Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

02 листопада 2016, 17:44

Стенограма від 02.11.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

2 листопада 2016 року

 

Веде засідання голова комітет В.П.Сюмар.

 

СЮМАР В.П. Добрий день, шановні колеги, будемо розпочинати засідання нашого з вами комітету. Перед, власне, оголошенням порядку денного я би хотіла вас поінформувати про ситуацію, яка склалася із створенням суспільного мовлення в Україні. Сьогодні низка народних депутатів, і я зокрема, були на засіданні Кабінету Міністрів України і мова, власне, йшла про цей процес. Ви знаєте, що Кабмін дав дозвіл сьогодні на звільнення гендиректора НТКУ Зураб Аласанія, який подав добровільно заяву, і це викликало серйозну стурбованість у зв'язку із можливим гальмуванням процесу створення суспільного мовлення в Україні.

Для нашого комітету, який ухвалив максимально швидко всі законодавчі акти необхідні для створення суспільного мовлення, доведення і імплементація цієї реформи є безумовним пріоритетом. Я думаю, що це поділяють всі наші колеги. І відповідно, я думаю, ми з вами тут так само маємо бути одним із форпостів того, щоб, незалежно від будь-яких кадрових змін, процес створення суспільного мовлення навпаки пришвидшився тепер після того, як  нарешті увага до цього процесу посилилась.

Наші домовленості, які були досягнуті і разом з Міністром інформаційної політики Юрієм Стецем, і з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом, ми з вами маємо якомога швидше обговорити  статут НСТУ,  власне, узгодити його з міністерствами і відомствами, де він там застряг. Домогтися виконання норм закону, про що ми прийняли  з вами рішення на минулому комітеті: про повне фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії у відповідності до закону прийнятого нами з вами. І відповідно зрушити цей процес з тим, аби ми отримали ПАТ "НСТУ" вже до кінця цього року і на початку наступного року ми вийшли на процедуру виборів керівника НСТУ у відповідності до закону. Його має обирати та Наглядова рада, яка вже сформована Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.

Тому наша пропозиція буде такою: наступного тижня провести максимально широке громадське обговорення, з залученням і журналістської спільноти і з відповідних державних органів, статуту. І з'ясувати, я даю доручення секретаріату, з'ясувати, що там з міністерствами? Які міністерства не погодили станом на зараз статут НСТУ? В чому  "загвоздка" виникла з Фондом держмайна: з оцінкою майна і аудитом відповідним? Надати нам цю інформацію з тим, аби ми могли максимально швидко ухвалити відповідні рішення.

І я думаю, що впродовж місяця ми за допомогою Юрія Ярославовича зможемо винести статут на Кабмін. Як тільки він буде створений Кабміном, фактично ми можемо сказати, що процес буде вже у нас незворотнім. І ми зобов'язані це забезпечити.

Це, власне, до порядку інформування. Я думаю, ми напишемо відповідну заяву, погодимо її з членами комітету і направимо всім відповідальним структурам, в тому числі  і Прем'єр-міністру України. Не викликає заперечень така пропозиція, колеги?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

СЮМАР В.П. Дуже вам дякую. Тепер з приводу порядку денного сьогоднішнього нашого з вами засідання. Ми з вами давно хотіли заслухати звіт про результати  діяльності Міністерства інформаційної політики України у розв'язанні нагальних проблем інформаційної безпеки південно-східних регіонів України та забезпеченні стратегії якісних змін у секторі мовлення на зарубіжні країни Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України".

Відповідний закон був схвалений. Я дякую Юрію Ярославовичу за присутність на комітеті.

Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації друкованих засобів масової інформації). Наскільки я розумію, Держкомтелерадіо розробник, правильно?

ІЗ ЗАЛУ. Мінюст.

СЮМАР В.П. Мінюст! Чудово! У мене багато питань до закону.

І третє питання, проект Закону про заборону пропаганди незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей. Автор Ігор Лапін. Я теж вам дякую дуже за присутність на комітеті, бо без вашої присутності нам би було складно його розглядати.

Колеги, є пропозиції до "Різного"? Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Я розсилав. Я хочу, щоб ми розглянули законопроект 2418а в другому читанні. Якщо він буде прийнятий так, як він буде прийнятий, там буде суттєве обмеження повноважень Національної ради щодо перевірок. Я доповім в "Різному", якщо дозволите.

СЮМАР В.П. Друге читання?

СЕВРЮКОВ В.В. Так, завтра він в повторному другому читанні, він завтра стоїть в порядку денному. Там була поправка пана Григорія Шверка, влітку він її подав вчасно, вони її не врахували.

СЮМАР В.П.  Тобто це не наш комітет. Я зрозуміла.

СЕВРЮКОВ В.В.  Це не наш комітет, звичайно.

СЮМАР В.П.  Добре. З цією пропозицією прошу проголосувати за порядок денний, хто за? Дякую, колеги. Одноголосно.

Отже, прошу Юрія Ярославовича. Я думаю, що недовго, у нас там регламент. З приводу звіту, що зроблено Міністерством інформаційної політики  з забезпечення стратегічних завдань інформаційної безпеки.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Доброго дня ще раз. Дякую всім. Насамперед дякую, що у нас спільна думка стосовно Суспільного телебачення і радіомовлення. Ми всі з індустрії, ми всі журналісти, і відповідно нам рано чи пізно повертати свій соціум, і повертати з…  ніхто не буде. Тому, очевидно, зобов'язанні, які сьогодні були озвучені Кабміном, відповідально, всі нормативно-правові документи, які має прийняти Кабмін, будуть прийняті вчасно. І я хочу побачити хоча б одного міністра, який за це не проголосує.

Підтримка комітету, на позаминулому засіданні ми про це говорили,  в принципі, ми тут єдині, щось треба зробити і ми маємо іти згідно плану, "дорожня карта" має виконуватись. Абсолютно підтримую Вікторію...

Упав мікрофон? Який це канал упав?

Якщо ми вже починаємо говорити про "Мультимедійну платформу іномовлення України", то я знаю, що ZIK є партнером так само, як і інші українські телеканали. Я перед цим просто нагадаю, що обіцяв до комітету передати певні друковані документи, які вже зараз робить Міністерство інформаційної політики щодо ситуації, яка відбувається в Україні. Я би просив, якщо можна, надати депутатам їх.

Загалом будь-яка необхідність, будь-яка потреба – і звичайний дзвінок на мобільний телефон – і ще друковані матеріали, які стосуються ситуації на Сході і прав людини, і порушення свободи слова  в Криму, вони всі будуть надані протягом 20-30 хвилин. Скільки тут перебігти через вулицю. Це, що стосується моєї обіцянки на позаминулому засіданні комітету.

Що стосується двох питань, які ми сьогодні розглядаємо, чи звітуємо перед комітетом – це "Мультимедійна платформа іномовлення України" і зона АТО. Я би це зробив, якщо дозволите, наступним чином. Там є невеличкі муві двоххвилинні. Якщо можна, давайте я розпочну саме з них, а потім керівники "Мультимедійної платформи" і люди, які відповідають за АТО. Керівник моніторингової місії від міністерства, ваш колега – Олександр Бригинець, народний депутат, тут теж представлений.

У нас є можливість, колеги, подивитися фільм? Це не прихована реклама, точно. Артеме, давай просто пришвидшимо цей процес, просто натиснемо "пуск" і звук. Звуку немає. Якщо хочете, я буду дублювати, що там відбувається.

Відбувся запуск телеканалу іТV, зараз в матеріалах, які ми дамо, вони дають чіткі дати, числа, коли що було зроблено. Це стосується і розповсюдження телеканалу через кабельні мережі чи через інші цифрові платформи, так само через супутники.

Зараз ви бачите франкомовного ведучого, продукт якого ми запустили цього року. Англомовна частина, яка запущена вже зараз на телеканалі іТV. Так само існує вже зараз продукт, який іде кримськотатарською та арабською мовами.

Тепер про типи продуктів. У нас були укладені через конкурс прозоро угоди  про надання там телепродукту від українських студій-продакшн. Я згадав ZIK, так само й інші телеканали та студій-продакшн, які виготовляють  продукцію про Україну. Мова іде і про сучасну Україну, і про історію, про культуру, про минуле і майбутнє України.  Цей так само телепродукт вже є адаптований на телеканалі іТV.

Отже, так виглядає зараз іТV, як ще рік тому, до початку запуску цього телеканалу, виглядав телеканал "УТР". Я думаю, що ви пам'ятає, хто мав сили його дивитися. Думаю, що не в багатьох було сили на це.

Очевидно, що я маю це сказати, це є, в принципі,  в останньому синхронні, я зараз його озвучу. На цей момент, незважаючи на те, що депутата проголосували за цей закон в кінці минулого року, з державного бюджету на цей проект не виділено жодної гривні, жодної копійки.

Саме про це я і говорю, що є позитивна історія – це  є проголосований закон. Є негативна історія, все, що я зараз озвучую, відбувається, власне, не за рахунок держави. Всі мовні версії, весь продукт, все, що відбувається – це така певна волонтерська історія.

