Анонси подій

Перейти до розділу
14 червня 09:40
20 червня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 червня 15:33
Про перенесення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
12 квітня 09:41
Рекомендації CM/Rec(2018)11 Комітету Міністрів державам-членам щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності (Ухвалено Комітетом Міністрів 7 березня 2018 року на 1309-му засіданні Заступників Міністрів) докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

01 липня 2015, 10:25

Стенограма від 01.07.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

 

1 липня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету В.П. Сюмар.

 

СЮМАР В.П. Добрий день, будемо розпочинати нашу роботу. Сьогодні у нас важливий законопроект пропонується до розгляду в порядку денного Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Це підготовка проекту Закону про внесення змін до деяких  законів України щодо забезпечення  прозорості власності ЗМІ, друге читання. Ви знаєте, що парламент ухвалив його в першому читанні, і ми голосували його за скороченою процедурою. Мали з вами зібратися раніше, але не вийшло у зв’язку зі святами. Тому це ключове питання сьогоднішнього  порядку денного. 

Далі. Від народних депутатів надійшли пропозиції, щоб в «різному» розглянути питання про включення до Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики першого заступника Генерального директора, директора Дирекції інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України Чайковського Романа Володимировича. Сергій Висоцький має  доповісти це питання.

І також розглянути ситуацію довкола телеканалу «112» та довкола газети «Вести» - пропозиція народного депутата Юрія Павленка.

За такий порядок денний прошу проголосувати. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще одна пропозиція була, я її надсилала листом народним депутатам. У нас виникла колізія з законопроектом № 2971, який регулює пивну галузь, і фактично з 1 числа ми маємо ситуацію, коли фактично заборонено рекламу на телеканалах, рекламу пива. Є законопроект альтернативний, поданий депутатами,  членами комітету.

І сьогодні профільним комітетом визначено головним комітетом комітет Южаніної по  цьому питанню. Вони його сьогодні будуть розглядати. З їхнього боку було прохання розглянути це питання першим питанням на нашому комітеті і дати їм висновок, щоб вони мали можливість розглянути  це питання на своєму комітеті.

Я пропоную, щоб Олена Кондратюк доповіла по цьому питанню. Ми дали «зелене світло» цьому законопроекту.

СЮМАР В.П. Пропозиція зрозуміла. Включити до розгляду до порядку денного сьогодні ще питання про пиво. Зважаючи на те, що у нас є свої пріоритети, я пропоную його розглянути, якщо ви не заперечуєте. Добре.

Колеги, тоді з цією пропозицією…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут є ще одне уточнення. Шановна пані голово, шановні члени комітету, я дійсно вніс дві пропозиції по розгляду ситуації навколо телеканалу «112» і газети «Вести». Я  вніс їх завчасно, тому просив би секретаріат, якщо вноситься відповідне звернення, щоб воно було хоча би в проекті порядку денного враховано. Це, по-перше.

По-друге, власне, матеріали обґрунтування народні депутати могли отримувати разом з пакетом всіх документів.

Крім того, я ініціював також окремо питання розгляду щодо так званих "десятихвилинок" Прем'єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка на всіх провідних телеканалах. На мій погляд, такі дії (а незрозуміло, яким чином вони там з'являються) можуть нести в собі загрозу незалежності засобів масової інформації, неправомірного втручання в їх діяльність, а також незрозуміло, яким чином вони оплачуються, чи це не є корупційні дії відповідно посадової особи.

Тому я, розуміючи, що у нас дуже багато роботи зараз, власне, по законопроекту, багато поправок, я просив би, щоб це питання, що стосується "десятихвилинок" Прем'єр-міністра щотижневих, було розглянуте на наступному засіданні комітету, а до цього часу щоб комітет запросив усю необхідну інформацію.

 

СЮМАР В.П. У нас дуже багато роботи. Ваша пропозиція зрозуміла, я її цілковито підтримую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, і ще одна позиція. На минулому засіданні комітету вами було доручено секретаріату комітету провести службове розслідування і доповісти, як так сталося, що рішення комітету потрапило в зал Верховної Ради сфальсифікованим, на мій погляд, що стосується розгляду в першому читанні.

СЮМАР В.П. Але це тільки на ваш погляд.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, на мій погляд. Тому, власне, я й просив службове розслідування. Пройшло два тижні – я не отримав жодної інформації. Тому я просив би, щоб  секретаріат доповів, як так сталося, і чи виправданим є звернення.

СЮМАР В.П. Я прошу секретаріат надіслати інформацію народним депутатам про проведення службового розслідування. Якщо вже є результати, то тоді зробите офіційну доповідь на наступному засіданні комітету.

З приводу пропозицій народного депутата Павленка. Я їх бачила, я їх, в принципі, погоджувала. Чому їх немає зараз у розданому порядку денному, Миколо Вікторовичу?

КОЗЛОВ М.В. Тому що ви підписали саме той порядок денний, який був підготовлений.

СЮМАР В.П. Але ж мені подавали це паралельно.

КОЗЛОВ М.В. Я вам подав два проекти, пояснивши, що пропозиції Павленка, вони ще не готові, тому що не запросили вчасно, тому що порядок денний, якщо пам'ятаєте, був учора тільки підписаний.

СЮМАР В.П. Добре. Гаразд. Значить, ситуація така. Ваші пропозиції до мене надійшли, ми відправили всі листи за моїми підписами відповідальним особам, які мали бути присутніми при розгляді цих питань. Я так розумію, що не надійшли від них відповіді, тому не було зрозуміло про стан готовності цих питань. Але, в принципі, я за те, щоб його розглядати.

Колеги! Дякую. Хто за такий порядок денний включно з пропозиціями, які пролунали від Червакової і Павленка, прошу проголосувати? Є. Дякую.

Отже, перше, що у нас на розгляді комітету. Нічого, ми про пиво точно розглянемо і, я думаю, точно схвалимо. Ми ж не можемо бути проти пива, правда? І це в контексті незалежності ЗМІ, думаю, важлива історія. Але в нас є так само інша важлива історія – це проект Закон прозорість медіавласності. Присутній автор законопроекту Микола Княжицький на засіданні комітету. Дякую за це. 

Я проінформую вас, що до комітету надійшло 151 поправка для підготовки цього законопроекту до другого читання. Вчора я зустрічалася з послами Європейського Союзу, Ради Європи, ОБСЄ, які, власне, підкреслювали, що це зобов'язання – забезпечити прозорість медіавласності – є одним із ключових для України; що в цьому напрямку нічого особливо не було зроблено. І, дійсно, у нас є закон, який, скажемо так, потребує активізації для того, щоб реально люди розуміли, хто є власниками засобів масової інформації.

Так само позавчора було оприлюднено інформацію, власне, дослідження соціологічне КНІС, яке засвідчує, що 81 відсоток українців хоче знати, хто є власниками засобів масової інформації. І лише один телеканал має більш-менш прозору структуру власності, коли 74% українців знають, що власником "5-го каналу" є Петро Порошенко.

Надзвичайно цікаве дослідження, подивіться. По всім решта каналам дуже сумнівна інформація є у людей, не більше там 30% розуміє, хто є власником того чи іншого телеканалу. Є досить такі сумнівні уявлення, зокрема про те, що Петро Порошенко є власником і "1-го Національного телеканалу".

Тому очевидно, що десь треба давати відповіді на ці питання в контексті прозорості і давати їх максимально публічно і максимально широко.

Так само Рада Європи схвалила нещодавно на своєму засіданні чергову резолюцію щодо прозорості і вперше говорить нам про важливість прозорості не тільки електронних ЗМІ, але і друкованих ЗМІ. І це окремий напрямок, над яким ми точно з вами ще маємо попрацювати.

Мене інформував Голова делегації України при ПАРЄ Володимир Ар’єв, що він Ользі Черваковій віддав текст резолюції, може ви нас проінформуєте про стандарти Ради Європи в цьому напрямку перед розглядом питань.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, тут є дуже цікавий пункт, який правда зобов'язує нас внести параграф дев’ятий: "Інформація про інформаційні агентства, що підлягають викриття, повинна включати наступне". І тут є перелік з шести пунктів, що має включати ця інформація. Зокрема офіційну назву, юридичну адресу та контактні дані, найменування осіб, які несуть редакційну відповідальність або автори редакційних матеріалів.

Тобто це суттєво розширює такі вимоги і говорить про те, щоб називали не лише власників, а й безпосередньо тих осіб, які займаються оперативним управлінням цими ЗМІ і які несуть редакційну відповідальність за виконання тих завдань, які ставляться їм, і за їхню відповідність журналістським професійним стандартам. Автори редакційних матеріалів також. Авторів стороннього контенту, крім випадків, коли захист журналістських джерел не вимагає дотримання таємниці або права на свободу висловлювання думок автора через імовірність загроз, що виходять за межі статті 10-ої Європейської Конвенції з справ людини.

Також імена та юридичні адреси їх власників: чи вони є компаніями третіх сторін, чи іншими юридичними особами, імена та юридичні адреси останніх, а також розмір пакета акцій, крім випадків, що така частка власності інформаційного агентства є незначною.

Ще один пункт. Існування контрактів про співпрацю з іншими компаніями або співробітництво переважно з єдиним рекламним агентством.

І останній пункт. Дані про розміщення реклами чи будь-яких інших контрактів з органами державної або місцевої влади, так само як і компанії, що є у державній чи комунальній власності. Це те, що рекомендує також  Рада Європи передбачити.

КОНДРАТЮК О.К. Резолюція 2065.

СЮМАР В.П. Дякую, Ольга Валеріївна. Я просто попросила це оприлюднити, бо зараз ми почнемо розгляд цього питання. Я думаю, що цими нормами ми мусимо керуватись при підготовці закону максимально, щоб він відповідав європейським стандартам.

Колеги, я пропоную почати розгляд поправок до законопроекту № 1831. Їх багато, тому я буду просити нас з вами максимально дотримуватись регламенту, щоб ми могли  встигнути розглянути інші питання.

Отже, перша поправка Миколи Княжицького. Я буду їх зачитувати, щоб ми могли розуміти про що ідеться. В пункті 1 розділу 1 законопроекту терміни «істотна участь», «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)», «пов’язані особи» змінити частково, замінивши по тексту слова «телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги багатоканальної телемережі» та «телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-1 або DVBT2» у відповідних відмінках на слова «суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення» у відповідних відмінках.

Прошу, пане Миколо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я буду коротко, щоб не гаяти часу. Чинний закон містить поняття «суб’єкт інформаційної діяльності», він вже є в законі, до якого включають  як телерадіоорганізації, так і провайдери програмної послуги. Але для законодавчої техніки краще використовувати саме цей загальний термін для опису таких учасників.

Законодавство не визначає поняття «провайдер програмної послуги багатоканальної телемережі», натомість просто «провайдер програмної послуги». Причина зміну терміну «суб’єкт інформаційної діяльності» на «суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення» пов’язаний з зауваженнями ГНЕУ, на думку якого існуючий в чинній редакції закону термін здатний створити плутанину з інформаційним агентством.

СЮМАР В.П. У мене є пропозиція підтримати, оскільки це розширює поле дії закону.

КОНДРАТЮК О.К. У мене є інша пропозиція.

СЮМАР В.П. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Все-таки коли ми говоримо про те, що закон має поширюватися на всіх провайдерів програмної послуги, і ми прирівнюємо їх до медіа, то тоді провайдери програмної послуги багатоканальної телемережі не можуть вирізнятися від усіх інших провайдерів. Тому як ми говоримо, що провайдери прирівнюються до медіа, то я прошу розширити все-таки,  говорячи не тільки про багатоканальну телемережу DVB-Т і DVB-T2, а й для будь-якої програмної мережі будь-якого провайдера.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якраз про це і йдеться. Якраз ця стаття включає ці зміни. Ми розширили: не лише ці, а всі провайдери суб'єкти інформаційної послуги. В законі сказано, що це і мовники, і всі провайдери.

КОНДРАТЮК О.К. Так, але в тебе тоді йде: "Телеорганізації, провайдери, програмне обслуговування, багатоканальне…". Ти уточнюєш. Читай поправку.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні.

 ОНУФРИК Б.С. Я розумію, про що каже Олена. Тут справді дуже конкретно вказується саме на багатоканальну мережу. Тому пропозиція, можлива, "в тому числі", ні, "або провайдера програмної послуги, в тому числі багатоканальної телемережі".

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Нацрада, ваша позиція?

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. В принципі, підтримуємо. Єдине, можливо…

ЧЕРВАКОВА О.В.  Без DVB-T.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Так.

СЮМАР В.П.   І це буде означати, що це всіх стосується. Давайте тоді підтримаємо пропозицію. Є у автора?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я підтримую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Єдине уточнення. Вона, з однієї сторони, технічна правка, але враховуючи термінологічні особливості законопроекту, дуже важливо. І вноситься незрозуміло по тому, куди саме вона там, де вона проходить? Щоб вона не призвела до колізії.

Я не заперечую, теж підтримую цю правку, але дуже уважно з нею треба пройтися по всьому тексту під час внесення змін.

СЮМАР В.П. Хто за цю поправку, прошу проголосувати? Дякую.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Маленьке зауваження. Ще суб'єктами інформаційної діяльності реєструються інформаційні агентства часом і, скажемо так, компанії, які продають права на території України на інші іноземні канали. Тобто щодо них регулювання немає. Можливо, треба буде довносити, але це вже буде наступним кроком.

СЮМАР В.П. Добре. Давайте. Тоді ми прийняли так, як ми прийняли, з пропозицією по всьому тексту.

Поправка номер 2 народного депутата Кондратюк. "Абзац третій підпункту першого пункту першого розділу першого викласти в такій редакції: "Афілійована особа - будь-яка  юридична особа, яка має істотну участь в такій телерадіоорганізації або провайдерів програмної послуги".

КОНДРАТЮК О.К. Хочу пояснити. Тут редакція пропонується як така, що відповідає духові закону, а саме – виявити осіб, що можуть впливати на ЗМІ, а не осіб, на які впливають ЗМІ. Тому перелік афілійованих осіб пропонується скоротити. Тобто визначити їх чіткими, що "це будь-яка юридична особа, яка має істотну участь в такій телеорганізації,  або провайдери програмної послуги".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна запитання?

СЮМАР В.П. Можна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А от в діючому законодавстві визначення афілійованої особи, воно ж трішки інше? То ми якесь особливе робимо визначення цього?

СЮМАР В.П. Ми багато чого робимо такого, і ми маємо на це повне право у відповідності до міжнародних стандартів.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо дозволите. Хотів би підтримати пані Олену, оскільки цей термін у даному випадку, він вводиться у нас і в інші закони, зокрема в Закон про банки і банківську діяльність, і є прийнятним для нашого законодавства.

СЮМАР В.П. Добре. Пропозиція є підтримати. Хто за?

Так, 3-я поправка. Депутат Мороко, "в підпункті першому виключити термін "афілійована особа". Ми вже прийняли інше визначення, тому пропозиція – відхилити. Хто за?

4-та поправка депутата Кондратюк. Викласти в редакції. «Істотна участь – це пряме та/або опосередковане володіння однією особою 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління осіб таких телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги багатоканальної мережі. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в телерадіоорганізації або в провайдерів програмної послуги або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначених осіб».

Аналогічна поправка народного депутата Червакової, яка має тільки одну відмінність, де вказано, що «право голосу часток (паїв, акцій, крім привілейованих)».

І так само є аналогічна поправка народного депутата Мороко. Він пропонує виключити термін «істотна участь».

Моя пропозиція – відхилити поправку депутата Мороко, оскільки термін  «істотна участь» ми маємо розшифровувати, оскільки ми пишемо особливий закон. Я би попросила пані Ольгу Червакову пояснити, що мається на увазі «привілейовані».

ЧЕРВАКОВА О.В. Це на рішення комітету. До речі, поправку підтримують  члени нашої Громадської ради.

ГРОМАДСЬКА РАДА. Тому що привілейовані акції не дають  управлінню акціонерних товариств права   голосу, тому ми власне просили виключити.

СЮМАР В.П. Але чому не повинні знати про них громадяни? Чому ми маємо тут вилучати? Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. (не чути)

СЮМАР В.П.  Прошу, Роман.

ГОЛОВЕНКО Р.Б.  Я би казав тут не казав тут … українського законодавства, тому що може бути така структура, що там десь закордоном, у Європі, і там дійсно, якщо ці привілейовані акції дають право управління, то тут колізія є.

СЮМАР В.П. Колізія може бути. Дякую за цю інформацію. Я все-таки пропоную підтримати пропозицію народного депутата Кондратюк.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене є зауваження.

СЮМАР В.П. Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би пропонував пропозицію народного депутата  Кондратюк підтримати частково, оскільки термін не зовсім відповідає поняттю «істотна участь» в інших законах. Пропоную врахувати її редакційно, виключивши слова « чи спільно з іншими особами». А замість слів «телерадіоорганізацій або   провайдерів» використати слова, як ми вже спочатку визначили, «суб’єкти інформаційної діяльності». 

СЮМАР В.П. У мене до вас є такий компромісний варіант, над яким ми теж працювали. Я спробую зачитати, він фактично слово в слово повторює те, що сказала пані Олена, тільки з цим моментом. Я  вас попрошу це послухати. «Істотна участь – це пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами  10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і  радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на його управління. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника  істотної участі в суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб'єкта". Воно є аналогічним, але якраз враховує цю позицію.

КОНДРАТЮК О.К. Я не проти.

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді давайте цю пропозицію підтримаємо, і правки свої. Хто за? Дякую.

Поїхали далі. 7-а поправка народного депутата Кондратюк. "Кінцевий бенефіціарний власник".

КОНДРАТЮК О.К. Ну, тут тільки технічно ми, знову ж таки, розширюємо провайдера програмної послуги замість оцього, коли ми говорили просто про багатоканальне телебачення.

СЮМАР В.П. Про DVB-T. Пропозиція – врахувати. Хто за? Дякую.

Поправка номер 8 депутата Мороко. "Виключити термін "бенефіціарний власник". Пропоную відхилити. Хто за? Відхилена пропозиція. Один утримався.

9-а поправка. Пропозиція Кондратюк щодо визначення "ланцюг володіння корпоративними правами". Це інформація про склад учасників телеорганізації або провайдерів програмної послуги, яка включає дані про власників істотної участі першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами телеорганізації в обсязі, які дозволяють здійснювати контроль над діяльністю телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Якщо всі учасники телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги є фізичними особами, такі телеорганізації або провайдери програмної послуги мають лише один рівень володіння корпоративними правами. Ланцюг володіння корпоративними правами закінчується на рівні корпоративного володіння, де таке володіння здійснює юридична особа, учасниками якої є виключно фізичні особи.

КОНДРАТЮК О.К. Тут, в принципі, просто поправка йде чисто юридична, чесно кажучи, тому що тут починається "ланцюг володіння корпоративними правами". Це інформація про склад учасників, а не тільки про склад засновників.

СЮМАР В.П.  Хорошо. Учасники у нас включають засновників. Я би слово "засновники" не виключала б із цього.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Тут треба обов'язково залишити і акціонери, тому що тут скрізь учасники і це може бути формальним приводом…

СЮМАР В.П. Юридично там треба буде ще по вичитувати...

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо дозволите. Значить, пропонується у даному випадку розкривати усіх власників істотної участі без винятку. Тобто всіх осіб, які  володіють 10 відсотків і більше. Проте таким чином виникають можливості обходу закону за рахунок розмиття часток між декількома акціонерами.

Починаючи з весни 2015 року, держава прийняла концепцію розкриття реальних власників не лише за рахунок власників істотної участі, а також досліджуючи так званих ключових учасників компанії. Ключові учасники – це власники частки 2 відсотки і більше. Досліджуючи їх, можна виявити власників істотної участі, які розмили свою частку на нижніх планках. Отже, у випадку невикористання терміну "ключовий учасник", вони не досліджуються за законом, але які концентрують їх на верхніх кінцевих ланках. Зокрема, ця концепція реалізована в основних змінах до Закону про банки і банківську діяльність від 02.03.2015 року, які спрямовувались саме на розкриття реальних власників банку. Тому пропонується тут саме таку концепцію в законі втілити і об'єднати. Цю поправку врахувати редакційно, об'єднавши її з поправкою 11, до якої ми зараз підійдемо.

СЮМАР В.П. Колеги! У мене є до вас теж альтернативна пропозиція: з урахуванням Закону про акціонерні товариства, це поняття, воно аналогічне тому, як ставить питання Олена, його формулює, але трішки детальніше. "Ланцюг володіння корпоративними правами – це інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, яка включає дані про засновників, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб'єктів інформаційних послуг у сфері телебачення та радіомовлення". Це повністю узгоджено із Законом про акціонерні товариства.

ЧЕРВАКОВА О.В. А може, ми напишемо: "Засновників, акціонерів та інших учасників?"

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Вибачте. У нас буде наступна, 11-а поправка, де йдеться, в принципі, про те саме. Я прошу її прочитати. Значить: "Ланцюг володіння корпоративними правами змінити, виклавши в редакції: "Ланцюг володіння корпоративними правами – інформація про склад ключових учасників першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який не є публічною компанією. Учасник вважається ключовим, якщо він є фізичною особою, яка безпосередньо володіє корпоративними правами юридичної особи або є чинною юридичною особою, яка не є публічною компанією, володіє двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи, і при цьому якщо юридична особа має більше ніж 20 учасників-фізичних осіб, ключовими учасниками вважаються 20 учасників фізичних осіб, частки яких є найбільшими. Якщо однакові за розміром пакети корпоративних прав юридичної особи належать більше ніж 20 учасникам-фізичним особам, ключовими учасниками вважаються всі фізичні особи, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи".

СЮМАР В.П.  Це зроблено з практика щодо розмивання акціонерних цих.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Банківських в банках, і вони з цим стикнулися, і тільки коли внесли таку правку, змогли розкрити до кінця учасників.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А чому "більше ніж 20", а не 50 або 10?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це виходить із практики, якщо розмивають. Береться 20 найбільших, як правило, вони контролюють. Якщо розмивають частку, можна і між 100 розмити. Якщо 20, у яких більше ніж 2 відсотки, то вони зазначаються.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А чому більше ніж 2?

ІЗ ЗАЛУ. Тому що сумуючи, вони мають вплив…

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я в даному випадку повертаюсь  до пункту 1-го, з чого ми починали, з того, що зачитувала Ольга Червакова, де має бути чітко визначено. Тому, на мій погляд, найчіткіша поправка є Олени Кондратюк.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Давайте тоді я ставлю ту редакцію, яку я зачитувала. Хто за? Все. Є. Поїхали далі.

10-а поправка. Народний депутат Мороко. Виключити термін "ланцюг" – це ми вже проїхали. Так, відхилити. Хто за? Є.

11-а поправка. Як я розумію, ви її частково врахували.

ІЗ ЗАЛУ. Частково.

СЮМАР В.П.  Хто за? Давайте голосувати. Є.

