Анонси подій

Перейти до розділу
05 вересня 16:56
19 вересня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
04 липня 17:27
Комітет розраховує закінчити реформування друкованих ЗМІ в цьому році, а відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Національної ради за квотою парламенту – на старті наступної сесії докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

18 березня 2015, 10:25

Стенограма від 18.03.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики 

від 18 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету В.П.СЮМАР

 

ГОЛОВУЮЧА.  Так, шановні колеги, не будемо чекати тоді наших колег. Є кворум, присутні, наскільки я бачу, семеро народних депутатів, членів комітету, і пропоную тоді відкрити наше засідання.

Сьогодні до нашої з вами уваги пропонується наступний порядок денний: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір, автор Борислав Береза, він був тут і представляв його; далі, проект Постанови про ініціювання проведення перевірок щодо розповсюдження газетою "Вести" інформації сепаратистського, антиукраїнського характеру, депутат Каплін вніс; далі, проект Постанови про забезпечення всебічного застосування Закону України про доступ до публічної інформації, це рішення  щодо Нацбанку та рефінансування; про затвердження Положення про громадську раду; проект Закону про внесення змін до статті 13 про авторське право і суміжні права і також в "Різному" – про надання Держспоживінспекції роз'яснення комітету стосовно контролю у сфері реклами і про  лист Комітету з питань інформатизації та зв’язку щодо визначення його головним з опрацювання проекту Закону. Також я вас поінформую по відповідям, які надійшли комітету.

Я би пропонувала такий порядок денний лише з тим, щоб останній пункт – про лист комітету щодо передачі…Комітету з питань  інформатизації, щоб передати їм законопроект 2171, поставити першим, тому що в нас тут є один з представників Адміністрації Президента і Національної ради реформ Дмитро Шимків, він хоче зробити невеличку доповідь з цього питання і запропонувати вам такий порядок денний.

Хто – "за", прошу підтримати. Одноголосно, дякую.

Отже, першим розглядається питання про лист Комітету з питань  інформатизації та зв’язку щодо визначення його головним з опрацювання проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо доступу до публічної інформації у форматі відкритих даних, реєстраційний номер 2171. Законопроект ухвалений у Верховній Раді  у першому читанні. Ви знаєте, ми його з вами розглядали. Зараз надходять пропозиції. Тепер комітет наш дружній вважає, що це його підвідання.

Прошу до слова пана Дмитра Шимківа.  Можна, так.

ШИМКІВ Д.А. Шановні, народні депутати! Регулювання доступу до інформації визначено Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України про доступ до публічної  інформації, про захист персональних даних та іншими законами.

Законопроект, який запропонований, він регулює доступ до публічної інформації та, якщо ми подивимся кількість разів, які згадуються публічна інформація, то вона значно перевищує слово "дані", на які можливо посилається Комітет інформатизації. Всі аспекти, які висвітлені в законі, вони стосуються створення додаткового механізму реалізації права доступу до інформації. Ми говоримо саме про право доступу до інформації. Що знаходиться у володінні, інформації, яка знаходиться у володінні органів влади, та підвищення прозорості діяльності таких органів.

Окреслені моменти стосуються свободи слова та інформаційної політики, і відповідний однойменний комітет визначений головним комітетом, який розглядає цей законопроект.

Тому ми вважаємо, що визначення Комітету свободи слова та інформаційної політики головним відповідає суті змін, що пропонується законопроектом. І пропонуємо залишити його головним комітетом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую. Чи є в когось інші пропозиції з цього приводу? Інших пропозицій немає. Пропоную підтримати пропозицію, висловлену про те, що законопроект 2171 залишається у підвідомстві Комітету з питань свободи та інформаційної політики. Хто – "за"? Дякую. Рішення прийнято.

Дякую, пане Дмитре.

Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір (реєстраційний номер 1908).

Я продивлялася і читала цей законопроект. З одного боку, він має достатньо багато позитивних речей, таких, як визначення термінів. З іншого боку, там є речі які були би дивними для ухвалення Комітетом з питань свободи слова, зокрема запровадження цензури органами державної влади до засобів масової  інформації органами виконавчої влади. Я нагадаю, що відповідно до української Конституції цензура є забороненою і цензура запроваджується лише за умови введення воєнного стану, надзвичайного та воєнного стану. Складне рішення. З одного боку, законопроект спрямований на захист інформаційного простору, з іншого боку є норми, які прямо суперечать Конституції України.

Я би пропонувала відправити цей законопроект на експертизу до Комітету з питань правової політики, для того аби вони дали свій висновок чи немає тут суперечності з Конституціє, оскільки наш комітет все-таки, нагадую, називається Комітет свободи слова в першу чергу, хоча інформаційна безпека є і лишається нашим пріоритетом.

Ось моя пропозиція з приводу цього законопроекту. Давайте його обговоримо. Прошу народних депутатів до слова.

Юрій Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Ну щодо даного законопроекту, я не пам'ятаю, щоб шановний колега Борислав Береза його представляв на комітеті.

ГОЛОВУЮЧА. Він приходив сюди презентувати цю ініціативу. Він приходив. Він був тут. Так.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да? Ага. Тоді перепрошую. Але в будь-якому випадку…

ГОЛОВУЮЧА. Ми запрошували його і так само, і цього разу, але…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. Є повага до комітету з боку народних депутатів і це важливо, коли законопроект розглядається при присутності народного депутата, я би вважав би це для комітету теж елементом самоповаги чи поваги до своєї роботи, тому що в мене є цілий ряд запитань, очевидно до автора, без відповіді на які важко навіть ухвалювати рішення. Але без сумніву, і тут я вас підтримую, що дійсно законопроект при багатьох позитивах містить цілий ряд ризиків: встановлення цензури, обмеження свободи слова, а також неточностей чи скажемо, не чітко визначених критеріїв, які так само можуть розглядатися, як наступ на свободу слова.

