Анонси подій

Перейти до розділу
02 вересня 14:30
2 вересня 2020 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

25 жовтня 2018, 09:44

Стенограма 17.10.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

17 жовтня 2018 року

 

СЮМАР В.П. Дякую, шановні колеги, що зібралися. Будемо починати наше засідання.

Пропоную наступний порядок денний. Оскільки до нас прийшла Ірина Степанівна Луценко, ми будемо сьогодні розглядати її проект Закону 8558 про внесення змін до Закону "Про рекламу" щодо протидії дискримінації, я пропоную його першим розглянути, щоб ми відпустили людину.

Далі. Друге, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу), 8515.

Давайте я вас проінформую по ситуації з мовним законопроектом. До нас звернулися багато видавців, і треба формулювати свою позицію з цього приводу. Ми тут попрацювали з ними минулого тижня.

І останнє, об'ємне питання – звіт Міністерства інформаційної політки України про використання коштів на здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору.

Є якісь інші пропозиції до порядку денного? Немає.

Тоді прошу проголосувати і підтримати. Хто за? Є. Дякую.

Починаємо тоді наше засідання. 8558. Доповідач – пані Олена Кондратюк. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Я думаю, що можна надати слово автору законопроекту пані Ірині. Давайте послухаємо автора.

СЮМАР В.П. Прошу.

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні друзі, шановні колеги! Вашій увазі пропонується десяток яскравих прикладів реклами, яка носить образливо-ганебний і дискримінаційний характер. Це реклама, де зображається, наприклад, чоловіче тіло в дитячому надувному крузі, з певними натяками – "Хочу лета". Реклама з жіночим нафарбованим ротом, з рекламою "Возьми в рот". Реклама, яка зображає чомусь, як меблі ведуть себе як люди. Реклама, яка зображає  будівельний безліміт - "Дозволь собі більше" – і жінки роздягнені. Реклама, яка каже, що для того, щоб підготуватися до 8 Березня, треба зробити стильний матовий манікюр, де зображений чоловік в джинсах. Мабуть, матом готується до 8 Березня. "Прекрасна" реклама жіночого тіла, де посередині жіночого тіла зображена ЛЕД-стрічка, і написано "Для любых (з помилкою) щелей". Ну і так далі.

Я думаю, що один раз вартує подивитися на таку рекламу, щоб зрозуміти, до чого призводить ця реклама. Ця реклама призводить до однієї простої речі. Якщо Конституція України каже, що всі громадяни рівні і дискримінація заборонена за будь-якими ознаками, і в тому числі за ознаками статі та іншими ознаками, реклама, яка фактично формує суспільну думку на сьогоднішній день, яка особливо впливає на молодь, яка особливо впливає і задає стандарти життя і свідомості сьогодні у нас, адже у нас дуже швидке життя, дуже швидкоплинне, і інформація у нас береться порціями, короткою і дуже яскравою. Тому таке формування суспільної думки приводить до проявлення як в жінок статуса меншовартості, а в чоловіків першості в будь-яких своїх проявах. Це стосується так само і чоловіків та жінок старшого покоління. Це стосується також і відношення до дітей, яких можна використати. Наприклад, останній кричущий факт, коли дітей, 12-літніх дівчаток використовували для реклами білизни. Тобто вона ще не виросла, а вона вже має ходити тільки в нижній білизні, і де подальша якби  її роль лише сексуальна, лише, можливо, як ескорт, лише, можливо, як супровід, лише, можливо, як в домашньому використанні. Меншовартісність і відношення до жінки як до другорядної особи.

Тому, розуміючи, що в Законі "Про рекламу" дуже скромно, дуже дрібно написано, що забороняється дискримінація і за ознакою статі, це  слово з чотирьох букв не допомагає нам виправити цю ситуацію.

Є прекрасна фраза  Урсули фон дер Ляйен, це матір сімох дітей і за сумісництвом міністр оборони Німеччини, яка сказала: "Гендерну рівність можна вважати досягнутою, коли керівні посади зайняті порівну між чоловіками і жінками". Перефразовуючи цю фразу: якщо в світі громадян 50 на 50 чоловіків і жінок, і якщо прагматично підходити до рівності обох статей, до гендерної рівності, особливо в суспільному просторі, ми не можемо дозволити собі в Законі "Про рекламу" залишити лише це слово з чотирьох букв. Ми повинні рекламодавцям і рекламокористувачам розшифрувати, що означає дискримінація в рекламі, для чого і направлений цей законопроект, яким пропонується доповнити статтю 1, розшифрувавши, що таке дискримінація реклами за ознакою статі, де пропонується доповнити статтю 8 поняттям про розповсюдження реклами, яка транслює стереотипні ролі, де пропонується доповнити статтю 10 дискримінаційна реклама за ознакою статі забороняється, відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець.

В нас склалась така ситуація на сьогоднішній день: тисячі заяв про дискримінацію в рекламному просторі і програші в судах. Чому? Тому що рекламодавці, проводячи експертизи сумнівного характеру і змісту, відверто цей дискримінаційний контент перетворюють у витвори мистецтва. Цинізму немає межі.

Тому, шановні друзі, я показала вам тільки десяток із 60-и направлених на мене як на народного депутата яскравих проявів цієї дискримінаційної реклами. Я думаю, що було би правильно, вони викликають тільки огиду і жодним чином не викликають захоплення перед предметами мистецтва, якщо ми цивілізовані люди, і ми говоримо про те, що в нас рівні права чоловіків і жінок, а особливо їхні права, гендерні права в суспільстві, роль жінки, я би вас дуже просила підійти до голосування, проголосувати і підтримати мій законопроект.

СЮМАР В.П. Дякую, пані Ірино. Прошу доповідача.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги! Дякую, пані Ірино. Ми почули в принципі дуже актуальне питання, яке стосується все-таки сфери реклами. Ви знаєте, те, що перерахувала пані Ірина, в принципі воно вже є заборонено законом. Тобто в принципі така реклама відповідно до нашого Закону "Про рекламу" є забороненою.

Наскільки, не дивлячись на те, що можна прописати дискримінаційні ознаки реклами за ознакою статі, розширити, так би мовити, наш Закон "Про рекламу", яким є забороненою дискримінація за ознаками статі, допоможе виявляти ці порушення і карати, в мене є сумніви насправді, хоча ми розуміємо, що це проблема є дуже і дуже актуальна для нашого суспільства особливо зараз, в тому числі у виховному моменті і так далі.

Друге, що в мене викликає занепокоєння, це в принципі питання, які пов’язані з  покаранням за рекламу таку, тому що тут вперше є дуже великі штрафи, але вони будуть стосуватися не тільки закону певного при дискримінаційному плані, як ми тільки що вислухали, але і всіх решта ознак. Тобто, наприклад, якщо на борді чи десь буде неправильно поставлена крапка, чи десь буде порушення, наприклад, про те, що немає замовника, то тут вже зараз в нас будуть зміни: штраф в 600 неоподаткованих мінімумів і так далі.

Тому, з огляду на те, що в принципі питання є дуже актуальне, я не можу на себе брати сміливість і казати, що можна не підтримати такий законопроект, але я думаю, що його треба буде трошки доопрацювати всім нам разом.

В принципі, якщо ми розглядаємо таким методом, наскільки буде розв’язана ця проблема за допомогою цього закону, що реально можна буде карати,  і про ті питання, які ви казали, пані Ірино, можуть бути використані, наприклад, в судах, тобто ці редакційні колегії, які скликаються, які говорять і перетворюють, що це не дискримінаційна реклама, це там витвір мистецтва, насправді цей закон нам не розв’яже, на жаль.

