Анонси подій

Перейти до розділу
19 вересня 17:09
3 жовтня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
04 липня 17:27
Комітет розраховує закінчити реформування друкованих ЗМІ в цьому році, а відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Національної ради за квотою парламенту – на старті наступної сесії докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

04 лютого 2015, 10:25

Стенограма від 04.02.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

від 04 лютого 2015 року

Веде засідання Голова комітету СЮМАР В.П.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, доброго дня всім. Пропоную розпочинати  засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Пізніше закінчилося сьогодні сесійне засідання. Прошу вибачення за запізнення народних депутатів. От до нас ще колега долучився. Отже, на засіданні присутні семеро із десяти членів комітету. Кворум є достатній.

Сьогодні до вашого розгляду вноситься проект денний засідання. Порядок денний у вас розданий. Прошу з ним ознайомитися, щоб я не зачитувала. Єдине моє прохання, оскільки у нас зареєстрований альтернативний законопроект до законопроекту 1768, це 1768-1, внести до порядку денного ще і це питання і з такою правкою проголосувати за цей порядок денний.

Хто  "за", прошу визначатися. Є. Одноголосно. Дякую.

Отже, оскільки у нас присутні колеги, які поспішають  Так.

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна ще, будь ласка. Тут присутній наш колега Борислав Береза, який дуже просив внести до порядку денного розгляд свого законопроекту. Він хоче доповісти по законопроекту 1908. Це предмет компетенції нашого комітету, тому я теж просила би його заслухати.

ГОЛОВУЮЧА. Згідно Регламенту ми  не можемо безпосередньо розглядати цей законопроект, оскільки у нас немає ще висновків. Але ми домовилися із Бориславом, що він надасть нам інформацію з приводу своєї ініціативи. Ми її заслухаємо, а вже коли відповідно до юридичних процедур до нас надійде сам законопроект, ми будемо його розглядати. Тому я не вношу це в порядок денний, але ми звісно заслухаємо нашого колегу.

Оскільки першим до мене підійшов наш колега Каплін, я попрошу його як автора альтернативного законопроекту доповісти по 1768-1. Зі свого боку я лише додам, що процедурно ми з вами будемо заново розглядати обидва законопроекти і визначатися з приводу них, і обговорювати так само. Отже, починаємо розгляд цього питання. І прошу Сергія Капліна.

КАПЛІН С.М.  Я перепрошую колеги за необхідність не брати до кінця засідання участь у комітеті через розгляд важливих питань у Комітеті з питань соціальної політики і зайнятості, де я є першим заступником голови. Перш за все, я хотів би подякувати кожному народному депутату, який, опікуючись проблемами свободи слова, опікуючись тими серйозними фундаментальними викликами, які є сьогодні перед українським суспільством, перед українською владою, парламентом, українським народом в питаннях національної безпеки в сфері інформації підготував ті чи інші законопроекти.

Проте, я підготував альтернативний законопроект, який реалізує, на мою думку, дві ключові задачі для наведення порядку пов'язаного з забезпеченням інформаційної безпеки. Ми відкриваємо фактично імена тих власників телеканалів, ми показуємо українському народові хто замовляє музику на тих чи інших телеканалах, хто забезпечує їх корпоративне управління і разом з тим в разі, коли у власності, в структурі власності телеканалу є в той чи інший спосіб представництво країни-агресора ми автоматично блокуємо діяльність і зупиняємо ліцензію цих телеканалів. Тобто 50 відсотків і більше власності. Це традиційна і абсолютно нормальна для міжнародної спільноти практика корпоративного управління і особливостей корпоративного управління в даній сфері.

Разом з тим, я хочу наголосити, ми почали надзвичайно складний, неймовірно важкий шлях реформ. Дуже непроста ситуація в парламенті, надзвичайно непросто ситуація в суспільстві і катастрофічна ситуація на фронті. Останні соціологічні дослідження доводять неймовірне падіння довіри до усіх без винятку політичних сил, які сьогодні представлені у владі - люди повинні і мають право знати правду. Як би це не було парадоксально, але сьогодні саме телевізійники і інші представники засобів масової інформації фактично і складають конструктивну, змістовну опозицію у суспільстві. І вони, звичайно, запрошуючи на ті чи інші відкриті прозорі ефіри, дають можливість окремими народним депутатам України висловлювати свою позицію, з якою не згідні дуже багато політиків і лідерів партії. Часом Президент, часом Прем'єр-міністр, часом міністри, часом лідери фракції, до яких депутати належать. Знайти наш спільний, продуктивний і безповоротний шлях до реформування українського суспільства ми можемо тільки через діалог нових і нових еліт і подальшого буквального очищення парламенту, органів місцевої влади, органів, державних органів влади від минулого і нарощування нових прогресивних поглядів і в кінці-кінців просто політичних м'язів  у вигляді нових депутатів, які приходять в парламент, чи у вигляді нових чиновників, які приходять у систему. Вони мають право мати право на голос.

Тому завершуючи свій виступ, я би хотів так само, враховуючи те, що чекає нас протягом наступного року, а це і місцеві вибори, а це і можлива подальша незвичайна ескалація конфлікту на сході, і найнебезпечніші спроби агресора захопити український інформаційний простір, знайти золоту середину.

Я розумію, що, можливо, мій законопроект немає абсолютної підтримки сьогодні в комітеті. Я розумію, що, можливо, він не знайде підтримку у залі так само, як може не найти законопроект мого колеги. Але я закликаю до того, щоб ми тут як ніде в парламентській цій вертикалі чи горизонталі знайшли справді ту необхідну формулу впливу на ситуацію і убезпечення країни від агресії і засилля усього російського, що пов'язане з їхньою пропагандою, з їхнім, вибачте, цим, ну, буквальним пропагандистським лайном.

Я розмовляв з менеджментом багатьох телеканалів, з експертами. І сьогодні у вечері так само ми проводимо ще одне експертне засідання, де я для себе дам відповідь на запитання остаточно за який із законопроектів. Бо я керуюся виключно інтересами держави і її національної безпеки. У минулому я секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони. І я вніс антитерористичну доктрину, у яких взагалі передбачено створення міністерства пропаганди, яке б виловлювали усе це російське лайно і зупиняло би, фактично, його поширення на території країни. Я фактично пропонував абсолютну цензуру в країні на цей період. Але сьогодні, працюючи з експертами, дивлячись на те, що є певні загрози монополізації цього питання в руках певних політичних сил і, чесно кажучи, після свого неймовірного розчарування по результатам виборів у Верховну Раду України, я розумію, що ми тут повинні бути дуже обережні. Я не побачив стрімких реформ, я не побачив необхідної динаміки  в них, я не побачив ніяких ознак боротьби з корупцією. І більше того, мій Закон про люстрацію, який підписали зі мною мої колеги, він не реалізується, і сьогодні вже почалися розмови про те, щоби ці процеси згортати. І  тому я хочу сказати, що залишати народ без інструменту говорити правду, спиратися на своїх представників в повному розумінні цього слова, які говоритимуть правду по телевізору, на радіо, в засобах, в інших засобах масової інформації, ми не маємо права. І не дай Бог, щоб хтось отримав будь-який інструмент контролю над процесами закриття і відкриття телеканалів і інших засобів масової інформації.

На останнє. Фахівці, які присутні тут, які мають необхідний досвід і вивчали засади, хоча б якісь базові засади корпоративного управління знають, найбільша біда на будь-якому телеканалі – це не 1 або 2 відсотки у власності тієї чи іншої, іншої держави, найбільша біда – це ті призначення, які роблять часом телеканали і інші засоби масової інформації. І тоді цей менеджмент, ці управлінці викривляють політику каналу, вони можуть працювати на іноземні інтереси, вони можуть парна агресора. І щоб цього не відбулося, власником по суті повинен бути наш український суб'єкт, наш український громадянин, який буде поруч, який може і буде відповідати за все, що робиться на його каналі, це наша програмам максимум. Але історія так склалася, що ми маємо дуже довгі і неприємні хвости з різними телеканалами, і які не пов'язані із суттю їхніх бізнес-процесів чи корпоративних процесів на цих телеканалах. Ці речі треба розчищати і це вже відповідальність цих каналів. Ще раз закликаю:  маємо знайти обов'язково компроміс. Не можна відкидати просто всі закони, не можна упереджено ставитися, абсолютно упереджено ставитися до усього змісту закону. Є багато розумних суттєвих, патріотичних і необхідних речей, які є у законах моїх колег, так само як і в моїх законах. І тому я би хотів, щоб ми, мабуть, вже в залі вирішили ці питання,  проголосувавши за інструмент, який буде у парламенту для того, аби зупиняти свавілля російської пропаганди  на території нашої країни.

Я так само хочу подякувати, користуючись нагодою, своєму колезі Березі, який вносить разом з Міністерством інформації так само закон, в якому є дуже багато впорядковучих прогресивних норм, і який так само дозволить створити унікальну на пострадянському просторі демократичну, але дієву платформу забезпечення національної безпеки в питаннях інформації. Ми почали дуже серйозний  шлях до забезпечення інформаційної безпеки, це те, чого не вдалося нам, нашому комітету, зробити протягом попередньої каденції, тому що був неймовірний супротив. І я хочу подякувати всім за те, що ми  цим шляхом йдемо разом, нехай навіть десь в моментах, скажімо, десь один одного критикуючи, але це тільки для пошуку унікальної і прийнятної для суспільства формули. І якщо ви  не проти, я побіжу займатися ще соціальними питаннями, перекладаючи, да, вже частину відповідальності із прийняттям рішень на вас і сподіваюся на, скажімо так, не упередженість, виваженість вашого рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Я вам відразу кажу, що ми тут є абсолютними однодумцями в тих тезах, які ви виголосили і однозначно, що ми маємо не шукати відповідь на питання: ми тут захищаємо інформаційний простір чи ні? Ми маємо шукати відповідь про найбільш ефективні інструменти такого захисту. Я вам дуже дякую за вашу доповідь. П'ять хвилин – як раз у нас регламент для запрошених. Давайте, щоб ми відпустили ще Борислава, послухаємо його і повернемося до обговорення вже ось пропозицій і безпосередньо 1768 і 1768-1. Прошу, Борислав.

