Анонси подій

Перейти до розділу
21 червня 09:10
11 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 16:18
4 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

17 березня 2011, 10:25

Стенограма від 17.03.2011

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 17 березня 2011 року

Веде засідання Голова Комітету А.В.ШЕВЧЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є, тому засідання можемо розпочати.

У нас сьогодні день особливий, і ми раді вітати на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У нас сьогодні особлива тема, ми сьогодні розглядаємо два питання. По-перше, це традиційний щорічний звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення і,  по-друге, це ситуація навколо телерадіокомпанії "Чорноморська".

Я думаю, що почнемо зі звіту і запропонуємо голові Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимиру Манжосову представити звіт, щорічний звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік.

Я нагадаю, що впродовж 2010 року і в цьому складі Національна рада почала працювати, фактично, працювали другу половину року і ми маємо честь вперше і приємність вперше в цьому складі приймати звіт у цієї Національної ради. 

Володимиру Анатолійовичу.

МАНЖОСОВ В.А. Дякую, Андрію Віталійовичу.

Доброго дня, шановні народні депутати, ми… я від себе особисто, від членів Національної ради – моїх колег щиро дякую вам за те, що запросили нас на своє засідання. І ми і я вважаю, що вся  медіа-спільнота мають надію, враховуючи той факт, що в минулому році комітет, профільний комітет розглянув  звіт Національної ради за 2009 рік, зараз розглядається звіт за 2010 рік. Тобто ми повернулися в установлену законом процедуру розгляду  звіту Національної ради з боку Верховної Ради. Бо ми пам'ятаємо, що був час, коли, на жаль, комітет. Профільний комітет не розглядав звіт Національної ради і члени Національної ради не мали можливості поспілкуватися на офіційному засіданні комітету з народними депутатами, щоб звірити орієнтири, звірити свою роботу і вислухати думку народних депутатів про свою роботу.

Що стосується безпосередньо звіту Національної ради за 2010 рік, ми його затвердили на нашому засіданні, подали вчасно до 1 лютого, як це і передбачає закон. Було кілька примірників, ми роздали всім членам… народним депутатам, членам комітету, профільного комітету. Є він в електронній версії. Тобто всі зацікавлені могли ознайомитися з цим звітом.

Відразу скажу, що звіт цей складається з 8 розділів, крім додатків: додатків графічних матеріалів і додатків окремих. І побудований цей звіт – ну, як би так, випереджаючи, можливо, там, зауваження, які будуть вже, як я зрозумів, з боку доповідача від комітету, - він побудований відповідно до вимог Закону про Національну раду, строго до вимог Закону про Національну раду. Тобто всі розділи, таким чином, йдуть так, як це вимагає відповідний закон.

Я хочу нагадати, що, дійсно - Андрій Віталійович вже сказав про це, - нагадати ще про те, що у 2010 році Національна рада України впродовж першого півріччя, дійсно, не мала змоги у повному обсязі виконувати покладені на неї функції та повноваження у зв'язку з тим, що був відсутній кворум серед членів Національної ради. Це два місяці: у лютому і березні. І було протягом травня і червня ще припинення повноважень парламентської четвірки. Поки проходила процедура обрання нових членів Національної ради від Верховної Ради, то Національна рада не мала змоги у повному обсязі виконувати свої функції. Але апарат працював, ми готували питання, розглядали поточні справи. Але офіційних засідань, дійсно, не було.

Що ми вважаємо… Що ми, тим не менше, встигли зробити за 2010 рік оцим складом Національної ради, який працює з 29 червня 2010 року в складі 7 членів Національної ради – це Євгеній Баранов, Ірина Опілат, Володимир Манджосов, Лариса Мудрак, Оксана Головатенко і Оксана Єлманова, Микола Фартушний. По-перше, ми вважаємо, що ми зробили досить рішучий  крок у визначенні і здійсненні реальних заходів щодо провадження наземного цифрового мовлення, відповідно до плану "Женева – 2006". Тобто в 2010 році, коли ми приймали це хазяйство, якщо можна так сказати, цифрове хазяйство, всі пам'ятають яким чином воно виглядало. Йшли якісь експерименти, розрізнені експерименти, які не були узгоджені між всіма діючими сторонами цієї, вирішення цієї проблеми. Я, до речі, не запитав, скільки у мене часу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо керуватися здоровим глуздом і почуттям міри та смаку, притаманним учасникам заходу.

МАНЖОСОВ В.А.  Я, враховуючи те, що всі мали змогу ознайомитися зі звітом, буду намагатися бути коротким.

Тобто ми розробили пропозиції Президенту України, надали ці пропозиції і було доручення Президента від 22 жовтня 2010 року Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, спільно з комісією, Національною комісією з питань регулювання зв'язку, Міністерством оборони, Генеральним штабом підготувати і протягом 2010-2011 року розбудувати національну мережу цифрового телемовлення в стандарті  DVB-T MPF4 у складі чотирьох цифрових мультиплексів. А саме: MX-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5.

І ми, як відомо, оперативно опрацювали це доручення. Був зареєстрований у Міністерстві юстиції… Була зареєстрована у Міністерстві юстиції нова редакція Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, у цьому Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору визначено п'ять етапів впровадження цифрового наземного ефірного мовлення. І ми приступили до виконання цього плану, був оголошений відповідний конкурс. Ми звернулись до суб'єктів господарювання у сфері телебачення і радіомовлення, провели цей конкурс і визначили переможця. Точніше не конкурс, а було звернення, було    звернення Національної ради надати пропозиції від суб’єктів господарювання. Такі пропозиції були нам надані, і ми вибрали з цих пропозицій єдиний той план, який враховував всі складності цього процесу.

І в грудні 2010 року Національна рада видала ліцензію провайдера програмної послуги товариству з обмеженою відповідальністю "Зеленбуду". Тобто ми вважаємо, що ми зробили досить рішучі кроки, в тому щоб спасти, врятувати план розбудови національної мережі в цифровому стандарті. Щоб ми не пасли задніх, як кажуть, в Європі, а змогли включитися в цей процес – встановлення цифрового телемовлення у всій Європі.

Друге. Що ми робили на протязі 2010 року? Ми сприяли збільшенню охоплення території України діючими каналами і мережами мовлення багатоканальними кабельними та ефірними телемережами. У нашому звіті є всі цифри, які ми приводимо нашій видачі ліцензій – ліцензійній діяльності Національної ради. Тобто в 2010 році ми видали – 234  ліцензії серед них – 147  ліцензій на мовлення і 87 ліцензій провайдерів програмної послуги.

Крім того, ми внесли зміни до   573 ліцензій, через переоформлення додатків, і в 2010 році подовжили – 125  ліцензій на ефірне мовлення і 4 ліцензії на супутникове мовлення.

А крім того, було анульовано – 66 ліцензій на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги. Але я хочу звернути увагу народних депутатів і всіх присутніх, що  з 66 анульованих ліцензій – 52  ліцензії було анульовано за власним бажанням телерадіоорганізацій, 10 через відсутність мовлення протягом року як це передбачається законом. І тільки 4 згідно з рішенням суду про втрату чинності дії ліцензії.

Як пам'ятають, мабуть, присутні, кілька компаній, кілька місцевих компаній не отримали згоди Національної ради про продовження терміну дії ліцензії. І це нам закидали як звинувачення про те, що ми знищуємо місцеве мовлення. Скажімо, були такі компанії як "Оріон" з селища міського типу Варва Чернігівської області, ТРК "Алюр" з міста Кременчук Полтавської області, але я звертаю вашу увагу на те, що якщо ми приймали такі рішення, то здебільшого вони стосувалися того, що ці компанії просто займались ретрансляцією або на 100 відсотків, або великою долею відсотка ретрансляцією програм іншого мовника. І ми мали всі підстави підозрювати, а вони і не скривали цього, що це, власне кажучи, була навіть не просто ретрансляція, яка передбачалась законом, а це була оренда або суборенда каналів, бо мовники, які мали ліцензію, вони отримували за ретрансляцію інших каналів гроші. Хоча за логікою, якщо вони брали когось ретранслювати, вони були повинні платити гроші або здійснювати таку діяльність на безгрошовій якійсь там підставі.

Але я звертаю вашу увагу, вже випереджаючи, мабуть, події, те, що якщо такі компанії і були, то учора на засіданні Національної ради ми продовжили термін дії ліцензії вже через оголошення конкурсу саме таким же компаніям: "Оріон", селище міського типу Варва, і ТРК "Алюр", місто Кременчук. Тобто компанія ТРК "Алюр" міста Кременчук, вона отримала ліцензію на 24 години взагалі. Вони нам доповіли, що і переконали в тому, що вони можуть 24 години самостійно виробляти власного продукту. А компанія ""Оріон", вона отримала той відсоток часу, який вони сказали зможуть осилити. Ну, не було продовжено там термін дії ліцензії, скажемо, такій компанії, як Рівне, "Атом", але це там було вже з інших обставин,  а саме,  з тим, що це відособлений підрозділ  Рівненської АЕС, і компанія не привела статутні документи до умов чинного законодавства, а саме, у статуті не було зазначено, що компанія за статутом має змогу займатись  виробництвом та розповсюдженням телепрограм.

Я хочу сказати, що  контрольні функції Національної ради за світний період  полягали у тому, що ми розглянули на своїх засіданнях результати  407 перевірок телерадіоорганізацій, 300 з них були планові і 107  позапланових.  Планові проводяться у зв'язку  або з закінченням дії ліцензії, або через рік діяльності таких компаній, як це передбачено законом. Позапланові проводяться, якщо ми маємо якусь інформацію чи наших структурних підрозділів про порушення телерадіорганізацією законодавства, або маємо звернення громадян, або інших державних органів про те, що компанія порушує вимоги чинного законодавства. За результатами  перевірок було оголошено 57  попереджень телерадіорганізаціям.

Я теж вважаю за плюс нинішнього складу Національної ради у 2010 році, зважаючи на потреби, на звернення у першу чергу  операторів   кабельного телебачення, провайдерів програмної послуги, які мають  ліцензію провайдера  програмної послуги, значно  збільшили, так званий, адаптований  список, тобто перелік іноземних програм,  зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, чи трансляція яких на території України не обмежується.

Ми за майже півроку роботи долучили до цього списку 22 іноземних канали. І на кінець 2010 року загальна кількість таких програм  становить 131 на території України.

Ми, звичайно, намагалися вирішити проблеми, які існують, на наш погляд, і заважають у нашій роботі, проблеми у законодавчій  та нормативній базі.  От за підтримки, власне кажучи, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова і інформації, Кабінету Міністрів України нами було розроблена і введена в дію  стаття 31… нами була розроблена, а Верховною Радою введена в дію нова редакція статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яка визначає механізм нарахування ліцензійного збору. Бо якщо… всі пам`ятають присутні тут, редакція, яка діяла 31-ї статті,  вона не давала нам змогу взагалі ліцензувати значну кількість телевізійного і радійного мовлення, в часності, скажемо так: супутникове мовлення, проводового мовлення, мовлення в кабельних мережах, окремого мовлення в кабельних мережах.

Національна рада підготувала свій варіант методики нарахування ліцензійного збору, який затверджує Кабінет Міністрів. Ми передали до Кабінету Міністрів і  зараз ця методика розглядається Кабінетом Міністрів. Як тільки методика буде затверджена, то ми зможемо приступити до видачі  ліцензії, бо наразі  ми тільки приймаємо рішення про видачу ліцензій, а самі ліцензії не видаємо, не можемо виставити рахунок телерадіоорганізаціям і видати їм, відповідно, бланк ліцензій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Анатолійовичу, у мене пропозиція. Я підозрюю, що будуть і запитання, і обговорення, і може буде можливість тоді ще по ходу додати те, що ви відчуваєте за важливе.

МАНЖОСОВ В.А. Тоді я два слова і закінчую.

За плюс нашої діяльності в 2010 році я вважаю те. що Національна  рада активізувала роботу з громадськими організаціями, ЗМІ та іншими  недержавними інституціями. Як ми пам`ятаємо, саме на минулому звіті Національної ради народні депутати   докоряли Національній  раді про те, що немає  такої співпраці з громадськими організаціями, що нормативні документи, які приймаються Національною радою вони не проходять узгодження в громадських організаціях. Ми зробили все, що можна, щоб саме виконати доручення народних депутатів, а саме: наші засідання проходять у відкритому режимі, після засідання проводяться брифінги, ми оновили офіційний веб-сайт національної  Ради, і всі рішення  національна рада упродовж двох  днів  з'являється  на нашому сайті.

При національній раді діє консультативно-дорадчий органа "Громадська рада", і ми приклали всі зусилля для того, щоб це були представники саме громадськості. А не як раніше було, що це були представники галузевих об'єднань, які в цій громадській раді. Яка повинна була від імені громадськості контролювати дії національної ради, вони представляли інтереси бізнес-структур, які національна рада, згідно законодавства, повинна була контролювати. Тобто ми мали контролера, який стежив за тим як ми виконуємо контролюючі функції до самих організацій. У 2010 році  ми створили також експертну комісію, якої не було раніше, до якої входять відомі особистості в нашій галузі.

І останнє, я хочу сказати, що в 2010 році ми посилили співпрацю з міжнародними організаціями. Тобто в жовтні 2010 року ми обновили нашу співпрацю, поновили нашу співпрацю з ЕПРОю (європейською  платформою  регуляторних органів), делегація національної ради брала участь у ХХП засіданні ЕПРО. Ми працювали  із Радою Європи в рамках плану дій Ради Європи для України і проводили, обговорювали стан свободи слова та демократії  в Україні на зустрічах з представниками міжнародної організації, зокрема там з представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та експертом із нагляду за виборами в ОБСЄ.

І вже зовсім останнє, в 2010 році ми провели реструктуризацію апарату національної ради тобто ми вилучили дублювання функцій окремих підрозділів національної ради і привели структуру апарату національної ради,  відповідно до діючого. Я як би, це от так от коротко, якщо можна тобто просимо розглянути звіт національної ради  за 2010 рік. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. І у членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення буде можливість в ході обговорення, якщо буде бажання, долучитися.

