Анонси подій

Перейти до розділу
07 листопада 16:03
21 листопада 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
21 вересня 16:57
Про результати засідання Комітету 19 вересня 2018 року докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

03 лютого 2016, 09:44

Стенограма від 03.02.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

та інформаційної політики

 

3 лютого 2016 року

 

Веде засідання Голова комітету В.П.СЮМАР

СЮМАР В.П. Добрий день! Колеги, ми написали Постанову про вихід з засновників журналу "Віче". Хто підтримує, прошу підписати.

ІЗ ЗАЛУ. Історичний момент!

СЮМАР В.П. Скільки прекрасної літератури у нас! Якби вона ще якось в практику лягала. Це Міністерство інформаційної політики. Я вас інформую, що у нас сьогодні буде міністр, оскільки у нас тут період звітів і представлень.

ІЗ ЗАЛУ. Тобто він буде звітувати?

СЮМАР В.П. Ну, я думаю, він хоче нас ознайомити зі своїм планом діяльності на наступний рік. Але якщо у депутатів будуть питання, то я думаю, що він на них відповість.

Колеги, пропоную на нашому сьогодні засіданні розглянути наступні

питання: проект Закону про внесення змін до Закону про телебачення і радіомовлення (щодо уточнення норм універсальної програмної послуги); друге питання – проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради про затвердження Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників ЗМІ; третє – проект Закону про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу; четверте – проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань; п'яте – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності; шосте – проект Закону про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру в контексті Закону про адмінпослуги і про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. В "Різному" у нас План роботи Міністерства інформаційної політики за участі міністра і про затвердження розкладу засідань Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на четверту сесію. Також в "Різному" вас поінформую про звіт Нацради. Хто за такий порядок денний?            

КОНДРАТЮК О.К. Можна зняти про детінізацію цього ринку азартних ігор?

СЮМАР В.П. А, додаткове.

КОНДРАТЮК О.К. Оскільки він не внесений ні в порядок денний, і Кабмін, в принципі, його, наскільки я розумію, взагалі зняв зараз.

КОЗЛОВ М.В. Ні, він є.

КОНДРАТЮК О.К. Він є? Ну, я просто пропоную його перенести на пізніше, тому що, по-перше, ми не перший комітет, а якийсь там чи другий, чи третій.

СЮМАР В.П. Добре. Цей ми переносимо. А включаємо пропозицію, у вас була пропозиція про інший, да?

КОНДРАТЮК О.К. Про інший. Це проект Олі Червакової і Томенка.

СЮМАР В.П. Який номер закону?

КОНДРАТЮК О.К. Номер закону 3454, який стосується зовнішньої реклами, будь ласка. Оскільки ми вже далі там розглядаємо про зовнішню рекламу, тому я просила би і його розглянути.

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді з цією пропозицією – вилучити 3632 і включити про… Номер скажіть іще раз.

КОНДРАТЮК О.К. 3454.

СЮМАР В.П. 3454. Прошу проголосувати за цей порядок денний. Є. Дякую, колеги.

Отже, перше питання – зміни до Закону про телебачення і радіомовлення щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги. Ми з вами вже розглядали цей законопроект. Ми його перевносили. Законопроект має на меті можливість телерадіокомпаній виходити зі складу власне універсальної програмної послуги приватних телерадіокомпаній і залишити в рамках власне універсальної програмної послуги, яка обов'язково надається всім абонентам телевізійним, тільки ті канали,  які створюються за бюджетні кошти фактично. Тобто йдеться про Суспільне мовлення, йдеться про телеканал "Рада" і про канали мовлення громад.

Чому назріла необхідність такого законопроекту? Очевидно, що вона не просто назріла, а вже перезріла, оскільки ми з вами боремося за створення медіаринку. Медіаринок неможливий, якщо телеканали не можуть заробляти кошти. У нас сьогодні досить викривлена ситуація, коли ринок телевізійний, тих, хто створює контент і інформаційний продукт, і ринок провайдерів, вони приблизно одинакові, тобто заробляються там одинакові фактично суми. Це означає, що ми прирівнюємо можливість творчої праці, креативної праці і всього того, від чого залежить свобода слова прямим чином, до технічних можливостей донесення інформації, на яких заробляють нікому не відомі люди. Це просто бізнес. Це серйозний дисбаланс, оскільки в світі, насправді, якщо ви подивитеся будь-які тенденції, то всі засоби технічні, вони дешевшають. Все те, в чому беруть участь люди і що створюють люди, воно дорожчає. Більше того, я переконана, що не може йти мова про свободу слова тоді, якщо не буде дійсно фінансової незалежності саме тих, хто створює контент. Власне, це є основна ідея з тим, аби дати можливість власне ринку заробляти приватним телеканалам і заробляти більші ресурси, і зміцнити, власне, цей медіаринок, що є необхідною передумовою і для медіаплюралізму, і для медіаякості, безумовно.      

Тому законопроект передбачає можливість телеканалів фактично виходити з цією універсальною програмною послугою, яка надається всім абонентам, окрім тих районних центрів, які мають менше 50 тисяч населення, з тим, аби там люди все-таки мали можливість, ну, не були позбавлені власне дивитися телебачення. Це більше стосується великих міст, де є конкуренція провайдерів, і де самі телеканали тепер будуть заключати з ними договори, хто буде їх транслювати.

Це революція певною мірою на ринку інформаційному, але, знову-таки, я переконана, що вже час для такої революції. От, власне кажучи, пропоную висловлюватися з цього приводу. Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. У мене є по цьому закону, ви знаєте, свою думка. Я не член комітету, якщо дозволите, пару слів.

СЮМАР В.П. Звичайно.

СЕВРЮКОВ В.В. Ну, загально пролунала така думка на минулому засіданні комітету і, можливо, зараз треба розглянути, можливо, просто є смисл, так як зараз ми піднімаємо питання розгляду закону про АВП, і воно зараз на часі, а фактично це є чисто частина Закону про АВП, навіть в тій редакції, яку ви роздали після минулого засідання. Чітко ті самі норми перенесені.

СЮМАР В.П. Абсолютно.      

СЕВРЮКОВ В.В. Тому взагалі, може, нема смислу зараз цей закон штовхати? Ну, це вже треба на розсуд комітету. Краще вже швидше працювати над Законом про АВП загальним, з усіма питаннями. Але що стосується конкретно цього, у мене є одна така технічна примітка. Тут в пункті два, де ми говоримо, що в УПП входять місцеві регіональні категорії мовлення, які технічно приймаються на території розташування. Моя пропозиція – поміняти на "які мають ліцензію на ефірне мовлення на даній території", тому що, наприклад, дніпропетровський "34-й канал", він має супутникове мовлення, чи канал "Тиса" закарпатський. І технічно приймаються на всій території України. Тобто така норма теоретично заставляє по всій території України цей місцевий канал транслювати, бо технічно його там можна побачити. Тобто я думаю, це треба просто доопрацювати.

І що стосується як би… Ну от, я підтримую цю ідею, що комерційні канали треба вивести з УПП, щоб вони почали з кабельними на угодах працювати. І підтримую навіть, щоб це відбувалося в містах 50+. Я не підтримую норму, що вибірково. Тобто вони буквально там будуть дивитися, як би, де їм вигідно входити, вигідно не виходити. Це, як на мене, ну така, трішечки лобістська і нечесна трішечки…

СЮМАР В.П. А в чому нечесність? Вони створюють продукт, вони хочуть - його продають, а хочуть - його роздають. В чому нечесність?

КОНДРАТЮК О.К.  Навпаки, конкуренція почнеться.

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, ну правильно. Тобто треба вийти повністю, або в деяких містах вони будуть дивитися. Ну, умовно кажучи, це, як на мене, несправедливо з точки зору там, мабуть, до кабельних операторів. Я не хочу нікого захищати, ну просто якась така логіка… А вони зараз будуть лобіювати якийсь закон, щоб їхні інтереси передбачались.

СЮМАР В.П. Так, цей закон передбачає, щоб кабельні оператори бігали за контентом, це правда.

ОНУФРИК Б.С. Це правильно.

КОНДРАТЮК О.К. Вони ж платять, комусь не платять.

СЕВРЮКОВ В.В. Правильно, я це підтримую. Але хай це буде по всій Україні. Чому вибірково - тільки там, де вибирають канали? От я цього не можу зрозуміти. Я за те, щоб так, кабельні оператори заключали угоди. Тільки чому… В одному місці вони захочуть виконувати, а в іншому не захочуть виконувати. Я не розумію логіки. Тобто логіка може бути тільки одна: якщо у каналу в цьому місті є рейтинг і він розуміє, що буде отримувати гроші, він напише заяву вийти звідти, а в іншому, де в нього там, умовно, залишився ринок нормальний, він не буде виходити. Як на мене, це не зовсім справедливо.

