Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

10 грудня 2014, 10:25

Стенограма від 10.12.2014

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

від 10 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету В.П.СЮМАР

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня. Чекаємо на Юрія Стеця він на засіданні Кабміну і вже рухається в наш бік. Зараз народним депутатам буде роздано положення про міністерство, якраз буде можливість ознайомитися, щоб поставити міністру запитання.

Шановні колеги, оскільки всі в зборі, чекаємо тільки Ольгу Червакову, вона десь буде хвилин за 10-15. Я пропоную починати нашу роботу сьогодні. В нас сьогодні на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики виносяться найбільш такі нагальні питання. І ми чекаємо зараз на доповідь міністра інформаційної політики Юрія Стеця. Вам надано положення про Міністерство інформаційної політики. І ми зможемо відповідно поставити запитання для того, аби зрозуміти, чим міністерство буде займатися.

Як тільки Юрій Ярославович прибуде, ми почнемо заслуховувати, власне його доповідь. А зараз я пропоную іти далі по порядку денному з тим, аби, власне, ми могли оперативно провести наше засідання.

Отже, друга питання в нас – про обрання голів підкомітетів. Комітету з питань телебачення і радіомовлення та підкомітету з питань реклами. Колеги, я нагадую, що на минулому засіданні ми визначилися з вами, що у нас буде чотири підкомітети – з питань телебачення і радіомовлення, друкованих засобів масової інформації та Інтернету, державної інформаційної політки, інформаційної безпеки і питань реклами.

Ми з вами обрали керівника з питань інформаційної безпеки, це Олександр Сочка. І обрали голову, так, підкомітету з питань телебачення і радіомовлення. У нас лишається два інших підкомітети. Хочу вам сказати, це питання викликало такий серйозний резонанс, оскільки люди вважають, що забагато в нас підкомітетів. І відповідно, чи не вважаєте ви, що нам є сенс, можливо, укрупнити, щоб в нас залишилося три підкомітети. Прошу висловитися з цього приводу, оскільки такі думки звучали в ЗМІ.

Я думаю, що ми можемо об'єднати телебачення, радіомовлення і друковані ЗМІ та Інтернет. Так? І залишити три підкомітети, зважаючи  власне на досить слушні пропозиції, той, хто хоче там працювати, він просто в рамках підкомітету може ініціювати відповідні  акти.

Тому ставлю на голосування переголосувати, власне кажучи, наше рішення з приводу чотирьох підкомітетів, об'єднавши два з них в один підкомітет. Хто –  "за", прошу  голосувати.

Відповідно так само прошу переголосувати голів підкомітетів. У нас була  пропозиція підкомітет з питань державної інформаційної політики та інформаційної безпеки Олександр Сочка. Чи є інші пропозиції? Немає.

Підкомітет з питань, от який ми укрупнили, – Дмитро Стеценко. Є інші пропозиції?

І підкомітет з питань реклами. Виникла була, власне, колізія з приводу того, чи може секретар очолювати підкомітет. І була пропозиція, що  підкомітет може очолити Олександр Абдуллін. Чи є якісь інші думки з цього приводу, як ми з'ясували цю позицію, колеги?

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Моя пропозиція підтримати на посаду голови підкомітету з питань реклами Олександра Абдулліна.

Хто –  "за", прошу голосувати.  Хто – проти? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Рухаємося далі. У нас є проект Постанови про увічнення пам'яті  Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України (реєстраційний номер 1013). Я знаю цю ініціативу, вона внесена лідером фракції "Народний фронт" Олександром Турчиновим. Власне ідеться про те, щоб в місті-герої України Києві було створено алею пам'яті загиблим Героям України, загиблим в АТО і в інших містах рекомендувати це створення.

Чому це питання потрапило до нашого комітету? Наскільки я розумію, йдеться про те, що це ідеологічна позиція, оскільки виникають практичні запитання. На жаль, Україна зараз зазнає дуже серйозних втрат і ці практичні пропозиції, де ховати  хлопців, які віддають своє життя за українську  територіальну цілісність і незалежність України. Але тут є ідеологічна річ, оскільки ці люди однозначно є героями України і такі алеї пам'яті, вони могли би стати місцем і для виховання молоді, і місцем для от вшанування цих людей окремим таким меморіальним місцем. Тому є пропозиція: рекомендувати Верховній Раді підтримати голосування за основу і в цілому дану постанову. Чи є інші пропозиції? Пропоную голосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Дякую. Рішення одноголосно ухвалено.

Наступне питання про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (№ 0924). Доповідає Дмитро Стеценко, прошу.

СТЕЦЕНКО Д.О. Відомо, що є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів, внесений народним депутатом Карпунцевим.

ГОЛОВУЮЧА. Карпунцовим.

СТЕЦЕНКО Д.О.  Карпунцовим, вибачте.

Нагадаю, що метою даного законопроекту є законодавче регулювання гарантій безпеки законної професійної діяльності журналістів, згідно європейських стандартів у правовому регулюванні діяльності ЗМІ. Тобто  даний законопроект передбачає внесення до Кримінального кодексу України змін щодо встановлення низки спеціальних складів злочинів, а саме, посягання на життя та здоров'я журналіста, погроз або насильства щодо журналістів, в тому числі за здійснення такої погрози або насильства будь-якою службовою особою, а особливо працівником правоохоронного органу, також умисне знищення або пошкодження майна журналіста, захоплення журналіста як заручника.

Крім того, законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів законодавчо закріпити обов'язок держави щодо захисту життя, здоров'я, честі, гідності, житла, майна як журналіста, так і його близьких від злочинних посягань та інших протиправних дій. Встановити стосовно журналіста та його близьких родичів у зв'язку зі здійсненням ним законної професійної діяльності системи особливих заходів державного захисту, передбачених законодавством України для працівників суду та правоохоронних органів.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Дмитре.

Я думаю, що наші колеги ознайомилися, це не такий великий проект і, власне кажучи, йдеться про те… Ну я знаю, чим було викликано зміни, оскільки журналісти зазнавали дуже серйозних нападів у зв'язку з своєю професійною діяльністю, і була ідея щоби посилити їхній захист шляхом фактично введення в законодавство тих норм, якими захищаємо суддів,  зважаючи на отакий особливий соціальний статус в роботі журналістів.

Колеги, чи є якісь думки з цього приводу? Прошу висловлюватись. Да, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Да, если можно, спасибо. Я не увидел в проекте закона вопроса, который  можно рассмотреть, это предоставление охраны государственной журналисту в случае угроз. Очевидно, если мы говорим о статусе судей и безопасности журналистов, аналогично безопасности судей, то, возможно, стоит рассмотреть и добавить статью о том, что журналисту в случае прямых угроз, ну, предоставляется государством охрана на управление, государственная охрана. Это дискуссионный вопрос, можно обсудить. Это первое.

Второе. Мы знаем, что многие СМИ подвергаются непрямому давлению, это фактически коммерческое давление путем судебных исков, путем требования компенсации морального ущерба в миллионы гривен, ну, от фигурантов расследований. И я думаю, что нужно обсудить журналистам, такие просьбы уже поступали, в том числе и мне от коллег-журналистов. Чтоб каким-то образом оградить нормативно их от неправомерных требований по этим искам. Условно говоря, когда человек и фигурант расследования требует 100 миллионов гривен компенсации за свое как-бы честное имя, за свою как-бы репутацию, которой по-настоящему нету, таким образом затыкают СМИ рот. Вот это бы хотелось увидеть, может быть, в другом проекте закона, или, может быть, добавить в этот.

ГОЛОВУЮЧА. Ну є можливість вносити поправки, якщо буде, да, закон схвалений в першому читанні.

Прошу, Олена Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Ви знаєте, цей закон схвалений в першому читанні якраз, тому що він у нас є перехідний від сьомого скликання. Тому якраз я би хотіла закликати нас всіх долучити медіаспільноту якраз до взаємодії поправок якихось спільних, які ми потім можемо винести в зал. Тому що це дуже актуальний закон, його треба вже пройти, на кінець-то закріпити. Тому що нам не вдавалося в сьомому скликанні прийняти цей закон в зв'язку з різними факторами, які були.

Але зараз це дуже нагальна якраз є потреба, я прошу, навіть ми можемо взяти якийсь тиждень часу разом з медіаспільнотою і винести це як спільні поправки і виносити тоді його в зал. Тому що зараз нема його розглядати змісту, тому що він прийнятий в першому читанні просто перехідний.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

В нас є якраз пропозиція медіаспільноти. Роман Головенко, прошу висловлюйтесь.

ГОЛОВЕНКО Р. Дякую за слово.