БЕРЕЗА Б.Ю. Я крайне признателен своим коллегам, которые позволили мне выступить в самом начале для того, чтобы я также отправился к себе на комитет, где бы мы занимались вопросами противодействия коррупции.

Мой закон возник не на пустом месте. Дело в том, что на Новый год все украинское общество было возмущено тем, что произошло на некоторых телеканалах. И возмущение выросло настолько, что совместно с господином Стецем мы приняли совместное решение о разработке закона, который бы помог обеспечить защиту информационного пространства.

На сегодняшний день мы четко понимаем, что идет гибридная война. Но эта гибридная война плавно переходит и уже в Украину, и не просто война с нашим врагом внешним, но и врагом внутренним. Появляется ситуация, когда мы переходим уже к самоцензуре. Я сторонник того вопроса, чтобы цензура отошла несколько в сторону. Поэтому мы использовали профессионалов из этой среды, из медийной, мы использовали опыт израильских специалистов, которые последние 50 лет живут в состоянии постоянной войны. Притом мы использовали как специалистов частных каналов, так и государственных, и на базе этого разработали законопроект. Законопроект, который позволит карать гривной всех нерадивых собственников или управляющих каналов.

Более подробно и так же кратко сейчас скажет мой коллега-юрист.

_______________. Шановна пані Сюмар, шановні народні депутати! Ми абсолютно згодні з тим, що інформаційна війна є надзвичайною важливою, і не менш важливою, ніж безпосередньо війна на фронті або процеси, які відбуваються зараз в політикумі в Україні. Тому нами було внесено законопроект номер 1908: про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав на безпечний інформаційний простір.

З приводу основних відмінностей нами була змінена стаття 6, пропонується внесення змін в статтю 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Ми не використовуємо заборону комуністичної, неонацистської або будь-якої іншої ідеології, тому що, на нашу абсолютно впевнену думку, заборона ідеології або заборона будь-яких партій, які цю ідеологію сповідують, є компетенцією суду за участі Міністерства юстиції України. Крім того, фактично перехід у небуття таких ідеологій…

ГОЛОВУЮЧА. Ми не займаємося розглядом. Ви нас поінформуйте, в чому новація, будь ласка. Ми не розглядаємо зараз законопроект.

_______________. Я ж інформую. Тобто в статті 6 відсутня…

ГОЛОВУЮЧА. В чому суть? Не по статтях, суть ви можете нам окреслити?

_______________. Суть в тому, що створюється на Міністерство забезпечення інформаційного суверенітету України, тобто Міністерство інформації покладається обов'язок створити реєстр, в який будуть внесені особи, що якимось чином негативно висловлювалися з приводу України або суверенітету України, і таким чином притягнено до відповідальності ретрансляторів або телеканали будуть більш досконалими. Як саме? Оскільки Міністерство інформаційної політики буде оприлюднювати такий реєстр на своєму сайті – на сайті Кабінету Міністрів, очевидно, що…

Так оновляти його, да. Обов'язок телеканалів буде до самостійного моніторингу такого реєстру і можливості  піти від сплати штрафу за ретрансляцію якогось продукту за незнанням того, що дана особа десь там якось  по якомусь іншому каналу висловилася негативно з приводу  України буде відсутня. Тому що ми вже маємо з вами приклад  Національної комісії з ринку фінансових послуг, коли вони штрафують на мільярди гривень, але фактично будь-який штраф в судовому порядку анулюється, тому що у них просто немає ефективного механізму. Ми такий ефективний механізм розробили.

Крім того, наш законопроект стосується зміни також закону про кінематографію та також стосується реклами. Оскільки, на нашу думку, ми також маємо заборонити рекламу на біг-бордах за участю осіб, які так чи інакше негативно висловлюються з приводу суверенітету України або української незалежності.      

Крім того, законопроектом передбачена сплата штрафу за публічну демонстрацію кінопродуктів будь-яких аудіовізуальних творів у розмірі від  10 тисяч до 50 тисяч мінімальних заробітних плат. Це стосується кінотеатрів, які будуть транслювати такі фільми.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую…

БЕРЕЗА Б.Ю. Я хотел бы завершить. Я буду признателен комитету, если он поддержит мой законопроект. Профильное министерство – Министерство информации – считает этот законопроект не просто необходимым, а возможность как-раз именно благодаря ему регулировать сейчас информационное пространство. А украинское общество наконец-то перестанет устраивать "священные войны" в социальных сетях и в личных разговорах, а начнет ожидать реальных решений от украинских судов, которые те будут принимать на основании этого закона.

Я буду вам признателен за положительное решение и скорейшее рассмотрение этого законопроекта. А сейчас я точно так же должен сказать вам "большое спасибо" и вынужден откланяться и двигаться к себе на комитет.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую вам за інформацію. Як тільки законопроект надійде до комітету, ми його розглянемо, запросимо вас ще раз. 

І сподіваюсь, що і пана Стеця, так само. Дякую, колеги. Повертаємося до розгляду 1768-1, інформацію про який ми заслухали. Є пропозиція зараз заслухати автора Закону 1768 Сергія Висоцького, оскільки ці 2 законопроекти є альтернативними. А потім провести спільне обговорення, висловлюючись і по одному, і по іншому. Так діємо?

Прошу, тоді, Сергію.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Да, спасибо. Что касается законопроекта 1768-1 господина Каплина. Прежде всего, мне бы хотелось сказать, что я как соавтор законопроекта 1768, законопроекта, который мы назвали "проектом о национальном медиа-суверенитете", очень доволен тем, что фактически внесение этого законопроекта и общественная дискуссия, которая развернулась вокруг него, спровоцировала так много наших коллег из других фракций, внефракционных коллег, вносит некий более, по их мнению, совершенный законопроект.

Мы видим, что эта тема актуальна, и очевидно к какому-то формату защиты информационного пространства Украины мы все-таки придем. Поэтому тот факт, что началась дискуссия, тот факт, что некоторые коллеги решили попробовать догнать нас и перегнать нас в вопросе информационной защиты государства, это меня очень радует.

Что касается сути законопроекта. Я насколько понимаю, я прослушал вступление Каплина, но просмотрел его законопроект. Я не вижу ничего такого в нем, чего нельзя обсудить в рамках второго чтения законопроекта 1768. То есть базовый проект, наш комитет проголосовал большинством за то, чтобы вынести его на рассмотрение Верховной Рады и поддержать его. Это было решение нашего комитета. Если господин Каплин хочет присоединиться к обсуждению, и также господин Береза, мы всех всегда приветствуем на заседаниях нашего комитета, которые являются самыми открытыми, по-моему, заседаниями комитета во всем Верховном Совете.

Мы конечно же будем рассматривать это в рамках второго чтения, будем дорабатывать проект. Я общался и с присутствующими здесь медиа-юристами, я надеюсь, они здесь есть. И в общем, и с журналистами, и с представителями гражданского общества. У всех есть некие замечания, желания улучшить его. Но я не вижу в этом ничего плохого и ничего катастрофического. Чем более качественные законопроекты мы подадим ко второму чтению, если первое пройдет чтение, тем лучше для государства, значит, тем лучше для нас.

Что касается философии своего законопроекта 1768, своего, нашего законопроекта, поддержанного в прошлый раз комитетом. Все-таки хочется еще раз обратить внимание присутствующих здесь коллег и СМИ, и экспертов гражданского общества на одну такую философскую штуку. Да? На одну идею.

Вся дискуссия общественная, ну которая в некотором плане, как нам кажется, была слишком эмоциональной, да, может быть даже где-то и заказной на определенных телеканалах, она перевернулась в плоскость свободы слова. Нас начали называть там цензорами и так далее, и так далее. Хотя ведь философия этого законопроекта, который стоит мне кажется, и я надеюсь в первом ряду аналогичных законопроектов – это философия санкций. Парламентских санкций, которые вводятся против страны агрессора и страны оккупанта – Российской Федерации.

Мы видим, что мы на уровне госапарата, на уровне разных ветвей власти не можем… на уровне судебной системы, коррумпированной до предела, мы не можем наладить эффективный механизм санкционирования и ответа Российской Федерации за оккупацию Крыма, которая исчисляется 50 миллиардами долларов, я напомню, ущерба от этой оккупации. И в общем-то некоего покарания России за то все зло, которое она причинила Украине.

Поэтому это законопроект нужно рассматривать, как санкции. Мы понимаем, что украинские, что скрытые доли российских медиа в некоторых СМИ украинских и телекомпаниях, они безусловно есть, мы все это видим. По информационной политике телеканалов, мы все это видим по составу акционеров, которые непонятно меняются, одна офшорку меняет, другую другая на третью, и она выкупается четвертой офшоркой. Мы понимаем, что наш медиарынок, он загружен вот этой пятой колонной. Мы понимаем, что мифически… вот мне говорили в зале сегодня некоторые коллеги, а как же если у нас Михаил Ходорковский захочет открыть свой телеканал. Да. Ну пока не хочет. Почему-то пока телеканал у нас открывает Кремль и финансирует их Москва. Вот. Очень многие тайно финансирую. Да? Вы я думаю прекрасно знаете эти телеканалы.

 Мы понимаем, что все эти офшорки связанные с какими-то бизнесменами из Москвы – это офшорки Кремля, потому что в Росси нет независимого бизнеса. И если какой-то олигарх российский финансирует наш украинский телеканал, фактически его финансирует агрессор.

Поэтому давайте рассматривать этот законопроект, наш 1768, альтернативные законопроекты. Да, может быть, тот единый законопроект к которому выйдем на второе чтение, если даст Бог, первое чтение мы пройдем, как начало целого санкционного списка инициатив в парламенте, которые позволят все-таки привести к ответу нашего оккупанта нашей территории, нашего агрессора – Российскую Федерацию. Я закончил.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Колеги…

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  А, извините, что касается законопроекта Каплина, я предлагаю его отклонить, ну и как бы пригласить господина Каплина на второе чтение.

