Анонси подій

Перейти до розділу
17 жовтня 16:52
7 листопада 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
21 вересня 16:57
Про результати засідання Комітету 19 вересня 2018 року докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

23 квітня 2018, 12:25

Стенограма 18.04.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова  та інформаційної політики

 

 

18 квітня 2018 року

 

 

СЮМАР В.П. Так, шановні колеги, сьогодні порядок денний нашого комітету такий.

Перше питання – інформація про діяльність ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України": виклики та шляхи їх вирішення. Дякую і представникам правління, і представникам Наглядової ради, які прийшли на засідання комітету.

В "Різному" у нас питання про звернення головного редактора комунального підприємства "Редакція газети "Каховська зоря". До мене підходив сьогодні народний депутат з цього регіону, сказав, що головний редактор не змогла взяти квитки, але вони надзвичайно зацікавлені і вважають ситуацію проблемною. Тому якщо Олег Ігорович в курсі, то, може, ви нас проінформуєте коротко, а ми далі там ще дорозглядаємо ці речі.

Далі питання щодо процедурного рішення стосовно проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реклами лікарських засобів, 8136.

І наступна річ, я вношу з голосу інформацію від Міністерства інформаційної політики по тих програмах, які ми з вами, власне кажучи, благословляли для міністерства щодо закупівлі книг для бібліотек і учбових закладів в зоні вже зараз не антитерористичної операції, а в окремих районах, в яких ведуться бойові дії.

От, власне кажучи, такий порядок денний. Чи є якісь інші пропозиції?

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я на прохання авторів, от 2.2., де законопроект щодо вдосконалення реклами лікарських засобів, пропонував би перенести на наступне засідання. Ми там почали роботу з пані Оленою…

СЮМАР В.П. Я не заперечую. Не заперечую.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  ... стосовно проекту рішення. І ми до наступного засідання відпрацюємо позицію і комітету, і разом з авторами.

СЮМАР В.П. Так, насправді хороша ідея. Просто треба вносити ці зміни в Закон про рекламу. Але те, що там є слушні дуже речі, я згодна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Там є слушні речі, деякі слушні речі. Тому, я думаю, що автори…

СЮМАР В.П. Добре. Знімаємо тоді це питання. І тоді давайте проголосуємо за такий порядок денний. Хто – за, прошу голосувати. Є, колеги. Дякую.

Отже, сьогодні ПАТ "НСТУ" – реформа надзвичайно важлива. Що у нас, рік? Так, рік?  А Закон - 2 роки, рівно 2 роки.  2 дні тому було рівно 2 роки від прийняття нами з вами фактично змін до Закону і проведення реформи, яка в країні проводилася дуже довго, тривало і яка, скажемо так, має шанси бути проведеною, але поки що ще не є такою. Я би так це сформулювала.  І я думаю, що ми тут всі зацікавлені в тому, щоб допомогти в тому, щоб її провести максимально ефективно.

Я сьогодні починала, власне кажучи, день свій з конференції Ради Європи, і сказала, що суспільний мовник – наступний рік буде надзвичайно важкий для інформаційної сфери. Думаю, що нинішнє все те, що ми бачимо на українських телеканалах, в ефірі – весь цей "треш", даруйте, бо це не можна назвати інформацією, інформаційною політикою, це швидше схоже на якусь пропаганду, піар власників і всіх, кого не лінь, ""джинсу" і тому подібні речі. То цей рік буде просто взірцем демократії порівняно з наступним роком, де очікуються дві виборчі кампанії.

І я думаю, що суспільного мовника ми створювали якраз для того, щоб    Президента України обирали не окремі люди з прізвищем Коломойський, Ахметов чи ще там хтось, хто має дуже серйозний вплив на уми українців через свої телеканали, а обирав все-таки його народ України, опираючись, напевно, на інтереси народу України, які мав би доносити якраз суспільний мовник по максимуму.

