Анонси подій

Перейти до розділу
02 вересня 14:30
2 вересня 2020 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

14 листопада 2018, 09:49

Стенограма 07.11.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

 

7 листопада 2018 року

 

СЮМАР В.П. Добрий день, шановні колеги! Будемо починати нашу роботу.

Сьогодні  пропонується  наступний порядок денний. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних ЗМІ (№ 8494).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги (№ 9161).

Проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про рекламу" (№ 9029), внесений Бориславом Березою.

Далі два проекти Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів". Немає авторів, немає Висоцького і немає тут Шевченка. Відверто кажучи, я би їх не розглядала без них. Тобто, якщо ви погоджуєтеся з такою позицією? Я би з задоволенням послухала аргументацію всього того, що там написано. Я дуже уважно це почитала і, відверто кажучи, волосся трошки так зарухалося на голові.

І наступне питання: про звернення Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо фінансової підтримки регіональних телерадіокомпаній, зокрема філії НСТУ "Донбас  UA", ТРК "СТВ" та НТРК "ІРТА". У нас присутній тут заступник голови Луганської держадміністрації Геннадій Григорович Іваненко. Я так розумію, це ви. Добрий день. Директор  КП "Інноваційно-інформаційний центр" Сурженко Дмитро Васильович. Це хто? Це ви. І головний редактор "Вісника Луганщини" Олександр Смєтанкін.

Добрий день! Дякую за те, що навідалися до нас. Розглянемо це питання.

І "Різне".

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я би хотіла ще… (Не чути)

… до мене звернувся член фракції "Блок Петра Порошенка" пан Барна з двома листами.

СЮМАР В.П. До мене теж, Олю. Ми подумаємо, що з цим будемо робити. Він пропонує нам позбавити акредитації журналістів "1+1", яких він послав. Тому давайте ми це розглянемо якось окремо, виробимо тут правову позицію. І будемо послідовними в питанні…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. … прав журналістів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Він хоче, щоб ми теж послали. Але я думаю, по-перше, що це не наша компетенція, але поінформувати комітет я про це зобов'язана.

СЮМАР В.П. Дякую. Порядок денний на сьогодні затверджено. Перше питання – про  фінансову прозорість електронних засобів масової інформації. Немає Княжицького, але є Юра. Прошу тоді нас поінформувати про це питання. Прошу, Юра.

КРАЙНЯК Ю.О.  Дякую, колеги.

Вітаю! Мене звати Юрій Крайняк, я помічник народного депутата Миколи Княжицького, один із розробників законопроекту, який зараз розглядає комітет в першому читанні.

Цей законопроект спрямований на вирішення однієї проблеми. Ми знаємо, що Закон про прозорість медіавласності був вже прийнятий Верховною Радою ще в 2015 році. Минулого року Верховна Рада,  вірніше профільний комітет, ви, підтримали для голосування в першому читанні законопроект про удосконалення процедури щодо визначення кінцевих бенефіціарних власників. Верховна Рада поки що цей закон не розглядала ще, але, як показала практика, більшість телерадіоорганізацій  виконують цей закон і вони  розкривають своїх власників. Лише тільки є декілька випадків, декілька виключень, коли телерадіоорганізація, вона зацікавлена в тому, щоб його приховувати.

І, очевидно, для того, щоб у випадках, коли ліцензіат приховує власність, то вважається доцільним, що можна було б розглянути не лише тільки  питання власності, але й питання фінансових потоків, за рахунок яких мовник живе. Тому що у випадку, якщо  існує телекомпанія, яка, часто  буває так, що вона навіть рекламу не продає, але все ж таки вона якимось чином витрачає кошти, то очевидно, що існує хтось, хто фінансує діяльність цієї телерадіоорганізації. Але я думаю, що суспільство має право знати, хто саме фінансує таку інформаційну політику і відповідно, хто може впливати на  неї.

СЮМАР В.П. Дякую. Я теж почитала уважно цей законопроект і думаю, що колеги з ним теж ознайомились. Достатньо, скажімо так, він для телерадіокомпаній буде неприємним, тому що фактично зобов’язує їх заповнювати декларацію, фінансову декларацію. Ми як депутати її заповнюємо, нічого страшного не відбувається, для прозорості. Історія корисна, хоча зрозуміло, що прихильників у неї буде не так багато.

Прошу висловлюватись. Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Я в цілому підтримую ідею, тому що мотиви зрозумілі. В мене є два зауваження таких чи запитання.

Перше. Тут фактично органом, який має здійснювати контроль, є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка до сих пір не займалась фінансовим контролем і фінансовою аналітикою. Тут є представники Нацради. Тому звичайно треба дослухатись і якщо Нацрада, скажемо, не має зауважень, тоді варто підтримати або може Нацраді треба тоді розширити, знову ж таки якісь там створювати  нові відділи. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день немає відділу фінансової аналітики.

І друге. Я може не зовсім розумію, там, по ідеї, по цьому закону  Нацрада має форму обирати. Це буде схоже там з формою податкової звітності, тому що дійсно для багатьох, особливо дрібних компаній, які просто навіть забувають подати звіт про власність із року в рік і там скільки було: 300, 400 штрафів в цьому році. Подання звітності теж може бути  не від того, що там  певні санкції на них можуть бути задіяні не тому, що вони не хочуть, а тому що там не можуть в силу якихось причин. Як з такими бути ліцензіатами?

СЮМАР В.П. Зрозуміле питання. Хай депутати висловляться і ми тоді представникам Національної ради дамо слово.

Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я так само підтримую один з моментів, про які казав Влад. Навіщо вигадувати новий велосипед? Давайте подивимось, в нас уже подібні історії в принципі існують на ринку - це в принципі всі компанії, які займаються і надають фінансові сервіси,  починаючи від банків, вони мають звітувати, повністю розкривати свою фінансову інформацію, страхові компанії. Всі, хто живуть на внесках тощо. В принципі для мене гроші чи вплив на розум людей так само.

Давайте, можливо, спростимо: хай вони розкривають повністю свою звітність фінансову, податкову і на запити, якщо необхідно, роз’яснення, якщо там є контрагенти, операції з контрагентами, яких не менше 3-4 відсотків. Тобто можна не обтяжувати додатковою інформацією, можна просто використовувати чи розкрити вже  наявне, тому що в принципі я впевнений, що фінансування будь-якого засобу масової інформації несе певною мірою суспільний інтерес. Хай всі бачать, що всі засоби масової інформації у нас мегаефективні, прибуткові тощо. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Олександре.

Пані Ольга Червакова і далі Юрій Олексійович.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене невеличке запитання на уточнення, просто я хочу зрозуміти. Можливо, до вас як до людини, яка долучилася до розробки цього законопроекту. Дійсно, те, що сказав пан Владислав про те, що юридичні особи теж зобов'язані подавати звітність, і цю звітність контролює Державна фіскальна служба і Міністерство фінансів, відповідно ці повноваження  зараз ви надаєте Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Але, можливо, для того щоб не обтяжувати Нацраду, можна було би ці повноваження делегувати все-таки фіскальній службі, щоб вона це  контролювала? Якщо так, то тоді я не бачу змін до інших профільних законів. Тут ви зміни вносите тільки до Закону про телебачення і радіомовлення і в Закон про Нацраду. І виходить так, що якщо ми зараз приймемо таке рішення, що фіскальна служба має нести за це відповідальність, то між першим і другим читанням ми не зможемо внести ці зміни і уточнити, сформулювати це більш коректно. Це питання було.

КРАЙНЯК Ю.О. Я відповім на все.

СЮМАР В.П. Я зрозуміла. Він записує все і буде відповідати одним виступом. Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановна Вікторія Петрівна, шановні колеги, що стосується даного законопроекту, ну, очевидно, погано, що ми допускаємо розгляд законопроекту без автора законопроекту. Вчергове на це наголошую. Вважаю, що це зневага до комітету.

СЮМАР В.П. Він голова комітету і проводить в цей час свій комітет. Він прислав представника свого. Вибачте, Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, добре. Друге. Що стосується по суті законопроекту, то погоджуюсь з колегами про те, що даним законопроектом пропонується наділити Національну раду з питань телебачення і радіомовлення невластивою їй функцією, тому що перевірка фінансової діяльності мовників не є для Національної ради її функцією.

По-друге, на жаль, сам законопроект має дуже багато розпливчатих і оціночних понять, що, очевидно, може призвести до зловживань цією функцією Національною радою або іншими органами.