СЮМАР В.П. Добре, почули. З приводу Закону про УПП, я теж за те, щоб цей закон рухався максимально швидко, але все-таки боюся, що в нас затягнеться робота. А ці речі, вони є філософськими, і вони абсолютно не заперечують одне одному. Я би його прискорила, бо наших питань фактично і так немає на порядку денному. Більше того, ваша пропозиція, вона є слушною. Ми зараз нічого не можемо змінити при цьому розгляді, а до другого читання, звісно, ми можемо врахувати відповідні поправки.

Я пропоную рекомендувати Верховній Раді підтримати законопроект в першому читанні.

ОНУФРИК Б.С. Ну, тут ще є одне. Можна?

СЮМАР В.П.  Так, так.

ОНУФРИК Б.С. В четвертому пункті тут є таке поняття "за винятком програм телеорганізацій, які відповідно до ліцензії здійснюють аналогове ….. ефірне мовлення, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів, систем". Тобто це: там - корова, а там – трактор. Я придбав собі супутникову антену, це моя приватна власність. Тобто яким чином це можна регулювати? Ні. Я би дописав тут ще парадоксальнішу річ, наприклад: "За винятком людей, які не дивляться телебачення", взагалі не мають телевізора. Ну, це дурня.

СЮМАР В.П. Добре, викреслимо до другого читання.

КОНДРАТЮК О.К. Так це ж ви автор, пане Богдане.

ОНУФРИК Б.С. Ну так дурню і автор може написати.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, я просто про те…

ОНУФРИК Б.С. Ну, я ж визнаю помилки.

СЮМАР В.П. Самокритика – це прекрасно. Все приберемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, ну, власне, Громадська рада мені пише, що вони теж не прийняли рішення з тих самим міркувань, про які говорив Владислав. І вони теж просять нас почекати, поки буде закон про АВП.

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, так вони і мають приймати рішення.

КОНДРАТЮК О.К. А нам як складно.        

АБДУЛЛІН О.Р. Наша Громадська рада – це чудово, але вона, в принципі, має нам допомагати, а не гальмувати якісь питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, в будь-якому разі ми упремося потім в узгодження положень цих двох законів.

СЮМАР В.П. Ми нікуди не впремося, ми все виправимо, технічні моменти.

ІЗ ЗАЛУ. Цей втратить чинність, звичайно.

СЮМАР В.П. Автоматично нічого страшного в цьому немає, бо ми не знаємо ще долю Закону про аудіовізуальні послуги і не знаємо долю цього парламенту. Ми не знаємо цього, да?

ІЗ ЗАЛУ. І долю уряду.

СЮМАР В.П. І долю уряду і взагалі власну долю.

ІЗ ЗАЛУ. І країни.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте в першому читанні підтримаємо. Далі доопрацьовуємо.

СЮМАР В.П. Давайте скажемо відверто, що ми дуже шануємо нашу Громадську раду.

ІЗ ЗАЛУ. Там просто розійшлися думки, там були дві позиції, два варіанта. В принципі, підтримали.

СЮМАР В.П. Я розумію.

ОНУФРИК Б.С. Наша Громадська рада не могла нас не підтримати.

ІЗ ЗАЛУ. Два варіанти було, як підтримати.

ОНУФРИК Б.С. Це інша справа.

СЮМАР В.П. Треба ж розуміти, що ми дуже плюралістично формували Громадську раду. Там є представники кабельних операторів. Кабельні оператори розгорнули цілу кампанію за те, щоб зберегти гроші свої.  Давайте ж будемо відверті теж. Ми ж прекрасно розуміємо, звідки ідуть ці рішення. Мені, наприклад, порекомендували в деяких статтях на лобістських сайтах перефарбуватися в блондинку у зв'язку з прийняттям цього закону.

ОНУФРИК Б.С. Підтримуємо одностайно.  

АБДУЛЛІН О.Р. Это вариант. Ми би хотіли подивитися.

ІЗ ЗАЛУ. А яка логіка?

СЮМАР В.П. Тому що інших зауважень до проекту закону логічних не було. Я думаю, в цьому.

ОНУФРИК Б.С. Вони просто вважають, не така розумна буде наша голова.

КОНДРАТЮК О.К. Віка, нам з Олею, блондинкам…

СЮМАР В.П. Все! Колеги, я думаю, що треба визначатися. Це політичне рішення.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте голосувати.

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді в першому читанні ухвалити цей законопроект? Хто проти? Хто утримався?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я утрималась.

ІЗ ЗАЛУ. Переводимо її в кабельні оператори.

СЮМАР В.П. Да, кабельні оператори будуть знати тепер своїх людей.

Так, проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради номер 3716. Олександр Опанасенко як людина з фракції, яка найбільш страждає від фото операторів.

ОПАНАСЕНКО О.В. Не треба, не треба це. Вже майже рік пройшов, ну слухайте!

СЮМАР В.П. Пропонує запускати фотокореспондентів...

ОНУФРИК Б.С. Пройшов рік, не пройшов, а попастися можна і завтра.

СЮМАР В.П. Да. Пропонує пускати фотокореспондентів не лише в ложу преси. Саша, доповідайте.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну, насамперед, просто тут проблема була в тому, що ще рік тому я написав попередньому керівництву Апарату Верховної Ради, отримував декілька відписок на свої звернення.

КОНДРАТЮК О.К.  Це комітетське звернення було?

ОПАНАСЕНКО О.В. Ні, ні, не комітетське. Це окреме звернення. Після цього ми поспілкувалися з паном Шевчуком Миколою, він мені показав, в принципі, в чому є головна причина, і ми вияснили. Мої помічники не знайшли це Положення, яке, в принципі, зобов'язує і не дає право Апарату Верховної Ради допускати журналістів в інші ложі, які там є. Ну і, в принципі, тут додається лише три слова, чотири слова: "Ложе преси, дипломатичне та гостьових лож". Тобто ми надаємо можливість, а, тим більше, ми спілкувалися з пані Олею Черваковою, вона сказала, що досить багато журналістів, вони займають зрання чергу, щоб попасти туди, на балкон. А так ми надамо право нашій пресі дивитись Верховну Раду під різними кутами з різних лож (Шум у залі) ... не буде заважати офіційним заходам, які будуть проходити в Верховній Раді.

АБДУЛЛІН О.Р. Центральне над "Народним фронтом"…

СЮМАР В.П. Обов'язково.           

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, питання не в цьому. Та скільки тут залишилось "Народному фронту" бути в Раді. Скажіть мені, а можна заходити туди журналістам чи ні?

ОПАНАСЕНКО О.В.  Зараз ні.

АБДУЛЛІН О.Р. А якщо ми їм даємо, наприклад, посвідчення помічника?

ІЗ ЗАЛУ. Народного депутата.

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, помічника. Він не може зайти з фотоапаратом? Помічник може з фотоапаратом зайти?

 

ІЗ ЗАЛУ. Може.

АБДУЛЛІН О.Р. Я просто думаю, яку переписку ми втрачаємо.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ложа преси, так звана, до неї пускається преса і тільки до неї пускаються помічники, як правило. Середня ложа – це так звана ложа дипломатів.

ІЗ ЗАЛУ. Ні. Центральна ложа – це ложа помічників.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Олександр Рафкатович, ви хочете почути відповідь на питання чи ви хочете поговорити? Те, що ви хотіли сказати, ви сказали. Я думаю, що нам всім треба дбати не про те, чи там буде "Народний фронт" в Верховній Раді чи не буде, нам треба дбати, щоб Україна була і щоб вона була кращою, ніж вона є, для українських громадян. І той, хто зможе це забезпечити краще, ніж фракція "Народного фронту", заради Бога. Тому я, наприклад, роблю від себе все можливе як представник цієї фракції, щоб саме так було. Прошу просто один одного поважати в цьому контексті. Я там знаходжуся регулярно, там з'являються помічники, фактично з камерами, тому що фотоапарати зараз мають право проводити зйомку, знімають на відео. Відео прекрасно є в Інтернеті, моїх переписок зокрема, прямо у відеоформаті.

ІЗ ЗАЛУ. Тобто проблеми немає.

СЮМАР В.П. Немає. Але я підтримую Олександра, хоча мої помічники, наприклад, мені кажуть, що там і так завантажене ложе, і там присутність журналістів буде створювати проблеми з роботою саме помічників народних депутатів (там, де помічники).

Тобто з точки зору дипломатичних місій, якщо їх немає присутності, то, очевидно, що це була би слушна пропозиція. З приводу помічників, помічники є практично завжди там на місці. Чи це буде створювати?.. Давайте це обговоримо.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Ну, тут просто питання в іншому. Тобто ми даємо право, а в будь-якому випадку ми просимо Апарат Верховної Ради розробити проект постанови нового порядку допуску. Наприклад, Апарат Верховної Ради може вирішити в гостьову ложу нікого не пускати, а пускати лише в дипломатичну. Це просто менеджерське рішення, яке вони самі вирішать. Тут ми просто даємо можливість, відкриваємо ту шпарину…

СЮМАР В.П. Я підтримую.

АБДУЛЛІН О.Р. Тобто ти розширяєш перелік фракцій, які підпадають, крім вас, під камери.

СЮМАР В.П. Я підтримую цю пропозицію – за рівність можливостей і умов праці.