Чи можна це робити? Можна. Але  тоді ми віддаємо контроль контенту явно не в руки держави. З огляду на ризики, які зараз є перед державою, цього робити не можна. Сподіваюсь, що, коли буде прийматися бюджет,  це буде враховано. Далі все залежить від нас з вами, українських політиків: від депутатів і уряду.

Це, що стосується "Мультимедійної платформи іномовлення України". Якщо можна, включіть світло.

Тут є Людмила Березовська – це керівник "Мультимедійної платформи іномовлення України" і телеканалу іТV. Вона готова відповісти на ваші всі запитання. Але я би попросив, якщо можна, стратегію роздати депутатам. Власне, це звіт роботи міністерства і в цьому напрямку і в інших, а так само стратегія.

СЮМАР В.П.  Давайте, поки будуть роздавати, я би попросила все ж таки пані Людмилу. Добре, що ми вас побачили, бо ми чули про вас, але не бачили. Ключові питання: на якому етапі станом на зараз у вас організація: набір колективу, організація студій? Техніка, яка була передана банківським "БТБ", де вона зараз є? Наскільки я розумію, ви вже є десь там в приміщенні? Так, да. Чи проводяться конкурси? Яка безпосередня пряма робота зараз ведеться, дуже коротко і конкретно?

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В. В. На сьогодні у нас іде оформлення приміщення на  Хрещатику, 26… Мали б отримати це приміщення як приміщення колишнього УТН. Цей процес, який дуже затягнуся через наші бюрократичні перепони. Але я думаю, що це ми здолаємо.

Фізично студія, виробниче приміщення, у нас зараз на Куренівці. Теж ми б залюбки переїхали вже хоч зараз в будь-яке інше приміщення, але технологічно дуже багато треба техніки, яка вбудована в саме приміщення, просто перевозити. Тому поки що технологічно і фінансово неможливо.

Людей ми набираємо звісно. Якщо зараз у нас цей рік пройшов із дуже обмеженим ресурсом і ми все, що могли, робили у власному колективі. І  люди, дійсно, вони молодці, вони дуже багато чого зробили, дуже багато через що переступили, тому що треба було повністю міняти їхнє розуміння телебачення.

Але я кажу, люди – молодці, дуже багато роботи зроблено. Колектив саме "Мультимедійної платформи" мінімальний. Зараз ми проводимо набір людей, зараз ми розглядаємо дуже багато кандидатур.

СЮМАР В.П. Скільки зараз людей працює?

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  На сьогодні в "Мультимедійній платформі" працює 85 людей.

СЮМАР В.П. Це з "Укрінформом".

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Ні, без. Там більший штат.

СЮМАР В.П. Скільки ви плануєте після забезпечення фінансування в наступному році набрати?

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Нам ще точно потрібно. Тобто 85 людей – це адміністративна група (вона не велика, на щастя) і творчий колектив, який займається виробництвом саме проектів. На сьогодні нам треба буде повністю набрати людей, що будуть формувати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Кількість штату, яка вам необхідна?

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Кількість штату? До 50 людей точно треба буде.

СЮМАР В.П. Ви розумієте, англомовна редакція – це один із пріоритетів? Це зрозуміло. Коли може з'явитися англомовна редакція?

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Якщо ми, знову ж таки, зможемо подолати всі наші законодавчі.

СЮМАР В.П. Шановні колеги, тут дуже багато людей, по телефону, будь ласка, розмовляти десь в коридорі!

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Дивіться, так як наша принципова позиція, що треба все ж таки англомовну редакцію формувати з людей носіїв мови. Так  само, як сформована зараз арабська редакція, тобто з людей носіїв мови, завдяки там арабському центру. То ці носії мови, зрозуміло, що це.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пришвидшу процес. Якщо буде надано фінансування, скільки часу вам потрібно, щоб запустити англомовну редакцію?

СЮМАР В.П.  Так.

БЕРЕЗОВСЬКА Л.В.  Два місяця максимум.

СТЕЦЬ Ю.Я. Місяць. Добре, дякую. Я ще пришвидшу, добре, якщо можна?

18.10.2016 року, тобто буквально декілька тижнів тому, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала першу ліцензію іТV. Далі ідемо по хронології назад, 20.08.2016 року завершено тендерні процедури. Я вже говорив про закупівлю нового контенту в українських студій-продакшн через структуру прозоро. Перед тим 25.05 стартувала програма кримськотатарської редакції, запустили арабську. Я думаю, що навіть до часу, коли ми отримаємо фінансування, ми все ж таки запустимо англомовну редакцію, оскільки треба виконувати закон.

Будемо спілкуватися. Ми в цьому переконані, що ми пройдемо так само бюджетний цей процес і все буде О'кей.

Більше 150 людей творчого колективу просто не потрібно, розтягувати штат ніхто не дасть і всіх "бездельников" треба вигнати. Якщо коротко.

СЮМАР В.П. Я думаю, що тут ключове питання, колеги, коли ми зможемо, скільки годин мовлення ми зможемо закрити, наприклад, через три місяця після початку фінансування?

СТЕЦЬ Ю.Я. 24 години.

СЮМАР В.П.  24 години. Почули. Колеги, питання? Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В.  У мене одне питання. Тобто всі реєстраційні заходи вже проведені, правильно? Тобто юридична особа вже створена?

СТЕЦЬ Ю.Я. Так.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я просто пам'ятаю, коли ми приймали цей законопроект, ми з Єгоров Соболєвим давали поправку до сьомої статті, де чітко зазначено, читаю, частина четверта. "Ефірне і наземне аналогове цифрове мовлення та мовлення в кабельних мережах здійснюється виключно за межами України".

Я вже звертався до Нацради. В принципі, просто мені цікава взагалі стратегія? Тому що фактично це є порушенням закону, коли ви мовитись фактично  через ці кабельні мережі на території України.

(Загальна дискусія).

СТЕЦЬ Ю.Я. Я можу сказати. Перше. У нас була частота, яка належала "БТБ", і ми говорили під час створення "Мультимедійної платформи", що ми її беремо, тому що було застереження, що ми будемо робити нового монстра, і передаємо Нацраді, щоб вона передала це Суспільному мовнику. Місяць тому це відбулось. Це що стосується цифрової частоти.

ОПАНАСЕНКО О.В.  О'кей.

СТЕЦЬ Ю.Я. Що стосується кабельних мереж в Україні, ми на них, в принципі, не претендуємо і претендувати не будемо. Ще раз, ви зараз ставите запитання керівнику "Мультимедійної платформи" і відповідно мені як міністру, який відповідає за це держпідприємство.

От дивіться, я не можу вас примусити щось робити. Але точно не буду претендувати, щоб ви ходили і піарили нас. Те саме стосується нашої діяльності. Ми претендуємо на те, щоб виконати норму закону і ми це будемо робити. Оце моя відповідь.

ОПАНАСЕНКО О.В. Є пряма норма закону – ви її порушуєте.

СТЕЦЬ Ю.Я. Яким чином, вибачте, будь ласка?

ОПАНАСЕНКО О.В. Тому що тут чітко сказано, що ви не можете бути, розповсюджуватись на території України.

СТЕЦЬ Ю.Я. Яким чином я порушую або керівник "Мультимедійної платформи"?

ОПАНАСЕНКО О.В. Слухайте, вас транслюють на території України. То питання до Нацради.

СТЕЦЬ Ю.Я. Добре.

ФЕЩУК У.Ю. Давайте я вам поясню, буквально два слова. Для того, щоб піти в кабельні системи за кордоном і мати можливість мовити за кордоном, необхідно надати якийсь дозвільний документ країни-реєстрації того каналу, який є. Тому видана супутникова ліцензія, з якою вони можуть іти в будь-яку країну Європи і показувати ліцензію Національної ради, і розповсюджувати канал на відповідній території іншої держави.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте ми окремо. Давайте зробимо запити і дізнаємося по Нацраді зараз ці нюанси.

СТЕЦЬ Ю.Я. Друже, можеш сказити, яке порушення від мене іде? Ти можеш мені сказати?

ОПАНАСЕНКО О.В. Я питаю...

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, а яке порушення з її боку іде? Хоча б озвучте. Можна сказати, дивіться, що ви зайшли в кабельну мережу, примусили, схопили за горло людину.

ОПАНАСЕНКО О.В. Слухайте, нікого не примусив. Є пряма норма закону.

СТЕЦЬ Ю.Я. Яка? Почитайте норму закону, будь ласка.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я її прочитав тільки що.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз.

ОПАНАСЕНКО О.В. "Ефірне і наземне аналогове цифрове мовлення та мовлення в кабельних мережах здійснюється виключно за межами України, крім випадків зазначених в частині другій цієї статті". Частина друга "редакційною політикою визначається необхідним формування іноземної аудиторії, в тому числі і українців за кордоном, а також аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях".

СТЕЦЬ Ю.Я. Повністю з вами погоджуюсь. Крапка. Все.

Цифрову частоту?