Насправді основна проблема щодо притягнення до відповідальності осіб, які посягають на журналістську діяльність, це є визначення журналіста наразі, законодавче визначення. Тобто журналісти Інтернет-ЗМІ формально у нас не журналісти, тому що  Інтернет-засоби не є ЗМІ,  веб-сайти не є ЗМІ. Так само оператори також не є журналісти. А дуже часто відбуваються саме напади на них, тобто на тих, хто фіксує інформацію. І, на жаль, цей законопроект дане питання не вирішує, тобто визначення журналіста не змінюється і, ну, це кримінальне право. тобто розширеним тлумаченням ми тут нічого вирішити не можемо, тлумаченням поняття "журналіст", тому що всі сумніви тлумачаться на користь підозрюваного. Відповідно цей законопроект не вирішує даного питання.

Крім того, що стосується притягнення до відповідальності, тобто, по ідеї, в теорії, і так правоохоронці мали би діяти таким чином. Що там, якщо, наприклад, посягання на життя журналіста чи на його майно, то це є, там, наприклад, 115 стаття і плюс ще докваліфіковується 171, та, яка по журналістській діяльності.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Романе, давайте тоді я поставлю на голосування пропозицію Олени Кондратюк щодо створення робочої групи зі складу депутатів комітету і представників громадськості для доопрацювання  цього проекту закону, для того, щоб ми могли вже напрацювати такий більший варіант розширений і відповідно…

Прошу.

КОНДРАТЮК О.К.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Так, ми можемо вийти комітетом за результатами роботи ось нашої групи.

КОНДРАТЮК О.К. Мало того, я пропоную потім щоб ми разом провели спільне засідання двох комітетів, тому що вони, насправді вони головний комітет, так виписаний закон цей, і потім до якоїсь спільної думки прийшли ми разом.

ГОЛОВУЮЧА. Отже, ставлю на голосування пропозицію про створення робочої групи для вироблення пропозицій комітету з цього питання разом з громадськістю і про ініціативу нашу щодо спільного засідання з  профільним комітетом щодо цього законопроекту.

Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримався? Рішення одноголосно. Дякую.

Давайте ми тоді вже швиденько дійдемо по ось цим технічним запитанням питанням. Ми з вами пропустили питання про входження депутатів до підкомітетів. Я пропоную зголошуватися і надати пропозиції секретаріату вирішити це питання на наступному нашому засіданні.

Ще два технічних запитання – це про затвердження плану графіку участі представників депутатських фракцій і груп і народних депутатів у щотижневих 45-хвилинних телепередачах впродовж першої сесії Верховної Ради України. У вас розданий графік цей. От. Я не думаю, що там є потреба, щось обговорювати. Прошу підтримати це.

Хто – "за"? Прошу голосувати.Оноголосно. Дякую.

І теж саме стосується плану графіку участі представників депутатських фракцій і груп і народних депутатів, які не входять до складу жодної фракції чи групи. Чи є тут якісь думки? Чи ми підтримуємо ті пропозиції, які надані? Підтримуємо. Прошу голосувати. "За". Одноголосно.

В нас лишається ще один проект закону перехідний, який є сенс обговорити, це проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про комітети Верховної Ради України", внесений депутатом Різаненком. Дуже правильні зміни. Там їх буквально дві і вони стосуються, власне, того, щоб привести закон у відповідність, власне, з духом закону, де йдеться про те, що запрошення не є можливим, а однозначно є відкритим доступ крім тих випадків, коли комітет ухвалює рішення про закрите засідання. Да? Тобто ці дві правочки, вони точно відповідають іншим нормам закону і точно відповідають тому курсу на відкритість і гласність, який сьогодні взятий, власне, українським парламентом і українською владою.

Я ставлю також до вашого відома, що нами напрацьовано тут в комітеті проект Постанови про забезпечення відкритості роботи комітетів щодо того, які позиції мають бути на сайті, де зокрема обов'язково має бути оголошення і анонс про ті питання, які будуть виноситися на всі комітети Верховної Ради України. Більше того, ми там пропонуємо внести рекомендацію про забезпечення трансляцій. Це технічна річ, яку мусять вирішувати секретаріати комітету, але Верховна Рада, очевидно, з нашої позиції мала би ці питання ставити.

Тому з приводу цього проекту Закону про внесення змін щодо комітетів Верховної Ради, чи є якісь інші думки окрім, як рекомендувати підтримку?

КОНДРАТЮК О.К. Він просто є у нас не перехідний, а цього скликання, тому він дуже актуальний я абсолютно погоджуюсь Єдине, що там треба поправку зробити, но це вже до другого читання, там просто вписати відповідно до Закону про інформацію про акредитацію журналістів, щоб було чітко написано і розходжень не було потім з Законом про інформацію. А тому підтримати ……..

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Отже пропозиція: рекомендувати, підтримати цей проект закону у Верховній Раді в першому читанні. Прошу голосувати.

Хто– "за"? Проти? Утримався? Дякую. Рішення прийнято одноголосно.

І переходимо до першого, власне кажучи, нашого питання, про Основні напрямки стратегії діяльності Міністерства інформаційної політики та організаційні засади його роботи. До нас вже долучився Юрій Ярославович Стець. Юрій Ярославович, можу я вас попросити сюди ближче до нас, ну так, щоб було просто, а тут вже всі вибудувалися, добренько. Ми вам вдячні за те, що ви погодилися прийти на засідання комітету, оскільки це питання викликає багато запитань і навіть з рахунку депутатів профільного комітету. Прошу.

Регламент пропоную визначити 15 хвилин на доповідь, 15 хвилин запитання-відповідь. І ми так само поінформуємо вас про ті пріоритети, які визначає комітет. Прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Доброго дня усім присутнім, пане голово, члени комітету, журналісти. Я принагідно хочу привітати Олену Кондратюк з обранням її народним депутатом, в мене не було такої можливості. Радий бачити всіх в тому комітеті, в якому я пропрацював в трьох скликаннях.

Я думаю, що 15 хвилин, я вкладуся в менше часу, а потім готовий відповісти на ваші запитання, яких, я думаю, що буде безліч, відповідно той час на запитання-відповіді, він є ціннішим.

Історичну довідку стосовно того, яким чином, коли і як відбувалося голосування, з рештою всі і так знають, багато писали. А тепер про те положення, яке, я сподіваюсь, роздано всім присутнім депутатам, які мали можливість з ним ознайомитись. Коротко це звучить наступним чином. Там в положенні прописані чіткі виміри, в тому чим має займатися міністерство, яким чином буде формуватися його робота, в тому числі всі механізми і функціонування, за допомогою чого будуть вирішуватися питання роботи цього міністерства. Ключовим є пункт, де вказано нормативно-правові документи, які будуть визначальними в роботі міністерства. Насамперед це стосується того, що зараз відбувається в Україні, я маю на увазі інформаційну агресію з боку Росії, я це називаю інформаційною війною і загалом  те, що відбувається, я так само називаю війною.

Для мене є очевидним, що це міністерство, насамперед є необхідним під час військових дій, які зараз відбуваються в Україні. І наголошую на тому, що при презентації цього міністерства я говорив про 3 складові: перша – це відсутність в Україні 23 роки інформаційної політики. І так само наголошую на тому, що якщо б ця інформаційна політика існувала, ми б не втратили Крим і східний Донбас, тому що відношення до Прапора, Гербу, Гімну такі, які є на Західній Україні чи в Києві, воно було б в тому числі на Сході України. І прикро бачити, коли одні люди з Гімном  йдуть в бій, а інші люди топчуть ногами Прапор нашої з вами держави.

Так само хочу зазначити, що мною було пророблено певна кількість кроків, про які зараз можу зробити доповідь і наголошую, що міністерство буде створено тільки тоді, коли положення буде презентоване суспільству, положення буде обговорено на Комітеті свободи слова і інформації, а так само на профільному комітету, яким я вважаю, Комітет з нацбезпеки і оборони Верховної Ради України.

Я говорив, що буде міністр, буде заступник міністра перший, він же керівник Апарату і заступник міністра, який буде виключно керувати інформаційною війною і геополітичні інформаційні загрози, які є в Україні. Але, з огляду на те, що є Постанова Кабінету Міністрів про те, що в кожному міністерстві має бути ще заступник з євроінтеграції, очевидно, що це так само буде внесено в штатний розклад. І я говорив про те, що в міністерстві буде працювати від 20 до 30 людей, це так і буде. Штатний розклад я вже подав на розгляд Міністерства юстиції і фінансової економіки. І так само я говорив про те, що бюджет цього міністерства не буде більше ніж 4 мільйони, в середньому це в 100 разів менше, аніж бюджет будь-якого міністерства в країні.

