Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету
докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

05 лютого 2014, 10:25

Стенограма від 05.02.2014

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 05 лютого 2014 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Будемо розпочинати дискусію, а наші колеги, які на фракціях, тільки підтягнуться – проголосуємо за ті чи інші речі і так далі. Закривайте двері там, запрошуйте всіх, хто запізнився.

Перепрошую перед запрошеними і нашими колегами з громадських інституцій, оскільки життя таке, що важко передбачити. Ми виходили з того, що сесія буде працювати у стандартному режимі і на другу планували. Оскільки відбулися певні зміни, тому ми перенесли на 12 годину. Ви знаєте, планувалось проголосувати, що наступний сесійний день буде аж у вівторок. Через, фактично, два тижні. Тому виникла ідея сьогодні провести раніше.

Перед тим як по законах пройти, я зразу хочу сказати, що ми провели невелику дискусію зв'язану із ситуацію довкола так званих законопроектів 16 січня. І є пропозиція наступна. Сьогодні і Віктор Пинзеник виступав, багато інших колег виступали. Нам видається, можемо обмінятися, але видається, що ті пропозиції, які звучали, вони добрі, але не для нашої країні, не для нашого парламенту.

Якщо ми підемо по шляху, що внесемо ще один законопроект і в тому законопроекті ще раз напишемо, що норми, які стосуються наклепу, ЗМІ, громадських організацій, які є іноземні агенти, чи ще якась біда, треба по новому скасувати, вилучити. Тому що пів року потратимо на цю всю історію. Формально більшість експертів вважають, що достатньо рішення голови Верховної Ради України, щоб просто у базі законодавства просто ці норми були вилучені із відповідних законопроектів. На лізі вони вилучені. Очевидно, не про трактований даний законопроект про скасування як такий, що дає підставу вилучити норми в даних законопроектах, що визнані скасованими. Тобто я теж притримуюся тієї точки зору, що це можна без голосування Верховної Ради в базі нашій законодавчій цю вилучати… норму. Послухайте виступи всіх депутатів, коли ми приймали ці закони. Всі сказали, що ми скасовуємо ці закони, в яких містяться наклеп, там громадська організація і так далі, і так далі. Ми ж всі голосували за це. Просто технологічно, очевидно, в апараті чи науково-експертне, чи юридичне управління пішло по такому строго імперативному підходу, що якщо немає там слова про те, що треба зняти норми, які вже набули чинність в законах там про Кримінальний кодекс і так далі, то вони там залишилися.

Тому, якщо б ви не заперечували, поки сесія почне працювати в такому стаціонарному режимі, все-таки щоб ми до Голови Верховної Ради  звернулися з проханням проаналізувати з юристами цю ситуацію, і в разі можливості просто вилучити це з законодавства ці норми, щоб не створювати проблеми, бо хтось додумається ще зараз відкривати справи про наклеп чи там про іноземних агентів чи про щось інше. Не буде заперечення по цій позиції, щоб про швидкий шлях?

Шановні колеги, в нас законопроекти, які… Я почну тоді з своїх, де я – доповідач, да, і Рустам є, поки колеги підтягнуться. По найбільш… По законопроекту  4013 Карпунцова.

Я з Карпунцовим, ви знаєте, що він працює, але в лікувальному процесі, я з ним фундаментальну дискусію провів, він передає мені право захистити його позицію в цьому плані. Ідея Карпунцова проста і зрозуміла. Ця ідея реагує на ситуацію, яка в нас склалася зі злочинами проти журналістів, перешкоджанням діяльності журналістам. Ви знаєте, що на сьогодні, за різними даними, "Телекритика", здається, дає 136 осіб. Умовно кажучи, можемо говорити, до 150 осіб у нас журналістів потерпіли під час останніх там місяців.

І Карпунцова ідея полягає в тому, щоби Кримінальний кодекс розширити в позиції "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування" додати "злочини проти журналістів". І розширити диспозиції стосовно кримінальної відповідальності в частині "погроза вбивством, насильство, пошкодження майна журналістів, умисні заподіяні журналістам та їх близьких родичам тілесні ушкодження, погроза насильства, погроза… захоплення журналіста, як заручника, значить, і, ну, фактично всі моменти, які були під час теперішніх подій, які не прописані, бо в нас є загальна норма 171, інших норм Кримінального кодексу в нас немає, по яких ми можемо позиватися і вимагати кримінальної відповідальності, не адміністративної, а кримінальної відповідальності. Я вважаю, що ідея є абсолютно… Крім того, Карпунцов пропонує нам, в нас ось є сьогодні законопроект, він стосується тих журналістів, які потерпіли і, на щастя, живі, є позиція, щоб і додати сюди норму, яка стосується в разі смерті чи загибелі журналіста під час виконання професійних обов'язків, значить, про матеріальні компенсації сім'ї чи родині загиблого.

