Анонси подій

Перейти до розділу
27 липня 10:07
5 вересня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
04 липня 17:27
Комітет розраховує закінчити реформування друкованих ЗМІ в цьому році, а відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Національної ради за квотою парламенту – на старті наступної сесії докладніше
04 липня 13:27
ЗАЯВА КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

09 грудня 2015, 10:25

Стенограма від 09.12.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

9 грудня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторія Петрівна.

СЮМАР В.П. Доброго дня! Прошу вибачити за запізнення – затори. Будемо починати.

Колеги! На засідання комітету у нас сьогодні виносяться такі питання. Перше – про звернення керівника Прес-служби Верховної Ради України Шведової В.В. щодо поведінки окремих журналістів, а також про лист керівника Прес-служби Шведової В.В. щодо припинення акредитації, накільки я розумію, оператора.

Далі, третє питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу".

 Четверте - проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження та реклами електронних сигарет.

 П'яте питання – про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну.

Шосте – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет.

Сьоме питання – про зміни до Закону України "Про кінематографію".

Восьме – про затвердження Рекомендацій комітетських слухань.

Дев'яте – про офіційний нормативний бюлетень Верховної Ради України "Відомості Верховної Ради України".

 І десяте – про затвердження Рекомендацій комітетських слухань  на тему "Реформування парламентських засобів масової інформації" та "Різне".

Хто за такий порядок денний?

 

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є пропозиції до "Різного". До нашого Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики надійшов лист від ГО "Телекритика" з проханням розглянути ситуацію з порушенням телеканалом СТБ стандартів журналістської етики і законодавства за відсутності належної реакції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Я так розумію, що йдеться про нещодавній відеофрагмент, який було поширено в мережі Інтернет із програми "Один за всіх". Я пропоную його теж внести в "Різне" і подивитися: або сьогодні будемо розглядати це питання, або перенести на наступне засідання комітету.

СЮМАР В.П. Звісно, я думаю, що в "Різному" ми це розглянемо. Без проблем.

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно! Ще третій пункт, це наш закон з Миколою Томенком. Якщо можна, перенести його на наступне засідання.

ЧЕРВАКОВА О.В.  А чому?

АБДУЛЛІН О.Р. А ви зараз зможете доповідати?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так.

АБДУЛЛІН О.Р. Ви готові?

ЧЕРВАКОВА О.В. Та що там його доповідати.

АБДУЛЛІН О.Р. Добре. Тоді немає питань.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Гаразд. Багато запрошених у нас. Є у нас і журналісти. А, немає того, якого намагаються позбавити акредитації. Прикро, що його немає. Я пропоную тоді  в "Різному" розглядати те, що у нас буде, воно є на те і "Різне", а зараз почати все-таки з розгляду першого питання. Не заперечуєте?

Хто за такий порядок денний? Проголосували. Вікторіє Володимирівно!

ШВЕДОВА В.В.  Так. Я тут.

 

СЮМАР В.П. Вікторіє Володимирівно, слухаємо вас, що там за ситуація.

ШВЕДОВА В.В. Шановні колеги! До Прес-служби надійшли два звернення щодо позбавлення акредитації при парламенті двох працівників. Значить, перше звернення – це лист комендатури охорони Верховної Ради України щодо затримання пана Бовтрука, який є оператором  "Інформаційного агентства "17 Канал". Я думаю, пан Ільїн про це може більш детально розказати. І друге – це депутатське звернення народного депутата пана Ленського щодо провокаційної поведінки та погроз на його адресу з боку панів Олексія Дурнева і Василя Крутчака. Пан Дурнев при Верховній Раді України не акредитований.

Всі ми знаємо, що є Положення про акредитацію, згідно з яким ми маємо приймати рішення про позбавлення людини акредитації за вимогою і за рекомендацією комітету. Разом з тим, на нашу думку, ці два випадки мають все ж таки бути розслідувані правоохоронними органами. Ми не знаємо суті конфлікту, нам важко зробити якийсь висновок. Ми не маємо інформації про перебіг  розслідування цих справ, тому, на нашу думку, варто було б комітетові звернутися до відповідних правоохоронних органів з проханням надати всю інформацію щодо цих двох інцидентів. Тоді ми зможемо всі разом розглянути по суті ці питання і прийняти виважене і правильне рішення.

СЮМАР В.П. Добре. Я от, власне, пропоную нашому з вами комітету написати лист і журналістам, і  депутату, який звертався, з тим, аби сказати, що ми хочемо розібратися в цій ситуації і вбачаємо в цьому такі речі, що, по-перше, дійсно, така поведінка, вона, очевидно, не повинна бути в стінах Верховної Ради і її треба уникати – будь-яких конфліктних ситуацій та інших речей. 

Далі. Ми порекомендуємо журналістам, очевидно, варто порекомендувати, звертатися до правоохоронних органів, і так само  депутату звертатися до правоохоронних органів, тому що оцінку щодо хуліганства мають давати вони. Ми повинні сказати, я думаю, і журналістам,  що ми є Комітетом з питань свободи слова і тому ми маємо всіляко сприяти доступу журналістів на територію Верховної Ради, але так само маємо зауважити, що ми дуже просимо колег зважати і на норми етики, і, власне кажучи, на Регламент Верховної Ради, оскільки така поведінка не відповідає ні Регламенту, ні цим загальноприйнятим нормам. І сказати, що це як попередження, власне кажучи, щоб цього надалі не було.  

Тому я думаю, що з таким рішенням ми би мали зараз вийти з цієї ситуації, яка насправді не прикрашає обидві сторони і не прикрашає український парламент, а тільки йде "в мінус" кожному з нас.

Хто за таке рішення? Чи є якісь інші пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

СЮМАР В.П. Немає, так? Тоді голосуємо. Я думаю, секретаріат зафіксував. Дякую.

Далі. Про лист з приводу акредитації оператора – те ж саме, правда? Та ж сама ситуація. Все. Значить, перші два питання  - ми ухвалили  відповідне рішення. Напишемо всім учасникам цього конфлікту і будемо сподіватися, що він більше не повториться. А якщо повториться, то це вже буде вказувати, дійсно, на провокативність цієї історії.

Так, переходимо до третього питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності).

Червакова Ольга Валеріївна, прошу доповідати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! Предметом регулювання даного закону є використання комунальних об'єктів, зокрема електромереж, для зовнішньої реклами. Ідея цього законопроекту полягала в тому, що  зараз ми бачимо у нас в місті, і не тільки в Києві, дуже багато об'єктів комунальної інфраструктури, які використовуються не за призначенням, що фактично не тільки спотворює історичний візуальний ореол міста, а також впливає на безпеку і дорожнього руху, і на безпеку функціонування самих цих електромереж. Тому в даному законі пропонується додати лише один пункт 7-й до статті 8-ї Закону "Про рекламу" – про те, що розміщення реклами та рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні, в тому числі опорах зовнішнього освітлення, забороняється.

Це єдина зміна, яка пропонується до цього закону, і мотивом є фактично міркування безпеки. Головне науково-експертне управління цей закон підтримує.

СЮМАР В.П. Колеги! Які є думки з цього приводу? Я правильно розумію, що мова йде про розтяжки?

ІЗ ЗАЛУ. Тролли?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, це не тролли. Наскільки я розумію, це електрощити. Тобто це якраз  про ті споруди, які мають стратегічне значення. Тобто це на яких тримаються мости, ви бачили, коли їдеш по мосту, є реальні споруди, які тримають мости, і на них просто вішається от таке, як прапорці. І є електромережі.

ІЗ ЗАЛУ. Електромережі – це тролейбуси.

КОНДРАТЮК О.К. Не тільки.

ОНУФРИК Б.С. Мова йде насправді про розтяжки, які вішаються.

КОНДРАТЮК О.К. Та не тільки розтяжки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Контактна мережа.

ОПАНАСЕНКО О.В. А можна питання до автора? Навіщо взагалі займатися мікроменеджментом, зараз робити заборони? Я думаю, що це взагалі-то рівень чи власника цієї опори, чи комунальної власності чи взагалі місцевої влади. Навіщо там прописувати заборони?

АБДУЛЛІН О.Р. Є проблема в чому? Що власники інколи женуться за якимось тимчасовим прибутком і є реальні проблеми.

ОПАНАСЕНКО О.В. А є дослідження?

АБДУЛЛІН О.Р. Безумовно, якщо є висновок Науково-експертного управління. Почитайте.

СЕВРЮКОВ В.В. Якраз вони й говорять про те, я перепрошую, якщо дозволите, що це все знаходиться у відповідальності місцевих селищних, районних рад. По великому рахунку у нас є міста, де це регулюється більш вдало, менш вдало.

КОНДРАТЮК О.К. А де й взагалі не регулюється.

СЕВРЮКОВ В.В.  Це якщо ми просто вважаємо, мені здається, що це регулюється погано по всій країні, тоді, можливо, було б варто на рівні Верховної Ради розглядати. І так само я погоджуюсь, що це не той пункт закону треба міняти, треба міняти саме визначення зовнішньої реклами. Це теж у висновку є. Тобто там треба статтю 16 міняти, і це буде логічно.

КОНДРАТЮК О.К. Тут мова йде про інше. Наскільки я розумію, це мова йде про стратегічні об'єкти. І друге – це те, що у нас є комплексний закон, який чомусь далі не йде в парламенті, пані Голово. Це питання теж до керівництва. Я не знаю, чому він не йде далі.

СЮМАР В.П. Я так розумію, що якась із фракцій блокує це. Там же в нас ви пам'ятаєте, хто є другою стороною. Другою стороною був закон Новак, здається (тобто відповідно пробивання запереченням), з групи "Удар". І відповідно, оскільки найбільша фракція не виносить його в зал, то на Погоджувальній раді, вірніше, на Раді коаліції, є така  домовленість, що якщо голосів апріорі немає, то відповідно немає сенсу його виносити.

СЕВРЮКОВ В.В. Якщо казати узагальнено, то все одно під таке формулювання потраплять тролли, повністю розтяжки, і потраплять ті трилайти, які стоять на опорах, їх дуже багато.

КОНДРАТЮК О.К. Це заборонено реально. Тому що якщо вони стоять на основах освітлення, це взагалі небезпечно для життя. Тобто це порушення. Як правило, такі опори, наскільки я пам'ятаю, вони взагалі, як правило, ніде не фіксуються.

СЕВРЮКОВ В.В. Місцева рада видає дозволи.

КОНДРАТЮК О.К. Як правило, десь 90 відсотків – це взагалі без  дозволів, те, що працює. Як правило. Це найгірше, що може бути. 