12-а поправка. Княжицький, прошу, пане Миколо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поняття "опосередковане володіння істотною участю" є одним із ключових у законі. Саме завдяки його застосуванню можна встановити  дійсних кінцевих власників медіа. Пропонується спростити термін, який був використаний у попередній редакції, зробити його більш зрозумілим не для спеціалістів. Для цього редакційно текст розбити на декілька пунктів. За суттю дане визначення відповідає визначенню поняття "опосередковане володіння участю" з рішення Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку номер 394 від 13.03.2012 року.  Для розкриття  певних малозрозумілих для медіаринку понять були використані конструкції з вказаного рішення Нацкомісії.

СЮМАР В.П. Так. У нас є альтернативні. Так, пані Олено?

КОНДРАТЮК О.К. Ну, тут альтернативний тільки виключити, наскільки я розумію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, воно поглинається. В мене так само, але воно поглинається іншими поняттями, такими, як "власник", "істотна участь" і "структура власності". Тобто тут треба або його розширювати – деталізувати "до нельзя" або виключати.

СЮМАР В.П. Так, є пропозиція у Княжицького "до нельзя" або  виключати. Я все-таки за деталізацію. Вона не є погана, тут усе це розписано.

ОНУФРИК Б.С. Вона не є погана, тому що тут поняття до "опосередкованого володіння". Це є важливим.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб підтримати поправку Княжицького? Є. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я утримався. Я підтримую поправку 13-ту і 14-ту.

СЮМАР В.П. Ясно. Значить, 13-та і 14-та відхилені.  Хто за те, щоб відхилити 13-ту і 14-ту, прошу голосувати. Хто за? Девять. Дякую.

Далі. 15 поправка народного депутата Кондратюк. «Публічна компанія – юридична особа, створена у формі акціонерного товариства; вважається, що публічна компанія не має осіб, що мають істотну участь, здійснюють над нею контроль та такою, що не має кінцевого бенефіціарного власника (контролера)».

Так само є альтернативна пропозиція.

КОНДРАТЮК О.К. Тут воно тільки є, просто чітко виписано так само відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Ми говорили, що публічні компанії відповідно до законодавства про акціонерні товариства зобов’язані відкривати інформацію про свою діяльність та звітувати на постійній основі.

СЮМАР В.П. Тут у нас є ще альтернативна. Я не можу зрозуміти, колеги, 16 поправка Червакової у мене написано – провайдер програмної послуги. До чого тут це?

ІЗ ЗАЛУ. Тут поправка правильна. У нас виходить провайдер програмної послуги…

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В.  Провайдер програмної послуги, я пропоную звідси виключити стандарт.

СЮМАР В.П. Я зрозуміла, дякую. Дивіться, у нас є ще одна пропозиція.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А 15 поправку проголосували?

СЮМАР В.П. Ні, почекайте. Ми її якраз розглядаємо.

Зараз ми вирішимо про публічну компанію, а потім перейдемо до цього, тому що тут поправка складається з двох позицій.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вважаю, що 15 поправку логічно приймати.

СЮМАР В.П. Про публічну компанію?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

СЮМАР В.П. В мене ще є пропозиція про публічну компанію в такій редакції. «Публічна компанія – юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків фондових бірж, які відповідають критеріям, визначеним Національним банком України; вважається, що публічна компанія не має осіб, що мають істотну участь, здійснюють над нею контроль та такою, що не має кінцевого бенефіціарного власника». Це аналог того, але у вас воно чіткіше виписано.

КОНДРАТЮК О.К. Воно вже визначено просто законом.

СЮМАР В.П. Добре, я погоджуюсь.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Ми звідси вилучаємо ці стандарти теж?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, Олечка, це зовсім інше. Тут буде далі позиція про вилучення.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 15-та альтернативна.

СЮМАР В.П. Хто за 15 поправку, прошу голосувати?  Врахована частково. Да.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Можна коротку ремарку? Дивіться, ми ж розглядаємо всі ступені володіння. Якщо буде публічна компанія зареєстрована законодавством іншої країни, воно не буде підпадати під це поняття, тобто і під стандарти Національного банку. Крім того, треба розглядати, що є публічні компанії, які володіють глобальними депозитарними розписками – і тоді власника неможливо відкрити, і є іноземні юрисдикції, які передбачають акції на пред’явника. Тобто, коли ні секретар, ні директор компанії не можуть відкрити власника. Що з цим робити?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, у нас 18 поправка Червакової. Ми можемо прийняти її і редакційно доповнити поправку Кондратюк. У Червакової це прописано, що публічна компанія – юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) фондових бірж, які відповідають критеріям, визначеним Національним банком України; вважається, що публічна компанія".

СЮМАР В.П.  Те, що я зачитала. Тільки в мене більш детальніше визначення, тому що в мене є про кінцевого бенефіціарного власника. Але це те саме, що поправка 18-та.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тут можна доповнити частиною 15 Кондратюк. Тобто або вашу доповнити, або Червакової.

СЮМАР В.П. Тобто об'єднати оці всі три пропозиції.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

СЮМАР В.П. Хто за це, прошу голосувати? Є.

16 поправка. Ми тоді її не включаємо. 16 і 17 поправки ми відхиляємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 18 поправку пройшли, переходимо до 19 поправки.

СЮМАР В.П. Так. Хто за те, щоб відхилити 16 і 17 поправки, прошу проголосувати? Є.

19 поправка Кондратюк. «Структура власності – термін застосовується у значенні, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». 

Мені здається, що тут є питання до цієї поправки, оскільки мова може йти про застосування цього закону лише у випадку порушень.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там 20-та теж моя поправка щодо структури власності, використаній у редакції, яку прийняла Верховна Рада  в березні 2015 року про внесення змін до Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб. Термін, що пропонується, є адаптований до законодавства про медіа терміном зазначеного закону. За основу взяти також  термін "власник". Пропонується замість слів «суб’єкту інформаційної діяльності» використати термін «телерадіоорганізацій».

Я би пропонував її об’єднати редакційно з поправкою 19 Кондратюк, тому що вони близькі за духом, і таким чином це врахувати.

СЮМАР В.П. Що Нацрада думає?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще є моя поправка…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І вона теж в принципі редакційно враховується.

СЮМАР В.П. Колеги, в мене є так само об’єднана пропозиція, яка об’єднує ці всі три речі.

Структура власності – це система взаємовідносин юридичних  та фізичних осіб, що дає змогу визначити:

1)     всіх власників, учасників, акціонерів, суб’єктів інформаційної діяльності ( так як ми це  в попередньому варіанті записали) у сфері телебачення і радіомовлення, в тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності всіх власників, учасників, акціонерів, суб’єктів інформаційної діяльності і всіх фізичних осіб та власників, учасників, акціонерів, юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення за виключенням публічних компаній;

2)      всіх осіб, які мають пряму та/або  опосередковану істотну участь суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, так  як це є в рекомендаціях Ради Європи;

3)     всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка присутня у ланцюгу володіння корпоративними правами такого суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;

4)     відносини контролю  щодо суб’єкта інформаційної діяльності між усіма особами, зазначеними  в пунктах 1) -2) визначення терміну «структура власності».   

Це дійсно всі позиції враховані, про які Ольга Валеріївна зачитувала нам на початку в рекомендаціях Ради Європи.

КОНДРАТЮК О.К.  Проблема тільки в тому, що їх немає ні в 19-й, ні в 20-й, ні в 21-й.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, є. В 20-й є. І в попередніх є. Це якраз, мені здається, така компромісна пропозиція.

ІЗ ЗАЛУ. Це дійсно компромісна пропозиція.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У 20-й вона точно є. Частина з того, що Вікторія читала, у моїй поправці точно є. Принаймні останній пункт – відносини контролю, передостанній пункт.

СЮМАР В.П. Ми намагалися їх об'єднати всі. Мені здається, це найбільш така чітка структура. Нацрада підтримує.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я не проти. Просто важливо, щоб там визначення відповідало чинному законодавству. Тому що ми мали справу з тим, що в попередній редакції закону були розбіжності.

СЮМАР В.П. Так, вже зараз ми їх привели, і очевидно, що редакційні правки так само. Але я зачитала це спеціально для стенограми, яка ведеться  зараз на засіданні комітету. Хто за пропозицію таку – об'єднати?

ІЗ ЗАЛУ. Тобто врахувати частково?

СЮМАР В.П. Так. Дякую.

20-а – врахована частково.

21-а – врахована частково. Хто за це? Є.

22-а – відхилити. Депутат Мороко пропонує нам виключити термін "структура власності". Хто за відхилення? Є.

Так, наступна. Термін "власник телерадіоорганізацій" викласти в такій редакції. Є у нас поправка 23 Кондратюк. Поправка 24 Червакової. І поправка 25 Княжицького.  Зараз будемо вибирати, що нам більше з вами подобається.

КОНДРАТЮК О.К. Моя коротша.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. Абзац одинадцятий підпункту 1 пункту 1 Розділу І виписати в такій редакції: "Власник телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги - фізична або юридична особа, яка володіє корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги".

Червакової: "Власник телерадіоорганізації – фізична або юридична особа, яка набула права власності на телерадіоорганізацію або на частку її статутного капіталу шляхом заснування чи в інший передбачений законом спосіб, зокрема кінцевий бенефіціарний власник". Тобто володіє або набула права власності.

І Княжицького: "Фізична особа, стосовно якої не існує контролерів-фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою  істотною участю телерадіоорганізації (за виключенням фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням і за відсутності інших ознак такого опосередкованого володіння).  Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником телерадіоорганізації". Як на мене, вона найповніша.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я з вашого дозволу поясню. От термін "власник телерадіоорганізації" – він ключовий і найголовніший у цьому законопроекті. І чинний закон, і первісна редакція законопроекту відштовхувалися від того, що  власники телерадіоорганізації і учасник-юридична особа, яка володіє відповідною ліцензією, не обов'язково співпадають. Очевидно, що реальним власником  ТРО може бути саме фізична особа. Виключена з цього кола юридична особа не має учасників-фізичних осіб. Держава, державні підприємства, публічні компанії тощо.

Саме ця концепція прийнята в цьому визначенні власника. Це фізична особа, яка володіє прямою або опосередкованою участю в ТРО, тобто прямо або опосередковано володіє більш ніж п'ятьма відсотками.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Всі поправки слушні, але, на наш погляд, найбільш досконала, яка відповідає закону, є 24 поправка.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, а що значить: "стосовно якої не існує  контролерів-фізичних осіб"? А хто це буде визначати: існує чи не існує?

СЮМАР В.П. Думка Нацради, прошу?

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Насправді дуже гарне визначення в грузинському законі. Я пропоную його розглянути. Тому що особа, яка отримає будь-яку вигоду і не зобов'язана таку вигоду передавати будь-якій іншій особі – це вже 100 відсотків будь-яку вигоду. Це або інформаційну, гроші і так далі. І не зобов'язана цю вигоду передавати будь-якій іншій особі.

ІЗ ЗАЛУ. А як ви будете доводити, якщо вона отримає політичну вигоду? Як виміряти цю вигоду?

СЮМАР В.П. Добре. Колеги, давайте так. Ми не будемо сперечатися про грузинський закон.

Отже, найповніший 24 і 25. Так?

КОНДРАТЮК О.К. 23 поправка ще, перепрошую, не забудьте, вона найкоротша.

ІЗ ЗАЛУ. От я би сказала, тут немає згадки кінцевого бенефіціарного власника. А 24-а – це те ж саме, тільки з кінцевим бенефіціарним власником.

ЧЕРВАКОВА О.В. Просто у 25-й оці розмиті формулювання приведуть нас до хаосу…

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Власник – це фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує контролерів-фізичних осіб. Це дуже важливо. А так знову напишуть чергову юридичну особу і скажуть, що це кінцевий власник. І закон можна викидати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так хто визначає, існує чи не існує контролер-фізична особа? У нас є дефініція?

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто якщо ми, Вікторіє, не приймемо цю поправку чи таке визначення, то тоді для чого цей закон?

СЮМАР В.П. Давайте спробуємо набрати рейтинговим голосуванням.

АБДУЛЛІН О.Р. Секунду! Давайте з'ясуємо, чи є можливість, скажімо, сховати кінцевого бенефіціара-вигодонабувача при першій поправці, другій і третій? Тобто яка є можливість сховатися? І там, де є найменша можливість сховати цього власника, за це нам і треба голосувати.

КОНДРАТЮК О.К. Не забудьте, що я додаю у своїй поправці ще "провайдера програмної послуги". Кругом треба додати ще "провайдера програмної послуги".

АБДУЛЛІН О.Р.  Провайдер повинен бути всюди. Провайдер повинен бути і в першому випадку, і в другому. Тобто це аксіома.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо змінити "телеорганізацію" на "суб'єкта" в 25-й поправці, і це включення провайдерів теж.

АБДУЛЛІН О.Р.  Так, тобто провайдери сюди включаються.

СЮМАР В.П. Так що, може бути компроміс? Включаємо "суб'єкти" і 25 правка, яка найбільш повна. Може так бути? Може.

КОНДРАТЮК О.К. Я не проти. Я утримаюсь.

СЮМАР В.П. Тоді давайте по черзі ставимо на голосування. 23-я поправка. Хто за? Чотири. Проти? Один, два, три.

ІЗ ЗАЛУ. Чотири.

СЮМАР В.П. Хто утримався? Шість.

Так, 24-а поправка. Хто за? Відхилена.

25-а поправка. Хто за? Шість. Хто проти. Утримався -чотири.

КОНДРАТЮК О.К.  Але з доповненням.

СЮМАР В.П. Зауважте, будь ласка, "суб'єкти інформаційної діяльності". 25-а поправка прийнята.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную виключити звідси такі формулювання, які не можуть бути…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Та прийнято вже, Олю, ну що поробиш?  Прийнято.

СЮМАР В.П. Так, 26-а поправка.

ОНУФРИК Б.С.  Це виписано, я так розумію, з іншого законодавства. Так чи ні? Миколо! Звідки це виписано?

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Миколо, поясніть, будь ласка, яким чином і хто, який орган буде визначати, стосовно нього є контролер-фізична особа чи немає? І чи не з'явиться внаслідок цього, наприклад, інструментів для зловживання стосовно телерадіокомпаній і репресій стосовно них?

СЮМАР В.П. Нацрада буде все визначати. Це той орган, який є контролюючий.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Давайте приймемо наступний закон про зміну…до Національної ради.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут є трошки дискусія. З однієї сторони, так, головне завдання закону – добратись до кінцевого власника, але не треба забувати, і  в цьому законі теж повинні усвідомлювати, щоб цей закон не став інструментом тиску на ЗМІ, бо завжди у палки є два кінця.

Тому будь-яке неточне визначення, яке може сприйматись по-різному і трактуватись по-різному…

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Давайте врахуємо думку пана Юрія і підемо далі.

ОНУФРИК Б.С.  Це важливий пункт, тут варто не поспішати.

ІЗ ЗАЛУ. Пояснити момент, який запитувала пані Червакова, що визначаючи термін власника через осіб, які володіють корпоративними правами, фактично в цьому визначенні немає ніякого сенсу, тому що учасники організації наразі відомі і містяться в реєстрі. Тобто вся суть закону зводиться нанівець, оскільки Державний реєстр телеорганізацій опублікований на сайті Нацради, але тим не менше це не  впливає  на структуру власності.

Тут іде мова про те, що це фізична особа чи юридична особа, стосовно якої не існує контролерів, але ці визначення, про які каже пані Червакова: опосередкована і істотна участь – ми зараз вже попередньо підтримали і в самому тексті законопроекту чітко сформульовано, що потрібно розуміти під опосередкованою участю і що потрібно розуміти під істотною участю. Тобто тут немає ніяких таких дефініцій.

Крім того, є обов’язок телерадіоорганізацій подавати Національній раді інформацію про свою структуру власності, інформацію про володіння  корпоративними правами. Тобто тут все доволі максимум формалізовано.

ЧЕРВАКОВА О.В. У нас виявляється нова дефініція:  контролер-фізична особа. Що це таке? Закон не дає визначення в цьому питання.

ІЗ ЗАЛУ. Можна тоді  замість цього поняття написати "кінцевий, стосовно якого не існує інших кінцевих бенефіціарних власників".

ЧЕРВАКОВА О.В. Я би пропонувала все ж таки уникнути таких дефініцій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що таке "контролер-фізична особа" цілком зрозуміло. Якщо це є державна організація, то немає в державній організації контролера-фізичної особи. Якщо це приватна організація, то такий контролер існує, це той, хто є її власником. От і все.

ЧЕРВАКОВА О.В. Трактування.

СЮМАР В.П.  Але воно не дає можливості жодним чином  для тиску.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, як це не дає можливості, коли, наприклад, Нацрада буде вирішувати, що існує така фізична особа, а телеорганізація буде стверджувати, що її не існує. І що? І це буде конфлікт. Закон на це питання не дає відповіді. Закон просто вводить дефініцію, яка абсолютно не розшифрована, і кожен буде трактувати на свій власний розсуд, як застосовувати цю норму.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, заберіть слово «контролер» і далі по тексту буде:  не існує фізичних осіб, які володіють прямою або опосередкованою істотною  участю телеорганізацій.

СЮМАР В.П.  Що, за винятком слова «контролер»?

ЧЕРВАКОВА О.В. Пан Княжицький сказав – не існує фізичних осіб…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Стосовно якої не існує фізичних осіб, які володіють прямою або опосередкованою істотною участю телеорганізації.

ЧЕРВАКОВА О.В. Слово «контролерів» вилучити.

СЮМАР В.П. Хто за цю? Так.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Не потрібно забирати, тому що ми тоді підставляємо себе. У нас будуть власники телеорганізацій, які будуть володіти, а в нього  буде керівник, який керує. Тобто він контролює фактично цю фізичну особу.

ЧЕРВАКОВА О.В. У нас питання контролера. Тут  контроль визначено.

ІЗ ЗАЛУ. Отсылка на какой закон?

ІЗ ЗАЛУ. Там введен контролер. В скобочках – это конечный бенефициарный собственник-контролер. Есть понятие в законодательстве.

ІЗ ЗАЛУ. Так, тобто контролер – це юридична норма.

СЮМАР В.П.  Скажіть точно норму, в якому законі і де воно є?

ІЗ ЗАЛУ. О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда.

СЮМАР В.П. Яке там визначення, що таке контролер?

ІЗ ЗАЛУ. Откройте в Интернете, там есть.

ЧЕРВАКОВА О.В. Открыла. "Контроль – можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та, або опосередкованого володіння однією особою, самостійно або спільно з…" і так далі.

(Загальна дискусія)

ОПАНАСЕНКО О.В. Давайте йдемо далі, а потім, якщо будуть ще питання, давайте попросимо просто юристів, дати час, щоб вони просто проаналізували і дали посилання. І ми йдемо далі, а повернемось до 26-ї в кінці.

СЮМАР В.П. Добре. Наступна, 26-а поправка – що таке контроль.  Кондратюк. "Контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш ніж 50 відсотків…".

ІЗ ЗАЛУ. Так здесь не "контролер", а "контроль" пишут.

ІЗ ЗАЛУ.  Не "контролер", а "контроль", так.

СЮМАР В.П. Колеги, прошу послухати. "…у розмірі більш ніж 50 відсотків, за виключенням володіння привілейованими акціями, або правом на більш ніж 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину".

Так само у нас є альтернативна 27-а поправка Червакової. "Контроль – це можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи  шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою (крім володіння привілейованими акціями) та/або голосів юридичної особи, або, незалежно від формального володіння, можливість здійснювати такий вплив на основі правочину".

І 28-а поправка депутата Мороко. "Із законопроекту виключити термін "контроль" – оскільки термін вже визначено в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно у нас три альтернативні пропозиції. Перша – Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Просто визначення терміну відповідає назві, тому що загальне правило: контроль можна отримати, якщо мати понад 50 відсотків корпоративних прав. От і все. Тоді є контроль.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І 26-а, і 27-а є слушними. Вони не є альтернативними. На наш погляд, 27-а є більш досконалою. 

ЧЕРВАКОВА О.В. А можна поцікавитися, що таке все-таки ваш погляд, чий? Просто цікаво, з ким ваш?

ПАВЛЕНКО Ю.О. В даному випадку є група людей, які працювали над цим законом. І я вважаю неетичним говорити виключно від себе, а зберігаючи і поважаючи авторські права людей. Це для того, щоб вони чули, що я до них ставлюся з повагою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В чинному законопроекті використано повністю визначення з Закону про банківську діяльність. І зараз тут сказано, що контроль – можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно  з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином. Це абсолютно нормальна норма.

СЮМАР В.П.  Так. Чому ми це правимо взагалі?

КОНДРАТЮК О.К. Тому що тут є, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків. Воно просто прописано так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так як воно є в Законі «Про банківську діяльність», так і прописано.

АБДУЛЛІН О.Р.  У Червакової хороша правка, можемо її взяти. Вони в принципі з Кондратюк однакові.

СЮМАР В.П.   Але ми ж «привілейовані» викинули.

ОНУФРИК Б.С. У Червакової немає привілейованих.

ІЗ ЗАЛУ.  Є.

ЧЕРВАКОВА О.В. В законі записано таким чином, тобто це уніфікація цієї дефініції…

ОНУФРИК Б.С.  Ми можемо просто забрати звідси «при володінні привілейованими акціями» і прийняти його.

СЮМАР В.П.  Це буде поправка Кондратюк.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна запитати, чим не влаштовує приведена поправка? Справа в тому, що можна дати доручення на управління акціями і все це в тексті законопроекту включено.

КОНДРАТЮК О.К. Тому що тут іде "можливість здійснювати вирішальний вплив", а тут чіткіше: "контроль – це володіння часткою" і написано, що це таке. Що таке контроль сам, а не можливість.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Колеги, дивіться, про що ідеться, що в тексті закону, який прийнятий в першому читанні, у нас є норма про те, що контролем ми вважаємо можливість здійснювати вплив на основі доручення, угоди будь-якої. Цими поправками ми виключаємо таку можливість. От в чому проблема.

ІЗ ЗАЛУ.  Чому?

СЮМАР В.П.  Тому що в нас цього немає.

КОНДРАТЮК О.К.  Тому що контроль все одно буде здійснюватись яким чином?

СЮМАР В.П. Контроль, у відповідності до ваших поправок, не враховує оцієї позиції, що він може здійснюватись шляхом доручення нотаріально.

ОНУФРИК Б.С.  Чому? Опосередковане володіння – це може бути і доручення. Так чи ні? Угода може бути. Нацрада підтверджує, що може бути.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Крім того, наприклад, я вводжу дві свої юридичні особи, кожна по 25 відсотків. Тому в тій нормі, яка є в законі зараз, сказано, що одна або дві особи, які володіють понад 50 відсотків, тому що можна зареєструвати дві юридичні особи і таким чином приховано володіти. І це важливо визначити в законі…

КОНДРАТЮК О.К. Так ти ж маєш контроль, тільки тоді, коли в тебе буде  50 і більше.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно. Але 50 і більше повинні мати, якщо дві особи разом мають 50 і більше, то вони контролюють компанію. Це вказано в законі.

