Анонси подій

Перейти до розділу
22 січня 15:27
Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики проводить 28.02.2018 р. комітетські слухання на тему: «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа» докладніше
13 лютого 11:01
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар провела особистий прийом громадян
докладніше
09 лютого 12:38
Нарада щодо розвитку друкованих ЗМІ докладніше
08 лютого 09:51
Комітет розглянув низку питань, які стосується як інформаційної сфери, так і соціальної політики, адміністративного законодавства, діяльності правоохоронних органів, національної безпеки і оборони докладніше
18 січня 12:51
Плани на наступну сесію і перші цьогорічні рішення: стан інформаційної сфери вимагає закріплення й поглиблення попередніх напрацювань докладніше
20 грудня 17:17
На останньому засіданні цього року найбільше уваги приділено питанням розвитку дитячого телебачення, створення україномовних версій іноземних телеканалів, удосконалення висвітлення діяльності органів влади докладніше
13 грудня 10:46
Другий рік реформування друкованих засобів масової інформації докладніше
08 грудня 09:30
Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України". докладніше
06 грудня 17:02
Комітет залишив на контролі стан розслідувань кримінальних проваджень щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

17 лютого 2016, 09:44

Стенограма від 17.02.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

17 лютого 2016 року

 

Веде засідання Голова Комітету Сюмар В.П.

СЮМАР В.П. Колеги, пропоную вам наступний порядок денний. У нас важливі питання. Перше, 3686. Далі, проект Закону щодо захисту інформаційного простору України, є автор Григорій Шверк. Проект Постанови про подальшу долю редакції журналу "Віче", наш з вами спільний.

Пані Олени немає, тому переносимо 4-е питання.

3699 відкликаний. Є відповідна заява. Так само не розглядаємо.

Проект Закону "Про військовий обов'язок і військову службу".

І останнє питання, воно дуже важливе, щодо "Укртелефільму" і просування реформи суспільного мовлення. І відповідно "Різне". Такий у нас з вами порядок денний.

Якісь є ще думки, пропозиції? Хто за такий порядок денний? Є. Дякую.

Отже, доповідаю вам про перше питання. Проект Закону про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій донорських установ та від урядів іноземних держав. Я переговорила в залі, як я і брала на себе це зобов'язання, з автором Вадимом Рабіновичем. Підготували до нього правки, обговорили ці правки, знайшли повне розуміння з автором щодо пропозицій комітету.

Я нагадаю вам, що суть законопроекту була в тому, щоб показувати публічно всі ті кошти, які надходять до України, і куди вони йдуть в рамках технічної допомоги від іноземних донорів. Оскільки ми говоримо про прозорість коштів платників податків українських, те саме має стосуватися, безперечно, і іноземних держав, міжнародних фінансових організацій. Але оскільки там передбачалися, по-перше, лише держслужбовці, а по-друге, окреме створення сайту, і це вимагало великого фінансування, то автор підтримав нашу пропозицію, щоб це було на сайті "Публічні фінанси" окремим розділом, і це було б слушно. Ми ці пропозиції підготували, автор готовий перевнести.

Єдине, я хочу з вами порадитися, є така історія: або це врегулювати в рамках окремого закону, окремо, от як він назвав його, перевнести просто, розширивши ці можливості; або внести зміни всього-на-всього до Закону про прозорість публічних фінансів, яким і регулюється робота цього сайту, і туди внести зміни про таку необхідність, напевно, це було б слушніше юридично. Ми тоді підготуємо ще таку версію. Дамо обидві версії автору. Він готовий перевносити, готовий авторів доставляти. Я думаю, слушна пропозиція. Ми просто доробимо його так, щоб це дійсно давало відповіді на питання, щоб  цей законопроект пройшов в залі. Бо ті 30 мільйонів, які вимагає створення окремого порталу, це залишає без шансів, що воно пройде через зал. Тому працюємо над цим законопроектом.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Автор дійсно сказав, що він готовий підтримати всі пропозиції комітету, і навіть зацікавлений, щоб члени комітету так само його підписали, і це буде колективна праця.

СЮМАР В.П. Я думаю, що дуже нормальна і правильна робота, нормальна і правильна ініціатива. Тому продовжуємо працювати. Я думаю, що ми вже його внесемо перевнесений, щоб ми вже його розглядали як перевнесений законопроект.

Друге питання. Проект Закону 3562. Пане Григорію, прошу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, після попереднього розгляду цього документу я провів багато консультацій з колегами з Громадського сектору, і ми разом вирішили зробити наступним чином: ми прибрали з цього закону все, що було контраверсійне і викликало будь-які великі зауваження, вимагало великого обговорення і багато часу для напрацювання, і залишили лише ті питання, які не були підтримані більшістю організацій, які прийняли участь в обговоренні. І наразі цей закон стосується найбільше питання накладання штрафів на телерадіорганізацію. Те, що це потрібно, ні в кого не викликає сумніву. Бо наразі відсутність можливості накладання штрафів, що визначено законодавством, є велика проблема для Національної ради щодо застосування будь-яких важелів на захист інформаційного простору України. Тому наразі цей закон стосується, по-перше, штрафів. По-друге, за проханням колег, замість відсилок до конкретних пунктів законодавства я дав більш розгалужений текст за що саме ці штрафи будуть накладатися. Текстом, а не посиланнями на законодавство. Прошу підтримати.

Є ще невеличкі зауваження. Я розумію, що ми можемо попрацювати над цим між першим та другим читанням, якщо будуть такі моменти.

СЮМАР В.П. Колеги, ви розумієте, мова іде про запровадження штрафів. З одного боку, це ніби м'якіша історія, з іншого боку, це посилення регулятора в будь-яких обставинах.

Вчора ми консультувалися з мовниками стосовно нової редакції Закону про аудіовізуальні послуги. Вони взагалі вважають, що там ледь не потрібний закон, тому що вони дають регулятору більші можливості. Тому мовники негативно ставляться до будь-якого розширення прав регулятора.

ШВЕРК Г.А. Я зустрічався з мовниками щодо цього закону і врахував їхні зауваження.

СЮМАР В.П. Пан Владислав був присутній, він бачив, як це все відбувалося.

СЕВРЮКОВ В.В. Просто штрафи, вписані в законі, вони з 2006 року. Тільки в минулому році Нацрада спромоглася їх починати застосовувати. І це треба вже законодавчо закріпити. І всі були раді, що воно не працює.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, що я пропонувала подібні ініціативи, тому, звісно, я не можу її не підтримувати. Вона була провалена в залі. Дай Боже, щоб в цьому випадку ви знайшли це порозуміння. Пропоную комітетом схвалити.