Можу сказати з власного досвіду, що за час роботи Управління інформаційної безпеки Національної Гвардії, яким я опікувався, жодної копійки держбюджету не було використано, вся діяльність відбувалась за рахунок меценатів, в тому числі структур братніх нам народів Європи, які нам допомагали і моїх власних коштів. Але витрати, які пов'язані з цими 4 мільйонами, вони є виключно вимогою Закону про роботу Кабінету Міністрів, де мають бути певні витрати. Ну, наприклад, витрати на заробітну платню Апарату, так само витрати на речі, які не можуть відбуватися без погодження Кабінету Міністрів.

І ці витрати, і штат, і інші нормативні документи вони будуть публічно опубліковані мною або в засобах масової інформації, або на спеціальному брифінгу, який я готовий зробити на час, ще раз кажу, проходження всіх процедур, які як на мене є важливими, в тому числі обговорення це з членами комітету. Є документи нормативні, які стосуються, в тому числі держбезпеки, і, в тому числі те, що називається закритою інформацією, оскільки містять державну таємницю. Ці пункти я буду так само обговорювати з цими двома комітетами, але виключно в закритому режимі, оскільки у депутатів є доступ до цієї інформації, а у решти його просто не існує.

З огляду на виклики в міністерстві буде існувати три департаменти. Перший із них буде опікуватися розробкою стратегії і впровадженням її в життя – стратегії інформаційної політики держави. Так само буде розроблятися концепція інформаційної безпеки, це закладено в Коаліційній угоді. І коаліція, яка була сформована народними депутатами у Верховній Раді восьмого скликання, так само інші пункти, перелік якого є у відомстві цього міністерства, узгоджені вчора на засіданні Кабінету Міністрів і є частиною Програми дій уряду на 2015 рік. Все, що зараз озвучую, це робота, яка закладена, ще раз наголошую, в Програму дій Кабінету Міністрів на 2015 рік. Чітка програма, чіткі законопроекти, чіткі дії, а так само чіткий термін виконання цих вимог.

А другий департамент – це департамент, який займатись буде виключно інформаційним загрозами, які пов'язані зараз з тими діями, які відбуваються на сході України і в Криму.

І третій департамент – це налагодження внутрішньої комунікації між всіма відомствами, які є виконавчою владою в Україні. Оскільки відсутність єдиного мессиджу, яке мало б звучати від всіх міністерств задіяних, в тому числі і в донесенню інформації і в середині країни і за кордоном. Наразі її призвело до обговорення в суспільстві, створення подібного органу або подібної інституції в державі.

Ну, загалом все. Якщо я вклався, я готовий відповісти на ваші запитання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Народним депутатам роздано положення про Міністерство інформаційної політики. У мене до вас буде, власне, перше запитання з приводу, що робити з можливим дублюванням функцій з Держкомтелерадіо, конституційним органом? Що ви взагалі пропонує  з ним робити, оскільки очевидно, є дублюючі історії. Тому що можна було би все-таки змінити Положення  про цей  конституційний орган і, власне, робити ті самі, виконувати ті самі завдання, про які ви говорили там. Це перше питання.

І друге питання. Ваше бачення у контексті бюджету, що є пріоритетним для забезпечення оцих задач? Тобто, зокрема, в який спосіб ви будете відстоювати позиції створення відповідних продакшенів, зокрема іномовлення, суспільного мовлення, і як ви бачите, які розміри фінансування для цього необхідні? Дякую.

СТЕЦЬ Ю.Я. Насамперед, що стосується конституційного органу, яким є Держтелерадіо. Нагадаю, що зміни функціонування цієї інституції вони приймаються Верховною Радою України, для цього потрібно 300 голосів. Тому це питання більше до вас, якщо ви хочете мою позицію, то нам буде складно зібрати 300 голосів у залі для того, щоб впроваджувати якісь зміни. Але я буду вдячний депутатам, якщо вони знайдуть 300 голосів і ліквідують цей орган, оскільки після впровадження в дію Закону про суспільне мовлення, і ми це маємо зробити протягом цього року, і це так само буде завданням Міністерства інформаційної політики, цей орган просто буде не потрібним країні, і він буде просто порожнім.

Тому з вашої волі і бажання, переконати коаліцію в тому, що цей орган треба ліквідовувати. І ще раз кажу, моє бачення воно є таким самим, як я думаю, і всіх членів комітетів, якщо до нього не входять члени опозиції. Я так розумію, що не входять.

ГОЛОВУЮЧА . Ваші бачення в контексті інформаційної сфери.

_______________. Павленко.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Павленко  теж готовий за це голосувати. Правда, Юро? Дякую дуже.

Стосовно бюджету, дивіться, історія наступна. От є ключова тема, вона стосується функціонування міністерств. Я наголошую, що це є витрати, які не можуть бути не внесені в бюджет міністерства, оскільки це є закладена норма в Закон про бюджет, в Закон про роботу уряду і те, що розглядається і на раді коаліції, і в сесійній залі за поданням Кабінету Міністрів. Все решта функціонування відбуватиметься за рахунок меценатів, а так само тих європейських інституцій, які готові нам допомагати. Думаю, що виходить і ви це бачите, що достатня кількість розумних і мудрих людей є в Європі, в Америці, там у НАТО зокрема, які розумію, що  якщо вони не будуть вкладатися у нашу інформаційну безпеку, то гроші, які вкладаються і у економіку, і в оборону, вони будуть часом витрачатися на прірву, яка зараз охоплює те, що відбувається в Україні. Можу зазначити, що функціонування міністерства, я це говорю про 20 головастиків, які мають виробляти меседжі і концепцію того, що я називаю інформаційною політикою держави.

Загалом наше завдання привести кошти, які тендерним засобом будуть розподілятися між студіями продакшн, які існують в Україні, які готові виробляти соціальну рекламу, продукт, який буде нам давати порядок денний, ну, наприклад, єдиного трактування історії чого не було ніколи в Україні, тому що приходить новий міністр і, не маючи якихось нормативних документів, ну, наприклад, проголошених у Верховній Раді під куполом і проголосованих за них, кожен з них друкує свій підручник і вириває сторінки нашої історії. А дії Табачника ви знаєте, якщо буде нормативно-правова база або прийняті законопроекти Верховною Радою, це буде робить набагато складніше.

Ще раз можу наголосити, я думаю, ця інформація…

 (Не чути)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, Мінінформації не буде писати історію. Історію буде писати… я сподіваюся, що, і приймати цей законопроект, Верховна Рада України, і в тому числі і розгляд цього питання. І пропозиції цього питання – це компетенція народних депутатів, які мають законодавчі ініціативи. Я знаю, що такі законодавчі ініціативи існують. А це буде предметом розгляду в першу чергу профільного комітету, яким є Комітету по свободі слова і інформації. Моє завдання –  зібрати головастиків, оскільки є виконавчий орган і є законодавчий, запропонувати своє бачення…

ГОЛОВУЮЧА.  Юрій Ярославович, я перепрошую, просто питання було про ваше бачення бюджетних пріоритетів в наступному бюджеті не в контексті міністерства, а в контексті інформаційної сфери?

СТЕЦЬ Ю.Я. Якщо мова йде про іномовлення, то очевидно, що, якщо б у нас був свій телеканал Euronews, який є в Європі BBС, який є у Великобританії або не найкращий приклад "Russia Today" в Росії, то ми могли б вносити думку  офіційного Києва набагато швидше. У нас, на жаль, в тій якості, в якій існує, наприклад, телеканал "УТР", він не дає можливості цього робити. Очевидно ви знаєте історію телеканалу БТБ, ви знаєте історію того, що держтелерадіокомпанії обласні і Національна телекомпанія України мають стати основою для ствоерння суспільного мовлення. Але залишається ще раз "УТР" телеканал, українське радіо, є супутникові ємкості, які транслюють ці телеканали і так само є Студія продакшн, технічне забезпечення якої може нам дати можливість робити якісний продукт на цих мовниках, ну десь так.

Стосовно бюджетування цих організацій, вони закладені в бюджеті, вони є частково, в тому числі в держбюджеті попередніх років, і в цьому держбюджеті, який готується,  структура, яка називається Держтелерадіо. Очевидно, що після того, як вона буде ліквідована, ці кошти переходять на фінансування саме  цих телеканалів, радіостанцій іномовлення.

ГОЛОВУЮЧА  Я зрозуміла. Так, ми тоді вас попросимо про бюджет і про інформаційну сферу окремо нам надати інформацію, як це буде в бюджеті, бо це, очевидно, наш пріоритет.

Депутат Кондратюк, прошу питання.

КОНДРАТЮК О.К. Юра, рада вітати. Скажи, будь ласка, я в принципі слухаю про стратегії інфопростору, я так і не зрозуміла, хто за неї буде відповідальний: Президент України, Кабмін, 20 голосовастиків чи Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в цьому контексті? Тобто в загальному хто буде нести відповідальність у нас за всю стратегію інфопростору?

