Анонси подій

Перейти до розділу
14 червня 09:40
20 червня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 червня 15:33
Про перенесення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
12 квітня 09:41
Рекомендації CM/Rec(2018)11 Комітету Міністрів державам-членам щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності (Ухвалено Комітетом Міністрів 7 березня 2018 року на 1309-му засіданні Заступників Міністрів) докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

15 липня 2015, 10:25

Стенограма від 15.07.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

15 липня  2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету Сюмар В.П.

 

СЮМАР В.П. Шановні колеги, починаємо. Ще раз всім доброго дня.

Я так сподіваюся, що і після 19 липня ми будемо продовжувати в рамках комітету нашу роботу. Але поки що так виглядає, що найактуальніші питання ми спробували винести на сьогоднішнє засідання, все те, що у нас було розроблено.

До початку засідання скажу вам, що просто зараз триває оприлюднення інформації громадського моніторингу "Відкрито", рейтингу роботи комітетів Верховної Ради України. Хочу вам повідомити, що в цьому рейтингу Комітет з питань свободи слова зайняв перше місце. З чим я вам і вітаю. Ми виграли за 4-ма критеріями, зокрема: відкритість, доступність, активність і проблемність. Навіть за таких умов зайняти перше місце в рейтингу роботи комітетів, це достатньо почесно і приємно.

І це при тому, що, на жаль, досі ми не працюємо в нормальних умовах. Як ви знаєте, секретаріат сюди так і не переїхав. Це ускладнює роботу комітету, з моєї точки зору. І всі листи з цього приводу, на жаль, не давали відчутного результату. Будемо вирішувати цю проблему. Так само, як і з 19 числа будемо працювати в режимі розробки законодавчих актів. У нас, насправді, є актуальні питання, я думаю, є над чим далі працювати.  Якщо ми завтра, дасть Бог, ухвалимо Закон про прозорість медіавласності, який стосується телебачення і радіо, то, я думаю, що за літо ми мали б відпрацювати в рамках комітету і Закон про прозорість друкованих ЗМІ, інформаційних агенцій. Це є нормально, зважаючи на ту актуальність, яка є сьогодні в країні.

Переходимо до порядку денного. До вашої уваги запропонований розгляд наступних питань. Урядовий законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для реалізації державної інформаційної політики,  № 2169а.

Друге. Два альтернативні закони про рекламу – 2859 і 2859-1, які стосуються проблематики щодо реклами пива, проблемні історії.

Далі. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір. Реєстраційний  № 1908. Ми з вами вже його розглядали. Але мусимо довести цю справу до кінця.

Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації",  № 2003а. Він давно вже у нас лежить, треба його розглянути. Автор у нас присутній. Дуже дякую.

Далі. В "Різному" звернення "Телерадіокомпанії "112-ТВ". Я так зрозуміла, що ініціатор просить не розглядати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Прошу зняти.

СЮМАР В.П. Добре. Дякую. Тоді ми знімаємо питання 6.1.

6.2. Звернення журналістів газети "ВЕСТИ". Є запрошені журналісти?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Повинні бути.

СЮМАР П.В. Хто є із газети "ВЕСТИ"? Немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Зараз дізнаємося. Їх інформували?

СЮМАР В.П. Їх не просто інформували, їх офіційно запрошували. Я так думаю, що якщо їм не цікавий цей розгляд, мені, наприклад, цікаво, я б послухала.

КОЗЛОВ М.В. Гужва сказав, що він особисто візьме участь. Всіх запросили.

 

СЮМАР В.П.  Далі. 6.3. Про трансляцію щотижневих виступів Прем'єр-міністра України Яценюка. З поваги до представника опозиції в нашому комітеті, ми включили це до порядку денного.

6.4. Про лист Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Анатолійовича Кожем'якіна як відповідь на звернення першого заступника Голови Комітету Червакової щодо законопроекту 2050а.

6.5. Про затвердження плану роботи Комітету з питань свободи слова на третю сесію.

6.6. Звіт про роботу комітету за період роботи другої сесії.

Ось такі питання пропонуються сьогодні на розгляд у порядку денному. Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую, колеги.

Колеги, перше питання у нас 2169а, це проект Закону щодо державної інформаційної політики, зміни про закупівлю товарів, робіт і послуг. Це зміни до цілої низки законопроектів.

У нас присутній на засіданні голова Держкомтелерадіо.  Олег Ігорович, у мене є своя думка по законопроекту, але я би просила вас все-таки як представника Кабміну тут висловитися з приводу актуальності цього законопроекту.

НАЛИВАЙКО О.І. Шановна Вікторіє Петрівно, шановні члени комітету! Як ви знаєте, Верховна Рада України прийняла законопроект про здійснення державних закупівель, і в тому законі термін "державне замовлення" застосовується лише в контексті здійснення процедури закупівлі послуг в підготовці фахівців,  наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, переддипломна освіта. Більше не застосовується ніде. Крім того, пункт 5 розділ 11, "Прикінцеві положення" вказаного закону, визнано таким, що втратив чинність Закон України про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб. Тому ми підготували цей законопроект, метою якого є приведення законів України, перше, про видавничу справу, друге, про державну підтримку книговидавничої справи в Україні, третє, про телебачення і радіомовлення, і четверте, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у відповідність, власне кажучи, до прийнятого закону.

Де-факто ми вже працюємо і по програмі "Українська книга", і по фінансуванню державних телерадіокомпаній по Закону про здійснення державних закупівель, через тендерні процедури і так далі.

СЮМАР В.П. Скажіть, чи це внесе загрозу для реалізації програми "Українська книга", інших?

НАЛИВАЙКО О.І. Ми на сьогодні чітко ідемо по Закону про державні закупівлі, з тендерною процедурою, яка чітко виписана в законі.

СЮМАР В.П. Фактично державне замовлення зберігається, просто воно має працювати у відповідності із тими законами, які вже прийняті, так?

НАЛИВАЙКО О.І. Так. От ми зараз здійснюємо безпосередньо програму, все нормально.

СЮМАР В.П. Я, власне, чому ставлю це запитання? Тому що фактично, якщо ви подивитеся табличку, то ви побачите, що про видавничу сферу, в законі, що державне замовлення на випуск видавничої продукції, цей пункт взагалі виключено. Якщо він виключений, чи не буде це причиною для того, що кошти на видавничу справу не будуть виділятися? Бо тут дуже добре представлено щодо задоволення пріоритетних державних культурних потреб. Щоб ми не нашкодили в такий спосіб.

