СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
21 вересня 2016 року
СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! У нас є кворум. Я пропоную розпочинати наше з вами засідання.
Сьогодні на порядку денному 3 достатньо важливих питання:
Перше. Про стан та проблеми створення Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Друге. Про відбір кандидатів на вакантну посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Третє. Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи), (реєстр. № 5034 від 19.08.2016, внесений народним депутатом України Є.Мураєвим).
У "Різному" будуть якісь пропозиції?
ЧЕРВАКОВА О.В. Так. У мене є пропозиція. Надійшло прохання від члена нашої громадської ради Тетяни Котюжинської розглянути питання стосовно реформування комунальних ЗМІ. Я пропоную його розглянути.
СЮМАР В.П. Давайте винесемо його на окреме засідання, воно дуже комплексне.
ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную зараз у "Різному", принаймні, вислухати громадську раду.
СЮМАР В.П. Давайте спробуємо.
Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Одноголосно. Дякую.
Колеги, у нас на засіданні присутні сьогодні багато гостей – це Віце-прем'єр-міністр з питань гуманітарної політики і Міністр інформаційної політики, і представники Наглядової ради суспільного мовлення, і представники суспільного мовлення, і громадська рада, представники міжнародних організацій, зокрема Ради Європи і Єврокомісії. Дякую всім за увагу до цієї теми.
Починаємо розгляд першого питання. Про стан та проблеми створення Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Ви знаєте, що ми свою частину роботи з вами зробили ще в минулому році, ухваливши відповідні зміни до Закону, яким дали можливість створювати в Україні реальне незалежне суспільне мовлення. Всі проблеми, які виникали технологічні з "Укртелефільмом", ми також з вами прибрали.
І була досить, як мені здається, успішно створена Наглядова рада у відповідності до закону, хоча всі казали, що якщо законодавчий рівень пройшли, то не пройдете рівень домовленості між громадянським суспільством. Ми досягнули цих домовленостей, все нібито вирішилося, але, наскільки я розумію, ситуація застопорилася на рівні бюрократичних процедур щодо утвердження статуту, НТКУ створення юридичної особи, і хоча нібито злиття відбулося, але реальної юридичної особи немає, і це сьогодні стає проблемою для того, щоб суспільне мовлення могло працювати. По-перше, провести нарешті реорганізацію на рівні працівників і навіть отримати підтримку з боку іноземних донорів, наскільки мені відомо, там досить серйозні суми, які можна буде залучити на реформування і другого і реформування взагалі і економічної бази Національної телерадіокомпанії.
Тому сьогодні наше з вами завдання вислухати всі сторони, так би мовити, цього процесу і дійти висновку, почути пропозиції, виробити ці пропозиції в який спосіб ми можемо просто врегулювати, власне, цей процес для того, щоб ми могли це зробити наступного року.
Хто нас може проінформувати про ситуацію, як вона є станом на зараз? Держкомтелерадіо. Прошу, Олег Ігорович Наливайко. У нас регламент, давайте встановимо по 2 хвилини, щоб ми не розтягували.
НАЛИВАЙКО О.І. Шановна Вікторіє Петрівно, шановні народні депутати, згідно нашої "дорожньої карти" з тим, щоб повноцінно суспільне мовлення запрацювало в кінці січня, ми повинні до кінця вересня видати наказ про перетворення Національної телекомпанії в НСТУ. Завершується головний етап, коли ми доєднали всі державні телерадіокомпанії, зараз залишився процес ліквідації. Ліквідовані всі компанії, крім трьох – це кримська Сімферопольська компанія, це Севастопольська компанія і це Національна радіокомпанія України.
Виникли проблеми, пов'язані з Державною фіскальною службою. У нас є на вирішення цієї проблеми буквально один тиждень. Відбулась зустріч Наглядової ради з паном Насіровим вчора, ми отримали сьогодні інформацію, що станом на кінець дня має Національна радіокомпанія припинити діяльність, і сьогодні ввечері має бути вирішене питання з системою закриття двох кримських компаній. Ми вперше зіштовхнулися з тією ситуацією, коли казначейством не було перенесено, і стало зрозуміло, що немає технології, скажімо так, закриття саме кримської компанії. Але в результаті зустрічі, на мій погляд, знайдений такий компроміс, і якщо протягом декількох цих днів, як ми сподіваємося і як під час розмови з паном Насіровим члени Наглядової ради це почули, ми тоді спокійно входимо у наступний графік, тому що інвентаризація у нас вже іде, робота з Фондом державного майна так само. Ми повинні вийти на 30 вересня – дата оцінки. 30 листопада має бути підписаний акт Фондом державного майна.
І що стосується роботи по статуту, то до 30 листопада ми плануємо погодити з місцевими зацікавленими органами влади проект статуту, який пройшов таку апробацію обговорення з нашими європейськими колегами, і тоді до 15 грудня має бути постанова Кабінету Міністрів щодо затвердження статуту, і відповідно, на 1 січня передавальний акт, в бюджеті заплановані кошти на фінансування вже суспільної телерадіокомпанії.
Оця "дорожня карта", вона, як кажуть, впритул іде, але в принципі вони мали б вписатися.
СЮМАР В.П. А з цим пов'язане таке затягування процесу?
НАЛИВАЙКО О.І. Насправді, враховуючи, що зараз мова іде про закриття 30 компаній, 8 тисяч людей, всі обласні центри, в кожній по 50-60 років господарської історії дуже непростої, бо деяким ще обкоми партії давали землю і приміщення. Практично по всім областям у нас були такі серйозні складнощі з процесом закриття, у деяких ми йшли на суди, в Луганську, наприклад, суд програли, але виграли касацію і вдалося закрити. Тобто, на мій погляд, це такі об'єктивні обставини.
З Кримом, це не було прецедентів закриття кримських компаній у зв'язку з тим, що не переведено казначейством, не вирішено питання в такому загальнодержавному стані, тому і виникла ця проблема.