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Сергій Висоцький і Юрій Павленко.

(Шум у залі)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Это настоящий аргумент того, что местные власти "косят" взятки.

ОНУФРИК Б.С. Проблема не у "взятках". Проблема в іншому. Проблема в тому, що ці носії самі, які розміщені вздовж доріг, передусім над дорогами, висять між стовпами, вони, до того ж, перешкоджають автомобільному руху і є перешкодою  для водіїв, вони відволікають увагу. І тому це є елементом безпеки дорожнього руху. Тому це насправді актуальне питання.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можно я скажу?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вибачте, вже слово мені було надане.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Соррі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, по-перше, якщо ми говоримо про Головне науково-експертне управління, то воно не підтримує даний законопроект, а говорить про те, що його доцільно направити на доопрацювання, надаючи на трьох сторінках ряд зауважень, зокрема одне із зауважень, що, можливо, доцільніше цю зміну вносити не у 8-у, а в 16 статтю. Тому я хотів би від авторів почути відповідь на це питання: чому 8 стаття, а не 16 стаття, яка  більш була б логічною з точки зору визначення заборони даних носіїв реклами.

ІЗ ЗАЛУ. У 8-й статті якраз регулюється перелік заборон.

ЧЕРВАКОВА О.В. Стаття є, загальні вимоги до реклами. Пункт 1: "Реклама забороняється".

КОНДРАТЮК О.К. Тому що воно не регламентувалось, то воно й не дається. Воно не регламентувалось законом як таке.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Однак порядок у цьому виді реклами треба наводити.

КОНДРАТЮК О.К. Просто я не розумію, який вихід тоді з цього всього.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я до чого, власне, це питання поставив? Можливо, зробити на заміну даному законопроекту з врахуванням певних зауважень (доцільних), які є  у того ж Науково-експертного управління.

АБДУЛЛІН О.Р. Навіть пишуть, що це можна узгодити в другому читанні. Вони пишуть, загальний висновок: "За результатами розгляду в першому читанні поданий законопроект доцільно направити на доопрацювання в другому читанні".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, на доопрацювання – це не друге читання. На доопрацювання – це повернути суб'єкту законодавчої ініціативи.

СЮМАР В.П. Олександре Рафкатовичу, ви скільки скликань є депутатом?

АБДУЛЛІН О.Р. Я показую Юрію те, що тут написано.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильно, так вони говорять, проблема в чому основна, що доцільніше внести дану заборону в 16 статтю, а не у 8 статтю.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, вони говорять про те, що з 16 статті, з визначення, треба прибрати, але це не означає, що у 8-й статті не треба це згадувати. Йдеться про те, що у 8-й статті, яка регулює перелік заборон, це залишається, а в 16 статті, де йдеться про те, що таке зовнішня реклама і де вона має бути розповсюджена, прибрати звідти оці мережі електроопор. 

ПАВЛЕНКО Ю.О. От я, власне, до чого й веду, що для того, щоб не завалити, по суті підтримую даний законопроект, але по формі  він  має певні недоречності, які не дадуть можливості його по цих же формальних обставинах  далі проголосувати в залі Верховної Ради.

СЮМАР В.П. Справа не в формальних обставинах. Там буде суперечність у самому законі в результаті. Через що? Тому що тут ми приймемо заборону, у 8-й, а в 16-й воно лишиться. Ви не вилучите його цим проектом закону. Чому? Тому що відповідно до 116 пункту вам треба буде виносити окремий пункт.

Моя до вас пропозиція. Колеги, зважаючи, що ви вдвох з нашого комітету, я думаю, що Микола Володимирович піде вам назустріч, перевнесіть його. На наступному засіданні комітету ми його розглянемо, все зробимо і все буде о'кей, вся логіка підтримається і ми нічого не втратимо. Домовилися?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П. Все.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Рішення направити на доопрацювання і розглянути на наступному засіданні комітету.

СЮМАР В.П. Тобто вже на наступному засіданні - перевнесений законопроект під тим самим номером. Удосконалений.

Все. Поїхали далі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. На доопрацювання – це ж теж рішення.

СЮМАР В.П. Ні, тоді треба в зал виносити. І щоб зал голосував.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні.

СЮМАР В.П. Ну як – ні?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми як комітет можемо направити на доопрацювання авторам.

ОНУФРИК Б.С. Не можемо.

ІЗ ЗАЛУ. Ми можемо тільки порадити.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Щось у нас сьогодні якісь проблеми з трактуванням Регламенту.

Четверте питання.  Електронні цигарки, колеги.

КОНДРАТЮК О.К. Колеги! У нас є два закони по суті. Вони, в принципі, є альтернативними, хоча внесені під різними номерами. Перший з них внесений народним депутатом А.Денисенком під реєстраційним номером 2697. І другий внесений народними депутатами О.Богомолець, Г.Гопко, О.Мусієм, П.Унгуряном, І.Луценком, О.Корчинською під реєстраційним номером 2820.

Значить, два закони, в принципі, розроблені на основі директив ЄС, які повинні регулювати обіг тютюну, але останній законопроект  під номером 2820 є більш актуальним, оскільки він розроблений на основі директиви, яка була прийнята в 2014 році, і яку Україна повинна імплементувати в 2016 році. Тому, по суті, хоча вони регулюють зміни до Закону "Про рекламу", тобто обмеження її повне в Інтернеті, я пропоную  підтримати все ж таки новіший закон, який написаний, і він кращий з точки зору технічної і юридичної тактики, це 2820. А натомість проект 2697 А.Денисенка  пропоную відхилити.

Тут навіть присутній Андрій Скіпальський, наскільки я розумію, якщо треба, то він може прокоментувати, тому що, наскільки я розумію, він є одним із співавторів цього законопроекту 2820, нового закону.

ОПАНАСЕНКО О.В. Якщо порівняти дві таблички, то вони не є альтернативними. Вибачте, тут іде мова повністю про заборону реклами електронних цигарок, а тут є просто про заборону, виключення з інтернет-сайтів.

КОНДРАТЮК О.К. Зараз реклама повністю заборонена.

ОПАНАСЕНКО О.В. Електронних цигарок?

КОНДРАТЮК О.К. Реклама тютюну повністю заборонена.   

ОПАНАСЕНКО О.В. Але ж електронні цигарки – це не тютюн. Цей закон вносить якраз визначення, що це електронні цигарки і є обмеження на них.

КОНДРАТЮК О.К. Це те, що стосується обігу, правильно, Андрію, я розумію?

СКІПАЛЬСЬКИЙ А.П. Я Андрій Скіпальський. Я зараз у складі співавторів закону, помічник народного депутата Ігоря Луценка. По електронних сигаретах – це новина, зараз тільки розповсюджується, але за основу взята директива 40, яка в Євросоюзі, говорилося от в цьому законопроекті 2820, протягом 5 років. Тобто ці регуляції будуть діяти в Європейському Союзі і нам рано чи пізно  потрібно їх застосувати. Тут є не тільки заборона, тут є маркування. Тобто зараз електронні сигарети продаються як флешки. У нас ніякого немає ринку. Тобто що там в контейнерах – ніхто не знає. Вміст контейнера має передаватися в  МОЗ для інформування, має бути маркування відповідне. Тобто торгівля не забороняється, вживання не забороняється. Виключно потрібно легалізувати і регулювати цей ринок.

Щодо заборони реклами. Дійсно, в директиві ЄС, ми не змінювали це, є заборона реклами сигарет як таких, щодо позиції Всесвітньої організації охорони здоров'я - як недостатній рівень досліджень щодо шкідливості. Позиція Міністерства охорони здоров'я  - дані вироби є шкідливими і залучають на ранніх етапах молодь, наприклад, до нікотинової залежності. Але остаточних даних немає. Між першим і другим читанням, якщо в Україні, будуть вважати депутати, що заборона повна реклами електронних сигарет – рано ще, можна його вилучити. Але ми йшли повністю по директиві, яка науково обґрунтована і яка йшла через Європейську комісію 5 років. Це відображення  Європейської директиви.

КОНДРАТЮК О.К. З точки зору написання – він є набагато комплексніший і кращий.

ОПАНАСЕНКО О.О. Тобто ви хочете сказати, що це альтернативні законопроекти?

СКІПАЛЬСЬКИЙ А.П.  Ні, я говорю зараз тільки по 2820 і по суті що він регулює.

(Іде загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Тут все заборонено. Повністю реклама вся заборонена. Все, що стосується обігу.

СКІПАЛЬСЬКІ А.П. В українському законодавстві  електронні сигарети не регулюються взагалі. Їх не існує як таких.

СЮМАР В.П. Тобто фактично законопроект А.Денисенка впроваджує  нам регулювання по електронних цигарках.

 

КОНДРАТЮК О.К. А ми взагалі закон розглядаємо тільки в частині реклами. Розумієте? Ми ж не розглядаємо в частині обігу електронних сигарет, що таке сигарети, це не відання нашого комітету. Тобто ви тут будете визначатися в залі.

ОПАНАСЕНКО О.В. А чому ми не можемо зараз підтримати питання 2697 і просто заборонити це? Я просто питаю. Вони зовсім різні.

КОНДРАТЮК О.К.  Що зараз ми не можемо зробити?

ОПАНАСЕНКО О.В. Підтримати 2697.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Не рассматривать их как альтернативные.

ОПАНАСЕНКО О.В. Вони різні.

КОНДРАТЮК О.К.  Я вам скажу – чому. Тому що, в принципі,   2697 – тут взагалі йдуть зміни про рекламу. Якщо взагалі по суті, тільки до змін  до реклами, то я тоді його попрошу в цій частині взагалі відхилити. Тому що він абсолютно погано викладений. Тобто він торкається тут не тільки реклами цих електронних цигарок, а він влазить тоді і в рекламу алкогольних напоїв і так далі. Тобто він тоді з точки зору юридичної і технічної взагалі не підходить. Тобто фактично навіть може бути таке, що ми повертаємося до того, що ми колись розглядали, до заборони реклами тютюну. Розумієте? Тоді треба, якщо ми розглядаємо їх  не як альтернативні, з точки зору нашої заборони в частині реклами, тоді ми мусимо цей все одно відхилити, а цей підтримати. Можна так.

Я пропоную підтримати 2820. Він написаний в частині реклами, абсолютно далі продовжує ті директиви, на яких ми рухаємось.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тут, у цьому Законі про рекламу А.Денисенка скрізь, там, де цигарки, прирівнюють електронні сигарети. Правильно?

АБДУЛЛІН О.Р. Це вже оцінка. Вони хочуть від нас, щоб ми дали оцінку.