ІЗ ЗАЛУ. Лише для преси, все для преси.         

СЮМАР В.П. Хто за це, прошу підтримати. Одноголосно.

ІЗ ЗАЛУ. Ми всі "за". Даже Червакова перестала воздерживаться.

СЮМАР В.П. За основу і в цілому, це ж постанова.

Так, третє. Значить, наступний проект Закону – про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу (3686), автор – Вадим Рабінович.

Колеги, ідея цілком слушна законопроекту.

ІЗ ЗАЛУ. Хороша ідея.

СЮМАР В.П. Да. Тому що якщо ми хочемо повної відкритості державної влади, то це теж один із форматів, тому що суспільство цілком повинно знати, хто які ресурси отримує і як розпоряджається держава Україна тими ресурсами, які надходять від іноземних платників податків. Цілком слушна пропозиція. Єдине що: в контексті її реалізації, я боюсь, можуть бути проблеми. Тому що автор пропонує створювати спеціальний ресурс, да, портал, який буде достатньо дорогим – за півмільйона плюс три мільйони гривень на рік. Мені здається, що можна цілком зобов'язати кожен орган влади зробити просто відповідну рубрику, і це не потребувало би додаткових ресурсів, у себе на сайтах і оприлюднювати цю інформацію.

ОНУФРИК Б.С. Да. Всі мають свої сайти.

СЮМАР В.П. Це. Мені здається, було би слушніше. Ми би розуміли, що у органа влади є кошти і розпоряджання цими коштами. І тому я пропоную перенести це питання. Запросити автора, послухати його аргументацію. Він ніби запрошений, але, все-таки, дочекатися і відповідним чином тоді приймати рішення. Якщо є інші пропозиції, висловлюйте.

ОНУФРИК Б.С. Нема.

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, і в деклараціях, в принципі, вони ж і так мають. Якщо ми говоримо про фонд оплати праці, то це отримання кінцевим бенефіціаром, тобто державним службовцем, додаткових грошей.     

СЮМАР В.П. Там не тільки так, Олександр Рафкатович. Справа в тому, що там наймаються дуже багато працівників, які не мають статус державної служби, тобто різні консультанти. Вони не звітуються на рівні декларацій – в цьому питання. Тобто тоді міністерство в такий спосіб не покаже через якогось консультанта. І взагалі тут ідея, напевно, більше в тому – саме державні. Я би навіть взагалі переробила.

АБДУЛЛІН О.Р. Я ж дивився, що державні. Може, просто інший сам закон? В назві ми говоримо про державних службовців.

СЮМАР В.П. Да, да.

АБДУЛЛІН О.Р. Бо якщо хтось когось, то тоді нас можна просити, щоб ми і журналістів зобов'язали показувати гроші, отримані від іноземних якихось фондів.

СЮМАР В.П. Хочу послухати ідею, яку закладав саме автор. Тому що оскільки мені відомо, дуже багато коштів з цих на допомогу міністерствам іде в тому числі через різних консультантів, які не мають статусу державних службовців. І мені здається, ідея… от, хотілося б почути, що він вкладав в цей законопроект. Олександре, прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене просто тут інша річ. У нас є 0949, який був прийнятий. Є єдиний портал, який повністю публікує всю інформацію стосовно витрачання державних грошей. Чому, наприклад, не запропонувати пану Рабіновичу зробити зміни, щоб ці державні службовці, інформація про заробітну плату…

СЮМАР В.П.  Або там зробити окрему рубрику.

ОПАНАСЕНКО О.В. Там рубрику в єдиному місці, щоб ми побачили, скільки їх заробітна плата, щоб платники податків були там. Тим більше, ми зараз робимо ще поправки до нього, тому що там є певні ідеї, і там будуть певні правки, тому що закон же працює.

АБДУЛЛІН О.Р. В принципі, непоганий.

ОПАНАСЕНКО О.В. В одному місці воно має бути, в одному місці просто.

СЮМАР В.П. Слушно, слушно. Наприклад, мені стало відомо, що у нас комітет довгий час (не зараз, а раніше) був теж великим реципієнтом технічної допомоги міжнародної.

ОНУФРИК Б.С. А що зараз?

СЮМАР В.П. Зараз ні, на жаль. Бачите, отак от сталося в цьому скликанні. Мені було б теж, наприклад, цікаво і за колишні роки подивитися, куди ці ресурси використовувалися.

ІЗ ЗАЛУ. Нам би теж було дуже цікаво.

АБДУЛЛІН О.Р. Нам дуже цікаво дізнатися це. Может, Козлов прямо сейчас расскажет? На всякий случай, лучше, Коля, расскажи сейчас правду.

КОЗЛОВ М.В.  Знал бы, рассказал.  

СЮМАР В.П. Тому давайте запросимо дуже, я підійду до автора, попрошу його прийти на наступний комітет.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте.

СЮМАР В.П. І послухаємо. Да?

ІЗ ЗАЛУ. Да.   

СЮМАР В.П. Приймається? О'кей. Тоді переносимо. Значить, ми перенесли. Цей 4-й – про опори, електроопори, там був законопроект, да? Прошу тоді автора доповідати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, ми дійсно розглядали на минулому комітеті цей законопроект, і ми не врахували наступної обставини. Дійсно, нам Головне науково-експертне управління рекомендує вносити не в 8-у, а в 16-у статтю ці зміни про рекламу. Я нагадаю, що йдеться про те, щоб заборонити розміщення реклами та рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні.

СЮМАР В.П. Почему вам растяжки не нравятся? Они такие красивые всегда были?

ІЗ ЗАЛУ. Красивые.

АБДУЛЛІН О.Р.  Мне вообще не нравится реклама, вообще как таковая.

КОНДРАТЮК О.К. Зовнішня, уточняй.        

 АБДУЛЛІН О.Р. Бигборды і все, що поганить вигляд Києва і інших міст.

ЧЕРВАКОВА О.В. Але, колеги, питання в тому, що ми не врахували того, що ідеться не лише про самі фонарні столби, тобто про елементи освітлення, а і про ті опори, які знаходяться на балансі комунальних підприємств автотранспортних. Там зовсім інше регулювання, і воно не підпадає під статтю 16-у Закону про рекламу, яка регулює тільки зовнішню рекламу. В 16-й статті міститься дійсно вичерпний перелік тих заборон, які стосуються зовнішньої реклами. Але ми регулюємо тут і зовнішню рекламу, розміщення якої погоджується з органами місцевого самоврядування, і ту рекламу, яка міститься на тих опорах, які можуть належати автотранспортним підприємствам.

У випадку з автотранспортними підприємствами погодження має зовсім інший порядок, і фактично власник, який бажає розмістити цю рекламу, може просто домовитися з автотранспортним підприємством і розміщувати там рекламу, і це не потребує додаткового погодження з органами місцевого самоврядування. Таким чином ми матимемо ситуацію, що якась частина тої реклами, яка зараз є на тих носіях, які не належать комунальній сфері, ну, тобто безпосередньо місту не підпорядковуються, на тих носіях все одно реклама залишиться. Тому, от зараз ми просто порадилися з юристами ще раз і ми прийшли до висновку, що, все ж таки, було б доцільно вносити саме в 8-у статтю, як ці зміни внесені, саме в 8-у статтю і вносити, а не в 16-у, тому що 16-а регулює тільки зовнішню рекламу, яка погоджується безпосередньо з органами місцевого самоврядування.

СЮМАР В.П. А чому би нам не зобов'язати все погоджувати з органами місцевого самоврядування, бо вони мають представницький мандат? А органи транспортні, ну, це так називається – відкрите вікно для одного внеску, по суті. Тому що якщо ви пам'ятаєте логіку законопроекту про зовнішню рекламу, який ми схвалили, ми взагалі говорили про те, що повинні бути уніфіковані стандарти, їх має Кабмін затверджувати, а органи місцевого самоврядування по цим стандартам мали би рухатися. І далі тоді би рухалися органи місцевого самоврядування. А то зараз у нас так: кожен орган місцевого самоврядування встановлює свої правила, які йому зручні і які є достатньо корупціоногенними, скажемо прямо, да?

Єдиних стандартів ні для кого немає, хто що хоче, то і робить в цій сфері. А ми займаємося тут, ну, якимись такими косметичними речами, що я не знаю, як це узгоджується. Виводити навіть з-під єдиної структури, яка має представницький мандат, можливість, ну скажемо, її впливати на розміщення… Вона ж відповідає за зовнішній вигляд міста, не транспортне підприємство, правильно? За зовнішній вигляд міста відповідає місцева рада, ну, такі міркування.

В кого ще які думки?

СЕВРЮКОВ В.В. Я просто хочу сказати із досвіду, що насправді воно так і відбувається. Має місцева влада підтверджувати. І дозвіл складається з двох частин: підтвердження влади і твоєї домовленості з автотранспортним підприємством. Просто на практиці автотранспортні підприємства іноді самовільно розміщують, а іноді органи місцевого самоврядування навіть не мають засобів контролювати. Вони намагаються там: пронумеруйте чи ще щось. Але половина з них, хто цим бізнесом займався, знають: вони висять самовільно і гроші ідуть керівникам цих підприємств. Тому заборона, вона вирішить це питання. Я підтримую Олю: треба загально це заборонити.

