Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

01 червня 2016, 09:44

Стенограма від 01.06.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

1 червня 2016 року

 

СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! Перепрошую за затримку. Пропоную починати. Наш з вами порядок денний сьогодні наступний:

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет (реєстр. № 4629 від 10.05.2016, внесений Кабінетом Міністрів України).

Достатньо скандальне питання.

Друге питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (реєстр. № 4608 від 06.05.2016, внесений Кабінетом Міністрів України).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи пенсійного забезпечення, встановлення єдиних принципів страхування (реєстр. № 4608-1 від 19.05.2016, внесений народними депутатами України Єфремовою, Котвицьким, Денісовою, Шипком та іншими).

Проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань (реєстр. № 4663 від 10.05.2016, внесений Кабінетом Міністрів України).

 Проект Закону про внесення змін до статті 6 Цивільного процесуального кодексу України (щодо приведення у відповідність до Конституції України та узгодження із Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд), (реєстр. № 3267 від 08.10.2015, внесений народним депутатом України Голубовим).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 4585 від 04.05.2016, внесений Кабінетом Міністрів України).

В усіх цих законопроектам ми є другим комітетом, ми можемо достатньо швидко їх розглянути. Я думаю, що у нас будуть пропозиції до "Різного".

Прошу пропозицію.

КОНДРАТЮК О.К. Є пропозиція. Я розумію, що багато хто зібрався тут і розуміють, що ми сьогодні можемо поставити на розгляд комітету законопроект 3822-1. Я його прошу розглянути, оскільки розумію, що, можливо, завтра буде розгляд у залі.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте його першим поставимо. Тут багато людей прийшло.

СЮМАР В.П.  Я пропоную все зараз пройти за 10 хвилин.

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную почати з 3822-1, тому що є багато зацікавлених. Давайте почнемо з нього.

СЮМАР В.П. Як скажете. Тоді я попрошу членів комітету не розходитися для того, щоб ми все-таки прийняли рішення по законопроектам, які стоять у порядку денному.

Колеги, хто за такий порядок денний? Прошу проголосувати. Є. Дякую.

Отже, у нас з вами на розгляді у комітеті є законопроект про мовні квоти, внесений урядом, фактично, перепрошую, тому що депутатський був корпус ініціатором цього законопроекту. Ми з вами комітетом його розглядали и бачили в ньому певні недосконалості. Була створена робоча група при комітеті, ми його доопрацьовували і прийняли одноголосне рішення рекомендувати Верховній Раді України винести його в зал.

Далі в нас був зареєстрований альтернативний законопроект. Автори законопроекту у нас є зараз тут на засіданні. Я пропоную тоді розказати детальніше, що саме змінюють, що саме виникло як потреба.

Прошу, панове.

КОНДРАТЮК О.К. Якщо дозволите.

Шановні колеги, ми абсолютно розуміємо актуальність питання, яке виникло у нас через те, що до нас був направлений законопроект 3822. В цілому ми зрозуміли, що його підтримуємо, він ліг в основу нашого альтернативного законопроекту.

Проте ми побачили, що можна доопрацювати і зробити його більш збалансованим і більш галузевим, я би так його назвала, тому ми вбачаємо наступні можливі внесення зміни до закону.

Перше, це що стосується квотування як такого. Ми виступаємо за те, щоб квоту у 35 відсотків українською мовою українських артистів з'явилося на радіостанціях. Проте, квота, яка повинна виконуватися, 70 відсотків не залежно від форматів станції, вона повинна виконуватися 70 відсотків від 35 впродовж прайм-тайму з 6-ї до 22-ї години без винятку на всіх станціях.

Друге. Ми вбачаємо, виходячи з польського досвіду, що чомусь упущено мову ведення ефіру. І ми додали, що мови ведення ефіру має бути не менше 50 відсотки, тобто радіоведучі повинні теж вести українською мовою, і цього мовлення має бути не менше, ніж 50 відсотків. Натомість ми розуміємо, що такою самою проблемою є, наприклад, телевізійні музичні канали, тому ми вбачаємо, що таку саму квоту повинні виконувати всі музичні телевізійні канали в тому числі..

Наступне. У нас різниця є ще по тому, що штрафи, які виникають, коли не виконується квота, законом 3822 було в 3 відсотка, ми прислухалися до думки наших експертів і вважаємо, що вона має бути не менше 5 відсотків.

Окрім цього, ми розуміємо, що вносячи зміни до статті 9, яка стосується аудіовізуального продукту, ми вбачаємо, що на телебаченні аудіовізуального  продукту українською мовою має бути теж не менше 50 відсотків. І ми в цей закон це теж внесли.

Стосовно того, що, виходячи з польського досвіду в тому числі, оскільки він багато обговорювався (в тому числі французький і польський досвід) ми вбачаємо ще те, що на радіостанціях повинні з'явитися умови, щоб українських нових пісень або нових виконавців теж з'являлося немало, тому що це якраз іде розвиток як такого радіопростору взагалі. Тому ми запропонували, як один з механізмів (його можна обговорювати теж) – це механізм додаткового квотування. Тобто якщо з'являється нова пісня, то коефіцієнт з'являється 2. Це точно як написано в польському законі, я можу його всім роздати.

Це новели, які ми запропонували. Я думаю, що в кінцевому результаті, оскільки ми вирішили, щоб не повертатися двічі, тричі до питань, які стосуються змін до закону 9-о про аудіовізуальні послуги, ми вбачаємо от такі рішення. Може, хтось із моїх колег ще може щось додати.

СЮМАР В.П. Колеги, запрошую до обговорення.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дякую за можливість висловитися.

Почну з того, що це дуже важливий закон, але ми маємо одну небезпеку, що якщо винесеться 2 закони, не буде проголосований жоден. І тому сьогодні від рішення комітету залежить, наскільки впроваджена буде взагалі українська мова, українська музика на каналах, принаймні, у найближчий рік.

Тому я не міг не прийти. Я, мабуть, чи не єдиний у парламенті колишній власник радіостанції, тому, власне, хотілося почути професійну думку від законотворців і додати щось своє.

Як відомо, ефір не належить радіостанції, він належить державі, і на підставі оренди, наданій на певний строк, кому на 3, кому на 5, кому на 7 років радіостанціям FM чи телекомпаніям. Оскільки у нас держава Україна і державна мова українська, то мені взагалі дивно, чому там просувається тема 50 відсотків інформаційного мовного продукту українського. А чому не всі 100? Чому інформаційні випуски мають бути російськомовні? Просто цікаво. А чому не татарськомовні? А що, у нас живе тільки в нашій нації багато народній, скажімо так, у нас що, тільки російська мова? Вона в Радянському Союзі дійсно була мовою міжнаціонального спілкування – так було написано в Конституції Радянського Союзу. У нас державна мова українська, і ми маємо перейти, і чим раніше ми перейдемо, чим раніше такий закон буде прийнятий, тим раніше держава укріпиться.

Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, пане Євгене.

Ваш батько багато доклався для розвитку української музики. Я думаю, що це для вас сімейна справа, і його пісні точно заслуговують на те, щоб їх були більше в українському ефірі, і саме для цього, власне, покликані, я так сподіваюся, обидва законопроекти.

КОНДРАТЮК О.К. Пані Вікторіє, якщо дозволите, я ще одне уточнення, яке в 3822 є, на нашу думку, щоб ми не забули про це сказати.

В 3822 чомусь упущена частина, яка стосується контенту країни-агресора, тобто тут обов'язково треба звернути увагу на це, що пропав самий блок, частина, яку, якщо ми його зараз не перенесемо і не додамо, то у нас фактично серіали, які ми заборонили на телебаченні, зараз їх можна буде показувати. Тому це треба нам теж не упустити. Це окреме є упущення в 3822.

КИРИЛЕНКО В.А. Це врегульовано тим законом.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, не врегульоване. Воно упущене, про це всі юристи говорять.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Хотів би ще додати. Я сказав тільки щодо інформаційних програм, але програмуючи радіостанції, будь-які програми директор знає, що на добу звучить десь приблизно 400 пісень. Створити такий ефір, щоб кожна третя пісня була українська, мається на увазі україномовна, тоді треба всі сили держави кинути на створення цих українських пісень, бо їх просто немає.

Ви згадали мого тата, він написав більше 3 тисяч пісень, з них тільки тисяча україномовні. Ми рахували всі українські пісні, які є, взагалі створені за весь час – їх трошки більше 2 тисяч, і вони не всі (скажімо так) форматні з точки зору радіостанцій.

Тому є пропозиція говорити про українське виробництво, а не просто про україномовний продукт, і говорити тимчасово про українське виробництво, тому що на сьогоднішній день ми не можемо… Ми чомусь пускаємо того ж Кіркорова (я умовно кажу), а не пускаємо тих російськомовних, які є тут в Україні. І потихенько цю квоту збільшувати української музики, щоб вироблялася українська музика, але прямо сьогодні прийняти в такому вигляді – завтра доведеться закритися практично всім радіостанціям, бо немає з чим працювати.

ЧЕПУРА К. Це неправда! Ми за один день 4 тисячі пісень назбирали, а ви за рік 2?!

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. А, може, ви по 2 рахували одну і ту ж пісню?

ЧЕПУРА К. У нас є список, він у публічному доступі, ви можете зайти і подивитися.

СЮМАР В.П. Давайте по черзі, колеги. У нас присутній віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. Прошу.

КИРИЛЕНКО В.А. Законопроект цікавий, але, на нашу думку, тому що ми радилися з громадськими активістами, з депутатами, які вносили найпершу версію 3822.