ІЗ ЗАЛУ. Ну і що?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми маємо про це знати. Ми визначаємо контроль як управління однією особою…або які мають 50 і більше.

ОНУФРИК Б.С. Так воно ж не заперечує те, що ти кажеш, поправка Червакової чи Олени.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не заперечує.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, поправка, вона щось додає або виключає зі сказаного. Що не влаштовує в тому, що записано в тексті закону? Скажіть, будь ласка. От прийнятий в першому читанні текст закону.

"Контроль – можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або, незалежно від формального володіння, можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином". І це було в Законі «Про банківську діяльність» і це копійовано Законом «Про банківську діяльність».

ПАВЛЕНКО О.Ю. В законі вже немає поняття угоди, угоди ніде не визначено. Є правочин. Тому, власне, і потреба була внесення поправки в даний пункт, тому що вже змінилось законодавство, а ми даємо те, чого вже немає. Угоди - немає  поняття такого. Немає угоди поняття.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це не змінилось. В банківському законодавстві. В Податковому кодексі є визначення угоди. І угоду ніхто не скасовував.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є ще Закон про протидію і запобігання доходів,  отриманих злочинним шляхом. І в цьому законі якраз дано оце визначення, і визначення інше. І за духом цього закону, який ми зараз обговорюємо, якраз ближче не Закон про банки і банківську діяльність, а Закон про протидію і запобігання отриманню доходів злочинним шляхом. Тому я пропоную взяти звідти дефініцію, а не з Закону про банки та банківську діяльність.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Смотрите, мы прошлые поправки все фактически, то есть, сама система понятий и дефиниций относительно терминов "конечный бенефициар", "контроль", "істотна участь" и так далее – мы берем из закона достаточно нового, прогрессивного. Саша, ты был его разработчиком?

ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні.  

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Смотрите, мы берем частично определение из этого закона и даем сюда. Если мы везде их оставляем, у нас единство времени и места получается. То есть, мы не можем в одной статье закона ссылаться и фактически брать в качестве основы Закон о банках и банковской деятельности, а потом другой Закон о противодействии коррупции.

ОНУФРИК Б.С. Ми повинні брати до уваги всі закони.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можем, да, но это будет нелогично.

ІЗ ЗАЛУ. Я консультант Юридичного управління. …Для нас дуже важливо, щоб це було пов'язано з фінансовим моніторингом. Тому Закон про запобігання корупції, він має більш слушний вплив на формування позиції. Тому що він більше пов'язаний з діяльністю та фінансовими перевірками через фінансовий моніторинг власності, контроль і таке інше.

ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція Червакової абсолютно ідентична.

СЮМАР В.П.  Так, крім "володіння  привілейованими акціями". Це по суті, мені здається, пропозиція Кондратюк.

Давайте так. Частково врахувати пропозиції 26-ту і 27-му, без фрази "крім володіння привілейованими акціями".

ЧЕРВАКОВА О.В. Дивіться, у мене написано "50 чи більше", а тут написано "більше ніж 50".

КОНДРАТЮК О.К.  А это одно и то же.

(Загальна дискусія)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Друзья! Давайте учтем основной текст в поправках, где идет речь об одной или более "осіб". Про одну чи більше осіб.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ну, так там іде "одна чи більше осіб". Так Червакова і Кондратюк – у них це все передбачено.

СЮМАР В.П. 26-та врахувати і 27 поправку – врахувати частково без фрази. Хто за? Голосуємо. Одноголосно.

А 28-у, наскільки я розумію, ми відхиляємо. Хто за? Є.

29 поправка. Кондратюк. Знову-таки визначення: "Особи, які можуть здійснювати контроль над діяльністю телерадіоорганізації та провайдера програмної послуги; особи, які мають істотну участь в телерадіоорганізації чи в провайдерів програмної послуги; керівники телерадіоорганізації  або провайдера програмної послуги; афілійовані особи телерадіоорганізації; члени сім'ї (чоловік, дружина, діти  та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки, дружини) з учасників юридичної особи, що є фізичними особами телерадіоорганізації; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені вище, є керівниками".

Далі. Червакова. Так само 30-а поправка. Додає нам тут ще "студія?виробник, з якою телерадіоорганізація  або провайдер програмної послуги здійснено господарські операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без ПДВ) за відповідний календарний рік.

І Мороко традиційно пропонує нам виключити термін «пов’язані особи» з закону.

От такі, власне, у нас є пропозиції. Я пропоную знову ж таки максимально повне визначення. Єдине, що у мене було до визначення Червакової про студію-виробник. Це рекомендація Ради Європи, яку Ольга зачитувала сьогодні. Там, до речі, ще рекламні агентства є.  Студія-виробник, з якою телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги мають регулярні господарські відносини.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, якщо ви купуєте в когось одну п’ятихвилинну програму погоди, наскільки це пов’язана особа? Ви її змінили на іншу і вона насправді не є пов’язаною особою.

ЧЕРВАКОВА О.В. А якщо мова іде про інформаційне мовлення? 

(Загальна дискусія) 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …Є канал, він робить новини.

СЮМАР В.П.   Нам треба знайти тих, хто власник ЗМІ є, а не всіх, хто супроводжує це ЗМІ.

ОНУФРИК Б.С.  Нам треба виключити, я погоджуюсь…

ІЗ ЗАЛУ.  Тоді пропоную підтримати пропозицію Кондратюк.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Додавати можна, ніхто не проти. Я просто не бачу в цьому сенсу.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги, є якесь суттєве зауваження? Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. У мене просто  пояснення щодо цих 50 мільйонів. Це, по-перше, сума визначена діючим Податковим кодексом і також визначена  обов’язкова звітність при транспортному ціноутворенні. Тому ця сума є і саме така.

Друге. Метою цього закону є не контроль держави над телекомпаніями, він має бути, а все ж таки доступність інформації для громадян. Так от коли телекомпанія працює з якимось продюсерським центром і насправді виробником контенту є не телекомпанія, на яку є ліцензія, а телекомпанія є просто «пустишкою», а є інша компанія, яка насправді виробляє весь контент, і між ними оформлюються якісь угоди. 

Так для того, щоб ми знали, хто виробляє цей контент, хто поставляє цю продукцію, хто поставляє можливо все решта, то нам оця потрібна прозорість. Нам потрібно знати цих пов’язаних між собою  осіб через господарські операції.

КОНДРАТЮК О.К. Я підтримую поправку Червакової, мене переконали.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Суть закону – показати власників-ліцензіатів, які несуть відповідальність перед законом і перед суспільством.

Я не проти цього. Але зі свого досвіду попередньої роботи на маленьких каналах, можна в принципі заключити угоду на 3 копійки, виробляти весь контент, заробляти – це обійти дуже просто. От я займався менеджментом, для мене це не має жодного сенсу. Хоча я не проти цього.

ІЗ ЗАЛУ. Просто в нас, наприклад, є три компанії. Ліцензія є на одній компанії ТОВ, торгова марка є на другій компанії ТОВ і контент є на третій компанії, і співробітники на третій компанії.

Тому, дійсно, коли у нас є, ми дивимося тільки по ліцензіату, а вона пуста, господарських операцій немає, нічого немає. Нічого немає!

ОНУФРИК Б.С. Ми не контролюємо фінансові потоки.

ІЗ ЗАЛУ. Тому говорити про прозорість власності ми можемо тоді, коли ми бачимо, хто ж це...

ОНУФРИК Б.С. Але ми не говоримо про фінансові потоки телекомпанії. Ми говоримо про прозорість телерадіокомпанії.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так ми ж говоримо про контент. Правильно?

ОНУФРИК Б.С. Ми не говоримо про контент. Тому що якщо говорити про контент – це цензура.

(Загальна дискусія) 

ОНУФРИК Б.С. Ми не можемо говорити про контент, люди добрі. Ми маємо одне завдання вирішити: знати, хто стоїть за телерадіокомпанією. Крапка.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Давайте, напевно, будемо голосувати. 29 поправка Кондратюк. Хто за? Рахуйте голоси. 29-а поправка. Хто за? Рахуйте! Скільки голосів? Порахував секретаріат? 4. Рішення не прийнято. Поправка Червакової. Хто за?

ОНУФРИК Б.С. Так я за Червакову теж.

СЮМАР В.П. Шість за. Прийнята поправка Червакової.

І поправку Мороко відхилити. Хто за? Є.

Так, 32 поправка. Я уявляю, що буде на 132-й поправці.

Термін "суб'єкт інформаційної діяльності" викласти в такій редакції. Ільюк. Колеги, давайте я вже не буду читати це вголос.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте поправку Кондратюк, у неї найкоротша поправка. (Сміх у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Виключити абсолютно непотрібний пункт і тоді не треба поправку Ільюка навіть читати.

СЮМАР В.П. У Ільюка є визначення, що "суб'єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення це юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги тощо)".  В принципі, у нас є це визначення.

АБДУЛЛІН О.Р.  Я думаю, що Кондратюк поганого не запропонує.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримую Кондратюк.

СЮМАР В.П. Я згодна. За Кондратюк. Тобто суб'єкт у нас є. А є у нас розшифровка, що суб'єкт – це провайдер?

ІЗ ЗАЛУ. Є.

ОНУФРИК Б.С. Ми вже це пройшли.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми в Кондратюк поправку включили провайдера.

СЮМАР В.П. Добре. Колеги! Тоді пропоную відхилити поправку Ільюка, 32-гу. Хто за? Одноголосно.

 33 поправка. Що, ми хочемо підтримати                                                                                                            вже?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дозвольте. Принципове питання, чи може бути предметом антимонопольного контролю діяльність групи пов’язаних компаній? Тут автор пропонує виключити слова  "як одноособово, так і спільно з групою", бо антимонопольне законодавство розглядає групу як одного суб’єкта. Тому тут пропозиції відтворити, що місце в законі про захист економічної конкуренції.

Обговорюйте це... (Сміх).

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги, хто за 33 поправку, прошу голосувати? Одноголосно. Виключаємо зі статті 8-ї.

34 поправка подана з порушенням строків. Відхилити. Не розглядаємо. Відхилити - за це. Одноголосно.

Наступна 35 поправка Сюмар.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. 34 поправка Сюмар.

СЕКРЕТАРІАТ. Відбулось зміщення, бо вчора надійшла пропозиція народного депутата Шиньковича, вона поставлена 34-ою.

СЮМАР В.П.  Тобто зараз поправка Сюмар 35-та?

СЕКРЕТАРІАТ. Поправка Шиньковича прийшла з запізненням.

СЮМАР В.П.  Поправка 35 важлива. Я вам нагадаю, що у нас в законі органам державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами заборона є засновувати та брати участь в телерадіоорганізаціях.

Є пропозиція викласти в такій редакції: «органам державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також юридичним особам, засновниками яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи таких органів на усіх рівнях ланцюга  володіння корпоративними правами телерадіоорганізацій, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації». Більш повна просто.

АБДУЛЛІН О.Р.  Геніальна поправка. Я пропоную голосувати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто Президенту не можна "5 каналом" володіти і БПП за це проголосує? Так я розумію?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Єдине уточнення. Людина володіла, її обрали і що тоді?

ІЗ ЗАЛУ. Довірче управління.

ПАВЛЕНКО О.Ю. Може піти так, як по закону і зобов’язати, щоб він передав. От його обрали, то це воля людей, але він володіє. І тоді зразу до телерадіоорганізацій застосовуються санкції на наступний день після інаугурації?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте позицію Президента, який сказав, що "5 канал" він продасть останнім. Ми ж хочемо, щоб закон пройшов. Тут є представники "БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА" , якщо вони кажуть, що вони підтримують таку вимогу до Президента: не володіти акціями, то я думаю…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Не тільки президент обирається, ще багато людей обирається.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте визначатись.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Я готова підтримати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От є антикорупційне законодавство, воно передбачає цю процедуру. Є чинне антикорупційне законодавство, от взяти норму з нього в частині "особи", так, яка буде обрана чи яка обирається. От уточнити, як воно там в законі, він має передати ці корпоративні права в управління?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я погоджуюсь з колегою Павленко.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте вирішимо, ми голосуємо за чи ні? Давайте подивимось – і все.  Вікторіє, ставте на голосування.

СЮМАР В.П. Одну секундочку! Найцікавіше, що справа не в тому, що я пропоную уточнити це положення, воно є. Я уточнюю, я просто її виписую. Питання в іншому, що воно вже є прийняте в першому читанні. І в нас немає пропозицій його відхилити ні від кого. Я просто на цьому наголошую  і привертаю вашу увагу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Його немає.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, я хочу зробити офіційну заяву. Шановні колеги, ми, в принципі, вибудовуємо спільний інформаційний європейський простір.

ІЗ ЗАЛУ. З ким?

ОНУФРИК Б.С. З Європою, яка про це ще не знає.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. А тому наше законодавство у сфері медіа має відповідати європейському. Панове! Наше законодавство має відповідати європейським стандартам у сфері медіа. В європейських стандартах це не передбачено, те, що пропонує пані Вікторія.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Можна я вам відповім? Ми вчора з послами обговорювали цю тему. Звісно, це дуже прогресивна норма, і Європейський Союз може її тільки вітати, з розумінням того, що вона не буде прийнята в Україні, оскільки досвід і практика Європейського Союзу довели, що володіння посадовими особами засобами масової інформації призводить до згортання демократії, як це зокрема було в Італії. Це визначення не моє. Це визначення практики застосування в Європейському Союзі.

Але я ставлю на голосування цю поправку, а ви визначайтеся.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В.Чекайте, у мене є тоді пропозиція. Давайте тоді, якщо ми вже говоримо про те, що "посадові особи", давайте допишемо тоді  "і пов'язані з ними особи".

ІЗ ЗАЛУ. Ви кого маєте на увазі?

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. І питання не в Президенті. Питання в посадових особах, в усіх посадових особах! То давайте не будемо ставити "інших посадових осіб" чи там Президента, стосовно цих осіб, в привілейоване становище. Нехай будуть усі посадові особи абсолютно без виключення. І пов'язані з ними особи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас особи прив'язані в тексті взагалі самого закону.

СЮМАР В.П.  Колеги, відхиліть уже цю поправку?

ІЗ ЗАЛУ. Ні! (Сміх).

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Колеги, ми розглядаємо не долю "5 каналу" чи «Інтеру», чи ще когось, ми робимо сучасне європейське законодавство.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Треба передати акції в управління...

ОНУФРИК Б.С.  І тому прошу ставити на голосування поправку, вона пройде – пройде, ні – ні.

СЮМАР В.П.  Що скаже Громадська рада?

ГРОМАДСЬКА РАДА. Я хочу навести приклад дуже багатьох маленьких ЗМІ. Коли, наприклад, в Дружковке приймається рішення на сесії районної ради надати гроші саме оцій телекомпанії. А саме в цій телекомпанії засновником є дружина голови районної ради. І це не поодинокий випадок. Змінюється на місцях влада і починаються зміни в рекламних компаніях, які встановлюють зовнішню рекламу, і в засобах масової інформації.  І це завжди пов’язані особи.

Я  абсолютно би підтримала цю поправку про те, що не тільки органи влади, а й саме посадові особи і пов’язані з ними особи.

СЮМАР В.П. Але в мене тільки одне питання, щоб ця правка не стала нам тою, яка завалила нам закон. Тому я дуже прошу представників БПП уточнити цей момент.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте так, нам буде вилучити набагато легше ніж додати. Давайте проголосуємо...

СЮМАР В.П. Її треба відхилити і ставити на підтвердження в залі. Давайте відхилимо, а поставимо в залі на підтвердження.

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ви пам’ятаєте, як ми голосували за багато інших законів медійних, коли ми говорили, що під стенограму в пункті такому-то вилучити з такого-то по таке-то слово. І все.

АБДУЛЛІН О.Р. І в крайньому випадку ми поставимо на підтвердження в залі.

СЮМАР В.П.  Тоді зараз її треба вилучити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ми її включаємо, а в залі ми просто ставимо її на підтвердження...  

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми включаємо її в повному обсязі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. А що відбувається, якщо посадова особа є зараз, от його призначили і він є власником? Його не можна призначити?

ЧЕРВАКОВА О.В. А що відбувається, коли непрозора власність зараз? Теж саме відбувається.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р.  Не можна поправку голови обговорювати вже стільки часу. Якийсь заговор в комітеті. От Вікторії зараз незручно ставити на голосування. Давайте, от хто за цю поправку?

ЧЕРВАКОВА О.В. Вдосконаливши її "посадовими особами і   разом з пов’язаними особами".

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Поправка "з пов'язаними особами".

СЮМАР В.П. Добре. Хто за це? Є. Будемо ставити на підтвердження в залі. Одностайна підтримка, ви замітили? Одностайна!

Колеги, давайте тихіше, бо дуже важко це робити.

36-а поправка. Княжицький. "Юридичним і фізичним особами, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації".

Йдеться про заборону,  наскільки я розумію, бути власниками.

ОНУФРИК Б.С. Тобто йдеться про заборону "Інтера", я так розумію, так?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Ми ж не знаємо там власників до кінця. А як дізнаємось, вирішимо. Сподіваюсь, що ні.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ой, сподіваєтесь, що так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, мова йде про те, що в чинному проекті закону була така норма, що особам, зареєстрованим в офшорних зонах, забороняється засновувати телерадіокомпанії. В принципі, це не зовсім логічна норма. Поясню чому. Оскільки ми цей закон змінили і додали "кінцевих власників-бенефіціарів" і все інше. Наприклад, Кіпр не є офшорною зоною. Але якийсь "Костас Демілопулос" нічим не кращий від когось, хто в BVI зареєстрований. Тому пропонується дотримуватись статті 10 Конвенції про захист прав людини і вводити обмеження в доступі до можливості поширення інформації, виходячи з цілей, які можуть бути виправданими в демократичному суспільстві.

 Офшорні юрисдикції дозволяють оптимізувати податки, тоді як боротьба з цим не є метою цього закону. Якщо компанія, зареєстрована в офшорній юрисдикції, розкриє дійсних власників, мета закону буде досягнута. Натомість заснування українських ЗМІ резидентами країни, що здійснює агресію проти України, несе в собі очевидну суспільну небезпеку. Тому заборона заснування ТРО такими особами не суперечить Конвенції.

АБДУЛЛІН О.Р.  А телеканал "Дождь" не будемо дивитися?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А він що, українську ліцензію має?

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ми можемо по кабелю дивитися, що завгодно. Так, 37-а поправка.

ІЗ ЗАЛУ. А 36-а поправка?

СЮМАР В.П. 36-а поправка – це є перша пропозиція. 37-а поправка є альтернативною. І 38-а є альтернативною.

37-а поправка. Так само Червакова пропонує нам "юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України".

І поправка Гуляєва: "зареєстровані в офшорних зонах" доповнити словами "або в країнах, законодавство яких не передбачає надання інформації про засновників або власників за запитом української сторони".

Відверто кажучи, я вважаю, що от 38-а поправка є максимальною.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Логіка цього закону в тому, що сам засновник повинен надати, незалежно від бажання країни, інформацію до регулюючих органів. Тому, в даному випадку, поправка Гуляєва, вона трішки не має сенсу: "в країнах, законодавство яких не передбачає надання інформації про засновників або власників". А якщо ми знаємо власників? Засновники надали.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ми не знаємо бенефіціарів просто.  

ІЗ ЗАЛУ. Засновники, власники - вони всі надають.

ОПАНАСЕНКО О.В. Є відкриті реєстри майже в усіх країнах, ми бачимо всіх засновників, власників, але ж ми не бачимо бенефіціарів. Вона не працює.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так що?

ГРОМАДСЬКА РАДА. Якщо дозволите. Там просто питання, в цих країнах, законодавство яких не передбачає надання інформації, воно  в іншому, бо є вимога цього ж закону, проголосована, так, вимога, надати нотаріально завірену інформацію. Оце неможливо зробити.

Тоді якщо поправка Гуляєва, тоді потрібно відразу список цих країн, або постановою Кабміну. Ну якимось чином. Бо так просто: я подаю, а потім – о, так це та країна, тоді до побачення, документи залишаються… Це є більш загальний шлях.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Так давайте ми сполучимо їх, об'єднаємо ці дві поправки.

СЮМАР В.П.  Ні. Тільки 36-а скасовує офшори, а 37-ма – ні. Тому давайте визначатись, чи ми їх скасовуємо, чи ні, де офшоризація.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, мета закону в тому, щоб знати  кінцевих власників. Якщо компанії зареєстровані в офшори, але ми знаємо кінцевих власників, то це питання до податкової, а не до цього закону.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, тут немає протиріччя. Поправка Червакової говорить про те, що юридичним особам та тим, хто зареєстрований в офшорних зонах, і перелік яких визначений Кабінетом Міністрів, а тут є:  або в країнах, законодавство яких не передбачає надання інформації. Подекуди це різні країни.

СЮМАР В.П. Ольга Валеріївна, ви плутаєте поправки. Ми обговорюємо 36 і 37 поправки без 38-ої. В 36 поправці фактично не згадані офшорні зони, а згадана держава-агресор. В 37-ій згадані офшорні зони. Тому ми або підтримуємо одну, або підтримуємо другу правку. Тобто питання таке, що офшори ми лишаємо чи прибираємо?

Взагалі-то я вам скажу, якщо ми взяли курс на максимальну прозорість і деофшоризацію, то медіабізнес має бути поза офшором і не ховатися від сплати податків.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але прихованість не залежить від офшорів…

ЧЕРВАКОВА О.В. Так для цього є поправка Гуляєва, який каже: в країнах, законодавство яких не передбачає надання інформації.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте ,це ніяк не пов'язано. Країна  Кіпр вам покаже, що Костас Демілопулос є засновником, а Великобританія вам покаже, що якийсь латвійський (як його там звали?) бомж є  власником. І що? І ви, заборонивши лише офшори, взагалі нічого не вирішите. Це популізм.

Інша справа держава-окупант. Тому що коли вона перестане бути окупантом і агресором, будь ласка,  хай працює, немає питань.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я пропоную 38 поправку відхилити, Гуляєва. Не можна ставити в залежність наше законодавство від законодавства інших країн.

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте тоді обирати: або 36-та або 37-ма. 

СЮМАР В.П. Да, це два концепти різні за своєю суттю. Давайте голосувати і все.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що треба забороняти офшори, якщо ми кажемо про те, що не можна, значить, не можна.

ІЗ ЗАЛУ. Те, що стосується держави-агресора і держави-окупанта, то це можна визначити просто спеціальним законом...

ЧЕРВАКОВА О.В. Закон про санкції.

ОНУФРИК Б.С.  Мені не подобається, що поняття звужується.