ГОЛОВУЮЧА.  Пропозиція зрозуміла. Відкриваю обговорення. Одна хвилина – регламент. Прошу висловлюватися з цього приводу народних депутатів. Є думки?

Прошу, Богдан Онуфрик, Ольга Червакова.

ОНУФРИК Б.С. Якщо чесно кажучи, я не помітив альтернативності законопроектів Капліна і Висоцького, якщо так чесно казати. Мова іде про якісь деталі в рамках однієї філософії, одних підходів до проблеми. Тому у мене буде пропозиція підтримати законопроект, який  в принципі наш комітет уже підтримав, запропонувати автору альтернативного законопроекту через пропозицію змін до законопроекту, який виноситься комітетом як основний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за вашу думку. Ольга, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я думаю, що вже в принципі те, що я скажу, все одно не змінить ситуацію. Але я хотіла б все-таки, щоб  ми на комітеті дотримувалися дещо інших норм і все-таки не забували про Регламент. Тому що я пам'ятаю, що вчора мав цей законопроект розглядатися, і ми фактично його винесли у сесійну залу тоді, коли ще не закінчився, не збіг період подачі альтернативних законопроектів. Все ж таки я пропоную обрати собі за правило робити краще менше, але краще і щоб не бігти з цим революційним запалом поперед паровозного диму і потім не створювати таких ситуацій, коли ми альтернативний законопроект розглядаємо не наступного дня після того, як мав…

ГОЛОВУЮЧА. Оля, це недоречне абсолютно тут зауваження, тому що альтернативний законопроект  було зареєстрованого з порушенням секретаріату, тому що термін реєстрації було вичерпано.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це неправда, це неправда. Тому що він був зареєстрований в робочий день, по-перше. А, по-друге, термін рахується не від дня реєстрації, а від дня подачі народним депутатом. Це Регламент Верховної Ради України. І я бажаю, щоб ми все ж таки його вивчили всі разом. Це перша історія.

І друга історія. Я пам'ятаю, що ми за цей законопроект проголосували, але, ну, все ж таки, мені здається, що варто було би переглянути ставлення до, ну, і підхід взагалі цілей до того, яким чином займатися нормотворчістю в цих питаннях, тому що, ну, на мою думку, ми, якщо говоримо про власника, то в багатьох випадках в Україні є такі ситуації, коли власник взагалі не має жодного стосунку до того контенту, точніше, власник… Наприклад, да, якщо, там, брати деякі газети, в яких є головні редактори одіозні особи і в яких є спеціальні колонки "Новости Новороссии", в цих газетах, в цій газеті точніше, немає жодної акції російської компанії. Але вони собі таке дозволяють. От як ми таке врегулюємо?

ГОЛОВУЮЧА. Газета не регулюється взагалі законодавством.

ЧЕРВАКОВА О.В. Питання в тому, що, мені здається, що це має все ж таки регулюватися Законом про санкції і російська медіа-власність так само… От у мене, наприклад, в кабельній мережі мовить телеканал "Дождь" . Що з ним буде після того як вступить в силу цей закон?

ГОЛОВУЮЧА. Нічого.

_______________. Ой, ничего не будет.

ЧЕРВАКОВА О.В.   Все ж таки я би пропонувала, ну, якось більш системно підходити до нормотворчості…І до речі, і до речі утриматися від таких дефініцій як замовні дискусії на деяких каналах для того, щоб просто не спровокувати дискусію про замовні законопроекти.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я думаю, що ми тут знаходимося для дискусії…

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Виктория Петровна, для протокола я хочу все-таки добавить, что на прошлом заседании первый замглавы комитета поддержал законопроект 1768. Очевидно, да.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, значить, по-перше, ставлю до вашого відома і ці речі ми можемо з'ясовувати не на комітеті, аби не навантажити… Колеги, я прошу це почути. Аби не навантажувати ми можемо ці речі з'ясовувати між собою. Чому не було винесено 1768-1? Тому що секретаріат поінформував мене про те, що ми подали скаргу на предмет реєстрації цього законопроекту. Це може пан Микола докладніше розказати, оскільки 15 числа це було зареєстровано, чому направили аж 17 і де це було вказано, це велике питання. І тому, саме тому термін ніби збіг. Бо це виглядало, як підняли скандал довкола цього і тоді, з порушеннями певними, було зареєстровано альтернативний законопроект, який, очевидно, давайте казати відверто, спрямований на те, аби вивести один із телеканалів українських з-під дії цього закону, да. Наскільки мені відомо і наскільки відомо в персі, власники цього телеканалу вже викупили за одну ніч частку російську, і, очевидно, що це є серйозним успіхом, я так думаю, ініціативи наших колег, оскільки чим більше у нас буде саме українських ЗМІ, тим краще, да. Ми ж цього домагаємося, тут же ж мова не йде про свободу слова і я думаю, в комітеті щодо цього немає сумнівів. Мова йде про те, щоб агресор не мав можливості впливати на формування інформаційної картинки для українців. А власність – це є інструмент такого впливу, от і все. І, звісно, жодним чином це не мало би викликати якихось дискусій, тому що ми повинні захищати українських власників, ми повинні захищати українських журналістів і український порядок денний на цих телеканалах.

І один момент процедурний, з приводу вашого законопроекту. в нас були проведені переговори, в тому числі і з фракцією "Блоку Петра Порошенка". І там ішлося про те, що можливо, для винесення цього законопроекту до зали, ми би внесли пропозицію: а що відбувається з тими акціями далі. Тобто ми забороняємо. Наприклад, є 30 відсотків російської власності, да. Ми, очевидно, мали би дати час і в законопроекті передбачити це, щоби вони мали можливість викупити це, співвласники. Якщо цього не зроблено і російські власники відмовляються в такий спосіб продавати, то, очевидно, що тоді ми мали би так само придумати механізм, що далі  з цим відбувається. Звучала пропозиція про передачу державі під громадський контроль Громадської ради, яка би формувалася чи парламентом, чи в якийсь інший спосіб. І у мене у зв'язку з цим є запитання.

Чи ми можемо це додати постановою комітету? Чи ви вважаєте це, колеги, недоцільним? Прошу автора.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Да. если это общее решение коалиции, если фракции, которые состоят в нашей парламентской коалиции, подписываются под свое решение голосовать за наш законопроект голосовать в случае внесения постановленим комитета этих поправок, то, конечно же, я не могу это не подержать. Я думаю, что мои коллеги не будут солидарны в этом, по крайней мере, я с ними точно этот вопрос подниму, да.

ГОЛОВУЮЧА. Є думки ще з цього приводу, колеги?

 (Не чути).

ГОЛОВУЮЧА. Тобто це треба формулювати додатково?

ЧЕРВАКОВА О.В. Наша фракція також висловлює позицію про те, що необхідно обов'язково додати термін, оскільки, ну, інакше ця норма буде абсолютно безглуздою. Інакше ми отримаємо ситуацію, коли закон вступає в дію і канал припиняє існування в той самий день, це, ну, абсолютно не коректно по відношенню до суб'єкта господарювання, це по-перше.

По-друге, щодо тих каналів, які... ну, там і прописати термін, який там наші юристи будуть вважати за доцільне – 3 місяці або там 6 місяців, да, щоб вони там впорядкували цю свою господарську діяльність. І друга історія, це про якщо вони не захочуть привести свої активи у відповідність до чинного законодавства, прописати все ж таки, да, про те, що ця частка переходить під управління Громадською радою, що це буде, має бути за Громадська рада.

Тому що у нас також лунала така думка про Громадську раду, але більше крім от цього сполучення, ми, ну, фактично, ну, нічого не змогли далі зрушитися з дискусії з цього приводу. Тому мені здається, що треба, ну, все ж таки якось більш детально продумати ту історію, хто буде займатися управлінням і як Громадська рада.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У меня есть эта идея на ваше рассмотрение, вот. У нас создается, я надеюсь, будет успешно создана, общественное телевидение. По-моему логично, если у нас на столько, мы закон выписали по общественному телевидению настолько четко, чтобы убедится, что общественный совет нашего суспільного телебачення будет полностью независимым, передать это под управление общественного….

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В.  Добре, а якщо закон втупить в силу раніше, ніж вступить в силу Закон про суспільне телебачення і ця Громадська рада буде сформована, що тоді?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я предлагаю, может быть, спросим наших юристов?

 (Не чути).

ГОЛОВУЮЧА. Ні, він вже в силі. Да, колеги, якщо у юристів є думки з цього приводу, підкажіть нам, будь ласка, що ви думаєте – ми послухаємо вашу  думку.

Роман Головенко. Прошу.

ГОЛОВЕНКО Р. Дякую. Роман Головенко. Тут альтернативність законопроектів, на скільки я розумію, полягає в тому, що в одному йдеться про акціонера з мажоритарним пакетом, в іншому – про акціонера з міноритарним пакетом. Ну, мажоритарний пакет – тут все зрозуміло, тобто цей акціонер, по суті, визначає менеджмент каналу. Але акціонер з міноритарним пакетом також може впливати. Яким чином? Тому що він отримує доступ до конфіденційної інформації компанії, і якщо там є, ну, якась не дуже приємна інформація для оприлюднення, типу: мінімізація податків дуже ризикована, якесь непрозоре фінансування чи щось типу цього, - то він просто йде до менеджменту і пропонує: "Або ви коригуєте редакційну політику відповідним чином, або я це оприлюднюю – і ви маєте проблеми". І якщо цей акціонер з певної країни, то ми всі розуміємо, що це може бути. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще треба з юристами вирішити питання, що таке "примусовий викуп держави", тому що в перекладі на нормальну мову – це націоналізація. І фактично тут треба теж працювати над формулюваннями.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ольга, я предлагаю доработать формулировки ко второму чтению, а в первом это примем. Потому что вопрос в санкциях, понимаете? Что значит выкуп? Мы что, у них должны выкупать, у страны-агрессора и у связанных, аффилированных с Кремлем лиц, какие-то акции? Это санкции, это санкции для кремлевской тусовки все, которая должна нам отдать это все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Шевченко, прошу.

