Анонси подій

Перейти до розділу
21 червня 09:10
11 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 16:18
4 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

06 липня 2016, 09:44

Стенограма від 06.07.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

                                                                    6 липня 2016 року

 

Веде засідання перший заступник голови комітету О.В.Червакова

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! У нас чотири питання, два з яких ми мусимо відкласти, тому що по ним доповідати хоче Вікторія Петрівна безпосередньо. Її нема. На жаль, сьогодні ми не можемо це розглянути. Тому порядок денний пропоную затвердити з двох пунктів: це другий і третій. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Дякую.

У нас є кворум?

ІЗ ЗАЛУ. Так, шість.

ЧЕРВАКОВА О.В. Прекрасно. Оскільки у нас нема доповідача по другому питанню, то пропоную розпочати з третього.

АБДУЛЛІН О.Р. Може, з "Різного"?  

ЧЕРВАКОВА О.В. Прошу.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте зробимо звернення до Верховної Ради – спочатку показати нам підписи існування коаліції. А потім запитати у коаліції, чого два наших колеги досі не можуть увійти в комітет, бо такого не було ще ні при якій владі. Навіть при злодійській.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це, до речі, дуже слушне питання.

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, так давайте звернення від комітету. Ну, от у нас є дві людини, які б могли дуже багато.

ЧЕРВАКОВА О.В. Могли бы служить в разведке и могли бы играть в кино.

АБДУЛЛІН О.Р. А із-за того, що в коаліції дійсно немає голосів і вона нелегітимна, ці люди вимушені сидіти без справи.

ЧЕРВАКОВА О.В. Миколо Вікторовичу, можете підготувати текст звернення комітету на Голову Верховної Ради? Я підпишу. Тому що ми вважаємо, я думаю, що всі зі мною згодні, що насправді це ганьба, коли двоє наших колег ходять на кожне засідання комітету, не будучи членами комітету не тому, що вони цього не хочуть, а тому що Верховна Рада не може прийняти такого рішення через купу "хотелок" різних фракцій з приводу – одні хочуть одного, інші – іншого. Насправді, ми порушуємо права цих двох депутатів.

АБДУЛЛІН О.Р. Я думаю, що ми порушуємо Регламент, в першу чергу, Верховної Ради. Не тільки права наших двох колег. 

(Загальна дискусія)

СЕВРЮКОВ В.В. Взагалі 12 вже депутатів не є членами жодного комітету. 

АБДУЛЛІН О.Р. Взагалі такого ще не було ніколи.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную тоді зараз проголосувати за те, щоб звернутися до Голови Верховної Ради навіть не з заявою, а з вимогою…

АБДУЛЛІН О.Р. Про недопустимість подібної ситуації, що він має прийняти рішення як Голова Верховної Ради з цього питання і терміново. Бо зараз ми знову підемо на канікули, і люди по суті ще на два місяці залишаються безробітними.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вам хочу сказати, що 17 вересня вони стали народними депутатами.

СЕВРЮКОВ В.В.  Навіть це знаєте.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пам'ятаю все про вас, да. Скоро ми будемо святкувати.

СЕВРЮКОВ В.В. Я пропоную в честь річниці. Це взагалі буде класна традиція: на честь першої річниці депутатства призначати членом комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, хто за таку пропозицію? Дякую.

Так, поки Григорій Аронович до нас іде, у нас є ще один законопроект – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов ведення бізнесу, спрощення доступу до інформації (реєстраційний номер 4805), внесений народним депутатом Мушком.

Тут те, що стосується предмету відання безпосередньо нашого комітету – фактично декілька рядків. В абзаці першому частини четвертої статті 31-ї слова "опубліковано в офіційному друкованому виданні комісії" змінити словами "оприлюднено шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів".

ОПАНАСЕНКО О.В. Можна скажу?

ЧЕРВАКОВА О.В. Да.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну, фактично це – переподання Закону 2407, який комітет підтримав більше року тому, можливо й півтора року тому. Я був співавтором і так само буду співавтором цього законопроекту. Фактично ми прибираємо обов'язковість публікації звітів фінансових компаній, страхових компаній, інших фінансових установ в засобах масової інформації.