НАЛИВАЙКО О.І. У даному випадку Держтелерадіо здійснює закупівлі саме за Законом про державні закупівлі, не як за держзамовленням. Визначаються пріоритети і здійснюється підтримка експертної ради. Цей рік ми вже так працюємо.

СЮМАР В.П. З вашої точки зору, це не вплине на бюджет на наступний рік?

Якщо по логіці, то, зважаючи на ці зміни, ми можемо мати ситуацію, коли бюджет наступного року не буде передбачати державного замовлення і державну підтримку українського книгодрукування.

НАЛИВАЙКО О.І. Ми не бачимо тієї небезпеки. І зацікавлені міністерства нам погодили без зауважень цей момент. Є програма "Українська книга", є бюджетна програма, і знову ж таки, терміну "державне замовлення" вже не існує.

СЮМАР В.П. Колеги, отже, до нашої уваги пропонується фактично технічний законопроект, який передбачає приведення законодавчих актів у відповідність до нового Закону про здійснення державних закупівель. Але ті питання, які я ставила, для мене вони виникли досить чітко, чи не буде підставою виключення цілих норм і пунктів про пріоритетні книгодрукування, чи не стане це підставою, з тим що ми знищимо фактично цей формат державної підтримки книгодрукування. Як на мене, він є достатньо важливим, і в умовах, коли країна веде не тільки військове протистояння, але й інформаційне протистояння, займатися книгодрукуванням – це важливо. І треба максимально продовжувати підтримувати книговиробництво, свою історію, свою літературу, свою ідеологію.

Давайте обговоримо це питання, почуємо думки і визначимося з нашим рішенням. Прошу, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Условно говоря, если мы исключаем эту процедуру, каким образом происходит бюджетирование на следующий год? Это же целевые программы, которые вам защищенные статьи бюджета  вносят. Каким образом тогда бюджет формируется?

НАЛИВАЙКО О.І. У нас є бюджетна програма книговидання за програмою "Українська книга", в цьому році це 50 мільйонів гривень, і от зараз завершуються тендерні процедури, вже значну частину книг отримали бібліотеки. І в наступному році так само, з Мінфіном ми погодили, що ця стаття буде.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Це цільова захищена стаття бюджету, так?

СЮМАР В.П. Захищена в цьому бюджеті, а чи вона буде захищена в наступному?

НАЛИВАЙКО О.І. Сподіваюся, що буде.

СЮМАР В.П. Але у вас немає законодавчих гарантій, про це йдеться.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Питання в тому, як буде захищати міністерство питання про захищені статті бюджету перед Мінфіном, як ваше відомство буде захищене. Щоб не було такого, що нам Мінфін надасть проект бюджету на 2016 рік, а там буде нуль.

СЮМАР В.П. Ви розумієте, 50 мільйонів, для когось це багато, для когось це мізерна сума. Але я точно знаю, що це формат виживання для сотень українських книговидавництв, і це факт. І вбити їх ми точно не маємо права.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Нам по факту потрібна гарантовано захищена стаття в бюджеті. По-новому кожного разу треба буде підтверджувати це.

СЮМАР В.П. Давайте ще питання, по черзі. Прошу, пане Богдане.

ОНУФРИК Б.С. Я займався, до речі, цими питаннями. Існують ці програми і на регіональних рівнях. Тут ще є проблема, до речі, інша: на місцевому рівні в класифікаторах, по яких здійснюються всі фінансові  розрахунки, немає поняття видання книг і так далі. От на ці речі треба буде звернути увагу. Тому що там шукають якісь шляхи для того, щоб можна було здійснювати фінансування саме закупівель. Тому що такого поняття як закупівля книг чи фінансування видавничої справи в класифікаторі товарів, робіт і послуг не існує. Тому вам варто було б звернути на це увагу і ініціювати внесення цих робіт в цей перелік. Це перше.

Друге. Все залежить від того, яким чином Кабінет Міністрів України, формуючи бюджет наступного року, буде вважати за необхідне фінансувати цю цільову програму чи не фінансувати. Це не залежить від того, буде це в законі чи ні. Навіть якщо є закон, вони можуть одним рішенням не виділити кошти і все, він не буде діяти. Тому тут важливо, щоб Держтелерадіо і наш комітет тримали ці питання на контролі, щоб ця програма не злетіла на наступний рік при формуванні бюджету. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Державна програма Кабміном затверджена, так?

НАЛИВАЙКО О.І. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. На період до якого року?

ОНУФРИК Б.С. Кожного року.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це не державна програма "Книга України", скажімо, на 5 років, ні? Це просто бюджетна програма?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. В этом и разница.

СЮМАР В.П. Олександре Рафкатовичу, прошу.

АБДУЛЛІН О.Р. У нас є заключення нашої Громадської ради, яка підтримує пропозицію. Тому я не бачу проблем.

СЮМАР В.П. Я б сказала таким чином. Ми можемо підтримати цей законопроект, рекомендувати його в першому читанні, з тим що ми можемо протягом літа внести новий законопроект про підтримку книговиробництва і на законодавчому рівні закріпити такі програми та необхідність їхнього фінансування. З моєї точки зору, це є важливим. І в контексті того, що ми вже багато чого позабороняли, нам треба  щось і стимулювати. То в такий спосіб стимулювати цю історію. Це один шлях.

Другий шлях. Повернути Кабміну на доопрацювання, з тим щоб ті пропозиції, які висловив тут і Богдан Онуфрик, і ось ці речі можна було включити вже зараз в цей законопроект.

Власне, такі дві пропозиції, які є у зв'язку із цим законопроектом. Є ще пропозиція Юрія Олексійовича.

АБДУЛЛІН О.Р. Я перепрошую. Можна було б з Княжицьким ще поговорити. Можливо, нам варто було б разом.

СЮМАР В.П. Він дуже хоче, щоб ми принаймні те, що стосується книгодрукування передали йому, тому що тут є частково про замовлення телевиробництва. І, зрозуміло, що коли є суспільне мовлення, тут ми точно повинні приводити у відповідність. А тут мав би і він бути долучений до цього.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене є пропозиція підтримати в першому читанні. Тому що в проекті рішення за основу і в цілому відразу пропонується голосувати. Я пропоную зупинитися все-таки на першому читанні. До моменту першого читання. А це все одно не відбудеться до кінця цього тижня. А у вересні отримати відповіді на ті питання, які ставилися членами комітету.