Мені виглядає, що це абсолютно актуальна і правильна ідея. Тому я би пропонував його підтримати, якщо якісь будуть ідеї колег, прошу висловитись. Немає застережень? Немає? Тоді в кінці поставимо його, поставимо його на голосування, коли наші колеги підтягнуться.

Наступний законопроект, ну, резонансний законопроект, який ми вже енну кількість раз, енну кількість раз обговорювали, енну кількість раз обговорювали, але, враховуючи те, що товариш Колесніченко ще раз його вніс, ми мусимо реагувати, бо тільки ми його скасували, він по-новому зареєстрований цей законопроект, що стосується Закону України "Про організації, які отримують фінансування за кордоном". Я думаю, було би коректно, наші колеги із Громадської ради, які на пропозицію зараз працюють в такому режимі, що за день до нашого засідання аналізують наші законопроекти, оскільки це стосується передовсім і до багатьох громадських організацій, які представлені в Громадській раді при комітеті, щоб від Громадської ради вони свої пропозиції висловили, а ми тоді обговоримо і приймемо рішення.

Тарас Шевченко, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО Т. Дякую, Микола Володимирович. Дозвольте від імені Громадської ради довести позицію Громадської ради. Громадська рада пропонує відхилити цей законопроект із наступних міркувань.

Ми розглядали звичайно це в частині саме компетенції комітету, тобто не в частині діяльності громадських організацій, а в частині діяльності засобів масової інформації. Цей закон поширює на засоби масової інформації, якщо вони мають хоча би одного передплатника за кордоном, повністю режим як для організації, що фінансується за кордоном. Що є на нашу думку нонсенсом.

Також цей закон пропонує поширити норми Закону про доступ до публічної інформації на ЗМІ. Ідея начебто виглядає хорошою, але насправді вона є жахливою. Тому що неможливо Закон про доступ поширювати на такі категорії інформації як документи журналістів, так само як документи адвокатів чи лікарська таємниця, чи таємниця сповіді. Навпаки, документи медіа і журналістів захищаються відповідно до міжнародних стандартів. На сьогоднішній день передбачає режим судового рішення, щоб отримати документи журналіста. За цим законом пропонується запит п'ять днів і ЗМІ надає будь-який документ.

Так само вимоги стосовно прозорості вони прописані в засобах масової інформації, прописані в спеціалізованих законах: в Законі про ЗМІ, в Законі про аудіо візування, телебачення і радіомовлення і окремої норми не потрібно. І плюс – комерційна таємниця, яка захищає фінансові документи засобів масової інформації.

З цих міркувань ми пропонуємо відхилити запропонований законопроект  народного депутата Колесніченка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наші експерти і секретаріат так само працював над цим питанням і теж підтримує ту позицію. Оскільки йдеться, що фактично в частині, зокрема нашого Закону про доступ до інформації, ідеологічно ця пропозиція з рівності до навпаки. Ми там вимагали прозорості, публічності, значить, і контролю передовсім організацій, що є носіями владних повноважень.

А тут виявилося, що, ну, виглядає таким чином: що ви хочете контролювати владу, значить, ми от будемо контролювати, значить, кожний крок медіа там і громадських інституцій. Ну,  я не кажу про те, що фактично це, ну, якби калька з братніх законопроектів сусідніх держав, де теж була дискусія стосовно цього і в Білорусії, і в Росії. Я думаю, що в медіа середовищі громадських організацій неодноразово це піднімалося. Тому я теж підтримую позицію Громадської ради, щоби ми рекомендували відхилити даний законопроект.

Колеги, підтримується така ідея? Підтримується така ідея.

Значить, оскільки, поки що Оленки немає, значить, і  вона не на зв’язку, зараз вона підійде. Я, друзі, одну ще тему.

Тут у нас є представлена і громадська організація, які з нами працюють, і Федерація роботодавців медійної галузі України. Значить, і я вас проінформую про одну історію, щоб нам порадитися. Ці документи надійшли зараз на низку комерційних каналів, не знаю ще до кого вони прийшли. Мова йде про звернення Національної телекомпанії до комерційних каналів. І я, ви знаєте, як ідеолог спортивного і активного способу життя, і  пропагандист олімпійського руху, я член виконкому Національного олімпійського комітету, зацікавлений в максимальній пропаганді олімпійського руху, стурбований цим листом.

