Анонси подій

Перейти до розділу
19 вересня 17:09
3 жовтня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
21 вересня 16:57
Про результати засідання Комітету 19 вересня 2018 року докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

20 квітня 2016, 09:44

Стенограма від 20.04.2016

20 квiтня 2016

Стенограма

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України

20 квітня 2016 року

 

Веде засідання голова комітету В.П.Сюмар.

СЮМАР В.П.  Добрий день шановні колеги, є у нас кворум, почнемо засідання комітету. На початку засідання хочу привітати наших колег з Днем Народження. Сьогодні Олександр Опанасенко святкує День Народження, від щирого серця ми його з цим вітаємо, успіхів! (Оплески).

ОПАНАСЕНКО О.В. Дякую.

СЮМАР В.П.  Щоб з нами і надалі плідно працювали.

І Богдан Онуфрик кілька днів тому святкував День Народження, ми його також вітаємо. (Оплески).

ОНУФРИК Б.С. Дуже дякую.

СЮМАР В.П.  Любимо, цінуємо і без вас наша робота точно не була б такою ефективною.

Хочу я почати, колеги, з заяви нашої з вами у зв'язку з тими подіями, які зараз відбуваються в Криму. Ви знаєте про те, що відбулися обшуки у Миколи Семени, Леньяри Абібуллаєвої та Руслани Люманової – і це очевидно досить репресивні заходи на тимчасово окупованій території з метою залякування наших колег-журналістів.

Я довго думала про те, що ми можемо в цій ситуації зробити? Зрозуміло, що українська влада має дуже обмежені можливості щодо протидії цим репресивним заходам Росії в Криму і, на жаль, не може ефективно захистити наших колег-журналістів. Тому я пропоную, щоб від нашого комітету ми звернулися до Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Міятович Дуні з тим, аби ОБСЄ організувала туди, власне, поїздку для вивчення ситуації і винесення рішення за участю українських представників в  рамках такої делегації ОБСЄ.

Ситуація критична, ситуація є загрозливою, тому що це дійсно репресії і залякування, і дійсно підставою є професійна діяльність там журналістів. Ми знаємо, що там не працюють українські телеканали. І в цьому контексті ми змушені апелювати до міжнародних організацій, щоби спробувати бодай в такий спосіб захистити наших колег.

Текс готовий, я можу вам його зачитати, щоби ми від імені комітету прийняли рішення, якщо ви не заперечуєте. Добре? Отже.

"Шановна пані Міятович, звертаюсь до вас у зв'язку з останніми подіями, які містять ознаки порушення прав людини та прав журналістів, які мали місце на тимчасово окупованій території України – в Криму. Зокрема ми маємо інформацію про затримання та допити журналістів, а також обшуки їхнього приватного житла і приміщень, які знаходяться та проводять свою професійну діяльність на цій території.

Такі дії ФСБ Російської Федерації є неприпустимими. Ми вважаємо їх тиском на журналістів та засоби масової інформації, що має на меті залякування і перешкоджання професійній діяльності. Зокрема внаслідок незаконних дій були порушені права Миколи Семени, Леньяри Абібуллаєвої та Руслани Люманової.

На жаль, сьогодні Україна не може ефективно забезпечити дотримання прав журналістів та гарантувати безпечні умови професійній діяльності на території Криму у зв'язку з  тим, що ця територія є анексованою Російською Федерацією і має юридичний статус тимчасово окупованої території.

Зважаючи на той факт, що українська влада не має доступу до тимчасово окупованих територій, ми просимо вас взяти питання регулярних порушень прав журналістів території Криму під особистий контроль і направити групу експертів ОБСЄ за участю українських представників для перевірки фактів вчинення репресивних заходів по відношенню до журналістів, які перебувають та проводять свою професійну діяльність на території Криму, а також здійснити загальний аналіз стану дотримання прав журналістів та прав людини на цій території".

Ось таке звернення. Хто підтримує, прошу висловитися?

ОНУФРИК Б.С. Всі підтримують.

СЮМАР В.П.  Дякую. Отже ми направляємо Міятович Дуні. Зробимо переклад, літературну вичитку заяви. І я думаю, що спробуємо бодай в такий спосіб якось захистити наших колег.

Переходимо до порядку денного. Сьогодні у нас на порядку денному наступні питання.

Переш питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо приведення у відповідність до Закону України "Про державну службу", реєстраційний номер 4353.

Друге питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо врегулювання розміщення внутрішньої реклами, реклами на транспорті та соціальної реклами, реєстраційний номер 3642, автор Васюник, він  присутній у нас.

Проект Постанови про реформування друкованого засобу масової інформації  журналу "Віче", наша спільна з вами постанова.

Четверте питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб'єктів господарювання до об'єктів державного і комунального майна, реєстраційний номер 4008.

П'яте питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "про банки та банківську діяльність" щодо оприлюднення в газетах інформації про фінансове становище банків, реєстраційний номер 4249.

І далі розгляд звернення генерального директора ТОВ "Савік Шустер Студія" Савіка Шустера з приводу неправомірних дій органів Державної фіскальної служби України.

Фіскальна служба вже є  зараз?

ІЗ ЗАЛУ. Ще немає.

СЮМАР В.П.  Змушені будемо їх чекати. Бо могли би з цього почати, але без них, я думаю, немає сенсу.

І друге. Про звернення журналістів телеканалу "Антена" з приводу припинення трансляції програм телеканалу у кабельних мережах міста Черкаси.

Хто за такий порядок денний, прошу?

КОНДРАТЮК О.К. У мене є доповнення.

СЮМАР В.П.  Прошу ще доповнення.

КОНДРАТЮК О.К. У мене є доповнення. Я прошу сьогодні розглянути ще також закон 2162-д, доповнений, який стосується обігу лікарських засобів. Він є уже завтра включений в порядок денний сесії. І я би хотіла, щоб ми теж висловилися з цього приводу і дали рішення нашого комітету.

СЮМАР В.П.  Давайте додамо це питання і ще звернення прес-служби з приводу позбавлення акредитації, у нас є питання, воно теж у нас в "Різному". З цими двома додатками, хто за порядок денний? Є, одноголосно.

Тоді починаємо розгляд з найбільш актуального не можемо почати через відсутність Державної фіскальної служби.

Починаємо з  першого питання. Зміни до Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення", реєстраційний номер 4353. Георгій Шверк автор. Його немає, так?

СЕВРЮКОВ В.В.  Його немає, я як другий  співавтор доповім.

СЮМАР В.П. Владислав Севрюков доповідає з приводу цього законопроекту.

СЕВРЮКОВ В.В. Потреба в цьому законопроекті виникла після прийняття нового Закон про державну службу, який виключив членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з державних службовців. Тому пропонується внести певні зміни Закон України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення", щоб регламентувати роботу і різні питання щодо членів Національної ради в цьому законопроекті, яких раніше не було, тому що вони  були в Законі про державну службу.

Текст розданий, всі поправки є. Тому прошу підтримати.

СЮМАР В.П.  Текст є, ви просите підтримати.

Ми з ним ознайомилися. Ви пропонуєте членів Національної ради записати не державними службовцями, а політичними фігурами. Зважаючи на європейську практику, що Національна рада є незалежним регуляторним органом, наскільки ми можемо собі дозволити членів Національної ради в такому разі вважати політичними фігурами?

СЕВРЮКОВ В.В. Дивіться, я по цьому питанню консультувався. Питання в тому, що це взято як зразок. Якщо можна, по цьому питанню виступить представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і пояснить.

Там мається на увазі, "політичний" не з точки зору "політик", а з точки зору чисто, ну нема просто іншого, як би, поняття. Або держслужбовець або політична фігура – це так закладено цим законом. Тому тут треба правильно розуміти термінологію і зміст цього.

Чи можна надати слово Уляні Фещук? Вона би пояснила більш професійно.

СЮМАР В.П.  Прошу Уляну Фещук.

ФЕЩУК У.Ю. Доброго дня. Насправді, якщо всі читали Закон про державну службу, ви бачили, що членів Національної ради виключено взагалі з-під дії Закону про державну службу. І виходить так, що члени Національної ради незрозуміло хто: ні політичні особи, ні політичні фігури, ні державні службовці.

Тому для врегулювання цього питання саме було закладений такий принцип. І насправді державна служба – це що? Неупередженість, прозорість і так дальше, і фактично воно не суперечить тим ідеям, які закладені в  поняття "політична фігура". Це перше.

Друге завдання, яке ми хотіли виконати цим законом, це якось урегулювати взагалі статус членів Національної ради, оскільки на них не поширюється Закон про державну службу. Проте у нас є члени, припустимо, Кабінету Міністрів, які взагалі окремо регулюються і на них не поширюється не тільки Закон про державну службу, а і загальне трудове законодавство. Так само це питання треба врегулювати.

Крім того, чому внесені зміни до Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення"? Чітко визначено, що керівник апарату обирається певною комісією. В Законі "Про Національну раду" чітко передбачено, що керівника апарату обирають саме члени Національної ради. І фактично це було б доцільніше, оскільки Національна рада не підпорядковується Кабінету Міністрів, а саме Кабінет Міністрів проводить такі конкурси на заміщення відповідних посад.

СЮМАР В.П. Колеги, я просто зараз знаю дуже багато моменті, коли з?під дії Закону про державну службу когось намагаються вивести… Да,  через конкурси і обов'язкового формату таких конкурсів.

Чи є тут доречно виводити саме Нацраду? Моя логіка є в тому, що, напевно, нам потрібно прописати в Законі про держслужбу уповноваження і можливості, і статус для регуляторних органів взагалі. Бо це не єдиний регуляторний орган в державі, так?

СЕВРЮКОВ В.В.  Якщо можна доповнити? От сьогодні на Кабміні розглядається подання чи, здається, антимонопольного чи по раді Національної комісії – вони всі пішли просто інших шляхом, вони роблять такі самі законодавчі ініціативи щодо внесення змін  в закони щодо них, там антимонопольного. Це тільки от єдина Нацрада пішла шляхом через депутатів. Я бачу решта такі самі випадки вирішують через законодавчу ініціативу Кабміну. Тому що самі ці органи не є суб'єктами законодавчої ініціативи

СЮМАР В.П.  Це треба разом зібрати і подати.

СЕВРЮКОВ В.В.  Про це я і кажу.

СЮМАР В.П.  Виокремлювати в законі один регуляторний орган я не вбачаю, що це правильний правовий підхід. Це моя позиція. Колеги можуть висловитися з цього приводу.

ФЕЩУК У.Ю. Зачекайте. Ми не вносимо зміни, не пропонуємо внести зміни про держслужбу. Ми вносимо свій профільний…

СЕВРЮКОВ В.В.  Свій профільний законопроект.

ФЕЩУК У.Ю. Закон "Про Національну раду", так само як роблять усі органи.

СЮМАР В.П. Я розумію. Прошу висловитися. Юрій Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут дійсно з прийняттям нового Закону про державну службу виникла певна законодавча колізія. І я розумію там логіку Національної ради, яка хоче цю колізію виправити. Даний законопроект направлений на те, щоби унормувати сьогодні діяльність члена Національної ради. Бо, якщо не помиляюсь, Закон про державну службу вступає з 1 травня. З 1 травня фактично Національна рада, ну так, якщо причепиться, да, може припинити існування. Ну це я перебільшую.

(Загальна дискусія).

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Але в будь-якому випадку законопроект насправді є доцільним і правильним. І те, що Національна рада пішла через депутатів, на відміну від інших регуляторних органів, тут теж є логіка, тому що Нацрада формується частково і Верховною Радою України і Верховна Рада України теж несе відповідальність за її діяльність.

По-друге, там політична чи державна служба, я там читав і висновки Головного науково-експертного управління, там вони, на мій погляд, не дуже точні з точки зору заперечення політичних посад – це теж може бути. Тому я, чесно кажучи, не бачу якихось проблем от підтримати даний законопроект, щоб він почав свою історію в Верховній Раді.

Якщо там Кабінет Міністрів зі свого боку запропонує якісь узагальнені зміни для всіх регуляторних органів – це, можливо, теж буде шлях потім об'єднати Національну раду. Але Національна рада, на мій погляд, трошки відрізняється від інших органів, про які ми говоримо.

СЮМАР В.П. Почули. Позитивні оцінки не вперше звучать від "Опозиційного блоку" на адресу Нацради.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Це не позитивні, це об'єктивні.

СЮМАР В.П.  Так. Хто хоче ще висловитися з цього приводу? Будемо обговорювати рішення?

Прошу, Ольга Валеріївна.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я просто хочу процитувати, у мене є протокол засідання Громадської ради. І Громадська рада вважає, що потрібно  рекомендувати направити проект на доопрацювання через невідповідність Конституції України норми проекту про віднесення посад членів Нацради до політичних. І тут те саме каже Громадська рада, що і ви зауважували, і стосовно ризиків до політичної незалежності, а також рекомендують зберегти норму, що член Національної ради не може бути керівником апарату. Зберегти цю норму.

І є пропозиція вирішувати це питання у Законі про аудіовізуальні послуги. Може ми це обговоримо?

 СЮМАР В.П.  Ну так, закон уже практично готовий до реєстрації, ми його покажемо там після доопрацювання вже останнього. Мені теж здається, що це можна слушно вирішити.