ШЕВЧЕНКО Т. Дякую. Тарас Шевченко, Інститут медіа-права. На мою думку, телеканалу потрібно давати час на те, щоб він продав ці акції. Якщо він це не встигає зробити в час, він втрачає ліцензію. Або проміжне рішення: що він отримає спочатку штраф суттєво, після цього ще один період – і він втрачає ліцензію. Передавати в управління чи викуповувати в держави, мені здається, недоцільно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще думки? Давайте, коротко.

ЛЕНГАУЄР О.Є. . Олександр Ленгауер Я в додаток до Тараса. Справа в тому, що будь-яка оборудка з акціями на українському ринку, тим більше у великих об'ємах, має бути погоджена з Антимонопольним комітетом. Фактично до того, як Антимонопольний комітет не дав дозвіл на цю оборудку, вона не може бути проведена, і не переходить право власності. Дякую. Тобто це є час на роздуми.

ГОЛОВУЮЧА. Є ще думки юристів з цього приводу? Колеги, давайте визначатися, складне…Є питання? Котюжинська Тетяна.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Просто я коротко хочу додати, що, дійсно, тут же питання, пов'язані з господарським і цивільним законодавством. Тут потрібно узгодження. Тобто якщо це розглядати як санкції, і якщо ми говоримо як держава Україна про те, що у нас є претензії до Росії щодо окупованої території і націоналізованої державної власності, і ми це хочемо заявляти як позов до міжнародних судових інстанцій, а разом з тим ми в законі будемо прописувати те саме – ну це не просто логічність, це просто ми перекреслюємо самі собі всі шляхи для належного вирішення таких питань.

ГОЛОВУЮЧА. А яким би ви бачили шлях?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Там питання в тому, що законодавство пов'язане з акціонерними товариствами, воно є досить складним. Я абсолютно тут  підтримую колег, це не є так просто. Ми не можемо зобов'язати примусовий викуп, ми не можемо  зобов'язати їх розпоряджатися своєю власністю, бо це – приватна власність. Як тільки ми втручаємося в питання приватної власності… це статті 1 першого протоколу "Совтрансавто проти України". Шаленні розрахунки  з Державного бюджету. Кому це потрібно?

А те, що стосується питання санкцій,  ви мені скажіть, де ви бачили, щоб, наприклад, Європейський Союз наклав санкції і при цьому просто взяв і забрав якусь власність?! Тільки на підставі рішення суду. Більше ніяких немає підстав для того, щоб якимось чином забрати власність. Ніяким чином. Або змусити з нею попрощатися.

Санкції передбачають, що  у тебе є якісь обмеження на користування.  Тобто право власності не забирають, але користуватися ти цим не  можеш.

ГОЛОВУЮЧА. О'кей. Це ще один шлях і можливість. Ольга Большакова.

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  Насправді я хочу додати, що з точки  зору звичайного управління компанією є менше… ну всіма експертами визнається, що управління через якусь фізичну особу, щодо якої немає 100-відсоткового контролю, воно є менш ефективним, ніж управління безпосереднє. Але тим не менше ми розуміємо, що якщо навіть такий законопроект буде прийнятий і реалізований, він абсолютно не виключає управління через українців, через українські компанії. При тому, що фактично воно все ж таки буде належати тій самій державі агресору. Тому тут треба дуже добре і складно вирішувати це питання. А такий законопроект він є хорошим за ідеєю, але, на жаль, мені здається, він буде  абсолютно неефективним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, почули? Прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Хочу ответить по поводу эффективности. Просто мне казалось, что в общем-то деятельность парламентская – это наработка фундамента правового. Это будет одна из тех кусочков пазла, который будет ложиться в общий контекст. Потому что если есть, допустим, у нас сейчас официально финансирование акционерам, официальную часть акционера страны-агрессора, да, если мы его уберем, и будет некое неофициальное управление этими телерадиокомпаниями через, как вы сказали, физических лиц, подставных каких-то. Это вопрос уголовной ответственности. И дальше вопрос эффективности работы прокуратуры, СБУ и прочих органов. То есть мы сразу из условно гражданской плоскости взаимоотношений на этой телерадиокомпании мы перемещаем это в уголовную плоскость и говорим о тем, что у нас какие-то люди почему-то завозят куда-то черный нал, и фактически Россия через подставных лиц кем-то распоряжается. Поэтому это уже такие шахматы, как мне кажется.

Мы создаем некий фундамент, прецедент. Дальше мы говорим о том, что если это собственность консолидирована украинскими собственниками, мы дали им возможность для переходного периода, и все равно продолжается влияние России через какие-то там финансовые потоки боковые, или каких-то гонцов – физических лиц. Тогда это вопрос передачи этих всех фактов в правоохранительные органы и вопрос дальнейшей борьбы. То есть последовательность в борьбе и последовательность в создании фундамента для противодействия российской агрессии.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, колеги. Довго ми розглядаємо це питання. Давайте будемо визначатися. Нагадаю 27 січня ми вже розглядали законопроект 1768. Отже, відповідно до частини п’ятої статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» нам необхідно проголосувати за перегляд свого рішення.

У нас є 2 законопроекти. Нам треба або кожен з них проголосувати, або прийняти рішення про підтримку одного з них з певними правками, які ми щойно обговорили. Мені здається, час на проведення у відповідність із законодавством, ми маємо дати право таке телерадіокомпаніям, в яких є російська частина власності. Це може бути вказано в рішенні комітету.

Отже, ставлю на голосування відразу альтернативний законопроект. 1768-1 про 50 відсотків власності з обговоренням того, що…

Хто "за", прошу визначатися. Хто "проти"- 3. Утрималися - 5. Рішення не прийнято.

Відповідно 1768 в тому вигляді, в якому він є. Хто "за"?

Раз, два, три, чотири, п'ять. В першому читанні, в тому вигляді, який є. Не додаємо додатку. Ми проголосували без цього додатку, да. Рішення прийнято.

Хто проти – 2. Я утрималась, оскільки мені здається, що додаток був би не зайвим тут заради проходження документу в залі, скажу вам відверто. Можливо, давайте ще цю тему проговоримо?  Ні, вже все. Добре.

ВИСОЦЬКИЙ С.Вю . Смотрите, я как автор говорю. Ну, если коалиция, позиция коалиции такова, что нужно додаток внести, я "за". Если мы можем по постанове, я предлагаю сейчас принять все-таки голосование к первому чтению, да, и отдельным сейчас решением сказать, что мы постановою долучаємо это….

ГОЛОВУЮЧА. Я зрозуміла. Я зрозуміла вашу позицію, хоча мені здається, що це трошки ускладнює, оскільки це нові норми, які нам важко буде вносити до другого читання. Да, це теж процедурний момент, і в цьому ключі є тут питання. Але, я думаю, що, якщо є політична воля, то ми можемо це зробити, тим паче, що рішення на комітеті вже прийнято. Отже, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив рішення щодо підтримки законопроекту 1768 за основу і в першому читанні, і далі має намір доопрацювати його з тим, щоб вирішити оці концептуальні питання, які ми сьогодні з вами  обговорюємо.

Так, наступне питання…

АБДУЛЛІН О.Р.  У мене питання, Вікторія. Тобто ми заново розглядали зараз цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Так.

АБДУЛЛІН О.Р. Тобто те голосування, що ми прийняли, ми його анульовуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Так, абсолютно точно.

Оскільки, ми довго з'ясовували чи є альтернативний, чи не є, і чи правильно він зареєстрований. Бо, дійсно, були проблеми. 15 на сайті вісить, 31 зареєстрували альтернативний. Виявилось, що там якось секретаріат гальмував з цим.

Наступне запитання про розгляд та затвердження кандидатур до Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики. Дякую, колеги, що ви прийшли сьогодні на розгляд цього питання. Доповідає перший заступник голови комітету Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще раз доброго дня, шановні колеги. Отже, на розгляд комітету було запропоновано 39 кандидатур до Громадської ради Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Серед них є ті, також хто був в попередньому складі комітету майже всі. Єдине, що у нас тут вийшла деяка така процедурна нестиковка, не встиг переподатися Максим Лазевник, але він усно сказав про те, що він переподається і я думаю, що ми зараз включимо його також в цей список, оскільки ми на одному засіданні комітету прийняли рішення про те, що всі члени які були в попередній Громадській раді мають можливість переподатися і буду перезатвердженими.

Ми втратили одного з членів Громадської ради, Артем Біденко став у нас державним службовцем, наскільки я розумію.

Також сьогодні надійшов лист від української телевізійної академії з проханням включити до переліку кандидатів Сергія Сироватку, з додатками про його біографію, я також прошу, певно прийняти рішення з цього приводу.

В нас із запізненням подалася Юлія Янчар, також сьогодні СТБ прислало такий лист, про те, щоб її включити до Громадської ради.

І від ІТК - Коваль, я ж не бачу його в списках, але що був намір податися. Є да? А тут по алфавіту? Це просто ще ті, які потім подалися. Отже 39 людей це, ну, вдвічі більше …

Може в мене старий список?

Просто готувала по попередньому, який ми друкували сьогодні вранці чи вчора ввечері. Було ще 41.  

