Анонси подій

Перейти до розділу
14 червня 09:40
20 червня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 червня 15:33
Про перенесення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
12 квітня 09:41
Рекомендації CM/Rec(2018)11 Комітету Міністрів державам-членам щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності (Ухвалено Комітетом Міністрів 7 березня 2018 року на 1309-му засіданні Заступників Міністрів) докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

23 листопада 2015, 10:25

Стенограма від 23.11.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова

та інформаційної політики Верховної Ради України

 

 

23 листопада 2015 року

 

 

Веде засідання Голова Комітету В.П.Сюмар.

 

СЮМАР В.П. Добрий день, колеги! Починаємо засідання комітету. Дякую, що зібралися позачергово. Ми сьогодні маємо підготувати до другого читання законопроект про систему іномовлення України. Важливий законопроект. Сподіваюся, що наступного тижня в четвер він зможе потрапити після нашої з вами роботи до залу, оскільки це питання потребує вирішення до формування бюджету, якщо ми хочемо  отримати іномовлення.

Отже, прошу проголосувати за порядок денний – про підготовку законопроекту до другого читання. Дякую. Одноголосно.

На засіданні присутній міністр інформаційної політики Юрій Стець, а також представники громадських організацій, наскільки я розумію.

Загалом до нас надійшло біля 190 поправок. Я пропоную в оперативному режимі їх розглядати. Починаємо.

Отже, 1-а, 2-а, 3-я і 4-а, словом, 10 перших поправок, так, вони вносяться до першої статті. Правильно? 

ІЗ ЗАЛУ. До Преамбули.

СЮМАР В.П. До Преамбули. Так, значить, перше – Данченко, Семенуха – порушення Регламенту. Відхиляємо. Я б хотіла відразу відхиляти, щоб я не зачитувала ті поправки, які подані таким чином. Є таке рішення?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Тоді поїхали далі. Преамбула є в редакції Сюмар. Поправка № 3 (Червакова, Онуфрик) – вони є аналогічними.

Далі. 4 поправка – депутат Мельник додає редакційну правку. Данченко – так, тут я не читаю.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому не відразу 10-а?

СЮМАР В.П. Ми говоримо зараз про зміни до Преамбули.

ЧЕРВАКОВА О.В. Вибачте.

СЮМАР В.П. Далі – 6 поправка стосується того, щоб змінити слова "іномовлення України" на "державне іномовлення". Вона якраз аналогічна 7-й поправці. І так само є 8 і 9 поправки аналогічні: "Центральний орган виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення інформаційного суверенітету". Тут теж редакційна історія.

Є пропозиція схвалити 2-у і 3-ю, які є аналогічними, поправки, і відповідно поправки 6, 7, 8, 9, які так само є аналогічними. І доповнити законопроект статтею 1 такого змісту, це 10 поправка. "Вживаються в такому значенні" – ми розшифрували просто це значення – "державне іномовлення – мовлення, спрямоване на інформування про події в Україні…".

"Суб'єкти державного іномовлення – юридичні особи, що складають систему державного іномовлення".

І "інші терміни, не визначені в цьому Законі" - беремо із Закону "Про інформацію" та "Про телебачення і радіомовлення".

Хто за те, щоб  схвалити ці поправки? Дякую. Є. Прийнято.     

Поїхали далі. Стаття 1. "Правові основи діяльності системи іномовлення України".

11 поправка (Червакова, Онуфрик) – назву статті 1 законопроекту після слів "діяльності системи" доповнити словом "державного".

13 поправка. Статтю 1 законопроекту доповнити частиною першою такого змісту: що складають відповідно ці структури і суб'єкти.

Я так розумію, що вона є аналогічною поправці 14-й Червакової та Онуфрика. Правильно?

БЛИЩИК Л.І. По-перше, 1 стаття, стаття № 1, це "Правові основи діяльності системи іномовлення", а пані Червакова і пан Онуфрик пропонують доповнити цю статтю термінологією, глосарієм. А глосарій краще в окрему статтю винести, або ж у Преамбулу. Тому ми 10 поправку схвалили – "доповнити закон статтею 1-ю, тобто глосарієм, а ця поправка Червакової і Онуфрика – те ж саме, тільки вони хотіли внести в цю 1 статтю, що, в принципі, порушує законодавчу техніку. І тому ми вже схвалили 10 поправку і тому в цій частині поправки Червакової і Онуфрика не можуть бути прийняті.

СТЕЦЬ Ю.Я. Можна питання?

СЮМАР В.П. Так.

СТЕЦЬ Ю.Я. Наскільки я розумію, говориться про те, що подібна термінологія чи терміни, вони винесені в Преамбулу цього закону. Відповідно це не потребує в кожній частині статей змін. І не буде потребувати зміни до діючих законів ні "Про інформацію", ні "Про телебачення і радіомовлення".

БЛИЩИК Л.І. Справа в тому, що глосарій виноситься або ж в Преамбулу,  або виписується окремою статтею. Ми вже зробили. Поправка № 10 пані Сюмар – це буде окрема 1 стаття. Відповідно нумерація статей зміститься. Ми вже зробили і прийняли цю поправку.

СЮМАР В.П. Тоді пропонується схвалити 13-у.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тоді ви відхиляєте 14-у.

СЮМАР В.П. Так, але 13-а в даному випадку – "систему державного іномовлення складають державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України"; Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Юридичні особи, що входять в систему державного іномовлення, можуть створювати в своїй структурі відокремлені підрозділи – державні кореспондентські пункти для реалізації поставлених перед державним іномовленням завдань, а також для надання консультаційних та інших видів послуг представникам іноземних засобів масової інформації, що перебувають на території України на законних підставах з метою здійснення професійної діяльності". Це ми схвалюємо?

Я думаю, тут немає заперечень по 13-й, так? Хто за? Є. Прийнято.

Так, значить, тепер далі. Тут 15 поправка (Червакова, Онуфрик). "Систему  державного…" – це те саме, колеги? А, ні, це про державний суверенітет, так. Дякую.

 Значить, тут що у нас є відповідно в цій поправці, 15-й?

БЛИЩИК Л.І. Її треба відхилити.

ІЗ ЗАЛУ. Бо ми статтю 1-у вже затвердили.

СЮМАР В.П. Затвердили. Тоді 16-а – "задоволення інформаційних потреб іноземної аудиторії, зокрема закордонних українців" виключити, а слова "державне підприємство "Іномовна телерадіокомпанія України "Ukraine Tomorrow" замінити абревіатурою "МПІУ". Це абсолютно аналогічно до 17-ї. Правильно?

ІЗ ЗАЛУ. Аналогічно.

СЮМАР В.П. Так, 16-17 поправки – відповідно пропонується схвалити. Правда, є ще поправка депутата Ленського. Вона 18-а. Він передбачає, що "ІНТУ визначає свою структуру, формує принципи кадрової політики, розробляє програмну концепцію, порядок взаємовідносин з партнерами на підставі Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України". "ІНТУ є об'єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача, приватизація нерухомого майна забороняється".

СТЕЦЬ Ю.Я. Логіка моя така, що з тіла закону попередніми поправками виключено ІНТУ як таке. Є МПІУ – Мультимедійна платформа іномовлення України. Тому ці поправки не можуть бути враховані.  

ЧЕРВАКОВА О.В. А ми можемо врахувати частково от історію з цим Статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів?

СЮМАР В.П. Там далі у нас є, по-моєму, ці правки. Правда? Там далі є по Статуту, який затверджується. Але у нас виходить все одно врахувати частково.

ІЗ ЗАЛУ. Частково – так.

СЮМАР В.П. Тоді давайте так. Схвалимо 16 і 17 поправки аналогічно і 18-у - частково. Правда, є ще Павленка 19-а. У нього редакційна правка  - "органів державної влади та місцевого самоврядування". І 20 поправка – Кіраль пропонує "Ukraine Tomorrow" замінити на "Ukraine Broadcasts Abroad".

СТЕЦЬ Ю.Я. Оскільки вже ми замінили на Мультимедійну платформу іномовлення України…

СЮМАР В.П. То вже немає сенсу. Давайте подумаємо над 19 поправкою Павленка: "В частині першій статті 1 законопроекту  словосполучення  "державних органів" замінити на "органів державної влади та місцвого самоврядування".

Мені здається це слушним.

БЛИЩИК Л.І.  Органи місцевого самоврядування?

СЮМАР В.П. Але ми можемо частково врахувати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вікторіє, можна? З огляду на іномовлення, очевидно, що   це так, це безглуздя. Але якщо ми говоримо про те, що там рано чи пізно у нас зміниться закон в бік децентралізації, а ще, крім того, очевидно, що ми маємо розуміти, що мультимедійна платформа має враховувати в тому числі і позицію етнічних груп, національних меншин і таке інше, це не є принциповим. З огляду на майбутнє, якщо ми хочемо рахувати наперед, то можна врахувати, тому що тоді у нас просто після децентралізації, дай Бог, вона відбудеться, органи місцевого самоврядування, вони отримають більше повноважень. Але, ще раз кажу, якщо на цей момент говорити, про сьогоднішній день, то іномовлення і місцеве самоврядування  -  це те ж саме, що  "пчелы и космос" або "гвозди".

 

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді я пропоную схвалити  16 і  17 поправки, а 18-у – частково. І відповідно відхилити  19-у  і  20-у. Хто за? Дякую.

2-а стаття. "Утворення ІНТУ здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

Значить, у нас є поправка 21 – абревіатуру поміняти. 22-а – те саме замінити словами "Уповноважений орган".

Давайте вирішувати, нам потрібно замінити на "Уповноважений орган"? Це єдина різниця. Потрібно, так? Ну тоді давайте схвалюємо відпповідно  22-у і 21-у частково. Так? Прошу  проголосувати. Так. Дякую.

Стаття 3. Звучало так: "ІНТУ утворюється у формі державного підприємства на базі державної телерадіокомпанії "Всесвітня служба  "Українське телебачення і радіомовлення" та товариства з обмеженою відповідальністю "Банківське телебачення" і підпорядковується центральному органу виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України".

У нас є 23, 24 і 25 поправки до цього. 25 поправку не розглядаємо через порушені терміни.

23 поправка. Різниця насправді в чому? В частині третій абревіатуру "ІНТУ" замінити абревіатурою "МПІУ". Слова "центральному органу виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України" замінити на "центральному органу виконавчої влади, що "забезпечує формування та реалізує державну політику".

Тут, у 24-й поправці є слова про виключення "Банківського телебачення". А чому виникла ця потреба, колеги?

СТЕЦЬ Ю.Я. Можна я поясню? Оскільки ми створюємо Мультимедійну платформу іномовлення України на базі Всесвітньої служби "УТР" і у нас уже є правки, куди ми включили "Укрінформ", то по факту ми використовуємо лише технічну базу "БТБ", але при цьому не беремо на себе зобов'язання тих боргів, які набрали наші попередники.

СЮМАР В.П. А яким чином тоді це врегульовується?

СТЕЦЬ Ю.Я. А зараз і "БТБ", і "Укрінформ", і "УТР" знаходяться під керуванням міністерства. Тобто вони всі три однакові абсолютно.

СЮМАР В.П. Це розпорядженням Кабміну?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, це навіть моїм елементарним розпорядженням як міністра. 

СЮМАР В.П. Але то ж "Банківське телебачення", а тут як?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це виключно моїм розпорядженням. Вони всі знаходяться під керуванням міністерства. Для цього достатньо просто мого розпорядження.  Наприклад, передати техніку "УТР".

СЮМАР В.П. Вам Нацбанк передав його офіційно?

СТЕЦЬ Ю.Я. Давно вже, так. Воно перше, що перейшло нам у керування. Потім перейшов "УТР", потім перейшов "Укрінформ". Тобто відповідно техніка зараз передана вже "УТР".

СЮМАР В.П. А на кого лишилися борги?

СТЕЦЬ Ю.Я. На "БТБ".

СОЧКА О.О. Воно буде ліквідовуватися, так я розумію?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, нам треба буде приймати рішення. Але вже буде таке загальне рішення  Кабміну. Що з цим робити, я не знаю, тому що там вони реально набрали хитро боргів. І нам доводиться ще брати на себе зобов'язання за тих, хто набрав боргів. Там історія з "Євроньюсом" – ви знаєте. Це паралельна історія.  І ми зараз будемо просто за рахунок держави віддавати борги Арбузова.

СЮМАР В.П. Мені просто важливо, щоб техніка була вся передана.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вона вже передана. І  для цього достатньо розпорядження мого. Там створена комісія, яка ще в лютому місяці, було передано "Банківське телебачення" спільно нам, і коли було нам передано "УТР", ми передали техніку на "УТР".

СЮМАР В.П.  Тоді відповідно 23-ю – частково, а 24-у схвалюємо.

Хто за? Дякую.

Так, поїхали. Стаття 4. "ІНТУ визначає визначає свою структуру, формує принципи кадрової політики, визначає програмну концепцію, порядок взаємовідносин з партнерами на підставі Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України".