Коротка репліка. Наш комітет щороку розглядає звіт Національної ради. Розглядав він цей звіт і минулого року. Інше діло, що в сесійній залі звіт Національної ради не слухався, якщо мені не зраджує пам'ять, з 2005 року. Але комітет завжди свою частину роботи робить, робить вчасно.

МАНЖОСОВ В.А.  Я, мабуть, не так зробив наголос, вибачайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось. І буде робити в майбутньому. І все, що стосується Нацради, всіляко намагаємося допомагати.

Востаннє ми піднімали питання, які стосувалися Нацради під час обговорення бюджету на 2011 рік. Комітет підтримував вас у ваших пропозиціях. На жаль, бюджетний комітет і наші колеги по залу до цих пропозицій не дослухалися. Запитання і коментарі прибережу на обговорення.

А зараз хочу передати слово нашим двом доповідачам від комітету. Це почне, мабуть, голова підкомітету з питань контролю за діяльністю органів влади в інформаційній сфері Володимир Ландік. А далі буде Олена Бондаренко – голова підкомітету з питань телебачення і радіо.

ЛАНДІК В.І. Дякую. За звітний період до плану розвитку національного телеінформаційного простору, ми бачимо, що внесені протягом 11 місяців звітного року зміни до попередньої редакції плану розвитку національного теле-радіо-інформаційного простору, інформація у звіті відсутня. У звіті висвітлена інформація про затвердження 1 грудня 2010 року нової редакції плану розвитку національного теле-радіо-інформаційного простору.

План використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення, закріпляє п'ять етапів цифрового мовлення. Ну, на першому етапі – це 2010-2011 роки, іде розбудова по МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, а також розбудова мультиплексових ……. стандарту DVB-Н. Зазначимо, що МХ-5 ще до  вашого складу, відповідно до плану, Національна рада передбачила чотири місця для регіональних та місцевих телерадіомовників. Як воно буде робитися ніхто не знає, які шляхи будування – також не знає, але та Національна рада, яка там, виділила, може було б повернутися до того плану і піти по тому плану.

Бо, ви знаєте, я, наприклад, мало вірю в те, що той хто отримав ліцензію на все і вся по всій Україні, він дійде до кожного села і до кожної хати в нашій державі. Я це особливо вам кажу для регіонів, які граничать з Росією. Це наша така ж сама Луганщина. Тоді в тому плані Луганська область була в плані для розбудови МХ-5. Зараз його нема.

На п’ятому етапі у 2015 році відбудеться повний перехід від аналогового мовлення до цифрового. Так як ми провели конкурс і не все там, ще я так розумію, їм недодали, бо в них є якісь там сумніви, а 2015 рік не за горами, туди-сюди він вже завтра прийде. А щоб це щось робилося, я також не бачу.

Викликає запитання вибір стандарту цифрового телевізійного мовлення. Так,  відповідно до розділу другого про розбудову цифрової мережі в Україні буде використання радіо-технологій цифрового, ефірного, наземного, телевізійного мовлення стандарту DVB-Т – європейський стандарт  ефірного  цифрового  DVB  (Digital Video Brody Casting).  Але DVB-Т2  більш сучасний і більше дає, краще дає результати. Чого вибрали цей, а не цей –  теж є питання. І питання не тільки в мене, а у спеціалістів, які звертаються до нас.

Крім того, передбачається здійснення заходів із забезпечення присутності вітчизняних мовників на території інших держав через ліцензування супутникового мовлення, застосування потужних засобів мовлення та ефективне мовлення в прикордонних регіонах.

Коль це сказано, а я вам спочатку сказав, як воно робиться, і, може, таки все ж треба повернутись, слід зауважити про те, що у звіті за 2009 рік серед завдань на 2010 рік було таке, що мало аналогічне формулювання: "Здійснюватимуть заходи з забезпечення присутності вітчизняних мовників на території інших держав, застосування потужних засобів мовлення, особливо прикордонних регіонів". Однак у звіті за 2010 рік не поінформовано про те, що зроблено в минулому році, тому не зрозуміло, що ж буде робитися у поточному.

Ну і те, що, може, сліпий не побачить, так почує. Що Нацрада, яка була до вас, і ще аж до вас, а, може, тільки яка була перша та друга, які працювали на Україну, я маю на увазі: Україна не в Києві – Україна і в Чернігові, і на Волині, і в Криму. А у нас Україна в Києві – отаким здоровими буквами ви написали: "Україна – це є Київ". І все, що ви даєте, і в тому числі вчорашній ваш конкурс, ніхто, ні одна деревня, яка вона… сто років не потрібна цьому Києву, не була віддана місцевому мовнику. І коли ми кажемо, що там дають і їм за це гроші платять, не вірте: гроші платять якраз тим, хто на супутнику. Вони даром нічого не дають, це вам тут підскажуть хазяйва некторие, що треба платить, і немало треба платить. І вони знаходять, і платять. Але вони вставляють хай, може, не повний об'єм 24 годин, але вони на це виходять і йдуть. Ми як то уже, і це не перший рік,  звужуємо нашу територію і наше населення від таких мільйонів квадратних кілометрів до одного Києва з 5 мільйонами населення, не 50, а 5 мільйонами. Я думаю, що як це буде дальше таке тривати, ну, я, наприклад, буду ставити питання за, хто і за що тут і як? Питання ж виникають, що це все тут несуть. Так ви тоді докажіть, що ви такі чесні, гарні, ні в кого нічого не берете. А чого тоді не даєте? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь. Голова нашого профільного підкомітету у сфері телебачення і радіо – Олена Бондаренко.

БОНДАРЕНКО О.А. Уважаемые коллеги, уважаемые члены Национально совета, ну, я могу сказать, что отчет за 2010 год, он меня и обрадовал, и огорчил. То есть он, конечно же, лучше, чем отчет за 2009 год, но он гораздо хуже, чем я ожидала лично как председатель подкомитета, как специалист, от вас.

Какие недостатки? Начнем сначала с недостатков. Вы насчитали 8 частей, я насчитала 9 частей, может, где-то мы с вами и разошлись, но чего нет в полном объеме, что можно было ожидать и можно было получить ответы на вопросы из этого отчета. Это, прежде всего, інформація про внесення за звітний період зміни до плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору. В полном объеме информации там нет. Підсумки ліцензування телерадіомовлення за звітний період, в принципе, как бы изложены, но так же не обобщены. Інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту у програмах – есть, но также не целиком. И из года в год вытекает одна и та же проблема в каждом отчете – это, конечно же, реестр.

Вот две базовых вещи, которые есть недостатками в вашем отчете, это інформація про дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу в статутних капіталах телерадіоорганізацій, каждый год мы с этим сталкиваемся и, к сожалению, у вас тот же недостаток тоже есть. И второй – это засновники, власники телерадіоорганізацій,  оцінка стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку. Тоже обратите на это внимание.

Что порадовало? Порадовало, что есть в полной мере план розвитку національного телерадіоінформаційного простору – завдання на 2011. Дай Бог, чтобы мы с вами в 2-12 приняли ваш отчет и там было выполнено все, что вы наметили для себя на 2011.

Следующее. Інформація про дотримання телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та умов ліцензії. І інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування. Здесь к вам никаких претензий нет.

Что хотелось бы отметить. Естественно хотелось бы, чтобы на 2011 год в своем следующем отчете вы устранили те недостатки, которые есть не только в самом отчете, но прежде всего в работе. Это один момент.

Второй момент. Меня как специалиста интересует все-таки, почему в этом году Национальный совет вернулся к очень сомнительной практике, когда от кабельных операторов требуют адаптационные списки и відновили додатки до ліцензій? Обратите на это внимание, потому что в сфере той политики, которую сейчас проводит Президент и Кабмин по поводу вообще дерегуляции рынка по поводу, скажем так, ограничения лицензий, которые выдаются, то есть лицензиатов, а вы как раз идете по обратному пути. Вы ужесточаете работу тех, кто занимается кабельным рынком. Обратите на это внимание. Жалоб очень много. Я бы не хотела, чтобы в 2012 году мы критиковали вас за то, что это мешает развиваться рынку кабельного телевидения.

В принципе все. Больших заметаний у меня нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перейдемо в запитання і обговорення. Хто з членів комітету хотів би висловитись? Запитання, репліки.

_______________. А нам нададуть можливість, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Анатолійовичу, чи хтось, комусь передасте слово?

МАНЖОСОВ В.А.  Да. Я скажу пару слів, потім прошу надати слово Ларисі Мудрак і Миколі Фартушному, буквально коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті того, що було озвучено.

 

МАНЖОСОВ В.А.  По суті. Ну, от, якщо казати по суті, то те, що говорив Володимир Іванович.

Да, дійсно, було зауваження стосовно формату цифрового телемовлення DVB-T. Учора на засіданні якраз ми внесли зміни до ліцензії провайдера програмної послуги цифрових  мультиплексів і внесли зміну в формат мовлення DVВ-Т T2.

Що стосується того, що мало інформації про те, яким чином буде відбуватися переход на цифрове мовлення саме для місцевих телерадіокомпаній, то я хочу проінформувати шановних народних депутатів, що наступного тижня ми не плануємо засідання Національної ради, розроблено графік і всі члени Національної ради виїжджають в регіони для того, щоб зустрітися з місцевою владою і зустрітися з місцевими телерадіокомпаніями. Я, наприклад, буду теж в Луганській області. Для того, щоб пояснити, яким… розповісти на прикладах, яким чином буде впроваджуватися цифрове радіомовлення саме на місцях. Тобто ми будемо намагатися цей вакуум інформації заповнювати.

Що стосується… що стосується того, що є сумніви в те, що цифрове телебачення дійде до кожної хати, як було сказано. Труднощі є, бо частотного ресурсу, дійсно, немає для того, щоб відразу прорахувати частотний ресурс, необхідний для того, щоб охопити сто відсотків території населення України цифровим телерадіомовленням. Але ми плануємо, що за рік, два після вводу в дію національної цифрової телемережі почне вивільнюватися частотний ресурс аналогового телебачення і тоді ми можемо бросити його для того, щоб добити, як то кажуть, цю проблему, довести її до логічного кінця, тобто намагатися охопити сто відсотків населення України цифровим телемовленням.

Стосовно додатків кабельщиків, ну, більш детально може сказати Микола Фартушний. Але я скажу, чому ми це зробили. И добре розуміємо проблеми кабельщиків, ми постійно з ними спілкуємося, але приходила перевірка Генеральної прокуратури. І коли Генеральна прокуратура приходила до провайдера і він показував якісь канали, які у нього не були в ліцензії. І він казав: "Ну, от в ліцензії у мене ж немає цих каналів, але  ж вони  адаптовані там відповідно до вимог європейського законодавства, вважаються адаптованими до  європейського законодавства. І Генеральна прокуратура зробила нам письмове зауваження з цього приводу, звернула нашу увагу, що в законі чітко написано, що перелік програм надається і є обов’язковим до ліцензії. Але  ми вже обговорювали цю проблему, Микола Всеволодович скаже про те, яким чином ми пропонуємо вийти з цієї проблеми.

ФАРТУШНИЙ  М.В. Спасибі.

Я хочу, перш за все, подякувати народним депутатам за ту критику, яка прозвучала і вона є корисною. І ми її, безумовно, врахуємо в нашій подальшій роботі.

А що стосується конкретного питання по додатку номер 6 до ліцензії? Мушу сказати, що, дійсно, ми виконали пряму норму закону, де було написано, що програмна концепція – принцип добору програми, має бути зафіксований в додатку до ліцензії. Це норма закону, яку ми просто повернули, і яка чомусь й досі не діяла. Але ми буквально тиждень тому провели нараду з представниками кабельних організацій. І  були на цій нараді присутні представники всіх громадських організацій, які об’єднують, практично всіх кабельників нашої країни. І довели до них, що ця процедура, значить, я маю на увазі, фіксація програмної концепції вона, дійсно, це вимога закону ми її будемо дотримуватися. Вона буде в ліцензії.

Всі зміни до цієї програмної концепції, те що хвилювало  кабельників, тому що кожна зміна – це внесення змін в ліцензію і так далі. Ми домовилися, що ці зміни будуть носити не дозвільний характер, а характер реєстраційний. Вони нам будуть писати листа, що ми міняємо канал "НТВ-плюс", на  "НТВ-мінус" – умовно кажучи. А ми будемо їм відповідати, що ми взяли це до уваги, і відповідно до Закону раз на рік вони мають перереєстровувати цей додаток. І тоді ми будемо вносити ці зміни, фіксувати ті зміни на кінець року.

Я думаю, що такий вихід, який ми запропонували і він якраз знаходиться в тому руслі – спрощення дозвільних процедур, який, власне, ми можемо зараз реалізувати.

Якщо нам законодавець дасть можливість і ще більше спростити це, то ми, безумовно, будемо  рухатися по цьому принципу. Це перше.

І, по-друге, я все-таки хотів би додати по DVB-T, DVB-T2. Дійсно, ми ухвалили таке рішення на перспективу, провайдер матиме можливість працювати як в тому, так і в іншому форматі. Але хочу зауважити, що в самій програмі переходу до цифрового мовлення є дві сторони. Перша сторона – це формування тієї інформації, яку ми передаємо споживачеві,  і друга сторона – це споживач має її якось прийняти. І DVB-T2, дійсно, – це більш ефективна, більш така модерна, скажемо так, версія того, що ми можемо запропонувати, але приймальне обладнання, ці септобокси, які мають бути встановлені у споживача, вони на цей момент або відсутні, або дуже дорогі, і ми маємо рахуватися з цим. Тому ми можемо сформувати сигнал DVB-T2, але потім, що буде робити 8 мільйонів домогосподарств, які не зможуть просто купити це обладнання або які просто не зможуть потратити ті гроші, які воно буде коштувати. Це теж треба мати на увазі. І ми це розуміємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У мене є уточнення, яке стосується цифри. У мене в руках висновок Індустріально-телевізійного комітету, який саме одну з головних претензій до звіту висловлює в частині цифрового мовлення.