КОНДРАТЮК О.К. Дивіться, весь блок він забирає з реклами і вносить в інший блок закону взагалі. Розумієте? А в нас є один-єдиний Закон про рекламу, де повинно виписано бути все, що стосується реклами. А зараз це починається нігілізм юридичний.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Это  технико-юридический вопрос.

СЮМАР В.П.  Давайте тоді на доопрацювання авторам. Ми  не проти забороняти, наскільки я розумію, електронні цигарки, просто формат заборони має бути інший. Це теж як пропозиція. Давайте на доопрацювання автору.  По 2697.

КОНДРАТЮК О.К. А цей другий я пропоную, 2820, підтримати.

СЮМАР В.П.  О'кей. Все. Тоді голосуємо. Тоді за перший – на доопрацювання автору, хто за це? Є. Дякую. І по 2820 – хто підтримує?. Хто «за» - 9. Утримався – 1.  Будемо оздоровлювати українську націю. Так, ми вже її оздоровили.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П.  Колеги! Все, прийняті рішення.

Шосте питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет. Наскільки я розумію, ми  тут другий комітет, так?

Значить, я вам скажу свою позицію щодо цього законопроекту. Звісно, законопроект, з одного боку, передбачає цілу низку "драконівських" норм по блокуванню сайтів і тому подібне. А з іншого боку – в Україні все-таки треба працювати над регулюванням авторських прав і в мережі Інтернет так само.  Тому я б попросила нас так само розглянути це питання на наступному засіданні. Ми вам сьогодні надішлемо підготовлені мною зокрема  правки до цього закону, достатньо серйозні. Прошу їх вивчити. Ми вилучаємо звідти можливість блокування, але передбачаємо, залишаємо там необхідність права власників авторського права звертатися, сайтів зобов'язання лишати і все тому подібне. Тому що це велика табличка і це великий документ. І зараз, якщо я буду читати по пунктах, у нас це займе насправді кілька годин. Давайте кожен з цим ознайомиться, хто зацікавлений в цих речах. Дуже вам рекомендую   ознайомитися, тому що він реально важливий і з цим проблему треба вирішувати. А з іншого боку – не можна її вирішувати так, як там це пропонується.

Давайте ми над ним наступного разу серйозно попрацюємо і доопрацюємо його професійно. А якщо у нас буде позиція всіх, я думаю, нам легше буде в залі ці речі відстояти.

ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я. Можно я? Интернет Ассоциация Украины. Ольшанский. Я по этому вопросу специально приехал. Смотрите, я просто хочу одну концептуальную вещь сказать, которая очень важная, и она может ускользать  от внимания в этом законе. Смотрите, мировая практика говорит следующее, что для бороьбы с пиратством в Интернете используються досудебные процедуры. Есть очень большая разница между досудебной процедурой и внесудебной процедурой. Досудебная процедура – это когда правообладатель имеет право обратиться до вынесения ухвалы суда про забезпечення позову, он имеет право обратиться и требовать, например, блокировки этого контента.

Но что важно в досудебной процедуре? Что потом у него очень ограниченное  время, за которое он обязан обратиться в суд. Обязан! Это его обязанность, он не может не обратиться. И если суд его не поддержит, то он автоматически несет ответственность за незаконное блокирование чужого контента. Автоматически!

А в этом законе концептуально предлагается внесудебная процедура, когда у правообладателя нет ответственности впоследствии за то, что он что-то заблокировал, в суд не пошел или в суд пошел, но суд его не поддержал. Но это очень важная вещь.  То есть, понимаете, ни в коем случае нельзя выводить из-под судебной власти вот этот процесс. То есть, мы даем, весь мир так работает: он дает правообладателю право, чтобы быстрее, чтобы не ждать ухвалу  суда, но правообладатель должен быть очень сильно уверен в том, что он прав. Потому что если он, не дай Бог, не прав, то на него не нужно подавать в суд, что он неправильно что-то сделал, это происходит "автоматом", в момент, когда  его суд не поддержал.

СЮМАР В.П.  Ми цей момент врахуємо. І так само пропишемо в цих наших пропозиціях, які надішлемо депутатам. Чому? Я вважаю, що відхиляти законопроект в даному випадку теж не можемо ми, тому що, по-перше, це там теж виконання  якихось там наших зобов'язань.

КОНДРАТЮК О.К. Україна – пірат номер один, наскільки я пам'ятаю, в Європі.

СЮМАР В.П. Так, у світі.  Плюс – час назрів.

МІНІЧ О.О. Пані Вікторіє! Я з Міністерства економіки. Я бы хотела сказать против того, что говорил здесь господин Ольшанский. Судебное разбирательство здесь предусмотрено. Я специально подготовила для вас.

ІЗ ЗАЛУ. Досудове.

МІНІЧ О.О. І досудове, і подача в суд – як обов'язкове. И по решению суда будет обязательно принято решение, кто несет ответственность, если неправомочная блокировка контента.

СЮМАР В.П.  Я читала закон. Ви так дарма кажете. Там немає.

МІНІЧ О.О. В соответствии с 31-й директивой мы должны обеспечить как бы возможности блокировки незаконного контента. И как раз этот законопроект это предусматривает. Диаграмма показывает очень детально и очень как бы просто, кто обращается, правообладатель обращается, если он считает, что контент размещен без наличия прав, и вся логика и вся процедура, если даже неправильно заполнил заявку, то веб-сайт не обязан блокировать. И при этом при каждом шаге рассматриваются шаги обращения в суд. И суд принимает решение, кто несет ответственность. Автоматическая ответственность как бы, я не знаю, мы прописываем, этого нет, то, что говорит господин Ольшанский.

СЮМАР В.П.  Чекайте. В законі вашому чітко написано, що якщо впродовж 24 годин сайт не заблокує…

МІНІЧ О.О. Не сайт – контент.

СЮМАР В.П. Так, контент, якщо не буде заблоковано, ви отримаєте право блокувати сайт.

МІНІЧ О.О. Нет, дальше после этого идет обращение к хостеру и хостер уже принимает решение.

СЮМАР В.П. І хостер приймає рішення про блокування сайту.

МІНІЧ О.О. Да. Приймає рішення про блокування сайту.

СЮМАР В.П. Ну?

МІНІЧ О.О. Но при этом идет параллельное обращение  в суд.

СЮМАР В.П. Що значить "параллельное"? Спочатку блокують, а потім – в суд. Ми ж теж уміємо читати те, що там написано. Не треба робити вигляд, це прямо суперечить принципам свободи слова. Блокування без судового рішення – даруйте, ми не можемо зараз на це піти. Це дуже неправильний підхід був від самого початку – уряду подавати такі речі. Бо вони теж працюють проти зобов'язання України перед міжнародними організаціями. Це треба було виписати більш детально в діалозі, очевидно, з профільними організаціями і з іншими речами. Тому я вам пропоную, щоб наші оці поправки, я не знаю, як ми там процедурно будемо діяти з цими речами, але комітет, я думаю, розгляне детально всі принципові моменти і на наступному засіданні Верховній Раді пропонувати це схвалити. Ми поговоримо з Комітетом з питань науки і освіти, який є головним у цьому питанні, щоб ми якось доопрацьований варіант не пропускали в зал. Бо інакше дуже в багатьох людей просто рука не підніметься.

МІНІЧ О.О. Но, тем не менее, в Европе постоянно работает блокировка как контента, так и конечного сайта, и это нормальная практика. Досудебная практика.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Позвольте? Как вас зовут, извините?

МІНІЧ О.О. Олена Олександрівна.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Елена Александровна, я просто помню, когда эту систему ввели в России, как поступал замечательный орган под названием ФСБ. Вот есть какой-то сайт оппозиционный, условно говоря, например, Навального, не имеет значения. В комментариях на этом сайте под какой-то статьей публиковалось, допустим, видео Кобзона, после чего люди условного Кобзона сразу подавали в этот центр при ФСБ - и сразу все блокировалось. А потом в российских судах это рассматривалось до бесконечности. Поэтому мы не Европа, мягко говоря.     

МІНІЧ О.О. Троллинг мы тоже предусматриваем.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Это не троллинг. Вы не поняли. Это контент правообладателя, это размещается в комментариях. Пространство, которое не регулируется.

СЮМАР В.П.  Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепрошую. Ви Міністерство економіки представляєте. А яка у вас посада?

МІНІЧ О.О. Директор департаменту.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Директор департаменту? Це який департамент?

МІНІЧ О.О. Департамент розвитку інновацій та інтелектуальної власності.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, найперше. Я, чесно кажучи, вважав би за необхідне, щоб Кабінет Міністрів все-таки почав ставитися до комітету з повагою. І на засіданні комітету має бути мінімум заступник міністра, а краще – міністр. Тим більше, якщо це важливий такий концептуальний закон.

СЮМАР В.П. Вони не розуміють цього.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому що, я вам нагадаю, ми живемо в парламентсько-президентській республіці.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Юра, про "народ Донбасса"  не забудь.

(Сміх у залі)

ПАВЛЕНКО Ю.О. І парламент призначає уряд, а не навпаки. Тому це певне висловлення неповаги до комітету.

Що стосується самого законопроекту. Я не бачу можливості, як можна у внесений Кабінетом Міністрів закон внести навіть ті правки. Я от повністю погоджуюсь, я відчув, тому що в мене такі самі зауваження.

СЮМАР В.П. Дивіться, яка пропрацьована таблиця. Повністю.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Все правильно. Ті ж самі зауваження до даного законопроекту, який фактично передбачає знищення будь-якого сайту за будь-яку інформацію, включаючи сайти органів державної влади, які так само можна заблокувати по передбачених нормах даного проекту закону – від президентського сайту до сайту Комітету по свободі слова. Я вже не говорю про  опозиційні сайти.

Тому в даному випадку, якщо є напрацьовані зауваження, я пропонував би взяти, дійсно, тиждень, вивчити.

СЮМАР В.П. Створити робочу групу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо вони є, зауваження. Але іншого варіанту, як направити Кабінету Міністрів цей законопроект на доопрацювання, з тим щоб Міністерство економіки дослухалось нарешті до рекомендацій і комітету, і громадськості. Бо, наскільки я розумію, громадські організації не були залучені.

ІЗ ЗАЛУ. Були залучені. И поддержка есть.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Були? Але, я так розумію, є основна організація, яка сьогодні висловлювала концептуальні заперечення до даного законопроекту.

Тому моя пропозиція: на тиждень, до наступного засідання взяти тайм-аут, вивчити, власне, ті напрацювання, які є. Іншого виходу я не бачу, як на доопрацювання в Кабінет Міністрів і потім вже розглянути нормальний людський законопроект, а не те, що в черговий раз подано Кабінетом Міністрів – непрофесійний проект закону.