СТЕЦЬ Ю.Я. ІНТУ немає вже.

СЮМАР В.П. 26 поправка, Мельник пропонує  так.

 Я пропоную, 27 поправка, замінити абревіатуру. Тут немає БТБ, тому 28 поправку треба відхилити. Відповідно пропоную 27 поправку прийняти. Хто за?

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ваша 28-а – немає в 4-й статті БТБ. Ви її не включаєте.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тобто 26-у ми не приймаємо. А приймаємо 27-у.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. 27-у. 5 стаття. "ІНТУ є об'єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація  нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва і земельних ділянок, на яких вони розташовані, забороняються". 

Так, 29 поправка – Мельник. Слово "об'єктом" замінити словом "підприємством".

30 поправка – замінити абревіатурою.

31 поправка – замінити абревіатурою.

32 поправка – доповнити частиною такого змісту: "Державні кореспондентські пункти є суб'єктами державного іномовлення, що утворюються та діють з метою створення сприятливих умов для поширення за межами території України, надання консультаційних та інших видів послуг представникам  іноземних засобів масової інформації".

І поправка 33.  Статтю 1 доповнити частиною  десятою такого змісту: "З метою забезпечення дотримання принципів свободи слова та міжнародних стандартів інформаційної діяльності суб'єктами державного іномовлення Уповноважений орган утворює Наглядову раду з питань державного іномовлення. Затверджує її склад та порядок діяльності".

Це все до цієї статті? До 5-ї статті?

БЛИЩИК Л.І. Так, але до різних частин.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так, давайте переговоримо про корпункти. І що таке "функції консультування"?

БЛИЩИК Л.І.  Ми це все вже прийняли. Тому треба відхилити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Можна я прокоментую? Це важливо, можливо, для публічної позиції. Логіка така, що реформа передбачає створення "Медіадому", про що я говорив.  Тобто на базі "Укрінформу" ми створюємо "Медіадім" для іноземних журналістів, які отримають там можливість працювати. І це обмін інформацією. Вони нам допомагають з нашими корпунктами за кордоном, а ми їм допомагаємо тут. Це просто пришвидшить поширення і скоротить шлях від інформації до іноземних засобів масової інформації і відповідно до їх носіїв.

СЮМАР В.П. Ні, там логіка зрозуміла, просто формулювання "консультування" – воно якось так звучить.

СТЕЦЬ Ю.Я. А інакше не можна. Ми ж не можемо щось інше дати журналістам. Це ж буде втручання в свободу слова. Тому тільки консультація.

СЮМАР В.П. Тоді, я так розумію, щодо заміни  слова "об'єктом" на "підприємством" – в цьому є логіка, колеги? Давайте обміняємося думками. Давайте обговоримо по 29 поправці. Слово "об'єкт" замінити словом  "підприємство". Я не бачу в цьому сенсу. Тут немає логіки, правда?

(Іде загальна дискусія)

ШВЕРК Г.А. Підприємство загальнодержавного значення. 

СТЕЦЬ Ю.Я. Немає такого формулювання просто.

СЮМАР В.П. Значить, 29-у відхиляємо, правильно?        

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Відхиляємо. Так, 30 і 31 поправки відповідно схвалюємо. Хто за? Є.

І про державні корпункти – відхиляємо, бо ми його вже схвалили. Тоді 32-у відхиляємо, воно прийнято 13-ю поправкою.

І 33 поправку нам залишилося розглянути - про Наглядову раду. Давайте коментарі, колеги, які подавали поправки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю за потрібне тут ще доповнити цю історію тим, що Наглядова рада – мають бути затверджені її принципи функціонування, окремі положення і Статут її мають бути затверджені Кабінетом Міністрів або уповноваженим органом.

СЮМАР В.П. Колеги, у нас це є далі, правда?

ЧЕРВАКОВА О.В.  Це тут так і звучить.   

СТЕЦЬ Ю.Я. Пані Голово! Ми тоді проговорювали з вами на спільній робочій групі, що функцією Наглядової ради може бути в тому числі забезпечення виконання редакційного статуту.

СЮМАР В.П. Дивіться. Я не проти це прийняти. Там далі є більш детально розписано. Давайте тоді це схвалимо, а потім ще там будуть поправки, які нам будуть розписувати.

33-я, хто за? Є. Прийнято.

Пішли далі. Стаття 2. Принципи іномовлення.

Тут у нас 34 поправка – по принципах. "Основні засади управління та регулювання".

"Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики…

Забезпечення формування  та реалізація державної політики у сфері державного іномовлення покладаються на Уповноважений орган.

Повноваження інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері державного іномовлення визначаються чинним законодавством України.

Уповноважений орган здійснює: методологічне забезпечення та    координацію діяльності суб'єктів державного іномовлення; нагляд за дотриманням…".

Це вони абсолютно аналогічні. Так чому ж вони написали в коментарях, що є суперечність?

ІЗ ЗАЛУ. Ні, і те, і те однакове.

СЮМАР В.П. Значить, вони аналогічні.

 34-35 поправки аналогічні.

 36 поправка – пропонується викласти частину першу статті 2 в такій редакції: "Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися  своїх переконань та свободу шукати…" – це взагалі конституційна норма.

ІЗ ЗАЛУ. Так, це витримки з норм законів і Конституції. Воно не принципове.

СЮМАР В.П. Так, відповідно пропозиція схвалити 34 і 35 поправки, які є аналогічними.

А 36 поправку, я  думаю, відхилити, вона тут не потрібна, в цьому законі. Хто за таке рішення? Дякую.

Поїхали далі. Так. Іномовлення України.

Ми вже на 37 поправці.

"Іномовлення України узгоджується із загальними цілями зовнішньої політики України, здійснюється на основі найвищих професійних стандартів".

Стаття 3. Законодавство у сфері діяльності ІНТУ. Замінити на "державне іномовлення".  Тобто тут ми міняємо знову.

37 і 38 поправки враховуємо. Хто за? Дякую.

Що у нас далі? 39 і 40 поправки – вони аналогічні. Теж уточнення по законах. Хто за? Схвалити? Є.

Принципи діяльності. Аналогічні 41 і 42 поправки. Пропозиція схвалити. Дякую.

Значить, про принципи. Тут є одна-єдина, наскільки я пам'ятаю, зміна між 43 і 44 – ми ще дописали "вільне вираження поглядів, думок і переконань". Як, власне, те, що пропонував наш колега в дуже довгій своїй поправці.

Пропозиція тоді схвалити 43-ю, бачите, там  різниця в першій. Якщо ви не заперечуєте, то тоді 43, 44 – частково. Є? Прийнято. 43, 44 – частково.

45-а, правда, у  нас ще є. Юрію Олексійовичу, тут знову у вас про "органи державної влади та місцевого самоврядування".

ПАВЛЕНКО Ю.О. На жаль, в усьому законі є неправильне визначення органів влади, як це відповідає Конституції. Видно, що писали і Конституцію теж погано  пам'ятали.

СЮМАР В.П. Не читали – треба сказати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Там багато просто поправок. Просто у нас відповідно до Конституції називається – "органів державної влади та місцевого самоврядування". А в проекті закону є "органи влади", "державні органи" і так далі. Тому для того, щоб воно відповідало  Конституції, це така технічна просто правка.

СЮМАР В.П. Юристи комітету, прокоментуйте.

(Іде загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Мова йде про що? Мова йде про те, що органи державної влади здійснюють все-таки.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вони правильно просто називаються - "органи державної влади та місцевого самоврядування". А "органи влади", "державні органи влади" - це така  розмовна скорочена форма.

СТЕЦЬ Ю.Я. Повертаючись до тієї поправки, яку перед тим ми відхилили, від депутата Павленка, ще раз, логіка моя така, що у нас буде змінюватися в тому числі й Конституція в бік місцевого самоврядування. На майбутнє, якщо, скажемо, ми збудуємо модуль, то очевидно, що подібну правку треба врахувати.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. А ви тоді 19-у відхилили?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ясно. Це технічно просто правильне визначення, як влада у нас називається.

СТЕЦЬ Ю.Я. Воно не є принциповим зараз абсолютно, тому що, ще раз кажу, що до змін до Конституції і ця термінологія в тому числі буде мінятися. Тому я би цю правку врахував і попередню, яку відхилили, теж би повернувся до неї і врахував. І ми б зняли питання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От міністерство називається "орган державної влади", а не "орган влади" чи "державний орган". Так він називається в Конституції. І в цій, і в наступній, і в попередній називався.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу! З великою повагою, але пропоную  повернутися до поправки 19-ї, схвалити поправку 19 і редакційно по тексту скрізь виправити  відповідно на конституційне формулювання, як пропонує наш шановний член комітету.

Хто за таке рішення? Є. Дякую за таку професійну позицію.

Так. 46-47-48 поправки – все редакційні правки. Пропоную схвалити. Тим паче, що ми вже схвалили 19 поправку. Хто за? Є.

Так. Зобов'язання ІНТУ. 49 поправка. Вони аналогічні теж, 49 і 50 поправки. Але у нас є ще: "Суб'єкти державного іномовлення мають право відмовити в розміщенні повідомлень органів державної влади у випадку, якщо такі повідомлення суперечать завданням і принципам, визначеним цим законом".

Ми обговорювали цю пропозицію. Це так само, як ситуація по Януковичу і всіх інших історіях періоду Майдану, коли нібито мають висвітлювати політику держави, але якщо журналістський колектив каже проти і якщо це суперечить, власне, нормам, то це може бути схвалено. Абсолютно демократичний підхід. Є таке в низці законів про іномовлення інших країн.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. А може, ми туди ще допишемо про механізм, врахуємо, що це визначає Наглядова рада, наприклад?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це визначає редакційна рада і це визначається статутом. Немає сенсу.

СЮМАР В.П. Так, це внутрішня історія, але, в принципі, таке правило, воно записується.

Відповідно тоді прошу 49 поправку схвалити, а 50 поправку  – частково. 51 поправку ми автоматично схвалюємо.

Хто за? Є. Дякую.

Далі. "В умовах воєнного, надзвичайного стану та в особливий період обмеження іномовлення України запроваджуються на умовах та в порядку, визначених центральним органом виконавчої влади…".

Так, 52 поправка. Редакційна, наскільки я розумію. У мене різниця з 53-ю тільки в одному слові – "а також в особливий період встановлюється на умовах та в порядку, визначених законодавством".

ОНУФРИК Б.С. Ні, вони однакові.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вони ідентичні.

СЮМАР В.П. Тоді відповідно 52, 53, 54 поправки – схвалити. Дякую.

Стаття 5. Основні завдання ІНТУ. 55, 56 поправки – аналогічними є. Пропоную схвалити. Є.

57 і 58 поправки – теж "завдання  державного іномовлення". Пропоную схвалити. Є.

59 і 60 поправки – так само аналогічно враховуємо. Є.

61 поправка: "Із частини першої статі 5 законопроекту виключити пункти 2, 5 та 9. У зв'язку з чим пункти 2-10 вважати відповідно  пунктами 2-7 частини першої   законопроекту".

Коментуйте, будь ласка, колеги.

СТЕЦЬ Ю.Я. Там відсутній механізм реалізації.  

ЧЕРВАКОВА О.В. Має забезпечити. Що значить "інформаційна підтримка"?

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тобто ви пропонуєте це виключити. Так?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це декларативна форма. Немає механізму.

ЧЕРВАКОВА О.В. Забезпечення платформи для дискусії, наприклад.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це не є принципова історія, але ніяким чином цим законом немає механізму реалізації.

СЮМАР В.П. Гаразд. Тоді пропоную 59, 60, 61 поправки схвалити. Хто за? Є.

62 пропозиція. "Забезпечення платформи для дискусій стосовно офіційної позиції органів державної влади…".

У нас аналогічні є 62 і 63 поправки.

 64 поправка Шиньковича – щодо спорту, освіти та науки. Мені здається, що цілком слушна.  

Тому пропонується схвалити. Ага, тут у нас далі ще продовжується.

Ні, давайте тоді до цього пункту. Значить, схвалюємо тоді 62 і 63 поправки. 64 поправку – частково. Правильно?

Хто за? Є.

Тепер пішли до наступної, 65 поправки. Значить, 65 поправка звучить так: "Сприяння інтеграції українського суспільства в світовий контекст шляхом поширення через міжнародні ЗМІ та інформаційні агенції матеріалів (програм) виробництва МПІУ".

Значить, Кіраль: "Сприяння консолідації українського та іноземного суспільства шляхом поширення через міжнародні ЗМІ та інформаційні агенції…" – тут у нас більш досконало, тому що ми виписали термінологію. І яким чином сприяти консолідації?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, інтеграція краще.

СЮМАР В.П. Інтеграція краще звучить.

БЛИЩИК Л.І. Поправку ми взагалі перенесли.