Прошу визначатися членів комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене ще є питання. Тут є зауваження Громадської ради по цьому законопроекту. Те, що конкретизувати перелік правопорушень просить Громадська рада, за які накладаються санкції, це зрозуміло. Я хотіла б запитати стосовно другого пункту: "… структура власності не міститься ні в ліцензіях, ні в додатках до неї, включити норми щодо зміни структури власності як підстави для переоформлення ліцензії". Крім того, необхідно врахувати, що практична реалізація цієї норми неможлива, оскільки ліцензіат зобов'язаний подати заяву про переоформлення протягом 10 днів з дня виникнення підстави. Тобто цю вимогу фізично неможливо виконати, особливо у разі успадкування або банкрутства за кордоном.

Чи варто це в цьому законі зазначати, чи варто це якось врегулювати, чи воно вже врегульовано в Законі про прозорість медіавласності?

ШВЕРК Г.А. У Законі про прозорість медіавласності врегульована необхідність подавати ці документи до Національної ради, якщо змінюється структура власності. А цей закон вносить необхідність змінювати ліцензію, якщо структура власності змінилася.

Щодо 10 днів, я так розумію, що у нас?

ФЕЩУК У.Ю. Там частина 4-а передбачає насправді 10 днів і чіткий перелік підстав, коли протягом 10 днів подається заява.

ШВЕРК Г.А. 10 днів не стосуються ситуації щодо зміни власника. 10 днів стосуються ситуації щодо зміни директора, як я розумію, і організаційно-правової форми компаній телерадіомовних.

Давайте заслухаємо колег з цього приводу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, може хтось нам розкаже, що вони мали на увазі?

СЮМАР В.П. Так, прошу.

 

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Це питання ми обговорювали ще під час обговорення питання про прозорість власності. Тоді ми дійшли згоди, що неможливо протягом 10 днів дійсно подати таку інформацію, коли йдеться не про прямого власника, а про когось  там нижче.

У даному випадку, дійсно, частина 4-а цієї ж статті, вся стаття повністю присвячена порядку переоформлення ліцензії. Вона містить виключно перелік інформації, при зміні якої треба переоформлювати. Структура власності сюди не вписується жодним чином, її немає. Тоді переоформлюється ліцензія, коли змінюється щось в самій ліцензії або в додатках до неї. Структури власності там немає. Навіщо переоформлювати ліцензію, де немає структури власності при зміні структури власності, жодної логіки немає. Або треба її вписувати в ліцензію, передбачати її зміну. Тобто немає строків переоформлення ліцензії в тому випадку, коли змінюється структура власності, є лише отой строк 10 днів.

ШВЕРК Г.А. Слушно, Олю.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Але реально це неможливо зробити. Бо як може підприємство дізнатися? Раз на рік тепер всі підприємства свідомі мають подавати запити до всіх своїх докінцевих бенефіціарів, чи не змінилося у вас щось, і, отримавши відповідь, передавати до Нацради. Дізнатися самому це неможливо.

ШВЕРК Г.А. Згодний з пропозицією, внесемо таку зміну.

СЮМАР В.П. Це можливо змінити?

ШВЕРК Г.А. Це можливо між першим і другим читаннями.

СЮМАР В.П. Почекайте, там же не все можливо. По 116-й статті, ви не все можете внести. Окрему статтю ви не зможете внести.

СЕВРЮКОВ В.В. Це мова йде про додаток до 35-ї статті – зміна відомостей?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Це буде порушення Регламенту.

 

СЮМАР В.П. Тобто вилучити ми можемо, а додати окрему статтю ми не зможемо.

ШВЕРК Г.А. Так це про вилучення.

СЮМАР В.П. Про вилучення? Про вилучення можемо.

СЕВРЮКОВ В.В. Просто вилучити один рядок.

СЮМАР В.П. Добре. Колеги, ще є в когось зауваження?

Хто за те, щоб рекомендувати прийняти в першому читанні і доопрацьовувати в другому? Хто за? Є. Рішення є. Дякую.

ШВЕРК Г.А. Дякую.

СЮМАР В.П. Рухаємося далі. Про засновників редакції журналу "Віче". Ви знаєте цю постанову багатостраждальну і це видання так само багатостраждальне. Ми з вами це підписали, про те, що Верховна Рада виходить із засновників і далі нехай редакція визначається. Є зауваження в нас з боку Апарату Верховної Ради про те, що вони мають право на 3 місяці, наскільки я зрозуміла. Прошу, Романе.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Дякую. Власне, якщо говорити про вихід із засновників, то вихід має відбуватися з передачею засновницьких прав комусь, але в проекті постанови про це немає нічого. Якщо ми подивимося Закон про реформування преси, то там є стаття 7-а, яка передбачає вихід із засновників, передбачає, що це за договором з правонаступниками, яким передаються оці засновницькі права. Наразі проект постанови передбачає, що просто Верховна Рада виходить і цей журнал наче в повітрі залишається, без засновників. Тут або треба уточнити кому передається, або уточнити, що в порядку статті 7-ї закону.

СЮМАР В.П. Думка зрозуміла. Дякую. Що  скаже секретаріат?

ГРИЦЕНКО Ф.В. Не зовсім так. Якщо Верховна Рада виходить із числа засновників, тоді Апарат Верховної Ради готує постанову про ліквідацію певного видання. Це вихід із положення. І тоді ці 3 місяці, там комісія утворюється.

СЮМАР В.П. Тобто це вже наступний крок, правильно?

ГРИЦЕНКО Ф.В. Наступний крок, так.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це ж насправді не стосується до Закону про реформування комунальних ЗМІ.

СЕВРЮКОВ В.В. Стосується.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми ж окремо робимо постанову, це паралельні процедури.

СЮМАР В.П. Це право парламенту і без закону.

ЧЕРВАКОВА О.В. Абсолютно. Тим більше, що є постанова регламентного комітету про скорочення фінансування. Це фактично цей процес. Тому що комунальні друковані ЗМІ, це одні, і, здається, там взагалі не йдеться про парламентські ЗМІ.

СЮМАР В.П. Різні трактування. Колеги, я все-таки пропоную приймати цю постанову, голосувати за неї. А далі рухатися так, як пропонують юристи: через підготовлену Апаратом Верховної Ради постанову. І 3 місяці у них буде, не буде ніяких порушень.

ШЕВЧУК М.М. Вони до кінця березня повинні визначитися.

СЮМАР В.П. Ми потрапляємо в ситуацію, коли вони будуть посилатися на закон, а ми…

ШЕВЧУК М.М. Ви маєте право зробити будь що.

СЮМАР В.П. Правда?

ШЕВЧУК М.М. Проголосувати і так далі, але які наслідки це буде мати?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще раз, журнал "Віче" не стосується до комунальних ЗМІ.

СЮМАР В.П. Тут є пан Ігор, він юрист. Прошу, будь ласка, прокоментуйте.