Зокрема, наші колеги з ЕТК вони прийшли до висновку, що у звіті дуже мало інформації, яка б пояснила, як саме національна рада збирається втілити в життя той план, який ви щойно озвучили. Є конкретні запитання, які ставлять колеги.

По-перше, це питання технічного характеру. Зі звіту незрозуміло, яким чином передаватиметься сигнал від головної станції до передатчиків, які будуть на місцях. Є питання економічного і фінансового характеру, які дуже важливі, неясно, які витрати ляжуть на телеканали і що це означатиме для ринку. Також незрозуміло, які зобов’язання нестиме провайдер, якому ми довіряємо всю цю справу вести. Це зобов’язання мається на увазі і фінансові, і організаційні, технічні зобов’язання.

Третє. Багато є незрозумілих запитань, які стосуються соціального навантаження. Хто потурбується про бабусю, в якої зараз стоїть телевізор, який куплений не цього року і точно не минулого, яка не знає, як зараз заплатити за комунальні платежі і яким чином держава потурбується про   соціально не захищену частину населення. Я не знаю, на що з цього ви могли б відреагувати, але хотів би звернути увагу, що це та частина звіту, яка викликає величезну критику саме поміж медійною спільнотою.

МАНЖОСОВ В.А. Андрію Віталійовичу, ну, дійсно, ми можемо відповідати на всі ці запитання, які були поставлені, проблемні запитання, які були поставлені. Це перетвориться на дуже довгу дискусію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є доповнення у Миколи Баграєва, якщо дозволите. Володимире Анатолійовичу, дозвольте, у Миколи Баграєва ще доповнення по цій же темі.

МАНЖОСОВ В.А. Ну, зрозуміло.  У нас,  мабуть, певна є проблема спілкування із керівництвом  індустріального телевізійного комітету з незрозумілих для нас обставин, чесно кажучи, можливо це пов’язано з тим, що ми,  формуючи громадську раду. І, повторю ще раз, ми   відхилили всі пропозиції від тих організацій, які, ми вважаємо лобістськими з  боку, які лобіюють інтереси     бізнес-структур, а так воно  не може бути по-іншому. Якщо ЕТК, це клуб великих  каналів, то вони будуть лобіювати інтереси великих каналів.

Ми до складу громадської ради включали представників громадськості, викладачів ВУЗів спеціалізованих, там спілка журналістів,  журналістів там з профільних журналів. Але ж така напруга, дійсно виникла у нас після. Але я хочу сказати, що з керівниками телерадіоорганізацій, з якими ми спілкуємося в постійному режимі, у нас ніяких проблем немає. І, в тому числі, в розумінні ними, ну в більшості, скажемо з них, проблем в переході на цифрове мовлення немає. Ми цю проблему обговорюємо, обговорюємо         конструктивно і думаю, що  у нас тут буде все гаразд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, бачите, окремо коли ви спілкуєтесь, у вас порозуміння чудове. А коли вони разом збираються, але без вас,  то вони пишуть нам висновок аргументований, в якому  пропонують Верховній Раді України  і нашому комітету, зокрема не погоджувати звіт Національної ради з питань  телебачення і радіомовлення за 2010 рік.

МАНЖОСОВ В.А. Я не знаю, чи це приймалось на засіданні, тим паче…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас є…

 МАНЖОСОВ В.А. …лист підписаний виконавчим директором…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Анатолійовичу, я скажу так, що у нас є  тут представник ІТК Леся Тарновецька, вона, коли ми зараз продовжимо обговорення, якщо  матиме  бажання, висловиться. Але я думаю, що сам факт діалогу, або його відсутності, він або допомагає ринку  розвиватись, або не допомагає. Але зараз ми ще пройдемося по членах комітету, по зауваженнях, запитаннях і пропозиціях.

МУДРАК Л.М.  А якщо можна, я би ще додала, якщо можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

МУДРАК Л.М.  Я дуже дякую всім за діалог, тому що насправді без діалогу нічого не вирішується, у нас прекрасний діалог з громадськими організаціями, при бажанні всіх обоюдному. Тому що і  ІТК приходить до нас на засідання громадської ради, неодноразово вже за нового складу і дуже багато питань.

І дуже багато питань навіть за останні півроку вони підняли, допомогли підняти нам, і громадській раді в тому числі їх реалізувати.

До речі, одне із них, це знову ж таки забезпечення прав людей з вадами слуху, яке, дуже дякую пану Стецю, який подав новий законопроект буквально ось недавно. Це те питання, яке, до речі, так само і за допомогою ІТК, і громадських організацій реалізовувались за нового складу. Тому все чудово працює насправді. Три ремарки маю і хочу їх сказати.

Ще раз дуже дякую за діалог. Дуже дякую за критику. Якщо буде більше, будемо ще вдячніші, тому що всім корисно.

Перше, з приводу, дійсно, розвитку цифрового мовлення. Ми всі з вами забуваємо, що 3 роки насправді – це величезна, ну, це не пауза, а це те було не доопрацювання, яке ми прийняли минулого року. Це перше. За ці 3 роки, ви не забувайте знову ж таки, не реалізувалася ні одна із трьох стратегій, які пробували реалізувати ні на базі "Укртелекому", як це було зроблено в багатьох європейських державах, до речі, не реалізувався цей план, не було створено консорціуму або холдингу, який міг би був створитися, ні так само не пройшла жодна інша нова ідея.

Тому я думаю, що для того провайдера, який виграв конкурс, а під час конкурсу, до речі, багато питань йому ставилося, і він прекрасно, провайдер, розуміє, що соціальні зобов'язання одночасно йому доведеться в тому числі розділити з державою. Тому "Зеонбуд" так само готовий. І менеджер, який претендував і виступав на конкурсі, так само говорив про те, що і інформаційно-роз'яснювальну кампанію вони готові розділяти з державою, і так само вони готові говорити про соціальні зобов'язання. Однак для того, щоб "Зеонбуд", той провайдер, який буде відповідати, дійсно, за всю країну і дійде до кожного селища, тому що це реалістично абсолютно. Йому потрібно зараз все ж таки викинути неймовірно важку роботу, це, грубо кажучи, провести аудит всього того, що є в державі. І для цього знову ж таки підключаємося навіть ми в допомогу, для того щоб зрозуміти, яким чином живуть, виживають мовники, і в якому стані частоти, які знаходяться по території України. Для того щоб ми виставляли зараз величезну кількість претензій і величезну кількість вимог, очевидно, цей термін в 3 місяці, який взяв після конкурсу провайдер, очевидно, треба йому допомогти і потім додавати всі ті зобов'язання.

Ще одне. З приводу соціальних можливостей і соціальних потреб. Це те, що торкається і бабусь, це те, що торкається інформаційно-роз'яснювальної кампанії, це те, що торкається знову ж таки і можливостей ринку реалізувати потреби двох стандартів, тому що DVBT – це вже більш практичніший і більш професійніший стандарт, але не всі зможуть на нього одночасно перейти, це стандарт на перспективу.

Тому  ми неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів, діалог в цьому плані є. І знову ж таки ці вимоги… знову ж таки перед конкурсом для мовників вони будуть реалізовані. Це перша ремарка.

Друга ремарка. З приводу місцевих мовників. Я дуже добре Володимира Романовича розумію, я дуже добре знаю і бачу стан, і з попередньою своєю роботою пов`язано і зараз, в якому перебувають місцеві мовники. Ну я вам чесно скажу. Ну настільки боляче і важко іноді спілкуватися на щотижневих засіданнях з місцевими мовниками, які пережили дуже важко економічну кризу, це правда. Вони дуже мало розуміються в сучасних недійних стандартах, на жаль. Вони дуже часто, дійсно, здають в оренду свої частоти, це правда.

І третє. Я вам скажу чесно, ну половина із них дуже мало володіє, навіть не кажу професійною грамотністю, а правовою грамотністю. Ми з цим стикнулися ще минулого року. На оновленому сайті Національної  ради ми зробили повністю роз`яснення заповнення ліцензійних стандартів. Це величезні пакети по 50 сторінок роз`яснень письмових яким чином заповнювати документи, тому що документи приходять в такому стані, що їх реально не можна приймати. Висять роз`яснення, яких не було 6 років. Повністю по кожній із ліцензій, по кожній з поведінко, по кожному кроку, який повинен виконати місцевий мовник, вони всі є на сайті в відкритому доступі.

Крім того, минулого року ми  зібрали величезну нараду представників в регіонах, і ми видобули завдяки реструктуризації вертикаль, тому що раніше було… були секретаріати і були представники. Це мало свій ефект, але зараз очевидніше в цій ситуації краще мати чітку вертикаль, можливо це буде більш  централізована, принаймні, допомога місцевим мовникам. І наші представники в регіонах зобов`язані на кожному рівні роз`яснювати щотри місяці допомагати і готувати мовників до правового спілкування з Національною  радою, тому що багато з них ну дійсно абсолютно розгублені.

У нас був приклад, буквально  засідань п`ять тому. На двох засіданнях ми намагалися розібратися з директором  місцевої станції: що таке "трансляція", що таке "ретрансляція". Тому що вона була абсолютно переконана, що трансляція – це ретрансляції. Таких прикладів, на жаль, багато. 

Тому знову ж таки  для того, щоб говорити,  що ми не підтримуємо місцевих мовників, треба чесно говорити про їхній стан і про їхні можливості. І так розвивається ринок. І так розвивається ринок в будь-якій країні.

Остання ремарка з приводу реєстру. Це знову ж таки відповідь, спробую відповісти пані Олені. У нас дійсно величезна проблема  з реєстром, і це неймовірно важка і складна робота. Я минулого року сама сідала три рази для того, щоб пересвідчитися, чи правду мені говорять, що це непідйомна праця на чотири роки. Це правда.

Оскільки тут присутній Ігор Розкладай, я йому подякую, тому що завдяки їм, насправді, ця робота зрушилася з місця. Зробити електронний реєстр в програмному вигляді і, тим паче, зробити його публічним на сайті, на оновленому –  це робота, ну, по таким дуже, дуже неймовірно активним а робочим… підготовці – два роки. Чому?

Поясню. У нас тисяча 676 телерадіоорганізацій. Кожна телерадіоорганізація веде активну діяльність в неї постійно змінюються дані. Фізично, особливо зараз в стані, коли ми все ж таки змушені були дещо скоротити людей, у нас може займатися цим чотири особи, чотири особи. Крім того, ми влаштовуємо в період відпусток ротацію внутрішню, в середині колективу для того, щоб ті люди, які менш завантажені, ішли допомагали і піднімали паперовий архів, якому, ну, уже, дай бог, скоро буде 15 років і вносили таким чином в електронну форму. Ми з цим справимося.

Ми звернулися в цьому році, знову ж таки до трьох грантівських організацій за сприянням і допомогою, щоб знову ж таки зробити хоча би наступний крок. Станом на сьогодні у нас заповнено 58 відсотків інформації, які необхідна. Ну, тобто я дуже сподіва… і половина областей. Сподіваюсь, що справимося, за рік заб'ємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за розлогий коментар.

Я не утримаюсь від репліки, яка стосується Державного реєстру. Я хочу підтримати Олену Бондаренку. Ну, дивіться, в мене перелік дев'яти позицій, які закон вимагає, щоб були в реєстрі, їх немає. Я думаю, що ви про них прекрасно знаєте. Так? Ну, ідеться про те, що невідокремлені юридично та поштові адреси телерадіоорганізацій, не вказуються програмні цілі та тематичні спрямованість телерадіоорганізацій і так далі.

Серед цих позицій є речі, з яких я погоджуюсь, вони залежать від компаній. Компанія переїхала фізично, але дивіться, є її позиції, я їх зачитаю: "Не зазначено, чи мовлення загальнонаціональне, регіональне, чи місцеве. Не вказується дати і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та при її анулюванні". Це речі, які повністю є в силах Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І якщо вони не відображені в реєстрі, мені здається, що тут, ну, просто дуже важко знайти пояснення, чому це…

МУДРАК Л.М. А який реєстр ви дивились? На старому сайті, чи новому?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз апелюю до аналізу Державного реєстру телерадіоорганізацій, які зараз є на сайті.

МУДРАК Л.М. Тому що, насправді, зроблені, знову ж таки от тут я  їх розкладаю, ми розробляли минулого року разом з Тарасом Шевченко, Інститутом медіареформ оновлений реєстр, де все це розділено, виписані абсолютно навіть власники відкриті. Все це показано.

Єдине, що, знову ж таки, оскільки програмне забезпечення на даному етапі не дозволяє нам все це показувати, ми не можемо це показати офіційно на сайті, тут ви дивитесь старий реєстр.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, спасибі, що ситуацію прояснили. У кого із членів комітету є запитання, зауваження?

Володимир Ландік.

ЛАНДІК В.І. У мене є. От скажіть, будь ласка, якщо зараз перерахувати всі наші телерадіоорганізації, які є в регіоні…………………..

Якщо їх, наприклад, сто. Так? Наприклад, сто, а ви даєте, даєте нові, а ті сто залишаються, але я дивлюсь: тому не продлили, тому не продлили, тому не продлили, і ні одному не продлили. Але в якійсь Кацапетовке…

 

_______________.  А "ТРК-Київ"?

 

ЛАНДІК В.І. …а Кацапетовке якійсь обов'язково. Треба її щоб не було.

Ви ж зрозумійте, що ці телерадіоорганізації… (Вимкнено мікрофон) 

 

ЛАНДІК В.І.  … І тоді у нього буде можливість, а…

 (Вимкнено мікрофон)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого ще з членів комітету є запитання, репліки?

СТЕЦЬ Ю.Я.  У мене є одне запитання.

Очевидно, що зараз, як і завжди, до Нацради є питання, наскільки  це може бути заполітизованим чи не може бути заполітизованим орган. Ми не дуже багато про діяльність Нацради, яку можна вимірювати у цифрах, грошах, у звітах. Це все красиво, це дуже  красиві історії, вони з року в рік продовжуються, а основні питання залишаються відкритими, наскільки  Нацрада чесно працює у роздачі ліцензій чи ні, наскільки Нацрада виконує свої функції, як регуляторний орган, а не орган, який отримує вказівки згори і по факту виконую чиюсь волю про здачі або забирання ліцензії.