(Іде загальна дискусія)

 

СЮМАР В.П. Ага! Тоді 65 поправку відхиляємо. Правильно? І 66 поправку відхиляємо. Є.

БЛИЩИК Л.І.  Автоматично вони відхиляються.

СЮМАР В.П. Автоматично. Гаразд. Так, значить, пункт 7 ми теж виключили?

ІЗ ЗАЛУ. Ні. Він залишається.

СЮМАР В.П. Гаразд. Тоді пункт 7. Ідентичні – замість "розвиток і зміцнення статусу" – "популяризація".

Пропоную прийняти. Хто за? 67 і 68 поправки враховані.

Далі. Пункт 8 – "якнайповніше" – виключити. А у вас ще "іноземної" виключити. Це 70 поправка. Чому ви "іноземної"  виключаєте?

СТЕЦЬ Ю.Я. Частина перша статті 1 законопроекту, воно тоді узгоджується. Якщо ми виключаємо слово "іноземної", то це узгоджується з правками, запропонованими до частини першої статті 1 цього закону.

СЮМАР В.П. Це не обов'язково. В принципі, мені теж не принципово.

Тоді як ми робимо? 69 поправку не схвалюємо, а 70 поправку  – частково? Чи навпаки – 69 поправку схвалюємо, а  70 поправку – частково?

ОНУФРИК Б.С. 70 поправку - частково.

СЮМАР В.П. Гаразд. 69 поправка  – за.  70 поправка – часткова.

БЛИЩИК Л.І.  Тобто "іноземної" не виключаємо?

СЮМАР В.П. Не виключаємо. Хто за? Є.

Далі. 71 поправка. Це вже 9 пункт. Ми його виключили. Правильно?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Значить, автоматично 71 поправка зникає.

Далі. 72 поправка. Замінити "зростання" на "зростанню".  Це геніальні правки. 72 і 73 поправки.

Далі. Шинькович – доповнити частину першу статті 5 пунктами 11 та 12: "Популяризація товарів українського виробництва".

(Сміх у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба було б написати – яких.

(Сміх у залі)

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. І так само – "популяризація досягнень українських спортсменів". Пропоную відхилити. Так, колеги, 72 і 73 поправки – за. 74 поправка – відхиляємо. Хто за? Є.

Тут у нас є 75 поправка. Ми її не розглядаємо, бо вона з порушенням терміну.

Стаття 6. Мовлення та програмна концепція мовлення ІНТУ. Отже, 76 і 77 поправки – міняємо, відповідно – ідентичні. Те саме. 78 і 79 – теж.

Тоді відповідно пропоную їх усі схвалити. 76, 77, 78 і 79. Є. За.

Програмна концепція. Переходимо до наступної. 80 поправка. Слова "общину, професійне угруповання" замінити словами "організацію і професійну".

Є 81 поправка Мельника. "Програмна концепція мовлення ІНТУ спрямовується на досягнення мети та завдань  її діяльності і повинна забезпечувати можливість аудиторії формувати власний  незалежний погляд і позицію…".  Чесно кажучи, я тут не зовсім розумію. Він додає нам про те, що "одностороння підтримку політичних партій, політичних об'єднань, релігійних чи будь-яких інших організацій забороняється".

Логічно, в принципі.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, але там в тілі закону є, що  Міжнародна платформа іномовлення України не може розміщувати  будь-яку політичну рекламу, незалежно від політичної сили.

СЮМАР В.П. Не про рекламу. Тут про  підтримку йдеться.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, можна додати слово "підтримка". Тобто вона має бути поза політикою, очевидно.

СЮМАР В.П. Я пропоную схвалити поправку 81 частково.

Тоді як, 80 поправку схвалюємо, колеги? За? Це те саме, що й 82 поправка. Тоді 80 і 82 поправки – за. Прошу голосувати.

Далі. 81 поправка – частково, додавши – "одностороння підтримка політичних партій… - забороняється". Так?

ОНУФРИК Б.С. Пропоную викреслити слово "одностороння".

СТЕЦЬ Ю.Я. Я би взагалі заборонив.

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді в редакції "підтримка політичних партій, політичних об'єднань… забороняється".

ОНУФРИК Б.С. Тут є одне "але". "…чи будь-яких інших організацій" – що це мається на увазі?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я переконаний, що треба заборонити будь-яку підтримку взагалі. Це не є функцією будь-якого телеканалу.

ОНУФРИК Б.С. Тут не йдеться про політику. Тут мова йде про політичні партії, релігійні об'єднання і будь-які інші організації. Що мається на увазі – "будь-які інші організації"? Наприклад, спортивні, ветеранські?

(Іде загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Висвітлення – це одне, а підтримка – інше. Підтримка – це не є функцією взагалі телеканалу.

СТЕЦЬ Ю.Я. За будь-яких обставин слово "підтримка" – вона нам ставить ще один запобіжник цього не робити. Краще лишати, правда.

Ми не можемо не висвітлювати, наприклад, НОК, це неможливо. Або, наприклад, спілка інвалідів чи пенсіонерів. Але слово "підтримка" і тут ще вказано, що "політичних і інших" –  у нас же ж громадські організації потім стають партіями. Ми ж теж це знаємо.

ОНУФРИК Б.С. А якщо ви на доброчинних засадах підтримаєте їх? Не в ефірі дасте гроші?

СТЕЦЬ Ю.Я. Якщо не в ефірі, то не дають гроші.

СЮМАР В.П. Я пропоную не так. Я пропоную: "Підтримка політичних партій, політичних об'єднань, релігійних чи комерційних організацій забороняється".

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз. Певні громадські організації, які були з новими обличчями, стають раптом політичними партіями. Я можу сказати на іншому прикладі. От "Народна самооборона" була громадською організацією, а потім стала політичною силою. Це один з політичних ходів. От партія Гриценка "Громадянська платформа" була громадською організацією. От до певного моменту ти розкручуєш її за допомогою соціальної реклами, чого завгодно, це коштує копійки. Так треба лишати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, а що таке "одностороння підтримка"?  

СТЕЦЬ Ю.Я. Забрали "односторонню".

СЮМАР В.П. Пропоную підтримати частково 81 поправку. Хто за? Ви зрозуміли, в якій редакції?

БЛИЩИК Л.І. "Підтримка політичних партій, політичних об'єднань, релігійних…"?

СЮМАР В.П. Все. Далі по тексту. 82 поправка. Аналогічно.

І 83 поправку відхіляємо. Хто за? Є.

Юрію Олексійовичу, ви прекрасні поправки подали. Вони всі враховуються. 

Так, 84 поправка. "Редакційна політика визначається необхідністю інформування іноземної аудиторії, в тому числі закордонних українців за межами України, а також аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, територіях, на яких запроваджено надзвичайний стан, а також в районах проведення антитерористичних  операцій".

Павленко, поправка 85, пропонує: "…та громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за межами України".

В частині другій статті 6 законопроекту речення: "…а на час запровадження надзвичайного, воєнного стану та в умовах особливого періоду, зокрема у разі поведення на території України антитерористичних операцій,  інформування аудиторії, що перебуває на відповідних, в тому числі тимчасово окупованих територіях" виключити.

А чому?

 

СТЕЦЬ Ю.Я.   Давайте аргументи, бо незрозуміло – чому.

ШВЕРК Г.А. Я би ще виправив, як це – "закордонних українців за межами України"? Це щось таке – двічі одне і те ж. Або "українці за межами України" – або "закордонні українці".

(Іде загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Просто ми вирішили пропонувати комітету взагалі забрати це.

СЮМАР В.П. Чому?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну не акцентувати на тому, що це тільки на територіях тимчасово окупованих або ще щось. Ну коли воєнний стан, тоді  Закон про воєнний стан. Коли особливий стан, є Закон про особливий стан і надзвичайний стан. Там у тому числі чітко вказані історії, пов'язані з роботою медіа. Тобто не виокремлювати це.

СЮМАР В.П. Ви пропонуєте його забрати взагалі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут логіка така. Це наша територія. Тут є декілька таких поправок, які визначають тимчасово окуповану територію як неукраїнську територію.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так давайте заберемо просто взагалі цей пункт.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я запропонував просто це забрати і взагалі навіть не ставити.

ОНУФРИК Б.С. Звідси забрати 2-у, 5-у і 7-у. Подивіться на ці статті.

СТЕЦЬ Ю.Я. Подивіться 89 поправку, будь ласка. 89 поправка виключає взагалі зі всього тіла закону будь-які формулювання стосовно цього.

СЮМАР В.П. Тоді в мене питання: то ми лишаємо мовлення на українську територію?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми ж не можемо його заборонити.

СЮМАР В.П. Так чому ми мовчимо?

ОНУФРИК Б.С. Так, пункт 104 – ми якраз з Єгором Соболєвим виступаємо, "Самопоміч" виступає за те, щоб унеможливити мовлення…

СТЕЦЬ Ю.Я. А як ви унеможливите?

ОНУФРИК Б.С. Наприклад, щоб не була можливість через ефірне телебачення чи кабельне телебачення. Бо через інтернет ми не можемо заборонити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, ми дійдемо до 104-ї. Ви не можете і через кабельне теж, бо це господарська діяльність. Ви в неї втручаєтесь. А держава не може втручатися.

Дивіться, моя логіка така. Давайте ми зараз винесемо 89 поправку взагалі з тіла закону, все те, що говорить Павленко, все, що стосується тимчасово окупованих територій, бо це ж територія України. Це логічно. Дійдемо до 104-ї, тоді будемо мати дискусію, тому що по факту ви нічого не можете заборонити. Про демократію потім поговоримо.

ШВЕРК Г.А. Давайте з точки зору діяльності Національної ради. Національна рада сьогодні забороняє мовлення на територію України – "Перший російський", "ОРТ" та таке інше. Так? І якщо там в этот же список попадает і українське іномовлення, це якось дивно.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дійдемо до 104-ї, тоді будемо мати дискусію. 89 поправка, якщо ми не приймаємо, тоді все витікає, ця вся історія.

СЮМАР В.П. Ні, чекайте. У нас є дві концепції. Давайте їх філософськи обговоримо. Це філософська історія. Давайте визначимося з концептом, чи може мовити іномовлення на територію України, державний канал, чи не може мовити? Тоді навіщо ми роздержавлення проводимо?

СТЕЦЬ Ю.Я. Друзі! Логіка така. Чи можете ви заборонити мовлення?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СТЕЦЬ Ю.Я. Як ви можете його заборонити?

ШВЕРК Г.А. Якщо будь-який український кабельний оператор має намір взяти цей канал до свого списку, чи маємо ми можливість йому це заборонити? Це якось дивно.

СЮМАР В.П. Так, маємо. По законодавству маємо. Тому що це є норма і американського, і німецького, і всіх інших.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пропонував, давайте ми почитаємо, як це виписано в німецькому. Дивіться, от я зараз погоджуюсь з тим, що його не має бути в ефірі, очевидно. Ще раз: ефір, аналог – це видає ліцензію Нацрада. Якщо ми говоримо Нацраді, що ви не маєте права, вони не видадуть ліцензію. Якщо ви говорите про кабельного оператора, це приватний бізнес. Ви забороняєте приватному бізнесу здійснювати його господарську діяльність.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Подождите! Вот я налогоплательщик. Вот я хочу включить свой кабель и посмотреть, на что идут мои налоги на "іноземне телебачення", может, там голых теток показывают. А у меня спутника нет, это ограничение моих прав. Зачем что-то ограничивать?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я переконаний у тому, що ніяких частот видавати не можна, тому треба обмежити в рамках частот.

СЮМАР В.П. Дивіться. Є стандарт і в Штатах, і в Німеччині про те, що є їхнє державне мовлення, яке, в принципі, має елементи пропаганди. От, наприклад, там по закону "Голос Америки", він  є підрозділом ЦРУ. Це було написано у них на сайті, коли я там працювала. Ну, так створювалось після Другої світової війни, щоб насаджувати пропаганду для інших країн. Це суперечить підходам об'єктивного мовлення і суспільного мовлення, яке там є.  Тому вони це мовлення на території Штатів обмежили фактично, для того щоб було зрозуміло, що державна позиція доноситься на іноземну аудиторію, але пропаганда не є державна на території. В цьому логіка, чому ми забрали державне і перетворили на суспільне.

ШВЕРК Г.А. Немає ж заборони "Голос Америки" мати в кабельній мережі.

СЮМАР В.П.  Є.

ШВЕРК Г.А. Дайте, будь ласка, тоді,  як це звучить.

СЮМАР В.П. От дивіться,  в "Дойче Велле" це звучить так: "Програми "Дойче Велле" можуть транслюватися з допомогою супутників та за кордоном можуть транслюватися шляхом наземних кабелів та впровадження в наземні кабельні мережі." Тільки за кордоном.  А відповідно внутрішні – тільки за допомогою супутника.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивись. Це закон, який приймався не вчора. У мене питання: чи там є Інтернет, чи там є ютуб, чи там є цифрові платформи, чи там є мережі готелів? Цього всього немає.