ОПАНАСЕНКО О.В. У нас місто Київ – це окупована територія?

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Друже, частоту ми віддали. Цифрове мовлення закінчено.

(Загальна дискусія).

СТЕЦЬ Ю.Я. Я можу відповісти? Так от, цифрову частоту передали. На представлення телеканалу іТV в кабельних мережах не претендуємо.

Якщо хтось  з кабельщиків мовить, ви звертаєтесь до Нацради, Нацрада вам дає відповідь. Якщо ви почуєте або побачите з мого боку, наприклад, якусь дію, що я приходжу до кабельщика в Україні не на тимчасово окупованих територіях і кажу: "Включіть нас, будь ласка" – ви мені про це говорите. І говорите: "Ти порушуєш закон",

До моменту поки цього не відбулося, можна дізнатися, як я порушую закон? Можете мені сказати чи ні? Не можете. Дякую.

СЮМАР В.П. Колеги, у мене питання надійшло.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А можна уточнення? Просто так, транслюється канал, є?

ОНУФРИК Б.С. Ні, він не транслюється. Кабельники деякі хочуть його транслювати, бо він дуже популярний.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні. Я маю на увазі, є от взагалі продукт?

СТЕЦЬ Ю.Я. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Він почав виходити, але поки що транслюється виключно в Україні і є ліцензія на супутник, так? А в яких країнах можна його побачити?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, не виключно. Сполучені Штати Америки. Перераховую. Старт телеканалу відбувся 01.10.2015. 05.12.2015 – Слов'янська асоціація кабельних операторів, далі Молдова, далі Азербайджан, далі Польща, Грузія, Ізраїль, Датська Республіка, Латвія, Естонія. "Kartina.TV – покриття  цілий світ", цифрова платформа. Тестовий режим Латвія, Болгарія. Це що стосується кабельних операторів.

Що стосується супутників, там було просто намальовано. Сполучені Штати Америки, Азія, Європа, частково арабський світ  і відповідно Канада. Тобто це зараз є, з 01.10 ми це почали робити, 24 години на добу.

Що стосується розповсюдження в Україні, я вже сказав, від частоти ми відмовились, віддали. Наскільки я знаю, Нацрада вже проголосувала за передання цієї частоти Суспільному телебаченню. Супер, здорово, браво (!) Національній раді з питань телебачення і радіомовлення – найкрутіша рада за всі часи.

 Що стосується кабельних операторів, я теж вважаю, що ми маємо мовити виключно на територіях зіткнення.

СЮМАР В.П.  Тобто на прифронтових територіях.

СТЕЦЬ Ю.Я. Або Херсонська область, Одеська, де у нас є ризикові історії і пов'язані з Кримом, я з вами повністю погоджуюсь. Проаналізуйте тоді, якось зробіть це більш виважено те, що ви говорите.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ще одне уточнення стосовно бюджетного процесу. Яка перспектива того, що уряд на етапі до другого читання врахує пропозиції комітету щодо фінансування даного телеканалу? Яка от зараз ситуація в Міністерстві фінансів?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я точно знаю, що на найближчому засіданні уряду, коли буде розглядатися формат бюджету, який будуть ще раз передавати в Верховна Рада України, я буду говорити і буду  піднімати це питання. Чи почує мене уряд і буде там достатня кількість голосів міністрів? Мені складно про це говорити. На жаль, не настільки це одностайно виглядає, так само, насправді, як і Верховна Рада України. Але я буду робити все можливе.

Нагадаю, що кожен депутат має можливість внести свої поправки, які може почути зал і без уряду, в тому числі. Тобто я зроблю все можливе. Якщо мені щось не вдасться, я прийду на профільний комітет і озвучу про допомогу і про підтримку. Будете вважати за потрібне допомогти, буду вдячний.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У нас рішення комітету є.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я сказав, як зараз відбувається процес.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут наша позиція є.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я просто до того, незрозуміла позиція Кабінету Міністрів України.

СТЕЦЬ Ю.Я. ЇЇ поки що немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Щодо існування навіть даного телевізійного каналу і виконання закону. І в даному випадку от мій колега Олександр говорив там, можливо, не стільки про порушення закону, скільки про невиконання закону сьогодні структурами Кабінету Міністрів, які відповідальні за його реалізацію. Бо  забезпечує виконання закону сьогодні не комітет Верховної Ради і не Верховна Рада. Верховна Рада свою функцію  виконала законодавчу. Сьогодні  є виконавча функція, яка, на жаль, в повній мірі не забезпечується, включаючи і фінансування телевізійного каналу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Між попереднім засіданням уряду, де було проголосовано бюджет і передано його в Верховну Раду України, і тим засіданням, де буде розглядатись після розгляду Верховної Ради,  просто ще не було засідання. Тобто оцього засідання уряду, де має розглядатись бюджет вже після того, як його передали з Верховної Ради, ще не було. Очевидно, що я буду піднімати на ньому це питання, робити це достатньо голосно, так щоб мене почули.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А чи є у міністерства план на випадок, якщо Кабінет Міністрів не підтримає пропозиції комітету щодо фінансування даного телеканалу? І відповідно коаліція, більшість же у Верховній Раді, вона не  проголосує? Бо ми ж розуміємо, що Верховна Рада проголосує той варіант, на 99,9%, який запропонує Кабінет Міністрів України. Тому що будь-яка правка депутата, внесена на етапі другого читання, це ламається вся структура бюджету і на це, в принципі,  ніхто не піде. Так?

Чи є план, якщо раптом гроші не будуть виділені, або буде виділено якесь мінімальне фінансування? Чи не виникне так, як з Аласанією? Керівник ДП і міністр у зв'язку з цим подадуть у відставку.

СТЕЦЬ Ю.Я. З того бюджету, який зараз є, ясно, що він не виконує закон і це не той бюджет, який має згідно виконання закону бути наданий. Іншу частку, яку ми не добираємо, я готовий взяти як борги цього року. Тобто жодної гривні, жодної копійки, але ми працюємо.

Тобто ми можемо добрати за рахунок донорів, партнерів. Але  питання в тому, хто буде тоді контролювати контент? Тобто реально у нас є арабська версія зараз. У нас на "Укрінформі" є там німецька. Тільки ключове тоді питання: чиє це – держави України  чи от?

СЮМАР В.П.  Чи арабських держав.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це от ми, прості  депутати, до вас звертаємося як до члена Кабінету Міністрів і члена Ради нацбезпеки і оборони.

СТЕЦЬ Ю.Я. Юро, ви запитали чи є план "б"?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так держава здатна проконтролювати хоча би цей канал, який створений за?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я сказав, план "б" є. Очевидно, що ми знайдемо додаткове фінансування, нікуди ми від цього не дінемося. Але я так само є прихильником того, щоб інформаційна безпека держави – це було зрозуміла логіка, що це має бути під опікою держави в першу чергу. Тому я буду битись до кінця в Кабінеті Міністрів.

ОНУФРИК Б.С. РБНО союзник в цих питаннях?

СТЕЦЬ Ю.Я. Та всі союзники!

СЮМАР В.П. Він точно союзник. Зразу після нашого засідання комітету у нас відбудеться відповідна, нарешті, перша(!) за останні два роки нарада в  Раді нацбезпеки з інформаційної безпеки. І я думаю, що це питання по іномовленню ви випишемо як рішення РНБО і воно буде зобов'язуючим(!) нарешті для Міністерства фінансів України. Тому що вже досить на цьому спекулювати!

Юрію Ярославовичу, я вам дякую. Давайте колеги, по іномовленню ми послухали. Пані Людмилу ми почули. У мене до вас є пропозиція, і це пропозиція, яку у нас висловлювали депутати Верховної Ради. Ми би дуже хотіли завітати до вас в гості  і подивитися на те, власне, як облаштовується студія, як ведеться мовлення. Ми з вам тоді окремо зв'яжемося і зробимо таке виїзне засідання комітету, тому що це для нас пріоритет так само.

Ми просто мусимо це відстежувати. Ми лише тут дорадчий орган, ми можемо вам просто допомагати. Якщо від нас щось потрібно, ми просто будемо в цьому допомагати.

Колеги, можемо завершувати розгляд цього питання? Юрій Ярославович має іти.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо дозволите, взагалі по ситуації роботи. Так от, з повагою до кожного і до роботи, в даному випадку хочу сказати навіть не як представник Опозиційного блоку, а як член Комітету свободи слова і інформаційної політики.

Ми провели в червні засідання комітету, було рішення комітету. Прийшли відповіді. Я до вас, власне, навіть не стільки як до міністра, як до члена Кабінету Міністрів. Прийшли відповіді від міністерств, відомств, центральних і місцевих органів влади, відповідно до яких звертався комітет.

От аналіз цих відповідей, насправді, показує надзвичайну слабкість сьогодні української держави і Кабінету Міністрів в захисті інформаційної безпеки взагалі, у впливі і формуванні інформаційної політики, яка от необхідна сьогодні з точки зору тієї війни, яка ведеться проти країни.