СЮМАР В.П. Тобто щоб без органів місцевого самоврядування не було можливості розміщувати ці речі.

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно.

СЮМАР В.П. Закон дозволяє це зробити фактично, таке формулювання, з вашої точки зору?

ІЗ АЛУ. Да, да.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, він просто забороняє.

СЕВРЮКОВ В.В. Заборона подібної реклами і все.

ОПАНАСЕНКО О.В. Олю, а можна питання. А є взагалі якась статистична інформація, наприклад там про обсяги: який обсяг легального ринку, який нелегального?

АБДУЛЛІН О.Р.  А немає, Саша. Я тобі просто хочу сказати…

ОПАНАСЕНКО О.В. Мене просто статистична інформація цікавить.

АБДУЛЛІН О.Р. Послухай! Неможливо це підрахувати…

ОПАНАСЕНКО О.В. Скільки вони податків сплачуть?

АБДУЛЛІН О.Р.  Не скільки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не скільки. Податків вони не скільки не сплачуть. Це все – чорна схема. От в тому-то і справа, що її треба врегульовувати.

ОПАНАСЕНКО О.В. А давайте запитаємо представника ДФС і зовнішньої реклами.                                

АБДУЛЛІН О.Р.  Саша, це як з біг-бордами. Тільки те, що вела міліція, рахувала: більше 3 тисяч людей загинуло на дорогах із-за біг-бордів. Але нам зразу зараз кажуть: "Ви що, ви зараз їх закриєте, люди роботу не будуть мати". А те, що у нас більше 3 тисяч трупів завдяки цим стовпам на дорогах…

ОПАНАСЕНКО О.В. Олександра Рафкатович, так ви ж статистики не маєте.

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, Саша, це статистика. Її можна повертати сюди і сюди.

ПОЛІЩУК О.М. Можна?

СЮМАР В.П. Да. Послухаємо представника…

ПОЛІЩУК О.М. Оксана Поліщук – голова Асоціації зовнішньої реклами України. Я цілком підтримую твердження, яке було зазначено. Справа в тому, що сьогоднішня норма Закону про рекламу встановлює два види реклами: тобто зовнішня реклама і реклама на транспорті. І деякі міста дійсно розглядають поняття "тролей" і "холдерів" (це такі флажки), тобто все те, що розміщують на опорах як зовнішню рекламу і видають на то дозволи. Деякі міста, такі, як Київ, розглядають це поняття як рекламу на транспорті і тому не видають на це дозволи, видають погодження, або вони розміщуються за погодженням із автотранспортними підприємствами.

Асоціація зовнішньої реклами також з практики інших міст… Багато міст вже взагалі місцевими правилами відмовилися від такого типу зовнішньої реклами і не використовують її в містах. Так, звичайно, це є частина тої мережі, яку мають члени Асоціації в тому числі, але ми підтримуємо користування на рівні законодавства в частині того, щоб заборонити розміщення подібного виду зовнішньої реклами, оскільки тоді будуть єдині правила гри на всій території України.

СЮМАР В.П. То ми фактично знищуємо "троли"?

ІЗ ЗАЛУ. Ми знищуємо "дикий" ринок.

СЮМАР В.П. Да.

ПОЛІЩУК О.М. Ми фактично говоримо про те, що даний вид зовнішньої реклами, він і так постійно вимирає. І члени Асоціації готові переформатувати свої об'єкти зовнішньої реклами в більш європейські і нові типи, а не "троли", "холдери", і таким чином використовувати опори…

СЮМАР В.П. Ну, давайте не будемо тут зараз вживати європейські, в Європі є різні практики і досвіди.

ПОЛІЩУК О.М. Опори зовнішнього освітлення – це не опори для розміщення зовнішньої реклами, це опори, які призначені для освітлення вулиць міста. І ми це розуміємо. Дякую.

АБДУЛЛІН О.Р. Прекрасно.

СЮМАР В.П. То есть, тот, кто поставил рядом столбик, отой і має право. А той, хто там наварив (у мене нема інтересів ніяких, я просто так намагаюся для себе) полосочку і щось повісив, той не має проблем, правильно?

АБДУЛЛІН О.Р. Мы сначала уберем этих, потом до тех доберемся.

ПОЛІЩУК О.М.  Якщо ми говоримо про зовнішню рекламу і того, хто поставив стовпик, то я думаю, що ви пам'ятаєте законопроект, який ви розглядали, 2702, який передбачає саме підпорядкованість її наземній зовнішній рекламі шляхом розробки і затвердження місцевими органами схем розміщення зовнішньої реклами. Тобто місцеві органи мають розробити схеми, де, в якому місті дозволено той чи інший тип зовнішньої реклами, а оператори будуть розміщувати відповідно…

СЮМАР В.П. Проблема в тому, що нема цього законопроекту поки що, розумієте? А це може виглядати як боротьба одного виду ринку з іншим. Але якщо цей вид ринку не сплачує податки...

ПОЛІЩУК О.М. На сьогоднішній день місто Київ від даного типу зовнішньої реклами отримує в бюджет… Тобто є сума, яка надходить на рахунок комунального підприємства "Київ-реклама", із них лише 15 відсотків перераховується  в місцевий бюджет, решта іде в комунальне підприємство. Це лише в тому випадку, якщо вони заплатять. Але дуже великий обсяг такої реклами, оскільки вона підпадає під тип реклами на транспорті, є самовільно розміщеною.

ОПАНАСЕНКО О.В. Нелегальна.

ПОЛІЩУК О.М.  Да.

СЮМАР В.П. О'кей, зрозуміло. Все! Дякую. Колеги, пропоную в першому читанні Верховній Раді схвалити цей законопроект.

КОНДРАТЮК О.К. Підтримуємо.

СЮМАР В.П. Хто за це? Одноголосно. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Може, в цілому?

СЮМАР В.П. Ні, ні, ні, почекайте. Треба працювати, потім подивимося.

КОНДРАТЮК О.К. Переходимо до звіту?

СЮМАР В.П. Ні, давайте вже дійдемо до кінця.

Наступне питання: проект Закону про внесення змін до законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності. Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Це, в принципі, закон, який пропонує технічні зміни до нашого Закону про рекламу. Оскільки ми не є головним комітетом, тому фактично тут деякі є, як на мене, дуже прогресивні норми, зокрема що вперше Мінрегіонбуд відмовляється від контролюючих органів, які ведуть стеження за рекламою, що вже дуже є позитивне, як на мене, на один орган буде менше. У нас їх скільки, 8 чи 10 контролює рекламу? Толку від цього мало, якщо чесно.

І є замінити технічний термін. Замінити термін "ліцензія" на "документи, визначені в профільному законі", там їх перелік дуже великий.

І додається вимога обов'язкового посилання на сайт органу з будівництва і контролю за цією містобудівною діяльністю про дозволи на будівництво. Ну зокрема ця норма, я думаю, для телебачення абсолютно нормальна. Як вона буде сприйматися для радіо, тут теж дискусійно, оскільки у нас до того ж є, наскільки я пам'ятаю,  навіть номер ліцензії, коли на радіо оголошують в кінці, коли є там таке: "Лррррллл, номер ліцензії такий-то, такий-то".  Якщо ще буде тут посилання таке саме на сайт такий-то, такий- то, "Вввв, там, орг.., такий", мені здається, що воно… Принаймні це дискусійно.

Я пропоную, в принципі, підтримати за основу, а далі дивитися. Якщо хтось буде вносити поправки, тоді будемо розглядати.

СЮМАР В.П. Хто за таку пропозицію? Добре. Дякую.

Наступне – зміни до закону, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру. 3759.

КОНДРАТЮК О.К. Так, шановні колеги, значить, тут, в принципі, я би теж хотіла порадитися, тому що цей закон є дуже великий, він внесений Кабміном, і фактично запроваджується нова система дозвільних процедур. І ця система нова дозвільних процедур є альтернативною до цього Закону в першому читанні про зовнішню рекламу, який ми прийняли, де є автором Олександр.

В принципі, це великий такий, ну як би, шмат роботи, який або говорить про те, що ми повинні працювати над цим вже законом, забуваючи про наш минулий закон, або, оскільки ми схвалили цей в першому читанні, я думаю, може, доцільно хоча би подивитися і перенести його на пізніше, оскільки якщо ми винесемо в зал наш закон, а раптом він провалиться, то ми принаймні зможемо працювати з цим документом і вносити сюди зміни. Ми, знову ж таки, не є головним комітетом тут. Тут головний комітет інший, не ми. І тому, я не знаю, давайте ми можемо обговорити це. Але я би пропонувала тимчасово його, все ж таки, перенести розгляд, порадитися, наскільки це можливо, щоб потім у нас не було каші теж тут.