Тому тут тільки відповідальність органів, які повинні слідкувати за рекламою, їхня кваліфікація і в тому числі кваліфікація юристів, які захищають подібні прояви. Я думаю, що тільки масове звертання уваги, масова якась непокора даним таким питанням і спротив, який тільки може бути, це буде піднімати актуальність такого питання. На жаль, наше законодавство не дає нам відповіді на ці питання.         

Тому в принципі ми можемо погодитись на те, щоб підтримати в першому читанні,  далі думати як ми можемо його докваліфікувати. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую доповідачу.

Я скажу свою позицію в даному контексті. Десь років два тому я піднімала це питання. Ми запрошували вас з цього приводу, в нас тут представники, які представляють асоціацію зовнішньої реклами,  і ми з ними активно працюємо. Ми проговорювали, що всі ці нюанси краще знімати в процесі саморегуляції. Але, на жаль, вони не знімають. Ми маємо таку ситуацію, що вони не знімають.

І тому я підтримую  цю ініціативу. Допрацювати ми справді можемо до другого читання, але ми повинні дати сигнал, що такі речі, отака творчість принижує насправді все суспільство, воно принижує країну. В нас взагалі повний бардак у сфері зовнішньої реклами.

Ми комітетом намагались це врегулювати з вами відповідним законодавством. На жаль. воно було провалено в залі через лобістські історії, бо ніхто не хоче тут порядку, але тоді давайте іти дрібними кроками. І це один із таких кроків. Це моя позиція. Я давно цією темою, щодо неї загостряла на ній увагу,  і я дякую автору, що вона це пропрацювала.

Колеги, давайте обговорювати. Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я теж підтримую ідею і пропозицію щодо цього законопроекту. В мене є єдине питання: наскільки дієвий наразі є орган, який має застосовувати це законодавство? Мова іде про Держспоживстандарт і яка там організація, яка має відслідковувати всі проблеми, пов’язані з рекламою. Наразі, наприклад, у Нацради немає можливості працювати за Законом "Про рекламу", або вона значно обмежена, скажімо так, і суди вони зазвичай програють, бо їм кажуть, що ваша тема це Закон "Про телебачення і радіомовлення".

А щодо цього органу, то у мене немає жодного уявлення щодо того, наскільки він дієвий: чи він щось виграв вже щодо порушення реклами і таке інше?

Тому я, погоджуючись з цим, ще б розглянув ситуацію щодо того, як це буде виконуватись? Бо закон, який в результаті не дає результату, він не дуже потрібний. Тому я б, може, подивився і на тему, як з цим працювати далі виконавчій владі.

СЮМАР В.П. Я думаю, що теж поправки відповідні від вас чекаємо.

Ірино Степанівно, прошу.

ЛУЦЕНКО І.С. Я би звернула увагу шановних колег на статтю 29-у, де написано права об'єднань громадян, об'єднань  підприємств у галузі реклами. Де ми добавляємо фразу про те, що об'єднання громадян і об'єднання  підприємств у галузі реклами мають право звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, а також в інтересах споживачів реклами у разі порушення їхніх прав, передбачених законодавством.

Якщо жінки вважають, чи будь-хто, хто вважає, що порушені їх права як споживача реклами, які їх дискримінують з будь-яких проявів, мають право звернутися до суду. І це вже діло адвоката, використовуючи ті механізми, які передбачені Кримінальним кодексом, які передбачені адміністративним, судочинним законодавством, використати і застосувати відповідний механізм захисту: і честі, і достоїнства, і багато, багато інших механізмів.

Я хочу звернути вашу увагу на два моменти. Ми дуже багато років говорили про те, що захист честі і достоїнства і, якби, від побиття, і від будь-яких проявів насильства у нас уже передбачено чинним законодавством: і Кримінальним кодексом, і Адміністративним кодексом. Але чомусь достатньо великою кількістю народних депутатів ми підтримали з вами Закон про запобігання і протидію домашньому насильству. Ми виокремили цей вид злочину, давши йому додаткову обтяжуючи кваліфікуючу ознаку. При тому, що використовується нанесення середньої тяжкості, легкої тяжкості і важкої тяжкості ушкоджень. Ми говорили і про зґвалтування, ми говорили і про інші, інші моменти. Для чого ми це зробили? Цей самий випадок, ми зробили акцент як обтяження, як кваліфікуючу ознаку, за що, використовуючи вже діюче законодавство, ми зможемо за допомогою адвокатів іти в суд, подавати і показувати, що це є обтяження.

Так само ми проголосували буквально два чи три тижні тому закон по посиленню і конкретизації  149-ї статті Кримінального кодексу, визначивши чітко, що таке є "торгівля людьми". Для чого ми це робимо? Законодавство не є сталим, воно постійно має вдосконалюватися. І якщо підійшов момент, коли критична маса такого негативу перевищує, якби, оті запропоновані уже в законодавстві можливості і механізми, то давайте дійсно рухатися малими кроками. Акцентуємо на цьому проблему і застосовуємо практику уже тих адвокатів, які мають практичний досвід і результативно виграні суди. Але давайте починати і акцентувати.

Не потрібно буде це? Ми змінимо законодавство. Не буде цього достатньо? До другого читання ми допрацюємо  його ще, бо я вже знаю, що треба доробити. Але я би вас просила, давайте суспільству покажемо ще такий акцент, ще один акцент, що рівність – це основне, за що фактично ми стоїмо на сьогоднішній день, якщо ми говоримо про європейське суспільство і європейські цінності.

СЮМАР В.П.  І  фактично не дискримінація за ознакою статі.

Так, давайте представтесь, будь ласка, прошу. У нас завжди громадськість.

ЛИЛИК І.В.  Я є президентом Української асоціації маркетингу і також головою Індустріального гендерного комітету з реклами.

Я якраз хочу звернути вашу увагу на практичне застосування закону, який сьогодні  існує, Закон "Про рекламу".

Дійсно ми, Вікторіє, з вами зустрічалися десь два роки тому… казали: "Ні, це тільки саморегулювання і все таке інше". Але, на жаль, саморегулювання недостатньо для того, щоб подолати цю проблему.  Сьогодні  Індустріальний гендерний  комітет отримує дуже багато скарг. Ми  співпрацюємо з Держпродспоживслужбою України і вони були задіяні навіть для того, щоб працювати над цим законом. Дійсно, сьогодні  ідуть справи щодо дискримінації в рекламі. Але деякі ми програємо. Чому ми їх програємо? Тому що немає визначення дискримінаційної реклами за ознакою статі. І саме от Держпродспоживслужба і ми говоримо про те, що якщо його немає в законах, досить важко дійсно на сьогодні  працювати для того, щоб зупиняти цю рекламу, і для того, щоб робити цей закон, який сьогодні  існує, щоб він був дієвий. Тому ми дуже просимо вас  підтримати цей закон окремо.

Ще стосовно штрафів. Оскільки ми спочатку, коли отримуємо скаргу, ми спілкуємося з рекламодавцем, і дійсно є рекламодавці, які розуміють і вони змінюють рекламу. Але є такі рекламодавці, як оця, наприклад,   "Хочу лета", це Інтернет-провайдер, які просто постійно…

(Загальна дискусія)

ЛИЛИК І.В. Ми просимо там збільшувати штрафи для тих, хто повторно, так би мовити, робить такі речі. Тому що це є дійсно дуже-дуже…

 

СЮМАР В.П. Ми вас почули. Думка зрозуміла. Дякую дуже.

Ми будемо завершувати вже обговорення. Дуже коротко.