Я пропоную в цьому ключі проговорити, що вдалося, що не вдалося, і які є бачення у членів комітету, які точно є союзниками у тому, як краще цю реформу провести, я впевнена, що всі такими союзниками є, відверту розмову провести, поділитися враженнями і, можливо, якісь поради один одному дати, як ми можемо тут бути союзниками в тому, щоб далі рухати цю справу.  Зурабе Григоровичу, скільки треба на доповідь?

АЛАСАНІЯ З.Г. Буквально 3-4 хвилини.

СЮМАР В.П. Просто прекрасно! Прошу, Зурабе Григоровичу.

АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую.

Тезисно можу сказати таке: основне завдання з самого початку реформ полягало в структурних змінах, це найбільш важка така структура,  інфраструктура, яка нам дісталася. За ці 8 місяців проведено дуже багато. Конкретно це означає, що об'єднана компанія в одну юридичну особу, і тепер ми налічуємо 31 відокремлену структуру, скажімо так, в одній юридичній особі. Це означає, що у нас 28 каналів мовлення, із них там національні, ви знаєте, ще 3 радіоканали і решта по областях.

Скорочення людей, яке обійшлося нам дуже дорого і дуже ресурсно, це означало 7 тисяч 223 людини було з самого початку, наразі зараз на 2 квітня ми вже маємо 4 тисячі 510 людей. Важко проходило, але навіть з профспілками вдалося домовитися, і отримали повну підтримку, і жодної судової справи поки немає. Хоча звільнено було більше, ніж 3 тисячі 100 одиниць, з них людей "живих" – десь близько 2 тисячі 900, при тому жодного судового позову у нас ще не було. Очікуємо, що декілька з них буде, люди різні, але це теж зроблено.

Що з програмами? Вони напряму впираються в фінансування, яке, ви знаєте, було на перше півріччя виділено 776 мільйонів, а це вдвічі менше, ніж сума, яку ви прописали, яка прийнята в законі, це 1,5 мільярда гривень, менше з тим було заявлено урядом, що у другій половині можливий перегляд і додання цих грошей. Неодноразово пан Прем'єр-міністр згадував про це, а  точніше сьомий раз, це було вчора з подання члена Наглядової ради Світлани Остапи, і була ще раз, ну, не обіцянка, а якби так, буде підтверджено, там хоча б невелика сума до 200 мільйонів.

Чому я кажу про такі величезні гроші "невелика сума"? Тому що наші видатки полягають здебільшого в 646 мільйонів – це зарплатня, на яку ми і спрямовували реформу з тим, щоб звільнити більшість позицій і в подальшому на цьому економити. Але на цей рік обійшлося нам звільнення людей і соціальні виплати в 30 мільйонів, і це теж гроші які…

Я вже не буду говорити про оновлення технічне, скажу так, здебільшого наша нестача впирається в трансляційні гроші, а це величезні гроші. На рік це виходить по всій системі 330 мільйонів, з них ми маємо 54 мільйони. Це означає небезпеку, прямо кажу вам, відкрито, ви маєте це знати, небезпеку припинення мовлення як такого, аналогового – це точно. Не хотілось цього робити, рішення такого немає, Наглядова рада його розглядає, і, менше з тим, вона теж вагається з прийняттям цього рішення.

Ми розуміємо, скільки тут чинників різних – і політичних, і технологічних, і фінансових, і так далі. Рішення такого не прийнято. У нас є план "А", план "Б" і так далі, що за чим іде, якщо просто не будуть ці гроші. Розуміємо, що якщо ви переглянете цей бюджет, це буде не раніше осені так чи інакше, до того часу ми вже "встрягнемо" в борги: більше 40 мільйонів гривень будемо винні державному концерну РРТ.  І це не йдеться ще про "цифру" і так далі.  