ЧЕРВАКОВА О.В. Почекайте. Ми можемо це визначити Законом про санкції. У нас же є Закон про санкції, ми можемо туди внести зміни. А тут ми маємо вирішити: чи можна в офшорах тримати чи не можна?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ще раз нагадую. Кіпр і Великобританія не є офшорами. Якщо ви хочете цього досягнути, то запишіть сюди Кіпр і Великобританію, і Сполучені Штати.

Офшори шкідливі тільки тоді, коли за ними ховаються реальні власники. Коли ми бачимо реальних власників, то ради бога, хай оптимізовують податки як хочуть, це не питання свободи слова, це питання податкового комітету.

Інша справа, коли ми говоримо про країну-агресора, тому ми в принципі для цього це і робимо, щоб країна-агресор не була власником медіа у нас і не впливала приховано на нашу свідомість.

ОНУФРИК Б.С. Ні. Це треба робити інший закон.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ставлю на голосування. Хто за 36 поправку Княжицького, прошу голосувати. Поправка відхилена.

ІЗ ЗАЛУ. Можна за ту і за ту голосувати?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна за ту і за ту.

СЮМАР В.П. Хто за 37 поправку Червакової, прошу голосувати? За – шість. Проти. Хто утримався – чотири. Поправка підтримана.

Гуляєва, хто за те, щоб відхилити поправку Гуляєва, прошу голосувати?  Відхилили.

Поправка 39, Кондратюк.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, колеги, а як бути з Кіпром?

 ОНУФРИК Б.С. Вона не вирішує проблеми…

(Загальна дискусія)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Почему нельзя принять норму о государстве-агрессоре и оккупанте?

ОНУФРИК Б.С. Тому що це треба робити іншим законом. Тому що ми абсолютно прив’язуємо закон до конкретної ситуації, в якій опинилась держава. Це неправильний підхід...

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Вікторія Петрівно, можна зробити невеличку перерву на 2 хвилини, щоб ми проголосували формально за цей законопроект Олени Кондратюк, бо комітет Южаніної чекає нашого рішення.    

СЮМАР В.П. Добре, зупиняємось на 39 поправці. Доповідайте, будь ласка, питання порядку денного.

КОНДРАТЮК О.К. Колеги, ми є співавторами, в тому числі Микола Княжицький, який тут присутній, альтернативного закону до урядового під № 2971, який стосується про регулювання обігу пива та слабоалкогольних напоїв.

Ми хочемо внести зміни, які технічно чомусь були внесені і з цим погодився Кабмін, і головний комітет, який є Комітетом з питань податкової політики, наскільки я розумію, про те, що якимось чином не врегульовано питання спонсорства та питання рекламування пива. В тому числі в цей закон, який ми вносимо, альтернативний, є також зміни, які стосуються сфери обігу пива, а сам: з 22 години вечора до 7 години ранку продаж пива, алкогольних та  слабоалкогольних напоїв, столових вин, крім як на розлив для споживання на місцях, тобто в ресторанах, кафе, барах та інших закладах, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, буде заборонено.

Буде також заборонено продаж пива, крім безалкогольного, алкогольного або слабоалкогольних напоїв, також вин, на території автозаправних станцій на відстані не менше ніж 100 метрів від загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів, у торгових приміщеннях площею не менше 20 квадратних метрів.

У сфері реклами  встановлюється заборона на поширення в рекламі інформації про проведення розважальних заходів, конкурсів, лотерей, розіграшів та призів, якщо умовою надання права участі у таких заходах є придбання або споживання алкогольних напоїв, а також розповсюдження та продаж товарів, які пов’язані з реалізацією пива в місцях продажу споживання пива, та  спонсоруванням з використанням знаків для товарів і послуг, під яким випускається пиво, залишається дозволеним.

Тобто ми фактично приводимо на телебачення і радіо в частині реклами пива поширення тих обмежень, які є аналогічні до обмежень, які містяться у Європейській конвенції про транскордонне телебачення. А все решта – ми, в принципі, приводимо до цієї Європейської конвенції.

Тому прошу підтримати, оскільки, наскільки я розумію, головний комітет готовий дослухатися до наших пропозицій і якось об'єднати два закони цих і винести завтра в зал вже як один-єдиний закон.

ОНУФРИК Б.С.  Є пропозиція проголосувати "за".

ОПАНАСЕНКО О.В. Я утримався.

СЮМАР В.П. А хто проти?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я утримався.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Два утримались. Всі – за.

ОНУФРИК Б.С. Окрім Голови.

ІЗ ЗАЛУ. Голова – за.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Голова – за. Вона автором закону є. Все, рішення прийнято. Я прошу представників нашого секретаріату комітету направити інформацію про рішення комітету в комітет пані Южаніної. Ви мене чуєте, так? Направте, будь ласка, це повідомлення про наше рішення до наших колег, щоб вони знали, що ми прийняли таке рішення. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Да, чули.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги! Повертаємось до наших поправок.

ІЗ ЗАЛУ. Оголосіть, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Перерву на 5 хвилин.

ЧЕРВАКОВА О.В. 5 хвилин перерви на вимогу наших колег.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

СЮМАР В.П.  Добре, колеги, продовжуємо наше засідання. Ми з вами зупинилися на  39 поправці, яка включає провайдерів програмних послуг, а все решта, текст іде прийнятого за законом. Але у нас є альтернативна поправка 40-ва депутата Левченка, яка передбачає заборону "юридичним, фізичним особам, які є резидентами держави, визнаної згідно з законодавством України державою-окупантом, або визнаної згідно з нормами міжнародного права державною-агресором. Юридичним особам України, засновниками або власниками істотної участі яких є іноземні юридичні та фізичні особи, якщо такі особи є резидентами держави, визнаної згідно із  законодавством України державою-окупантом. Юридичним особам України, кінцевим вигодоодержувачама яких є іноземні  фізичні особи, якщо такі особи є резидентами держави-окупанта і агресора.

Тобто фактично та норма, яку ми з вами розглядали в контексті пропозиції Княжицького, вона повторюється у Левченка. В Кондратюк є норма про провайдерів програмних послуг. Дві концепції.

АБДУЛЛІН О.Р.  Є перелік, який затверджує Кабінет Міністрів, є у Кондратюк, а ми почнемо в закон засовувати державу-агресора. Ну ж закон приймається не на один рік.

СЮМАР В.П.  Позиція зрозуміла. Я думаю, що треба голосувати. Прошу, автор.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене є щодо провайдерів програмних послуг. Ми таким чином, треба розуміти, є маленькі міста, де, наприклад, є кабельні мережі засновані органами місцевого самоврядування для забезпечення комунікаційних потреб громадян. Фактично ми цією нормою забороняємо їм це робити. Чому? Тому що заборонено. Ми додаємо тим телерадіоорганізаціям, щоб вони заснували з державного, ще і провайдерів програмних послуг. Є маленькі кабельні мережі, які належать там міській раді, які надають, ось в Вінниці є кабельна мережа, в інших містах.

Це ваше рішення, але я би не змішував в даному випадку провайдерів програмних послуг і телерадіоорганізацій – це все ж таки різні форми діяльності. Бо провайдер на зміст не впливає.

АБДУЛЛІН О.Р.  Вони мають таку можливість.

СЮМАР В.П.  І ми бачили багато прикладів цього.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Хто за поправку Кондратюк?

ІЗ ЗАЛУ. Я утримався.

СЮМАР В.П. Добре. Врахована частково.

Поправка 40-ва Левченка ставлю на голосування теж. Ставлю відхилити, хто за? Вісім. Хто проти. Два. Поправка відхилена.

АБДУЛЛІН О.Р.  Є список, який надає Кабінет Міністрів, уряд передає, уряд передає.

ІЗ ЗАЛУ. Цей список не має жодного відношення до цього закону.

СЮМАР В.П.  42. "Структура власності визнається прозорою, якщо інформація, надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь телеорганізації, а також визначити  кінцевого бенефіціарного власника".

Це трошки скорочує той текст, яке є в  тому законі. А чим викликано, пані?

КОНДРАТЮК О.К. Чисто юридичним визначенням, не більше і не менше. Я не наполягаю на ній, просто вона коротша і чіткіша, і на тому все.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Справа в тому, колеги, що норма закону взята з положення про порядок надання відомостей про структуру власності банків, яка затверджена постановою РНБУ. Знову-таки ми посилаємося на той досвід, який вже був.

КОНДРАТЮК О.К. Я не наполягаю. Я просто з юридичної точки зору говорю про те, що редакція, яка запропонована, усуває надмірні вимоги для прозорості, але все одну їх визначає.

СЮМАР В.П.  Зрозуміла позиція. 43-тя, Червакової.

"Структура власності визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на веб-сайті телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги та надана Національній раді дає змогу визначити всіх осіб, які прямо та опосередковано володіють істотною часткою  ліцензіата або контролюють його. У випадках, коли встановлення фізичних осіб – власників істотної участі є неможливим, подається письмова заява засновника юридичної особи – нерезидента, складена у довільній формі із зазначенням причин неможливості подання інформації про фізичних осіб власників істотної участі.

А чим викликана ця поправка?

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут два є сегмента. Перший, тут така концепція була застосована, щоби не держава отримали прозорість, а громадяни отримали прозорість, відповідно щоби ця інформація оприлюднювалась на сайті, а не лише надавалася Нацраді.

ІЗ ЗАЛУ. Це не про ц е ідеться це про інший закон…

КОНДРАТЮК О.К. Це ви не туди дивитесь. 42-га, а тепер вона 43-тя.

ЧЕРВАКОВА О.В. Вибачте. Тут значить наступна історія. Практика застосування такого законодавства зазначала про те, що є дійсно держави, в яких неможливо визначити кінцевого власника. Відповідний аспект і є вимога надавати нотаріально засвідчені документи держави. То якщо закордонні країни не дозволять отримати таких документів, то автоматично вступають санкції Нацради.

СЮМАР В.П.  Які санкції? То фактично ви пропонуєте шляхом листа юридичної особи навпаки  санкції зняти.

ЧЕРВАКОВА О.В. В разі якщо законодавство не дозволяє, тоді можна було би включити перелік країн, в яких є непрозора власність, і заборони мати таку власність.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми нивелируем весь закон, если мы сейчас здесь поправим.

ЧЕРВАКОВА О.В. І заборонити мати медіа власність в країнах з непрозорою структурою власності.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тут немає цього.

СЮМАР В.П.  Тут зовсім про інше ідеться насправді. Сергій Іванович.

ІВАЩЕНКО С.І. Колеги, я якраз занепокоєний цієї поправкою, оскільки справді існує багато юрисдикції, які не є офшорами, але де неможливо визначити бенефіціара.

Наприклад, Нідерланди. Це не є офшор, це країна Євросоюзу, респектабельна, але там цілком можливо застосовувати так само трастові договори і мати в якості засновників юридичних або фізичних осіб-резидентів Нідерландів, які будуть мати трастові угоди, які ніде не світяться. Так само, наприклад, у Великій Британії можуть бути номінальними акціонерами громадяни Великої Британії або, наприклад, Кіпр, він не є формально офшором.

 Тому ця норма в разі, якщо вона буде включена в закон, вона нівелює повністю весь закон. Таким чином буде можливо давати лист з будь-якої офшорної і не офшорної юрисдикції з тих же Нідерландів і казати, що компанія з нідерландським правом, вона не знає кінцевого власника і тому кінцевим власником буде визнана якась квазіюридична фірма, яка, зрештою, не буде мати жодного стосунку до фізичної особи, українського громадянина. Власне кажучи, прозорість її власності буде втрачено.

ЧЕРВАКОВА О.В. В такому разі, якщо ми говоримо про те, що є такі країни з непрозорою власністю, ми можемо просто в законі передбачити перелік цих країн.

ІВАЩЕНКО С.І. Я перепрошую, але це визначається законодавством цих країн. Сьогодні Нідерланди розкривають, завтра не розкривають. Сьогодні Кіпр дає певну інформацію, завтра інші будуть резолюції Європейського Союзу, і вони змусять або більше або менше. І це постійний процес.

Так само Люксембург, наприклад. Люксембург – країна Європейського Союзу, країна з дуже високим рівнем життя,  але так само в Люксембурзі можна не знати кінцевого бенефіціарного власника.

 Тому перелік цей, навіть якщо ми посилаємося на офшорні зони, офшорні зони визначаються постановою уряду. Сьогодні він є у нас в державі, завтра немає. Тому взагалі спроба будь-яким чином іншим країнам через якісь листи повідомляти, що це їм невідомо, це повністю нівелює саму суть закону про прозорість.

СЮМАР В.П. Так, Таня.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Дякую дуже. Насправді ця поправка, вона внесена, дійсно, після консультацій з багатьма телекомпаніями і  Спілкою журналістів. По-перше, дійсно, зазначається наразі в законі, що структура власності визнається прозорою тільки якщо ви надали інформацію Нацраді. От зараз усі редакційні статути ви зобов'язані надати Нацраді, склад редакційних рад надати Нацраді. Але от ми, журналісти, не знаємо, хто в цих документах. Нацрада може надавати ці відомості, може не надавати.

Тому перше, що пропонується, що структура власності визнається прозорою, якщо інформація, перше, оприлюднена на веб-сайті цієї телерадіоорганізації. А вже друге – надана Нацраді. Тобто там стоїть так: не тільки Нацраді, але ще й оприлюднена. Це перше.

Друге. Те, що стосується другого речення. "У випадках, коли встановлення фізосіб власників є неможливим". Це не означає, пане Сергію, просто достатньо листа. Ну, це неможливо. Це означає, що, перше, є вимога цього закону надати нотаріально засвідчені документи, якщо їх надання є неможливим відповідно до законодавства. От якраз це питання врегульовує це речення. Не просто ви щось пишете, а ви маєте обов'язково не мати фізичної можливості надати нотаріально посвідчений документ.

Далі. Ви маєте дати запевнення, що це дійсно відсутнє у законодавстві країни походження, і є відповідальність за надання завідома недостовірної інформації. Оце те, про що ми говорили у зв'язку з поправкою Гуляєва. Або забороняємо всім телерадіоорганізаціям, їхнім засновникам, власникам бути з країн, законодавство яких не передбачає цього розкриття, і даємо перелік цих країн, або для того, щоб була чіткість,  тоді кажемо, що це неможливо. І тоді ми кажемо: якщо неможливо, то тоді немає покарання.

СЮМАР В.П. Думка зрозуміла. Далі Сергій.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мы просто даем сами, открываем телерадиокомпаниям лазейку. Сразу будут перерегистрации. Это непонятно что ли? Что мы просто даем лазейку для того, чтобы перерегистрироваться. Закон должен заставлять что-то делать. В данном случае мы заставляем их показывать обществу структуру собственности. Если мы оставляем лазейку, ну так. Так пусть не регистрируются просто там, и все, перерегистрируются  в другой стране.

СЮМАР В.П. Дякую, Сергію Віталійовичу.

ІВАЩЕНКО С.І. Пані Тетяно, я з вашими аргументами згоден. Це є право власників компаній зареєструватись в тій юрисдикції, в якій вони хочуть, це не є їх обов'язок  реєструватись саме в цих зонах. Якщо ми вводимо такий регулятор, і раптом вони зареєстровані в юрисдикції, де не можливо встановити, наприклад, Британські Віргінські острови або Беліз. Так само пан Льовочкін або пан Коломойський можуть взяти реєстраційні документи і реєструватись за правом Великої Британії, за правом Німеччини, за правом Австрії, там, де це можливо встановити. Тобто це ж не значить, що їх хтось зобов'язав бути саме белізьким офшором. Це вони обрали собі таку комфортну зону для того, щоб не показувати суспільству, що пан Коломойський стоїть за тим-то, у них один офшор, а у Фірташа інший, а у Хорошковського був "бівіай" взагалі, весь "Інтер" був і на Белізі воно висіло.

Офшори регулюються постановою Кабінету Міністрів, сьогодні Беліз є, завтра Белізу немає. Це прийняв уряд у кулуарному режимі, а в закон вносити перелік країн, де це взагалі не можливо встановити, це взагалі неправильно, тому що сьогодні на Кіпрі одні права, завтра інші, а у нас закон вже діє.

ОНУФРИК Б.С.  Вікторіє, є пропозиція голосувати.

СЮМАР В.П. У мене також пропозиція голосувати. І є ще пропозиція депутата Мороко традиційно нічого не робити, бо все вже врегульовано.

ОПАНАСЕНКО О.В. Давайте оставим редакцию, которая была первоначально.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я тоді буду наполягати все ж таки на тому, щоби залишилось формулювання: "оприлюднене на веб-сайті та надано Національній раді".

СЮМАР В.П. Це є далі законі. Ми далі про будемо говорити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це визначення прозорості.

ІЗ ЗАЛУ. …Може бути "визначено прозорою, якщо вона надала інформацію Нацраді", а тут "визначена прозорою, тільки якщо вона оприлюднила та надала"

ІЗ ЗАЛУ. Так воно передбачає законом.

ІЗ ЗАЛУ. Якщо є таке, чому погано, що це буде?

Тут немає проблеми взагалі. Це визначення прозорості. В чому проблема?

СЮМАР В.П. Давайте ще автор скаже.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хотів  би сказати ще раз.  Цей пункт викладено відповідно до Постанови про розкриття власності Національного банку і банкіри вже все це пройшли. В законі сказано, що структура власності визначається прозорою, якщо інформація, надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та опосередковану істотну участь в юридичній особі або можливість значного або вирішального впливу на управління та (або) діяльність юридичної особи, в тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.

Це зобов'язання Нацради і того ліцензіати це довести, де б він не був зареєстрований.

Далі сказано, що інформація про структуру власності повинна бути розміщена на веб-сайті телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги багатоканальної мережі, мережі Інтернет відповідно до вимог цього закону.

Телерадіоорганізація щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку і за формою, що встановлюється Національною радою, а далі іде подання і переслідування.

І тут же можете доповнити: інформація про структуру власності  повинна бути включена в веб-сайт телеорганізації та Національної ради. Все.

СЮМАР В.П.  Я згодна з цим, що ми можемо це включити.

ІЗ ЗАЛУ. Так, підтримуємо.

СЮМАР В.П. Ще хочете сказати?

ІЗ ЗАЛУ. Так. Хочемо звернути увагу на те, що в принципі кінцеву функцію у виконанні цієї норми виконує Національна рада, який є орган з повноваженнями.

В  незалежності від того, який механізм ми зараз пропишемо, на нашу суб'єктивну точку зору, в законах важко прописати механізм, який дає стовідсоткове зобов'язання подати всі документи, які теоретично можливі для визначення. Національна рада або повірить тим документам, які вона отримає, або не повірить тим документам, що власник відбувається наразі. Тобто або Національна рада вважає там якогось пана бенефіціаром каналу або не вважає.

Я бачу сенс, в принципі, ми написали листа про підтримку правки Кондратюк, бо в незалежності від того, скільки деталізації буде прописано в закон, обов'язок заявника – це подати документи, а Національної ради сказати, чи вважає вона їх прозорими чи ні.

СЮМАР В.П. Дякую. Ми вас зрозуміли.

Відповідно були пропозиції: відхилити всі дані поправки і залишити це в тій редакції, яка є в законі.

Була пропозиція також саме в цьому пункті вказати ще "оприлюднення на сайтах телерадіоорганізації та надані Національної ради", наскільки я зрозуміла.

ЧЕРВАКОВА О.В. Перше речення 43-ї поправки.

СЮМАР В.П. Це наступний абзац закону. Навіщо це вносити сюди, я не зовсім розумію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому що це визначення прозорості. Тобто якщо вони не оприлюднені…

СЮМАР В.П. Добре, я не  заперечень проти цього.

Тому я пропоную включити в діючу норму закону статті 34, пункт 4 "структура власності визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на веб-сайті телерадіоорганізації або провайдера послуги та надана Національній раді і дає змогу визначити всіх осіб". Правильно?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так.

СЮМАР В.П. І далі по  тексту. Приймається?

ОНУФРИК Б.С. Тоді ми будемо поправку 48 відкидати. Правильно?

СЮМАР В.П. Давайте до неї дійдемо.

Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати? Частково врахована поправка Червакової. Дякую.

42-у, 44-у відхиляємо. Хто за? Вісім. Хто проти-один. Утримався – один.

КОНДРАТЮК О.К. Я утрималась.

АБДУЛЛІН О.Р.  А я проти Кондратюк.

СЮМАР В.П. 45. Тепер якраз поправка Кондратюк. Стосується виключення пункту про обов'язок розміщувати на веб-сайті організації. Я цей пункт би лишила.

КОНДРАТЮК О.К. Чекайте, в мене 45 поправка – телерадіоорганізація або провайдер. Я додаю тут "або провайдер".

СЮМАР В.П. Ні-ні. Виключаєте, що інформація про структуру власності повинна бути розміщена на веб-сайті організації. Це один із прийнятих стандартів.

КОНДРАТЮК О.К. Я на ній не наполягаю.

СЮМАР В.П. Ясно. Тоді відхилити. Хто за те, щоб відхилити цю поправку? Є.

Наступна, 46 поправка Кондратюк. Ідеться про стандарт DVB-T наш улюблений. Так, колеги?

КОНДРАТЮК О.К. Я, знову ж таки, розширюю поширення цього закону на всіх провайдерів програмної послуги, а не тільки на багатоканальну телемережу.

ІЗ ЗАЛУ. Це правильно. Підтримуємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Колеги! Одну хвилинку! Дозвольте?

СЮМАР В.П. Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я про інше. Принципова відмінність насправді: для застосування санкцій необхідно, щоб ТРО притягалася до відповідальності у випадку, якщо інформація, і там додане це слово, "завідомо не відповідала дійсності". В законопроекті  слова "завідомо" не було.

Іншими словами, притягнути ТРО до відповідальності за надання неправдивих відомостей буде практично неможливо. По суті використання цього слова вимагатиме для застосування санкцій доведення вини. Натомість Господарський кодекс не передбачає вину як необхідний елемент адміністративно-господарської відповідальності.

ОНУФРИК Б.С.  Можемо забрати слово "завідомо".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слово "завідомо" я пропоную забрати.

СЮМАР В.П. Дивіться, у мене є до вас пропозиція в цьому контексті. Ми теж працювали над цією нормою. Значить, по-перше, не "телерадіоорганізація або провайдер", а "суб'єкти інформаційної діяльності".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, це всюди по тексту має бути.

СЮМАР В.П. "У сфері телебачення та радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Неподання, невчасне подання такої інформації, або подання інформації, що не відповідає дійсності (немає слова "завідомо"), є підставою для  накладення Національною радою санкцій відповідно до цього Закону".

ЧЕРВАКОВА О.В. "Що завідомо не відповідає дійсності" тут є.

СЮМАР В.П. Немає. Я не прочитала цього. Це я вам читаю компромісний варіант.

ЧЕРВАКОВА О.В. Компромісний до чого?

АБДУЛЛІН О.Р.  А в чому проблема?

СЮМАР В.П. Компромісність в тому, що тільки що сказали, що "завідомо не відповідає" або "зумисне подання". Що "зумисність", що "завідомість" ви не зможете довести. Це по-перше.