КОВАЛЬ І.В.  Я хочу додати декілька речей як член Індустріального телевізійного комітету. У нас є ряд пропозицій та зауважень. Перша, пов'язана з тим, що більшість матеріалів, які ми бачимо і які називаються "сексистські", за своїм визначенням не є рекламою. Це є маркетингові комунікації, які взагалі не підпадають під дію законодавства. І більшість з цих матеріалів в принципі не можуть жодним чином контролюватися державою. І по-правильному вони мають бути зарегульовані, це ті ж  самі норми, що і реклама.

По-друге, зауваження у нас здебільшого законопроекту стосуються  юридичні, які підкреслені і у висновку юридичного управління. Проблема в тому, що  ті визначення, які зазначені в законопроекті, мають дуже багато суб'єктивних визначень, транслюють стереотипні образи.

Тому, якщо не повертатися до  питання доопрацювання законопроекту, дуже багато питань є щодо можливості взагалі його довести до необхідного стану…

СЮМАР В.П. Почули вашу позицію.

ЛУЦЕНКО І.С. Ви допоможете нам до другого читання доопрацювати?

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. В нас ІТК дуже активний в будь-якому випадку.

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте, я вас долучаю до доопрацювання.  І  з вашими правками, за моїм авторством ми його до другого читання доведемо.

КОНДРАТЮК О.К. Пані Ірино, але в нас буде комітет доопрацьовувати до другого читання, тому ми на базі комітету можемо щось створювати, тому що це наше відання в комітеті. Якби радились з нашим підкомітетом з питань реклами, може ми би  зразу це  виписали, але так, як зараз воно є. Тому прошу підтримати і давайте рухатись далі.

 

СЮМАР В.П. Просто в нас ІТК - це така структура, думку якої ми завжди чуємо, погодьтесь. Але завдання політиків насправді дати все-таки  сигнал галузі, що тут багато переборів. Це  дуже важливо зрозуміти сьогодні, тому що рівень, ну, це реально породжує…

КОНДРАТЮК О.К. І це не тільки телевізійної галузі.

СЮМАР В.П. Звісно, однозначно. Для мене "наружка" найбільш, вона відразу… І Інтернет так само….

Колеги, давайте тоді приймати рішення. Я пропоную доопрацьовувати, вже там дивитись і по сумам штрафів, і дивитись до дієвості цього закону,  в першу чергу, і до того ж, щоб  якимось чином ми по Інтернету подумали, як це можна зробити. Я думаю, що ми маємо виходити на це регулювання, вже починати з чогось насправді треба, бо це в нас "священна корова", яку ми взагалі інколи не чіпаємо, але я думаю, що реклама - це та річ, яка може бути тією сферою. 

Тому пропоную підтримати пропозицію доповідача: рекомендувати Верховній Раді підтримати даний законопроект у першому читанні і доопрацьовувати комітетом з залученням і громадськості, і представників автора до другого читання.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Є одноголосне рішення. Дякую. І дякую, Ірино Степанівно.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Проект Закону  (8515) щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу. Складний такий проект.

Прошу, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, немає нічого складного. В принципі   ми вперше, можна сказати, спробували наш проект і наш Закон "Про рекламу" в принципі гармонізувати з законодавством у сфері порівняльної реклами, який є в Європейському Союзі, і це, зокрема, відповідно до наших директив і вимог, які ми повинні теж прийняти.

Ви розумієте, що в принципі нам треба зрушити наш ринок реклами теж з якогось "мертвого місця", тому що ми розуміємо, що ми рекламному ринку дуже сильно поступаємось порівняно з іншими країнами, особливо там з Польщею, з сусідніми країнами, і в принципі цей механізм, якщо ми запустимо, я дуже сподіваюсь, що якраз ці зрушення в нас відбудуться.

Закон стосується змін до низки наших діючих вже законів. Ми розуміємо, що порівняльна реклама повинна своїми положеннями теж відповідно пов’язуватись з дотриманням критеріїв об’єктивного порівняння характеристик товарів і послуг. По …  багато визначень є, щоб вона не була теж оманливою, все, що стосується підприємницької практики і так далі.

Мені приємно, що ми в принципі майже авторським колективом, майже всім комітетом, його підписали. Я пропоную вам його підтримувати і виносити його в зал. Дякую.

СЮМАР В.П. Я не заперечую пропозицію. А от з чим ми пов’язуємо такий висновок нашого ГНЕУ?

КОНДРАТЮК О.К. Чесно кажучи, я думаю, що просто не розібрались, тому що в нас завжди з профільними законами…  

ДЕРКАЧ Я.В. (Без мікрофону) Ви пам'ятаєте, цей законопроект розглядався у нас … в кінці червня, розглядався він паралельно ще з одним законопроектом про рекламу. То в принципі, якщо взяти висновки на той законопроект, який в червні розглядали, і висновок на цей, то побачимо, що друга частина…

КОНДРАТЮК О.К. Однаково.

ДЕРКАЧ Я.В.  …вона в принципі співпадає, і деякі зауваження до другої частини у висновках, вони навіть взагалі не стосуються техніки і таке інше…

СЮМАР В.П. Почули. Дякую, Ярославе.

Колеги, є думки з цього приводу? Підтримаємо?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримаємо.

СЮМАР В.П. Тоді в першому читанні рекомендуємо підтримати. Хто за, прошу проголосувати. Є. Дякую.    

Тепер щодо законопроекту про мови. Там є нюанси, коли треба вносити зміни і в "Перехідні положення", і в тому числі щодо тої нашої частини, яка нібито була врахована, але правильно її треба прописати.

Але зараз я хотіла з вами обговорити по друкованих ЗМІ, тому що, відверто кажучи, одна справа була там на презентації, коли сказали один примірник друкувати українською, а інша справа виявилася по факту і по суті. По факту і по суті має бути в кожній точці розповсюдження друкованих засобів масової інформації український примірник. Таких, наприклад, точок розповсюдження є там понад 10 тисяч. Частина з них відповідно на сході України. Якщо є якийсь глянцевий журнал, він там продається три примірника в одній точці розповсюдження. Це означає, що там на частині країни все це піде просто в смітник дуже часто, на жаль. Так це виглядає, як показують дослідження тих самих видавців.

Є наступна проблема. Проблема є в тому, що оті всі глянці, вони купили вже фото для російськомовної версії. У них це прописано в договорах. І навіть фізично їм треба заново купувати, бо це там фото голлівудських зірок і тому подібне, за що вони сплачують, так як вони це пояснюють. Далі. Є ціла низка їхніх досліджень, які говорять про те, що це фактично вбиває галузь як таку, яка і так дуже недобре себе почуває. Це перший момент.

Другий момент. Відверто кажучи, чи може держава настільки регламентувати сферу діяльності бізнесу, на який держава не має своєї частки на відміну від електронних ЗМІ, де держава є власником радіочастотного ресурсу, для мене велике питання внутрішнє. Тому що якщо я роблю табуретки і хочу на них малювати ієрогліфи, то мені кажуть: "Пиши тільки такі значки – тільки кирилиця і тільки, там, україномовні". Це, може, не зовсім коректне порівняння, але тим не менше це приблизно подібна сфера втручання.

Ну і останнє. Там не врегульовано абсолютно питання, яке стосується навіть газети "Kyiv Post", яка виходить англійською мовою, і те, що стосується мов Європейського Союзу. Ми ж не хочемо, щоб наші діти не мали можливість купити, наприклад, якийсь примірник газети німецькою чи французькою мовою, якщо ми, в принципі, заявили, що ми інтегруємося до Європейського Союзу.