Тому я підтримую пропозицію направлення і в відповідний профільний комітет, а взагалі, ну найкраще враховуючи от перелік застережень, які є до даного законопроекту, направити народному депутату на доопрацювання даний проект закону з тим, щоби він, ознайомившись з зауваженнями зокрема, які є і напрацьовані в нашому комітеті, вніс уже більш цілісний і якісний законопроект.

Ну і ще один момент. От багато законопроектів, які стосуються безпечного інформаційного простору, але, на мій погляд, вони всі є однобокі. Всі стосуються якихось заборонених осіб, небезпеки територіальної і іншого, от те, що стосується війни. Але небезпек в інформаційному просторі і так вистачає, і інших вистачає. Там небезпечна інформація для дітей, шкідлива інформація. От, скажімо, та дискусія, яка зараз розгорілася в соцмережах і на сайтах з приводу там на "СТБ" щось там показували, так, різні органи і так далі. Чи там в 10-й годині ранку на деяких каналах розказують як зваблювати і так далі. Тобто я переконаний, що ці речі несуть так само багато небезпек і, в першу чергу, для дітей, ніж поява Кобзона чи інших небажаних для України осіб. Тому це важливо, одне і звернень, яке може бути від комітету до авторів: подивитися ширше на безпеку інформаційного простору, а не лише от в рамках, які стали просто популярними чи модними в цей конкретний момент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я все-таки би проблему зваблення в 10-й ранку не порівнювала з проблемою засилля російської пропагандистської продукції в українському телепросторі. Але, тим не менше, я би так само просила вас, бо я знаю… Я так само знаю, що ви є фахівцем у цих питаннях і би так само дуже би хотіла, щоби комітет все-таки про безпечний інформаційний простір в контексті захисту прав дітей на безпечну інформацію, зокрема і в Інтернеті. Це питання актуальне для всіх країн і до нас воно до нього не доходить, давайте зробимо так ініціативу. Може вона точно заслуговує на увагу, адже повністю відкрито все, і за будь-яким пошуком далеко  не слово зваблення можна знайти будь-що, будь-якій дитині,  і  в принципі тут  логічно ці речі робити.

Тим не менше хочу вас поінформувати, колеги, раз зайшла вже мова  про 1317, сьогодні ми відхилили постанову Опозиційного блоку, як ви знаєте,  це означає, що закон буде підписаний 1317. Там він буде  підписаний у варіанті з моєю поправкою, в якій йдеться про заборону всієї російської продукції, яка містить популяризацію органів влади держави-агресора і силових структур, а також іншої інформаційної продукції з 1 січня 2014 року. Це є варіант комітету. На сайті це не виправлено, але це буде підписано тільки в такому варіанті. Все, з цим закінчили.

В когось є ще зауваження по законопроекту Борислава Берези?

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА.  Це редакційна правка, вирішили, що так воно буде  поставлено на голосування.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Ремарку з цього приводу. Шановні колеги, я сьогодні дуже здивувалася, коли ніхто не  захотів, окрім Опозиційного блоку, підтримати цю, мені здається, абсолютно логічну історію. Просто питання в тому… я не знаю, що запропонувати і що може зробити зараз комітет, але мені здається, що це абсолютна ганьба і неправильно так робити, коли після голосування Верховною Радою в закон вносяться якісь редакційні правки. Як це так, хтось вирішує, голова комітету, навіть якщо це голова комітету, з усією повагою, але не може голова комітету вирішувати, яку редакційну  правку врахувати, що зі стенограми  взяти в закон, а що не взяти в закон.

Було б абсолютно логічно і набагато більше легітимності цьому закону би додали як нормативному акту, якби скасували друге читання, переголосували в тому вигляді, в якому за нього вже проголосували, ми бачили, що за цей законопроект є голоси депутатів, і ми його всі підтримували, принаймні всі члени  комітету його, крім Юрія Павленка, його підтримували. Тому я не розумію, в чому питання переголосувати і чому такий поспіх? Ми через цей поспіх вже місяць сидимо з цим законопроектом, який висить просто в такому стані, як кіт у мішку, і чекаємо, що  там підпише Гройсман чи 1991 рік, чи 2014 рік, чи буде там виробництво Росії, чи не виробництво Росія, взагалі, всі.

Тому, я думаю, що таких нормативних помилок допускати, мені здається, не можна. І я вважаю, що комітет має сказати своє слово в цьому питанні, оскільки це стосується також і предмету нашого відання.

ГОЛОВУЮЧА. Ольга Валеріївна, дуже дякую вам за підтримку, наскільки я розумію позицію Опозиційного блоку, я  думаю, він це ціную, просто треба було і в залі сьогодні виражати, і думаю, що вам дістало вираження в залі з цього приводу. Законопроект не є предметом відомства нашого комітету, ми зараз обговорюємо законопроект Борислава Берези, прошу повернутися до його обговорення.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, ми почали з того, що ми почали, треба вчасно приходити на засідання. Прошу. Є ще думки з цього приводу? По Бориславу Березі. Гаразд. Тоді давайте так зробимо, я пропоную, Юрій Олексійович, тут теж ваша пропозиція, я би хотіла об'єднати свою і вашу.