Є декілька норм, які можуть погіршити 3822. Наприклад, норма, що рахується квота по проміжку 6-22, від 6-ї години ранку до 22-ї години. Тобто якщо якийсь недобросовісний мовник захоче в прайм-тайм щодо україномовної пісні не було взагалі, він може скинути це в якусь годину української пісні, зовсім не в пройм-тайм. Тобто я кажу, якщо недобросовісний мовник знайдеться, то він таким шляхом і піде.

Попередній законопроект виписує цю частину краще, тому що він передбачає всі часові проміжки: 6-12, 12-18, 18-22 і кругом у цих проміжках квота 35 відсотків. Тобто якщо теоретично уявити, що є недобросовісний мовник щодо виконання цієї норми, то вони не зможуть ухилитися від виконання дотримання квот. Це перший момент.

Другий. Винятки. Винятки нас дуже турбують, тому що там, де з'являється виняток, а тим більше, коли їх багато, може бути знівельована вся ідея. 3822 передбачає 35 відсотків для всіх форматних і неформатних музичних радіостанцій.

СЮМАР В.П. Там, де є пісні.

КИРИЛЕНКО В.А. Так. Тут запроваджується 20,25,30, причому 20 для рок-музики, яка, я вважаю, уже має таку кількість творів, якою можна заповнити 35 відсотків квоти без питань для різних молодіжних форматів, що, у моєму розумінні, якраз найбільше важливе. Ну, і інші – 20 відсотків, потім 25 відсотків – академічна музика і фольклор, і 30 відсотків (умовно кажучи) для радіо мелодій. Тобто це дуже великий ареал винятків, який до того ж спричинить і плутанину у дотримуванні виконання цієї квоти з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, коли вони будуть здійснювати моніторинг. Це другий момент.

Третій момент пов'язаний із запровадженням нових пісень. Ідея сама по собі дуже правильно, я згоден, але якщо ми тлумачимо нову пісню, якій уже 18 місяців, тобто півтора року, то тоді ми знівелюємо остаточно ідею запровадження українськомовних квот в принципі. Тоді, умовно, Радіо рок (ну, не "рокс", а радіо рок, назвемо), воно має всі підстави ставити 10 відсотків українськомовного контенту, оскільки коефіцієнт 2 для тих, хто не менше 18 місяців уже, можна 10 відсотків (умовно) нових українських пісень ставити і таким чином дотримуватися квот. Це буде менше, до речі, ніж тепер. Уже по факту в ефірі, наприклад, цього радіо українськомовні пісні уже звучать.

Тобто, на нашу думку, ми суттєвим чином ускладнюємо реалізацію законопроекту. І ми вводимо таку кількість спеціальних норм, які при їх виконанні нівелюють саму ідею законопроекту.

Плюси є, безумовно, також: телебачення. Тобто 3822 регулює тільки радіопростір, а ви пропонуєте реалізувати весь аудіовізуальний продукт, в тому числі і музичні телеканали. Мова програм розмовних – це теж важливо. Але з огляду на те, що ми тиждень тому ухвалили 3822, ну, запропонували підтримати за основу…

ЧЕРВАКОВА О.В.  Внесли в порядок денний.

КИРИЛЕНКО В.А. Я маю на увазі, що комітетом ми прийняли рішення ухвалити в першому читанні саме тому, що шановні члени комітету висловили зразу застереження, що у них будуть поправки до другого читання.

КОНДРАТЮК О.К. Ми просто побачили, що їх неможливо внести в цей закон до другого читання, тому що цей ширший, нам не дозволить просто Регламент, тому ми внесли альтернативний на базі вашого.

КИРИЛЕНКО В.А. Ми в принципі готові були йти таким шляхом – 3822 в першому читанні, потім внести всі необхідні поправки. Зараз ситуація ускладнилась, тому що є 2 альтернативних, невідомо який пройде, і чи взагалі тепер якийсь пройде – от в чому сенс. Тому треба якось шукати рішення.

КОНДРАТЮК О.К. Ми зацікавлені, щоб пройшов.

КИРИЛЕНКО В.А. Я пропоную повернутися до минулого рішення і проголосувати 3822 завтра і потім внести найголовніші поправки.

СЮМАР В.П. Почули. Прошу, Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Майже все вже сказано. Я не хочу сперечатися щодо тих пунктів, які є у 3822, наприклад, я не зовсім погоджуюся з тим, що треба кожних 6 годин модерувати, тому що насправді недобросовісний мовник зробить з 6-ї до 8-ї годину, з 13-ї до 14-ї, і такі випадки є. То тоді, по логіці, краще написати: щогодинно виконання квоти, і це теж глупо, тому що ми тоді взагалі не зможемо отримати, наприклад, хіт-парад української музики. Тобто тут постійно треба шукати якусь "золоту середину", і не зрозуміло чи по 6 годин, чи по 2, чи по 8, чи там на 2 відсотка.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. В пропорції просто прописується просто слово "пропорційно".

СЕВРЮКОВ В.В. Ну, це ще можемо ми домовитися, що ми ще посперечаємося до другого читання, можемо ще говорити про це.

Щодо декількох пунктів, які все ж таки ви пам'ятаєте я на минулому комітеті казав, я вважаю, що молоді виконавці мають бути підтриманими, можливо, давайте дамо рік, а не півтора. Хоча в Європі 2 від першої дати. Тобто це можна. Але ми повинні взагалі від цієї норми відмовитися, бо, моя думка, що це неправильно.

Що стосується форматів. Теж треба мати можливість робити виключення. Я є співавтором закону, але щодо форматів якраз я не згоден у тому новому 3822-1, тому що…

СЮМАР В.П. Ви не автор.

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, підписався, я співавтор, і цей пункт колеги розмістили в такому вигляді, я хотів ще до другого читання пропонувати свої зауваження,тому що моя думка, що потім виконання законопроекту лягає на виконавчий орган, в даному випадку Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Як радіостанція буде доказувати, що у неї напрямок 70 відсотків пісень складає рок, блюз, аренбі, хіп-хоп, тобто це треба буде сидіти… Немає такої експертного підрозділу в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, який зміг би визначити стиль, а тим більше моніторити пісні.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. А міг би бути.

СЕВРЮКОВ В.В. Тоді в цей закон треба інші повноваження Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, фінансування і так далі. Давайте не чіпати це.

Тому моя думка, що було дуже непогане формулювання в тому тексті, який запропонував комітет після першої робочої групи. Там було написано: для форматних радіостанцій, який був зробити виключення на розсуд Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я розумію, що всі будуть вважати, що корумпованість чи претензії від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення це вб'є, але це все одно краще, ніж так, як є, тому що тут додається ще величезна кількість спорів.

Тому так, як прописано – це ще гірше, але я і проти того, щоб його викинути взагалі. Знову ж таки, якесь зважене рішення має бути прийнято. І саме тому, моя думка, що оцей 3822-1 дозволяє нам до другого читання ці питання розглядати, і можливо, сперечатися і шукати компроміс. Тому що, як на мене, всі рекомендації комітету були викинуті безкомпромісно і внесений текст законопроекту, який швидко на минулому комітеті був затверджений. Це теж не зовсім правильно.

Що стосується новел, які стосуються телебачення, я вважаю, що музичні канали, і завжди індустрія про це говорить, що чому у нас радіо музичне має бути обмежене, а канали ні. Я також вважаю, що музичні канали, а зараз є тільки одна ініціатива – канал М2, який там української музики, але  так само я вважаю, музичні канали телевізійні мають квотуватися, я підтримую, звичайно, це.

І щодо ведення програм. Мені теж би хотілось, щоб в Україні було стовідсотково ведення програм українською мовою, але є різні думки. Принаймні, 50 на 50 виглядає паритетно.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, ми пишемо: не менше 50.

СЕВРЮКОВ В.В. Не менше 50 – буде 50. Я думаю, що цей законопроект більш широко все ж таки вирішує питання.

 

СЮМАР В.П. Я зрозуміла. Дякую. У нас Ольга Валеріївна хотіла.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я просто хотіла відповісти на питання колеги. Можливо, ви не дочитали пункт 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" нової редакції. Він говорить про те, що "для визначення тривалості трансляції телерадіоорганізацій музичних творів державною мовою застосовується подвійний коефіцієнт за таких умов…" І тут є 2 умови, це фактично для нових пісень застосовується подвійний коефіцієнт, це якраз і  буде слугувати механізмом для розвитку нових пісень і для написання нових пісень в Україні, тому що якщо музичний редактор чи головний редактор на радіостанції розуміє, що за нову пісню, за те, що він її поставить в ефір, він отримає квоту 1 до 2, то в нього буде стимул цю нову пісню ставити.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Є одна велика проблема, про яку сказав пан Кириленко. Справа в тому, що вони таким чином вдвічі меншим роблять ефір. Вони за рахунок одної "молодої" пісні роблять українського ефіру удвічі менше.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми про це говорили тут на минулому засіданні комітету. І наш комітет дійшов висновку, що насправді не будуть же самі музичні редактори шкодити рейтингам своїх радіокомпаній, адже вони самі зацікавлені в тому, щоб ставити якісні пісні, і вони не будуть ставити будь?що, якщо воно не буде давати рейтинги.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Давайте я трошки, оскільки я в цій сфері виріс, я вам розкажу, як це було раніше, за радянських часів. Була худрада, яка визначала, чи може ця пісня бути в ефірі за показниками: якість, щоб не було якихось шкідливих слів, як виконується пісня і так далі. Сьогодні це визначає музичний редактор. А на підставі цього закону приходить хлопець. Є такий хлопець Залізко. Не чули? Ой, ви не знаєте, як співає!