Мене насторожує позиція про те, що іде відхід від конкурсів, знову-таки, хоча тут підхід мав би бути навпаки. І те, що ми в Законі про аудіовізуальні послуги можемо прописати конкурси для всіх членів Нацради. Бо ви знаєте, що "президентська четвірка" сьогодні без конкурсу призначається – і це треба, очевидно, змінювати. І ми миємо до цього підійти системно. То відповідно би хотілося все більш системно – не втратити головного, що ми надбали в реформі державної служби.

Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу, власне кажучи, що це вносяться зміни до діючого закону. Звичайно, ми працюємо над новим законом, якщо він взагалі поміняє підхід, то це закон втратить чинність. Правильно? Зараз іде мова, щоб врегулювати ці питання до 1 травня.

СЮМАР В.П. Давайте голосувати. Хто за те, щоб рішення яке? Ваша пропозиція – в першому читанні, так, ухвалити? Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити даний законопроект у першому читанні, хто за це рішення? 4. У нас присутньо 8. Хто проти? Утримався?   Нема у нас результативного рішення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є пропозиція  направити на доопрацювання, подивитися, що там запропонує Кабінет Міністрів. І, можливо, рекомендувати Нацраді попрацювати разом з Кабінетом Міністрів і внести дану пропозиція в узгоджений єдиний законопроект.

(Загальна дискусія).

 

СЮМАР В.П. Гаразд. На доопрацювання тоді, зі спробою в цьому. Хто за це рішення? Є, одноголосно.

Друге питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо врегулювання розміщення внутрішньої реклами, 3642, доповідач Кондратюк і Васюник. Так. Давайте послухаємо автора.

ВАСЮНИК І.В. Доброго дня, шановні колеги депутати. Я дякую вам за розгляд мого законопроекту на сьогоднішньому засіданні, пані Вікторія.

Насправді я цей законопроект відкликав на доопрацювання і враховував всі зауваження Головного науково-експертного управління. Я правда не розумію,  чому вони написали, що враховано частково, бо насправді враховані всі зауваження.

Суть полягає в наступному, перша норма, яка запроваджується,  це розміщувати внутрішню реклами та рекламу на транспорті на підставі затверджених правил розміщення, типових правил, які видає Кабінет Міністрів України.

Тому що на мою думку, реклама на транспорті просто відволікає водія, вона, скажемо так, змінює естетичний вигляд міста. А реклама в ліфтах і внутрішніх під'їздах взагалі приводить, перепрошую, до сміття і хаотичного розміщення. Так? оце перша норма.

І друга норма, доповнити діючий закон, яка зобов'язує засоби масової інформації, незалежно від форм власності, власне я вводжу поняття, розміщувати соціальну рекламу в обсязі не менше 5% ефірного часу, друкованої площі відведеної для реклами та надавати пільги по розміщенню соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні фонди.

Оце таких дві норми, в які я пропоную внести зміни до діючого закону.

 

СЮМАР В.П.  Дякую. Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Пане Ігорю, в принципі, я так розумію, переслідуєте ви благу ціль, як ви тільки що сказали, особливо те, що стосується соціальної реклами.

У мене все ж таки є застереження, тому що ви пропонуєте всім засобам масової інформації, незалежно від форм власності, а це і багатьом, тобто не тільки державним, суспільним, громадським засобам масової інформації, а і всім решта відводити відповідний час там і в обсязі, і так далі. Натомість не пропонуєте ніяких якихось преференцій щодо для них.

Тому що, хоча би рекламний час, ми розуміємо, він не безмежний, ми їх раз – і обмежили в часі. Соціальну рекламу тоді можна було б не відносити до  цього рекламного часу, до цих квот, і так далі.

Тобто тут би хотілося прописати хоча би якісь механізми для того, щоб канали чи розповсюджувачі інформацію могли би якось бути зацікавлені в розміщенні соціальної реклами як такі. Тому що і далі ви прописуєте. Соціальні реклами – це не обов'язково тільки державних органі, соціальна реклами є дуже багатьох і громадських організацій, які теж проводять соціальну рекламу.

Мені здається, що тут якраз в цій частині треба дуже багато попрацювати, тому що тут дуже розмито. Як на мене, наскільки я знаю з практики, це дуже розмиті поняття як такі. Здається, що ви чітко прописали, натомість, якщо чесно, то ви якщо відпрацювали, то ви виписали тільки по одному слову: здійснюється й здійснюється – це все, що доопрацювання, яке було від першого читання.

Я не знаю, якщо ви готові, я просто готова з вами це доопрацювати, показати його найбільш ефективним, щоб воно більш ефективно працювало. Тому що те, наприклад, що стосується реклами на транспорті, то те саме говорять про підстави там на типових правилах – це є точно вже виписано в Законі про зовнішню рекламу, і ми це даємо. Воно там дуже точно все розписано: і механізми, і так далі, які там типові правила приймаються і так далі.

Тобто мені здається, якщо ви не проти, я би пропонувала просто на доопрацювання дописати в оцій частині соціальної реклами.

ВАСЮНИК І.В. Пані Олено, я погоджуюсь, давайте доопрацюємо, щоб був якісний закон.

КОНДРАТЮК О.К.  Якщо не проти.

СЮМАР В.П. Я думаю, що у нас найкраще тут законодавство по рекламі, і я думаю, що ми тоді отримаємо додаткові голоси.

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. …Тому, давайте, ми краще доопрацюємо, ще раз подамо.

СЮМАР В.П.  Тоді ми підтримаємо, вийдемо просто на результат в залі, оскільки у нас ще одна фракція підтримає в такому разі цей законопроект. Добре?

ВАСЮНИК І.В. Добре.

СЮМАР В.П. Дякую. Тоді з цим ми завершили. Перевнесений законопроект.

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Давайте перевнесемо просто.

 СЮМАР В.П. Добре. Тоді ми рішення не приймаємо, щоб у нас не було постанови. Бо у нас, до речі, з квотами на з музику виникла ситуація, що ми прийняли рішення одне, потім самі ж в комітеті доопрацювали новий закон, але мусимо розглядати той і провалювати.

ВАСЮНИК І. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую вам. 

Колеги, я пропоную зараз перейти, щоб нас не чекали наші колеги-журналісти тут, перейти до розгляду питання з ситуацією "Савік Шустер Студія"  і дій органів Державної фіскальної служби.

У нас присутні за засіданні представники "Савік Шустер Студія"  і представник, наскільки я розумію, Директор Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Державної фіскальної служби. Є? Немає. А хто є?

ІЗ ЗАЛУ. Взагалі немає.

СЮМАР В.П. Знову немає?! О'кей, тоді будемо приймати рішення без них. І я думаю, ці рішення у зв'язку з цим будуть на порядок жорсткіші. Оскільки Державна фіскальна служба, по-моєму, це єдина у нас тепер структура, яка ігнорує парламентський комітет. Ми вперше з цим стикаємося, тому що раніше під час розгляду будь-яких скандальних ситуацій всі органи влади завжди делегували своїх уповноважених представників. І це, власне, напевно є свідченням і ставлення до проблеми і до її вирішення, і свідчення ставлення до парламентського комітету, що є неприпустимо.

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно, може ми окремо зробимо звернення до Гройсмана від комітету? Як до голови уряду – це його підпорядкування, щоб він підняв це питання.

СЮМАР В.П. Я думаю, це дуже слушна пропозиція. Ми зараз за результатами розгляду, я думаю, ухвалимо цілу низку пропозицій і рішень і там це обов'язково врахуємо.

Але я би попросила представників "Савік Шустер Студія"  розказати нам детальніше про ситуацію. Савік чи Павло, хто зможе нам розказати, як все було?

РОМАНЧУК Я. Доброго дня, шановні народні депутати. Мене звати Ярослав Романчук, я керівник групи адвокатів, яка представляє інтереси ТОВ "Савік Шустер Студія". Я, напевно, скажу, що я в своїй адвокатській практиці вперше зустрічаюся з таким "системним", в лапках, порушенням державним органом, в даному випадку Державною фіскальною службою, прав і інтересів платників податків.

Для того щоби не було упередженості, а була об'єктивна складова розгляду,  ми з самого початку звернулися до Бізнес-омбудсмена, щоби його представник вступив в справу, приймав участь і міг об'єктивно бачити, як іде там розгляд. Це перше.

Друге, ми використали такий інститут, як представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який має право парламентського контролю за надання доступу до публічної інформації.

Коли ми вступили, скажімо, в справу, ми почали перевіряти самі процесуально-процедурні моменти: наскільки перевірка була законною, наскільки вона була об'єктивною? В рамках проведеної нами роботи: запитів до різних рівнів Державної фіскальної служби – ми отримали відповіді і тепер можемо констатувати, що перевірка "Савік Шустер Студія" в четвертому кварталі була незаконною. І тепер я пояснюю чому.

Перше, 18 вересня 2015 року Державна податкова інспекція Печерського району звертається до Головного управління ДФС у місті Києві скоригувати план перевірки і внести до перевірки ТОВ "Савік Шустер Студія". Цього ж самого дня, 18-го числа, Головне управління погоджує і направляє на погодження матеріали в ДФС України. Того ж дня ДФС України приймає рішення і погоджує скоригувати план перевірки.

21-го числа Державна податкова інспекція у Печерському районі виносить наказ про те, що розпочати перевірку в третьому кварталі. Тобто за 8 днів до закінчення кварталу ДПІ у Печерському районі приймає рішення провести перевірку в цьому ж кварталі. Натомість перевірку проводять в четвертому кварталі.

Але проаналізувавши всі підстави, і підставою для коригування є Наказ 524 Міністерства фінансів, який заюстований і який є продовженням Податкового кодексу, говорить про те, що коригування і включення до плану перевірки може відбуватися до 25-го числа другого місяця наступного кварталу. Тобто фактично, якщо виходити із того, що 18-го числа ДПІ у Печерському районі зверталося з коригування плану перевірки, то перевірка ТОВ "Савік Шустер Студія" могла відбуватися тільки в першому кварталі 2016 року. Це перше.

Друге, в рамках перевірки ДПІ у Печерському районі, як і любий орган при перевірці, перевіряє в тому числі контрагентів і надає різні запити, дає доручення щодо проведення зустрічних звірок у відповідності до  Наказу 916 Міністерства фінансів, який є також заюстованим.

Перевірки, запити обов'язковою умовою 727-го Наказу Міністерства фінансів це є матеріали, які включаються по результатам перевірки. Тому всі запити, всі зустрічні звірки – робиться реєстр і це обов'язково заноситься в акт перевірки.

Так от, ДПІ у Печерському районі особи, які проводили перевірку, запити, які вони робили на зустрічні звірки по  нашим контрагентам і нашим субконтрагентам там, де були довідки, а довідка свідчить про те, що відсутні правопорушення і послуги такі надавалися, вони не включають ці матеріали до акту перевірки, тим самим порушуючи наказ.

Точно так же Державна податкова інспекція у Печерському районі робить запит на телекомпанію "Експрес-інформ" стосовно того, чи виходила передача безкоштовно на цьому каналі? Отримують відповідь, перелік документів, які обов'язкові є занесенням до акту, не вносить. Це є пряме і грубе порушення самого податкового законодавства.

Далі у нас стосовно передачі матеріалів до Слідчого управління, яке стало підставою порушення кримінальної справи. І той тиск, який зараз відбувається по камеральній перевірці, коротко скаже Євген Петренко, який у нас представляє якраз по кримінальній справі. А я потім продовжу і підсумую.

СЮМАР В.П. Кримінальна справа за якою статтею?

РОМАНЧУК Я. За 212-ою. Зараз Євген Петренко скаже про порушення двох, а я потім підсумую коротко.

ПЕТРЕНКО Є. Доброго дня, колеги. Одна із скарг, яка на сьогодні перебуває на розгляді, в тому числі і у вас на комітеті, вона стосується якраз  порушення 22-му наказу. 22-ий наказ Державної фіскальної служби, який передбачає взаємодію між підрозділами. Тобто підрозділ, який проводить перевірку, визначається процедура, яким чином він має взаємодіяти з іншими підрозділами. В даному  випадку це Слідчий підрозділ.

У нас перевірка закінчилася 23.11 і вже на наступний день, акт перевірки, до речі, не матеріли перевірки навіть, а просто акт перевірки був переданий службовою запискою на Слідче управління для прийняття рішення про порушення або не порушення кримінальної справи. Цей наказ забороняє це робити. Він визначає, що відповідні матеріали перевірки або інші  факти, які стали підставою для того, щоб встановити факти порушення, вони можуть передаватися виключно після завершення адміністративного оскарження.

На момент, коли передавався акт перевірки слідчому органу для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, мало того, що там ППР не було, ми відразу же повідомили про те, що ми будемо оскаржувати, на наступний же день. Всі відмітки на матеріалах справи додавались.

Відповідно користуючись, зловживаючи своїм правом інспектори Державної податкової інспекції першого рівня, зловживаючи правом, передали відповідні матеріали до Слідчого управління, а ті, в свою чергу, не могли нічого іншого зробити як порушити кримінальну справу, бо у вони є 214 стаття Кримінально-процесуального кодексу.

СЮМАР В.П. Було оскарження адміністративне?

ПЕТРЕНКО Є. Звичайно! Так це на наступний день! Ви розумієте? Тобто от сьогодні ми отримали акт і відразу же ми їм повідомили, написали повідомлення про те, що ми не згодні з актами перевірки і ми його оскаржуємо.

СЮМАР В.П.  Було уже подання до суду на той момент?