Отже, пропоную, ставлю на голосування рішення про направлення цього законопроекту на експертизу до Комітету з правової політики і розгляд повторний за участі автора законопроекту з тим, аби ми могли представити йому свої аргументи. Це було би дійсно і з повагою, нормально, адекватно і би могли пояснити чому комітет не може сприйняти норми по цензурі. Приймається таке рішення? Добре, ставлю на голосування тоді таке рішення.

Хто – "за"? Всі. Одноголосно. Дуже дякую, колеги.

Наступне питання, воно стосується проекту Постанови про ініціювання проведення перевірок щодо розповсюдження газетою "Вести" інформацію сепаратиського та антиукраїнського характеру. Рішення депутата, це проект Постанови депутата Капліна. Текст постанови невеличкий, нам депутат Каплін, зараз, хвилиночку, я просто його знайду. Ось вона.

Депутат Каплін нам пропонує постанову, метою якої є проведення перевірок щодо розповсюдження газетою "Вести" інформації сепаратиського характеру. Пропонує направити звернення до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерству внутрішніх справ України пропозицію провести перевірки газети "Вести" і в разі виявлення фактів порушення вжити, власне, необхідних заходів.

Ну, нам надходили не раз скарги щодо діяльності газети "Факти". Але як відомо… Ой, Господи, прости! Перепрошую, хай вибачають колеги з газети "Факти"… Газети "Вести". Газета "Вести", як ви знаєте, розповсюджується безкоштовно в  Україні, і це викликає досить багато запитань, хто ці "благодійники", які в такий спосіб вкладають величезні кошти в безкоштовне розповсюдження інформації, яка от у депутата Капліна викликає великі підозри щодо того, що вона є сепаратистською.

Водночас, я би хотіла нагадати, що друковані засоби масової інформації, їхня діяльність, вона не регламентується державними органами і регламентується лише судом. Тому якщо… Очевидно, у депутата Капліна є такі ініціативи, він може подати або до суду, якщо він вбачає, власне, в цьому таку необхідність щодо припинення і щодо інформації сепаратистського характеру або інформації, яка там становить загрозу національній безпеці, так само він може звернутися до Служби безпеки і до прокуратури.

Тобто якби мова йшла про телерадіоорганізацію, оскільки держава є власником частот, на яких мовлять телерадіоорганізації, то ми могли б більш, скажемо так, бути активні в цьому питанні, оскільки мова йде про друковані засоби масової інформації, то, очевидно, втручання держави буде достатньо негативно і критично сприйматися і міжнародною спільнотою, і іншими  структурами.

Давайте обговоримо це питання і ухвалимо рішення щодо цієї постанови. Прошу, колеги. Богдан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. Доброго дня! Абсолютно підтримую пані Вікторію, оскільки ми надто багато уваги можемо приділити одному з засобів масової інформації. Можливо, вони на це і очікують, і не лише вони, для того, щоб звинуватити відтак, зокрема, і наш комітет, в тому, що переслідують за якимись ознаками там засіб масової інформації.

До таких речей треба ставитися абсолютно адекватно, тобто розуміти, що це є провокація з боку певних засобів масової інформації і наше завдання не піддаватися на такі провокації. Я підтримую абсолютно пропозицію пані Сюмар.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Колеги, ще ваші думки. Таким чином я все-таки би наголосила на тому, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики звертається до відповідних органів державної влади реагувати на будь-які прояви у передбачений законом способом на розповсюдження інформації, яка містить антиукраїнський характер, але при цьому би не виділяла би якесь одне окреме видання от, кожен повинен робити свою роботу. І слідчі органи повинні, так само, робити свою роботу без наших з вами вказівок от. Я думаю, що це цілком реально.

Тому в нас є по суті два варіанти або так само, відправити цю пропозицію на розгляду Комітету з питань правової політики, або пропонувати парламенту відхилити цей проект Постанови.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну от тут я… Може секретаріат вискаже. Постанова на доопрацювання чи автору. Просто направити назад автору, тому що немає…

ГОЛОВУЮЧА. Добре. Дякую за таку пропозицію. Да. Да.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Немає сенсу ганяти її туди-сюди, тим більше в самій постанові нема жодних доказів того, що…

ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно точно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. …написано в даному друкованому виданні.

ГОЛОВУЮЧА. Ну давайте хвилину послухаємо. Прошу.

ДЯЧЕНКО О. Олександр Дяченко, Українська асоціація видавців періодичної преси. Абсолютно підтримую виступи головуючої і народних депутатів та мушу зазначити наступне, що основна проблема з якою стикуються правоохоронні органи при розгляді подібних звернень, заяв – це відсутність всебічної експертизи і розділу меж між свободою слова та порушенням закону.

Тому ініціювати перевірку постанови абсолютно немає сенсу, вже зараз в інтернеті можна знайти посилання, дослівно цитую: "В Украине принят закон о проверках газеты "Вести"" і тому подібне. Це привід для піару.

Однак слід подумати про те, яким чином на рівні законодавства розробити процедуру експертизи матеріалів подібного змісту аби і видавці, і правоохоронні органи могли отримати однозначну відповідь, що є в раках закону, а що ні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Абсолютно слушна пропозиція. Відповідно я пропоную тоді і ставлю на голосування пропозицію направити проект постанови автору на доопрацювання з тим, аби були наведені інші дані і аби постанова, яка носить рекомендаційний характер, враховувала і інші очевидно ЗМІ, щодо яких є подібні підозри. Ось така постанова направити автору на доопрацювання.