СЮМАР В.П. Я пропоную підтримати таку пропозицію. Чому? Тому що є ризики для законопроекту Олександра, хоча ми з вами довго дискутували і розуміємо, що він дуже назрів. Чому? Тому що ми знаємо позицію, що там вийшов клінч фактично з групою "Удар" в силу природніх інтересів – це раз. По-друге, колега Олександра по фракції Єгор Соболєв визнав його корупціоногенним, от. Я думаю, що зважаючи…

АБДУЛЛІН О.Р. Стыдно, просто стыдно. Мы сидим с тобой за одним столом. (Сміх у залі)

ОПАНАСЕНКО О.В. Він всі визнав (і альтернативні так само) корупціоногенними. Ну, вони просто потім визнали, що вони трошки не те прочитали.

СЮМАР В.П. Тому ми вирішили, що його треба було би перевносити по ідеї, щоб зняти оці нюанси, які би ускладнили навіть проходження, я так розумію, фракції "Самопоміч". Тому я думаю, що Олександру треба дуже добре ознайомитися з цим законопроектом, подивитися, чи не можемо ми дійсно якось це об'єднати, щоб ми вже комітетом ухвалювали рішення, виходячи з того, що є кращим: чи цей законопроект, чи те, що ми прийняли, і концепція чого була схвалена нашим комітетом.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я думаю, просто треба дивитись, що буде швидше йти.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, дивись, Саша, тут не все так просто, тому що зараз Кабмін поміняв типові правила, наскільки я розумію, на роботі на ринку. Тому тут, знову ж таки, треба зважити взагалі.

 

СЮМАР В.П. Давай на наступному комітеті це розглянемо. Хто зацікавлений в цій тематиці, прошу прочитати обидва законопроекти, щоб мати позицію. Бо вони важливі, і я переконана, що ці питання треба негайно унормовувати, бо воно все таке, що каша суцільна.

КОНДРАТЮК О.К. Да.

СЮМАР В.П. Все! Колеги, на наступному тоді засіданні ми розглянемо це питання.

Переходимо до "Різного". Перше. Інформую вас, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вже надіслала комітету свій звіт, ми його розглянемо на засіданні 16 березня в окремій залі з запрошенням багатьох там гостей на цей звіт. Вам його секретаріат розішле негайно. Сьогодні він тільки до нас надійшов, щоб ви могли теж ознайомитися, сформувати своє бачення і позиції.

Далі. Про затвердження розкладу засідань Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Секретаріат надав, воно у вас є в папках. За необхідності, можливо, будемо скликати, як ми це робили раніше, додатково комітет. Але в тому разі, якщо на це буде позиція членів комітету, і вони будуть доступні. Ми в цьому сенсі з вами на порядок більш дисципліновані, ніж інші комітети, і проводимо засідань більше ніж передбачено відповідними планами. І тому я думаю, що цей план як драфт можемо схвалити, а далі вже рухатися відповідно. Хто за це рішення, прошу проголосувати. Є.

Ну і наостанок, у нас присутній міністр інформаційної політики Юрій Ярославович Стець. Юрій Ярославович, ми вже з вами говорили, я говорила на Погоджувальній раді, що нам з вами спільно вдалося реалізувати Коаліційну угоду в частині інформаційної політики фактично повністю. Все, що там записано, ми втілили. Частина була розроблена комітетом, частина міністерством разом з комітетом, але, в будь-якому разі, нам, очевидно, потрібно намічати вже інші напрямки нашої діяльності. Я так розумію, саме на це покликаний і план діяльності міністерства, який ви надали. Прошу доповідати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, насамперед, хочу подякувати. У нас не було можливості поспілкуватися після прийняття Закону, який спрощує акредитацію журналістів іноземних в Україні. Дякую комітету, дякую за те, що переконали зал. Окремо дякую голові комітету. На жаль, у мене не було можливості бути присутнім в залі Верховної Ради, але те, що я бачив по телевізору, воно вражає, тому що зал дуже важкий і з третьої спроби знайти голоси… Я ввімкнув телевізор, коли вже залишилось три спроби.

Під абсолютно зрозумілий, прозорий, необхідний країні закон, ну, ми самі зацікавлені в тому, щоб сюди їхали журналісти-міжнародники і розповідали про те, що відбувається в країн…

СЮМАР В.П. Це тільки можливо при повній підтримці членів комітету, які одностайність своїх фракцій максимально активізували.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так. На жаль, в залі дуже мало людей, які в багатьох речах розбираються, але займаються популізмом, особливо депутати, які, там, аграрії виступають, розповідають про інформаційну політику і безпеку України. У мене є бажання звернутись до членів Комітету свободи слова й інформаційної політики, щоб ви теж ходили на засідання АПК і розказували їм, як там не красти спирт, ще щось подібне.

СЮМАР В.П.  Комітету охорони здоров'я перевірити їхнє здоров'я.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так. І приходити на Комітет по охороні здоров'я, щоб перевірити їх здоров'я теж.

А якщо без жартів, то ми принесли сьогодні звіт роботи міністерства за рік. Щомісяця ми і так зустрічалися і розмовляли про це. Із того хотів би розпочати. Так, насправді, завдяки роботі спільній комітету і міністерства реалізовані всі проекти законів, які розроблялися, які були передбачені на минулий рік. Але я думаю, що цього недостатньо, тому що медіа-законодавство українське потребує вдосконалення і більше – євроінтеграції  до того моменту законодавства, яке існує в провідних країнах Євросоюзу.

Тому ми вирішили створити (один з напрямків діяльності) робочу групу при експертній раді міністерства стосовно напрацювання цих змін. І я буду просити тут допомогу комітету, оскільки без вашої підтримки, без вашого, в хорошому розумінні цього слова, лоббі в парламенті нічого не вийде.

Як ви знаєте, зараз згідно закону квота по створенню редакційної ради при засобах масової інформації виглядає наступним чином: 50 відсотків обирає журналістський колектив і 50 відсотків обирає менеджмент і (ключове!) акціонери. І, на мою думку, це приводить до певної маніпуляції і, в принципі, до неспроможності редакційної ради контролювати контент і впливати на те, за що відповідають журналісти своєю особистою репутацією і капіталізацією. І коли у нас відбуваються якісь чергові або дострокові вибори, то ми це бачимо на певних ЗМІ, коли ЗМІ використовуються як маніпулятивний інструмент, для того щоб аби якусь політичну силу знищити, аби навпаки - підтримати. Ну, а щодо підтримки певних корпоративних інтересів конкретних, акціонерів конкретних телеканалів. Я думаю, що про це вже тільки лінивий не говорив і тут в країні, і в світі.

Тому наша пропозиція буде – розробити зміни до цього закону. Я би бачив це наступним чином, що 75 відсотків журналістського колективу обирали б всю редакційну раду серед журналістів і лише 25 відсотків залишили менеджменту і акціонерам, оскільки це тоді дасть більше прав журналістам, більше можливостей їм впливати на формування контенту, але при цьому, очевидно, і нести відповідальність за той контент, той баланс і ту редакційну політику згідно статуту, який вони підписують.

Ще раз кажу, що в першу чергу є репутацією журналістів те, що вони показують. В комітеті працюють принаймні відсотків 70 колишніх журналістів, з них 6 журналістів, з якими ми разом працювали. І я думаю, що той досвід, який в свій час був закладений в певних засобах масової інформації, в тому числі і в 2005 році на "5 каналі", це був хороший досвід для всіх ЗМІ.

На жаль, ми не розвивали редакційні ради і бачимо, що там привалює частка представників навіть не стільки менеджменту, скільки засновників каналів. І це звичайно, що не покращує якості права журналіста на професію і відстоювання, ще раз кажу, своєї репутації через певні маніпуляції, які відбуваються з контентом.

Ці всі історії, вони пов'язані виключно з діалогом між міністерством і профільним комітетом. Я думаю, що ми так само, як і завжди, створимо робочу групу і пропрацюємо, знайдемо консенсус, щоб  це, ще раз, ключове і головне знаходило дуже швидко підтримку залу, оскільки без вашого лоббі це майже неможливо. Хороший приклад – це Закон про систему іномовлення України, який знайшов 282 голоси. І теж переконаний, що без плідної роботи комітету не обійшлося, і це теж було видно в залі. Навіть аграрії голосували, що дуже приємно.                   

СЮМАР В.П. Не вимагаючи при цьому повернення ПДВ.

СТЕЦЬ Ю.Я. Да. План діяльності міністерства розрахований на 2016 рік, він не пов'язаний з якимись конкретними прізвищами. Своєї позиції щодо своєї роботи я не змінив і не збираюся її змінювати. Дай Бог, щоб ми якось вийшли з цієї політичної кризи, яка зараз вимальовується, і, в принципі, всі разом попрацювали на Україну, а не на конкретні політичні амбіції або політичні сили. На жаль, це відбувається в українській політиці дуже часто, і це не перша політична криза і, на жаль, не остання. Але я думаю, що…

СЮМАР В.П. Це ви про сьогоднішню історію?

СТЕЦЬ Ю.Я. Да. Але не тільки про сьогоднішню, вона ж триває не від сьогодні. Але думаю, що і парламент, і Кабмін, і Президент знайдуть вихід з цієї ситуації. Тому що якщо ми це не знайдемо самі, нам допоможе український народ. Це буде дуже боляче. Я думаю, хоча б спрацює інстинкт самозбереження.

