Анонси подій

Перейти до розділу
11 січня 09:40
Чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики відбудеться 17.01.2018 р. докладніше
20 грудня 17:17
На останньому засіданні цього року найбільше уваги приділено питанням розвитку дитячого телебачення, створення україномовних версій іноземних телеканалів, удосконалення висвітлення діяльності органів влади докладніше
13 грудня 10:46
Другий рік реформування друкованих засобів масової інформації докладніше
08 грудня 09:30
Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України". докладніше
06 грудня 17:02
Комітет залишив на контролі стан розслідувань кримінальних проваджень щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів докладніше
17 листопада 13:22
Засідання робочої групи з напрацювання змін до Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» докладніше
15 листопада 17:51
Розгляд чергового інциденту щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів підтвердив актуальність проведення парламентських слухань докладніше
08 листопада 18:15
Питання суспільного життя, про які йшлося на засіданні Комітету, привертають увагу до необхідності неухильного дотримання при їх вирішенні основоположних засад справедливості та гуманізму докладніше
04 жовтня 18:30
Комітет: забезпечення чіткості та виваженості законодавчих механізмів має бути однієї з гарантій свободи слова в Україні докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

05 жовтня 2016, 20:00

Стенограма від 05.10.2016

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

5 жовтня 2016 року

 

 

Веде засідання Голова Комітету СЮМАР В.П.

 

СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! Починаємо наше засідання. Сьогодні у нас низка достатньо важливих питань у порядку денного, а саме: про розгляд основних показників та внесення пропозицій щодо фінансування інформаційної сфери в проекті Державного бюджету в 2017 році; про підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", 4815; проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України), 5008; проект Закону про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення України", 4996; проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, реєстраційний  № 5114.

В "Різному", я би почала з цього, у нас мала бути інформація від Міністерства інформаційної політики і від Міністерства закордонних справ з приводу журналіста Романа Сущенка, який затриманий у Москві.

Це основні питання сьогоднішнього порядку денного. Я пропоную трошки їх тасувати по часу, перенести певною мірою порядок розгляду, і почати все ж таки з Романа Сущенка, потім Віце-прем'єр просить перенести його питання теж нагору.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Чи є додатки, можливо? Немає.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Отже, у нас сьогодні на засіданні присутні: Міністр інформаційної політики Юрій Стець; Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко; заступник міністра Артем Біденко; Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко; представник комітету Бартош Наталія; Генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія. Юрія Артеменка немає. У нас є Уляна Фещук – член Національної ради. Також є начальник відділу засобів масової інформації Міністерства фінансів України Артем Слинчук. І хто у нас представник з МЗС? Заступник директора департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України Олександр Гаман.

Отже, колеги, почнемо розгляд першого питання, найбільш актуального. Сьогодні Верховна Рада України схвалила постанову, звернення до Парламентської асамблеї Ради Європи, також до інших парламентів. Наш комітет був одним із співавторів цієї постанови. Ми це з вами обговорювали у нашому комітетському чаті, що ми маємо максимально швидко реагувати і однозначно реагувати. Поділяючи всі ті тези, які є в постанові, ми вважаємо, що затримання журналіста в Росії є прикладом абсолютно нецивілізованої поведінки і просимо всіх максимально посприяти щодо його звільнення з полону в першу чергу, ну і, звісно, щодо забезпечення його прав. Наскільки сьогодні забезпечені його права, чи допустили до нього українського консула, чи надали йому адвоката, якщо можна, поінформуйте, будь ласка.

ГАМАН О.В. Доброго дня всім. Станом на сьогодні дозволу для консула на побачення з Романом Сущенко все ще немає. Перше звернення щодо допуску до нього було направлено 2-го числа, тобто в день отримання офіційного повідомлення від Російської Федерації. Наступного дня посольство направило таку ж ноту до МЗС Російської Федерації, і відповідно консул передавав особисто оригінали цих документів вже 3-го числа також. 4-го числа зустрівся з Романом адвокат Фейгін, підписав з ним угоду. Була зустріч 15 хвилин. Роман своєї вини не визнає. Визнає факти психологічного впливу поки що тільки. І станом на сьогодні є інформація, що Фейгін ще раз буде зустрічатися з Романом Сущенко.

Консул фактично днює і ночує під Слідчим комітетом Російської Федерації і Міністерством закордонних справ.

СЮМАР В.П. Що інкримінують?

ГАМАН О.В. Шпіонаж.

СЮМАР В.П. Як заявило міністерство, і Міністерство інформаційної політики, що в данному випадку ми не погоджуємося з такими звинуваченнями. Якісь докази були надані російською стороною?

ГАМАН О.В. Поки що жодних доказів не було надано. Тим більше, що ця справа буде перебувати під грифом. Можна передбачати, що адвокат також буде змушений підписати документ про нерозголошення.

СЮМАР В.П. Яку підтримку ви сьогодні, власне, відчуваєте від інших країн?

ГАМАН О.В. Як відомо, міністр буквально вчора у Страсбурзі озвучив нашу позицію щодо необхідності невідкладного звільнення Романа Сущенка. Ми відчуваємо серйозну підтримку, але працюємо далі в напрямку того, щоб залучити максимум міжнародних організацій та країн на нашу сторону.

СЮМАР В.П. Дякую. Я попрошу Юрія Ярославовича.

СТЕЦЬ Ю.Я. Публічно зараз в деталях я розповім, яким чином і як відбувалося затримання нашого українського журналіста Романа Сущенка, починаючи з п'ятниці. Спробую це зробити в деталях. Отже, на п'ятницю 30 вересня Роман Сущенко просить керівництво "Укрінформу" надати йому відпустку за власний рахунок. На жаль, згідно закону він цього і не мав робити, він не повідомляє про те, що він збирається в Москву до його родичів. Власне, там проживає його двоюрідний брат і частина сім'ї Романа Сущенка. Потім в субботу 1-го числа дружина Сущенка дізнається про його затримання від його московських родичів. Перед тим Роман вийшов з квартири родичів, де він, власне, ночував, і не повернувся.

На той момент його родичі підписали вже документи про нерозголошення, які були представлені російськими спецслужбами,  вони були змушені підписати ці документи. Це було в суботу, відповідно 2 жовтня близько 6-ої години вечора дружина Романа Сущенка звертається до керівництва "Укрінформу", інформує про те, що Роман зник. Через 5 хвилин про це вже знали ми. Ще через 5 хвилин у мене відбулася розмова з Міністром закордонних справ паном Клімкіним, так само з його заступницею пані Зеркаль. Відразу посольство і консул у Москві почали свою роботу. Можу сказати, що дуже якісно і швидко спрацювало МЗС.

Для того, щоб не було якоїсь нісенітниці чи якоїсь неправдивої інформації, чи якоїсь спекуляції певних політичних сил, які існують в Україні, а по факту є представниками Кремля, я тут же офіційно на сторінці Міністерства інформаційної політики і в себе на Facebook оголосив інформацію про те, що, так, ми знаємо про затримання, на той момент це було просто затримання, хоча я називаю це викраденням громадянина України Романа Сущенка, і про те, що ми збираємо всю юридичну інформацію про затримання і про той інцидент, який має місце.

Ці події у неділю відбувалися кожна, ще раз скажу, протягом 5 хвилин.  Отже, інформація про повідомлення від дружини, ще 5 хвилин – інформація в мене, ще 5 хвилин – діалог з Клімкіним, одразу робота посольства і консульства, ще через 5 хвилин цю інформацію я оприлюднив офіційно від Міністерства інформаційної політики, і, власне, вона з'явилася в українських інформаційних агенціях і медіапросторі України. Консул відразу звернувся до Російської Федерації. Це було в неділю, і їхня офіційна позиція була, що  консулу не можуть терміново надати зустрічі з Романом, оскільки у них вихідний день. Це стандартна практика Російської Федерації, вони це використовують, у них вихідні чи якісь там святкові дні – це не ті дні, які могли би бути важливими для життя, для долі будь-якої людини, будь-якого громадянина будь-якої країни світу, в тому числі і росіян. Тим не менше, український консул в Москві добивався цієї зустрічі. Він дійсно там днює і ночує для того, щоб добитися цієї зустрічі, це стосується і всіх працівників  посольства.

Отже, в понеділок відбулася розмова, в тому числі і з дружиною, щоб права Романа в Москві захищав адвокат Фейгін, і це була домовленність між і дружиною, і керівництвом "Укрінформу", і представниками МЗС.

В данному випадку постійно, щохвилини, 24 години на добу від міністерства контролює ситуацію Артем Біденко - мій заступник. Ще раз кажу, щохвилини, тому що інформація, в тому числі, яка є під грифом "для службового користування", надходить в тому числі о 3-й годині ночі, о 3:30 ночі і так далі. Будь-яка інформація, яка іде під грифом "для службового користування", в будь-яку секунду буде надана будь-кому із народних депутатів, і та інформація, яку я не можу озвучити зараз публічно, в тому числі.

Ми дійсно співпрацюємо з МЗС. Ми так само знаємо, що певні політичні сили проросійського напрямку, слава Богу, їх немає тут, серед  народних депутатів, які присутні на цьому засіданні, будуть використовувати цю ситуацію в тому числі для власних цілей.