Юрій Олексійович, а, ви "за". Одноголосно. Дякую.

Наступне питання поряду денного у нас – про затвердження Положення про громадську раду з питань свободи слова та інформаційної політики. Доповідає пані Ольга Червакова. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, громадська рада при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики надіслала свій варіант положення. З тих пір, коли ми його бачили останній раз, тут з'явилося два нововведення.

Перше. В чинній редакції вона передбачає, що …  Вам вона роздана, тут є як порівняльна таблиця. Пункт 5. Чинна редакція передбачає, що до громадської ради входять фізичні особи, які є експертами у сфері інформаційних відносин. Пропозиція, що членами громадської ради мають бути громадські організації у сфері інформаційних відносин. Це перша запропонована зміна.

І друга запропонована зміна. Це нас просить громадська рада дозволити їй електронне голосування по телефону.

Ну, я можу висловити свою позицію, тому що…  Ну, вони кажуть, що часто просто люди бувають зайняті і не можна зібрати кворум фізично, щоб люди були присутні, тому просять нас дозволити голосувати по телефону. Я можу сказати свою позицію по цих двох питаннях. Ну, якщо друге питання не викликає ніяких як би сумнівів, то перше питання, все ж таки тоді ми мусимо розібратися, хто ж має бути членами громадської ради при комітеті. Якщо ми оголошували конкурс ще наприкінці минулого року, і ми говорили про те, що можуть подаватися фізичні особи, можуть подаватися, які є експертами в галузі медіа, можуть подаватися представники телерадіоорганізацій, і ми пропонували телерадіоорганізаціям робити відповідні подання, а також члени громадських організацій можуть подаватися, то тепер ми чинним положенням, фактично постфактум, цих людей відсікаємо від участі у громадській раді, що не є, мені здається, прийнятним.

Тому я пропоную затвердити запропоновану зміну стосовно пункту 13, що стосується електронного голосування, дозволити електронне голосування і не підтримати зміни до пункту 5 про те, що членами громадської ради є громадські організації у сфері інформаційних відносин.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, потребує обговорення це питання? Я думаю, що слушна пропозиція. Ставлю на голосування пропозицію доповідача.

Хто – "за"? Є. Рішення схвалено одноголосно.

Сподіваюсь все-таки на членів громадської ради дуже хочеться провести з вами спільне засідання, що все-таки вже по новому положенні ми її сформуємо.

Дякую за роботу з цього приводу.

Так, колеги, наступний проект Закону щодо співавторства на інтерв'ю, фактично, про право, про авторське право і суміжні права. Фактично, цей законопроект спрямований, ну, значною мірою відповідає запиту самих журналістів, оскільки виключає норму закону, відповідно до якого співавторством є також авторське право на інтерв'ю і співавтором інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла, і що опублікування запису інтерв'ю  допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю, оскільки це викликає досить  серйозно проблему для роботи журналістів.

На скільки я розумію, в нас тут ще Комітет з питань науки і освіти, да, є одним із комітетів? Ні?

 (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Головним, да? Ми другий комітет, да?

Отже, в такому разі я би пропонувала, за результатами розгляду цього законопроекту, запропонувати Комітету з питань науки і освіти, рекомендувати Верховній Раді включити цей проект Закону до порядку денного. За наслідками розгляду в першому читанні прийняти цей законопроект за основу. Оскільки, знову таки, є абсолютна слушність цього. Для журналістів це становить певну проблему, можливо варто певні якісь зауваження внести, будемо розглядати при доопрацюванні до другого читання. В цілому ж за основу ми можемо його прийняти, з моєї точки зору. Чи є якісь ще думки з цього приводу. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, в мене є застереження, оскільки чинним законодавством створено перешкоди тільки, ну, певні перешкоди, те, що там створює для таймінгу роботи журналістів, лише для інтерв'ю. Коментар, я нагадаю, законодавство не зобов'язує узгоджувати жодну особу з тим, хто коментує. Тобто, про що йдеться. Якщо ідеться про велике інтерв'ю, про якийсь великий масив тексту, то коли законодавець робив, творив цю норму, то ішлося про те, що великий масив тексту, для того, щоб не було перекручень, його треба узгоджувати, коментар узгоджувати не треба. просто, ну, питання в тому, що ми мусимо, все ж таки, з повагою відноситися до тих, хто інтерв'ю дає. Тому що, ну, зважаючи на рівень певний, не завжди кваліфікований української журналістики, коли, там слово, наприклад, ліцензія, замість ліцензії з'являється рецензія, там, і так далі. тобто це означає, що люди не розуміють взагалі про що вони пишуть. Тому просто ця історія з узгодженням інтерв'ю і це положення, і вимога його узгоджувати, ну, мені здається, було би досить слушним його залишити. Єдине що, можливо, треба вести якісь часові рамки, що, наприклад, якщо не узгодив протягом одного дня, то тоді видання має право публікувати його так, як воно його публікувало. Але скасовувати цю норму взагалі, мені здається, неможливо, тому що це порушуватиме все ж таки права тих громадян, які дають інтерв'ю, і не захищає ніяк їх від перекручувань фактів.

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ще послухаємо. Ще є думки з цього приводу?