Менше з тим, навіть сьогодні за поданням Наглядової ради була організована зустріч з Нацрадою, з ними теж ведуться перемовини щодо того, як це владнати і що з цього буде. От коротко так основне. Я би сказав, що реформа вдалась поки, навіть це сміливо буде, на 60 відсотків, бо основне це те, що люди можуть побачити цей контент, воно має вийти назовні. І поки у нас з цим важко. Ми крок за кроком йдемо і на колінках продовжуємо робити те, що ми робимо.

Оновлюються програми, влітку ви побачите дуже багато нових програм. І тут, відверто кажу, з одного боку ви кажете, що у вас грошей немає, а з іншого боку ви показуєте, що у вас є нові програми. І з цим нам важко. Менше з тим, ми це робимо. З цією проблемою основною – недофінансування – ми і хотіли би сьогодні звернутися за підтримкою.

Окрім того, розуміючи, скільки зробив Комітет саме по свободі слова для того, щоб і закон був прийнятий, і для того, щоб не пройшло те, що так непокоїть і європейських партнерів, і нас самих, і громадян України, дякую за те окремо, що ви не підтримали проходження того закону. З іншого боку розумію, закон, який внесено зараз, про обов'язкове висвітлення влади нашими каналами, з іншого боку розумію, що потрібен розумний компроміс, який ми готові були би підтримати і все для того робили разом, знову-таки, з Наглядовою радою і з комітетом. І воно не пройшло.      

І все одно, незважаючи на те, що закону як такого немає або іншого законопроекту немає, у нас є готові пропозиції для того, як виходити з цього питання – саме те, з чого почала Вікторія Петрівна. Саме для того, що ми так само розуміємо, що треба роз'яснювати і роботу всіх гілок влади, ми так само, як і ви, відчуваємо нестачу віри один в одного, нестачу довіри людей до влади, владних інститутів до людей. І навіть в журналістському колі те саме. Для відродження такої довіри ми і робимо все. От в даному випадку ми готові зараз представити вам приблизну (та не приблизну, вона точно виписана, ми навіть точно знаємо по планах, як воно піде) отаку програму. І почали з висвітлення діяльності влади, і воно спрацювало (це було важко з головами адміністрацій), воно почало працювати. Ви знаєте, вони нормально на це реагують, коли вони не є суто спікерами в монолозі, а намагаються працювати  в діалозі з журналістами. І це спрацювало.

Тепер ми переходимо до наступного кроку – "Звіти наживо" (це буде називатись). Ми точно знаємо, що ви маєте звітувати перед людьми і перед виборцями. А виборці, з іншого боку, не розуміють ваші завдання і в чому вони полягають, як це все корелюється. От для того ми пропонували наступний крок, і ми його втілюємо. Якщо ви захочете, ми зараз ще 5 хвилин витратимо на  представлення цієї програми.

СЮМАР В.П. Ми дуже цього хочемо, якщо чесно. Тому що, я вам скажу відверто, ну, напевно, мене ця проблема як людину медійну хвилює значно менше, ніж моїх колег, які мають мажоритарні округи, які не зачіпають загальнодержавних тем, але серйозно працюють на округах. І ви собі навіть не уявляєте, скільки з них підійшло до мене і сказали, що ми тебе з твоєю реформою готові закопати в асфальт, тому що тепер у нас немає можливості доносити до людей все те, що ми зробили. Це я просто розказую про  "картинку", як воно є в середовищі парламенту.  І коли ми починаємо говорити з депутатами, що нам треба збільшувати фінансування на суспільного мовника, то вони отак роблять приблизно і на тому все закінчується.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)

СЮМАР В.П. От колега дуже правильно це сформулював. Дуже точно. І я його не засуджую абсолютно. Тому що так воно й відбувається де-факто, так.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Єдине, я тут додав би, що весь цей початок роботи – 7 місяців справді було важко, але нестача комунікації теж є, а тепер у нас заплановані і наступні кроки. Разом з Наглядовою радою і з членами правління ми вже листа направили на всі фракції з проханням зустрічі, щоб пояснювати, і не тільки вам діставалася ця вся важка робота по роз'ясненню, а й нам, ми би це робили кожного разу на зустрічах з фракціями, коли вони бажають за потрібне.