СЮМАР В.П. Тобто ви сподіваєтеся, наскільки я почула, вже до 30 листопада закінчити всі ці процеси і в грудні затвердити статут, щоб почати фінансування з січня вже Суспільної телерадіокомпанії. Я так розумію, що на січень можуть бути заплановані вибори керівництва. Правильно я розумію?
НАЛИВАЙКО О.І. Тому що керівництво Наглядової ради, і вони відповідно затвердять положення і оголосять конкурс.
СЮМАР В.П. Прошу, представник НТКУ, як у вас переговорний процес відбувається з Держкомтелерадіо, з Кабінетом Міністрів?
ХАРЕБІН О.В. З Держкомтелерадіо і Кабінетом Міністрів ми дуже тісно та плідно працюємо, у нас немає зовсім ніяких нарікань на співпрацю з цими поважними органами. Тобто всі наші питання вирішуються дуже швидко та дуже конструктивно. В основному закриття компаній, тобто пан Ігор сказав про те, що компанії мали довгу історію трудової діяльності, бо кількість питань було не вирішено, і за той час, який пройшов після приєднання, ми приєднали всі компанії ще на 1 січня, тобто за 9 місяців закрили 26 компаній, а 3 залишилося – це дуже великий успіх і Держтелерадіо, і пана Наливайка, і наша, тому що ми допомагали і дуже активно впливали на це.
Але я хочу зараз зауважити про державну проблему, тобто державу Україну, у якої зараз Крим підпав під окупацію, не вирішене питання з переведенням казначейства, тобто наше спілкування з податковою інспекцією виявило факт, що практично державні компанії, які мали майно на території Криму, досі не можуть закрити свої підприємства, бо казначейство не перевело рахунки. Тобто фактично суспільна реформа показала величезний пласт проблем, пов'язаними з окупаційними діями Росії, та проблеми Луганська та Донецька.
СЮМАР В.П. Я так розумію, ви знайшли рішення цього питання.
ХАРЕБІН О.В. Так, з податковою. Стосовно термінів. За нашими очікування державне фінансування з 1 січня можливо не відбудеться. Ми вважаємо, що січень ми будемо фінансуватися за тимчасовим кошторисом, бо згідно закону бюджетне фінансування цього року завершиться 31 грудня 2016 року, як фінансувалася бюджетна компанія. Якщо буде ласка Кабінету Міністрів і рішуча воля депутатів, ми на кінець грудня реально завершимо всі процедури з погодженням статуту, погодженням статутного капіталу, і ми очікуємо, що якщо державні органи, наприклад, Державна комісія по цінним паперам фондового ринку вийде на роботу 5 січня, проміжок часу між святами, то ми 5-6 січня, людина, яка буде відповідати, голова комісії по реорганізації, яка буде призначена наказом, прийде до тої комісії, подасть документи на реєстрацію ПАТ НСТУ. Тобто перший робочий тиждень січня – це подання документів на реєстрацію.
Після того, як компанія буде зареєстрована, Наглядова рада, яка вже вибрана, вступить у свої повноваження. Після цього наглядова рада повинна прийняти своїм рішенням положення про конкурс, положення про Наглядову раду, і фактично десь у 10-15 січня запустити конкурс на голову правління.
Згідно тої інформації, яка… Ми зараз у дуже активній стадії переговорів і спілкування з європейськими інституціями, з Радою Європи, представники якої тут присутні, а положення про конкурс теж пройшло погодження і зараз знаходиться на фінальній стадії прийняття. Згідно цього положення Наглядова рада об'являє конкурс, термін конкурсу 45 днів на подання документів, 15 днів на вибір, тобто фактично при дуже гарному розкладі десь на 15 березня ПАТ НСТУ буде мати обраного керівника ПАТ НСТУ. Після цього дається тиждень, наскільки я пам'ятаю, на те, щоб голова правління обрав, представив Наглядовій раді членів правління, і фактично на 1 квітня, як це не смішно, ПАТ НСТУ буде працювати в повноцінному режимі як структура з легітимними органами, обраними Наглядовою радою.
СЮМАР В.П. Але ви сподіваєтесь, що з 1 січня у вас буде бюджетне фінансування.
ХАРЕБІН О.В. У бюджеті запропоновано фінансування дещо менше, ніж передбачено законом, це окреме питання, але у бюджеті є окремий рядок "фінансування суспільного мовника", але за рахунок юридичних процедур по реєстрації ми думаємо, що січень будемо ще працювати по тимчасовому кошторису. Вже фактично з лютого почнеться фінансування згідно закону.
СЮМАР В.П. Дякую. Почули. Колеги, до нас зверталися представники громадськості, Наглядової ради. Тетяно Яківно, як ви бачите цю ситуацію?
ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Доброго дня! Хочу сказати, що дійсно мені здається, і багатьом членам Наглядової ради, що ситуація з перетворенням була дуже близькою до критичної. І тому ми, зважаючи на це, зробили відкрите звернення до пана Гройсмана, де вказали основні перепони, які існують, і вказали на те, що це неминучі втрати для України. Другого шансу щодо створення суспільного мовлення в Україні вже не буде ніколи, це зрозуміло, і тому дуже просили, можливо, створити робочу групу з певними датами, відповідальними, взяти під особистий контроль і зробити так, щоб все ж таки ми не шукали підхід, як щось обійти, а відчували якесь сприяння в такій важливій основній медіа реформі в нашій країні, на яку дуже чуттєво реагують наші європейські партнери.
СЮМАР В.П. Хочеться вірити, що вони є чутливими і для громадян України.
ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Це окрема тема, і я думаю, що ми зараз дуже зосереджені саме на бюрократичних процесах і на процесах проходження всіх цих етапів, а треба вже думати і про контент, і про публічну компанію, і про ставлення людей, про соціальний запит від нашої держави з урахуванням всіх ідей. Це окрема тема, думаю, що не сьогоднішньої зустрічі, але вона існує.
Хочу зауважити, що нам дуже часто нагадують, що Наглядова рада ще не легітимна і ще не працює, але, на щастя для нашої спільної справи, Наглядова рада видалась дуже конструктивною, ми зустрічаємося регулярно, ми працюємо над усіма документами, ми втручаємося в такі критичні моменти в проходженнях, ми не втручаємося в поточну діяльність, бо це не є наша парафія, але все-таки ми працюємо, ми є, і кожен з нас зробить все, щоб все ж таки реформа відбулася.