Якщо ці питання можна буде врегулювати, наприклад, ту ж саму статтю 26-ту, переписати, не просто виключити, а змінити відповідно до того закону, на підставі якого відбувається зміна, зберігши можливість держави робити замовлення на книговидання. Щоб не робити додатковий закон, а вже цим законом вирішити весь набір проблем. Якщо це можливо, то тоді вже до другого читання ми комітетом статтю 26-ту перепишемо так, як це буде вигідно для української книги.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, ГНЕУ нам пропонує, що можна передбачити, що закупівля видавничої продукції уповноваженими замовниками для державних і суспільних потреб здійснюється у порядку, передбаченому Законом України про здійснення державних закупівель. Але вони пропонують нам тут передбачити, в цьому законі, якщо ми вилучаємо цю статтю.

СЮМАР В.П. Це тільки технічні речі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. ГНЕУ нам також говорить, що їх турбує це питання.

СЮМАР В.П. Давайте визначатися. Давайте будемо приймати рішення, чи ми рекомендуємо на повторне перше з урахуванням отих всіх речей, про які ми говорили, чи ми рекомендуємо в першому читанні. Тоді це ми розтягнемо друге читання. Тоді його треба приймати в першому і в цілому, а після того робити закон на підтримку і альтернативно його розглядати. Тоді це спрацює. Бо інакше, якщо буде друге читання, ми  його не вставимо за статтею 116-ю. Це будуть цілі нові позиції, які нам доведеться сюди вписувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте повторне перше з урахуванням, дивіться, тут ГНЕУ вже все написало, що треба зробити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Мені не хочеться повертати назад в уряд, тому що я знаю, як довго потім уряд буде перезатверджувати, і не встигнуть і до 1 вересня.

СЮМАР В.П. На повторне перше?

Тоді приймаємо і пишемо свій новий закон на стимулювання вниговиробництва. Разом з Княжицьким, наприклад. Давайте.

Тоді треба приймати в першому читанні і в цілому, і паралельно для себе визначатися, що ми розробляємо законопроект на підтримку таких програм. Залучаємо до цього і Держкомтелерадіо, і Міністерство культури, яке в принципі, якщо Держкомтелерадіо це передає, то повинно бути. Тому що, можливо, і документальні фільми також можна виставляти на тендер. Це складна процедура. Але ми мусимо це запровадити, щоб культурні речі також йшли через тендер. Тому що країна формує зараз свою ідеологію. Це важливо.

АБДУЛЛІН О.Р. До речі, Міністерство інформації також можна підтягувати сюди.

СЮМАР В.П. Я пропоную проголосувати за ухвалення цього законопроекту за основу і в цілому відразу, з тим що ми розробляємо з Міністерством інформації, Міністерством культури і разом з комітетом Княжицького.

ОНУФРИК Б.С. Комплексно.

СЮМАР В.П. Так, комплексну програму підтримки.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Направити звернення комітету до Мінінформації, Мінкульту.

СЮМАР В.П. Однозначно.

Секретаріат зафіксував?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ви знаєте, де ще це може бути? В цьому Законі про кіновиробництво, про підтримку кіновиробництва. Вони можуть там зробити розділ про книговиробництво.

СЮМАР В.П. Це загальна цільова програма мусить бути.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. За основу і в цілому?

СЮМАР В.П. Так. Тому що немає сенсу його доопрацьовувати, він буде інший.

ОНУФРИК Б.С. Небезпек тут немає, якщо ми так зробимо.

СЮМАР В.П. Одноголосно.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я утримався.

СЮМАР В.П. Юрій Олексійович утримався.

Колеги, наступні два питання нам мала доповідати пані Олена Кондратюк, оскільки її зараз немає, пропоную перейти до наступного питання.

Законопроект 1908. Це законопроект Борислава Берези. Як ви пам'ятаєте, він до нас приходив і доповідав цю свою законодавчу ініціативу, яка є достатньо комплексною і цікавою. Ми з вами тоді прийняли рішення про те, що ми цей законопроект передаємо на експертизу в Комітет правової політики. Комітет Князевича надіслав нам відповідь, що на найближчому засіданні комітету вони це розглянуть. Я думаю, що після того, як вони це розглянули, відповідь вони вирішили нам не надсилати. І добитися її ми не можемо досі. Оскільки вже минуло півроку, то все-таки я пропоную, щоб ми визначилися з цим законом.

В чому тут є величезна проблема і що нас тоді зупинило? Цей законопроект передбачає пряме впровадження цензури інформаційної діяльності телерадіоорганізацій у тих випадках, які становлять загрозу національній безпеці. При чому автор вказує, що цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізацій забороняється, окрім випадків, встановлених цим законом. Зважаючи на норму Конституції України, яка передбачає повну заборону цензури в Україні, ці норми цієї законодавчої ініціативи прямо суперечать Конституції України. І я думаю, що в такому випадку цей законопроект просто не має жодної перспективи. І навіть технічно він не зможе знайти підтримки залу чи бути впровадженим. Тому або ми відправляємо його на доопрацювання автору, щоб він свої ініціативи виклав в якийсь інший спосіб, який не суперечить Конституції України, або ми пропонуємо Верховній Раді його відхилити.

ЧЕРВАКОВА О.В. А є автор?

ОНУФРИК Б.С. Він вже був.

АБДУЛЛІН О.Р. Я думаю, що не треба вбивати ініціативу на корню. Нехай відпрацює.

СЮМАР В.П. Ми повідомимо йому про те, що треба технічно виписувати законопроекти в такий спосіб, щоб вони не суперечили настільки явно Конституції України.

Хто за пропозицію відправити законопроект 1908 на доопрацювання автору, з тим аби прибрати суперечності Конституції України, прошу проголосувати. Є. Одноголосно. Дякую, колеги, за рішення.

Наступне питання, яке я маю вам доповісти. Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо зменшення терміну оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування. Реєстраційний    № 2003а. Внесений народними депутатами Жолобецьким, Рибалкою та іншими.

Автор на засіданні присутній. Я вам за це дякую.