МІНІЧ О.О. А чому ви вважаєте, що буде блокування сайту, наприклад, Президента?      

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я так вважаю. Я бачу в цьому ризик, у вашому законі.

СЮМАР В.П. Дозвольте, вже дуже довго тримає руку Ігор Розкладай. Прошу.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Шановні колеги! Ігор Розкладай, Інститут медіа права.

Ми, власне, виступали публічно навіть проти цього законопроекту, і не тому, що він не треба, а через те, як він виписаний. Абсолютно підтримую пана Ольшанського з приводу того, що має бути мінімальна відповідальність хостера за, власне, дії, пов'язані з порушенням авторського права. І хочу звернути увагу: "Законопроект оперує інформацією про авторське право" – вибачте, це не в'яжеться взагалі з Законом "Про авторське право". Є твір. І ми говоримо конкретно про твір. Це одна з найбільших хиб цього законопроекту.

Ще одна річ. Буквально так збіглося, "Фейсбук" зараз нагадує старі пости, мені буквально два дні тому вискакує нагадування, що було під час "Євромайдану". Міністерство внутрішніх справ, Управління по роботі з пресою, по-моєму, блокувало всі відео на "ютубі", пов'язані з побиттям  "Беркутом", власне, протестувальників, під виглядом порушення авторських прав. Я хочу просто це нагадати. І за це в законопроекті встановлюється презумпція вини. Тобто спочатку ми говоримо, що ти порушив, навіть фотографія, розумієте, ваш проект, він більше націлений проти таких сайтів, як "EX.UA", але вони, до речі, як тільки приходить скарга,  вони видаляють контент і вивішують вміст скарги. Вони це вже роблять.

Але як тільки ми беремо просто новинні сайти, ваш законопроект просто блокує, наприклад, сайт "Української правди", сайт "Телекритики", тому що я скажу, що це моя фотографія, ви порушили, і буде обов'язок видалити або заблокувати ресурс.

МІНІЧ О.О.  Но не весь сайт.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Весь сайт. За вашим проектом – весь сайт. Більше того, я скажу, якщо сторінка генерується, тобто немає "лінку", ви згадайте сайт Кабінету Міністрів, чия, власне редакція, у нього не було прямого "лінку". Тобто коли немає прямого фінального лінку "а-ля html", ви блокуєте весь сайт, тому що у вас немає технологічної можливості заблокувати конкретну сторінку, яка генерується.

Тому  ваша пропозиція, я абсолютно підтримую, пані Вікторіє, в тому, що змінити концепт на те, що якщо немає комунікації з власником сайту, тоді хостинг, і пропозиція в обов'язку суду – я думаю, вона слушна, над нею треба попрацювати. І думаю, найкращий варіант  у нас, ми зверталися до членів комітету,  комітетам освіти і науки і свободи слова створити спільну робочу групу. І треба перевірити Регламент, немає тексту зараз перед собою, мені здається, є процедура "ad hoc" і процедура робочих груп щодо законопроектів, які внесені  парламентом.

ІЗ ЗАЛУ. Це ж не парламентський. Це кабмінівський.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Він зареєстрований в парламенті, це ваш уже законопроект. Ви над ним працюєте.

ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні. Це кабмінівський закон.

СЮМАР В.П.  Дякую. Значить, у нас є кілька варіантів подальших дій. Я вам скажу, як це виглядає зараз. Варіант перший – це рекомендувати відхилити цей законопроект. Повірте мені, якщо я вийду на трибуну і скажу, що блокування сайтів – це є цензура і наведу приклад, про який сказав Ігор Розкладай,  цей закон не буде прийнятий нинішньою Верховною Радою. Тому виходити з ним в зал у тому вигляді, який є, воно є складно.

 З іншого боку – те, що ми доопрацювали, фактично це друге читання. Ми вилучаємо  цілий ряд норм, вами прописаних, вносимо певні зміни, але даємо можливість все-таки певне регулювання досудове і все решта впровадити. Тобто це вже фактично підготовка до другого читання. І от нам тут треба зрозуміти, чи ми відправляємо його на доопрацювання в Кабмін і Кабмін там створює робочу групу разом з нами, але це вам затягне процес надовго. Правда? Або на доопрацювання, або ризикнути в першому читанні. Але я боюсь, що в першому читанні ці норми не можуть бути прийняті.

КОНДРАТЮК О.К. Можна питання? А от мене цікавить, чому головним комітетом тут є Комітет з питань науки, якщо у нас є цілий Комітет з інформатизації?

 

СЮМАР В.П. А там авторське право.

ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я. Прямо сейчас рассматривают другой законопроект на ту же тему.

КОНДРАТЮК О.К. Совершенно верно. Тобто я точно пам'ятаю, що є це саме в них, тому що це дуже актуальне питання. Тобто якщо ми говоримо про те, що хостери теж повинні нести відповідальність. Це дуже актуальне є і для Європи, і для світу і так далі. Це питання просто так не зникне. Його все одно треба законодавчо якось вирішувати. Можливо, все-таки є сенс поговорити з цим Комітетом по інформатизації, створити, я не знаю, на базі трьох комітетів, тому що,  в принципі, вони спеціалісти більше в цій сфері, куди потрібно внести оці зміни, які в нас насправді найбільше викликають питань. Тому що що стосується авторського права і так далі, ми тут точно випишемо і зрозуміємо, що це зміни до статей, які стосуються захисту авторських прав  і суміжних прав, що стосується якраз інформатизаційних якихось питань, там більше цього всього є. Якщо є напрацювання у вас як у Асоціації, з Комітетом цим по інформатизації – ну принаймні хоча б з ними поговорити, на якій стадії вони знаходяться, можливо, тут можна додати якісь зусилля.

МІНІЧ О.О. Тут есть еще и то, что касается Ассоциации с Євросоюзом, статьи 245, 247, которые предписывают, каким образом и кто несет ответственность. Там уже все прописано. Мы имплементировали как раз эти статьи в том формате, в котором они прописаны в Угоде про Ассоциацию.

КОНДРАТЮК О.К. Ми можемо  імплементувати, але ми повинні це зробити так, щоб воно пройшло. Розумієте? Тут є дуже багато тонких моментів, які просто так не зробиш.

АБДУЛЛІН О.Р. Буде оголошено, що нам знову не дадуть візи, якщо ми не приймемо цей закон.

КОНДРАТЮК О.К. Питання стосовно захисту контенту є.

МІНІЧ О.О. Питання піратства дуже актуальне.

 

КОНДРАТЮК О.К. Так, питання піратства дуже актуальне. Про що говорити! У нас немає розвитку телесеріалів і кіноіндустрії в тому числі й через це.

МІНІЧ О.О. Если мы не будем принимать хоть какие-то меры, то мы будем в 301 списке опять.

АБДУЛЛІН О.Р. Мы на 162 месте по коррупции - и отлично себя чувствуем.

МІНІЧ О.О. Мы еще рискуем и экспортом. С точки зрения Америки пиратство – это одно из  самых больших зол.  

СЮМАР В.П.  Все-все. Колеги, все, стоп. В чому проблема? Проблема тільки в одному вашому формулюванні – "какие-то меры". От які саме ми "міри" повинні впроваджувати, це станом на зараз є ключовим питанням.  Тому що ми погоджуємося з вами, що треба ситуацію змінювати і вирішувати проблему, але не в такий спосіб.

Тому моя пропозиція: рекомендувати Верховній Раді відправити на повторне перше читання, підкреслюючи значення цього законопроекту, створювати робочу групу, доопрацьовувати, поприбирати там найбільш сумнівні норми. На базі трьох комітетів і Кабміну.

АБДУЛЛІН О.Р. Може, звернутись до Комітету з питань інформатизації?  

СЮМАР В.П.  Так. І відповідно ми тоді беремо на себе зобов'язання, що ми будемо рухати цей законопроект максимально швидко, щоб його приймати. Але на ці речі мусимо йти. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Повторне перше читання.

ІЗ ЗАЛУ. Що значить "на повторне перше читання"?

СЮМАР В.П.  Доопрацювання уряду. Комітет рекомендує уряду. Ми не можемо, ми процедурно не вийдемо з цієї ситуації, тому що тоді нам треба буде голосувати за блокування сайтів. Ви уявляєте собі ґвалт у першому читанні, щоб у другому це прибирати? Ми на це не підемо ніколи.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Ми відправляємо на повторне перше. Тому що якщо ми відхиляємо, то це означає, що ми проблеми не вбачаємо. Приймається? Все?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЮМАР В.П.  Ще раз ставлю на голосування. Хто за це рішення? Одноголосно. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Я утримався.  Я ж не можу за урядові закони, а тим більше – неякісні.

СЮМАР В.П.  Так. Наступне питання.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П.  Колеги! Наступне питання – 3359. Це зміни до Закону  "Про кінематографію", який спочатку був дуже скандальним, але зараз, здається, цілком адекватно працює. Це для його уточнення: "…які були опубліковані або оприлюднені  після 1 січня 2014 року".

АБДУЛЛІН О.Р. Ми  всі ознайомились з вашим законом.

ОНУФРИК Б.С. Тому є пропозиція голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. За основу та в цілому.

СЮМАР В.П. Тоді відповідно хто за те, щоб за основу і в цілому? Колеги, хто за? Одноголосно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене питання. "Опублікування, оприлюднення" – коли це і що це вважається? От якщо на кухні я як автор фільму показав рідним, близьким, це вважається опублікуванням, оприлюдненням?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію, з якою метою даний закон приймається і як ці норми, ухвалені в законі, вони сьогодні обходять, як їх обходять. Але я веду  до того, що норми мають бути, раз ми вже вносимо зміни, такі, щоб їх обійти вже не могли. От на мій погляд, можливо, я чогось не знаю, чи те, що ми вносимо зміни до даного законопроекту, унеможливює обійти норми чи вони так само залишаються розмитими і нечіткими і таким чином нічого фактично не змінюється.

ОНУФРИК Б.С. В кожному конкретному випадку  розглядається.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну це якось нормативно визначено?

СЮМАР В.П.  Так, звичайно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Добре. Враховуючи, що я отримав вичерпну відповідь, я підтримую.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Так. Восьме питання. Від кухні Юрія Павленка пропоную перейти до впровадження ефірного наземного цифрового телевізійного мовлення. Ми мали комітетські слухання, колеги, і у нас є рекомендації цих комітетських слухань. Є пропозиція їх схвалити. Щоправда, нам тут Нацрада написала якісь свої правки з приводу того, що вони робити, власне, не хочуть за Рекомендаціями цих парламентських слухань. А в мене така пропозиція, щоб вони все-таки це робили.