 

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Ми проробляли цей алгоритм, у нас виходить така історія, що протягом 3-х місяців трудовий колектив має в будь-який спосіб повідомити…

СЮМАР В.П.  Ігоре, це ви говорите по Закону про роздержавлення, але якщо не йти по Закону про роздержавлення.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є.  А чому ні?

СЮМАР В.П. Якщо парламент хоче позбутися цього видання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Логіка така. Наприкінці минулого року в листопаді регламентний комітет видав постанову, якою залишив на цей рік 1/4  фінансування журналу "Віче", тобто на перший квартал.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Було рішення начебто, що взагалі ліквідувати, але де це рішення?

СЮМАР В.П. Дивіться, що нам дає роздержавлення. Воно зобов'язує рухатися добровільним, а потім примусовим порядком. В даному випадку йдеться про добру волю засновника самого. Чи ми маємо тут користуватися законом? Обов'язково.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Тут є формальна складова, що протягом 3-х місяців вони подають, але ви як засновник вирішуєте на свій розсуд. Тобто, якщо вони раніше вам подадуть, тоді ви раніше починаєте процедуру.

СЮМАР В.П. Не подадуть вони раніше, це очевидно. Але якщо немає на них коштів, а парламент про це каже, що у нас немає цього ресурсу?

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Кошти – це окремо. Тобто ви можете в принципі вирішити припинити їх фінансувати. Це інша історія.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це рішення вже прийнято.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Це перший крок. Але формально юридично закрити історію з "Віче", це треба дочекатися їхньої пропозиції, потім вирішити, що з ними далі робити.

СЮМАР В.П. Ще якась юридична позиція.

ШЕВЧУК М.М. Ще мушу сказати наступну річ. Є така ситуація, що вийти одному засновнику із засновників не можна згідно кодексу. Є така норма.

СЮМАР В.П. А ми – єдиний засновник, так?

ШЕВЧУК М.М. Так.

СЮМАР В.П. А чому ми не можемо вийти? Що, якщо ліквідується? Ліквідується.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є. Тоді має бути рішення про ліквідацію. Не про вихід засновника, а про ліквідацію.

ШЕВЧУК М.М. Випрацювати норму з громадськістю, з комітетом, з Апаратом і запропонувати правильне рішення. Тому що, прийнявши навіть через залу таку постанову, ми нариваємося на судові позови. Якщо ми готові на це йти, давайте, йдемо. Якийсь алгоритм потрібно випрацювати.

СЮМАР В.П. Колеги, а є в комітету політична воля прийняти постанову про ліквідацію?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я за. Тільки, здається, це не наш предмет відання.

СЮМАР В.П. Вже наша справа, на жаль. Бо звільняти людей, це завжди невдячна історія. У нас є два шляхи: один – радикальний, другий – ліберальний. Радикальний, наскільки я розумію, це ліквідація. Голосується - і до побачення. Ви – свою постанову, вони за Трудовим кодексом мають ті 3 місяці. І все закінчується.

Є ліберальний шлях. У відповідності до Закону про роздержавлення вони подають, але вони можуть подати, а можуть не подати.

РОЗКЛАДАЄВ І.Є.  Якщо вони не подають, це їхні проблеми. У них є право подати. Якщо вони не скористалися цим правом, це їхні проблеми.

СЮМАР В.П. Тобто ліберальний шлях – роздержавлювати їх. Тоді лишають видання, тоді у них є шанс, у редакційного колектива, стати на основі договору засновниками цього видання і воно може жити. Тобто або ми вбиваємо видання, або ми даємо йому шанс на життя, але це довший процес і він вимагатиме більше коштів.

СЕВРЮКОВ В.В. Питання. Фінансування при цьому вони самі мають шукати?

ШЕВЧУК М.М. Виходячи із попередніх їхніх бачень, вони хочуть йти у вільне плавання. Але ми не отримали на сьогоднішній день ніяких рішень з цього приводу.

ШВЕРК Г.А. Якщо керівник знає, що вони хочуть, так давайте не вбивати.

СЮМАР В.П. Я теж схиляюся до цього. Але тим не менше, якщо вони затягують, якщо це відповідно до закону?

ШВЕРК Г.А. Тоді вже закон працює. Не подали, все.

СЮМАР В.П. То що, нам треба вибрати, який ми обираємо шлях – радикальний або ліберальний?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Это люди, это их судьбы.

СЮМАР В.П. Тобто більше людей за ліберальний?

ЧЕРВАКОВА О.В. Це ті самі 3 місяці насправді.

СЮМАР В.П. Але тоді у них буде право його зберегти.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Если мы на следующем заседании ликвидируем журнал, то это все.

СЮМАР В.П. А так вони можуть взяти редакційним колективом, сказати, що засновник не Верховна Рада, а редакційний колектив, знайдуть інвестиції і будуть жити.

Я думаю, що ми не повинні вбивати. Я думаю, що ми повинні діяти у відповідності до закону. Якщо хочуть люди, так, ми приймаємо рішення, випрацюємо новий проект постанови. Якщо вони виживуть – дай Бог. Правильно?

Є якісь інші позиції? Ні. Тобто робимо по закону. Все. Тоді ми готуємо новий текст постанови, перевнесемо його і будемо рухатися ліберальним шляхом  як Комітет з питань свободи слова, який мусить бути ліберальним.

Пішли далі. Шипко відкликав свій законопроект.

Про військовий обов'язок і військову службу. Проект закону 4020.

СЕВРЮКОВ В.В. А що з постановою?

СЮМАР В.П. Зробимо новий текст, винесемо на наступний комітет, перевнесемо.

По закону 4020 Президент пропонує нам дуже коротку зміну до законопроекту про військовий обов'язок і військову службу. Суть цієї зміни: якщо раніше у нас було, що проведення призову громадян на наступний рік визначається Указом Президента, який публікується в засобах масової інформації не пізніше як за місяць до закінчення поточного року, то зараз Президент пропонує, що строки призову визначаються Указом Президента відразу.

Тобто фактично Президент цю норму повідомляти ліквідовує і може оголосити призов в будь-який момент. З одного боку, за умов війни це виправдано, з іншого боку, досить жорстка норма. Тому у мене така пропозиція, щоб рекомендувати, що оця норма діє на момент проведення антитерористисних операцій або інших надзвичайних дій. От з таким формулювання рекомендувати її прийняти. Тоді слушно. Бо інакше, призов повинен бути все-таки плановий і повинні люди розуміти, як це має відбуватися, з моєї точки зору. Якщо є якісь інші пропозиції, прошу.

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Можна я скажу два слова?

СЮМАР В.П. Прошу.

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Треба взяти до уваги, що йдеться про розгляд в межах предмету відання комітету. Тобто ми тут не вирішуємо.

СЮМАР В.П. Я знаю. Ми тут другий комітет. А до другого читання ми можемо підготуватися, так?