СЮМАР В.П. Колеги, послухаємо, так, що пропонує суспільний мовник для вирішення теми звітування там представників влади, я так розумію, на регіональних, можливо, й на центральних каналах.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Абсолютно так.

СЮМАР В.П. Давайте послухаємо, щоб ми просто розуміли, що ми можемо аргументувати чи чим.

(Загальна дискусія)

 ВИСОЦЬКИЙ С.В.  И вопрос же не во власти, а в институтах государственных… (Без мікрофону)   И вопрос же не просто во власти, а вопрос в том, что у нас нарратив олигархических каналов, тем более в предвыборный год, это дискредитация, абсурдизация, то есть, вымарывание, в принципе, всяких ценностей. И главное - это бьет по государству.  Не потому что власти, власти меняются – институт должен стоять. Если у нас развалятся институты государства, соответственно, развалится и само государство. Мы это проходили уже. Поэтому я говорю не о власти и об оппозиции в том числе – но институт…

СЮМАР В.П.  Перш за все.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Да, прежде всего институт. Да. И равные условия в освещении этого института. И, я бы даже сказал, не абсурдизация, я понятно так сказал, я не хочу сказать ничего против юмористических программ, тем более, политических, они везде есть, это очень интересно всегда смотреть и качественно сделано. Как раз на "Суспільному" это сделано качественнее всего. Но то, что нельзя политический процесс абсурдизировать и сводить просто к каким-то там слухам, "эсэмэскам", перепискам и прочему, а объяснять суть происходящего, это прежде всего должно было бы…

 

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Давайте послухаємо, що розроблено ПАТ НСТУ, тому що ми дійсно говорили, я зняла, він не не пройшов той закон, давайте відверто скажемо. Він би пройшов. Це була моя добра воля особиста: законопроект, над яким я працювала півтора місяця, бо він включав цілу низку інших важливих позицій, окрім того, що було напрацьовано з ПАТ НСТУ, я його зняла саме через ту позицію, що не повинно бути втручання в діяльність. Але ми тоді говорили: тоді врегулюйте це питання самостійно. І от зараз ваша добра воля, от як ви бачите його врегулювання, щоб без втручання політиків. Ми максимально самі в цьому зацікавлені, щоб так відбулося.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Насправді всі ці "наработки" там були, в тому законі,  чесно кажучи. Єдине, що якщо ми хочемо формалізувати через закон, то ми все одно будемо це робити.

І я просто надам слово члену правління ПАТ НСТУ  Роману Вінтоніву, він відповідає за політичний напрям. Будь ласка.

ВІНТОНІВ Р. Добрий день! Почну з того, що ми впевнені в тому, що депутати мають мати доступ до виборців, щоб виборці знали, що було зроблено, що було не зроблено і коли буде зроблено які зміни. Власне, з цієї гіпотези ми і виходили, коли планували цю програму, робоча назва була, як сказав Зураб, "Звіти наживо". Це стара назва цієї програми, яка вже реалізована, про неї трошки більше скажу.

Що стосується депутатів-мажоритарників, то ця назва, можливо, буде змінена, але суть буде така: після кожної сесії ми хотіли б, щоб депутат приїжджав в округ, ми будемо давати йому півгодини (кожному депутату від округу безкоштовно, без жодних обмежень), він буде мати можливість розповісти, як він голосував, які були рішення. Ми будемо ставити запитання, люди будуть ставити запитання. Тобто, можливо, це буде формат 5х5 (5 питань від ведучого чи експертів, 5 питань від людей, яких будемо збирати з його округу). Таким чином кожен депутат з кожного округу отримує можливість доступу до виборців. І так само його виборці отримують можливість доступу до депутата і з ним поспілкуватись, і поставити запитання. 