ПЕТРЕНКО Є. Не до суду. До органів ДПІ. До суду досі немає оскарження. Ми проходимо зараз адміністративну перевірку.

Слідчі користуючись 214-ою КПК говорить про те, що він не може і не має права не порушити кримінальну справу. Ми, не погоджуючись з тим рішенням, звернулися до Генеральної прокуратури з проханням порушити кримінальну справу проти інспекторів ДПІ, які грубо порушили відповідний наказ.

Генеральна прокуратура спочатку нас ігнорувала, а потім спустила справу на місто, місто – на район, в підсумку вони нам не надали жодної відповіді. Ми оскаржили відповідну бездіяльність Генеральної прокуратури до суду і суд Печерський зобов'язав Генеральну прокуратуру внести відомості в ЄДР, тобто порушити кримінальну справу проти посадовців.

Тобто фактично на сьогоднішній день у нас є кримінальна справа проти ТОВ "Савік Шустер Студія" за несплату податків і у нас є кримінальна справа за те, що ця кримінальна справа незаконно порушена. Відповідно ми розцінюємо це порушення, звичайно же, як тиск і перешкоджання діяльності журналістів.

СЮМАР В.П. Детальніше може: як ви це розцінюєте і з чим це пов'язано?

ЄЛІЗАРОВ П. А вот сейчас я рассажу более детально, в чем наше нарушение и почему Савик второй месяц ходит на допросы к следователю. И реально для человека, который никогда не нарушал закон и выстраивает свою жизнь правильно, ходить к следователю – это мало того, что унизительно, это еще занимает кучу времени.

Что мы  нарушили? В 2012-2013 году, когда был Егор Бенкендорф директором Первого национального, мы с Савиком с ним встретились и заключили контракт, по которому мы Первому национальному каналу передаем за 12 гривен нашу программу, а рекламное время и спонсорство в этой программе мы продаем.

За эту операцию налоговая нам насчитала штраф 10 миллионов гривен. Как они это сделали? Они взяли, что в следующем периоде мы выходили на телеканале "Интер". Телеканал "Интер"  нам платил за такую же программу 400 тысяч гривен, но при этом они рекламу и спонсорство продавали сами. Налоговая инспекция берет и отнимает: от 400 тысяч гривен минусует 12 гривен, находи разницу там в 399,88 – умножает на количество программ, которые у нас вышли на Первом национальном канале и считают, что эта та сума, которую ми недоплатили в бюджет, потому что рыночной ценой на от момент должна была быть 400 тысяч гривен.

Мы делаем запросом на Первый национальный канал и говорим: "Ребята, только с нами был такой контракт? Или еще с кем-то?" У вас у всех приложены письма под этим.  И там есть вразумительный ответ Первого национального канала, что со всеми абсолютно контрагентами Первый национальный, у которого в бюджете не были заложены деньги на покупку программ, он заключал по 12 гривен и рассчитывался временем спонсорства и реклама.

Налоговая проверила сам факт спонсорства и рекламы, баланс у них сошелся, денег, которые мы получали от спонсорства и рекламы, хватало нам на создание программы. Но при этом они один контракт отложили, который касался спонсорства и рекламы, и сравнили этот контракт с "Интером". То есть вот 10 миллионов гривен, чтобы вы понимали, за что мы получили. То есть вот такие мы злодеи.

Второй аспект, который их смутил. У нас контрагент – это компании, которые занимаются социологией, там работают профессиональные социологи, они с нами работают много лет, мы проводим с ними экзит-полы. Мы им проплачиваем деньги, они приводят аудиторию и эта аудитория голосует у нас в студии. Вы все это видели как раз в пятницу, кто смотрит нашу программу.

Если  можно, ответ налоговой, что их не устраивает на этот вопрос, вот у нас на экране, нажмите, чтобы просто я не говорил вместо них.

(Перегляд відеозапису).

ЄЛІЗАРОВ П. То есть они ставят под сомнение качественный и количественный показатель людей, которые к нам приходят.

СЮМАР В.П.  ДФС?

ЄЛІЗАРОВ П. ДФС.

(Загальна дискусія).

ЄЛІЗАРОВ П. Нас это искренне удивляет, но за это они нас штрафуют на 3 миллиона гривен, чтобы понимали суму затрат.

АБДУЛЛІН О.Р. А рекомендацій вони вам не дали, який би вони хотіли кількісний?

ЄЛІЗАРОВ П. Вот смотрите, что происходит на самом деле. То есть за это они нас штрафуют на 3 миллиона гривен. То есть всю сумму, которую мы проплатили "БСА", компания которая, там есть сертифицированные социологи, они имеют специальное образование по этому вопросу. И я не компетентен их проверять! Они привозят к нам с Украины аудиторию по пяти критериям, там получается пол, возраст, город, село, уровень дохода.

И когда-то у нас был такой прецедент, кто-то в студии Савику сказал, что люди не так. И Савик спросил: "Встаньте, кто с Полтавской области?" - люди встали. "Встаньте с Черкасской?", - люди встали. То есть этот прецедент мы не раз показывали в жизни.

Мы много раз хотели поставить камеры сзади, как люди голосуют, потому что нам часто говорят, что "градусник" так, не так работает. Мы говорим: "Мы можем поставить, но тогда мы нарушаем их право на конфиденциальность. То есть вот единственная проблема. Мы всегда говорим: "Кто сомневается, встаньте на балконе, у нас есть много места, и смотрите сверху за людьми, как они голосуют. И если "градусник" не будет совпадать – мы всегда готовы за это вопрос ответить!"

Вот, за это нас штрафуют на 3 миллиона гривен.

Следующее хуже. Савик летает заграницу и в этот момент разговаривает по телефону. Вот этот роуминг, который у него возникает при полете заграницу, мы не относим на затраты и не уменьшаем прибыль налогооблагаемую. Но они посчитали, что этот роуминг Савик должен платить из своей зарплаты. То есть мы не обложили это роуминг 16 процентами прибуткового податку.

То есть за это они нам считают 12 тысяч 500 гривен. Это не критическая сумма, и мы могли бы её подписать, но мы принципиально не согласны с этим, потому что он Генеральный директор и когда ему звонят, он не может заграницей не поднимать трубку: он согласовывает программу со мной, я ему звоню и мы обсуждаем многие вопросы по программе. Почему он должен платить как физлицо из своей зарплаты эту услугу? Я вот не могу понять эту суму!

Тем не менее они так штрафуют. Тогда каждый из нас, директоров, должен после 18:00, когда рабочий день заканчивается, оплачивать такую сумму за свой счет – всё, что мы разговариваем после 18:00 по КЗоТу, тогда давайте так будем делать.

То есть тут мы имеем 12 тысяч 500 гривен.

И четвертый пункт, который у нас есть – это лампочки дневного света, как у вас здесь. Получается, мы их в отчетном периоде не сдали, они у нас лежали на складе. Мы в следующем отчетном периоде их сдаем в компанию, которая занимается утилизацией, мы их не выбрасываем на мусорку. Но так как мы их не сдали в том периоде, а хранили у себя, они нам с читаю штраф еще там  в 6 тысяч гривен. Вот.

На что хотелось бы обратить внимание. То, что сказал сегодня Ярослав, называя там названия компаний. Может вы не все поняли – это "5 канал". То есть с феврале, когда мы не выходили еще на "112-ом" и на "Первом", мы вышли на "5 канале". Мы так же бесплатно им передали передачу получается.

ДФС, найдя этот факт, сделала к нам все запросы, мы им детально ответили, что мы вышли, действительно мы не взяли оплату, но в акт проверки они почему-то это не включили. Мы считаем, что это неправильно. То есть, если вы уже всё включаете, если уже и Первый национальный виноват, давайте и "5 канал" будет виноват. Потому что сумма у нас тогда будет не 13 миллионов, а 13 миллионов 400 штрафа, если добавить не сложно. Почему исключение, почему это происходит? Ответа мы вразумительного от них не получили.

То есть вот, приблизительно, за это нас штрафуют. Хотели, чтобы все об этом знали,  то есть за что Савика ходит в суд и что мы нарушили.

РОМАНЧУК Я. Якщо можна, я добавлю ще два порушення, які є на сьогоднішній день. Переш, ми тиждень тому отримали запит від Печерської податкової інспекції вони проводять камеральну перевірку. В рамках камеральної перевірки вони запитують документи і вони запитують пояснення. Хоча камеральна перевірка Податковим кодексом передбачена виключно перевірка все, що стосується цифр по декларації. Не може по камеральній перевірці податкова запитувати додаткові документи і проводити перевірки і проводити опитування – це можна констатувати як факт продовження тиску на канал.

І останнє, про що хотілось сказати, це будь-який спір з податковим органом – це є публічно-правовий спір. Перше, що ми зробили, ми написали,  щоби розгляд адміністративної скарги відбувався публічно! Нам це забороняли робити в місті, ми доказали, ми змогли туди потрапити. І точно так же нас не чули в ДФС України, і не хотіли пропускати – всі, напевно, бачили. На жаль, приходилось користуватися, скажімо, послугами ваших колег-депутатів, які проводили журналістів, які проводили нас.

Але саме більше вражає те, що особи, які проводили розгляд, вони були не повноважені розглядати. І ми внесли клопотання, перше: у відповідності до Наказу 916, щоби була створена робоча група чи комісія, яка би розглядала ці матеріали. Друге, щоби були запрошені особи, які проводили перевірку з ДПІ у Печерському районі, щоби були запрошені керівники Головного управління ДФС у місті Києві, які підписували рішення по первинній скарзі. І щоби це відбулося публічно.

Так от, є відповідь ДФС України про те, що розгляд скарги не  може бути публічним. Хоча це є публічно-правовий спір. Коли ми приходимо до суду, то будь-яка особа в будь-якій справі адміністративній може бути як присутня, може знімати. І тільки заборонити може сам платник податків. Орган державної влади по Кодексу адміністративного судочинства не може клопотати про закритість такого розгляду.

СЮМАР В.П.  Ярославе, дякую.

Ми тут не так фахівці в процесуальних якихось речах, так, очевидно, що ви тут краще розумієтесь. Ми тут, в принципі, люди, які мають відстоювати свободу слова. І безперечно, що будь-які подібні речі створюють враження про тиск на незалежні засоби масової інформації, оскільки податкові органи дуже часто є інструментами такого тиску.

Чи вважаєте ви це політичним тиском і використанням органів державної влади відповідно Україною у зв'язку з цим?

ШУСТЕР С. Є одне прохання. Можу говорити російською?

АБДУЛЛІН О.Р. Будь ласка.

СЮМАР В.П. Можна. Головне, що ви розумієте, що ми говоримо українською. (Сміх).

ШУСТЕР С. Я приехал работать в Украину ровно 11 лет назад. До этого я работал на НТВ и вел программу "Свобода слова" и был её автором.

Почему её закрыли? Один из аспектов, который имеет отношение напрямую к нам. Это была единственная программа и я был единственным журналистом, к которому приходил Михаил Ходорковский. А, видимо, тогда уже было принято решение его посадить.

Когда Михаил Ходорковский приходил к нам на программу, он получал поддержку аудитории – и это для власти было страшно. А убрать меня из России очень просто – это просто закрыть вид на жительство и разрешение на работу, и всё.

Я приехал благодаря Борису Немцову в большей степени и Виктору Пинчуку работать в Украину. И за 11 лет работы я никогда не ощущал того, что я ощущаю сейчас: я реально ощущаю большую угрозу не только нам, но вообще средствам массовой информации в Украине.  Потому что с нас начнут, а потому будут разбираться с другими.

Я вам это объясню на примере. Вот мы сейчас говорили про аудиторию. Вот 11 сентября приходят к нам глава фискальной службы Насиров, приходит Добродомов, приходит Сережа Лещенко, я не помню, но приходит Шабунин. И они начинают спрашивать напрямую у господина Насирова, что у него с квартирами в Лондоне? А, Егор Соболев, да, глава комитета.

Насиров начинает рассказывать и объяснять. И вот у вас есть реакция аудитории: 7% доверия, 10% доверия, 6% доверия. Еще Вакарчук был как раз, да, и выступал в этой программе.

Ровно через неделю мы получаем, ровно через неделю – вот 11-го это произошло, в пятницу, а 18-го мы получаем уже проверку.

Вот какое-то уже дежавю для меня, вот реально. Вот есть такие вещи, когда ты проходишь через то, что дела Кремль в 2004-2005-ом, вот начинаешь чувствовать, что что-то вот такое здесь тоже может произойти, хотя в Украине это гораздо сложнее! Слава богу, это гораздо сложнее. Потому что там один Кремль, один "Газпром", одни деньги, одни руки, одни карманы – и это проще. Здесь олигархи, но с олигархами всегда можно договориться. У олигархов всегда есть интересы: им можно что-то дать и от них что-то получить на их телевизионных каналах.

Мы абсолютно не планировали создавать канал, у нас очень мало средств. Но мы были вынуждены, потому что по периметру закрыли любую возможность где-либо с кем-либо договариваться. Я имею ввиду, договариваться – подписывать контракт и выходить в эфир.

То, что произошло с "1+1", оно очевидно совершенно! То есть нас использовали. Ну, я подозревал, что такое может произойти, но я не подозревал, что такое может произойти так грубо. Я более-менее понимаю, что за человек Коломойский, но я не думал, что до этого может дойти, чтоб снять программу с эфира за две минуты до начала!