У мене є таке питання до  членів Нацради, до голови. 30.08.2010 року  була потужна, красива заява про те, що Національна рада готова провести повторний, прозорий, публічний, відкритий конкурс на частоти, які були конфліктними, і  історія тягнеться вже багато часу, стосується частот ТВіІ і "5 каналу". Якщо можна, дайте відповідь, будь ласка, чому до цих пір не було проведено прозорого конкурсу. І якщо можна, давайте не спекулювати, одразу прошу, на темі: ми звернулись до Кабміну, Кабмін відмінив своє рішення, оскільки це вже буде навіть не смішно. Ми знаємо, що таке публічні заяви і вимоги, у тому числі, Нацради. Ми мали приклади такі у минулих скликаннях Нацради. Якщо можна, дайте красиву, правильну, чесну відповідь, чому до цих пір немає прозорого конкурсу, який ви обіцяли?

Не зважайте на те, що журналісти теж, напевно, розумнів люди, вони так само простих, нецікавих відмазок, що Кабмін чомусь не дав дозвіл, навряд чи будуть сприймати. Дякую.

Це ще не останнє запитання, ще будуть запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми по мірі надходження.

МАНЖОСОВ В.А. Ні, ну, ви ж хотіли, щоб ми відповіли чесно, красиво, але ж сказали, що це не можна говорити, про це нам лучше не кажіть, а правда це чи ні, про що ми можемо тоді говорити?

Я скажу так, що якщо ви пам'ятаєте, берете весь ланцюг фактів, які були з цієї проблеми і з цієї ситуації, то ніколи члени Національної ради не були єдиними і не казали про те, що ми проведемо цей конкурс. Навпаки значна частина членів Національної ради, публічно висловлюючись, казала, що вони проти такого проведення такого конкурсу. Бо ми розуміємо, що при переході на цифрове телемовлення, будь-якій фахівець в цій галузі каже, що частот немає або частот мало для впровадження цифрового конкурсу, цифрового мовлення.

А ми розуміємо, звідки взялись ті частоти, які були визвали таку неоднозначну реакцію в країні і взагалі в Європі і в Світі. Ми казали про те, що краще ці частоти віддати на розбудову цифрового телемовлення, як воно і передбачалось. І я теж слідкував за всією цією історією, яка була. Але ми казали про те, що якщо буде судове рішення, судове рішення про те, що треба провести конкурс, ми його проведемо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я перепрошую, я зараз читаю офіційний реліз Нацради від 30.08.2010 року, який ви зараз чомусь або забули, або сказали, що його не було. Наскільки я пам'ятаю, Нацрада є колективним органом і будь-які релізи виходять з Нацради виключно якщо є більшість за це голосування. Жодного слова про те, яким буде рішення судів, і яким чином воно може вплинути на ваше рішення провести прозорий, чесний, публічний конкурс немає. Теза номер один.

Теза номер два. Жодного слова про будь-які інші думки членів Нацради про те, що цей конкурс не треба проводити, як ви зараз сказали, немає. Але є натомість… Якщо ви не пам'ятаєте, можу зачитати весь реліз до кінця. Якщо пам'ятаєте, тоді ще раз наголошую. Національна рада, вашими вустами, готова провести повторний прозорий публічний та відкритий конкурс на частоти, які стали предметом судового розгляду. Це можна буде зробити після надання окремого відповідного дозволу Кабінетом Міністрів України, за яким Національна рада звернеться негайно.

_______________.  С Кабинетом Министров, с судом. Ну что тут такого?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, бывает, да. Ну главное, что на Администрацию Президента. Я ще не договорив, дякую, що мені дали договорити.

Так от судові рішення в Україні всі можливі вже закінчилися багато часу назад.

Скажіть, будь ласка, які дії були Нацради в цьому напрямку чи зверталися ви повторно до Кабінету Міністрів, чи робили якісь публічні заяви на підтвердження того, що ви зробили своїм ……… 30.08.2010 року? І якщо можна тоді, скажіть, будь ласка, зараз публічно, які будуть ваші дії в майбутньому, щоб вирішити історію, про яку говорить весь світ, історію, яка вперше озвучена про факти цензури і тиску на ЗМІ в резолюції ПАРЕ, історія, яка так само як для вас так і для інших людей, які є в професії, є значимою.

Нагадаю вам, що в останньому судовому процесі так само позивачами були інші телеканали, які брали в цьому участь, в конкурсі. Якщо  для вас це є предметом одного позову, який ви зробили, вірніше одного звернення, яке ви зробили у вересні місяці до Кабінету Міністрів, так ви ж озвучте це. Скажіть, ми зробили це, Кабінет Міністрів не відреагував, що ж ви від нас хочете, цього буде достатньо, принаймні для всіх людей в Україні, які зрозуміють, що ви можете зробити, що ви не можете, що ви бажаєте, що ви не бажаєте. Наскільки правда для вас є, не просто рушійною силою, а стержнем, заради якого ви в цій країні готові розбудовувати, в тому числі незалежне українське телебачення, а не тільки провладні канали, які висловлюють свою позицію в один голос з певними провладними політичними силами і виключно керуються з Банкової вулиці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Анатолійовичу.

МАНЖОСОВ В.А.  Дякую.

Я ще раз повторюю про те, що я завжди проти того, щоб з якогось ланцюжка фактів видирати окремий факт і говорити, що це факти є. Бо він може таким здаватися, це не факт, це ієрогліф факту. Любий факт треба розглядати тісно в зв’язку з іншими фактами, які йому наслідували або були після нього.

Тому наша заява, це була конкретна заява на конкретні звинувачення Національної ради, а саме, звинувачування на те, що якщо буде рішення суду про проведення конкурсу прозорого, чесного, Національна рада…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ви зараз знущаєтесь над нами, тут немає жодного слова про те, що ви говорите тут. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я попрошу по черзі говорити.

МАНЖОСОВ В.А.  Ви ж мені робили зауваження те, що я перебивав вас…

 

СТЕЦЬ Ю.Я.  Ви перекручуєте факти. Це перше.

Друге. Я читаю ваш  реліз дослівно…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрію Ярославовичу, давайте послухаємо … і потім уточните запитання…

_______________.   На засіданні комітету по свободі слова…

МАНЖОСОВ В.А. Тоді, будь ласка, скажіть мені, що я повинен сказати, з вашої думки, я повторю і на цьому закінчимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Анатолійовичу, ми слухаємо, щоб ми завершили думку і потім уточнюючі запитання, якщо будуть.

МАНЖОСОВ  В.А. Я сказав, що це була конкретна заява Національної ради на конкретні звинувачення убік того, що ми не зможемо провести прозорого конкурсу, якщо таким буде рішення суду. Рішення суду – провести конкурс не було. Рішення суду було тільки відмінити результати того конкурсу, який був проведений нашими попередниками. Ми, дійсно, звертались до  Кабінету Міністрів. Ми отримали відповідь від Міністерства юстиції про те, що Національна рада є повноважним органом в цій сфері. І вона сама може вирішувати яким чином виходити з цієї ситуації – чи проводити конкурс чи не проводити?

ГОЛОВУЮЧИЙ.   А коли була ця відповідь?

МАНЖОСОВ В.А. Я не готувався до такого і в числах не можу сказати. Але вона була от на протязі всієї цієї історії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на цей момент Мін’юст ніби сказав, що покладається на вас, що ви цю ситуацію врегульовували…

МАНЖОСОВ  В.А. Звичайно, таким чином можна трактувати лист Мінюсту. Але в той час, ми вже працювали з розбудови цифрового телемовлення. І ми розуміли, що частот дійсно не хватає, що ці частоти вони і передбачались для розвитку цифрового телемовлення. І тому проводити конкурс ми не вбачаємо можливим, бо дійдемо не тільки до кожної хати там десь в Луганській області. Ми не дійдемо до  окраїн Києва, якщо ми  так будемо робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, в мене є уточнення.

СТЕЦЬ Ю.Я.  У мене єдине уточнююче запитання, і в  принципі, я думаю, що  все і так зрозуміло.

Уточнююче запитання звучить наступним чином  дослівно, "де в офіційній інформації колективного органу Нацради, який я цитую є хоча б одне слово або репліка, або фраза, яка звучить і означає, що виключно, якщо буде судове рішення, то тоді Нацрада проведе прозорий, чесний конкурс. Прес-реліз в мене.  Якщо хочете, я вам його дам.

 МАНЖОСОВ В.А.  Я розумію ваше питання і можливо я розумію, що ви хотіли сказати. що ми свою таку позицію лист Мінюсту, відповідь Мінюсту   не озвучували публічно. Але ми розуміємо, що судові справи стосовно цієї історії, вони продовжуються.  Ми не можемо  зараз займати офіційну позицію і сказати: ми відмовляємось від проведення конкурсу. Якщо суд, кінцеві інстанції судові…

 СТЕЦЬ Ю.Я. А який ще суд ви хочете? Вже всі суди наші … Які ще суди?

 МАНЖОСОВ В.А. А скажіть, будь ласка, ви не знаєте, що ТVI продовжує судову  справу проти нас в наших судах і в  міжнародних судах.

 СТЕЦЬ Ю.Я.  Значить в наших судах ТVI не продовжує. Якщо ви не знаєте, я можу вам повідомити про що, про Вищий адміністративний суд, господарський, вибачаюсь, прийняв рішення, яке в Україні не може переглядатися,  теза номер один. Теза номер два. І журналісти телеканалу ТVI, і журналісти 5-каналу  звернулися  до європейських судових інстанцій про порушення їх прав. Жодного відношення ці судові процеси не  мають до можливості, чи неможливості розгляду питань Нацради по суті своїй і якимось чином  не впливають на діяльність Нацради.

А тепер ще раз, будь ласка, попереднє запитання  і хотілося б почути відповідь. Ви наголошували на тому,  що в вашому офіційному повідомленні є інформація наступного ґатунку, що виключно після того,   як будуть судові рішення, Нацрада проведе прозорий конкурс. Я вам кажу, дивлячись в очі: ви брешете!  В прес-релізі офіційному цієї інформації не має.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную…

 СТЕЦЬ Ю.Я.  Скажіть, будь ласка,  які були заяви, будь ласка, я вас почую.

 МАНЖОСОВ В.А. Були всі заяви Національної ради і членів національної ради, і на брифінгах вони  звучали, відповіді на ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Якщо дозволите, одну репліку я скажу по цій темі.  Просто ми зайшли вже в емоційну таку площину, тому дозволю собі теж бути емоційним.

Дивіться, яка виходить ситуація. Впродовж минулого року, це найгостріша тема, яка стосувалася  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Не було жодної іншої теми, яка хоча б близько підійшла по суспільного резонансу от порівняно з цією темою.

Друге – це та тема, яка разом із "Чорноморкою" з іншими ситуаціями опустила Україну на 42 позиції в рейтингу "Репортери без кордонів" і та тема, яка змусила перерейтенгувати Україну з рейтингу "Freedom House" з вільної в частково вільну. Я закінчу думку. Я закінчу…

БОНДАРЕНКО О.А.  ….давать такие оценки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено, я зараз закінчу, я зараз закінчу.  Я  закінчу свою думку і кожен з членів комітету висловитися.

БОНДАРЕНКО О.А. Только, пожалуйста, соблюдайте этикет…

ГОЛОВУЮЧИ. Я закінчу свою думку. Оскільки мене перервали, я почну з початку.

Ця тема, не було і близько жодної іншої теми, яка викликала б настільки скандальний суспільний резонанс, як тема "5 каналу" і "ТVІ". Ця тема ввійшла в резолюцію Європарламенту, Єврокомісії, постанови ПАРЄ. Це одна з тем, які упустили Україну на величезну кількість позицій в усіх рейтингах свободи слова і так далі.

Далі. Я думаю, що з цією темою прямо пов'язувалася репутація Національної ради в новому складі. З самого початку чекали, як Національна рада буде поводитися із цією темою. І були оптимістичні заяви. І ви знаєте, що серед членів комітету були різні думки по тому старому конкурсу. Серед нас є ті, які вважали, що конкурс був правильний і ті, які вважали, що неправильний.

Але в чому були єдині – в тому, щоб знайти нормальний, людський, зрозумілий для ринку вихід з цієї ситуації. І ми чули правильні і обнадійливі заяви з боку Національної ради. І ми бачили два юридично нормальних шляхи. Це або переголосування цього конкурсу, тобто повторний конкурс, або завершення того конкурсу, який розпочався у вересні 2009 року. Він же ж не закритий цей конкурс? По ньому ж то не підвилися підсумки? І цей конкурс оголошувався під конкретний формат. І в ньому були конкретні учасники. І  я не розумію, що заважає Національній раді в цьому сенсі довести до пуття, хоча  б той конкурс, який оголошувався в 2009 році?

Останнє скажу по-людськи. У мене викликає велике людське розчарування, що серед восьми членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення немає хоча б одного члена Національної ради, який би міг би публічно прояснити логіку для ринку і якось, ну, вийти на якісь речі, які дадуть рішення і з точки зору здорового глузду, і з точки зору людської справедливості. Це не додає бажання голосувати за звіт Національної ради. Вибачте за емоції.

БОНДАРЕНКО О.А.  Отдельным членам команды….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу за себе. У нас же ж кожен за себе. Хто хотів би висловитись по цьому і іншому?  Віктор …….

БОНДАРЕНКО О.А.  Дело в том, что, очевидно, идет  перекос, когда Андрей Витальевич, выступая, имеет в виду, наверное, весь комитет. У нас уже были неоднократные разговоры внутри комитета о том, что Андрей Витальевич выступает лично от себя, не обобщая. Это первый момент.