Законопроект, до речі, достатньо простий. Він передбачає зміну з 20 днів – термін, який передбачений нами в Законі про доступ до публічної інформації, для оприлюднення проектів актів, які мають ухвалюватися сесіями місцевих рад, до 10 днів. Автори це аргументують тим, що це зменшує можливості для ініціатив місцевих рад і для вирішення їх нагальних проблем. Тому що якщо за 20 днів треба подати, ти швидко просто-напросто не можеш відреагувати на ті потреби, які виникають. Зараз ми бачимо, що таких потреб виникає чимало і рішення треба ухвалювати швидше. І аби це не призводило до порушення Закону про доступ до публічної інформації, власне, автори і передбачають такий термін.

Як на мене, 10 днів є цілком прийнятним терміном для того, аби громадськість могла ознайомитися і з проектами, які будуть виноситися на рішення сесій місцевих рад. Зважаючи на те, що норма про 20 днів фактично не виконувалася, і практика застосування прямо про це говорить, я би не заперечувала проти того, щоб цей термін скоротити, але все-таки забезпечити виконання закону. Хочу при цьому почути і думку автора, і думку Громадської ради. Прошу.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Спасибо большое, Виктория Петровна, за то, что вы сказали. Я полностью подтверждаю сказанное. Со своей стороны хочу сказать. Я был трижды депутатом городского совета и на собственном опыте испытал все это. Поэтому, уменьшив норму с 20 на 10 дней, мы не только поддержим местное самоуправление, но мы поддержим и многих людей. Простой пример, человек подал документы на оформление земельного участка. Пока в горсовете пройдет комиссия, все, на сессию не попал, потому что 20 рабочих дней. В жизни 20 рабочих дней превращаются как минимум в 23-24 дня, а если праздники, то и больше. Поэтому мы ускорим работу не только местного самоуправления, но и поможем многим людям, которые проходят через процедуру оформления своих документов через местные органы власти.

Поэтому просил бы комитет поддержать. Норма очень простая. Я думаю, мы этим решением поддержим как органы местного самоуправления, так и многих людей, которые с этим сталкиваются. Спасибо.

СЮМАР В.П. Дякую.

Я би просила ще авторів Закону про доступ до публічної інформації. Ігор.

РОЗКЛАДАЙ І.В.  Насправді, я хочу звернути увагу, що цей термін скорочується не вдвічі, а втричі. Тому що 20 робочих днів – це по суті календарний місяць. Тобто ми з 20 робочих днів зменшуємо на 10 календарних днів. Це трошки не правильно.

ОНУФРИК Б.С. Це правильно абсолютно.

РОЗКЛАДАЙ І.В. По-друге, якщо вже вирішувати цю проблему, її треба вирішувати більш системно, виокремлюючи дійсно нагальні питання, виокремлюючи ті питання, які пов'язані із землею. Тому що у нас насправді дуже багато питань нагальних – це питання виділення земельних ділянок. І тому найкращим варіантом буде, очевидно, диверсифікувати, що певні питання категорично не можуть в такі короткі терміни виноситися, певні питання можуть. Моя пропозиція: все ж таки це питання, можливо, навіть обговорити з експертною радою при омбудсмені і знайти більш компромісний варіант, а не просто зменшення втричі. Тому що реально це призведе до того, що люди будуть дізнаватися в останній момент, вже навіть не зможуть ні оскаржити, нічого зробити. Я знаю, що ті, хто долучені до розробки проекту по доступу, вони проти.

І ще один нюанс. Законодавство передбачає конкуренцію норм. Тобто у нас є загальний закон і спеціальний. У нас є певні закони, які визначають особливі терміни, зокрема це стосується питань бюджету, можуть бути інші закони. І там якраз діє норма не 20 днів, а, наприклад, 30 днів, або навпаки, менше. Тому в цій ситуації я був би достатньо обережним.

СЮМАР В.П. Думка зрозуміла. Дякую вам.

Давайте обговоримо, колеги. Прошу.

ОНУФРИК Б.С. Абсолютно вчасний і необхідний законопроект для того, щоб нормально працювали органи влади, і не лише місцевого самоврядування, а й виконавчої влади, оскільки більшість документів подаються все-таки органами виконавчої влади на місцях. Я безпосередньо брав в цьому участь не один раз.  І оці терміни, які передбачають витримати 20 днів, вони дуже часто якраз були перепоною для прийняття рішень, які необхідні були громаді. Тому я абсолютно підтримую цей законопроект і пропоную його вносити в зал. Дякую.

СЮМАР В.П. Колеги, в мене є пропозиція все-таки ухвалити цей законопроект в першому читанні. І я особисто точно буду вносити поправку про те, щоб це були все-таки не календарні, а робочі дні, 10. Це буде абсолютно компромісна пропозиція до другого читання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. До автора можна запитання? Які, на ваш погляд, знаючи ваш досвід, питання, от колега казав, що є питання, які не можна оприлюднити за 10 днів, які це питання, наприклад?

 РОЗКЛАДАЙ І.В. Давайте я уточню. Які питання є настільки нагальними, що вони не можуть витримувати нормального планування діяльності органу?

ОНУФРИК Б.С. Будь-яке питання, яке виникає впродовж 20 днів. Будь-яке питання.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Скажіть, будь ласка, а хто придумав 20 днів? Чому 20, чому не 10 відразу було? От я собі також ставив це питання.

Я вам скажу, это не моя личная инициатива. Это из моего опыта. Ко мне сначала обратился мэр нашего города Николаева, потом председатель Ассоциации городов. Все мэры за это снижение. 

ОНУФРИК Б.С. Тобто це підтримують всі люди, які мають стосунок до прийняття рішень.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Абсолютно правильно.

Вы говорите, что 10 дней не хватит. Тот, кто хочет изучить какой-то проект решения, тому хватит день, два и три, и 10 дней, извините, с головой хватит. Мы все работаем в Верховной Раде, я не буду рассказывать, но мы видим, как это происходит у нас. Почему мы работаем по одним правилам, а органы местного самоуправления мы заставляем работать по совсем другим правилам. В чем разница, скажите, пожалуйста?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Як ви ставитеся до пропозиції, не календарних, а робочих днів?

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Как компромиссный вариант я бы и сейчас учел. Если бы мы могли сейчас учесть, я не готов сказать, например, учесть, чтобы проголосовали в целом. Как это сделать?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Перевнести закон нужно.

АБДУЛЛІН О.Р. Это сложно. Лучше во втором чтении учесть.

СЮМАР В.П. Давайте до другого читання, та й усе, так, як я вам пропонувала.