ЧЕРВАКОВА О.В. Заступник Генерального прокурора?

 

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. От, бачите, ви працюєте в комітеті, де ви б мали знати.

Так от, приходять на кастинги люди, які співати, наприклад,  взагалі не вміють, але вони приносять на радіо пісню і кажуть: "По закону України, який прийняли, 3822 ви маєте це крутити, причому вдвічі більше, ніж "Океан Ельзи".

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут немає прямого імперативу.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Є пропозиція, оскільки закон, наскільки я вже розумію, буде  суперечка велика в залі, а цей закон вкрай потрібен, ну, просто вкрай. Це основа нашої національної ідеологічної політики. У нас інструментами ідеології є: культура і освіта. Тому нам це вкрай важливо. І мені здається, що якщо воно на такому плаваючому поки що положенні, давайте ще на тиждень, доопрацюємо і винесемо один закон, який стовідсотково буде прийнятий.

СЮМАР В.П. А потім у другому читанні ми не встигнемо його до осені прийняти, і восени завалимо.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, треба виносити.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, у нас по черзі був Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, ми знову заходимо у п'яте коло дискусії по суті, хоча вже достатньо багато проведено дискусій. Я так розумію, на завтра в порядку денному буде законопроект, який ми підтримали на минулому засіданні, ну, альтернативний автоматично відповідно до Регламенту і так має розглядатися теж. Тому в даному випадку який проект рішення від нас потрібен? Нам треба відмінити рішення попереднього комітету і підтримати цей? Або в будь-якому випадку ці 2 законопроекти завтра будуть розглядатися. Ми єдине повинні бути готові завтра на засіданні Верховної Ради в разі, якщо жоден з законопроектів не набере необхідної кількості голосів підготувати, бути готовими до рішення там, у залі, щоб направити на повторний розгляд і об'єднати 2 законопроекти. Тому що тут можна довго дискутувати, але дійсно є певні статті, новели, які ми не зможемо змінити в першому законопроекті до другого читання, те, що, зокрема стосується музичних телевізійних каналів і цілий ряд інших позицій.

Тому в даному випадку випускати 2 законопроекти в зал Верховної Ради, Верховній Раді визначатися щодо того, які із цих законопроектів вона візьме за основу, і уже далі на цій основі до другого читання готувати швидко якісно повноцінний законопроект на підтримку української пісні і культури.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу.

Хто ще з народних депутатів хоче висловитися?

Будь ласка, Олександре Валерійовичу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я скажу, що є в нашій фракції. Наша фракція беззаперечно підтримає 3822. В понеділок ми обговорювали альтернативний законопроект, були у фракції висловлені занепокоєння стосовно пункту 4 та пункту 7 статті 9, і в принципі рішення фракції не підтримувати альтернативний завтра в залі.

Я не є прихильником просто затягування часу. Коли ми збиралися на робочу групу, ми витратили майже місяць на обговорення, на поєднання. Давайте, можливо, завтра ми приймемо 3822, а всі добрі ідеї, які можна буде всунути між першим і другим читанням, вставляємо, а потім вже в четвертій сесії подаємо додатково комітетський законопроект, щоб не зупиняти цей процес.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Закон треба приймати негайно.

ОПАНАСЕНКО О.В. Давайте просто єдине рішення комітету. У будь-якому випадку, Юрій Олексійович вірно замітив, будуть винесені обидва. І ми маємо бути готовими, якщо не будуть підтримані обидва, щоб потім доопрацювати на комітеті.

СЮМАР В.П. Прошу, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Идеологически конечно мало понимаю, как возможно голосование и поддержка первого законопроекта единогласно о том, членами комитета внесение альтернативного. С другой стороны, говорить, что Лена Кондратюк "агент Кремля" и говорить, что это плохой законопроект, это глупо, потому что он хороший.

КОНДРАТЮК О.К. Я чула прес-конференцію Сергія і дуже йому дякую за конструктивну позицію. Тобто тут абсолютно у мене, я йому зразу подзвонила і подякувала.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я бы поддержал позиция вице-премьер-министра, что вопрос... Мне принципиально не нравится вопрос двойного зачета квот.

ЧЕРВАКОВА О.В. Польська норма.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я понимаю, что польская, но как раз в роке у нас, по-моему, все настолько хорошо.

То есть коэффициент, и по ним нужно двигаться. Я согласен, что нужно двигаться по вопросам формата, но в любом случае куда бы мы ни пришли с этим законопроектом, нам нужен единый законопроект, потому что мы провалим оба. Мы это прекрасно понимаем. Как это делать? Есть председатель комитета, давайте это решать. Давайте возьмем предложения вице-премьер-министра, замечания моих юристов, аналитиков абсолютно совпадают с позицией Кириленко. То есть можно есть куда двигаться, есть очень хорошие нормы, но есть объективно те, которые... И они в зале тоже не пройдут, потому что мы знаем, что одна половина зала проголосует за первый законопроект, другая половина – за второй. И все будут говорить, что классный законопроект. Давайте единый делать.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, а могли б ви пояснити свою позицію стосовно того, чому вам не подобається подвійна квота для нових пісень? Така норма існує в польському законі.

 

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Потому что 18 месяцев, условно говоря, для последнего альбома "Океана Эльзы"...

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Дивіться, ми винесли на це, тому що в принципі що у Франції, що в Словаччині, що в Польщі приділяється цьому дуже важлива увага. Якщо є питання по коефіцієнту, то ми можемо взагалі коефіцієнт прибрати.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, якщо не влаштовує норма про 18 місяців, то давайте зменшимо до такої цифри, яка влаштує.

СЮМАР В.П. ,Я пропоную висловитися по скороченій процедурі, у нас багато людей: 2 "за", 2 "проти", від громадськості, і тоді будемо вже випрацьовувати конкретні рекомендації і рішення.

Отже, хто у нас за альтернативний законопроект?

Будь ласка, Катерино.

М'ЯСНИКОВА К.А. Ми зробили заяву. Колеги, з огляду на те, що є 2 проекти, я маю повноваження від "Радіокомітету" сказати, що нас не влаштовують обидва. Тому що, з одного боку, нібито в цьому альтернативному врахували проміжки якимось чином, але формати прописані, скажімо, абсолютно інакше, ніж ми пропонували. Насправді для нас дуже цікава і обурлива ситуація, коли виконувати нам, а нас не питають ні першого разу, ні другого разу нас не запросили до роботи над цим проектом. Минулого комітету ми навіть не знали, що буде розглядатися такий проект, нас навіть не запросили.

СЮМАР В.П. Катю, я намагаюся зрозуміти, що саме обурює вас в цій позиції?

М'ЯСНИКОВА К.А. Те, що нас не запросили, тому що нам це виконувати.

СЮМАР В.П. А скажіть, будь ласка, коли для бізнесу пишуться закони України, то запрошують весь бізнес і намагаються знайти спільну мову?  Ми на робочій групі намагалися знайти спільну мову, ви стали в одну єдину позицію і сказали: "Ні категорично", - і все.

М'ЯСНИКОВА К.А. Ні, ми не стали в одну єдину, ми сказали : "Добре, 35 відсотків.

Я хочу сказжати, що в цьому проекті альтернативному скорочено до 2 років, що для нас є критично неможливо. Тому що є кількість пісень, які потрібно змінити за цей час. Для нас 5 відсотків штрафу, прирівнювання до певних злочинів проти конституційного ладу є неприпустимим, тому що може бути недотримання квоти. Моніторять регіональні станції 1 раз, 1 день впродовж всього року, і там, в цьому одному дні може бути якесь часткове недотримання квоти, вони отримають 5 відсотків штрафу. Тому ми просимо комітет доопрацювати, сісти за стіл двох авторів двох проектів, доопрацювати цей проект і винести адекватний проект в зал. Це наше прохання.

СЮМАР В.П. Почули.

Хто ще за законопроект? Є у нас за альтернативний законопроект з громадськості? Громадська рада приймала рішення з цього приводу?

Так, давайте тепер проти. Там, ви і Тарас, напевно.

ЧЕПУРА К. Мене звати Катерина Чепура – я громадська активістка і великий поціновувач української музики.

Одразу скажу, що якби дуже очевидне явище, що комітет спочатку одноголосно підтримує перший законопроект, а потім члени комітету вносять альтернативний.

260 українських виконавців підтримали цей закон. Це принаймні те, що ми встигли зібрати. Це і молоді виконавці, переважно більшість зараз на радіо не ходить, це є факт. Ми моніторили ситуацію, ми збирали музику, вона є в публічному доступі, кому потрібно, кому на радіо не вистачає, будь ласка. Але йдеться, 2 такі камені спотикання у цих законопроектах – це нішевість, і це насправді дозволяє фактично кожній радіостанції з певними перетурбаціями влізти в ці ніші, тобто зменшити собі квоту і жити чудово, продовжуючи крутити менше 5 відсотків української музики.

Тобто мова – це зброя, ідеться про нашу пісню. І для всіх нас, для громадських активістів, для виконавців є очевидним, що внесення цього закону, це такий крок на те, щоб завалити обидва. Саме так ми це бачимо, саме так ми це сприймаємо. Те, що туди всунули телебачення і так далі, це все чудово, розробіть інший окремий законопроект по телебаченню і вносьте, ми його підтримаємо всіма руками, якщо буде збільшуватися українська мова.

Але зараз є одноголосно підтриманий законопроект, який ви просто валите.

СЮМАР В.П.  Прошу, Тарасе. По суті.