А второй момент, насколько я понимаю, наверное, если бы состоялся конкурс на эти частоты, то обвинения были бы уже в другом, что эти частоты уже кому-то присмотрели из провластной команды. Поэтому, знаете, как бы не поступил Нацсовет в этом случае, вы всегда будете недовольны. И я бы хотела сказать, что, если уж обсуждать именно этот момент, то, ну, хотя бы как минимум заинтересованные в этом лица со стороны "5 канала" и "TVI" должны воздержаться. Потому что всегда возникает вопрос, кто говорит, почему, чьи интересы он представляет и так далее. То есть большая доля субъективизма в том, что звучало здесь. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Уколов.

УКОЛОВ В.О. Власне, я хотів, звичайно, почути якісь коментарі ще від Нацради, але все-таки задам своє питання. Ви не дивуйтесь, будь ласка, бо ви прийшли на Комітет з питань свободи слова і ті скандали, які були торік, вони справді стосувалися цього моменту. Так-от, для того, щоб якось узагальнити ситуацію, будь ласка, дайте відповідь на два питання. Але дайте відповідь, а не відмовчіться.

Перше. Скільком опозиційним телеканалам ви видали частоту в 2010 році? Я маю на увазі телеканали, які належать політикам або, скажімо, діячам, що підтримують опозицію.

Друге питання. До скількох телекомпаній, що належать представникам влади, ми так само не сьогодні народилися і знаємо, що таких багато, Нацрада застосувала санкції або відібрала ліцензію на якесь місто минулого року. Бо на мою думку, як народного депутата від опозиції, Національна рада не може бути репресивним органом щодо свободи слова або опозиції. Дайте відповідь на ці два питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Анатолійовичу, у мене до вас пропозиція, Володимире Анатолійовичу, щоб ми виграли час. Може ми зберемо зараз запитання і коментарі, які ще є, і потім у вас буде можливість підсумувати все це по факту, якщо не заперечуєте.

 

_______________. Ні, чекайте, чекайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на правах головуючого просто пропоную такий сценарій, тому що ми вже з вами більше години працюємо.

МАНЖОСОВ В.А. Давайте ми краще відповімо відразу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Анатолійовичу, я на правах головуючого все-таки пропоную таким чином піти. Чи є ще запитання до Національної ради чи до членів  Національної ради. Може, репліки якісь є?

ЛАНДІК В.І. Я хочу уточнити у свого сусіда, колегу, що коли він каже, що дає наша Нацрада партіям. Не партіям вона дає, а ТРК вона дає ліцензію.

Но я хотів би друге запитати: а кому з місцевих телерадіоорганізацій, не ваша, а та, дала… Чи ваша давала? Чи яка давала?

_______________.  Ми говоримо про звіт цієї Нацради за 2010 рік.

_______________.  Кому дали, кроме "Інтеру", ТВі і "5"? Даже якусь Кацапетовку на три хати, і ту віддали вам трьом.

Тому, якби  там було поділено чесно, я б з вами був би двома руками, а поки там нечесно, я трьома з вами.

_______________.  Кто говорит, як каже пані Бондаренко…

(Вимкнено мікрофон)

СЕНЧЕНКО А.В.  Спасибо. Уважаемые коллеги, у меня просто маленькая реплика. Я, будучи членом другого комитета, по вопросам правосудия, вот внимательно прочитал все судебные решения, которые касались Пятого канала и ТVI, и я поддерживаю коллегу в том плане, что сегодня при наличии разъяснения Минюста ничего не мешает вам провести тот самый обещанный открытый конкурс.

А что касается реплики нашей коллеги Елены Бондаренко о том, чтоб были бы в этом случае обвинения в том, что там под кого-то проводят, то здесь тоже рецепт предельно простой: проводите тот самый обещанный открытий конкурс и тогда не будет никаких обвинений. Спасибо.

БОНДАРЕНКО О.А. Я хочу, коль уж прозвучала моя фамилия, хочу сказать, что для БЮТа все, что не ему, все плохо. Поэтому в данном случае какой-бы конкурс не состоялся, если господин Абдулин или господин Сенченко, или "господин Х", который имеет бютовский мандат не получат ничего, тогда этот конкурс очень плохой и очень коррупционный, если же получит, то это – справедливый конкурс.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Лена, скажи, что, Хорошковский перешел в БЮТ? Я что-то не понял. Он же ж монополист на медиарынке.

БОНДАРЕНКО О.А. Я к тому, что нужно быть либо объективным всегда…  (Шум у залі)

СТЕЦЬ Ю.Я. Я просто, может, не знаю, может, Хорошковский в БЮТе уже.

БОНДАРЕНКО О.А. …Да? Либо тогда вы не объективны.

 (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмінялися політичними люб`язностями. Хто з запрошених… Колеги! Хто з запрошених гостей хотів би висловитися? Ольга Большакова, да?   

БОЛЬШАКОВА О.А.   (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, почули. Юрій Стець, потім – Нацрада. І будемо голосувати вже. Я думаю, що…

СТЕЦЬ Ю.Я. Колеги, я два слова буквально, колеги, я два слова буквально стосовно листа від ІТК до Голови Верховної Ради. Знаєте, індустріальний телевізійний комітет насправді, якщо може хтось не знає, 75 відсотків ринку представляє і насправді є органом асоціації, яка представляє інтереси, наприклад, таких телеканалів, як "Інтер", "НТН", "ТЕТ", "М1", "М2", "1+1", "Україна", "СТБ". Так от індустріальний телевізійний … Більше, да, більше немає, вибачте. Так от індустріальний телевізійний комітет в резолюції своїй пише наступним чином, вважають, що є підстави дійти висновку про незадовільну діяльність Національної ради. Знаєте, колеги з Національної ради, що це означає? По факту, це недовіра індустрії до діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це все, що я хотів сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зараз буде можливість в Національної ради висловитися в охочих членів ради, і будемо голосувати. І голосуємо.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дамо можливість висловитися по останніх запитаннях і голосуємо.

МАНЖОСОВ В.А. Да, будь ласка. Ну, я спробую відповісти на запитання, хоча вони, деякі з них ставляться таким чином, що відповідати, відповідь уже у самому питанні і є.

Стосовно двох запитань, які були у шановного пана Віктора Уколова до Національної ради. Ну, я скажу так, що ви – народні депутати, ви – законотворці, введіть, будь ласка, до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", щоб у ліцензії була графа "опозиційна партія" чи "провладна партія", і ми тоді будемо мати можливість надати, до скількох там були застосовані санкції, до яких там не було.

Бо, ви знаєте, я, думаю, що і ви теж, вперше почули, що  канал ТVI – опозиційний канал тільки після того, як виникла ця історія з частотами. До цього не було такого опозиційного каналу, як ТVI.

Стосовно зауважень, листа до Голови Верховної Ради України. Я дуже добре знаю, що таке ІТК, як представник телекомпанії України я    представляв телеканал "Україна" в Індустріальному телевізійному  комітеті, і я знаю, що цей лист не затверджувався рішення  ІТК.  Цей лист підписаний виконавчим директором Котенко. І я маю багато сумнівів у тому, що це є  офіційна позиція нашої телевізійної індустрії. Дякую.

_______________.  (Не чути)

 МАНЖОСОВ В.А. Я сказав, що це не рішення ІТК, це є лист  виконавчого директора Індустріального телевізійного комітету.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я вибачаюсь, може я помиляюсь, але там  чітко вказано, що Індустріальний телевізійний комітет – це галузева асоціація, що представляє інтереси телевізійного ринку України,  ІТК об'єднує і далі іде перелік каналів.

МАНЖОСОВ В.А.   Це просто шапка бланку.

СТЕЦЬ Ю.Я.   Це не шапка бланку…..

МАНЖОСОВ В.А.  Подивіться.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я перепрошую, я можу вам дати це рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Панове, давайте залишимо це Індустріальному телевізійному комітету. Які будуть пропозиції по звіту? Прошу вносити пропозиції.

(Не чути)

Чи є інші пропозиції? Не приймати? Є пропозиція не приймати. Тоді ми готові голосувати,  шановні члени комітету?

Тоді хто за те, щоб прийняти звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік? Я попрошу секретаріат помогти мені з формулюванням. Ми до відома його беремо, так чи як це?

Хто за те, щоб прийняти звіт до відому, прошу голосувати. Раз, два… п`ять голосів. Хто проти такого рішення? Три голоси. Утримався? Один голос.

Рішення ухвалено п`ятьма голосами.

Я можу привітати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, що ви через комітет провели ваш перший звіт у цьому складі. Сподіваємося, що сьогоднішнє обговорення воно додасть вам тільки позитиву в майбутній роботі.

І перейдемо до другого  запитання. У нас є…

Шановні члени комітету, давайте… Шановні члени комітету! Шановні члени комітету! Володимир Іванович, верніться до нас, будь ласка.

Друге питання,  питання великого суспільного резонансу – це конфліктна ситуація навколо телерадіокомпанії "Чорноморська". У нас присутні обидві сторони конфлікту: це і телекомпанія, і Національна  рада. І я попрошу… Хто від  Чорноморської радіокомпанії?

СЕНЧЕНКО А.В. Если можно, коллеги.

Ну с учетом того, что время немножко спрессовалось и с учетом того, что я в течение 5 лет на этом канале еженедельно выходил в эфир в качестве ведущего "Общественной политической программы". Мы договорились, что я доложу ситуацию, а Татьяна Александровна Красикова, президент, ответит на вопросы, если таковые будут.

Уважаемые коллеги! Я прошу обратить всех внимание, особенно членом Национального совета на то, что речь идет о телекомпании, которая по возрасту старше Национального совета. Телекомпания 18-й год в эфире. Она, если не самая старая, то может быть в двойку, в тройку самых старых частных телекомпаний в Украине входит. На полгода  больше в эфире, чем НТВ.

За это время телекомпанию 6 раз пытались закрыть. Методы были разные –  от рубильника до попытки лишить лицензии. Каждый раз это сочеталось с каким-то очередным политическим этапом в жизни страны, как то выборы Президента, выборы парламента или иные какие-то, так сказать, сложные политические этапы. И, на мой взгляд, то, что при разных властях, но эти шесть попыток были, как раз говорит о том, что эта телекомпания не кланяется никаким органам власти, какой бы цвет они не носили.

Конфликтная ситуация возникла в связи с тем, что у телекомпании есть две лицензии. Всего двадцать пунктов вещания: 17 входит в одну лицензию и 3 входит в другую. Основная сеть, то есть 17 пунктов, по ним лицензия заканчивается в 2015 году. И по трём пунктам вещания, это три передатчика расположены в сельских районах, но затрагивающие по сути дела интересы телезрителей пяти сельских районов Крыма, по этим трём пунктам вещания лицензия заканчивается 28 мая. "Черноморка", как и положено, обратилась в Национальный совет, подтвердив свое желание на продление на следующий срок этой лицензии, а она обладала этой лицензией в течение 7 лет последних.

Так вот, обратилась за продлением и, как считает менеджмент телеканала, не было никаких оснований и беспокойства по поводу рассмотрения этого вопроса на заседании Национального совета. В то же время, по той информации, которая есть у нас, на заседании Национального совета докладывалась, ну скажем так, неблагоприятная информация о наличии замечаний и предупреждений Национального совета. В частности было сказано, что есть там более трёх, или три, предупреждения, и вообще это телекомпания, как говорят, с тяжёлой историей.

В чем тяжесть истории, я не понимаю, но речь шла, первое, о предупреждениях, вынесенных в 2000 году, 11 лет назад. Это предупреждение касалось выполнения лицензионных требований по лицензии, которой сегодня у "Черноморки" нет. Следующее, речь шла о предупреждении, вынесенным в 2007 году. И это предупреждение отменено решениями судов двух инстанций, вступивших в законную силу. Речь шла о попытке Национального совета лишить в прошлые годы "Черноморки" лицензии, в сложные политические периоды, и о решении, которое также отменено судами и эти решения судов вступили в законную силу.

И по сути дела, единственное решение, о котором можно было правомочно говорить при рассмотрении этого вопроса, касалось предупреждения, вынесенного 15 декабря прошлого года. Вот у меня это решение, где написано вынести предупреждение и дать "Черноморке" месяц на устранение замечаний, нормальный рабочий вопрос. Вот эти замечания, которые были предъявлены "Черноморке", но я буквально минутку хочу обратить ваше внимание на суть этих замечаний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може зосередьтеся на пропозиціях, що ви пропонуєте в цій ситуації зробити, є Нацрада перед вами, є комітет, який хоче вас підтримати в тому, щоб…

СЕНЧЕНКО А.В. Коллеги, я все-таки вынужден минутку еще обратить ваше внимание и занять, потому что наши предложения они были изложены и я встречался с уважаемым Владимиром Анатолиевичем, я расскажу, да. Было пять членов Национального совета и, более того, "Черноморка" написала письмо такого содержания, что наверное произошло недоразумение, то есть, наверное, я так не вижу издалека. Суть в общем-то в чем, что когда рассматривался этот вопрос, фигурировали решения Национального совета, отмененные решениями судов. И в связи с этим мы написали о том, что видимо произошло недоразумение, может быть старые решение, которые сегодня не действуют, но каким-то образом были приняты во внимание и просим пересмотреть.

Тем не менее, как мне вчера об этом сказал, позавчера, уважаемый Владимир Анатолиевич, Национальный совет не согласился с идеей пересмотра. Поэтому я вынужден все-таки пару слов сказать о единственных замечаниях, которые были, скажем так, выявлены и по которым было предупреждение, и которые были исправлены в срок, установленный Национальным советом. Это касалось, первое, что украинский язык присутствует на "Черноморке"  на 41 процент при лицензионном требовании –  50, но при этом не учитывались фильмы и реклама на украинском языке. Здесь же указано, что в общей сложности 63,3, при лицензионных требованиях – 50. Какая статья закона позволяет исключать фильмы на украинском языке при подсчете,  я не знаю, я не нашел такой статьи.

Дальше, что указано в  качестве замечаний о том, что увеличено количество научно-просветительских передач, - и это, оказывается, большой изъян. То есть это грубое нарушение программной концепции. Вслушайтесь, увеличен количество, объем детских передач на один час и 10 минут в неделю и уменьшено количество фильмов. Да, компания увеличила объем собственной продукции. Да, речь шла  о том, что мониторили в период осенних детских каникул. Да, общественно-политические передачи тоже были увеличены, потому что, значит, шли выборы Президента.