Тому ставлю на голосування пропозицію схвалити в першому читанні, далі будемо готувати друге читання і цю пропозицію врахуємо, одну поправку. Хто за цю пропозицію, прошу. Одноголосно. Дякую вам дуже.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Дякую вам за підтримку. До зустрічі.

СЮМАР В.П. До побачення. Вам так само дякуємо.

"112-й" знімаємо.

Газета "ВЕСТИ", яка нас не поважає, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене немає контакту.

СЮМАР В.П. Я вам хочу повідомити інформацію з цього приводу.

Знаєте, дуже шкода, що ми можемо послухати і прокуратуру, і органи влади, навпаки, це добре, що все-таки владу ми можемо послухати і щоб вона прозвітувала, на жаль, ми не можемо послухати і журналістів, до яких так само є питання. Але у зв'язку із цим  тоді прошу представників Генеральної прокуратури висловитися.

У нас присутній на засіданні старший прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Дем'яненко Андрій Вікторович. Також присутній начальник головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Мельник Вадим Іванович.

Цю ситуацію мав доповідати Юрій Олексійович Павленко. Юрію Олексійовичу, прошу, висловіть претензії по суті.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я хотів би, щоб кожна сторона висловилася.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, то ви тут за Гужву, наскільки я розумію?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, я не за Гужву. Я говорю про те, що було звернення до комітету, де колектив скаржився на неправомірні дії правоохоронних органів під час входження, затримання, перевірки, зупинки роботи редакції і так далі. Власне, з цього приводу була скарга. Тому в зв'язку із тим, що вона була і до комітету, і окремо до мене як до народного депутата, я ініціював розгляд цього питання. Тому що прецедент неприємний і не правильний. Можна по-різному ставитися до того, що пишеться в газеті "ВЕСТИ", але на цей момент жодного рішення немає стосовно якихось їхніх незаконних дій. Більше того, заборонено втручатися в редакційну політику будь-якого видання. Тому такі дії фіскальної служби, якщо я не помиляюся, вони, власне, могли розглядатися як втручання в редакційну політику конкретного видання. І це спонукало мене ініціювати розгляд, з тим щоб дві сторони могли доповісти позицію. У зв'язку із тим, що представника газети "ВЕСТИ" немає, не дивлячись на те, що його запрошували, дякую секретаріату, підтвердили, що його запрошували на засідання комітету.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, що ми завжди ідемо назустріч вашим геніальним ініціативам.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Не геніальні, але такі, які є.

СЮМАР В.П. Актуальні.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дякую представникам фіскальної служби і Генеральної прокуратури, що ви прийшли. Я думаю, що треба надати слово, з тим щоб ви пояснили свою позицію.

Я єдине можу сказати, що є позитивні імпульси від нашої роботи, що поява теми навіть в порядку денному комітету вже спонукає всі сторони дуже відповідально ставитися до того, що таке свобода слова, цензура і взагалі до виконання своїх посадових обов'язків як засобів масової інформації, так і органів влади. Тому дякую, що ви прийшли.

СЮМАР В.П. Дякую.

Я тільки додам від себе, що якщо ми вже технічні історії не послухали, їх варто тут зауважити, оскільки газета "ВЕСТИ" – це безкоштовне видання, яке має свою мережу розповсюдження. Ігор Гужва, який є шеф-редактором, і каже, що він є видавцем цієї газети. Наскільки я розумію, у правоохоронних органів були питання щодо фінансування цього видання, бо безкоштовна газета коштує дуже дорого, але фінансування іде достатньо регулярно і в достатньо великих обсягах. Тому питання, напевно, треба розглядати з двох сторін: і в контексті свободи слова, і в контексті відбивання брудних коштів. І ці питання, вони дві сторони однієї медалі, які стосуються проблематики газети "ВЕСТИ", про що треба зазначити.

Прошу вас, хто готовий доповідати?

МЕЛЬНИК В.І. Начальник головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Мельник Вадим Іванович.

Шановна Вікторіє Петрівно, шановні народні депутати. Дозвольте я викладу трохи передісторію. Кримінальне провадження розпочалося ще в квітні 2014 року. Підставою для внесення в ЄРДР були матеріали фінмоніторингу, згідно якого була встановлена легалізація за допомогою фіктивних суб'єктів господарювання. Тобто грошові кошти через фіктивні суб'єкти господарювання поступили на підприємство ТОВ "Вести масс-медиа" і в подальшому були використані. У зв'язку із чим підприємство, яке перерахувало кошти, МПП "Ледис", воно було фіктивним, це доведено вироком суду. З його рахунків перераховано понад 19 мільйонів гривень. Статті 205, 209 – це легалізація брудних коштів. Чому відмивання брудних коштів? Тому що, дослідивши ланцюг поступлення цих коштів до МПП "Ледис", було встановлено, що ці кошти поступали з підприємств, які були підконтрольні Курченку. Вони також в іншому кримінальному провадженні досліджуються як незаконні. Їх діяльність в деяких фактах незаконна.

У ході цього кримінального провадження при дослідженні цієї операції було зібрано докази, що ці кошти поступили як поворотна фінансова допомога. Тобто для Гужви вона як поворотна, вона не оподатковується. Ми в ході цього слідства з квітня 2014 року довели, що це безповоротна фінансова допомога, так як, по-перше, нікому повертати, по-друге, кошти були використані, наміру їх повертати не було. Була призначена документальна перевірка, в ході якої було нараховано  податок на прибуток в сумі понад 17 мільйонів гривень. Акт поступив до нас 01.06.2015 року. В ЄРДР ми внесли статтю 212 05.06.2015 року.

Враховуючи обставини кримінального провадження  і недостатність первинних документів, нами було прийнято рішення про проведення обшуку. Деякі факти я не можу оголосити через таємницю слідства. Але у нас були чіткі підстави вважати, що необхідно йти саме на обшук і саме в ті приміщення, де ми були, в "Gulliver". Чому туди? Тому що були всі підстави вважати, що документи знаходяться там. Ми розуміємо, що це пов'язані особи. Там назва підприємства була трохи інша.

СЮМАР В.П. Я перепрошую. Це було орендоване приміщення?

МЕЛЬНИК В.І. Для них це було орендоване приміщення.

СЮМАР В.П. Ви простежили, як здійснюється оплата і за скільки?