Зараз ми маємо з тими даними, які ми дали, від 4-х до 20 депутатів на округ. Тобто мінімум - 4, максимум там - 21, здається.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  На область.

ВІНТОНІВ Р. На область, на область, так.

І зараз ми думаємо, як це зробити, щоб всі отримали (особливо в тих областях, де багато депутатів) рівні можливості, і ми це зробимо. Таким чином депутати отримають можливість після кожної сесії, коли вони приїжджають на округ, розповісти, що було зроблено, як, пояснити якісь свої дії. В тому числі ця програма виконає функцію пояснення меж відповідальності депутата: що люди мають вимагати від депутата, а що не є в компетенції депутатів Верховної Ради. Це так само проблема, яку ми зараз вирішуємо, щоб виборець, щоб українець, в принципі, розумів, хто за що відповідає, де місцева влада, де обласна адміністрація, де обласна рада, де Верховна Рада, де Кабмін і так далі.

СЮМАР В.П. У вас є формат спеціальний, який стосується політичної освіти?

ВІНТОНІВ Р. Ні, ми цю освіту будемо впроваджувати по програмах. От як маємо програму, наприклад, яку ми вже реалізуємо незабаром, цю по комунікації з депутатами Верховної Ради, коли ми будемо в рамках цієї програми пояснювати, чи це питання, яке ставить людина до депутата Верховної Ради, чи до когось іншого. Так само ми вже маємо реалізований проект, називається "Звіти наживо", це коли будь-хто з влади, представників влади області (міська рада, мер, обласна рада, обласна адміністрація), є графік, який вони знають наперед, раз на місяць ця програма виходить, яка триває одну годину, і вони мають можливість на неї прийти і розповісти. Наприклад, цього тижня, в п'яницю, буде друга серія програм, де ми будемо говорити про культуру. Департаменти культури звітують про зроблену роботу, що планується.

Місяць тому була вже зроблена програма, на яку приходили мери міст, заступники голів обласних адміністрацій. Тобто в один і той самий день у всіх областях проходить ця програма. Тобто це з того, що вже є реалізоване. Ми очікуємо за такою самою моделлю зробити і по комунікації з депутатами Верховної Ради України, щоб знову ж таки після сесії можна було приїхати в область і розповісти, хто що зробив.

АЛАСАНІЯ З.Г. Уточни про сесію. Бо є різне…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Питання. Я так розумію, після кожного пленарного тижня мова йде, а не як сесія…

ВІНТОНІВ Р. Дивіться, це зараз не остаточне рішення. Якщо ви кажете, що зручніше, бо ми якраз хотіли про це поговорити на зустрічі з головами фракцій, представити цей  проект і спитати у них, як буде зручніше. Якщо зручніше, наприклад, після кожного пленарного тижня вам приїжджати в область…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Є графік, де є тиждень роботи в округах. І саме в цей тиждень це можливо.

Чи можна питання? Скажіть, будь ласка, а який термін впровадження цієї програми "5 на 5"? Чи встигнемо до виборів? Це перше питання.

ВІНТОНІВ Р.  Ми встигнемо до осені.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  І друге питання: чи готові всі обласні філії ваші працювати от в такому форматі?

ВІНТОНІВ Р. Так. Тобто ми очікуємо отримати якісь коментарі на тези, яким графіком це робити, тому що ми зав'язані фактично на планування, тому що ми дуже б очікували розуміння, наприклад, є графік на місяць чи на 2 місяці вперед з певними днями. І ми би хотіли, щоб фракції, наприклад,  чи депутати самі говорили, в який день їм зручніше приїхати. І це просто зручно і по плануванню графіка депутата, і нам зручно. Це було б дуже добре, і всім би було від цього тільки краще.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Можна питання?

СЮМАР В.П.  Так, звісно, прошу.