І ще раз можу засвідчити, що в мене є офіційна інформація, я можу це говорити офіційно, про те, що Роман Сущенко, власне, є спецкореспондентом "Укрінформу" в Парижі, і так само офіційно можу стверджувати про те, що він не є співробітником будь-якого підрозділу Міністерства оборони України. Тобто стандартна практика Російської Федерації. Ми в своєму зверненні і в публічному, і в непублічних листах, інформуючи уряди країн світу, неурядові організації – ОБСЄ, Раду Європи, інформуємо про те, що, друзі, так, це проблема України, це український громадянин, але усвідомте про те, що тепер будь-який громадянин будь-якої країни світу, перетинаючи кордон з Росією, може бути просто затриманий, незалежно від професії, і звинувачений у шпигунстві тощо, і стає автоматично заручником варварської країни, яка, власне, своїми діями просто перекрелює будь-які підписані угоди, в тому числі всі конфесії прав людини і ООН, і Ради Європи.

Зрештою, ще раз скажу, в щогодинному режимі ми готові інформувати всіх, в кого є доступ до документів "ДСК", про ті дії, які робимо ми, і про ті дії, які робить Міністерство закордонних справ.

Крім того, останнє, що скажу, що ми проводимо діалог з Міністерством юстиції про те, щоб максимально Міністерство юстиції як частина Кабінету Міністрів України надавало юридичну допомогу і використовувало всі можливості України для того, щоб дипломатичним шляхом, підкреслюю, дипломатичним шляхом ми могли впливати на ситуацію з викраденням та арештом нашого з вами співгромадянина, журналіста "Укрінформу" Романа Сущенка.

Якщо коротко, то це все. Це коротко, насправді. Є набагато більше, що я можу сказати, але в більш закритих умовах.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Ярославовичу. Колеги, є в когось запитання?

КОНДРАТЮК О.К. Є маленьке запитання. Пане Юрію, хто з державних органів координує і має діалог з адвокатом?

СТЕЦЬ Ю.Я. МЗС. І, крім того, діалог від МІПу веде Артем Біденко. Як ви розумієте, це діалог не очі в очі, а за допомогою спецзв'язку, оскільки зараз Фейгін там так само днює і ночує.

ГАМАН О.В. Наш консул постійно зустрічається з ним.

СТЕЦЬ Ю.Я. Він там живе. По факту, він живе в Лєфортово, так.

Ще раз кажу, зараз наша головна зброя в цій справі – це максимальна прозорість. І ми намагалися зробити все набагато швидше, аніж це відбувалося в інших ситуаціях з іншими заручниками, з іншими політв'язнями, тому що Роман теж став політв'язнем.

Наголошую офіційно, він не є ніяким співробітником ніякої структури Міністерства оборони України, ніяких ГУРів або ще якихось спецслужб. Він звичайний український журналіст, спецкореспондент, який тривалий час працює, причому один із найякісніших українських журналістів "Укрінформу". Це викрадення і це політичний в'язень. На жаль, таких в Росієї є вже достатньо.

Якщо в когось є бачення, я готовий консультуватися, яким чином ми ще можемо вплинути на Росію і бути максимально ще більш прозорими, тому що прозорість і підтримка світу, як нам вважається, це найбільша можливість в тому, щоб звільнити Романа.

На жаль, більше я поки що в більш широкій аудиторії сказати не можу.

СЮМАР В.П. Дякую.

Колеги, я думаю, що комітет, очевидно, має тримати цю справу під контролем, звернутися до відповідних структур – максимально сприяти якомога швидшому звільненню Романа Сущенка. І звернутися, напевно, до колег-журналістів – проявити тут журналістську солідарність, аби ця справа постійно була у фокусі журналістської спільноти, і, можливо, я не знаю, звернутися до Комітету з прав людини тієї з Держдуми і наших колег в Держдумі, що все-таки це журналіст і це неприпустима поведінка. Я думаю, що це могло би бути політичною позицією, якщо ви так вважаєте. Чи обмежимося без Держдуми?

КОНДРАТЮК О.К. Після нашого сьогоднішнього голосування постанови трьох комітетів…

Ми очікуємо ще все-таки реакції міжнародних органів.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я б ще додав. Мене дивує насправді позиція деяких фракцій. Немає Юрія Павленка, я хотів би йому подякувати, що він голосував за постанову сьогоднішню, але все ж таки дивує позиція деяких фракцій, які не голосують.

Ще раз, ми опікуємося журналістами, для мене це біль серця, журналісти, тому що це моє життя. Власне, не залежно від того, що це журналіст, це громадянин України, і коли якісь фракції в українському парламенті не голосують за цю постанову, це дійсно дивує.

Що би я ще бачив? Це, правда, наша плідна, постійно триваюча співпраця і діалог між комітетом профільним, МЗС і профільним комітетом МЗС у Верховній Раді. Єдине, що ми можемо зробити – це не дати світу якимось чином навіть на долю секунди припинити про це говорити. Ми в щоденному режимі постійно надсилаємо листи ОБСЄ, постійно вимагаємо з цього приводу дискусії в Раді Європи і в Єврокомісії, і в ОБСЄ. Ми будемо це робити і так само, я розумію, що це буде робити і профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

КОНДРАТЮК О.К. Наступного тижня засідання в ПАРЄ, там має бути також.

СЮМАР В.П. Ми наших колег також попросимо постійно піднімати це питання. Тобто давайте ми від комітету зробимо таке звернення ще й до журналістів як до колег, які є наші учасники в ПАРЄ, з тим, щоб ця справа постійно була під контролем. І ми будемо так само тримати її під контролем. Дякую.

Якщо немає більше питань, пропоную перейти до наступного питання порядку денного.

Дякую представнику Міністерства закордонних справ за надану інформацію.

Пропоную наступним питання до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, реєстраційний  № 5114. Це проект закону, внесений Кабінетом Міністрів України, досить добре пропрацьований проект. Він передбачає фактичну заборону ввезення на територію України друкованої продукції із держави-агресора, тієї продукції, яка популяризує органи влади держави-агресора. Власне, всі ті норми, які у нас записані в контексті Закону про заборону кінематографічної продукції. І в цьому, звісно, є логіка. Тому що, ви знаєте, сьогодні тривають досить серйозні поставки саме російської преси і книг, і ви бачили їх на розкладках чимало, очевидно, які популяризують і православіє російське, і подібні інші речі: і військо, і армію тощо. Кабмін пропонує визначити уповноважений орган, я так розумію, постановою Кабінету Міністрів, який створить відповідну експертну раду, яка буде розглядати тиражі тієї продукції, яка має бути ввезена на територію України. Відповідно можна ввозити не більше 10-и примірників друкованих видань.

Ви можете подивитися. Проект достатньо великий, прописаний, як на мене, з точки зору юридичної техніки досить добре. І мені здається, що ми можемо його рекомендувати Верховній Раді у першому читанні прийняти.

Оскільки Кабінет Міністрів його нам запропонував, прошу до слова В'ячеслава Кириленка для інформації щодо данного проекту закону.

КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пані Вікторіє. Є і Олег Ігорович Наливайко. Але якщо вже запросили до слова, то я скажу, що ми пропрацювали не лише на урядовому рівні цей законопроект, а разом і з видавцями, також разом і з митниками, прикордонниками, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки. Ми провели декілька раундів обговорень. Потім ми пройшли всю офіційну процедуру. Всі міністерства погодили без зауважень, урядовий комітет пройдено і уряд ухвалив на своєму засіданні цей законопроект як урядовий. У "годині запитань до Уряду" я вже навіть детально інформував про цей законопроект.  Він передбачає, якщо рамково, створення при Держкомтелерадіо громадської експертної ради, яка буде за заявками імпортерів протягом 10-и днів, це граничний термін, переглядати всю російську книжкову продукцію, яка буде надходити в Україну, точніше, яка буде подаватися для ввезення в Україну.  До ради будуть входити фахівці профільні, включно з психологами і психіатрами навіть.

СЮМАР В.П. До речі, у вас там психологів немає, одні психіатри.

КИРИЛЕНКО В.А. Може, трохи радикально підійшли до цього, ви поправите. Але деякі книги, дійсно, потребують саме таких фахівців.

Я хочу сказати, колеги, якщо така є взагалі, то нормальна література з Російської Федерації не постраждає. Вона буде проходити швидко перевірку і отримувати дозвіл.

Ми приблизно знаємо, та і ви також, перелік авторів, видавців і видавництв, які спеціалізуються на антиукраїнській пропаганді, це від Дугіна і закінчуючи маловідомими авторами. Тобто ці видавці і автори будуть потрапляти відразу під збільшувальне скло і їм буде приділятися найбільша увага. Відповідно ми припинимо існування офіційного каналу "промивання мізків" українцям, який дотепер існує, як це не дивно. Тому що ви всі пам'ятаєте дивну історію під час останнього "Книжкового Арсеналу", коли книга Дугіна, гарно так переплетена і так далі, офіційно поширювалася на найбільшому книжковому ярмарку країни, принаймні київського рівня найбільшому, якщо львівський "Форум" не рахувати. І це сталося тому, що імпортер – учасник цієї книжкової ярмарки – завіз цього Дугіна абсолютно легально: через митний кордон, заявивши його, і потім якусь частину примірників навіть поширивши.

Ми проводили брифінг на старті цього процесу в Кабінеті Міністрів разом з Афоніним – головою Асоціації видавців, яка теж підтримує законопроект, разом із Капрановими, іншими видавцями. То Капранови мають цілу колекцію, вони мали підійти, але десь з цими корками запізнюються, таких видань, які придбані цілком легально і в крамницях, і особливо на розкладках, от Петрівка. Але Петрівка вже менше, бо коли почався цей процес, ясно, що вони приховали. Барабашова в Харкові – більше. Ще туди південніше і східніше на розкладках це з'являється.