У мене пропозиція така. Коли ми дійдемо до 104 пункту, я запропоную, як я це бачу. Я думаю, що "Самопоміч"  це влаштує. Тобто те, що хочуть вони обмежити, я розумію, і мене це теж влаштовує абсолютно. Ні, ну абсолютно влаштовує.

ІЗ ЗАЛУ. А чому вони хочуть обмежити?

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивись, дуже проста історія. Ти не можеш обмежувати конституційні права людини на доступ до інформації. Ну не можете, тому що Конституція вища. Але не дати можливості державі використовувати цей канал на території України в рамках чинного законодавства – ми маємо поставити цей запобіжник теж. Чому? Ще раз пояснюю. Тому що таблички з  прізвищами на дверях міняються, раптом з'явиться людина, яка  захоче це використовувати. Дійдемо до 104-ї.

СЮМАР В.П. Це дуже здоровий компроміс. І це дуже нормально. Але, колеги, повірте, я працювала і в "Голосі Америки", і проходила стажування на "Дойче Велле" – і там дуже чітко є ця різниця. Це мовлення, яке здійснюється, фінансується державою для донесення  винятково державної позиції на закордон, а не для нав'язування для внутрішньої аудиторії. Це стандарт для іномовлення  в світі.

Є суспільне мовлення, яке працює на одних стандартах всередині, і державне мовлення не має права існувати в демократичних країнах. Саме тому ми з вами державний канал перетворили на суспільний, щоб убезпечити його від впливів і зробити його більш об'єктивним. Державний мусить бути державним, ним управляють державні органи, Міністерство інформації. Державний канал – його завданням  не є дискусії влаштовувати і шукати рішення. Його завданням є донесення позиції держави. І саме тому якщо це є донесення позиції держави, це є по суті калькування державного мовлення, яке не може знову впроваджуватися після реформи.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вікторіє, абсолютно погоджуюсь. Більше того, ми маємо все одно прийняти якомога швидше Закон про роздержавлення, який стоїть в парламенті, і треба його "доштовхати" і нарешті прийняти.

ШВЕРК Г.А. У мене єдине питання: як будемо виконувати?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я викладу своє бачення. Я думаю, що ви з ним погодитесь. Не погодитесь – далі буде дискусія. Давайте ми просто підемо по пунктах все ж таки, повернувшись до 89 поправки.

СЮМАР В.П. Гаразд.

ШВЕРК Г.А. В новом законе кабельщики регистрационным образом регистрируют.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми зараз яку розглядаємо, 84 поправку?   

СТЕЦЬ Ю.Я. Але якщо ви приймаєте 89 поправку, тоді немає сенсу у всіх інших правках.

СЮМАР В.П. Почекайте, ми тут 84 поправку пропустили. По суті це все одна позиція. 84, 85, 86, 87, 88, 89. Тоді пропозиція є приймати 89 поправку. Вона в нас дуже багато чого виключає.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вона виключає всю цю історію, а потім дійдемо до 104-ї, випишемо її.

СЮМАР В.П. Так може бути?

БЛИЩИК Л.І. Давайте перейдемо до тієї пропозиції.

СЮМАР В.П. Давайте 104 поправку розглядати паралельно. Паралельно розглянемо обидві.

Тоді давайте так. Відкриваємо з 99-ї, проглядаємо їх. Кондратюк тут є, вона пропонує теж виключити – про можливість поширення в Україні. Мені поправка Кондратюк подобається.

Так, 103 поправка – Ленский. Аналоговий пропонує виключити.

І є у нас 104 поправка Соболєва: "ІНТУ провадить свою діяльність  шляхом публічного поширення інформаційного продукту через канали супутникового, ефірного, кабельного, електронного зв'язку та Інтернет у цифровому, аналоговому, чи/та друкованому вигляді виключно за межами України, крім тимчасово окупованих територій та територій, зазначених у частині другій цієї статті".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У меня сразу вопрос. А почему на оккупированную  Горловку  мы тогда можем вещать, а если мозги по сути такие же и в Краматорске? И как мы кабель ограничим?

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Смотрите. Я субъект хозяйственной деятельности. Я произвожу продукт, например, пшеницу. Она нигде, ни одним законом не может быть ограничена. Почему? Она не вредит человеку, который ее потребляет, она соответствует всем госстандартам. Это единственное, что меня может ограничить. Ты мне говоришь: "Не выпускай пшеницу". Ты меня не можешь ограничить ничем.

ІЗ ЗАЛУ. Да. Не продавай в Украину, а продавай только за рубеж.

ОПАНАСЕНКО О.В. Здесь есть норма закона. И естественно, как любой вещатель и любой провайдер услуги он как бы смотрит список – что запрещено, то и не вещает.

СТЕЦЬ Ю.Я. Да, только ты предлагаешь запретить одинаково.

ОПАНАСЕНКО О.В. Савика Шустера быстренько выключили из всех эфиров.

СТЕЦЬ Ю.Я. Неправда! Он транслируется в кабельных сетях. Это право кабельного оператора. "Воля-кабель" его включил. А например, "Триолан" – нет. Я не знаю, так или наоборот. И это право кабельного оператора. А ты у него забираешь этим. Как ты можешь это забрать? Каким образом? Есть Конституция.

Поэтому я предлагаю сделать следующее. Ограничить Нацсовет. Мы можем обязать, чтобы они не выдавали лицензию, например, на эфирное вещание, аналоговое вещание, цифровое вещание. Сейчас есть лицензия у телеканала "БТБ".

Вот у нас есть разговор с Зурабом  Аласания. Он говорит: "Мне нужно под "Культуру" эту частоту. Юра, ты действительно считаешь, что канал "БТБ", который входит в систему мультимедийной платформы сейчас, поскольку он находится в руководстве МИП, ты действительно считаешь, что у вас должна быть цифровая частота?" Мой ответ: "Нет. Нам не нужна цифровая частота в Украине. Нам не нужна аналоговая частота в Украине, эфирная частота в Украине". Почему? Потому что это есть.

ШВЕРК Г.А. Есть дефицитный ресурс, его нельзя предоставлять. А есть ресурс "необмежений", например, кабельный – ну хочет он включить, как хочет включить и "Си-Эн-Эн", как хочет включить "Дойче Велле".

(Загальна дискусія)

ОПАНАСЕНКО О.В. Изначально мы исходим из того, что государство не оказывает свои пропагандистские функции на территории своей страны. Мы не можем влиять на информационную политику того канала, который будет. Мы сейчас уходим как раз от того, чтобы государство влияло на медиа. А сейчас мы опять оставляем лазейку.

ШВЕРК Г.А. Давайте тогда закроем все наши каналы, которые исполняют пропагандистскую функцию каждый день 24 часа в сутки. Почему только государственные мы ограничиваме в пропаганде?

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Друзья! Услышьте, пожалуйста, что говорю я. Я предлагаю, чтобы государство не получало, а мы можем это ограничить, потому что мы можем это написать, у нас есть Закон о деятельности Нацсовета. Он не может выдавать лицензию никакую, кроме спутниковой. Точка.

СЮМАР В.П.  У нас є поправки, і ми не можемо зараз змінити жодну з них. Нам треба якусь із них вибрати. І це є проблема.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так ми ж можемо частково врахувати поправку.

ІЗ ЗАЛУ. І редакційно змінити.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пропоную прийняти частково. Навіть не частково. Я пропоную врахувати 89 поправку, щоб не відрізняти тимчасово окуповані і анексовані території від інших територій України. Тому що дійсно ми тоді визнаємо. Тобто 89 поправку прийняти повністю, поправку Соболєва і Опанасенка і поправку Кондратюк – частково. Просто редакційно її виписати. Там треба написати: "Аналогове, цифрове мовлення". Тобто забрати.

ОНУФРИК Б.С. Кондратюк – хороша поправка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну так врахувати її і Соболєва – частково, виписавши їх редакційно правильно.

СЮМАР В.П. А чому ми виключаємо 89 поправкою 7 частину, яка звучить так, що "ІНТУ не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої  статті 6, частини другої статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральнийрозвиток дітей…"?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це стаття Закону про інформацію. Це ми повторюємо закон.

ІЗ ЗАЛУ. Это всех каналов касается.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, для всього мовлення.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, він не має права розповсюджувати те, що заборонено – ця стаття говорить.

СЮМАР В.П. Можемо. Ми це зробимо. Я думаю, що компроміс має полягати в тому, ми це випишемо редакційно, я прошу зафіксувати, що компроміс має полягати в тому, що іномовлення, цей державний наш канал, він не має права поширюватись на територію України в аналоговому і в цифровому форматі.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я б іще додав: "І не може отримувати жодної ліцензії від регуляторного органу, яким є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, окрім ліцензії на супутник". Все. Це обмежить тоді нас повністю.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так. Цього вистачить.

СТЕЦЬ Ю.Я. Только надо выписать, что и аналоговое, и цифровое, потому что завтра перейдем на цифру. И завтра придет Соболев или еще кто и скажет, что у нас же нет аналогового, мы вырубили.

СЮМАР В.П. Але супутник і інтернет ми обмежити не можемо. Ви розумієте.

ОПАНАСЕНКО О.В. Есть решения, есть пару решений, как можно закрыть.

ІЗ ЗАЛУ. Это не наши методы.

СТЕЦЬ Ю.Я. Расскажи мне, как ты закроешь.

ОПАНАСЕНКО О.В. Фильтруется все что угодно.

СТЕЦЬ Ю.Я. Серьезно? А можешь мне помочь это сделать? Вот у нас есть "сепарские" сайты. Ты знаешь, как это сделать? Это невозможно! Пойди в Китай и в Россию и расскажи им это.

ШВЕРК Г.А. Мы одну демократическую норму пытаемся внедрить десятком недемократических действий. Давайте этого не делать, ребята.

(Сміх у залі)

СТЕЦЬ Ю.Я. Саша! Я могу попросить консультацию с четкой реализацией того, что вы сейчас сказали касательно "сепарских"  сайтов?

ОПАНАСЕНКО О.В. Обратитесь в комитет Данченко по ІТ-технологиям.

СТЕЦЬ Ю.Я. Еще раз: это невозможно.

СЮМАР В.П.  У вас прекрасна дискусія була. Пропоную винести її за рамки і продовжити у вільний від роботи час.

Компроміс звучить так. Я фіксую для стенограми, що "на території України не допускається трансляція в ефірних, аналогових та цифрових мережах". Приймається таке?

СТЕЦЬ Ю.Я. Приймається.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна запитання? Я теж пропоную вилучити ці "окуповані території" і "захоплені території".  Але що ми з ними робимо?

ШВЕРК Г.А. Це територія України.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію. Але ми ж туди не маємо доступу. Чи у нас є якийсь інший спосіб, як туди донести інформацію?

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, я просто хочу прийти на наступне засідання комітету, яке буде більш плановим, і буде більше людей. Є звіт, я не можу його показати публічно, яким чином ми відновлюємо мовлення. Але логіка яка? На цих територіях ми маємо відновлювати мовлення, наприклад, суспільного телебачення. В тому числі й допомагати комерційним українським телеканалам. Але це не стосується іномовлення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію. Правильно. Туди треба нести максимум інформації, а не тільки шляхом іномовлення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я принесу на засідання комітету звіт, а всі, хто не мають доступу до цієї інформації, вийдуть просто, я покажу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто у нас є цей шлях?

СТЕЦЬ Ю.Я. Звичайно. Але це не стосується іномовлення.

СЮМАР В.П. Чекайте. А я не згодна. Якщо у нас там програми російською мовою і ви ставите, умовно кажучи, транслятори потужні і ви намагаєтеся сфокусувати на донесенні саме цього каналу зв'язку.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я поясню. Почуйте мене! Я скажу важливе зараз. Перше. На наступне засідання комітету, яке буде, де буде більше людей, я принесу звіт по відновленню мовлення на тимчасово окупованих територіях, це для тих, у кого є доступ (ДСК в тому числі). Отже, ті, у кого є доступ по ДСК, залишаться, я покажу ці звіти. Це пункт номер один.

Пункт номер два. На цих територіях, наприклад, неліцензований продукт, який є "Громадське телебачення Донбасу", який робить Гармаш. В тому числі ми зробили так, що вони можуть там мовити в ефірі на цих територіях.

ШВЕРК Г.А. Це називається "тимчасова схема мовлення".

СТЕЦЬ Ю.Я. Це називається "тимчасові ліцензії", які видає Нацрада. Це дуже просто, дуже швидко. Вони це приймають за 5 хвилин. Більше того, якщо там, не дай Бог, воєнний стан чи надзвичайний стан, це регулюється цими законами. Це вже за межами будь-чого.