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Так. А що стосується нашого предмету відання, тут немає жодних суперечностей. Жодних загроз для свободи слова тут не вбачається, тому можна її приймати.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Тобто наше відання – це публікувати в ЗМІ чи не публікувати. Фактично так?

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Ні, там йдеться просто про термін, а термін навпаки розширюється, тобто в будь-який час.    

СЮМАР В.П. Чому? Я з вами не згодна. Я дозволю собі з вами не погодитися. Знаєте чому? Тому що засоби масової інформації доносять суспільно важливу інформацію. Інформація про призов є суспільно важливою?

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Звичайно.

СЮМАР В.П. Зобов'язання її публікувати в ЗМІ є важливою функцією - інформування людей про такі речі як мобілізація?

СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Там про це не йдеться.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут вилучаються засоби масової інформації.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Вилучається публікування в ЗМІ. Поэтому он у нас в комитете. Мы можем принять решение – ориентироваться на главный комитет?

СЮМАР В.П. Ми можемо прийняти рішення пропонувати схвалити головному комітету. Головний комітет, звісно, це схвалить. Дивіться, ми хотіли цю норму лібералізувати, те, що пропонує Президент України. Якщо ви вважаєте, що це не потребує лібералізації…

ШВЕРК Г.А. Можемо колективну поправку зробити між першим та другим читаннями.

СЮМАР В.П. Я теж так думаю, що це можливо, якщо не візьмуть за основу і в цілому.  Давайте тоді так: прийняти тільки за основу в першому читанні. Тільки за основу, щоб можна було внести поправки. Не ухвалювати в цілому. Бо я боюсь, що головний комітет буде рекомендувати в цілому. Тоді як другий комітет я зможу вийти і сказати, що все-таки є така наша позиція. І я думаю, що це слушно, колеги. Бо це є суспільно важлива інформація. Призов – це точно стосується людей, це дуже важливо. Поки є АТО, це виправдано. Якщо АТО немає, і ми не повідомляємо людям, це не правильно. Це доля людей і це мусить інакше робитися. Добре? Приймається?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, не приймається.

СЮМАР В.П. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Моя пропозиція – направити на доопрацювання з урахуванням даних рекомендацій комітету.

СЮМАР В.П. Тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб рекомендувати взяти за основу і доопрацьовувати до другого читання. Хто за?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Не проходить.

СЮМАР В.П. Проходить. Рішення приймаються більшістю від присутніх. Кворум є, так що все Ок.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Від більшості членів комітету.

СЮМАР В.П. Ні, від присутніх.

Колеги, переходимо до наступного питання, важливе питання. Про звернення Національної телекомпанії України щодо ситуації навколо реорганізації державного підприємства "Укртелефільм". Є Зураб Аласанія, є Олександр Харебін, є Держкомтелерадіо. Прошу дуже коротко, якщо можна, розказати про ситуацію і чим ми можемо вам допомогти. Прошу.

ХАРЕБІН О.В. На виконання Закону про суспільне мовлення ми маємо перелік підприємств, які входили до сфери відповідальності Держкомтелерадіо, які повинні увійти до суспільного мовника. Одним із цих підприємств є державна компанія "Укртелефільм". На виконання закону ця компанія повинна була, на виконання постанови Кабінету Міністрів, на виконання закону повинна була зробити дії по передачі документів, активів, які потребувала процедура першого етапу перетворення. Всі державні телерадіокомпанії України зробили це вчасно, без будь-яких зауважень стосовно процедури або будь-яких моментів стосовно цієї процедури. У серпні 2015 року керівництво студії "Укртелефільм"  отримало всі відповідні директиви, документи юридично правильні і зважені від Олега Ігоревича, від нас, і з серпня 2015 року ніяких дій не було зроблено, ніяких дій по передачі документів, по передачі майна. Будь-які наші конструктивні пропозиції по співпраці, по налагодженню взаємовідносин з колективом, з керівництвом ігнорувалися, відкидалися, і вже у вересні ми розуміли, що це саботаж.

СЮМАР В.П. Вони існують як окреме держпідприємство?

ХАРЕБІН О.В. Так.

СЮМАР В.П. Відповідно по закону вони мають право визначатися?

ХАРЕБІН О.В. Не мають. Закон має єдине тлумачення і вищу силу.

СЮМАР В.П. Олег Ігорович, вони ж під вами, так, фактично?

НАЛИВАЙКО О.І. Так.

СЮМАР В.П. Держпідприємство ваше?

НАЛИВАЙКО О.І. Державне підприємство у сфері нашого управління.

Як тільки ми побачили, що іде саботаж, то ми в листопаді рішенням колегії змінили керівника ліквідаційної комісії пана Петренка, він тут присутній. На цю посаду була призначена пані Любченко. Але не зважаючи на ті дії, які ми провели, все рівно комісія не може приступити до виконання своїх обов'язків.

Ми звернулися до Міністра внутрішніх справ Авакова, відкрита кримінальна справа, але "воз и ныне там".

Нам треба забезпечити доступ до документів "Укртелефільму", який саботується.

СЮМАР В.П. А в суд ми не можемо подати?

НАЛИВАЙКО О.І. В суд ми подали, але суддя прийняв рішення про те, що печатка і статут…

ЛЮБЧЕНКО О.М. Це вже в рамках кримінального провадження.

Якщо можна, два слова, я голова комісії з реорганізації. Я хотіла б зазначити, що це чистої води саботаж, оскільки весь час, коли я заходжу, то з мене просто знущаються, сміються, кажуть: "Працюйте, працюйте. Ми вам не заважаємо".

Наприклад, коли вийшла на перевірку Державна фінансова інспекція, звісно, що нам ніхто нічого не дав, жодного документу для опрацювання, ці самі "танці з бубнами", ми викликали міліцію, подали одну заяву. Крім того, коли пан Наливайко приїжджав разом з нами для того, щоб зібрати весь колектив, повідомити, що все ж таки є реорганізація, що компанія в стадії реорганізації, що це незворотні процеси, що вони вже запущені, їх потрібно виконувати. Тобто ми навіть повідомили їх про те, що є новий штатний розпис, запропонували людям нові позиції в новій структурі, але, на жаль, Петренко тихенько розтворився після цього засідання. Все знімалося на камеру. Ми також викликали міліцію. Крім того, пан Наливайко видав необхідний наказ, де зобов'язав прямо пана Петренка передати всі документи, акти. Цей наказ був ще в листопаді, жодної дії не здійснено.

Зі мною зараз тут знаходиться слідча по цій кримінальній справі.   

СЮМАР В.П.  Є у нас представники "Укртелефільму"? Є.

Чим викликаний саботаж? Ви ж розумієте, що це порушення закону і це тягне за собою відповідальність?