Тут треба з'ясувати. Ну, в цілому цей список майже вдвічі більший, ніж попередня Громадська рада, і тут є декілька проблемних моментів. Точніше, почну спочатку з позитивних моментів. В нас нарешті з'явилася людина від іноземних ЗМІ – Вікторія Бутенко, спеціальний кореспондент "Лос-Анджелес Таймс" в Україні, наскільки мені відомо, це також продюсер  CNN та низки інших телеканалів західних. Це, я вважаю, дуже позитивно, оскільки ми ведемо мову про створення законодавства про іномовлення і, ну, фактично це буде дуже добрим прецедентом, і людина з таким досвідом могла би нам допомогти в цих питаннях. І в нас є чинний журналіст – Наталія Соколенко, це "Громадське радіо". Ми також знаємо її великий досвід телевізійний, її досвід громадської діяльності. Переподались майже всі члени попередньої Громадської ради, ще раз повторюсь. Але є така історія, що в нас від декількох суб'єктів подалося по декілька осіб. Наприклад, Незалежна медіа-профспілка України подала трьох осіб, да. Раз, два… А, да, чотирьох осіб, да, чотирьох. Інститут медіа-права подав трьох осіб. В нас також є декілька людей від рекламної галузі, Асоціація зовнішньої реклами. ТОВ "Біг-борд" подало двох осіб. Асоціація правовласників та постачальників контенту і Інтернет асоціація України, тобто, ну, галузеві, також подали кількох осіб, я чотирьох нарахувала, може їх тут більше. В цілому також подалися журналісти, журналісти та менеджери, да, менеджери телеканалів деяких, і "1+1", от, я бачу. І подались представники релігійних громад. Я пропоную таким чином зробити. Оскільки  я зараз спілкувалася з представниками  нашої Громадської ради, з'ясувалося, що вони не бачили цього  списку. І вони би також були зацікавлені взяти участь у такому обговоренні і зокрема в обговоренні того, яким чином має формуватися  тепер ради після вже подачі цих кандидатур. Також представники Громадської ради внесли, ми сьогодні мусимо обговорити Положення про Громадську раду. представники Громадської ради просять  нас також  проголосувати за внесення в  це Положення такого пункту про електронне  голосування. Але я також у зв'язку з тим, що у нас настільки збільшилась кількість  кандидатів, пропоную Громадській раді також розглянути все ж таки питання про те і затвердити якусь граничну кількість членів Громадської ради і принцип її формування і ротації. А також зафіксувати цифру – який може бути кворум, оскільки ми поки що не розуміємо яка буде гранична кількість і може створитися така ситуація, що ми власне  матимемо ситуацію, що в Громадської ради ніколи не буде кворуму, і вона не буде засідати, і відповідним чином її робота буде заблокована. Тому я би просила когось від Громадської ради висловитися з цього приводу, як вони бачать краще діяти в цій ситуації, щоб все ж таки саморегуляція у нас працювала, я би пропонувала самим членам Громадської ради висловитися з цього приводу і вирішити кого вони хочуть залишати, за яким принципом вони хочуть залишати для того, щоб ми змогли прийняти тут правильне рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, колеги. Значить, я тільки нагадаю про регламент. 5 хвилин – на виступ і по одній хвилині, будь ласка…. І по одному виступу на обговорення цього питання, бо ми тут можемо сидіти до ранку. Прошу.  Саша.

ОПАНАСЕНКО О.В. Коллеги! К сожалению, не удалось рассмотреть это решениевообще все принципы и схему работы и, собственно говоря, выбора среди кандидатов непосредственно членов общественного совета. Но я бывот в кулуарах мы общались с многими участниками, видели несколько решений. Например, первое решение, которое собственно говоря презентовала Ольга, у нас есть на текущий момент предметы ведения нашего комитета – это радио, телевидение и пресса, интернет-реклама и то есть 5 направлений. Предположим, что направления общественная организация, предыдущий общественный совет у нас имел 18 человек.

Ну приблизительно математически можем прийти, что от каждой группы предлагаем опять же сохранить по три или, например, по общественным организациям увеличить вдвое, там предположим до 21-го человека. И непосредственно 39 кандидатов или… расширенный список 42 или 43, сами между собой решат и предложат вот этих непосредственно три кандидата от каждой группы отрасли.

То есть в данному случае мы сохраним паритетность всех отраслей, которые находятся в предметоведении нашего комитета и в принципе, это будет такая нормальная самоорганизация.

Второй вариант был, это не оставлять никаких ограничений, все, кто подался могут быть членами комитетапасибо.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Сергію.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Да я как раз сторонник второго формата. С одной стороны, понятна логика привлечения к работе с комитетом профессиональных кругов. Ну допустим, здесь подались на членство в общественном совете представители церквей. Да? Это вполне логичный шаг, и я не думаю, что нужно их как-то ограничивать в этом. Условно говоря у нас есть кандидатура. Да? Мы просмотрели кандидатуры, вроде бы все нормально. Если мы начнем их как-то отсеивать, на уровне комитета, нас могут обвинить в фаворитизме каком-то: вот почему этот, почему не этот?

Я бы принял порядок такой, что от одной организации одновременно… Одна организация один голос? Да? Даже если три человека зарегистрировано от нее – это раз. И два, по факту вот мы утверждаем этот список, а потом они сами определяются с заседаниями, с протоколами и решения принимаются общественного совета большинством от присутствующих на заседании общественного совета. И безусловно, это будет естественный отбор. Вот кто ходит работать постоянно, вот 10 человек, ядро какое-то, они будут собираться и простым кворумом принимать эти решения. Вот и все. И так это, как бы естественно будет проходить.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Пропозиція абсолютно зрозуміла, як на мене.

Є ще? Так? Пане Богдане, прошу.

ОНУФРИК Б.С. В контексті того, що сказав Сергій, в принципі підхід мабуть правильний, тому що, ну ми не маємо регламентувати роботу Громадської ради, вони хай самі вирішують, як їм працювати і що робити. Як допомагати нам в роботі і в тому числі, контролювати нашу роботу, якщо чесно казати. Я тільки проти того, щоб від однієї організації було більше однієї людини. Не важно голос. Мова не про голос іде. Мова іде про те, що в Громадській раді був представник один від однієї організації, не троє, не четверо і не п'ятеро. Тому що навіть фізична присутність людини, не важно як голосують, але це є домінуючий фактор і я проти цього. Якщо говорити чесно, за професійністю і за ефективністю, мені здається, попередній склад був якісним за напрямками скажімо, да. Тут, наприклад, в цій залі є людина, яка читала журнал молодих лідерів "Київ"? Якщо є, прошу підняти руку. Дякую, це відповідь.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Богдане.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Зараз я з вашого дозволу скажу як член комітету. Я від себе хочу, по-перше, сказати, що ми надзвичайно шануємо членів Громадської ради, і це люди, які нам надзвичайно серйозно допомагають і в розробці законопроектів і в тому, аби ухвалювати рішення. Наприклад, сьогодні дуже фахово навіть в контексті обговорення про мажоритарно міноритарного акціонера, це, принаймні, нам, ми не всі юристи, це правда, і нам це дуже допомагає і ми зацікавлені в максимально ефективному і повному представництві і в ефективній роботі Громадської ради. Я думаю, що жодним чином наш комітет не буде створювати якісь там умови для Громадської ради з приводу …Пане Богдане, я попрошу все-таки тут бути трошки лояльнішим і ліберальнішим. Чому? Тому що я працювала в громадському секторі, і, наприклад, у нас є Інститут медіа права, де є і Тарас Шевченко і Ігор…….. От чесно, я не хочу ні одного ні другого втрачати, тому що колись прийде один, колись прийде інший, і право голосу є в організації, кожен з них може висловитися. Обоє не замінні як на мене. Організація в якій я мала честь працювати, Інститут масової інформації, і Роман, і ще юристи, і Оксана Романюк так само надзвичайно фахові люди, кожен зі своєю спеціалізацією. Якщо це є людина-член Громадської ради, так само - це логічно. Тому я би просила лишити право одного голосу на організацію. Не обмежувати кількість і дозволити діючій Громадській раді та кандидатам самостійно шляхом саморегуляції вирішувати свій кількісний склад. Якщо от таке рішення приймається, якщо не викликає воно заперечень у членів самих представників громадськості, прошу тоді підтримати таке рішення.Голосуємо.

Хто "за" – 7. Дякую. Хто – проти? Хто утримався – 1. Я зрозуміла.  Дякую.

Отже, рішення прийнято, колеги. Я попрошу вас тоді організуватися, вирішити питання членством і просто поставити до відома комітет, хто є членами Громадської ради. Прошу Тарас Шевченко.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Ну, звичайно виступати після ухвалення рішення трішки запізно. Але, чесно кажучи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просила до.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Я піднімав руку, можливо, це сприймалося як підтримка. Я не бачу можливості як громадськість може сама утворити дорадчий консультативний орган при комітеті. Комітет зобов'язаний затвердити склад.

ГОЛОВУЮЧА. А ми схвалимо. Ми звичайно затвердимо. Ви нам дайте список з тих, хто подалися… Схема така, дуже проста, я пояснюю…

(Не чути)

ШЕВЧЕНКО Т.С. Так, а ми ніхто, вибачте, в нас Громадська рада сформована ще позаминулим скликанням.

ГОЛОВУЮЧА. Ні, ні, ні.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Позаминулим.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, є список зареєстрованих бажаючих. Ви збираєтеся всі, хто зареєструвався, збираєте на засідання і визначаєтеся, якщо всі входять, то всі входять, якщо, наприклад, там, голосування і формат голосування… Оксана, да. прошу.