І останнє. Це не заважає нам взяти якийсь окремий продукт, який, наприклад, виробляє платформа, і дати його в ефір там каналу, який мовить, "24-й", на цій території, або там "112". Ну зараз, наприклад, "ІРТА",  це Ландика, старшого чи молодшого з них, я не пам'ятаю, він був колись у Комітеті по свободі слова. Вони на своїх передавачах, вони віддали свої передавачі, віддали свої частоти. І там мовить частково "Общественное телевидение Донбасса", там частково мовить канал "112", там частково мовить канал "24"  і  там частково дають програми "ДОН-ТРК" – Донецька обласна телерадіокомпанія.

СЮМАР В.П. Але тоді і ваші програми, якщо там теж частково можуть мовити, то нам треба це дозволити. Тому на цій території, Юрію, я пропоную лишити цю норму – про те, що на тимчасово окупованих територіях воно може мовитися.

СТЕЦЬ Ю.Я. Воно не забороняє мені давати вам продукт, ви можете його використовувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Скажу чесно. Навіть політично в Закон про іномовлення я не вставляв би "окуповані території" і "захоплені  (тим більше) території".

ОНУФРИК Б.С. Тобто програмний продукт цієї телекомпанії, він не спрямовується на споживача внутрішнього.

СЮМАР В.П. Так нам же треба на внутрішні, але на окуповані території, максимально донести цю інформацію. Ми ж хочемо це підкреслити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Існує Закон про тимчасово окуповані території і є тимчасово видані ліцензії. Послухайте. Це важливо. Ми закладаємо модуль на майбутнє. Якщо ми в закони вписуємо, що є тимчасово окуповані території, і вони є в законах, ми закладаємо реально міну на майбутнє України. Не треба цього робити. Я теж вважаю, що маємо викреслити.

ШВЕРК Г.А. Може, внести зміни в той закон, що про окуповані території, і там надати щось таке?

ІЗ ЗАЛУ. Так, туди. Не чіпати іномовлення. 

ЧЕРВАКОВА О.В. А можна я ідею одну висловлю? Щоб ми заклали, наприклад, тут таку норму, що під час там проведення антитерористичних операцій діє норма така-то закону такого-то.

ІЗ ЗАЛУ. Так це є. І воєнного стану, і особливого стану.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ага, так все, давайте приймати.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Давайте визначимося шляхом голосування.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, а яка правка? Який номер?

ОНУФРИК Б.С. Ми просто під ситуацію ніби це створюємо. Це неправильно. Це закон іншого рівня.

ЧЕРВАКОВА О.В. Який номер поправки?

СЮМАР В.П. 84. Я пропоную оцю норму, щоб вона була, там, де є воєнний стан, надзвичайний стан, а також під час проведення антитерористичних операцій, щоб це було. У твоїй поправці разом з Онуфриком це пропонується виключити.

Я пропоную визначатися шляхом голосування. Ти пропонуєш просто виключити – так, як і Павленко ось у 85-й.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що редакційно треба по-іншому виписати.

СТЕЦЬ Ю.Я. У мене є пропозиція. Є така штука, називається "білий дим". От звідси треба виходити з тим, щоб одноголосно приймалися рішення. Це дуже важливо для залу. Якщо зараз будуть сюди-туди, це буде неправильно. Давайте ми просто визначимо це. 84 поправка, вона теж має логіку. Ми можемо написати, наприклад: "Згідно Закону про окуповані території", "про проведення АТО", "воєнного та особливого стану", так, змінивши одне слово – "згідно законів про…".

ЧЕРВАКОВА О.В.  Або регулюється законами.

СЮМАР В.П. Колеги, ми не можемо зараз це писати, тому що поправки зареєстровані.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А частково врахувати ми не можемо ніяк?

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, яка ваша точка зору?

БЛИЩИК Л.І. Можна зробити, дійсно, в редакції комітету.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В редакції комітету, об'єднавши шість поправок в одну.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз. У нас є 84, у нас є поправка Кондратюк і у нас є поправка Соболєва. Врахуйте всі три частково і випишіть єдину редакцію з цих поправок. Твоя поправка нормальна з такої точки зору. Юра говорить правильні історії, у нас є Закон про тимчасово окуповані території. Врахуйте і редакційно випишіть.

СЮМАР В.П. Я все розумію. У мене тільки одне питання до юристів, тому що у нас просто потім не прийме правова служба.

ЧЕРВАКОВА О.В. Прийме, прийме. Пам'ятаєш, Южаніна робила?

ІЗ ЗАЛУ. Ми стільки разів уже порушували Регламент.

СЮМАР В.П. Добре. Я розумію логіку, що відповідно до Закону про проведення антитерористичних операцій – треба просто дописати оце.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, в такі-то періоди те-то й те-то регулюється такими-то законами. І все. А в ці закони вже вносити як би – "чтобы не портить карму".

СЮМАР В.П. Але ми не зможемо цього зробити.

БЛИЩИК Л.І. Ми не повинні цього робити, тому що все ж таки це Закон про іномовлення. Коли ми посилаємось на цей закон, який регулює наші внутрішні проблеми, проблеми наших внутрішніх територій, то ви самі розумієте, це зовсім інше, це гірше. Це ще гірше.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому це гірше?

СТЕЦЬ Ю.Я. Врахуйте поправки 84, далі, я номер не пам'ятаю, Кондратюк поправку і поправку Соболєва. Частково – і ту, і ту, і ту. І випишіть просто її більш логічно. І це нормально буде.

СЮМАР В.П. Давайте тоді так. 84 поправка – частково схвалюємо. 85 поправка – теж частково?

ІЗ ЗАЛУ. Одне включити, інше – виключити.

СЮМАР В.П. Так отож. Я всю эквилибристику понимаю, но как стоять на голове и на ногах одновременно – это как-то посложнее.

(загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, консенсус щодо логіки у всіх однаковий. Але тоді ми закладаємо когнітивний дисонанс, або "пчелы против меда". Не вийде так.

СЮМАР В.П. Тоді 85 поправку треба відхиляти.

СТЕЦЬ Ю.Я. А 84 поправку враховувати в тій позиції, яка зараз звучала.

СЮМАР В.П. Добре. Значить, далі. 86 поправку відхиляємо. 87 поправку відхиляємо. 88 поправку відхиляємо. 89 поправку – частково.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, тоді теж треба відхиляти.

СЮМАР В.П. Відхиляємо. Далі. Поправка 90 – тут не розглядаємо. Де у нас поправка Кондратюк?

СОЧУВ О.О. Здається, вона під номером 100.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так ідіть по поправках далі.

СЮМАР В.П. Поправку 90 ми не розглядаємо. 91 поправка – про мови.

СТЕЦЬ Ю.Я. Треба відхиляти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чому ?

СТЕЦЬ Ю.Я. Я поясню чому. Тому що у нас є 186 країн тільки в ООН. У нас є, наприклад, мова Буркіна-Фасо. Ви пропонуєте, зайшовши туди, транслювати англійською? Або інакше: є країни, в яких три-чотири державних мови. Ви пропонуєте весь екран титрами забити чи як? Якою, французькою? Тобто де логіка?

ІЗ ЗАЛУ. Я думаю, що можна англійською.

СТЕЦЬ Ю.Я. Правильно, але превалюючої мови немає, є країни, у яких три-чотири мови є державними.

ОПАНАСЕНКО О.О. Бельгия, например.

СТЕЦЬ Ю.Я. Бельгия, например. Да.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Чому ви не хочете об'єднати?

ІЗ ЗАЛУ. Я не кажу про цю поправку. Просто треба концептуально вирішити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Максимально багато мов має бути концептуально. Але не може бути так, що якщо країна Буркіна-Фасо, то треба буркіна-фасовською мовою. Це ж "бред", ребята. В Антарктиді – мовою пінгвінів, наприклад.

СЮМАР В.П. Дивіться, а тут може так прозвучати: "Виробляється українською,  англійською і російською та іншими мовами, що традиційно використовуються в межах території, на яку поширюється державне іномовлення".

ОНУФРИК Б.С. Навіщо вказувати, що англійською і російською?

ІЗ ЗАЛУ.  Лише англійською не може бути, не обмежуйте.

СЮМАР В.П. Соррі, але ми маємо виробляти програму англійською.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ми маємо виробляти англійською. Ще раз: ми маємо це робити, просто ми зараз фізично цього не можемо робити, бо треба добрати людей, треба добрати носіїв мови і так далі. Але це є зобов'язанням, яке на себе бере мультимедійна платформа. Обов'язково  мають бути англійською новини якісні.

ОНУФРИК Б.С. Виробляється англійською та іншими мовами.

СТЕЦЬ Ю.Я. Може бути російська, українська, англійська та іншими мовами, але не на територіях.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тоді частково враховуємо. Добре? Тоді: "Українською, англійською, російською мовами та можуть дублюватися іншими мовами". Приймаємо? Ставимо крапку. Почули? 91 поправка – частково. Є, прийнято.

Відповідно 92 поправку відхиляємо.

ІЗ ЗАЛУ. Чому? Частково можна.

СЮМАР В.П. Тут також про території. А території ми щойно виключили.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не треба. Бо ми самі себе зараз заморочимо.

СЮМАР В.П. Так, відхиляємо 92 поправку.

93 поправка. Стаття 6. Мовлення та програмна концепція мовлення. "Програми виробляються англійською мовою, а також іншими мовами, залежно від доцільності та нагальності використання…".

СТЕЦЬ Ю.Я. Оце воно й є. Я б, до речі, поправку Томенка врахував, а вашу б – ні.   

СЮМАР В.П. Давайте: частково враховано.  Так?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СТЕЦЬ Ю.Я. Воно в нього якраз ідеальніше виписано, ніж перед тим.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Іншими мовами, залежно від доцільності та нагальності. Українську ж доцільно використовувати? Доцільно.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вибачте, а якщо сьогодні це важливо, а завтра, наприклад, не дай Боже?

СЮМАР В.П. Значить, частково.

СТЕЦЬ Ю.Я. Давайте так.

СЮМАР В.П. Так, Веселова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так що, почекайте?

СТЕЦЬ Ю.Я. Частково поправка Томенка.

СЮМАР В.П. Далі. "Програми ІНТУ виробляються виключно англійською мовою" – це ми відхиляємо. Так?

 

СТЕЦЬ Ю.Я. А Веселов із якої фракції?

ЧЕРВАКОВА О.В. Це жінка. Веселова із "Самопомочі".

СТЕЦЬ Ю.Я. А ви консультувалися з нею перед тим, як вона подавала це? Чи ні?

ОПАНАСЕНКО О.В.  Я не знав взагалі, що вона подала поправки.

СЮМАР В.П. Це суверенне право народного депутата. 

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, суверенне право законодавчої ініціативи. Просто цікаво аргументи почути.

ОПАНАСЕНКО О.В. До речі, вона сама з окупованої території, з Донбасу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тому вважає, що всі мають говорити англійською мовою. Я саме це й хотів почути.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. 95 поправка. Соболєв, Опанасенко. "Програми ІНТУ транслюються мовами тих країн, на території яких здійснюється мовлення ІНТУ". Ну це ви також загнули. Якщо супутник мовить над Ізраїлем, то без  івриту нам нікуди.

СТЕЦЬ Ю.Я. А уявіть собі, якщо він буде частково мовити над арабськими країнами, то має мовити арабською мовою. І розумієте, що це значить? Це значить, що ми розворушимо вулик, де йде війна. Тому що якщо раптом він зачіпає, цей супутник, арабську територію і ми почнемо мовити там на івриті, ми розв'яжемо третю світову війну.

ОНУФРИК Б.С. Для того, щоб це реалізувати, треба два бюджети України.

СЮМАР В.П. Сашо, пропоную це виключити. Відхиляємо.

96 поправка. Кіраль. "Програми виробляються українською, англійською, російською, залежно від доцільності…" – тобто це частково враховуємо, 96-ту.     

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Так. Кримськотатарська мова за будь-яких обставин виписана буде в Статуті. Вона вже зараз є.

СЮМАР В.П. Ага, 96 поправка в частині кримськотатарської враховується.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, я би це робив, тому що це зараз важливо.

ОНУФРИК Б.С. А я би не робив зараз спеціального цього. Бо це та сама історія. В Статуті ви пишіть, але в законі – ні.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я поясню чому. Якщо це буде виписано в законі, який, дай Боже, буде прийнятий, це дасть мені можливість долучити до створення кримськотатарської редакції донорів, які готові допомагати.

ОНУФРИК Б.С. Я проти, тому що ми виокремлюємо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Редакція кримськотатарської мови – це не редакція російської мови, у нас тут всі носії.

ОНУФРИК Б.С. Я проти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Богдане Семеновичу, тут написано: "Можуть дублюватися іншими (це множина), зокрема кримськотатарською, мовами". Кримськотатарська мова є мовою народу України.

СТЕЦЬ Ю.Я. Богдане, для того щоб фінансувати канал, треба 400-500 мільйонів гривень. Держава стільки дати не може, і ми це розуміємо. І якщо не долучати зовнішнє фінансування, то тоді ми просто не зробимо якісно цей продукт.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. То що, виписати максимальну кількість народів, яких ми знаємо?