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Так, якщо дозволите. От тут власне яке завдання цього законопроекту? Якщо завдання законопроекту не робити оцього узгодження інтерв'ю, то тоді я не зовсім розумію, для чого повністю вилучати статтю 13 щодо співавторства…

ГОЛОВУЮЧА.  Третю.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні. Частина третя статті 13. Щодо авторського права респондента на інтерв'ю. Тобто якщо мета закону, щоб не узгоджували, то можливо там написати: "в опублікуванні запису інтерв'ю не потребує отримання згоди особи, яка дала інтерв'ю". Але при цьому авторське право у того, хто дає інтерв'ю, залишається на даний текст.

Тому тут хотілося навіть завтра поговорити …. додивився, що ви теж є співавтором. Тому задача, яка даного законопроекту: позбавити того, хто дає інтерв'ю авторського права, чи зробити роботу того, хто бере інтерв'ю, більш простішою, і не робити далі узгодження, погодження і так далі? Отут у мене немає відповіді на це питання.

ГОЛОВУЮЧА.  Я вам скажу, що цей законопроект реєструвався з подачі журналістів, в першу чергу, інформаційних агентств і друкованих засобів масової інформації. І відповідно ви бачите, що там серед авторів і Сергій Лещенко, і Мустафа Найєм, які мали з цим справу постійно. І дуже часто це стає причиною судового позову, да, коли публікується інтерв'ю, в якому є норми, які потім хоче вилучити, узгоджуючи, хтось із тих, хто давав інтерв'ю. Це серйозна втрата для журналіста, коли він отримав якусь інформацію. І потім, власне кажучи, він не може це опублікувати, тому що людина, яка дала інтерв'ю, вирішила, що це буде погано десь там вона виглядати, і це є втратою. Тут треба визначитись концептуально, ви абсолютно праві, якщо ми позбавляємо права на співавторство, то тоді не можна навіть вилучати навіть шматочок. Якщо ми просто не дозволимо публікувати… Дозволимо публікувати інтерв'ю без погодження, то це, ну, скажімо так, це трошки інший концепт. Тобто комітету треба  визначитись, який із концептів він пропонує: чи повністю ліберальний концепт все заради свободи слова і інформації по максимуму зі спрощенням роботи журналіста,  чи все-таки ми враховуємо захист прав людей, які інтерв'ю дають. От більш такий поміркований концепт. Давайте визначимось і  приймемо рішення.

Прошу, пан Богдан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. Я абсолютно не подивований, що ініціаторами є якраз журналісти друкованого слова. Тому що, як зазвичай, корекції в інтерв'ю робляться як з боку журналістів, так і з боку  інтерв'єра. Це не подобається іноді і одним, і іншим. Я мав власний досвід не один раз, як це відбувається.

Якби у нас професійно працювали всі журналісти і добросовісно, тоді можна погоджуватися з таким твердженням. Якби у нас це не використовувалося іноді задля сенсації і маніпуляції певної, то це дуже тонкі речі, над якими треба перед тим, як наважитися проголосувати чи запропонувати цей проект для розгляду, треба добре подумати. Тому що це механізм для маніпуляції як з боку одних, так з боку інших. Той, хто дає інтерв'ю, захоче виглядати в цьому інтерв'ю так, як він хоче, а той, хто бере інтерв'ю, хоче використати інтерв'ю так, як він хоче. І ці речі дуже часто не співпадають.

Як на мене, зараз перед тим, як вносити цей законопроект, треба, мабуть, ще подивитися світовий досвід, як це відбувається в інших країнах. Щоб ми не наламали дров. Тому що цим законопроектом… Він мені подобається знаєте чим? Він мені подобається тим, що він перед тими, хто дає інтерв'ю, передусім це чиновники, політики там – не важливо, він підвищує відповідальність за те, що він каже, оскільки він дає розуміти, що все,  що він скаже, буде оприлюднено. В цьому сенсі мені подобається цей  законопроект. Він мені не подобається в тому сенсі, що він дозволяє маніпулювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Власне, для цього ми і обговорюємо його. Давайте послухаємо наших колег. От людина, яка має справу з інтерв'ю, Світлана Остапа "Телекритика". 

ОСТАПА С.В. Попередній виступаючий сказав, що неважливо хто дає інтерв'ю, там політик чи чиновник. От саме в цьому ракурсі важливо хто дає інтерв'ю. І ця поправка має стосуватися, в першу чергу, чиновників і політиків, які в своєму інтерв'ю повідомляють суспільно важливу інформацію яка важлива для суспільства. І коли ти даєш на узгодження потім це інтерв'ю, а вони викреслюють всі важливі речі, то це є погано. Але коли це інша людина дає інтерв'ю, не політик, там актор чи ще хтось, і перекручують його слова і потім інтерв'ю це виходить і доходить справа до суду, то тут є небезпека для самих засобів масової інформації, журналістів, які перекрутили. У нас був такий досвід, пане Богдане, що коли важливий чиновник дав інтерв'ю, а потім не хотів узгоджувати, там була дуже важлива інформація, ми його просто потім переписали своїми словами,  це було не інтерв'ю, це був текст, але ми повідомили суспільству ту важливу інформацію.