Ну, там була ситуація, наприклад, з держкомісією по цінних паперах та фондовому ринку. У них було там три видання, публікуватись звіту можна було лише там, вартість була отака. Ну, фактично, то була така можливість для заробляння. Фактично законопроект зобов'язує орган, який відповідальний за ці фінансові підприємства, публікувати на своєму сайті і все. Крапка.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що ми можемо його підтримати, таке рішення.

ОПАНАСЕНКО О.В. Попередньо ми його підтримали, просто – переподання, тому що були зауваження від комітету Данчека. Це зменшення витрат для бізнесу. Я думаю, що буде економія приблизно 200 мільйонів, можливо, 300 мільйонів для бізнесу на рік, щоб не робити цю просто непотрібну річ.

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Хто за? Одноголосно. Які молодці!

Так, хто за те, щоб не чекати Шверка і закрити засідання?     

СЕВРЮКОВ В.В. Я як співавтор закону можу доповісти.

ІЗ ЗАЛУ. Конечно, якщо співавтор.

СЕВРЮКОВ В.В. Просто мені незручно.

ЧЕРВАКОВА О.В. 4815, Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Прошу підтримати цей законопроект.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за?

СЕВРЮКОВ В.В. А якщо серйозно, то ми вже не раз розглядали, це доопрацьований законопроект. І, до речі, додалося авторів до нього. Тому що коли тоді комітет не погодився там з деякими питаннями, якраз після того був ганебний той випадок з каналом "Україна", якщо пам'ятаєте по серіалу, де були всі обурені і комітет приймав участь в тому. Але єдине, що могла зробити Національна рада – це дати чи не дати попередження. От, на цьому прикладі можу сказати, що цей законопроект дозволяє Національній раді з першого ж виявлення мови ненависті, з першої ж мови ворожнечі, з першого ж виявлення закликань до повалення там строю України…

ШВЕРК Г.А. Вибачаюсь!

СЕВРЮКОВ В.В. Григорій Аронович, я вже почав потрохи розповідати.

ШВЕРК Г.А.  Дякую дуже.       

СЕВРЮКОВ В.В. …зразу накладати штраф. Тобто дає фактично реальний важіль, і цей штраф складає досить високу суму – 25 відсотків від ліцензійного збору (за отримання ліцензії). І це залежить, звичайно, від ліцензії покриття, досить суттєвий вплив на канали буде мати і буде примушувати їх як би замислюватися, вчиняти подібні дії чи ні.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. А чи передбачена в цьому законі якась методика, за якою Нацрада має моніторити, чи вона передбачає суб'єктивні такі критерії, за якими вона накладатиме штрафи?

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, ні, воно чітко описано, кожний пункт.

ШВЕРК Г.А. По кожному пункту формулювання, що є порушенням.

СЕВРЮКОВ В.В. І, наскільки я розумію, було і громадське обговорення.

ШВЕРК Г.А. Попереднього разу були зауваження від Індустріального телевізійного комітету. Наразі їх немає, як я розумію.

В чому є проблема наразі? Проблема в тому, що у Нацради є важіль попередження і все. А після цього, якщо приходить час подовжувати ліцензію, то попередження дає можливість ліцензію не подовжувати. Ну, з моєї точки зору, відібрати ліцензію – це дуже суворе покарання для телерадіоорганізацій. А так дуже зрозуміло: щось не так зробив – заплати гроші і все.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І це не буде потім підставою для позбавлення ліцензії?

ШВЕРК Г.А. Ні, ні. Якщо повторно те ж саме порушення ти зробив або не заплатив штраф, тоді є підстава звернутись Національній раді до суду щодо анулювання ліцензії. Бо, з моєї точки зору, якщо це є бізнес, а ми дуже хотіли, щоб це був бізнес, гроші – це є самий справедливий спосіб покарання для будь-якого бізнесу, гроші як штраф.

Ще раз, чому це законом? Наразі є постанова Кабміну, яка дає можливість Нацраді застосовувати штраф. Але Конституція каже, що будь-який штраф має бути встановлений законом. Тому ми виправляємо цю ситуацію, щоб потім там до суду не зверталися ліцензіати і не скасовували штрафи.