А почему я так считал? То есть у меня есть тоже мои источники, мне тоже люди рассказывают. Просто договорились с Администрацией Президента, что-то им – ну, вы понимаете, да? – энергетика. Вот и всё, и за две минуты убрали с эфира.

И тут было понято, что либо мы создаем наш собственный канал – и нас уже закрыть будет сложнее, хотя всё возможно, как вы видите. И вот мы вложили силы, деньги, сколько у нас было и есть.  Но это не только удар по свободе слова, это удар по предпринимательству и это удар по инвестиционному климату. Потому что если мы не имеем права рисковать, то какие мы предприниматели? И какой предприниматель приедет в Украину работать?

Мы рискуем тем, что мы продаем нашу программу за 12 гривен и берем себе рекламу и спонсорство. В чем наш риск? Канал без рейтинга – Первый национальный. И вот мы выходим и не получаем рейтинг: значить мы рискнули, проиграли, как любой предприниматель, и, к сожалению, уходим. Мы выиграли в этом смысле! Мы повысили рейтинг канала и существенно! И поэтому "Интер" с нами подписал контракт, потому что мы доказали, что мы можем на не рейтинговом канале сделать рейтинговую программу. Это обычный предпринимательский риск.

Дальше. Вот эта вся проверка, которая происходит, ну какой инвестор придёт в Украину!? Вот какой? Когда всё делается так: не понравилось там Администрации Президента, не понравилось фискальной службе – а давайте мы им проверку пришлём!

Вы знаете, вот сейчас, когда мы понимаем проблемы среднего и малого бизнеса и мы пытаемся дать им возможность высказать свои проблемы, мы просто видим, сколько людей реально страдают от этого давления! Людей, у которых нету выходов на общество, общество не знает – мы им даем эту возможность. Но мы маленький канал, но всё равно мы даем вот эту возможность.

Поэтому я считаю, со всех сторон, то, что происходит с нами – это очень плохо для страны, реально!

 

СЮМАР В.П. Можу я уточнити? Все ж таки в даному випадку ви вважаєте, що це є помста за ефір з боку керівника ДФС, правильно?

ШУСТЕР С. Я считаю, что да.

СЮМАР В.П. О'кей. Це важливий момент. Ми просто мусимо це зафіксувати, тому що достатньо аргументовані тут пояснення. І, звісно, мова в такому випадку іде про тиск і використання неправомірно службових повноважень головою ДФС у зв'язку з цими речами.

Колеги, чи є у вас бажання висловитись, поставити запитання?

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є питання тільки одне, чи ремарка. Я хочу нагадати, колеги, що перед виборами місцевими ми всі підписали постанову про мораторій на перевірки фіскальними органами телеканалів. Скажіть, будь ласка, чи. Потім ця постанова ще, правда, не пройшла, але була відповідна постанова Кабміну.

Чи здійснювались такі перевірки під час мораторію?

ЄЛІЗАРОВ П. Можно я отвечу. Мы не подпадаем. Дело в том, что мы как студия не являемся телеканалом. Мы студия, которая производит продукт. Потому, когда налоговая в каком-то периоде проверку остановила, мы им сами дали подтверждение письменное о том, что мы не являемся телеканалом и это постановление на нас не распространяется. Они проверяли студию на тот момент. Сейчас они уже по каналу начали заниматься.

А тогда это была "Студия Савика Шустера", это общество с ограниченной ответственностью, которое производит контент и передает его каналам. Это постановление на нас не распространялось, к сожалению.

И мы были не против, чтобы они нас проверяли, на самом деле, мы только за. И мы за, чтобы проверили, мы за публичное рассмотрение всех вопросов касаемо нас. Мы полностью открыты в этом вопросе. И мы, когда они остановили, посчитали, что это постановление подпадает под действие  и нас не надо проверять, мы наоборот написали: "Ребята, хватит уже!"

Потому что я 25 лет занимаюсь бизнесом и могу вам сказать, что так меня никогда не проверяли! Когда приходит проверяющий, проверяет один план счетов, проверив план счетов он уходит. После этого приходит другой, берет этот же план счетов и опять его начинает проверяет! Наши бухгалтера, знаете, там чай-кофе, беседуют: "Что происходит?" Говорят: "Возвращение с ответом, что ничего не нашли – не устраивает!"

И доходит до абсурда! Что вот нашли – реальный абсурд  уже. Вот уже, знаете, потому что проверили зарплаты, проверили начисления на зарплату.

ЧЕРВАКОВА О.В. Это было техзадание такое, квест?

ЄЛІЗАРОВ П. Техзадание, конечно!  Когда у вас проверили, как это сделано, а потом говорят и еще раз приходят, и еще раз, они используют максимально возможное время по закону, после этого получили дополнительное время – это не просто – и еще раз использовали это время. И в последний момент дали этот акт. Ну это ненормально, поверьте мне из практики, я 25 лет занимаюсь бизнесом и знаю, как проверки проходят.

СЮМАР В.П. Олександр Опанасенко, прошу. Потім Владислав Севрюков і Олександр Абдуллін.

ОПАНАСЕНКО О.В. У меня, на самом деле, здесь достаточно интересно. Если бы отделил какую-то вот такую эмоциональную и политическую, просто прошелся и посмотрел по всем этим замечаниям. Потому что, в принципе, у меня ко второму и четвертому есть вопросы,  в прошлом профессионально финансы и налоги – это моя специальность.

Но по части первого и третьего, если у вас, как бы, действительно были неверно созданы возможности, то, к сожалению, нельзя, если неправильно оформлены бухгалтерские документы, трансферт на ценообразование обычных цен никто не отменял. Здесь просто вы создали возможность, по которой вас можно оформить.

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. Я просто вкратце, буквально, и закончу. И я, ну, на самом-то деле, как бы, Савик очень верно заметил, что как раз вы оценили то, в каких условиях находится любой бизнес.

И я вам скажу, у меня было огромное количество налоговых проверок и как раз именно по этим статьям, и, к сожалению, они очень сложно оспаривались. И я сомневаюсь, например, что по первому и третьему вам удастся, если у вас были неправильно оформлены документы.

Но в любом случае, если вы попадали под мораторий, по-моему, если мне не изменяет память, был закон, который как раз позволял: мораторий вообще на защиту, чтобы проверять любых форм собственности предприятия.

ЄЛІЗАРОВ П. Пусть проверяют, нет проблем. Мы не хотим этим пользоваться.

ОПАНАСЕНКО О.В. Нет. Ну я скажу так, что если у вас действительно неверно оформлены документы по первому и третьему. За 12 гривен невозможно продать! Потому что вы можете оформить договор между хозяйственными субъектами за любую цену, но, исходя из логики нашего Налогового кодекса, вы обязаны сделать данное отчисление у себя в учете, сами доначислить НДС, который вы не оформили. К сожалению, у нас это те правила игры, по которым мы согласились, когда мы начали свою деятельность в нашей стране.

РОМАНЧУК Я. Можна я вам відповім. Скажімо, я не розумію, як можна робити якісь заключе6ння не маючи документів і не дивлячись на документи – це перше.

Друге. Перевіряємий період ніяк не попадав під трансферне ціноутворення. Трансферне ціноутворення у нас вступило в силу з 1 вересня 2013 року. А перевіряємий період 2011-2012 рік. Це перше.

Друге. Стосовно того, що ми не виграємо – давайте дочекаємося, скажімо, рішення суду. Я супроводжую і маю досвід. Я би просив не давати оцінок, от коли ви не бачите документів, просто з голосу це виглядає як мінімум.

ОНУФРИК Б.С.  Ми ж вас слухаємо. Ми ж не дивимося документи.

РОМАНЧУК Я. Ні, ви слухаєте, але коли ви даєте вже заключення.

ОНУФРИК Б.С. Ми маємо вам вірити – правильно? – на слова. Чому ви не довіряєте членам комітету?

СЮМАР В.П. Це точно. Ми віримо вам, ви довіряєте нам. Це експертні думки.

Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. У мене коротко. Прозвучала така думка, що під загрозою закриття телеканалу. Я так маю зараз на увазі, що за супутниковий телеканал ми говоримо. А це закриття вбачається в тому, що ці штрафи настільки великі, що неможливо буде їх виплатити і прийдеться закрити студію чи канал? Яка логіка між штрафом і закриттям каналу, я хочу зрозуміти, ваша думка?

ЄЛІЗАРОВ П. Какая логика? Очень простая, первое, 13 миллионов – это действительно большие деньги для нас. К сожалению, у меня нету металлургического комбината, который приносит доходы.

СЕВРЮКОВ В.В. Для мене це теж дуже великі гроші. Я ж не оцінюю.

ЄЛІЗАРОВ П. Поэтому, безусловно, если мы получим штраф и нам заблокирую счета у продакшена, конечно же, безусловно, будет очень сложно людям выплачивать людям зарплату, оплачивать свет и коммунальные услуги. Это однозначно влияет.

СЕВРЮКОВ В.В. Зрозуміло. Дякую.

 

ПЕТРЕНКО Є. І крім цього ще не завершилось оскарження по першій перевірці – по основній. Те, що зараз, ми отримали камеральну перевірку, вона легка, вона не така складна, як та. Але все одно ми отримали запит на документи, запит на пояснення, що є абсолютно протизаконно.

РОМАНЧУК Я. І коли ми звертались до вас, ми не говорили по суті перевіркам, ми говоримо про порушення в процедурі.

ОНУФРИК Б.С. Ми не суд! Нас не цікавлять порушення процедурні. Це ваші адвокатські штучки в суді.

Нас цікавить, яка загроза закриття каналу? Чи є тиск на цей канал?

СЮМАР В.П.  В межах повноважень комітету.

ОНУФРИК Б.С. І наші повноваження – захистити канал, якщо є реальний тиск.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  І тим паче, по суті, ви почули просто експертну думку. Не треба так реагувати. Це нормально. У депутатів є свої думки. Прошу.

ОНУФРИК Б.С. Це на суді будете розказувати: правильно він прийшов чи не правильно. Нас не цікавить, чи правильно він прийшов. Нас цікавить суть: яка загроза телеканалу?

СЮМАР В.П. Олександр Абдуллін.

АБДУЛЛІН О.Р.  Перше питання я хотів задати:  наскільки критично для студії виплатити 13 мільйонів? Наскільки я почув, так я бачу те, що тут викладено, і те, що ми чули тут, звучить повний абсурд з вуст податкової, яка вирішує, чи можуть ці люди представляти Україну чи не можуть. Причому , я думаю, що у них у всіх були українські паспорти. Тому вони, як мінімум, у зв'язку з цим можуть представляти Україну.

Я так розумію, що тут можна піднімати питання нам про те, що це порушення закону щодо перешкоджанню журналістській діяльності. Якщо такі штрафи ведуть до того, що студія не зможе далі виходити в ефір, це підпадає вже під дію закону щодо перешкоджанню журналістській діяльності – і це вже кримінальна відповідальність тих працівників ДФС, які розпочали всі ці переслідування. Я би хотів, щоби ми розглянути і з цього боку це питання.

СЮМАР В.П.  Так, спробуємо. Юрій Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, на жаль, ще менше ніж як за півтора роки діяльності і роботи нашого комітету в цьому складі Верховної Ради ми вже не перший раз розглядаємо ситуацію чи великого, чи маленького засобу масової інформації, що стосується тиску, переслідування як окремого журналіста, так і цілих компаній. На жаль, на жаль, краще не стало з  точки зору свободи слова, вільності роботи журналіста. І з'являються навіть новітні якісь методи тиску на засоби масової інформації.

ЧЕРВАКОВА О.В. Всё новое – хорошо забытое старое.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. Чесно кажучи, в цій ситуації чуємо тільки одну точку зору, хоча вона і достатньо вже є публічною, бо ситуація розгортається з вересня минулого року, тобто уже достатньо тривалий час.

Дуже хотілося би, звичайно, зараз почути Державну фіскальну службу – їх аргументи.

СЮМАР В.П.  Немає їх, проігнорували.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тим більше, що звинувачення, які ідуть по відношенню до них, вони насправді дуже серйозні. Тому що в даному випадку мова іде про використання службового становища, чи там власної образи, одною з найвищих посадових осіб держави, яким є керівник Державної фіскальної служби, від якого залежить, без сумніву, не просто там робота окремої "Студії Савік Шустер", залежить робота взагалі всіх підприємств, які є в країні. І таким чино це є підрив дуже серйозний і національної безпеки країни і розвитку країни.

Тому це, я вважаю, серйозна неповага до комітету і взагалі до Верховної Ради з точки зору ДФС, що немає навіть їхньої відповіді. Так? Не те, що не прийшов представник, навіть не дали жодних матеріалів – аргументів своєї позиції. Це означає, що, мабуть, вони погоджуються з тим, що говорить "Савік Шустер Студія".

Тому я переконаний, що комітет повинен відреагувати на такі  дії конкретної державної структури.

СЮМАР В.П. Пропозиції?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Своїм рішенням-зверненням до Прем'єр-міністра України.

Разом з тим, от те, що не прийшли на комітет, я вже, чесно кажучи, не бачу, які можуть бути дії комітету по захисту в даному випадку свободи слова?! Тому що коли іде ігнорування комітету, значить треба виносити на вищий рівень вирішення цієї проблематики. Тому я пропоную просто колегам теж порадитися, подискутувати.