ШАМАЙДА Т. По суті. В принципі ситуація не помінялася, помінялися інструменти боротьби проти запровадження дієвих норм. Якщо раніше "Радіокомітет" і лобісти певних медіахолдінгів просто думали, що їм вдасться провалити, не пропустити в порядок денний цей закон, то після одноголосної підтримки комітетом в першому читанні і після включення в порядок денний законопроекту з'являється альтернативний законопроект, але функції його ті самі. Тобто якщо не можна аргументовано заперечити потребу квот, тоді ставиться інша ціль: або завалити обидва проекти через появу… Ви правильно кажете, для чого з'являється другий, якщо люди ще на засіданні минулого комітету казали, що будуть вносити поправки, потім з'являється другий проект для того, очевидно, щоб затягнути час, завалити цей і так далі. Або ж протягнути цей другий законопроект.

Ключова суть, серцевина цього законопроекту – це те. Що залишаючи декларативну квоту 35, фактично весь цей законопроект створює багато ешелоновану систему обходу і зниження цих квот. Частина радіостанцій виводиться взагалі з-під дії закону.

КОНДРАТЮК О.К. Це які?

ШАМАЙДА Т. Там, де, наприклад,  мало музики. Тобто якщо мало, крутіть російською всю.

КОНДРАТЮК О.К. Це які? Радіо Свобода? Ера FM?

ШАМАЙДА Т. У чому різниця між цими законопроектами? Основний законопроект взагалі не диктує, якій радіостанції що крутити, який в неї формат, скільки в неї пісень. Цей законопроект не регулює ні інструментальну  музику, ні розмовні якісь жанри.

Натомість проект альтернативний, декларативно говорячи про 35, говорить, що радіостанції, на яких, наприклад, менше 5 відсотків музики, це може бути понад годину, ви можете цю годину крутити хоч пройм-тайм російською мовою, для вас квоти не потрібні.

Далі, форматність так звана. Всі основні радіостанції найпопулярніші, для них квота знижується до 20-25 відсотків.

Далі, ідея так званих нових пісень. Тобто є рок, де 20 відсотків стоїть. Для нових пісень це вже 10 відсотків стає.

Четвертий момент нівеляції закону – це відмова від 6-годинних проміжків. Тобто від 6 до 22 години розтягується час і відповідно оці "нещасні" 10 відсотків, які залишаються, вони розпихаються протягом 6 годин. 90 відсотків можна крутити що завгодно.

Далі. Звичайно, оскільки очевидний задум ініціаторів, то для того, щоб це в таку красиву обгортку покласти, що роблять ініціатори? Вони починають доповнювати і казати: "А як же ми забули про телебачення? А як же ми забули про мову ведучих?" Хоча з самого початку, безумовно, метою цього закону не була ні мова ведучих, ні телебачення. Але що ж вони пишуть про телебачення? Не 50 відсотків, як ви тут говорили, на телебаченні, а 50 відсотків від 50 відсотків, яке становить національне виробництво. Тобто ви хочете 25 відсоткову квоту…

КОНДРАТЮК О.К. Що ви говорите? Я не хочу брєд той слухати.

ШАМАЙДА Т. Шановна, поважайте трошки. Дивіться, я читаю ваш законопроект.

КОНДРАТЮК О.К. Та ви читайте йог уважно. Тому що національна аудіовізуальна… Це зміна до статті 9, яка говорить про національний візуальний продукт.

(Загальна дискусія).

ШАМАЙДА Т. І навіть та норма, яка існувала до Закону Ківалова – Колісниченка (у Законі "Про телебачення") про обов'язкове дублювання або озвучення фільмів і програм державною мовою, ви ж її не повераєте.

КОНДРАТЮК О.К. Ми маємо гіркий досвід повернення до закону. Я б задоволенням його повернула назад.

ШАМАЙДА Т. Далі. Квота по телебаченню 35, яка у вас стоїть, вона взагалі рахується від музики, тобто квота українських пісень від всієї музики. Тобто насправді це може бути більше, ніж всієї музики. У вас абсурдне формулювання там, ви б хоча б переписали з того формулювання, яке про радіо є.

КОНДРАТЮК О.К. Так воно один в один переписане.

ШАМАЙДА Т. Ні, воно не переписане.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я звертаю увагу, що включення в порядок денний було 231 голосом. Таким чином, ризик є великий. З них, наприклад, 7 голосів – це фракція "Батьківщина", де є конкретна позиція по підтримці альтернативного. У даному випадку ми повинні мати 3 варіанти розвитку подій.

ШАМАЙДА Т. Підсумовуючи по змісту законопроекту. Перший законопроект залишає повну свободу по жанрах, по співвідношенню пісень з непіснями для кожної радіостанції, він встановлює лише квоту пісень від пісень. Рівні умови для всіх, це дуже важливо, музиканти на цьому наголошують, що неприпустимо робити винятки. Другий законопроект абсолютно нав'язує різні підходи для різних радіостанцій і створює чотирьох ешелоновану систему лазівок.

У підсумку більшість радіостанцій будуть мати право 10 відсотків крутити тільки української квоти, неукраїнську музику.

І ті норми по телебаченню, я вже сказав, що вони означають дуже мало часу і навіть принизливими є по суті, хоча виглядають дуже красиво.

Стосовно процедури. Комітет прийняв рішення про одноголосну підтримку проекту 3822. Згідно статті 44 частини 5 Закону "Про комітети Верховної Ради України" перегляд рішення комітету, скасування можливо лише кількістю голосів, яке становить більшість від загального складу комітету, тому велика прохання не забути про це. І ми закликаємо, якщо ви збираєтеся якимось чином нівелювати своє попереднє рішення, то…

АБДУЛЛІН О.Р.  Ні, його ніхто не скасовує. Тут не може навіть бути мови про скасування.

ШАМАЙДА Т. То поставити його на скасування, і звичайно, не голосувати за це скасування. А ми закликаємо, звичайно, підтримати. До речі, науково-експертне управління, ви знаєте, що дало негативний висновок на цей альтернативний законопроект.

АБДУЛЛІН О.Р. А можна вам процитувати, що ви сказали того разу, коли таке ж було по попередньому законопроекту? Я просто вам кажу, що сьогодні ви кажете одне, вчора ви казали інше.

ШАМАЙДА Т. Науково-експертне управління перший раз дало висновок позитивний на 3822 з деякими незначними зауваженнями, але взяти за основу. І зараз у висновку на альтернативний прямо написано, що цей законопроект не може бути підтриманий, але є законопроект 3822, в який можна вставити позитивні новації. Якщо дійсно позитивні якісь новації є бажання вставити стосовно телебачення, можна прямо на комітеті зараз домовитися і додати ці новації. Я кажу про перше читання, про сьогоднішнє засідання.

І останнє речення. Перепрошую, що довго. Немає ніякої проблеми, окрім проблеми політичної волі. Є якісний закон, який підтримують музиканти, підтримує громадськість, який напрацювала робоча група, який підтримую науково-експертне управління. І ніщо завтра не заважає його прийняти за основу в залі, якщо є у депутатів політична воля. У кого політичної волі немає, той, звичайно, буде робити лінію на підтримку лобіського законопроекту або на провалювання обох.

СЮМАР В.П. Дякую.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Я хочу наголосити, що певна логіка є в обох законопроектах. Логіка виробника говорить про те, що телебачення і радіо треба роз'єднати, бо це зовсім різні продукти. Але логіка державна каже інше, тому що у нас є регламентуючий орган – Нацрада по телебаченню і радіомовленню, і робити 2 окремих закони ніби з точки зору державницької воно нелогічно. Тому я вважаю, що в принципі існування альтернативного можливо. Але, скажу чесно, все, що я сьогодні почув, говорить про те, що треба приймати однозначно завтра один закон в першому читанні і потім доводити його до досконалості тут, в комітеті. Тому що дуже багато є активістів, завтра прийдуть радійники, завтра прийдуть телевізійники, і ця дискусія може затягтися дуже надовго, а закон вкрай потрібен вже завтра. 25 років тому він потрібний був.

Тому, мені здається, що треба прийняти сьогодні – пропозиція – одне рішення і вдосконалювати. Я думаю, що ми з Кондратюк вдосконалимо цей закон так, щоб він міг існувати.

СЮМАР В.П. Дякую. Коментар В'ячеслава Кириленка.

КИРИЛЕНКО В.А. Я з паном Євгеном згоден, що 25 років тому треба було ухвалювати, і багато хто з присутніх постійно цими питаннями переймалися. Але в чому дивина для України? Що тільки через 25 років після здобуття новітньої Незалежності, шанс реальний з'явився. До того таких шансів не було. Всі рішення, які ухвалювалися в цьому напрямку, вони ухвалювались або Кабінетом Міністрів, коли в черговий раз приходили до влади "демократи" і "патріоти" до влади, або Національною радою з питань телебачення і радіомовлення у ці ж періоди. Парламент ніколи не був спроможний на такі рішення, не було ніколи голосів. Зараз вони є,  ці голоси є фізично.

І ми самі собі ускладнюємо проходження цієї справи, оскільки нібито концептуально ніхто не має заперечень. Вже практично рік триває ця дискусія, ми її почали у минулому уряді  влітку 2015 року. В принципі суспільство обговорило це питання, цю проблематику і в основному визначилось. У моєму розумінні, воно визначилось більш позитивно, ніж негативно на підтримку українськомовних творів. 3822 прийнятний, тому що він простий і до застосування, і до розуміння.