ГОЛОВУЮЧА. Так, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. В мене є пропозиція, близька до раціональної, як можна знайти золоту середину. Мені здається, що можна залишити норму, яка захищає від цього перекручування, але запровадити норму, яка буде не дозволяти вилучати з тексту інтерв'ю суспільно важливу інформацію, якщо є підтвердження, аудіо чи відео підтвердження того, що цей интервьюируемый ці слова сказав. Ну от в такому варіанті, мені здається, що ми можемо… Просто якщо вже людина дає інтерв'ю під запис, то вона розуміє, що ведеться запис, вона буде розуміти, що закон, все, що записано, закон дозволяє оприлюднювати і вона не зможе вже вилучити цю суспільно значущу інформацію з якихось політичних мотивів. Але все-таки показувати інтерв'ю і узгоджувати з метою, щоб не були перекручені слова – це, мені здається, що такий запобіжник, який буде і сприяти телеканалам там, точніше засобам масової інформації друкованим, і захищати частково тих, хто дає інтерв'ю.    

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, в принципі правильна пропозиція, єдине.

ОНУФРИК Б.С.  Просто одне зауваження, щоб ми розуміли. Мова іде про друковані, тобто це якраз той випадок, коли і де ти поставиш кому.

ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно. Ви знаєте, я от хотіла навести, зараз я дам Сергію і Ігорю слово. Але в мене був останній випадок, я рідко даю інтерв'ю якісь там приватні, але от "Публичные люди", де в мене запитала журналістка: "А деньги дают свободу?" І я відповіла: "Абсолютно свободу". А вона мені присилає на узгодження і там написано "Абсолютную свободу". І це зовсім інший зміст, який ти говориш і береш на себе відповідальність тільки тому, що людина недочула, да, тому що тоді гроші – це все, а коли тут ти підтверджуєш, да.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Да. Тому це варто узгоджувати часом, бо ти виглядаєш тоді просто зовсім інакше, і інакше  виглядає те, що ти сказав.

Сергію, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. То есть ситуация, когда Верховная Рада уже решает согласовывать интервью или нет, уже сама по себе интересная. Честно говоря, ну, каждий человек, вообще регулировать многие аспекты жизни, мне кажется, нужно не только законом, но и здравым смыслом, и понимание что ты делаешь. Если ты понимаешь, что перед тобой журналист с диктофоном, значит, извини меня, ну веди себя ограничено или не давай интервью. Если понимаешь, что твои слова могут быть использованы против тебя, значит молчи, как в старые добрые правилах обращениях америнских полицейских с задержаными. Поэтому я бы, честно говоря, рекомендовал Комитету по науке это принять, пусть они уже там, я и так думаю, что не будут это дорабатывать. Мы все-таки – Комитет свободы слова, мы за то, чтобы максимальное количество информации становилось доступным, многие из нас бывшие журналисты и прекрасно знают эту историю.

Поэтому давайте примем уже, схвалимо цей закон, дадим это дальше в комитеты. На уровне второго чтения, я думаю, другой закон до нас уже дойдет, от честно говоря, да, и вот так вот скажу положа руку на серце.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Сергію.

Так, Ігор Розкладай, прошу.

РОЗКЛАДАЙ І.  Дякую. Колеги, я хочу ще раз звернути увагу на, власне, на предмет цього законопроекту. Законопроект стосується авторських і суміжних прав. Умови, простіше кажучи, ви взяли інтерв'ю, а потім той, хто брав у вас інтерв'ю, вимагає авторську винагороду. І цей законопроект більшою мірою про це.

Те, що ми говоримо про перекручення і все решта, це питання вже певної журналістської етики і очевидно фіксації права на відповідь в нашому законодавстві. Можливо, дійсно треба розділити мухи і котлети. Тобто з точки зору співавторства очевидно, що тут ніякої винагороди бути не може, якщо тільки це заздалегідь не обумовлено сторонами.

Що стосується права на відповідь, це окрема тема, її треба перевірити по нашим законопроектам, в чинному законодавстві, чи воно дійсно у нас достатньо зафіксовано. І в принципі це є здоровий глузд, коли журналіст так само, не те, що узгоджує, просто дає можливість подивитися принаймні той текст, який він написав. Тому що я так само стикався з перекрученнями, хоча бувало достатньо навіть жорсткі перекручення, коли доводилося сваритися, тому що ти говориш про одне, а про тебе пишуть абсолютно інакше. Але  в більшості випадків, якщо журналіст нормальний, він тобі дає текст ти можеш внести буквально маленькі якісь уточнення, корегування і все, проблеми немає.

Тому я думаю, що з точки зору цього законопроекту тут проблем немає, дійсно  можна вилучати цю норму. Щодо права на відповідь це окрема тема.

ГОЛОВУЮЧА. Тетяна Котюжинська.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Дякую, дуже. Тут просто класична ситуація, яка постійно, дійсно, виникає у журналістів як проблема. Оскільки відбувається змішування творчої праці, твору, що є предметом регулювання Закону про авторське право та суміжні права і право на доступ до публічної інформації, що є предметом регулювання іншого закону. Тобто, коли будь яка посадова особа дає інтерв'ю щодо предмету її діяльності, щодо звіту про її діяльність, щодо всього того, що стосується публічної інформації, це ніяка не творча праця, це є задоволення інформаційних потреб, це реалізація Закону про доступ до публічної інформації, просто в усній формі, просто це не одне питання, а багато питань.

А питання про авторське право, це питання саме творчої праці. "Як ви ставитеся до музики? О! Я люблю цю музику, а цю я не люблю". Оце вже не предмет того, питань, на які має відповідати і зобов'язаний відповідати посадова особа. Але дійсно наші чиновники посадовці вони сприймають цю норму буквально і на користь себе. Тобто якщо написано, що інтерв'ю має погоджуватися, то далі вже не заглиблюються, це є твір, це є публічна інформація, його обов'язок надавати чи його право надавати цю інформацію. І тому виникла саме потреба цього законопроекту.

