Міністрів України). Другий комітет.

Сьоме питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо маркування продукції країни-агресора (реєстр. №5326 від 01.11.2016, внесений народними депутатами України В.Купрієм, В.Дідичем, О.Дубініним та ін.).

Восьме. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття (припинення) громадянства України, громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (реєстр. № 5433 від 21.11.2016, внесений народними депутатами А.Тетеруком, Л.Ємцем).

Дев'яте. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорсткому поводженню  з тваринами (реєстр. № 4895-1 від 13.07.2016, внесений народними депутатами України А.Білецьким, О.Петренко, Р.Мацолою).

Десяте. Проект закону про енергетичну ефективність будівель (реєстр. № 4941-д від 14.12.2016, внесений народними депутатами України Д.Андрієвським, А.Бабак, В.Сташуком).

І в "Різному": про затвердження плану роботи Комітету (вам роздано), про затвердження розкладу засідань Комітету.

І два питання обговоримо: про нагородження грамотами Верховної Ради України військових журналістів, які висвітлюють тематику воєнної агресії Російської Федерації проти України і про створення робочої групи з питань напрацювання проекту закону про аудіовізуальні медіа послуги.

Ще у нас на сьогодні презентація плану медіа-групи Реанімаційного пакету реформ на 2017 рік.

Колеги, величезний порядок денний, але більшість цих питань технічні, я думаю, що ми досить швидко зможемо їх пройти, тому я прошу вас підтримати такий порядок денний.

Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.

Давайте так, оскільки ми раніше почали, я пропоную пройти технічні питання, які достатньо швидко ми можемо розглянути, а потім повернутися до тих питань, які потребують більш детального розгляду. Ви не заперечуєте? Бо ще не всі люди підійшли, тому, я думаю, що це буде досить правильно.

Отже, давайте почнемо з п'ятого питання. Проект постанови про створення депутатської робочої групи стосовно перевірки фактів можливого умисного припинення діяльності телеканалу "1+1" (реєстр. № 5626 від 29.12.2016, внесений народним депутатом України С.Капліним).

Народний депутат Каплін пропонує нашому комітету створити по суті робочу групу, яка би вивчила умови, які, я так розумію, пов'язані з неотриманням каналом ліцензії наприкінці року, але оскільки канал ліцензію отримав, і проблема, як мені здається, знята станом на зараз, тому я пропоную даний проект постанови відхилити.

Є інші пропозиції?

ОНУФРИК Б.С. Немає.

СЮМАР В.П. Хто за пропозицію відхилення постанови? Одноголосно. Дякую.

Наступне шосте питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо трудових прав), (реєстр. № 5511 від 08.12.2016, внесений Кабінету Міністрів України).

Прошу, пані Олена Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, у нас проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо трудових прав), (реєстр. № 5511 від 08.12.2016, внесений Кабінету Міністрів України). Проект підготовлений задля імплементації актів законодавства ЄС у сфері забезпечення рівності трудових прав – це різні директиви, які ми повинні імплементувати. Ми не є головним комітетом з опрацювання цього законопроекту, головним є Комітет з питань соціальної політики.

 У частині предмету відання нашого комітету законопроектом пропонується внести зміни до статті 24.1 Закону України (нашого улюбленого) "Про рекламу".

Отже, уряд пропонує уточнення до частини першої згаданої статті 24 додати нові ознаки вимог, які забороняється висувати в рекламі при вакансії. Це, наприклад, стан здоров'я, інвалідність, підозра чи наявність захворювань на ВІЛ-СНІД, сексуальна орієнтація, сімейний стан, місце проживання і так далі. І пропонує додати нову частину, в якій передбачається, що штрафи за порушення вимого цієї статті накладається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Ці запропоновані зміни, зрозуміло, варто нам їх підтримати, але ми пропонуємо все ж таки звернути увагу головного комітету на доцільність збереження в частині першій цієї даної статті 24 вказання правила про можливі випадки, зазначені в законодавстві. Тобто якщо його прописати більше чітко, так, як виходячи з тої редакції, яка є сьогодні, то просто треба вказати: крім випадків, визначених законодавством.

А в цій частині всі решта прошу запропоновані головним комітетом підтримати даний законопроект  у першому читанні і за основу.

СЮМАР В.П. З відповідними пропозиціями прошу підтримати пропозицію доповідача.

Хто за? Хто проти? Хто утримався? Є. Дякую.

Сьоме питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо маркування продукції країни-агресора (реєстр. №5326 від 01.11.2016, внесений народними депутатами України В.Купрієм, В.Дідичем, О.Дубініним та ін.).

Прошу, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, це теж законопроект, який теж вноситься рядом народних депутатів під реєстраційним номером 5326. Проектом пропонується передбачити обов'язок інформувати споживачів про товари країни-агресора, як під час їх безпосередньої реалізації, так і при рекламуванні.

Ми не є головним комітетом з опрацювання даного законопроекту, головним є Комітет з питань економічної політики.

До відання нашого комітету входять зміни до статті 8 Закону України "Про рекламу" в частинах 15, 17 та 18.

І також автори пропонують доповнити закон новою статтею, яка б називалася "реклама продукції і бізнесу країни-агресора".

Вдаючись до того, що насправді це актуальне і напевно важливе питання як далі може розвиватися ситуація в нас в тому числі і з рекламуванням таких товарів, які належать реально країні-агресору, я думаю, що закон в цій частині варто підтримати, але є деякі, можливо, з метою усунення можливостей для зловживання і тиску на ЗМІ, оскільки ми розуміємо, що зараз за зміст реклами несе відповідальність як рекламодавець, так само і ЗМІ. І автори закону в принципі нічого не говорять про те, що рекламодавець зобов'язаний, наприклад, надати тому ж самому виробнику або розповсюджувачу реклами інформацію про цей товар. Тому що, наприклад, більшість ЗМІ, особливо якихось маленьких ЗМІ, не можуть завжди знати що це за товар. Якщо вони будуть рекламувати його, і вони можуть його не промаркувати, то тоді вони несуть відповідальність безпосередньо за зміст цієї реклами.

Тому, можливо, в частині просто вказати і доповнити якимись, наприклад, такими статтями, де рекламодавець зобов'язаний надати виробнику або розповсюджувачу реклами інформацію про наявність контролю щодо виробника, і можливо, навіть вказати якусь ще окрему статтю, коли рекламовидачі не несуть відповідальності за рекламу.

А в іншій частині пропоную такий законопроект підтримати в першому читанні.

СЮМАР В.П. Я думаю, що до другого читання ми зможемо ці поправки внести.

КОНДРАТЮК О.К. Я думаю, що так, але ми повинні авторам все одно вказати, що ми…

СЮМАР В.П. Я пропоную з пропозицією вказати авторам на дані нюанси підтримати в першому читанні даний проект закону. Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Є. Одноголосно. Дякую.

Наступне восьме. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття (припинення) громадянства України, громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (реєстр. № 5433 від 21.11.2016, внесений народними депутатами А.Тетеруком, Л.Ємцем).

Суть закону зводиться до правок, до цілої низки законів України, зокрема до закону в нашій частині, в частині відання нашого комітету до Закону "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення". І мова іде про те, що членом Національної ради не може бути людина, яка змінила громадянство (підданство) України.

Пропозиція: рекомендувати Верховній Раді України підтримати в першому читанні.

Суть закону цілком зрозуміла, я думаю, зважаючи на агресію проти України.

Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Одноголосно.

Наступне питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорсткому поводженню з тваринами (реєстр. № 4895-1 від 13.07.2016, внесений народними депутатами України А.Білецьким, О.Петренко, Р.Мацолою).

Прошу, пані Олено.

ОНУФРИК Б.С. А що таке "жорстке поводження"?

КОНДРАТЮК О.К. Треба запитати у автора законопроекту.