Крім того, по суті сам законопроект в тому вигляді, в якому він поданий, не вирішує ключового завдання – знати всіх останніх власників, тому що він не знімає можливості, що будуть якісь там "прокладки" чи особи їх підміняти.

Тому те, про що говорить, власне, автор, ця проблема не вирішується цим законопроектом. Разом з тим, вона накладає на мовників величезний новий документальний тягар і, власне, на саму ж Нацраду накладає величезний тягар нової роботи, з якою вона просто може не справитися або ж буде вимагати додаткових коштів з державного бюджету для збільшення свого штату. Сьогодні ще Національна рада не здатна повноцінно виконувати всі ті повноваження, які вона має. Тому і проводиться багато різних збоїв в самій Національній раді. А це – важка нова функція.

Ну і дивною для мене виглядає зокрема пропозиція авторів виокремити повноваження голови Національної ради і заступників або там заступників Національної ради щодо запитування додаткової інформації. Я нагадую авторам, що Національна рада є колегіальним органом, і всі, я так розумію, члени Національної ради є по суті рівними в своїх повноваженнях. Є різниця між головою там і заступниками з точки зору самого там проведення засідання, технічної певної частини. Тому це, на жаль, теж  є такий, як би м'якіше слово підібрати, недолік даного законопроекту.

Крім того, висновок Науково-експертного управління достатньо є чітким і вказує там на багато й інших застережень щодо даного законопроекту. Тому я пропонував би направити його на доопрацювання авторам. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую за пропозицію. Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги! Хочу висловитися наступним чином. От дивіться, ми розуміємо, що 98 відсотків ринку виконали зобов'язання щодо прозорості медіа власності, і наразі ми маємо невелику кількість телерадіоорганізацій, які дійсно ігнорують закон і подають до Нацради щось таке, що на вуха не налізе. Що пропонує цей закон? Ми хочемо примусити весь ринок включно з тими  98 відсотками, які справно виконали, сумлінно виконали законодавство, працювати над тим, що, от дивіться, якщо подавати звичайну податкову звітність, яку подає будь-яка юридична особа, то, з моєї точки зору, це нічого не дасть з точки зору висвітлення власників, бо вона зрозуміло яка, і кожен має можливість отримати цю інформацію в податковій. Якщо ми кажемо про те, що це будуть якісь інші додаткові форми, які випрацює  Національна рада, то уявіть собі: 98 відсотків ринку включно з маленькими регіональними телерадіоорганізаціями мають щомісяця або щоквартально, або щорічно, не знаю,  щорічно готувати якусь інформацію, яка насправді нічого, ну от для 98 відсотків ринку нічого не дає, окрім додаткової роботи їм і Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.

І далі що скажу. Що, можливо, вже з першого разу ми отримаємо ситуацію, я завжди вважаю, що бізнес значно розумніший за будь-які державні органи і будь-які законодавчі органи, вони винайдуть спосіб, що б там не придумала Нацрада, вони винайдуть спосіб, як зробити так, щоб подати ці документи, з яких теж нічого не буде відомо, бо з'явиться будь-яке рекламне агентство, яке буде фінансувати той чи інший телеканал, з нього будуть іти гроші начебто за рекламу, наприклад, повітря, що відповідає там Закону "Про рекламу", і ми теж будемо біля розбитого корита, примусивши працювати 98 відсотків ринку вхолосту.

От у мене є таке враження. Я наразі не по тексту навіть. Я по завданню, яке ми маємо вирішити. З моєї очки зору, ми маємо шукати, я дуже поважаю заклик привести, щоб весь ринок працював за законом, але мені здається, цей законопроект не вирішує цього питання, а він в даному разі, мені здається, шкідливий. Ми маємо шукати якісь інші засоби знайти реально власників тих каналів, які не дають відповідної інформації якісної.

СЮМАР В.П. Почули. Сашо, коротко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Тут якраз питання. Можливо, синхронізація до Григорія Ароновича. Давайте, я хочу, по-перше, поправка: я ніколи, навіть народний депутат, я не зміг отримати ні податкову, ні статистичну, ні фінансову звітність жодного телеканалу, тому що це є службова інформація. На жаль, вона не надається. Для того, щоб це питання врегулювати, мені видається, що щоб вони не робили зайвої роботи, просто це, можливо, якусь знайти  можливість, щоб ця інформація була відкритою. Тобто публічна інформація, тому що вона носить суспільний інтерес. Мені видається, це було б логічно. По-перше, ми би не зобов'язували робити нові таблички якісь, по-перше, ми розкриваємо повністю всю фінансову звітність, податкову звітність стосовно каналів, але, найголовніше, надати можливість тим, хто дійсно цікавиться роботою телеканалів, засобів масової інформації, друкованих ЗМІ там тощо, надсилати запити для роз'яснення, як на кшталт адвокатських запитів там, щось таке. Тому що  ключова ж річ у чому? Я погоджуюсь абсолютно, за будь-яку схему можна заховати під різними рядочками  будь-що. І головне, щоб дізнатися потім, ну оборотно-сальдове подивитись там, на кого вони проводили ці гроші, подивитись розрахунки з підрядниками, пішло в доходи, не в доходи, і надати     можливість,     щоб  будь-яка організація, яка займається розслідуванням, мала можливість  і мала право, а підприємство, яке працює і дійсно ліцензія там тощо, було зобов'язане надати цю  інформацію. І тоді ми просто, по-перше, прибираємо можливість, зрозуміло, що Нацрада не буде займатися непритаманними їй функціями, але тим, хто цікавиться, вони можуть отримати будь-яку інформацію. І засоби масової інформації будуть зобов'язані на запит відповісти. Мені здається, ця формула запрацювала б набагато швидше. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Сашо, за це.

Я тоді дозволю собі теж висловитися. Григорію Ароновичу, от дозволю собі з вами не погодитися. Чому? Тому що звідки виникла потреба цього законопроекту? Вона ж не виникла, знаєте, от з неба, що ми хочемо ускладнити життя бізнесу. Ніхто не хоче ускладнювати життя бізнесу. Але в    даному випадку ми є тут не представниками бізнесу, ми є представниками воюючої країни, яка в умовах агресії Російської Федерації фактично має на своїй території, можливо, агентів  інформаційних своїх власних. Звідси виникла, власне, ця ідея, що частина телеканалів – ну звідки кошти на фінансування? Ми в принципі з вами розуміємо реальність, що великі телегрупи фінансуються олігархічними групами, тими власниками "заводов, газет, пароходов", які завдяки Закону "Про прозорість…", автором якого теж був Княжицький, давайте теж це пам'ятати, і він дійсно на 98 відсотків працює, і це зараз ми знаємо. Але є частина, отих 2 відсотки інформаційних ресурсів, щодо фінансування яких виникають серйозні проблеми. І як вирішувати, щоб у нас не заходив кеш з держави-агресора для підтримки інформаційної політики держави-агресора? Це наше з вами завдання! І це не питання ускладнення життя бізнесу. Це пошук шляхів, яким чином вирішити питання державної безпеки і в контексті інформаційної безпеки держави. Я це так бачу особисто. І тому я так розумію, що  таке завдання і ставив перед собою автор. Те, наскільки він виконує, цей законопроект, це інша справа, це інше питання.

Тому доцільність цього, я вас дуже прошу, політично все-таки розуміти, що доцільність цього документу політично є  в цих умовах надзвичайно обґрунтованою. І все, що ми з вами робили чотири роки - це дійсно посилювали інформаційну безпеку. Більшість є в санкційному списку, да? Комітет може пишатися, що Росія включила більшість членів комітету в свої санкції. От Юрій Олексійович тільки не пишається, ну його і не включили, так що все нормально. (Сміх)

(Загальна дискусія)

ШВЕРК Г.А.  (Не чути)  …ніхто не заперечує … ідею закону, ніхто не заперечує, як виявити реальних власників цих каналів. Але, з моєї точки зору, важлива якісна мета не вирішується цим законопроектом. А ще додатково, от дивіться, ми сьогодні  розглядаємо питання про те, що колеги з Сєверодонецька просять допомогти телерадіоорганізаціям, які погано себе відчувають в сьогоднішніх умовах. А ми зараз будемо трошки більше допомагати, бо  вони винаймуть людей, які будуть виконувати наші ж з вами забаганки.

СЮМАР В.П. Все, ми з вами почули.