РОМАНЮК О.М. Я прокоментую Тараса. Насправді, положення, яке діє зараз не визначає терміновість функцій діючої Громадської ради. Тобто по суті попередня Громадська рада зараз може зібратися і винести рішення, насправді. І ми можемо винести рекомендаційне рішення. Наприклад, ми можемо рекомендувати комітету сказати, що ми не вважаємо, там, наприклад, що в Громадській раді мають бути представники релігійних організацій або, що ми не вважаємо, що журнал "Молодий лідер України" є, насправді, журналом, ми провели, там, розслідування, з'ясували, що вийшов, вибачте, колеги, якщо…

_______________. І більшістю голосів можете прийняти це рішення. Щось таке. Ми можемо рекомендувати, насправді, комітету. І я, справді, підтримую рішення щодо саморегуляції Громадської ради.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, колеги, рішення дійсно прийняте вже. Прошу переходити до наступного питання порядку денного про затвердження Положення про Громадську раду. Ольга, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, власне, я пропоную, я пропоную, щоб це питання було розглянуто вже новим складом Громадської ради і тоді його затверджувати, і обговорювати це з членами Громадської ради, і таку думку вони підтверджують. В них є ще пропозиції про, там, додачу туди певних пунктів. Відповідно я пропоную, що коли новий склад Громадської ради збереться, в нас буде розуміння, який він, вони подадуть нам новий Положення і тоді ми його затвердимо, якщо…

ГОЛОВУЮЧА. Добре. думаю, що немає заперечень, проти цієї пропозиції, колеги. Таким чином, ми чекаємо самоорганізованості на наступне рішення комітету надати нам все-таки список від тих, хто зареєстрований. Якщо це будуть всі, будуть всі, значить, лише з правом голосу від однієї організації. Плюс робота над положенням. Проект положення прошу розіслати тоді секретаріат всім, хто зареєструвався. І найголовніше для мене – проект пріоритетів і ваших напрацювань. Тому що ми тут збираємося насправді для ефективної роботи. Те, що напрацьовано, ваші ініціативи прошу так само надсилати до секретаріату комітету і я думаю, що, впевнена, що ми будемо ефективно працювати.

Пан Онуфрик, прошу.

ОНУФРИК Б.С. Одна коротка пропозиція. Ну, мабуть, все-таки, треба визначити, хто збере Громадську раду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є у нас діюча. І хто у нас координатор, Таня, Тетяна?

ОНУФРИК Б.С. Тобто треба комусь доручити, зібрати…

(Загальна дискусія)

 От бачите, треба сьогодні визначити, хто має зібрати Громадську раду, на якій треба розглянути два питання. Розглянути положення, внести свої пропозиції до положення. і остаточний список, для того, щоб ми наступного разу затвердили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо просити… Ми можемо просити Тараса Шевченка це зробити? Можемо? Є згода? Все, просимо тоді Тараса Шевченка, чекаємо на наступне засідання. Дякую.

Так, пропозиція прийнята. Наступне питання в порядку денному…

ЧЕРВАКОВА О.В. Тобто прийняте рішення, наскільки я зрозуміла, да, що старий склад Громадської ради визначить, хто буде в новому чи як?

ГОЛОВУЮЧА. Ні. Ми, координатор зі складу старої Громадської ради – Тарас Шевченко, ми домовилися, що ось люди, які подалися, бажаючі, збираються, да, і вирішують по списку. Очевидно, ви вирішите регламент, в який спосіб ви будете визначатись: двома третинами, консенсусом чи половиною, да. Це вже рішення саморегуляції.    

Ну це правда, єдино можливе рішення, ну не може зараз тут Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики голосувати за кожного, вам сформувати треба дієвий орган, який би міг би працювати. Якщо ви можете половиною голосів  прийняти рішення про те, хто є членом і власне це зробити. Серед тих, хто подався вже, Тарас - координатор цього процесу. От таким чином.

(Загальна дискусія)

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Просто розумієте, всі ті, хто були в громадському секторі дуже добре знають, яким чином формуються, формувались, а особливо  … Громадська рада при різних міністерствах.  Коли це абсолютно там страшенна кількість людей сходяться, там "свидетели разных братств" і між  собою починають з'ясовувати.

У нас був, при комітеті був абсолютно  чіткий принцип, що по-перше є  дійсно формування Громадської ради за професійним принципом, що визначається це рейтинговим голосуванням. І визначається це  відносно по особам, а не по  організаціям, тому що особа, або є вона експертом, або не є вона експертом. Чому так  було зроблено і кворум є важливим? Тому що тоді це дозволяє консолідовано від експертного середовища, яке постійно  співпрацює з цими питаннями, а не час від часу і для чогось, а постійно співпрацює. Тоді дозволяє мати голос, бо тоді нам всім все зрозуміло, ми приймаємо рішення більшістю голосів, абсолютне експертне середовище не є  таким одноголосним,  а більшістю голосів і тому кворум є важливим.

І тому, думка Громадської ради потім доповідається на комітеті - це передбачено було  діючим положенням, що по тому  питанню, по якому Громадська рада прийняла якесь рішення, вона має право  голосу на комітеті.

ГОЛОВУЮЧА.  Пропозиції.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. . У нас була пропозиція діяти відповідно до цього положення, там зазначено, що "членами Громадської ради можуть бути особи, які є визнаними фахівцями і  вони можуть бути сформовані шляхом голосування членів комітету". Тобто якщо членам комітету ця особа відома, або члени комітету розуміють, що є її фаховий внесок і може бути, то будь ласка, є підтримка значить у членів комітету. Якщо не має, значить не має і абсолютно чітко.

А зараз виходить, що ми маємо скоординувати 44 особи, між собою визначити, хто з нас, кому - Рабінович і починати говорити про цей процес. тобто ми знову відтягуємо його на невідомо який термін.

ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно не невідомий, а до наступного засідання комітету ми домовилися, з вашого дозволу.

Колеги, дивіться, ми зараз повертаємось з вами до розгляду питання.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна.

Дві альтернативні думки були, вони були серед членів комітету. Альтернативна думка, коли депутати рейтинговим голосуванням визначаються і друга позиція, яку оприлюднив наш колега, не я, Олександр Опанасенко. Весь склад взяти, дозволити йому, да, внесли поправку з одним голосом і залишити це на саморегуляції. Саме це рішення було ухвалено. Якщо викликаються якісь процедурні моменти, давайте обговоримо ці процедурні питання, бо питання вже було насправді схвалено. Давайте погоджувати процедурні моменти, в який спосіб це зробити.

Тарасе, є розуміння як це можна зробити?

ШЕВЧЕНКО Т.С. Головні ризики це те, що орган у результаті буде із 40 людей, такі органи не дієві, не працюють. По громадським радам, по міністерствам, коли вони формувалися от саме за принципом, що всі приходять і визначають хто є  склад, як правило, єдине рішення, яке ухвалюється, що всі, хто прийшли, то і є склад. Далі такі громадські ради, як правило, не протокували жодних нормальних продуктів.

ГОЛОВУЮЧА. Пропозиція?

ШЕВЧЕНКО Т.С.. Взагалі, я так само, як і Тетяна, вважаю, що це відповідальність комітету і членів комітету визначити, хто є ваші радники, кому ви довіряєте. Це складніше ухвалити це рішення, але це, в першу чергу, ваша відповідальність. Так завжди громадські ради формувалися. До речі, Громадська рада при цьому комітеті це перша Громадська рада, яка взагалі була в Україні 2002 рік, тобто тут є певні традиції. І ці громадські Ради відрізняються від громадських рад, які є в органах виконавчої влади при міністерстві, бо там діє положення Кабміну, на Верховну Раду положення Кабміну не діє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозуміла. Оксана ………

РОМАНЮК О.М. Насправді нам не потрібно зараз збирати тих 44 особи, які подалися, тому що вони не є зараз легітимною Громадською радою. Нам треба зібратися тим складом, який є, 17 осіб, які є медіа-експертами, ми знаємо, і проглянути цей список і сказати, рекомендаційно подати на комітет.

Сказати, ця людина не є експертом, ця людина є експертом, ця людина є журналістом, ця людина не є. Комітет зі свого боку також там буде вивчати, приймати рішення, не треба збирати  44 особи, які не входять зараз до складу Громадської ради. Наше завдання просто провести експертну роботу і все.

ГОЛОВУЮЧА.  Це теж абсолютно можливий шлях.

Ольга Большакова.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Я, власне, хочу таку посередню думку сказати, в принципі я погоджуюсь з тим, що взагалі, вага рішення Громадської ради? Це є, до речі, рішення для членів комітету, комітет прислухається до… Якщо якась безліка Громадська рада, приймає рішення, то і ваша цього рішення є дуже невеликою. У нас була навіть була практика при Національній раді, коли була Громадська рада утворена, коли кожне рішення підписували всіма прізвищами, які його підтримали, експертів. Для того, щоб Національна рада могла зрозуміти, хто з членів Громадської ради підтримав, а хто не підтримав і хто подав окрему думку.

Тому в принципі я підтримую ту позицію, що члени комітету мають визначитися кому вони довіряють, а кому вони не довіряють. Інакше рішення Громадської ради будуть просто папірцями, оскільки немає довіри до тих осіб, які прийняли це рішення. Власне, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не думаю так, що це прямо папірців.

Прошу вас, там в кінці.

 (Не чути)

ЧЕРЕМНИХ В.М.  … чудово, що є експерти, чудово. Але члени комітету… не знають …

(Не чути)

 Саме тому … в положенні мають бути  прописані принципи ротації.

ГОЛОВУЮЧА. Так, прошу вас. Прошу, прошу.

ОМЕЛЬЯНЮК  І. В.  Іван Омельянюк. Я також колись був консультантом тут. Я вважаю, треба, щоб члени комітету обмежили до 20 чоловік і вибрали кого потрібно, можливо за рекомендацією попередньої чи діючої Громадської ради. Інакше вона буде не …

ГОЛОВУЮЧА.  Колеги, з власного досвіду, я вам скажу, чому я, власне, підтримувала такий варіант рішення, який ми ухвалили. 40 людей до вас ходити не буде, працювати будуть ті, хто зацікавлені так чи інакше. Рішення будуть обґрунтовувати ті, хто спроможний його обґрунтувати якісно і фахово. Можливо, при розгляді якихось окремих питань представники там духовності, да, от релігійних громад можуть бути корисними, але навряд чи вони будуть приходити на законодавство про рекламу, да, якщо це буде  виноситися на порядок денний. Тому я була за ліберальний підхід. Але ми можемо, в принципі, якщо в депутатів є інше, інакше сформульовані  пропозиції, так само повернутися і розглянути їх. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я думаю, що нам варто все ж таки дослухатися до членів нашої Громадської ради, особливо до тих, хто вже працює тут не перший рік все ж таки прийняти ту схему, яку вони пропонують. Тобто в нас є чинна Громадська рада, відповідно до там такого принципу спадкоємності влади, так само якби Громадська рада – вона також залишається чинною до обрання нової. Тому я пропоную, щоб вона зібралася і, по-перше, вивчила цей список. По-друге, дала свої пропозиції комітету щодо, по-перше, принципу... принципів формування, ну, тобто, щоб вона визначалася з тим, за якими принципами має формуватися там, чи буде подаватися отак от галузево, як казав Олександр або так, як казала Тетяна Котюжинська – там за якимсь іншим принципом, да, там фаховості....