Дальше больше, извините, в качестве замечания записано о том, что во время мониторинга шла реклама кандидата в Президенты от Партии регионов Виктора Федоровича Януковича с, то есть это официальный его рекламный ролик, так сказать, как кандидата в Президенты, в котором использовалось изображение Президента. Ну, то есть там соответствующий указ, точнее, это, извиняюсь, это по местным выборам.

Шли местные выборы, да, и так сказать, Партия регионов в своем официальном ролике, который прошел, там, избирательной комиссии, там, был, так сказать, предъявлен, согласован, использовала образ Президента. Хочу сказать, по всей стране Партия регионов использовала этот образ и на каждом биг-борде. Ну, еще раз, это официальный ролик Партии регионов, Партии регионов.

Да. Так вот. Другими словами, уважаемые коллеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дамо можливість Андрію завершити.

СЕНЧЕНКО А.В. Да. На момент рассмотрения этого вопроса те предупреждения Национального совета, которые были предъявлены членам Национального совета - не действовали. Единственное предупреждение было – все замечания исправлены в срок, который был установлен Национальным советом, об этом Национальный совет был информирован Черноморской телерадиокомпанией в письменном виде. Есть резолюция представителя Нацсовета, что он  знаком  с этим отчетом об исправлении замечаний. И есть такой же отчет представителя Нацсовета, который говорит о том, что эти замечания устранены.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас також присутній директор телерадіокомпанії  Тетяна Красікова, президент телерадіокомпанії. Я так розумію, що   неприємності у телекомпанії і у неї особисто зараз зводяться не тільки до   зараз конфліктною ситуацією з Нацрадою. Правильно? Якщо можна коротко введіть нас у курс справи і далі Національна рада.

КРАСІКОВА Т.О.   Я руковожу компанией  16 лет из  18. Мы много раз получали лицензии. Абсолютно правильно сказал Андрей Виленович,  наша  жизнь никогда не была легкой. Не зависимо  от власти она вообщем-то не бывает легкой. Но так трудно не было никогда, потому что, начиная с марта прошлого года…Ну вот если говорить за  2010 год, у нас более 40 раз  почтили своим вниманием разные контролирующие органы, более 40 раз. Значит,  нас проверяет прокуратура, нас проверят УБОБ  8 месяцев, нас проверяет налоговая милиция. Радиотелевизионный передающий центр увеличил стоимость нашего вещания,  предложил нам увеличить стоимость вещания  по сравнению  с прошлым годом на  43 процента. В то время как концерн в своих рекомендациях сказал там 9,6 предположим. 

Одновременно  у нас резко ухудшилось качество сигнала. Мы судимся  с РТПЦ. У нас начали ломаться передатчики, наши собственные передатчики, которые  мы купили, у нас 13 собственных передатчиков. Мы сами получали …

_______________. Но  ломаются почему на объектах  РТПЦ.

КРАСІКОВА Т.О.  Да, и первый  раз за 16 лет они отказываются  их ремонтировать. Мы вынуждены их забирать и относить. Резко ухудшилось качество  сигнала вообще по Крыму. Яне думаю, что это случайно. 

Кроме того, ну вот решение Национального совета, которое меня, например, очень удивило. Я видела, я знаю, знакомилась с актом нашей проверки. И за  16 лет это первый раз, когда нас наказывают таким строгим образом за формальное нарушение лицензии. Всегда считалось, что если ты делаешь больше своего продукта, то это хорошо. А мне говорят: "нет, вы должны придерживаться лицензии".

Поэтому для нас это было… Тем более, что это сельские районы. По большому счету, эти частоты никому не нужны. Я так думаю. Поэтому я считаю, что это было… ну предвзятое мнение и вот этот акт я иначе, как вот придирками назвать не могу. Потому что, если говорить о форме, да, мы нарушили. Но если говорить о содержании, о духе закона, то мы ничего не нарушили.  Мы, кстати сказать, очень законопослушный канал. У нас ведь как Советском Союзе нет секса, нет эротики, нет жестокости, нет насилия. Мы не призываем к свержению существующего строя. Мы всех пускаем на свой канал. Многие из присутствующих здесь на нашем канале были и знают, что это за канал. Мы абсолютно корректны. Поэтому я считаю, что все это вместе взятое, кроме того власть на месте не хочет ходить в наш эфир, запрещаем своим служащим ходить к нам в эфир, вообще чиновникам, и они, как правило, не хотят идти к нам в эфир и не хотят аккредитовать нас на свои мероприятия.

Ну и кроме того, существует запрет, негласный запрет на то, чтобы размещать на Черноморской телерадиокомпании рекламу. Людей просто вызывают и говорят: "Тебе что, некуда деньги нести? На Черноморскую телекомпанию рекламу не носить!"

В результате мы живем и боремся и, как говорится, "нам бы ночь простоять да день продержаться". Люди работают. Мы продолжаем  работать, несмотря ни на что.

Ну я уже не говорю  о том, что есть уголовные дела, которые заведены и на телекомпанию, и персонально на ее руководителей. Я лично рассчитываю безусловно это как давление. Причем давление абсолютно беспрецедентное  со всех сторон. Наверное тот, кто имеет право давать команду, какую-то команду дал. Для того,  чтобы нас или просто не стало, или чтобы мы изменили свою позицию, политику. Поэтому мы обращаемся ко всем общественным организациям.

Я благодарна комитету за то, что нашли время разобраться с нашим вопросом, и коллектив надеется на то, что все-таки может быть как-то случится так, что в нашей демократической стране  единственная в Крыму независимая от власти телекомпания получит право  и возможность работать.

И буквально два слова о лицензии. Вот то, что касается не Черноморской телерадиокомпании, а то что касается всех телекомпаний. В 2009 году была изобретена форма лицензии, вы знаете, эта форма не дает возможности не только работать, она не дает дышать. На семь лет мы получили лицензию, там зарегулировано все, даже и другое, інше, нас заставили зарегулировать. То есть вот інше состоит из четырех позиций реклама, одежда канала, телеторговля и анонсы, ничего другого в інше я не могу отправить. И у нас есть спортивная программа, куда ее ……… отнести, проверяющие говорят это развлекательная программа, какая она развлекательная, то есть и так дальше, то есть у нас есть масса вещей. Вот прежняя форма, она давала какую-то возможность.

И потом, мы считаем, исполнение лицензии по суткам, но если кто-то работал в телевидении это живое дело, не может быть так, чтобы каждый день точка в точку мы выполняли лицензию, за неделю да, за месяц да, но не за сутки. Сорвалась программа, не поставили программу, заболел журналист, что-то изменилось, но я должна час дать на новости, сколько сюда, то есть возможности маневра нет и это останавливает творчество. У меня главный редактор превратилась в статистика, она сидит и все время считает сколько здесь процентов, а сколько здесь процентов. Поэтому я бы очень просила Национальный совет вернуться к форме лицензии, когда-то она была, первая наша лицензия, состояла из двух листочков. Теперь изобретены термины, которых в общем-то, как я понимаю, нет в законе, научно-популярные, еще какие-то и так далее. То есть, я бы очень просила.

Нет, на добу, все на добу. До того она была тоже на добу, но она была не такая жесткая.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, пані Тетяно.

Передаючи слово Національній раді, я просто хотів би сказати, цікаво подумати, що з цим можна робити далі, тому що ми зараз можемо потратити два дні, щоб з'ясувати що сталося, кожен залишиться при своїй думці. Телекомпанія абсолютно унікальна, вона займає  особливе місце в Криму.

Ми знаємо, що складний рельєф, і купа місцевих нюансів, вони роблять взагалі особливу роботу. Там багато в чому телекомпанія робить ту роботу, з якою не справляється державна телерадіокомпанія. Що з цим можна зробити, хотілося б почути від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

МАНЖОСОВ В.А. Дякую. Я, дійсно, погоджуюсь з президентом компанії, коли вона казала про проблеми, які стосуються ліцензійного бланку, такі проблеми є і, до речі, ми ЕТК пропонували надати пропозиції до бланку ліцензій, яким чином це можна регулювати. Бо дійсно, коли там до 10 відсотків процентів записуються якісь передачі спортивні чи там інформаційні, без будь-якого люфту, це неправильно. Але слово, як би от у нас тут за індустрією, яка може надати такі пропозиції.

Стосовно самого конфлікту і що з ним робити, ви знаєте теж, якщо компанія 18 років працює, то ви ж більш, аніж там якісь дрібні місцеві компанії, які там тільки почали роботу, вони знають, що якщо у вас кардинально змінюється програмна концепція, будь ласка, подайте до Національної ради заяву про зміну програми.

АБДУЛЛІН О.Р. … Що ви зараз говорите, ви думаєте, що ви говорите.

МАНЖОСОВ В.А. Я думаю.

АБДУЛЛІН О.Р. Тут сидять люди. Де назвіть, де ……… змінилась концепція.

_______________. Детские каникулы, должно быть больше детских передач.

МАНЖОСОВ В.А. Ви знаєте, коли Національна рада приходить з перевіркою до телекомпаній і виявляє там порушення, то у всіх телекомпаній завжди знаходиться відповідь, директор там захворів, редактор там у відпустці, рубильник там виключали і ще щось. Повірте, будь-яка телекомпанія, до якої ми виявляємо порушення, завжди проблеми з'являються тоді, коли приходить перевірка Національної ради.

УКОЛОВ В.О. Приклад генеральної зміни концепції наведіть, будь ласка.

МАНЖОСОВ В.А. Так я ж за це і кажу.

_______________.За що?

МАНЖОСОВ В.А. Що зміни, які відбулися в наповненні програмної концепції телерадіокомпанії "Чорноморська", чорноморська телерадіокомпанія, вони ж не були там відсоток-два, а п’ять, десять відсотків. А що тоді у вашому плані генеральна зміна концепції?

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Те, що зробив "К-1" і "Мегаспорт", це генеральна зміна концепції. Оце генеральна зміна концепції.

_______________.  Генеральна зміна концепції  буде те, що робити, приймати присягу, потім………

_______________ ……… помінялося 40, а не 10. Тобто, ви вважаєте, що зміна 5% мовлення є генеральною зміною концепції, так?

МАНЖОСОВ В.А. Ви хочете сказати, що ми повинні закривати очі  на порушення ліцензійних умов.

_______________ . Я хочу з'ясувати значення того, що ви сказали лише, ви зрозумійте. Ви сказали, генеральна зміна концепції, 5 процентів потім, ви сказали, помінялися в програмі.

МАНЖОСОВ В.А.  Я не сказав 5, сказав 10, більше.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми перейшли до обговорення, давайте зараз зробимо круг обговорення. Хотілося б почути, що з цим робити далі, тому що ми зараз можемо безкінечно виясняти.

Олена Бондаренко і далі – Андрій Сенченко.

БОНДАРЕНКО О.А. Вы знаете, не очень хорошая такая ситуация, когда мы обсуждаем своих коллег, но я бы хотела остерегтись с процентовкой нарушения.

А что такое 5 процентов корупции, например? 5 или 40 и так далее. 5 – это мало, 40 – это много, то есть все-таки давайте так, есть требования закона, даже 1 процент это есть нарушение, это первый момент.

Второй момент. Я бы хотела поинтересоваться у госпожи президента, госпожи Красиковой, скажите, пожалуйста, а вы общаетесь с коллегами на рынке, сколько у них в год таких же проверок как у вас. А я вам скажу, а у них не меньше. Поэтому ваш случай по 40 проверкам в год это не из разряда вон выходящий. Минуточку, я хочу сказать о другом, слава богу, что у этой компании есть действительно стойкие защитники, которые понимают, что это ненормально. Ребята, слушайте, я не буду. Саша, минуточку, ты потом выступишь, хорошо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі.

БОНДАРЕНКО О.А. Я хочу сказать о следующем, что вообще в принципе не нормальная ситуация, когда любая телерадиокомпания оккупирована  всеми  проверяющими органами, который каждый месяц, каждую неделю сидит. Вот о чем  надо говорить. Просто для нас это самый показательный случай. И хорошо, что у них  есть такие руководители, которые решили отстоять свои интересы и пришли сюда. Так ведь? Так.

Я хочу еще задать один вопрос. Может он не деликатный, но он очень важен для понимания, почему здесь находится господин Сенченко.  Господин Сенченко, какое лично вы или ваши родственники, или близкие друзья имеют непосредственное отношение к этой компании?

СЕНЧЕНКО А.В.  Рассказываю. Я являюсь… Нет, одну секундочку, я являюсь первоначальным учредителем и создателем этой телекомпании 18 лет назад.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо больше. Поэтому я хочу просто предложить господину Сенченко в дальнейшем обращать внимание на проблемы других теле и  радиокомпаний такие же,  не только на свою. Вы понимаете, получается  так, что вы свою защищаете, а остальные вам на самом деле вообщем-то  как бы  и не нужны.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

БОНДАРЕНКО О.А.  И еще два момента.

_______________. Луганские телекомпании защищали тоже вот.

БОНДАРЕНКО О.А.  И еще два момента. Если бы Национальные  совет чувствовал себя виноватым, я так понимаю, то вот это письмо, ну я его, правда,  почеркала, которое нам прислал Национальный совет с просьбой самостоятельно даже выйти  с рассмотрением этой ситуации, его бы не было, они бы спрятались. Они вышли первыми на парламентский комитет и попросили рассмотреть ситуацию, потому что на самом деле, к сожалению, мы сейчас с вами  можем долго рассуждать, но нарушения были. Они были  зафиксированы, здесь есть ссылки  на статьи  Закона о телевиденье не только по программной концепции, но еще и про рекламу. Об этом все забыли. То есть мы с вами можем спорить и дальше, разбираться  в деталях, но эта формулировка есть.

И еще один момент. Я думаю, что в любом случае за "Черноморку"  заступаться  надо, потому что это наши коллеги и потому что это одна  из крупных и  телекомпаний, которая работает, действительно, очень долго на рынке Украины.