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, оскільки у нас існує парламентсько-президентська республіка, то основним  носієм влади в Україні є коаліція, яка призначає уряд. Відповідно за це буде нести відповідальність уряд, ще раз кажу, у нас парламентсько-президентська республіка. Олю, якщо можна, я договорю, а ви потім будете мати можливість поставити питання. Дякую.

Відповідно за зазначеним принципом існування державоустрою в Україні за це несе відповідальність Кабінет Міністрів. Саме в цьому є логіка постановки питання про створення цієї інституції в Кабінет Міністрів, оскільки є можливість горизонталі функціонування Міністерства інформаційної політики про внесення постанов Кабінету Міністрів, в тому числі і актів, які можуть регламентувати дії і впровадження системи інформаційної безпеки України і інформаційної стратегії України.

Зазначу, що люди потрібні для того, щоб розробити концепцію і запропонувати суспільству на обговорення. Ключовим у цьому є голосування Верховної Ради і проходження його через Комітет по свободі слова, оскільки це буде профільним комітетом, так само буде дорадче бачення, у мене принаймні ще мають бути дорадчі якісь організації, які зацікавлені в тому, щоб обговорити цю концепцію. І так само зрозуміло, що це буде проходити обговорення в Комітеті культури і духовності, в Комітеті молоді і спорту і в інших комітетах, в тому числі освіти, євроінтеграції і таке інше.

Стосовно Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Думаю, що всі  присутні знають про те, що  це є регуляторний орган, який виключно займається видачею ліцензій і контролем над тим, щоб дотримуватися цієї ліцензії, телерадіорганізаціями України. І, насправді, в цьому є основна функція. Тобто ще раз. От ми знаємо, що таке виконавчі органи влади, і знаємо, що таке регуляторні органи влади. Знаємо, що таке дорадчі органи влади.

 (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Коли плануєте подати проект…..

СТЕЦЬ Ю.Я. Це питання, яке стосується виміру часу, яке прописано у дорожній карті робота Міністерства, очевидно, обговорення в суспільстві, положення прийняття затвердження урядом формування самої структури, і "вперед, за Родину!". Часу у нас 2-3 місяці, більше немає, взагалі, у всього уряду.

ГОЛОВУЮЧА. Два-три місяці.

Сергій Висоцький прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Юрій Ярославович, я дуже вам дякую, що ви прийшли на комітет.

У мене декілька конкретних питань щодо положення про міністерство. Перше питання… Давайте по пунктам, кожен пункт. П'ятий пункт: "Міністерство формує стратегію інформаційної політики держави", без питань, "та забезпечує її дотримання".

Я розумію, що у колег-журналістів буде дуже багато питань щодо методів, які нам будуть забезпечувати дотримання інформстратегії Міністерства. І це буде питання щодо там, можливо, цензура оцих всіх острахів, які є у суспільстві. Розкрийте, будь ласка, цей пункт, методи забезпечення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я ще раз його зачитаю тоді під стенограму, він звучить наступним чином. Пункт номер 5 Положення по Міністерству інформаційної політики звучить так: "Формує стратегію інформаційної політики держави та забезпечує її дотримання". Є кількість певна органів влади, в яких буде прописано функціонал забезпечення цієї інформаційної політики. Як я оголосив, це рішення буде приймати Верховна Рада України стосовно тієї стратегії, яка буде подана як проект. Якщо потрібен приклад, я скажу, я не розумію, чому держава не витрачає кошти на державну підтримку, ну, наприклад, кінофестивалю "Молодість". Це якщо конкретний приклад.

Або, наприклад, я не розумію, чому у нас… я перепрошую, чому у нас не є пріоритетом, ну, наприклад, коли в підручниках на першій сторінці, особливо перших класів, немає прапору, гербу і тексту гімну? Я думаю, що якщо б це було, то у нас, покласти руку на серце, коли грає гімн, люди… можна ……. до самого закінчення, у тому числі, портрет народного депутата Абдулліна. Але ключова логіка, що патріотичне виховання дітей має бути прерогативою держави, а не… Ну, зрозуміло, як це відбувалося цих 23 роки. Десь так.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Далі, я по пунктах, 5 пунктів в мене, 5 питань.

Десятий пункт, ну, я вважаю, що він дискусійний, так.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Очевидно, що розробляючи це положення, ми узгоджували його з медіа-юристами, прізвища цих людей ви знаєте, і всі пункти, які могли… Звичайно, ви  знаєте так само, це Оксану…, це Тарас Шевченко і Ігор Розкладай. Я думаю, що ви це знаєте. Якщо це  потрібно під стенограму, це прозвучало.

 Так само це проговорили з медіаменеджерами і ми будемо зустрічатися з ними найближчих два дні і так само найближчих два дні, можливо, в неділю я буду говорити з медіа-профспілкою, пропоную чи їм, вносити зміни якісь, пропозиції до положення. Тільки  після цього, за розуміння того, що всі зацікавлені сторони з критичними зауваженнями, а не  з огульною критикою: ні, тому що ні, будуть враховані, це положення буде вносити до Кабінету Міністрів.

Наголошую, всі пункти, які стосувалися чи могли би стосуватися так чи інакше, навіть в теорії якогось впровадження цензури, були вилучені медіа- юристами, який, я сподіваюсь, довіряє в тому числі і Оксана Романюк. Чи не так?

 (Не чути)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Десятий... Десятий пункт. "Розробляє та затверджує в установленому порядку правила виготовлення соціальної реклами, що виготовляється на замовлення органів державної влади". Ну, тобто я не розумію, як це буде працювати і, ну, якщо там було....

ГОЛОВУЮЧА . Чи не є це законодавчий, насправді, інструмент?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ну, і так, бо це дуже...

СТЕЦЬ Ю.Я. Це не може бути законодавчою ініціативою, тому що соціальна реклама стосується тих дій, які робить виконавча влада. Ну, наприклад, зараз почнеться час реформ і не доносити і не розгортати думку Кабінету Міністрів про те, яким чином вони впроваджують реформи, що вони пропонують суспільству, що є пріоритетним, яким чином доносити це, через зовнішню рекламу, через пропозиції телеканалам  це транслювати. Знову ж таки, впровадження єдиного меседжу і  вироблення цього єдиного месседжу протягом нетривалого часу для того, щоб ми не били по хвостам і потім нам не говорили, що от дивіться, от ми не знаємо, чим займається міністерство те чи інше. Відповідно саме для цього і існує оце от – невеличкий департамент з трьох чоловік, який має швидко реагувати на запроси, на запити суспільства, щоби...

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я розумію. Як технологічно це буде ....

СТЕЦЬ Ю.Я.  Технологічно це виглядає наступний чином…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Чи це буде шаблон, який буде спускатися до держадміністрацій, вони будуть його там…

СТЕЦЬ Ю.Я. Держадміністрація – це функціонал вертикаль Президента, ви це знаєте. Наголошую, що буде існувати тендерна система студії "Продакшн" або з доброї волі тих студій "Продакшн" і телеканалів, які зараз виробляють соціальну рекламу безкоштовно. І наша функція є вироблення пріоритетів і пояснення суспільству, ну, наприклад, тих реформ, які буде робити Кабінет Міністрів.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Дорадча функція фактично.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не дорадча, а функція, яка визначає, яка зараз, на цей момент необхідна інформація суспільству, який зараз необхідний меседж від того чи іншого міністерства про впровадження тої чи іншої реформи. Ну, я можу наводити приклади, якщо цікавляться, з недавнього минулого, якщо потрібно. Ні – дякую.

АБДУЛЛІН О.Р.  По 10 пункту ще у мене от маленьке запитання. Тобто міністерство буде вирішувати: соціальна це реклама чи ні, дякую всіх? Бо так воно витікає.

СТЕЦЬ Ю.Я. Є Закон "Про соціальну рекламу", він чітко визначає…

АБДУЛЛІН О.Р.. Тобто ніяких віз міністерство не буде…

СТЕЦЬ Ю.Я. Є в Законі "Про рекламу" визначено, що таке соціальна реклама, а відповідно…

(Шум у залі)

АБДУЛЛІН О.Р.  ……… ніяких віз міністерства не потрібно, для того щоб вирішувати: це соціальна чи не соціальна?

СТЕЦЬ Ю.Я. Якщо ми говоримо, про, наприклад, трансляцію на телеканалах, то визначає, соціальна реклама це чи ні, це Нацрада. Ми знаємо, ми всі є медійниками: подає запит телеканал до Нацради, а Нацрада робить свій висновок, і за допомогою цього листа транслює чи не транслює, за гроші чи безкоштовно, соціальну рекламу. Окрім того, якщо не знають колеги-журналісти, існує ще така норма, якщо я не помиляюся, щодо зовнішньої реклами, де 10 відсотків мають виділятися безкоштовно під соціальну рекламу.