Ми не є головним комітетом, головним є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Ми є лише другим комітетом.

Законопроект спрямований на посилення відповідальності за прояви жорсткого поводження з тваринами, зменшення кількості випадків жорсткого поводження з тваринами і так далі.

В нашій частині це є тільки зміни до статті Закону України "Про захист суспільної моралі". Насправді, наскільки я розумію, ГНЕУ там теж дає дуже багато зауважень до цього закону, але автори законопроекту чомусь вирішили, що треба внести окрему статтю під назвою 5.1, яка б регулювала окреме питання оцього жорсткого поводження з тваринами. Насправді у нас є основна стаття 5, яка стосується основних напрямків державного регулювання обігу інформаційної продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, і можна просто туди додати один з пунктів, який би теж регулював це жорстке поводження з тваринами.

Тому я пропоную рекомендувати Верховній Раді за результатами у першому розгляді у частині нашій законопроект відправити на доопрацювання, або принаймні відправити авторам і додати лише одним із пунктів статтю 5.

СЮМАР В.П. А пропозиція законопроект рекомендувати схвалити з відповідною…

КОНДРАТЮК О.К. Тут є 2 варіанти. Я пропоную його дати на доопрацювання і просто поправити, я не бачу необхідності вводити окрему статтю оцього підпункту, який стосується окремого положення.

СЮМАР В.П. Добре. Давайте. Ми не перший комітет, ми можемо рекомендувати відправити на доопрацювання. Хто за таку пропозицію? Хто за? Хто проти? Хто утримався? Один.

Наступне питання. Проект закону про енергетичну ефективність будівель (реєстр. № 4941-д від 14.12.2016, внесений народними депутатами України Д.Андрієвським, А.Бабак, В.Сташуком).

Ми розглядали це питання. Там, я так розумію, вже зміни якісь відбулися. Так, пані Олено?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, це ми розглядали урядовий законопроект 4941, він просто Верховною Радою відправлений на доопрацювання в комітет, і в комітеті зараз поданий він просто з позначкою 4941д.  В нашій частині змін до реклами об'єктів будівництва про рекламу ніяких змін немає, тому я прошу його підтримати, тому що це ми вже схвалили на попередньому комітеті.

СЮМАР В.П. Пропозиція: рекомендувати Верховній Раді підтримати в першому читанні даний законопроект. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Є. Дякую.

І в "Різному" у нас питання про затвердження плану роботи Комітету.

Прошу, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, у нас є план роботи, він вам всім розданий, він стосується шести блоків або шести розділів. Це документи, які нам підготував секретаріат, ви можете всі ознайомитися. Традиційно ми маємо 2 розділи, які стосуються розгляду законопроектів, є також окремо пропозиції розглянути деякі питання на виїзних засіданнях, зокрема з питань інформаційної безпеки пропонується Одеська область, питання мовлення територіальних громад – центральні області, регіональні аспекти прозорості медіа власності пропонує секретаріат на основі Миколаївської та Харківської областей. Окремо виведено питання суспільного телебачення. Є окремі питання стосовно пропозицій по комітетських слуханнях по розбудові системи іномовлення, по контенту суспільного мовлення, вдосконалення законодавства нашого у сфері аудіовізуальних послуг та медіа реформу. І семінар, ви бачите, ми можемо, звичайно, наші плани корегувати, додатково розглядати. Я прошу підтримати план роботи за основу.

Якщо у когось є ще зауваження, то можемо обговорити.

СЮМАР В.П. Є пропозиції у когось ще до відповідного плану?

Там є насправді помилки, я не знаю, чому секретаріат їх допускає.

ОНУФРИК Б.С. У розкладі засідань було змінено, один тиждень з липня зняли.

СЮМАР В.П. Це інше питання, по-перше.

А в плані роботи є трошки помилок, Колю, він погано підготовлений, бо питання, яке ми навіть сьогодні розглядаємо, воно чомусь в тебе винесено на лютий.

КОНДРАТЮК О.К. Там ще, наприклад, є звіт Нацради за 2015 рік. Це теж можна його технічно прибрати.

СЮМАР В.П. Але це ви подаєте зараз. Який в цьому сенс?

Тобто давайте з технічною корекцією за основу. Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Є. Дякую.

Тепер, про затвердження розкладу засідань. Яка є пропозиція, що робити з цим останнім тижнем, на коли його перенести?

КОЗЛОВ М.В. Верховна Рада прийняла внести зміни 1 -7 липня – робота в комітетах, тому, враховуючи ці зміни, які були прийняті постановою, коригуємо нашу діяльність.

 

СЮМАР В.П. Відповідно, пропозиція прийняти розклад засідання з пропозицією про проведення одного засідання комітету у липні. Хто за це, прошу проголосувати. Є.

Пане Богдане, ви ж теж нас підтримуєте? Прекрасно.

Далі. Є ініціатива щодо третьої річниці початку агресії Російської Федерації проти України рекомендувати нагородити грамотами Верховної Ради України військових журналістів, які висвітлюють тематику воєнної агресії Російської Федерації проти України і про створення робочої групи з питань напрацювання проекту закону про аудіовізуальні медіа послуги. Для нас це нова специфіка, нова сфера. Я думаю, що це досить слушно – сьогодні в такий спосіб вшанувати наших колег, які сьогодні теж працюють так само в зоні АТО. Хто за таку пропозицію, за початок збору таких пропозицій, тобто напрацювання відповідної постанови, прошу проголосувати. Є. Дякую.

Колеги, нам все-таки в червні потрібно, закінчується термін, коли ми маємо прийняти новий закон про аудіовізуальні послуги, ми його не реєструємо в тому вигляді, в якому він є. Є пропозиція його серйозно доопрацювати, а для цього ми маємо створити відповідну робочу групу, до складу якої будуть включені як всі представники комітету, інші зацікавлені депутати, і далі органи влади, і представники виконавчої влади і представники регулятора, і представники громадськості, звісно, і представники індустрії. А для того, щоб в такому форматі ми напрацьовували цей великий документ, який буде, скажімо, одним із основних для регулювання інформаційної сфери.

Хто за те, щоб така робоча група була створена? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую, колеги. Ми запропонуємо список на наступне засідання, а нам важливо це рішення станом на зараз прийнято.

Я би зараз нам пропонувала перейти до розгляду другого питання. Ми з вами мали ситуацію, чому ми включили це до порядку денного, про проблеми з підписанням угод про універсальну програмну послугу і вилучення з кабельних телевізійних мереж Одеси і області українських комерційних мовників та порушення права абонентів кабельного телебачення на інформацію.

Станом на зараз ця ситуація цілковито врегульована: кабельні оператори Одеської області так само, як і решта кабельних операторів в Україні транслюють українські телеканали, але попросимо з цього приводу таку коротеньку довідку від Нацради.

Прошу, Уляно.

ФЕЩУК У. Станом на сьогодні мовлення відновлено, єдине, що провайдери підтверджують, що ще ідуть перемовини з групою каналів "Інтер" і вони на сьогоднішній момент ще не відновили мовлення цієї медійної групи.

СЮМАР В.П. В Одесі?

ФЕЩУК У. Так.

СЮМАР В.П. А з чим це пов'язано?

ФЕЩУК У. Мабуть, що комерційні умови не встановлюють. Тому що ми збиралися перед Новим роком, мабуть, що рази як мінімум 2 і намагалися і з провайдерами медійниками якось зв'язати і вивести їх на конструктивну розмову. Я думаю, що вона відбулася, і в принципі результатом є включення українських каналів зараз.

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, хто є кінцевим бенефіціаром цих операторів?

ФЕЩУК У. Там абсолютно різні кінцеві бенефіціари, власники оператора, це як суб'єкти підприємницької діяльності, так і підприємства взагалі, з цієї точки зору насправді ми не аналізували цю ситуацію, тому що фактично проблема була в іншому.