ДУБНЕВИЧ Я.В.  Депутат-мажоритарник зі Львівщини. Чи плануєте ви розблокувати можливість у новинних блоках висвітлювати роботу депутатів-мажоритарників на округах? Саме новинні блоки.

ВІНТОНІВ Р. Вона не є заблокованою.

ДУБНЕВИЧ Я.В.  Вона заблокована. На сьогодні на Львівщині ні одна інформація, яка зв'язана з депутатами-мажоритарниками, не береться до новинного блоку, і посилаються на закон про те, що прийнятий закон. То ми маємо чітко визначитися, якщо допущені неправильні дії в законі, значить, потрібно підготувати зміни до закону і чим швидше їх проголосувати, щоб розблокувати те питання інформаційного висвітлення роботи не тільки депутатів-мажоритарників Верховної Ради, а депутатів місцевих рад.

Бо ми вже маємо недолугі речі, як на Львівщині, значить, Суспільне телебачення зробило дві погані речі. Перше, вони максимально виключили питання висвітлення війни на сході. До створення Суспільного телебачення у нас на Львівщині була прекрасна програма з цілим колективом журналістів, яку очолювала Оксана Клим, які їздили на схід у наші військові частини, висвітлювали, як хлопці воюють на сході, як вони живуть, що є. Це максимально згуртовувало волонтерський рух разом зі Збройними Силами України, щоб максимально йшла інформаційна підтримка і висвітлення, як наші воїни борються на сході. Цю програму закрили. Якщо ми візьмемо зараз відсоток висвітлення військових подій на сході, то, пробачте мені, олігархічні канали, як ви їх називаєте, куди більший відсоток приділяють уваги війні на сході і висвітленню подій на сході, ніж Суспільне телебачення.

Наступне, ще одне болюче питання – це те, що починає творитися з майном, яке передане Суспільному телебаченню. Львівське Радіо. Працівникам Львівського Радіо вже негласно дана вказівка, щоб вони шукали місце і звільняли приміщення в центрі Львова через те, що цьому приміщенню треба найти інше застосування.

Тому у мене перше чітке питання: новинний блок. Відновлення висвітлення роботи усіх гілок законодавчої влади – депутатів Верховної Ради, місцевих рад. І чи ви плануєте це? Тому що те, що ви озвучуєте, що зробите програму і ще не знаєте, чи це буде в кінці сесії, чи це буде в тиждень після сесійний і які питання буде готувати журналіст, так вибачайте. Запрошують депутата, журналіст готується з питаннями, і висвітлення може бути як неупереджене, так і однобоке, тому що журналіст може дати…

СЮМАР В.П. Там трошки інше, там професійна розмова. Давайте питання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Можливо. Запитання про новинний блок.

АЛАСАНІЯ З.Г. Два з цих запитань - це моє. Вибачте, Роман не відповідає за новинний блок. Новини залишаються новинами, перепрошую. У всьому світі новини є новини, і журналісти новин самі вибирають те, що їм висвітлювати. І ніколи такого не було, ніколи, щоб новини обов'язково щось висвітлювали, діяльність влади, діяльність депутата - ніколи такого не було навіть там.

ШВЕРК Г.А.  Мова йде про заборону. Чи є заборона, чи немає?

АЛАСАНІЯ З.Г.  От дякую за це, Гришо, за це уточнення. Тому що ніяких, ви маєте знати, ніяких заборон на показ кого б не було не існує: ані депутатів, ані губернаторів. Цьому є психологічне пояснення. Люди раніше так робили, що зараз вони побоюються навіть натякнути на те, щоб освітити  владу. Вони подумають: ага, всі подумають, що це "заказуха", і ми не будемо цього робити. Ми знаємо цю проблему і працюємо з людьми, щоб вони не боялися, і проводимо і семінари, і все. Нічого.