СТЕЦЬ Ю.Я. Богдане Семеновичу, вийдіть на вулицю і позбирайте кошти. Добре?

ЧЕРВАКОВА О.В. Богдане Семеновичу, окрім кримськотатарського народу, ніхто на території України, жоден народ, цілий народ, не потерпає від етноциду зараз.

 

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ганьба-ганьба. Я випишу це в Статуті, раз ви не враховуєте.  

СЮМАР В.П. Не враховуємо цю норму, кримськотатарською – не враховуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте голосувати.

СЮМАР В.П. 96 поправка. Голосуємо. Значить, норма 96 поправки частково – з нормою про кримськотатарську в тілі закону.

 Хто за? Раз, два, три, чотири. Хто без цієї норми? Чотири.

СТЕЦЬ Ю.Я. Почуйте мене. Заберіть цю норму. В Статуті вона буде. Проголосуйте. Я в Статут це внесу. Це плюс 10 хвилин роботи юристів міністерства. Все.

СЮМАР В.П. Все. Тоді частково враховано без відповідно цієї норми. Хто за? Є. Компроміс. 

Наступна, 97 поправка. "Виробляються українською" – доповнити словами "офіційними мовами Організації Об'єднаних Націй". Офіційні мови – по-моєму, там чотири. Чи шість? Давайте проголосуємо, щоб Юрій виробляв шістьма мовами продукт.

(Загальна дискусія)

 СЮМАР В.П. Хто за 97 поправку? Хто за те щоб відхилити? Одноголосно.

98 поправка. "У загальному обсязі мовлення ІНТУ не менше 50 відсотків мають  становити програми вироблені англійською мовою".  Я б підтримала.

СТЕЦЬ Ю.Я. Почекайте. Завтра зміниться вектор, будете потім плакати.

ОНУФРИК Б.С. Послухайте, панове, я вам розповім одну історію. В нашому місті рік живе один дядько з Англії. От він підходить до мене і каже: "А  ти не говориш по-англійськи?" Я кажу: "Ні. А  ти чому  по-українськи не говориш?" А він живе рік уже в Україні. Ми зустрілися через місяць, він побачив мене й каже: "Добрий день, Богдане". 

СТЕЦЬ Ю.Я. Друзі, не займайтесь обмеженнями, якщо ви говорите про демократію.  А чому 50 відсотків, а не 51, наприклад? 

ОНУФРИК Б.С. Англійська мова хороша. Але крім англійської є й українська.

СЮМАР В.П. Це ж іноземні громадяни, для яких ми організовуємо це мовлення.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Я говорю чотирма мовами, але коли б мене обмежили, це те, що було у нас із "законом Ківалова-Колесніченка". Чому саме 50 відсотків англійська, а не 49 відсотків? А чому не 70 відсотків?

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб відхилити?  За відхилення. Рішення прийнято.

99 поправка. "Провадить свою діяльність шляхом створення та поширення інформаційного продукту каналами супутникового, ефірного, кабельного, електронного мовлення, а також в мережі Інтернет виключно за межами України, крім випадків,  передбачених частиною другою цієї статті".

Це ми дійшли до найбільш цікавого. Так, Кондратюк пропонує: "Матеріали можуть поширюватися на підставі угод з операторами телекомунікаційних мереж…" - виключити  цей пункт.

Значить, ми по суті з вами дійшли до того. Значить, 101 поправку ми відхиляємо.

102 поправку – частково враховуємо. Правильно? Так, тому що аналогове виключається.

103 поправку не враховуємо.

104 поправку ми враховуємо частково.

Отже, 99 поправку ми враховуємо частково і 104-у враховуємо частково.

І я би 106 поправку виключала. 106 поправку  виключаємо.

105 поправка. Давайте подивимося, що ми робимо з нею.  Давайте тоді частково враховуємо, тому що все-таки "супутникове мовлення та мережі Інтернет" – ми лишаємо. Правильно? Ми ж виключаємо, забираємо тільки кабельне і електронне. Правильно? Так, частково враховано.

Зрозуміло? Значить, ми частково враховуємо поправки 99, 104 і 105. Частково враховуємо в тому контексті, що "ІНТУ провадить свою діяльність шляхом поширення інформаційного продукту через канали супутникового та інтернет-мовлення в Україні". І відповідно - "ефірного, кабельного, електронного і все – за межами України". Отаким чином.

ІЗ ЗАЛУ. А як це – супутникового в Україні?

СЮМАР В.П. Супутникове в Україні дозволяється.

СТЕЦЬ Ю.Я. До речі, електронне теж ти не можеш обмежити.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ми залишаємо це. Ми не можемо це обмежити.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. О'кей, тоді ми йдемо шляхом іншим.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ви можете обмежити тільки ефір і ліцензії. Крапка.

СЮМАР В.П. Це зрозуміло. І ми з цим згодні. Відповідно ефірне аналогове, цифрове – лише за межами України. Правильно?  

Тепер далі. Ось у нас є оця норма: "Матеріали ІНТУ можуть поширюватися в Україні на підставі угод з операторами телекомунікаційних мереж, провайдерами телекомунікацій для задоволення потреб" – це виключити. Я підтримую, це те, що ми підтримали - поправку Кондратюк. Все. Є. Пройшли найважче. 106 поправку - відхилити. Є.

 Дійшли до 107 поправки. Про редакційні статути. Тут у нас вже практично немає особливих різниць. П'ять хвилин перерви.

 

 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

СЮМАР В.П. Колеги! 107 поправка. Отже, 107 поправку пропонується відхилити, бо ми вже виключили п'яту частину попередньої поправки.   Відповідно 108 поправка тоді, виходить, приймається. Правильно? І 109 поправка теж відхиляється. Правильно? В такому порядку? Хто за? Є одноголосно.

110 поправка. Частину шосту статті 6 законопроекту викласти в такій редакції: "Не допускається використання МПІУ для поширення матеріалів  та відомостей…".

ШВЕРК Г.А. Це є в Законі "Про телебачення і радіомовлення" і розповсюджується на всі телерадіоорганізації.

ІЗ ЗАЛУ. Так це 111 поправка.

СЮМАР В.П. Тоді це відповідно 111 поправка. Так? Значить, тоді враховуємо 110 поправку частково. 111 поправка враховується повністю.

112 поправка – частково. 113 поправка – частково. 114 поправка – частково.  От в такому переліку. Так? Хто за? Є. Приймається. 

Так, 115 поправка. "Жах, сцени насильства".

ОНУФРИК Б.С. Це відхиляємо.

СЮМАР В.П. Ні, чому ж. Частково враховано. Так.

116 поправка – це те саме. Теж частково враховано.

Значить, прошу проголосувати за це часткове врахування у відповідності до тієї поправки, яка нас відносить до законів, які це забороняють. Є.

117 поправка. Зміна абревіатури.

118 поправка. Після  словосполучення  "інтересів політичних партій"  - місцеве самоврядування, це святе.

ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні. Тут трішки інше.

СЮМАР В.П. Це інше. "…позицію та висловлювання посадових осіб органів державної влади чи місцевого самоврядування". Значить так, звучить ця стаття так: "Забороняється розповсюдження матеріалів та повідомлень, що містять приховану рекламу, мають ознаки однобічного представлення інтересів політичних партій, громадських організацій, суб'єктів господарювання та інших осіб…".  Юрій Олексійович пропонує нам після словосполучення "інтересів політичних партій" доповнити словосполученням "позицію та висловлювання посадових осіб органів державної влади". А як це? Висловлювання – це коментар?

СТЕЦЬ Ю.Я. А якщо, наприклад, лідер опозиційної політичної сили виходить  і  говорить?  І ми кажемо – ми не дамо.  А редакційний статут говорить, що ми маємо показувати всіх.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це суперечить меті цього закону, тому що мета цього закону – це поширення позиції держави.

СТЕЦЬ Ю.Я. Редакційний статут говорить про баланс – всі точки зору.

ОНУФРИК Б.С. Все, що обмежує, це погано.

СЮМАР В.П. 118 поправка відхиляється. А 117 поправка приймається.

ІЗ ЗАЛУ. Однобічне висвітлення.

СЮМАР В.П.  Коментар не може бути не однобічний. Забороняється коментар.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це позиція та висловлювання. Як можна висловлювання заборонити? Це антиконституційно.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це не демократична історія. Є право на професію.

СЮМАР В.П. Значить. 118 поправку відхиляємо. Є.

Так, 119 поправка. Про Статут. "Статут розробляється центральним органом, що забезпечує формування і затверджується Кабінетом Міністрів".

120 поправка звучить, що тільки "затверджується Уповноваженим органом".

Я пропоную 119 поправку приймати, а 120 поправку – частково.

ІЗ ЗАЛУ.  Вікторіє, навпаки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому що ми Кабінет Міністрів замінили на Уповноважений орган раніше.

 

СЮМАР В.П. Як це – навпаки?

ІЗ ЗАЛУ. Ми його поміняли на Уповноважений орган на початку.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми поміняли на початку закону на Уповноважений орган.

ІЗ ЗАЛУ. Так, це те, що на початку ми міняли.

СЮМАР В.П. Справа не в тому. Тут мова йде про те, що Кабмін затверджує Статут чи не затверджує.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тому у мене й пропозиція. Я про неї й говорив.

СЮМАР В.П. Так, я зрозуміла. Добре. О'кей. Давайте. 119 поправка  – частково. 120 поправка – приймаємо. Є.

121 поправка. Данченко, Семенуха. Не розглядаємо.

122 поправка. Зміна абревіатури. І 123 поправка. Приймаємо. Хто за? Є одноголосно.

124 поправка. Пункт 5 частини першої статті 7 законопроекту виключити. Він у нас звучить як? "Положення про заборону відчуження, передачі майна…". А чому ми виключаємо?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це дублювання, тому що це положення закріплено в частині 5 статті 1 законопроекту.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Логіка така, що там виписано, що ми не можемо ні відчужувати нічого – це вже виписано в Статуті. Це масло масляне. Це положення в частині п'ятій статті 1-ї законопроекту. Воно там є, подивіться.

СЮМАР В.П. О'кей. 

СТЕЦЬ Ю.Я. Тобто ми не можемо.

ІЗ ЗАЛУ. Тобто забороняється все.

СТЕЦЬ Ю.Я. Там все забороняється.

СЮМАР В.П. О'кей. 124 поправка – за. Є.

125 поправка. Абревіатура. Замінити на "центрального органу виконавчої влади". Треба відхиляти. Хто за? Є.

126 поправка. Зі статті 7 виключити частину тексту.  Це про управління об'єктами державної власності. Аргументуйте, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Відповідні положення закріплені в пункті 24 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", згідно якого уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань (у тому числі й Міністерство інформаційної політики, як уповноважений орган управління МПІУ) забезпечують приведення у відповідність із законодавством  установчих документів та внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур. Це прийнята недавно постанова.

СЮМАР В.П. О'кей.  Тоді 126 поправку підтримуємо. Хто за? Є.

127 поправка. Частину першу статті 8 викласти в такій редакції: "Керівником ІНТУ є генеральний директор, який призначається центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України. Генеральний директор діє самостійно в межах повноважень відповідно до Статуту…".  Томенко пропонує слова "який призначається центральним органом виконавчої влади…" замінити словами "який призначається наглядовою радою ІНТУ".

СТЕЦЬ Ю.Я. Немає функцій наглядової ради.

СЮМАР В.П. Це таке, ми можемо прописати цю функцію.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не можемо.

СЮМАР В.П. 129 поправка. Значить: "Керівником ІНТУ є генеральний директор, який призначається центральним органом виконавчої влади на конкурсній основі, самостійно здійснює керівництво ІНТУ…". Чого ж, логічна поправка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, але згідно, знову ж таки, прийнятої постанови Кабміну, всі мають іти на конкурсній основі.  Це вже норма діюча. Тобто ми не можемо не на конкурсній основі.

СЮМАР В.П. 130 поправка. Юрій Олексійович нам стільки пропонує!

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я пропоную певні критерії і процедури по призначенню генерального директора.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вони теж прописані в цьому положенні прийнятому, всі критерії по всіх підприємствах.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, скажімо, ця норма продубльована в Законі про суспільне телебачення. Вона там є в тому законі. Тому що таке постанова Кабінету Міністрів - як один Кабінет Міністрів прийняв, а інший відмінив?  Закон все-таки важче відмінити і змінити. Тому певні критерії до генерального директора аналогічно до керівника  суспільного телебачення я пропоную.

СЮМАР В.П. Ті самі, що й до суспільного?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, тому що вони є, критерії, в постанові Кабміну, але вони можуть бути відмінені.

СТЕЦЬ Ю.Я. У мене пропозиція така. Якщо ми зараз заліземо в цю історію, то у нас призначений керівник буде… От скільки у нас із суспільним телебаченням історія тягнеться? Три роки?