Хоче Юрій Анатолійович. Давайте дамо йому слово. Включіть, будь ласка.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я, по-перше, хочу сказати, що я не підтримую позицію Григорія Ароновича. Я підтримую позицію Вікторії Сюмар. Тому що я вважаю, що закон потрібен. Інша справа, що він недосконалий. Але знаєте, можна "морозитися" і шукати щось там, а можна дійсно вдосконалювати цей закон. Наприклад, 98%, ну не 98, а менше. Але можна в законі прописати якісь норми, що для таких-то компаній, не знаю, з річним оборотом. Тобто відбити ті дрібні сільські, районні, в яких немає для цього потреби.

Ми не знайдемо до кінця все одно. Але, на наш погляд, я скажу, на погляд більшості, бо я тут не всіх можу представляти, такий закон, безумовно, потрібен. У нас є зауваження, вони більш там технічні, стосуються, починаючи з того, що сказав пан Юрій. У нас склалося дуже правильно, що ми рішення приймаємо колегіально, але є такі форми, де безпосередньо голова має вимагати: чи голова Нацради, будь-який, Артеменко, інші, чи голова комітету - вимагати. Бо це буде ускладнювати роботу, якщо все проводити через загальні рішення. Тому, на наш погляд, виписано сам закон по суті…

Єдине,  що я хотів би підкреслити. Ми готові взяти на себе ту відповідальність. Але, люди, я хочу вас відразу запросити і наприкінці подякувати за те, що ви підтримали моніторинг. Я сподіваюся, у нас наприкінці грудня буде такий моніторинг, який розробляє компанія Hewlett-Packard, якого немає ще в жодній країні. Воно буде навчати за ключовими фразами, за ідентифікацією обличчя  і так далі.

Але ми не встигаємо. Багато законів, які ви прийняли, дуже правильно, квоти. Ми зараз тижневий моніторинг робимо,  у нас сидять люди і так далі. Ми маємо розуміти, що під цей закон мають бути виділені люди.

Юрію, я не знаю, це, з одного боку, витрати держави, але витрати держави на потрібну справу, бо діяльність компанії непрозорої чи агресора, вона більше шкодить, ніж нещасних 5 людей, які будуть працювати.

І дві фрази, якщо можна, Уляні.

СЮМАР В.П. Так, прошу.

ФЕЩУК У.Ю. Я дуже швидко, тому що я вважаю, що закон потребує доопрацювання мінімум по декільком позиціям. І зауваження щодо попередніх. Ми ніколи не зможемо відслідкувати кеш, ми повинні це розуміти, що будь-яка фінансова звітність, вона не дасть нам можливості відслідкувати, скільки в чемоданах грошей привезуть.

Перше. Законопроект стосується тільки телерадіоорганізацій, не стосується провайдерів, то його краще було б об’єднати, мені здається. Штраф, передбачений за надання неповноцінної інформації – 25 відсотків, за ненадання – 10. Якби  я  тоді б не подавала і платила 10. І в принципі,  мені здається, що ліцензійний відбір, тобто ті компанії, які дійсно фінансуються з не тих джерел, що потрібні, вони будуть продовжувати це робити, не надавати звіт, платити штраф. В нас є просто такі самі по прозорості медіавласники,  що просто не зробити такий історичний крок, тому що ми зараз по прозорості власності бачимо підставних фізичних осіб і офшори всередині структури, які надають можливість приховати кінцевих бенефіціарних власників.

Тобто закон точно потребує доопрацювання і суттєвого. Не дивлячись на те, що я його підтримую як ідею, потрібно вносити зміни.

 

СЮМАР В.П. Юрій Крайняк. Спробуйте швиденько. 

КРАЙНЯК Ю.О.  Перше зауваження про те, що у нас, давайте трошки по-іншому побудуємо. Цим законом Нацрада не повинна аналізувати фінансову звітність. Цим законом Національна рада має лише тільки встановити, вірніше, отримати інформацію по п’ятьох критеріях, які визначені в законі, ну, принаймні, по п’ятьох критеріях. Це ті критерії, в яких відсутні офіційні статистичні звітності, які подає будь-яка юридична особа. Це, наприклад, загальна сума витрат, здійснених і зазначені в інформації про 10 найбільших контрагентів, на чию кількість  витрати були здійснені. Це 10 найбільших контрагентів, від яких вона отримувала кошти. Тобто це не те питання, для якого потрібна звітність. І  більше того, це питання, яке на рівні автоматизації будь-яка особа може в свою програму бухгалтерського обліку їх отримати і вивантажити.

Наступне питання – це те, що Нацрада, що це мають бути функції Державної фіскальної служби і потрібно вносити зміни до цього закону.

Річ у тім, що за цим законом не контролюється податкова чи фінансова звітність. За цим законом лише тільки одна мета – розкрити джерела фінансування. Якщо Національна рада отримає відповідну інформацію, то відповідні дані будуть оприлюднені і вже на підставі цієї інформації,  якщо Національна рада вважатиме, що вона є недостовірною чи сумнівною, у неї мають бути повноваження для того, щоб їх якимось чином далі аналізувати. Для того, щоб цей аналіз зробити, законопроект передбачає можливість координувати з фахівцями Державної фіскальної служби, а це так звана міжвідомча координація, яка в принципі існує в багатьох сферах, в багатьох державних органах. Національна поліція взагалі координується всіма органами і це вирішується навіть на рівні підзаконного акту, а не як на рівні закону.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Перепрошую, а можна уточнити. Ви кажете, що не будуть контролювати податкову і фінансову звітність. От я читаю Закон про Нацраду, стаття 13 – також контроль та нагляд за дотриманням вимог щодо фінансової прозорості телерадіоорганізацій та надання відповідної звітності.  Тобто відповідної – це означає фінансової?

КРАЙНЯК Ю.О. Ні.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні?

КРАЙНЯК Ю.О. Фінансова звітність і звітність щодо прозорості… Якби ви читали законопроект повністю, то ви побачите, що звітність в даному випадку – йдеться про звіт про фінансову прозорість. Окремо є стаття. І форма якого має розроблятися Національною радою з питань телебачення, радіомовлення. І тут більше того, навіть закладена можливість подання електронного звіту, для того щоб не тонути в паперах, тому що тут зазначено, що вимоги, порядок, форми та стандарти щодо складання звіту про фінансову прозорість (ще раз повторюсь, не фінансову звітність, а звіту про фінансову прозорість), а також форми і способи контролю за її достовірністю, об'єктивністю і повнотою встановлюються Національною радою. Тобто це формальна процедура, яку Національна рада для себе сама має встановити і визначити, що вона вважає за необхідне для того, щоб виявити ці недоліки.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Пропоную завершувати. Ну зрозумійте, розпливчаті поняття. От ви кажете: "10 найбільших контрагентів". Найбільших. Які критерії найбільшого, "найбільшості"? Як ти його зрозумієш, "найбільшості"? І багато речей, які просто дадуть можливість потім зловживати оцими нечіткими, невизначеними поняттями, розумієте?

КРАЙНЯК Ю.О. Дивіться, ми в даному випадку розглядаємо законопроект в першому читанні. Якщо йдеться про якусь термінологічну невизначеність, то ви як народний депутат, як і будь-який народний депутат, є суб'єктом подання поправок для підготовки до другого читання.

СЮМАР В.П. Зрозуміло.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, мені доручень не треба давати. Передайте своєму народному депутату, що треба приходити на засідання комітету і доповідати персонально.

СЮМАР В.П. Юрій Олексійович! Юрій Олексійович!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я буду наполягати на наступний раз, щоб доповідали народні депутати, а не приходили їхні помічники і не виписували тут доручень. Дякую.

СЮМАР В.П. Юрій Олексійович!

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він – керівник комітету і веде засідання свого комітету кожну середу.

СЮМАР В.П. Все, зрозуміла позиція. Давайте, колеги, визначатися. Є дві пропозиції: в першому читанні рекомендувати Верховній Раді і вносити поправки і на доопрацювання. Давайте визначатися. (Шум у залі)

СЕВРЮКОВ В.В. ………. можливо, він принципово зніме хоча би частину проблем. Чи розглядається така ідея… Наприклад, зараз законопроект виглядає наступним чином: всі телеорганізації зобов'язані. Може, зробити це "за вимогою Національної ради", все ж таки, щоб Національна рада працювала з тими, від кого…

СЮМАР В.П. До другого читання можна вносити відповідні зміни.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто тоді зменшується весь шалений об'єм роботи як для тих, до кого нема, скажімо, претензій…

СЮМАР В.П. Владислав, це дійсно вибірковий підхід. 

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Такого не може бути.

СЕВРЮКОВ В.В. Я про це хотів би дискутувати.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Все! Давайте визначатися.