Кажу конкретний приклад. Чи за останній час ви бачили використання цього ресурсу державою для того, щоб доносити меседж про те, що відбувається, в тому числі на Сході? Відповідь: ні. Чому? Тому що немає жодного органу влади, який би сказав: "О'кей, це мій пріоритет, це те, що я маю робити".

ГОЛОВУЮЧА. Ну, це не зовсім так. Були державні проекти, які були 5-6-5, зокрема, і інші історії, які були визнані як соціальна реклама.

СТЕЦЬ Ю.Я. На жаль, це не державні проекти, а в тому числі і добра воля, ну наприклад, апарату РНБО, який це так само пробував зробити. Але, ще раз кажу, це добра воля дорадчого органу… А, і в тому числі приватні ініціативи телеканалів, я про це теж говорю. Всі бачили ролик, наприклад, соціальний Національної гвардії, де батальйон "Київ-1" і таке інше. Це, слава Богу, що існують люди, які це роблять, але це завдання держави.

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Ярославович, є тільки одна проблема: щоб ці 10 відсотків не одна держава заповнила, тому що існують різні громадські організації і фонди, які займаються не менш важливими історіями, і дуже важливо, щоб в нас не було тут диктату в цьому сенсі, хто має таке право…

Останнє запитання. Сергій…

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Я об'єднаю. Тут дуже багато пунктів щодо того, чим буде управляти міністерство, якими підприємствами, там реорганізація підприємств, установ, призначення керівників в світі того, що у нас на 2015 рік заплановано роздержавлення державних ЗМІ. У нас створення суспільного телебачення незалежного. Я дещо не розумію сферу управління міністерства.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, от існує певна кількість осіб, яка згідно нормативних документів має призначатися тим чи іншим відомством чи державною інституцією. Сюди, наприклад, входить призначення у тому числі керівника  іномовлення або всіх структурних підрозділів. Сюди входить, у тому числі, і призначення департаментів чи структур, які пов'язані з функціоналом міністерства. У тому числі треба розуміти, що це  нормативно-технічний документ, який має свою форму. Ну це…   

ГОЛОВУЮЧА. Ви не можете зараз керівник іномовлення жодним чином призначати, бо воно входить в структуру суспільного мовлення…

СТЕЦЬ Ю.Я.  Все правильно!

ГОЛОВУЮЧА. … і визначає керівництво. Нам треба це вилучити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Все правильно, але ми говоримо про те, що да, запропонувала коаліція із того, що ви вносите правки до Закону "Про…..

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Павленко. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Шановний пане міністре! З повагою до вас, але дозвольте поставити декілька запитань, власне, до вас, як до міністра.

Ну насамперед, чи можемо ми вважати оцей розданий папірець, який називається "Положення про Міністерство інформаційної політики" офіційним документом, який ви представляєте? Тому що на ньому немає жодної візи, жодного висновку нікого.

Ну і окремо до секретаріату, власне, і до голови, що нам роздали його прямо перед засіданням, хоча в Інтернеті він уже гуляє, мінімум, добу.

(Шум у залі)

Да, тому… Ні. Ні, ні. Я просто  засвідчив. Тому що немає. Так? Так. Це перше.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Якщо можна я відповім на це питання і потім відповім на друге. Просто дуже швидке питання. Я ще раз наголосив на початку (можна зараз відмотати стенограму), що це є проект положення, яке я хочу проговорити у тому числі  із профільним комітетом. На ньому не може бути жодної візи, оскільки це є проект. Я думаю, що ви як людина свідома і державницька, знаєте про те, яким чином це формується.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я людина, яка розуміє, як  формується документ…

СТЕЦЬ Ю.Я.   А стосовно того, коли він вам розданий…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Проект візується обов'язково відповідальним…

СТЕЦЬ Ю.Я.   Завізуйте як народний депутат від комітету.  Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні, ні. Ви говорили про те, що ви подали на затвердження штат. Чесно кажучи, цікаво було би теж ознайомитися з тим проектом штату, який ви надали, і скільки це осіб, ви називали, 20? І власне, в цьому проекті так само – 20 є осіб.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я сказав, що буде від 20 до 30. Та, очевидно, що це не буде більше і, очевидно, що коли воно пройде, ну, історії, пов'язані з проходженням технічних документів, ви так само будете з ними ознайомлені. Нагадаю, що...

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Бачите, уже до 30. Ну, власне, я...

СТЕЦЬ Ю.Я.  Шановний Юрій, якщо можна, не перетворюйте засідання комітету в спілкування представників влади з представниками опозиції, для цього є парламентська трибуна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні, вибачте, вибачте, це спілкування члена комітету з міністром, який бере участь у засіданні.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Проведіть моніторинг, в якому я озвучував, в тому числі і публічно, про те, що це буде 20, можливо, від 20 до 30....

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я, власне, ну,....

СТЕЦЬ Ю.Я.  Від 20 до 30 працівників штатних Кабінету Міністрів саме цього міністерства.

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Ярославович, я пропоную, щоб народний депутат Павленко сформулював дуже чітко запитання. Просто сформулюйте, а вам дадуть відповідь.

ПАВЛЕНКО Ю.О. По суті, я формую по суті тепер самого положення. Ну, а потім зроблю певні висновки. Ну, по-перше, я хотів би уточнити, що я задам питання, а потім ви на них відповісте. Так.

Що таке от пункт 6, да: державний інформаційний патронаж чи є це в законодавстві і що, власне, ви закладаєте в це поняття "державний інформаційний патронаж".

Наступне питання, чому так багато контролю за рекламою і фактично міністерство перебирає на себе функції контролю за всією рекламою, що, на мій погляд, має ознаки певної корупції в майбутньому?

Наступне, що мається на увазі в пункті 12: інформаційні права громадян? Так як в жодному законі і в  Конституції нема такого поняття "інформаційні права громадян". Є право людини на інформацію. Чи це тотожні поняття, чи це просто помилка, можливо, знаходите якесь нове право людини, яке хочете сформувати в Україні?

Наступне питання, розробляє питань…   20 пункт. Я думаю, що, ну, 20 пункт, я вже задам всі запитання. "Розробляє та затверджує, впроваджує програму позиціонування України в світі". Тобто ви перебираєте на себе функції Міністерства закордонних справ? Тому що в даному випадку говориться навіть не про інформаційну політику, а взагалі про позиціонування, що є ключовою позицією і відповідальністю сьогодні Міністерства закордонних справ.

Наступне: "Проводить в межах повноважень спеціальну перевірку осіб, які претендують на зайняття всіх посад в державі". Тобто я вам сказати, що для того, щоб провести таку перевірку 180-ти, якщо я не помиляюся, тисяч посадових осіб, для цього просто 30 людей не вистачить в роботі міністерства. Да, я ж кажу, і органів влади, і місцевого самоврядування. Ну, приблизно це 180 тисяч. До 250 тисяч осіб сьогодні працює в органах влади.

ГОЛОВУЮЧА. Давайте, завершуємо питання, щоб міг міністр відповісти. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Наступне. Ну, я наскільки встиг просто ознайомитися. Наступне: є пункт 25-й, де говориться, що міністерство буде затверджувати всі регіональні інформаційні проекти. А як тоді відповідність децентралізації, коли міністерство – центральний орган влади – буде затверджувати регіональні програми? Сьогодні, навіть в умовах країни, яку, ми говоримо, треба децентралізовувати, немає такого, щоб жодне міністерство затверджувало регіональні програми. Це відповідальність сьогодні місцевих органів влади.

Наступне питання…

СТЕЦЬ Ю.Я. Можна відповісти на ряд питань, а потім продовжите?

ГОЛОВУЮЧА. Да, я взагалі би пропонувала Юрію Ярославовичу все-таки почути народних депутатів, які можуть сформулювати свої поправки, і щоб міністр все ж таки взяв на себе зобов'язання врахувати їх.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ще буквально одне, останнє.

От, дивіться, є далі, далі – унікальна взагалі фраза: "Накази Міністерства інформаційної політики…"

СТЕЦЬ Ю.Я. Пункт, номер скажіть, будь ласка?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це восьмий пункт, дуже великий восьмий пункт.

СТЕЦЬ Ю.Я. Що таке "великий восьмий пункт"?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Восьмий розділ, перепрошую.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Восьмий розділ. "Накази Міністерства… видані в межах… є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади". Тобто чи це помилка, чи це…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, це не помилка. Я вам наголошую, що якщо ви не будете виривати з контексту, а прочитаєте повну строку…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, я до кінця.

СТЕЦЬ Ю.Я. А ви з початку почніть читати, тут написано, що МІП України в межах своїх повноважень, які визначені цим положенням. Якщо ви будете читати, не вириваючи з контексту, то таких запитань у вас не буде.

Я можу повернутися до питань?