ПЕТРЕНКО В.М. Я не можу погодитися з таким визначенням – саботаж. Чому? Тому що коли голова Держкомтелерадіо видав наказ і призначив пані Любченко керівником комісії, наказ був виданий 25 листопада, ні 25-го, ні 26-го, ні 27-го, ні 28-го, ні 29-го пані Любченко не прийшла зібрати весь склад комісії і почати працювати. Вона до мене підійшла 30-го числа в кінці наради, яка була за участю голови Держкомтелерадіо і сказала: "Ну, де печатка? Дайте сюди печатку". Зафіксовано в мене. Я сказав: "Шановна пані Любченко, питання передачі, реорганізації, вони не вирішуються в коридорі. Треба зібрати комісію, розписати повноваження, проаналізувати, що в нас є, чого в нас немає і передавати як "положено".

СЮМАР В.П. Як ви бачите це "як положено"?

ПЕТРЕНКО В.М. "Положено" хоча б зібрати комісію. Жодного разу комісія не зібралася.

СЮМАР В.П. А чому комісія не збиралася?

ПЕТРЕНКО В.М. Оце так, розумієте?

СЮМАР В.П. Я вас почула. Дякую.

ПЕТРЕНКО В.М. Звинувачують, що печатку вкрали. Зафіксували, що ніхто ні в кого не викрадав. Це якийсь гумор. Наказ є, закон є, треба виконувати.

СЮМАР В.П.  Колеги, нам з вами потрібно дійти компромісу.

ЛЮБЧЕНКО О.М. Справа в тому, що комісія в складі працівників Національної телекомпанії, Держкомтелерадіо збиралася, але не в повному складі, оскільки повний саботаж і протидія представників державного підприємства.

СЮМАР В.П.  Тобто вони не з'явилися на засідання?

Давайте ми вам тут, у Верховній Раді, організуємо, щоб ви могли провести засідання, і щоб всі прийшли, ми вас запросимо під купол, хочете? Туди приходьте, якщо ви не можете зібратися самі.

Чесно, я просто вірю в те, що здоровий глузд може швидше подіяти в цій історії, ніж міліція. Це не проблема - зробити кримінальне провадження. Ми зараз звернемося з депутатами, які тут є.

ЛЮБЧЕНКО О.М. Вже є кримінальне провадження.

Справа в тім, що наразі в цій комісії з реорганізації є лише одна людина – це головний бухгалтер, бухгалтер державного підприємства – з метою передачі всіх цих бухгалтерських документів, більше нікого немає. Всі інші збираються, всі інші виконують необхідні норми. Але ми не маємо навіть з чим працювати, у нас немає доступу до підприємства, до документів, до договорів, до особових справ. Коли ми заходимо, вже всі були там, то починається знущання, пряме знущання: "Працюйте. Ось вам кабінет. Працюйте". З чим працювати? Яким чином працювати? Тобто це факти, які вже доведені міліцією неодноразово, Державною фінансовою інспекцією, яка заходила також на перевірку. В чому питання? Чому не пустили?

СЮМАР В.П. Я вас зрозуміла. Давайте ще послухаємо пропозиції Олександра.

ХАРЕБІН О.В. Я заперечую слова пана Петренка.

СЮМАР В.П. Колеги, не сварімося. Висловлюємо тільки пропозиції.

ХАРЕБІН О.В. Є два рішення. Якщо робити так, як того потребує державна потреба, то потрібно створювати тимчасову слідчу комісію, розібратися з тим, що робиться на державному підприємстві, яке зупинило створення суспільного мовника. Інших інструментів я зараз не бачу.

Щоб ви розуміли, ціна питання, про що йде мова, це не про "Укртелефільм", це не про цих людей, це про 100 мільйонів гривень, які зараз на кону. Це держпідриємство зараз контролює активи вартістю біля 100 мільйонів гривень. Це держпідприємство видало деякі накази, до яких ми не маємо зараз доступу, але ми знаємо про їхнє існування, це майно передано іншим стороннім організаціям, включаючи колектив орендарів цього підприємства, це майно зараз знаходиться в судах. І згідно колективного договору це майно вартістю 100 мільйонів гривень буде передано, це згідно колективної угоди, яку вони самі собі підписали, працівникам, будь куди. Це мова йде про 83 квартири в будинку, який збудований, і про тисячу метрів офісних приміщень в цьому будинку. Цей будинок був збудований з великою кількістю порушень на землі, яка належить студії "Укртелефільм". Тобто це питання не про суспільне мовлення, це питання про майно, вартість цього майна я вам зараз озвучив. В цій оборудці, а це тільки оборудка називається, задіяні районна прокуратура, суди.

СЮМАР В.П. А винні в усьому депутати.

ХАРЕБІН О.В. А винні в цьому не депутати, винна в тому та система влади, яка існувала до нас.

ЧЕРВАКОВА О.В. Якраз про цей будинок хотіла вас запитати. Там була якась історія про рейдерське захоплення якоюсь іншою фірмою.

ХАРЕБІН О.В. Так.

ЧЕРВАКОВА О.В. З одним інвестором вони його будували, потім якась інша фірма його захопила. Власне, хто зараз контролює це майно? Це "Укртелефільм" контролює чи в кого є там права? Чи можна якось цей будинок вивести, наприклад, із суб'єктів, передати його, залишити державі? І чи є це майно наріжним каменем цього конфлікту? Я так розумію, що є, так?

ХАРЕБІН О.В. Питання стосовно цього майна. Питання втрати державою контролю над студією "Укртелефільм" почалося в 2007 році. Є акти фінінспекції, датовані 2007 роком, 2013 роком, де зафіксовано, що головний бухгалтер, гендиректор компанії порушують всі закони. Це все є зафіксовано. Тобто держава з 2007 року не може встановити контроль над підприємством. До цього питання підключалися Корнякова та деякі інші керівники до пана Олега Ігоровича, які не могли це зробити. Тобто це питання вже 10 років не може вирішити держава, встановити контроль над державним підприємством.

Стосовно цього будинку. Державне підприємство на 2 гектарах землі, причому не маючи на це повноважень, але це питання до іншого.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Це самострой був фактично?

ХАРЕБІН О.В. Підприємство, не маючи на це повноважень, заключило інвестдоговір з приватним забудовником. Ця компанія на державній землі збудувала 2 великі будинки, це дуже великі будинки біля Русанівського каналу, золоте місце, я його бачив. За інвестдоговором від цього будинку "Укртелефільм" мав отримати 18,5 відсотків площі в нежилому фонді і в жилому фонді. Це майно "Укртелефільм" отримав за інвестдоговором і продавав. У нас є докази того, що майно продавалося "минуя кассу", тобто були готівкові форми розрахунку і те, що потрапляло на баланс "Укртелефільму". То есть наличные деньги шли в карман руководителя предприятия. Квартир было продано очень много. Компания при этом в тех ценах, по курсу 8, показывала десятки миллионов прибыли. Я могу только представить, сколько прошло мимо. Есть показания свидетелей, покупавших квартиры, из серии: "Это я отдал тому-то, а это я отдал тому-то". Это все есть, это все зафиксировано в документах, это не голословные аргументы.