МЕЛЬНИК В.І. Зараз це досліджується. На момент входу в офіс ми цього ще не знали.

Таким чином, враховуючи, що були підстави входження саме в цей офіс і необхідність отримання цих документів, ми отримали ухвалу суду на проведення обшуку.

По ухвалі суду ми вийшли на обшук. Обшук проводили 18.06. Двері ніхто не ламав, таємно ніхто не заходив. Зайшли на перший поверх "Gulliver" відкрито, доповіли охоронцям, доповіли який поверх нам потрібний, нас пропустили на поверх, піднялися на поверх. Там дійсно довелося одні вхідні двері виламати, маємо на це право, нам це закон дозволяє, тому що всередині люди заблокувалися. Це було рано вранці, але все одно люди там були, заблокувалися. Це була 8 година ранку. Обшук проводився до 8 години вечора, приблизно так. Чітко були витримані всі норми проведення обшуку: не в темний час і без перешкоджання діяльності.

На сьогоднішній день було замічено, що кримінальне провадження триває, результатів поки що ніяких немає. Доповідаю, що результат є. Станом на 01.07.2015 Гужві по факту ухилення від сплати податків винесено підозру за статтею 212 частиною 3. На сьогодні Гужва перебуває за межами України, це нами встановлено, у відпустці. (Шум у залі)

Я дізнався, що буде Гужва, вже двоє слідчих внизу сидять. Я поясню. Ми зобов'язані негайно при встановленні особи повідомити йому про підозру. Тому, якби він був тут, а цей факт пройшов мимо, порушив би я закон, тому слідчі тут, але його немає. Отака сьогодні ситуація.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тепер все зрозуміло.

ЧЕРВАКОВА О.В. Виходить, він не повідомлений про підозру?

МЕЛЬНИК В.І. Він не повідомлений про підозру. Він виїхав у відпустку до Російської Федерації 22.06.

СЮМАР В.П. Ви просто технічно не змогли йому повідомити?

МЕЛЬНИК В.І. Технічно, так.

СЮМАР В.П. Я думаю, що ми через пресу допоможемо повідомити. Ви доповідь вже завершили?

МЕЛЬНИК В.І. Так точно.

СЮМАР В.П. Я дуже дякую вам.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ще раз, підозра по якій статті?

МЕЛЬНИК В.І. Стаття 212 частина 3. Умисне ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах.

СЮМАР В.П. Я бачила схему з приводу фінансування і відмивання оцих коштів, про які йшлося. Щодо "Брокбізнесбанку", там є прямий зв'язок. Я би рекомендувала зробити доступним це для громадськості. Тому що і в комітету, і у багатьох людей виникають питання про претензії, які стосуються питань свободи слова, тому дуже чітко треба доводити обвинувачення, які стосуються саме відмивання брудних коштів, щоб це було зрозуміло, про які розміри, про які суми йдеться і якими структурами вони були переведені, в яких розмірах не були сплачені податки. Якщо ця інформація буде максимально публічною, подібна інформація вже була в пресі, я думаю, це зніме досить багато питань до роботи правоохоронних органів.

Наразі дякую вам за інформацію. Я думаю, що тут нам важливо встановити істину. Тому що злочини перед державою Україна повинні каратися.

На жаль, ми не почули думку другої сторони.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я радий, що правоохоронні органи вже трошки починають вчитися працювати. Як бачимо, рішення про підозру співпало з датою ініціювання розгляду питання на комітеті.

СЮМАР В.П. Ви простимулювали, я так розумію.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут є два аспекти: перший – це те, про що говорить представник фіскальної служби, керівник слідства, це питання відмивання брудних коштів; питання друге, яке я ініціював, - це дії щодо втручання в роботу колективу і втручання в журналістську діяльність.

СЮМАР В.П. А виходить газета зараз?

ОПАНАСЕНКО О.В. Сьогодні роздавали.

ОНУФРИК Б.С. Те, що ми чуємо, до свободи слова не має жодного відношення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію. Але рішення суду немає. Наскільки я знаю, до якогось моменту він не ухилявся, приходив на допити.

МЕЛЬНИК В.І. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Приходив, повідомляв інформацію, не переховувався. До моменту обшуку він повністю співпрацював із фіскальною службою і всі необхідні матеріали надавав. А далі вже виникла інша історія. На жаль, зрозуміла тепер причина, чому ми не можемо почути іншу сторону. Якби я знав, що така ситуація, я попросив би, щоб прийшов юрист чи якась людина,   яка могла ми дати позицію іншої сторони. Без сумніву, я довіряю позиції фіскальної служби, але кожна сторона завжди захищає свою позицію і вважає, що вона права. Тому я не думаю, що так тут все однозначно є.

Єдине, я тоді хотів би надати нам ту інформацію, яку ви висловили, щоб вона була долучена до матеріалів комітету офіційно.

СЮМАР В.П. Однозначно. Це офіційна інформація, тому ми її вивісимо на сайті нашого комітету. Я думаю, що ця інформація достатньо резонансна.

Дякую, Юрію Олексійовичу. Дякую вам, колеги. Успіхів вам у вашій роботі. Ви можете бути вільними.

Колеги, наступне питання, воно також ініційоване Юрієм Олексійовичем. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Почалися 10-хвилинні виступи Прем'єр-міністра на регулярній основі на семи, якщо я не помиляюся, каналах. На мій погляд, це є пропагандистськими монологами, які представляють певні дії конкретної посадової особи і конкретної політичної сили, яку, власне, він представляє. Основні питання, які є, чи це відповідає Закону про порядок висвітлення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування у засобах масової інформації, чи був проведений конкурс щодо формування замовлення, за результатами якого був визначений переможець, чи оплачуються ці телезвернення з державного бюджету, на підставі яких угод транслюються такі виступи і скільки це коштує платникам податків. От такі прості питання.

Тому що, на мій погляд, щотижневі звернення можна розглядати як використання службового становища.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це якщо це не оплачується. Якщо це оплачується, то цікаво знати, скільки це коштує.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, на жаль, Кабмін не надіслав нам офіційної відповіді. Я говорила з міністром Кабінету Міністрів у зв'язку з цим питанням, оскільки воно дійсно актуальне, і на ці питання треба давати відповіді. Ми надіслали офіційне звернення, про це вас також інформую, за моїм підписом, і я вам скажу, що було проведено розслідування з цього приводу, і мені було повідомлено, зокрема, що, звісно, ніякої плати це не передбачає, це, по-перше, ніяких витрат. Більше того, це пояснення Прем'єр-міністра, які він надає винятково для сайту Кабінету Міністрів. Далі це вже була воля самих телеканалів ці пояснення розміщувати у своєму ефірі. Вони не розсилаються, вони просто розміщуються на сайті до інтересу всіх охочих.