В зверненні, яке до нас от надійшло, є пропозиція створити тимчасову слідчу комісію. Як одна форма. Можливо є  ще якісь форми. Але в даному випадку ми винесли на комітет, ми взялись за цю справу, можливо пізно ніж це треба було реагувати, але вже взялися. Тому ми повинні тут максимально професійно і чітко свою позицію відстояти.

В даному випадку ігнорування, неповага, але при цьому ще, я там розумію, що використати можна різні механізми й інструменти, для цього влада і є, щоб у неї такі інструменти були. Але я думаю, що в даному випадку треба стати на захист і підтримати роботу журналістів і конкретно "Савік Шустер Студію" – засобу масової інформації.

СЮМАР В.П. В цьому ніхто не має жодного сумніву. Ми говоримо про ефективний цих дій. Прошу, Павло.

 

ЄЛІЗАРОВ П. Я хочу пояснить, почему в нашем обращении мы просим, чтобы именно депутаты провели расследование. Первое, у нас однозначно нет доверия к нашим, скажем так, карательным органам, потому что иначе их называть нельзя. Это точно карательные органы, которые выполняют заказ той или иной структуры. То есть прокуратура, которая проводит обыск у Шабунина, прокуратур, которая пытается арестовать Каська, налоговая, которая  у нас находит вот это главное нарушение!

Мы не увидели с вами ответа после Майдана за два года, кто стрелял и за все действия. У нас все люди, которые воровали в этой стране и грабили – они находятся на свободе, они все оправданы! Поэтому мы не верим, что если будет обычный "запит". "Запитів" от народных депутатов уже было много.

Нас не пускают на рассмотрение в налоговой, приходят депутаты, мы туда проходим, но всё равно они выносят решение за закрытыми дверями. Никакого расследования обычного не произойдет!

Поэтому, если это не сложно, депутаты просто подняли документы, проверили обычные цифры, там надо сложить буквально пять цифр и понимать – это был заказ и нас включили в проверку правильно или это было естественная плановая, нормальная проверка. Это просто простой ответ.

То, что касается всех пунктов: трансферт на ценообразование, не трансферт – приходят юристы, приходит налоговая на такую комиссию и каждый со своей стороны дает пояснение: почему это правильно – не правильно. Любой здравомыслящий человек, он просто нормально услышит и поймет эти аргументы. И понимает: попадала это под действие этой статьи или не попадало?

Поэтому мы на данный момент доверяем больше депутатам, особенно тем, которые бывшие журналисты, которые понимают, о чем вообще речь идет в данному случае. Это речь – не коммерческий спор. Если бы это был коммерческий спор, очень четко понято, как в нашей стране этот вопрос решается. Идется в налоговую, даётся 10% от суммы штрафа отката – и они после этого закрывают это дело, и мы дальше живем, работаем и смеемся, называется.

Как бы, тут другой принципиальный вопрос: мы не можем с ними идти и договариваться, потому что иначе это будет неправильно – это не то, ради чего произошли изменения в этой стране!

Поэтому мы просим и именно настаиваем на следственной комиссии, когда депутаты это рассмотрят, вынесут своё решение. Дальше, если  мы виноваты,  значить, пожалуйста, к нам применят штрафные санкции согласно закону. Если это заказ, пожалуйста, Насиров не может возглавлять налоговою службу, будучи орудием исполнения, грубо говоря, наказания какого-то.

Это человек, который находится, это люди, которым мы платим с вами налоги, мы с вами платим им зарплату для того, чтобы они регулировали наши отношения, как бы, а не за то, что они будут нас карать по заказу!

СЮМАР В.П.  Дякую. Ольго Валеріївно, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я думаю, що абсолютно очевидно, що тут питання абсолютно не в Савіку, питання в можливості функціонування свободи слова і в тому, чи буде цей принцип діяти в країні чи не буде. Тому мені дуже шкода, що от протягом всього часу, коли це все відбувалося, це було такий конфлікт от Савіка з ДФС, да, і як би це не виносилося в публічну площину.

Я пропоную, щоб ми зробили з вами наступне. Ми Комітет з питань свободи слова, ми розуміємо, що свобода слова є під загрозою, принаймні от в цьому локальному сегменті, як правильно сказав Савік, що з одних почнуть, потім ввійдуть в раж, і так далі.

Я пропоную зробити заяву комітету, де дати нашу політичну оцінку тим подіям, які відбуваються, і вимагати завтра з парламентської трибуни звіту голови ДФС. У нас в п'ятницю "день уряду", нехай приходить і звітує по тому, що вони зробили і як вони проводили свої перевірки: чесно – не чесно. До нас він не прийшов, давайте поставимо це питання на голосування, внесемо постанову – нехай парламент за це проголосує, нехай людина прозвітує.

Що це таке? Він до комітету, до депутатів не з'являється, нехай парламент тепер в 226 голосів його запросить – чи його, чи заступника – нехай прийде і розкаже про свої "художества". Я вважаю, що це буде правильно. Тому що інакше це.

Ми можемо створити комісію  чи не створити комісію, вона буде працювати три місяці, потім, але все одно це не дасть нам відповіді зараз на питання, що відбувається там?

СЮМАР В.П. Дякую, колего. Хто ще бажає висловитися? Пропозиції? І я спробую підсумувати.

АБДУЛЛІН О.Р.  Я вважаю, що комісію потрібно було б зробити, вона може розглянути не тільки це питання. У нас достатньо питань за цей час зібралось: і по "Стоп-корупції" досі ми не вирішили те питання.

Я просто вважаю, що якщо ми не зробимо якогось кроку, воно буде продовжуватись роками і ніщо не зміниться. Тому от фракція "Батьківщина" готова ввійти в комісію. Тут є представники всіх фракцій, і я думаю, що ми можемо зараз це питання обговорити.

СЮМАР В.П. Колеги, спробую підсумувати. Ми можемо спробувати, звичайно, таку комісію створити, ТСК. 

ОНУФРИК Б.С. Не вдасться.

ІЗ ЗАЛУ. Попытка – не пытка.

 

СЮМАР В.П.  Ви знаєте, справа навіть не в результаті. Справа в тому, що фракції, найімовірніше, не нададуть всіх своїх представників, і це не позиція людей, які сидять за цим столом, це політична позиція в парламенті. Давайте будемо чесними і об'єктивними.  Ми всі можемо робити тут вигляд, що ми будемо дуже старатися, але шанси на це не є значними.

Що ми можемо зробити реально? По-перше, в п'ятницю насправді "день уряду", і ми можемо зробити досить серйозне звернення і маємо зробити, як правильно казав Олександр Рафкатович, до Прем'єр-міністра з приводу ігнорування засідання комітету головою ДФС і з приводу його дій, які мають всі ознаки перевищення службових ознак з метою тиску на незалежне ЗМІ, як помсту політичну, власну, особисту політичну помсту. Для цього, мені задається, є абсолютно достатньо підстав.

З приводу того, як це витягувати в публічну площину? Нехай поки що Гройсман нам відповість, ми поставимо ці питання Гройсману в п'ятницю. І будемо ініціювати звіт Насірова в парламенті. Ми, знову-таки, розуміємо, що Насірова в парламент треба викликати 226-ми голосами. А ви самі усвідомлюєте, скільки людей, скажемо так, не дуже захочуть спілкуватися в парламенті з головою ДФС. Так?

Тому ми можемо організувати реально комітетські слухання принаймні з цього приводу, якщо ви готові так само на цей публічний майданчик. Так? бо я вам пропоную реальні варіанти, щоб ми це намагалися не спустити на гальма цю ситуацію і цю історію. Провести комітетські слухання з приводу порушень, які ми мали у органів влади, це цілком реалістичний варіант. Рекомендувати спікеру парламенту такий звіт провести голови ДФС – це теж може бути в  нашому рішенні комітету. От поки що я бачу таку логіку подій.

 

КОНДРАТЮК О.К. Я би все-таки ще залучила регулятора – є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Ми би хотіли ще теж почути і їхню думку з цього приводу.

СЮМАР В.П.  Так, Уляна, є у  вас якась позиція з цього

КОНДРАТЮК О.К. Основний регулятор, який повинен.

ФЕЩУК У.Ю. Від Національної ради жодних зауважень щодо діяльності цього каналу немає, тому, я думаю, що це недоцільно. Це інша абсолютно сфера – Державна фіскальна служба…

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. О'кей, дивіться, є позиція громадськості теж: от Світлана Остапа каже, що є  питання до ДФС і з приводу суспільного мовлення. І відповідно комітетські слухання вбачаються достатньо, щоб ми на найсерйознішому рівні, я спробую підключити спікера, щоб це за підписом спікера, можливо, було – запрошення особисто Насірова на ці комітетські слухання. От, і розглянути ті питання, де фігурує Державна фіскальна служба.

ІЗ ЗАЛУ. І вони на запит не відповідають журналістів.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Давайте послухаємо ще представника студії.

ЄЛІЗАРОВ П. Я вам скажу такую вещь. Вот смотрите, когда мы были в налоговой, рассмотрение шло в ДФС республики, сидел такой мальчик, который почему-то считал, что все ему должны. Вот пришли журналисты, пришли народные депутаты. Все сидят, вот он сидит: "А мне это не дали! А мне то не принесли!"

Ему очень просто формулировали: "Друг, вот ситуация поменялась, на мой взгляд, в стране кардинально. Налоговая – это сервисный центр, которому мы платим зарплату и который должен нам, как плательщикам прежде всего – неважно там депутат, журналист, бабушка с базара – должен оказывать услуги".

Они с сентября месяца до марта месяца не удосужились спросить у контрагентов: не возражают ли они, чтобы рассмотрение было публичным? У нас эти бумаги есть. Задают нам вопрос: "А вы спросили у них? Что они вам говорят?" Говорим: "Почему мы? Вы же закрываете эти. Мы не закрываем заседания".

Так вот я к чему это веду, что сейчас вот  у нас звучит: "А как они подумают? А как фракции проголосуют? А там бизнесмены захотят ли вот Насирова наказывать?"

А нам не надо на это смотреть! У нас у каждого должна быть своя позиция, вот гражданская позиция. Есть гражданская позиция. Вот у вас, вы журналист, да, Виктория, Саша журналист.

СЮМАР В.П.  Предложение?

ЄЛІЗАРОВ П.  Ольга Червакова журналист, допустим, вот те, кого я вас знаю. Вы журналисты реально. Есть ваша позиция личная. Не важно придет Насиров. Вот лично мне, например, всё равно: придет Насиров или нет.

Вы высказали свою, вот все члены комитета, другие журналисты, которые здесь присутствуют. Мы просто говорим, что мы с этим больше не согласны! То есть всё: мы есть "четвертая власть"? Есть "четвертая власть".

У гражданского общества сегодня есть запрос на то, чтобы сегодня все знают, что власть не справляется с теми обязанностями, которые взяла на себя после Майдана. Каждый выскажет свою позицию.

ЧЕРВАКОВА О.В. Это дело комитета.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. Можна нам хоча б самим вирішувати, що нам робити, добре? Можна? Не кажіть нам, що нам робити!

 

ЄЛІЗАРОВ П. Делайте свою работу хорошо.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Ми зробимо свою роботу так, як ми вважаємо за необхідне. Кожен свою. Ви робіть свою роботу, будь ласка! Не вчіть нас, що нам робити!

ЄЛІЗАРОВ П. …Хорошо. Мы делаем свою работу. Помогите нам, если вы знаете как.

СЮМАР В.П.  Насправді ви повторили все те, що я вам і пропонувала, правильно? Ну все. Тобто ми тут знайшли спільну мову.

ЄЛІЗАРОВ П. Хорошо. Помогите нам, если вы знаете как.

СЮМАР В.П.  Колеги, я пропоную, давайте я буду підводити риску.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна запитання? Просто 15 раз згадали, що все змінилось. Можете сказати: а що змінилось за 12 років діяльності "Савік Шустер Студії"? (Сміх).

ОНУФРИК Б.С. Фіскальна служба – це служба, яка…

(Загальна дискусія).

ЄЛІЗАРОВ П. Я скажу. Изменилось очень многое. Изменился образ мышления прогрессивных людей в этой стране: они больше не согласны быть быдлом,  они хотят изменений как бы.

И если вы думаете, что сегодня многие поддерживают, грубо говоря, Партию регионов, потому что она хорошая – нет. Потому что эта плохая. Но будет другая хорошая, которая сделает то, что нужно. Общество растет, оно растет ментально. Понимаете? Растет очень быстро. Да, мы живем хреново. Да, мы живем в бедности. Но мы ментально растем – и это очень важно!

ОНУФРИК Б.С. Та нормально ви живете, ну що ви так!

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Все. Колеги. Завершуємо обговорення, підведемо підсумки. Я озвучую пропозицію за результатами розгляду цього питання.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики вбачає за доцільне звернутися до Прем'єр-міністра України з приводу ігнорування засідання комітету Насіровим, з приводу ознак його можливих порушень законодавства України та тиску на незалежний засіб масової інформації "Савік Шустер Студія" з пропозицією розглянути це на рівні його як Прем'єр-міністра. Звернутися до Парубія з пропозицією організувати звіт Насірова в парламенті.  І третє рішення: провести комітетські слухання щодо порушень Державної фіскальної служби і їхніх незаконних рішень щодо засобів масової інформації: як "Савік Шустер Студія", так і суспільного мовлення, і інших порушень.