ІЗ ЗАЛУ. Призначення?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні-ні. Запустити не можемо. Три роки. "5 канал" цю "мультимедійку" запустив за два місяці. Якщо зараз ці люди, які там працюють, будуть знати, що через півроку вони почнуть працювати, вони просто підуть і ми завтра зупинимося. Я вам даю гарантію, що так буде.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так є ж в положенні ці критерії.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз кажу: всі директори – на конкурсній основі. Це очевидним є. А все решта – воно просто затягне процес. Я це не запущу до кінця року. Люди просто підуть.

СЮМАР В.П. Кіраль – 131 поправка.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дивіться, тут у 131 поправці пункт другий нормальний: "Наглядовими органами ІНТУ є наглядова рада, ревізійна комісія, редакційна рада". Може, ми це врахуємо?

СЮМАР В.П. Хорошо. А те, що входити по одному представнику від депутатських фракцій?

ЧЕРВАКОВА О.В. Геть.

ІЗ ЗАЛУ. Боже упаси.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні-ні. Тільки пункт другий у 131 поправці.

 (Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз хочу сказати про логіку, що хочу зробити я. Колеги депутати, що хочу зробити я. Є Закон про формування редакційної ради, де 50 відсотків від колективу, а 50 відсотків від керівництва.

ЧЕРВАКОВА О.В. Про  телебачення і радіомовлення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Про телебачення і радіомовлення. Так. Моя пропозиція така, що редакційну раду визначають на всі сто відсотків колективом журналістів. Це набагато демократичніше, аніж норма закону. Більше того, редакційна рада, згідно статуту, несе відповідальність за контент. Це мегадемократично. Я кажу про редакційну раду. А наглядова рада слідкує за дотриманням редакційного статуту.

ОНУФРИК Б.С. Для суспільного мовлення ми подавали своїх кандидатів від фракцій.

СТЕЦЬ Ю.Я. Правильно. Але в цьому різниця між суспільним і державним. Різницю розрізняєте? Державний орган влади як іномовлення, він функціонує як визначальний щодо державної політики України. А суспільне телебачення існує для іншого.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз: а давайте ми у всі підприємства в Україні, які є, внесемо, що там мають бути представники депутатів. Ви усвідомлюєте, що ви пропонуєте?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Смотрите, наглядова рада общественного телевидения нужна для того, чтобы баланс держать, чтобы не было перекосов. Іномовлення – это пропаганда. Это штука авторитарная.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. У меня вопрос: что там будут делать депутаты, я могу узнать?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Нет, там не депутаты, а представители депутатов.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я же вам объясняю, в чем разница между общественным телевидением и этим.

ОНУФРИК Б.С. Чим більше я в парламенті, тим більше розумію, що депутатам взагалі  нікуди не можна входити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Можно я объясню логику? Есть общественное телевидение. В чем функция общественного телевидения? Вы отдаете себе отчет?

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну приблизительно.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я попробую  объяснить. Общественное телевидение – это то, на чем я стою и то, что я отстаиваю. Так вот, есть разница между государственной политикой и обществом.

ОПАНАСЕНКО О.В. Так подождите, в чем здесь проблема? Парламент – это и есть представительство тоже. Это одна из ветвей власти. Почему она не может быть контролером в набсовете?

СТЕЦЬ Ю.Я. Не может, потому что есть регуляторные органы. А это законодательный орган. И ваша функция, господин народный депутат, вносить законодательные инициативы, отстаивать их и принимать законы, которые должна исполнять исполнительная власть. И вот если бы парламент не занимался политической трибуной, а был законодательным органом страны, коими были предыдущие некоторые парламенты, далеко не все, то у нас было бы все хорошо. Потому что первые парламенты, они приняли Конституцию, считая, что они есть законодательным органом, они сидели ночами, а у нас сейчас парламент использует исключительно политическую трибуну, забыв, что это законодательный орган страны. У нас есть депутаты, которые ни одного закона не внесли.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Пане міністре! Я вам нагадаю, що ми живемо в умовах парламентсько-президентської республіки, і крім законодавчої функції у Верховної Ради як найвищого органу державної влади сьогодні, відповідно до Конституції, є так само і контролююча функція. Тому незалежно від того, напишемо ми її чи не напишемо, тут вона забезпечена Конституцією і Законом "Про статус народного депутата України", яким має право контролювати і міністерство, і будь-який орган влади.

СЮМАР В.П. Колеги, це вже схоже на "круглий стіл" на тему. Повертаємось до 127 поправки.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги! 127 поправка! Повертаємось від цієї глибокої політологічної дискусії до неї. Ми не пройдемо поправки, якщо зараз будемо обговорювати, в якій республіці будемо жити.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це важливо.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. Колеги! Редакційно. Мені здається, вона логічна, вона просто виділяє – генеральний директор діє самостійно у межах повноважень і відповідно до Статуту. Я би її схвалила, 127 поправку.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так зараз усі підприємства державні діють. Це треба схвалювати.

ІЗ ЗАЛУ. Схвалюємо.

СЮМАР В.П. Схвалюємо. 127 поправка. Хто за? Є.

128 поправка – відхиляємо. Хто за? Є.

129 поправка. "На конкурсній основі" – давайте частково врахуємо.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте, так.

СЮМАР В.П. Частково врахована. Я думаю, це дублювання. Це дасть голоси "Свободи" на майбутнє. 

130 поправка. Павленко Юрій Олексійович. Давайте частково врахуємо. Що стосується конкурсного етапу. Хто за? Є.

Кіраль – 131 поправка. Тут частково враховано.  Тут у першій позиції і в редакційній другій враховано. Перше і друге враховано. Хто за?

 

СЮМАР В.П. Далі: "Наглядовими органами ІНТУ є наглядова рада, ревізійна комісія, редакційна рада". 132 поправка. Доповнюємо таким змістом: "З метою забезпечення дотримання принципів свободи слова та міжнародних стандартів створюється Наглядова рада. Склад Наглядової ради затверджує Кабінет Міністрів за поданням Уповноваженого органу. Засади діяльності та повноваження Наглядової ради визначаються Статутом". Це просто більш чітко прописується мета діяльності Наглядової ради.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. Нехай буде.

ІЗ ЗАЛУ.  Воно просто буде мати більшу легітимність.

СЮМАР В.П. Хто за?

ЧЕРВАКОВА О.В. Всі за.

СЮМАР В.П. 133 поправка. Тут написано, що він повинен відповідати вимогам Закону "Про телебачення і радіомовлення". Ну це логічно.

Далі. "Редакційна рада ІНТУ формується з числа працівників у складі десяти осіб…" – тут зайва деталізація.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це в Статуті має прописуватися.

СЮМАР В.П. Ні, ми вже прийняли інше. Пропонується відхиляти.

ЧЕРВАКОВА О.В. А перший пункт можемо прийняти?   

СЮМАР В.П. Щодо вимог? А як він може їм не відповідати?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, в принципі, так.

СЮМАР В.П. Тоді відхиляємо. За відхилення. Є. Відхилили.

Стаття 9. Джерела фінансування ІНТУ. 134 поправка – абревіатуру міняємо. Це аналогічно до 136 поправки. Пропоную схвалити. 134 і 136 поправки.

135 поправка. Викласти в такій редакції. Джерела фінансування ІНТУ    та порядок використання коштів: "Держава забезпечує належне фінансування ІНТУ – 0,04 відсотка". Воно ж у нас було в тілі закону.

СТЕЦЬ Ю.Я. Та воно там є  все повністю. Так.

СЮМАР В.П. Він ще додає тут: "Розпорядником коштів…". А у нас Міністерство інформації.

Ми відхиляємо тоді цю позицію, так?

ЧЕРВАКОВА О.В. Конечно.

СЮМАР В.П. Це якось дуже дивно.

ОПАНАСЕНКО О.О. А чому розпорядником є міністерство? Директор.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не може бути директор. Тому що він тоді може продати за п'ять хвилин все і втекти.

ІЗ ЗАЛУ. Просто коли розпорядником є колективний орган…

СТЕЦЬ Ю.Я. Він не колективний. Це Бюджетний кодекс. Це виконавчий орган.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не може бути людина розпорядником коштів.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тому що він продає все і тікає за кордон.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не може бути фізична особа.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція проголосувати.

СЮМАР В.П. За що?

ОНУФРИК Б.С. За відхилення цього.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так ми це відхилили вже.

СЮМАР В.П. Так що, Левченка 135 поправку відхиляємо?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. А от про звіт? У нього є, що щороку, не пізніше 10 грудня, звітує центральному органу виконавчої влади.

ЧЕРВАКОВА О.В. О, давайте! Нехай звітує.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ребята! Читайте Бюджетный кодекс.

ОНУФРИК Б.С. Нам не треба писати "10 грудня".

СТЕЦЬ Ю.Я. Читайте Бюджетний кодекс. Будь-яке підприємство тримає звіт.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Отже, 135 поправку відхиляємо. Хто за? Є.

136 поправку ми схвалили.

137 поправка. Держава забезпечує належне фінансування, яке передбачається окремим рядком. "Розпорядником коштів виступає Уповноважений орган".  Це те, про що ми говорили. Це те саме, що й у 138 поправці.

ІЗ ЗАЛУ. Одинаковые, да.

СЮМАР В.П. Пропоную схвалити.

А тепер найцікавіше – про гроші. Богдан Семенович Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. Враховуючи те, що ми необережно забрали в тому числі у кримськотатарського  народу, хочу сказати. Там я дізнався, я провів консультацію в перерві, виявляється, ми мали отримати додатково велику суму коштів саме завдяки цьому рядку бюджету.

СЮМАР В.П. Ага, ви знімаєте цю правку. Я правильно розумію?   

ОНУФРИК Б.С. Ні, я цю правку не можу якраз зняти, тому що втративши там кошти, ми повинні їх десь узяти. Ми можемо їх узяти тільки з платників податків, тобто від нас.

СЮМАР В.П. Колеги. То що, може, 0,06? Хто за це?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Давайте перекур. И тогда поговорим.

(Сміх у залі)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще три тижні – і ви будете говорити самі з собою. Це ж закладається на 1 січня. Я дуже сподіваюся, що 1 січня я буду знаходитись на іншій роботі, поэтому мне на самом деле все равно. Ну, це не предмет сьогоднішньої дискусії. А треба врахувати, що директором за 5 тисяч гривень, це  ясно, якісний медіаменеджер працювати не буде.

Я почув просто на засіданні Верховної Ради, коли розглядалось у першому читанні, що були пропозиції збільшити бюджет, чесно кажу, якщо ми це залишимо людям і вони не будуть ходити "с поклонной головой", то я не знаю.

 От я розкажу історію. У нас є кінофестиваль "Молодість". Це стандартний приклад. Кожного року, тому що це не закріплено законом, товариш Халпахчі, який у мене велику повагу насправді викликає, ходить  до міністра культури, там прізвище міняється, а табличка залишається, і  Халпахчі каже: "Дайте, будь ласка, грошей". А той – барин, він хоче – дає гроші, хоче – не дає. І кожного разу вони потім знаходять і ми бачимо, як усе виглядає.

 Тобто або ми це залишаємо на покоління вперед, тому що таблички з прізвищами змінюються, люди вмирають, або ні. Далі вибирайте: буде 0,04 – буде така якість, буде 0,06 – буде краща якість. Все дуже просто.

ОНУФРИК Б.С. Я одне речення собі дозволю. Значить, в нинішніх умовах Російська Федерація на свою пропаганду витрачає більше ніж усі країни в Європі разом узяті. Тобто якщо ми не будемо передбачати належне фінансування проектів, які будуть світу розказувати про Україну, тоді ми не зможемо протистояти.

СЮМАР В.П. Ми почули. Є думки щодо 0,04? Колеги, нам треба визначатися.

ІЗ ЗАЛУ. А скільки це - 0,04?

ОНУФРИК Б.С. 200 мільйонів гривень на рік.

СТЕЦЬ Ю.Я. Логіка така. Бюджет інформаційного каналу на місяць складає 1 мільйон 200 доларів – 1 мільйон 500. Це середній, такий "лайт-бюджетний" варіант каналів, які існують зараз в Україні.

СЮМАР В.П. 30 - це виходить 1 мільйон.

СТЕЦЬ Ю.Я. І цього теж не вистачить.

ОНУФРИК Б.С. Цих коштів, безумовно, не вистачить. Їм треба буде заробляти або залучати якісь кошти.

СЮМАР В.П. Є інші позиції, колеги? Немає? Всі за 0,06? А люди голодують в країні в цей час.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я вам скажу, що один танк коштує стільки, скільки мультимедійна платформа.  По факту ми можемо купити один танк і забути про це взагалі. Але якщо б ми це запустили набагато раніше, можливо, менше танків треба було б виробляти.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте голосувати.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз: це не є предметом, хто у кого бере. Через якийсь час там парламент може бути розпущений, через якийсь час поміняється прізвище міністра або взагалі орган. Ми зараз говоримо про майбутнє людей, які або будуть працювати якісно, або ні.