_______________. Це прописано, це прописано.

ЧЕРВАКОВА О.В.  По-друге, щоб вони дали нам, знову-таки, бачення кількості, як вони бачать це. І, ну, я думаю, що все ж таки нам треба не лінуватися. А дочекатися їхнього рішення і рейтинговим голосуванням затверджувати кандидатів на... в цю Громадську раду, тому що, ну, на цьому наполягали зараз троє чи четверо людей. Тому я пропоную повернутися до ухвалення цього рішення, скасувати попереднє і дослухатися до думки нашої Громадської ради, зробити так, як вони просять. Бо їм так буде, як вони кажуть, простіше і це вони вважають більш доцільним.

ГОЛОВУЮЧА. Це не суперечить нашому попередньому рішенню. Ми формат, як вони це визначатимуть не це.... ми саме, власне це рішення і проголосували. Ми  проголосували рішення, що вони самі визначаються.

Якщо… ми можемо тільки додати, що ми рекомендуємо, щоб це зробила існуюча Громадська рада.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми проголосували, що вони самі визначаться і проголосують, хто в них член, а хто не є членом Громадської ради.

ГОЛОВУЮЧА. Ні, вони нам вносять, вони не можуть нам проголосувати це. Це ми повинні схвалити. Як ми будемо це схвалювати, ми розглянемо тоді, коли вони нам принесуть список. Оце рішення ми і проголосували, Олю.

Тобто ми фактично, якщо воно… Ні. Вони самі… попередня Громадська рада виносить цей список на обговорення. Вони вносять рекомендації комітету, і тоді комітет вже це розглядає. Є такий формат?

Пан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, це те, на що я звертав увагу, що згадайте, при першому розгляді цього питання внести абсолютно точну цифру членів Громадської ради. Що я пропоную зробити і зараз. Тому що, якщо ми віддамо це на відкуп людям, які вписалися зараз в члени Громадської ради, я боюся, що ми трошки не правильно робимо.

Отже, я пропоную що. Сьогодні прийняти рішення про кількісний склад Громадської ради. Це буде, скажімо, та планка, навколо якої будуть вже працювати громадські активісти у сфері медіа.

І друге. Є два питання. Перше – це люди в Громадській раді. І це інституції в Громадській раді.

В попередній Громадській раді, я проаналізував, це був підхід галузевий,  я так розумію. Як на мене, це правильний підхід. І тому треба визначати, що люди в цих сферах передусім мають бути в Громадській раді. По прізвищах, хто це буде, це мають визначити чи попередня Громадська рада, чи попередня з новою Громадською радою. Але навколо цих двох позицій запропонувати їм прийняти рішення і винести на розгляд комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Так, колеги, мій висновок такий. Питання не підготовлене до розгляду. Оскільки не узгоджені ці позиції і чіткі рекомендації на це. Або ми зараз беремо список і голосуємо, або ми пристаємо на варіант пана Онуфрика, або ми лишаємося на тому варіанті, який ми… У нас надто багато варіантів. Нам треба конкретні пропозиції в контексті розгляду, щоб ми розуміли, по якій логіці ми діємо.

Тому зараз є пропозиція доопрацювати це питання, доопрацювати Положення про Громадську раду, зібратися окремо поза рамками комітету і узгодити з представниками існуючої Громадської ради формат погодження. І це буде нормально, тому що, ну, от так, даруйте нам за те, що в нас надто багато різних позицій і надто багато людей.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р. Попросив, да, вибачаюся, попросив, щоб вони запропонували своє бачення схеми. І тоді ми вже вирішимо, можемо завтра, післязавтра, ну, я маю на увазі наступного тижня зібратися і всі ці питання обговорити.

ГОЛОВУЮЧА. Так, абсолютно. Давайте ми не будемо тягнути, це точно не в наших інтересах. Наступного тижня ми маємо це схвалити. Прошу сформувати робочу групу. Якщо Ольга береться координувати роботу так з Громадською радою, яка є, прошу визначити її відповідальною. Хто з народних депутатів хоче також долучайтеся, хто має відповідне бажання попрацювати над механізмом. Пане Богдане, якщо ви можете, долучіться, будь ласка, тому що там питання… У вас є багато пропозицій і бачень, або ви озвучите. Добре.

(Загальна дискусія)

Так, все, колеги, добре. Прошу вибачення, тоді ми з вами домовилися: ми доопрацюємо проект Положення створюємо групу. хто бажає, може входити. Ми тоді запросимо ще раз, і тоді залежно від того, який механізм буде напрацьовано, будемо приймати рішення.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА Наступне наше питання порядку денного: про затвердження плану-графіку участі представників депутатських фракцій і груп, які не входять до складу жодної фракції і групи, в щотижневих 45-хвилинних телепередачах.

Вам розданий цей проект рішення, абсолютно воно схематичне. Прошу підтримати тоді. Хто - "за"? Одноголосно. Дякую.

Те саме: про затвердження плану-графіку участі представників депутатських фракцій, які не входять до складу  фракцій і груп, Національна радіокомпанія.

Те ж саме, хто - "за"? Одноголосно. Дякую.

П'яте питання порядку денного: проект Постанови про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких ЗМІ Російської Федерації при органах державної влади України. Зареєстровано народними депутатами: Іриною Фріз, Богданом Онуфриком. Питання, яке ми вже розглядали на комітеті от, в продовження є проект рішення. Пане Богдане прошу доповісти.

ОНУФРИК Б.С. Дякую. Ну це те про що сьогодні з трибуни говорив Сергій Висоцький, зокрема. Про те, що треба приймати рішення абсолютно точні, відповідальні і не голослівні, і не піарівські, коли мова йде про інформаційну безпеку держави.

Ми самі розуміємо, що фронт сьогодні і тут, і в парламенті. І на жаль, ми мали приклад, дуже ганебний приклад, який свідчить про те, що в парламенті, над парламентом все-таки існують олігархи, медіа-олігархи. Які і дали нам результат, дуже поганий результат по законопроекту 1889. Дана постанова, проект Постанови Верховної Ради в контексті питань інформаційної безпеки… Ми багато говоримо про те, що проти нас діє ворог, відвертий ворог в особі країни-агресора Російської Федерації. Цей ворог не тільки в Донецькій області, він і в Києві, і в інших регіонах України, він називається іноді журналістом, іноді оператором, іноді продюсером.

Вони працюють абсолютно відкрито, відверто, дуже часто цинічно і брехливо, і тому ми маємо факти зафіксовані про те, що проти нас, проти української держави, діють інформаційній, умовно кажучи, ну назвемо кілерами, їх кілерами, які використовуючи медіа Російської Федерації легально, відверто, відкрито працюючи в Україні, знищують нашу державу в інформаційній сфері.

Тому цей законопроект несе в собі положення про те, що тимчасово призупиняється діяльність певних телевізійних, радіо, ну передусім телевізійних…

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, я дуже поважаю членів Громадської ради, але давайте поважати й членів комітету. Дякую.

ОНУФРИК Б.С. Ну передусім телевізійних, радіо, але й друкованих засобів масової інформації сусідньої держави-агресора. Список… це санкції проти окремих осіб, проти окремих медіа.

Мова не йде про заборону роботи в Україні російських журналістів усіх, скажімо.  Який механізм їх визначення? Це є спеціальні служби в Україні, вони називаються "служби безпеки України". Саме вони повинні надавати інформацію разом з іншими органами про тих чи інших  представників  медіа, які… Там комусь не подобається мабуть те, що я кажу…

ГОЛОВУЮЧА. Та ні. Там у них просто суперечки свої.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є думки з цього приводу? Прошу висловлюватися. Отже… є думка? Романе, прошу.

ГОЛОВЕНКО Р. Дякую. Я хочу зазначити, що за Законом "Про інформацію" позбавлення акредитації не  означає позбавлення права при сутності в органі державної влади, тобто це різні речі. Тому що акредитація – це сприяння, а не  право бути допущеним у приміщення. Це перше.

І друге.  Ну наша організація… ну ми намагаємося відслідковувати. І треба сказати, що  не тільки російські журналісти, є досить багато західних журналістів, які помічені в лояльності до Кремля, і в принципі… ну навіть там якісь заходи до конкретних журналістів не страхують від того,  що не будуть найняті нові журналісти, які нікому не відомі і   прийдуть до Верховної Ради і будуть робити те ж саме.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ігор….

РОЗКЛАДАЙ І.  .  Власне, да. Я маю підтвердити слова Романа. Стаття 26 частина друга. Відсутність акредитації не може бути підставою для  відмови в допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Це закон.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді можливо варто сказати про українського журналіста.

РОЗКЛАДАЙ І.  ….і тому я думаю, що… Насправді ми знову  підходимо  до питання  тимчасового порядку взагалі акредитації. Акредитації   умовної, тобто по суті допуск іноземних журналістів на територію України, це раз.

І друге питання, яке ми взагалі не обговорюємо, це коли, скажімо, журналісти, які працюють на діючих телеканалах, підробляють потім зйомками Life News або щось такого. Мені здається, до цього питання все ж таки треба підходити більш ґрунтовно і комплексно. А точно, власне, постанова, вона буде нікчемна, тому що вона буде суперечити закону.