Але направду тут, дійсно, є уточнення, що цей законопроект, стаття 13 Закону про авторське право та суміжні права не стосується того, що надається інформація за запитами журналістів, медіа, яка стосується саме публічної інформації. Але яким чином це конкретизувати без запропонованих змін, оце зробити складно. Тому що абсолютно справедливо, що тут просто питання знань, а не питання законодавства. Але оскільки ми не можемо вирішити це питання знань, то ми от придумуємо, як це вирішити за допомогою законодавства.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

ОНУФРИК Б.С. Є застереження.

ГОЛОВУЮЧА. Да, прошу.

ОНУФРИК Б.С.  У мене запитання просто. Якщо журналіст запитує у пані Сюмар в якій сумочці вона сьогодні прийшла в парламент, це запитання, яке стосується її професійної діяльності чи ні?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Якщо журналіст запитує пані Сюмар, що ваша сукня коштує там, не знаю, 50 тисяч доларів, а в вашій декларації зазначено, що ви за весь цей час заробили п'ять тисяч доларів. Звідки у вас ця сукня? Оце буде доступ до публічної інформації.

ОНУФРИК Б.С.  Це буде суспільно важлива інформація.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Якщо питання стосується, вибачте, ви сьогодні в зелененькій сукні, а в червоних туфельках, якось це не красиво. То тоді, да, це не стосується. Це не стосується. Тому тут як ви це пропишете в законі.

ГОЛОВУЮЧА.  Давайте ви на цю тему потім поговорите окремо.

Колеги, я бачу тут певну проблему в цьому законопроекті, тому що він достатньо, скажемо так, радикальний в контексті вилучення, да. І очевидно, що дуже таке логічне і слушне обговорення у нас відбулося. Тому що про співавторство і винагороду абсолютно погоджуюся із зауваженнями, не може бути людина, яка дає інтерв'ю, да.

Щодо суспільно важливої інформації. Не може бути ніяких заборон від чиновників і політиків жодним чином, і це очевидно, бо вони утримуються за кошти бюджету. І треба вносити альтернативні зміни щодо цього. Але, з іншого боку, узгодження людей та узгодження інтерв'ю, повністю прибирати. Ну, це може призвести до виникнення дуже багатьох проблем уже, і в тому числі для засобів масової інформації.

Тому у мене питання до секретаріату комітету. Скажіть, будь ласка, що закон виглядає таким чином: тільки виключити. Ми до другого читання не зможемо, очевидно, внести ці зміни.

Тому я би пропонувала авторам на доопрацювання в такому разі запропонувати цей законопроект. Тому що він дуже важливий, його треба зробити правильно, щоб врегулювати цю проблему, яка є наявною на користь журналістів, на користь українського суспільства. Але в той же час, щоби це було зроблено так, щоби не завадило потім, ну, не завдало проблем самими засобам масової інформації. Давайте так підійдемо до цього питання, да. Дуже швиденько це зробимо. І я так само як автор розумію,  що треба буде доопрацювати.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Можна доповнення.

ГОЛОВУЮЧА. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Можливо, Громадська рада теж розгляне оцю формулу, як це зробити правильно, да, і мінімізувати ризики. І теж порекомендує чи запропонує комітету новий законопроект, якщо ми приймаємо рішення на доопрацювання авторам.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Колеги, отже є дві пропозиції. Є пропозиція депутата Сергія Висоцького з приводу того, щоб його рекомендувати схвалити так, як він є. Залишається ця пропозиція. Сергію? Ага, о'кей.

І є от пропозиція, яку я щойно висловила, да, на доопрацювання із зауваженнями Громадської ради із врахуванням тих принципових позицій, які висловлювалися в ході, як на мене, достатньо фахове обговорення членами комітету і присутніми на засіданні.

Хто за це, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Отже, рішення прийнято одноголосно.

Далі, в "Різному". Значить, інформую вас, що у мене відбулася розмова з головою Служби безпеки України, який готовий, власне кажучи, організувати зустріч по справі Коцаби і надати нам інформацію. Зараз якраз домовляємося про час та місце, будемо узгоджувати із народними депутатами.

Також інформація від секретаріату Верховної Ради у відповідь на наш з вами запит щодо вартості, значить, стенду розбитого на прес-поінті. Балансова вартість його складає 24 тисячі 950 гривень. Отже, депутатські пристрасті…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА.  Ну, значить, збитки 24, а відновлення коштує 40. Я думаю, що це цілком у високих стандартах. Курс знизився з того часу, наскільки мені відомо, тому до курсу апелювати було б складно. Але інформацію нам надіслали, дякуємо за це.

Далі. Колеги, до мене надійшло звернення, перепрошую, це все в "Різному", від народного депутата Давиденка, який просить нагородити грамотою наш комітет, Подякою комітету Верховної Ради колектив газети "Поліська правда" в Чернігівській області. Наскільки у нас секретаріат, така практика взагалі можлива, скажіть мені?

КОЗЛОВ М.В.  Практика цілком зрозуміла. Ми виходили з того, що ми, звичайно, не маємо нагородити власною грамотою, але на бланку комітету ми можемо визначити, звичайно, діяльність газети, журналу, подякувати…

ГОЛОВУЮЧА.  Багаторічну роботу. У них 80-річчя з дня заснування газети. Я думаю, що 80 років у нас мало хто може собі дозволити святкувати в Україні. Якщо "Поліська правда" буде втішена нашою з вами подякою, то я думаю, що ми зможемо підтримати таке звернення народного депутата Давиденка.