СЮМАР В.П.  Олександр Рафкатович "за".

АБДУЛЛІН О.Р. Я – да.

СТЕЦЬ Ю.Я. Олександр Рафкатович завжди "за".

АБДУЛЛІН О.Р. Я вже нарахував 36 фотокарток міністра тут (переглядає звіт міністерства), всього одну фотокартку Папи Римського. (Сміх у залі)

СЮМАР В.П. А що, вас там немає, Олександре Рафкатовичу? Це недопрацювання Міністерства інформаційної політики.

(Загальна дискусія)

СТЕЦЬ Ю.Я. Я б, все ж таки, попросив повернутись до більш серйозного обговорення, оскільки люди, які вболівають за "Барселону", коим есть господин Абдуллин, вони не можуть бути серйозними.

АБДУЛЛІН О.Р. В 10 вечера.

СТЕЦЬ Ю.Я. Сьогодні. Я пропоную: там обговоримо інші питання, на перегляді футбольного матчу за участі "Барселони".

Тепер, повертаючись серйозно до розмови, без підтримки комітету і без спільної розробки проектів законів, в тому числі і змін до медіа-законодавства, нам не обійтися. Знаю, що до цього готові долучитися представники неурядових організацій, готові нас в цьому підтримувати. Це стосується всіх партнерів, з якими ми працювали, в тому числі ОБСЄ і інших неурядових організацій. Вони готові це підтримувати із певним проведенням засідань, круглих столів по регіонах України, що ми робили з іншими пропозиціями змін до діючих законів і інших нормативно-правових актів, що стосуються в тому числі і постанов Кабінету Міністрів. Загалом все про конкретні напрямки з конкретними датами, з дорожньою карткою – все можна побачити в цьому плані дій. Цей план діяльності підписаний сьогодні, але до засідання комітету ми його не оприлюднювали, оскільки вважали б це неетичним по відношенню до депутатів профільного комітету.

Після того, як ви його розглянете, ми його оприлюднимо, і завтра на Кабінеті Міністрів ми так само його будемо презентувати.

СЮМАР В.П. У мене тоді до вас такі теж зустрічні пропозиції: щоб представники міністерства долучилися до роботи над законопроектом про аудіовізуальні послуги, тому що це наше зобов'язання перед європейськими інституціями, який відкриє Україні шлях до програми "Креативна Європа", яку ми, здається, сьогодні ратифікували, да?

ІЗ ЗАЛУ. Ратифікували.

СЮМАР В.П. І це такий важливий момент, тому що тут у вас є багато підтримки, власне, виробництва інформаційної продукції української.

У мене є питання до 4 пункту: стратегічного напрямку популяризації України та її цінностей у світі. Не буду про цінності, але Україна і її позиція, очевидно, що це важливе завдання. Нам постійно надходять сигнали, що українські посольства досить серйозно недопрацьовують в інформаційній сфері і досить мало влаштовують інформаційних заходів, і досить мало, ну скажемо так, людей мають можливість за кордоном отримати цю українську позицію. Можливо, варто було би якось напрацювати разом з МЗС якусь програму?

СТЕЦЬ Ю.Я. Згідно Програми дій уряду ще на минулий рік ми створили робочу групу, яка була затверджена коаліцією. Ми створили робочу групу за участі МЗС і розробили вже концепцію популяризації України в світі, вона так само через два тижні буде презентована на Кабміні, а за тиждень до цього я її принесу на комітет, ми її разом розглянемо, внесемо якісь правки, бачення депутатів, які працюють в профільному комітеті.

Очевидно, я мав про це багато діалогу з МЗС, з керівником МЗС. У нас не недопрацювання, у нас є велика кількість послів, які просто залишилися нам в спадок, які, очевидно, не розуміють повного свого функціоналу, що вони є обличчям країни і речниками країни. Тому що, наприклад, є країни, в яких, ми аналізували, не було жодного брифінгу жодного посла з важливих питань, а ці питання щотижня виникають в Україні. Тобто позицію донести послу, маючи аналітичні матеріали, які ми направляємо кожному послу, в тому числі на МЗС, розсилку, це стосується великої кількості аналітичних матеріалів, ну наприклад, присутності російських військ і техніки (у вас це роздано) на сході. І ми просимо послів: вийдіть на місцеву пресу, вони із задоволенням прийдуть до вас, вони просяться до вас, робіть цей брифінг, дайте доповідь, це дуже просто. Робіть це раз на тиждень. І добитися від багатьох ми це не можемо. Але, тим не менше, є посли, які активно увійшли в роботу, там, і Дещиця, і Шевченко, і Чалий. Є достатня кількість послів, які працюють ефективно. Якщо чесно, 30 відсотків.

КОНДРАТЮК О.К. Скільки?

СТЕЦЬ Ю.Я. 30 відсотків. Тобто є люди. Не можна говорити, що вони не працюють, але це всього лише 30 відсотків від тих послів. Всі аналітичні матеріали я теж готовий надати.

СЮМАР В.П. Юрію Ярославовичу, як не ви, так ніхто, от чесно я вам скажу, тому що, по-перше, це Кабінет Міністрів, і це ваша сфера. Ми тут законодавчо не можемо втрутитися. Плюс очевидно, що призначення послів – це президентська історія. І ми теж знаємо ці цифри. Є там 30 відсотків, може, навіть, оптимістично. І багато скарг - і Німеччина, і Чехія. І ці речі треба влаштовувати, тобто і брифінги самих послів, і, очевидно, заходи, які би влаштовувалися для українських лідерів думок, які би приїздили. І хотілося б від них отримати взагалі план їхньої інформаційної діяльності від посольств. Можливо, таку новацію можна там впровадити. Тому що це надзвичайно важлива робота. І, чесно кажучи, те, що там дійсно є люди… Це не тільки важливо в Штатах і в Канаді, де Україна точно не на першій позиції. А особливо в країнах регіону нашого, найближчого регіону, де Україна має отримати все-таки свої симпатії, які добре знають, що таке російські, ну скажемо так, впливи. І, очевидно, там треба бачити таку відповідну роботу.

І, мені здається, програма якась би, розроблена Міністерством інформаційної політики, була би тут надзвичайно доречною і десь би це рухалось. Дуже підтримую цей напрямок, дуже сподіваюсь, що вдасться його зробити. Ми готові долучатися і тут якось працювати над цим.

Олександр.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене просто стосовно того, що сказала Вікторія, є питання. Через два чи через три місяці буде референдум в Нідерландах…

СТЕЦЬ Ю.Я. А, це питання, яке би я хотів доповісти людям, які працюють в комітеті з доступом до документів "ДСК".

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну, можна там якось загально? Загальна інформація є?

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я не можу цього робити.

ОПАНАСЕНКО  О.В. Тому що зараз є інформація, що там немає підтримки і ми можемо втратити Нідерланди і ратифікацію.

СТЕЦЬ Ю.Я. Згідно розпорядження Президента (те, що я можу озвучити публічно), яке є офіційним, його можна подивитися на сайті Президента і РНБО, є чіткі пункти, які покладені на Мінінформполітики, на МЗС, на інші виконавчі органи влади щодо розуміння нашої роботи по підготовці і до позиції України до референдуму в Нідерландах. Інші пункти я можу озвучити, я просив би, якщо можна, щоб голова комітету дала мені таку можливість – озвучити тільки з тими, хто має доступ до ДСК.

ОПАНАСЕНКО О.В. Просто цікаво: план дій є?                         

СТЕЦЬ Ю.Я.  Да. Таке розпорядження є.

ОПАНАСЕНКО О.В. Добре. Тобто працюєте.

СТЕЦЬ Ю.Я. Воно публічне, там з конкретними пунктами, з конкретними термінами виконання. Але ж кажу: там є моменти…

СЮМАР В.П. Оформіть від членів комітету запит, і відповідною поштою міністерство надішле. Микола, це до тебе.

КОЗЛОВ М. Ви всі маєте доступ.

СЮМАР В.П. Що значить "всі маєте"? Від комітету, будь ласка, для всіх членів комітету.

СТЕЦЬ Ю.Я. По РНБО, по рішенням РНБО, які стосуються інформаційної безпеки, я теж готовий зробити доповідь, але з людьми, які мають доступ. Тому, якщо можна, я би просив продовжити засідання.

СЮМАР В.П.  Добре. Прошу, колеги, далі питання.

КОНДРАТЮК О.К. По цьому рестарту вашому – іномовленню. Які у вас плани?

СТЕЦЬ Ю.Я. Протягом найближчого місяця я думаю, що ми зробимо зміни до бюджету, до кінця березня, тобто закінчення першого кварталу – це закінчення реформи іномовлення. Кінець березня – ми звітуємо про закінчення реформ. Тобто рестарт повний з конкретними новими проектами. Ми зараз розробили державну програму розвитку інформаційного простору, де пропонуємо українським телеканалам і студіям-продакшнс з конкретними напрямками, наприклад, виробництво програм по історії культури України, сучасної музики. Ми зробили ці пропозиції всім українським каналам, в першу чергу нішовим каналам, з тим, щоб вони виробляли продукт на замовлення держави, тим самим ми підтримуємо українських журналістів і так само підтримуємо українські телеканали.