Но предупредить других, кто попытается спекульнуть этой ситуацией. Как правило, и сейчас это очень заметно, что за 80 процентами криков о нарушении свобода слова, как правило, стоит нарушение, некомпетентность, субъективность и так далее.  То есть для некоторых, я подчеркну,  для некоторых  это  уже стало просто как  отче наш, ширмой  для того, чтобы покрыть свои нарушения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  Андрій Сенченко, Лариса Мудрак і Сергій Веліжанський. (Шум у залі)

СЕНЧЕНКО А.В. Коллеги, я еще раз прошу, чтобы мы вслушались в ситуацию, ведь бланк лицензии, слава Богу, не законом утвержден. И вот давайте себе представим, есть Крым, Крым живет совершенно иначе как курортный регион. И есть лето, естественно больше должно быть краеведческих передач о достопримечательностях Крыма и так далее, меньше каких-то общественно-политических.

Дальше, есть школьные каникулы в любом регионе. Ну, не может быть, чтобы в школьные каникулы детских передач было столько же, сколько в учебное время. Это абсурд и  это не вопрос там, что кто-то заболел и чем-то там оправдывается, так сказать, рубильник не включили или что-нибудь сгорело. Это просто абсурд, которые заложен сегодня вот в этом в такой схеме, так сказать, лицензирования.

Дальше, есть праздники. Ну, в праздники, так сказать, естественно люди хотят … очевидно, на эту тему. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Аргументація зрозуміла.

СЕНЧЕНКО А.В.  Один момент в отношении рекламы. Давайте вот подумаем немножко. В Крым  приезжает в год сейчас порядка 7 миллионов туристов. Из этих 7 миллионов порядка полутора миллионов, которые говорят на  украинском языке. Приезжают белорусы, россияне и так далее, остальные говорят на русском. И в чем ситуация? Когда мы рекламируем  товары и услуги  крымских производителей на украинском языке для, еще раз  говорю, для …

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 СЕНЧЕНКО А.В.  Так давайте, это я … Это я в постановочном плане, в постановочном плане. По крайней мере для туристских регионов считаю, что здесь не должно быть никакой политики, это экономика страны.

БОНДАРЕНКО О.А.  Вы понимаете, наши политики не хотят отмечать такой факт.

СЕНЧЕНКО А.В. Давайте мы начнем с туристских регионов и все будет нормально. Уберем политику  из этого вопроса.

Коллеги,  я еще … Я прошу прощения, еще два маленьких момента. Вот то,  что Татьяна  Александровна сказала, это проявление монополизма со стороны радиопередающего центра. 14 из 20 передатчиков принадлежат  "Черноморке", они все равно берут как за свои и при этом при том, что Концерн РРТ на 9,6 увеличил  на этот год тарифы, они на 42,1 пытаются применить к "Черноморке". Поэтому один из вопросов - это просьба  комитета обратиться в Антимонопольный комитет для расследования этой  ситуации. Еще один момент …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ситуації з передатчиком, да? Я для стенограми, щоб було …

СЕНЧЕНКО А.В. Да, с установлением тарифов на услуги радиопередающего телевизионного  сигнала.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому Антимонопольний, Андрій?

СЕНЧЕНКО А.В. А потому что они монополист в данном случае радиопередающий телевизионный центр.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

СЕНЧЕНКО А.В. И в Концерн РРТ, наверное, да.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лариса Мудрак. Далі – Сергій Веліжанський

СЕНЧЕНКО А.В.  Нет, одну  секунду. Коллеги, я прошу прощения.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій, якщо можна, коротенько.

СЕНЧЕНКО А.В. Просто Татьяна Александровна умолчала, так она скромно сказала уголовные дела и так далее. Вот президент телекомпании сегодня находится на подписке о невыезде и специально получала разрешение судьи на то, чтобы приехать сюда. Знаете, что я вам хочу сказать. Там 7 эпизодов, могу  все рассказывать, но самый показательный.

Был телемост (Севастополь с центральной площади Нахимова – Симферополь), посвященный протесту населения Крыма и Севастополя против строительства  угольного терминала в Севастополе. Нам к счастью, удалось не допустить это строительство. Так вот налоговая милиция завела уголовное дело. И они пишут, что, извините, бестоварная операция была,  когда был эфир, на который арендовали  ПТС.  И невозможно было этот эфир провести без аренды ПТС. Бестоварная операция, уголовное дело, подписка о невыезде и так далее. Вот о чем идет речь.

А вот у меня хронология проверок: каждую неделю 6 проверок ОБЭПа – откатились, ничего не получилось; 8 проверок налоговой службы, уголовное дело; допросы ведущих ток-шоу политических в СБУ с требованием предоставить лицензию на то, чтобы вообще проводить политические ток-шоу.  Ну все уже. Что еще можно сказать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Мудрак.

МУДРАК Л.М. Боже, ще  раз дякую за діалог. Тому що, я думаю, що  без діалогу ми один одного ніколи не навчимося чути. І дуже хотілось би, щоб діалоги були без хамства, без образ, тому що ми інакше тоді один одного не почуємо.

З приводу "Черноморки", будь ласка, попробуйте почути нас. Ми вже говорили і дуже дякуємо, пане Андрію, що ви до нас приходили, і ми тоді говорили вам про ситуацію, яка склалася. Три попередження. За останні   півроку  ТРК "Київ" -  чотири попередження. Вони вийшли на конкурс, вчора отримали свою частоту, історія з чистої сторінки. Компанія "Оріон ………", про яку говорив Володимир Анатолійович. Компанія "Алюр" – така сама ситуація. Ви можете зробити такий самий крок.

Крім того, за останній рік при такій же ситуації, як у вас, компанія  "Схід плюс", "Сад плюс" і так далі. Тобто ви закликаєте нас на якихось порушників закривати очі, вибірково йти, а якимось порушникам все дозволяти. Ну це правда, це той шлях, який ви нам пропонуєте. Тому що таким чином, що робити з іншими компаніями, про які я сказала. У тому числі ТРК "Київ". Тому що така була сама ситуація: порушення Закону про рекламу, порушення програмної концепції, а відтак ліцензії. Тому, якщо можна, попробуйте нас почути. Шлях конкурсу, мені здається, абсолютно чіткий, прозорий, чесний і очевидний. Пріоритети попереднього мовника завжди враховуються.

І все ж таки у мене дуже велика подяка до керівника компанії, пані Тетяни. Якби ми частіше  бачились,  частіше говорили, повірте, знову ж таки  історія про ліцензію я тут чую перший раз від вас. Ніхто  з  таким проханням не звертався.  Єдине, що,  дійсно,  на громадських організаціях ми говорили проте, що було б добре, щоб громадські організації таку пропозиції  висунули. Вони, на жаль, не висунули. Я буду дуже вдячна, якщо такі діалоги будуть без маніпуляцій. Тому що маніпулюючи фактами, ми ніколи не доходимо істини і ніколи не вирішуємо проблем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Стець – репліка і далі – Сергій Веліжанський.

СТЕЦЬ Ю.А. Андрію Віленовичу, у мене до вас репліка. Значить Нацрада пропонує вам забути про вашу ліцензію, а потім вони зроблять новий конкурс, можливо, як  з "5 каналом" і з TVI, і, можливо, через 15 років ви, можливо, або не ви отримаєте цю ліцензію. Дай Бог, щоб не було такого, але  тут  є, очевидно, тиск і з боку правоохоронних органів, ну і, очевидно, з боку  інших  органів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Веліжанський,  Сергій Костянтинович.

ВЕЛІЖАНСЬКИЙ С.К. Національна рада розглядала питання про  ліцензію "Черноморки", користувалася попередженням, яке спростоване рішенням суду. У мене до вас, Володимире Анатолійовичу, питання. Скажіть, будь ласка, ви будете виконувати рішення суду чи ні. Це перше питання.

І друге питання. Ось мені зараз показали акт перевірки Чорноморської телерадіокомпанії. Тут написано: "загального обсягу мовлення (українською мовою) – 63 відсотка, мова ведення передач – 41 відсоток".

Згідно із Законом "Про телебачення та радіомовлення" ніякого іншого продукту, крім передач, телекомпанія взагалі не виробляє. Скажіть, будь ласка, як це зрозуміти.

МАНЖОСОВ В.А. Друге ваше питання, я скажу чесно, не зрозумів.

Стосовно першого  питання. У Чорноморської телерадіокомпанії було два попередження, які скасовані судом, і одне попередження, яке залишилось. І саме тому Національна рада відповідно до Закону України  "Про телебачення та радіомовлення", а саме пункт б) частини 7 статті 33 прийняла рішення про відмову в продовженні терміну дії ліцензій.

ВЕЛІЖАНСЬКИЙ С.К. Я перепрошую, хвилину тому пані Лариса сказала, що три попередження.  

МАНЖОСОВ В.А. Три попередження було оголошено. Три було оголошено, два  скасовані судом.

Що стосується вашого питання про виконання рішення суду. Ми будемо виконувати рішення суду любе. Ми сказали це стосовно того частотного… частотної сторін… ми сказали, що виконаємо будь-яке рішення суду.

Особисто я, коли був членом Національної ради перший раз і коли було рішення суду видати ліцензію на 48-й канал в місті Києві компанії "5 канал" тоді чи там…, здається, я голосував за те, щоб виконати рішення суду. І, власне кажучи, "5 канал" став центральним каналом саме після такого рішення Національної ради. Тому якщо ви не хочете користуватися можливістю, яка є у нас і підете до суду, і судові інстанції приймуть рішення про  продовження… про те, що Національна  рада повинна вам продовжити термін дії ліцензії. Безумовно,    ми таке судове рішення виконаємо.

Я ще окреме слово, я прошу не політизувати цю історію. Навіть у порядку денному, який прийнятий комітетом до сьогоднішнього розгляду, є позбавлення Національною радою ліцензії. Ніхто ліцензії не позбавляв.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я перепрошую. Ви, напевно, не читали, ви не читали порядок денний. Написано, пункт номер 2 про ситуацію навколо ТОВ "Чорноморська телерадіокомпанія".

МАНЖОСОВ В.А. Я користуюсь тим документом, який був …

СТЕЦЬ Ю.Я.  Ще раз. Покажіть, будь ласка, цей документ зараз.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Я перепрошую. От ви бачите цей документ, пані Ларисо, покажіть мій, будь ласка, підпис на цьому документі.

МУДРАК Л.М.  А щойно з документом Котенко, де був мій підпис…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз я запитую. Ви зараз казали, що на цьому документі є мій підпис. Покажіть мені мій підпис.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз, дозволите, я проясню. Я зараз попрошу. Обидва документи правильні, так? Тому що був порядок денний в першому вигляді, потім …

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте перед тим, як Оксана Єлманова поставить переможну крапку…

Я хочу прояснити ситуацію. Був порядок денний на вимогу члена комітету О.Бондаренко. Було уточнено формулювання порядку денного. І я сподіваюся, що в нинішньому і воно в новому формулюванні було підписано секретарем комітету.

Значить, Оксана Єлманова, Володимир Ландік, і будемо підбивати риску.

ЄЛМАНОВА О.М. Спасибо большое.

Я буквально два слова, может быть, повторюсь. Скажу, что, действительно, мое заключение, что мы, действительно, присутствуем на комитете, где информация вся открыта, потому что все, что здесь говорилось, ну, я думаю, что вряд ли сегодня средства массовой информации присутствующие могут сказать, что у нас какие-то темы замалчиваются.

Опять же апеллируя к фразе, Андрей, вашей, которую вы завершили и которая как бы, я надеялась отсидеться, давая возможность своим более продвинутым коллегам выступить, ну, поскольку они больше в теме, я – молодой участник вообще этого коллегиального органа, но фраза о том, что вот "вы коллегиальный орган" или "вы вообще стадо марионеток", ну, вот так я на самом деле прочувствовала это, только эта фраза меня заставила все-таки взять микрофон и сказать, что у нас очень много эмоций на сегодняшний момент проходит в нормальной работе именно этого коллегиального органа. Но я четко помню еще с университетских времен фразу о том, что "Юпитер, ты сердишься – значит, ты не прав". Там, где эмоции присутствуют, там уходит трезвая, нормальная логика.

Скажу так, что на самом деле, действительно, задача регулятора не соваться в рынок, не пытаться в нем креативить, а, проголосовав коллегиально, совместно, скажем так, провозгласив что-то в норму закона, уже дальше не дискутировать этот закон в рамках его выполнения. Поэтому, когда у нас присутствуют такие моменты, как с "Черноморкой", где на самом деле, демонстрируя опять позицию коллегиального органа, мы, даже подняв голосование, помню точно, что Лариса была против, ну, имеется ввиду "за", остальные – против. Это говорит о чем? О том, что у нас нет ситуации, которую нас сегодня… пытается… одну секундочку… которая пытается обвинить пресса: о том, что мы, действительно, стадо марионеток. Но на самом деле для меня как юриста понятно, что, если мы хотим дать возможность рынку развиваться, мы должны дать единые стандарты абсолютно для всех, единые стандарты. И если для одного на самом деле мы применили, скажем так, апеллируя к его 18-летнему опыту и так далее, каким-то другим, скажем так, положительным моментам, то это значит, что мы уже начинаем креативить. Это относительно одного вопроса.

Второй вопрос. Я с огромным уважением отношусь к господину Стецю лично. Я обожаю "5 канал", но опять же, защитив как-то, скажем, честное имя руководителя нашего коллегиального органа (Владимир Анатольевич, ваше, с вами не всегда мне лично получается тоже как бы без эмоций общаться; есть вопросы, которые… особенно языковой вопрос, который в общем-то у нас вызывает бурю эмоций), но я четко помню, что, и не раз заявляла о своей личной позиции даже на брифингах, что для меня тоже вот, анализируя  историческую привязку к вопросу "5 канала" и TVI, я, для меня вызывало удивление: как страна, стоящая на пороге, действительно, розбудови цифровой, начинает опять идти в дискуссию об аналоге? Каким образом вообще на тот момент состоятся конкурс? Уже не говоря о том, каким образом он состоялся? Поэтому когда мы не раз поднимали на закрытых совещаниях вопрос: а давайте Кабмину апеллировать, что они нам скажут? А давайте суд дождемся? Я сказала, что лично я в любом случае, даже если Кабмин обяжет, буду голосовать против того, что этот конкурс должен состоятся. Потому что логика этого конкурса мне не понятна с самого начала и она мне не понятна сейчас.