Перше. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді у першому читанні прийняти і вносити поправки до цього документу, прошу проголосувати. Сім. Прийняли. Відповідно рішення прийнято.

КРАЙНЯК Ю.О. Дякую.

СЮМАР В.П. Утримались? Хто проти? Юрій Олексійович. Зафіксували.

Пішли далі. Законопроект про прозорість власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям. 9161 (Береза, Шевченко). Юрій Олексійович пропонує не розглядати, я так розумію, із-за відсутності…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я пропоную не розглядати за відсутності, так. Я вважаю, що це зневага до комітету. Хоча комітет і так достатньо вже зробив, щоб до нього  ставилися відповідним чином, але це на право головуючого.

СЮМАР В.П. А що таке комітет зробив, щоб до нього відповідним чином ставились?

Якщо по всім параметрам, по всім дослідженням громадських організацій комітет займає перші позиції і в плані прозорості, і ефективності своєї роботи, і розгляду всіх законопроектів, то що ж таке комітет зробив, щоб його не поважала Верховна Рада?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Не приходять народні депутати. От вважають, що можна не приходити.

СЮМАР В.П. Давайте ми відверто скажемо, що коли іде проблема про "Зеонбуд", то у нас тоді включаються тут різні аргументації, чому не розглядати. Всі ж все розуміють. Ми ж тут всі розумні люди, і одна історія.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я вважаю, що надзвичайно важлива ініціатива. Ми з вами стільки на комітеті говорили про непрозорість власності цієї структури і про те, як багато це створює проблем для інформаційної безпеки держави. І ми знаємо прекрасно, що туди хтось хоче зайти, хтось хоче щось відкупити для того, щоб контролювати ринок цифрового телебачення в Україні. Всі цю проблему розуміють!

Якщо ми з вами прийняли Закон про прозорість власності для телеканалів і радіоканалів, то чому не приймати Закон про провайдера, який фактично є ключовою фігурою для поширення цього?

ШВЕРК Г.А. … є такі провайдери, які мають значно більшу аудиторію…

СЮМАР В.П. Це які такі?

ШВЕРК Г.А. "Воля", наприклад.

СЮМАР В.П. Дивіться, от до речі, це речення легко дописується в законопроект. От легко дописується до другого читання.

Я все-таки пропоную мати послідовну позицію комітету: випустити з комітет цей законопроект. Далі хай Верховна Рада з цього приводу визначається. Але я вважаю, що ми не можемо тут бути непослідовними, колеги, в цьому питанні.  Це принципово важливе питання для інформаційної безпеки країни.

_______________. (Не чути)

СЮМАР В.П. То це єдиний провайдер цифрової… Тому він монополіст.

Давайте так, по долі ринку ми прекрасно розуміємо, що це монопольне становище. Ми прекрасно з вами свідомі того, що не знати власників монополіста - це шкідливо.

І я вважаю, що правильно мати тут послідовну політичну позицію комітету. Ми пропонуємо в першому читанні пропонувати підтримати. Ми прекрасно розуміємо його перспективи політичні, прекрасно розуміємо в залі. Але, тим не менше, все-таки позиція комітету має бути послідовна.

Хто за те, щоб в першому читанні підтримати цей законопроект? Хто за? Порахували. Хто утримався? Хто проти? Юрій Олексійович і утримався, і проти?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я проти.

СЮМАР В.П. Проти. Все, зафіксували.

Рухаємося далі. Дякую, колеги за рішення. Я думаю, що воно показує принципову позицію комітету й послідовну. І повагу це викликає з боку оглядачів. І я в цьому переконана, Юрій Олексійович.

Так, що стосується Закону "Про рекламу". Дуже цікава ініціатива депутата Борислава Берези (№ 9029). За погодженням з доповідачем я доповім його. Дуже простий законопроект, як ви бачите, він фактично пропонує нам обмежити політичну рекламу. Ця тема у нас давно на порядку денному. Звичайно законопроект, відверто кажучи, технічно написаний неправильно, тому що ми не зовсім розуміємо, тут немає обмеження ні у виборчий період, ні в позавиборчий період. У нас зараз іде масово реклама в позавиборчий період, вона нічим не регулюється, вона ні про що не звітується. Це складна історія, яку ми з вами недорегулювали, і зараз не ті обставини, щоб нам дали можливість це дорегулювати.

Тим не менше, я там вносила поправки до Виборчого кодексу і повністю переписувала оцей розділ, який стосується виборчої агітації, з метою врегулювання цієї тематики.

Береза пропонує, щоб лишити 2,5 хвилини політичної реклами для одного суб’єкта виборчого процесу на день. Для телеканалів, звичайно, це дуже суттєве обмеження, вони недоотримують коштів. Це є проблемна історія. Звичайно, це є проблемна історія і для тих політичних гравців. І це не передбачає можливості от саме розділити – це виборчий період чи невиборчий період. Мені здається, що ми маємо відправити цей законопроект на доопрацювання. Отака позиція.

ШВЕРК Г.А. Колеги, треба поспілкуватись з автором і пояснити.

СЮМАР В.П. Він просто підходив, просив. І я йому сказала свою позицію, і ми в принципі погодились з таким підходом. Я думаю, що він логічний, якщо відправляємо на доопрацювання, хай людина доопрацьовує. От є в неї ідея, що має бути обмеження політичної реклами. Ми з вами теж розуміємо, що треба врегульовувати цю сферу. Хай людина попрацює ще над документом. Я так пропоную.

ШВЕРК Г.А. 450 кандидатов в каждом списке, по 2,5 минуты каждому. Автоматически каждый из 450-и получает 2,5 минуты в день. А теперь умножьте.

СЮМАР В.П. Це можна по-різному трактувати. Автор трактує це інакше, але навіть сам не розуміє, що насправді це можна трактувати в такий спосіб. Тому давайте на доопрацювання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я у зв’язку з тим, що автора немає, знову ж таки, зневажливо ставиться до комітету, я пропоную відхилити даний законопроект. Дякую.

СЮМАР В.П.  Дві пропозиції.

Хто за те, щоб відправити автору на доопрацювання, прошу проголосувати. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім. Рішення прийнято. Хто проти? Хто утримався? Є. Зафіксували. На доопрацювання відправили.

Наступні два питання не розглядаємо, які у вас є. Я послухала, я вважаю, що такі речі треба заслуховувати, чим викликані такі  законодавчі ініціативи, оскільки, безперечно, вони становлять суспільний інтерес, але передбачають просто неймовірну кількість, я була під враженням сьогодні від прочитання цього документу.

Ви пропонуєте? Є така пропозиція від Юрія Олексійовича - підтримати.

ШВЕРК Г.А. Насправді, якщо можна, то два слова по цьому.

СЮМАР В.П. Звичайно.

ШВЕРК Г.А. Дивіться, в  законі  є велика проблема, в законодавстві велика проблема така, що політична реклама, вона існує лише в передвиборчий період, коли вибори оголошені. А весь інший час такого поняття як "політична реклама" не існує, але вона існує. От як в тому анекдоті, що щось є, а слова немає. Вона існує, але ніяким чином не врегламентована. З моєї точки зору, треба цим займатись.

СЮМАР В.П. Безперечно, про що вам я відразу це і сказала, саме цю позицію. Але, на жаль, ми ж усвідомлюємо реальність, що нам ніхто не дасть зараз цим зайнятися. Це наша прогалина, це треба зробити після виборів, які відбудуться, негайно. Зразу після виборів це питання врегульовувати, бо це реально "беспредел".

Колеги, наступне важливе питання, яке теж абсолютно, мені здається, вже послідовне для нашого комітету, щодо підтримки в даному випадку…

Влад,  ви ж написали вже лист Путіну сьогодні, вже свою позицію виклали! Вже і спільні позиції. 

Так, щодо підтримки Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, я пропоную послухати все-таки потреби, які є сьогодні. Ми з вами не доїхали в цьому році і тому дуже цінним для нас є позиція от заступника голови Луганської облдержадміністрації. Прошу, сідайте сюди.  Якої підтримки ви потребуєте сьогодні, чим ми можемо допомогти, власне кажучи?

ІВАНЕНКО Г.Г. Доброго дня, шановні присутні, шановні народні депутати! Шановна Вікторія Петрівна! По-перше, хочу подякувати за те, що ви звернули увагу на нашого листа та запросили нас сюди, щоб ми донесли свою думку та свої ті клопоти, які зараз на нас випадають.