ОНУФРИК Б.С. Я підраховував мінімальні витрати регіонального телеканалу і його бюджет. І бачу, наскільки це мізерні цифри.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я представляю, как будет Минфин все заявки резать, поэтому  если записать там 0,06, значит, есть шанс на то, чтобы хоть 0,04 получить.

СЮМАР В.П. Добре, давайте 0,06. Приймаємо. Хто за цю поправку? Є.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я утримався. 

СЮМАР В.П. Так. "Джерелами фінансування можуть бути…". 141 і 142 поправки аналогічні. Пропоную схвалити.

143 поправка – "авторських та суміжних прав" – аналогічна.

144 поправка  - пропоную схвалити.

145 поправка   -   "пожертви", 146 поправка  – аналогічна. Пропоную схвалити.

147 поправка: "У частині третій статті 10 слова "в будь-який період часу" виключити. Логічно. Пропоную схвалити.

148 поправка – "на каналах мовлення ІНТУ".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вона технічна, тому що звучить, що політична реклама  є забороненою в будь-який час. Тому просто уточнення, що на цих каналах, а не взагалі політична реклама.

СЮМАР В.П. 148 поправка – схвалити. За. Є.

149 поправка. "Частину четверту статті 10 законопроекту виключити". А чому ви проти соціальної реклами?

ЧЕРВАКОВА О.В. Дублюються положення статті 12 Закону України "Про рекламу".

СЮМАР В.П. Як скажете.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Це правда.

СЮМАР В.П. За – 149 поправка . Є. 

150 поправка. Це про рекламу виробника алкогольних напоїв. Коротше, заборона реклами алкоголю.

СТЕЦЬ Ю.Я. Це теж реклама. Це згідно з Законом "Про рекламу".  Ми ж усі йому підлягаємо.

СЮМАР В.П. Чіткіше виписано.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, тут краще, тут - "крім трансляції  реклами та повідомлень про спонсорів, які придбані з правом на трансляцію  міжнародних спортивних змагань".

СТЕЦЬ Ю.Я. Ще раз: якщо ми будемо транслюватися в Німеччині, то там, наприклад, взагалі заборонено будь-який телевізійний продукт, в якому міститься людина, яка курить, наприклад. А в Італії, якщо є продукт, де людина курить, має бути написана табличка, що програми містять сцени, де людина курить, тому ми просимо людей до 16 років не дивитись цей продукт.

ІЗ ЗАЛУ. А якщо десь дозволена реклама алкоголю і тютюну, то ми можемо?

СЮМАР В.П. Ми не зобов'язані її транслювати. Я попрошу схвалити цю поправку. Це мене насправді просили міжнародні організації. Вона відповідає цим вимогам.

СТЕЦЬ Ю.Я. Та ради Бога. Просто в кожній країні  інші закони.

СЮМАР В.П.  Давайте. 150 поправка. Пропонуємо схвалити? Є.

ЧЕРВАКОВА О.В. А тоді ми позбавляємося, що "крім реклами та повідомлень про спонсорів, які придбані з правом на трансляцію міжнародних спортивних змагань"?

ОНУФРИК Б.С. Вони не будуть транслювати міжнародні спортивні змагання.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому не будуть?

СТЕЦЬ Ю.Я. Потому что мы не будем транслировать ничего международного, потому что канал должен полностью, стопроцентно говорить про Украину.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А якщо не трансляція, а просто показати, які вони класні і що вони отримали кубок?

СТЕЦЬ Ю.Я. Це в новинних сюжетах. Це нічим не регламентується взагалі.

СЮМАР В.П.  151, 152, 153 поправки пропоную схвалити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так.

СЮМАР В.П.  Є.  154 і 155 поправки пропоную схвалити.

156 поправка. "ІНТУ отримує, продовжує строк дії та переоформляє ліцензію на мовлення у порядку, встановленому" замінити словами "ліцензування мовлення МПІУ здійснюється відповідно до порядку та вимог, встановлених…".  Чисто редакційна. Пропоную схвалити.

ІЗ ЗАЛУ. Звичайно.

СЮМАР В.П.  157 поправка.

ІЗ ЗАЛУ. Відхилити.

СЮМАР В.П. Ми їх виключили й так. Тоді вона й врахована частково. Є.

158 поправка. 

ІЗ ЗАЛУ. То же самое.

СЮМАР В.П.  Те саме.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Ну от у мене там 159 поправка. Я постарався, може, більш коректно виписати оцю статтю. Просто в новій редакції більш правильно. Я це написав і вона, мені здається, якось більш так правильніше звучить, сама ця стаття.

ОНУФРИК Б.С. Воно написано в стилі Шверка.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Воно виписано в стилі будь-якого члена Нацради. Це правда.

ОНУФРИК Б.С. Сто процентів. Отак пише Нацрада.  

СТЕЦЬ Ю.Я. Ми як медіаменеджери з двадцятирічним досвідом знаємо, як вони виписують.

СЮМАР В.П.  Так що, враховуємо?

СТЕЦЬ Ю.Я. Вона виписана найідеальніше зі всього, що є.

ЧЕРВАКОВА О.В. Голосуємо.

ОНУФРИК Б.С. Мені здається, вона правильніше звучить.

СЮМАР В.П.  Павленка?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П.  Тоді схвалюємо 159 поправку, а всі решту – частково. Хто за? Є.

160 поправка. Частину другу статті 12 після слів "надзвичайний, воєнний стан" викласти у такій редакції: "в районах проведення антитерористичних операцій на території України".

161 поправка – провадження діяльності в умовах особливого періоду. Давайте подумаємо, як краще редакційно. Мені здається, 161 поправка дуже правильна.

СТЕЦЬ Ю.Я. Враховуйте частково, а потім приймайте що потрібно.

СЮМАР В.П.  Гаразд. Тоді давайте частково 160 і 161 поправки.

І 162-у – відповідно відхилити. Є. 

"Банківське телебачення", 163 поправка – відхиляємо?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П.  164 поправка – відхиляємо.

165 поправка. "У частині третій статті 12 законопроекту слова "ліцензії на мовлення, виданої ІНТУ" замінити словами "ліцензій на мовлення, виданих МПІУ".

166 поправка – аналогічна. Пропоную схвалити. Є.

167 поправка. "На позаконкурсних засадах" – виключити.  Разом і 168 поправка. Пропоную підтримати.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги! Якщо ми вирішили, що ці канали не будуть мати ефірних ліцензій, то більше ніде конкурсів немає.    

СЮМАР В.П.  Тоді 167, 168, 169 поправки - виключаємо, правильно?

І 170 поправку  відхиляємо, правильно?  Є.

ШВЕРК Г.А. Треба забрати статтю  про позаконкурсні засади.

ІЗ ЗАЛУ. Ми їх знімаємо цими поправками.

СЮМАР В.П.  Цими поправками. Тобто ми їх приймаємо.  

ІЗ ЗАЛУ. Ви їх приймаєте, ці поправки, і автоматично знімаєте.

СЮМАР В.П.  "Банківське телебачення" нам не потрібне.

ІЗ ЗАЛУ. А як щодо ліцензії?

СТЕЦЬ Ю.Я. А ліцензію не можна передати від одного власника іншому. Автоматично вона забирається, а Нацрада виносить на конкурс.

ШВЕРК Г.А. Ще хочу звернути увагу. Ми тут багато кажемо про ліцензії. А в проекті закону, який ми будемо  затверджувати, супутникове мовлення не ліцензується зовсім.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так что мы делаем? 167 и 168 – враховуємо. Да?  А дальше?

СЮМАР В.П. 167 і 168 поправки врахували.

ОНУФРИК Б.С. 169 поправку тоді виключити треба.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, треба теж врахувати. Тому що Шверк говорить, що буде прийнятий новий закон. А я дуже не переконаний, що буде прийнятий новий закон. Більше того, якщо ви приймете закон по те, що інтернет треба ліцензувати, вас "Самопоміч" підніме на вила.

СЮМАР В.П. Гаразд. Значить. Враховуємо 167, 168 і 169 поправки. Хто за? Є.

170 поправка. Юрій Павленко. Обґрунтуйте, будь ласка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це не принципово. Але, знаючи, як важко   працюється органам державної влади, зокрема Національній раді з питань телебачення і радіомовлення,  це такий реверанс їм назустріч – додаткових 10 днів. Там було 10 днів, а я поставив 20 днів. Це просто для того, щоб було достатньо часу це зробити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так робочих днів! 10 робочих днів – це два тижні.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Хто за відхилення 170? Відхиляємо.

171 поправка. Тут редакційна правка. Хто за? Є.

172 поправка. "Строк дії та продовження строку дії ліцензій…".

ІЗ ЗАЛУ. Вони однакові.

СЮМАР В.П. Це теж враховано.

173 поправка – теж аналогічна. Пропоную врахувати. Голосуємо. Є.

174 поправка. Слова "становить сім років" замінити на "на строк встановлений частиною першою статті 36 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Я думаю, що це логічно. Давайте 174 поправку теж врахуємо. Хто за? Є.

175 поправка. Мельник: слово "програмної" виключити. А чому?

ЧЕРВАКОВА О.В. А не нравится ему это слово.     

СЮМАР В.П.  Давайте врахуємо.

ІЗ ЗАЛУ.  Крім програмної, є фінансова діяльність, економічна і таке інше.

СЮМАР В.П.  175 поправка – приймаємо. Хто за? Є.

176 поправка. "Статті 1 по 13 оформити як розділ І, а статтю 14 – як розділ".

БЛИЩИК Л.І. Почекайте, одну хвилиночку! Справа в тому, що там ідуть прикінцеві положення, 14 стаття,  і це не є стаття, це дійсно розділ.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, і ГНЕУ так говорить.

СЮМАР В.П. Тоді приймаємо. Хто за? Є. Приймається.

177 поправка. Слова  "на іноземну аудиторію" - виключити. 178 поправка – "на іноземну аудиторію" виключити. Приймається. Хто за? Є.

179 поправка. 180 поправка. Пропоную схвалити. Це редакційно. Хто за? Є.

181 поправка. 182 поправка. "Веб-сайт Уповноваженого органу". Це святе. Пропоную схвалити. Є.

Так, 183 поправку не розглядаємо.

184 поправка – доповнити новою частиною.

ШВЕРК Г.А. "Здійснює постійну поточну оцінку своєї діяльності   та її впливу". Крапка.

СЮМАР В.П. Это вы про что?

ШВЕРК Г.А. Это я по итогу, какая статья, какой пункт получится первый в статье 13.

ІЗ ЗАЛУ. Ну й нічого страшного – вплив.

СЮМАР В.П.  Я теж нічого страшного не бачу.

Так, значить, у нас лишається що? 181 і 182 поправки – ми схвалили. 183 поправка – не розглядаємо.

184, 185 поправки – пропоную схвалити. Хто за? Є.

186 поправка – мультимедійна платформа іномовлення. Це знову про святе. 186 і 187  поправки – пропоную схвалити.

188 поправка.

ІЗ ЗАЛУ. Вони однакові.

СЮМАР В.П.  Пропоную схвалити.  Є.

Далі. 185 поправка.

ІЗ ЗАЛУ. 189 поправка.

ОНУФРИК Б.С. Вони однакові – 188 і 189 поправки.

СЮМАР В.П. Я перепрошую. 188 і 189 поправки. Пропоную схвалити.

190 поправка – не розглядаємо. Відхилено.

191 поправка. "Забезпечити виділення додаткових коштів з метою фінансування першочергових заходів, необхідних для утворення та функціонування системи державного іномовлення у 2015 році".  А навіщо це? Аню, поясніть, будь ласка, що це таке.

СТЕЦЬ Ю.Я. Вікторіє, 191 і 193 поправки ідентичні.

БЛИЩИК Л.І. Там обґрунтування є після цього.

СТЕЦЬ Ю.Я. Законопроект просто передбачає фінансування державне. Відповідно якщо приймається закон, умовно кажучи, 10 грудня, а 15-го він підписаний, то з 15 грудня по 1 січня має бути профінансовано. 191 і 193 поправки, вони однакові.

СЮМАР В.П. Пропоную схвалити 191 і 193 поправки. Є.

І 192 поправку не розглядаємо.

Колеги, ми закінчили розгляд. Секретаріат зведе все це.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пишаюся роботою комітету. Це перший закон, який так доцільно  і так досконало, так плідно опрацьований.

ОНУФРИК Б.С. І прискіпливо.

ЧЕРВАКОВА О.В. У нас все так.  

СТЕЦЬ Ю.Я. Так розглядалися лише два закони – "Про доступ до публічної інформації" і Закон "Про  інформацію".

ЧЕРВАКОВА О.В. А в цілому?

СЮМАР В.П. Так, колеги, для стенограми треба прийняти його в другому читанні і в цілому. Хто за? Прийнято одноголосно.