Власне, ті завдання, які ставились, коли була перша дискусія на засіданні комітету. Пам'ятаєте, ми обговорювали положення про міністерство, от всі ті завдання, які ставились тоді, і ви говорили, що міністерство саме за це буде відповідати. Вони, на жаль, до сьогодні залишаються в такому ж проблематичному стані, як і два роки тому. Насамперед, от такий короткий аналіз, який є всіх відповідей.

Я дозволив собі прочитати кожну відповідь кожного міністерства, як вони взагалі бачать. Пункт перший.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую, міністерства нас цікавлять?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, я просто закінчу, чому я про це говорю.

ОНУФРИК Б.С. Я не хочу слухати Міністерство аграрне, яке розказує, яким має бути інформаційна політика…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ми ж не про аграрне говоримо. У нас комітет.

ОНУФРИК Б.С. Тому що в журналістиці, як в футболі, розбираються всі, як виявляється. Я думаю, що є позиція комітету, яка є домінуючою над усіма міністерствами.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильно. Але є декілька проблем ключових, я буквально на трьох зупинюся.

Перше, всі поділяють, що є ця проблематика і відсутність цілісної політики державної щодо інформаційної безпеки. Це нема аграрної політики, це всі профільні міністерства і відомства, які за це відповідають.

ОНУФРИК Б.С. Які профільні?

ПАВЛЕНКО Ю.О. От є перелік, який у нас в рішенні комітету.

Друге, у відповідях всі описують проблематику і жодне міністерство і орган влади профільний не додав свого бачення взагалі, як вирішити ту чи іншу проблему.

СЮМАР В.П. Наш комітет подав, і вони навіть були зафіксовані.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І третє. Відповіді від органів, які в своїй компетенції відповідають за інформаційну безпеку, говорять про повну  розкоординованість органів влади в забезпеченні інформаційної безпеки. Я не знаю, от Міністерство інформполітики, Державний комітет, усі ці державні підприємства – вони перекладають в своїх відповідях відповідальність один на одного і кажуть, що це не ми, це інші повинні робити. Ну я вже не говорю про те, що там в тих завданнях, які ставилися, просто частина органів влади просто відмовилася і сказала, що ми це не будемо виконувати, тому що вважаємо це непотрібне.

Я передам цей аналіз міністерству. Тому я вважаю, що дуже важливою функцією міністерства є координація органів державної влади, щоб дії всіх органів центральної і місцевої влади, особливо Луганської і Донецької цивільних адміністрацій, вони були єдиними і цілісними, і не перекладалась відповідальність один на одного. А в результаті ми за два роки нічого не маємо. І навіть тут в звіті ми пишемо про те, що вишка на Карачуні буде в жовтні 2016 року, а сьогодні вже яке, вибачте? 2 листопада, а вона так не введена в експлуатацію.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, дякую, що привернули увагу до цієї дуже глибокої теми. Ми справді в тому серйозно опікуємося. Ви дійсно праві в тому, що у нас повне розбалансування в системі відповідальності і повноважень: і Держкомтелерадіо, і Мінінформ, Міністерства культури і інших сфер.

У нас була нарада, я вас інформую, минулого тижня з фахівцями з Ради Європи, і члени комітету були запрошені на ці конференції. Ми говорили про те, що нам треба чіткіше визначити і сфери відповідальності кожного міністерства і відомства і, звісно, сфери повноважень і сфери відповідальності, хто за що буде звітувати.

Я думаю, що міністерство сьогодні нам представило добру позицію, коли в якому місяці і що буде запущено. Ми можемо ще раз повернутися до питання про положення. Зокрема  до положення про Держкомтелерадіо нам доведеться повертися, тому що сьогодні у нас, ви знаєте, є ціла низка проблем. То навіть книгодрукування, Інститут книги то створюється, то не створюється – і все це одне на іншому.

Ми працюємо над цим питанням і окремо його розглянемо просто на засіданні комітету.

Якщо дозволите, Юрій Ярославович просив, він має просто зараз іти, завершити розгляд цього питання. Перейти, бо у нас ще два дуже важливих законодавчих. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я забув єдине уточнення. От ваша відповіді. Говорили про концепцію і доктрину інформаційної безпеки в 2015 році. Вона є чи нема? Я намагався добитися.

СЮМАР В.П. Немає. Є проект.

СТЕЦЬ Ю.Я. От, я хочу до цього дійти. Перше, Вікторія сказала, я з цим погоджуюся, тут дуже складно говорити, що розбалансу не існує. Розбаланс є. І очевидно, що це правильно,  те, що ми про це говоримо. Це правда. І з цим треба закінчувати. Слава богу, що Рада Європи нам в цьому допомагає, що ми піднімаємо це питання – не можна не говорити. За це дякую.

Що стосується доктрини, яка знаходиться вже, правда, рік в РНБО. Знаємо, і ми про це  будемо сьогодні говорити з Вікторією. І переконаний, що на найближчому РНБО вона буде винесена і вона буде проголосована. Тобто я в цьому переконаний, тому що така розмова в РНБО відбувалась. Сьогодні ідемо, обговорюємо – на наступному засіданні голосуємо РНБО.

Тобто з трьох питань, які ви зараз підняли, розбаланс, РНБО, безпека інформаційна, "1:1", один – погано, один – добре.

І третя історія, яка була ще до інформаційної політики. Оце ручка, нею можна писати, стріляти нею неможливо. Тому, коли я говорю про те, що ми творили телеканал і працюємо, жодної гривні, жодної копійки від держави – ви ж розумієте, що робити безкоштовно щось можна якийсь час на інформаційних волонтерах, яким, наприклад, є ваш колега Саша Бригинець. Але рано чи пізно…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильно.  І я вважаю, це неправильним.

СТЕЦЬ Ю.Я. І ми це виправимо.

СЮМАР В.П. Так всі вважають.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І тому з критикою ставимося до дій Кабінету Міністрів сьогодні.

(Загальна дискусія).

СТЕЦЬ Ю.Я. Дякую.

ОНУФРИК Б.С. Про що я говорив ще рік тому, що ці інститути повинні були підпорядковані або міністерству або РНБО на особливий період в Україні.

СЮМАР В.П. Це було б найефективніше свого часу.

(Загальна дискусія).

СТЕЦЬ Ю.Я. Юро, дякую, що піднімаєш – це важливо, правда. Думаю, що бюджет буде проголосований в тому форматі, який ми проговорили з комітетом, і це вже нарешті почнеться рухатись,  і дійде нарешті до певних людей, що інформаційної безпеки – це частина національної безпеки  і нею треба займатися.

СЮМАР В.П. Чим більше ми про це говоримо, тим більше шансів, що воно дійде. Все, дякую. Інформацію беремо до відома. Юрію Ярославовичу, дякуємо, ми вас відпускаємо.

Колеги, переходимо до наступного питання. У нас є законопроект 5024, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації друкованих засобів масової інформації). У нас присутній представник Міністерства юстиції.

Я дуже сподіваюсь, колеги, що ви ознайомились з цим законодавчим актом, бо у мене він викликав досить багато питань. І тому я би дуже просила доповідача і авторів, зокрема з Мінюсту, доповісти, чим викликана потреба і всі новели, які ви там впроваджуєте. А далі я поставлю запитання. Прошу вас. Представтесь і сідайте до нас.

МОРОЗ П.О. Дуже дякую, тому що зручніше доповідати звідси, щоб мене чули всі присутні.

Павло Мороз, я заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації. Контролюю та керую департаментом державної реєстрації та нотаріатом. Сьогодні, між іншим, набув чинності наш закон 5067, антирейдерський. 

Чому Мінюст розробляв? Тому що це законопроект, який направлений на спрощення процедури державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Все. І це була програма ще 2015 року, якщо я не помиляюсь, цим законопроектом пропонується внести зміни до наступних законів України. Перше, це Закон України  про друковані засоби масової інформації. Другий закон – це Закон  про обов'язковий примірник документів, в частині спрощення процедури державної реєстрації саме друкованих засобів масової інформації. Наступний документ – це Закон  України про адміністративні послуги, також в частині спрощення процедури державної реєстрації. А також внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Передбачається мінімальна адміністративна відповідальність за порушення в сфері друкованих засобів масової інформації.

Які пропонуються головні зміни цим законопроектом? Перше, це визначення кола засновників друкованих засобів масової інформації в Україні, зокрема іноземного засновника, який перебуває в Україні на законних підставах. По-друге, це запровадження обов'язкової державної реєстрації в Україні зарубіжних видань, які розповсюджуються тут, зараз цього немає.

Третій момент, це вже стосується безпосередньої діяльності нашого департаменту – це скорочення терміну державної реєстрації друкованих засобів масової інформації з 30 до 15 робочих днів. Це буде тяжко, але ми це зробимо. Наступне, це подання платіжного документу про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію разом із заявою. Врегулювання питання застосування змішаних мов в друкованих засобах масової інформації, де мінімум 50% змісту має бути державною мовою. Також визначення вимог щодо назви видання. Удосконалення понятійного апарату визначених спеціалізованих видань. І визначення уповноважених осіб, які буду складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Власне, все. Ми сподіваємось, що спрощення процедури державної реєстрації друкованих засобів масової інформації призведе до збільшення цих засобів, а відповідно до збільшення надходжень до державного бюджету у вигляді  реєстраційних зборів.