Національна телекомпанія звернулась до всіх медіа, де вона інформує, що вона має права на трансляцію, і ми тут не заперечуємо. Але в цьому листі вона попереджає, що буде в судовому порядку позиватися проти тих медіа, які, наприклад, під час олімпіади будуть в своїх програмах використовувати олімпійські позначки та слова "олімпійський", "олімпіада", "Олімпійські ігри", девіз "швидше, вище, сильніше"; використовуватимуть фразу "офіційний мовник", ну і так далі; накладатимуть свої назви, логотипи на будь-яку трансляцію. Ну, тут понятно, "на трансляцію" – питань немає. Тобто я розумію, що якщо незаконно транслюється олімпіада, а виключно це має Перший Національний – я це розумію, що це неправильно, несправедливо.  Очевидно, до речі, Нацрада мусить думати про мовників більше зарубіжних, не українських. Бо йдеться про і російські, там, і іноземні канали, які будуть кабелі транслювати і наносять шкоду фінансовій, так би мовити, безпеці Першого Національного. Ну, але я, наприклад, як член виконкому, ну, зацікавлений щоби там "Інтер", ICTV чи там будь-хто написали там у себе олімпійські новини чи олімпіада і показували, щоб пропагували наших спортсменів там, і ще когось. Бо це маразматична ситуація, якщо будемо тільки ми. Я розумію, що Перший Національний треба дивитися, значить. Але тоді "щоденник олімпіади", наприклад, фактично це підпадає під дію цієї, так би мовити, цієї ситуації.

Тому, якщо ви не заперечуєте, щоби ми можливо тоді, ну я думаю, що така там в свою чергу десь буде збиратись, і комерційні канали. Ну і ми як комітет сказали про те, що ми шануємо право Національної телекомпанії значить на це, але зацікавлені, щоби інформація про виступи зокрема збірної України на олімпіаді активніше поширювалася.

Тому, зокрема у цій частині, оцієї норми пункту другого оцього листа, мені здається, ну це перебір, що неможна використовувати слова "олімпійські ігри" без погодження з "Першим національним".

Так, Рустам, будь ласка.

РАУПОВ Р.Б. Це, мабуть, умови дистрибуції, на яких вони отримали цю ліцензію, мабуть. Тому вони і посилаються… Вони на щось посилаються? Хоча це не має значення, я теж підтримую те що ви сказали, тому що це абсурд і з ним потрібно боротися.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, не має тут…  Вони посилаються тільки на те, що вони є об'єктом права власності на трансляцію. Я не думаю, що вони є об'єктом права власності слів "олімпіада", "олімпійські ігри" і так далі тобто це життя. Скільки я в НОК працюю на громадських засадах, все життя були там "Щоденники олімпіади", були "Олімпійські новини", було там ще щось таке, що в інший спосіб це не може бути. Тому може таким, якщо ви не проти, щоби мені тоді звернутися до них з проханням, що ми підтримуємо в їх частині авторських прав. І до речі – це якраз пов'язано з трансляціями  російськими каналами і так далі, і Нацраді на це треба звернути.

Але вважаємо, що ці канали мають право всіляко пропагувати олімпійський рух і нашу збірну там використанням термінів. Ну це, я не знаю, чи вони мали на увазі телебачення, бо це якщо і газетам ще неможна написати, що це олімпійські ігри, і в Інтернеті, то взагалі це біда. Ні, це телебачення вони тільки. А також заборону використання будь-яких  зображень, копій, записів, телепрограм… Ні, телебачення, тільки по телебаченню напевно. Тому давайте ми це опрацюємо і я це дам.

Друзі, пані Олена Кондратюк прилучилась, значить ми уже в кворумному режимі знаходимося, бо ми, наші колеги на двох засіданнях працюють, значить одні там голосують, потім тут працюють, таке життя наше.

Ми два законопроекти, які я  доповідав розглянули. Значить у нас є  законопроекти два рекламні, які пані Олена доповідає. Це щодо вимог висвітлення обов'язкової інформації в рекламі і щодо обмеження реклами (Миримського і Бригинця). Обидва попросили, пан Миримський, тут є помічник його, сказав, щоб без нього ми розглядали, Бригинець, так само, не заперечує, щоб ми без нього розглядали.

Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте обміняємось просто так інформацією, яка є. Перший законопроект про внесення змін до Закону "Про рекламу" щодо вимог висвітлення обов'язкової інформації в рекламі, поданий паном Бригинцем.

Шановні колеги, в принципі, цим проектом пропонується доповнити загальні вимоги щодо реклами, тобто статтю 8 нашого Закону "Про реклами" новими положеннями, відповідно до якого там формат, шрифт, розмір тексту, темп швидкості мовлення, гучність, голос та інші способи поширення посилань, зносок, застережень, пояснень та іншої обов'язкової інформації, визначеної даним законом, повинні відповідати формату основної частини рекламного повідомлення. Зразу ж зауважу, що тут трошки у пана Олександра є розбіжності, тому що він хоче ніби внести зміни до Закону "Про рекламу". А насправді у нас є фактично діючий, стаття 15 Закону України "Про захист прав споживачів", де є детальні вимоги, як повинна подаватися інформація. І фактично тут у нас є застереження, що так поданий такий законопроект не зможе працювати, оскільки тут є, наприклад, визначення інформації, що повинні відповідати основній частині рекламного повідомлення. Що таке основна частина рекламного повідомлення, яка там не основна частина рекламного повідомлення, це дуже важко буде навіть і досліджувати. Тому, в тому числі, і такі норми як формат, шрифт, розмір тексту, що таке і гучність, голос і так далі, його немає як окремих понять в законодавстві розшифрованих. Тому, на мою думку, я б пропонувала даний законопроект, хоча він має дуже хорошу ніби мету, я все ж таки пропоную відправити на доопрацювання автору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, принагідно проінформую, що вчора представники громадської ради і інших організацій, з якими співпрацюємо, теж просили нас рекомендувати відхилити законопроект.

Я теж вважаю, що ідея в принципі мені зрозуміла, особливо в частині гучності реклами і всього іншого…

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але враховуючи те, що ми з Законом "Про рекламу" столкнулися з проблемою подвійного і потрійного трактування тих чи інших норм, звичайно треба було виписати так, щоб всі розуміли про що йдеться. Тому я б теж підтримав пані Олену, щоб ми попросили доопрацювати, порадитися з медіа-експертами як цю справу врегулювати, щоб тут не було подвійного тлумачення.

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно, тим більше, що воно я думаю, в цьому    будуть зацікавлені контролюючі органи, тому що визначити тут в цих поняттях . дуже важко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буде заперечень, Рустам, Миклола? Погоджуємося, так?

Прошу, другий законопроект.

КОНДРАТЮК О.К. Другий законопроект у нас це законопроект теж до змін про рекламу щодо обмеження реклами, внесений народним депутатом Миримським.

В принципі, зразу ж зауважу, що я не зовсім розумію чому тільки є в пана Миримського заборона реклами на телебаченні і радіо, натомість не зачіпає інші медіа? Тому що в принципі, якщо взяти теж можливо хорошу ціль, що можливо треба обмежувати в дні жалоби і пам'яті також, в певні дні рекламу на телебаченні і радіо, так само, я думаю, що воно повинно стосуватися і друкованих видань, так само, напевно, і …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в дні, святкові і траурні?

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно. Те ж саме стосується, напевно зовнішньої реклами, тому що тут деякі обмеження і деякі є, мені здається, що навіть не цільове і пояснювати чому воно торкається тільки певних медіа. Тому можна погодитися теж з  Комітетом з питань соціальної політики і праці, що вони звертають увагу на те, що є конвенція з транскордонного телебачення та директиви про аудіовізуальні медіа і послуги, що подібні заборони не містяться і не пропонуються взагалі відправити цей законопроект на доопрацювання. І Головне науково-експертне теж пропонує на доопрацювання.

Я в принципі теж пропоную його відправити на доопрацювання, оскільки, або включити всі медіа сюди ж і дати детальну характеристику чому треба саме так обмежувати в ці дні, тому що в принципі з моральної точки зору все зрозуміло, але з точкою зору господарської діяльності не зовсім зрозуміло, тому що це все ж таки якась дискримінація суб’єктів господарського господарювання. І тоді вже, якщо буде поданий по-новому, тоді далі розбиратися, що може бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так само поінформую, що по цій позиції ми теж маємо рішення або пропозицію, рекомендацію Громадської ради і Федерації роботодавців медійної галузі з проханням так само відхилити. Ну, більш радикальну пропозицію, ніж пані Олена сформулювала.