Фактично, мені здається, що це така згрупована дія провайдерів, яка була направлена на те, щоб дестабілізувати взагалі державу, скажімо так, тому нас це дуже схвилювало. Це перше.

І друге, що ми  побачили, чому, мені здається, провайдери порухалися і почали укладати угоди, це через те, що 1 січня в Одесі були розвішені оголошення, де компанія "Тріолан" пропонувала за 15 гривень укласти договори, і що відповідний спеціаліст прийде протягом 15 хвилин. Думаю, що провайдери насправді захвилювалися, що договори будуть переукладені з тим провайдером, який насправді в Одесі не має ліцензії Національної ради і фактично здійснює безліцензійну діяльність, з цієї ситуацією всі ознайомлені. І тому почали укладатися угоди. Тому що якщо б такої ситуації не було, вірогідніше за все вони б ці угоди не почали укладати. Мені так здається.

СЮМАР В.П. Почули.

Там просто, я не знаю, наскільки підтверджується ця інформація, що Ківалов є власником частини.

ФЕЩУК У. В тому числі безперечно.

СЮМАР В.П. Тобто і це є підозри  про політичну складову в даному випадку, а не лише ринкову складову. І таких політичних складових, дуже би хотілося уникнути.

ФЕЩУК У. Якщо насправді ми хочемо і в цій галузі проаналізувати ситуацію, то в принципі ми можемо це зробити і додатково надати інформацію.

СЮМАР В.П. Я думаю, що нам варто отримати додаткову інформацію щодо власників кабельних операторів, які, скажімо так, поставили під загрозу виконання законів України і можливість українців отримувати контент українських телеканалів.

Ви хотіли щось сказати? Прошу.

ШВЕЦЬ О.О. Я представник Спілки кабельного телебачення України. Я звичайно ж представляю кабельників міста Одеси і Одеської області.

Я хочу сказати, що змови кабельників, як-то каже пані Уляна, не було. Це по-перше.

По-друге. Кінцевий бенефіціар, і це можна бачити і на сайті Нацради, не є ні пан Ківалов, ні хто інший – там абсолютно інші особи. А змова була навпаки комерційних телеканалів чотирьох груп, які виставили абсолютно неприйнятні умови. І розмова з кабельними операторами велася ще з жовтня минулого року з приводу того плавного входження тих телеканалів до телемереж. Це по-перше.

По-друге, я ще хочу сказати, що самі телеканали, та ж сама "Старлайт медіагруп" заявила, що в них немає прав в системі платного телебачення, і один з представників цієї групи це офіційно заявив: з 27.12 на брифінгу, який проводили ці медіагрупи, у них прав немає, але вони досі там знаходяться і ні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, ні правоохоронні органи досі не зацікавилися цим питанням.

Що стосується обмеження прав абонентів, то обмеження ніякого немає, оскільки безкоштовно в ефірі ідуть ці телеканали і безкоштовно ідуть із супутника, тому обмежень ніяких абсолютно немає для абонентів.

СЮМАР В.П. Дякую.

Просто я вам хочу так само зауважити, що з виконанням закону в жодній іншій області не виникло жодних питань, і це викликає питання.

ШВЕЦЬ О.О. Чому? Закарпаття, місто Миколаїв.

ПЕЧКО В.Ю. На Закарпатті на даний час, я хочу просто представнику Нацради, яка сказала, що вони практично всі включені, то на Закарпатті всі канали ідуть, але замінена група, зараз не транслюється група "Старлайт медіа" повністю, і практично ми всі інші в Ужгороді не транслювалася "Старлайт медіа" і група "1+1", утім іде домовленість попередня, зокрема вона в Ужгороді включена, а по Закарпаттю зараз практично "Старлайт медіа" немає. І домовленостей у нас з ними, практично ми сказали, що з одним із операторів-переговорників, сказали, що на нас зроблять "публічну порку", тобто як треба себе вести взагалі. На це треба зважити.

Я, між іншим, був на минулому засіданні комітету і на ці речі наголошував. Чому на інші групи теж немає договорів, ми практично зараз несемо ризик кримінальний, тобто як керівники за те, що вони включені, але чому ми ідемо на цей ризик? Якраз через те, що там якщо ми все виключимо, то там переключаться на угорські, на словацькі канали і на російські канали, які є на ступнику.

Так що ми зараз звертаємо на це увагу, на це звернув увагу губернатор Закарпаття Москаль, зробила звернення на Адміністрацію Президента обласна рада, сказали, що якщо треба, вони зроблять рішення сесії.

І я просто на це звертаю увагу, бо дуже серйозне питання. Зараз це питання виникло, що буцімто хтось залишає людей без свободи слова. На кожному каналі, який був виключений, він був замінений, і у нас зараз якщо тих каналів немає, значить, є інші українські канали – не російські, не угорські, а є українські канали. Ви мені побажали тоді успіху у домовленості з медіагрупами і провайдерами. Значить, цього успіху немає, і практично вони кожного, як-то кажуть, вбивали по одиниці і, ну, ринок, але це є "ящик Пандори", який зруйнує практично медіа ринок, який існував у 2016 році.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, я спілкувалися з європейцями, які взагалі не зовсім розуміють цей підхід, коли кабельні оператори хочуть отримувати кошти і від отримувачів кінцевих, від абонентів і при цьому не платити за контент.

ПЕЧКО В.Ю. Вікторіє Петрівно, ми плутаємо дві різні речі: це є Україна, а це є Європа. В Європі платять 45 доларів за контент. Значить, кожний провайдер має за що платити. Тут зараз в наступному році буде те, що вони хочуть, що він заявив Гречаному: значить, ми виведемо долар з абонента. Це уявляєте, це зараз долар 28, значить, це те, що треба буде заплатити медіагрупам, а в кінці року це буде десь приблизно 40, що прогнозують і так далі. Тобто яку нам ціну виставити пенсіонерам, щоб вони могли мати…

СЮМАР В.П. Скажіть, ви хочете заробляти гроші і виходити як мінімум в прибуток, правда? Кабельні оператори у нас завжди заробляли гроші і виходили в прибуток. Ви знаєте про ситуацію на телеканалах, які випрацьовують цей контент, які ніколи не виходили в прибуток і завжди були дотаційними.

ПЕЧКО В.Ю. Пані Вікторіє, тут є 2 послуги, я просто хочу пояснити, є послуги пакетування каналів, і є послуги оператор мереж, який будує мережі, який займається лише транспортом. Зараз медіагрупи хочуть займатися тим же самим провайдерством, тобто вони зобов'язані зараз отримати ліцензію Національної ради на формування пакету…

СЮМАР В.П. Це не передбачає закон.

ШВЕЦЬ О.О. Передбачає. 39-а стаття передбачає.

СЮМАР В.П. У даному випадку я всім нам хочу порекомендувати все-таки виконувати закони України. І Одеська область, прохання до Національної ради: ті оператори, які не виконують закони України, щоб Національна рада була спроможна відповідні санкції застосувати, зокрема штрафування і позбавлення ліцензії, якщо буде порушення умов надання ліцензії.

ФЕЩУК У.  Я буквально 2 слова щодо змови осіб. Я хотіла зазначити, що Антимонопольний зацікавився цією ситуацією, наскільки мені відомо, вони розглядають питання щодо відкриття відповідної справи. Це перше.

Друге. Мені здається, що провайдери трошки грають і підміняють поняття, тому що насправді вони завжди звикли брати гроші з каналів. І коли ми пішли назустріч європейській практиці, коли УПП має бути захищене, державні телеканали і місцеві телеканали, і коли ми сказали, що домовляйтеся, будь ласка, то треба домовлятися. Це перше.