Тому і за результатами цього нашого вже вкотре обговорення я би все-таки пропонував, щоб ми внесли законопроект, який телебачення регулює окремо. Це також дуже важлива справа. І канали, до речі, реагують уже якраз на цю українськомовну квотну ініціативу. Я припинив дивитися канал "Культура" і дивлюся тільки М2 по ночах, тому що там україномовних пісень все більше з'явилось. Це результат нашої з вами роботи, тому що суспільна дискусія спонукає до прийняття рішень.

Якби щодо телерадіоорганізацій внести окремий законопроект і, можливо, якісь речі, які ми ще щодо цього не внесли, також туди додати, і всі разом підтримати, то було б добре.

А зараз аби не завалити справу, тобто не зараз, а завтра 3822 взяти за основу в першому читанні. Якісь дуже важливі по радіо речі додати, бо цю радіосправу ми можемо завалити. Потім будемо один одного звинувачувати політично в залі, почнуться ж коментарі, будуть запитувати, і ми не повернемось знову до цього питання, якщо ми в четвер знову провалимо в залі. Дякую.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, пане В'ячеславе, зі всією повагою, тобто не треба впиратися, просто ніхто політично окрім деяких депутатів не виносить це питання. Ми розуміємо, що ми не можемо продукувати кожні півроку нові закони.  Якщо ми можемо вирішити комплексно, якісно і зробити якісно галузевий закон, ми минулого разу прийняли квотування по продукту, дякуючи пані Вікторії. В принципі, пройшов він теж не легко, по євро квотам. Зараз ми говоримо, що ми хочемо зробити квотування по мовній ознаці. І ця мовна ознака тут була б якраз дуже важливою. Ніхто не хоче поганого закону. Ми хочемо регулювати статтю 9, яка стосується національного візуального продукту. Повірте мені, "Радіокомітет" теж не задоволений нашим законом. І таке буде постійно.

Ми просто хотіли… Чому ми винесли альтернативний закон? Тому що ми побачили, коли сіли з юристами, це ж було минулого разу, включення з голосу, ви пам'ятаєте, пані Вікторія, тому що це вимагав час і так далі. Ми толком з ним з юристами не познайомилися. Коли ми почали думати, як ми внесемо по мові, по тому, по тому, ми побачили, що ми мусимо альтернативний вносити. Я не розумію, чому ми не можемо його взяти за основу і повносити.

Якщо у вас є питання по квоті для молодих виконавців, будь ласка, давайте її заберемо взагалі звідти. По формату, по винятках, по якомусь відсотку. В "Ностальжі" немає нових виконавців, по Лаунджу немає нових виконавців, але реально радіо йде вперед. Зараз всі студії, молоді хлопці пишуть там англійською мовою, ми повинні це визнавати.

Я виступаю за те, я дуже прошу підтримати це. Якщо є кардинальні якісь неузгодженості стосовно радіо квот, відсоток квоти, я думаю, що всі погодяться, що її ми взяли за 2 роки прийняти. Ми говоримо про те, що квота повинна виконуватися, точно так як в польському законі, тільки там з 6 до 24 тільки 60 відсотків від квоти має прийматися. Ми говоримо 70 відсотків і з 6 до 22. Давайте звузимо, не з 6 до 22, а з 8 до 20 години зробимо виконання, але ми повинні продукувати нові ще станції, старі нехай закриваються, хто не може це робити, але нехай будуть якісні нові формати станцій: хай з'явиться джаз, хай з'явиться класичної музики нова станція. Ну, чому ми маємо архаїзмом займатися? Я не розумію цього.

СЮМАР В.П. Дякую, пані Олено.

Колеги, ми вже висловилися. Будь ласка, Сергію.

ФОМЕНКО С. Є кілька питань щодо форматний радіостанцій: джаз, лаундж, електронна музика, або це може бути музика в стилі шансон і так далі, рок, поп – це все є нішеві насправді радіостанції, бо кожний стиль музики є нішевим. І в Україні існує дуже багато виконавців як в стилі джаз українського походження, як класичних виконавців там купа тих, що немає, і тих, що є. Електронна музика тут взагалі зараз є питання, тому що практично якщо хто був три дні внизу на Подолі, там був не те, що "биток", там не було де пройти, це були молоді виконавці, які мають величезну аудиторію, яка є дуже активною і фінансово спроможною, до речі. Тобто питання не в тому, що такої музики немає, а питання в тому, що програмні директори радіостанцій, можливо, не завжди вмикають увагу до того, що є, або просто не вмикають. Це перше.

Друге. В будь-якому стилі в нішевих радіостанціях виконавці є. Це перше. А друге, що якщо кажуть, що є виняток для нішевих радіостанцій, будь-яка адміністрація радіостанції може внести таку поправку і сказати, що ми є нішева радіостанція і ми не будемо виконувати цей обсяг. Це теж нормальна юридична колізія. Це про недолік альтернативного.

Потім мене схвилювало питання про 50 відсотків дикторів держаної мови, 50 інакшої. Не регламентовано, якої іншої мови будуть ті інші 50. Я би, наприклад, там би прописав, що це має бути, наприклад, кримськотатарська мова, вірменська мова. Щоб було пропорційно все. Тобто в альтернативному законопроекті є теж багато недоліків.

КОНДРАТЮК О.К. Ви погоджуєтеся з музичними каналами?

ФОМЕНКО С. Я не проти того, щоб це було. Українські канали показують українську музику, і це нормально. Просто питання було в тому, що першою йшла мова про радіостанції. Якщо виходить так, що вибір стає між тим і другим законопроектом тільки тому, що один має кілька переваг в одних обсягах, а другий в інших, то ми зараз зупиняємося на тому, що ми не маємо конструктивної позиції, і в результаті ми не матимемо законопроекту, тому що половина зала проголосує так, інша половина – так. Оце тільки викликає такий дисонанс. Я просто коментар сказав.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу виступити з пропозицією близькою до конструктивної, адже ті два законопроекти відрізняються тільки тим, що сказала пані Олена, що там прописані формати, додано подвійне квотування, додано телебачення, мова ведення, штрафи і так далі. Тобто все це є. Я так розумію, що є претензії до того, як воно прописано:  в одних одне бачення, в інших – інше. Але я хочу вам нагадати, колеги, що якщо ми приймемо основний законопроект, а не альтернативний, то по 16 статті Регламенту ми вже не внесемо все, що тут є, в цей законопроект: телебачення, мову ведення.

Тому, колеги, альтернативний законопроект реально дає нам більше можливостей для маневру при підготовці цього законопроекту до другого читання. Це правда. Як би ми не говорили, що давайте цей, тому що по цьому є рішення комітету, але по альтернативному законопроекту, 18 місяців, в когось є питання, давайте зменшимо до 12 або до 6. У кого будуть якісь поправки, то їх розгляне комітет.

Цей проект закону дозволить нам повернутися до безпосередньо контенту ще раз. Перший проект закону не дозволить нам повернутися ще раз.

І з приводу того, чому ми голосували. Я, чесно кажучи, не хочу приймати ваших обвинувачень або претензій за те, що ми тут проголосували. Якщо ви пам'ятаєте, за яких обставин цей законопроект був проголосований, він був розданий буквально перед розглядом, перший раз на нього депутати подивилися, і вивчити його не встигли, а потім під тиском, в тому числі вашим і криком: "Голосуйте, якщо ви патріоти!" – всі ми проголосували, тому що дійсно ми хочемо, щоб українська музика розвивалася.

Тому давайте не будемо критикувати народних депутатів за реалізацію їхнього права законодавчої ініціативи. 

Тому, я ще раз хочу сказати, що з моєї точки зору, прошу комітет підтримати альтернативний законопроект, тому що він, на мою думку, будь-який він може бути недосконалим, але він дає більше можливості для маневру при підготовці його до другого читання, і більшу частину статей цього закону внесення поправок…

СЮМАР В.П. Я правильно розумію, що ваша пропозиція: скасувати схвальне рішення по першому?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную принаймні прийняти рішення схвальне по другому.

СЮМАР В.П. Я зрозуміла. Я мовчала весь час, поки ви всі говорили по 3 кола. Я нагадую  так само, що над першим законопроектом, з яким нібито хтось там не встиг ознайомитися, працювала робоча група в комітеті, і працювала вона багато засідань. Я б просто просила колег ставитися до цього відповідально. Тому що якщо ми ці групи збираємо, і на них приходять тільки активісти, а ми намагаємося це все збалансувати.

Тепер, я хочу свою думку сказати з приводу трьох частин. Перша – політична, друга – реально фактологічна по альтернативному законопроекту, і третя процедурна – як ми можемо вийти з цієї історії.

Політична, ми тут всі казали про історичний шанс. От, на жаль, у України дуже мало історичних шансів і можливостей. І наша вся історія показує, як ми ходимо по тим граблям: постійно втрати української державності. Державність базується на базових принципах: це мова, це релігія, це культура, це спільне бачення історії, це спільні закони, які  мають всі виконувати.

Наша країна була дуже довгий час розділена, наша країна довгий час не могла найти оцю однодумність політичних еліт з приводу спільного підходу до культури.

Чого я боюся, колеги? Я страшенно боюся втрати цього історичного шансу, я боюся, що восени вже буде певний відкат, вже будуть кризи в парламенті, вже буде значно менше результативних голосувань і вже зовсім інший настрой на розпуск парламенту та інших речей. Я не хочу зараз занедбати шанс прийняти рішення до осені в ході цієї сесії з тим, що ми багато працювали.

З приводу альтернативного законопроекту. Праві ті, хто каже, що в ньому є багато позитивних новел. Це правда. І по телебаченню, і по музичним каналам це добра теж історія.