По-друге. "Телерадіоорганізація або провайдер" – ми міняємо на "суб'єкт інформаційної послуги". І все. Як доводити зумисність або завідомість?

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. А якщо просто помилка є в друці? Може бути таке? Допускаємо, що є помилка? Може бути таке – переплутали прізвище? Ще щось? Може бути завідомо неправдива інформація або помилкова інформація?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це одне слово, яке нівелює фактично цей закон.

ІЗ ЗАЛУ. "Вбиває" цей закон, тому що це буде завідомо.

КОНДРАТЮК О.К. Це неправда. Це неправда. Це моя поправка, давайте без обвинувачень. Що значить – "вбиває" цей закон"?

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми фактично зараз повертаємося до того, коли ми в Законі про Нацраду намагалися, щоб Нацрада без суду і слідства забирала ліцензію. Таку саму норму ми зараз, там не змогли протягнути – тягнемо тут. Значить, це означає, що буде така "ромашка": "вірю – не вірю".  От я повірила, я Нацрада, от я повірила, що це не зумисно, значить, не зумисно. 

СЮМАР В.П. А можна поцікавитися перед тим, як ми робимо тут такі заяви, і хотілось, щоб вони були професійні: в якому законі, рекомендованому комітетом, передбачалось Нацрадою без суду і слідства забирати ліцензії?

ЧЕРВАКОВА О.В. Той самий закон, який ми об 9 годині ранку розглядали і переставляли форми.

СЮМАР В.П. Я хочу цитат і хочу назву закону, тому що такого ми жодного разу комітетом не приймали…

ІЗ ЗАЛУ. 1768.

СЮМАР В.П. Без закону і слідства? Ми з судом, я принципово казала, що без рішення суду забору ліцензії бути не може, в кожній своїй позиції. Тому я прошу, перед тим, як тут виголошувати якісь заяви, бути відповідальні в цьому сенсі.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тому я попрошу не апелювати до позицій, яких, по-перше, не було і які не стосуються даного законопроекту.

КОНДРАТЮК О.К. Тоді я прошу теж не давати оціночних суджень про те, що моя поправка нівелює цей закон. Домовились?

ІЗ ЗАЛУ. Бо якось воно некрасиво.

СЮМАР В.П. Продовжуйте. Прошу.

АБДУЛЛІН О.Р. То есть мы вернулись к тому, что поправка Кондратюк прекрасна.

ІЗ ЗАЛУ. Ми її приймаємо.

СЮМАР В.П. Поправки "про завідомо або зумисність подання". Я в принципі згодна з тим, що є позиція по помилці, і вона об'єктивно є. І як з неї виходити, отут компроміс? Тобто з одного боку, у нас є проблема з тим, що помилка може бути підставою для санкцій, і це не є правильно. З іншого боку, як довести зумисність або завідомість. Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. Ми звертаємо увагу народних депутатів України, що далі за текстом законопроекту є погодження, які передбачають виправлення інформації, яка подавалась. У разі, якщо інформація була подана помилково, або інформація, яка була подана неповною. Там далі по тексту…

СЮМАР В.П. Можливість виправити там є це.

(Загальна дискусія).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. С другой стороны, надо будет стимулировать ответственность, все-таки не допускать ошибок.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми коли до цього дійдемо, можемо додати, що в цьому разі помилка виправляється.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. Я все-таки хочу загітувати за завідомість чи навмисність такої помилки чи надання недостовірної інформації. Тому що, по-перше, саме це завжди є такою вимогою для накладення таких великих санкцій, які пропонуються. І більше того, це означає, що якщо у нас прозорість структури власності визначається двома моментами: це оприлюднення на веб-сайті, коли кожен громадянин, кожен журналіст може провести своє розслідування і встановити: це надана недостовірна інформація чи достовірна інформація? Чи поставити такі питання.

У Нацради є певні інструменти. Державний орган може звертатись з запитами до всіх інших органів, встановлювати: достовірна чи недостовірна інформація, якщо є сумніви. Але просто так, це дійсно означає, що я вважаю, що у вас недостовірно. І ходи доводь, що вона в тебе достовірна! Будь ласка, орган державної влади повинен довести, що дійсно подана недостовірна інформація, що є цьому докази. Оце якраз і визначають ці слова "завідомо, умисел" тощо.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Отже подавач документів повинен доводити, що він подав достовірну інформацію. А не ми повинні "опровергать" те, що ви подали достовірну інформацію.

ІЗ ЗАЛУ. А як він має доводити, що у нього інформація достовірна? Він стверджує, що ця інформація достовірна. Сумніваєтеся – надайте  докази.

СЮМАР В.П.  Давайте голосувати,  я не бачу іншого виходу. Тут є ще поправка Княжицького, абзаци другий і  третій. "Щороку до 31 березня телеорганізація подає Національній раді звіт про свою структуру власності в порядку та  за формою".

Тобто фактично це є третя альтернативна поправка. Так, Миколо?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По-перше, ви можете, тут інша логіка в комітету. Моя логіка була все ж таки провайдерів звідти виключити. Я вам поясним чому. Тому що питання регулювати телерадіоорганізація, а не провайдерів, це різні принципи регуляції. Тому що якщо ми хочемо регулювати, наприклад, цифрове телебачення, то для  цього потрібен окремий  закон, є рекомендації ОБСЄ, які не так регулюються, як телерадіоорганізації. Це зовсім інші принципи. Тут ми це поєднуємо.

Тому я пропоную виключити із сфери цього закону "розкриття власності провайдерів". Провайдерів, і крім того їх є дуже багато.

АБДУЛЛІН О.Р. Оце змінює в формі цей закон.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дозвольте закінчити. Ви ж голосуєте, я сказав, у вас логіка інша,  але дозвольте мені озвучити власну позицію, якщо ви не проти.

Провайдерів надто багато. І для того щоб Нацрада, кожна компанія має угоди більше як з 500-ма провайдерами, і для того щоб Нацрада здійснювати за ними ефективний контроль, потрібно, по-перше, там збільшити серйозно штат, бо їх є дуже багато цих провайдерів.

З іншого боку їх вплив на інформування не можна порівнювати з телерадіоорганізаціями. Передбачаючи розкриття інформації про провайдерів ми фактично покладаємо це навантаження на Нацраду. За даними реєстру видано 709 ліцензій провайдерів. Очевидно, що в нинішній умовах фінансування покласти на бюджет, складну перевірку більше як 700  суб'єктів додатково – це дискредитувати  може буде саму ідею закону. І таке збільшене навантаження призведе до зниження якості результату закону, який неможливо буде виконати.

Інформацію про структуру власності доцільно розміщувати не лише на сайті мовника, але і на сайті Нацради. Це у мене була поправка і ми те саме уже прийняли в поправці Червакової.

СЮМАР В.П.  Дякую. За логікою зрозуміло. У комітету трохи інша логіка в цьому ключі. Ще Ольга, прошу, Громадська рада.

ГРОМАДЬСКА РАДА. Я, власне, просто хочу ще раз звернути вашу увагу, що в усіх без виключення галузях українського законодавства, вина є обов'язковою складовою юридичної відповідальності. Принцип  справедливості юридичної  відповідальності, який виключає відповідальність без вини, є фундаментальним принципом в будь-якій правовій державі. Тому якщо цим законом вводиться відповідальність без вини, то фактично, а цей закон є обмеженням свободи висловлювання, тому що він буде фактично тягнути за собою анулювання ліцензії, то відповідно це є підставою для того, щоб його оскаржувати в Європейському суді.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Категорично не погоджусь з вашим твердженням, вважаю його юридично безграмотним. Оскільки мова у нас іде лише про адміністративно-господарську відповідальність, яку регулює Господарський кодекс, який не передбачає вину як необхідний елемент.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Миколо,  я би попросила вас нашу Громадську раду не ображати.

ІЗ ЗАЛУ. Справа в тому, що вина є двох форм: умисел і необережність. Тут підмінюється трохи поняття і замість загалом вини у нас виступає тільки умисел. Необережність теж в певних випадках може тягти відповідальність. Питання, наскільки це доцільно в даному випадку.

СЮМАР В.П. Я надаю тут слово, по-перше.

По-друге, якщо чесно, то те, що закон може оскаржуватися в суді – він може оскаржуватися в будь-якому суді.  Але для мене те, що цей закон у такому ключі, навіть без слова "умисел", є обмеженням свободи висловлювання, колеги – це, відверто кажучи, мені здається, образою взагалі всього комітету і авторського колективу зокрема. І зважаючи на те, що авторський колектив все-таки працював у нас в рамках усього комітету і робочої групи, це теж недоречно.

Я думаю, що Рада Європи так само, яка працювала разом з нами, теж може, в принципі, підтвердити цю позицію, що закони про прозорість жодним чином не є обмеженням свободи висловлювання. Бо ми так можемо все до абсурду звести і будь-яке регулювання держави, яка веде війну, назвати обмеженням свободи  висловлювання. Або будь-які демократичні процедури,  серед яких є прозорість. Тому давайте будемо вибирати все-таки визначення.

По-перше, хочу запропонувати компромісний варіант щодо цих двох поправок. Все-таки "суб'єкти інформаційної діяльності" вжити. "Умисність, завідомість" прибрати. Але написати: "у випадку технічної помилки передбачити можливість виправити її впродовж якогось терміну".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це може бути.

СЮМАР В.П. Може бути?

КОНДРАТЮК О.К. Два дні давайте.

ЧЕРВАКОВА О.В. Там є далі про технічні помилки.

ОНУФРИК Б.С. Я думаю, що про помилки тут взагалі не треба говорити, бо це якось несерйозно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Але я абсолютно згодна з паном Богданом, що помилки в цих речах у власності, якщо він є власником, ну даруйте мені…

СЮМАР В.П. Ну, можуть  бути технічні помилки…

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Технічні помилки навіть у Бюджетному кодексі є. Іноді такі помилки, що просто навіть не знаєш, що з ними робити.

ІЗ ЗАЛУ. Буває й таке.

СЮМАР В.П. Я пропоную компромісний варіант. "У випадку технічних помилок суб'єкт інформаційної діяльності має право виправити їх упродовж певного часу" – скільки у нас там? Два тижні? Ми по терміну будемо визначатися. Приведемо це у відповідність. Добре? Зазначимо термін.

Таку пропозицію пропоную проголосувати. Хто за?

КОНДРАТЮК О.К.  А як щодо "завідомо"?

СЮМАР В.П. Це забираємо, "суб'єкт" лишаємо. І у випадку технічної помилки суб'єкт отримує право виправити цю помилку для надання організації.

ОПАНАСЕНКО О.В. А якщо повторна помилка?

ІЗ ЗАЛУ. Не доводьте до абсурду.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну зачекайте. Буде постійно, по 25 разів на рік…

АБДУЛЛІН О.Р.  "Завідомо неправдива інформація" – це юридичний термін. Чому ви?

СЮМАР В.П. Ні, ні. У нас якраз практика судова доводить, що завідомість довести практично нереально. І це було в багатьох законодавствах.

Колеги, давайте з цією поправкою, ми з вами її випишемо так, щоб воно було зрозуміло і передбачало.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я пропоную тоді голосувати, з тим щоб технічні речі можна було прибрати. За це - хто за? Дев’ять. Проти. Утримався - один. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Утримався.

СЮМАР В.П. 47 і 48 поправки. 47-а – частково врахована відповідно. Рішення прийнято одноголосно. 

48-у пропоную відхилити. Хто за? Дев’ять.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я утримався.

СЮМАР В.П. 49. Поправка подана з порушенням строків. Пропоную відхилити. Хто за?

КОНДРАТЮК О.К. Це чия?

СЮМАР В.П. Шинькович.

Поправка 50, Мороко. Знову хочу у нас вилучити…

ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція відхилити.

СЮМАР В.П. Так. Відхилити. Хто за? Є.

51. Кондратюк.

"Інформацію про учасника, що володіє істотною участю та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) у телерадіоорганізації та провайдера програмної послуги". Тут є певне звуження. Пані Олено, аргументуйте.

КОНДРАТЮК О.К. Тільки юридично прописано, як юристи прописували, щоб воно мало більшу чіткість. Це тільки до абзацу, наскільки я розумію, абзацу 5-го. Це тільки як юридичний опис інформації про учасника, що володіє, не більше не менше..

СЮМАР В.П. У Княжицького було про контролерів-фізичних осіб, я вже не пам'ятаю, що ми там прийняли минулого разу, щоб ми відповідно могли це мати.

КОНДРАТЮК О.К. Ми мусимо корегувати тоді з тим, що було прийнято.

СЮМАР В.П. Добре. Тоді давайте частково враховуємо, а там подивимось, що у нас було прийнято перед цим. Хто за? Є. ми врахували поправки, але так, як ми прийняли у відповідності сфері.

52 поправка. Ми її частково враховуємо. Одноголосно.

53, Ільюк. Дуже довга, пропоную відхилити. Одноголосно.

55-та або 54-та. Сюмар. "Інформація про кінцевого бенефіціарного власника, а за їх відсутності про всіх власників та учасників телерадіоорганізації і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Подожди, еще 54-я Кондратюк.

СЮМАР В.П. Я вибачаюсь, можливо, я її просто не побачила.

54-та. Абзац восьмий. Щодо юридичних осіб. Що треба надавати в контексті юридичних осіб. Олена Кондратюк пропонує "дані про найменування юридичних осіб, країну, в якій ця юридична особа є резидентом, ідентифікаційний код юридичної особи, місце реєстрації юридичної особи". А ми ще пропонували в діючому тексті закону "реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності" –фактично ви  виключає цю позицію.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що можна виключити це.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція схвалити поправку. Хороша поправка.

СЮМАР В.П. Добре. Хто за? Одноголосно.

Наступна "про кінцевого бенефіціарного власника". Що має бути за інформація. 55-та. "За їх відсутності про всіх власників".

Хто писав? Аня, поясніть, будь ласка?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо телерадіоорганізація пише, що ми не маємо кінцевих бенефіціарів відповідно до законів, який нещодавно вступив в силу. Відповідно в такому випадку ми пропонуємо, щоби подавалась інформація про всіх учасників і власників-акціонерів, які є відповідно полем цього власності. Щоб цим правом не зловживали, щоб телерадіоорганізації не вийшли так, що в жодній телерадіоорганізації немає кінцевих бенефіціарів.

КОНДРАТЮК О.К. Тут трошки інше: яким чином майновий стан учасників і їх місце проживання може вплинути на їх можливість контролю і так далі? Тобто тут щось таке.

ОНУФРИК Б.С. Яким чином Закон про корупцію сюди тулиться?

СЮМАР В.П.  Мабуть ви не ту поправку прокоментували.

ІЗ ЗАЛУ. Я коментую поправку, яка всередині. "А за їх відсутності про всіх власників та учасників телерадіоорганізації.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Тобто фактично ідеться про те, який формат декларації буде надаватися Нацраді. Так? Чи ми вимагаємо від власників телерадіокомпаній і провайдерів надавати також декларації такі, як ми з вами подаємо?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це неможливо. Ні.

ОНУФРИК Б.С. На якій підставі? Я приватна особа, а ви мене хочете зобов'язати, щоб я звітувати як держслужбовець. Він нерезидент. Цього не можна робити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він нерезидент взагалі.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. На якій підставі? Коли ми говоримо про дух закону, який зобов'язує подавати державних службовців декларації, полягає в тому, що ми як платники податків маємо дивитися на те, звідки в людини ці гроші. Якщо він живе на державну зарплатню, то звідки у нього там, наприклад, чотири будинки.

ОНУФРИК Б.С. Все зрозуміло. Відхилити.

СЮМАР В.П. Добре. Хто за підтримку? Я підтримую. Хто за відхилення? Шість. Утримався - один.

ОНУФРИК Б.С. Ми відхилили цю поправку.

СЮМАР В.П.  Відхилили. Добре.

Далі. Княжицького 56 поправка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Даною поправкою пропонується подавати "копії документів про фінансовий стан власника надаються на запит Нацради або у випадку, якщо того вимагатимуть умови конкурсу". Пов'язано з тим, що Нацраді об'єктивно не потрібно досліджувати декларації власника кожного заявника,  оскільки в іншому випадку вона лише цим і буде займатися.

Тобто Нацрада, якщо її цікавить, якщо у неї є сумніви, може вимагати ці документи. "Перелік документів, якими підтверджується фінансовий стан, наведений в частині 5-ій цієї статті". Це далі ми будемо про це говорити. "Пропонується надати Нацраді право вимагати від заявників копії правочинів, на підставі яких власники чи бенефіціари набули права". 

Тобто якщо хтось купив акцію чи частку чи змінив, то Нацрада має право просити копію цієї угоди.

ІЗ ЗАЛУ. На жаль, ця поправка призведе до порушення власниками комерційної таємниці.

КОНДРАТЮК О.К. Було б краще, як було у діючому, як воно було, пане Миколо, так треба і лишати.

СЮМАР В.П. Залишити так, як є?

КОНДРАТЮК О.К. В редакції, яка була подана.

ІЗ ЗАЛУ.  У мене таке враження, що ми хочемо знищити індустрію.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р.  Давайте залишимо у тій редакції, як він був.

СЮМАР В.П. Тобто відхилення поправки Княжицького. А що у нас Павленко тут змінити хоче?

ОНУФРИК Б.С. Не вносити. Він хоче виключити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, якщо Нацрада хоче бачити фінансовий стан заявника, це, в принципі, нормальна вимога.

АБДУЛЛІН О.Р.  Нацрада може багато чого хотіти. Це ж орган все?таки не каральний, а регулятивний.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Чекайте, дивіться, про що йдеться. От ми будемо розглядати ситуацію з газетою "Вести". Ясно, що це не стосується дії цього закону, але ми чудово розуміємо, що якщо видавець заявляє, що він видає цю газету сам, то йдеться про те, що покажи, що ти маєш за що її видавати. От буквально про це.

АБДУЛЛІН О.Р.  От нехай прокуратура. А ми навіщо? Ми Комітет з питань свободи слова.

ОНУФРИК Б.С.  Ми маємо знімати регулятори…

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут питання не в тому. Питання в тому, що газета регулюється абсолютно іншим законом і частотний ресурс, він обмежений. І тому ми тут застосовуємо абсолютно  інші правила.

ОНУФРИК Б.С.  Газети – це ще  третя сфера…

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, а газети – це інша сфера.

АБДУЛЛІН О.Р.  Тут питання не в тому, що це? Яке це ЗМІ? Питання в тому, що ми на себе натягаємо і на Нацраду функції, які не притаманні. Є прокуратура. Якщо до газети "Вести" є претензії, нехай прокуратура, податкова перевірить. А ми тільки маємо подивитись, що їх перевіряють не за те, що вони свободу слова пропагують, а що вони війну пропагують. От тут наше бачення.

І тому я вважаю, що ми вже перетягуємо. Ми кажемо, що  і так їм треба ще людей додати, а коли вони ще почнуть податкові декларації перевіряти, то тоді  я не знаю, яка кількість має бути там людей.

СЮМАР В.П.   Ваша думка зрозуміла.

КОНДРАТЮК О.К. Питання є до регулювання якраз фінансової прозорості ЗМІ. Тобто це трішки інше.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На конкурс подаються бізнес-план. Коли подаються бізнес-плани, то Нацрада повинна мати змогу запросити фінансовий стан тих, хто бере участь у конкурсі на частоти. Ви це чудово розумієте.

ОНУФРИК Б.С. Нацраді надається підтвердження фінансових можливостей.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я про це й кажу.

АБДУЛЛІН О.Р.  Але не звіт.

ОНУФРИК Б.С. Тобто тут інша історія. Ми маємо боротися за те, щоб телерадіоорганізаціям жилося легше.

СЮМАР В.П. Пропоную тоді відхилити. Хто за. Шість. Хто проти? Два. Дмитро утримався. Два утрималось. Відповідно поправка відхилена.

57-ма поправка Павленка.

Юрію Олексійовичу, ви будете обґрунтовувати?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, ми скажемо. Ні, не знімаю.

ІЗ ЗАЛУ.  "Відповідно подавати відомості з приводу декларації про майно до Нацради, зобов'язання фінансового характеру" в майбутньому законопроекті згадується з приводу того, що дані документи мають бути легалізовані та нотаріально засвідчені. В випадку, якщо країна не передбачає подання таких декларацій, то телерадіоорганізації фактично стануть заручниками такої ситуації. Вони не зможемо подати такі документи…

ІЗ ЗАЛУ. Це зняли.

СЮМАР В.П.  Можемо тоді відхиляти поправку? Ми це зняли.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я за те, щоб оцей перелік "та відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансові" – виключити.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Колеги, наступна поправка Кондратюк вирішує всі ці питання. Подивіться, 58-ма.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, як це відбувається в банках. Якщо зареєстрована на Кіпрі і якщо ми цей дозвіл залишили, то нам будуть показувати "девілопулусів" кінцевими власниками – без декларації. Якщо ми просимо декларацію, то тоді у них немає мандату від "тракстіз" ці декларації надавати – і це єдиний спосіб довести прозорість.

Інша справа, що можливо, якщо ви хочете піти на компроміс, це треба зробити не за умовчанням, але залишити право: "Нацрада має право вимагати такі документи". Тобто не всі зобов'язані його подавати, а Нацрада, якщо у неї є сумніви.

ОНУФРИК Б.С.  Це правильно, це компроміс.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправку Павленка частково. "Нацрада має право  вимагати" і додати туди. Не "зобов'язаний надати", а "Нацрада має право".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Погоджуюсь.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ.  Але якщо організація не надасть? Тобто немає санкцій за те, що не надасть. Я не хочу вам надавати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Санкції є. Тоді Нацрада не вважає це прозорістю.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Є країни, де це не передбачено. Тобто такого документу просто немає.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Я розумію. В деяких країнах це називається, насправді, не деклараціями. Можливо просто "інформацію щодо".

ОНУФРИК Б.С. Там і написано "інформацію про кінцевого бенефіціара".

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. У Кондратюк, подивіться.

АБДУЛЛІН О.Р.  Є 58 пункт Кондратюк. Там повністю викладено в нормальному руслі.

ЧЕРВАКОВА О.В. У Кондратюк виписано все!

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …Тому я пропоную частково врахувати поправку Павленка. "Нацрада має право  вимагати декларації про майно, доходи, витрати зобов'язання фінансового характеру". Якщо у неї є сумніви.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. Я знову повернуть про те, в принципі, що питання довіряти поданим документам чи ні буде в силах Національної ради. Історія з деклараціями втикається в те, що хтось як власник бізнесу має активи, які він не тримає в обороті, а хтось всі свої активи тримає в обороті. І в декларації у нього особливих активів більш ніж у середньостатистичного юриста європейської країни може і не бути: машина, дім середнього розміру – просто у нього немає зазначених. Не у всіх країнах зазначаються корпоративні права телекомпанії.