І друге, щодо "Старлайт медіа" і 1 долара з наступного року, я була присутня на зустрічі, коли зустрічалися провайдери і телеканали, він сказав, що ця ціна можлива за умови, якщо буде закритий доступ до сигналу супутника, і якщо кількість абонентів у провайдера таким чином зросте і досягне певної межі, то тоді тільки ця ціна буде підвищена. І на сьогоднішній день, ті ціни, принаймні, можливо, у вас є якісь інші цифри, але мені здається, що вони досить  свідомі і не завищені на сьогоднішній день.

СЮМАР В.П. Почули.

Прошу, Юрій Артеменко.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я хочу 2 слова щодо того, що сказала Уляна. Я, по-перше, хочу подякувати членам комітету за цей закон, який був. Вікторіє Сюмар, вам особливо.

Починався цей закон (хочу нагадати) з ініціативи кабельників, які сказали: "А якого чорта ми транслюємо канали олігархів безкоштовно?" Потім, коли закон був прийнятий в тій редакції, якій є, і кабельники підходили і казали: "Цей закон супер, дякуємо вам, супердержавницький", – і ефірники приходили: "Супердержавницький", – і кожен казав: "Допоможіть нам "зламати" ефірників або кабельників". Не будемо допомагати, правда по середині.

Оте, що казали, і кабельники не святі, які брали гроші, з "Діскавері" давали, а "ICTV" чи комусь іншому не платили – нечесно. Нечесно, звичайно, я буду казати і з боку ефірників, коли вони продають пакетами, і це, до речі, коли будете вдосконалювати закон, ви зверніть на це увагу, тобто мають бути різні ціни, але, знаєте, у нас відбувся… Ми знаємо про Закарпаття ситуацію, але масово – це Одеса, це просто позиція. Знаєте, це таке "а не пішли би ви". Так от, я хочу одне сказати, для нас рівні що кабельники, що ефірники, але давайте все ж таки не забувати, що головний у нас глядач. І коли ви починали казати, що у нас там 5 копійок, а ми 15 накрутимо, а непотрібні, от ви кажете: "Замінимо на інші канали, не російські". Так у мене питання: чи треба, чи готовий глядач платити 1, 2, 3. Я знаю, що ситуація вирівняється.

Повірте мені, те, що пані Вікторія сказала, у нас дуже добре ставлення до кабельників, я завжди казав, що кабельників легше регулювати, бо у них немає політики, у них є бізнес, за ними не стоять олігархи, і легше з ними розмовляти. Але, шановні колеги, ви теж подумайте, що страждає і інформаційна безпека, і глядач. Не ставайте в позу. Контент, як би я не хотів це сказати, вирівнює, але ми, кабельники, в даному випадку,  ми тролейбус, який довозить контент до глядача, тому давайте все ж таки знати своє місце. Я все сказав. Все буде нормально, а ми будемо реагувати жорстко. Не виходить у нас по цим питанням, ви кажете, закон не врегульований, у нас є інші підстави, де дивитися дуже прискіпливо до виконання ваших пакетних умов.

СЮМАР В.П. Шановні колеги, я думаю, що у нас спільне завдання, яке полягає в тому, щоб знайти ці компроміси. Їх треба буде шукати, і я думаю, що те, що вони в більшості регіонів знайдені, це є добра можливість сьогодні їх знайти.

Наше завдання як Комітету з питань свободи слова зробити ЗМІ максимально незалежними для того, щоб вони цю вільну інформаційну політику могли проводити, максимально незаангажовану. Ви знаєте хоча б один телеканал, який, бодай, в нуль виходить? На жаль, у нас є проблема з монетизацією виробників контенту, величезна проблема, а це дуже багато людей. І це не тільки технології, це люди в першу чергу. І людська праця, на жаль, так само не дешевшає, і не можна без людей інформаційний контент випрацьовувати.

Наша з вами спільна задача, щоб ми монетизували цю сферу, і можливо це призведе до якогось збільшення цін, але весь світ сьогодні платить за контент, весь світ сьогодні платить за авторські права, платить роялті, і тільки в такий спосіб ми можемо відбудувати інформаційну сферу і сферу культури, і ми в цьому напрямку і будемо рухатися далі.

У нас з вами лишається 2 питання. Одне питання про звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету, виділених Міністерству інформаційної політики на забезпечення інформаційного суверенітету України та функціонування державних інформаційних ресурсів.

 І друге презентація плану медіа-групи Реанімаційного пакету реформ на 2017 рік.

Я попрошу питання про звіт Рахункової палати заслухати першого заступника (у мене зустріч невеличка) і потім разом послухаємо медіа-групу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, доброго дня! Про звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету, виділених Міністерству інформаційної політики на забезпечення інформаційного суверенітету України та функціонування державних інформаційних ресурсів.

До нас запрошені представники Рахункової палати, представники Міністерства інформаційної політики. Вам роздано документ Рахункової палати, я бачу, що це не звіт, а очевидно, якийсь витяг зі звіту. Я прошу від Рахункової палати доповісти Ігоря Миколайовича.

Будь ласка, Ігорю Миколайовичу.

ЗАРЕМБА І.М. Ігор Заремба – член Рахункової палати, директор департаменту.

Шановні народні депутати, шановні запрошені, перш за все, хочу сказати, що всі ці цифри і вся ця інформація, які вам надані, вони стосувалися періоду 2015 та першої половини 2016 року. Ми як могли оптимізували їх, колегія відбулася 8 листопада, проте багато змін пройшло навіть з часу колегії в зазначеній сфері, я думаю, представники Міністерства краще про це розкажуть.

Перш за все, чому ми взяли такий об'єкт? Я свідомо пішов на те, щоб взяти Міністерство інформаційної політики, тому що воно тільки створене, воно лише 2 роки формально працює, а реально в них є лише один бюджетний рік, повноцінний, тобто планування, використання і контроль. В майбутньому будуть розширюватися і повноваження Міністерства і зростати чисельність працівників, тому раціонально вказати на імовірні слабкі місця з метою упереджень порушень у майбутньому на самому початку.

Хочу зазначити, шановні колеги, що сьогодні, на жаль, в державі Україна функції з управління державною політикою в інформаційній сфері розпорошено між щонайменше 10 державними інституціями. Це станом на сьогоднішній день.

Про фінансові порушення що можу сказати? Значних фінансових порушень немає, а ті, що є, я на них зупинюся. По Міністерству взагалі претензій до використання небюджетних коштів немає. Є претензії, є ряд недоліків у підвідомчих Міністерству організаціях, але крім фінансових порушень ми виявили, які (повторюсь) є незначними, ми виявили ряд системних організаційних проблем.

Перша. На момент закінчення аудиту, це третій квартал 2016 року, не було затверджено основних програмних документів щодо розвитку вітчизняного інформаційного простору та його безпеки. Справді, лише в грудні 2016 року доктрина інформаційної безпеки була схвалена на засіданні РНБО, в кінці грудня, і за оперативною інформацією в січні підписана Президентом України.

Водночас проект Концепції інформаційної безпеки, він Міністерством розроблявся протягом 2016 року, він досі знаходиться з зацікавленими органами виконавчої влади, і відповідно, він не прийнятий урядом.

Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, а ця постанова уряду 2004 року є явно застарілою і потребує докорінних змін.

Наступне. Є закон, хороший закон, потрібний Закон про державне іномовлення. І в ньому є дуже цікавий пункт, стаття 10 говорить, що держава виділяє не менше, як 0,6 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету на реалізацію державного іномовлення. Тепер дивіться, механізму реалізації даної норми, закону немає, порядку використання немає і правова колізія, я хоча і правник в тому числі, проте не стану казати, що вище – закон чи Бюджетний кодекс (ну, мені по роботі Бюджетний кодекс ближче), 87?а стаття Бюджетного кодексу не передбачає спрямування видатків Держбюджету на зазначені цілі. А стаття 10 закону напряму передбачає. Тобто тут цю правову колізію протягом найближчого часу потрібно просто подолати.