Я думаю, що так само тут треба аналізувати, дивитися. Ми зазвичай, ну, і як би досвід світовий показує, що у такі дні діє принцип, ну, я би сказав, такої як би соціальної солідарності до медіа, які реагують у цей спосіб, скажімо, на рівні медійних організацій чи на рівні власних колективів, значить, хтось  повністю змінює там сітку програмну, хтось, скажімо, робить якісь позначки і так далі.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, в нас, до речі, є практика така, що насправді, з Нацрадою і в більшості каналів є негласна така домовленість, є така, що якраз  в траурні дні жалоби є… І є постанова окрема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ну, тому такий підхід Я думаю, що…

КОНДРАТЮК О.К.   Я б пішла цим шляхом

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам треба подумати, як зробити, щоб інтегрально діяли такі рекомендації Нацради і всього іншого, коли ми і Верховною Радою приймаємо якесь рішення. Тому що це… ну, по-перше, це велика кількість днів, як ми розуміємо, тобто і святкові і так далі, і так далі, і, ну, як би важко пояснити, чому там, наприклад, 1 травня треба забороняти і 2-го, а третього травня, значить, особливо по деяких спеціальних святкових днях України, думаю, що це… навпаки, ми мусили б  щось придумувати для медіа, стимулювати, щоб вони щось робили  на ці дні, під ці свята, наприклад, щоб якісь спеціальні програми робили…

КОНДРАТЮК О.К. На День Незалежності, наприклад.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. А а ми навпаки, забираємо у них гроші, щоб вони там цей Тому, там… Ну, ідеологічно ніби … Да, тут треба стимулювати соціальну рекламу, стимулювати якісь  програми на ці дні, коли там чи 9 травня, я знаю, чи День Незалежності особливо, коли День Незалежності у нас не дуже представлений. Бо 9 травня в нас люблять, а День Незалежності не дуже шанують.

Ну, я теж би теж, може, радився теж попрацювати і на доопрацювання даний законопроект направити. Якщо не буде у депутатів застереження, то так тримаємося тоді такої позиції. До голосування, зараз колег запросимо, ще Рустам поінформує про  один законопроект. І ми наших колег запросимо із сусідньої зали для голосування.

РАУПОВ Р.Б. Дякую. Мова іде про законопроект про, ну, одразу зауважу, що ми там не перші і навіть не другі, а там треті чи четверті, але ж ми розглядаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Близький до нас, близький...

РАУПОВ Р.Б. Ну, хоча, да, в якомусь сенсі так.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення інвестиційної привабливості ринку телекомунікацій, внесений народним депутатом Анатолієм Кінахом.

Законопроект, мова іде про начебто про інвестиційну привабливість ринку телекомунікацій. Дійсно, є проблема, коли, ну, немає сприятливих умов для розміщення і побудови мереж телекомунікаційних. Ну, мета якби, з якою стикаються на практиці і я маю певний досвід особистий з цим, але ж вирішення і шляхи, які пропонуються, вони не уже перетинаються з існуючим законодавством. Тому я, якщо ви не проти, не буду деталі якісь, скажу тільки, що висновок Головного науково-експертного управління був таким, щоб відхилити проект закону і Громадська рада теж прийшла до висновку, що, ну, і пропонує нам відхилити. І я теж підтримую цей висновок, тому що, ну, якщо  буде час, я більш детально можу сказати. Але ж тут  є певні нестиковки, які, ну, не дозволяють нам  працювати в полі законодавців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть є така пропозиція, враховуючи, що ми там не в пріоритеті, то щоб не таку радикальну формулу, а на доопрацювання, на доопрацювання Анатолію Кириловичу пропонуємо.

РАУПОВ Р.Б.  Ну, хоча б так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. На доопрацювання, він там працює з базовими законопроектами.

Друзі, вас інформую, що оскільки перший законопроект... а, Оленка, якщо ти – перший, може, два слова скажи по першому чи Стець уже буде доповідати, як появиться?

КОНДРАТЮК О.К. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Отже, ми розглянули всі законопроекти. Я попросив вже підтвердити голосуванням те, що ми вирішили. Отже, по законопроекту (2459) про рекламу (щодо вимог висвітлення обов'язково інформації в рекламі), народним депутатом Бригинцем, доповідача запропонувала на доопрацювання, і ми, всі присутні погодилися, оскільки ідеться про  все-таки двозначні формулювання, які дуже важко виконати на практиці.

Хто за пропозицію Кондратюк, прошу голосувати. Одноголосно.