Плюс ми обмежуємо норму, яка забезпечує по суті "сірий" бізнес. Зараз норма: 50 кілограмів можна приватній людині через кордон туди-сюди на вагу возити книжки. І це також складає частку тієї продукції антиукраїнської, яка поширюється. Ми обмежуємо: 10 примірників. Тобто, якщо ти приватна особа, а не підприємець, то 10 примірників ти можеш везти, а не 50 кілограмів, коли 10 чоловік сідають в мікроавтобус, везуть 500 кілограмів літератури, тобто півтонни книжок, завезли на Харківщину, два рази за день з'їздили, от вам тонна книжок. То ми б'ємо також і по цій нормі.

Словом, прошу шановних колег підтримати.

СЮМАР В.П. Дякую, В'ячеславе Анатолійовичу.

Олег Ігорович Наливайко, прошу вас також коротко сказати по цьому питанню.

НАЛИВАЙКО О.І. Єдине, що я хотів би доповнити. Дуже спрощена сама процедура надання цього дозволу: заява, один примірник, копія угоди і рецензія. Сервіс цей буде безкоштовний.

КИРИЛЕНКО В.А. І авторське право також. Довідка про те, що авторські права…

НАЛИВАЙКО О.І. Штраф перший раз, якщо буде виявлено, 10 мінімальних заробітних плат і вилучення накладу, і 50 мінімальних заробітних плат – повторно.

СЮМАР В.П. А якщо ще повторно?

НАЛИВАЙКО О.І. 50 мінімальних заробітних плат.

СЮМАР В.П. Це кожного разу по 50 мінімальних заробітних плат?

НАЛИВАЙКО О.І. Так.

СЮМАР В.П. Зрозуміло.

КОНДРАТЮК О.К. Можна питання?

СЮМАР В.П. Будь ласка.

КОНДРАТЮК О.К. А якщо через Білорусь будуть завозити?

НАЛИВАЙКО О.І. В цьому законі є "походження".

ШВЕРК Г.А. У мене є єдине питання до Олега Ігоровича. Дивіться, цей закон застосовується до легально ввезеної літератури, але ми знаємо, що великий контрабандний потік, і контрабандним потоком можуть завозити таке, про що ви рішення не приймали. Тобто ніхто не звернувся офіційно, везуть, рішення про заборону немає, як будемо з цим працювати?

КИРИЛЕНКО В.А. Контрабанда мінімізована зараз.

ШВЕРК Г.А. 10 примірників – це що?

КИРИЛЕНКО В.А. Це не контрабанда. Ви офіційно можете ввезти зараз 50 кілограмів, на вагу. Ви, я і будь-який росіянин в Україну може завезти 50 кілограмів книг. Це так зване "сіре" завезення. Контрабанда мінімізована, бо тривалий час вже СБ і митники дивляться на це дуже прискіпливо. Вони вилучають якусь частину книжок, але це 0,000000 відсотків. Тобто вони кажуть, що "чорного" завезення практично немає. Тобто ми зараз б'ємо по "сірому" і повністю унеможливлюємо "біле", офіційне завезення антиукраїнської книги. І це повинно спрацювати.

СЮМАР В.П. Питання ще? Прошу, пане Богдане.

ОНУФРИК Б.С. Дуже прискіпливо, пане В'ячеславе. От мені скинули з Мюнхена, українське посольство. Значить, поширюється "руський мир" в журналі в українському посольстві. Написано: "Русские немцы: от манифеста до указа".

Це інформація для роздумів просто. Щоб нам не завозили таку літературу дипломатичною поштою. Я до цього веду.

СЮМАР В.П. У нас хоче Громадська рада висловитися з цього приводу. Прошу.

ГРІЦОК К.І.  Дуже дякую. Шановні народні депутати, Громадська рада розглянула питання щодо цього законопроекту. Перш за все, Громадська рада абсолютно підтримує ідею того, що повинен бути швидкий і ефективний механізм боротьби з ворожою пропагандою. У той же час і ми, і книговидавці висловлюємо деякі зауваження до законопроекту. Ось у чому вони полягають.

Перша проблема – це обсяги. Тобто книговидавці заявляють, що разова поставка друкованої продукції, а йдеться якраз про книги, складає біля тисячі примірників. За рік таких назв набирається порядка 100 тисяч. Оскільки приймати рішення про допустимість, не допустимість належить Громадській раді, є певні сумніви, що Громадська рада, яка за логікою законопроекту є добровільною, працює на громадських засадах, зможе фізично опрацювати весь цей процес.

Друге питання, яке виникає, це те, що законопроект однозначно використають опоненти і будуть його використовувати як певне підґрунтя для маніпуляцій, що це утиски російської мови і тому подібне.

Виходячи з цього, є пропозиція розглянути питання про те, щоб доопрацювати законопроект і як мінімум передбачити перехідні положення. Чому це важливо? Зараз, за текстом, законопроект стосується не тільки того, що ввозиться в Україну, а й того, що розповсюджується. За законопроектом і за пояснювальною запискою, такої друкованої продукції в Україні, тобто з території держави-агресора, 70%. Без перехідних положень вся ця продукція, не маючи дозволів, відразу після прийняття має бути вилучена у розповсюджувачів.

КИРИЛЕНКО В.А. Там 3 місяці перехідний період.

ГРІЦАК К.І. На розробку нормативно-правових актів, тобто створення Громадської ради.

КИРИЛЕНКО В.А. І час, щоб привести свою номенклатуру із вимогами закону.

СЮМАР В.П. Йдеть про перше читання. Ваші пропозиції прошу нам надати до другого читання. Ми їх врахуємо. Всі слушні пропозиції точно будуть враховані.

КИРИЛЕНКО В.А. І окреме зауваження. По російській мові це ніяк не б'є. Я спеціально на це завжди звертаю увагу.

ГРІЦАК К.І.  Перекрутять.

СЮМАР В.П. Я пропоную рекомендувати Верховній Раді схвалити даний законопроект у першому читанні і далі його доопрацювати нам тут, в комітеті. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Хто утримався? Хто проти? Одноголосне рішення комітету. Дякую дуже.

Давайте тепер розглянемо коротенький законопроект по суспільному мовленню. Ви там вилучаєте одну позицію. Це законопроект 4996.

Коли ми писали цей законопроект, повірте, він був тут написаний нашим потом і сльозами, і ми цю тезу вписували абсолютно не дарма: для того, щоб ввести її фактично в українське законодавство. Тепер пропонують її звідти вилучити. Чим вона заважає Кабінету Міністрів? В чому тут проблема? Яка потреба в ухваленні цього законопроекту?

Олег Ігорович, прошу.

НАЛИВАЙКО О.І. Шановні народні депутати, одна проблема: в Конституції України визначено право власності та його форми – приватна, державна і комунальна. Поняття "суспільна власність", що застосовується в контексті суспільного телерадіомовлення, є особливою правовою категорією, яка не розглядається як окрема форма власності.

СЮМАР В.П. А чому вона заважає зараз в процесі перетворення, наскільки я розумію, суспільного мовника? Ми її ввели в законодавство свідомо, розуміючи, що це має підкреслити особливий статус суспільного мовника.

Олю, пам'ятаєш, ми дуже довго дискутували про це, яким чином показати, що це і не державна, і не приватна, а от суспільна. Конституція не забороняє суспільної форми власності. В чому тут практичне використання цієї норми, в чому воно заважає?

 

НАЛИВАЙКО О.І. Ця норма ніяк не заважає. До речі, в п'ятницю підписано наказ про перетворення НТКУ в НСТУ, тому ми ідемо в тому графіку, який був затверджений. Але це просто приведення до нормотворення. Він не впливає на затримку створення суспільного мовлення чи на якісь його процеси.

СЮМАР В.П. Прошу, Богдан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С.  Колеги, тут мова йде про те, що необхідно нам розглянути законопроект про суспільну власність і ввести в Україні в наше життя це поняття. І це, мабуть, звернення до нас, законодавців, які мали б створити це. Там мова не йде про Конституцію.

СЮМАР В.П. Це зміни до Конституції. Виходить так, що вони посилаються на Конституцію.

ОНУФРИК Б.С. Я не пам'ятаю, щоб в Конституції було написано про…

ЧЕРВАКОВА О.В. Є, там 4 форми власності.

ОНУФРИК Б.С. Я не пам'ятаю цього. Тоді це проблема.

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Власне, Богдан Семенович мене трохи випередив.  Тому що, дійсно, ми запроваджували цю форму власності для того, щоб підкреслити особливий статус саме суспільного телебачення, що воно не контролюється і не регулюється ні державними, ні приватними структурами.

Я пам'ятаю, що у нас також була дискусія стосовно тієї форми власності, яка в нас є вже в Конституції. Я нагадаю, це юридична особа публічного права. Але тоді ми не змогли узгодити цю форму власності з фактично тими завданнями, які ми покладали у філософії цього законопроекту на суспільне мовлення. Тому, колеги, я думаю, що тут дійсно до нас питання: треба було ініціювати дійсно зміни до українського законодавста, бо це врегульовано Конституцією України, 4 форми власності, які є, вони врегульовані Конституцією України. Тому, я думаю, що нам потрібно дійсно тут вирішити, щоб ми не мали колізії, коли у нас в законі написано те, що не передбачено Конституцією України. Я пропоную просто подумати, як ми будемо з цієї ситуації виходити, адже зміни до Конституції – це 2 сесії.

СЮМАР В.П. Мене турбує інша історія. Мене турбує серйозна історія, що якщо ми почнемо в Закон про суспільне мовлення постійно вносити чисто технічні правки і виносити його на розгляд парламенту, буде складатися таке відчуття, що ми його правимо раз за разом, а воно несуттєве, ці правки реально не є суттєвими. Чи заслуговує це сьогодні на окремий розгляд? Давайте просто приймемо рішення колегіально.

ЧЕРВАКОВА О.В. Моя думка полягає в тому, що це заслуговує на розгляд окремого питання стосовно запровадження в українське законодавство суспільної форми власності.