Я думаю, що це є. І безперечно, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики вбачає в цьому тиск з боку конкретного органу, що є неприпустимим і є загрозливим для ситуації зі свободою слова в Україні.

От таке рішення комітету я пропоную нам з вами підтримати.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є прохання: вказати конкретну дату звіту. Я пропоную вказати дату "22 квітня".

СЮМАР В.П.  Давайте, ми можемо вказати. Давайте так, ми хочемо результат? Щоб все-таки ми провели переговори з Парубієм і, можливо, на наступний день уряду він прийшов. Чи ми хочемо, щоб не прийшов, як це у нас було не раз і все.

АБДУЛЛІН О.Р. Наступний "день уряду" у нас через місяць.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Давайте вкажемо, але просто будемо свідомі того, що це.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми можемо, в "день уряду" є запитання від народних депутатів.

СЮМАР В.П.  Ми поставимо, безперечно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому в даному випадку треба оголосити звернення комітету на "дні уряду", в п'ятницю.

СЮМАР В.П. По звернення комітету з числом "22 квітня" приймається?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але найближчий сесійний тиждень, по-моєму, з 10 травня.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому я пропоную сьогодні це звернення комітету відправити  факсом, підписати і факсом відправити на приймальню на ДФС.

СЮМАР В.П.  Я ж не заперечую. Ми так і робимо завжди. Колеги, ми вже прийняли: 22 числа ми тоді це ініціюємо і побачимо. І інформуємо про це Насірова.

Хто за таке рішення?

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно, я би просто ще додав, що ми вбачаємо в таких діях порушення закону.

ЧЕРВАКОВА О.В. 171-ої статті.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Ми можемо рекомендувати звертатися до відповідних структур вашим адвокатам, тому що тут.

АБДУЛЛІН О.Р. Я думаю, що тут і комітет може піднімати це питання. Просто це реальне порушення закону про журналістську діяльність. Ну як? Це перешкоджання журналістській діяльності.

СЮМАР В.П.  Тоді це треба оформляти окремо.

ОНУФРИК Б.С. Ні, ми можемо  не писати. Комітет вважає, що це може бути ймовірним порушенням 171 статті, вбачає ознаки.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ми можемо як комітет вбачати ознаки, а ви можете звернутися до прокуратури так само, як цей.

Гаразд. З оцим четвертим пунктом приймається таке рішення за результатами розгляду? Хто за, прошу проголосувати. Одноголосно.

Дякуємо, колеги, ми будемо вас підтримувати і будемо максимально публічно тримати увагу за цією справою.   Сподіваюсь це вам допоможе.

ШУСТЕР С. Дякую.

СЮМАР В.П. Давайте п'ятихвилинна перерва і продовжимо нашу роботу. Добре? Щоб люди могли вийти.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

СЮМАР В.П. Колеги, у нас наступне питання про проект Постанови про реформування друкованого засобу масової інформації Верховної Ради України редакції журналу "Віче". Йдеться про вихід Верховної Ради з числа засновників цього видання.

Це наша з вами постанова. Хто за те, щоб її підтримати, прошу проголосувати. Рішення прийнято.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, є позиція Громадської ради. Я хотіла би вас з нею ознайомити. Вони заперечують в такій частині. Через невідповідність законодавству в Громадської ради є сумніви. Це фактично позиція НСЖУ, які займаються реформуванням комунальних друкованих ЗМІ.

"Відповідно до Закону (вони пишуть) про реформування державних і  комунальних друкованих ЗМІ трудовому колективу державного ЗМІ, яким є журнал "Віче", дається право протягом 3-х місяців з початку дії закону прийняти рішення про свою участь в реформуванні та обрати один чи другий спосіб реформування. Якщо трудовий колектив не заявив про свою участь в реформуванні до 1 квітня, повідомивши про це Верховну Раду України як засновника видання, то засновник самостійно може прийняти рішення про спосіб реформування. Але обрати третій, приватизації видання і редакції, або четвертий, перетворення в офіційний  вісник – способи реформування.

У разі, якщо жодного рішення засновником прийнято не буде, то з 1 січня 2019 року видання підлягає автоматичній ліквідації в Міністерстві юстиції України".

СЮМАР В.П. Чи правильно я розумію, що це є пропозиція: продовжити їх існування до 2019 року?

ЧЕРВАКОВА О.В. Може ми послухаємо Світлану Остапу?

СЮМАР В.П. Це політичне рішення Верховної Ради України. Ми з вами під цим підписалися.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я не проти. Я "за" двома руками.

ОНУФРИК Б.С. Є небезпека оскарження цього рішення, якщо чесно.

СЮМАР В.П. Це Постанова Верховної Ради.

ОНУФРИК Б.С. Так. Але я думаю, що до цього не дійде.

КОНДРАТЮК О.К. Ми всі розуміємо ризики. Або ми приймаємо про те, що воно може бути оскаржене, або ми свідомі щодо того, що воно буде до 2019 року.

ОНУФРИК Б.С. Ми робимо свою роботу, тому що це політичне рішення, як правильно каже Вікторія Петрівна.

СЮМАР В.П. І ми беремо за це на себе відповідальність. Або ми маємо відзвітувати платникам податків, що Верховна Рада продовжує утримувати до 2019 року видання, яке друкує для депутатів статті  про гриби, які їм треба збирати в лісі, і про глистів. От це якість питання.

АБДУЛЛІН О.Р. Как раз глисты и грибы – это не страшно. А вот яхты, про которые они пишут, потому что это читают люди. Я как вспомню эти часы, которые они вывесили по всем обложкам. И народ просто смотрел и обсуждал.

СЮМАР В.П. Тому у мене є пропозиція взяти на себе цю політичну відповідальність, що ми спроможні як Верховна Рада бути, от приклад оптимізації.

КОНДРАТЮК О.К. Слухайте, ми щойно говорили про суспільне мовлення, про радіомовлення, вони теж мусять реорганізовуватися, є багато скорочень, тощо. Всі ідемо одним шляхом. Давайте підтримувати і йдемо далі.

СЮМАР В.П. Ми з вами фактично проголосували за те, що ми пропонуємо Верховній Раді схвалити даний проект постанови. Далі рішення буде за Верховною Радою.

Переходимо до наступного питання. Проект закону 4008, щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб'єктів господарювання до об'єктів державного і комунального майна. Ми тут другий комітет. Там автори законопроекту передбачають черговий революційний етап прозорості, коли було до всього, що є, що може здаватися в оренду комунального майна, і інших речей.

Дуже правильний законопроект з точки зору, я не знаю, як там по Закону "Про місцеве самоврядування" буде узгоджуватися, але, з точки зору забезпечення прозорості принципу свободи слова, оприлюднення інформації про такі операції, очевидно, має бути схвально оцінено нашим комітетом.

Хтось має інші позиції?

КОНДРАТЮК О.К. Немає. Підтримуємо.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

СЮМАР В.П. Добре. Тоді пропозиція: рекомендувати підтримати даний законопроект в цій частині. Дякую.

Далі. Проект закону про внесення змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" (щодо оприлюднення в газетах інформації про фінансове становище банків), № 4249 від 17.03.2016.

Є якісь думки з цього приводу?

ОПАНАСЕНКО О.В. Є.

СЮМАР В.П. Пан Олександр у нас як фахівець хоче висловитися.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я хотів би сказати, насамперед, що якщо подивитися, то взагалі вся фінансова інформація і так публікується, вона викладається на сайті НБУ, викладається на сайті самих банків. Так?  Робити ще один такий, я би сказав, крок – XX сторіччя – публікацію в газетах. А найголовніше, мені просто цікава річ, взагалі я це бачу, як законопроект лобіювання: створення додаткових джерел доходів для газет "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Ну, це просто (вибачте!) більший крок назад.

СЮМАР В.П. Слушно було б, щоби в вік Інтернетом, достатньо було б не навантажувати…

ОПАНАСЕНКО О.В. Воно вже є.

КОНДРАТЮК О.К. Володимир Литвин більше думає якраз про тих людей, які Інтернетом не користуються. Я думаю, що це з цим пов'язано.

ІЗ ЗАЛУ. Ті, які не користуються Інтернетом, їх цікавить банківська діяльність?

КОНДРАТЮК О.К. Бог його знає. Це ж офіційні органи. Це ж не у всіх газетах, а тільки урядових.

АБДУЛЛІН О.Р. Бабусі, дідусі, в яких лежать гроші десь на рахунку. Я так розумію, що це звернення людей на зустрічах на окрузі були, що ми не знаємо, де гроші зберігати. Ну, це дитяче таке рішення.

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. Публікацію звітності треба уміти читати, по-перше.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я не впевнена, що оприлюднення такої інформації чи зобов'язання цих ЗМІ викладати таку інформацію дозволить вирішити завдання, які хотів би вирішити автор законопроекту.

Давайте визначатися. Хто за те, щоб рекомендувати ухвалити цей законодавчий акт. Прошу голосувати. Хто проти? Проти – 2. Хто утримався?

КОНДРАТЮК О.К. Я утримуюсь.

СЮМАР В.П. Відповідно тоді суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за таке рішення? Є.Одноголосно. Дякую, колеги.

Далі. Про звернення журналістів телеканалу "Антена" з приводу припинення трансляції програм телеканалу у кабельних мережах міста Черкаси. У нас є представники "Антени", ви? Валерій Воротнік. І є представники Нацради. Давайте послухаємо. Прошу вас.

ВОРОТНІК В.Л. Я директор телеканалу "Антена" Валерій Воротнік.

Протягом десяти років у місті Черкаси  працював телеканал "Антена-плюс", він працював у кабельних мережах міста, які були єдиним способом поширення інформації цього засобу масової інформації. Відпрацювавши весь період свій – ліцензія цього каналу закінчилася 4 квітня.

Враховуючи те, що засновники телеканалу не зробили кроків по продовженню дії ліцензії в силу ряду причин (в зверненні там детально розписано, я не хочу на цьому зупинятися), було прийнято рішення подати колективом журналістів, створити нову телекомпанію, нову юридичну особу і подати документи на нову ліцензію до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" 18 лютого були подані заява і пакет документів, відповідно до вимог статті, до Національної ради. Згідно цієї ж статті наші документи мали бути розглянуті протягом місяця, протягом більш короткого терміну ми мали б отримати зауваження на доопрацювання документів, якщо б щось не відповідало там букві закону.

Але протягом першого місяця березня ми не отримали жодних письмових зауважень від Національної ради, тому вважали, що до періоду закінчення ліцензії попереднього телеканалу ми отримаємо нову ліцензію, буде зроблено комфортний перехід телеканалу. Трудовий колектив, невеличкий трудовий колектив, який не заробляє стільки грошей, як шановні центральні телеканали, просто почне працювати в новій редакції, і мешканці Черкас не втратять чи не єдине цілодобове новинне джерело інформації.

 Бо, на жаль, в Черкасах ми маємо лише 2 ефірних телеканали – один державний, один приватний, які працюють не більше 2 годин на добу. Наш телеканал працював в режимі виключно новинної ротації, ну, сучасний формат, який відомий – там  "News One", канал "112" – ось в такому форматі, але абсолютно на місцевому контенті, і працював він 24 години на добу. Це близько 20-30-ти новинних сюжетів щодня наш колектив виробляв.

Ми сподівалися, що буде дотримана буква закону і не станеться виключення телеканалу. Ми зверталися до Національної ради вже наприкінці березня: "Що нам робити? Тому що закінчується ліцензія," – в усній формі теж, тому що ставилися до питання як до органу, який має допомагати засобам масової інформації, телебаченню вирішувати, в тому числі, проблеми. Нас завірили, що нічого страшного не відбудеться, у вас є домовленості з кабельним оператором, продовжуйте працювати. Але за кілька днів до після завершення ліцензії, того, що юридичною особою, що я говорив раніше, 8 квітня увечері раптово було вимкнено телеканал.

СЮМАР В.П.  Хто вимкнув?

ВОРОТНІК В.Л. Кабельний оператор. Але ми не маємо жодних претензій до кабельного оператора, на нього здійснював безпосередній тиск представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Черкасах.

За великим рахунком, є одна з колізій українського законодавства, що будь-який закордонний канал російський, якщо він не є обмежений на  території України, не заборонений в силу певних причин, він, спираючись на Закон "Про транскордонне мовлення", може працювати в будь-якій мережі без отримання окремої ліцензії на цю мережу. А ось ми місцевий мовник, місцевий засіб масової інформації, по суті український засіб масової інформації, який мало би захищати преферентно законодавство профільне, ми маємо отримати окрему ліцензію. От така нерівність.

Я прошу шановних парламентарів звернути на це увагу, бо якийсь абсурд.

 І таким чином у порядок денний Національної ради з питань телебачення і радіомовлення наше питання досі не внесено. На минулому тижні, на щастя, нам вдалося вже досягти певного порозуміння з Національною радою і було з голосу піднято наше питання.

Суть претензій до нас – після двох місяців розгляду питання проти одного місяця, передбаченого законом – виявилося в тому, що засновником телеканалу є громадська організація – Черкаська громадська організація. Але є вимоги законодавства по боротьбі з корупцією, які вимагають, щоб прозорість медіа і були відкриті кінцеві бенефіціари.