Дивіться, я саме з тих міркувань? Цей закон кращий, ніж попередній в чому? Він більш конкретніший щодо штрафів, дискреція зменшена. Тоді у нас ради були тільки, ну, можливість трохи більшого трактування. А зараз ми вважаємо, що досить чіткі формулювання щодо застосування штрафів дають можливість ліцензіату відстоювати свою позицію в суді, якщо Нацрада буде за якимось іншим принципом, ніж вказаний в законі, застосовувати штрафи. І є чітка прив'язка до суми ліцензійного збору. Якщо це мала телерадіоорганізація, один депутат-колега, який має відношення до телерадіоорганізації, він каже: "Ну, для мене зрозуміло. Я заплатив 16 тисяч гривень за ліцензію, і навіть самий великий штраф для мене – це отака сума там 4 тисячі. Якщо я зробив в бік, щось не те, я готовий заплатити 4 тисячі, щоб не було такого, що кудись іти, з кимось домовлятися". А так – помилився, штраф і все.

СЕВРЮКОВ В.В. У "Інтера" 2 мільйони ліцензія – 500 тисяч. Що для  "Інтера" 500 тисяч?

КОНДРАТЮК О.К. Можна? Ми обговорюємо вже?

ЧЕРВАКОВА О.В. Да, ми обговорюємо.  

КОНДРАТЮК О.К. Наскільки я розумію, ми зараз вводимо два механізми. Перший – це без попередження штрафи, які надаються в розмірі 25 відсотків від розміру ліцензійного збору. Правильно? І другий - це коли є попередження, а потім штраф?

СЕВРЮКОВ В.В. Так.

КОНДРАТЮК О.К. У мене, в принципі, нема застережень ніяких. Єдине, що: коли ми говоримо, що тут насправді набагато чіткіше прописано, ніж в попередньому законі, але тим не менше. Ну, наприклад, у мене викликає суб'єктивізм. Як будуть трактувати, наприклад, коли ми говоримо про 25 відсотків розміру ліцензійного збору штрафу, коли є, наприклад, таке формулювання, як приниження національної честі та гідності? От як розшифрувати, що це таке – приниження національної честі і гідності? Саме трактування цього. Хто його буде трактувати? Хто буде в експертному середовищі? Ну, ви розумієте, про що я говорю, тобто про чіткість. Попередньо все зрозуміло, коли заклики до розв'язання війни, агресивних дій, розпалювання національної ворожнечі, релігійної і так далі. Це все зрозуміло. Але коли іде приниження національної честі, ви ж розумієте… Я, наприклад, скажу, що це приниження моєї честі - і на тому все.     

ШВЕРК Г.А. Я спробую пояснити, що з моєї точки зору є запобіжником того, що тут буде складний спосіб формування Національної ради. Там є 8 людей, кожен з них особисто голосує за те чи інше попередження. І там 4 особи від Верховної Ради, 4 особи від Президента. З моєї точки зору це дає нам надію на те, що різні люди, фахові люди будуть визначати ту ситуацію. І наразі ми бачимо, що у складних питаннях Нацрада запрошує експертів і дає висновок експертного середовища. Так було і по телеканалу "Україна" щодо серіалу відомого, так було і по телеканалу СТБ, коли було питання щодо там дитячих програм. Тобто Нацрада теж вчиться. Я не кажу, що все буде там з першого разу. Зрозуміло, що це буде дійсно дискреція якась Нацради – чи було це, чи не було. Але там колективне рішення, по-перше, а по-друге, у телерадіоорганізації завжди є можливість оскаржити це в суді. І тоді будуть залучені експерти в судовому процесі, і вони будуть відстоювати позицію – змагальне засідання суду. І суд буде приймати рішення.

І наразі, якщо казати вже про реальну судову практику, в більшості якість юридичних служб телерадіоорганізацій значно вища, ніж якість юридичної служби Нацради сьогодні. Ну, Нацрада виграє лише в таких зовсім чітких юридичних позиціях.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, я просто про те, що, можливо, сформулювати більш чітко. Тільки в цій частині.

ШВЕРК Г.А.  Це є точне формулювання з закону.                                   