СЮМАР В.П. Фактично ми його ввели.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми його ввели в той закон, предметом регулювання якого не є регулювання саме власності.

АБДУЛЛІН О.Р. Це точно не нашого комітету справа – вводити суспільну власність.

ОНУФРИК Б.С. Цей законопроект існує як законопроект. Я його реально бачив.

КОНДРАТЮК О.К. Який?

ОНУФРИК Б.С. Про суспільну власність. Цей законопроект був внесений, може, років 10 тому як законопроект. Ну, може, менше, може, 7.

СЮМАР В.П. Сергій Висоцький, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Зараз іде вже трансформація повним ходом, будуть вилізати "косяки", ми це розуміємо, і я скажу з практичної точки зору. Ви бачите стан нашого чудового залу: щоб 226 там зібрати і проголосувати, зараз це важче і важче. Будуть вилізати якісь проблеми, давайте їх подивимося, підкопимо і потім внесемо якийсь комплексний закон щодо удосконалення один раз, і там вже передбачимо усунення усіх цих недоліків тощо. А кожного разу, якщо ми будемо поправку за поправкою окремим законопроектом в дуже розбалансований зал вносити суспільне телебачення, ви розумієте, що це буде.

СЮМАР В.П. Я згодна з такою логікою. Пан Шверк, прошу.

ШВЕРК Г.А. Хочу звернути нашу увагу на те, що це ж питання постане, коли  ми почнемо зблизька розглядати питання мовлення громад. Бо мовлення громад, наразі або це буде комунальне підприємство, проти чого ми всі виступаємо, або це має бути якась форма власності, яка надасть можливість громаді створити і утримати телерадіоорганізацію, або, може, друковане видання.

СЮМАР В.П. Я вважаю, що це завдання сьогодні Кабінету Міністрів – розробити цей законопроект, щоб ввести цю форму власності. Тому що суспільне мовлення є нашим зобов'язанням перед міжнародними організаціями, цілою низкою, які Україна як держава на себе взяла. І міжнародне право тут має певну преференцію, ви це розумієте, над національним законодавством і навіть над Конституцією. Якщо у нас немає в Конституції цього, то його треба, очевидно, впроваджувати, якщо ми взяли на себе відповідні зобов'язання. Не можна втиснутися в радянський стиль визначення форматів власності, а в нашій Конституції він записаний як радянський. Це означає, що це завдання і для законодавця, і для уряду в даному випадку це впровадити, колеги, а не правити, викидати, тому що ми не хочемо далі розвивати цю історію. Прошу, Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Тим більше це була норма прикінцевих положень. Я пам'ятаю цю розмову 2 роки тому, це було доручення Кабміну - розробити та подати до Верховної Ради такі зміни. Це є прикінцеві положення. Я пропоную нічого не чіпати. Дякую.

СЮМАР В.П. У нас є кілька пропозицій: пропозиція - рекомендувати схвалити в першому читанні цю ініціативу і рекомендація – відхилити.

Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді схвалити даний проект закону, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

Хто за те, щоб відхилити даний законопроект. Хто за? Законопроект рекомендуємо відхилити.

Давайте почнемо розгляд наступного питання, це питання бюджету. Основні показники щодо фінансування інформаційної сфери. Ви знаєте, що уряд вчасно подав нам з вами проект бюджету в цьому році і розгляд його відбувається за повною процедурою.

Колеги, у нас є декілька структур влади, які, власне, і являють собою фінансування інформаційної сфери. Тобто в першу чергу ми маємо з вами розглянути фінансування національного регулятора – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення,  Міністерства інформаційної політики, в тому числі і Мультимедійної платформи іномовлення, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, в тому числі Національної суспільної телекомпанії України. Власне, це ті структури, які є в нашому предметі відання. Ми працювали в секретаріаті над проектом бюджету. Для інформації спеціально склали порівняльну табличку щодо фінансування всіх цих структур за останні 4 роки, щоб проаналізувати данний проект бюджету.

Отже, першою в табличці у нас є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Ви можете бачити, що в проекті на цей рік рівень фінансування Нацради суттєво зріс. У нас є представники Нацради. Я так розумію, що в даному випадку ці кошти в першу чергу підуть на моніторинг, оскільки сьогодні до Національної ради дуже багато виставляється побажати в контексті більш якісного моніторингу телерадіопростору. Прошу, Уляна Фещук.

ФЕЩУК У.Ю. Насправді, дуже дякуємо Кабінету Міністрів і фактично Міністерству фінансів, що вони дали такі пропозиції. Дійсно, фінансування Національної ради на наступний рік збільшилося. На жаль, вірогідніше за все воно збільшилося за рахунок того, що прийнято новий Закон про державну службу, яким передбачається підвищення заробітних плат державним службовцям, і фактично знову-таки левова доля цього фінансування, вона іде на оплату роботи працівників.

Якщо говорити про моніторинг той, який потрібний, то насправді ми були б ще зацікавлені у виділенні приблизно 1 мільйону гривень для того, щоб удосконалити наш моніторинговий центр і закупити програмне забезпечення, яке надасть можливість дещо автоматизувати моніторинг, тому що працівників, які зараз його здійснюють, досить мало, а є практика зарубіжних країн, яка дозволяє робити це автоматично. Тобто є деякі пропозиції, які було б варто реалізувати наступного року, і от на моніторинговий центр якраз треба трошки збільшити фінансування. Тому що все решта – це фактично заробітна платня працівників.

СЮМАР В.П. Колеги, почули аргументацію. Відповідно, хто за те, щоб нам рекомендувати уряду все-таки задовольнити цю потребу Нацради? Мені здається, що вона слушна. Якщо можна більш якісно проводити автоматично моніторинг, то в цьому є зміст. Хто за те, щоб рекомендувати…

ОПАНАСЕНКО О.В. Можна питання?

СЮМАР В.П. Так, будь ласка.

ОПАНАСЕНКО О.В. Скільки у нас взагалі людей в Нацраді? Я розумію, що у нас на 19 мільйонів зростають витрати: з 28,5 до 47,5, тобто 19 мільйонів. Ви сказали, що це витрати на зарплату і, я думаю, що ще комунальні.

ФЕЩУК У.Ю. Я сказала, що значна частина – це заробітна платня. На сьогоднішній день в Національній раді працює 230 штатних одиниць. Якщо говорити про статистику, ми можемо насправді про це говорити більш детально, тому що, з одного боку, прийнятий Закон про державну службу, який нібито передбачає збільшення заробітних плат, а от конкретно: юридичне управління, головний спеціаліст отримує 2500 гривень заробітної плати.

ОПАНАСЕНКО О.В. Зараз?

ФЕЩУК У.Ю. Зараз, так.

ОПАНАСЕНКО О.В. А буде скільки отримувати? Скілька була середня зарплата і скільки вона стане в наступному році?

ФЕЩУК У.Ю. Фактично мінімальна зарплата головного спеціаліста на сьогоднішній день, точніше, до прийняття закону, становила 2900 гривень, на сьогоднішній день це 3817 гривень ставки.

СЮМАР В.П. А в проекті бюджету відповідно скільки буде наступного року?

ФЕЩУК У.Ю. Виключно у відповідності до категорій працівників, які передбачені Законом України про державну службу, і нічого більше.

СЮМАР В.П. Але навіть якщо вдвічі збільшується, це біля 6000 гривень  для працівника, ми маємо це розуміти.

СТЕЦЬ Ю.Я. Можна мені сказати?

СЮМАР В.П. Прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Шверк і Севрюков могли би про це сказати, вони працювали в Нацраді. Я маю великий досвід роботи в медіапросторі. Там логіка яка: 200 з чимось людей – це по всій Україні, в тому числі і представники Нацради в регіонах, і там дійсно зарплата 2500. Згідно Закону про держслужбу, який прийняла Верховна Рада, по факту всі бюджети, які зараз будуть розглядатися, збільшення цих бюджетів стосуються виключно виконання Закону про держслужбу. Ми тут навіть не можемо нічого проговорювати, тому що це автоматично відбувається згідно закону. Більше того, воно вже відбулося.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ок. Я піднімаю інше питання. Якщо ми комусь збільшуємо заробітну плату, ми маємо вимагати збільшення продуктивності праці. Якщо ми говоримо про збільшення продуктивності праці, ми маємо говорити про зменшення кількості персоналу. Тобто, якщо ми платимо більше – людина має виробляти більше результату. А так фактично ми прийняли закон, і в нас та сама кількість, ми розуміємо, що наш державний апарат взагалі неефективний. Я перепрошую, я зараз кажу абстрактно, це конкретно не стосується Нацради.

Те саме питання буде до Комітету з телебачення та радіомовлення.  Тому що фактично кількість людей залишається та сама, а результативність тих людей, я не знаю, можливо, та сама. Я не можу зараз проаналізувати, це треба аналізувати їх звіти тощо. Але держава має витрачати за той самий продукт набагато більше, хоча в принципі Закон про державну службу мав на меті зовсім інші речі: збільшити ефективність менеджменту державних установ.

ФЕЩУК У.Ю. Я не буду коментувати мету щодо Закону про державну службу, тому що, я вважаю, що він мало того, що недосконалий, він не дозволяє фактично досягнути того ефекту, який ставився перед прийняттям цього закону. Тому фактично повинні були зробити так: зменшити кількість працівників, але збільшити заробітну платню. Тому що вимагати від людини, яка отримує 2500 гривень, якихось високих результатів абсолютно неможливо.