Несмотря на то, что я на самом деле, действительно считаю, что такие каналы, которые, я не знаю, как их сегодня назвать, там оппозиционные или каким-то другим словом, но любая информация должны быть. И вы знаете, просто хочется в общем-то сегодня, действительно, убрав эмоции, призвать к какой-то реальной ответственности, без спекуляции на теме свободы слова.

Просто вот именно это даст возможность нам самим не стирать белье на международной арене, потому что это нам не добавляет, знаете, красоты. Это все равно, что когда в семье двое дерутся, они должны найти в себе силы договориться и найти какие-то решения, а не пытаться бежать к соседу и рассказывать: моя жена или мой муж ведут себя плохо. Спасибо еще раз за сегодняшний открытый диалог, за все эмоции, которые, я надеюсь, что в нормальной работе эмоции должны уйти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, Віктор Уколов і будемо завершувати.

ЛАНДІК В.І. Относительно, что Сенченко говорит, отдельный регион. Да, Крым, все туда едут, знаю, там проверять будут. В Норильск никто не ездит на проверки, все – в Крым. Поэтому ждите, у меня –  20, у вас – 40, это из-за юга. Дальше по средствам доставки, вы за передатчики платите, а наши платят и за систему доставки, которую сами купили, сами дали и сами платим. Монополист, надо что-то делать, это обязательно. Но а вывод у меня, вы знаете, такой, что все-таки, ну, что такое: "Новая Петровка", "Советская" да еще и "Черноморская". Это же ихний бренд. Она же "Черноморка". У них их если отберешь, то что? Будет "Симферополька".

Значит, нельзя никак отбирать у них вот эти. Так что я, может, в шутку, может, всерьез, я готов на то, чтобы все, кто подаст заявку, если их выставят на конкурс, всем до одного отказаться в пользу "Черноморки". Вот такое мое предложение, потому что я до мозга костей за региональное, чьей бы политической структуры оно не было.

Если там отдадут любой другой, я вам говорю, там не будет ни журналиста, ничего. А я больше, чем уверен, что у "Черноморки" во всех ее 18-ти или скольки у нее? 19-ти представительств, везде есть камера, везде есть журналист. И люди этих небольших "Петровок", "Черноморок" и "Советских", знают, у кого украли курицу и кто ее украл. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Уколов.

 

УКОЛОВ В.О.  Відкинувши будь-які емоції, абсолютно безсторонньо маю сказати, що у мене склалося враження, що переслідування "Чорноморки" ………….…

Переслідування "Чорноморки", я маю на увазі весь комплекс подій -  і кримінальне переслідування, і те, що відбувається, про те, що ми чули, а також те, що ви їх позбавили двох ліцензій, є політично вмотивованим. Я буду аплодувати Національній раді, як тільки почую, що Національна рада наклала якусь санкцію за порушення на Національну телекомпанію України або на телеканал "Інтер". (Сміх у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Анатолійовичу, дивіться, ми зараз… ну, тобто… Хочеться, щоб ми вийшли з якоюсь конкретикою, із розумінням, щоб …………..… з телерадіокомпанією. 

ЛАНДІК В.І.  А по ТРК "Київ" скажу: у них у статуті написано, що вони повинні мати свої ТРК, а у статуті Криму, Автономії Крим, немає, що вони  повинні мати "Чорноморку".

_______________. ……………………… мають мати свого Черновецького.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимире Анатолійовичу, я зараз звертаюся до вас і до інших членів Національної ради. Як ви розумієте, хочеться вийти з якимось розумінням, що далі буде з компанією.

Я думаю, що настрій загалом ви відчули.

Ми зв'язувались з головою Національної ради зразу, коли ця ситуаця виникла, і ми теж  коротко обговорювали. Мені здалось, що є добра воля для того,  щоб у рамках закону це вирішувати, у рамках існуючих процедур.

 Я бачу юридично кілька можливий способів. Може зараз ви готові сказати, яким шляхом Національна рада піде. Один із способів – це скасування того рішення, яке було ухвалено. Я зрозумів, ви штовхаєте  телекомпанію у суд і я не знаю, чи компанія збирається цим шляхом скористатись, але, мені здається,  якщо є добра воля і розуміння, може можна піти іншим, може можна піти іншим шляхом.

Як у вас є, Володимиру Анатолійовичу, що сказати нам, як далі ви будете цю ситуацію врегульовувати, були би вдячні.

МАНЖОСОВ В.А.   Я хочу сказати, що ми можемо продовжити діалог з керівництвом компанії і шукати якийсь шлях, але ж вирішення цього питання може бути або тільки на основі, або якогось  компромісу, а не такого  рішення, яке може тільки бути на користь компанії з точки зору ультимативної вимоги скасувати рішення  Національної ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Сенченко.

СЕНЧЕНКО А.В. Уважаемые коллеги, в чем может состоять компромисс? Мы его предлагали, и мы не хотим политизировать этот вопрос. Поверьте, мне, вот в 1998 году, когда первый раз Леонид Данилович лично так щелкнул пальцами и сказал: "Выключить "Черноморку", просто без всяких Нацрад выключили рубильник. Тогда люди в тех самих сельских районах просто вышли и перекрыли автомобильные дороги. Поверьте, тогда за деньги никто никого не нанимал.

Мы с вами все здесь  представители власти. Вы, члены Нацсовета. Мы,  независимо от  политических партий для народа все равно власть. И поверьте мне, что такие решения дискредитируют власть. А потом повышается температура, потом ищут виноватых и так далее. Давайте не повышать температуру.   

Мы считаем, и я считаю, что мы привели достаточно много аргументов для того, чтобы сказать: ошибочно принятое решение. Да, есть изъяны закона, но изъяны, связанные извините,  с неисполнением решение суда   и неверным информированием  членов Нацсовета. 

Поэтому  конкурс для нас – это в любом случае не компромисс. Поход в суд против Национального совета – это  не компромисс, потому что мы вынуждены будем поднимать общественность, чтобы эти суды  были гласно и публично. Это все  снижает в целом авторитет власти в глазах граждан не зависимо от цветов  флага политиков.

Поэтому я предлагаю не идти по этому пути. Сесть и успокоится, понять, что Нацсовет не теряет свое лицо в этом смысле и в этом конфликте, если примет взвешенное правильное решение. Потому что вы не начальники над телекомпаниями, вы регулятор, вы орган, уполномоченный  по сути дела, так сказать, орган власти уполномоченный осуществлять  определенные функции. И поэтому если вы исправляете свои ошибки, вы не теряете свое лицо. Спасибо.

МУДРАК Л.М.  Тобто знову ж  таки ми повертаємося до розмови, яка вже відбувалася в стінах Нацради, а що є помилкою? Тому що з юридичної точки зори ми абсолютно праві. І знову ж таки це вже юридична трактовка. Ми не можемо відступити, правильно, з формальної, пане Андрію.

Тому дивіться, перший крок, давайте зустрічатися ще раз в стінах Нацради з керівництвом телерадіокомпанії, будемо дійсно говорити із-за присутності всіх  членів Національної ради. Тому що у всіх різна позиція.

Але ми стоїмо на цій позиції, що ми і формально, і неформально  не можемо відступити від норми, яка торкається абсолютно всіх. Тобто три попередження, де-факто, вони скасовані. Ну, ви зрозумійте, у нас не було рішення нацради попереднього скликання про те, що вони схвалені нацрадою.

Так я вам пропоную, приходьте, давайте будемо пробувати говорити про шлях.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі ми…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте зробимо так, я думаю, що комітет в цій ситуації зробив те, що ми могли зробити.

Колеги, друзі, комітет зробив те, що могли зробити, ми хотіли дати майданчик, щоб можливо наблизитись до  компромісу. Дуже сподіваємося, що розмова буде продовжена.

У нас озвучені конкретні речі, які стосуються компанії, а саме: була пропозиція звернутися до СБУ і прокуратури по ситуації пов’язаній з передатчиками, пов’язана з викликами ведучих і так далі; була пропозиція звернутися, щоб всі ці профілактичні і непрофілактичні бесіди з журналістами це недопустимо; була пропозиція по Антимонопольному комітету і по концерну РРТ нам треба доброволець, який би разом з колегами депутатами відпрацював проект заяви комітету, і ми б  її  підписали по готовності. Хто від комітету  готовий був би взятися, щоб попрацювати над текстом? Тоді… (Загальна дискусія)

Так, я думаю, що ми вправі запропонувати, а Нацрада буде вирішувати, що з цим далі робити. Так?

Тоді в мене для протоколу, для стенограми. Ми тоді покладаємося на те, що секретар комітету Юрій Стець  відпрацює текст такої заяви, яка буде від комітету скерована за підписами членів комітету, або на рішення   комітету, якщо ми зберемося швидше до того часу. Ну я думаю, що вони чекатимуть і підписами більшості оформимо. Є згода така у нас?

Ну, тоді подякуємо за те, що ми відпрацювали два складних питання. У нас є на 2 хвилини ще питання в "Різному". Всім гостям і запрошеним спасибі величезне і бажаємо  успіху в роботі!

Володимире Івановичу, треба ще 2 хвилини. Друзі, на голосування, давайте зразу проголосуємо.

У нас є перше питання. У нас є текст заяви  по газеті "По-київськи", ми вчора з ними спілкувалися, Олена, Віктор і я. Є заява, якщо ви її узгодили, можемо, ми звертаємося до Президента і до Коломойського.

(Загальна дискусія)

Ну що, можемо? Хто "за"? Рішення є.

Значить для протоколу: лист на Президента по газеті "По-київськи" проголосований, так?

Наступне питання. Тут буквально 2 хвилини.

(Загальна дискусія)

Він формально не очолив холдинг. (Загальна дискусія)

 Підтримуємо, да? Підтримуємо. Тоді, хто за те, щоб копію Ткаченку, прошу голосувати. Значить, для стенограми: ми копію Ткаченку направляємо теж.

Наступне, наступне питання.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Друзі, тихіше, йде засідання комітету, що таке? Ландік, сядьте за стіл, будь ласка, у нас засідання йде. Колего!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання, дивіться, у нас... Ні, ні, ти про що?

БОНДАРЕНКО О.А.  Это вот про это.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, в нас, дивіться, в нас зараз Литвин запропонував нову формулу.

Лєна, Лєна, Коля, Саша! Друзі, друзі, одну секунду! Нам, значить, друзі, Литвин запропонував нову формулу на цій сесії, точніше, зараз з недавнього моменту. Якщо раніше в залі голосували за включення до порядку денного, зараз по всьому треба реєструвати проект змін до Постанови про порядок денний всієї сесії. От  і він зараз за цим наказав дуже-дуже щільно стежити.

Тобто це означає, що всі закони, яких немає в порядку денному сесії їх треба тільки через проект змін до постанови голосувати от. Ну, одним словом, ми з регламентним комітетом тут довго і нудно з'ясовували всі нюанси. Нам розказали, з Литвином узгодили, рухатися таким шляхом. Тому нам доведеться все, що ми зараз подаємо на розгляд в залі, нам доведеться голосувати проектом постанови.

БОНДАРЕНКО О.А. А можно это  как-то изменить просто? Мы не поддерживаем.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це норма Регламенту.

_______________. Яка?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто вона раніше, на неї дивилися крізь пальці, а зараз Литвин там посварився з кимось, і він сказав, що ми будемо принципово ставити. 

Значить, тому ми будемо рухатися…

_______________. …законом или постановлением? Или только законом?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це стосується законів чи постанов? Всього. От, значить, у нас, друзі, у нас є перший  пакет – це формальність. Значить, які в нас тут є закони? У нас є Курпіль, є Закон про доступ осіб з вадами слуху та інформації, є кабмінівський Закон по прозорості (друге читання), є зміни до Закону про рекламу щодо встановлення відповідальності, відхилений нами закон. Є проект закону 6596, це Олени і Мороко закон. І є закон про редакційну свободу державної та комунальної преси, це мій закон, 7501. 7 законів. Да. З них частина, частина відхилені, частина підтримані, но ми формальну річ маємо зробити. Підтримуємо, да?

Хто за таку постанову, прошу проголосувати. Хто за? Є. Одноголосно. Тепер…

БОНДАРЕНКО О.А.  Смотрите, значит, хотят сделать розпорядження Литвина…

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …це дрібна помста нам за закон, я…

(Не чути)

Я ходив до Володимира Михайловича і ми проговорили. Це важлива інформація для нас і для секретаріату важлива інформація.

Учора говорили на цю тему з Литвином. Він подивився на цей пункт, уважно вивчив, пообіцяв особисто розглянути і щоб без погодження з комітетом це розпорядження не було підписано. Він визначив нових виконавців, які зараз відпрацьовують це. Я знаю, що деякі виконавці подавали свої зауваження до цього розпорядження, саме те, що ми говоримо. Що від нас треба? Якщо буде конфліктна ситуація, якщо все-таки будуть розпорядження в цьому вигляді ухвалювати, нам треба, щоб ми гуртом, кілька членів комітету підійшли до Володимира Михайловича і проговорили.

 

_______________. Давайте гуртом його знімем, да і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне. Два питання. Що, робочі групи відкладаємо, да?

І останнє. Завтра круглий стіл по силовиках, який ми разом з ТСК Геращенко проводимо. Ви там члени комісії.

_______________. О 13 годині ми з вами…

ГОЛОВУЮЧИЙ. О 13 да? Лена, Лена! Да. Ну, ми на наступному засіданні, чи ми сьогодні? Там дві робочі групи.

_______________. …Погоджувальна рада…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робочі групи сьогодні чи на наступному засіданні?

_______________.   На наступному засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді засідання оголошується закритим. Спасибі за роботу.