Наступний законопроект – аналогічно, як кажуть класики: щодо обмеження реклами. Йшлося про святкові, траурні дні, що ідея зрозуміла, але так само треба було б помізкувати, як, можливо, без внесення змін до реклами упорядкувати діяльність ЗМІ в дні трауру, жалоби і свят. Тому на доопрацювання 3347 Олена запропонувала. Ми підтримали його одноголосно.

Законопроект Карпунцова, який я доповідав: про посилення гарантій законної професійної діяльності. І я пропонував, і громадська рада пропонує підтримати. Прошу проголосувати. Одноголосно.

І законопроект Колесніченка: про організації, які отримують фінансування з-за кордону. Пропонувала громадська рада, і я це підтримував, про відхилення даного законопроекту.

Хто за відхилення, прошу голосувати. Одноголосно.

І Рустам Раупов пропонував законопроект про поліпшення інвестиційної привабливості ринку телекомунікацій на доопрацювання відправити. Ми його підтримали.

Прошу голосувати. Одноголосно.

Колеги, ще раз, щоб…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, в "Різному" одне, коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз.

Я, дивіться, щоб ви підтримали ту позицію, що я сказав: щоб я направив від комітету до Голови Верховної Ради в разі можливості по тих наших законах наклепницьких і всіх інших розглянути можливість без голосування у Верховній Раді вилучити з бази даних як такі норми, що були скасовані. Ну, те, що ми сьогодні говорили.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, але в базі даних є, розумієш, народ нервується… Немає заперечень, щоб ми це направили.

І давайте по "Різному". У нас ситуація у нас по "круглому столу", да?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні, ні. "Круглий стіл" – це, я думаю, у нас просто фракція, може, на наступний раз це розглянемо.

Те, що я хотів сказати, що наш законопроект про визнання такими, що втратили чинність, членів Нацради, написали в порядку денному, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У розділ "Спірні питання".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …що за пропозицією деяких фракцій не розглядати. Я пропонував би, щоб ми ще раз підтримали цей законопроект. Ми напишемо в регламент….. , бо ми його затвердили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж вважаю, що це некоректно: без згоди комітету перенести в розділ, що він спірний. Тобто ми на Голову Верховної Ради пропоную, що ми ставимо, що він був би в розділі "до розгляду". Комітет його пропонував і так далі.

Якщо ви не проти, я такий лист напишу, щоби з нашої згоди перенести його.

Тепер, колеги, ви отримали звіт Нацради. Вивчайте, аналізуйте, ну щоби не сказали, що ми затримуємо, я пропоную на наступне засідання 19-го щоби ми вже спеціально стаціонарно готували звіт Нацради, і Нацрада готувалась,  бо й них в середу свої засідання, щоб вони знали – 19-го звіт  Нацради.

І по круглому столу так само, очевидно, будемо маневрувати по даті, бо є проблема знову… і ці міжнародні організації знову стурбовані, наскільки ми будемо готові його провести.

(Шум у залі)

КОНДРАТЮК О.К.  Так, ми занепокоєні…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо маневрувати так вічно!

КОНДРАТЮК О.К.  Ні, ну а що робить?

КОЗЛОВ М.В.  Микола Володимирович, звернулася Ольга Сєдова, вона повідомила про те, що експерти не можуть приїхати, і вона була ініціатором перенести на невизначений час. Ми були готові на 19 лютого…….. 

АБДУЛЛІН О.Р.  А на який час ми це можемо перенести.

КОЗЛОВ М.В. Невідомо. Вона не сказала.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До перемоги революції.

БЛИЩИК Л.І. Седова сказала, що експертам не рекомендують виїздить у Київ.

КОНДРАТЮК О.К.   Ні, ну це правильно…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Теж питання, тому…. Є питання. Давайте поки 19-го закриваємо.

КОНДРАТЮК О.К.  Миколо Володимировичу, дивіться, я ще хотіла би все-таки повернутися до наших питань взаємодії з цими правоохоронними органами, по журналістах давайте на наступне засідання розглянемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На наступне? Давайте.

КОНДРАТЮК О.К.   …давайте запрошувати, тому що їх треба принаймні хоча би послухати хай вони хоч тут звітують…

ГОЛОВУЮЧИЙ Давайте тоді таким чином. Давайте тоді 14-а ми робимо по правоохоронців і журналістів. Фіксуємо там хвилин 30, щоб Нацрада не сиділа. А Нацраду на 14.30 робимо звіт Нацради, і тоді два питання, вже зберемося і активно попрацюємо. Якщо нема заперечень.

Добренько. Все, друзі. Дякую. Тоді ідемо на фракції працювати.