СЮМАР В.П. Колеги, от мені здається, що ми зараз дискутуємо про те, про що взагалі не треба дискутувати. Тому що, дійсно, якщо ми хочемо за законом, ми ж яку логіку продумали, коли працювали в робочій групі. В робочій групі ми говорили про те, що прозорість, це коли. Колега, я хочу, щоб ви почули!

Ми в робочій групі над цим якраз дискутували. І це  ж дуже просто. От взяла телерадіокомпанія, опублікувала на сайті і подала в Нацраду, хто контролює роботу телерадіоорганізації. Так? З іншого боку, як це перевірити? В декларації цієї людини так само вказано, що він володіє 20-30 відсотків. Когда это сходится.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ну це коли він заповнює декларацію. А якщо він не державний службовець?

СЮМАР В.П.  Але тут, якщо відкритий банківський рахунок, ти мусиш заповнити. Давайте тут.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це якраз Нацрада і вимагає цього. Може мати право вимагати ці документи.

СЮМАР В.П.  Тому це зрозуміло. А інакше коли це – це зовсім не зрозуміло. От в цьому логіка, насправді. І це є дуже проста схема, яка реально працює, якщо ми лишаємо декларації. Якщо ми їх прибираємо – схема взагалі не працює. Тому що зову-таки і "Девілопулуси", і "Васі", і все на світі.

ІЗ ЗАЛУ. Само слово "декларація" заменить на какое-то другое?

СЮМАР В.П.  Какое другое?

АБДУЛЛІН О.Р. Чекайте, це про прозорість ЗМІ чи закон, як вони заробили перший мільйон? Ми вже починаємо.

СЮМАР В.П.  Ні. Там не іде про гроші. Там йдеться тільки про те. Давайте, послухайте, колеги.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ми показали власника, вони опублікували його. Чому він має ще десь заповнювати декларацію, власник?

СЮМАР В.П.  Тому що він повинен показати, що він є власником в цій декларації.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Пропоную погодитися на компроміс Княжицького. За певних умов, коли є у нас сумніви, коли є звернення до  національної ради когось, на підставі чого Нацрада може здійснити якісь додаткові кроки. Дати їм це право, а не обов'язок мене як власника писати їм ці. У мене є така пропозиція.

СЮМАР В.П. Добре. Якщо тоді виникають питання, вони мають право запитати, чи є в декларації указано це.

ОНУФРИК Б.С. За певних умов. Тобто не в усіх вимагати. Ми маємо допомагати людям працювати, а не заважати їм працювати. Ми ускладнюємо… Насправді суспільство цікавить абсолютно не власність наших телемагнатів. Їх цікавлять зовсім інші речі.

АБДУЛЛІН О.Р. Це цікавить тільки тих, кого ці засоби масової інформації критикують. Бо якщо вони доберуться до кінцевого бенефіціара –  і критикувати не будуть.

ОНУФРИК Б.С. Хочу сказати наступну сентенцію. Настане скоро час, коли власники телекомпаній будуть носити по хатах телевізори, безплатно їх встановлювати і просити, доплачувати, щоб люди дивилися їх. Тому що зараз масово люди відмовляються дивитися телеканали.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправку Павленка прийняти редакційно, надавши право Нацраді вимагати ці документи.

ОНУФРИК Б.С. Да. Я пропоную таке.

СЮМАР В.П.  Давайте послухаємо, що Таня скаже.

ІЗ ЗАЛУ. Дякую дуже. Я просто з практики. Один тільки випадок. Якщо дійсно якась телекомпанія вкаже свого бенефіціарного власника "дурнополіса" якогось, то потім, якщо справжній власник скаже: "Ні, ні, це я кінцевий бенефіціар", – то він якраз у Високому суді Лондона не буде мати доказів того, що він є кінцевим бенефіціаром власників. Бо тоді всі скажуть, що, будь ласка, от з вашого сайту, з сайту Нацради за вашою інформація ось цей "дурнополіс" він і є, а ви тут пан ніхто!  

Тому я не думаю, що телекомпанії будуть настільки ризикувати, що будуть вказувати взагалі якихось невідомих  осіб. Це, знаєте, теж таке.

СЮМАР В.П.  Аргумент ви чули.

ОНУФРИК Б.С. Пропозиція  голосувати.

СЮМАР В.П.  Колеги, пропозиція голосувати. За поправку Павленка з пропозицією, яку озвучив Княжицький, про право Нацради вимагати документи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вимагати документи, декларації.

АБДУЛЛІН О.Р.  Це різні речі. Документи  чи декларації?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте. "Надати Нацраді право вимагати відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру обґрунтувавши причини".  Тобто Нацрада повинна обґрунтувати причини, чому вона вимагає ці відомості. Якщо вона каже, що ми не можемо встановити кінцевого власника, тому нам потрібні ці відомості, тоді зобов'язаний подати це.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ.  Дивіться, не завжди декларацію особи заповнюють. Ми же є маленькі, телеорганізацій дуже багато. Якщо він працює на одному місці роботи і за нього сплачують податок його доходів, у нього є якась маленька частка, яка мало коштує, він декларацію не заповнить.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А тут в даному випадку, ну по-перше, якщо у нього така  частка, які нічого не коштує, то Нацрада поставить за сумнів, чи є він реальним власником. По-друге, як сказано в деклараціях: інформація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового  характеру відповідно до декларації. Якщо він її не заповнює, він просто їх надає, тому що її немає. Якщо вона є, він надає інформацію, а не декларацію, так сказано в законі.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ.  Просто відповідно до декларації – це крючечок, щоб насправді сказати, ми вам не дамо, бо я не заповнював декларацію.

АБДУЛЛІН О.Р.  От я ж і кажу, ми вбиваємо маленькі гвіздочки, які похоронять закон. Воно не потрібно!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так яка пропозиція, щоб це залишалося, чи взагалі  вилучити?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні.  Вилучити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От поправка, тоді підтримати повністю поправку.

СЮМАР В.П.  Давайте, голосуємо.

ОНУФРИК Б.С.  Тоді давайте вилучаємо взагалі.

СЮМАР В.П.  Хто за поправку Павленка? В чистом виде.

Хто за поправку Павленка з поправкою Княжицького про можливість Нацради запитувати інформацію про це. Хто за цю поправку? 4. Таким чином жодна поправка не набрала достатньої кількості голосів. Поправка відхилена.

ЧЕРВАКОВА О.В. Далі 58.

ІЗ ЗАЛУ. Де звужено іде.

СЮМАР В.П.  Давайте по черзі.

ІЗ ЗАЛУ. Це неможливо виконати буде.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут якраз ця поправка моя пом'якшувала існуючий варіант.

ОНУФРИК Б.С. Ми лишили найгірший варіант…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. 58-а, Кондратюк. Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, бенефіціарних власників.

АБДУЛЛІН О.Р.  І все, все просто! 58 поправка вирішує всі ці питання спокійно і без будь-яких каральних.

СЮМАР В.П.  Вона говорить про те.

ІЗ ЗАЛУ. Вона не конкретизує. Це добре.

ЛЕЩЕНКО С.А. Ні, почекайте. Ми говоримо по 58-му? В законі сказано, що інформацію про структуру власності телерадіоорганізації за формою, встановленою Нацрадою.

Пропонується забрати слово "за цією формою". Так поправкою пропонується виключити, що "інформацію про структуру власності телерадіоорганізації надається за формою, встановленою Нацрадою".

КОНДРАТЮК О.К. Ти не ту читаєш.

(Загальна дискусія)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Так скажите, что 56-та по-старому. Что ж вы голову морочите?!

АБДУЛЛІН О.Р. Ми би в цій дискусії не були, якби у всіх була однакова табличка!

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це можна враховувати, я не бачу ніяких проблем.

ЧЕРВАКОВА О.В. Все. Враховано.

СЮМАР В.П.  Почекайте.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Все розписали раніше.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все. Я підтримую це.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Чекайте! Я не зовсім зрозуміла. А чому ми тоді скасовуємо? Колеги, не треба брати на себе. Я все контролюю.

Фактично ми хочемо, ось це все, що ми з вами сперечалися до цього по трьох попередніх поправках, нівелювати до одного речення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це правильно. 

Я відразу побачив і зрозумів. Це б скільки часу ми зекономили, Господи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте я вас іще раз закликаю повернутись до цієї пропозиції Павленка і мене особисто.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ми її вже "проїхали".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тоді й цю "проїжджайте".

АБДУЛЛІН О.Р.  А чому це? Не давайте нам поради.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я як автор закону буду вам давати поради.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. Як воно тоді буде читатися? Треба надати тільки інформацію про кінцевого бенефіціара, і все. Крапка.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Якби ми зробили так, як ми пропонували з Павленком, і додали цю твою тоді? Надається лише це, а коли в Нацради є сумніви щодо нього, тоді надається його інформація про майно, Нацрада має право запитати. От так би було. А так ми фактично вихолощуємо.

ІЗ ЗАЛУ.  Приймаємо тоді пропозиції Опозиційного блоку.

 ІЗ ЗАЛУ. Вот это неожиданность!

(Сміх у залі)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Коллеги! В первой части у нас идет терминология, что такое "конечный бенефициар", а потом мы раскрываем, что мы должны о нем подать. Здесь вообще давайте не путать вещи. То есть, в этой поправке мы раскрываем терминологию, что это и кто это, какое влияние оказывает и так далее.

ІЗ ЗАЛУ. Хто ми і куди йдемо? (Сміх у залі).

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Но не говорит о том, что какие-то паспортные данные или что-либо он должен подать. Четкий перечень информации, которая подается в Нацраду, это как раз 46-й пункт. А в данном случае вы сокращаете. То есть, достаточно подать фамилию в Нацраду, и все. Там нет обязательств по даче паспортов и других данных по нему.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р.  Структура власності є. Ми його проголосували.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Іро.

ГАНДЗЮК І.Б. Я тільки хочу звернути увагу народних депутатів, що зараз іде мова, які саме відомості повинна містити інформація про структуру власності. І вийде норма закону, що інформація про структуру власності повинна містити інформацію про кінцевого бенефіціара. Тоді як у чинній нормі закону ідеться не тільки про кінцевого бенефіціара, а й про кінцевого бенефіціара-засновника. Тобто у чинній редакції іде мова про повний ланцюг…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я згодна, що це скорочення, я згодна з тим, що ми сьогодні почали розгляд з тим, що обов'язково треба вказувати  і паспортні дані, і  реєстраційний номер.

АБДУЛЛІН О.Р.  Так воно вписано.

СЮМАР В.П.  Ні. Олександре Рафкатовичу, я вам ще раз кажу, що ми пропонуємо ось цей номер 46-й, цю позицію, викласти тільки в одному пункті, без жодної розшифровки. А ми, от Ольга читала рекомендації Ради Європи, які категорично протилежні цьому, де максимальна деталізація пропонується.

АБДУЛЛІН О.Р.  46-й – це мається на увазі пункт діючого закону. Пункт 46-й, а поправка 58.

СЮМАР В.П. Колеги! Я ставлю на голосування. Хто за цю поправку?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я просто хочу найти, где это мы уже проходили.

СЮМАР В.П. Мы этого не проходили, тому що цю позицію ми почали розглядати тільки зараз. Мова йде про 46-й пункт.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги! У нас попереду 100 поправок, я вас Христом-богом молю.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги! Я ставлю на голосування поправку 58 депутата Кондратюк. Хто за? Чотири. Хто за відхилення? Одноголосно.

Так, 59 поправка. Абзац десятий підпункту 4 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: "Інформацію про структуру власності телерадіоорганізації за формою, встановленою Національною радою."  Кондратюк пропонує відмінити "формою, встановленою Нацрадою". А Червакова в поправці номер 60 пропонує "інформацію про структуру власності заявника, афілійованих  та пов'язаних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб-власників істотної участі цієї телерадіоорганізації, осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в телерадіоорганізації, афілійованих осіб засновника, а також пов'язаних з телерадіоорганізацією осіб".

Так, тобто фактично обидві поправки пропонують прибрати форму Нацради, тільки у Червакової  більш деталізовано, що залишається, якщо прибирається встановлена форма Нацрадою. Я, в принципі, готова 60-у підтримати. Я пропоную тоді 59 поправку відхилити, а 60 поправку прийняти. "Форма Нацрадою" прибирається. Є згода?

Хто за відхилення 59 поправки? Одноголосно. І хто за підтримку 60 поправки Червакової? 

ІЗ ЗАЛУ. Я утримався.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Червакова прийнята, так?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь. Якби ми взяли і сказали "за формою" і те, що в Червакової, воно би було нормально.

СЮМАР В.П. Ну, ми вже пройшли.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте повернемося.

ЧЕРВАКОВА О.В. Має містити вичерпний перелік.

СЮМАР В.П. О'кей. Повертаємося. Хто за повернення? Є. Повернулися. Значить, пропоную тоді викласти поправку Червакової в такій редакції: "Інформацію про структуру власності … за формою, встановленою Національною радою, яка має вміщувати вичерпний перелік". "Інформацію про структуру власності афілійованих та пов'язаних…" і далі по тексту. Так?

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

ФІЩУК У.Ю. Структура власності, вона у кожного окрема. Вона різна. Форму неможливо встановити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас там буде написано: "афілійовані особи" – і ставимо двокрапку.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Все, прийнято. Всі за це?

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

СЮМАР В.П. Хто за поправку 60 щоб врахувати частково? Прийнято одноголосно.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Колеги, поїхали далі. 61 поправка. Депутат Княжицький.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я взяв форму Нацкомісії з цінних паперів. Тут, в принципі, написано все те саме, тільки узгоджено з документами Комісії з цінних паперів.

СЮМАР В.П. Є поправка Кондратюк так само. "Документи, подані Національній раді щодо засновників-іноземних юридичних осіб, мають бути належним чином засвідчені".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто в законі не сказано, що таке "належним чином засвідчені".

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. У поправці Княжицького це записано: "У відповідності до українського законодавства". "Документи щодо іноземних юридичних осіб… мають подаватись до Національної ради з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально. Документи, що видані органом іноземної держави, мають бути засвідчені нотаріально за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами…".

КОНДРАТЮК О.К. Легалізація замінює нотаріальне посвідчення, а деякі документи не можуть бути посвідчені нотаріально.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут і сказано: "Якщо це не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою". Це так, як в Комісії по цінних паперах. Там, де немає, там немає.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Є належним чином засвідчене.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А що таке "належним чином"?

КОНДРАТЮК О.К. Оформлені належним чином, відповідно до законів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Все прописано в рекомендаціях Міністерства юстиції.

ОНУФРИК Б.С.  Так. Є пропозиція голосувати поправку Княжицького.

СЮМАР В.П. Хто за поправку Княжицького? Шість. Хто проти. Два. Так, 62-га поправка Кондратюк. Хто за? Все. Відповідно прийнята поправка Княжицького.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  А ще є поправка Шиньковича.

СЮМАР В.П. Так, поправка Шиньковича. Там трішки більше деталізації. Пропонується відхилити. Хто за?

АБДУЛЛІН О.Р.  Почекайте, кажуть, що вона краща ніж те, що ми проголосували.

ІЗ ЗАЛУ. Вона враховує: "Належним чином засвідчені, якщо чинні міжнародні договори не передбачають інше".

ОНУФРИК Б.С.  Ну так ми ж за це проголосували.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте частково врахуємо.

СЮМАР В.П.  Хто за те, щоб 63 частково врахувати? Одноголосно.

64 поправка – я пропоную виключити пункт, що Національна рада має право вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Бо там частина третя і частина сьома, вони між собою не зовсім узгоджуються. І тому ми залишили, по-моєму, третя, а це сьома.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  При цьому я свою поправку через одну знімаю на користь цієї поправки.

(Сміх у залі)

ОНУФРИК Б.С. 66 поправка виключена, помітьте, будь ласка.

Чекайте, ми 64 поправку голосуємо, відхиляємо?

ІЗ ЗАЛУ. Так, так. Відхиляємо.

СЮМАР В.П. 65 поправка. "Заявник має право на виправлення недоліків у поданих документах у термін 30 днів у разі повернення йому Національною радою документів з мотивів неповноти, невідповідності вимогам цього Закону".

ІЗ ЗАЛУ.  Це те саме.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це означає, що не Нацрада має право вимагати, а заявник має право виправляти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Колеги, наступна поправка моя.

Значить, доповнити, де "Національна рада має право…",  після слів "…у поданих документах" доповнити таким текстом: "Про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніше ніж на третій день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявнику надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів від дати отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути продовженим Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявнику для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу (продовження) ліцензії зупиняється. Крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А здесь же нет срока. То есть, не меньше, но и больше нет.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Дуже проста логіка: всі решта поправок знімаються, тому що фактично ми кажемо, що не Національна рада має вимагати, а що сам заявник має право виправити свої помилки. Про це йдеться.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Хочу дещо зауважити. Я просто дивлюся цей документ і я розумію, як це відбувається. От припустимо, якась старенька організація, заснована Бог знає коли, і ніби юристи пропустили, допустимо, відсутність редакційного статуту. Фактично ми позбавляємо права виправити цю помилку.

СЮМАР В.П.   Ми самі повинні бути зацікавлені.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Я розумію, але тоді ми повинні відмовляти у продовженні ліцензії також. Ми так зараз просимо: "Товариші, у вас там є помилка, ви виправіть, поки у вас є час"…

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут якраз, у моїй поправці, тому й кажеться, що якщо Нацрада бачить, що десь є помилка, вона вмотивовано звертається до заявника і каже, що вона не відмовляє просто так, а каже: "Вибачте, тут є помилка, надайте документи".

ІЗ ЗАЛУ. Якщо зобов'язана, то це означає, що Нацрада, у разі виявлення таких помилок, зобов'язана надати термін.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, колеги, це йде для захисту заявника. Ми якраз і кажемо, що якщо Нацрада щось виявила, вона не мовчить і відмовляє, а пише запит. А якщо заявник не встигає, він звертається до Нацради і вони це продовжують до тридцяти днів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тоді давайте враховувати, що заявник має право, а Нацрада зобов'язана.

СЮМАР В.П. Давайте. Тоді пропоную так, мою відхиляти поправку, Павленка відхиляти, поправку Мороко відхиляти. Червакову частково врахувати, Княжицького – частково. Є згода? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Дякую.

ФІЩУК У.Ю. Потрібен більший термін.

СЮМАР В.П. Наскільки більший термін?

ФІЩУК У.Ю. 10 днів принаймні. Ми не встигаємо.

СЮМАР В.П. В термін 10 днів, запишіть, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ.  Та це мало. 14 днів. Це ви звертаєтеся.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так, поправку Мороко ми відхилили, колеги, я про це оголосила.

69 поправка: "Другий абзац частини п'ятої після слів "зокрема акціонерами" доповнити словами "а також юридичних осіб, які входять до структури власності заявника". Княжицький нам тут пропонує щось дуже багато знову.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Воно стосується того самого попереднього пункту, тому ми можемо його теж редакційно врахувати в попередній пункт. Що якщо невчасно виконаний запит або компанія його  не виконала, то наступають санкції. От про що тут мова йде. Тобто об'єднуємо з  попереднім пунктом.

ІЗ ЗАЛУ. Отже, враховано?

СЮМАР В.П. Добре. Хто за те, щоб врахувати, об'єднавши з попереднім пунктом? Є. Рішення прийнято.

Так, 70 поправка Кондратюк. Редакція така: "Національна рада у разі подання неповного пакета документів чи їх невідповідності вимогам цього Закону або якщо подані документи містять недостовірну інформацію чи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника ухвалює рішення про повернення йому документів без розгляду".

Кондратюк пропонує: "Відповідне рішення має містити передбачені цією частиною статті 24 Закону мотиви…". І "після усунення зазначених в рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів, виправлені документи протягом десяти днів можуть вони переподати".

Княжицький – доповнити таким текстом: "в тому числі невиконання або невчасного виконання заявником запиту".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це якраз те, що ми проголосували.

ПАВЛЕНКО Ю.О.   Тут просто що виникло? От 62 моя поправка – по старому проекту із 72-ю, тобто там вилучалося, а тут деталізовувалось. Тут насправді, якщо ви подивитесь цю поправку мою, я постарався максимально деталізувати оцей процес, який ми трішки завели в таку дивну редакцію, яка у нас вийшла.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вийшла нормальна редакція. Якщо є помилка, Нацрада звертається до заявника, дається термін - один, другий – продовжує, а тоді, враховуючи поправку Кондратюк, якщо в чомусь відмовляє, то має мотивовано дати відмову, а  не просто так відмовити.

СЮМАР В.П. Пропоную поправку Кондратюк підтримати, а всі решту відхилити.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  А всі решта, вони в принципі частково враховані.

ІЗ ЗАЛУ.  Я згодна.

СЮМАР В.П. Хто за підтримку поправки Кондратюк з частковим врахуванням інших? Все, є. Ми пройшли 70, 71, 72 поправки.

73 поправка. Червакова.

КОНДРАТЮК О.К.  Вона частково врахована.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Є аналогічною до Кондратюк.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Моя наступна - так само ми частково врахували.

СЮМАР В.П. Значить, частково врахували ми 73, 74 поправки. 75 – врахувати частково.

ІЗ ЗАЛУ. Ми можемо це провести одним голосуванням?

(Сміх у залі)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Поправка  Мороко частково врахована.

Так. І йому приємно буде.

СЮМАР В.П. Значить, до 75-ї ми частково врахували.

76 поправка. Абзац другий підпункту 5 пункту 1 Розділу І проекту виключити.

КОНДРАТЮК О.К. Ярославе, що ми виключаємо?

(Загальна дискусія)

ДЕРКАЧ Я. Ця поправка відповідно до висновків Експертного управління. І вона от повторюється, п'ять людей подали одну і ту ж поправку. Тому пропоную врахувати оптом.

ІЗ ЗАЛУ. В частині чотирнадцятій виключаються положення, які говорять про підтвердження цих відповідних даних офіційними моніторингами Національної ради за останні дванадцять місяців до дати оголошення відповідного конкурсу.

ФІЩУК У.Ю. Дозвольте сказати. Тут насправді два моменти. Не може бути моніторингу. Тому що вона не здійснює діяльність телерадіоорганізації. Тобто це дискредитує і не дає можливості…

ОНУФРИК Б.С.  Тобто ми  враховуємо? Так? Всі поправки приймаємо?

СЮМАР В.П.  Яка у нас тут логіка, ще раз сформулюємо? 

КОНДРАТЮК О.К. Ярославе, сформулюйте для Яни логіку.

ДЕРКАЧ Я.  Абзац другий, де ми доповнюємо частину чотирнадцяту, там ми додаємо слова – "що підтверджується даними офіційних моніторингів", ми це вилучаємо, цієї зміни немає.

СЮМАР В.П. Все, щоб не створювати нерівні умови. Зрозуміло? Враховуємо. Все. Тоді хто за це, пропоную голосувати. Є. Рішення  прийнято. Прийняті у нас поправки 77, 78, 79.

Поправка 80 депутата Мороко.

АБДУЛЛІН О.Р.  Я считаю, что мы ее учли.