Далі питання підвідомчих організацій Міністерства. Почнемо  з такого цікавого товариства, як "банківське телебачення". Було собі телебачення в Національному банку України. Повірте, ми перевіряємо кошторис Національного банку щороку, це є норма закону про Рахункову палату. Дуже не бідна організація, м'яко кажучи. Вона передає своє телебачення новоствореному Міністерству з 6 мільйонами боргу. Вони це приймають, для чого вони те робили, мені важко сказати, тут є представники, нехай скажуть, а тепер вони героїчно починають сплачувати чужі борги перед тими, хто надавав послуги і перед ким, власне, ця кредиторка.

Наступне. Уже давно прийнято рішення, причому законом прийнято рішення щодо створення Державного підприємництва "Мультимедійна платформа іномовлення" на базі Державної телерадіокомпанії, на базі Українського телебачення та радіо "УТР", але по сьогоднішній день (січень 2017 року) паралельно за бюджетні кошти як "УТР" існує, так і "Мультимедійна платформа" існує. І досі вона не ліквідована.

Крім того, не знаю чому, але вважаю, що це не є правильна позиція, вони не є корисною, в Законі про іномовлення повністю випало радіомовлення, там все говориться про телебачення. Як на мене, це не є правильно. В майбутньому, в правках до закону радіомовлення теж має право на державну підтримку на мовлення за кордоном.

Наступне питання. Це штатна чисельність Міністерства. Це, як для мене, перший випадок, коли я ратую за те, що штатну чисельність в новоствореному Міністерстві категорично потрібно збільшувати, тому що 23 людини, які фактично працювали на вересень, вони фізично не можуть виконувати всі ці функції і повноваження, які на Міністерство покладені.

Фінансові порушення. Мільйон 300 – це нераціональне використання бюджетних коштів. Йдеться про те, що маючи приміщення, орендували майно у комерційних структур, витратили таку суму грошей – 600 тисяч гривень.

Нераціональне управління. В кінці 2015 року було повернуто до Державного бюджету як невикористане, і мільйон 200 – це при наявності штатних працівників. "УТР" укладали угоди цивільно-правового характеру, тобто що їхні працівники мали робити, в їхніх функціональних обов'язках це закладено, вони залучали на цивільно-правовій основі людей зі сторони.

Було виявлено ряд інших недоліків. Вони викладені в рішенні. Рішення ми надіслали і в РНБО, і в Верховну Раду. Зокрема, є проблеми з плануванням. Воно просто, як кажуть, ніяке, як в Міністерстві, так і в підвідомчих йому закладах. Є проблема захисту інтелектуальної власності, серйозніша проблема, яка рано чи пізно дасть про себе знати, тому що продукт, який виробляється за бюджетні кошти, повинен бути державним. У даному випадку так не є.

І є ряд інших проблем. Мушу сказати, що протягом цих трьох місяців, коли йшов аудит, була налагоджена нормальна співпраця, тобто конструктивно працювали працівники Міністерства і працівники контрольної групи, багато було (повторюю) зроблено за той час, ми отримали 2 відповіді від Міністерства: одну – ще до Нового року, другу – в перших числах вже Нового року про виправлення ситуації про створення документів відповідних як доктрини, так і внутрішньої програми, тобто програми діяльності самого Міністерства.

Власне, на цьому у мене все. Дякую за увагу. Якщо є питання, готовий відповісти.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. У когось є питання?

Я думаю, що Артем Біденко може доповідати.

БІДЕНКО А.І. Я дуже дякую.

Я хотів би декілька важливих моментів сказати, які ми в тому числі доносили до Рахункової палати, але, зрозуміло, що Рахункова палата, яка керується теж певними положеннями, певними інструкціями, вона не могла відхилятися в своїх рішеннях, враховуючи якісь наші пояснення.

Перший такий важливий момент – підпорядковані нам підприємства фактично були передані Міністерству 11 листопада 2015 року, тобто коли же всі планувальні процедури були завершені, проекти бюджетів на 2016 рік були передані і по "УТР", і по Укрінформ, і ми, маючи на той час штат у 15 людей і маючи одного бухгалтера, який відповідав за раптом бюджет, який на нього звалився під 100 мільйонів гривень, не могли нічого зробити. Тому цифра в 6 тисяч гривень, які повернулися в Державний бюджет, це якраз було ефективне рішення Міністерства, ми призупинили низку рішень, ми призупинили, не розуміючи навіщо ці гроші витрачати, вирішили, що краще нехай вони повернуться назад у бюджет країни.

Щодо того, що були оплати з боку "УТР" по цивільно-правових угодах, це якраз був період формування "Мультимедійної платформи" іномовлення, вона ще не була створена. Я нагадаю, що 1 жовтня стартував оновлений телеканал, оновлена картинка, це мав хтось робити, були залучені спеціалісти зі сторони, тому що далеко не всі люди, які працюють на "УТР" могли забезпечити відповідну картинку, і цим людям потрібно було оплачувати їхню роботу.  Відповідно "УТР" заключило договори і оплачувало їм. Як тільки Державне підприємництво "Мультимедійна платформа іномовлення" була створена як юридична особа, ці люди перейшли на роботу до цього підприємства і з цього часу те, що вважається порушенням, не було. Але однозначно, всі ці гроші пішли чітко людям за роботу, за той телеканал, який віщає і розпочав трансляцію на закордон.

І щодо витрат по оренді, то ситуація наступна. Вона пов'язана з тим, що телеканал "БТБ" має хорошу технічну базу, вона знаходиться на Куренівці, всі знають цей офіс, і ті, хто працюють на телебаченні, знають, що просто банально перевезти цю всю техніку кудись, наприклад, на Мельникова, влаштувати і так далі, це б коштувало б просто величезних грошей. Тому було ухвалено рішення переїхати з Мельникова, де приміщення були холодні, на Куренівку, розмістити там весь штат. Так, звичайно, це було збільшення по орендній платі, але при цьому ми зекономили по комунальній. Тобто у нас є цифри, ми їх надавали Рахунковій палаті. Звичайно, ми не змогли вийти в нуль, але там була певна економія по комуналці. Це стосується виключно "БТБ", тому що там знаходиться студія.

Щодо інших зауважень. На сьогоднішній день 70 відсотків того, що нам сказала Рахункова палата, навіть в процесі перевірки ми виправляли. Це стосувалося як штату, наприклад, ми створили фінансово-планувальний відділ і добрали ще одну людину. Може більше наш юрист розповісти по пунктах, якщо є таке зацікавлення, бо там справді 20-25 пунктів тих зауважень, які є в Рахунковій палаті, ми виправили на сьогоднішній день.

Оскільки я був 4 місяці в це залучений, можу довго і багато розказувати, що ми робили і як ми працювали.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є питання у колег?

У мене є питання. Скажіть, будь ласка, усі ці ваші аргументи, які ви щойно навели, чи надавали ви їх у процесі аудиту Рахунковій палаті?

БІДЕНКО А.І. Так, звичайно. Я ж кажу, просто є положення про Рахункову палату, є їхні інструкції, і є закон, і як би ми не роз'яснювали, що це є студія "БТБ", вони оцінюють це по факту, що гроші використані нераціонально.

ОНУФРИК Б.С. Для Рахункової палати апріорі будь-хто, кого вони перевіряють, є порушником.

ЧЕРВАКОВА О.В. Мене просто дивує, чому ці аргументи, попри те, що Міністерство говорить і ви зараз не заперечуєте, що вони 70 відсотків тих порушень, на які ви вказували, виправили, а по решті є аргументи чому так відбулося, і що насправді це не нераціональне використання, а єдине можливе, все одно це опиняється в звіті.

БІДЕНКО А.І. Це просто звіт за першу половину 2016 року, а ми виправляли вже зараз.