Зараз ми знаємо, що з ринком відбувається, у них просто фінансування немає. Але це стосується конкретних програм і конкретних напрямків. Тобто, умовно кажучи, виробництво телесеріалів чи художніх фільмів – ні. Але програма, наприклад, Кіпіані на "Zik" чи програма Бурмаки на "Еспрессо", так, чи там програма на "5-му" "Машина часу", яка розповідає про українську історію. Ці речі розроблені, це передбачено в тому числі в бюджеті, який вже прийнятий. Постанову про зміни до бюджету на ці програми ми сьогодні внесли, завтра Кабмін її розгляне. Переконаний, що він прийме. Ще раз, до кінця березня ми це закінчимо за будь-яких обставин, навіть якщо я буду в цей момент вже працювати волонтером інформаційним.

ІЗ ЗАЛУ. А хто відпустить?

СТЕЦЬ Ю.Я. Український парламент.

КОНДРАТЮК О.К. На іномовлення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Да. І принагідно, журналісти там час від часу озвучують, в певних медіа, які належать олігархам, я точно не збираюся бути керівником медійної платформи чи телеканалу, чи УТР, чи ще чогось. Тому, щоб не було спекуляцій, я не готую собі запасних аеродромів. Тим не менше, буду займатися цим в якості волонтера сто відсотків, як це робив до призначення на посаду міністра.

СЮМАР В.П. У кого ж ми тоді що спитаємо, Юрію Ярославовичу?

ІЗ ЗАЛУ. (Питання не чути)

СТЕЦЬ Ю.Я. А це, до речі, залежить від депутатів, оскільки я знаю, що є зареєстрований проект закону, який стосується…  

СЮМАР В.П. Ми його відхили, тому що націоналізація…

АБДУЛЛІН О.Р. Ми не відхилили.

СЮМАР В.П. Ми вагалися дуже серйозно.

ОНУФРИК Б.С. Ми відхилили, оскільки не занесли різницю.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ні.

СЮМАР В.П. Оскільки він передбачав націоналізацію за умови відшкодування рахункових вкладень, що було достатньо складно.

ІЗ ЗАЛУ. Юрій Павленко був проти.                          

СТЕЦЬ Ю.Я. Це правда дуже складне питання, яке не може "зкондочка" так прийматися. Але я мав розмову (я думаю, що ви так само, члени комітету, я знаю про це просто) з медіаменеджером, медіаспільнотою. Вони говорять, що тягнути одразу і аналогове мовлення, і цифрове просто неможливо. Ми всі працювали на медіа і розуміємо, що це просто… Тим більше, коли ринок просто посипався рекламний, це просто неможливо. Рано чи пізно ми прийдемо до зменшення якості, до звільнень журналістів.

ІЗ ЗАЛУ. Та вже.

СТЕЦЬ Ю.Я. До того, що просто будуть закриватися телеканали, які мають там, ну, новітню історію, хороші рейтинги, довіру глядача. Тобто це питання точно треба довирішувати, і ми від того нікуди не дінемося, це треба буде робити в такому швидкому порядку. Я мовчу про те, що ми мали реалізувати ще в тому році історію з транскордонним телебаченням, перехід на цифри і таке інше, таке інше.

СЮМАР В.П. Юрій Ярославич, ми би хотіли, звісно, щоб державні органи виконавчої влади були максимально єдині, по-перше, по-друге, ефективні, тому що ми проводили слухання, і це страшне – те, що кожна позиція у кожного органу інша. І те, що Антимонопольний комітет виніс рішення, він там оскаржується, судові затягування, все це відбувається.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, суди наші ми всі знаємо. Демократичні дуже.

СЮМАР В.П. Да, да, да. Тому що, насправді, націоналізація – це поганий процес для будь-якої країни, для будь-якої економіки, тим паче, в цих умовах і, тим паче, за таких умов, а не якихось відшкодувань, коли в бюджеті фактично немає ресурсу для цього. Це рішення таке, знаєте, я би сказала, на грані фолу.

СТЕЦЬ Ю.Я. З цього приводу має бути діалог. Ще раз кажу, "з кондочка" приймати не можна. Але моя позиція, вона сходиться з позицією певних депутатів комітету, наприклад Олени Кондратюк. Я думаю, що вона озвучила свою позицію, ви її теж знаєте.

Є три шляхи виходу з цієї ситуації, їх треба просто проговорити в робочій групі спільній, з Нацрадою в тому числі, можливо, з представниками РНБО, які теж мають…

СЮМАР В.П. Однозначно, однозначно, бо це - питання нацбезпеки. Знаєте, це монополія на засіб донесення сигналу, це важливо.

КОНДРАТЮК О.К. Досить ми не знаємо, кому він належить.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, ми всі розуміємо, що кнопка, якщо ми проходимо цифру, в однієї людини і прізвище її просто…

СЮМАР В.П. Не в Україні.

СТЕЦЬ Ю.Я. …боюсь називати.

СЮМАР В.П. Да, прізвище її не в Україні.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тому якщо приходить одна людина і робить…

АБДУЛЛІН О.Р. Не Мороко?                  

СТЕЦЬ Ю.Я. А депутати не можуть бути власниками згідно закону.

СЮМАР В.П. Чому ви так його розчаровуєте?

ІЗ ЗАЛУ. Він інформаційний волонтер.

СТЕЦЬ Ю.Я. Коротше кажучи, рубильник у однієї людини, яка вирубить всі канали, радіостанції, ну це просто стосується національної безпеки, інформаційної безпеки країни. Тому ми маємо якомога швидше зробити цю робочу групу.

АБДУЛЛІН О.Р. Саме цікаве, що ми про це говоримо два роки, і за два роки ми не рухались.

СЮМАР В.П. Давайте закрите засідання проведемо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Суб'єкти законодавчої ініціативи, якими є народні депутати, Кабмін і Президент, мають вирішити це питання. Але це – питання закритого засідання теж, тому що, дійсно, там теж є інформація, яка стосується грифу "таємно" і "ДСК".

СЮМАР В.П. 9-го лютого буде в РНБО засідання власне цієї групи, про яку ми з вами говорили і на якій наполягали, пам'ятаєте?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

СЮМАР В.П.  Міжвідомчої групи. Тому я вам доповім.

ІЗ ЗАЛУ. Так ми ж і є робоча група.

СТЕЦЬ Ю.Я. Немає.

ІЗ ЗАЛУ. В комітеті є робоча група.

СТЕЦЬ Ю.Я. А, в комітеті є. Я кажу: міжвідомча робоча група – те, що зараз сказала голова.

ІЗ ЗАЛУ. Є, створена. 

СТЕЦЬ Ю.Я. Там має бути Нацрада, РНБО. Є створена ще?

Блищик Л.І. Да, 9-го числа буде перше засідання міжвідомчої робочої групи, це при Держспецзв'язку на Хрещатику, 22 о 15-й годині.                   

СТЕЦЬ Ю.Я. Да, засідання тільки не було ще.

Блищик Л.І.  Буде перше.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, так, я ж і кажу: це питання діалогу.

СЮМАР В.П. Я піду на це засідання, вас проінформую про це.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я теж піду.

СЮМАР В.П.  Далі будемо рухати.

(Загальна дискусія)       

СЮМАР В.П. Колеги, хоче у нас представник Громадської ради поставити міністру питання. Давайте дамо таку можливість.

(Шум у залі)                             

СТЕЦЬ Ю.Я. Пане народний депутате, почуйте, будь ласка, Світлану Остапу, вона в медіа працює майже стільки, скільки і ви.

ОСТАПА С.В. Скажіть, будь ласка, мультимедійна платформа: передбачається, що це буде створення окремої юридичної особи? Якщо так, то коли?

СТЕЦЬ Ю.Я. Вже створена. Саме тому сьогодні внесена була постанова про перерозподіл коштів від міністерства. Тобто публічно звучало так, що міністерству збільшили бюджет в десятки разів. В певних медіа, які теж абсолютно не маніпулятивні, в лапках, це було озвучено. У міністерства, насправді, бюджет скорочений, тобто він менше, ніж того року, а ці всі кошти, вони мають відійти мультимедійній платформі.

ОСТАПА С.В. Уже створена?

СТЕЦЬ Ю.Я. Вже створена.

ОСТАПА С.В.  Сьогодні?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, ні, ще того тижня. Більше того, є публічне конкурсне заміщення посад керівництва мультимедійної платформи, воно є публічним. Всі документи з цього приводу є на офіційному сайті, і саме тому сьогодні і було внесено по процедурі 55 параграф 2 як невідкладне питання щодо перерозподілу коштів: забрати у міністерства і віддати на мультимедійну платформу іномовлення України. Це підприємство уже створено, і зараз ідуть процедури юридичні по передачі цих коштів, щоб цим займався не Кабмін, не міністерство…

ОСТАПА С.В.  А це держпідприємство?