Сьогодні урядом України визначено стратегічні напрямки протидії інформаційним загрозам, а також сформовано базові принципи внутрішньої політики щодо окремих територій Донецької та Луганської областей. Крім того, відбулось громадське обговорення, розроблена Міністерством інформаційної політики стратегія інформаційної доступності та реінтеграції Донбасу. Це принципово важливі для зміцнення інформаційної безпеки регіону рішення.

Адже, розробляючи регіональну цільову програму розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2016-2018 роки, ми орієнтувались виключно на вирішення місцевих проблем, не маючи чітко визначеної стратегії і орієнтирів. І її ідеологічним принципом стало досягнення адекватного рівня спроможності місцевих медіа протидіяти агресивному інформаційному впливу Російської Федерації і стимулювати розвиток регіонального виробництва текстового та аудіовізуального контенту, що повністю відповідає цілям і державній стратегії.

Хочу акцентувати вашу увагу на тому, що вже зроблено для донесення українського контенту до мешканців області та захисту інформаційного простору регіону. Насамперед, це побудована у Новоайдарському районі 134?метрова телевежа, загальна вартість якої складає близько 18 мільйонів  гривень. Це кошти були обласного бюджету. Вона запрацювала у серпні 2017 року та радіус дії передавачів складає 60 кілометрів.

У селищі Бахмутівка, де розташована телевежа, КП "Інноваційно-інформаційний центр" обслуговує вежу, з якої ведеться трансляція українських каналів на окуповану територію області з використанням передавачів аналогового стандарту потужністю 5 кіловат на 36-у ТВК та цифрового стандарту потужністю 0,2 кіловата на  23-у ТВК, та потужністю 1 кіловат на 40-у ТВК. Також з цієї вежі ведеться трансляція радіо FM діапазону на п'яти частотах з передавачами потужністю 1 кіловат на кожну частоту.

На контрольованій українським  урядом території області ефірне телевізійне і радіомовлення здійснюється Луганською філією концерну РТТ з 18 телевізійних споруд, які розташовані по всій області. Місцевими мовниками - ТОВ ТРК "СТВ" та ТОВ НТРК "ІРТА" використовуються власні вежі у місті Сєвєродонецьк для радіомовлення. Телеканал "UA Донбас" включено до пакету супутникового телебачення, також у цьому форматі він доступний на всій території Луганської області.

Охоплення населення сигналом цифрового телебачення збільшилось у 4,5 рази, українських радіостанцій  більше не збільшилось. Сигнал нової вежі сягає Луганська та інших населених пунктів, тимчасово непідконтрольних українській владі території. Він дотягує до Краснодона та в інші райони окупованої території.

Слід зазначити, що в минулому році на підтримку філії ПАТ НСТУ регіональна дирекція " UA Донбас" з обласного бюджету було виділено 3 мільйони гривень. Також ми 100 тисяч гривень виділили в цьому році на "ІРТА" та ТОВ телекомпанію "СТВ".

Незважаючи на певні успіхи, ми не зупиняємось,  і вже в цьому році в Луганській області розпочали робити будівництво телевежі в Попаснянському районі вартістю понад 23 мільйони гривень. Через особливості рельєфу місцевості Попаснянський район залишається "білою плямою" на інформаційній мапі області. Ми не дотягуємо навіть до Первомайська та Стаханова, Аркадіївки і там іде мовлення нашого ворога.

Було прийнято рішення про участь у конкурсі проектів регіонального розвитку в рамках програми підтримки секторальної політики. Як тільки ми отримали рішення про можливість фінансування проекту, одразу приступили до підготовчого етапу. Сьогодні вже виділена земельна ділянка під будівництво, завершується юридичне оформлення. Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення вже зареєстровано частотний ресурс для нової РТПС, який зокрема дозволить використовувати 5-кіловатні FM-передавачі. Підписано відповідну угоду між обласною державною адміністрацією та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Цей проект має стратегічне значення для підвищення інформаційної безпеки країни. Сигнал нової телевежі буде прийматись майже по всій окупованій території. Тобто в наступному році ми його добудуємо і все населення Луганської області буде отримувати наш український контент.

Разом з тим на сьогодні існує ризик припинення трансляції українських мовників на території Луганської області,  на підконтрольній частині України також внаслідок кризи неплатоспроможності.

Тому ми просимо в нашому листі вас вирішити ці проблемні питання, щоб запобігти цьому. У нас, крім того, що ми висвітлили, де треба втрутитися, і пропонуємо зобов'язати керівництво ПАТ НСТУ укласти договір з нашим комунальним підприємством "Інноваційно-інформаційним центром" для компенсації заборгованості, бо там у нас договір підписаний з ними тільки на перший квартал, і вже заборгованість сягає півтора мільйона гривень. Вони відмовляються укладати договір на здійснення нами послуг, спираючись на те, що самі профінансовані тільки на 50 відсотків з державного бюджету. Також у нас є проблема у відновленні мовлення на станиці Луганській, з тої території на 40 каналі російська окупаційна влада поставила  свої передавачі і на 40 каналі нас уже не чутно. Пропонуємо перенести мовлення на ТРК 23-й, який є доступним на цій території.

Також збільшення потужності передавачів – ми це можемо зробити, але теж не маємо фінансування.

СЮМАР В.П. Геннадію Георгійовичу, справа в тому, що давайте ми будемо діяти от в рамках тих повноважень, які у нас є. Це, напевно, питання, яке в першу чергу треба адресувати Міністерству інформаційної політики, стосовно посилення там зокрема передавачів, потужності, переносу. Ви з ними, будь ласка, будьте тут в координації. А Національній раді…

ФЕЩУК У.Ю.  (Без мікрофону)   … як можуть вони збільшити потужність передавача?

ІВАНЕНКО Г.Г. Я скоротив, що нам…

СЮМАР В.П. Є така потреба, є така потреба.

ОНУФРИК Б.С.  Вікторіє Петрівно, я перепрошую. А цими питаннями ви займаєтесь чи Ольга Петрівна?

ІВАНЕНКО Г.Г. Тепер я займаюсь, бо був розподіл функцій. І з 31 жовтня тепер це мої питання будуть..

СЮМАР В.П. Бо ми з нею працювали просто. І ми її знаємо…

ОНУФРИК Б.С. Тому що Уляна поставила правильне питання. Я розумію, що ви будівельник більше, ніж інформаційник.

СЮМАР В.П. Тому я, власне, про це й кажу, що ми можемо в цьому контексті, як я бачу по вашому листу, як ми можемо вам бути корисні. Значить, перше. Очевидно, що я думаю, що ми можемо спрямувати комітетське звернення до Концерну РРТ, щоб з вами була підписана ця угода, ну зокрема там з "ІРТА" про реструктуризацію. Так, ну ми можемо це рекомендувати, вони готові заплатити і, можливо, ми можемо їх просити про те, що вони зменшать їм  ціну. Я так само напишу той лист на РНБО, ми їх писали. Ну це те, що ми можемо зробити.

Що стосується фінансування. Поправки до бюджету вже подані, але тут треба розуміти, де конкретна стаття. Я думаю, що в Мінінформ є ці кошти, які можуть вони перерозподілити в даному ключі на сферу інформаційного захисту. Воно йде через їхні бюджети.

Що стосується тих питань, які ви ставили, це питання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – про перенесення, про збільшення. Це треба відповідну заявку їм писати, і вони це будуть розглядати і приймати рішення. Там є Сергій Костинський, який дуже активно цим займається. Я приблизно так це бачу, колеги. Якщо є інші пропозиції, висловлюйте, будь ласка, що ми можемо тут кому рекомендувати, щоб по пунктах розписати, хто що має зробити, щоб ці, власне, ваші потреби були виконані. Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Ну якщо почитати от те, що пропонується в листах від обласної адміністрації, від компанії "ІРТА", то фактично це вплив в першу чергу проситься на концерн, да? Ну, ми, звичайно, вплив на концерн, ну, листи ми їм можемо писати, але якщо би був тут представник, я впевнений, вони би сказали, що вони самі на межі банкрутства.

СЮМАР В.П. Вони банкрути?     

СЕВРЮКОВ В.В. Коли у нас були слухання, ви пам'ятаєте, виступав керівник концерну, ситуація на концерні зрозуміла з відключенням аналогу. Тобто я впевнений, що нічого, крім того, що у них борги, вони казати не можуть. Тому фактично, щоб зробити певні знижки або територіальні, або компаніям, які там працюють на території ООС, то треба фактично змінювати якісь законодавчі речі, тобто треба законом визначати. Наскільки це реальний шлях, можемо обговорити, бо, на мою думку, просто лист концерну викличе…

СЮМАР В.П. Ми же з вами з "Укрпоштою" спробували. Ми знаємо, що таке втручання в діяльність суб'єкта господарювання.