Що мене турбує в цьому законопроекті? Мене турбують поправки до частини 4, які, з моєї точки зору, дозволяють нівелювати закон, нормою про те, що визначений частиною 2 розмір частки музичних творів не розповсюджується на радіоорганізації, які здійснюють форматне мовлення зміст яких унеможливлює дотримання вищезазначених вимог. Я боюся, що це формулювання дуже розмите.

КОНДРАТЮК О.К. Ми готові його прибрати. Ми з вами говорили, пане Вікторія.

СЮМАР В.П. Дуже дякую автору. Якщо за вилученням цієї частини, і давайте подумаємо, чи ми можемо оцю подвійну квоту вилучити, це було б в ідеалі. Я вважаю, що її можна зменшити до трьох місяців, і тоді 3 місяці не грає так ролі на зменшення квоти, бо реально активісти праві в тому, що це може нівелювати.

У мене у фракції також є настрої, наприклад, у того ж Миколи Княжицького про те, що з цією нормою це нівелює.

КОНДРАТЮК О.К. Ми з ним говорили про це. Коли ми прийшли і побачили оцей закон, який є, який я йому показала, який чітко так само… Ми ж один в один його просто списали. Ми дійшли до того, що ми кажемо, якщо є можливість зменшити там, наприклад, що нова пісня це тільки 4 місяці, 3 місяці, то давайте зменшимо. Не хочете цього коефіцієнту взагалі, 2.

ШАМАЙДА Т. Так проблема ж у подвійному розмірі.

КОНДРАТЮК О.К. Якщо питання є у подвійному розмірі, давайте знімемо цю норму. Пані Вікторія, якщо є можливість, ми не заперечуємо зняти цю норму. У нас була тільки блага ціль це зробити.

СЮМАР В.П. Колеги, оскільки у нас є альтернативний законопроект, ми маємо зрозуміти, що він буде виноситися в зал. У нас обидва законопроекти будуть винесені в зал. Цей законопроект зареєстрований як альтернативний.

Моя пропозиція: щоб комітет при винесенні в зал проголосував за вилучення позицій 4 і 7 в альтернативному законопроекті.

КИРИЛЕНКО В.А. І 5, що формат визначають.

СЮМАР В.П. Це другим читанням ми можемо зробити. Зараз ми знімаємо норму, яка нам може нівелювати сам закон до першого читання.

Далі, колеги, якщо комітет відповідно так підходить, що ми вилучаємо 4 і 7, у нас буде голосування за обидва законопроекти. Я буду робити все можливе, щоб законопроект першим виносився той, який був напрацьований робочою групою комітету. Якщо він знайде достатню кількість голосів, він буде за основу прийнятий, ми будемо його доопрацьовувати до другого читання.

Якщо так станеться, що в парламенті може не вистачити політичної волі, я вам чесно скажу, я зроблю все, щоб було прийнято законопроект, який дозволить нам ввести квоти на українську мову в радіоефірі, і до другого читання ми зробимо з нього і врахуємо всі ті моменти, причому зробимо це, я би дуже вас просила, по скороченій процедурі.

Чого я боюся? У нас з вами лишилося 3 сесійних тижні. Якщо за ці 3 сесійні тижні у нас не буде голосування, повірте мені, ми втратимо історичний шанс запровадити квоти на українські пісні. Тому рішення при винесенні в зал альтернативного законопроекту: вилучити позиції 4 і 7 і визначити обидва законопроекти на розсуд залу.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

КИРИЛЕНКО В.А. У мене невеличке питання. 4-у ми вилучаємо. Визначений частиною другою цієї статті розмір частки музичних творів не розповсюджується на радіоорганізації, які здійснюють форматне мовлення. Далі іде 5 "радіоорганізації, які здійснюють форматне мовлення" і розшифровка всіх цих радіоорганізацій.

СЮМАР В.П. Це можна доопрацьовувати, там можна по нормам.

КИРИЛЕНКО В.А. Так тоді це те, що Сергій говорив, що всі оголошуються  нішевими, та й все.

СЮМАР В.П. По цифрам ми можемо внести зміни до другого читання. Ми по всім цим цифрам можемо з вами знайти згоду. По розподілу вимірювання, по оцим відсоткам з якої години до якої – це ми все до другого читання можемо внести ці зміни. Зараз питання стоїть так: будуть прийняті квоти чи не будуть. От, якщо завтра завалиться і один і другий, от тоді ми програли.

(Загальна дискусія).

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Я прошу вашої уваги. Дивіться, давайте рахувати. Завтра за 3822 не голосуватиме "Батьківщина" і Радикальна партія. Я вам кажу, як буде. Не голосуватиме Опозиційний блок, хоча 2, 3 може бути. Я ж і кажу, що завтра може не вистачити на перший і тоді у нас взагалі нуль. Тому існування альтернативного дає хоча б змогу нам на щось опертися.

Давайте ми питання по форматах просто винесемо окремо на доопрацювання.

СЮМАР В.П. Колеги,  у нас немає 226 тут, на комітеті, 226 нам потрібні в залі. Першим буде винесений законопроект, який ми напрацьовували спільно з громадськістю, хороший законопроект, який справді багато чого регулює. Якщо він набирає достатню кількість голосів, ми на нього доопрацьовуємо законопроект.

Друге. Виноситься альтернативний законопроект, відповідно, так само я пропоную прийняти рішення про вилучення частин 4 і 7, і відповідно, робити все можливе, щоб хоч якийсь квотний законопроект у нас набрав чинності.

Я попрошу зараз комітет підтримати таке рішення. Хто за?

ІЗ ЗАЛУ. А якщо ні той, ні той не набирає?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тоді може бути третє рішення: доручення комітету у скорочений термін підготувати новий…

ІЗ ЗАЛУ. Тоді ви хочете сказати, дорогі депутати, дорогі громадські діячі, що ми тут зараз "профукаємо" все, і Україна знову залишається з нулем тільки тому, що тут зібралися 2 частини, які сперечаються між собою чий закон законуватіший. Давайте ми нарешті об'єднаємося, зробимо один, винесемо на голосування один, і народ нарешті отримає закон.

СЮМАР В.П. Хто за рішення, яке я озвучила. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 2. Рішення прийнято.

Я вас всіх прошу попрацювати завтра з фракціями, забезпечити підтримку комітету за перший законопроект, і за другий в тому разі, якщо буде потреба, і за скорочену процедуру підготовки до другого читання. Дуже вас попрошу дати голоси на це. Дякую.

Оголошується перерва на 5 хвилин.

 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

СЮМАР В.П. Колеги, продовжуємо засідання. У нас розгляд законопроекту про авторські права в Інтернеті. Присутня директор департаменту Міністерства економіки пані Олена Мінічева. Ми з вами спілкувались минулого разу, коли розглядали аналогічний законопроект. Даний законопроект так само передбачає блокування сайтів за порушення авторських прав.

Чи ви можете сказати, по-перше, чи це дійсно є наполягання наших міжнародних партнерів, чому настільки жорсткі формулювання пропонуються і що змінилось з того часу, як ви вносили попередній законопроект? Прошу.

МІНІЧ О.О. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, пані головуюча. Я би хотіла надати слово Богдану Козачуку з доповіддю по даному законопроекту. Там ми передбачаємо деякі компроміси, які вже враховані в законопроекті Княжицького. Ми хочемо запропонувати ці компроміси в законопроект.

СЮМАР В.П. Прошу.

КОЗАЧУК Б. Доброго дня, Вікторіє Петрівно, шановні народні депутати. Готовий законопроект № 4629 – це фактично та редакція законопроекту № 3353, яка була першочергово внесена урядом у жовтні минулого року. Законопроект за своєю суттю, він не змінився, не відрізняється від законопроекту № 3353, але насправді в даному законопроекті він передбачає  ті основні положення і їх вимоги, які варто застосовувати при виявленні порушень авторських (суміжних) прав у мережі Інтернет. Ми розуміємо, що деякі позиції, вони можливо є надмірно жорсткими – це не лише щодо унеможливлення доступу, а й також можливості блокування. Ми це добре розуміємо.

Наразі ми вважаємо, що в рамках цього законопроекту  можна внести до другого читання відповідні корективи, зокрема щодо обмеження переліку об’єктів прав інтелектуальної власності, на які поширюється цей закон, тобто не на всі об’єкти авторського і суміжного  права, а там, наприклад, щодо аудіовізуальних творів. Тобто, щоб обмежити цей перелік і  щоб не було зловживань, які вами висловлювались  на минулому засіданні комітету. Ми це прекрасно розуміємо.

Наше прохання і пропозиція: підтримати ці законопроекти по можливості в першому читанні. І ті пропозиції, які знову ж таки напрацьовані в рамках законопроекту № 3081-д, ми також від Мінекономрозвитку направляли до комітету Княжицького власні пропозиції,  і фактично в рамках нашого законопроекту їх можна реалізувати. Тобто зміни до Закону про авторські (суміжні) права, які містяться в законі № 3081-д, і зміни, які запропоновані законом № 4629, тобто в рамках цих положень передбачається можливість удосконалення.

СЮМАР В.П. А як ви бачите реалізацію такої норми, наприклад, як вимагати надання інформації, що ідентифікує користувача,  який розмістив на веб-сайті інформацію, що порушує авторське право і суміжні права? Це форма, хтось виклав цю інформацію. Як це має зробити власник?

КОЗАЧУК Б. З приводу інформації, яка ідентифікує користувача в рамках напрацювань до законопроекту № 3081, ми знову ж таки знайшли компромісне рішення, що в даному випадку ця вимога може стосуватись лише щодо юридичних осіб і дані щодо яких є у відкритих реєстрах і торгових реєстрах іноземних країн. А щодо фізичних осіб, то ця норма звужується, тобто ми розуміємо, що це щодо персонального захисту персональних даних варто допрацьовувати.