Тому мені здається, що треба в цей законопроект дуже серйозні поправки відпрацьовувати і робити їх максимально, ну скажімо отак, погодженими комітетом, щоб на них наполягати. Є пропозиція від видавців про впровадження поетапних квот української мови. Наскільки я знаю, деякі члени Комітету з питань культури вважають, що це двомовність і що це є погано. Я хотіла з вами порадитись щодо цієї пропозиції.      

Самі видавці пропонують, що вони можуть перший рік 25%, другий рік 35%, далі 50% і відповідно більше. Контент, звісно, про контент всередині одного видання. І вони вважають, що якщо будуть ставити кожне третє, наприклад, там інтерв'ю українською, вони таким чином будуть привчати читача. Ну, я не знаю, може, вони думають, що через 5 років взагалі їх там мало лишиться. Але при цьому вони готові робити в Інтернеті повністю україномовний контент. Інтернет, на який сьогодні  всі переходять, це такий от важливий момент. Це ті речі, які у мене погоджені в даному випадку з Асоціацією видавців періодичної преси.

Я просто прошу вашу думку з цього приводу, що ви скажете, як ми тут можемо рухатися? Тому що, з одного боку, я от зараз завершу, з одного боку, я розумію, все, що стосується, що ми маємо там зупинити русифікацію і дати право українській мові. З іншого боку, я впевнена, що економіка - це важливо. Те, що ми з вами зробили в сфері електронних ЗМІ, ми створили робочі місця, тому що вони почали створювати україномовний продукт новими робочими місцями, бо він запозичувався з Росії. Тут ми насправді можемо знищити українські робочі місця і запустити сюди нелегальний імпорт російських глянцевих видань. Оце ми можемо зробити. Том у що ми знаємо, як працює наша митниця, як через кордон ідуть книжки. Те саме може бути по всьому сходу України, що стосується журналів. Тому давайте обговоримо і, може, ми якось дійдемо до однієї позиції.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. 10% всього-на-всього і все, вони не регулюють як такі національні меншини.

СЕВРЮКОВ В.В. Моя думка, що ми маємо дати можливість національним меншинам видавати газети своєю мовою, тому що ми спровокуємо ще один великий виток таких проблем міжнаціональної ворожнечі.

СЮМАР В.П. А як ми вирішимо проблему з російською національною меншиною на сході? Це ж завжди ця "вилка", в яку ми з вами потрапляємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Ми в  цій "вилці", але треба якось вирішувати. Тому що ситуація в Закарпатті всім відома, ми відчуваємо на Буковині ситуацію з румунами. Тому однозначно треба це враховувати.

СЮМАР В.П. Прошу, Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Вони вважають, що вони враховують цю ситуацію, бо вони кажуть, що видання будь-якою мовою, будь-якою: угорською, румунською – має мати ще український наклад, який для того,для того і для того. Тобто хоч російський, хоч румунський. Наразі вони кажуть наступне, що кожен видавець має виготовляти таким же способом, такої ж якості продукцію для того, щоб щонайменше надіслати в усі  точки зобов'язального розсилку: бібліотеки та  інші державні органи. Це по-перше.

СЮМАР В.П. Забезпечити передплату і представництво в кожній точці розповсюдження.

 

ШВЕРК Г.А. Дивіться, що таке бізнес друкованих ЗМІ? Ти друкуєш саме стільки, скільки в тебе купляють. Нема необхідності друкувати 10 тисяч, якщо у тебе купляють дві, або 100 тисяч, якщо купляють 50. Кожен друкує з якимось запасом, щоб залишок був, але рівно стільки, скільки купляють. І якщо у мене купляють, наприклад,   20 тисяч російською мовою, то нормальний видавець ніколи не буде друкувати україномовний наклад, якщо його не купляють. Що він зробить? Як це буде робити? 200 гривень - в типографію, типографія дала справку, що вона надрукувала стільки, скільки необхідно. А потім перевір, чи є там в точці продажу, чи нема. У будь-якому разі ще витрачати гроші для того, щоб розповсюдити цей тираж у кожну точку продажу, заплатити за це – за логістику, розуміючи, що це ніколи не продасться, ну, з моєї точки зору, це занадто.

СЮМАР В.П. При вартості на папір це нереально дорого і це буде просто нерентабельний процес.

ШВЕРК Г.А. Тому підхід щодо того, що в контенті одного видання може бути якась частка українською мовою, яка рік за роком збільшується, з моєї точки зору, це підхід, який дійсно вирішує (з моєї точки зору) проблему. Але мені здається, це дуже важкий і кропіткий переговорний процес з нашим комітетом. Треба і з Миколою розмовляти, і з Шамайдою розмовляти, і залучати видавців, щоб зробили якусь робочу групу, щоб це доопрацювати, бо, з моєї точки зору, ну, це через коліно. Дійсно, коли держава надає за ліцензією в оренду частоту державну і компанія використовує частоту, то держава має можливість якісь умови щодо того диктувати. А якщо людина за свої гроші друкує, продає, то хто має йому диктувати, чого і скільки він продає. Він продає рівно стільки і те, що в нього покупають.

Тому мені здається, що тут треба шукати компроміс із залученням галузі. І я вважаю, що ми маємо підготувати якісь правки до цього проекту, узгоджені з галуззю, і подавати комітетом або більшістю, хто згоден підписати.

СЮМАР В.П. Ще думки, прошу. Олена.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, мені, чесно кажучи, важко щось коментувати. Відверто кажучи, головне, самих себе не обманювати, тобто що стосується цих подвійних тиражів. Тому що якщо ми беремо ще глянець якийсь там, дійсно, який купується, його все менше й менше, насправді, купують. І ви абсолютно праві, Вікторія, коли кажете, що невідомо, як буде завозитися це все і тому подібне.     

Друге. Ця вся друкована преса, яка є ніби в наших двомовних меншинах, що належить, там теж не дуже великі тиражі. І зрозуміло, що, можливо, доцільніше чи, я не знаю, з 25 відсотків виходити в цьому ж тиражі українською мовою, може, більше там ставити і зразу, я не можу тут теж оцінити, тут треба слухати все одно фахівців і тих, хто працює з цим. Але нам головне, щоб дійсно ці газети читали, якщо чесно, тому що можемо прийти до того, що взагалі нічого там не буде. (Шум у залі)

І тому тут треба дійсно підходити відповідально і виважено. Тому я думаю, що добре, що звернули ми на це увагу. Абсолютно треба подивитися, що пропонують фахівці якраз профільні з цього приводу і ще раз продискутувати, можливо, про відсоток, який повинен бути. Я думаю, що в цьому є якийсь резон.

СЮМАР В.П. Дякую.

Колеги, які ще думки? Немає?

Дивіться, що пропонують нам "Галас". Вони пропонують: перший рік – 20 відсотків, другий рік – 30, третій рік – 50. З третього року – 50. Я, чесно кажучи, записала з п'ятого року, там, 75 чи 80. 75, мені здалося, було би коректно з огляду на наше законодавство в цьому. П'ять років – це великий термін… А, і з одночасною публікацією в Інтернеті чисто україномовної версії. Обов'язково.

ШВЕРК Г.А. Якщо хочеш, можеш скачати PDF українською мовою.

 

СЮМАР В.П. Да.

КОНДРАТЮК О.К. Скачати українською, але у них все одно сайт буде…

СЮМАР В.П. Да. Отакий шлях вони пропонують.             

І в окремих випадках видання друкованих  засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, можуть здійснюватися офіційними мовами Європейського Союзу. Ми так це прописали ще для того, щоб все-таки унебезпечити видання, які вузькими тиражами насправді видаються для такої профільної аудиторії. Але я, чесно, не розумію, може, там теж записати, щоб електронна версія була українською.