Я дуже сподіваюся, що ближчим часом Кабмін офіційно повідомить нам цю інформацію і ми вас про це повідомимо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто це така добра воля всіх каналів брати із сайту і транслювати?

СЮМАР В.П. Телеканал "Інтер" чомусь не має такої доброї волі і не розміщує.

ОНУФРИК Б.С. Я вам скажу більше. На прохання регіональних телерадіокомпаній, вони розміщують сюжети за участю Прем'єр-міністра.

ЧЕРВАКОВА О.В. Самі?

ОНУФРИК Б.С. За їхнім бажанням.

Але я про інше. Чи може наш комітет рекомендувати, щоб звернення Прем'єр-міністра були щодня? Я серйозно. Я хотів би, щоб кожного дня транслювалися 10-хвилинки Прем'єр-міністра, хоча б впродовж 3 місяців.

СЮМАР В.П. До речі, про його політичну силу, наскільки я розумію, там немає згадок, тому це було не зовсім коректне зауваження.

Колеги, я думаю, що ми розглянули це питання. Про нього буде проінформовано окремо, як тільки ми отримаємо інформацію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте поставимо на голосування пропозицію.

СЮМАР В.П. Пропозицію, щоб звернутися до Прем'єр-міністра із проханням щоденно звертатися?

ОНУФРИК Б.С. Так, щоденно.

СЮМАР В.П. Я вважаю, що відкритість влади – це один із пріоритетів нашої роботи.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це не відкритість влади.

СЮМАР В.П. Чому не відкритість? Якщо він розказує людям на сайті Кабміну, що тут поганого?

ПАВЛЕНКО Ю.О. На семи телеканалах?

СЮМАР В.П. Хто хоче – той і транслює. Пане Богдане, ви наполягаєте на своїй пропозиції?

ОНУФРИК Б.С. Так, я прошу проголосувати.

СЮМАР В.П. Пан Богдан Онуфрик просить проголосувати цю пропозицію. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

АБДУЛЛІН О.Р. Більшість.

СЮМАР В.П. За - п'ять.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я утримався з окремою думкою, що ми не можемо нав'язувати телеканалам.

ОНУФРИК Б.С. Ми канали не зобов'язуємо.

СЮМАР В.П. Комітет з питань свободи слова і інформації вирішив звернутися до Прем'єр-міністра України з тим, щоб його звернення і пояснення дій Кабміну відбувалися в щоденному режимі.

Колеги, дякую за це рішення.

Переходимо до наступного питання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А відповідь є з цього питання?

СЮМАР В.П. Мені спочатку сказали, що немає, але тепер ви мені кажете про листа. Це дуже цікаво, що ви мені про це повідомляєте зараз. Це можна було перед засіданням комітету зробити. Ви зранку мені сказали, що немає відповіді.

Далі. Колеги, пані Олени у нас досі немає, тому про план роботи комітету від секретаря комітету ми, на жаль, не почуємо.

АБДУЛЛІН О.Р. Ще по Кожем'якіну у нас є питання. Давайте підтримаємо.

СЮМАР В.П. Ні, от у мене є пропозиція. Дивіться, що у нас є по Кожем'якіну. У нас є унікальний законодавчий акт. Мова йде про законодавчий акт  № 2050а, внесений народними депутатами Вінником, Тимчуком, Кривенком, який передбачає кримінальну відповідальність за інформаційне сприяння тероризму. Я вам хочу повідомити про те, що Голова Верховної Ради визнав головним при розгляді зазначеного законопроекту Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.   Іншими комітетами, яким доручено паралельний розгляд відповідних питань, є Комітет з питань запобігання і протидії корупції, Комітет з питань національної безпеки і оборони, Комітет з питань бюджету і Комітет з питань європейської інтеграції. При цьому в цьому переліку немає Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. З моєї точки зору, це є абсолютно алогічним, тобто нелогічним, оскільки йдеться про інформаційне сприяння, а отже про висвітлення тих чи інших аспектів в країні. Андрій Анатолійович Кожем'якін повідомляє нам наступне.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут я зверталася з листом.

СЮМАР В.П. Так, перший заступник Голови Комітету Ольга Червакова звернулася з листом про те, щоб наш комітет також включили до розгляду цього законопроекту, і це було абсолютно правильне звернення, яке я категорично підтримую. Відповідно від Андрія Анатолійовича Кожем'якіна надійшла відповідь. І він звернувся до Гройсмана з тим, аби цей законопроект залишили у підвідомстві його комітету, оскільки йдеться про внесення змін до Кримінально кодексу і до кодексів України, а це є форма відання саме цього комітету. Тобто нас відфутболили, скажемо так. Ініціатива Ольги Червакової не знайшла підтримки в Комітеті із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чому? В останньому абзаці він пише, що вважаємо за доцільне також отримання висновку Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики щодо доцільності включення зазначеного законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України. Тобто у нас тепер два головних комітети по цьому питанню.

 

ОНУФРИК Б.С. Ви помиляєтеся. Нас розглядають з точки зору інформування громадськості про загрози тероризму, от і все.

СЮМАР В.П. Абсолютно точно.

ОНУФРИК Б.С. Тобто нас просто послали.

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно, оскільки нас відфутболили в цьому листі, а 5 комітетів розглядають цей законопроект, я пропоную зараз на комітеті ухвалити рішення звернутися до Голови Верховної Ради України Володимира Борисовича Гройсмана, зважаючи на оцей останній пункт Андрія Кожем'якіна, включити нас до переліку тих комітетів, які мають розглянути і дати своє рішення при розгляді цього законопроекту Верховною Радою України.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановна Вікторіє Петрівно, якраз саме такого змісту лист і саме до Володимира Борисовича Гройсмана я відправляла 09.06.2015 року.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В даному випадку йде мова про рішення комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. І саме тому Кожем'якін пише цей лист не нам і не мені, а Володимиру Борисовичу, тому що, очевидно, Володимир Борисович розписав це на комітет Кожем'якіна, Кожем'якін відповідає йому і от нам копія.