Дуже багато ми їздимо по Україні, ми зустрічаємося з регіональними компаніями, які не до кінця розуміють, що відбувається, що з ними буде, як буде, тобто концепції поки що того, що ми маємо отримати наприкінці цієї реформи, ми поки що не побачили, і розуміння особливо на регіональному рівні немає, це теж окрема тема, яка теж потребує великої уваги і в тому числі вашого комітету.
СЮМАР В.П. Хотіла вам комплімент сказати, Наглядовій раді, я думаю, що ви би мали виписати всі положення про конкурс у такий спосіб, щоб люди, які подавалися на менеджмент в Суспільну телекомпанію, він дуже захищений там, в законі: призначається на 5 років, у нього величезні повноваження дуже серйозні. І по суті ми з вами створили, даруйте, я скажу відверто, інформаційного монстра за отакими потугами інституційної спроможності в теорії, тому що це і наявність всеукраїнського покриття, і наявність людей в кожному регіоні, і колективів, які спрацьовані, і наявність величезної кількості приміщень, чим жодна телекомпанія не може похвалитися, і на Хрещатику будинок, і весь той "карандаш", і все то на світі – це дає величезний потенціал, але поки що це жодним чином не імплементується в рейтинг, поки що це є якимось таким складним баластом, і поки що ніхто не сказав, яким чином перетворити в якість всю цю величезну машину і кількість.
І це, напевно, для нас величезний виклик на спроможність, і це буде величезний виклик для менеджменту, який має представити бачення відповідні від менеджерського бачення до бачення ні рівні контенту з прийняттям концепції.
ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Шановна пані Вікторіє, я хочу зауважити, що коли ми обговорювали на Наглядовій раді, ми все ж таки погодилися, що це має бути не конкурс особистостей, а конкурс концептуальних підходів, концепцій і бачення саме того, що має відбуватися на всіх рівнях, як на загальнонаціональному, так і на обов'язково регіональному, бо те, що ми почули, наприклад, на регіональному, трошки не співпадає з тим, що сьогодні декларується. І те, що підпорядкували на центральному рівні державні компанії, не означає, тобто це додає відповідальності за них і за все те, що відбувається сьогодні вже, бо з Нового року вони підпорядковані саме ПАТ НСТУ. Тобто разом з керівними якимись функціями, наступає відповідальність за те, що там сьогодні відбувається. А сьогодні, на жаль, там дуже далеко до якогось бачення.
Тобто, по-перше, я, наприклад, як медіа експерт, була б зацікавлена в тому, щоб в цьому конкурсі взяли участь якомога більше людей, тоді б ми почули якісь різні концепції, різні пропозиції, різне бачення, і можливо це б допомогло якось все ж таки вибрати найкраще.
СЮМАР В.П. Я думаю, що ми тут однодумці. Дуже дякую за цю позицію Наглядової ради.
У нас є представник Державної фіскальної служби пані Ірина Удачина.
Я так розумію, що вдалося знайти якийсь компроміс?
УДАЧИНА І.М. Так. На жаль, ми стикнулися з такою проблемою, що фіскальна служба не в змозі провести перевірки цих трьох суб'єктів, які ліквідуються у зв'язку з відсутністю документів. Якщо по національній компанії в принципи ми ще в квітні провели перевірку, і лише залишися формальні питання, які ми за 3 дні закриємо.
На сьогодні вже відповідальна особа від Національної радіокомпанії отримала акт перевірки, і завтра до держреєстратора піде від фіскальної служби повідомлення про відкликання наших заперечень щодо припинення реєстрації суб'єкта господарювання і довідка про відсутність заборгованості до бюджету.
По севастопольській компанії фактично, скажімо так, знайшли ми певний компроміс в законодавчих актах, де ми можемо по непрямих документах підтвердити діяльність і видати довідку про відсутність заборгованості. Сьогодні ввечері у нас на 17.30 запланована зустріч з відповідальними особами, і думаю, що завтра це теж питання буде знято.
Залишається питання по радіокомпанії "Крим", по якій рахується заборгованість перед бюджетом десь біля 7 тисяч гривень. Якщо сьогодні ми знайдемо бачення з відповідними особами, яким чином ця заборгованість буде або передана, або погашена – теж питання буде знято без перевірок, оскільки жодних документів нам по діяльності платника податків нам надати не можуть з відомих причин, що трапились у нас.
СЮМАР В.П. Дякую. У нас представник Єврокомісії Давід Стулік. Прошу.
Давід СТУЛІК. Я хочу сказати, що те, що тут пролунало, викликає певний оптимізм, але ми теж тут в вашій країні не перший день, ми розуміємо, що і як. Тим більше 15 вересня була така ситуація, коли був розбитий офіс суспільного мовника, і скажу дипломатичною мовою, це викликали вже не стурбованість, а занепокоєння.
Ми сподіваємося, що НСТУ буде створена, і бюджет, який прописаний законом про суспільного мовника, буде виконаний в повному обсязі, як передбачається законом. Бо ми знаємо, що Україна хоче бути країною, де є верховенство права. То ми сподіваємося, що дійсно ці положення будуть виконані. Так що тут повна підтримка цього процесу з боку країн-членів ЄС, а також міжнародної спільноти. Ми готові надати будь-яку допомогу, яка передбачена вже проектами у створенні цього суспільного мовника.
СЮМАР В.П. Дякую. Давід, ми знаємо, що ви є великим другом України, і повірте, що цю реформу ми робимо не для Європейської комісії, і не для Європейського Союзу, а для України і для українців.
Колеги, у нас присутній Віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. У мене запитання: наскільки це є пріоритетом на сьогодні для уряду?