ШВЕРК Г.А. Іноземці купують "KyivPost", вони що, там українською мовою…

СЮМАР В.П. От! Абсолютно. І чому тоді англійську дозволити, а німецьку не дозволити? Це теж дискримінація, це, чесно, дискримінаційні історії.

От такі пропозиції. Давайте  так: я ще посиджу подумаю.

КОНДРАТЮК О.К. Я думаю, що 25 відсотків це мало.

СЮМАР В.П. Давайте дискутувати. Я готова дискутувати. Слухайте, в мене немає жодного там  інтересу, крім того, що я розумію, що незалежність країни зараз прямо залежна як від сфери культурного впливу інформаційного, так і від економіки. І це речі треба просто між собою погоджувати. Вони мають бути гармонізовані. Зміни в культурній сфері не повинні руйнувати економічні можливості в бізнесі, український бізнес. Давайте про це не забувати.

І якщо ми вийдемо на 35, давайте напишемо 35. Ну, це третина. Не помре газета "Сегодня",  газета "Факты" і будь-який глянець  від 35 відсотків. Але ми будемо бачити.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. А що ви пропонуєте? Нічого не робити?

________________.  Ні, робити треба. Проблема існує. І ці люди позбавлені будь-яких засобів отримання інформації української. Коли діти говорять, що вони живуть в Румунії, це не тому, що вони живуть в Румунії, а тому, що вони не знають, де вони живуть. Вони позбавлені…

СЮМАР В.П. Може, це спосіб їх привчати до української.

________________. Я погоджуюся. Але ми можемо втратити взагалі цей сегмент. …

СЮМАР В.П. Прошу.

САФАРОВ А.Ф. Я свого часу достатньо багато працював в Асоціації видавців періодичної преси, і якраз ми з 2003 року розмовляли, ну, питання щодо мови в рекламі, щодо мови в друкованих засобах масової інформації. Я хочу звернути увагу, якщо до 2014 року для мене було абсолютно зрозуміло, що треба іти в Європу, саме мова – це всього  лише засіб передачі інформації, то зараз, наприклад, після початку війни, я дуже чітко розумію, що російська мова - це не засіб передачі інформації, а певний фактор, який реально створює загрозу людям. І якщо ми будемо намагатися якимось чином відділити мову національних меншин від російської мови, у нас це не вийде, бо в законодавчому полі вони не відрізняються. В тому числі російська мова – це одна з офіційних мов Європейського Союзу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні!

 (Шум у залі)

СЮМАР В.П. Тому це є варіант прийнятний.

САФАРОВ А.Ф. (Без мікрофону) Я хотів би зауважити, що таке поняття, як "електронна версія друкованого засобу масової інформації" – це те, що ми придумали, це не передбачається законодавством. Тобто друкований засіб масової інформації відповідно до Закону про друковані засоби масової інформації – це тільки на папері. Те, що вони видали в Інтернеті, завтра вони не будуть виконувати те, про що вони сказали, тому що виявиться, що юридично це не є взагалі їхнім чи якимось іншим чином.  

СЮМАР В.П. Ну але ми свідомі, що ми вбиваємо цю галузь, да?

САФАРОВ А.Ф. Не вбиваємо. Я впевнений, що ми зменшуємо обсяги, там буде зменшення тиражів шалене, зменшення бізнесу. Але, знову ж таки…

СЮМАР В.П. І результат: всі підуть в Інтернет і будуть читати любими мовами. Ну давайте будемо свідомі.

КОНДРАТЮК О.К. Зареєструвати її можуть в Угорщині…

СЮМАР В.П. Гаразд, почули. Дякую.

Добре, колеги, давайте будемо ще проводити консультації з нашими членами профільного комітету. Ми до їх думки прислуховуємося.

Саша, а яка у вас позиція фракції?

ОПАНАСЕНКО О.В. Я не знаю.

СЮМАР В.П. Це важливо. Ви є значною мірою теж драйвером цього процесу.

________________. Там з Ірою Подоляк треба розмовляти.

СЮМАР В.П. Вони кажуть, що двомовність – це погано. Я не скажу, що мені це подобається, двомовність. Мені так само це не подобається, як і не подобається вбивство бізнесів. А вони кажуть, що вони можуть якось продовжити вступ в дію. Ну, треба проговорити про ці терміни.

ОПАНАСЕНКО О.В. (Без мікрофону) Може це бути щось таке ……….. фактично зробити фонд, який буде давати гроші. Нехай глянець лежить на полиці за 20 гривень на російській мові і за 10 на українській.

СЮМАР В.П. З нашим бюджетом зараз, я боюсь, що ми не те, що фондів не створимо…

ОПАНАСЕНКО О.В. (Без мікрофону) Це лише єдиний з інструментів, яким це можна було б зробити. Єдиний інструмент.

СЮМАР В.П. Ми завжди казали, що мову треба любов'ю просувати і намагалися простимулювати.

 

ОПАНАСЕНКО О.В. І грошима.

СЮМАР В.П. І грішми, да.

ШВЕРК Г.А. Надрукувати там, скажімо, тисячу екземплярів газети, наприклад, яка друкується сто тисяч екземплярів, ну це золоті екземпляри, вони в 10 разів більше коштують, по-перше. А по-друге, ти витратиш шалені гроші, щоб ту тисячу…

СЮМАР В.П. Ти нівелюєш заробіток, це зрозуміло.

ШВЕРК Г.А. Розвести по всім кіоскам, а потім забрати назад, бо ніхто не купує. Тому проблема в цьому є, і люди розуміють, що якщо є завдання, щоб читали українською, це одне, а якщо є завдання, щоб надрукувати… Що б я робив як керівник компанії? Я б заплатив 100 гривень і отримав довідку з типографії, що я там щось надрукував, або я надрукував би щось, але не витрачав би гроші на те, щоб розповсюдити. Ну це додаткові витрати мої на логістику, розуміючи, що потім назад забирати. Навіщо?

СЮМАР В.П. Ну і більше того, я вам хочу сказати одну, мені здається, важливу річ. Ми з вами точно є прихильниками, щоб Закон про мови пройшов.     

КОНДРАТЮК О.К. Так.

СЮМАР В.П. І це може бути одним із аргументів, чому частина   депутатів не підтримує його, да? Тобто зарегульованість цього питання і знаходження тут компромісу, воно може бути причиною і проблемою для самого закону, який може бути дійсно історичним для країни в тому числі.

Добре. Тоді проводимо консультації. Завтра в залі, я думаю, ми визначимося.

КОНДРАТЮК О.К. А до якого числа нам треба подати?

СЮМАР В.П. До 24-го числа вони продовжили, бо тільки 10-го дали текст на ознайомлення. Тому це до наступної середи. Якщо ми завтра проговоримо з ними, станемо от в залі, то я думаю, що ми можемо вийти на п'ятницю і вже там щось підписувати в п'ятницю.

ШВЕРК Г.А. Аргумент для колег з профільного комітету. З моєї точки зору, головне, що ми маємо досягти: ми маємо досягти ситуацію, що якщо людина має бажання отримати цю інформацію українською мовою, то вона має можливість таке бажання задовольнити. Наприклад, PDF-версію отримати і читати там з електронного носія. Оце головне. Не щоб надрукували, а бажає чи ні.

СЮМАР В.П. Почули. Так, колеги, дякую.

Давайте тепер до останнього питання порядку денного: звіт Міністерства інформаційної політики. Артем, сідайте сюди. Що у нас було виділено на захист національного інформаційного простору і що було зроблено (базові речі). Прошу.