ЗАРЕМБА І.М. Дивіться, є факт: центр міста, вулиця Богдана Хмельницького, Укрінформ. "Гуляє" 220 квадратних метрів площі. Нічого не зроблено. Це виходить так, зекономили на косметичному ремонті, і ця площа пустує, а люди орендують в той же час інші площі і куди далі від центру. Зараз, наскільки я знаю, там почався нарешті ремонт. І навіть частину апарату Міністерства, які, до речі, теж орендують приміщення, можна перевезти з зручне місце – там і метро "Театральна" поруч, і поруч.

БІДЕНКО А.І. Це хороший приклад, тому що на період перевірки ці площі були відремонтовані і введені в експлуатацію. Просто на першу половину 2016 року не було ремонту, але ми володіли цим приміщенням тільки півроку.

ЧЕРВАКОВА О.В. І, до речі, по "УТР" я хочу вас поінформувати, пане Ігорю, що по ньому створено вже ліквідаційна комісія, тому ви просто казали, що він існує разом з "Мультимедійною платформою іномовлення". Ліквідаційна комісія якраз створена з цією метою, щоб уникнути тих небезпек, про які ви говорили.

Прошу, пане Юрію.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пане Ігорю, у мене до вас чи питання чи порада. Я, по-перше, поважаю вашу організацію, це просто апріорі, не зважаючи на те, які я питання буду задавати.

Дивіться, пан Заремба, можливо я не правий. По-перше, ви правильно підняли тему оренди. До речі, я вам відкрию такий секрет, ми почали зараз перемовини, бо ви знаєте, в нашому приміщені 3 поверхи займає Держтелерадіо, яке за функціями своїми зараз зменшилося, бо відщипнули суспільне, відщипнули поліграфію. І я виходжу зараз з пропозиціями до Наливайка і до Стеця, щоб не орендували зайве приміщення, а переїхали туди, бо ми, по-перше, будемо разом, і це буде ефективніше.

У мене питання наступне. У вас звіт Рахункової палати, я розумію, що головне, це рахувати гроші і казати. Що мені не те що не подобається, а хотів би вашої відповіді. Те, що ви там кажете: гроші не так витратили – 100 відсотків згоден, сперечатися можна, але по формі. Але коли ви пишете, от, мені не вистачає двох слів: перше, ви сказали, що треба збільшувати чисельність, то напишіть це в звіті, бо коли комітет кричить, що треба моніторинг, чи люди і так далі, ваша допомога комітетові, тим організаціям, бо тут немає в цьому листі, який підписаний Яременко, а хотілося б вашу позицію. Бо коли ми прийдемо, кажуть, то у нас грошей не вистачає на лікарів, а ви тут збільшуєте Нацраді чи комітету, тобто хотілось би мати валу думку. Це перша пропозиція.

А друга, я не знаю, чи права Рахункова палата, коли в своєму листі пише: не сформована дієва система реагування на інформаційно-психологічні загрози, відсутність єдиної інформаційно-комунікативної політики, і так далі. То я думаю, що члени комітету не знають, чи сформовано чи не сформовано.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це точно не функція Рахункової палати, яка має робити державний аудит.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Так, ви маєте сказати: вкрав, не вкрав, ефективно не використовує, а сформована, не сформована, тоді і пишіть чому. Тому що гроші не дали, тому що не прийняли закони якісь. Це правда! І чесно буде. Але, мені здається, вам краще буде відійти від оціночних політичних суджень. Дайте це Сюмар і її комітету вирішувати.

 

ОНУФРИК Б.С. Пане Юрію, тут крутіше. Вони пишуть про те, що це означає, що Рахункова палата провела дослідження всього інформаційного ринку світу для того, щоб зробити висновок, що інформаційний ринок  світу потребує українського продукту. Для того, щоб зробити такий висновок, треба провести дослідження. Я думаю, що це справа не Рахункової палати. Це не претензії, це наші роздуми.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Просто щоб ви утрималися.

ЗАРЕМБА І.М. Пане Артеменко, без лукавства говорячи з Наливайком, я Олега переконував якраз у вашій правоті. Це щодо оренди. Це було влітку минулого року. Це так, між іншим.

Тепер, по цим двом питанням. Перше, чітко і внятно написано, і Президенту і в РНБО (я по пам'яті спробую відтворити) – за такої мізерної чисельності Міністерство не може повноцінно виконувати свої функції.

Тепер, з приводу відсутності чи присутності українських передач. Повірте, що дослідження ми робили, з експертами радилися, у нас є офіційні відповіді з Міністерства закордонних справ, і не тільки від них, а наш Укрінформ, там достатньо багато є місця в звіті, я думаю, що якби ви прочитали звіт, ви б погодилися якраз з нашою позицією. Наш Укрінформ не має зворотного зв'язку з своїми корпунктами, оскільки там дивляться наші передачі, потрібно так робити.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте так. Ми будемо завершувати обговорення, щоб ми не займали багато часу на це. Я думаю, що деякі ваші пропозиції є цілком слушні, зокрема в частині іномовлення і необхідності виконування норм Закону про іномовлення. Безперечно, ці питання є слушними.

Що стосується низки специфічних, спеціалізованих тем мої колеги, звісно, значною мірою, повірте, праві, тому що стратегію, ви мали на увазі напевно доктрину інформаційної безпеки, її схвалили наприкінці року, ви це знаєте.

"КТР" ліквідовано, я думаю, що Міністерство інформаційної політики вам про це вже доповіло.

Тобто частина цих рекомендацій вже є виконаною, і дякувати Богу.

Що стосується по коштам, я, наприклад, не бухгалтер, я можу спеціалізовані теми розглядати, я б рекомендувала комітетом, пропонувала нашому комітету ці зауваження Рахункової палати Міністерству інформаційної політики розглянути і відповідно прийняти до уваги і виправити ті речі, які є найбільш показовими. Створити, принаймні,  цей відділ по соціально-економічному плануванню для того, щоб просто був більший порядок, який пов'язаний з фінансами. Я розумію, що Міністерство ще не до кінця доукомплектовано, але якщо воно хоче добре працювати, то цю доукомплектацію треба проводити, і звичайно закони України треба виконувати, як Закон про іномовлення має працювати відповідно 50 відсотків англійською, як це закладено в законі.

Якщо є така згода членів комітету, давайте ми таке рішення і приймемо, таку рекомендацію. Ми просто вам рекомендуємо це взяти до уваги.

І відповідно, колеги, що для нас так само важливо розуміти. Ми продивилися і інші рекомендації по іншим міністерствам. І ви як представники Рахункової палати так само знаєте, що це далеко не найбільші порушники, якщо подивитися. Щоб просто до загального нашого з вами відома ми з вами собі усвідомлювали, що кожне міністерство від Рахункової палати отримує дуже подібні документи, в яких кошти зловживань, на жаль, так само не є такими вже дуже й райдужного, як і в контексті нашого профільного міністерства, але треба з цим розібратися і треба ці неузгодженості прибирати.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Дякую, пане Біденко. І дякую представника Рахункової палати, ми уважно читаємо ваші звіти, повірте. Дякуємо вам за роботу.

Колеги, у нас залишається 2 питання: це презентація медіа-групи РПР та проект закону про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні.

Давайте послухаємо, напевно, громадськість. Хто у нас представник РПР? Ігор Розкладай і Роман Головенко. Скільки вам потрібно часу?

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Буквально 5 хвилин.

Шановні колеги, ми вам зараз роздамо загальну "дорожню карту" по всім реформам. Я думаю, що вона всім депутатам буде корисною, і власне, по нашій медіа-реформі.

Ми з Романом Головенком є експертами медіа-групи. Мета нашої презентації достатньо проста, ми хотіли показати, що в принципі ми з комітетом у дуже багатьох питаннях маємо спільне бачення, а це значить, що ми зможемо посилювати це і допомагати в зміні взагалі медіа-середовища в Україні, а також звернути увагу на ті проблеми, на яких ми наголошуємо, які існують і які потребують змін.