КИРИЛЕНКО В.А. Це пріоритет для уряду, тому що в усіх програмах, усіх наших демократичних коаліцій, до речі, в усі часи стояв пріоритет створення Суспільного телебачення і Суспільного радіо. Але раніше це були тексти, зараз, хоч і складно, мають місце дії. Тому станом на сьогодні мені достатньо того, що сказала представник Державної фіскальної служби, що питання по радіокомпанії і по Криму, і по Севастополю буде вирішено. Якщо так, то в принципі ми тоді встигаємо всі бюрократичні процедури відбути щодо інвентаризації необоротних активів, після цього оцінка. Отут буде момент вузький, тому що НТКУ, Фонд держмайна і оцінщики повинні вийти на цифри, які не будуть підлягати сумніву. А від цієї процедури вже залежить статутний капітал, а від статутного капіталу – бути чи не бути статуту, далі – конкурс правління і запуск компанії. Тобто ми будемо…
СЮМАР В.П. Тобто ми на цифрах можемо застрягнути, я правильно зрозуміла?
КИРИЛЕНКО В.А. Теоретично, а практично я думаю, що враховуючи фокус уваги суспільної і міжнародної до цих питань, то вже не буде бажаючих застрягати на цих цифрах зайвим чином.
Тобто у нас чітке завдання: запустити з 1 січня. Кошти, передбачені бюджетом, там уже рядок "фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України" – 898 мільйонів.
ОНУФРИК Б.С. Але передбачається 1 мільярд 200.
СТЕЦЬ Ю.Я. Якщо можна, я з цього приводу скажу пару слів.
СЮМАР В.П. Так, прошу.
СТЕЦЬ Ю.Я. Перше, є чітке і зрозуміле ставлення до того, що суспільний мовник має почати працювати як можна швидше, це є і в Наглядової ради, і у профільного комітету, і в Кабінету Міністрів. Це є очевидно, і інших думок бути просто не може. Загалом, слава Богу, що всі бюрократичні процедури ми закінчили, це стосується і прийняття закону, це стосується і виділення фінансів.
Очевидно, добре, що цей проект закону переданий вже сьогодні. І наша з профільним Віце-прем'єр-міністром позиція, що має бути виділено повне фінансування згідно закону 0,2 відсотка, а воно має бути виділено. Слава Богу, що цей проект закону зараз є в парламенті, і це вже воля комітету, щоб коли прийшов час голосування, там була та сума, що вказана в законі, і я переконаний, що всі представники всіх фракцій, які знаходяться в цьому профільному комітеті, вони донесуть позицію і профільного міністерства, і профільного Віце-прем'єр-міністра, що саме так має бути.
Наша позиція не змінювалася, моя позиція не змінюється і не буде змінюватися. Сказано – виділити 0,2 відсотка, значить, так і має бути.
Мова іде про інше. Якщо ми говоримо про те, що коли НТКУ перетвориться на НСТУ, то чи будуть ці кошти вами реалізовані? Мова іде не про 8,9, а про майже 1 мільярд 200. Якщо ми зараз відверто говоримо, то навряд чи ви зможете їх реалізувати за 12 місяців. Але не залежно від того, коли буде голосуватися бюджет, має бути вказана та сума, яка вказана в законі, тому що є закон, його треба виконувати.
І ще раз кажу, позиція, принаймні, моя як профільного міністра, позиція комітету, переконаний, позиція профільного Віце-прем'єр-міністра не змінна – має бути виділено те, що написано в законі.
На жаль, ми є лише двома представниками з 23 людей, які голосують в Кабінеті Міністрів, в тому числі за проект закону, тому це лише 2 голоси.
КОНДРАТЮК О.К. Ви, я так зрозуміла, "за". А хто "проти" в Кабінеті Міністрів?
КИРИЛЕНКО В.А. Всі "за".
СТЕЦЬ Ю.Я. Це є проект закону, і ключова дискусія буде зараз відбуватися в комітеті. Чому ми присутні тут саме під час обговорення цього першого питання? Саме щоб засвідчити, що ми є однодумцями, і що ми будемо так само відстоювати позицію, що ми маємо знайти додаткові кошти, і коли буде голосуватися закон, спільна позиція всього залу, всіх фракцій, ми так само є представниками фракцій у Кабінеті Міністрів, і ми будемо переконувати свої фракції в тому, що має бути проголосована та сума, яка зазначена в законі. Крапка. Тут не може бути двох думок.
Всі бюрократичні процедури закінчаться до кінця року. Але на чому я хочу наголосити? Зараз було озвучено, що всі інші процедури: робота комісії, призначення на посаду голову, і пішло, поїхало, це кілька місяців, але цього часу у нас точно немає, тому що що буде далі після квітня, я як медіа менеджер (а тут у комітеті майже всі працювали на телебаченні) сказати, що потім буде правління, потім буде призначене, потім кадрова політика, потім не так просто на ринку знайти такий колектив, і це значить, що Суспільне телебачення України почне працювати наприкінці 2017 року, якщо ми зараз говоримо відверто. От, чи є в нас цей час? Моє бачення, моя думка, що цього часу теж немає.
Тому у мене прохання, Тетяна Лебедєва правильно озвучила, що вже зараз має початися дискусія між представниками тих менеджерів, які претендують на цю посаду: дискусія концепцій, дискусія контенту, і дискусія того, яким чином і хто буде втілювати в життя цю концепцію, яка буде пропонуватися керівниками. Мені цікаво почути від тих людей, які претендують на цю посаду, який буде колектив, хто з людей готовий піти працювати? Тому що ми знаємо ринок, і ми знаємо, що комерційні телеканали пропонують хороші кошти, а ми так само, якщо говорити відверто, знаємо про те, що на сьогоднішній момент рівень довіри до професії журналіста, на жаль, найнижчий за 25 років.
Ці питання треба зараз піднімати, щоб в квітні, коли все закінчиться: виділені фінансів, коли їх почнуть уже освоювати, коли все буде добре, коли Наглядова рада обере керівника, тільки тоді вже почнеться робота над контентом, над програмною сіткою, над програмами, і ми прийдемо до кінця 2017 року з тим, що, о, нарешті щось почалося втілюватися. Я би хотів, щоб оці процеси, якщо ми говоримо про правильний менеджмент, вони були паралельні.