СЮМАР В.П. Як же ви їх так залякали? Що ви з ними зробили?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Якщо звільнити тисячу, дві, три, то і казати нічого не треба.

(Шум у залі)

ДУБНЕВИЧ Я.В.  Я хочу добавити. Якщо сказати журналістам, що ви будете звільнені, якщо ви, не дай Бог, висвітлите представника, депутата Верховної Ради чи депутата місцевої ради, от тоді не буде жодного інформаційного приводу.

АЛАСАНІЯ З.Г. От саме про це я і кажу. Так не було і ніколи не буде і надалі. Немає ніяких заборон.

ДУБНЕВИЧ Я.В. На жаль, на сьогодні так є на львівському телебаченні.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене питання. Скажіть, будь ласка, коли востаннє… 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Почекайте!

СЮМАР В.П.  Нехай він закінчить відповідь.

АЛАСАНІЯ З.Г. Щодо вулиці князя Романа. Ми дуже добре знаємо це: на вулиці князя Романа приміщення, там, де було радіо, яке належить філії, приміщення ніколи не належало львівській філії. Воно належить місцевій раді. І пан Садовий декілька разів телефонує про те, що він хоче зробити там хаб, будь ласка, поверніть це приміщення. Нема питань. Добігає кінця договір. У нас там договір і нічого більше. І ми його повертаємо…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Поставте питання на зустрічі з "Самопоміччю".

АЛАСАНІЯ З.Г.  Та ми вже мали. Воно не наше і ніколи нашим не було. Що ми з цим зробимо? Як ми можемо?..

СЮМАР В.П. Хочете додати до цього, я так розумію? Додавайте, прошу.    

КОЗАК В. Член Наглядової ради В'ячеслав Козак. Одна ремарочка. Нещодавно журналісти Чернівецького обласного телебачення записали Бкрбака, голову фракції "Народного фронту". Цей журналіст вже не працює.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За власної згоди.

АЛАСАНІЯ З.Г. Я, якщо можна, тоді на Сергія питання. Водночас, якщо ви хочете…

КОЗАК В. Саме через цю причину, що був Бурбак.

АЛАСАНІЯ З.Г. Так, це твердження, це насправді неправда, і це так не було.

(Шум у залі)

АЛАСАНІЯ З.Г.  Якщо можна відповісти, я відповім. Я Максима добре знаю, і не перший рік. Це сталося не через нього, а через те, що я персонально 4 рази передивився сюжет,  довжина якого 7 хвилин, і там було дуже багато людей, дуже багато "синхронів", далеко не тільки Бурбак, і, менше з тим, повірте мені, журналісту, я не зрозумів, про що йдеться. Жодного разу самі порушення, про які нібито йшлося, вони не були пояснені. Це непрофесіоналізм дуже високий…

(Шум у залі)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  …журналіст сам зняв сюжет і ніхто більше його не… 7-хвилинний сюжет.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Саме тому питання стоїть відповідальності і шеф-редактора так само. Повірте. Це професіоналізм, це наші справи. Це не політична справа абсолютно. А справа до того, що  люди, які працювали на обласних ТРК, звикли до страшенної поваги, "чересчур", до влади. І от просто щоб показати… Так само було з Максимом, він не мав жодного слова стосовно причин того конфлікту. Він не пояснив нічого. Тобто там не за Бурбака, а саме за непрофесіоналізм. І ми його не звільняли.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. Зурабе, треба казати правду. Це напівправда. Це конкретний випадок. Насправді керівництво суспільного телебачення в Чернівцях категорично заборонило показувати в кадрі будь-якого чиновника – губернатора, голову обласної ради, будь-якого депутата. Це правда. Це правда.

(Шум у залі)

ОНУФРИК Б.С. Вони не скажуть, як ви з ними говорили, але це є реальність.

(Шум у залі)

ОНУФРИК Б.С. Я знаю, в мене дружина там працювала. Дякувати Богу, звільнили.