БІДЕНКО А.І. Доброго дня, шановні народні депутати! Міністерство відповідає за три бюджетних програми. Перша програма – це є, власне, витрати на саме міністерство, на апарат, на зарплати, на відрядження, на купівлю тих чи інших товарів і послуг. Ця програма повністю використовується помісячно, тобто там нема ніяких ключових питань. Це було 17 мільйонів гривень. На даний момент по цій програмі навіть нам не вистачає коштів. Наприклад, на відрядження залишилося 4 тисячі гривень, а попереду виставка у Шанхаї, виставка в Берліні, закордонні поїздки, ну, там багато всього. Прошу?

________________.  Це МЗС проводить виставки? 

­БІДЕНКО А.І.  Ні, ні. По кожному відомству є свої заходи. Ми, наприклад, робимо заходи по тій самій презентації бренду чи по презентації книжок, і ми оплачуємо ці відрядження за свій кошт. Так само там Міністерство культури оплачує франкфуртську виставку, так само МЗС - все, що стосується дипломатії.    

Друга програма, 480 мільйонів гривень – це є програма іномовлення, система іномовлення України, куди входить мультимедійна платформа іномовлення та "Укрінформ". На сьогоднішній день у них витрачено близько 60 відсотків всіх коштів. Залишилися капітальні видатки. Це пов'язано з тим, що передбачені ремонти і там, і там, нове приміщення в мультимедійної платформи іномовлення, і ремонт приміщень в "Укрінформі". Завершені тендери, завершені експертизи, і вже зараз ідуть витрати. Тобто мені доповідають, що там уже це купили, оце там зняли стелю. Хто був в "Укрінформі" за літо, наприклад, бачив, що там ремонтуються і під'їзди, і сходи – ну, там серйозний ремонт іде.

Плюс запущений ще в березні по мультимедійній платформі новий супутник. Розглядаємо можливість запуску ще одного супутника на Латинську Америку, якщо будуть залишки коштів цього року. Але швидше за все плануємо…

СЮМАР В.П. Артеме, ми можемо піти от іншим шляхом від того, якщо ми беремо іномовлення? От ми прийшли до іномовлення. Скільки годин трансляції і на які країни? Ну, умовно кажучи, що збільшено, який простір збільшений, як ви це оцінюєте? Щоб ми результат побачили і кошти. Ремонти в "Укрінформі" - це добре, але це точно не посилює інформаційну безпеку країни.

БІДЕНКО А.І. Якщо по "Укрінформу" коротко, то це вже одна мовна версія додатково  японська запущено,  до кінця року ще польська версія буде і 4 кореспондентських пункти цього року теж запущено. Це ті додаткові кошти, які видані. В Страсбурзі, вже людина поїхала в Нью-Йорк, Відень і Гаага ще чекаємо. 

По мультимедійній платформі іномовлення, то запущений супутник …, він закрив Північну Африку, Близький Схід, ну, це з початку року, плюс в нас по цьому року додатково 47 договорів по кабельних мережах, але ми не платимо кошти за входження в кабельні мережі. Тобто це робота всього колективу, робота дирекції з розвитку. Буквально минулого тижня чи позаминулого це була Болгарія, другий найбільший кабельний оператор, чотири тижні тому це була Словенія, якщо я не помиляюсь. Ми  постійно інформуємо, куди в кабельні мережі які заходимо. На сьогоднішній день це майже 70 кабельних операторів світу.

Ми присутні в кабельних операторах, пакетах,  якщо брати Польщу, Грузію, то це 80 відсотків, знову ж таки розуміємо, що це міжнародні пакети. Так само як в Україні ми можемо купити міжнародний пакет і там присутній ВВС, CNN, так само ми можемо входити лише в міжнародні пакети, ми не можемо входити в соціальні пакети обов’язково.

 В міжнародних пакетах ми присутні 80 відсотків Польща, Грузія, 60 відсотків – це Молдова, Болгарія, є присутні в Данії, в Словенії, в Словаччині. Тобто країни, які навколо України, закриті майже повністю, ведемо переговори за цей рік закрити останніх кабельних операторів. Плюс на сьогоднішній день є ITV, це фактично єдиний телеканал, який мовить в Австралії і який можна спокійно приймати з супутника над Уралом, наприклад, в Росії, тому що ми там присутні.

Ми ще маємо розширитись, щоб досягнути краю Китаю і, ну, це на наступний рік плани, я думаю, і фактично буде весь світ закритий,  і Латинська Америка, звичайно.

З Туреччиною і Єгиптом є проблема наступна, що там домінує один кабельний оператор Turkcell в Туреччині зокрема, і всі наші переговори, офіційні і неофіційні, не призвели до того, що ми в нього заходимо, тобто супутник, ми там присутні, але в кабельного оператора ми зайти не можемо, так само як з Білорусією ситуація.

В Німеччині ми є у невеликих кабельних операторах. Своя специфіка, там є регулятор, який дуже жорстко контролює контент і, наприклад, в Німеччині заборонений онлайн на YouTube, тобто там не можна дивитись в Німеччині онлайн на YouTube телеканалів.  Німеччина чи не єдина країна, де в YouTube не можна дивитись онлайн і ITV, але можна дивитись на Kartina.  TV, тому що Kartina.TV  це ОТТ-оператори, які мають цей дозвіл регулятора.

 

СЮМАР В.П. Німеччина – це політична держава, яка в Раді Європі, мені там розповідали, активно просувала російський інтерес. Там є "Russia Today", яка об’єктивно досить потужно там працює.

Ідея створення іномовлення була такою, якщо  не альтернатива, то ми ж розуміли, що  ніякої альтернативи ми не створимо. Хоча би альтернативну якісну інформацію якусь там англійською мовою могли давати. Тому нам YouTube, тут  така історія, нам, можливо, все-таки в якісь мережі заходити.

БІДЕНКО А.І. По Німеччині. Ми є в Kartina.TV - це німецький оператор світовий ОТТ-платформи, тобто це всі SMAPT TV, на всіх SMART-платформах Philips, Samsung, всі оці нові телевізори, ми присутні в Німеччині.

Інша справа, що кабельні оператори, той самий Deutsche Telekom, наприклад, в них ми є в невеликих операторах, по землях, саме тому що не пускає реєстратор, ми не суб'єктом німецького права в UTV***. Тобто це треба відкривати там представництво і платити за це гроші. Це те, що робить "Russia Today" або "Life news". Тобто це є та проблема, яка існує на сьогоднішній день для нас: необхідно платити гроші, щоб зайти в низку  різних країн. Це, наприклад,  Ізраїль, це є Німеччина, це Італія, Іспанія. Нам озвучувалися конкретні суми, по року в країну один оператор – це 300 тисяч євро, таких грошей, якщо ми розуміємо, UTV*** навіть при бюджеті 320 мільйонів ми не можемо собі дозволити.

На сьогоднішній день у нас пріоритетом є заходження в OTT?платформи, тобто смарт-ТВ,  і в ті країни, де не просять грошей, тобто це країни близького зарубіжжя, країни, які до нас дуже дружньо ставляться.

СЮМАР В.П. Зрозуміли. А скільки годин робить сьогодні?

БІДЕНКО А.І.  24 години на добу: 50% англійське мовлення, година на день пополам кримськотатарська – арабська мова і залишок ділиться пополам російська – українська мова. Тобто іде новинна сітка годинна.

 

СЮМАР В.П. Добре. Що у нас по вишкам і тому подібне?

БІДЕНКО А.І. По вежах працює Комісія з питань відновлення мовлення, єдине, що ця комісія є координуючим органом. Ми не витрачаємо коштів на побудову веж, цим займається Концерн телебачення і радіомовлення. Відповідно зараз, буквально вчора, запустили на Гірнику радіо, яке добиває до Донецька, і там була істерика у терористичних, на сайтах можна бачити, що вони намагаються блокувати якось. Плюс на Крим іде розширення мовлення.