ІЗ ЗАЛУ. Член Нацради тут є.

СЮМАР В.П.  Зараз ми вам дамо слово. Я вам просто скажу свої якісь нюанси, бо ми так, знаєте, гнівно розглядали питання "Зеонбуду", слухали гнівні виступи всіх, в тому числі і Нацради, але виявилось, що вона не так давно продовжила ліцензію "Зеонбуду". Значить, у вас немає до них зауважень і якихось речей. Тому мені здається, що треба контролювати все-таки більш ретельно виконання "Зеонбудом" своїх зобов'язань.

Я прошу тоді вас до слова.

 ЧЕРНИШ О.М. Доброго дня! Олег Черниш, член Національної ради. Перше зауваження. Ми не продовжили, ми переоформили ліцензію на МХ-5 компанії "Зеонбуд", там була внесена Новгород-Сіверська державна телерадіокомпанія. У них просто ліцензії не було, технічна помилка, не було зазначено. Це те, що стосується МХ-5.

Стосовно наших зауважень до Рекомендацій. Перше – скасувати рішення щодо перенесення термінів відключення аналогового телебачення на кінець 2018 року. У нас це стосувалося нашого звернення до Держспецзв'язку, щоб він  ініціював внесення змін до постанови Кабміну номер 815 – "План  використання радіочастотного ресурсу", який передбачає відключення аналогового, зараз діюча редакція, 1 січня  2016 року. Ми запропонували останній варіант – 30 червня 2018 року. Мова не йде  про те, що відключити аналогове до цього періоду не можна - коли країна буде реально до цього готова і інфраструктура готова,  коли буде нормальне покриття, коли люди будуть забезпечені сет-топ-боксами і коли проліцензовані мовники всі будуть з ліцензіями на "цифру".

Наступне наше зауваження було стосовно перевірки виконання      суб'єктами господарювання, мовниками, провайдерами і операторами цифрових мереж питань щодо створення інфраструктури цифрового ефірного телебачення. У Національної ради реально по закону нинішньому чинному немає повноважень щодо перевірки інфраструктури, стосовно визначення того ж самого покриття "Зеонбуду", яке там задеклароване 95 відсотків.

ІЗ ЗАЛУ. Ви ж методику розробляєте?

ЧЕРНИШ О.М. Ми сприяли, скажемо так, щоб Рада Європи виділила кошти. Зараз вони підписали угоду з УДЦР уже, не з УНДІРТ, а з УДЦР, і сподіваємось, що найближчим часом, можливо, вони це зроблять. Так що після цього все рівно перевірити це Національна рада не може, у нас немає для цього необхідних засобів.

СЮМАР В.П. Дивіться. Я дуже перепрошую. Засоби – це важливий момент. Але коли ви переоформлюєте ліцензію, прибираєте технічні моменти, ви працюєте з оператором, який не виконав своїх зобов'язань, очевидно. Коли ви переоформляєте, ви фактично легалізуєте його діяльність. Так? Значить, ви знаєте, що він працює відповідно до закону, а ви кажете, що  ви не можете цього знати в даному випадку.

 

ЧЕРНИШ О.М. У нас все-таки діє, я так розумію, презумпція невинуватості. І в даному випадку сказати про те, що не 95 відсотків, ми двічі пробували свого часу, Український  державний центр радіочастот нам дав висновки, де зазначено, що саме така структура мовлення забезпечує 95 відсотків покриття. Для того, щоб довести протилежне, нам потрібно мати методику і хто провадить ці дослідження. Просто так я, наприклад,  як людина, яка займалася певний час уже, досить давно, цим питанням, моя суб'єктивна точка зору, що там покриття населення складає 60-70 відсотків, але це моя суб'єктивна точка зору, яку я не можу десь використати.

СЮМАР В.П. Але можете проголосувати за продовження ліцензії.

ЧЕРНИШ О.М. Не продовження ліцензії. Переоформлення.

ІЗ ЗАЛУ. Це п'ятий мультиплекс. Це регіональне мовлення. Це інша історія.

СЕВРЮКОВ В.В. Шановні колеги! Можна я поясню? Ліцензію отримує мовник. Аби мовник міг мовити, треба внести зміни  в ліцензію "Зеонбуду", вписати туди, щоб він легітимно мовив. Саме це розглядали.

СЮМАР В.П. Ми розширюємо можливості діяльності.

СЕВРЮКОВ В.В. Не розширюються можливості роботи, а легітимізується робота місцевої телерадіокомпанії. Я, повірте мені, абсолютно не прихильник "Зеонбуду", але це зовсім інше, про що ви говорите.

ЧЕРНИШ О.М. Там технічна справа, внесли просто нову оцінку.

СЕВРЮКОВ В.В. Це не продовження ніяким чином ліцензії, вона у 2018 році має закінчитись.

СЮМАР В.П. Я, колеги, вам хочу одне сказати, що я хочу бачити не перекреслені слова, хто не знає, якихось там можливостей і повноважень. А я би хотіла бачити наші спільні зусилля на вирішення цього питання і цієї проблеми. Вона, очевидно, є. І я думаю, що зараз багато чого буде залежати з реалізацією рішення Антимонопольного комітету. Будемо сподіватися, що воно призведе, власне, до певних зрушень і до певних домовленостей у проблемі даного монополіста.

Відповідно тоді ваші правки конкретно? Ви хочете, щоб ми прибрали з рекомендацій "перевірити виконання суб'єктами господарювання, мовниками" – ви хочете прибрати "провайдером і оператором цифрових мультиплексів"?

ЧЕРНИШ О.М. Оператором – ми взагалі не можемо.

СЮМАР В.П. А хто їм ліцензії видає?

ЧЕРНИШ О.М. Бо оператори, вони зареєстровані в НКРЗ, це ліцензія оператора.

СЮМАР В.П. А провайдери?

ЧЕРНИШ О.М. А ліцензія провайдера – це наша.

СЮМАР В.П. Тоді лишаємо провайдерів,  забираємо операторів.

ІЗ ЗАЛУ. А чому провайдерів ви не хочете перевіряти? Мовників перевіряєте – і провайдерів перевіряйте.

ЧЕРНИШ О.М. А створення інфраструктури – це скоріше операторська річ.

СЮМАР В.П. Прибираємо операторів. Лишаємо провайдерів.

Далі. Що ви не хочете? "Спільно з Державним центром радіочастот надати можливість виділення додаткових частот для розбудови…".

ЧЕРНИШ О.М. Це було, здається, і на парламентських слуханнях…

СЮМАР В.П. Що немає в них додаткових частот.

ЧЕРНИШ О.М. Те, що немає частот – це одне, а зараз іде перепланування УДЦР з нашими сусідами. Проводять перепланування виділень по Женеві-06 на створення SPM-ZOOM. По-перше, це забезпечить нормальне покриття і нові виділення з 21 по 48 телевізійний канал. Це SPM-ZOOМ надасть можливість більш нормально покрити населення України, а з іншого боку – цей процес, як вони нам заявляють, його координація, відбудеться тільки до кінця 2016 року. Те, що вони максимально зможуть зробити. А побудувати, реально створити ці зони  - це реально тільки до кінця 2017 року.

СЮМАР В.П. Добре. Це приймається. Приймаються пропозиції Нацради. Тут ми лишаємо слово "провайдерів" і всі решта пропозицій ваші приймаються. Хто за це? Ми затягнули вже розгляд.

СЕВРЮКОВ В.В. А можна ще одну пропозицію? Я перепрошую. Тут є один абзац, який, мені здається, теж доцільно прибрати, якщо є така позиція. Національна рада досі не завершила ліцензування регіонального мультиплексу МХ-5. А тільки що – ви критикуєте Національну раду саме за те, що вона продовжує ліцензувати. Тобто це якось суперечить.

БЛИЩИК Л.І. Там у МХ-5 є дуже багато ще частот, на яких конкурс треба оголошувати.

ІЗ ЗАЛУ. Так кажуть же, що конкурс не можна оголошувати.

БЛИЩИК Л.І. Це не зовсім правильно ви говорите. Тому що конкурс був давно обіцяний, його оголосять, він двічі оголошувався раніше попереднім складом Національної ради, не проводився, але цей МХ-5, він є недоліцензований. В Плані там є ще компанії, які б хотіли отримати ліцензію на мовлення в МХ-5. Але конкурс досі не оголошений.

СЕВРЮКОВ В.В. Я з вами погоджуюсь. Якраз моя позиція, що його не треба проводити, бо цим самим легітимізується оператор "Зеонбуд".

ОНУФРИК Б.С. Мова повинна йти не про регіональних мовників. Мова повинна йти про проведення конкурсу нового цифрового, який був проведений незаконно. Ось про що  має йти мова, а не про МХ-5.

СЮМАР В.П. Так, зафіксуйте, будь ласка, оцю правку Онуфрика і з таким формулюванням, будь ласка, цей абзац…

СЕВРЮКОВ В.В. І так само тут стосується "на резервні частоти, мультиплекси МХ-1, МХ-2, МХ-5". Які такі "резервні частоти"? Вони існують, але до "Зеонбуду" зверталась Національна рада і "Зеонбуд" не надає можливості розширити свої мультиплекси. Тому  я теж не розумію, яким чином можна вміняти Нацраді небажання резервні частоти якісь давати, якщо це повністю в руках "Зеонбуду". Нацрада не може сама все вирішити і доліцензувати якісь мультиплекси без погодження з "Зеонбудом". А він на це, я особисто звертався, навіть не відповідає.

СЮМАР В.П. Це вже в процесі цього МХ-5, те, що вона змогла, можна було б якось домовитись з ними, щоб вони й по решті змогли. Ви розумієте.

СЕВРЮКОВ В.В. Ні-ні. То національний мультиплекс, там ліцензія зразу на всю державу.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги! Значить, почули пропозицію Онуфрика, почули ваші пропозиції, провайдерів лишили, все решта – прибрали, те, що ви просили. В такій редакції є пропозиція схвалити Рекомендації. Хто за? Є, колеги. Дякую.

Пішли далі.

КОНДРАТЮК О.К. Вікторіє Петрівно, нам дуже треба йти на засідання Комітету з питань податкової політики.

(Шум у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене теж прохання пришвидшити, тому що зараз треба йти представляти проект закону.

СЮМАР В.П. Тоді пропозиція підтримати розгляд питання. І інформаційна довідка. Що ви даєте?  Що ми включаємо в порядок денний, скажіть, будь ласка?