КОНДРАТЮК О.К.  З якого?

ШВЕРК Г.А. Це в статті 6 Закону про телебачення і радіомовлення саме так сформульовано. Заборонено саме в такому формулюванні.

КОНДРАТЮК О.К. Навколо цього у мене є дискусія.

І друге питання. Що ще у мене викликає питання? Наприклад, коли ми говоримо, коли 10 відсотків – розмір ліцензійного збору, те, що у мене ще є застереження, наприклад, трансляція програм або відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психологічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають можливість дивитися телебачення. Якщо, чесно кажучи, наші новини дивляться наші діти, то їх всі треба точно позакривати.   

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну да, це є правда.

КОНДРАТЮК О.К. Це є питання тут теж.

ШВЕРК Г.А. Це теж – пряме формулювання закону.

КОНДРАТЮК О.К. Розумієте, якщо подивитися, що там, де є у нас ці – програми розслідувань або програми, як їх там, надзвичайних новин і так далі, тут кожен сюжет може завдати шкоди.

СЕВРЮКОВ В.В. Ми маємо в законі чітко прописано, що організаціям заборонено це робити. І ми маємо постійно подвійну таку мораль, де границя. От коли було з СТБ обговорення, теж комітет був обурений, да? Тобто все одно є завжди резонанс певний.     

КОНДРАТЮК О.К. Я навіть не про програми там такого специфічного змісту. Розумієте, в програмі ще хоч можна написати 16+. А новини?

СЕВРЮКОВ В.В. Я що думаю? Просто якщо ми такі важелі не запровадимо, то ми і для таких кричущих випадків не будемо мати ніяких важелів.

КОНДРАТЮК О.К. Але під нього попадуть ще і дрібніші, розумієш? Новини реально всі потрапляють під це. "1+1", ТСН, точно можна закрити після цього.

ШВЕРК Г.А. Тоді це будуть наші питання до Національної ради з точки зору того, як вона працює.

СЕВРЮКОВ В.В.  І до експертного середовища.

ШВЕРК Г.А. Да. Якщо експертне середовище буде щось казати про те, що Нацрада діє не в межах своїх повноважень, ми будемо на це реагувати. Бо наразі я хочу сказати наступне. З моєї точки зору, ми зараз латаємо дірку, так? Ми вносимо якісь правки до діючого Закону про телебачення і радіомовлення, але кожен з нас розуміє, що у нас вже є новий закон, і нам треба найскоріше зробити новий закон, і щоб там було все це прописано ще краще, ще точніше і щоб таких питань не виникало. Тому є пропозиція - таки цей закон проводити і приступати до нового законопроекту, якнайскоріше завершувати підготовку та вносити в зал.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Колеги, я згодна з тим, що дійсно треба проблеми вирішувати системно, і пропоную поки що голосувати за цей проект – рекомендувати Верховній Раді в першому читанні, тому що є дуже багато ідей з приводу поправок, наскільки я зрозуміла, да?           

КОНДРАТЮК О.К. Ну, навіть не те, що ідей. Я, в принципі, теж погоджуюся, що в першому читанні треба підтримувати.  А ще, можливо, деякі уточнення, подумати, як його ще краще, може, виписати, може, з Нацрадою сісти.

СЕВРЮКОВ В.В. Умовно кажучи, от сьогодні так само Національна рада може притягати телеканали по цьому формулюванні. Сьогодні що відбувається? Сьогодні, якщо будуть, наприклад, скарги, що в сюжеті новин був такий-то сюжет, там на "1+1" як приклад, то Нацрада має зробити перевірку і все одно дати якесь або покарання, або не покарання. Тобто досвід показує, що до Національної ради не звертаються по всім новинам постійно зі скаргами. Тут просто інша форма відповідальності пропонується – оплата штрафу. Але відповідальність і сьогодні теоретично у телеканалів є: і отримати попередження, і навіть його можна отримати декілька разів…

КОНДРАТЮК О.К. Та я ж розумію. Ми ж хочемо, щоб закон пройшов, а не щоб він не пройшов.