СЮМАР В.П. Дякую. Назва гарна і те, що зменшується термін реєстрації, це добре. Але у мене є ціла низка питань.

186 стаття, ви пишете про те, що розповсюдження друкованих засобів масової інформації із неповними і недостовірними зазначенням даних тягне за собою накладення штрафу, і все тому подібне. Чим викликана дана стаття? І чи не ускладнено?

МОРОЗ П.О. Штраф – це те, що я говорив про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф мінімальний. Але чому він потрібен? Тому що мова іде про певну невідповідність.

СЮМАР В.П. Добре. Всякі "чорні" видання існують, це ми можемо сприйняти.

Тепер давайте наступне, що у мне викликало найбільше питання. Стаття четверта, "Мова друкованих засобів масової інформації". "Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації повинні відповідати загальновизнаним етично-моральним та літературним нормам відповідних національних мов. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається".

Ви знайомі з рішенням Європейського суду з прав людини з приводу газети "День" і їхньої авторки Тетяни Коробової, де вона пана Симоненка обзиває досить специфічними словами, які навряд чи можна визначити особливо етично-моральними. Але, тим не менше, Європейського суду став на її бік і сказав, що в даному випадку журналіст має право на свої оціночні судження і на вживання відповідної лексики. І це рішення було достатньо резонансним, воно було одним із перших.

Ця позиція, мені здається, є одним із таким достатньо сумнівними, тому що визначити етичне чи не етичне слово. Хто це буде робити насправді?

МОРОЗ П.О. Суд.

СЮМАР В.П. А де тут суд? 

МОРОЗ П.О. А там не може бути. Дивіться, у нас же не президентська система права, а континентальна. Ми передбачаємо норму, як в континентальній системі права, якщо є  певні суперечки щодо цієї норми, будь ласка, звертайтесь до суду і суд нехай визначає, що є етичним, а що ні.

СЮМАР В.П. Давайте, колеги, думку вашу хочу почути з цього приводу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От є там цілий перелік зауважень Головного науково-експертного управління. Ви з ним знайомі, так?

СЮМАР В.П. Дуже слушне, до речі.

МОРОЗ П.О. Їх начебто враховано всі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Головне науково-експерте управління пропонує відправити на доопрацювання. Причому там ключові розбіжності у вас з ними.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. …Централізація систем.

СЮМАР В.П. Ні. Централізація, Мінюст цим і так займається, воно і так централізовано. Ситуація в іншому. Далі промови, тут ми залазимо в питання мовної політики настільки жорстко, коли якщо видається кількома мовами одночасно, то сукупний тираж державною мовою повинен бути не менший за сукупний тираж видання іншими мовами. З одного боку це відповідає там якимось напрямкам нашої політики, з іншого боку комерційно для дуже багатьох видань. Це питання варто вивчити, тому що, колеги, воно є достатньо складним.

Я би, навпаки, сказали, що ті, хто почали видавати бодай 30% української мовою, вже вчиняють досить багато для української мови, бо все життя вони виходили російською мовою. І це є така річ, яка буде сумнівною в залі і буде відповідно сприйматись.

Далі, я не зовсім розумію, чому ми відмовляємо в праві на реєстрацію трудовим колективам? Якщо ми проводимо роздержавлення і трудові колективи можуть бути засновниками засобів масової інформації. В чому тут ідея?

МОРОЗ П.О. У нас не було зауважень.

СЮМАР В.П. Як? От у вас у справці. Ви виключаєте можливість трудових колективів засновувати ЗМІ, а ми проходимо процес роздержавлення. І в роздержавленні ми якраз виводимо з-під рад і даємо  можливість саме трудовим колективам, які все життя пропрацювали, це зробити. Зараз я дам, колеги, вам.

Звичайно, бути засновниками засобів масової інформації.

МОРОЗ П.О. Друкованих?

СЮМАР В.П. Звичайно, мова іде саме про друковані. І це невідповідність з тим законом.

Колеги, є Громадська рада, давайте послухаємо. Ви хотіли? Прошу.

ДЯЧЕНКО О. Дякую, шановні народні депутати. Я Олександр Дяченко, Український асоціація видавців періодичної преси, нині вже Асоціація медіабізнесу.

Громадська рада розглянула законопроект. Абсолютно правильно піднята проблема: недосконалість процедури державної реєстрації. Проте ми не можемо погодитися з законопроектом, оскільки він не вирішує дійсно стратегічну проблему – основу проблему державної реєстрації.

В цьому році ми проводили своєрідне дослідження, ми намагалися з'ясувати, скільки в Україні є друкованих ЗМІ? В Україні, як виявилося, практично є два діючих реєстри друкованих ЗМІ. Перший з них, це реєстр друкованих ЗМІ, який реєструє сам факт створення газет чи журналів, які підпорядковані Міністерству юстиції. Я як людина, яка власними руками зареєструвала більше десятка друкованих ЗМІ, можу тільки аплодувати системі державної реєстрації, вона проста, достатньо швидка. Інколи вона порушує цей місячний термін, але це не є проблемою. І тут все добре.

Результатом цієї ефективної, я вважаю,  роботи є те, що  в Україні зареєстровано понад 34 тисячі друкованих ЗМІ! І тут криється диявол.

Другий реєстр друкованих ЗМІ – це,  по суті,  реєстр одержувачів обов'язкового примірника документів, фактично Книжкова палата, яка підпорядкована Держкомтелерадіо. І тут теж не все добре, тому що вони, збираючи обов'язкові примірники документів, на жаль, не отримують їх від усіх видавців. Тобто ми теж не повну інформацію маємо.

Ми, потративши чотири місяця і багато людино-годин, вирахували приблизну кількість друкованих ЗМІ, які діють в Україні, їх порядку 4 тисяч. Але, знову ж таки, це ціною неймовірних зусиль. Виникає питання: чому маючи аж два працюючих реєстри, ми не маємо достовірних даних про те, скільки газет функціонує?

Дуже проста реформа всієї цієї системи дозволила би мати у живому режимі постійно реєстр тих газет, які діють. Дуже важливу інформацію, таку як: де вони розповсюджуються, хто там редактор, який тираж? Тому що Книжкова палата, в тому числі, аналізує вихідні дані, оцей паспорт, про який ми тільки що говорили, і вони всю цю інформацію збирають.

Якщо поєднати ці реєстри, запровадити для них один формати, буде дуже класна і дуже потрібна річ. Чому це зробити необхідно?!

 

СЮМАР В.П. Колеги, давайте ми це на робочій групі потім  проговоримо. Я вам дякую за думку.

(Загальна дискусія).

ДЯЧЕНКО О. Тому, якщо підсумувати,  у нас є закон, треба примати з урахуванням базових речей. А все, що запропоновано, це, на жаль, інше.

СЮМАР В.П.  Почули. У мене теж є пропозиція, Роман Головенко. Я думаю, що ми знайдемо компроміс тут.

ГОЛОВЕНКО Р. Дякую. Зі свого досвіту практикуючого юриста я можу сказати, що от такі загальні норми, як загальновизнані етичні й літературні норми – такі формулювання не працюють. Тобто дуже часто така норма просто стає "мертвою" – і що воно записано в законі, що не записано, на жаль, різниці немає.

Але мою увагу в законі також ще інші моменти привернули. Є питання проблеми, дійсно, з рекламою алкоголю в пресі, яка дозволена тільки в спеціалізованих виданнях. Добре, що тут є певне визначення "спеціалізованого видання". Але, як на мене, воно не рятує від того, що зараз робиться, тому що воно просто згадує, що це "видання має систематично висвітлювати певні питання, мати певну спеціальну тематичну спрямованість, а також спеціальну категорію читачів".

СЮМАР В.П. Рома, я курю сигари, я хочу мати спеціалізоване видання. (Сміх).

ГОЛОВЕНКО Р. Так, але треба, щоб це спеціалізоване було присвячено саме тільки курінню сигар або тільки виробництву і розповсюдженню алкоголю.

(Загальна дискусія).

ГОЛОВЕНКО Р. Але у нас така ситуація, що "National Geographic" теж було спеціалізоване видання. Тому що вони записували, що у них "загальна категорія читачів і зокрема споживачі алкоголю". Тобто це видання, які і для дітей. Нівелювали норму.

СЮМАР В.П.  Почули. Дуже слушна пропозиція.

Ігор Розкладай, дуже коротко. І все.

РОЗКЛАДАЙ І. …Дійсно там є багато зауважень. Навіть елементарно подивіться про видання з однаковою назвою, ви побачите, що таких видань багато.

У мене є пропозиція, щоби комітет, в принципі,  взяв  на себе функцію перегляду всього Закону про пресу. Тому що закон давно не оновлюється, там є багато. (Сміх).