СЮМАР В.П. Частково прийнято. 

Поправка 82 Левченка. «Дотримувалась порядку подання заяви про видачу ліцензії». Пропозиція – відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую.

83 - Кондратюк. «Не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників». А було – про всіх пов’язаних осіб та про структуру власності. А навіщо звужувати?

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Ярославе.

ДЕРКАЧ Я. Тому що завдання нашого законопроекту полягає в тому, щоб відкривати тих осіб, які контролюють, а не пов’язаних осіб, тому що у нас там було, що не тільки телерадіоорганізацій.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, а якщо ми врахували поправку, що заборона володіти Президентом, посадовим особам і пов’язаним особам, то тоді пов’язаних осіб прийдеться залишати.

ОНУФРИК Б.С.  Тоді прийдеться повернутись до цієї поправки і зняти.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Ні, не можна.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Пропонується відхилити поправку 83. Хто за? Дякую.

Поправка 84 Мороко.

АБДУЛЛІН О.Р.  Можно говорить, что она частично учтена.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дуже коректна. Ну, зараз сім років, а там протягом одного року.

СЮМАР В.П. Він пропонує тільки один рік утриматись від порушення закону.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Якщо зараз порушення, то воно висить сім років на організацію.

АБДУЛЛІН О.Р.  …Люди не успевают менять нарушения.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Рік – і зняли.

СЮМАР В.П. Протягом одного року до дати подання заяви не допускала порушень вимог цього  Закону.

ІЗ ЗАЛУ. Це ж попередження, воно за рік згорає.

АБДУЛЛІН О.Р.  Абсолютно логічно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо за рік вони не повторили порушення, воно автоматично згорає.

ІЗ ЗАЛУ. А як зі збільшенням порушень. Вони висять сім років?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так.

ІЗ ЗАЛУ. Хай тоді висять.

ОНУФРИК Б.С.  Ні, вони не висять. Нацрада знімає порушення.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р.  Це хороша поправка. Якщо Нацрада погоджується.

СЮМАР В.П. Не заперечуєте? Враховуємо поправку Мороко.

(Загальна дискусія)

ФІЩУК У.Ю. …А календарний рік  ми визначаємо чи від звіту до звіту?

СЮМАР В.П. Давайте частково. Тут ще є поправка Шиньковича та Ленського. Тобто частково враховуємо ці поправки.

АБДУЛЛІН О.Р.  І робимо від звіту до звіту.

СЮМАР В.П. Абсолютно.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Чекайте, від часу, коли визначили порушення, бо це не тільки коли звіту. Хтось змінив власника, він не чекає звіту, а зразу подає цю інформацію.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Логіка так і говорить, що протягом одного року. От було порушення і від цього порушення протягом одного року. Тут не треба шукати календарних років. Це рік від порушення.

СЮМАР В.П. Частково враховані 85,86 поправки.

ІЗ ЗАЛУ. Єдине, що ми просили врахувати, то це пункти редакційно змінити з "г" на "ґ", тому що "г" в законі це суспільне мовлення. 

СЮМАР В.П. Добре, це редакційні речі.

87 поправка. Абзаци п’ятий, шостий підпункту 5 пункту 1 Розділу І виключити. У 88 поправці Павленко теж пропонує щось виключити.

КОНДРАТЮК О.К. Це важлива норма, оскільки ми вважаємо, що зміна програмної концепції мовлення не має ніякого відношення до прозорості власності. Все, що стосується зміни програмної концепції мовлення, повинні регулюватись  Законом  про аудіо та медіовізуальні послуги. Для мене це принципова поправка, я би просила її врахувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я тут повністю погоджуюсь. Голосуємо. Є.

ОНУФРИК Б.С. І я погоджуюсь.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо дозволите. Є наступна 89 поправка моя, яка говорить про наступне: «телерадіоорганізація-переможець впродовж п’яти років з моменту отримання ліцензії не може змінювати програмну концепцію мовлення в частині визначеного рішенням про видачу ліцензії формату мовлення. Заява про внесення відповідних змін до ліцензії, подана до Національної ради до завершення відповідного строку, залишається без розгляду.»

Про що іде мова? А мова іде про те, що подається компанія на дитячий канал, через два місяці перепродає частоту і запускає еротичний канал, а вона отримала всі привілеї як дитячий канал. Очевидно, коли ми говоримо про саму програмну концепцію, де фільм додали на годину більше або серіал, питань немає.

Тому в моїй поправці сказано, що відповідно до визначеного рішенням про видачу ліцензії формату мовлення.

СЮМАР В.П. Більше того, є поправка 90 Червакової, яка мені подобається: «телерадіоорганізація-переможець впродовж п’яти років з моменту отримання ліцензії не може зменшувати частку соціально важливих програм (інформаційних, соціально-політичних, дитячих тощо), які зазначались в поданій ним заяві на отримання ліцензії».  

ЧЕРВАКОВА О.В. Якщо ми говоримо про те, що маємо на увазі інформаційне мовлення, соціально важливі програми, то давайте так і напишемо, а програмна концепція може трактуватись ким завгодно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я не проти поправки Червакової.

СЮМАР В.П. Добре.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, взагалі-то ці поправки мають стосуватись не цього закону. От в чому проблема. Тому що ми говоримо про зовсім різні речі, це жодного стосунку до власності не має.

СЮМАР В.П.  Дивіться, поправка є важлива, вона не має стосунку, я з вами згодна. Але оскільки ми виходимо з філософії закону, що медіа є соціально відповідальним бізнесом і тому має бути забезпечена прозорість, я бачу сенс врахувати 90 поправку Червакової.

АБДУЛЛІН О.Р.  Вона має бути виключена з цього закону, вона не має відношення до закону.

ПАВЛЕНКО Ю.О. До речі, про це ГНЕУ каже.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не проти виключення цієї поправки. Але ми сюди внесли, наприклад, і за такою ж логікою і провайдери мають бути, тому що ми регулюємо прозорість медіавласності.

СЮМАР В.П. Провайдери зараз більше власності мають і більше заробляють грошей, ніж телеканали.

АБДУЛЛІН О.Р.  Провайдер має бути тут.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно. Тоді і це залишайте.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ні.  А причому це до прозорості?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А причому провайдери до прозорості? Причому місцева кабельна мережа у маленькому містечку Бердичеві до прозорості медіа-власності, якщо у неї немає своїх каналів, а вона надає інтернет-послуги?

 ОНУФРИК Б.С. Є компроміс. Давайте проголосуємо поправку Червакової.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Давайте рейтинговим голосуванням. Хто за поправку Кондратюк? Хто за поправку Червакової? "За" 6. Поправка Червакової прийнято.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хоча моя поправка була лояльнішою, ніж поправка Червакової.

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре, я відкликаю свою поправку.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. До мене говорилось про формат. А формат - це може бути, що одних програм більше або менше, але це дитячий канал – формат, а там вже всередині роби що хочеш. А тут вже конкретно вводиться, щоб зменшувати частку інформаційних програм.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Давайте виключимо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Все. Давайте поправку Кондратюк. Я знімаю свою поправку.

СЮМАР В.П. Хто за врахування поправки 87 Кондратюк, 88 Павленка і за відхилення всіх решти поправок, прошу голосувати. Є.

94 поправка.

ІЗ ЗАЛУ. А перед цим поправки?

СЮМАР В.П. Ми всі відхилили. Ідемо далі.

94 поправка Кондратюк. Що ми тут виключаємо?

Дивіться, є дві логіки. Перша логіка, що ми не регулюємо цим законом нічого, що стосується зміни всіляких там ліцензій, ми це все прийняли в поправці Кондратюк. Все решта: абзаци, які там щось додають, щось регулюють, то ми це все відхиляємо.

АБДУЛЛІН О.Р.  Частково ми врахували це.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. У нас в чинному законі  іде інформація про власників та співвласників. Текстом законопроекту пропонується слова «власників і співвласників» замінити на «кінцевих бенефіціарних власників».  

(Шум у залі)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ліцензія змінюється тільки,  коли  бенефіціар. Це дає бенефіціару свободу і весь час дає до Нацради документи, що він той самий і ліцензія не змінюється.

СЮМАР В.П. Приймаємо поправку Кондратюк?

ОПАНАСЕНКО О.В.  Навпаки, залишаємо як було. Залишаємо?

ІЗ ЗАЛУ. Навіщо ліцензію визначати, якщо вона вже зазначена в двох місцях.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ліцензія видається телеканалу на мовлення, а не власнику на мовлення і відповідно ліцензія не може видаватись людині.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. В Єдиному державному реєстрі юридичних  осіб  по кожній юридичній особі є зазначений кінцевий бенефіціарний власник.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо чесно, то для мене це не принципове питання.

ІЗ ЗАЛУ. Я хочу зауважити, що не можна прийняти поправку пані Кондратюк, оскільки це діючі норми закону. Якщо ми виключимо і не будемо вносити в неї зміни, то буде іти мова, що ліцензія повинна містити відомості про власників та співвласників. а в нас буде впровадитись поняття «кінцевих бенефіціарних власників». Тобто незрозуміло про якого власника тут повинна міститись інформація та ліцензія.

СЮМАР В.П. Давайте приведемо в законі це у відповідність. Питання філософське: в ліцензії має бути вказаний кінцевий бенефіціар (прізвище) чи не повинен бути вказаний?

АБДУЛЛІН О.Р.  А якщо він змінився, то що, ліцензію треба забирати?

ОНУФРИК Б.С. Справа в тому, що ліцензії видаються на підставі якогось закону – а саме на підставі Закону про Національну раду, телебачення і радіомовлення. Там передбачені вимоги до ліцензії. Це означає, що ми зараз маємо змінювати там закон цим законом.

ІЗ ЗАЛУ. Ні. Ми вносимо зміни до кількох законів.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це і є закон про зміни до того закону.

ОНУФРИК Б.С. До телебачення і радіомовлення?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

ОНУФРИК Б.С. Так що передбачено в чинному законодавстві?

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ ….Каналів мовлення відомості про засновників та співзасновників, власників та співвласників ЦРО, зобов’язання яких були зазначені в заяві про видачу ліцензії. Проголосоване у першому читанні, заміна тільки слова «власників та співвласників» на «контролерів». В принципі ми не можемо сперечатись про те, чи ми залишаємо чи не залишаємо. Воно є в законі.

Якщо ми не узгодимо термінологію, у нас буде просто бардак в законі. А якщо ми хочемо принципове це вилучати – це створюється окремий закон. Ми не можемо за Регламентом.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. А воно є в діючому законі? Тоді нам треба, щоб була правка, яка в першому читанні термінологію змінювала.

ГОЛОВЕНКО Б.Р. Ця правка якраз проголосована. Тобто нинішня правка в першому читанні в частині четвертій слова «власників і співвласників» замінити на «кінцевих бенефіціарних власників».

ОНУФРИК Б.С. Послухай, він каже, що діюча норма передбачає певний перелік. В першому читанні ми змінили кілька слів. Зараз нам треба вирішити: чи ми змінюємо їх, чи ми міняємо їх на ту, яка вже діє. Тобто не змінюємо, залишаємо як є.

Нам треба розуміти, що телерадіоорганізації, які діють, вони мають ліцензії. Чи їм треба буде ці ліцензії переоформляти? Тобто це означає, що ми приймемо цей закон, діючі ліцензії для телерадіоорганізацій доведеться міняти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, Богдан, це не так.

ІЗ ЗАЛУ. Чому?

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому що вони виявляться не чинними, вони не будуть відповідати вимогам чинного законодавства.

ФІЩУК У.Ю. Вони можуть замінити, а можуть і не замінити…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірино, підкажіть.

ГАНДЗЮК І.Б. Тут все просто. На сьогодні в бланках ліцензій зазначається інформація про власника. Всі діючі телерадіоорганізації інформацію про власника зазначають. Те положення, яке зараз розглядається, тобто та правка, яка була прийнята в першому читанні, вона узгоджує термінологію цього законопроекту уже з діючим, що наразі ті компанії, які будуть реєструватись і реєструються, щоб розуміли, що власника повинні зазначати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А якщо змінюється власник?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо він змінюється, 10 днів, і знову треба подати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, якщо він змінюється, по діючому закону треба це змінювати.

ІЗ ЗАЛУ. Ліцензію?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді ми повинні в Прикінцевих положеннях надати термін, в який вони повинні привести цю відповідність.

ІЗ ЗАЛУ. Для забезпечення прозорості ми публікаємо щорічний звіт, подаємо до Нацради відповідну інформацію. Я знаю, що в ліцензії можна власника, для мети і прозорості власності це нічого не змінює. А з точки зору того масива роботи, який потрібно зробити на ринку, щоб просто виконати це в формальних умовах, яке жодним чином не покращить ситуацію з прозорістю власності, тому доведеться вносити зміни до ліцензій.

ОНУФРИК Б.С. Давайте не чіпати ліцензії.

СЮМАР В.П. Якщо не чіпати ліцензію, це означає підтримка…

АБДУЛЛІН О.Р.  Підтримати Кондратюк.

ОПАНАСЕНКО О.В.  А можемо зробити таке положення, що норма дії пункту такого-то починає діяти з 01.01.2016 року? Ну наприклад.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте на цьому етапі, може, дійсно підтримаємо поправку Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Точно бо ми заплутаємося зовсім.

ОНУФРИК Б.С.  Що нам дає ліцензія? Нічого.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Хто за підтримку 94 поправки, прошу голосувати. Є. Пішли далі.

95 поправка – Гуляєва. Може, зробимо перерву на 5 хвилин? Так. Оголошую перерву.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

СЮМАР В.П.  Поправка 95-та, колеги. Народний депутат Гуляєв. У статі 27. "Відомості про кінцевих бенефіціарних власників" доповнити словами "відомості про будь-якого акціонера, засновника, члена правління, директор, донора або членів їхніх сімей,які володіють акціями інших власників ліцензій-дозволів на мовлення, періодичних друкованих видань або інформаційних агентства. Відомості про об'єкти власності в медіасекторі, в тому числі у секторах, тісно пов'язаних із медіасектором".

Червакова альтернативно пропонує доповнити словами "крім публічних компаній".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Тут у Игоря было очень важное по четвертому замечание.

СЮМАР В.П.  Ми повернемося. Давайте 95-ту пройдемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. "Крім публічних компаній" я можу пояснити, тому що цю інформацію не можна встановити.

СЮМАР В.П.  Зрозуміло. Давайте подумаємо, з 95-ою що робимо, Гуляєва?

ОНУФРИК Б.С. У мене є пропозиція відхилити.

СЮМАР В.П.  Відхилити. Там занадто деталізація про "всё на свете". Давайте, 95-ту відхилити, 96-ту прийняти.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте.

СЮМАР В.П.  95-та відхилена. І 96-та прийнята.

Наскільки я зрозуміла, 94-тою позицією ми взагалі змінили Закон про телебачення і радіомовлення і забрали звідти норму "телерадіоорганізації" і, да, в ліцензії вказувати дані про ліцензії, правильно я зрозуміла?

ІЗ ЗАЛУ. Залишили в чинній нормі закону…(не чути)

СЮМАР В.П.  …Пані Олено, може ми переглянемо цю позицію?

КОНДРАТЮК О.К. Давайте, як скажете. Просто.

ОНУФРИК Б.С. В чому проблема, проблема в тому, що доведеться переписувати купі телерадіоорганізацій ліцензії.

СЮМАР В.П.  Ні. Це мова іде тільки про терміни. Ми теж з юристами це обговорили. Є діючий закон, який говорить, що власники вказуються в цьому додатку. Вони зараз його подають як власники. Ми їх тепер називаємо кінцевими бенефіціарами. Нічого не треба нам переоформляти, але будуть називатися у відповідності тепер з цим "кінцевими бенефіціарами". Правильно? Бо інакше у нас в законі скрізь "кінцевий бенефіціар", а в ліцензії "власник". Поясніть?

ФІЩУК У.Ю. Ні. Власник – це юридична або фізична особа, яка володіє часткою акцій телерадіоорганізації. А бенефіціарний власник може бути аж там далеко-далеко.

Тобто у них фактично власників вказують.

СЮМАР В.П.  Тоді навіщо це? Тоді правильно ми все зробили.

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П.  Все. Добре. Проїхали.

97-ма, Червакова. "Норму пункту "б" частини другої після слів "не відповідають дійсності" доповнити такими словами "що підтверджено рішенням суду та ґрунтується на доказах, а не на припущеннях".

ЧЕРВАКОВА О.В. Це також мається на увазі, щоби унеможливити політичний вплив і щоб такі санкції застосовувалися виключно на  підставі рішень суду.

СЮМАР В.П.  Ігорю, будь ласка, сьомий, статті 30, про що там ідеться взагалі?

ЧЕРВАКОВА О.В. Зараз я скажу. Тут  ідеться, ось про що.

Зазначені у заяві та доданих до неї документах відомості, в тому числі відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), зокрема відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, на момент її подачі не відповідають дійсності, що підтверджено (а ми доповнюємо), що підтверджено рішенням суду та ґрунтується на доказах, а не на припущеннях".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут є проблема.

КОНДРАТЮК О.К. Тут далі іде моя, вона така сама, альтернативна і, наскільки я розумію, далі Княжицького. Правильно я розумію?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, моя до наступного пункту.

(Загальна дискусія)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У Кондратюк поправка нормальная.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція за поправку Кондратюк проголосувати.

АБДУЛЛІН О.Р. За Кондратюк проголосувати.

ПРЕДСТАВНИК НАЦРАДИ. Як можна підтвердити документально невідповідність?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Моя поправка передбачає, "які мали б дати змогу зробити висновок про майновий стан будь-якого власників заявника, на момент її подачі до Національної ради не відповідають дійсності". А що таке підтверджено документально чи не підтверджено документально, і який документом це має бути підтверджено?

ЧЕРВАКОВА О.В. Рішенням суду!

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А хто буде це вирішувати? "Не відповідають дійсності"

СЮМАР В.П.  Національна рада. Але якщо вона скаже, що вони вважають, що там є "Демілопулус" він не кінцевий бенефіціар і вони в це не вірять. Вони мусять дати якийсь документ?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так це буде знову: вірю – не вірю.

(Загальна дискусія)

 ОНУФРИК Б.С. Закон побудований на тому, що вірю чи не вірю.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене пропозиція є така Кондратюк і написати "підтверджено документально та ґрунтується на доказах, а не на припущеннях".

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

АБДУЛЛІН О.Р.  "Підтверджено документально" – і все.

СЮМАР В.П.  Вони ставлять підпис і відповідають за докази.

ІЗ ЗАЛУ. Документ сам по собі доказ.

СЮМАР В.П.  Я пропоную підтримати поправку Кондратюк, 98-му. Хто за? Всі решта 97, 99, 100, 101 відхиляємо. Мороко і Ільюка відхиляємо. За відхиляння голосуємо, хто за? Є.

Тепер далі. 102-га. Те саме. Пропоную відхилити 102-гу. Хто за? Є. відхилено.

103-тя. Кондратюк. "Рішення про відмову у видачі ліцензії має містити детальне обґрунтування підстав, з яких Національна рада вирішила відмовити у видачі ліцензії, з посиланням на конкретні норми цього закону, встановлені підчас розгляду заяви про видачу ліцензії обставини, підтверджені документально та належними доказами. Підставами відмови у видачі ліцензії на мовлення на конкурсних засадах є наявність визначених цим законом та підтверджених документально та належними доказами, переваг у іншого заявника, який переміг за результатами конкурсного відбору"

КОНДРАТЮК О.К. Тобто підтверджено документально.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я пропоную, якщо ми вже взяли цей термін, хоча він дійсно розпливчатий, але в цій логіці я пропоную це підтримати.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте "підтверджено документально" і поставимо крапку. Я погоджуюсь.

СЮМАР В.П.  А це ми як альтернативні розглядаємо далі?

КОНДРАТЮК О.К. Ні.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні. Це новий.

СЮМАР В.П.  Добре. 72-га позиція. Тоді пропонуємо частково підтримати поправку Кондратюк, 103-тю. Одноголосно.

ІЗ ЗАЛУ.  Без належних доказів?

СЮМАР В.П. Без належних доказів.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Колеги, послухайте ще уважно. У нас насправді юристи оформили зміни у Кондратюк до 72-ої позиції, хоча насправді мова іде по суті, по формату по 73-ій позиції. І тому наші поправки таки є альтернативними.

У мене поправка звучить так, що "підставами відмови у видачі ліцензії на мовлення на конкурсних засадах є відсутність відомостей про структуру власності телерадіоорганізації".

Якщо організація не надає інформацію про власність,  це може бути підставою для відмови у видачі ліцензії. Це важливий, як на мене, пункт.

ІЗ ЗАЛУ. Може тоді "не відсутність", а "не надання"?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я пропоную об'єднати поправку Кондратюк і Сюмар. І тоді підстави взяти у Сюмар, а те, що "рішення про відмову у видачі ліцензії має містити детальне обґрунтування підстав" взяти у Кондратюк.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримується.

СЮМАР В.П.  Об'єднати частково. Хто за?

105-та. Абзац десятий пункту 7 виключити.

КОНДРАТЮК О.К. Тут у нас збігається.

СЮМАР В.П. Кондратюк так само пропонує це вилучити. І Шенькович.

ІЗ ЗАЛУ. І Мороко навіть.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, на жаль, всім відомо, що норми Європейського суду з прав людини мають верховенство над чинним законодавством, але наші державні органи цього до уваги не беруть.

Тому, якщо б ми хотіли, щоб вони брали це до уваги, то я пропонував би це залишити. В принципі я це свідомо писав. Тому що я мав такий досвід, коли Європейського суду з прав людини має одну практику, а наші органи приймають зовсім інші рішення.

ОНУФРИК Б.С. Тоді ми виграємо в наших органах.

(Загальна дискусія)

ФІЩУК У.Ю.. …У нас інша система права – це по-перше. А по-друге, рішень Європейського суду з прав людини багато.  Ви знаєте, як вони ведуться, вони навіть виривають із контексту з різних справ, можна виривати. Тобто Національна рада просто не може бути судовим органом фактично.

ОНУФРИК Б.С. Підтримуємо.

АБДУЛЛІН О.Р.  Підтримуємо поправку Кондратюк.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо Сюмар і Кондратюк 105 і 106.

СЮМАР В.П. Підтримуємо. Хто за? Це тоді фактично оці всі поправки, включно з Мороко.

Ми перейшли до 109 поправки, де Кондратюк знову пропонує нам виключити. Пояснить що?

КОНДРАТЮК О.К. Це 109-та? Ярослав, поясни, що ми виключаємо?

ДЕРКАЧ Я. Третій підпункт …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання стоїть, чи потрібно переоформлювати ліцензію у зв'язку зі зміною "власники" на "бенефіціарів"? Кондратюк пропонує не переоформляти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми за це вже проголосували.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це інше. Ми проголосували за те, хто вказаний. А якщо власники змінилися?

ЧЕРВАКОВА О.В. Це регулюється чинним законодавством.