После того, как в 2009 году случился кризис, имущество компании-застройщика отошло в банк "Форум", который являлся кредитором этой стройки. Банк "Форум", как вы помните, после того, как он ушел из-под "Коммерцбанка", он ушел в ведение господина Новицкого, и при банкротстве банка "Форум" произошла подмена документов. То есть фактически имущество, которое по инвестдоговору, который был незаконный, но он тогда действовал, застройщик переоформил на себя и дважды перепродал.

ЧЕРВАКОВА О.В.  В кінці цього ланцюга допросовісний набувач, так?

ХАРЕБІН О.В. Компания "Укртелефільм" – молодцы, они вступили в суды. То есть суды длятся последние 5 или 6 лет, в которых "Укртелефільм" пытается это имущество отстоять в интересах себя лично, не в государственных интересах. Это суды бесконечные.

СЮМАР В.П. Цікаві метаморфози. Я просто думаю, що вони не так впливають на наше сьогоднішнє рішення, ми їх точно не вирішимо, хто там отримає квартири, хто не отримає.

ХАРЕБІН О.В.  Пані Вікторіє, вибачте. Я це питання хочу розділити, бо перетворення, реорганізація студії "Укртелефільм" ніяк не заважає правонаступнику НТКУ відстоювати інтереси держави в судах. "Укртелефільм" нам закидає те, що ми в результаті цієї реформації втратимо майно, це не так. Все майно, яке ми судом відсудимо у тих людей, які це рейдернули, воно надійде на баланс держави. Тобто нічого нікуди не подінеться. Це державне майно і воно повинно бути захищене.

СЮМАР В.П. Прошу, Зурабе.

АЛАСАНІЯ З.Г. Дуже коротко. Весь цей бруд, який відбувається багато років, насправді мають розслідувати правоохоронні органи. Це не наша справа. Мене цікавить тільки одне – суспільне мовлення. Крапка. Навіщо вони це роблять, мені це мало цікаво.

Я не знаю, чи може комітет прийняти що-небудь, бо навіть постанова суду теж не була виконана, наскільки я знаю. То ми всі тут сидимо просто як ніхто, сидить людина і ще дві у неї за спиною, вони чомусь вирішують, що ось так в державі можливо прибрати до рук державну власність і ніхто з нас нічого зробити не може.

ЧЕРВАКОВА О.В.  У мене є пропозиція.

СЮМАР В.П.  Давайте пропозиції і виходимо на рішення.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я бачу тут два шляхи: або виводити "Укртелефільм" взагалі окремим законом з переліку суб'єктів, що насправді з нашого боку було б капітуляцією, але пришвидшило б процес; або піти шляхом парламентського контролю. Мені здається, що дуже адекватно було б попросити прийти сюди слідчих, які ведуть цю справу, заслухати їх.

ЛЮБЧЕНКО О.М.  Слідча вже тут.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте запитаємо в чому справа, чому не просувається ця справа, чому вона не доходить до суду?

ХАРЕБІН О.В. Я перепрошую. Я прокоментую пані Ольгу. Якщо ви приймете рішення чи будете рекомендувати вивести студію "Укртелефільм" із закону, то давайте визнаємо, що ця студія тимчасово окупована. Бо якщо ми виводили Луганськ і Донецьк, ну, люди, ви про що?

СЮМАР В.П. Давайте послухаємо слідчого. Як можна прискорити процес?

ПАНЧЕНКО Т.В. В рамках кримінального провадження були подані клопотання про тимчасовий допуск до суду Дніпровського району. Перша ухвала була задоволена частково – надати тимчасовий допуск до завірених копій, що не має ніякого значення та сенсу в цій справі. Друга ухвала була видана слідчим Дзюбою про задоволення також частково – видача печатки, штампу і оригіналів установчих документів мені як слідчому. Дана ухвала оскарженню не підлягає. Однак юристи "Укртелефільму" оскаржують цю ухвалу в апеляційному суді, яким чином, мені це не відомо.

На даний час Петренка Віктора Михайловича я зловити не можу, що називається зловити. На підприємство я їжджу вже як до себе на работу, кожний день, кожні 2 дні я туди їжджу. Там присутні голови профспілок, секретарі.

СЮМАР В.П. Скажіть, а що смішного? Мені, наприклад, взагалі не смішно. Якщо є рішення суду, де ухвала не підлягає оскарженню, а ви його оскаржуєте і смієтеся тут зараз, не виконуючи норму закону, що смішного?

ПЕТРЕНКО В.М. Я сміюся з того, що слідчий не знає, що сьогодні питання було оскаржене, а їхня сторона не прийшла на суд і апеляційний суд залишив в силі права "Укртелефільму".

ПАНЧЕНКО Т.В. Скажіть, будь ласка, яким чином мене як слідчого було повідомлено?

(Шум у залі)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Скажите, пожалуйста, почему вы не обратились к исполнителям за "примусовим виконанням ухвали"? Исполнительная служба дает вам письмо, вы как милиция входите туда силой.

ПАНЧЕНКО Т.В. Стаття 357-а: привласнення офіційний документів, печаток.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Є ухвала про доступ до документів?

ПАНЧЕНКО Т.В.  Так.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Документы вам физически не передают, доступ не обеспечивают.

ПАНЧЕНКО Т.В.  Я її навіть вручити не можу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Так вот, пожалуйста.

ПАНЧЕНКО Т.В.   Для того я тут: вручити. 

ПЕТРЕНКО В.М. Доступ був забезпечений. Слідча була, все це бачила, при ній копії робилися. Вона пішла.

ПАНЧЕНКО Т.В.  Це перший доступ.

ПЕТРЕНКО В.М. Її це не задовольнило, вона подала на суд іншому судді. Той прийняв рішення дати. Оскаржували.

СЮМАР В.П. А чому ви оскаржуєте?

ПЕТРЕНКО В.М. А як ви собі уявляєте роботу такої структури без печатки?

ПАНЧЕНКО Т.В.  Надати вам ухвалу для ознайомлення? У мене вона з собою є.

СЮМАР В.П. А оригінали документів чому ви не можете надати, якщо ви відбуваєте процес реорганізації у відповідності до Закону України?

ПЕТРЕНКО В.М. Процес реорганізації передбачає цілий ряд моментів. Нехай комісія приходить і починає працювати, аналізувати, що в нас є, чого немає. 