Тому важливо було б, щоб зараз ті люди, які претендують чи будуть претендувати на посаду керівника Суспільного телерадіомовника, щоб вони вже зараз публічно, прозоро говорили: так, я претендую; так, ось моя концепція; я приходжу до Наглядової ради, ось я пропоную обговорення. От таких людей я бачу обличчями цієї телерадіокомпанії, от таких людей я бачу тими, хто буде втілювати в життя те, що є необхідним і важливим для України і українців.
Для мене є ключовим присутність тут нас з В'ячеславом Кириленком, що говорить про те, що ще не зробив Кабінет Міністрів, що ми маємо пришвидшити, щоб закінчити всі бюрократичні процедури. І повірте мені, що ми це максимально швидко будемо робити, використовуючи в тому числі іноді і нецензурну лексику недипломатичну і непарламентську на урядових нарадах. Час від часу це теж доводиться робити. Але паралельно мають бути і інші процеси. Я думаю, що це якраз питання до Наглядової ради…
Я знаю пана Абдулліна багато років, я знаю, що у нього гарне почуття гумору, але зараз я говорю абсолютно без гумору, тому що в часи, коли Прем'єр-міністром був представник вашої фракції, пане Абдуллін, так само час від часу використовувалась нецензурна лексика, але не від Прем'єр-міністра.
Тому я і говорю, щоб ці процеси були паралельними, щоб ми у квітні не стикнулися з тим, що нам ще потрібен рік, щоб запрацював суспільний мовник.
Це те, що я хотів сказати. Дякую.
СЮМАР В.П. Дякую за це бачення. Колеги, хто хоче висловитися з приводу цієї теми? Ми прояснили ситуацію, почули, принаймні, "дорожню карту". Ми випишемо це обговорення в контексті "дорожньої карти", як це було озвучено з тим, щоб ми могли потім простежити виконання, як це реалізовується і хто які зобов'язання давав.
ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене питання. А скільки тривала оця дискусія з фіскальною службою стосовно закриття цих двох кримських телекомпаній?
ХАРЕБІН О.В. 2 місяці.
ПАВЛЕНКО Ю.О. А за ці 2 місяці ви цю проблему не розуміли, чи ви до неї не підходили? Процес же створення скільки йде уже Національної суспільної телерадіокомпанії?
ХАРЕБІН О.В. Податкова адміністрація Дніпровського району, до якого відноситься зараз реєстрація кримських компаній, не відповідала на наші дзвінки і формально відписувалася 30-денним терміном, виконуючий обов'язки податкової. Тобто ми хотіли знайти легальний правовий, без застосування адмінпокарань…
ПАВЛЕНКО Ю.О. 2 місяці тому чому ви до них почали звертатись.
ХАРЕБІН О.В. Ми працювали ще 6 місяців до того…
ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто не 2, а 8 місяців у вас була дискусія з фіскальною службою. Тобто (я до урядовців так само!) треба було певній групі людей, які поки що неформально є Наглядовою радою, публічно звернутися до Президента, використати Хана – представника чи комісара Європейського Союзу для того, щоб він поговорив з Президентом України, з Прем'єр-міністром – дискредитувати країну на весь світ для того, щоб ви, як посадові особи, відповідальні за цей процес, і фіскальна служба в кінці кінців почали спілкуватися і шукати свій шлях. Тобто 8 місяців, я до пана Міністра говорю, що тепер ще рік треба створювати.
Тобто фактично оці 8 місяців, через яких рік не буде ще (2017 рік) працювати Суспільне телебачення – це чистий провал двох структур. Чи зверталися ви до міністерства, до Віце-прем'єр-міністра? От, ви, як Національна телекомпанія? Просто щоб вони втрутилися в ситуацію, а не це вийшло уже за межі адміністративного…
ОНУФРИК Б.С. Проблема в Росії, яка окупувала Крим!
(Загальна дискусія).
ХАРЕБІН О.В. Відповідальність за закриття компаній несуть 2 організації: Держкомтелерадіо та НТКУ. Ми зараз не перекидаємо м'ячик туди-сюди, ми всі відповідальні за цю реформу. Якщо ви пам'ятаєте, пане Юрію, в квітні почалася суперечка стосовно "Укртелефільму", і вирішення цього питання зайняло 4 місяці. Постанова Кабінету Міністрів, яка виводила "Укртелефільм" з цієї реформи, зайняли 3 місяці, хоча всі депутати ходили, телебачення знімало, Рада Європи про це знала. Нічого не зрушилось.
Кримські компанії у зв'язку з тим, що не було вирішено питання з Кримом, нагадаю, що казначейство за 2 роки не спромоглося перевести казначейські рахунки з Криму до Україні, бо вони кажуть: "У нас є офіційна відписка – нам нададуть приміщення".
ПАВЛЕНКО Ю.О. Я це запитав просто, хто винен. Це перше.
І друге питання. Я, чесно кажучи, не розумію, що ми там обговорюємо. Тобто є провалений процес, який насправді технологічно дуже нескладний, хоча витратний і організаційно непростий, але закон прийняти значно важче, ніж постанову Кабінету Міністрів. Я вам скажу, постанова Кабінету Міністрів, якщо потрібно і це важливо – це одна доба або одна ніч, сили, написали, далі пробіглися і погодили. І коли не приймаються елементарні документи, дуже прості документи насправді при залученні і бажанні, то і є саботаж, і можна там згадувати всіх інших.
І останнє. Чесно кажучи, я не знаю чому немає керівника НТКУ, доповідає, я так розумію, заступник, але НТКУ спромоглося за цей рік відучити українців від "Першого національного". Так ганебно показати ті ж самі Олімпійські ігри, які можна було використати для підняття рейтингу, особливо на східних територіях, і донести туди інформацію про Україну, тому що "Перший національний", наприклад, в Маріуполі, я знаю, там в 15 разів піднялися показники, але так по-хамськи це робить і ганебно, непрофесійно, то коли я побачив, як ви показуєте Олімпіаду, я зрозумів, що Національної суспільної телерадіокомпанії при нинішньому менеджменті не буде ні в 2017, ні в 2018 роках. Ось де проблема.