Фактично зміни до бюджету, вони передбачають виконання Закону про Державний бюджет, абсолютно фактично не збільшуючи заробітної платні. Тому що в цьому році, припустимо, було закладено фінансування для виплати премій, які дозволяли хоч якось спонукати працівників працювати і викладатися наповну. Тобто фактично основа бюджету складає тільки оплату заробітної плати, отримання висновків про розрахунок …. і трішечки на моніторинговий центр, що в принципі задовольняє наші потреби. Дякую.

СЮМАР В.П. Григорію Ароновичу, прошу.

ШВЕРК Г.А. Дякую пану міністру, що звернувся. Коли я працював в Національній раді, ситуація була наступна: 97% витрат на Національну раду складала заробітна плата та нарахування на заробітну плату, і 3% - це були кошти на утримання приміщення, а також приміщень в регіонах, де дійсно працюють представники Національної ради, тобто в кожній області України є представник з невеличким штатом – 1-2 людини. Як я розумію, ми тільки збільшили це на нову заробітну плату. (Шум у залі)

Ще раз, 97% складала заробітна плата та нарахування на заробітну плату і ще 3% - це комунальні платежі на утримання будівлі Нацради в Києві, а також приміщень, де працюють представники Нацради в кожному обласному центрі, це представник Нацради і 1-2 співробітника апарату.

СЮМАР В.П. Я думаю, що це аргументи. Ми побачимо, що фактично по кожній державній структурі ми маємо аналогічну ситуацію. І якщо це окрема стаття, якої не передбачено, то її просто не можуть туди використати. В цьому є нюанси. А ми ставимо перед Нацрадою такі завдання, і ми з вами постійно навіть на комітеті запитуємо аналіз і моніторинг.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми на кожному комітеті збільшуємо для них завдання, тому ми маємо якось підтримати їх.

СЮМАР В.П. Абсолютно.

Прошу, Уляна. І Юрій Ярославович потім.

ФЕЩУК У.Ю. Дякую. Ми повинні пам'ятати про прозорість, насправді. Ми цей рік працювали без додаткових працівників. Ми повинні пам'ятати про збільшення вартості комунальних послуг, які сплачуються в кожному регіоні, і в Національній раді. І цього року у нас була ситуація, коли "Київенерго" двічі нам майже не відключив електроенергію, коли все обладнання, яке було придбане для моніторингового центру, просто могло зламатися через відключення електроенергії.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую. Юрію Ярославовичу, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Буквально 10 секунд, додам. Згідно із Законом про держслужбу всі державні органи влади будуть це проходити. Тут немає про що говорити, ми маємо виконувати закон. До нього є багато питань, насправді. Я думаю, що депутати самі це знають і вони самі будуть вносити правки.

Що стосується моніторингового центру, це набагато важливіше. Це центр, який не працюватиме тільки на Нацраду, він працюватиме в тому числі і на профільний комітет, на профільне міністерство тощо. Це те, про що вже 300 мільйонів років говорили, нарешті, з вашою допомогою це може статися.

СЮМАР В.П. Дай Боже.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз, це дуже крута штука, яка дозволить, наприклад, нам з вами отримувати на раз інформацію про в тому числі порушення законів і те, про що говорив В'ячеслав Кириленко.

СЮМАР В.П. Всі почули про дуже круту штуку? Тепер давайте проголосуємо за те, щоб вона відбулася, і тоді на розмір крутизни зможемо оцінювати.

КОНДРАТЮК О.К. А нам ніяк не може Рада Європи допомогти, Уляно?

ФЕЩУК У.Ю. Рада Європи, насправді, дещо допомагає, принаймні з прозорістю і з обладнанням так само. Без Ради Європи та інших громадських організацій ми не мали б навіть того, що ми зараз маємо.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Дякую за інформацію. Колеги, хто за те, щоб все-таки рекомендувати нашому комітету бюджетному додати оцей 1 мільйон Нацраді на створення такого центру, прошу голосувати. Хто за? Є. Хто проти? Утримався?

ОПАНАСЕНКО О.В. Утримався.

СЮМАР В.П. Утримався - Олександр Опанасенко. Є рішення.

Переходимо до наступного, Міністерство інформаційної політики. Ви так само в табличці бачите, що на наступний рік передбачається суттєве збільшення фінансування, це з 11 мільйонів до 251 мільйона. Але тут основна маса коштів іде на, 209 мільйонів пропонується для Мультимедійної платформи іномовлення.

Я прошу міністра сказати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я спробую якомога коротше, оскільки тут сидять професіонали. Дивіться, є така велика-велика неправда, коли говорять про те, що Міністерству інформаційної політики збільшили фінансування, ключове слово, з 11 до 251 мільйона 830 тисяч гривень. Насправді міністерство отримає так само, як і інші державні органи влади, збільшення з 4-х до 6 мільйонів 834 тисяч виключно через Закон про держслужбу. Всі решта коштів ідуть відповідно на "Укрінформ" - 48,4 мільйони, на УТР – 33,6 мільйонів гривень, на Мультимедійну платформу і на мовлення – 100 мільйонів гривень, і так само на статтю, яка називається "Захист інформаційного простору". Зараз я буду про це говорити. Мова йде про виконання, в першу чергу реалізацію заходів, передбачених дорожньою картою "Партнерство у сфері стратегічних комунікацій Україна – НАТО", яку підписав Секретар РНБО і один із заступників Генсека НАТО. В першу чергу мова іде так само про логістику доставки друкованих засобів масової інформації в зону проведення АТО і Крим в тому числі, в тому числі в Херсонську область. Це те, що зараз відбувається, умовно кажучи, волонтерським шляхом. Це те, що ми так само робимо зараз, міністерство по факту це робить за кошти працівників міністерства і керівництва міністерства, людей, які є волонтерами, використовуючи дружні стосунки з Міністерством оборони. Тобто це те, що не відбувається системно, а воно має відбуватися системно, якщо ми говоримо про захист інформаційної безпеки країни. На це нам Кабінет Міністрів виділив 33 мільйони гривень. Яким чином використовувалися кошти, в принципі ми звітували наприкінці того року в профільному комітеті. Паспорт відкритий і лист ми відправили минулого тижня на голову комітету Вікторію Сюмар. В деталях ви можете це побачити. Минулого тижня засідав бюджетний комітет, ми там трохи попросили змін і бюджетний комітет нас підтримав.

Я зараз Артему дам слово.

Єдине, що я хочу сказати. Ще раз, ключова помилка, яка звучить в ЗМІ, і, як правило, це такі, мовою колег, "сливные бачки", що називаються, це що нібито міністерству збільшено фінансування з 11 до 251 мільйона гривень, що є просто неправдою.

Тепер щодо системи іномовлення України. Як ви пам'ятаєте, минулого року Верховна Рада України прийняла Закон про систему іномовлення України, але в бюджеті на 2016 рік було виділено нуль гривень нуль копійок під фінансування. Чому? Тому що Закон про бюджет розглядався раніше, аніж був прийнятий цей закон. І ми оцей 2016 рік отак і живемо: нуль  гривень нуль копійок. Що передбачає цей закон? На базі УТР створення Мультимедійної платформи іномовлення України. Це значить, що з моменту, коли фінансування Мультимедійної платформи іномовлення України піде, автоматично створюється комісія по реорганізації, фактично про те, що така структура як УТР має бути реформована в Мультимедійну платформу іномовлення України.

Я розшифрую. Ми довго билися з Міністерством фінансів, нарешті дійшли того, що на Мультимедійну платформу іномовлення України буде виділено 100 мільйонів гривень, відповідно на всесвітню службу УТР – 33,6 мільйонів гривень. Тобто разом, коли буде реорганізація, це 133 мільйони гривень. Згідно закону, який прийняла Верховна Рада, мова має йти про    0,06%, це 3,8 мільйонів гривень. Минулого року ми говорили і зараз зробили, зрештою, говорили про 25 мільйонів, залучили іноземних коштів під реалізацію програми міністерства близько 60 мільйонів гривень. Зараз ми говоримо, що ми готові під Мультимедійну систему іномовлення України залучити кошти неукраїнських платників податків - близько 100 мільйонів гривень. Але це всеодно ніяк не змінює ситуацію з виконанням Закону про систему іномовлення, тому що під систему іномовлення всеодно виділяється бюджетом 100 мільйонів гривень. Це узвучив Артем Біденко на бюджетному комітеті.

І так само окремо ми говорили про те, що цих 33 мільйони гривень, які під інформаційну безпеку, з чітким поясненням чому і під що. Ну, наприклад, всі ми їздимо по Європі, по світу, зрешою. Наприклад, я був на ОБСЄ перший раз, Росія просто розкидає отакими тиражами неможливими, про що говорив зараз Богдан Семенович Онуфрик, неможливими тиражами про присутність нібито "распятых мальчиков", тобто повну "бредятину", а ми тривалий час просто не могли привезти з собою навіть доказову базу присутності російських військ на території України. Тобто з цього року ми розпочали друк такої продукції і передали вже в МЗС. І, слава Богу, наші керівники посольств, консули можуть виходити на місцеві ЗМІ, проводити "круглі столи", де вони просто беруть друковану продукцію і доказово говорять, що от присутність російських військ, ось танки, ось "Бук", з якого стріляли, ось затримані полковник, підполковник, ось докази присутності таких-то військових частин. І це стосується, наприклад, порушення прав людей і в тому числі порушення прав журналістів в Криму. Це стосується викрадення людей на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Тобто під що ці кошти і якими чином вони використовуються, зараз у нас сидить Рахункова палата, там буде звіт, який ви отримаєте.