СЕВРЮКОВ В.В. Я про це і говорю. Звичайно, всі питання, які були озвучені щодо розміщення передавачів, потужностей і зміни каналів – це до Нацради заявки, це будь-яка телерадіокомпанія, "ІРТА" принаймні точно обізнана в цих питаннях. Зрозуміло, медійники це знають, а щодо саме впливу на концерн, я думаю, що лист звичайно треба написати від комітету. Але я впевнений, що це нічного не дасть. Давайте або законодавчу ініціативу, або визнавати, що ми нічим не допоможемо.

СЮМАР В.П. Ольга Валеріївна, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу теж підтримати те, що лист на концерн треба писати, принаймні як реакцію комітету на сьогоднішній розгляд питання. Але я би хотіла, колеги, поставити питання трохи ширше, тому що я нещодавно спілкувалася з представниками Херсонської обласної державної адміністрації, і в них там також дуже гостро стоїть питання на прикордонних територіях і потужності передавачів, і того, що російський сигнал покриває там ледь не половину області, прикордонну територію так точно. І так далі, і тому подібне. І там населення теж дуже потерпає від російської інформаційної агресії.

Тому я пропоную, можливо, визначитися з датою і розглянути як окреме питання. А зараз для того, щоб узагальнити ці проблеми, які існують не лише на лінії розмежування, там, де сіра зона у нас, не лише в зоні ООС, а на всіх прикордонних територіях, всі області, які межують з Російською Федерацією, написати туди на обласні адміністрації комітетське звернення чи запит, щоб нас поінформували про поточну ситуацію по цих речах: по передавачах, по тому, як мовляють телеканали, по покриттю з боку Російської Федерації. І тоді нам буде легше вийти на ту законодавчу ініціативу, про яку говорить Владислав. Я би це підтримала, чесно кажучи, тому що у нас нема такого моніторингу ситуації, принаймні хоча би з офіційних джерел.

СЮМАР В.П. Дякую вам. Мені сказав голова секретаріату, що він якраз збирає цю інформацію, вона буде нам надана. Григорій Аронович. 

ШВЕРК Г.А. Ну, по-перше, я хочу подякувати представникам Луганської адміністрації, бо з моєї точки зору вони дуже якісно співпрацюють в напрямі інформаційної безпеки і протидії ворогу в цьому питанні. Це треба відмітити. Навіть гроші свої обласні виділяли на те, щоб підтримати мовників в області. І це треба дуже вітати.

Зрозуміло наступне: ми маємо, ну, давайте я так буду, без еківоків, майже банкрута, який зветься КРРТ. Ну тобто після того, як відключили аналог, якщо він ще сьогодні не банкрут, то він буде банкрутом через декілька місяців, коли ми вимкнемо  регіональне мовлення.

Тому казати про те, що ми просимо КРРТ не отримати гроші, а надавати послуги, ну, це нереальна історія. Єдине, що можливо – це знайти гроші і щось дати КРРТ і очікувати, що вони нададуть послуги. Дійсно,  я розумію, що тут питання, треба і в КРРТ писати, і звертатися до Мінінформу, розуміючи, що, можливо, в їх бюджеті можна щось знайти для того, щоб підтримати саме в цьому місті, бо вони дійсно якісно теж переймаються питаннями мовлення біля окупованих територій.

І мені здається, що це системна проблема, яка  не може бути вирішена будь-якими листами з нашого комітету і будь-якими навіть законодавчими ініціативами, бо наразі треба з цим щось робити. Бо ми ж не можемо зменшити потужність російських передавачів, вони будуть тільки зростати.

СЮМАР В.П. Це зрозуміло. Дякую, Григорію Ароновичу.

Юрій Олексійович, прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, я тут якраз хотів Григорія Ароновича підтримати з точки зору дій Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, вони дійсно роблять більше, ніж можуть. Але от якщо підсумовуючи оцей лист, то от  якраз дуже гарно підійшло б, аналіз весь по першому питанню, те, що ми говорили: называется - приплыли.

На жаль,  ВЦА сьогодні  Луганська залишилась сам на сам з реальною інформаційною агресією. На жаль, сьогодні  міністерство, Нацрада, РРТ, інші органи центральної  влади залишили сам на сам з вирішенням тих проблем.

На жаль, коли я говорив про неповагу до комітету, це стосувалося і цього зокрема пункту, коли фактично всі ініціативи, звернення і рішення комітету до центральних органів влади в більшості своїй залишилися або невиконаними або не до кінця виконаними, тобто безрезультатно.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, не передьоргуйте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я не передергиваю. Я говорю про конкретний факт, коли сьогодні,  станом на сьогоднішній день  із-за…

СЮМАР В.П. Ми розуміємо, опозиція зобов'язує.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, не зобов'язує. При чому тут опозиція? Я говорю не як опозиція в даному випадку, я говорю як член комітету. Я говорю про те, що станом на сьогоднішній день із-за, здавалось би, півтора мільйона гривень Луганська область може залишитись без українського мовлення. Ось де проблема! І ця проблема сьогодні розглядається на комітеті. А що таке півтора мільйона гривень? Це нічого для державного бюджету!

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, ви подали відповідні правки до бюджету? Ви знаєте, що Регламент і що термін сплив.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вікторія Петрівна, я ж вас не перебивав, чесно. А  чого ви мене перебиваєте? Я можу висловитись?

СЮМАР В.П. Ви мене перебивали з точно таким самим успіхом.

Я просто ставлю вам питання в контексті вашої промови. Ви зараз робите абсолютно популістську річ. У нас на комітеті завжди був дуже високий стандарт, коли ми тримали професійну повагу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильно, я тримаю. Я говорю про те, що півтора мільйона гривень сьогодні  є загрозою для  інформаційного мовлення в Луганській області. І ці кошти є в діючому бюджеті.  І насправді для цього рішення,  для цих  півтора мільйони не потрібно ніяких змін до бюджету. Можуть бути елементарні перекидки, якби це було комусь цікаво на центральному рівні – ось де проблему я  бачу. Тому тут треба не до РРТ звертатися, тому що сьогодні  РРТ не спроможне цю проблему вирішити, вони самі в  складній достатньо ситуації. Як мінімум треба звертатися до Прем'єр-міністра і знаходити це рішення. Бо ці півтора мільйона, чи скільки там точно цифра, вони точно є в бюджеті. І механізм для того, щоб цей борг покрити, ну це буквально там тиждень рішення. Але через цю, знаєте, безвідповідальність фактично ставимо на межу все інформаційне мовлення. Але при цьому давайте займатися глобальностями, закривати там канали, ще щось придумувати, різні цікаві ініціативи, але при цьому на просту, елементарну річ - забезпечити   функціонування і трансляцію на найбільш небезпечні території України  чомусь не спроможні. То я вважаю, що отут має бути повна увага сьогодні комітету до дій і рішень кожного, від  кого це залежить.

Так само, як парламентські слухання по безпеці журналістів: били, б'ють і будуть далі бити, а комітет буде сидіти і збоку дивитися. Або коли там приймаються санкції по телеканалах, комітет вважає, що це його не стосується, це хтось інший має займатися. А прозорість медіа власності, так, це важливо, санкції додаткові накладати і так далі, придумувати роботу всім іншим. Ось про що я говорив. Тому я вважаю, що треба звертатися до Прем'єр-міністра, вимагати негайного ухвалення рішення з тим, щоб мовлення сьогодні не призупинилося в Луганській області.

Більше того, я зокрема вніс іще й законопроект про те, щоб провести спеціальне виїзне засідання в Луганській області Кабінету Міністрів, тому що крім цієї проблеми є багато ще інших проблем, які так само залишили сам-на-сам Луганську область. А ми тут можемо багато патріотичних речей говорити, але отам, отам сьогодні йде реальна робота. І там люди залишені сам-на-сам зі своїми проблемами. Дякую.

СЮМАР В.П. З сумом констатую: вибори почалися і в рамках Комітету з питань інформаційної політики.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вибори не почалися…

СЮМАР В.П. Вибори почалися, і це дуже відчутно.

Колеги, це, знаєте, мені з цього приводу прикро, але ми завжди допомагали і робили все, про що ви просили. І в даному випадку будемо діяти точно так само: без полум'яних промов і образ на адресу колег. І мені здається,  некоректно ображати зараз комітет і кожного з нас тут, будучи одним із  членів комітету. А я це сприймаю як образу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепрошую, якщо хтось сприйняв як образу. Я по суті говорив.