ГОЛОВУЮЧА.  Колеги, я вас дуже попрошу завершувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я закінчу питання. Тому що в даному випадку – я все дуже добре читаю, – тому що тут далі або не дописаний пункт, який звучить…

СТЕЦЬ Ю.Я.  Від початку читається.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні, ні, ні. Далі. Звучить в Законі "Про Кабінет Міністрів" (стаття 44), де написано, що є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, які є в сфері управління міністерств. А в даному випадку ви говорите, що всі міністерства повинні виконувати накази Міністерства  інформаційної політики.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Скажіть, коли я зможу відповісти. У вас просто питання три хвилини.

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Олексійович!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я закінчую. 

СТЕЦЬ Ю.Я.   Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну загалом, чесно вам скажу, як колега. Без образ. Але ті люди, які готували це положення, їм можна поставити "двійку". Тому що тут є грубе порушення Конституції в багатьох пунктах, законодавства, діючого у країні, і взагалі елементарної нормативної практики. Вибачте. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

СТЕЦЬ Ю.Я.    Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я назвав тільки…

ГОЛОВУЮЧА. Юрію, ну давайте послухаємо…

СТЕЦЬ Ю.Я. З останнього пункту починаю. Якщо можна, не маніпулюйте. Ще раз кажу, не використовуйте цей документ для формування  роботи "Опозиційного блоку". У вас є для цього телеефір, і ви там це дуже добре робите.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепросив би. Ми говоримо як члени комітету з вами, а не як "Опозиційний блок".

СТЕЦЬ Ю.Я.  Якщо можна!

ПАВЛЕНКО Ю.О. "Опозиційний блок" висловить свою…

СТЕЦЬ Ю.Я.  Якщо можна! Це всього лише прохання, яке ви можете почути або ні.

А тепер ще раз наголошую. Якщо ви будете читати пункти від початку, то ви прочитаєте, що  8-й пункт починається з того, що  Міністерство інформаційної політики України  "в межах повноважень". І тому говорите про те, що… вириваючи з контексту, що воно буде регулювати всі органи влади, не треба цього робити, оскільки ви, як колишній міністр молоді і спорту знаєте про те, що Положення про Міністерство молоді і спорту саме таким чином, в такому самому пункті… (Шум у залі)

 Юрій! Якщо ви дасте мені договорити, я висловлю свою точку зору. Якщо ви захочете її почути, ви почуєте. Якщо ні, то –  ні.

Саме таким чином, так само виписано Положення про Міністерство молоді і спорту, яке ви очолювали. Відповідно…

ГОЛОВУЮЧА. Це проект документу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Відповідно саме таким і є цей пункт, який визначає в рамках повноважень  роботу міністерства, до речі, будь-якого в цій країні.

Тепер стосовно інших пунктів…

(Не чути)

 

 СТЕЦЬ Ю.Я. Прочитайте кінець цієї статті ще раз. Якщо можна, кінець, щоб час не витрачати. "В рамках повноважень". Ні? Як воно звучить?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, які є в сфері управління міністерства. Тобто якщо в  міністерстві у вас буде наприклад у сфері управління міністра Державний комітет  там   телебачення і радіомовлення, тоді ваші накази є обов'язковими для Держтелебачення і радіомовлення.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Правильно. Правильно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але ваші накази згідно Закону про Кабінет Міністрів (стаття 44) не є обов'язковими для Міністерства закордонних справ, Міністерства  внутрішніх справ. Тоді можуть бути  міжвідомчі накази…

СТЕЦЬ Ю.Я. Чи можете ви сформулювати ще раз уточнююче питання? Якщо ні, я тоді відповім. Добре.  От ще раз кажу…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні-ні, я запитую, чи ви плануєте  внести зміни…… про Кабінет Міністрів…

СТЕЦЬ Ю.Я.  Чи можу я… Чи можу я відповісти, в п'ятий раз запитую вас, пане Юрій…  Пане Юрій, не беріть мене  на звук…  Дякую.

Тепер наступне, що я хочу вам сказати. Саме в 44, яку ви читали, написано "в рамках повноважень". Якщо в рамках повноважень Міністерства молоді і спорту, яке ви очолювали, був би повний абсурд. Наприклад, входило відомство ГПУ, СБУ або податкова інспекція, то напевно так само би ваше міністерство, яке ви очолювали, опікувалось і в тому числі  видавало би нормативно-правові документи, які би були обов'язковими до цих органів, які я перерахував. А якщо ви хочете довести до абсурду обговорення цього документи, ви це вже зробили.

А тепер, якщо можна, я відповім на попередні пункти, якщо це вас цікавить звичайно. Дякую дуже. Ще раз нагадую, стосовно…

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, що насправді, ми надто перейшли, колеги, на особисті якісь речі, мені не приємно, що ми зараз говоримо, хто, що й коли очолював, замість того, щоб говорити, відповідає це законам України чи ні. 

Мене тішить, що це є проект документу. І ми тут зібралися послухати, власне, цей проект для того, аби народні депутати могли, поставити уточнююче запитання. І якщо вони  вважають, що це суперечить законам, то сформулювати свої пропозиції, і добра воля міністра, яка тут прозвучала, врахувати їх при підготовці остаточної версії цього положення. Бо інакше дійсно депутатам доведеться інші чинники вкладати для того, щоб приводити це у відповідність  до законів України.

Тому я прошу, трошки все ж таки запал цей пригасити. Ви висловили свої застереження. Я вважаю, що застереження депутата Павленка в багатьох  позиціях є абсолютно слушними. Так само я би просила інших народних депутатів виписати свої зауваження. І я би хотіла від міністра почути чи готовий він буде врахувати ці речі при підготовці остаточної редакції документу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, саме з цим і пов'язана моя прсутність на цьому комітеті, саме це і обговорюється якраз зараз, а для того, щоб профільні комітети, якими я вважаю, я вже говорив Комітет по свободі слова і Комітет національної безпеки і оборони, внесли свою пропозицію, тому що рішення про внесення тих чи інших законодавчих ініціатив вами буде вноситись так само, напевно, розуміючи концепцію того чим займається законодавчий орган влади, яким є Комітет по свободі слова, нагадую, інформаційної політики і такий самий виконавчий орган влади, як це і з іншими відомствами, Міністерством інформаційної політики. Якщо ми не будемо співпрацювати у нас нічого не вийде. Ще раз нагадую, це проект поправки і зауваження приймаються. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. В який термін? В який термін і процедурі? Да, давайте, Юрій, тільки дуже коротко, я вас попрошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ну, є порядок, якщо не знаєш як робити, роби по закону, да. Звичайно є великі сумніви щодо доцільності створення міністерства. Але, я так розумію, ми зараз це не обговорюємо, буде що обговорити. Я просив би по процедурі. Для того, щоб ми могли вносити формально в зміни навіть і правки до цього документу, я просив би міністерство, ну, міністра в даному випадку, який є офіційно затверджений, Верховної Ради, офіційно внести на розгляд комітету положення про міністерство, штатний розклад для того, щоб ми могли формально з ним працювати, тому що… Ви звичайно на мене трошки ображаєтесь, але поки що це у нас дискусійний клуб, а не робоча нарада чи обговорення на комітеті формального документу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Пропозиція зрозуміла, Юрій, пропозиція зрозуміла. Прошу, міністр.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, наявність камер, тут якраз і дозволю вам влаштовувати публічну опозицію, і не більше того, і круглий стіл, а не обговорення по суті. Ще раз нагадую, існують закони України, яких треба дотримуватись. Він звучить, Закон про створення міністерства звучить наступним чином. Це компетенція Кабінету Міністрів, але очевидно, розуміючи, що я маю співпрацювати з комітету я і запропонував вам внести свої правки. Мова не йде про круглий стіл, а про реальну роботу і ваше  бажання в ній брати участь.

ГОЛОВУЮЧА. Терміни вкажіть, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Це залежить від вас.

ГОЛОВУЮЧА. І можливості.

СТЕЦЬ Ю.Я. І від того, яким чином ви готові швидко це робити.

ГОЛОВУЮЧА.  Доколи ви чекаєте наші пропозиції? І…

СТЕЦЬ Ю.Я. Зараз немає, немає терміну пропозицій, тому, що, наприклад, Юрій Павленко буде вносити так само як наш колега з колишніх парламентів Юрій Кармазін 2 тисячі пропозицій для того, щоб затягнути створення цього міністерства. Очевидно, що якщо є конструктивні правки, я думаю, що Юрій вже їх озвучив – це 5 пунктів, які він бачить, можливо, він ще щось побачить, я думаю, що йому як міністру з досвідом достатньо, маючи в тому числі гарне політичне минуле і, напевно, гарне політичне майбутнє, достатньо буде часу для того, щоб дуже швидко запропонувати своє бачення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Ярославович, 15 хвилин я ще на цю дискусію виділяю. І в рамках цього я вношу пропозицію, що впродовж цього тижня ми напрацюємо поправки до цього положення, зберемо їх в секретаріаті комітету, передамо вам відповідно офіційно, і ваша добра воля їх уже тоді врахувати при підготовці.