СЮМАР В.П.  Юрію Ярославовичу, я от нещодавно була у Німеччині, у нас була дискусія з журналістами, чи є в Україні свобода слова, тому що у Міністерства інформаційної політики з цього приводу була якась інша позиція, яка часто озвучувалася, про тиск і про все решта, і вона стала поширюватися і в Європі. І довелося багато про це там розмовляти. Якщо ми самі собі кажемо, що у нас з цим є проблеми, то, очевидно, що за кордоном це шириться. Але у нас була відверта розмова. Так от, там посольство реально досить серйозно скаржиться на те, що у них жодних матеріалів по дискутивних темах немає. Я пропоную це питання нам обговорити в листопаді, тому що те, що ви сказали, це дуже важливо робити сьогодні: такі матеріали надавати, такі пакети готувати. Ми тут цілком вас підтримуємо в тому, що це варто робити. Бо люди, наприклад, не знають, що у нас  справа Бузини фактично розкрита і вона сьогодні в суді. І нам постійно дорікають, що ви розкриваєте вбивство своїх, а не розкриваєте проросійських якихось активістів. Що у нас по розслідуванню справ Майдану. Тобто по всіх резонансах. Я вже не кажу про сферу інформаційної безпеки і російську агресію в даному випадку, про переслідування в Криму кримських татар і порушення прав людини. І, очевидно, такі пакети з усіх резонансних тем мають бути з доказами, фото-, відеоматеріалами надані всім українським представництвам, бо це те, що актуально піднімається.

СТЕЦЬ Ю.Я. Є офіційний документ, ми передали МЗС такі пакети, про які ви говорите, це офіційний документ.

СЮМАР В.П. Дайте нам ще такі пакети, щоб ми бачили і також могли допомогти.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це пункт номер один. І пункт номер два, є відповідь МЗС про те, що вони подібні пакети отримали і роздали в посольства України по світу. Тобто ці документи отримані. Більше того, якої дати була ця твоя поїздка до Португалії?

БІДЕНКО А.І. Місяць тому я був в Португалії.

Насправді, є ще неофіційне побажання МЗС, у них теж немає коштів, вони сказали, що спробуйте на насупний рік або вибити кошти для нас на пересилку, або собі шукайте. Тому ми теж це включили сюди.

СЮМАР В.П. Це в ті 30 мільйонів, чи скільки там?

СТЕЦЬ Ю.Я. 33. В тому числі логістика. Ще раз, є офіційна інформація, ми передамо на комітет і кожний може це подивитися. Це не є закрита інформація, ми можемо це зробити прозоро для всього суспільства. Логіка яка? Цього ніхто ніколи не робив. Цього року ми почали це робити, тому що, слава Богу, минулого року нам виділили 2,8 мільйони гривень на цей рік. Але 2,8, я тут повністю погоджуюся з головою комітету, з Вікторією Сюмар, що, по-перше, у нас є ще "дерев'яні" посольства, тобто там люди сидять по 20 років, вони просто не хочуть виходити на брифінги, і щоб їм нічого не присилали, але є і прогресивні посольства, які вимагають просто, вони "беруть за горло" і кажуть: "Дайте нам". Слава Богу, що це так,  тому що тоді ми розуміємо, що є прогресивні посольства.

Ще раз, чітко закладено з прорахунками, з усім цим виробництвом роликів, друкованої продукції з конкретними доказами. Весь цей рік ми це робили, власне, не за кошти держави. Далі ми так само будемо долучати сюди кошти донорів неурядових організацій і так далі, ми це будемо робити. Але якщо Українська держава не буде піклуватися про українську інформаційну безпеку, то нам самі донори про це говорять, що, друзі, ви класні хлопці. У мене зараз о 16:15 зустріч з Послом Німеччини, де ми будемо у нього випрошувати 60 передавачів. Вони кажуть, що вам надали передавачів, які ви потім поставили по периметру зіткнення, на 60 мільйонів гривень, а скільки держава Україна виділила на це коштів? Увага, нуль гривень нуль копійок. Вони кажуть, що якщо це наша проблема тільки, тоді ми не розуміємо, як це пояснити нашим платникам податків. Тому ще окремим питанням мова іде про відновлення мовлення на тимчасово окупованих територіях з захватом тих територій, які зараз знаходяться не під контролем української влади.

І мова про Крим. У мене була тривала дискусія з Міністром з питань тимчасово окупованих територій Чернишем, і в бюджет цього міністерства за нашою спільною згодою закладено 60 мільйонів гривень на якраз технічне відновлення інфраструктури. Тобто мова іде про вежі, мова іде про фібер-антени, передавачі, якими українська влада має займатися.

СЮМАР В.П. Це закладено у вашому бюджеті?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це закладено не в наш бюджет. Це закладено в бюджеті Черниша, де 60 мільйонів жорстко прописано…

СЮМАР В.П. Ми зараз обговорюємо ваш бюджет. Просто ми вже дуже відхилилися.

СТЕЦЬ Ю.Я. Буде питання у депутатів,  чому ви не заклали, наприклад, на відновлення, на перспективу. Пояснюю чому. Пояснюю, що це закладено в бюджеті міністерства Черниша.

СЮМАР В.П. Юрію Ярославовичу, те, що ми говорили про стратегічні комунікації, на тренінги якісь кошти ви плануєте так само виділяти?

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, це є.

СЮМАР В.П. Я це до чого? Ви нам дали відповідь, що ви значною мірою іномовлення плануєте фінансувати за рахунок іноземних донорів. Я, чесно кажучи, вважаю, що це не є правильним підходом, тому що іномовлення – це українська державна позиція, чи ми зможемо критикувати держави, якщо ми залучаємо кошти з інших держав? Тобто це ж державна позиція України. На суспільне мовлення, я тільки "за" за залучення коштів, бо там принципи об'єктивності, балансу, а державна позиція. От ви пишете про арабські країни, з яких будуть залучені кошти, ми після цього зможемо критикувати ці арабські країни? Але якщо це буде викликано потребами національної безпеки? Давайте поговоримо про це.

СТЕЦЬ Ю.Я. Давайте тоді по-чесному поговоримо. От ми прийшли на бюджетний комітет і говоримо, що нам потрібні реальні кошти, які, більше того, згідно закону мають бути залучені, вони кажуть, ок, ми готові, це рішення бюджетного комітету, вам додатково ще додати до системи іномовлення України 59,2 мільйони гривень, що не відповідає вимозі закону, і що стосується, наприклад, інформаційної безпеки, ще плюс 14 мільйонів. Це рішення бюджетного комітету.

Я сиджу зараз на профільному комітеті, де сидять фахівці, люди, які розуміють, про що ми говоримо. Зараз, наприклад, відбувається по факту викрадення Романа Сущенка, актуальна історія, наскільки у нас є можливість зараз, використовуючи всі ресурси, доносити інформацію про неправдивість того, що говорить російська сторона? Майже немає.

Чи ми закладаємо зараз ситуацію на багато років вперед, коли ми маємо все ж таки закінчити згідно вимог закону реформу в системі іномовлення? Ми маємо це зробити, це наше зобов'язання перед країною як профільного міністерства. Чи можемо ми це робити, власне, наполовину за кошти інших країн? Ні, не маємо так робити, але коли ми розглядаємо бюджет і нам говорять, що на це коштів немає, тоді у мене є тільки одне розуміння і одне бачення: я маю прийти на профільний комітет і попросити: "Колеги, внесть, будь ласка, зміни і попросіть, будь ласка, в тому числі зал, коли буде розглядатися бюджет, щоб вимоги закону, за які голосували 282 депутати майже всіх фракцій, були виконані".

ШВЕРК Г.А. Так і має бути.

СТЕЦЬ Ю.Я. Щоб це просто було виконано. Це єдине, що мені залишилося. Тобто я ходив просив, я ходжу перед всіма посольствами, я зустрічаюсь де завгодно і випрошую ці кошти.

Тобто, якщо говорити про перший рік роботи міністерства, 3,8 мільйона, які ми отримали, а використали коштів, ще раз, це все відслідковується, тому що ми це робимо щодня прозоро, куди і як ми використовуємо кошти, близько 65 мільйонів. 61 мільйон – це кошти, які нам надають інші країни. Чи мають інші країни займатися інформаційною безпекою України? Звісно, що ні.

СЮМАР В.П. Так, очевидно, є нюанси.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тому у мене є прохання до комітету.

СЮМАР В.П. Ок. Ми почули. Сергій Висоцький, запитання.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Якщо все ж таки такий бюджет ми виділимо, будемо спроможні це провести в залі, то наступного разу, коли ми будемо делегацією їхати на засідання ОБСЄ, можна не за свої кошти все це робити, як це зараз ми робимо?

СТЕЦЬ Ю.Я. Мається на увазі, про поїздки? Чи матеріали?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Матеріали. Приходимо до вас і кажемо, що нам  потрібно те-то і те-то.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так. Більше того, ви зараз навіть можете звернутися до міністерства і отримати ці пакети документів, тому що вони вже зараз є.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Тільки не за наші кошти.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тільки, на жаль, так, вони робляться не за наші кошти. Ми можемо тільки просити, що дайте нам 10 тисяч екземплярів, а вони кажуть: "Ні, 2 тисячі". Ми кажемо: "Ну, слава Богу, хоча б 2 тисячі екземплярів зробили".

СЮМАР В.П. В'ячеславе Анатолійовичу, прошу.

КИРИЛЕНКО В.А. Я після Держкомтелерадіо скажу.

СЮМАР В.П. Гаразд. Давайте так, колеги. Я думаю, що це питання національної безпеки, тому що, відверто кажучи, залучення на іномовлення іноземних ресурсів, якось їх логічно було би залучати на суспільне, знову-таки повторюю цю думку, а не там, де звучить державна позиція. Я би піднімала цю тему. Тому що, правда, ну, нехай передавачі, вони їх відключили, їх можна взяти, а те, що стосується контенту…

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А.  Я згодний з тим, що питання дуже важливе. І я розумію, що кожний з нас, коли знаходиться десь за кордоном і включає телевізор в готелі, хоче бачити там український канал, і це коштує грошей. І ми розуміємо, що ми маємо звертатися і до Мінфіна, і до будь-якого комітету, є закон, давайте виконувати закон.