(Загальна дискусія).

РОЗКЛАДАЙ І. Я вас розумію. Я думаю, що ми можемо вам допомогти, як мінімум три юриста тут точно допоможуть.

Насправді є багато речей, які треба унормували. Той же реєстр преси по суті ніколи не був в законі, це була ініціатива Мінюсту – хороша, але як уже сказав Олександр, є проблема з ним.

Тому я думаю, що я запропонував би це перевести в режим робочої групи. Це не є щось фундаментальне. Тобто навпаки, нам треба спростити.

СЮМАР В.П.  Ігорю, почули. Я, власне, хотіла запропонувати те саме, колеги. І ми тут порадилися з заступником міністра, розуміючи те, що у нас Міністерство юстиції готувало зі своєї позиції, бо вони займаються реєстрацією, ми з вами займаємося питаннями свободи слова.

Нам треба тут об'єднати компетенції з тим, щоб у нас не було ні загроз для свободи слова, щоб були чіткіші визначення спеціалізованих видань і щоб було спрощення те, яке має зробити Мінюст.

ІЗ ЗАЛУ. Абсолютно правильно.

СЮМАР В.П.  Тому я пропоную створити робочу групу, колеги. На наступному тижні попрацювати над цим документом, доопрацювати його. І Кабінет Міністрів нам доопрацьований варіант, я думаю, ми дуже швидко його пропустимо.  Бо закон, в принципі,  потрібний і логіка його потрібна.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати? Дуже дякую.

На доопрацювання в комітет. Как всегда. Ми все доопрацьовуємо. (Сміх).

Так, ви можете іти. Дуже вам дякую.

Наступне питання. Теж надзвичайно важливе.

Проект Закону про заборону пропаганди незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей, 5086, внесений народні депутати Ігорем Лапіним,  Юрієм Тимошенком та іншими.

Ігор Лапін присутній на нашому сьогоднішньому засіданні, відповідно автора я попрошу доповісти цю законодавчу ініціативу. Прошу, Ігорю.

ЛАПІН І.О. Доброго дня, шановні колеги. Вашій увазі представляється законопроект 5086, який був озвучений головою комітету. Дякую вам за запрошення, що маю таку можливість доповісти даний законопроект.

Скажу простіше, можна говорити досить складно, але я скажу простіше. На сьогоднішній день будь-яке вживання поняття "ЛНР", "ДНР" і в тому числі "Новоросія" навіть в лапках, фактично є пропагандою цих  утворень, які створені на території Луганської та Донецької областей  на окремих територіях безпосередньо окупованих військами Росії, а також іншими незаконними збройними формуваннями.

Кожен раз, коли в засобах масової інформації чи будь-де, в тому числі і з трибуни Верховної Ради, ми говоримо дані три букви "ЛНР", "ДНР" так звані, навіть вживаючи слова "так звані" ми волею-неволею робимо їм пропаганду.

Справа в тому, що в будь-яких засобах масової інформації, які існують за межами України і ведуть, як кажуть, свої новини на інших мовах, крім української, фактично поняття "так звані" чи лапок не вживається в перекладах. І ми самі робимо їм цю пропаганду. Тому метою даного законопроекту є поняття заборонити вживати "Луганська народна республіка", "Донецька народна республіка" і "Новоросія".

Справа в тому, що ведучи інформаційну війну проти України, не лише військову агресію, але й інформаційну агресію, Російська Федерація використовує дуже багато моментів, одним із них є легалізація цього утворення і надання йому статусності державності.

Тому і відбувається, що "ЛНР", "ДНР", наприклад, сидить там лорд в Англії і він слухає поняття "Луганська народна республіка", і воно фактично вже говорить, що це якась республіка, якась вона народна і про щось вона там добивається якихось, свого статусу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Лорд в Англии слушает BBC, которые называют их "republik". И мы не можем им это запретить, к сожалению. Но это не от нас зависит. Они сами говорят о нас.

ЛАПІН І.О. Да, republikреспублика.

Звичайно, але справа в тому, що ми їх називаємо республіками навіть вживаючи такі поняття, як "так звані". Шкода, що висновку ГНЕУ у мене не було на те, щоби підготуватися до вашого комітет. Але, тим не менше,  я тільки що ознайомився. І, в принципі,  я не побачив жодної слушної думки.

Поясню чому. Дуже просто, так звані поняття "обмеження свободи слова" і так далі, і так далі дозволяють в даному випадку, виходячи з реалії нашої держави, є стаття 10-а, частина друга Конвенції з основних прав свобод людини, яка дозволяє обмежувати, в тому числі, стосовно свободи слова, якщо це.

СЮМАР В.П.  Ми її цитуємо на кожному засіданні, Ігорю.

ЛАПІН І.О. Так.  То я до чого і кажу. Тому вона дозволяє обмежувати в рамках того, коли існує загроза територіальній цілісності держави і так  далі. В тому числі стаття 17 нашої Конституції говорить, що у нас на даний момент і є загроза територіальній цілісності, тому що у нас же Криму, фактично він український, але у нас його немає. І території окуповані бандугрупуваннями також ми їх не можемо контролювати.

Тому метою законопроекту є безпосередньо саме ця заборона пропаганди і вживання цих понять, як "Луганська народна республіка", "Донецька народна республіка" і "Новоросія". Справа в тому, що в ці абревіатури і в ці назви Російська Федерація вкинула немалі кошти для того, щоб їх розрекламувати як якісь державні утворення.

Тому я вважаю, заборонивши це використання, ми фактично тим же самим, перше, "а", можемо притягувати в подальшому тих же самих пропагандистів з цієї сторони до кримінальної відповідальності за порушення українських законів. І "б", заборонивши вживання таких слів,  не просто слів, а мається на увазі в цілях реклами і пропаганди, ми фактично вибиваємо підґрунтя ворожим телеканалам і іншим ЗМІ, які ведуть антидержавницьку пропаганду на території України.

 СЮМАР В.П. Почули, Ігорю, Романе. Я пропрацювала в журналістиці 17 років і добре розумію дилему журналістів: як називати тоді в даному випадку ці утворення, так?  І коли ми говоримо про "так звані "ЛНР", "ДНР", ми вже їх десь там не визнаємо, ви праві в тому, що проблема дефініції є.

В законопроекті, який ви подаєте, є проблема першої дефініції – це пропаганда. В даному випадку цю назву не можна вважати пропагандою, тому що пропаганда – це є популяризація. А це не є зовсім до кінця популяризація. Тому тут не можна це вживати.

Але є слушна пропозиція, що коли ми повторюємо "ЛНР", "ДНР", ми фактично її легалізуємо. В цьому логіка так само є. А фактично я би вважала, що в цьому законі ми би мали запропонувати іншу термінологію, якщо ми хочемо, щоби він вживався.

Я би пропонувала так: або окуповані території Донбасу, або там структури сепаратиські – і дуже конкретно.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я зараз закінчу, я всіх слухала.

Тобто там, якщо ми приймаємо ось такий закон, звичайно, з виключенням кримінальної відповідальності, або принаймні кримінальна відповідальність має бути доведена на якусь там надзвичайно жорстку історію – з реальною пропагандою. Тому що те, що зараз пропонується: хтось сказав "так звана "ЛНР" і на 2 роки посадили чи на 5 – це, колеги, неприйнятна історія. Але в даному випадку нам потрібно запропонувати термінологію.

Далі, слушні зауваження ГНЕУ все таки в тому, що ми не маємо це застосовувати тільки до  двох структур. Ми маємо, в принципі, говорити про терористичні і сепаратиські організації й іншого плану, як вони вживаються. Тут треба вивчити міжнародний досвід, подивитися, як це відбувається там, і вийти на цю термінологію, яку ми на законодавчому рівні можемо ввести.

Але ми маємо не просто одне заборонити, а запропонувати, як це називати. Без цього в даному випадку заборона викличе просто повний нонсенс для роботи в засобах масової інформації. Це моя думка.

Я прошу тоді колег так само висловитися. Хто у нас був? Перший Олександр Опанасенко, далі Ольга Червакова.

ОПАНАСЕНКО О.В. В мене той самий коментар був, стосовно того, що ми в статті Кримінального кодексу виділяємо якраз два якихось угрупування, а не робимо якийсь такий більш функціонально-універсальний закон. Не дай боже, з'явиться ще щось, і ми що, будемо знову змінами робити?

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. Я просто з точки зору написання. І тут якраз питання глибини порушення: наскільки воно потужне? Треба якось аранжувати: і там ті, які реально популяризують, мають іти до тюрми, а той, хто проговорився чи щось не те сказав, штраф – не більше.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я думаю, що ми маємо повернутися до тієї законодавчої бази, яка в нас вже є в Україні. Я нагадаю вам,  що у нас є Закон про антитерористичну діяльність, в якому багато тих норм, які зараз запропоновані новелами в цьому законопроекті, вони вже існують. В тому числі і публічне заперечення злочинного характеру діяльності незаконних цих організацій, тощо.