І також у нашому законопроекті пропонується  один із механізмів недопущення зловживань при подачі відповідної вимоги щодо унеможливлення доступу, ми прописували застосування внесення  заяви і застосування електронного (цифрового)  підпису.  В рамках законопроекту № 3081-д в стандарті пішли далі і запропонували, щоб був не лише електронний підпис, а це вимога, вона подавалась виключно адвокатами з застосуванням знову ж таки  електронного (цифрового) підпису.

СЮМАР В.П.  Ви мені пояснюєте, що ви говорите про юридичні особи, а я не бачу цього в документі.  Ольго Валеріївно, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я хочу вас проінформувати, що цей законопроект дійсно резонансний, і низка медійних організацій виступила категорично проти цього законопроекту,  вбачаючи в ньому наступні ризики. В заяві ідеться про те, що у власника веб-сайту постачальника послуг (хостеру) немає ні права, ні можливості визначити наявність і обсяг авторських прав у заявника. Заявнику достатньо заявити  твердження про наявність у нього майнових прав на об’єкт авторського права і суміжних прав, не надаючи жодних доказів.

Результатом такої заяви може бути блокування, видалення певної інформації, а у випадку подання заяви постачальнику послуг (хостеру) блокування всього веб-сайту, оскільки хостер у випадку використання HTTP?протоколу не може заблокувати контент. Медійні організації вимагають, щоб в цей законопроект була хоча би додана вимога блокування через суд, а не просто за чиїмось рішенням.

КОНДРАТЮК О.К. Звернення в суд.

ЧЕРВАКОВА О.В. За рішенням суду. Тому я пропоную, колеги, просто дуже багато таких ініціатив виходило, коли давайте без суда і слідства когось заблокуємо і комусь  щось заборонимо,  як каже Олександр Рафкатович,  ми  Комітет з питань свободи слова, а не обмеження свободи слова і тому я би пропонувала такі законопроекти відправляти на доопрацювання, і щоб вони не виходили з Кабінету Міністрів, і щоб суб’єкти законодавчої ініціативи знали, що через наш комітет  таке не пройде.

СЮМАР В.П. Дякую. Сергій Віталійович.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Вот даже начиная с самого начала, 34 статья  изменения в Закон о нотариате "забезпечення доказів в Інтернеті". Простите меня, пожалуйста, но в перечень материальных действий не входит обеспечение доказательств. Доказательстваэто процессуальная категория, которая может быть установлена в ходе соответствующего уголовного расследования.

И здесь, честно говоря, дальше таких несогласованностей просто десятки, которые вообще не лезут никаким образом в понятийный аппарат нашего законодательства. 

СЮМАР В.П. Все-таки скажіть, будь ласка, це наполягання кого: оцей законопроект? Дайте нам це розуміння.

МІНІЧ О.О. Дело в том, что этот законопроект был разработан на план исполнения по DCFTA по Соглашению об ассоциации. Статьи 245, 247, согласно которым необходимо ввести нормы  досудебного приостановления нарушения прав интеллектуальной собственности в Интернете. Эти все нормы четко прописаны в нашем Соглашении об ассоциации, и они были имплементированы.

Мы понимаем, что есть некоторые спорные моменты, которые мы готовы дорабатывать. Очень сложно будет найти компромисс между свободой слова и нарушением авторских прав, но тем не менее страна Украина по последним данным, по февралю,  пират  № 1 в мире. С этим надо что-то делать. Это уже социальная шизофрения, когда все считают, что контент бесплатен и может быть доступен без всякой оплаты. 

СЮМАР В.П. Ех.ua треба було закривати.

МІНІЧ О.О. Ex.ua и другие пиратские сайты, которые при этом еще умудряются размещать рекламу и спонсировать, то это уже ни в какие ворота не лезет. Это нонсенс, коллеги, это громаднейший нонсенс.

Если к нам перебрались пираты из России, поскольку у нас дешевле содержать как бы неправоправные сайты, чем в других странах, то это о чем?то говорит.

 

СЮМАР В.П. Почули, дякую. Олексій Погорелов, прошу.

ПОГОРЕЛОВ О. Дякую, шановні колеги. Мене звати Олексій Погорелов, я генеральний директор Української асоціації  видавців. Я також делегований двома громадськими радами виступити з цього питання: одна при Комітеті свободи слова, інша – при Держкомтелерадіо. І та, і та громадська рада з подання деяких організацій прийняла одностайне рішення  попросити цей законопроект відправити на доопрацювання, притому, що ми підтримуємо боротьбу з піратством.

Ми мали зараз гарячу дискусію тут в куточку під час перерви з колегами і в принципі дійшли згоди, щоб скоротити час, я не буду зачитувати нашу позицію, її Ольга Червакова озвучила, одну із головних речей.  Те, що ми дійшли висновку, що багато часу і нами, і так само  комітетом Княжицького було  витрачено на те, щоб знайти рішення для тих проблемних питань, які є, які межують. Ми зараз, на жаль, повертаємось в риториці до того, що пірати – це всі, і не треба їх розрізняти, і  треба одне єдине рішення для всіх піратів. На мій погляд, так не вдасться зробити.

І свобода слова не має постраждати в результаті боротьби з піратством в галузі програмного забезпечення, в галузі візуального контенту, в галузі книжок. І на комітеті пана Княжицького ми, здається, знайшли рішення.

Друга теза в тому, що є гарна пропозиція, і мені її підготував юрист пана Княжицького,  рішення наших американських колег, які запропонували дієве рішення досудового блокування. Його суть в тому, що той, хто вважає свої авторські права порушеними, подає паралельну скаргу власнику ресурсу, на який він скаржиться, хостеру і  паралельно в суд іде та надає докази того, що він є правомочний власник.

У хостера є право не раніше, ніж, якщо я не помиляюсь, 48 годин заблокувати доступ до ресурсу, але у випадку, якщо судове рішення буде проти того, хто сказав, що мої права порушені, він відшкодовує втрачену вигоду і хостера,  і всіх решта, якщо він не довів своє авторське право.  Це схематично.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Дякую, пане Олексію. Ви представтесь, будь ласка.

ЗІЛЬБЕРТ Є.М.  Євген Зільберт. Я представляю той конгломерат,  що і пан Погорелов. Але я хочу зауважити наступне: в пояснювальній записці до цього законопроекту, який підписав пан Кубів, передостанній абзац каже, що цей документ є регуляторним актом.  Тому в мене питання: як дотримані вимоги Закону "Про засади державної регуляторної політики"? Постанова Кабміну. Яким чином відповідно до статті 13 Закону було здійснено оприлюдення, 30 діб на громадське обговорення. І якщо ці вимоги не виконані, то колеги з Мінекономіки чітко знають, що 25 стаття забороняє приймати такі регуляторні акти. 

СЮМАР В.П. Дякую.

МІНІЧ О.О. Можна відповісти на це запитання?

СЮМАР В.П. Давайте так, я теж говорила зі Степаном Івановичем Кубівим на цю тему і говорила про наше занепокоєння. Ви  не знайде підтримки цих норм  в комітеті, тому що вони передбачають можливість  зловживань.

Те, що говорить зараз Олексій Погорелов, є слушним,  і мені здається, це теж може бути елементом виконання наших міжнародних зобов’язань. Їх треба виконувати, з піратством треба боротись. І очевидно, якщо ми не захистимо авторські права, то ми ніколи не зможемо реалізувати одну з базових ідей розвитку української держави – це розвиток людського потенціалу. Цього не буде без захисту авторських прав.

Ми це розуміємо, але щоб знайти цей баланс, ми говорили з ним про те, що має бути створена робоча група на базі двох комітетів і відповідно асоціацій та міжнародних партнерів, які вимоги ставлять з тим, щоб запроваджені були дієві механізми.

Тому я би внесла пропозицію: законопроект на доопрацювання в рамках такої робочої групи. Чи є інші пропозиції, колеги?

ЧЕРВАКОВА О.В. Немає.

ІЗ ЗАЛУ. При комітеті.

СЮМАР В.П. Це не при комітеті, це буде міжвідомча робоча група. 

КОНДРАТЮК О.К. Це треба ширше, тому що тут немає потенціалу це вирішити.

СЮМАР В.П. Міжвідомча робоча група – таке рішення комітету, доопрацьовувати законопроект. Народних депутатів прошу зголошуватись, хто хоче брати участь.

МІНІЧ О.О. А кто будет инициировать?

СЮМАР В.П. Ми її ініціюємо, і відповідно він сказав, що готовий доопрацьовувати в рамках.

МІНІЧ О.О.  Ми теж готові.

СЮМАР В.П. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Є таке рішення. Дякую.

Далі рухаємось. Наступне питання, колеги.  № 4608,  № 4608-1, у нас є № 4608-2 і є № 4608-3. Всі ці законопроекти передбачають встановлення єдиних принципів призначення пенсій та запровадження  накопичувального рівня пенсійного страхування. Там є норми про журналістів комунальних і державних ЗМІ, яким буде гарантовано пенсії, їх пропонують ліквідувати. Ми з вами розглядали аналогічні питання, і відповідно зняти такі соціальні гарантії з людей, які дуже багато часу присвятили цьому, то навряд чи ми можемо підтримати. Тому так само пропоную ці законопроекти або відхилити або на доопрацювання. Давайте відправимо на доопрацювання. Хто за? Є. Дякую.