ЧЕРВАКОВА О.В. Юрію Олексійовичу, саме для цього ми і робимо реформу.
СЮМАР В.П. Так, і це, до речі, правильна критика, тому що зауважень до менеджменту має бути достатньо багато, бо, даруйте мені, питання, а хто має вести, бодай, інформкаманію на підтримку реформи, якщо її не веде сама НТКУ, у мене теж виникає, тому що цим займається чомусь Єврокомісія Ради Європи, і парламентський комітет, і Наглядова рада, яка ще не оформлена до кінця, значно більше, ніж сама телерадіокомпанія, яка має величезні ресурси інформаційні, і могла би залучати величезні можливості.
СТЕЦЬ Ю.Я. Саме про це зараз ідеться. Тобто всі юридичні процедури, фінансування в тому числі, будуть з 1 січня запущено. Я теж велику кількість маю питань щодо трансляції Олімпіади, я їх не буду висловлювати, тому що я це можу обговорювати і з керівником НТКУ, і з заступниками, людьми, які відповідають за це і різних форматах. Між тим, саме про це йде мова, щоб коли вже буде керівник, не під нього починалося, щоб вже зараз проговорювалася концепція як це має виглядати. Я так розумію, саме тому ми тут і зібралися.
КОНДРАТЮК О.К. А хто буде проговорювати цей концепт і між ким?
СТЕЦЬ Ю.Я. Я так розумію, Наглядова рада.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Значить, треба якісь права і повноваження дати Наглядовій раді на цей період додаткові, поки немає керівництва.
СЮМАР В.П. Колеги, я думаю, що ми спільно доведемо все-таки цю ситуацію.
Хто ще хоче висловитися? Будь ласка, Євген Рибчинський.
РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Я людина, яка створювала засоби масової інформації з самого початку і продавала між іншим успішно, можу сказати, що те, про що ви говорите з самого початку, що 8 місяців щоб створювати, це неважливо скільки готували. Тому що головне – готувати контент, який буде популярним, який зможе себе окупати, який буде приносити користь суспільству. Про це я не почув жодного слова, на жаль. Обирати потім колись людину, яка буде реалізовувати цей контент, це повна дурниця, я вибачаюся. Я розумію, що можна це робити, так би мовити в базі не правовому, а навпаки, як громадські. Ви на громадській своїй раді можете зібратися і вибрати людину по концепції ще до того, як буде конкурс.
У мене є 4 громадські організації, які постійно подають якісь пропозиції, мають право подавати будь-які пропозиції громадські організації, я вибачаюсь, і не треба казуїстикою займатися. Я зараз кажу дуже важливі речі, бо ви за один день не створите в квітні телекомпанію, яка зможе дати продукт. Позаду сидить спеціаліст. Я не правий? Можна створити за місяць телекомпанію? Це неможливо! Радіостанцію неможливо за місяць створити, не те, що телекомпанії.
Я хочу сказати, що якщо ви будете збиратися по цьому питанню, дуже важливо наступного разу привести людей, які хоч трошки розкажуть про контент – як ви збираєтеся заробляти гроші, а не витрачати державні.
СЮМАР В.П. Дуже добра ідея. Я думаю, що нам варто такі речі влаштувати, може, навіть на рівні комітетських слухань, щоб послухати якийсь концепт і бачення, по-перше, і Наглядової ради, і по-друге, можливо, у менеджменту є ідеї і бачення, і я сподіваюся, у Держкомтелерадіо теж у зв'язку з цим, все-таки це керуючий державний орган. Я думаю, що ми таке влаштуємо, хороша ідея, запросимо всіх зацікавлених народних депутатів.
Дякую за цю пропозицію.
Колеги, я пропоную тоді нам через місяць провести відповідні слухання або на комітеті розглянути, або комітетські слухання. Зараз ми почули звіти. Я думаю, що за останні дні все-таки певний прогрес відбувається, і ви це так само почули. Почули зобов'язання, давайте будемо активно підводити зараз риску і стежити за виконанням цього зобов'язання і запрошуємо, до речі, дуже активно і керівника НТКУ сюди до нас все-таки послухати і його бачення також, тому що перші особи на рівні Віце-прем'єр-міністра можуть прийти, а от керівник НТКУ ні. Ми маємо разом, спільно рухати створення цього процесу. І ми будемо це робити. Колеги, всім дякую за розгляд цього питання.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Вікторіє Петрівно, поки Віце-прем'єр-міністр і Міністр тут є, поки ще не пішли. Ми сьогодні прийняли бюджет до розгляду Верховною Радою. Ми на наступне засідання комітету плануємо розгляд взагалі цієї бюджетної історії?
СЮМАР В.П. Так.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Я би тоді просив як протокольне рішення звернутися до Кабінету Міністрів, щоб вони нам надали пропозиції.
СЮМАР В.П. Добре. Переходимо до наступного питання порядку денного. Про відбір кандидатів на вакантну посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Відповідно до пункту 20 статті 85 Конституції Верховна Рада призначає, звільняє половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Один представник від парламенту, власне, написала заяву, і у нас звільнилася одна посада за квотою парламенту. Відповідно до закону і до процедури та Регламенту ми оголосили відповідний конкурс, він відбувся влітку, багато фракцій нарікали, що вони не побачили оголошення про цей конкурс, але тим не менше процедурно він відбувся, і ми не можемо затягувати цей процес. Тому у нас є три кандидати на цю вакантну посаду, які ми маємо розглянути на комітеті, і які мають пройти спочатку рейтингове, а потім відповідно голосування на затвердження кандидатури, яка набере найбільшу кількість голосів. Наскільки я розумію, всі три кандидати у нас присутні зараз?
ОПАНАСЕНКО О.В. А взагалі фракції повідомляли про конкурс?
КОЗЛОВ М.В. Звичайно. 8 серпня було надано кожній фракції, одержано – деякими фракціями 8-го, деякими розписано було пізніше.
ОПАНАСЕНКО О.В. Просто у нас навіть обговорення не було.