СЕВРЮКОВ В.В. Да. Просто це змінює процедуру, ми змінюємо підхід до відповідальності компанії, а не вносимо нові якісь ідеї, за що канали мають відповідати і що вони мають робити.

ШВЕРК Г.А.  Нас влаштовує ситуація, що це – перше читання. Там є ще одне зауваження від кабельщиків, треба його обговорювати. У нас є заперечення до цього зауваження. Але з ними треба ще попрацювати, щоб вони зрозуміли нашу мотивацію. Тобто ще є, що робити між першим і другим читанням. Тому перше читання нас влаштовує. 

КОНДРАТЮК О.К.  Підтримуємо.        

ЧЕРВАКОВА О.В. Григорій Аронович, а що стосовно саме сум штрафів? Ви просто торкнулись цієї теми.

ШВЕРК Г.А. Ну, це в більшій частині влаштовує.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я чула думку, що це – зависокі штрафи.

СЕВРЮКОВ В.В. Почекайте, коли була постанова Кабміну, було ж громадське обговорення.

ШВЕРК Г.А. Ці штрафи відповідають тому, що наразі діє постановою Кабміну. Свого часу ми цю постанову на громадське обговорення виносили, були пропозиції, більшість ми врахували. Кабмін тоді виступив з проханням додати штрафу.

СЕВРЮКОВ В.В.  Яценюк тоді попросив. Був 15, він збільшив до 25.

ШВЕРК Г.А. Особисто сказав: даю три місяці. Щоб через три місяці ви винесли про саме більше покарання – про заклики до війни там, сепаратизму і таке інше. Ми підвищили до 25 відсотків, а все інше залишилось таким, як було.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, ну тут 25 відсотків, в принципі, воно закономірно, тут є перелік. Тільки єдине, що я кажу: там розмите поняття. А тут зрозуміло, за що покарання є. Тобто тут пропаганда і все інше, тобто все зрозуміло.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, пропоную приймати рішення – в першому читанні. Хто за те, щоб підтримати? Дякую.

ШВЕРК Г.А. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. У кого є ще якісь… Ні у кого. Засідання оголошую закритим.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене просто одна інформація така для відома. Є такий парень Женя Байрамов, який допомагав нам в Луганській області.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги! Послухаємо нашого колегу!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Женя Байрамов, який допомагав організовувати засідання комітету в Луганській області. Позавчора його жорстоко побили під будинком. Він просто був обраний головою окружної виборчої комісії по довиборах в окрузі. Його дуже сильно побили. Так били, що лопнуло око просто. Тому він залишився без ока. В результаті вчора зробили операцію. Так, нібито, здоров'я більш-менш, струс мозку, розсічена і голова. Ну, дуже сильно били. Якби не сусід там вийшов, то добили би. Ну, просто щоб ми від комітету якусь форму придумали його просто морально підтримати по-людськи. Не офіційним чином, а просто таким людським.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте звернемося до правоохоронних органів з вимогою взяти під контроль розслідування.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можемо і так – додаткове звернення до правоохоронних органів.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Напишіть, будь ласка, Юрій Олексійович, проект.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми вчора звернулися, але…

ЧЕРВАКОВА О.В. Напишіть проект звернення цього, будь ласка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Хорошо.

КОНДРАТЮК О.К. Може, давайте, дійсно, в прокуратуру напишемо?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, і на прокуратуру, і МВС.

АБДУЛЛІН О.Р. Написати на Генерального прокурора, щоб він взяв під контроль.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, це така серйозна справа, там чітко зрозуміло за що.

ІЗ ЗАЛУ. В Лисичанську було?

ПАВЛЕНКО Ю.О. В Сєвєродонецьку.

ІЗ ЗАЛУ. А за що?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, там зареєстровано 107 кандидатів – найбільша, рекордна кількість за всю історію України. 107 кандидатів в депутати по цьому округу!

ІЗ ЗАЛУ. Де ж вас стільки там набралося?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Задача була там, звичайно, зривати вибори. Тому там почалася дискусія оці там декілька днів – формування дільничних комісій. Він як голова комісії достатньо такий професійний, принциповий парень. Десь комусь щось не сподобалося, тому його спіймали і надавали. Там багато бандитських угруповань. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Всім дякую.