СЮМАР В.П. Я вважаю, що це неповага зараз до комітету була висловлена, Юрію Олексійовичу, тому що це не професійна розмова, а популістська політична промова.

Стосовно допомоги, яку ми можемо надати Луганській. Я розумію, хто там буде обиратися і чому "Опоблоку" це важливо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. При чому тут "Опоблок"? Це Україна.

СЮМАР В.П. Але ми всю свою частину робили і будемо робити. Тому відповідне звернення на Прем'єр-міністра – це хороша ініціатива, я її підтримую, ми його напишемо. Більше того, я думаю, що він має відповідні доручення дати Міністерству інформаційної політики. І я так само підтримую ініціативу, яка була висловлена щодо, наприклад, комітетських слухань. Якщо ми не зможемо провести парламентські, ну так об'єктивно складається, що немає сьогодні, ви бачите, навіть рішення про парламентські слухання жодні не приймаються, навіть які стосуються аполітичних тем типу туберкульозу й інших речей. І це не наша провина, не тому, що ми не хочемо, а тому, що об'єктивно вони ставляться в ті моменти, коли немає депутатів у залі, і жодні там парламентські слухання не проводяться. На жаль, у нас почалися вибори, і ви це зараз побачили, і це стосується роботи парламенту загалом. "Популизм превыше всего". Але щоб так не було, і були вирішені   ці питання, ми можемо провести комітетські слухання, щоб подивитися і прямо нам сказали, з відповідними запитами звернутися до Міністерства інформаційної політики, що у них виділено.

По-хорошому, є ціле Міністерство у справах окупованих територій. По-хорошому, мали би бути особливі підходи на рівні Кабінету Міністрів і окремі адресні програми для підтримки інформаційних ресурсів в Донецькій і Луганській областях, і це мала би бути програма Мінінформу, тому що ми не є розпорядниками коштів. Якби така програма Мінінформу була запропонована, то зрозуміло, що вони могли би ними розпоряджатися.

ШВЕРК Г.А. Так давайте напишем такое письмо на Премьера, на Черныша и на Юру Стеця… (Шум у залі)

СЮМАР В.П. Богдан Онуфрик.

 

ОНУФРИК Б.С. Я коротко постараюся. Ну, якщо абстрагуватися і від виборів, і від популізму, і від всього іншого, насправді, проблема надзвичайно серйозна. Я зараз кажу не про Луганську область, а загалом інформаційну безпеку. Мені здається, що нам треба ініціювати як комітету закритий розгляд, відкритий, я не знаю який, за участю всіх учасників, і в тому числі з регіонів, на засіданні Ради національної безпеки і оборони, і прийняти рішення, які радикально мають змінити ситуацію. Тому що оці латання дірок, якими ми намагаємося вирішити ту чи іншу проблему, воно не дає бажаного результату. Це моя точка зору. Дякую. 

СЮМАР В.П. Ми звернулися з такою пропозицією, я вас інформую. Це стосувалося і нашого заслуховування теми Криму. І ми написали відповідний лист за результатами, я його відправила, що необхідно розглянути на РНБО питання, пов'язані з інформаційною безпекою. Але знову-таки, ми свої пропозиції дуже чітко висловили як комітет і стосовно монополії того ж "Зеонбуду", і стосовно проблеми РРТ і їхніх боргів, да? Можемо зараз включити і "Суспільне", яке у нас буде недофінансоване. Ми взагалі не розуміємо, за рахунок чого те "UA Донбас" буде фінансуватися. А ми зробили все можливе, щоб він був сильний. А я не розумію, за рахунок чого він буде фінансуватися, якщо ми залишимо їм 380 мільйонів. От не розумію. Я підійду, звичайно, переговорю з тим же Прем'єр-міністром, ми всі листи можемо направити – все це зробити, але ж ми прекрасно усвідомлюємо ту реальність, яка є.

Тому я вважаю, ось проблема стосовно Луганська, вона лежить в рамках бюджету Мінінформу, її вирішення там лежить. Я в цьому впевнена.

ОНУФРИК Б.С. Я думаю, ми звернемося і закриємо цю проблему, півтора мільйона.             

СЮМАР В.П. Пряма співпраця з Нацрадою дозволить вирішити ще низку проблем, про яку ви озвучили. Виходити на програму – це теж підзаконка. Ну, це не є наша з вами…

У вас є якась інша пропозиція по законодавчим актам? 

ШВЕРК Г.А. От дивіться. Здається, ще попереднього разу, коли ми обговорювали підготовку бюджету Мінінформом, була пропозиція про те, що має з'явитися окремий рядок в бюджеті Мінінформу про інформаційну безпеку, куди мають бути збиті всі необхідні витрати, які стосуються питання інформаційної безпеки. Це стосується і мовлення на цих територіях, і багато інших питань. І ми про це говорили. Але, на жаль, діючий проект бюджету, він такого рядка не має.

СЮМАР В.П. Дивіться, вони ж формуються пропозиціями Мінінформу.

ШВЕРК Г.А. Так я про це і кажу.

СЮМАР В.П. А от ви розумієте, що коли їм на голову впали додаткові 300 з чимось мільйонів гривень під статтю захисту від інформаційної агресії в цьому році, я їх просила: "Хлопці, розпишіть, щоб нам для розуміння було". Якби вони їх тоді б розписали, ми би розуміли, на що вони їх потратили, і відповідні статті можна було би закласти в новий бюджет. Ні тоді це не  було зроблено. Але вони  в нас  ДТП і правила дорожнього руху рекламують, про що доповідають нам браво на комітеті. Ну, даруйте, це об’єктивна реальність і правда. 1,5 мільйони, ну,  це не соромно при мільярдному бюджеті? Це не соромно не мати станом на зараз на рівні виконавчої влади відповідної програми для підтримки цих регіонів?

Так, ми робимо все можливе від нас і неможливе. Я вважаю, що ми вийшли вже давно за рамки комітетської роботи і законодавчої.

Глушилки. Вибивати гроші з резервного фонду Кабміну це завдання парламенту? Це завдання комітету парламентського? Ні. Це завдання виконавчої влади, яка в цій ситуації недопрацьовує, на жаль.

От ми знаємо з вами відповідь на ці питання і погоджуємось, правда, в цьому питанні. Давайте думати. як це в даному випадку змінити. Я погоджуюсь категорично з вами: не можна не розписувати рядки в бюджеті, бо тоді гроші витрачаються на "чорт знає що і збоку бантик".

ПАВЛЕНКО Ю.О. На соціальну рекламу.

СЮМАР В.П. На соціальну рекламу бренду "Ukraine now", от на це в нас  витрачаються кошти.  Ну, соромно, соромно. Я інших слів просто не можу в цьому плані знайти. Нікому до цього немає діла.

Давайте так, тоді серйозно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо можна, то по суті пропозиції, уточнення своєї пропозиції.

СЮМАР В.П. Я розділяю ваш пафос в даному випадку.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це не пафос.

СЮМАР В.П. Справді, це не пафос.

ПАВЛЕНКО О.Ю. Ви знаєте, Вікторіє Петрівно, що як ініціатор і першого виїзного засідання, і другого виїзного засідання, це було викликано тим, що я знаю, яка там ситуація. І мені, знаєте,  неприємно. Ми не змогли цього року поїхати, бо воно хоч трошки активізовувало  роботу  тоді центральних органів влади. І коли на четвертому році виникає така ситуація. Вона, знаєте, до глибини душі.

Тут не питання "Опозиційного блоку", вибачте, тому що, якщо оці три канали взяти, то ці три канали опоненти "Опозиційного блоку". Якраз "Опозиційний блок" може і  був би  зацікавлений, щоб вони не працювали, тому що краще російське слухати, там іде реклама відповідна.

Я не до того говорю. Але я за те, щоб вони тут працювали максимально, тому що дійсно, якщо говорити " Донбас UA", то це, на мій погляд, сьогодні краща студія, філія серед всіх інших філій. Вона сьогодні фактично не може…

СЮМАР В.П. Що вона була створена, то це зусиллями нашого комітету.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Звичайно, звичайно.

Тому я пропоную, послухавши всі більш детально пропозиції, все-таки звернення до Прем’єр-міністра акцентувати увагу. І  зокрема, я вважаю, що оцю позицію щодо бюджетної програми там за 300 мільйонів, яка витрачається на соціальну рекламу, вказати в нашому зверненні, акцентувати на це Прем’єр-міністру, щоб він знав теж, що це його особиста теж проблема як глави уряду.