(Шум у залі)

ЛЮБЧЕНКО О.М. По-перше, ніякої господарської діяльності бути не може. За статтями 105, 107 цього закону припиняється господарська діяльність, здійснюються дії з метою припинення юридичної особи. Вони "співають" скрізь про якусь господарську діяльність. Хто її там веде, хто вповноважений, мені надати відповідь ніхто не може.

СЮМАР В.П. І ким уповноважений.

ЛЮБЧЕНКО О.М. І ким уповноважений. Оскільки до голови комісії з реорганізації переходять всі повноваження щодо управління компанією, хто там здійснює господарську діяльність, це мені не відомо.

ПЕТРЕНКО В.М. Я думаю, що парламент має нас розсудити.

ОСТАПА С.В. Я це питання також вивчаю дуже давно, і перше інтерв'ю про "Укртелефільм", зокрема, і з паном Петренком, і ще з двома його колегами-очільниками "Укртелефільму" вийшло рівно рік тому. І про всі ці суди там все розписано детально: про цифри, відсотки і все решта.

У мене інше питання. Зараз я виступлю ще як член Наглядової ради суспільного мовлення, а Наглядова рада стане повноцінною Наглядовою радою тільки після того, як буде створена юридична особа ПАТ НСТУ. І ось з серпня місяця, після того як була постанова уряду і була створена комісія з реорганізації, в цьому процесі майже 30 суб'єктів, трошки більше 30-и суб'єктів. Майже всі суб'єкти вже пройшли весь цей шлях і всі ці люди, а це понад 6 тисяч людей, стали заручниками тільки одного суб'єкта – державного підприємтва "Укртелефільм". Зараз лунають вже такі пропозиції, що давайте виведемо його із закону, тоді справа закінчиться позитивно. Але вчора на засіданні членів Наглядової ради, це вже було 3-є чи 4-е таке засідання, тобто ми всі легітимні члени, але як орган поки що нелегітимний, ми це питання також обговорили, і однозначно було вирішено, що  ні в якому разі не треба погоджуватися на цю пропозицію. Тому що вже лунають пропозиції вивести донецьку, луганську ДТРК з цього процесу, вивести кримські компанії з цього процесу, а потім радіо. Тобто так, по шматочку, по шматочку і нічого там не залишиться.

СЮМАР В.П. Це абсурд. У нас є закон, його треба виконувати.  Що це значить: ми поставили так всіх, тому що ми не хочемо щось робити? То давайте всі так зробимо, скажемо: "Виводьте нас з-під дії закону". Це класна позиція, вона мені страшенно подобається.

ОСТАПА С.В. Ухвала суду була задоволена частково – тільки щодо статуту та печатки. Крім того, там є дуже велика кількість інших документів, які необхідні для реорганізації. Якщо навіть підуть зараз назустріч і віддадуть  печатку і статут, а решту не віддадуть, це також загальмує процес. Тобто якщо раніше були прогнози на 1 квітня, то зараз уже…

СЮМАР В.П. Ваша пропозиція, що робити?

ОСТАПА С.В. Ще з приводу господарської діяльності, все-таки хотілося б уточнити яку саме господарську діяльність веде "Укртелефільм" останній рік? Наскільки мені відомо, у вас взагалі нічого не знімається.

СЮМАР В.П. Ми зараз не ведемо дискусію, ми випрацьовуємо, що ми можемо зробити.

Владиславе, прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Я не до кінця розумію процес звільнення керівника. Керівник звільнений чи не звільнений?

ЛЮБЧЕНКО О.М. Він відсторонений. Справа в тім, що відповідно до статті 107-ї Цивільного кодексу з моменту призначення комісії з реорганізації всі повноваження щодо управління компанією переходять до комісії, в основному до голови комісії. Є витяг з ЄДРПОУ, де визначено, що першою особою, яка має право на вчинення певних дій, це голова комісії, тобто я.

СЕВРЮКОВ В.В. А керівник вважає себе керівником?

ШВЕРК Г.А. Скажіть, будь ласка, ви видали наказ про звільнення головного бухгалтера, який не надає вам документів?

ЛЮБЧЕНКО О.М. Для того, щоб видати хоча б якийсь наказ, хоча б що небудь, треба мати доступ до особових справ. Я нічого не маю. Я не маю доступу до жодної справи.

Я приходжу туди, заходжу в компанію і маю "танці з бубнами".

СЕВРЮКОВ В.В. Все зрозуміло.

Пане Петренко, у мене до вас питання, яку мету ви переслідуєте? Тут сидять люди із здоровим глуздом, виглядає це все комічно і ідіотично. Вигладає так, що ви захищаєте щось, що ви захищаєте, поясніть, будь ласка, щоб ми зрозуміли, за що ви боретеся?

ПЕТРЕНКО В.М. Процентів 90 з того, що тут говорилося, це не відповідає дійсності, тому воно і виглядає смішним. Я говорю про одне: є наказ голови Держкомтелерадіо, є комісія, приходьте і працюйте.

СЕВРЮКОВ В.В. Я про це вже чув, не робіть з мене дурня. Яку ви переслідуєте мету?

ПЕТРЕНКО В.М. Я пропоную одну мету: щоб все було здійснено відповідно до чинного законодавства.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто ви погоджуєтеся з реорганізацією?

ПЕТРЕНКО В.М. Які питання?!

ЧЕРВАКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, коли ви надасте комісії доступ до особових справ, віддасте печатку і повноваження? Назвіть дату, будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто ви цього не робите, бо вас не влаштовує процедура, я так розумію?

ЧЕРВАКОВА О.В. Назвіть, будь ласка, дату, коли це станеться?

СЕВРЮКОВ В.В. Ви щойно сказали, що ви прихильник реорганізації, віддайте завтра все, що треба.

ПЕТРЕНКО В.М. Щоб все це виглядало серйозно, тоді визначіться. Розумієте, ми говоримо одне, а ви інше.

СЕВРЮКОВ В.В. Я пропоную конкретну пропозицію: віддайте завтра печатку і документи.

ШВЕРК Г.А. Ви визнаєте керівника комісії по ліквідації?

ПЕТРЕНКО В.М. Ну а хто ж її не визнає?!

ШВЕРК Г.А. Так. Голова комісії у вас запрошує документи, чому ці документи ще не в неї?

ПЕТРЕНКО В.М. Починаю спочатку.

ШВЕРК Г.А. Ні, дайте відповідь на запитання.

ПЕТРЕНКО В.М. Вона не працює.

ШВЕРК Г.А. Ні, голова комісії працює, вона тут. І вона каже: "Надайте документи".  Ви не надаєте.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, це нам треба прийти у вас попросити документи чи ви добровільно віддасте?!

ПЕТРЕНКО В.М. Сюди їх принести?

ЧЕРВАКОВА О.В. Хочете ми прийдемо і попросимо у вас їх?