ОНУФРИК Б.С. А ми даємо зараз Гройсману рішення комітету.

СОЧКА О.О. Має вже відреагувати Гройсман, а не Кожем'якін.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепрошую. Я хочу звернути увагу комітету, що подібна ситуація виникає не вперше, коли законопроекти, які знаходяться в прямому віданні Комітету свободи слова і інформації, дивним чином не розписуються Головою Верховної Ради на наш комітет. Тут може бути дві причини: одна причина – це свідоме бажання когось із авторів обійти Комітет свободи слова, який визначений в 4-х критеріях як  № 1 і відповідно ніяку поганку не пропустив би через своє тіло; варіант другий – це виявлення неповаги Головою Верховної Ради до діяльності комітету. Давно ми не виявляли принципову позицію по відношенню до керівництва Верховної Ради.

Тому я пропоную ухвалити відповідне рішення комітету щодо неприйнятності такої ситуації, вказати про те, що це неодноразова ситуація, що ми на цьому наголошуємо і щодо цього законопроекту ми принципово наполягаємо, щоб комітет був долучений до розробки даного законопроекту, і щоб у майбутньому це не повторювалося.

СЮМАР В.П. Тобто до моєї пропозиції ви додаєте, що треба вказати, що це не в перший раз?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Більше того, уповноважити Голову Комітету Вікторію Петрівну Сюмар по цьому питанню провести окремо спеціальну розмову з Головою Верховної Ради.

СЮМАР В.П. Тільки за вашої підтримки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу вам продемонструвати цей лист і проінформувати, що тут написано. До Гройсмана я пишу: "Звертаюся до вас з проханням визначити Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики головним з підготовки вищезазначеного проекту закону, оскільки удосконалення інформаційного режиму проведення АТО є предметом відання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики".

ОНУФРИК Б.С. Олю, ми приймаємо це до уваги.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це теж треба вказати, що звернення уже було, на жаль, на нього реакція така, яка нас не задовольняє.

СЮМАР В.П. Ще думка Громадської ради. Прошу.

ГРИЦАК К.І. Короткий коментар, чому це питання розглядалося на засіданні Громадської ради. Я просто процитую протокол. "Громадська рада пропонує комітету звернутися до Голови Верховної Ради Гройсмана з пропозицією обов'язково направляти на розгляд комітету всі законопроекти, які пов'язані з поширенням інформації та регулюванням інформаційної політики". Тобто про це йшла мова на Громадській раді.

Щодо цього законопроекту, то його рекомендували відхилити.

СЮМАР В.П. Ваша пропозиція повторює нашу пропозицію, тобто ви нас підтримуєте. Ми вам за це вдячні.

Отже, колеги, я думаю, що тут нам треба бути мудрими і розуміти, що першим наш комітет не буде при розгляді цих речей, тому що це зміни до кодексів, є Регламент Верховної Ради, але він точно має бути серед тих 4-х, які там є, 5-м комітетом. Ми направимо офіційного листа. Я прошу секретаріат підготувати такий лист з урахуванням всіх пропозицій, які тут прозвучали.

І, Юрію Олексійовичу Павленко, з вашого дозволу ми проведемо консультації з Головою Верховної Ради з цього приводу.

Прошу підтримати таке рішення. Хто за? Одноголосно. Дуже вам дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте в це рішення включимо ще те, що Громадська рада сказала, щоб направляли нам все, що стосується поширення інформації.

СЮМАР В.П. Я сказала, за врахуванням всіх пропозицій, які прозвучали на цьому засіданні.

Інформація про звіт.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція розіслати звіт в електронному вигляді.

СЮМАР В.П. Він дуже недовгий. Я вам хочу сказати, що впродовж лютого і липня комітет провів 17 засідань, на яких розглянув 84 питання, в тому числі за виконання законів та постанов – 41 закон та постанову ми виконали.

Олександр Рафкатович вже пішов, я хотіла проінформувати по Нацбанку. Нам треба було б активізувати цю постанову. Тому що через чутки через можливий технічний дефолт вона була б дуже актуальною – про прозорість роботи Нацбанку.

Олександре Рафкатовичу, затримайтеся на одну хвилинку. Я би хотіла до вас звернутися і попросити вашої підтримки, тому що ініційована вами постанова про прозорість роботи Нацбанку гальмується сьогодні у постановці до порядку денного і, на жаль, вже кілька разів вона переносилася Головою Верховної Ради. І якби ваша фракція так само підтримала внесення цієї постанови. Тому що у зв'язку із чутками про можливий технічний дефолт, очевидно, це може передбачати певні зміни курсу, і тоді ця постанова стає суперактуальною.

АБДУЛЛІН О.Р. У мене є пропозиція, давайте ми підпишемо у своїх керівників фракцій, кожен має таку можливість.

СЮМАР В.П. Вона є, вона вносилася кілька разів до порядку денного.

ОНУФРИК Б.С. Вікторіє Петрівно, вирішимо це питання.

СЮМАР В.П. Вирішимо? Дуже вам дякую, колеги.

Відповідно за період другої сесії нами прийнято 6 законів та одну постанову Верховної Ради, які підготовлені комітетом. Дуже сподіваюся, що завтра ми таки ухвалимо в цілому ще один закон, який ми так важко готували до другого читання і, на щастя, підготували.

Також комітетом впродовж другої сесії було проведено 10 конференцій, семінарів та круглих столів. Крім того, розглянули багато питань, які є актуальними сьогодні у суспільстві і в медіа. Тому пропоную визнати задовільною роботу Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Хоча звіт не передбачає такої форми, а просто ми маємо взяти його до відома.

І паралельно. По плану роботи у нас немає доповідача. Я не буду це доповідати.

І ще є одна така пропозиція. Пропоную порушити клопотання про присвоєння почесного звання Заслуженого юриста України завідувачу нашого секретаріату Козлову Миколі Вікторовичу. Йому доводиться в складних умовах працювати, тому що ми розлучені територіально, на жаль, станом на зараз. Але оскільки він перебуває на цій посаді в секретаріаті нашого комітету понад 10 років, за цю вислугу років звернутися до Голови Верховної Ради від комітету з таким проханням.

Хто за це, прошу проголосувати. Дякую. Миколо Вікторовичу, сподіваюся, що ви у нас будете Заслуженим юристом, ви це заслужили.

Колеги, на сьогодні порядок денний вичерпаний.