Народний депутат Абдуллін.

АБДУЛЛІН О.Р. Пане міністре, питаннячко таке. 16 пункт четвертого параграфа, якщо можна, трішечки розширити, що мається на увазі: "Затверджує державні стандарти в сфері розміщення зовнішньої реклами".

СТЕЦЬ Ю.Я. У нас не чітко виписано в Держстандарті взагалі, що таке і яким чином робиться соціальна реклама, в тому числі …………… Ще раз кажу, мова йде саме про соціальну рекламу. А стосовно того, яким чином, як працює Держстандарт, я думаю, що у вас буде багато роботи, щоб вдосконалити роботу цього органу, тому що там все дуже розмито і не зрозуміло взагалі. Там просто не……..

АБДУЛЛІН О.Р. Тобто я зрозумів, що це йде тільки про соціальну, тут пропущену зовнішню…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз: всі правки, будь ласка, прошу.

АБДУЛЛІН О.Р. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановний Юрій Ярославович, шановні колеги! Я, можливо, трохи запізнилася, можливо, я не почула історію, про яку я хочу спитати. Мене дуже турбує насправді те, як буде забезпечуватися громадський контроль за діяльністю цього міністерства і чи буде громадськість приймати участь, не просто контролювати, а приймати участь у формуванні контенту.

Ми маємо справу з дуже соціально значущою і дуже чутливою темою. Тому моя пропозиція до вас, шановний пане міністре, була би, звучала би наступним чином. Я би пропонувала, щоб при міністерстві була створена наглядова рада або, там, громадська рада, причому не така громадська рада, які створювалися при всіх міністерствах в часи "попєрєдніков", щоб це не було просто якесь зборище прізвищ, яке протирало би штани на якихось засіданнях і круглих столах, а щоб у цих людей був виписаний чіткий функціонал і щоб ці люди мали конкретні повноваження, і щоб були конкретно розписані повноваження між громадською радою і міністерством, як будуть імплементуватися рішення громадської ради, як будуть імплементуватися міністерством, як міністерство буде, в які терміни і імперативно щоб було прописано, що буде, якщо міністерство не буде дослуховуватися до цієї громадської ради і щоб в цю громадську раду ввійшли дійсно люди потужні і авторитетні, лідери думок, яким би повірило суспільство. І тоді би ми просто  зняли усю напругу, яка існує навколо цього міністерства. Я сподіваюсь, шановний пане міністре, що в цьому положенні з'явиться  все ж така більш детально розписана ця історія і....

ГОЛОВУЮЧА. Олена, в нас мало часу. Я прошу чіткіше формулюйте.

СТЕЦЬ Ю.Я. Зрозуміло. Приймається. Очевидно, що це є там, ну, необхідно, оскільки там, як мінімум, журналісти там мають бути, тому що це важлива історія для роботи журналістів.

(Не чути).

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз, ну, я ж не говорю той, хто там має бути, хто згодиться працювати – буде працювати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Зараз депутати поставлять запитання і тоді – представники громадськості. Олександр Сочка.

 

СОЧКА О.О. Запитання, я обговорити положення – це дуже важливо, хотілося би просто на прикладному якомусь випадку зрозуміти те, чого бояться зараз найбільше журналісти: чи не перетвориться Міністерство інформації в міністерство правди. Допустимо, якщо якесь видання опублікувало статтю, стаття є, можливо, антидержавного змісту, яким чином включається в цю процедуру ваше міністерство? Хто визначає критерії яка це стаття є за змістом і яка ваша власна реакція? Або, якщо це вас не стосується, то просто скажіть, хто тоді це вирішує.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, по-перше, я вже говорив про те, що реєстрація або заборона реєстрації, або якісь інші дії юридичного характеру, вони  відносяться до Міністерства юстиції. Це стосується і засобів масової інформації. Якщо ми говоримо про можливу реакцію на те чи інше, статтю чи матеріал, то в мене не більше шансів, ніж в будь-якого іншого громадянина вплинути. Оскільки максимум, що я можу зробити, це  подати до суд. В положенні чітко вказано,  що в цій і, в тому числі, в нашій дискусії, що ці пункти всі витягнули з цього документу.

ГОЛОВУЮЧА. Олена Кондратюк і тоді – представники громадськості.

КОНДРАТЮК О.К. В мене таке ще запитання до вас, в принципі, глобальне питання: це як може Кабмін і що може Кабмін разом з Верховною Радою зробити для зміцнення українських медіа як таких? Тому що ми розуміємо, що всі потребують збільшення національного продукту І у зв'язку з цим звичайно дуже важливе питання – це нагальне впровадження цифрового мовлення.

Зокрема, хотілося би почути відношення тебе як міністра з цього питання і до компанії "Зеонбуд". Наскільки я  розумію, що аналогове мовлення вже повинно відключатися, поступово включатися цифрове. Як буде працювати компанія "Зеонбуд", наприклад, на території окупованій, наскільки воно буде моніторитися, наскільки будуть моніторитися включення чи виключення російських каналів і так далі.

Якщо можна, стисло буквально, чи будете ви цим займатися, і яким чином.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну моя позиція по "Зеонбуду" вона є зрозумілою і відомою, і вона не змінилася. Оскільки створення цього монополіста було виключно, я вважаю, як рейдерська організація і ще один налог в те, що ми називали "млади реформатори – в сім'ю", який просто вбив, насправді, всі телеканали, як бізнес-проекти як такі. І нічого не змінилося в цій позиції. Що стосується будь-яких інших реалій, які зараз існують на Донбасі, то ви знаєте, що українські телеканали там так само, як радіостанції, вимкнені. І механізми дій, які я бачу в  роботі  міністерства,  ну наприклад, подання мною на Кабінет Міністрів документу, який би давав би можливість… Да, звичайно, це є згідно закону. Відповідно… конкретна відповідь полягає в тому, що видається нормативний документ для того, щоб, наприклад, передавач з однієї області рішенням Кабінету Міністрів  міг переїхати, наприклад,  в місто Костянтинівку і дати 5-8 кіловат потужностей, який би закрив десь відсотків 50 в Донецьку. І там би мовив український телеканал.

Будучи керівником Управління інформаційної безпеки, у мене не було жодної можливості юридично якимось чином на це вплинути.

ГОЛОВУЮЧА. Є ця проблема. Да, ми з нею стикалися. Колеги! Давайте, у нас залишається 5 хвилин. Я дуже попрошу….

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я просто не почув відповідь не жодне питання. Але на одне я все-таки хотів би почути.

ГОЛОВУЮЧА. Ваші пропозиції будуть враховані. Це головна відповідь.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні, ні, це питання ключове. Ну от все-таки про  права людини. От 12-й пункт розділу IV: "Вживає заходів щодо захисту інформаційних прав громадян".

Перше. Чи ви маєте на увазі право людини на інформацію, чи ви  придумаєте якийсь  новий правовий норматив ставлення до людей?

І далі. Де введено воєнний стан тимчасово окупованих територій в зонах проведення АТО та звільнених територіях. То ви передбачаєте своїм положенням, що буде ведений десь воєнний стан? Чи це на перспективу, чи це мається на увазі сьогоднішні дні? "Звільнені території", це мається на увазі Слов'янськ, Северодонецьк……….. розумієте…….

СТЕЦЬ Ю.Я. Юрій, я зрозумів. Всі зрозуміли ваше питання. Я ввосьме повторюю… Я думаю, що Вікторія Сюмар змушена буде вам повторити вдев'яте, що ваші пропозиції будуть враховані.

А додатково додам, що якщо ми поставимо передавач зараз, що колись там мало зробити РНБО, наприклад, на Херсонщині, то, повірте мені,  що, у тому числі, частина Ростовської області буде змушена буде змушена слухати український телеканал і радіостанцію.

ГОЛОВУЮЧА.  Хотілось би. Дякуємо. Давайте, Ольга Большакова, прошу.

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  Дякую. Ну, я хочу сказати, що ми з повагою ставимося до наших колег з Інституту медіаправа, втім, хотілось би, щоб думка медіаюристів була врахована, так би мовити, колегіально.

Комітет вирішив розпочати створення нової громадської ради, а оскільки це не дуже швидка історія, ми просили б скликати стару громадську раду комітету, яка, в принципі, є доволі представницькою, заради того, щоб ми могли швидко внести наші пропозиції до положення.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую. Ми врахуємо цю пропозицію. Я думаю, що ми підтримаємо це. Так, Оксана Романюк.