Наше міністерство, якщо говорити про фінанси, то ми більше займаємося на схід, це газета, це є книговидання, це є створення контенту, це зовнішня реклама. Тому що на відновлення мовлення ми фінансів не витрачаємо. Це робота як апарату.

СЮМАР В.П. А яка взагалі на цю статтю була виділена кількість коштів з бюджету? На статтю "Здійснення заходів у сфері захисту національних інтересів".

БІДЕНКО А.І.  Це третя програма, там 360 мільйонів гривень.

СЮМАР В.П. Це окрім іномовлення?

БІДЕНКО А.І. Це окрім іномовлення. Це третя програма.

СЮМАР В.П. 360 туди, 360 мільйонів туди, так?

О'кей, оці  360 мільйонів, про які ви зараз говорите, нам розкажіть, що було здійснено?

БІДЕНКО А.І. Це заходи, це по суті, звичайно, маркетингова робота, яку має здійснювати держава. Це закупівля зовнішньої реклами, це закупівля телебачення як в Україні, так і за кордоном, це є книговидання, це закупівля преси, закупівля Інтернету.

По кожному напряму ми проводимо тендери публічно й прозоро. І, наприклад,  якщо говорити по зовнішній рекламі, то на рік викуплено 350 площин, міста-мільйонники, плюс Донецька, Луганська, Херсонська область. Є окремий звіт, я вам можу передати. Єдине, що є в одному екземплярі, бо нема кольору в принтері. Розміщаємо – це є соціальна реклама, зовнішня реклама, безпека дорожнього руху, підтримка армії, для Донецьку і Луганську  "гарячі лінії" різних органів влади.  Вступна кампанія Міністерства освіти для молоді з Криму. Це є популяризація України і бренду Ukraine Now. Це ми закупаємо в тому числі за кордоном.

СЮМАР В.П.  А навіщо ми це всередині України популяризуємо?

БІДЕНКО А.І. Є кілька напрямів. Перше – це є соціальні кампанії, соціальна реклама – та, яка прописана в законі. Тобто відповідні стандарти образу життя, популяризація армії, інформування про он-лайн-послуги, інформування про те, які реформи відбулися. Наприклад, велика програма разом з Міністерством юстиції "Маю право". Тобто, наприклад, у вас вимагають, наприклад, якісь довідки, яких вже не існує, - не слухайте, дзвоніть за таким телефоном. Ви хочете дізнатися, там, як отримати таку послугу, ось телефон, подзвоніть по цьому телефону – отримайте послугу. Плюс державні свята. Це все оплачується церквами. Розміщення щодо Дня Конституції, Дня Незалежності, тому що існувала до сьогоднішнього дня певна правова лакуна, що цю соціальну рекламу, по суті, "нагинала" ОДА, "нагинали" оператори зовнішньої реклами, це трошки невірно. Треба або міняти закон і брати цю квоту, або оплачувати за цю рекламу. Ну, ми оплачуємо цю рекламу.

Фактично у нас були за цей рік ключові програми: це популяризація Збройних Сил України, в тому числі програма з мобілізації, "Безпека руху" (дві кампанії – "Не пий!", "Пристібайся!", "Не перевищуй швидкість!" Робота з внутрішньо переміщеними особами, державні свята, інформування про ті чи інші реформи конкретних органів влади.

СЮМАР В.П. Це невдячна справа – звітувати, я розумію, а особливо в такому складному питанні. Ну просто розумієте, от написано: "Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору". І ці заходи (захист національного інформаційного простору), ну чесно, оте, що ви говорите, соціальна реклама дорожнього руху, ну, не зовсім підпадає під категорію "Захист національного інформаційного простору". Критика зараз буде конструктивна. Це зауваження, тому що ви ж просите гроші надалі (да?), і ми повинні бачите від них, що вони пробивають, що вони дають. Да, одна справа щодо армії, я з вами погоджуюся. Все решта…

От ми популяризуємо бренд, малюємо сонечко і поле. Ну, бренд, ну, сонечко, поле… Яким чином це захищає інформаційний простір? Чи якщо навіть ми пишемо: "Ми – українці, ми єдині!" Яким чином, от що у мене повинно від цієї реклами, за яку ми заплатили за 350 площин, що у мене від неї поміняється? Де я себе більш захищеною почуваю? Де я відчуваю, що я – українець і що мені там хочеться щось, мене до чогось спонукає? Ну тобто, чи ви впевнені, що це правильний взагалі напрямок руху? Чи не варто цю програму зробити зрозумілою? 350 мільйонів! Великі гроші!

Повинно бути розуміння, що у нас є тут заходи, які дійсно роблять країну більш захищеною в інформаційній сфері. Для мене це, наприклад, глушилки. Вони для мене зрозумілі, хоча там теж є… От в Криму їх немає, да? І все звідти нам валить, да? Інтернет - масове поширення. Якимось чином ми там щось  якусь таку рекламу дуже креативну робимо. Ну, те, що ми лакуни, які для зовні рекламуємо всередині країни з незрозумілим цим… Чи не здається вам, що тут корекція потрібна?

БІДЕНКО А.І. Ну, тут важливо зрозуміти, що однозначно 60-65 відсотків – це є ті питання, які є актуальними для держави, що знаходиться в стані війни. Тобто ми однозначно робимо "перехил" в сторону армії, в сторону реформ, в сторону роботи з населенням по тому, що відбувається в країні, якісь соціальні навички випрацьовуємо.

Водночас інформаційний простір все ж вимагає певного системного підходу. Ми не можемо сконцентруватися тільки на армії, тільки на стані війни, тому що це автоматом буде викликати в людях  депресію. Їм треба давати альтернативні якісь рішення, їм треба показувати інше життя.

Я наведу кілька прикладів, відходячи від зовнішньої реклами. От зараз у нас є проблемне питання – це є Закарпаття, Чернівецька область. Що робимо там? От прямо зараз ми провели в Береговому кінофестиваль "Молодість"  з українськими фільмами, де були і "Кіборги", і "Чужа молитва", і водночас розважальні були фільми: "Вкрадене серце", мультики українські, і так далі. Зараз в Сторожинці проводимо так само фестиваль "Молодість", оплачуємо.

СЮМАР В.П. Чесно, якби фільм "Кіборги" возили по селам, то, з моєї точки зору, толку було б більше.

БІДЕНКО А.І. А ми спеціально вибрали міста, де немає кінотеатрів.  В села немає сенсу везти, це районні центри, де немає кінотеатрів взагалі. І в Береговому пройшло, там люди валили, і ключове питання, яке журналісти задали меру:  коли  в нас нарешті буде кінотеатр. Ми спеціально обрали 12 міст по Україні, по кордону, де немає кінотеатрів, де люди не дивляться.

СЮМАР В.П. Це мало - 12.

БІДЕНКО А.І. Ну, cкільки коштів. Це 10 мільйонів гривень тільки на "Молодість".

СЮМАР В.П. У вас 360 мільйонів. І у вас немає коштів?

БІДЕНКО А.І. Дивіться, 30 мільйонів гривень книговидання. Чи будемо ми видавати тільки книжки за оборону Луганського аеропорту за ці 30 мільйонів, про Донецький аеропорт, тільки Сенцова, чи, може, ми на схід також будемо давати Михайла Грушевського, Казиміра Малевича, Данила Галицького, Андрія Шептицького. Це питання таке глобальне. Якщо комітет скаже ні, ви маєте тільки війною і тільки війну, ми будемо так робити.