Там треба шукати інший механізм, який буде з одного боку абсолютно обґрунтований, виходячи із законодавства, і з принципів свободи слова, – але так само виходячи з національної безпеки. Тобто…

ГОЛОВУЮЧА. Я зрозуміла думку. Дякую, колеги. Дякую за ваші думки. Я би запропонувала… Все-таки я вважаю цю постанову важливою. І як політичну декларацію нашу з тим, аби потім вносити зміни відповідні до українського законодавства. Тому я би поставила зараз пропозицію підтримати комітетом даний проект постанови, рекомендувати парламенту його ухвалити за основу і в цілому. І при цьому працювати над відповідними змінами до законодавства. Є така пропозиція? Є?

Хто "за", прошу? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України" (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів). Мала доповідати пані Олена Кондратюк, Олександр Абдуллін за нею.

АБДУЛЛІН О.Р.  …. вибачаюсь. Ми не є в даному випадку головним комітетом. Тобто тут наші зміни підписані практично всіма членами нашого комітету. Ми внесли 3 поправки. Перша поправка – це стаття 163, пункт 2-й, ми внесли до переліку професій журналіста.

Друге, це стаття 171, у нас внесений тут перелік того, що є перешкодою здійснення професійної діяльності.

І третє – це те, що ми стикалися, це що таке професійна діяльність журналіста. Тобто ми дали роз’яснення. Наскільки я знаю, підтримана вона була всіма членами комітету. З комітетом Кожем’якіна ми обговорили, вони підтримують наші всі поправки. Я пропоную затвердити їх роздана таблиця порівняльна. Якщо є запитання, я можу…

ГОЛОВУЮЧА. Надзвичайно корисно, оскільки тут визначаються, дійсно, досить повно під професійною діяльністю журналіста, систематичну діяльність особи пов'язану з розповсюдженням інформації, тобто більш повне, комплексне формулювання, більш сучасне і мережа Інтернет вказана.

Тому прохання підтримати, рекомендувати комітетом ухвалити даний закону. Хто - "за"? Одноголосно. Дякую.

Наступний проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, поданий народними депутатами України Заліщук, Лещенко і серед авторів я так само є. Законопроект по суті вже зараз Гройсман дав доручення щодо відкритості роботи і народних депутатів, і парламентських комітетів. Голова Верховної Ради їх сформулював, вони тут дуже аналогічні. Вони дозволяють громадськості більш системно отримувати інформацію про діяльність народних депутатів. З моєї точки зору, колеги, якщо ми прийняли рішення парламентом Закон "Про доступ до публічної інформації", схвалили і відкрили всю діяльність чиновників, то, очевидно, абсолютно нелогічно в цьому контексті мати якісь таємниці щодо народних депутатів, а ми цю ситуацію маємо постійно.

Тому, відповідно є пропозиція схвалити цей проект закону, рекомендувати його в першому читанні прийняти. Далі над ним серйозно попрацювати до другого читанні і там передбачаються достатньо конкретні речі.

По-перше, перелік помічників народних депутатів. По-друге, звіт про кошти, які надані бюджетні на оренду житла як це, наприклад, відбувається в готелі "Київ", на транспортні, тобто на поїздки, на використання транспорту. З точки зору логіки абсолютно нормальний процес і мова йде про бюджетні гроші, гроші платників податків. І, якщо депутат, наприклад, бере це, він має по закону право на це, на компенсацію за літак, але тоді виборець буде бачити куди він літав, чи він літав, справді, на зустріч з виборцями, чи, даруйте, він там відпочивати, десь зараз в Сімферополь вже не літають відпочивати, зараз на Одесу тільки, да, можна, лишається. Да. Тому ось така логіка цього законопроекту: максимальне відкритість, думаю, ми цього прагнемо, це реальні реформи і це один із стратегічних пріоритетів комітету. Є якісь думки з цього приводу? Прохання схвалити.

 Хто – "за"? Одноголосно.

АБДУЛЛІН О.Р. . Єдине, в мене питання не для стенограми. Те, що ми переїжджаємо зараз  в готель…….. Чи не є це тим, що нам потім виставлять рахунки…?

ГОЛОВУЮЧА. Не нам, ні, ні. Це Апарат Верховної Ради, витрати, які ідуть на Апарат.

АБДУЛЛІН О.Р. Я розумію. Ті, хто живе в готелі "Київ", не їм виставляють рахунки, а виставляють Апарату. Я маю на увазі, що ми сьогодні займаємо, ні, ми сьогодні займаємо в готелі, нам можуть теж…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. На Абдулліна, з державного бюджету! Прошу.

ОНУФРИК Б.С. Питання, яке, воно дуже деталізоване, абсолютно все правильно, підходи змін про…...  Тут мова йде, про членів Комітету Верховної Ради, звіт про відрядження повинен розміщувати. Тут не член комітету, тому що якщо я їду на округ, то я там спілкуюся з людьми не з питань ……. політики……….. то там зовсім інші питання.

ГОЛОВУЮЧА. Точно. До другого читання…

АБДУЛЛІН О.Р. Тому тут воно буде ……….. експерт комітету, в принципі вважається…….

(Загальна дискусія)

 Це правильно. Але тут варто в цілому написати, що народний депутат зобов'язаний оприлюднювати звіт…

ГОЛОВУЮЧА. Але це до другого читання ми відповідні поправки сформулюємо. Однозначно, тільки за основу в першому читанні. Є над чим попрацювати, будемо робити таблицю.

Так, наступний, питання порядку денного, проект Постанови про заборону зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення будівель, зовнішньої реклами в період часу з 24-ї до 6-ї. Так само, я так розумію, Олександр Абдуллін? Прошу.

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, все-таки знову не є нашого комітету законопроект, тобто  ми допоміжна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Постанова.

АБДУЛЛІН О.Р. Да, постанова. Допоміжна наша участь.  

Тут до нас є звернення від Асоціації зовнішньої реклами і є вивчений нами досвід на сьогоднішній день застосування цієї реклами. Я хочу сказати, що ми би пропонували відхилити цю постанову. По-перше, на сьогоднішній день ситуація не так вже стоїть з електроенергією, що у нас якісь є веєрні відключення, які були до цього. По-друге, більшість – 94 відсотки, по суті, в нас є вже довідка, засобів зовнішньої реклами переведена на енергозберігаючі технології. І ще одна така річ, інколи це єдине освітлення вночі, ці сіті-лайти. І я вам хочу сказати, що ми просто людей якось залишаємо, вибачте мене, живих....

ГОЛОВУЮЧА. Думка зрозуміла, думка зрозуміла.

АБДУЛЛІН О.Р.  Тому я би пропонував, це має вирішувати сільські, селищні громади на своєму рівні. І не треба це нам, тим більше, тут нема строку, на якій строк це діє. Тому я би пропонував відхилити, а громади вирішать самі. Повірте мені, там. Де це...

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я абсолютно поддерживаю мнение коллеги. Ну, есть такое предположение, что автор не знаком вообще со спецификой деятельности нашей энергетической галузі… Во-первых… отрасли. Во-первых, как бы пиковый… у нас есть пиковый, есть постоянно стабильная электроэнергия, которая вырабатывается атомная станциями, которая поддерживает, и в пиковые нагрузки включались обычно теплоэлектростанции. Да, собственно говоря, почему у нас в пиковые нагрузки возникали веерные отключения? Во время с 20… 24…, ну, то есть фактически в ночное время с 0 до 6 у нас профицит электроэнергии, которая фактически невозможно аккумулировать, потому что электричество в ведро не нальешь. А гидроаккумуляционных мощностей не достаточно для того, чтобы сохранять это электричество на пиковой нагрузке. И в этой ситуации просто наоборот, как раз получится, эта элетроэнергия ничего не стоит, потому что в любом случае, если мы не продадим это по коммерческому тарифу, здесь реальная экономика, себестоимость будет размаз… использована как бы по всем другим потребителям, ну, это просто, здесь нет вообще никакой экономики.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я хотел как раз поддержать Александра Рафкатовича, абсолютно тем же аргументом, который продумал раньше. Едешь по Новообуховской трассе ночь, единственное освещениеэто сити-лайты. Это какой-то бред, давайте еще Верховной Радою регулировать, там, ради экономии воды запретим людям ходить ночью в туалет. Ну, если человек платит за билборд, если он оплачивает счета за электроэнергию, - это же лучше государству. Облэнерго работает…………

_____________.  І вони працюють на стовідсотковій передоплаті.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Да, поэтому отклонить однозначно.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Онуфрик, прошу.

ОНУФРИК Б.С. Шукають енергоефективність в таких рішеннях – це ідіотизм, чесно кажучи. Набагато ефективнішою була би постанова з одного речення: "Шановні українці, мийтеся вдома, періть і т.д. з нуль годин до шостої ранку". Ми би на цьому зекономили мільярди гривень, в тому числі людей і … держава, і ефективність цього була б в тисячу разів більше, ніж від цієї постанови. Дякую.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Вы знаете, пане Богдане, это вопрос больше к НКРЭ, потому что в развитых странах есть понятие ночного тарифа. У нас единый тариф. Если бы у нас был ночной тариф, когда у нас профицит электроэнергии, люди бы сами экономическими методами…

ГОЛОВУЮЧА. Дуже якісне обговорення для паливно-енергетичного комітету, я думаю. Можемо рекомендації сформулювати.

(Загальна дискусія)

_______________. А можно узнать, а кто автор замечательного этого постановления, чтобы человекпосмотреть на него?

_______________. Это народный депутат Помазанов.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, "Народний фронт" – дуже патріотична партія. І у зв'язку з цим, ну, просто мушу сказати, що, очевидно, людина керувала дуже патріотичними міркуваннями і умовами…

_______________. Я просто боюся, що він живе прямо навпроти "Рошена", а там настільки яскраво…

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Перейшли на економічний комітет, з питань економічної політики.

Колеги, пропоную підтримати пропозиції доповідача Олександра Абдулліна: відхилити даний проект постанови. Хто - "за", прошу голосувати. Одноголосно.

Порядок денний вичерпаний. Колеги, дякую за роботу. У мене починається Рада коаліції о четвертій.

Прошу не піднімати "різне". Дякую.