Ми визначилися, план "дорожньої карти" робився з 2016 до 2017 року, тобто включалася частина 2016 і 2017 рік, і ми, власне, передбачили 6 глобальних цілей, які потребують змін у медійному законодавстві: це суспільне мовлення, це роздержавлення, це аудіовізуальні медіа послуги, це ЗМІ під час виборів, це досить різні маленькі норми, які стосуються посилення незалежності медіа журналістів в Україні, і це питання медіа власності, прозорості медіа власності і медіа фінансів.

Щодо суспільного мовлення. Ми, власне, зараз сидимо і очікуємо новин від державних реєстраторів щодо реєстрації публічного акціонерного товариства Суспільної телерадіокомпанії України, тобто це має статися у найближчі години. Наше завдання тут більш буде спрямована на імплементацію, але ми уже бачимо на цей момент, що нам треба буде напрацьовувати певні зміни в закон, це вочевидь буде кінець року, не раніше, тобто ми маємо пройти  піврічний цикл і подивитися які є проблеми, які недоліки, які потребують удосконалення, і відповідно тоді вже подавати пакетно, не дрібними якимись правками, а пакетно законопроект, який зможе це виправити.

Щодо реформування змін. Зараз працює робоча група. Вона працює під координацією ОБСЄ, вона покликана посилити Закон про роздержавлення, уже напрацьовані зміни, і, власне, вони мають подаватися на розгляд депутатів десь у лютому. Тобто це цілий пакет змін, який дозволить цей закон зробити кращим.

Аудіовізуальні медіа послуги абсолютно підтримують у робочій групі, і власне, сподіваємося, що нас залучать до цього, тому що це величезний комплексний законопроект, який покликаний вирішити занадто багато важливих питань для нашої України.

Щодо виборів. У нас є досить старі хвороби законодавства, які виникли не зараз, вони виникли більше десятиліття тому, це і розуміння ролі медіа під час виборів. Тобто медіа мають все ж таки стати суб'єктом, а не лише бути об'єктом для поширення агітації, вони  мають право проводити вибори не лише за гроші, але в принципі на рівних правилах і безкоштовно, а також є величезне питання передвиборної агітації реклами, тобто це одна з тих хронічних хвороб, яка існує в Україні.

Щодо незалежності медіа. Тут у нас є маленький проект. Один з них це, наприклад, повернення практики прогресивної шкали судового збору, це означає, що якщо проти медіа хтось хоче судитися, якщо він хоче отримати, власне, сатисфакцію він не буде вимагати величезні позови, але ми знаємо з нашої української історії, що у нас були позови і на 22 мільйона гривень для відшкодування моральної шкоди, відповідно ми маємо такі речі обмежити, і, власне, українська практика була дуже хороша, але, на жаль, через зміни в закон, причому я думаю, що це не зумисні зміни, а скоріше просто ексцес виконавців, ця шкала була прибрана. Її потрібно повернути. Більше того, цей досвід уже зацікавив уже і наших закордонних колег з колишнього радянського простору, тому що ці проблеми існують не лише в Україні, тобто ми тим самим поширюємо наші хороші практики на закордон, що є теж важливим.

Романе, ти додаси?

ГОЛОВЕНКО Р. Так, я додам. Як ви бачите, дві перші цілі стосуються реформування ЗМІ, тобто суспільного і роздержавлення преси, і хоча вони зачіпають питання змін до законодавства, але дуже великий масив там іде, власне, на імплементацію. Імплементація законодавства – за вагомістю це навіть більше, ніж сам текст закону, і воно на порядок складніше може бути, особливо якщо брати до уваги реформу преси, де багато дрібних районів, і в різних регіонах України практика може бути різною.

Я звертаю увагу, що комітет – це не тільки той орган, який приймає законопроекти, але також це та структура, яка може контролювати ті процеси, коли відбувається імплементація законодавства, коли йде порушення законодавства якесь, і можна оперативно на це реагувати. Зрозуміло, що комітет не має прямих важелів впливу, але як парламентський орган він може впливати на органи виконавчої влади і на інші органи, оскільки це все-таки парламентський орган і має відповідний авторитет.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. І шоста ціль – це медіа власність. Власне, ми знаємо теж від Національної ради, що існують проблеми з медіа власністю, але так само є проблема, яку уже в  парламентських стінах озвучували восени, коли було засідання Комітету культури і медіа Парламентської асамблеї Ради Європи, воно проводилось в Києві восени і, власне, піднімалось уже питання, що це в Європі існує проблема – це прозорості фінансів, тому що може бути дуже хороша прозора схема власності, але ми розуміємо, що "чорне" фінансування існує, і з цим потрібно щось робити.

СЮМАР В.П. Я уявляю, як ми з цим вийдемо і як нас підтримають журналісти.

 

РОЗКЛАДАЙ І.Є.  Це правда. І також я хотів звернути увагу, що у нас є деякі теми, які є міжгруповими, тобто, наприклад, у нас є з антикорупційною групою, яку представляє Ярослав, у нас є питання доступу до публічної інформації, власне, у нас завис законопроект, пакет змін, які напрацювалися протягом уже 6 років імплементації законів, це певні дрібні уточнення, які дозволять краще виконувати закон розпорядником, тобто це те, що ми маємо постійно від безпосереднього виконавця, але так само це і питання незалежного контролюючого органу, тобто ми дуже потребуємо цієї інституції, яка була певним медіатором і могла як надавати роз'яснення, так само і ефективно реагувати на порушення. Тому що порушення в доступі, на жаль, зараз збільшується за останній рік, зокрема ми бачимо, Національна поліція достатньо сильно любить порушувати закон, Міністерство юстиції, тобто є низка інституцій, які, на жаль, не хочуть якісно виконувати закон. І це питання, власне, залишається відкритим.

І останнє, що теж побічно стосується нашого комітету, це питання з Групи національної пам'яті – відкритість архівів. Це так само є право на інформацію, власне, ми сподіваємося, що від комітету теж буде підтримка в цьому питанні, хоча звісно тут буде головним Комітет Княжицького з питань культури і духовності. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, колеги, що лаконічно.

Я би вам запропонувала і нам спільно, мені здається, це досить цікаві пропозиції, вони абсолютно слушні і дуже гарні напрацювання щодо вдосконалення, власне, медіа законодавства. Я би запропонувала нам всім зробити окреме засідання, у нас буде 2 тижні перерви, я не знаю, як там хто збирається відпочивати, я думаю, що багато людей буде працювати, і якщо є ваша згода, все-таки більш детальніше розглянути ваші пропозиції і проговорити які напрацювання є у вас, подивитися, які напрацювання є в комітеті для того, щоб ми вийшли на спільний пакет, який би ми спільно могли, власне, вже просувати до його прийняття у Верховній Раді.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. І, власне, звернути увагу ще на той документ, який розроблявся під егідою Ради Європи. Це, власне, той медіа ландшафт, проаналізувати так само, він теж покривається частково.

СЮМАР В.П. Я згодна. Це все перетинається.

Тому пропозиція, колеги, чи зручно в понеділок окремо зустрітися на нашому майданчику, депутати так само можуть долучитися, але принаймні ми в секретаріати зможемо напрацьовувати спільно з вами якісь документи, які вже потім будуть доопрацьовуватися депутатами.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. У нас завтра буде засідання, ми ще проговоримо з колегами, можливо, ще щось підтягнеться.

СЮМАР В.П. Ми ваші партнери, ви це знаєте, ви наші партнери, ми плідно працюємо. Дякуємо вам за ваші напрацювання, і далі спільно працюємо до вдосконалення медіа законодавства в Україні.

Дякую.