Ми не заперечуємо це зробити, але є ще одна важлива колізія, що згідно українського законодавства громадські організації не мають кінцевих бенефіціарів, тобто вони не мають засновників, функція яких втрачається після реєстрації громадського об'єднання громадян. А подальшому жодний із членів громадської організації не має повного впливу на організацію і не може вважатися бенефіціаром. Але ми знайшли…

 

АБДУЛЛІН О.Р. А засновники?

ВОРОТНІК В.Л. Засновники подають документи, більше ні на що вони не впливають. Далі загальні збори.

Ми надали, відкрили всю інформацію стосовно керівників: голови, заступників голови, і сподіваємося, що…

ОНУФРИК Б.С. В громадській організації є керівники?

ВОРОТНІК В.Л. Є керівники. Ми подали ці документи, але це не передбачено прямою нормою закону,  прошу звернути вашу увагу. І якось законодавчо це теж треба врегульовувати. Бо неможливо заборонити діяльність громадських організацій, як неможливо заборонити громадським організаціям створювати медіа.

Я хочу зазначити, що наша громадська організація називається "Центр медіаініціатив", вона була створена в 2000 році. Це журналістська організація, тривалий час ми займалися грантовими проектами, вивчали, захищали, багато проектів реалізували по захисту свободи слова на Україні. Це в період 2000-2002 років.

І нині до цієї громадської організації входять виключно журналісти як українські, так і наші друзі колеги закордонні, зокрема литовські журналісти, з якими ми маємо спільні проекти, які реалізуємо, вони не стосуються саме цього телеканалу, але вони стосуються інформаційної сфери. І говорити, що громадська організація – це якась схованка для олігархів, ну, це буде абсурдно, коли говорити за місцевий телеканал, який поширює свій сигнал виключно в кабельних мережах. І якщо всі основні засоби якого коштують 20?25 тисяч доларів – це буде дуже добре. І якісь прибутки про місцеву пресу теж зараз, при повній стагнації рекламного ринку – це теж важко казати.

От така ганебна ситуація, вона сталася, і ми вважаємо, що з затримкою розгляду нашого питання були порушені наші теж права фактично. Це наша позиція.

СЮМАР В.П.  Давайте заслухаємо представника Нацради.

ФЕЩУК У.Ю.  Дякую.

У вас є відповідні матеріали щодо заяви цього телеканалу чудового. Прошу звернути увагу зразу на два факти, які сказав сам директор, і прошу потім прослідкувати, коли я буду говорити про дати подання документів і таке інше.

Він сказав, що коли закінчувалася дія ліцензії каналу, вони звернулися до Національної ради, і в усній формі їм сказали. От, в усній формі Національна рада протягом місяця з моменту подачі документів просила їх надати документи, зокрема у вас в матеріалах, знову-таки, є обхідний лист, який проходив всі управління Національної ради, в якому висловлюються зауваження щодо поданих документів. Ліцензіат мало того, що не виконав вимог статті 24, він не виконав вимог статті щодо прозорості медіавласності. Ми це розглянемо трошки пізніше.

Подивіться на долучення. Перше долучення до пакету документів прийшло 23.03., це вже протягом місяця з моменту подачі. Наступне долучення – 28.03. Наступне долучення – 30.03. Наступне долучення – 11.04. Прошу звернути на це увагу. Національна рада жодним чином не затягувала розгляд цього питання. Це перше.

На попередньому засіданні заява була розглянута, і оскільки компанія не відкрила кінцевих бенефіціарних власників, як це передбачено законом, ми залишили заяву без розгляду і дали 10 днів на усунення всіх порушень, які були в пакеті документів. До речі, директор про це замовчав, от вони направили 18-го числа і ми фактично їх розглядаємо.

Щодо прозорості. Ми пам'ятаємо визначення "кінцевого бенефіціарного власника", і кінцевим бенефіціарним власником є фізична особа, яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність. Оскільки засновником телерадіокомпанії є громадська організація, відповідно істотний вплив на діяльність телерадіоорганізації має право здійснювати голова цієї громадської організації і заступники, яким, можливо, надається право виконувати обов'язки голови цієї організації. Це вимога закону.

Ніхто не стрибає вище голови, і виключно в рамках закону ми діємо, розглядаємо заяви, усіляко сприяємо місцевим мовникам, про що неодноразово компанії було наголошено. А потім отакий скандал просто з розповсюдженням:  і до Президента звернення, і до комітету Верховної Ради, і до Кабінету Міністрів, і так далі.

І про обізнаність взагалі ліцензіата (можливого нашого подальшого, коли ми розглянемо документи – це буде зрозуміло) мушу сказати таке, що вони навіть не знають, що безпосереднім органом, який видає ліцензії, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. І перший публічний запит був направлений до Державного комітету з телебачення і радіомовлення щодо процедури видачі ліцензії. Державний комітет відповідно переслав це Національній раді, а Національна рада відповіла, які вимоги їм потрібно виконати, щоб отримати ліцензію.

Оце загалом факти, докладні документи у вас є.

СЮМАР В.П. Я так розумію, що виключення з кабельних мереж відбулося через відсутність ліцензії в даному випадку?

ФЕЩУК У.Ю. Так, закінчився строк дії ліцензії.

СЮМАР В.П. Колеги, прошу висловлюватися. Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Мені трішки дивно це чути, тому що майже кожне своє засідання Нацрада видає ліцензію на мовлення в кабельних мережах, чи продовжується такий рутинний спокійний хід речей?

Я думав, що ви може скажете, про якісь політичні речі, може у вас якісь конфлікти внутрішні. А тут я вбачаю просто, що ви, можливо, як люди творчі, наскільки я пам'ятаю, за півроку треба подавати документи про продовження ліцензії. А ви самі називаєте, що за місяць.

ВОРОТНІК В.Л. Йдеться про іншу ліцензію.

СЕВРЮКОВ В.В. Ок. Всеодно всі дії щодо продовження чи отримання нової ліцензії треба починати, як на мене, не за місяць до закінчення ліцензії, а як мінімум за півроку. Може бути, що ви в цьому не були обізнані.

Я вважаю, що треба просто дочекатися, поки компанія виконає всі вимоги Національної ради, отримає ліцензію і, я впевнений, буде спокійно працювати.

ФЕЩУК У.Ю. Ще одне. Вони долучили, насправді, 18-го числа документи, ці документи сьогодні зайшли від юридичного управління. Я буквально перед виходом на засідання комітету навскоси їх переглянула, вони дійсно подали інформацію про голову громадської організації, про його заступників, і навіть надали декларацію, що ми дуже просили зробити. Тому я сподіваюся насправді, що ми на найближчому засіданні розглянемо питання щодо видачі їм ліцензії.

СЮМАР В.П. Я так сподіваюся, що це буде вирішенням вашої проблеми, і це дозволить вам мовити в цьому ключі, тому що наше рішення тут могло бути тільки наступним: що вам виконати умови, передбачені законодавством для отримання ліцензії, а Нацраді зважити на той момент, що в Черкасах, скажімо так, є брак таких от мовників і що треба зберігати місцеві компанії. Я думаю, що це наше рішення, ми можемо його зараз, в принципі,  схвалити.

(Загальна дискусія).

ВОРОТНІК В.Л. Ремарка. Я перепрошую. Не треба робити з регіональників повних дебілів, я перепрошую, які не обізнані в законодавстві. Я дуже гарно обізнаний в законодавстві. І наша з вами суперечка виникла по документам саме вже після спливання терміну розгляду нашої заяви. Ми подали правильно, у відповідності до статті 24 Закону України, але я хочу сказати, що у вимогах статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та документах Національної ради, вивішених на сайті, є розбіжності суттєві по переліку документів.

Ми звернулися офіційним листом ще в січні до Національної ради: "Просимо уточнити, згідно якого переліку ми маємо подавати документи?" Тому що це є… Ні, ми до вас звернулися, до них ми продублювали. І не треба розповідати. Є копії, і ми можемо сперечатися.

І отримали відповідь, підписаною пані Герасим'юк, здається, що подавайте документи згідно статті 24 Закону. І ми подали їх саме в такій відповідності. Коли не розглянуті були документи, ми вже долучали просто на свій розсуд, тому що жодного письмового до нас звернення на усунення неточностей не надходило. Ми вже подавали будь-що, будь-які.

Стосовно бенефіціарного власника. Перепрошую, шановні парламентарі, в законодавстві написано, що громадські організації не мають кінцевого бенефіціарного власника в розрізі Закону "Про громадські об'єднання громадян", це написано в цьому законі. Я читаю закон так, як там написано. Я перепрошую…

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. У мене питання до керівника компанії. Ви хочете отримати ліцензію чи ні?

ВОРОТНІК В.Л. Я хочу отримати ліцензію в законний спосіб, з повагою до своїх законодавчих прав. Я сподіваюся, що завтра отримаємо ліцензію…

ОНУФРИК Б.С. Зайдіть зараз в Нацраду і отримайте ліцензію. Або ідіть до суду і тоді не отримаєте ще рік.

 

ФЕЩУК У.Ю. …Зараз людське просто оце "вступление". О 10 годині вечора до мене долучається оця чарівна особа в "друзі" у Фейсбуці і починає задавати питання. Я йому докладно розповідаю все, що треба зробити. На наступний ранок він мені пише: "Я подам на вас до суду". Я кажу: "Чудово, подавайте".

ВОРОТНІК В.Л. Ви ж не кажете весь перепис, ви висмикнули з контексту.

СЮМАР В.П. Я пропоную підводити риску і прийняти виважене рішення. Виважене рішення: виконати даною телекомпанією умови законодавства для отримання ліцензії, Нацраді зважити на необхідність підтримки регіональних компаній. Хто за це? Прийнято. Дякую.

Далі пані Олено. І далі Прес-служба Верховної Ради, бо теж важливо.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, зверніть, будь ласка, увагу. Завтра у нас в порядку денному стоять три закони. Два з них: 2162 і 2162-1 – ми з вами розглянули, вони називаються "Про лікарські засоби". Вони були альтернативними, а потім комітет їх дорозглянув і зробив, вніс свій 2162-д комітетський. І вже виносить навіть Ольга Богомолець за підписом майже всіх членів комітету постанову про підтримку цього закону за основу.

Ми як комітет направляли наші листи про те, якщо ви пам'ятаєте, щоб розглянути можливість на повторне перше читання дані закони. Тому що там штучно вилучається абсолютно з Закону про рекламу все, що стосується реклами лікарських засобів, і вноситься прямо "в тіло" закону – і таким чином порушуються всі абсолютно юридичні права, що стосуються Закону про рекламу.

ІЗ ЗАЛУ. Нам не потрапляло, так?

КОНДРАТЮК О.К. Воно до нас не потрапляло. Мало того, ми просили все-таки врахувати це або доопрацювати. Ми думали, що вони доопрацюють це на комітеті, коли вони будуть готувати вже цей депутатський закон, вони абсолютно нічого не врахували. Тобто всі наші листи за вашим підписом, голови комітету, вони були не враховані. Натомість завтра іде розгляд цього закону.

Я пропоную, щоб або ми стали співдоповідачами по цьому закону і говорили про те, або вилучити цей великий шмат, який стосується реклами лікарських засобів, з їхнього закону і просто внесли в окремий проект закону в Закон про рекламу, або тоді його на доопрацювання.

СЮМАР В.П. А яка мотивація?

КОНДРАТЮК О.К. Мотивація така сама, як завжди, як всіх законів. Тобто у нас за логікою тоді повністю не повинно бути Закону про рекламу.

СЮМАР В.П. Ні, мотивація авторів?

КОНДРАТЮК О.К. А немає тут ніякої мотивації. Я так розумію, що вони просто хочуть самі регулювати обіг лікарських засобів, самі їх рекламувати, самі розуміти, що таке внутрішня реклама, самі розуміти, куди їх можна рекламувати, які ліки рекламувати і так далі.

СЮМАР В.П. Але це не передбачено законом? А вони окремо?

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно ні. Вони не вносять ніяких змін в Закон про рекламу, а беруть в цей шматок із Закону про рекламу, де є про лікарські засоби, де чітко виписано все, беруть і переносять "тіло" свого основного "про обіг лікарських засобів".

ІЗ ЗАЛУ. Просто дублюють?

КОНДРАТЮК О.К. Не дублюють, а забирають, що Закон про рекламу тепер не буде регулювати ні достовірність реклами, нічого іншого. Буде це регламентувати їхній профільний закон.

Тоді у нас виходить таке, що банки будуть писати про банківську діяльність: так само будуть забирати із Закону про рекламу, забирати туда і буде регулювати якийсь зовсім інший. А хто ж тоді буде стежити за достовірністю реклами і так далі?

 

СЮМАР В.П. Це просто важливе питання, тому що воно ж на фракціях буде обговорюватися. Нам потрібно не тільки позицію комітету заявити, а, очевидно, десь сформувати і позицію залу. Саме через це я його і ставлю.

Ярославе, прошу.

ДЕРКАЧ Я. Просто в чому окрім цього є небезпека? У всіх комітетах є свої предмети відання, є певна логіка і таке інше. І зараз оцими трьома законодавчими ініціативами все, що стосується лікарських засобів, воно вилучається, просто залишається стаття, що тільки реклама  медичної техніки. Вони намагаються вивести це з-під регулювання Закону про рекламу, включити в свої базові закони, які знаходяться в предметі відання їхньому, виписувати там, скажімо, як вони вважають за потрібне.

Мало того, є оці три законопроекти, вчора вони зареєстрували ще один законопроект, де знову розділ про рекламу. Це руйнує всю напрацьовану логіку.