СЮМАР В.П. Точно. Я думаю, що наш комітет тут має зайняти позицію. Прошу.

ОНУФРИК Б.С. Одне речення буквально. Аргументом для вас, Вікторіє Петрівно, коли ви будете презентувати цю нашу ідею, наше рішення, має бути одне: ми програємо Росії в інформаційній війні в світі тільки тому, що вона витрачає в 5 разів більше коштів на пропаганду. Є офіційний аналіз. Вона витрачає на свою пропаганду у 5 разів більше, ніж всі європейські країни разом взяті. Ця інформація опублікована, нею можна скористатися. І тому це буде серйозним аргументом для депутатського корпусу для прийняття правильного рішення. Дякую.

ШВЕРК Г.А. Закон треба виконувати.

СЮМАР В.П. Я хотіла б вам запропонувати наше рішення саме в такому ключі. Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. У мене ще питання є, можливо, трошки дрібніше, але все-таки про пропагування наших українських цінностей, в тому числі і фінансування Euronews. Воно якось закладено в бюджеті? Може хтось пояснити? Тому що там іде державне фінансування, плюс інші джерела.

КИРИЛЕНКО В.А. Немає. Вже не було і цього року.

СЮМАР В.П. Відмовилися.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це було один раз. Це була така напівприватна структура, на якій по факту відмивалися кошти. Про це можуть розказати Шверк і Севрюков як колишні нацрадівці. На жаль, ми на себе набрали зобов'язань як держава, там божевільні просто борги. Але це було тупо відмивання коштів. Поки ми не віддамо ці борги, ми взагалі навіть не можемо починати розмову про це.

ШВЕРК Г.А. Euronews – це приватна організація, серед засновників якої велику долю має Російська Федерація, щоб ми розуміли.

СЮМАР В.П. Гаразд. Колеги, я би пропонувала нам з вами перейти до Держкомтелерадіо, чому? Тому що я на рішення хотіла б винести пропозицію, яку озвучив пан Шверк, і вона співпадає з моєю пропозицією, - все-таки вимагати дотримання закону. Тому що ми створили прецеденти, заклавши фіксовані суми, які мають фінансувати. Це дуже жорсткі норми, які працюють в міжнародному законодавстві. Як ми можемо гарантувати незалежність суспільного? Це коли ніхто з влади  не буде гратися з цим. Якщо ми допустимо один раз, що влада буде гратися з обсягами фінансування, ігноруючи закон, це означає, що немає сенсу ні говорити про суспільне, ні такі закони писати і за них голосувати.

Тому давайте перейдемо до Держкомтелерадіо і винесемо на проект рішення отакі речі. Чому? Тому що Держкомтелерадіо, власне, в їхній статті іде фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії. Загалом на Держкомтелерадіо у нас пропонується 1 мільярд 395 мільйонів гривень, але з них: майже 900 мільйонів гривень іде на НТКУ і ще 455 мільйонів іде на проведення Євробачення в Україні. Нарада відповідна зараз нібито відбувається під головуванням Прем'єр-міністра України з цього приводу. І відповідно додаткова потреба у відповідності до закону на суспільне мовлення лишається на рівні 535 мільйонів, якщо порахувати з того, що ми маємо за законом надати, і загалом на Держкомтелерадіо - 547. Тобто ви ще 12 мільйонів просите для яких програм, Олег Ігорович?

НАЛИВАЙКО О.І. Минулої п'ятниці заслали вже на Кабмін перелік друкованих видань, які мають реформуватися, - 244 видання, по 50 тисяч в законі прописана фінансова допомога. Оце якраз 12 мільйонів є підтримка.

СЮМАР В.П. Тобто теж підтримка нашого з вами закону.

КИРИЛЕНКО В.А. Реформування державних і комунальних ЗМІ.

НАЛИВАЙКО О.І. За тиждень вже закон буде діяти.

КОНДРАТЮК О.К. Ті, що на перший етап ідуть, так? 

СЮМАР В.П. Так. Колеги, отака ситуація по НТКУ. Ситуація критична, тому що оці 900 мільйонів, за цифрами, це лише зарплати і податки. Ви можете доповісти. Прошу коротко нам сказати.

АЛАСАНІЯ З.Г. Ознайомившись з проектом бюджету, ми дуже стурбовані, бо це означає, що розвитку не буде. І, як було справедливо сказано, якщо ми один раз це дозволимо, то більше такого не станеться ніколи. 0,2 – прогнози на наступний рік, на 2016 рік, і від нього 0,2% має бути на 2017 рік. Це складає приблизно 1,3. І те, що ми просимо 1,3, це означає не бюджет розвитку, це бюджет виживання.

СЮМАР В.П. Нам підготували дуже гарну інфографіку, де можна побачити на що ці ресурси, власне, йшли, які були виділені в цьому році, що це було 3% тільки на виробництво телепрограм та утримання приміщень, все решта – це комунальні послуги, міжнародна діяльність і основне – це заробітна плата і трансляція програм. Тим паче, що заробітна плата, наскільки я розумію, точно не є конкурентною на ринку.

АЛАСАНІЯ З.Г. Якщо хочете знати, то до скорочення 740 людей заробітна плата була 3200, зараз зросла до 4100. На наступний рік закладено 6600. Але це, якщо 1,4.

І ще прошу врахувати, те, що ми просимо 1,4, це означає, що 708 з них повернеться до держави, - це податки, це зарплатня, це трансляція, це комуналка і утримання. Тобто навіть при 1,4 ми отримуємо половину. Це, знову ж таки, не є бюджетом розвитку.

Якщо є якісь питання, будь ласка, я відповім.

СЮМАР В.П. Колеги, прошу висловлюватися з цього приводу. Тому що, насправді, ми розуміємо, що реформа не відбудеться без ресурсів. А це реформа, яка, напевне, в нашій сфері найбільш очікувана.

ШВЕРК Г.А. Вимагати виконання закону.

СЮМАР В.П. Вимагати виконання закону. І все-таки 12 мільйонів, про які говорив Олег Ігорович, мені дуже хотілося б побачити успішні реформовані друковані видання. Я не знаю, мені здається, це для нас теж виклик суттєвий. Прошу.

КОВАЛЬ І. Від Громадської ради. Громадська рада просить підтримати відповідні відсотки, зафіксовані в законодавстві для іномовлення і для суспільного.

СЮМАР В.П. Дякую за цю позицію.

ОПАНАСЕНКО О.В. А що з Євробаченням?

СЮМАР В.П. Давайте Євробачення окремо проговоримо. Я не бачила по Євробаченню, на що там планується витрачати. Давайте окремо винесемо питання по Євробаченню. Тому що там тільки зараз відбувається нарада і вони якось це обговорюють між собою.

Колеги, пропоную наше рішення зафіксувати в контексті виконання норм законів і про суспільне мовлення, і про іномовлення України. Тому що це, насправді, один із базових принципів, як забезпечити, з одного боку, незалежність суспільного мовника, з іншого боку, більш-менш спробу на адекватну реакцію на інформаційну агресію Російської Федерації. Для нас це має бути принциповим питанням. І фінансувати це за рахунок іноземців – це реальний сором. Тим паче, що українські громадяни все-таки вимагають від нас такої відповіді.

І окремо по 12 мільйонах для Держкомтелерадіо. Мені здається, це теж логічно, щоб показати успішність реформи.

КИРИЛЕНКО В.А. Так НСТУ теж іде через Держкомтелерадіо.

АБДУЛЛІН О.Р. Дивіться, всі силові комітети підтримують кошти і на армію, і на міліцію. У них є там безліч претензій і до тих, і до тих, але все рівно вони збільшують фінансування і просять, щоб те змінилося, те змінилося. Тому ми маємо підтримувати галузь, бо це наш обов'язок. І просити їх вже там враховувати те чи інше. Це наш обов'язок сьогодні.

СЮМАР В.П. Я згодна з вами, пане Олександре. Прошу ще Віце-прем'єра до слова.

КИРИЛЕНКО В.А. Єдине, що НСТУ, воно теж у структурі Держкомтелерадіо як програма фінансування. Тобто треба на Держкомтелерадіо тоді робити збільшення і вписувати окремо на НСТУ стільки-то.

І плюс ще одне. Ви ж взяли бюджет до розгляду, тобто рамкові показники урядом і парламентом тепер вже визначені. І далі треба було б на бюджетний комітет пропонувати якісь видатки, які можна зняти з інших програм. Не інформаційних, а інших. І збільшити на МІП і на Держкомтелерадіо. Ну, в ідеалі.

СЮМАР В.П. Ми почули розгляд по повній процедурі. Ми маємо надати свої пропозиції зараз як комітет. Ми не є бюджетним комітетом, щоб шукати ці ресурси.

КИРИЛЕНКО В.А. Тоді треба, щоб на бюджетному комітеті були керівники Держкомтелерадіо і хтось від комітету.

СЮМАР В.П. Я думаю, що на бюджетний комітет нам треба буде максимально завітати і ці позиції донести, бо вони є важливими.

Колеги, хто за те рішення, яке було мною озвучене, прошу підтримати. Хто проти?

ОПАНАСЕНКО О.В. Я утримався.

СЮМАР В.П. А чому?

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене зовсім інша думка. Стосовно МІП я би підтримав збільшення витрат, стосовно інших державних установ у мене немає такої впевненості і думки, що ми маємо збільшувати витрати.