ІЗ ЗАЛУ. Рекомендації щодо комітетських слухань. І офіційний нормативний бюлетень.

СЮМАР В.П. Так, ні. Я не буду виносити це питання. Ми потім його розглянемо.

Значить, про затвердження Рекомендацій комітетських слухань "Реформування парламентських засобів масової інформації". Ольго Валеріївно, ви будете доповідати, чи схвалюємо просто?

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу просто декілька слів доповісти з цього питання. На цих комітетських слуханнях, коли ми їх проводили, у мене було прохання до тих суб'єктів нашого обговорення дати свої пропозиції, як вони бачать Рекомендації, як вони бачать реформування, власне,  парламентських засобів масової інформації. І от, на моє здивування, журнал "Віче", який має бути реформований законом, який ухвалила Верховна Рада позаминулого тижня, пропонує провести сесію стратегічного планування розвитку парламентських засобів масової інформації. Далі просить оновити дизайн журналу "Віче", потім ще пропонує одним з пунктів розглянути питання випуску щоквартального додатку та інтернет-портал створити, а також умови для успішного переходу редакції  журналу "Віче"  на нову форму господарювання.

Це просто свідчить про системне нерозуміння нашими колегами взагалі суті, духу і букви цього закону, що мені взагалі незрозуміло. Ми дві години, дві з половиною години провели на цих комітетських слуханнях і відповідно нічого не відбулося. Я бачу, що їм треба ще мало того, що залишити журнал "Віче" так, як він є, а ще й щоквартальний додаток.

Газета "Голос України" переконує нас кількома пунктами, що вона дуже важлива, що під час Помаранчевої революції вона відіграла непересічну роль, що Порошенко з газетою "Голос України" в руках оголосив на Майдані про відсторонення від влади кліки Януковича. І також газета "Голос України" просить визнати необхідним зберегти потужний журналістський потенціал і продовжити роботу часопису заради утвердження державницьких ідей. Це при тому, що ми говорили і наша громадська рада зазначала про те, що журналістська робота в офіційних виданнях буде неможливою. Тому, шановні колеги, я прошу якось обговорити і знайти якийсь компроміс.

Ішлося також на наших слуханнях останніх про можливість об'єднати ці три видання в один офіційний вісник, в якому будуть публікуватися всі нормативні акти, відповідно відсікти журналістську роботу, тому що неможлива в офіційному виданні журналістська робота, вона не потрібна ні для чого, окрім витрати зайвих незрозуміло для чого коштів. Нам тут говорять про те, що, виявляється, це не буде відповідати питанню оперативного публікування законів. Хоча, до речі, закон передбачає 15 днів на публікацію законів, на їхнє оприлюднення.

Ось такі підсумки наших комітетських слухань. Це "говорили-балакали сіли і заплакали". Є ще офіційний вісник – "Відомості Верховної Ради України", які слугують зараз  бюлетенем. І їхня пропозиція полягає в тому, що, враховуючи те, що бюлетень щотижневий, а Указом Президента передбачено те, що я говорила, термін оприлюднення нормативно-правових актів протягом 15 днів, він може стати базовим виданням, що здійснює цю функцію.

Колеги, просто я пропоную визначитися зараз, окрім затвердження цих Рекомендацій слухань, все ж таки, що концептуально ми робимо з цими засобами масової інформації. Тому що ми бачимо, що є спротив парламентських ЗМІ стосовно  необхідності реформування. І вони, очевидно, подають такі пропозиції, якими вони розписуються  в тому, що вони відмовляються фактично виконувати закон.

Що ми будемо з цим робити, що ми можемо додати в якості рекомендацій комітету стосовно цих трьох  друкованих видань? Які у нас є пропозиції?

СЮМАР В.П. Дякую, Ольго Валеріївно.

ОНУФРИК Б.С. Наскільки я пам'ятаю, за результатами наших слухань комітетських було прийнято рішення про те, що Апарат Верховної Ради  повинен внести нам свої пропозиції щодо процесу реформування цих засобів масової інформації.

ЧЕРВАКОВА О.В.  До речі, Апарат Верховної Ради не вніс таких пропозицій.

ОНУФРИК Б.С. Вніс?

ЧЕРВАКОВА О.В. Не вніс таких пропозицій.

 

ОНУФРИК Б.С. Сьогодні ми розглядаємо просто пропозиції кожного окремого засобу масової інформації. Вважаю, це є недоречним. І тому пропоную перенести розгляд цього питання на наступне засідання.

ІЗ ЗАЛУ. Повторно звернувшись до Апарату Верховної Ради.

ОНУФРИК Б.С. Так, повторно звернувшись, нагадавши про те, що вони мали б надати нам свої пропозиції.

СЮМАР В.П. Я би навіть більше сказала. Нам би з вами варто було б в таких рекомендаціях, я хворіла на цих слуханнях і не могла говорити, таку річ визначити: що ми рекомендуємо. Дивіться, закон передбачає, закон прийнятий, але тут же важливий момент, що закон на три роки розписаний, і наші колеги дуже добре це знають. І зміцнюватись вони збираються в наступні три роки, наскільки я розумію, викристовуючи бюджетні кошти і посилюючи потенціал журналістський.

Зважаючи на цей момент, закон передбачає для них таку можливість. І так само для керівництва Верховної Ради, відповідно, яке буде ухвалювати відповідне рішення. Така можливість теж, вона існує. Ми про це забуваємо, колеги. Ми чомусь вирішили, що ми в авангарді, як Верховна Рада повинна йти, але це не факт, що так буде. Так? Ми тут як комітет можемо рекомендувати бути в цьому авангарді і це означає, що швидко все зробити. Але щось мені підказує, що не так все однозначно і немає консенсусу щодо цього питання.

Так от, попереднє питання – про офіційний нормативний бюлетень Верховної Ради України. Ви про це хотіли сказати? Я думаю, що нам треба було б представити на наступний раз, щоб ви нам представили цей план переходу, власне, як ви бачите роботу саме цього інформаційно-нормативного бюлетеня, скільки людей вам для цього потрібно, як ви вбачаєте, що ви збираєтеся робити і в творчому плані, і в прагматичному плані, скільки коштів ми там економимо чи не економимо. Ви збираєтеся, наскільки я розумію, "Голос України" перетворювати на інформаційний бюлетень у наступному році чи ні?

ІЗ ЗАЛУ. Я представляю "Відомості Верховної Ради України".

СЮМАР В.П. О Боже! Є три засоби масової інформації… Чотири.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. Є пропозиція не розглядати сьогодні знову те ж саме, що ми розглядали минулого разу. Ми будемо знову говорити про одне і те ж. Я не бачу в цьому жодної доцільності.

ГОРЛОВ А.Ф. Два слова можна? Дивіться, ви тут дивилися на пропозиції, які виніс "Голос України", але ви не до кінця їх додивилися. Подивіться, будь ласка, пункт третій.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Я прочитала. Навіть маркером навела.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. Ми не розглядаємо. Ми прийняли рішення, ми не розглядаємо пропозиції кожного окремого засобу масової інформації. Ми розглядаємо пропозиції Апарату, який має внести і показати своє бачення.

ЧЕРВАКОВА О.В. Богдане Семеновичу, ми просили їх написати, я просила, це було доручення.

ОНУФРИК Б.С. Тоді це ваша приватна справа.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не приватна справа, це було доручення, яке вони отримали. Богдане Семеновичу, вас же не було, а ми з колегами були.

ОНУФРИК Б.С. Я був.

ЧЕРВАКОВА О.В. А, були, так?

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Будь ласка.

ГОРЛОВ А.Ф. Ми пропонуємо, перше, скористатися пунктом 2 статті 3-ї про те, що Верховна Рада виходить із засновників газети "Голос України", "Голос України" стає недержавним підприємством і йому доручається видання офіційного вісника, оскільки це буде щоденне видання, яке зможе оперативно…

ЧЕРВАКОВА О.В.  Ми це читали. У нас таких як ви ще двоє. Розумієте? І нам треба зараз вирішити.

 

ОНУФРИК Б.С. Ми даємо рекомендації. Вирішувати вони мають. Не ми вирішуємо.

(Іде загальна дискусія)

ГОРЛОВ А.Ф. Ви говорите, що ми не даємо пропозиції. Ми даємо конкретну пропозицію. Але вирішувати буде засновник.

ОНУФРИК Б.С. Ми вам рекомендуємо.

СЮМАР В.П. О'кей. Пан Шевчук, прошу.

ШЕВЧУК М.М. Доброго дня!

СЮМАР В.П. Якраз представник Апарату відповідальний за ЗМІ. Заступник керівника Апарату.

ШЕВЧУК М.М. Шановні народні депутати! Колеги! Ми надаємо свою відповідь. На жаль, на сьогоднішнє засідання немає чіткого плану дій, виходячи з кількох позицій. По-перше, прийнятий закон, який дає, дійсно, засобам масової інформації, які є у парламенту, зробити перший крок, чи рухатися в сторону "вільного плавання", чи залишатися і далі вже буде там засновник вирішувати питання.

І дійсно, там три роки – перший рік і два наступних. Закон ми отримали в п'ятницю. Пані Вікторія його завізувала. Він має пройти офіційну процедуру підписання і так далі. Зараз іде процес, скажімо так, позиції змінюються щодня. Фактично вчора пан Горлов, до цього була ситуація така одна, ми вчора почули, що ніби "Голос України" готовий іти у "вільне плавання". Таку саму позицію озвучив журнал "Віче", що вони готові до кінця року йти у "вільне плавання".  Ми будемо з цього виходити. Якщо до цього не було закону, одна ситуація, а зараз є закон, законодавці, ви, надали їм право якось визначатися.

І є ще одна ситуація, яка визначальна. Є Місія П.Кокса, в рамках якої парламент має бути реформований. І там одна з частин – це комунікаційний напрямок. Виходячи з цих рекомендацій, які будуть дані, буде Апарат там визначатися. І звичайно, ваші рекомендації будуть взяти до уваги. І ми працюємо над рекомендаціями громадськості. Я думаю, що ми повинні прийти до чітких зрозумілих висновків, щоб не було запитань ні до засобів масової інформації, ні до, скажімо, тих речей, які вони роблять, що друкують там і як повинно друкуватися.

Ми зараз намагаємося це зрозуміти, вивчити, просимо вашої допомоги в цьому плані, звертаємося до громадськості, до фахівців та експертів, які з цього так само повинні сказати своє слово. Прийти і знайти оптимальну модель існування парламентських ЗМІ. Щоб закласти цю модель на кілька років уперед, я не кажу – на десять чи на двадцять, але хоча би, скажімо, років на п'ять, щоб не було запитань. Ось така позиція є наша в даному випадку.