СЮМАР В.П.  Тобто це не зміни до Закону про рекламу, а окрема.  Це абсурд, звичайно.

ДЕРКАЧ Я. Тому коли ми розглядали минулі законопроекти, було, як би, комітет прийняв зважене рішення. Тоді була така позиція: згодні обговорювати будь-які зміни, обмеження по змісту, але, будь ласка, не робіть в своєму Законі про лікарські засоби розділ рекламних норм. Пишіть це окремим законом.

Це дозволяє Регламент зробити: зареєструвати свій про лікарські засоби і під іншим номером зразу зареєструвати закон про внесення змін до Закону про рекламу виписати хоч.

КОНДРАТЮК О.К. А ми тоді сперечаємося по суті. Ми будемо робимо.

ДЕРКАЧ Я. Але тоді це буде робити профільний комітет, сперечатися про рекламні норми. А так, знову ж таки.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Пояснення зрозумілі. Давайте так, тоді відповідно нам потрібно буде позиція фракцій. Ми просимо тоді вилучити.

КОНДРАТЮК О.К. Або ви вилучаємо розділ 8-ий з цього закону, такий який у них називається "Реклама лікарських засобів". І хай вони вносять зміни за Регламентом.

СЮМАР В.П.  І хай окремо вносять зміни до Закону про рекламу і ми будемо підтримувати. Я думаю, що це сама правильна позиція. Тому що "валити" Закон про лікарські засоби не зовсім логічно, а вилучити. Голосувати тільки з вилученням статті 8 – це логічно.

КОНДРАТЮК О.К. Логічно. Абсолютно вірно. Але нам тоді треба, або хтось або ви, щоб це озвучили як голова комітету. Або співдоповідь.

СЮМАР В.П. Давайте. Співдоповідь ми по Регламенту не зможемо, бо ми не є другим комітетом, наскільки я розумію.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ми є.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Є.

КОНДРАТЮК О.К. Але вони роблять це так швидко, щоб ми не прийняли рішення.

СЮМАР В.П. Давайте тоді я озвучу, щоб це було, можливо, вагоміше для більшої фракції – для нашої. Можливо ми просто на фракції не дійдемо.

СЕВРЮКОВ В.В.  Можемо ми це розіслати всім членам комітету, щоб на фракціях своїх?

КОНДРАТЮК О.К. Так.

СЮМАР В.П.  Хто тоді за цю пропозицію, щоби співдоповідь і це, я підійду до Парубія? Є, рішення прийнято.

Пропозиція попрацювати з фракціями, щоб саме це рішення було підтримано.

КОНДРАТЮК О.К. За виключенням оцього.

СЮМАР В.П.  Ми будемо наполягати виключити 8-ий розділ.

Гаразд, оформіть, мені, будь ласка, рішення комітету, щоб завтра я могла його зачитати.

Тепер у нас звернення Прес-служби Верховної Ради щодо припинення акредитації  при Верховній Раді  журналіста "РІА Новини" Аношина Андрія Ігоревича.

Від себе скажу, що у нас взагалі потрібно було би нам переглянути, напевно, підходи до акредитації і зробити. Хоча це, я розумію, складна процедура. Але є вже кілька звернень і "секретці" по  деяким людям, які акредитовані, і де є серйозні підозри у Служби безпеки. В даному випадку, наскільки я розумію, тут теж ідеться про Службу безпеки.

Прошу пані Ірину Кармелюк доповісти з цього питання.

КАРМЕЛЮК І.М. Хочу сказати, що останнім часом почастішали звернення і народних депутатів, і помічників з приводу того, що неналежна поведінка журналістів, акредитованих  у  Верховній Раді, по відношенню до парламентарів. Вони їх ображають, упереджене ставлення до них під час запитань там, поведінки і так далі.

Крім того, Законом про інформацію та доступ до публічної інформації не обмежена кількість людей, яка може бути акредитована при Верховній Раді. З одного боку можна сказати, що кількість місць визначена кількістю 75 чоловік на балконі, їх можна поширити дійсно  по всьому периметру – це без питань. Але якість тих журналістів дуже низька. Тому ми пропонували.

СЮМАР В.П.  Кількість ротаційних місць треба було би визначити.

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно це правильно.

КАРМЕЛЮК І.М. Так, їх можна сказати 150, а можна там 200, але вони мають бути якось зафіксовані, так, кількістю, де вони обладнані, під'єднання до звукової роздачі, там і іншими якимось технічними речами.

Крім того, я переговорила з багатьма журналістами, які фахові, працюють вже не один десяток років у парламенті з тим, щоби створити громадську парламентську медійну раду, яка могла би надавати рекомендації, щоб ми на постійній основі акредитували парламентських кореспондентів. Іншим давати разово – для відвідання засідань комітетів за дорученням редакції, за редакційним завданням. Тоді воно якось, можливо, їх обмежить чи упорядкує.

Знаю, що з цього приводу немає таких заперечень. Над цим положенням ми працюємо, і журналісти готові за своєю ініціативою це створити.

Інша річ, як це буде узгоджуватися із Законом про інформацію та доступом до публічної інформації, щоб там не було сказано, що ми упереджено ставимося до журналістів, підговорили там Громадську раду чи сказали, що тих журналістів можна не допускати до засідань. От над цим питанням треба подумати і проговорити, як воно.

СЮМАР В.П.  Позиція перша, акредитація дійсно не є дозвільним механізмом, вона є механізмом забезпечення умов для роботи журналістів. Відовідно ми маємо створювати в першу чергу умови тим засобам масової інформації, які вислвітлюють діяльність Верховної Ради України.

КАРМЕЛЮК І.М. На постійній, якісній основі.

СЮМАР В.П.  Бо даруйте мені, оця кількість, я від себе скажу, я великий прихильник свободи слова, але кількість дівчаток в шортах, цих, які знімають відверто "жовті новини" – їх більше ніж парламентських кореспондентів!

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Я не знаю, я вже, по-моєму, і волосся здавала на аналіз на наркотичні речовини на прохання колег. (Сміх). І що тільки не робила!

Так що, явно, так сумнівно щодо висвітлення діяльност парламенту.

Тому я би це робила так, певною мірою, на ротаційній основі, бо кількість оцієї таблоїзації не повинно перевищувати кількість професійності і в ЗМІ і в парламентській роботі. Так?

Ольга Валеріївна щось хоче ще сказати?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. У мене запитання і одна репліка. Перше, з репліки почтну.  Я вам хочу, колеги, нагадати, що на початку нашої каденції ми розглядали вже звернення наших колег-журналістів – парламентських кореспондентів, які просили заборонити російські засоби масової інформації в парламенті, що ми зробили. І другим пунктом там було прохання впорядкувати доступ до кулуарів і ложи преси людей, які займаються не журналістською діяльністю, а всякими специфічними видами діяльності в Верховній Раді . питання навіть не в таблоїзації.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Але бувають такі речі, що, дійсно, люди ходять, проникаючи в Верховну Раду під акредитацією журналістів, бувають випадки і вимагання грошей, і всякі екзотичні пропозиції депутатам, і будь-які інші. (Сміх).

Я вам раджу поспілкуватися з парламентськими кореспондентами, хто має досвід там десяти і більше років роботи в Верховній Раді, вони вам і не таке розкажуть.

Тому я просто хочу сказати, що подібні особи, питання не в тому, що "завидовать молча", питання в тому, що ці особи дисредитують саме поняття журналастів. І деякі депутати, більшість, які не мали відношення до медіа і великого досвіду спілкуваня, вони не розрізняють тих журналістів, які на постійній, якісній основі роблять свою роботу, і тих людей,  які приходять за акредитацією журналіста,  представляючись журналістами, озвучують якісь певні екзотичні, екстроординарні речі.

Тому, відповідно, це все лягає на репутацію журналістів і звідти з'являються стереотипи про продажність, і якісь.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Про неадекватність в тому числі.

Тому, колеги, я пропоную вам, все ж таки тоді ми відклали це в довгу шухляду, але я пропонрую вам повернутися до прийняття рішення з цього приводу. Тому що така ініціатива виходила безпосередньо від журналістів, які працюють у Верховній Раді, і вони говорили і мені неодноразово, і писали і на Прес-службу і на наш комітет, зверталися. Це був кінець 2014 року, коли ми це розглядали.

Мені здається, що тут можна приймати рішення, спираючись на думку парламентських кореспондентів, які до нас зверталися.

АБДУЛЛІН О.Р.  Треба робити Громадську раду.

КАРМЕЛЮК І.М. Давайте ми підготуємо звернення від парламентських кореспондентів, за їхньою редакцією.

(Загальна дискусія).

КАРМЕЛЮК І.М. Постанову треба про акредитацію, положення змінити. І на підставі рішення…

ЧЕРВАКОВА О.В. Ірино Миколаївно, у мене до вас питання-прохання, скажіть, будь ласка, а як ви збираєтесь, це не жарт, формувати цю Громадську раду з журналістів?

КАРМЕЛЮК І.М. У мене є така пропозиція: основні канали, які от рейтингові, ми можемо взяти за основу рейтинговість засобів масової інформації. Як можна визначити рейтинговість засобів масової інформації.

 АБДУЛЛІН О.Р.  Неможливо!

КАРМЕЛЮК І.М. Неможливо?

 

СЮМАР В.П. Я спробую вам запропнувати варіант. Запропонувати, по-перше, ротацію цієї ради і по 5 представників телеканалі, від газет, від інформагенств і від журналістських організацій. І я думаю, що це може бути формат, який бути збалансований.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є зустрічна пропозиція. Щоб ми звернулися до нашої Громадської ради, яка би створила такий список.

СЮМАР В.П.  Громадська рада у нас не включає великі канали. І тут правильно, ми маємо в першу чергу від них це сприймати.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Я дуже перепрошую, Олександр має запитання. Давайте по черзі.

ОПАНАСЕНКО О.В. У нас просто така жвава дискусія, я просто чекаю, коли ж там буде якась пауза. Насамперед я просто хотів сказати, що у нас є зареєстровані зміни до постанови...

Там є можливість просто розкрити балкони. Просто було би, якщо ваша ласка, щоб рухати – не рухати.

КАРМЕЛЮК І.М. Так. Їх трошки дообладнати там, можна це зробити. Але водночас навести порядок.

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. Але питання було зовсім в іншому. Тому що, знаєте, це у мене було, можливо там, сварки три-чотири взагалі, вибачте за подробиці, туалетом на третьому поверсі неможливо користуватися, тому що вони зробили курилку. І я, наприклад, би зробив. У будь-якому випадку, я просто думаю, чи ми можемо навіть в інструкції по акредитації зробити просто певні обмеження, якщо вони порушать, то акредитація має бути анульована.

ІЗ ЗАЛУ. А це є.

КАРМЕЛЮК І.М. …Дуже багато. Уявіть собі, у нас три з половиною тисячі журналістів акредитованих!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Порядок треба наводити. Підтримую. Рішення приймаємо,  формуємо.

СЮМАР В.П.   Давайте так, нам треба ухвалити рішення, по-перше, по Аношину Андрію Ігоревичу – це є нагально. Я би попросила вас сказати нам, що конкретно за випадки провокацій були зафіксовані. Це "РІА Новини". Які конкретно порушення були зафіксовані?

КАРМЕЛЮК І.М. Нам подана  була доповідна з боку СБУ...

СЮМАР В.П.  Колеги, я думаю, що в таких випадках ми мали би попросити від них подробиці. Я не візьму на себе зараз.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Він представляє "РІА Новини" Україна. Він уроженець Луганська. І вони пишуть про те, що він займався провокаціями і використовував якісь там обрізані тексти для російських ЗМІ українських політиків, провокативні питання й інші речі.

 Я хочу бачити приклад. Давайте в таких випадках,якщо ми приймаємо такі рішення, які для нашого комітету непритаманні, хай Служба безпеки надасть нам конкретні приклади використання цих матеріалів. Тому що.

ІЗ ЗАЛУ. Є у них.

АБДУЛЛІН О.Р.  А ще питання в іншому. Якщо Служба безпеки знайшла щось, хай вони заборонять йому в'їзд.

СЮМАР В.П.  А він громадянин України. Але все-таки я би хотіла мати приклади в кожному окремому випадку. Я не заперечую, що таке може бути. Ми з вами це обговорювали. Але приклади необхідні для того, щоби розгляд був об'єктивний. Тому до Служби безпеки: надати приклади. І тоді ми розглянемо і будемо позбавляти акредитації. Хто за таке рішення, прошу проголосувати? Є.

 І тепер давайте призначимо дату по, щдоб ще раз обговорити. Давайте може на наступний комітет винесемо хоча би проект? Ви ще подумайте.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Ми ще подумаємо кожен. І можливо ми більш якісно зможемо обговорити про нове положення про акредитацію. Добре?

І пропозиції надайте, будь ласка, в комітет теж. Працівники апарату комітету, дайте, будь ласка, теж якісь пропозиція на цю тему.

АБДУЛЛІН О.Р.  Може наша Громадська рада теж нам запропонує своє бачення?

СЮМАР В.П. Абсолютно, дуже слушно. Як сформувати цю журналістську колегіальну раду? Яка би там зайнялася моніторингом цих акредитованих журналістів – цих трьох з половною тисяч журналістів. Хто з низ реально займається висвітленням?

Все, колеги. Дуже дякую за роботу.