І також пропаганда. Я хочу вам також нагадати, що, мені здається, ми все-таки визнали "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями. Причому спочатку це було просто на рівні рішення Генеральної прокуратури, а потім. Було, так, рішення?

СЮМАР В.П. Постанова Верховної Ради, але вона в даному випадку не може застосовуватись. Тому що закону про їхнє визнання у нас немає. Оскільки держава Україна веде з ними співпрацю. Колеги, це складне питання, воно зараз ще не зовсім врегульоване.

ЧЕРВАКОВА О.В. Питання в тому, я думаю, що в цьому випадку можна застосовувати норму Закону про антитерористичну діяльність і абсолютно всі обмеження, які пропонуються тут, вони можуть бути застосовані до тих безпосередньо і висловлювань, і демонстрацій там, тощо.

У мне питання стосовно того, як ви уявляєте собі практичне застосування положень цього закону? Наприклад, тут журналісти, коли сталася загибель Мотороли, журналісти робили сюжети і розповідали, хто   він. А от таким чином тоді, якщо заборонити "ЛНР", "ДНР", навіть як назвати його посаду, яку він позицію займав в цій терористичній організації? Незрозуміло, так?

ІЗ ЗАЛУ. Флаг был на гробу. Все равно показывают.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. Правда. Похорон Мотороли, ми по телевізору, хто як бачив, хто по Інтернету, але по телевізору ці кадри також були. Ви пропонуєте заборонити  демонстрацію, в тому числі, символіки. От  прапор на труні, як сказав мій колега, як, що зробити з цією картинкою? Її треба замалювати?

ЛАПІН І.О. Там все, вибачаюсь, що перебиваю, але це є прописано в законі. Почитайте, будь ласка,  воно все є.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є. Просто тут питання в тому, а тоді яким чином? Яка мета тоді, якщо новинам дозволяється, а іншим не дозволяється. Тоді яка мета цього закону?

ЛАПІН І.О. Є вказано в законі також, будь ласка, "лише в контексті повідомлення про їх злочинний характер". Ніхто не каже, що затушовувати кожен прапорець, який в новини попаде. Цього в законі немає. Я вибачаюсь, я завертаю вашу увагу, в законі всього-на-всього три сторінки. Там чітко вказано і стосовно тих, як Моторола, як робити.

ЧЕРВАКОВА О.В. То як повідомляти?

ЛАПІН І.О. Дозвольте, просто я вже не встигаю записувати питання, мені ще ж треба дати відповідь, включаючи те, що говорили голова комітету. Дивіться, при всій повазі, визначення дефініції таке, як "ОРДЛО" не прижилось і немає його. Тому що, наголошую, російська сторона в пропаганду "ЛНР" і "ДНР", і "Новоросія" вкидає гроші, а ми сидимо і дивимося.

Друге питання, з привод того, як саме їх пропонується називати? Чим більше буде у них назв, тим менше буде конкретики щодо їх створення і державності так званих "ЛНР" і "ДНР".

Інше: ІГІЛ і інші організації, за які говорила Вікторія. Справа в тому що ІГІЛ і інші організації визнані терористичними. В зв'язку з тим, що ми не визнаємо їх терористичними організаціями і продовжуємо, інакше не буде у нас Мінська, шановні, ми не можемо їх визнавати терористичними організаціями. Я і говорю, тому цей закон потрібен.

Тому висновок ГНЕУ в даному випадку з цього питання не відповідає нашим реаліям. Ми не визнали їх терористичними організаціями, жодна держава в світі їх не визнала терористичними організаціями, резолюції ООН з приводу того, що вони терористичні організації теж немає. Тому я не можу говорити про Закон з боротьби з тероризмом. Так це ж не терористичні організації! У нас немає закон про те, що це терористичні організації!

Тому у нас тут ручки зв'язані, ми сидимо і чекаємо в Мінську. І саме цей закон і є актуальним. І висновок ГНЕУ, що чому ми одних визнаємо, а інших не визнаємо? А от якраз в цьому і криється, бо інші визнані терористичними організаціями. А ми мовчимо, бо у нас є Мінськ.

Далі, я продовжу просто вже так по пунктам. Як їх називати? Я вже говорив. Розмивайте їхні назви, не робіть їм реклами. Там є пропозиція "незаконне збройне формування", там є пропозиція та будь-яка назва, крім так звана "Луганська народна республіка", "ЛНР", так звана "Донецька народна республіка", "ДНР". Я завершу, дозвольте.

ЧЕРВАКОВА О.В. Як би ви назвали Моторолу, наприклад?

ЛАПІН І.О. Моторола – бандит, терорист. Та я його як хочеш можу називати. Нащо я буду думати, як називати Моторолу, Захарченка і так далі? А якщо ми будемо казати "керівники так званої "Луганської народної республіки", тут же ми їм надаємо статусності. В тому ж і вся ситуація!

І інший момент, з приводу: а що з робити зі ЗМІ? Мене теж журналісти питали: "А  як же ж нам тоді? От є там похорон, прапори і так далі". Будь ласка, в законі прописано "лише в контексті причетності їх до незаконних формувань і наголошуючи на їхньому злочинному характері". Тобто ми тут нічого не порушуємо, нічого нового не видумуємо.

Тепер з приводу, там про Закарпаття говорилось і так далі. Справа в тому, знову ж таки, це якщо виходити з теорії, яке написало ГНЕУ щодо терористичних організацій. А у нас "Луганська народна" і "Донецька народна" – це у нас.

СЮМАР В.П. Тимчасово окуповані території.

 ЛАПІН І.О. Так точно, це тимчасово окуповані території. Тому і є пропозиція.

Ви розумієте, що якщо із сьогоднішнього дня перестати вживати  слово "Новоросія" чи там "Луганська народна республіка" в контексті новоутворення, а вживати лише з приміткою, що це "незаконне, злочинне бандформування" і так далі, ми зразу з-під пропагандистської машини Росії вибиваємо ґрунт. А то виходить, вони один раз вкинули гроші в рекламування цих "ЛНР", "ДНР", а ми сьогодні за безкоштовно їх пропагуємо.

СЮМАР В.П. Зараз Юрій Олексійович Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В цілому підтримую емоцію авторів даного законопроекту. Тому що, дійсно, згадування і постійне нагадування цих таких псевдодержавних утворень, воно добавляє їм легітимації.

СЮМАР В.П. Да, легітимації.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І дуже погано, що за ці два роки не напрацьований якийсь єдиний стандарт для українських засобів масової інформації. Це, до речі, якраз в контексті звіту Міністерства інформаційної політики.

СЮМАР В.П. Це точно. Могли б зробити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Які за два роки могли б.

ІЗ ЗАЛУ. Зробили.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да? Значить, бачите, я про нього навіть не  знаю, бачите.

Я перепрошу, що я вас критикую за те, що ви зробили. Але критикую за те, що переважна більшість людей, які навіть причетні до цієї сфери, про нього не знають. Я не до цього.

Я розумію емоцію цього закону, я розумію, що таке рішення регулятивне має бути. Але чи робити його законом? Оце велике питання. Тому що, дійсно, там "ДНР", "ЛНР", ми таким чином законом легітимізуємо ці організації, їх забороняючи. Навпаки піднімаємо емоцію.

Ми ж боремося не за цю територію, не за киян, не за львів'ян, ми боремося за відновлення української державності на території, яка сьогодні знаходиться під контролем так званих "ЛНР", "ДНР". І ми цим законом, прийнятим отут – в Києві, даємо тим людям легітимізацію, ми показуємо, що от вони за щось таке праведне борються, що ця там, а далі по списку.

ОНУФРИК Б.С. Що "київська хунта" настільки боїться, що навіть забороняє.

ПАВЛЕНКО Ю.О. "Київська хунта" їх настільки навіть боїться. Тому я думаю, що такі речі, тут такі речі. 

Сама ідея правильна, її точно треба піднімати. Точно привертати увагу і засобів масової інформації: як ставитися, як псевдо ці об'єднання називати. Але, можливо, якісь такі речі приймати, наприклад, на тому ж РНБО, де давати просто от рекомендацію засобам масової інформації. Тим більше це не терористичні організації, не визнані, скажемо так, поки що законодавчо в Україні.

По-друге, дійсно, українська влада з ними веде переговори і про щось домовляється.

СЮМАР В.П.  Опоблок теж.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Опоблок просто готується легітимізувати там українську владу і накінець-то її повернути.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але питання про це. Для того, щоби ця ідея вона ще дискутувалася, я би пропонував рішення "на доопрацювання".

СЮМАР В.П. Почули. Далі Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я хотів би сказати, тут я з Ігорем погоджуюсь, що висновок ГНЕУ не дуже доцільний, бо у нас там конкретика ситуація і нас там якісь "тигри освобождения" менше турбують, ніж наші власні так звані "ЛНР", "ДНР". Але про те, що це регулювати потрібно, я згоден також, потрібна регуляція. І пропаганду терористичних організацій так званих "ЛНР", "ДНР", вони, але я відверто...

АБДУЛЛІН О.Р.  Ти уже два рази сказав проговорюєшся.