Четверте питання – проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (№ 4663). Пані Олена доповідає.

КОНДРАТЮК О.К.  Шановні колеги, я хотіла би порадитись з приводу цього, щоб цей номер, я взагалі не знаю, № 4663, він не включений навіть в порядок денний. Це дуже великий закон, і до нього море зауважень є. Ми не є основним комітетом. І я би взагалі радила його перенести розгляд до того, поки не буде включений, будуть нормальні висновки юридичні.

Ми подивимось по його суті, тому що там  відповідно до суті цього закону будуть змінюватись і зміни до Закону "Про рекламу". Я взагалі не вбачаю зараз можливості і доцільності його розглядати. Я би пропонувала його перенести, коли він буде включений в порядок денний, і будуть нормальні визначені зауваження до нього.

СЮМАР В.П. Гаразд,  я не заперечую.

КОНДРАТЮК О.К. Краще його перенести, тоді вже побачити відповідно до того, наскільки він взагалі може пройти.

СЮМАР В.П. Гаразд, тоді так і робимо. Ми рішення не ухвалюємо, а переносимо розгляд.

П’яте питання – проект Закону України про внесення  змін до статті 6 Цивільного процесуального кодексу України (щодо приведення у відповідність до Конституції України та узгодження із Законом "Про  забезпечення права на справедливий суд" ( р.№ 3267). Ми другий теж комітет.  Там є норма в контексті  про фото- і  відеозйомку дозволено на відкритих судових засіданнях. Я пропоную рекомендувати схвалити за основу цей документ, він простий. Дякую, рішення прийнято.

Останнє питання – проект Закону України про внесення змін щодо деяких законів України щодо вдосконалення рішень містобудівної діяльності ( реєстраційний № 4585). Пані Олено, будь ласка.

КОНДАРТЮК О.К.  Він перенесений урядом, ми вже його розглядали. Ми колись розглядали законопроект № 3684, і ми на своєму засіданні його схвалили. Тому він ідентичний. І я прошу його теж схвалити.

 

СЮМАР В.П. Є зауваження?

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Шановні колеги, хочу звернути увагу до змін до Закону "Про реформування містобудівної діяльності", якими по суті звужується оприлюднення генеральних планів  і планів детальних територій відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації".

Тобто по суті, що відбувається? Вони тихо змінюють не сам план,  а основні положення. Що таке основні положення і яким чином громадськість після цього  буде мати доступ до генпланів, це є велике питання. І можна сказати, що така позиція Східноукраїнського центру громадських ініціатив Щербаченка, який, власне, займається профільно цією тематикою, вони теж виступають проти цього проекту.    

Тому можливо, якщо ви будете його підтримувати.

СЮМАР В.П. Ми взагалі проти нього, наскільки я розумію. По суті проти.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. По суті оцих саме положень по генеральному плану. Тому можливо ви можете підтримати за винятком цих змін.

БІЛОУС С.Я.   Шановні колеги, можна коментар?

СЮМАР В.П. Будь ласка.

БІЛОУС С.Я. Мінрегіонрозвитку, директор департаменту Білоус Сергій Ярославович, він з вами зустрічався, і неодноразово зустрічався з паном Щербаченком (Східноукраїнський центр), ми довго спілкувалися по цим питанням, ми шукали спільну мову. На жаль, при нашій позиції показати, як буде виконуватись в реальних організаціях, на це не було зворотнього зв’язку чи бажання.

  Але про що іде мова по суті? Мова іде про те, що сьогодні наша держава знаходиться, скажемо так, маємо те, що маємо. Маємо Схід, маємо Крим і маємо те, що коли було, скажемо так, захоплення державних будівель на Сході, то перше, до чого добирались служби відповідні – до генеральних планів населених пунктів.

Розмова іде про інше. Зараз кажуть про те, що генеральний план повинен мати доступ і повинен мати обмеження. Ми говоримо про те, що ми чітко розділяємо: Генеральний план є необмежений в доступі в певній частині. Це відноситься до самого генерального плану, до його основних креслень. По розвитку населеного пункту ми бачимо все, крім речей, які не можна бачити – це інженерне забезпечення населеного пункту. Це вода, це свердловини, це, скажімо, будівлі, які несуть сьогодні навантаження по евакуації людей і маса інших питань.

Я ще раз кажу, що ми готові до будь-якої ситуації, у нас є відповідні листи з СБУ,  у нас є серйозне проблемне  питання. Я розумію про що говорить пан Щербаченко. Я ще раз вас запрошую, передайте йому я сьогодні готовий, керівник департаменту, який курує ці питання, завести його разом з вами і всіма, хто цим питанням опікується, проектом реалізації, щоб подивились, що це таке, тому що сьогодні дійсно це правда, немає в будівельних нормах іншого положення про креслення, воно називається основні креслення. Основне креслення генерального плану, одне креслення інженерних комунікацій. Ми говоримо про те, що термінології іншої немає, є основні креслення. І оці основні креслення визначають кожен рівень. Але є основні креслення інженерного забезпечення. Давайте назвемо по-іншому ці основні креслення і тоді приймемо рішення. Всі прекрасно знають, про що іде мова.

Я дякую за підтримку комітету.

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Можна сказати одну річ.  Ви ухвалювали закон № 1170, зокрема яким було сказано, що оприлюднюється відкрита частина, все, що ДСК, воно дійсно має бути ДСК, про це суперечки не було, тобто всі комунікації, секретний зв’язок, всі стратегічні  речі мають досить обмежений доступ.

Якщо є питання у вашій частині, що немає термінології, давайте там узгодимо, але ми не можемо закривати доступ до генерального плану.  Доступу до генерального плану Києва до сих пір немає, і не тільки Києва.

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Це не питання нашого комітету. У нас там один термін, наприклад, документ змінюється на ліцензування, і на тому все. Це не є предмет відання нашого комітету. Наскільки вирішать, що його можна оприлюднювати, це ….

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Дивіться, як у законопроекті пропонується.  Генплан закритий, тільки основні положення відкриті. А якщо ви пропонуєте якісь частини і як воно за ДСК має бути закрите, то пропишіть так у законопроекті, бо так воно зараз не виглядає.

________________. Я вас бачу в перший раз, мабуть,  і ви мене, але ви сказали за Щербаченка. Шкода, що його тут немає. Цей законопроект не несе загрози свободі слова.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную так. У нас є частина в розданих, вона стосується тільки реклами. Якщо є попередження по звуженню до доступу, ми розглянемо на наступному засіданні. Якщо є по доступу до публічної інформації, нам не роздали цю частину, давайте перенесемо розгляд, якщо є такі зауваження. Але поки що  я не бачу того, про що ви дискутуєте.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. У нас є системна неузгодженість в Законі "Про рекламу" між загальною статтею 8, з якої було вилучено ще у 2008 році згадування в рекламі реквізітів ліцензій та інших дозвільних документів, і спеціальною частиною по трьох статтях: 24, 25, 25прим. залишилось це згадування. Тобто з усіх тридцяти з лишком видів рекламованої діяльності лише по трьом в законі випадково залишились ці реквізити, які мають згадуватись  у рекламі.   

В цьому законопроекті це залишається, тільки змінюється назва документу. Вже давно було парламентом встановлено, що немає необхідності при загальному правилі, що  незасвідчена копія дозвільного документу надається рекламодавцям поширювачам реклами, немає необхідності скоромовкою  проговорювати ці цифри та дати в самій рекламі. Тому пропонується з цього положення вилучити це речення, де ідеться про оприлюднення.

СЮМАР В.П. Ви підтримуєте цю позицію?

КОНДРАТЮК О.К. Навпаки, не підтримують.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Ні. Ми просимо комітет вилучити…

КОНДРАТЮК О.К. Це треба змінами тоді.

ІЗ ЗАЛУ. Ми говоримо про те, що сьогодні багато реклами, наприклад, реклама житлового будівництва, і  люди повинні знати, хто за цим стоїть.

КОНДРАТЮК О.К. Вона зроблена, розумієте, скоромовкою, тому що там дуже великий текст. Тоді ця реклама має бути 20 хвилин, коли ліцензія, номер документу такий-то, відповідно до того, замовник такий-то і так далі. Тому воно, як правило, іде  скоромовкою.

ІЗ ЗАЛУ. Це не та реклама. Це та реклама, яка стоїть на об’єкті будівництва.

КОНДРАТЮК О.К.  Там різна, це вся реклама і не тільки та, яка на будівництві.

ІЗ ЗАЛУ. Це реклама об’єктів будівництва.

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную тоді внести, якщо ми вже побачимо по суті, якщо там є ще проблеми по доступу і по всьому решта, тоді давайте ще раз все-таки перенесемо, глянемо, як тоді вносити зміни по рекламі. Тобто в цій частині, що один документ поміняти на другу  назву документу, то це одне. Якщо там є зміни по тому, що ви кажете по змісту, тільки на будівництві, то ми би не вносили.  Але якщо та реклама, яка іде в ЗМІ, то там є точно питання до цього, тому що воно застаріло.

СЮМАР В.П. Колеги, перенесемо. Дайте нам інформацію про звуження по доступу, дайте пропозиції по рекламі, ми розглянемо на наступному засіданні. Перед тим, секретаріат, надішліть.

Інформую вас в "Різному" про інформацію Служби безпеки. Ми з вами розглядали інформацію про можливість позбавлення журналіста РИА Новости Украина, і Служба безпеки не знайшла в його діях антидержавної діяльності. Я вас просто інформую, про це ми рішення тоді не приймали і не будемо сьогодні приймати. 

Всім дякую за роботу.