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна питання? От дивіться, у нас є три друкованих засоби масової інформації. Я невипадково запросила їх, щоб вони дали пропозиції. От дивіться, "Вісник Верховної Ради України" пише нам, що…

ОНУФРИК Б.С. "Вісник" – це не засіб масової інформації.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це бюлетень. Це друковане видання, правда?  "Вісник Верховної Ради України" каже, що він  хоче здійснювати функції публікації нормативно-правових актів і стати для цього базовим виданням, що здійснює цю функцію. Це пункт 4-й пропозицій. "Голос України" говорить нам, що він теж хоче займатися забезпеченням публікацій нормативних актів. Журнал "Віче" каже, що ми мусимо залучити народних депутатів до оприлюднення на сторінках журналу "Віче" їхніх законопроектних робіт, вести експертне та наукове обговорення. Одна й та сама функція – три видання пропонують нам.

Ви можете нам зараз дати чіткі пропозиції?

ШЕВЧУК М.М. Зараз  - точно ні.

(Іде загальна дискусія)

ШЕВЧУК М.М. Можливо, дійсно, ми прийдемо до тієї ситуації, яка є в інших парламентах: провели тендер – визначили, чи то буде "Голос України", чи якийсь інший засіб масової інформації.

СЮМАР В.П. Так, колеги, у нас є, дійсно, проблема. У нас мало часу.

ШЕВЧУК М.М. Ми просимо дочекатися до того, коли ми отримаємо рекомендації Місії П.Кокса. Така наша є пропозиція.

СЮМАР В.П. Ще от Світлана може запропонувати.

ОСТАПА С. Ми тоді на комітетських слуханнях робили різні пропозиції. Але вони в цих рекомендаціях не відображені. Єдине, що вам треба там напрацювати концепцію діяльності, наприклад, каналу "Рада". Я пропоную вам створити при вашій структурі робочу групу, запросити теж представників і Комітету з питань свободи слова, і громадської ради при комітеті, щоб це були теж не тільки люди, які в цих ЗМІ, яких треба реформувати, а й ті, які з того боку екрану. Я хочу, щоб ви запросили ще й інших, і тоді щоб ця робоча група не вузьким колом, а трішки ширшим колом, щоб ці пропозиції опрацювала і представила до комітету концепцію.

СЮМАР В.П. Знаєте, чому ми роздержавлювали ЗМІ? Я вам скажу. Я вам скажу на конкретному прикладі. Ви зараз говорили, ви відповідальний представник, по суті – виконавчий у цій історії, телеканал "Рада"  быстренько снял вас, а не представника громадськості. Це я до чого?

ШЕВЧУК М.М. Я вас прошу, канал "Рада", не знімайте мене.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П.  Так це працює. На жаль, нам треба якраз цей момент змінити. І у зв'язку з тим, що у нас формується бюджет, ми справді не можемо  це питання затягувати. Я би дуже просила нас з вами зрозуміти і шановні видання, і редакторів видань: визначтеся, будь ласка, що ви хочете, з вашими редакційними колективами і внесіть ці пропозиції засновнику – Верховній Раді. Це, до речі, ще питання, пане Богдане, ви як старожил маєте сказати, хто має визначатись, чи Верховна Рада як колегіальний орган, чи Голова Верховної Ради і Апарат з приводу того, як приймати рішення.

ОНУФРИК Б.С. Рішення приймається в парламенті.

СЮМАР В.П.  Ким?

ОНУФРИК Б.С. Парламентом. Приймає парламент, не Апарат.

СЮМАР В.П.  Панове, значить, це наша історія.

ОНУФРИК Б.С. Це історія всіх депутатів.

СЮМАР В.П.  Так. Тобто ми тоді будемо профільним комітетом в будь-якому разі і ми будемо вносити відповідно ці рекомендації. Тому прохання дуже серйозне: якщо ви визначилися, що ви не хочете роздержавлюватися впродовж цього року…

ІЗ ЗАЛУ. Хочу!

СЮМАР В.П.  Так, наступного року.

ГОРЛОВ А.Ф. Я ще раз скажу тільки одне, що  ви правильно говорите: приймає рішення Верховна Рада. Які б наші бажання не були.

СЮМАР В.П.  Сто відсотків. Там немає журналістського колективу у співзасновниках.

ІЗ ЗАЛУ. У "Голосі України"? Ні, немає.

СЮМАР В.П. Немає. Значить, це тоді ми. Тоді нам потрібно напрацювати оці от рішення, чи ми, наприклад, вже зараз приймаємо рішення про нефінансування фактично цього видання. Але я щось не бачу можливості нам це прийняти до формування бюджету.

ІЗ ЗАЛУ. Це так.

СЮМАР В.П.  У нас такого рішення не буде просто через затягування цієї історії. Відповідно бюджет буде схвалений, і у Верховній Раді це буде. Але це будуть кошти на Верховну Раду і перерозподілятися вони, знову-таки,  внутрішньо вже можуть.

ШЕВЧУК М.М. У них є три місяці, щоб вони визначилися. Така ситуація є, яка є. І реально я би просив все-таки зважити, ще раз закцентувати ситуацію, що є Місія П.Кокса. Я виходжу з того, щоб ми не винаходили велосипед - це перше, а друге – не наступали на граблі.

СЮМАР В.П.  Велосипед, граблі – це якісь дуже дивні образи. В якому сенсі ми маємо наступити на які граблі? І в чому ви вбачаєте велосипед? Мені аж цікаво стало.

ШЕВЧУК М.М. Велосипед? От 19 парламентів, нам МЗС зробив довідку, ми подивилися, що є частина парламентів, які мають всі практично засоби, які є зараз у нас, а є частина, які мають просто один сайт і все. І який зараз шлях запропонувати? Який з них найефективніший? Маємо гроші -  давайте ще щось додамо. Не маємо грошей – треба тоді, напевно, оптимізовуватись якимось чином.

СЮМАР В.П. Тоді я вам пропоную наступне рішення, колеги. Я пропоную зараз рекомендувати парламентським нашим виданням представити, дійсно, дуже коротко, зробити нам професійні презентації, як ви збираєтеся далі розвивати і як ви бачите свою роль в забезпеченні парламенту. Тільки не говоріть мені про  журнал "Віче", будь ласка, бо з тим підходом, який я бачила, я уважно вивчила всі останні номери, потенціал колективу там фантастичний, думаю, що в "ринковому плаванні" це буде доведено. Але саме в "ринковому плаванні". А от що стосується інших видань, зокрема, телеканалу "Рада", очевидно, що тут не йдеться про роздержавлення, йдеться про телеканал. Але мені б дуже хотілось побачити концепцію подальшого його розвитку. Хоча би її проект. Ми із задоволенням вам допоможемо і доопрацюємо. Але те, що це треба робити, це однозначно, тому що реформування – це не тільки те, що стосується того, що от роздержавили і не дали грошей. Це не реформування. Реформування – це зміна отого підходу, з чого я почала, власне, говорити, те, що я говорила, щоб ми не бігали за відповідальними особами, від кого виділення грошей залежить, а щоб ми розуміли, для кого ми працюємо. І якщо ми це представимо суспільству, я переконана, що і в телеканалу, і в газети буде на порядок більше шансів.

І я сподіваюсь, що ми наступного тижня зможемо зібрати засідання комітету, якщо будуь депутати, запросимо вас і відповідно послухаємо тих, хто буде готовий ці презентації (не більше десяти хвилин) представити про те, як ви бачите ці можливості змін. І такі можливості, вони насправді є. Але очевидно, що лишати всі три друковані видання…

ШЕВЧУК М.М. Там два друкованих видання. "Вісник" – це ж не є засіб масової інформації. Це є видавництво, яке видає.

СЮМАР В.П.  Але у вас є бачення своє, як ви теж змінюєтеся, і тоді ми це послухаємо все разом, уже в такому комплексі. Домовилися, колеги?

ІЗ ЗАЛУ. О’кей.

СЮМАР В.П.  О’кей. Тоді це приймаємо.

Переходимо до "Різного".

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, а Рекомендації ми затверджуємо чи ні?

СЮМАР В.П. Поки що ми не можемо їх затвердити.

Отже, останнє. Це геніальне питання, я вважаю. Якщо ще ми почнемо його професійно і докладно розглядати, це буде цікаве обговорення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене є пропозиція у зв’язку з тим, що мало часу.  Я дуже дякую Ользі Валеріївні за те, що вона внесла цю пропозицію, дякую "Телекритиці" за їхній аналіз ситуації. Бо чесно, те, що в ефірі відбувалось, це відбувався допит, який здійснював ведучий і, на жаль, мій наступник – Уповноважений Президента України з прав дитини. І вони фактично порушили, крім журналістських і медійних законів, Конвенцію ООН про права дитини і КПК порушено було прямо в прямому ефірі.

Більше того,  я спеціально вивчав, що з цими дітьми, сьогодні ці діти не ходять у школу, замкнені, тому що найгірше, що відбулося, оприлюднили їхні обличчя, прізвища, імена, місце проживання. Тобто по відношенню до дітей порушили все, що можна було порушити.

В моїй практиці були подібні речі. Можливо, хтось пам’ятає "Артек" і ситуацію. Я зробив усе можливе, оббігав кожен засіб масової інформації, з ким я тоді, може, стикався, і всіх попросив, щоб ні в якому разі не показали ні прізвища, ні місця проживання, ні фотографії жодного з дітей. Я радий, що сьогодні ці діти нормально себе почувають і це вже залишилось як страшний сон.

Тому якщо буде згода комітету, я просив би, щоб комітет сьогодні дав доручення Ользі Валеріївні, мені, "Телекритиці" чи громадській раді, щоб ми на найближче засідання підготували такі рекомендації засобам масової інформації, як поводитись, як висвітлювати питання, пов’язані з дітьми, як не перейти оцю межу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я не хочу вас розчаровувати, але є 19 стаття Кодексу українського журналіста, Кодексу етики, 18 стаття, на порушенні якої якраз і наголошує ГО "Телекритика". Стаття ця проголошує наступне: "Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи та дозвіл на це від її батьків чи опікунів". Там ще далі ця стаття продовжується і вона досить детально регламентує. І дозвіл у них таки був від батьків чи опікунів. Але те, що пише нам "Телекритика", вони вважають, що телеканал СТБ фактично зловжив цим правом, яке дали опікуни, тому що мали менджери каналу все ж таки звернути увагу на неадекватність батьків (і матері, і батька самого).