ОНУФРИК Б.С. Якщо власники змінюються – ліцензія змінюється. Ти зобов'язаний. Ти зобов'язаний змінити ліцензію.

ІЗ ЗАЛУ. Ні. Змінюється бланк. А ліцензія ні.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Хто за підтримку поправки 109 Кондратюк? Є. 110-та, Княжицький.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми вже проголосували поправку Кондратюк. Це альтернативний.

СЮМАР В.П.  Це альтернативний? І Ільюка теж. Тоді ми відхиляємо ці дві поправки. Хто за відхилення 110 і 111? Є.

112-та поправка. Знову ми виключаємо. Викласти у такій редакції: "д) про кінцевих бенефіціарних власників". Це звуження сфери дії закону вважає…

Поясніть, будь ласка?

ІЗ ЗАЛУ. (не чути).

СЮМАР В.П.  Стаття 24, 40 цього закону.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так нас влаштовує. Якщо ми зараз приймаємо поправку Кондратюк, то у нас залишається такий формат, що у нас повна структура на сайті організації, на сайті Нацради і тільки кінцевий бенефіціар.

ФІЩУК У.Ю. Додатково до іншої інформація ще і інформація про кінцевого власника.

СЮМАР В.П. Я не бачу проблем. Хто за підтримку Кондратюк? Одноголосно.

Давайте, 113 правка, Княжицький. "Пропонується змінити і доповнення до статей 40 і 42 Закону про телебачення". Це про провайдерів ідеться?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, провайдерів ми не виключаємо.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Да, нелогічно тоді. Якщо ми їх уже лишили, то треба лишати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви відхиляйте. Просто у мене була ідея, як я вже говорив, спочатку провайдерів виключити. Оскільки логіка була – їх лишити, то цю поправку відхилити.

СЮМАР В.П.  Хто за відхилення? Так 113-та відхилена.

114-та. Мороко. Пропоную відхилити. 114-та відхилена.

115-та. Сюмар. "У разі, якщо у провайдера програмної послуги відсутні бенефіціарні власники, то вказана інформація подається щодо всіх власників та учасників на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги".

Пропоную підтримати. Підтримуємо. Одноголосно.

116-та. Червакова. "Оприлюднювати на своєму веб-сайті" Пропоную підтримати. Підтримана одноголосно.

117-та. Червакова пропонує: "10 і більше процентів від статутного капіталу провайдера програмної послуги як юридичної особи" замінити на: "125 і більше мінімальних заробітних лати".

А в чому логіка?

ЧЕРВАКОВА О.В. Логіка полягає в тому, що статутний капітал різний  у різних організацій. Є великі  там, є регіональні маленькі.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Представник Нацради логічно каже, є провайдери, які фізичні особи і підприємці, у них статутного капіталу немає ніякого. Він як фізична особа здійснює цю діяльність.

СЮМАР В.П. Що у нас є? Мороко аналогічна,  у нас ще є Павленко.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Давайте добавимо минимальный критерий для "приватних осіб".

СЮМАР В.П.  Я за поправку Червакової, до речі. Тому що, якщо є фізичні особи, які не мають статутного капіталу, то дуже логічно, якщо це буде єдина сума, єдина умова, щоби ми стимулювали людей.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Хто за 117-ту поправку Червакової? Є. Відповідно 118, 119 відхилити. Хто за? Відхилено.

120-та. Мороко. Інша логіка, абсолютно. Відхиляємо. Хто за відхилення 120-ої? Є. пройшли.

121-ша, Кондратюк.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Що за правила?

ФІЩУК У.Ю.. Нацрада встановлює так звані "білі списки" програм, які дозволені провайдерам для ретрансляції…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Хто за підтримку 121-ої? Є. Поїхали далі.

122-га, Шенькович. Тобто ми Шеньковича враховуємо, а Ленський – відхилено.

ІЗ ЗАЛУ. Теж частково враховано.

124-та, "встановлення будь-який обмежень".

КОНДРАТЮК О.К. Ми це вже вилучили.

СЮМАР В.П. Відхиляємо? Чи частково?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо поправка попередня Кондратюк була врахована, то ці, які зміни до статті 142 вилучили, зміни які приймались в першому читанні, то всі інші, які пропонують ту чи іншу редакцію, вже вважаються відхиленими. Тому що ми проголосували: зміни в цю статтю не вносимо.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. За відхилення тоді цієї статті, 124-та, хто за?  Є, рішення прийнято.

125-та.

КОНДРАТЮК О.К. Ярославе, що тут?

ДЕРКАЧ Я.. Цю поправку можна не підтримувати…

СЮМАР В.П.  Тоді ми її знімаємо. Відхиляємо. 125-та, 126-та за відхилення, хто за?  Є, проголосовано.

127-ма. "Телерадіоорганізація зобов'язана щороку у строк до 31 березня подавати до Національної ради інформацію про зміни структури власності".

Тут, наскільки я розумію, далі ідуть альтернативні. Далі Княжицький пропонує "за попередній рік діяльності про свою структури власності, відомості про всіх осіб,які володіють або володіли впродовж звітного року прямою або опосередкованою істотною участю…".

Ну ми це лишили, воно нормально сформульовано, 128-ма.

І Ільюк нам чомусь пропонує не до 31 березня, а до 1 березня з обліковою карткою платника податків – чого у нас не було раніше.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми виключили цю картку платника податків.

СЮМАР В.П.  Відхиляємо. Давайте підтримуємо Княжицький. 128-ма за? 127-ма тоді відповідна, да? Да. 129 Ільюка відхилили.

Далі, Сюмар, 130-та…  Пропоную підтримати.

ІЗ ЗАЛУ. Да.

СЮМАР В.П.  Хто за? Є.

131-ша, Мороко. Хто за відхилення? Є.

132-га, Павленко.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Частково враховано.

133-тя відхилити, тому що тут ідеться взагалі доходи від реклами…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Відхилили. Хочу познайомитися з депутатом Гуляєвим, такого прихильника прозорості, я чесно вам скажу.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  133-тя пропоную відхилити, хто за? Є.

134-та, Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Це про штрафи.

ЧЕРВАКОВА О.В. И у меня такая же.

СЮМАР В.П.  Паралельно є і Гуляєв, і Павленко,  і Мороко.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную підтримати наш з Черваковою про 5 відсотків.

(Загальна дискусія)

ФІЩУК У.Ю. За закон про реєстрацію юридичних осіб штраф складає до 8 тисяч 500 гривень – це один штраф. У нас телеорганізація, мені здається, що це більша відповідальність взагалі перед суспільством, тому встановлювати штраф такий, як при реєстрації юридичних осіб, було б нелогічно.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. 7-8 відсотків.

ФІЩУК У.Ю. Ну які 7-8? 15, 10, 5 відсотків від суми ліцензійного збору – це штрафи, які затверджені на сьогоднішній день  Національною радою.

ІЗ ЗАЛУ. Це нормально!

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Можна питання: скільки коштує банківська ліцензія?

ІЗ ЗАЛУ. Нічого не коштує, треба відповідати ліцензійним умовам…

СЮМАР В.П.  Ні, ми зараз беремо просто за основу банківську діяльність.

ІЗ ЗАЛУ. Ми беремо принципи прозорості.

ОНУФРИК Б.С. За пропозицію Кондратюк, прошу ставити на голосування.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  …Політичне рішення полягає в тому, чи ми вважаємо це  порушення прозорості власності за вищою  шкалою, з середньою шкалою чи за нижчою шкалою?

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  За вищою.

СЮМАР В.П.  Хтось вважає – за вищою, ось як Висоцький і Опанасенко. Хтось вважає – за нижчою, так як Кондратюк і Червакова. Може Ми найдемо компроміс – 10?

КОНДРАТЮК О.К. Я вважаю не за нижчою. Я вважаю, що 5 відсотків – це серйозна сума.

(Загальна дискусія) (Сміх).

ОПАНАСЕНКО О.В. Я виходжу із логіки, що ми маємо не шкодити телеорганізаціям. Ми Комітет свободи слова, а не фіскальна служба.

АБДУЛЛІН О.Р. За законом хай прокуратура дивиться. Ми сюди прийшли дати можливість людям…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Слухайте. Наше завдання тільки в тому, щоби люди вчасно отримали всю інформацію.

 (Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тобто, якщо можна не подати звіт і заплатити незначний суму, то може це є шляхом для приховування, да, там інформації. Я пропоную 10 відсотків записати як середній формат.

ПАВЛЕНКО Ю.О. 10 – це дуже багато!

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Якщо ми виходимо з того, що завідомо думаємо, що хтось буде не подавати і ми хочемо його карати, то ми скільки би не встановили тут суму, якщо хтось не хоче настільки розкривати себе – встановлюйте хоч 100 відсотків.

СЮМАР В.П.  Колеги, я думаю, що тут принципова позиція, щоб у нас була оприлюднена власність. Давайте будемо голосувати з 5 відсотків – це у нас поправка 134. Хто за цю пропозицію? Шість. Хто проти – два.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Про що ви зараз сперечаєтесь? Ми зараз вносимо зміни до абзацу тертого підпункту 13 Розділу І, де говориться просто. Ми далі ще йдемо.

ІЗ ЗАЛУ. Ми ж просто не пройшли ще далі, а ми починаємо зараз сперечатися.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Я утримався по 134-ій

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я теж утримався.

СЮМАР В.П. Давайте ще раз. пані Олено, я вас прошу сформулюйте.

КОНДРАТЮК О.К. У нас іде, в принципі, точно те ж саме, що було в 1-ій частині, в першій редакції. Тільки ми замінили штрафи з розміру 25 відсотків замінили на 5 відсотків.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Звичайно, йдеться  просто про зменшення суми штрафу і все. Всі погодились! Слава богу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна одне уточнення по звіту? От є форма неприйняття Нацрадою звіту? От, принесли і здали в канцелярію – і це вважається "здали звіт", так чи ні? В канцелярію чи по пошті?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте, голосуємо за часткове врахування поправки  135-ої Червакової. А 136, 137, 138, 139 – відхилені. Хто за? Вісім.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я утримався.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я теж утримався.

СЮМАР В.П. Добре.

140. Сюмар. Я пропоную в такі редакції. "Контроль та нагляд за дотриманням телеорганізаціями здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних іноземних органів, відповідно до положень міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України".

Я вважаю, що Нацрада повинна такі офіційні запити мати можливість відправляти, в тому числі  і до іноземних структур, як офіційна особа.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція прийняти.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.

СЮМАР В.П.  Прийняли. Одноголосно.

Княжицький 141  – пропоную відхилити. За? Є.

Мороко 142 – відхилити. За?

І Кондратюк, нагляд. 143 – відхилити, за? Прийнято.

144, Княжицький.

ІЗ ЗАЛУ. Це просто технічна правка… для узгодження термінології.

СЮМАР В.П. Добре. В 140-ій теж "корпоративна" вилучити.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. Тобто редакційно ми 140-ву і 144-ту правимо.

СЮМАР В.П.  Правимо 144-ту. Приймаємо тоді 144-ту. Хто за? Є. Прийняли.

145-та. Відхилити.

146-та, Ленський. Пропоную відхилити.

147-ма.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. 147, 148, 149, 150. Я пропоную це вилучити, як і Кондратюк, і Мороко. Ми це вилучили минулий раз. Відповідно пропоную тоді врахувати ці поправки. Хто за? Є.

151-ша. Павленко. "Цей закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування". А ви пропонуєте через "три місяці". А чому гальмуєте прозорість в Україні?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Навпаки. Для того, щоб все було правильно зроблено, треба ставити реальні терміни. Коли терміни нереальні, то вони призводять потім до негативних наслідків.

СЮМАР В.П.  А як воно?

ФІЩУК У.Ю. Фактично, щоб ми розуміли, насправді структура власності буде відкрита тільки з першого звіту… Час є підготуватися.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я за людей… Я за те, щоб полегшити людям життя. Я не знаю, чомусь коаліція робить постійно людям гірше життя.

КОНДРАТЮК О.К.  Я написала впродовж 6 місяців.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. То інший розділ. Треба реально оцінити. Можливо хтось порадить…

ІЗ ЗАЛУ. Є строк набуття чинності законом… і дальше 142-га – це коли провайдери подають. Я пропоную підтримати поправку Кондратюк. Або взагалі поставити "31 грудня 2015 року".

ЧЕРВАКОВА О.В. Я згодна якщо він реально…

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. ...Тому що є частина, я так розумію, по цьому закону має бути ряд підзаконних актів. Кабінет Міністрів,  на жаль, ніколи не виконує завдання, які йому ставляться в законах. Жодного разу!

СЮМАР В.П.   На відміну від Юрія Олексійовича Павленка…

151-ша, місяць - три місяці.

152-га. Княжицький. "Національній раді впродовж двох місяців від дати набрання чинності цим  законом затвердити та ввести в дію порядок подання телеорганізаціями інформації".

Це теж важливо.

ФІЩУК У.Ю. Два місяці? Я пропоную три. Тому що порядок є громадське обговорення…

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ще раз. Так може і введення в дію? Дайте собі три місяці підготуватися для прийому цих звітів. Ви затверджуєте штрафи з Кабінетом Міністрів скільки уже років? Штрафи тільки – елементарно бумажку, штрафи – погодження з Кабміном?  Ви роками їх затверджуєте! А ви хочете величезні пакети документів  затвердити протягом. Ви цього не зробите!

ФІЩУК У.Ю.  Я? Нам треба мінімум три місяці…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так от. Кажуть три місяці. Треба об'єктивно бачити  можливості Нацради. Там невеликий колектив. У них величезний обсяг роботи! Я ж про людей думаю, і про працівників Нацради зокрема.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Чекайте. Увага. Я прошу, ми теж тут люди… І повірте, я не менше. Тому у нас є альтернативна пропозиція. Нацрада не зможе, на жаль, приступити до розробки цього як державний орган, якщо закон не буде введений в дію, як мінімум.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А що їм заважає готуватися?

СЮМАР В.П.  Як заважає? Вони державні службовці, вони повинні працювати у відповідності до законів. Нема для цього законних підстав.

Але у нас є альтернатива норма Княжицького, який передбачає, що два місяці. Але у Княжицького є важливий пункт. "Телеорганізації впродовж трьох місяців з моменту набуття чинності цим законом подають інформацію про свою структуру власності та схему структури власності".

Відповідно це через 5 місяців, щоб ми розуміли. Два місяці він пропонує для вступу закону в дію після прийняття і три місяці на подання інформації.

ІЗ ЗАЛУ. Нормально.

СЮМАР В.П. Мені здається, що це абсолютно нормально.

ІЗ ЗАЛУ. Не так. По тексту поправки і тексту законопроекту тут іде фактично три строки. Перший строк – набрання чинності через місяць з дня опублікування. Потім другий строк – з дня опублікування Нацрада впродовж двох місяців... Це означає три місяці з дня опублікування фактично дається Нацраді. І третій строк – це телеорганізації впродовж трьох місяців з моменту набуття чинності. Фактично півроку.

КОНДРАТЮК О.К.  Ні. Протягом трьох місяців. Це мало.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Тому я пропоную, це не принципово, коли він ступить в силу. Принципово якраз… Пропоную підтримати поправку Кондратюк 153?тю. 6 місяців.

КОНДРАТЮК О.К.  Мудро. І 6 місяців у них є. Ніхто не відвертиться.

СЮМАР В.П.  І з початку року все рівно.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Залишається місяць з введення в дію. І плюс 6 місяців уже оформлення цього.

СЮМАР В.П. Тоді відхилимо Павленка. Хто за? Є.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я проти.

СЮМАР В.П. І за підтримку 153 поправки Кондратюк, хто за? Є. І відхилити тоді відповідно Княжицького, за? Одноголосно. Єдине, Княжицький, щоб Нацрада оці речі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, зобов'язати Національну раду дати їм час.

СЮМАР В.П. Частково враховуємо Княжицького в частині зобов'язань Національної ради розробити формулу. Два місяці.

Хто за часткове врахування поправки Княжицького? Є.

Це все, друзі. Що ми мали повернутися? Ми мали повернутися до поправки 23. "Власник телеорганізації або провайдера програмних послуг, фізична або юридична особа, який володіє корпоративними правами телеорганізації або провайдера програмної послуги".  І в Княжицького. Мова про поправки 23, 24, 25. Там, де мова йшла про контролерів. Давайте залишимо "контролерів"?

ІЗ ЗАЛУ. Давайте.

СЮМАР В.П. Тоді підтримуємо пропозицію 25-ту. Хто за? Є. ЧЕРВАКОВА О.В. А стосовно якої не існує контролерів-фізичних осіб. Ми залишаємо цих контролерів-фізичних осіб?

ІЗ ЗАЛУ. В законі прописані залишаємо.

СЮМАР В.П.  Да.

Колеги, хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей законопроект в другому читанні і в цілому в редакції комітету, хто за? Є. Рішення прийнято одноголосно.

ОНУФРИК Б.С. Але на підтвердження статтю, яку там? Про "пов'язаних осіб" поставимо її на підтвердження.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Єдине прохання, щоби ми не повторювали наших традицій – порушення Регламенту, відповідно до статті 117-ої Закон про Регламент, на порядок денний сесії не пізніше 10 днів мають бути ознайомлені народні депутати.

Тобто я до того, що є інформація, що цей закон нібито вже завтра поставити в порядок денний.

СЮМАР В.П. Немає жодної можливості виписати це завтра. Юрію Олексійовичу, не переживайте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому я до того, щоби все було по закону для того, щоб могли депутати протягом 10 днів ознайомитися, для того, щоб цих дурацьких конфліктів не виникало.

СЮМАР В.П.  І за те, щоб Опозиційний блок отримав якийсь свій люфт для затягувань закону, над чим він традиційно працює.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні.

СЮМАР В.П.  Я сподіваюсь на вашу підтримку.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. І все-таки, якщо ще є чиясь приватна думка, є прохання  казати, що це приватна думка. Це ми, власне, завжди робимо. Це мається на увазі про фальсифікацію там рішень чи не фальсифікацію, і так само про те, чи було у нас рішення, що без суду забирати ліцензії чи ні. Я прошу зробити довідку.

ЧЕРВАКОВА О.В. 1731! Законопроект був, я точно пам'ятаю.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я роздрукував спеціально проект закону. Написано. "Може ухвалити рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги про тимчасову заборону на ретрансляцію телерадіопрограм та невідкладно звернутися з відповідним позовом до суду".

СЮМАР В.П.  Там була поправка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це і малось на увазі. Це редакція ухвалена комітетом.

ЧЕРВАКОВА О.В. …Да. А потім, коли наша фракція проти цього повстала, ми зібрали комітет об 9-ій годині ранку і поставили…

СЮМАР В.П.  Ми піднімемо всі стенограми і зробимо відповідний аналіз.

Ми проголосували за рекомендацію прийняти законопроект.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Нас 5 часов ждет человек по второму пункту. Давайте быстро утвердим.

СЮМАР В.П.  А. Члена Громадської ради по радіокомпанії. Людина працює в радіокомпанії.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У нас нет ни одного радийщика. Человек очень просит включить его.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому підтримуємо? Чекайте! У нас гранична кількість членів Громадської ради уже вичерпана. У нас 20 людей згідно до положення знаходиться в Громадській раді.

(Загальна дискусія)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Факт остается фактом. У нас нет радийщика. По сути у нас всё равно перекос идет на телевизор, на рекламу и так далее, в том числе и в Общественном совете. Человек переживает за судьбу радио, у него есть куча всяких позиций, в принципе, по радиорынку. И он попросил, если можно, внести его в Общественный совет, потому что по какой-то причине он не был включен. Я так понимаю, что ему не приходила рассылка. Технические были вещи.

Поэтому он обратился ко мне. Если вы хотите послушать его, пожалуйста послушайте.  Он просто 5 часов здесь сидит и слушает, как мы обсуждаем закон.

ІЗ ЗАЛУ. Он сидит на всех заседаниях комитете.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Поэтому я и предложил это. Вам как комитету ваше право это решать. Если Оля видит какой-то способ интегрировать через рабочую группу, через решение совета – пусть сам совет решает. Просто нужен механизм. Человек обратился и я вынес это на комитет, чтобы было какое-то решение у нас.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, у нас було прийнято рішення про те, що всі, хто подавався до Громадської ради… Можна с скажу свою думку по цьому питанню? Юрію Олексійовичу, я хочу і вас, в тому числі, проінформувати про те, що коли ми приймали рішення про затвердження персонального складу Громадської ради, у нас також було прийнято рішення, що всіх, хто подавався і хотів до Громадської ради, але не увійшли до неї, а саме представники ЗМІ і релігійних кіл, входять в спеціальну окрему, так звану, Експертну раду,  яка відбувається там на саморегуляції, яка комунікує з Громадською радою.

І Громадська рада має в своєму складі, вона так вирішили – це її право вирішувати, таку Експертну раду, з якою у неї відбувається комунікація по таких питаннях.

Тоді у мене особисто виникає питання: якщо ми всіх медійників не включаємо до Громадської ради, а одного включаємо, то тоді, давайте, назвіть мені підставу, на якій ми дискримінуємо інших? Це по-перше.

По-друге, у нас є положення, де чітко написано, що треба входження на підставі подання Громадської ради чи громадської організації. Подання Громадської ради є? Може ми послухаємо Громадську раду все ж таки?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію. У мене є пропозиція, я не заперечую проти кандидата.

ІЗ ЗАЛУ. Чайковського.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Але якщо є положення. Ми його довго дискутували і обговорювали. Я запропонував би від комітету звернутись до Громадської ради: розглянути, знайти цю позицію і на наступному засіданні комітету Сергію Висоцькому запропонувати проект нашого рішення, узгодженого з Громадською радою.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому що некоректно зараз обговорювати людину, обговорювати Громадську раду.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Але давайте не забувати, що Громадська рада потрібна нам для консультацій, для консультативної думки. Чим більше там буде людей фахових,  які в цьому розбираються. Це не може бути. Ми от є представники організації, а хто хоче брати в цьому участь, я би не забороняла ні представникам журналістського співтовариства, ні іншим.

Тобто тут є логіка, це радіокомпанія. Це людина активна, приходить на засідання комітету, дає абсолютно слушні пропозиції. Я вдячна абсолютно кожному, хто витрачає свій час на те, щоб тут нам щось розумне, світле і добре сказати і щось нам привнести корисного для нашої роботи безкоштовно.

ІЗ ЗАЛУ. Спасибо.

СЮМАР В.П. Тому прохання тут все-таки Громадській раді теж до цього дослухатися. Все, колеги. Дякую. 

Переносимо наступні питання на наступне засідання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Прохання, щоб все-таки вони були оприлюднені в проекті поряду денному, як такі що прийняті. Для того щоб і фіскальна служба знала, що ми її запрошуємо, і відповідні інші. Тому що ніхто не знав, що їх запрошували. Бо я спеціально перевірив: нікого не запрошували.

СЮМАР В.П.  Все. Всім дякую.