І останнє питання, колеги. Переходимо до розгляду проекту закону про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні. Сподіваюся, що ви його почитали, це наш спільний документ. Скажу відверто, мені він  здається важливим, потрібним сьогодні в країні для того, щоб ми все-таки ці громади, які сьогодні проходять етап створення, могли мати більш глибоку комунікацію. Тут враховані різні напрацювання і Держкомтелерадіо, і інших структур, і членів Національної ради, там пан Костицький працював і його всі пропозиції були враховані, і всіх зацікавлених осіб ми в принципі вислухали. Наше Головне науково-експертне управління дало нам висновок, що краще було нам змінювати Закон "Про телебачення і радіомовлення". Мені здається, що це теж викликано нерозумінням певної специфіки медійної, що в даному випадку мова йде, як і в випадку про суспільного мовника, про певний новий формат роботи мовників, який відбувається під контролем громадськості. І це важливо було зазначити в окремому законі. Давайте обговоримо.

Прошу, Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Щодо окремого законопроекту. В законі, який ми приймемо про суспільне телерадіомовлення, є перехідні положення, які вказано, комітету, правда, це було, я маю на увазі Держтелерадіо розробити такий окремий законопроект, вони якраз це затягнули, ми до цього долучилися, і оце він і є. Тому це, якщо я не помиляюся, в Законі про суспільне вказано окремий законопроект.

І ще у мене є деякі зауваження, ви знаєте, щодо ліцензійного збору, але ми обговорили, що ми це зможемо до другого читання обговорити.

Дякую.

СЮМАР В.П. До другого читання зможемо змінити.

Колеги, які є думки з приводу даного документу?

ОНУФРИК Б.С. Треба приймати в першому читанні.

СЮМАР В.П. Якісь є інші позиції? Прошу, Ольга Большакова.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Наша позиція абсолютно інша. Ми вважаємо, що цей проект є дуже поганим сам по собі, що це є проект фактично щодо створення системи комунального мовлення. Проте ми розуміємо, що пророблена велика робота для того, щоб цей проект зробити, і в принципі за умов внесення до нього змін в частині суб'єктів створення і потім змін вже на друге читання по процедурних питаннях його можна зробити таким, який буде прийнятним для цього суспільства. Ми з колегами з громадськості зібралися і обговорили це питання і дійшли до певного компромісного рішення щодо тих суб'єктів від громадськості, які би могли створювати організації, які будуть вести мовлення для територіальних громад і для громад в цілому таким чином, щоб наша основна мета була, таким чином, щоб це не було фейковою громадською організацією, політичною, релігійною, комерційною, тощо.

Ці зміни, я не знаю, чи буде доречно про них зараз говорити більш детально, це фактично зміни до статті 5 законопроекту, де пропонується розшити коло суб'єктів, які можуть засновувати двома видами громадських організацій. Громадські організації, які протягом року здійснили не менше, ніж 5 заходів на території цієї громади соціального напряму. Там перераховуються ті соціальні заходи, ті які є прийнятними для цього закону, і журналістські громадські організації, до складу засновників яких входять не менше, ніж 3 журналісти, які здійснюють протягом 3 років журналістську діяльність на території цієї відповідної громади.

Без цих змін, ми вважаємо, що цей закон не є прийнятним для того, щоб відбудовувати громадське мовлення в Україні. І фактично це, ще раз наголошую, це є розбудова величезної системи комунального мовлення, з яким ми боремося протягом 10-14 років.

Дякую за увагу.

ЧЕРВАКОВА О.В. А ми можемо це в другому читанні внести?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Шановні колеги, технічно можна внести, але ми знаємо як працює наш парламент…

ОНУФРИК Б.С. Ми почули ваші застереження.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Я вважаю, що політично цього не можна робити.

ОНУФРИК Б.С. Ми вашу позицію знаємо, але ми знаємо і позицію територіальних громад, величезної кількості людей, які позбавлені конституційного права мати доступ до інформації. Для вас це воно таке трошки теоретичне.  Я знаю цю проблему з практичної точки зору.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Давайте не будемо давати оцінку для кого це практична, а для кого теоретична. До речі, я теж член територіальної громади.

СЮМАР В.П. Колеги, я думаю, що у нас у всіх є своє бачення, ми ними обмінялися. Сьогодні органи місцевого самоврядування де-факто так само можуть створювати засоби масової інформації, вони їх і створюють. Вони є, наприклад, "ТРК Київ" працює як комунальне ЗМІ. В даному законі ми його робимо за прикладом суспільного, ми фактично встановлюємо цілу низку системи контролю громадськості за таким мовниками, і плюс даємо можливість невеличким громадам отримувати зовсім, скажімо так, створювати власні для обговорення внутрішніх проблем невеличкі ЗМІ. Зрозуміло, що це передбачає певну конкуренцію з наявними місцевими вже приватними компаніями, і це зрозуміло. Але чи ми повинні позбавляти такої можливості територіальні громади, давайте про це дискутувати.

Я так розумію, що Ігор хоче сказати.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Ми обговорювали це питання. В принципі одне з застережень, яке дійсно може бути на позиції пані Ольги Большакової в тому, що якщо громада хоче, а місцева влада не хоче. І в нинішній редакції законопроект не дає відповіді на це питання. Тому в принципі дати можливість створити це у формі ГО, але з дуже сильними обмеженнями, цей варіант може прийнятним.

СЮМАР В.П. Тобто створити ЗМІ у формі ГО?

РОЗКЛАДАЙ І.Є. По суті у нас так зараз існує Громадське радіо, Громадське телебачення і ще низка подібних проектів – вони всі громадські організації по своїй юридичній формі. Тобто єдине, що тут дійсно є дуже серйозні застереження, щоб ми не відкрили "ящик Пандори" щодо політичного впливу, тобто тут є маса "але".

СЮМАР В.П. Я про це сьогодні говорила з експертами Ради Європи, з представниками, власне, Офісу Ради Європи в Україні. І ми про це, колеги, говорили на робочих групах, яких було тут дуже багато, я на них ходила на всі. І відповідно на цих робочих групах ми чітко говорили, що сьогодні в Україні є величезна небезпека, пов'язана з прозорістю фінансування засобів масової інформації. І якщо ми прив'язуємося до структури, яка має власний бюджет, його можна простежити, бо це бюджет територіальної громади, і вона вирішила якусь частину цього бюджету, і це не буде велика частина, бо люди не дозволять цю велику частину витратити. Це буде частина досить таки помірна.

Якщо ми це дамо можливість робити громадським організаціям шляхом внесків і тому подібне, я вважаю, що ми створюємо величезні загрози для територіальної цілісності країни навіть, якщо вже на те пішло. Бо і в Харківській області буде достатньо проросійських ЗМІ зареєстровано в такому форматі. Що буде на Закарпатті і в подібних регіонах можна лише собі уявити, якщо це будуть громадські організації. І в даному випадку прозорість фінансування ми не забезпечимо жодним чином.

У даному випадку це найбільш прозора схема, зважаючи на ту ситуацію, яка сьогодні є в країні, мені здається, що це оптимальний варіант. Ми тут дискутували 2 засідання поспіль над цим.

СЕВРЮКОВ В.В. Нехай громада змінює владу. У нас постійно, як громада вибрала владу, а потім з нею починається боротьба. Ми говоримо про територіальну громаду.

СЮМАР В.П. Що ми з вами зараз робимо? Або ми рекомендуємо на перше читання і доопрацьовуємо, або ми починаємо процес доопрацювання. Ну, в принципі теж непогано.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція в першому читанні його приймати.

СЮМАР В.П. Є така пропозиція. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Є. Комітет підтримує в даному випадку. Дуже вам дякую за підтримку. В другому читанні ці речі можна змінити, будемо розглядати ці можливості і будемо працювати над цим.

Все, колеги, всім дякую. На наступному тижні всіх чекаю на роботу в комітеті в рамках робочих груп.