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно! Внесу маленьку річ. Дивіться, ми з вами не можемо нічого сказати телеканалу, окрім якогось свого бачення. Це повинна була зробити Нацрада. Нацрада визначилась. Оскільки ми є контролюючим органом,  ми можемо хіба що заслухати Нацраду з цього приводу і почути їхню позицію, виконуючи контролюючі функції парламенту над державним органом. І це буде тоді в такому випадку логічно.

ОНУФРИК Б.С. Не буде логічно, тому що Нацрада не відповідає за контент.

ОСТАПА С. Вона відповідає за права дитини.

(Іде загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. І має в своїх регуляторних функціях слідкувати за порушенням прав дітей.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я вам скажу, попередній склад Національної ради на подібні звернення мої реагував дуже жорстко. Я не на докір нинішньому складу Національної ради кажу, але повірте, були там деякі зауваження по деяких програмах. Там була Лариса Мудрак, наприклад, яка просто вела персонально це питання і на будь-яку подібну дію була дуже жорстка, миттєва реакція Національної ради.Тому я просив би тут Національну раду, можливо, просто зараз уже часу небагато, а тема насправді важлива, щоб ви підготували такі рекомендації, які, можливо б, пішли і від Нацради, і від комітету до засобів масової інформації. Бо, на жаль, порушення більш дрібні, але не менш жахливі для майбутнього дитини, відбуваються на багатьох телевізійних каналах. І цей контроль трішки втрачено.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я був просто як би присутній. По-перше, як тільки я в Інтернеті побачив, відразу написав звернення до СТБ. І для мене було взагалі цікаво, чи це підстава, чи це постановочне якесь чи що. Потім я був на засіданні Нацради якраз коли розглядалось це питання. Там працівники СБТ підтвердили, що вони почали якийсь там адвокатський супровід цієї кримінальної справи і вони захищають інтереси дітей. Але в будь-якому випадку я не буду говорити про моральність чи якісь питання смаку, просто я думаю, що для нас важливо звернутися чи до МВС, чи до омбудсмена по захисту дітей, просто щоб вони розібрались, чи є там злочин.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Він сам здійснював цей злочин. Він сам співучасник. Він робив допити, Кулеба, питав Кулеба, Уповноважений Президента з прав дитини. Той, хто мав би зупинити цей допит ведучого, він його продовжив і довів його взагалі до жахливої ситуації.

ОПАНАСЕНКО О.В. Треба до правоохоронних органів від комітету звернутися, чи є склад злочину в діях телеканалу та усіх присутніх.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Дивіться. Я вбачаю так. Склад злочину – це нехай діти чи там їхні адвокати зараз це визначають. Очевидно, тут мало підстав для цього. Але Нацрада точно мала би вбачати тут порушення, дійсно, цілої низки норм і інших речей.

ЧЕРВАКОВА О.В. Вона і вбачала. Дивіться: абзац 7-й частини другої  статті 6-ї, а також частина п'ята статті 28-ї, частина друга статті 62-ї. Тобто  три порушення Закону "Про телебачення і радіомовлення". Вона вбачала, але не винесла каналу ніяких санкцій. Ось на цьому й наголошує "Телекритика", що вона побачила три порушення, але нічого не зробила. 

СЮМАР В.П. Давайте пропозиції, що ми можемо зробити в цій ситуації.

ЧЕРНИШ О.М.  Можна я скажу?

СЮМАР В.П. Так.

ЧЕРНИШ О.М.  Я сам особисто був шокований, коли побачив те відео. І моя особиста точка зору, що таке по телевізору показувати не можна. З цього й виходили, коли готували проект рішення. Під час розгляду розбіглися значно думки. Тобто основний меседж, який винесли: те, що соціально важливі теми піднімаються, це добре, але такими засобами їх піднімати не можна. У нас не знайшлося п'ять голосів, щоб винести попередження, на жаль. З іншого боку, ми прийняли рішення вказати на неприпустимість.

СЮМАР В.П. А як голоси розділилися?

ОСТАПА С.  Три на три – за попередження.

ЧЕРНИШ О.М. За попередження. Вказали на неприпустимість в подальшому таких речей. По-друге, "Телекритика" виступала, зокрема, представник сказала, що порушення Кодексу журналістської етики. Третє –  це не тільки одна програма каналу СТБ "Один за всіх", там були скарги глядачів і на ряд інших каналів, де висвітлення чи певні елементи його носять провокативний характер, і є питання щодо їх можливості. І ми поставили ці програми на моніторинг.

Зі свого боку хочу сказати, що якщо до керівництва каналу СТБ дійде, що таке не можна ставити в ефір, то я згоджуся, що не потрібно там було  їм виносити попередження.

СЮМАР В.П. Тобто ви їх поставили на посилений моніторинг, ці соціальні програми. Почули.       

Давайте тоді так. Я для "Телекритики", яка підняла перед комітетом це питання, скажу. Ми правда не можемо тут прийняти якесь там рішення конкретне. Ми це обговорили. Я вам скажу, в чому я вбачаю проблему, ключову і базову. Ключова і базова проблеми – якщо  в Нацраду у нас будуть своїх членів надсилати представники великих медіа-груп, то ми будемо мати те, що ми маємо. З голосуванням не в інтересах суспільства, етичних норм, журналістської спільноти, а в інтересах великих медіа-груп. Бо ми знаємо, як це працює. І на жаль, до речі, це проблема парламенту, бо парламент за це голосує. І ми ж добре знаємо, чому окремі представники там не голосували, і ми можемо назвати їхні зв'язки з цими медіа-групами. Правда?

Давайте говорити відверто і конкретно. Проблема якщо вже стосується нас, то вона взагалі коренева. Нам треба міняти принципи призначення членів Нацради і посилювати її роботу відповідно вже настільки, щоб вона, дійсно, була більш орієнтована. Це насправді не так складно зробити. До речі, у нас унікальна ситуація, по-перше,  по парній чомусь кількості членів Нацради, що дозволяє отак – три на три – лягти, "разлеглись", а двом не прийти. За кордоном, до речі, або сім, або дев'ять, або десь їх три. Отже, ця історія.

Друге. Призначення чотири на чотири при тому, що в Президента завжди є фракція – теж є нюанси. Призначення того, як це відбувається без критеріїв – це, як на мене, взагалі неподобство. Без критеріїв призначати людей! Тому що в нормальних європейських країнах член Нацради – це людина, для якої ключове слово – авторитет і імідж. Тільки це є гарантією того, що Нацрада буде працювати в інтересах суспільства більше, аніж тих, хто цю людину  поставив і призначив. Це, як правило, журналісти з такими іменами, що вони знають, що їх бачать люди, поважають, і відповідно якщо вони такі рішення будуть приймати, то поважати їх не будуть. Це люди, які можуть втрачати тільки імідж і репутацію, тому що орган незалежний, регулятивний, інші речі.

Тому, з нашої точки зору, ми би як комітет, по-перше, очевидно, повинні засудити таку історію, яка виникла. Ми повинні Нацраді, дійсно, рекомендувати активніше моніторити ефір і окремо розглядати ці питання. А від себе, що ми до себе можемо поставити як претензію, це те, що нам треба щось робити з форматом і з Законом "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" в контексті призначення її членів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я би ще знаєте що зазначила в першому пункті, де про те, що засудити? Що це насправді рецидив, тому що десь півроку тому була історія про програму "Я соромлюсь свого тіла", де, вибачте, показували статеві органи крупним планом, причому в час, доступний для перегляду дітей.

ІЗ ЗАЛУ. Таке враження, що там працюють якісь збоченці.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це при тому, що канал СТБ мені не чужий, я на ньому працювала.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Дійсно, це справляє величезний вплив на дітей. Це правда, я абсолютно погоджуюсь.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція звернутися  до Комісії з питань моралі.

(Сміх у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В. До Комісії з питань журналістської етики.

ОНУФРИК Б.С. До Мостового. Попросити, щоб вони провели роботу з Бородянським.

ЧЕРВАКОВА О.В. Подивіться! Ось Світлана Остапа – член цієї комісії. Познайомтесь, будь ласка.

(Шум у залі)

ОСТАПА С. …Бородянський ігнорить усіх.

СЕВРЮКОВ В.В. А ще запропонувати каналам підписати Кодекс мовлення, як у всіх країнах. До речі, Національна рада запропонувала, і там є чудовий пункт, я спеціально перечитав, якраз щодо дитячого мовлення і мовлення, розрахованого на дітей. Крім закону, ще є Кодекс. У нашій державі немає Кодексу мовлення, підписаного іншими державами.

СЮМАР В.П.  І всім учасникам цієї історії направити відповідного листа. Все, колеги, хто за це?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Колеги! На завершення, щоб повернутися до дітей, бо ми щось уже далеко зайшли. Все-таки я просив би доручення комітету. Я б відповідально попрацював разом з Ольгою Валеріївною, вона там більше знає законодавство журналістське, і з громадською радою, щоб зробити ці рекомендації. Як ми їх назвемо – в процесі ми знайдемо правильну формулу. Але якби воно йшло від комітету! Ми повинні відреагувати рекомендаціями створених для дитячої аудиторії. Правда, канали до них дослухаються. Я пам'ятаю, реагували на звернення, брали журналісти, вони читали, розуміли, де є порушення законодавства. Треба це зробити. От взяти на себе методичну певну функцію, яку, на жаль, сьогодні не виконують органи державної влади.

СЮМАР В.П.  Якщо хтось хоче на себе брати, я тільки - за.

ОНУФРИК Б.С. Ще пропозиція. У зв'язку з цим я прошу відкликати законопроект наш з вами, пані Вікторіє.

СЮМАР В.П.  Та не у зв'язкуз цим. Ви ж знаєте, що не у зв'язку з цим.

ОНУФРИК Б.С. У зв'язку з цим. Якщо Бородянський не хоче спілкуватися з громадськістю, то чому ми маємо?

ІЗ ЗАЛУ. Про ОПП?

ОНУФРИК Б.С. Про ОПП.

СЮМАР В.П. Давайте так. Ми його доопрацюємо, це точно, однозначно. Давайте ми не будемо його відкликати. Ми просто перенесемо на заміну. Там точно ми не винесемо в тому форматі, як воно є. Ми вже самі це побачили. А щодо Бородянського – я не думаю, пане Богдане, що він нам відмовить, щоб поспілкуватися. Ми просто самі не виступали з такою ініціативою.

Колеги! Тоді відповідні пропозиції ми запишемо. Все, що хоче Юрій Олексійович, він може брати в сенсі роботи, можливостей і повноважень.

І всім дуже дякую. До наступної зустрічі.