СЮМАР В.П. Ми так не кажемо. У нас щодо книжок був консенсус, і це зрозуміло.

Я забираю багато часу. Я прошу колег ставити питання.

БІДЕНКО А.І. Просто це стосується всього іншого теж.  У нас безпека дорожнього руху не набагато. Якщо ми беремо цей місяць, от в нас…

СЮМАР В.П. А оце  "Ми  єдині", це про що? 

Давайте, колеги, питання якісь. Давайте конструктивні зауваження, тому що наша задача якось зробити  більш це продуктивним, з моєї точки зору. Я хочу тільки посилення Міністерства інформаційної політики і нічого іншого, і його впливу.

Я вважаю, що поїздки по райцентрам мали бути розплановані ледве не на кожен райцентр, де немає кінотеатрів, де їх треба започатковувати з якимось там фільмами. Скільки прийшло людей?

БІДЕНКО А.І. По Береговому, там все Берегово, по-моєму, до 10 тисяч. Там всього до тисячі людей, мабуть, проходило за день, тому що тиждень ми крутимо.

СЮМАР В.П. Бачите, це є конкретні заходи.

І більше того, ми з вами говорили, що ця програма, вона тоді "впала" вам на голову, ну, ці гроші насправді. Ви її записали однією стрічкою, говорили про те, що ми її все-таки розпишемо по якимось статтям.

Про книжки я все розумію. В нас там є 15 мільйонів, ми розуміємо, що ми можемо у відсотковому відношенні собі прогнозувати, що стільки-то про війну, стільки-то історичних книжок. Ми це проговорювали. Тут є консенсус. Вам повна згода. Історичні книжки мають бути, на схід України в бібліотеки ми маємо їх завозити. А давайте про все решта так само розплануємо, що це за заходи. Якщо це соціальна реклама, то якого характеру? Мені здається, що для чіткості, а якась така, що вона пробиватиме. Якщо це інтернет-реклама, я теж це розумію. Але вона повинна до чогось закликати, що буде спрямовано на виконання цієї цілі, яка є в назві цієї статті. Це вам пропозиція.

БІДЕНКО А.І.  Я дуже коротко. В нас просто одночасно проходить дуже багато цих заходів. В нас одночасно виставка "Україна –НАТО" проходить в райцентрах, у нас одночасно ідуть концерти в інших райцентрах "Українська музика". Одночасно фестиваль "Молодість". Паралельно бренд на закордон. Тобто воно все, здається, що грошей багато, а на всі заходи по 10-20 мільйонів гривень на рік і воно розбігається дуже-дуже швидко і дуже сильно.

СЮМАР В.П. Ну тоді не треба, щоб розбігалося. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Тут я хочу дійсно підтримати теж пані Вікторію. Розумієте, Артем, тут, можливо, коли от для звіту і для всього, воно ніби дуже багато розпорошеності такої є. От ви почали з іномовлення і так далі, можливо, якість там дійсно ключові речі, на  які треба добре звернути увагу і вони мають бути масовими. Тоді, коли воно є масове, тоді ми розуміємо, що воно і помітне, і що ви реально щось робите, чесно кажучи. Тому що так далі воно натикає тільки на якусь критику і на такий, знаєте, трошки скептицизм по відношенню до того, що робить міністерство.

Тому мені важко оцінювати там кожну строчку. Звичайно, є краще, коли вона є розписана і коли, можливо, їх і не так багато, але кожен окремий рядок повністю відповідає там очікуванням того, що є на виході.

Якщо це зовнішня реклама, я не зовсім розумію її взагалі доцільності, яку я бачила там, не знаю, зокрема на вулицях там недавно навіть. Воно не переконливо є як для якоїсь такої вагомої реклами держави, як такої. Тому я просто можу викликати свої там якість побажання і казати про те, що якщо це якість реакції є, то вони повинні дійсно мати такий якийсь масовий характер.

Тому що, насправді добре, що, можливо, є там "Молодість" і ви з "Молодістю"  їздите, як ви кажете, по селах. Але насправді готового партнерства з іншими можливими варіантами, які тільки можуть бути, я думаю, що вони можуть просто удавати. Тобто це є в тому числі і в тому, що іде в ефірі на вашому каналі. Тому що я бачила…

СЮМАР В.П. Ми про це мільйон разів говорили.

КОНДРАТЮК О.К. Так. І друге, це і програми, які ідуть, рівень цих програм. Чи закуповуєте ви в когось продукт, який є в інших каналів, ви їх даєте?

БІДЕНКО А.І. Так, закуповуємо.

КОНДРАТЮК О.К. І наскільки це партнерство є? І наскільки ці саме програми повинні бути? Мені важко це оцінювати, так, просто поверхово. Але мої побажання є для якогось такого ґрунтовного підходу і планування, в принципі,  до того, які ще видатки у вас там залишилися.

СЮМАР В.П. Я дякую.

Я хочу про наступне, Артеме, подумати. Наступний рік – рік виборчий. Він може багато чого поміняти і в пріоритетах теж. І давайте про це не забувати. І якщо ми хочемо зберегти цю активність, яку почало Міністерство інформаційної політики, ви повинні вибрати ті точки, які є абсолютно переконливими, які є аргументованими з точки зору інтересів держави!

Бо, повірте, ми створили це міністерство, його можуть і похоронити. Ніхто від цього не застрахований. Тому що політика на оптимізацію бюджету однозначно буде. І ми вже зараз бачимо цілу низку бюджетних програм.

І в інформаційній сфері – це є вже ж досягнення, що ми маємо додаткові бюджети. Але якщо ми будемо ефективніші, помітніші, яскравіші, більше бити в ціль, то тим більше у нас аргументів на збереження такого підходу, що має бути міністерство, яке займається в часи війни інформаційною безпекою. Тому що я насправді рекламну кампанію, ну, "Крим – це  Україна", ну да, оце я ще можу там пригадати. Все решта розмито, об'єктивно!

Те, що стосується іномовлення. Знову-таки, ми мільйон разів говорили, класні ролики англійською мовою там про Україну. Вони постійно мають бути в якійсь ротації. Я не знаю, про те, що давати? Якщо вони будуть помітні, якщо їх будуть – це буде зрозуміла історія.

Книжки, я вважаю, що це наша програма – це те, що називається святе, і воно дрібне. Якщо ви вже взяли, умовно, ці поїздки райцентрами, ну треба це прописати, яким чином це спрацьовує і що туди входить конкретно. І це планування повинно бути на порядок більш чітким.

Я вам дякую, що ми зробили цей Ukraine NOW, ви зробили значною мірою. Хоч десь ми зрушилися і десь ми тут показали, що може бути нормальний європейський варіант державного логу. Але до цього логу, ним брендувати треба продукт, який був би якісний і викликав би почуття гордості за державу, яка називається Україна. Тоді це питання безпеки. Ми можемо бути крутіші за росіян.

Для мене, наприклад, гурт "Казка" зараз зробив ну дуже багато для цього. Тому що стала однією із популярніших пісень у світі. Ну це круто. І це приватна сфера, і це бренд Україна. І якщо будуть аналогічні продукти, які будуть такими проривними на світ, і вони будуть асоціюватися з Україною, оце буде те, що буде лягати в цю програму.

Колеги, чи є ще бажання, що сказати? Ви погоджуєтеся, колеги? Так? Дякую за вашу конструктивну позицію.

Дякую, Артеме, що ви з нами постійно співпрацюєте і інформуєте.

БІДЕНКО А.І. Дякую.

СЮМАР В.П. Все, колеги, закінчуємо на сьогодні. Дякую вам.