КОЗЛОВ М.В. Обговорення немає, але можу сказати, наприклад, з приводу фракції "Самопоміч". Березюку було надіслано 8-о числа, а 09.08 одержано саме Березюком.
СЮМАР В.П. Я не знаю, що там за технічні причини були в апараті фракцій, літо, це був період відпусток, я думаю, що з цим пов'язано, тому що у нас є всі вихідні листи і вхідні у апаратів фракцій так само є.
У нас немає всіх, я так розумію, кандидатів.
БОЛЬШАКОВА О.Ю. Катерина М'ясникова знаходиться зараз на міжнародній конференції, але вона надіслала мені свою програму, якщо будуть питання, я відповім.
СЮМАР В.П. Просто, здається, трошки неправильно, колеги, так підходити до цього питання. Я думаю, що нас треба теж поважати, якщо хочеться бути обраним від парламенту, бути представником парламенту.
ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція перенести цей розгляд.
ОПАНАСЕНКО О.В. Давайте ми перезавантажимо.
КОНДРАТЮК О.К. Ні, перезавантажувати ми не можемо, тому що конкурс завершився.
ОНУФРИК Б.С. А якщо ми не оберемо?
КОНДРАТЮК О.К. Тоді новий конкурс буде.
ЧЕРВАКОВА О.В. Я теж пропоную перенести, бо у нас також не обговорювалось на фракції.
СЮМАР В.П. Воно буде у вас обговорюватися на фракціях, я так думаю, коли буде винесено в зал на голосування.
Я так пропоную, щоб ми з вами рекомендували на розгляд фракцій, все-таки фракції тут визначаються. Ми маємо сказати, що їхні документи тут відповідають нормам Закону "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення", і Верховна Рада має з цього приводу визначитися. Тому давайте таку пропозицію підтримаємо: рекомендуємо, фракції обговорюють і визначаються.
КОНДРАТЮК О.К. Тобто ми рекомендуємо всіх трьох, відповідно до того, що у нас немає часу.
СЮМАР В.П. Ставлю на голосування рекомендувати всіх трьох на розгляд Верховної Ради. Хто за? – 7. Хто проти? – 1.Хто утримався? -2. Все.
(Загальна дискусія).
СЮМАР В.П. І третє питання. Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи), (реєстр. № 5034 від 19.08.2016, внесений народним депутатом України Є.Мураєвим).
Я думаю, що цей закон має якісь шанси щось там в залі набрати, судячи з того валу, який останнім часом іде щодо неперевіреної інформації і публікації, власне, даних, які можна кваліфікувати як приватні дані, але тим не менше закон передбачає кримінальну відповідальність за наклеп, змінюється визначення наклепу, наклеп тепер визначається як умисне або через несумлінне ставлення до перевірки інформації, поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижує честь і гідність фізичної особи, причому навіть не в публічному просторі, а взагалі. Тобто це досить жорстке визначення.
АБДУЛЛІН О.Р. Прошу пробачення, ми ж домовлялися, що якщо депутат, автор законопроекту не приходить, я не бачу сенсу розглядати законопроект.
СЮМАР В.П. Я вам надам відповідь, чому ми розглядаємо. Тому що це ми тут другий комітет. Це комітет Кожем'якіна, в першу чергу, бо мова йде про зміни до Кримінального кодексу.
І оскільки ми другий комітет, я думаю, що в цьому ключі наша позиція має бути достатньо важливою і жорсткою для комітету Кожем'якіна, є тут людина, яка подавала, чи немає, бо слухати його аргументи з приводу речей, які ми вже мільйон разів розглядали на комітеті, відверто кажучи, це дивна історія.
Я пропоную відхилити даний проект закону і рекомендувати це зробити Комітету з правоохоронної діяльності. Хто за таке рішення? Одноголосне рішення комітету. Всім дякую.
В "Різному" Ольга Валеріївна хотіла підняти питання про реформування.
ЧЕРВАКОВА О.В. Тетяна Котюжинська хотіла доповісти по цьому питанню. Будь ласка.
КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Це питання взагалі стосується першого страйку журналістів комунального видання районної газети в Ківерцях "Вільним шляхом". Пов'язано це все передусім з тим, що просто хочуть відібрати в центрі міста Ківерці (це страшний мегаполіс), хочуть відібрати частину приміщення. І зараз там змінили редактора. Редактора змінили просто на людину, яка не має жодного досвіду журналістської діяльності або ж журналістської освіти, це секретар міськради.
Відповідно незалежна профспілка провела всі необхідні заходи для того, щоб розпочався страйк, і з понеділка він розпочався. Маю сказати, що та сама ситуація завтра нас чекає в Тернополі, де обласна рада, облдержадміністрація планує теж змінити редактора, і трудовий колектив теж готовий до страйку. І на Сумщині, де поновили редактора, якого незаконно призначила до того влада, і трудовий колектив його абсолютно не хоче і буде теж протестувати проти цього рішення.
Таким чином у нас виникла зараз ситуація, коли у нас все ще немає постанови Кабінету Міністрів про пілотний проект реформування, і місцева влада вже оговталася від того, що Верховна Рада все ж таки прийняла Закон про реформування державних і комунальних ЗМІ, і зараз починаються якісь спроби зробити "відкат": починають змінювати редакторів, починають звільняти трудові колективи. Не зважаючи на те, що це єдина реформа, яка йшла в Україні успішно, у медіасфері, тобто ми все виконували, ми йшли чітко в темпах закону. Проблеми серед комунальних видань – з 555 комунальних видань проблеми були не більше, ніж у 2 десятків. І зараз це починається гальмуватися, відкатуватися назад, місцева влада намагається забрати назад якимось чином цей свій ресурс, вже відверто кажуть трудовим колективам, редакторам, що вони внесуть зміни до цього закону, що цього закону не буде, що все лишиться як діє, що скоро вибори і ви будете друкувати те, що ми вам сказали.