(Загальна дискусія).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Але я не знаю. Те, що пропаганду потрібно забороняти – це закон, він може бути і його потрібно примати, я погоджуюсь з Ігорем повністю. Але, наприклад, щодо там вичерпного переліку питань, як їх можна називати: "бешенные собаки" і так далі.  Це творчий процес. Тобто можна.

ЛАПІН І.О. Треба розбивати назву.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я не погоджуюсь з тією нормою, що можна тільки так їх називати. Бо їх можна називати по-різному, але наголошуючи на тому, що це українська земля, а вони окупанти, вони терористи.

Тому я казав би про те, що треба цей закон зберігати, а не погоджуюсь з Юрієм Олексійовичем, що ми їх якось легітимізуємо цих так званих терористів цим законом.

Але те, що треба доопрацювати термінологію, і те, що треба. Наприклад, мені подобається, я згоден із зауваженням ГПУ, що конфіскація майна.

(Загальна дискусія).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Щодо кваліфікації злочинів. Тому я би сказав, щоб доопрацював комітет.

СЮМАР В.П.  Колеги, давайте завершуємо. Бо я реально запізнююсь на засідання РНБО. Севрюков Владислав, прошу.

І я попробую знайти компроміс. Я думаю, ми вийдемо на нього зараз.

СЕВРЮКОВ В.В.  Дуже слушні думки звучали. Просто пропозиція: чи може комітет рекомендувати Спілці журналістів, НТКУ, якимось фаховим організаціям, я беру, можна визначити будь-кого, медійним організаціям от створити якісь правила, як називати?

Ми же говоримо, що має бути саморегуляція, що медіа мають виробляти якусь політику. Давайте виступимо з ініціативою, тому що я погоджуюсь більше, що законом буде складно визначити всі норми, всі назви. Можливо треба якусь ініціативу тут.

ЛАПІН І.О. Я вибачаюсь, а нащо визначати їм назви? Та хай говорять як завгодно, крім так, як я написав…

СЕВРЮКОВ В.В. Так завтра, через рік приживеться якась назва, яка так само...

ОНУФРИК Б.С. Я колись казав, давайте заборонимо вживати слово "Росія". Вони ж не перестануть, вона  ж не перестане.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Щоб ми не надали цим закон їм ще більшої ваги.

СЮМАР В.П. Колеги, я прошу вас. Я розумію логіку автора законопроекту.

ОНУФРИК Б.С. Правильна логіка.

СЮМАР В.П. Я, в принципі,  її поділяю, тому що дефініції визначають все. Я зараз говорю, колеги, і ми завершуємо засідання!

Я вам скажу, коли ми в 2014 році мали ключову боротьбу із російською пропагандою, знаєте, довкола чого вона велася? Довкола двох дефініцій, що таке конфлікт на Сході України: чи це "громадянська війна" чи це "терористичні організації, фінансовані Росією"?  І коли на рівні ООН ми визнали, що це "сепаратиські  терористичні організації, фінансовані Росією", ми виграли тоді інформаційну війну базову! Бо "громадянська війна" – і ми би не отримали підтримки від міжнародного співтовариства. Тому ця логіка цілком зрозуміла.

Що в мене виникло, як ідея, Ігорю. Я би це закон не назвала "про пропаганду", тому що це інше. Я би називала наступне "про недопущення популяризації створених державою-агресором квазі-структур, які є на тимчасово окупованих територіях України". Тобто це значно більш точніше визначення і в даному випадку, по-перше.

По-друге, з приводу так званих, я дам тобі всі ці пропозиції. В мене є пропозиція все-таки його доопрацювати і перевнести. В цьому випадку до другого читання нам важко буде, в тебе в назві вже там є нюанс, який тобі не дасть можливість його це. І ми просто не проведемо його в залі. А дуже хочеться його провести з тим, щоб ми реально, дійсно, зобов'язали всіх вказувати, що це є популяризація фактично тоді російської пропаганди.

Бо ти правий. По філософії вони нам нав'язують "ЛНР" і "ДНР" – вони нам їх нав'язують! Ми цього визнавати не можемо. Тоді давай ми настільки грамотно це пропишемо, щоб це відповідало всім цим, і швидко його проведемо через це. 

Давайте на доопрацювання, перевнесення і цей, як вам така пропозиція? Готові?

ОНУФРИК Б.С. Приймається.

СЮМАР В.П. Як автор сприймає?

ЛАПІН І.О. Добре.

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді, хто за таку пропозицію, прошу проголосувати? Дякую. Одноголосно.

В "Різному" у нас була пропозиція розглянути питання Севрюкова. Дуже швидко, я дуже прошу вас.

СЕВРЮКОВ В.В.  Я дуже швидко. Дякую. Колеги, завтра буде розглядатись законопроект 2418а в другому читанні, який звучить так "про основні засади державного нагляду і контролю в  сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду". В цьому законопроекті є проблема, тому що, якщо він буде прийнятий в такому читанні, як є зараз, то ми ставимо під загрозу існування і роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

З цього приводу подавалась поправка Григорія Шверка, він сам і просив мене сьогодні виступити з цим питанням. На жаль, вона не була врахована профільним комітетом. Не пам'ятаю, який там профільний комітет? Це пана Галасюка комітет. Підприємництва.

Якщо коротко, він не враховує специфіку, є такі проблеми. Перше, періодичність проведення. Там встановлюється певна періодичність перевірок для кожної юридична особи. Але в Нацраді є така функція, як, наприклад, одна юридична особа може мати велику кількість ліцензій. Чи по територіальному, чи по принципу технологій неможливо буде перевіряти.

Друге, Нацрада працює по принципу "за результатами здійснення моніторингу проводяться перевірки". Цей законопроект таку взагалі норму не передбачає. Тобто щодо моніторингу, а потім перевірки. Тобто результати моніторингу цим законом не є підставою для перевірок, а вся діяльність Національної ради будується, більша частина, на цьому.

СЮМАР В.П. Пропозиція?

СЕВРЮКОВ В.В. Моя пропозиція наступна. Є розроблена поправка, яка має просто, тут є стаття, яка говорить, що є виключення: для здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, експортного контролю. Включити до неї "контролю в галузі телебачення і радіомовлення" – це би вирішило повністю питання. І так, що тільки у нас одна структура як Національна рада займається цим. Ця поправка була подана, вона не була прийнята.

СЮМАР В.П. Який це комітет?

СЕВРЮКОВ В.В. Галасюка, комітет підприємництва. Причому вони усно сказали, що прийняли, але фактично зараз, коли законопроект передивились.

СЮМАР В.П. Слухайте, ви є представник найбільшої фракції, Влад, якщо не голосується ця поправка, "валіть" закон. Що я тут вам можу сказати?

СЕВРЮКОВ В.В. Я саме для цього як висновок хочу сказати, що я хочу, щоб комітет підтримав це і зі своїми фракціями теж переговорили, що треба. Я не знаю, як по Регламенту, чи можна це повертати друге повторне читання  і доопрацьовувати?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Звичайно. Друге повторне читання.

Ольга Большакова, прошу.

БОЛЬШАКОВА О. Багато років з моменту прийняття Закону "Про основні засади контролю господарської діяльності" це була єдина можливість примусити Національну раду виконувати хоча би якісь правила при проведенні своїх перевірок.

До того, як був прийнятий цей законопроект, Національна рада у власних рішеннях приймала правила проведення моніторингу і правила проведення перевірок, які не забезпечували щонайменших прав ліцензіатів. Зокрема, вони проводились в будь-якому приміщені, не ставилися при цьому до відома ліцензіати; вони проводилися за будь-яких підстав, в тому числі за власним рішенням Національної ради.

СЮМАР В.П. Пропозиції по цьому конкретно?

БОЛЬШАКОВА О. Ми просимо не вносити цю поправку, не підтримувати цю поправку з тим, щоби Закон про засади контролю поширювався в повному обсязі на Національну раду. Дякую.

СЕВРЮКОВ В.В. Ні в якому разі.

СЮМАР В.П. Позиція Національної ради?

Фещук У.Ю. Позиція Національної ради – підтримати пропозицію  пана Севрюкова. Тому що, насправді, ті зміни,  які пропонуються законом, вони підпорядковують Нацраду фактично Кабінету Міністрів України, який затверджує план проведення перевірок. І ми будемо на регуляторному…

(Загальна дискусія).

Фущук У.Ю. Незалежним. І будуть залишатися критерії ризику, і ми взагалі нічого не зможемо…

СЮМАР В.П.  Пане Богдане, від комітету зможете ви позицію озвучити?

ОНУФРИК Б.С. Обов'язково. Так, ми доведемо до фракції всі ці питання.

СЮМАР В.П.  Тоді доручаємо, по-перше, членам фракції БПП донести цю позицію і пану Онуфрику, можливо, озвучити її в залі від комітету. Хто за таке рішення, прошу проголосувати? Дякую, колеги. Всім дуже дякую за роботу.

На наступному тижні багато робочих груп, всіх прошу долучатись.