Якщо ви не заперечуєте, прошу підтримати. Хто – "за"? Депутат "Блоку Петра Порошенка". Дякую. Одноголосно.

 (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА.  80 років. Я думаю, що нам багато доведеться…

Перепрошую, колеги, у нас ще є питання нашої з вами постанови по Національному банку. Це проект постанови, який ми з вами напрацювали спільно за ініціативи депутата Олександра Абдулліна, який у нас сьогодні прогулює засідання. Отже, йдеться про те, що Верховна Рада постановляє рекомендувати Національному банку забезпечити невідкладне оприлюднення на його офіційному веб-сайті повну інформацію про всі надані банкам України кредити, у тому числі відповідних рішень Національного банку починається з 1 липня 2014 року.

Отже, постанова спрямована на те, щоб інформація про рефінансування банків, а, отже, про ситуацію у фінансово-банківській системі була максимально доступна для українських громадян. Будемо обговорювати? Ні?

Хто пропонує… Да, хто за те, щоб підтримати цю постанову? Одноголосно. Рекомендуємо парламенту підтримати цю постанову, да, з роз'ясненнями.

І щодо, колеги, ще інформація. Завтра розглядається наш з вами законопроект 1357 про суспільне мовлення. Величезне прохання у другому читанні, ми, як я нагадаю, ми комітетом рекомендували прийняти поправки комітету, які ми з вами всі спільно підписали. Прохання попрацювати серйозно у фракціях з тим, щоб ми, нарешті, в залі отримали підтримку і здійснили цю реформу, над якою дуже вже багато працювали всі разом і спільно. Тобто величезне прохання загітувати свої фракції.

І ще просить слово Олександр Опанасенко, прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Мне, буквально, от комментарий по поводу нашего проекта постановления по части доступа к публичной информации касательно Национального банка. Я бы хотел сделать несколько уточнений. Потому что 4 месяца назад был принят законопроект по каким-то антикризовым действиям, не помню точно название, и уже последние 2 месяца Национальный банк полностью раскрывает всю информацию по объемам  стабилизационных кредитов, то есть непосредственно размеров рефинансирования. Естественно, там есть некоторые нераскрытые информации по части процентных ставок и по части, что есть залоги. Но в целом они уже выполнили эту норму. И просто, чтобы не получилось, во-первых, если мы хотим чего-то больше, может быть возникнут спорные ситуации с банковской тайной.

ГОЛОВУЮЧА. Там були заборони на 8 днів, на 8 днів. Да.

Тобто давайте тоді секретаріат доручення все-таки після опрацювання, да, опрацюйте з тим, щоб не було суперечності із Законом про банківську таємницю в цій постанові. Добре?

ОПАНАСЕНКО О.В. И я скажу номер закона, на который тоже есть ссылка, чтобы мы не выглядели, как.

ГОЛОВУЮЧА. Дяку, дякую за зауваження.

Так, колеги, є якісь ще питання, які ми з вами не встигли обговорити?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я, повертаючись до першого питання, я все-таки просив би, щоб ми і просив би секретаріат окремо. Пане Миколо! Пане Миколо! І просив би секретаріат. Якщо розглядається законопроект і є автор народний депутат, щоб народний депутат був обов'язково. Можливо, ввели в практику: нема народного депутата – ми його автоматично не розглядаємо. На більшості комітетів, от є там мої і колег законопроекти, нема мене, от я там не зміг в минулий раз, коли Нацради звіт розглядався, бути на двох комітетах, законопроекти просто не розглянули, перенесли там на сьогодні чи на інші дні. Я просив би, що така у нас практика була.

І друге, може, організаційно. От у нас сьогодні засідання на 14.00 призначене. Традиційно сесія Верховної Ради затримується там на 15 хвилин, це право Голови Верховної Ради. Я думаю, що не дуже коректно для інших учасників чекати зайвих 15 чи 30 хвилин, можливо, зразу домовитись, що на 14.30, не на 14, а на 14.30, і ми б тоді всі встигали, не поспішали, нормально би допрацювали в залі і не створювали проблем для колег і якихось зауважень до комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за цю пропозицію, вона абсолютно слушна. Тому що так виглядає, що ми ніколи вчасно не можемо розпочати ні зі своєї вини, а з тим, що пізніше закінчується засідання Верховної Ради, і люди, які не є народними депутатами, чекають. Давайте перенесемо засідання традиційні комітету на 14 годину 30 хвилин.

Приймається таке рішення?  Хто – "за", прошу підтримати щоб у нас було одноголосне рішення.

Так, і ще мене секретаріат просить, наскільки я розумію, ознайомити, да, з цим… Проголосувати за нашу відповідь голові Комісії з реорганізації Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, в якому ми стосовно надання роз'яснення щодо можливості здійснення Держспоживінспекцією України своїх повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Держспоживінспекція звернула увагу на те, що законодавчі акти містять приписи, які одночасно зобов'язують здійснювати контроль та обмежують можливість реалізації контролюючих функцій. І ми роз'яснюємо там ті позиції, які є відповідно у законодавстві України. Так? Прохання тоді  надати таку відповідь голові цієї комісії. Прошу підтримати, вона у вас є. Дякую.

Дякую, колеги. Якщо немає більше інших питань, завтра чекаю вашої підтримки по 1357. Засідання комітету завершено.