СЮМАР В.П. Почула. 

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене просто аргументи з боку МІП стосовно того, що треба піднімати є, а з іншого боку, я дивлюся, їх не достатньо. Мені здається, що треба збільшувати ефективність, а потім ми будемо говорити про збільшення фінансування.

СЮМАР В.П. В'ячеславе Анатолійовичу, залиштеся, будь ласка це важливо. Ми це питання коротко пройдемо. Мені важлива ваша позиція і Держкомтелерадіо також. 

Колеги, проект Закону щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони та військово-цивільними адміністраціями. Я думаю, тут має бути прямий інтерес Міністерства інформполітики. Законопроект 5008. Це, власне, мій законопроект із Дмитром Тимчуком.

Мова йде про що, колеги? Це, власне, результати нашої з вами поїздки в зону АТО. Ми це піднімали і говорили неодноразово, що все-таки видання Міністерства оборони в гострій фазі конфлікту сьогодні роздержавлювати ми не можемо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не на часі.

СЮМАР В.П. Так. Все-таки є в цьому потреба.

Ми записали в закон як одне видання Міністерства оборони, бо ви пам'ятаєте, ми розглядали це на комітеті і говорили про те, що ми не можемо 3-4 видання, це не зовсім доцільно, але одне потужне видання все-таки має існувати.

І записали ми в законі видання військово-цивільних адміністрацій, поки вони існують і певну роль виконують, і відмінну від стандартних обласних державних адміністрацій, ми їм так само пропонуємо в законі надати право лишити свої видання.

Водночас Науково-експертне управління нам дає рекомендації, що не відомо звідки взяти ресурси саме на військово-цивільні адміністрації, оскільки в їхньому бюджеті це не передбачено. В Міністерстві оборони нібито це передбачено, вони це заклали в свій бюджет, у військово-цивільних адміністраціях – ні. Можливо, ми це поправимо до другого читання. Але мені здається, що це актуальний закон, який визрівав тут у нас, в нашому комітеті і у нашій співпраці. Наскільки я розумію, і Міністерство інформаційної політики цю логіку підтримує.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так.

СЮМАР В.П. І Міністерство оборони також. Прошу Олександра Мотузяника з цього приводу висловитися.

МОТУЗЯНИК О.А. Дякую. Міністерство оборони проект закону повністю підтримує. На сьогоднішній день в Міністерстві оборони існує два друкованих видання, це  центральний друкований орган "Народна армія" – газета і журнал "Військо України".

На виконання цього закону, хочу також зазначити, що в цьому році Міністерство оборони скоротило дві газети, це газета "Крила України" і газета "Флот України".

Видання виходить щотижнево.

СЮМАР В.П. Флот важливіше створювати, ніж журнал "Флот України", я так думаю.

КОНДРАТЮК О.К. Який наклад цих видань, можете зазначити?

МОТУЗЯНИК О.А. 33 тисячі щотижнево. Від 7 до 8 тисяч примірників направляється в зону проведення антитерористичної операції, також декілька тисяч розповсюджується серед цивільного населення. Цим займаються структури Збройних Сил по цивільно-військовим стосункам, а також поштовий зв'язок.

Таким чином, ми повністю підтримуємо цей проект закону. І принаймні до завершення проведення антитерористичної операції ці видання скорочувати не варто.

СЮМАР В.П. Це, власне, і записано в законі. Там чітко визначений термін. Пам'ятаєте, щоб ми нібито і логіку реформи не відміняли, бо це перший раз, коли ми будемо вносити ці зміни. Ми дуже обережні до того, щоб реформу не відмінити. Але це викликано реально потребами інформаційної безпеки, потребами і необхідністю армії в першу чергу.

КОНДРАТЮК О.К. А фінансування де, у вас?

МОТУЗЯНИК О.А. Так.

СТЕЦЬ Ю.Я. В Міноборони.

МОТУЗЯНИК О.А. Вони фінансуються за рахунок державного бюджету України. Разом з тим, частина коштів окупається за рахунок передплати.

СЮМАР В.П. І воно за рахунок Міністерства оборони закладає ці ресурси.

Я пропоную рекомендувати схвалити, відстояти цей законопроект. Якщо ми побачимо, що там є нюанси з фінансуванням по військово-цивільним адміністраціям, можливо, ми це заберемо до другого читання. Але  зараз я пропоную його не доопрацьовувати, а в першому читанні рекомендувати.

АБДУЛЛІН О.Р. Головне, щоб в цих військово-цивільних адміністраціях воно не стало рупором голови, коротко про себе.

СЮМАР В.П. Давайте поговоримо до другого читання ще про це. І, можливо, ми заберемо. Добре?

КИРИЛЕНКО В.А. Це ж військово-цивільні адміністрації.

СЮМАР В.П. Так, але тим не менше так воно використовується, є нюанси. Так, ми це бачили.

Хто за те, щоб в першому читанні рекомендувати схвалити? Дуже дякую, колеги, за підтримку.

Дякую всім. Всіх відпускаємо.

У нас залишається один складний законопроект. Підготовка до другого читання законопроекту про телебачення і радіомовлення (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною радою), 4815. Зараз ми з вами порадимося.

АБДУЛЛІН О.Р. Треба глибше ознайомитися з правками.

СЮМАР В.П. Колеги, я маю вас поінформувати, що над цим законопроектом збиралася декілька разів робоча група. Ми максимально були в цьому сенсі прозорі. Запрошували всіх народних депутатів брати участь. 60 поправок до нас надійшло до цього законопроекту. І там, по суті, у нас є три логіки, яким чином ми можемо рухатися далі.

Щоб знайти філософську позицію щодо цих принципових питань, нам, очевидно, треба провести достатньо складні розмови між собою. У нас визріла пропозиція в тому числі і на робочій групі. Робоча група триває мінімум три години, щоб ви розуміли, щоб пройти всі ці поправки хоча би побіжно. І якщо ми зараз засядемо, я боюся, що ми спіткнемося на оцих політичних нюансах по логіці.

Я пропоную, щоб кожен народний депутат попрацював над цим проектом закону, визначив прийнятну логіку для себе, в понеділок ми провели робочу групу для визначення спільної позиції з цього приводу, в середу в несесійний тиждень провели комітет.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Меня не будет в среду.

СЮМАР В.П. Коли у нас може набратися кворум на наступному тижні?

Давайте порадимося, коли ми можемо провести комітет наступного тижня, щоб у нас все-таки законопроект не відволікався і потрапив в зал на четвер?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте в понеділок. Якщо ви не заперечуєте, колеги, давайте окремо по закону зберемося в понеділок. Не заперечуєте?

КОНДРАТЮК О.К. В цей понеділок?

СЮМАР В.П. В цей понеділок. Давайте на 3 годину. Щоб ми сіли і до вечора змогли його пройти. Зранку давайте помічників на робочу групу.

Пропоную зараз півгодини виділити на те, щоб ми обговорили всі нюанси по законопроекту, якщо ви не проти.

КОНДРАТЮК О.К.  Зараз немає сенсу просто.

СЮМАР В.П. Гаразд. Я тоді попрошу секретаріат всім скинути таблицю.

КОНДРАТЮК О.К.  Ми можемо виділити три бази, групи питань.

СЮМАР В.П. Давайте я тоді озвучу оці базові нюанси, які ми побачили, довкола чого у нас не було на робочих групах одностайності. По-перше, частина депутатів пропонує зменшити розміри штрафів. Це перше питання, щодо якого треба знайти відповідь.

Другий нюанс. Передбачається створення певного органу спільно з мовниками для Нацради, мовники з Нацрадою, які би це визначали, але там є колізія, що в перехідних положеннях Нацраді дозволяється не створювати такий орган. Тому, якщо Нацраді дозволяється не створювати такий орган, то навіщо його записувати? Цю колізію треба буде якось вирішити.

І величезне є питання з прописуванням покарань за конкретні порушення у вигляді штрафів. Тому що там є поправки Княжицького, який зовсім іншу логіку пропонує: він дуже деталізує кожне порушення і під них прописує штраф. І є логіка більше внести просто зміни до того законопроекту, який в першому читанні був прийнятий. Тому подивіться на те, яка із логік вам тут ближча, і теж з цього приводу дайте свою позицію.

І досить важлива ваша позиція з приводу норми про можливість скасування попередження мовника. Тому що вона так само була неоднозначною, і вона так прописана складно, що її виконати буде важко.

Оце ті моменти, які ми побачили, довкола яких на робочій групі найбільше конфліктували. Нам треба сформувати свою позицію щодо можливості скасувати попередження, бо штраф очевидно, що неможливо скасувати, якщо вже заплачені кошти, хто визначає це порушення: чи Нацрада самостійно, чи якимось органом – ось ці позиції нам треба буде пропрацювати і мати щодо них спільну позицію.

КОНДРАТЮК О.К. І особливо критерії оцінювання.

ШВЕРК Г.А. Головне, що мова йде не про скасування саме, а мова йде про те, що наразі при подовженні ліцензії попередження є таким запобіжником, який дає можливість не подовжити ліцензію.

І те саме зі штрафом. Мова йде про те, що попередження можна скасувати, а штраф, якщо він заплачений і, скажімо, за рік не було повторного порушення, то це не має бути основою для того, щоб не подовжувати ліцензію. З моєї точки зору, якось так треба зробити.

 

АБДУЛЛІН О.Р. Важливо, щоб ви були в понеділок.

ШВЕРК Г.А. Я буду.

СЮМАР В.П. Тоді домовилися. Дуже сподіваюся на нашу спільну дисципліну, щоб ми все-таки цей комітет провели і рішення прийняли.

Дякую.