СЕВРЮКОВ В.В. Давайте поїдемо до вас зараз.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я завтра голову комісії приведу до вас за руку.

ПЕТРЕНКО В.М. Приводьте.

ЧЕРВАКОВА О.В. І ви віддасте їй документи.

ПЕТРЕНКО В.М. У той самий момент, як вона прийде?

СЕВРЮКОВ В.В. Так.

ПЕТРЕНКО В.М. Ви що, не уявляєте собі, що це за процедура?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми добре собі уявляємо цю процедуру, бо ми цей закон писали! І не треба нас пошивати в дурні, весь комітет!

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене є пропозиція.

СЮМАР В.П. Так, Юрію Олексійовичу, прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У зв'язку із тим, що процес створення суспільного телебачення завершується, залишилася фактично єдина проблема до його створення, виходячи з контрольної функції Комітету Верховної Ради за процесом створення, власне, суспільного телебечення, провести виїзне засідання комітету на базі  "Укртелефільму". Затвердити порядок денний в рамках нашого засідання комітету, розпочати процес діяльності ліквідаційної комісії. І ми на це маємо повноваження відповідно до Закону про комітети і відповдіно до Закону про суспільне мовлення.

СЮМАР В.П. Я вважаю, що це прекрасна пропозиція. Пропонується у п'ятницю це зробити, колеги. О 12 годині закінчується засідання, о 12-30 можемо їхати.

ХАРЕБІН О.В. Пані Вікторіє, в п'ятницю вони не працюють. У них є таке розпорядження по компанії, що по п'ятницях ця компанія не працює. Так і написано.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Чесно кажучи, я дав би певний період. Можливо, до того часу, поки комітет доїде, можливо, в це момент вже почнеться активна робота. Я вважав би за доцільне на це виїзне засідання комітету запросити представників Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, інші зацікавлені органи, які допомогли б комітету Верховної Ради повноцінно виконати свої функції.

До цього часу я просив би і НТКУ, і "Укртелефільм" надати комітету перелік тих проблем, які не дають вам можливість, і, власне, державний орган влади, проблеми, які у вас не стикуються.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, я вам скажу, яка була проблема: оскарження постанови суду, яка не підлягає оскраженню.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але апеляційний суд якось прийняв же її до розгляду.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У меня предложение, которое усилит абсолютно правильную позицию Юрия Алексеевича. Как народные депутаты Украины, как комитет мы можем обращаться в правоохранительные органы не только с неким заявлением, но и с заявлением о совершении уголовного преступления. Чтобы сейчас Зураб, прочие коллеги дали нам фактаж, мы обратимся к министру Авакову, Генеральному прокурору с заявлением о преступлении, которое совершил господин Петренко и прочие должностные лица, которые здесь сидят, ухмыляются и ведут себя абсолютно нагло и неуважительно по отношению к комитету и к окружающим. Мы прекрасно видим ваши ухмылки.

И попросим, при всем уважении к следователю, чтобы Главное следственное управление МВД и Генеральной прокуратуры забрало себе в прямое "провадження" криминальное дело не фактовое, а против конкретных должностных лиц государства, которые над нами издеваются как над представителями высшей власти государства. (Шум у залі)

Извините, парламент должен разруливать ситуацию с государственным предприятием, принимать специальный закон, что это за бред? Поэтому пусть забирают. Попросим лично Шокина, съездим к нему, к Авакову. Попросим забрать в ГСУ не фактовое производство, а производство против конкретных должностных лиц "за змову". Потому что это ОПГ банальное. Тогда можно заходить и спецназ засылать, и все остальное. А после этого проведем выездное заседание, как Юрий Алексеевич говорит. Это усилит наши позиции на выездном заседании.

СЮМАР В.П. Колеги, покроково підводимо підсумки.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я закінчу свою пропозицію. Я маю на увазі, провести виїзне засідання не просто по "Укртелефільму", а, взагалі, підсумки створення суспільного телебачення, але просто на базі "Укртелефільму", де прозвітуємося, а заодно і цю функцію виконаємо.

СЮМАР В.П. Дякую за пропозицію. Якщо чесно, то від такого абсурду, от вчора ми посипали голову попелом і говорили, що ми замінимо кількох людей і все буде прекрасно, на жаль, не буде прекрасно, тому що не працює вертикаль влади. Вона не працює. Ціла низка функцій – судової влади, виконавчої влади – штопориться на місцях окремими людьми, які почувають цю безкарність. Нібито абсурд очевидний, а як його припинити силами держави Україна? То, звісно, це просто яскрава демонстрація до чого такий абсурд може доводити.

Рішення наше буде таке. Очевидно, що ми зараз будемо писати повідомлення, депутатський запит, звернення. Я думаю, що ми його напишемо від комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми можемо, до речі, його зареєструвати завтра і його зачитають в залі.

СЮМАР В.П. Так. Про факти саботажу у виконанні закону, щодо розслідування. Я так думаю, що тут і прокуратура так само мала би бути причетна. Після цього, коли відповідний запит ми оформимо, щоб його в п'ятницю зачитали з трибуни, він надійде у силові структури, ми організуємо, домовившись разом з силовими структурами, спільне засідання у цій справі, з тим аби ліквідаційна комісія за присутності народних депутатів могла почати працювати і виконувати закон. Це єдиний шлях.

Я думаю, що це тоді не завадить представникам, очевидно, за ними там теж є якась своя правда, але виконати вимоги закону це вам не завадить, якщо депутати будуть присутні, і ви при нас передасте ці документи і все те, що потрібно. Чи вас буде зупиняти судова апеляція, скажіть, будь ласка?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є закон, є наказ Державного комітету, яка судова апеляцій, про що ми?

СЮМАР В.П. Ок. Все. Тоді, якщо є така згода, наступного тижня ми організовуємо таке виїзне засідання, запрошуємо представника НТКУ, Держкомтелерадіо, прокуратури, МВС.

ЧЕРВАКОВА О.В. А може в п'ятницю вони вийдуть на роботу заради такого засідання? Вони ж дуже хочуть передати документи.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дайте людям можливість підготуватися.

ХАРЕБІН О.В. Вернуть документы на предприятие, которые оттуда вывезены.

Пане Петренко, відсутність документів на підприємстві, коли до вас прийдуть, це кримінальна відповідальність.

СЮМАР В.П. Колеги, приймається таке рішення? Все.

Апарату доручаємо це організувати. Хто підтримує?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Извините. В этом запыте нужно говорить о том, что "провадження" это должно быть в Главном следственном управлении, так это будет под нашим контролем напрямую.

СЮМАР В.П. Хто за таке рішення, прошу. Є рішення.

Колеги, дякую, що ви прийшли до нас, що підняли це питання. Сподіваюся, що ми зрушимо його з місця.