СТЕЦЬ Ю.Я. Держпідприємство, так. Конкурс на заміщення посад вже теж оголошений. Ще раз кажу, це все публічно, прозоро є на сайті і Кабміну, і міністерства.

СЮМАР В.П.  Колеги, не соромтеся, ставте питання.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тільки не Абдуллін.

АБДУЛЛІН О.Р. Та тут все зрозуміло.

ОНУФРИК Б.С. Нам все зрозуміло, які питання?

СЮМАР В.П. Все! Тоді дякуємо за інформацію, дякуємо за співпрацю. Звіт схвалюємо. Ми завжди можемо тут комунікувати, це, в принципі, позитивна історія.

Да, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я в "Різному". Роздані матеріали. Я перепрошую, що я запізнився, там зустріч з Коксом була.

Роздані матеріали – заява журналіста з Житомира Сергія Фореста з приводу порушення свободи слова щодо нього як члена Національної спілки журналістів України. Він до мене звернувся в понеділок на прийомі громадян, яке я проводив в Житомирі. Суть така, що одна із депутаток обласної ради написала на нього скаргу в СБУ і в міліцію.

СЮМАР В.П. Від фракції "Самопоміч".

ПАВЛЕНКО Ю.О. За те, що він взяв інтерв'ю у Симоненка.

ІЗ ЗАЛУ. Не зовсім.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але суть не в тому. Суть в тому, що там і Олена Галагуза – прекрасний журналіст і зараз – голова комісії, до речі. І про неї погано не можна говорити, бо вона на 36-му тижні…

АБДУЛЛІН О.Р.  Звідки ви це все знаєте?

СЮМАР В.П. Прямо тижні, розумієш?

(Загальна дискусія)            

ПАВЛЕНКО Ю.О. Сергій Форест – достатньо відомий і журналіст, і блогер, і активіст Майдану, такий великий борець з Партією регіонів і так далі. Але він відповідне інтерв'ю взяв і зробив. Тому я думаю, щоб не забирати час, і його звернення, і його прохання, він в п'ятницю іде на допит, там уже вся громадськість його проводжає, всі журналісти збурені, я просив би, щоб комітет відреагував відповідно до своєї компетенції.

СЮМАР В.П.  Давайте пропозиції, Юрію Олексійовичу.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми подумки з ним.

ІЗ ЗАЛУ. З Симоненком? (Сміх у залі)     

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене немає підготовленої пропозиції.

АБДУЛЛІН О.Р. Я розумію, що воно було проілюстровано, це інтерв'ю, і там був червоний прапор, і питання не за інтерв'ю.

ІЗ ЗАЛУ. За символіку.

ОНУФРИК Б.С. Пропозиція: зняти червоний прапор.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я вважаю, що це дійсно зазіхання на свободу слова.

СТЕЦЬ Ю.Я. МВС провалив розслідування, це був прапор Китайської Народної Республіки.

СЮМАР В.П. Це хороший варіант.

ІЗ ЗАЛУ. Ну що ж, зняти прапор.

ІЗ ЗАЛУ. Треба його підтримати.

СЮМАР В.П.  Колеги, ну, я думаю, що наша заява би мала тут бути достатньо такою, що свобода слова не повинна обмежуватися і всі повинні мати можливість висловитися. Якщо це порушує закони, то, очевидно, тоді треба просто зняти цей червоний символ, де там прапор, з інтерв'ю, але жодним чином не обмежувати тут свободу слова. От в такому ключі я би бачила можливість заяви і звернення до тих органів, які будуть проводити розслідування.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

СЮМАР В.П. Зрозуміла ідея? Все! Тоді готуємо. Хто за таку заяву, прошу підтримати. Все, дуже дякую. Всім дуже дякую за роботу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Почекайте, почекайте. Одне питання. Ми ж на минулому засіданні домовлялися, що у нас буде робоча група по АВП, по закону. По Закону про аудіовізуальні послуги.

СЮМАР В.П. Ще не було засідання. Як тільки воно буде, вас всіх будуть інформувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. А ми створили таку робочу групу?     

СЮМАР В.П. Слухайте, у нас це не є нормативний захід. Туди приходять всі, ми не можемо обмежувати, ми запрошуємо людей. На почті всіх депутатів це є.

КОНДРАТЮК О.К. А коли ми можемо розраховувати на цю робочу групу? Просто там дальше ці всі тижні у нас такі. Може, ми якось зосередимося? Розумієте, у нас там далі три тижні. 

СЮМАР В.П. Давайте на п'ятницю.

КОНДРАТЮК О.К. На цю?

СЮМАР В.П. Да. Індустрія вже буде готова зі своїми пропозиціями на перше, принаймні, засідання, на п'ятницю.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте. Ну щоб хоча би ознайомче, якось обмінятися цим.

СЮМАР В.П. Десь, наприклад, на 13.30. І далі тоді ми зможемо (принаймні ознайомче) працювати технічно. А потім вже, коли буде сесійний тиждень наступний, далі теж…

КОНДРАТЮК О.К. 13.30?

СЮМАР В.П. Да.

Так, ще одне питання в "Різному". Світлана хоче звернутися до Миколи Миколайовича.

ОСТАПА С.В. Я уже вкотре стикаюся з такою проблемою. Коли ми проходимо крізь рамку, зокрема сьогодні тут, показую там паспорт, посвідчення, картку постійної акредитації, відкриваю рюкзак, і охоронець мене питає в черговий раз: "У вас є диктофон?" Кажу: "Ну, звичайно, у мене є диктофон". Він тоді дзвонить якомусь там начальнику і каже: "Ви знаєте, тут якась Світлана Остапа (картка така-то, номер такий-то), у неї в рюкзаку диктофон. Її пускати чи не пускати?" Я кажу: "Ну, я журналіст, я можу написати на телефон без диктофона, якщо вас так лякає цей диктофон." Ну це, знаєте, якийсь синдром ще Кучми чи що?

ІЗ ЗАЛУ. Це з 5-го поверху?

ОСТАПА С.В. Ні, знизу.

ІЗ ЗАЛУ. Треба звернутися до коменданта.

ОСТАПА С.В. Можливо, зустріч організувати з керівником?

ОНУФРИК Б.С. Знаєте, чому з диктофонами не можна? Бо на 5-й поверх не можна з диктофонами на медичну комісію.

ІЗ ЗАЛУ. Чому?

ОНУФРИК Б.С. Тому що вони бояться, там зразу діагноз ставлять.

ІЗ ЗАЛУ. А з телефонами можна?

ОСТАПА С.В. Це і на Грушевського, 18/2, це кругом одна і та сама історія.

АБДУЛЛІН О.Р.  Віка, а ми можемо звернутись з проханням, щоб у нас працювали оці ліфти? А хай на 5-й поверх їздить цей ліфт. Ну кого нам лякати? 

СЮМАР В.П. Колеги, колеги! Я вас інформую, що я не підписала дозволу на встановлення цієї охорони. Тобто я вважаю так само, що вона зайва. Тим не менше, її встановили. Богомолець її підписала, я не підписувала такого дозволу.

АБДУЛЛІН О.Р. Питання не в цьому. Питання в тому, щоб розблокувати ці три ліфти, і на цьому би закінчились всі питання.

СЮМАР В.П. Ну, вони вважають, що це режимний об'єкт, і в такий спосіб вони не можуть це відкрити. Це перший момент.

АБДУЛЛІН О.Р.  Так це наш об'єкт.

СЮМАР В.П. Боже, сьогодні дуже важко говорити, говорять всі відразу.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція завершити.

СЮМАР В.П. Друге питання – з приводу диктофонів. Я думаю, Микола Миколайович, це досить слушна ідея, щоб якось змінити Положення для охоронців, бо все-таки зараз це смішно звучить, знаєте?

ШЕВЧУК М.М. (Шум у залі) Тут має бути від комітету звернення.

ІЗ ЗАЛУ. Постанова?

ШЕВЧУК М.М. Да.

СЮМАР В.П. Добре, я зрозуміла. Тоді, секретаріат, будь ласка, подивіться, це якісь внутрішні документи охорони чи чим це регулюється? Тому що в світі айфонів мати постійну увагу до диктофонів, ну, це, як мінімум, смішно.

ШЕВЧУК М.М. Така сама ситуація з фотоапаратами.

СЮМАР В.П. Ми розберемося в цьому і винесемо проект рішення.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я тільки що говорила з головою комендатури, і він сказав, що ніяких таких розпоряджень щодо обмеження доступу людей з диктофонами нема. І він зараз поговорить з виконавцями. Він сказав, що жодної нормативної бази, яка би обмежувала… Ну тобто це самовільне обмеження. Відповідно я думаю, що нам про це треба проінформувати, звичайно, комендатуру, що їхні працівники так поводяться, але жодного нормативного акту, який би дозволяв це робити, нема.

СЮМАР В.П. Не думаю я, що він це придумав сам, але ми їх поінформуємо. Дякую.