РОМАНЮК О.  Ну, з того, що ми швидко встигли побачити, оскільки ми положення побачили за  годину до цього засідання, у мене три запитання.

Перше. Майже  до кожного пункту дописано таке розмите поняття, як "національні інтереси". Що це таке? І в жодному законодавстві це не прописано, і, дійсно, це протирічить якось європейським нормам.

Друге. Пан Юрій тут  гарно розказав, що він буде тільки займатися зоною АТО, але, на жаль, ми бачимо тут, от буквально на другій сторінці  пункт 8; "забезпечує ефективне управління державними інформаційними проектами". Чи означає це, що ви берете під управління суспільне?

І питання також до пункту 6, на другій сторінці: "Здійснює нормативно-правове регулювання у сферах поширення інформації". А що це таке, скажіть, будь ласка? Це блокування Інтернету? Тому що це не передбачено жодним Законом України. Що таке…

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, питання зрозуміле.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Ну, я думаю, що це європейська не тільки норма, яка звучить у словосполученні "національні інтереси". Якщо ви говорите про юридичний термін, то я наголошував на початку, що перше і основне завдання міністерства – створення стратегії інформаційної політики, де буде чітко вказано, що є  такі національні інтереси. Я думаю,  як патріот України Оксана Романюк, я думаю як  патріот України  Оксана Романюк знає, що  таке  національні інтереси, і знає, що це  нормальна європейська, в тому  числі  і практика в Сполучених Штатах Америки. На жаль,  у нас  не було  до цього національних інтересів.

А стосовно положення, ви його  побачили не сьогодні на засіданні. Оскільки я знаю про те, що обговорення цього положення і  бачення цього положення  окремо медіа-юристами проговорили і в тому числі з вами. Значить у мене  недостовірна інформація, думаю, що у вас буде  шанс і  можливість його більш детально вивчити.

І третій пункт був?

РОМАНЮК О.  По суті, будь ласка, відповісте на два питання, ви берете суспільне під своє управління – раз.

Що означає нормативно-правова регулювання поширення інформації. Чи означає це блокування Інтернету? Яким чином можна регулювати  поширення інформації? Це  абсурд.    

СТЕЦЬ Ю.Я.  Дивіться, от стосовно першого питання, то я думаю, що ви  знаєте, в тому числі, і ви сьогодні це читали від Зураба Аласанії, що ми з ним пройшли всі пункти, які  могли би якимось чином впливати або не впливати  на створення або не створення, або підпорядкування Кабінету  Міністрів суспільного мовлення, яким     він опікується. Відповідно, жодного відношення до створення суспільного мовлення, а окрім, як  сприяння цьому  у міністерства немає і бути не може.

Ще раз, ні, я сказав, не може  бути і немає. Крапка.

РОМАНЮК О.   Тут не суперечка, я попрошу дотримуватися …

СТЕЦЬ Ю.Я.  Ще раз –  ні (під стенограму), ні, Оксано (під стенограму), ні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Я би хотіла вам сказати, що це і дивна постановка  питання і відверто кажучи, дивна  відповідь. Тому що Управління суспільне мовлення буде здійснюватися відповідно до Законів України. Якщо положення про міністерство буде суперечити законам України  вони буде не конституційним.

Я думаю, що міністр перший зацікавлений в тому аби воно відповідало  Законам України і Конституції України. Ми допоможемо це все спільно доопрацювати комітетом і  громадською радою старою, яка буде скликана саме  з цією метою. До кінця цього тижня ми ці, власне, пропозиції надамо і почули добру волю міністра їх врахувати.

Далі. Я би хотіла від імені комітету поінформувати, також міністра інформаційної політики з приводу  пріоритетів, які зараз розробляються тут в рамках комітету. А ми впродовж трьох останніх діб напрацювали зміни до Закону про суспільне мовлення, які є достатньо-суттєвими, які дозволяють запустити процес реального перетворення  державного телеканалу у суспільне мовлення.        

І сподіваємося так само на вашу підтримку, зокрема в контексті сприяння забезпечення фінансування Суспільного мовлення в бюджеті на наступний рік у рамках 0,2 відсотка від видаткової частини бюджету, як це передбачено законом, оскільки зараз ми знаємо, що є пропозиція від Мінфіну зняти це фінансування. І це буде катастрофа, яка не дозволить нам запустити Суспільне мовлення. Хотілося би вашого сприяння в цьому питанні.

Далі. В рамках цього закону ми збираємося вилучити із дії Закону "Про Суспільне мовлення" УТР та інші канали, які спрямовані на іномовлення і мовлення іноземними мовами з тим, аби вони далі підпорядковувалися державі. Очевидно, що в нас буде спільне з вами завдання: розробка закону про іномовлення, - для того щоб ми розуміли, в який спосіб це функціонує, в який спосіб здійснюється це управління. І, зрештою, там ми могли би прописати ті інтереси і пріоритети, які би ми поставили перед цим іномовленням. Це ті пріоритети, які станом на зараз ми бачимо в рамках комітету.

Також в нас знаходиться на розгляді законопроект про прозорість публічних фінансів, публічних коштів, який розроблявся експертами Європейського Союзу. Ми би просили так само вашої підтримки в цьому контексті, оскільки ми вважаємо, що курс на забезпечення прозорості і підзвітності органів влади є пріоритетом діяльності як українського парламенту, так і нового українського уряду. Це, власне, ті завдання, які ми ставимо до кінця року, і очікуємо, власне, на співпрацю в тому контексті.

Дякуємо вам за те, що ви… Да, да, звісно, дякую за те, що ви завітали.

СТЕЦЬ Ю.Я. Логіка того, що Коаліційна угода і Програма дій уряду, вони абсолютно є синергетичними, відповідно синергія полягає в тому, що якраз Кабінет Міністрів як виконавчий орган має виконувати те, що прописано в Коаліційній угоді. І я думаю, що вчора в презентованій Програмі дій уряду ви читали про те, що там є курс на впровадження Суспільного мовлення і чітка дата – 2015, в тому числі і що стосується всім відомої комісії по моралі, і відповідно так само це стосується Закону про роздержавлення засобів масової інформації і інших законопроектів, які внесені або депутатами від коаліції, або законодавчі ініціативи є уряду.

Крім того, хочу сказати, що в тому, що стосується Суспільного мовлення, ми з вами є, по-моєму, більшими друзями, аніж хтось, якщо це йде мова про Комітет по свободі слова і відповідне міністерство, яке є профільним. Це зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, дякую вам за роботу. Стенограма нашого засідання буде розміщена на сайті комітету. Всі решта запитань, будь ласка, в приватному порядку. Ми завершили вчасно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А я маю право як депутат ініціювати рішення по розгляду будь-якого питання, що записано відповідно…

ГОЛОВУЮЧА. Прошу тоді вашу пропозицію з цього приводу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, я так розумію, що комітет змирився з тим, що Міністерство інформаційної політики створене. Я ініціюю перед комітетом необхідність ліквідації даного міністерства як таке, як на мій погляд, є наступом на свободу слова, тому що я вірю в щирість слів міністра, але те, що написано в положенні, хоча воно офіційно було роздано, воно багато в чому не співпадає з позицією міністерства.

ГОЛОВУЮЧА. Який шлях ви бачите для цієї ліквідації? Я хочу почути, якщо це було голосування Верховної Ради України. Просто дуже конкретно.

_______________. Внесіть постанову до Верховної Ради.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це може комітет. Я ініціюю, щоб комітет вніс.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді внесіть проект такої постанови і ми будемо його розглядати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, і тим більше, я вважаю, недоцільним розширяти чиновницький апарат, коли йде скорочення жахливе соціальних виплат, зокрема, сьогодні в затвердженій Програмі уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще так… Останнє зауваження.  Ні, ми не…

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, якщо ми хочемо добитися ефективності роботи всіх, і медіаспільноти, і нашого комітету, і міністерства щодо впровадження правильної, правдивої, необхідної інформаційної політики, ми маємо бути не контролерами, не критиками, а маємо об'єднати зусилля і бути партнерами, кажу, партнерами і міністерства, і наш комітет, і медіаспільнота. Тоді ми зможемо досягнути результату. І, я вважаю, що комітет має, справді, виступити ініціатором ліквідації Держтелерадіо, оскільки ця структура є рудиментом і функція, яка вона виконувала раніше зараз стоїть менш актуальними, і більше того, в її структурі є функції чиї напрямки діяльності, є функції, які, ну, не мали б їй належати взагалі, це зокрема книговидання. Це логічніше було б доручити Міністерству культури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, депутату Онуфрику за його пропозиції. Пропозиція депутатам Павленку і Онуфрику внести відповідні проекти постанови, які будуть розглянуті на наступному засіданні комітетів.

Сьогоднішнє засідання оголошую закритим. Дякую, пану Юрію Стецю і всім решті.