Я дуже прошу, щоб у нас від Комітету з питань свободи слова прозвучав цей сигнал, що, по-перше, "відкату" не буде; по-друге, що все ж таки була підтверджена готовність забезпечити, знаєте, є слово непопулярне, неюридичне, але інакше не скажеш – мораторій на звільнення керівників редакцій. Законом це передбачено, заборона звільнення, але все одно це відбувається.
І таким чином я думаю, що Комітет з питань свободи слова Верховної Ради міг би свою ще одну таку лєпту після того, як був цей закон прийнято, щоб все ж таки зупинити ці негативні тенденції.
Бачите, тут є звернення Європейської і Міжнародної федерації журналістів, зараз цей випадок по Ківерцям внесено на сайт Ради Європи щодо порушення свободи слова в Європі, і відповідно представник Ради Європи має говорити з послом України при Раді Європи щодо саме цього страйку журналістів. Дякую.
СЮМАР В.П. Колеги, я думаю, що тут у нас відповідь може бути тільки одна: ми не допустимо тут змін у законі і, навпаки, будемо просити Держкомітет стежити уважно за виконанням цього закону.
ОНУФРИК Б.С. У мене є питання. Чи відслідковуєте ви долю роздержавлених газет? Газет, які…
КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. …Прийняли рішення.
Я вас просто коротко проінформую навіть по статистиці, тому що завжди всі кажуть, що вони всі "умруть". Так от, ми проаналізували показники за останні 3 роки. Відповідно до цих показників 70 відсотків комунальних видань є прибутковими. Тобто вони можуть абсолютно нормально працювати.
Знову ж таки ще одна цифра – лише 40 видань з 555 отримували 80 відсотків всіх бюджетних коштів. Оце, що давали місцеві бюджети, 80 відсотків отримували лише 40 видань, а всі решта працюють, і доволі впевнені в собі, і вони можуть бути успішними активними місцевими виданнями. У нас є районні видання, де, наприклад, 38 тисяч мешканців в районі, і тираж газети 9-11 тисяч екземплярів. Тобто це просто чудове охоплення, і у них є перспектива, у них є можливості, вони можуть, тільки дайте їм можливість.
ОНУФРИК Б.С. Моє запитання було насправді не про те – чи виживуть вони чи ні, а проте, в чиїх руках опинилися окремі видання.
КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Трудових колективів.
ОНУФРИК Б.С. Я знаю, чому я запитую. Тому що у нас є видання, яких дуже успішно після так званого першого кроку роздержавлення прикупили бізнесмени, не зовсім чисті на руку. Підсадили їх на дотацію.
НАЛИВАЙКО О.І. З постановою Кабінету Міністрів ми до 1 липня збираємо пропозиції всіх редакційних колективів, із них 244 видання зголосилися іти в перший етап, трошки у нас була затримка, враховуючи, що колеги не дуже якісно працювали з паперами, ми чекали останніх, і 27 липня був направлений на погодження з центральними органами влади той перелік отих першоетапників. Всіх зацікавлених органи виконавчої влади погодили без зауважень, з позаминулого тижня знаходиться законопроект у Міністерстві юстиції, і ми очікуємо, що до кінця цього тижня ми отримаємо його без зауважень, і він буде відповідно внесений до уряду.
І друга постанова знаходиться на погодженні зацікавлених органів, це про фінансову підтримку. Теж згідно закону, де ми пропонуємо по 50 тисяч гривень виділити з Державного бюджету виділити кожному з видань.
Це зараз 2 документа, ми їх очікуємо найближчим часом. Отут якраз такої проблеми, як суспільна, на мій погляд, немає, бо є досить короткий термін.
СЮМАР В.П. Почули. Дякую. Ми просто послухали інформацію в "Різному" і будемо тримати під контролем процес.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепрошую за емоції у членів комітету, у голови, але організаційне прохання: є список запрошених осіб, якщо можна, членам комітету його теж давати, бо навіть не зручно звертатися, не знаючи ім'я і по батькові запрошеного гостя, некоректно спілкуватися.
СЮМАР В.П. Забезпечте, будь ласка. На наступному тижні я планую провести у вівторок нараду секретаріату, хто з членів комітету буде мати бажання прийти і висловити свої зауваження, тому що у нас є реально дуже багато зауважень до секретаріату: з приводу підготовки заяви, як це відбувалося минулого разу, надзвичайно довго, ми її так і не погодили з вами, але тим не менше підготовка навіть самого тексту була, що хотілось переписати, плюс у Олександра Опанасенка є зауваження з приводу публікації, я так розумію, розшифровок.
ОПАНАСЕНКО О.В. Ми стоїмо на 10-у місці серед усіх комітетів. Мені просто цікаво, в минулому році ми були першими, а зараз чомусь ми з’їхали. Там формальність, що ми не публікуємо аудіофайлів.
СЮМАР В.П. Нам немає чого приховувати. Нам треба просто активізувати. І очевидно, що у нас трохи секретаріат розслабився, давайте будемо говорити відверто, і не стимулює підготовку законопроектів, тому що закон про програмні послуги мав би був готовий значно раніше до розгляду. Цілий тиждень юридичне управління його тримало, ми на цей тиждень не могли його поставити.
Відповідно далі, оця публікація даних… Ну, я не знаю, які тут у нас є особливі проблеми. Значить, треба вимагати, значить, треба говорити про проблеми, які ми маємо піднімати з Апаратом Верховної Ради, якщо у нас немає цих розшифровок, а займається окремий відділ. Давайте говорити про те, щоб це швидше відбувалося – ми розглядаємо резонансні питання, нам треба, люди чекають на наші з вами стенограми, що ми повирішували, люди мають право це знати. Ми з вами про це говорили. Пряму трансляцію в Інтернеті забезпечити. Такої ініціативи від секретаріату так само не було. Тому на вівторок готуйте питання, ми з секретаріатом все це розглянемо і спробуємо трошки модернізувати і пришвидшити нашу з вами підзвітність і відкритість.
Дякую.
ЧЕРВАКОВА О.В. По останньому питанню ми могли від комітету якусь заяву зробити.
СЮМАР В.П. Добре. Запропонуйте текст, і ми підтримаємо.
Колеги, дякую за плідну роботу.