Друге. Це до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, тому що навіть та дискусія, яка зараз розгорнулась, показує, що десь хтось один одного не розуміє, і відсутність комунікації, тому для того, щоб ця комунікація,  які там передавачі, збільшення і так далі, була забезпечена.

І звичайно до Ради національної безпеки і оборони вчергове звернутись, що, на жаль, проблеми за 4 роки можливо і зменшились, але залишаються максимально актуальними.

Тому в три інстанції сьогодні треба звертатись на підставі навіть ініціатив, які надійшли від Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, бо теж саме і в Донецькій, просто в Донецькій новий губернатор, він ще не "в’їхав" в проблематику.

СЮМАР В.П. Дивіться, я думаю, що нам треба провести закрите засідання комітету і запросити представників Мінінформу, Нацради, тих, хто займається цією тематикою, запросити профільних заступників по Донецьку і Луганську.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І Херсону.

СЮМАР В.П. І РРТ запросити так само, і без ТЗІ, бо я хочу зрозуміти, що там залишив КМТМД, вони стоять. І  по Станиці там, зокрема, зрозуміти ситуацію. Тому що великі міста вони закривають. Ну ми ж це з вами бачили, той самий Покровськ. Вони закривають великі міста, і слава Богу! І слава Богу! І це добре.

Тепер підтримка тих самих українських, там вирішення базових проблем, про що ви зараз зазначили. І принаймні хоча би розписати для себе алгоритм, що тут ми десь закриваємо за рахунок їхніх коштів, вони це десь перерозподіляють, а ви розумієте, як ви утримуєте, і принаймні проговорити, що робити з "UA Донбас". Я би взагалі його виписувала окремою строкою зараз, станом на зараз, якщо чесно, до закінчення особливого статусу. Бо вони не отримують грошей, а ми втратимо там сильного мовника по Луганщині, взагалі найсильнішого.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І ми б його фінансували.

СЮМАР В.П. Ви готові дофінансовувати?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Да, дофінансувати.           

СЮМАР В.П. А не дай Бог, у нас буде 380 мільйонів і Аласанія вирішить закрити всі регіональні ЗМІ, ви його просто позбудетесь, його просто не стане. І це питання буде і переоформлення ліцензії, всього решта. Тому небезпеки є багато.

У нас наступне засідання, я зараз анонсую колеги, що буде присвячено членам до Нацради, кандидатам в члени Нацради. Прошу вас бути, щоб ставити кваліфіковані питання. І ми можемо, в принципі, провести закрите засідання, ініціювати наступним от оцю низку питань. Його треба провести до бюджету, однозначно до бюджету.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На наступному.

СЮМАР В.П. Да, ми можемо, можемо.

Ну, кандидатів ми будемо довго слухати. Ми маємо бути свідомі, що ми не зможемо дві частини зробити. Там багато кандидатів.

ЧЕРВАКОВА О.В. А, може, ми на непленарному тижні зберемося?

СЮМАР В.П. Ми так збираємося на пленарних тижнях… Я готова збиратися хоч по вихідних.

ШВЕРК Г.А. При заслуховуванні кандидатів кворум потрібен?

 

СЮМАР В.П. Да, бо це засідання комітету. Ми повинні офіційно на засіданні комітету розглядати всіх.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ми з вами вирішимо. Або це буде через два тижні як друга частина після заслуховування кандидатів, або це буде відповідно тоді через місяць, да? Ми тоді не встигнемо до бюджету, правда?

ПАВЛЕНКО Ю.О. А ми можемо зібратися або у вівторок в обід з другої до четвертої.

СЮМАР В.П. Нам не вистачить з другої до четвертої. Ну це реально такий комплекс… Там алгоритм треба випрацювати і треба їм зараз відправити ще листи, щоб вони підготували свої варіанти вирішення проблеми. Її треба описати, щоб вони запропонували.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У п'ятницю можна.

СЮМАР В.П. У п'ятницю можна. Давайте тоді орієнтуватися через два тижні на п'ятницю з 12-ї години, правда?

ЧЕРВАКОВА О.В. А, може, на цьому тижні в п'ятницю?

СЮМАР В.П. Ми не встигнемо, вони не встигнуть виконати. Через два тижні на п'ятницю. Тоді давайте так робити. І ми тоді вас запросимо, запросимо вашого колегу з Донецької області. Ми підготуємо якісь варіанти вирішення і відповідно попросимо алгоритми від Мінінформу їхні, що вони в рамках свого бюджету можуть зробити. Попросимо реакцію у концерну РРТ і їхні пропозиції, і будемо якось рухатися. Добре?

СМЄТАНКІН О.А. А можно выступить?

СЮМАР В.П. Давайте, звичайно, ви приїхали теж. Будь ласка.

СМЄТАНКІН О.А. Главный редактор газеты " Вісник Луганщини" Это газета областной администрации. Сметанкин Александр.

Есть серьезная проблема, которая возникнет с 1 января: закончится процесс разгосударствления СМИ, газета будет закрыта. Сейчас она выходит, единственная областная газета на 700 тысяч жителей…

СЮМАР В.П.   Привет депутату Каплину называется. Бо це він нам збив зміни до реформування.

СМЄТАНКІН О.А. 700 тысяч жителей на неоккупированной территории, одна газета, тираж 50 тысяч. Виходит еженедельно. С 1 января я ее сделаю частной, финансирования у меня не будет. Жители останутся без украинского контента полностью: ни одного печатного СМИ на территории Луганской области не будет.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Так ми ж вивели з-під дії Закону…

СМЄТАНКІН О.А. Нет. Поэтому, значит, я хотел бы обратиться к вам с просьбой: если это возможно, ввести изменения в Закон "О разгосударствлении СМИ" для Луганской и Донецкой областей, оставить областные газеты до окончания АТО, чтобы они там работали. Если это невозможно, значит, есть второй вариант: вы готовите письмо, будете готовить, видимо, письмо на имя правительства. Я могу свою областную коммунальную установу, которую я сейчас и возглавляю, она работает как редакция, газета, я ее могу переделать в информационное агентство. Важно что? Важно сохранить журналистов. 90 процентов журналистов луганских выехали в Харьков, Львов, Киев в так далее. Значит, те, которые у меня остались, мне их надо сохранить. Для этого я их должен где-то посадить, извините, на бюджет, на зарплату. Поэтому мне надо, есть предложение сделать информационное агентство. Проблем нет зарегистрировать информационное агентство областное коммунальное. Проблемы в зарплате. Постановление 1038 Кабмина, оно регулирует зарплату журналистов коммунальных СМИ. Но там прописаны только журналисты печатных и телерадиоорганизаций, телевизионщики. Журналистов информационных агентств в этом постановлении нет. Мы отправили письмо на имя Гройсмана…

 

СЮМАР В.П. Послухайте. Я вам розкажу потім, як вирішити це питання. Добре? Я вам особисто розкажу. Давайте будемо зараз ми завершувати.

ОНУФРИК Б.С.  Є простий шлях насправді.

СЮМАР В.П.   Дуже простий. Повірте. Просто я публічно не можу його оголошувати.

ОНУФРИК Б.С.  А публічно можна сказати: вам треба підписати угоду з обласною адміністрацією…

СЮМАР В.П.  Я ж не буду вам розказувати, як обходити закон.

ОНУФРИК Б.С. І це фінансування буде за висвітлення діяльності згідно закону, і все.

(Шум у залі)  

(Загальна дискусія)

 ПАВЛЕНКО Ю.О. Коли можуть виключити ці канали?

________________. Про канали? Ну ще якось дофінансуємо, що у нас там з фінансами. Но последний раз они к нам обратились в сентябре.

СЮМАР В.П.  Це питання наступного року. Давай. Ми спробуємо її вирішити.

 (Загальна дискусія)

  СЮМАР В.П.  Добре. Я подзвоню начальнику РРТ і про це питання окремо, що ми будемо вирішувати питання заборгованості. Давайте таким чином зробимо. Дякую.

________________. Шановні депутати, спасибі, що вислухали, але ми звертались вже і в РНБО, і в Кабінет Міністрів, і до РРТ. Тому звернулись до вас.

СЮМАР В.П.  Крім нас це нікому не треба. Ви абсолютно праві, на жаль.

СЕВРЮКОВ В.В. Колеги, а ми голосуємо за звернення до Кабміну?

СЮМАР В.П. Так, давайте приймемо рішення про звернення до Прем'єр-міністра, Мінінформу, РРТ і РНБО. Давайте. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. І до Нацради. Одноголосно. Дякую.