(Сміх у залі)

АЛАСАНІЯ З.Г. Між тим, я маю віддати належне: єдина людина, яка не втрутилась навіть у такі речі, це був саме він. Не втрутився, жодного слова не сказав – це справа моєї дружини, нехай вона розбирається. До речі, її не треба було звільняти, це інша справа, не тому що вона ваша дружина.

(Сміх у залі)

АЛАСАНІЯ З.Г.  Прошу, Романе, додай.

ВІНТОНІВ Р. Я би хотів додати, що не існує ніякої заборони. Мені дуже прикро, що це звучить, тому що якщо у вас є факти, хтось вам говорить про те, що є якась заборона, я буду радий про це чути, але зараз я, на жаль, чую оцінки і ваші висновки з тих якихось інших фактів, які є.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дуже легко.

ВІНТОНІВ Р.  Більше того, ми запровадили, в цю п'ятницю буде друга програма, яка присвячена власне комунікації з місцевою владою. Тобто, за вашою логікою, тоді виходить, що ми самі собі суперечимо: з одного боку  ми забороняємо, а з іншого боку запускаємо спеціальну програму…

ОНУФРИК Б.С. Новини і програма – це трохи інше.

ВІНТОНІВ Р. Причому робить це одна команда.

ОНУФРИК Б.С. Якщо взяти сюжети телекомпанії з часу зміни керівництва і подивитися всі сюжети, якщо ви покажете хоча би в одному сюжеті одного чиновника, я виставляю вам  гарне віскі.

ВІНТОНІВ Р. Я ще раз кажу, додам тоді…

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Дивіться, от ми зараз, те, що з вами робимо, ми долаємо певну дискомунікацію…

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Я нікому не заважаю? Все нормально?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми про віскі почули, хотіли побитись об заклад.

СЮМАР В.П. Давайте тему віскі залишимо на після засідання. 

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. А зараз є більш важливі історії, мені здається. Ми почули, що є  такий от вже стереотип серед політичного класу, що от так себе поводить суспільний мовник. Мені здається, це не на користь нікому. В першу чергу глядачеві.

Це ми зафіксували. Поговоримо, що робити. Давайте по черзі питання ставити і відповідати. Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Перше. Ну, стосовно заборони. Я теж про це чув. І я - депутат-списочник, але я закріплений фракцією за Житомирською областю. Останній сюжет чи, скажемо, останній раз, коли я мав комунікацію з Житомирською обласною філією, це був кінець минулого року. Після чого вони чесно мені сказали, що це, Юрію Олексійовичу, останній раз, тому що нам заборонили показували і вас, і, власне, всіх інших. Я, чесно кажучи, не моніторив, я не знаю, чи там є представники влади, але отака заборона.

Тому для того, щоб тут не було конфлікту, ми чекаємо вашого листа і на комітет, і на обласні філії про те, що такої заборони не існує. Існує лише там журналістська професійність і так далі, якщо це цікава і потрібна новина і так далі. Будь ласка, давайте такий лист, для того щоб цієї дискусії з обласним…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Чудовий вихід.

ПАВЛЕНКО  Ю.О. Вони бояться, правда. Але вони кажуть, що у них така інструкція, лист, я не знаю, яка там форма у вас спілкування, "есемеска" до них прийшла і тому вони цього не роблять.

Друге – оте, що я чув від пана Вінтоніва про те, що ви кажете 4 - 21 депутат. Та ні, не 4 і не 21 депутат є в кожній області. Тому що загальний склад Верховної Ради – 425, з яких половина по округах, а інша половина – 225 депутатів – обрані за списками. Кожна фракція розподілила депутата і закріпила за конкретною областю. От я закріплений за Житомирською областю, це 6 округів, плюс там іще Тернопільська, Хмельницька, ряд інших областей. Тобто у мене там є громадські приймальні, у мене є помічники, і я проводжу там прийоми відповідно до плану роботи Верховної Ради.

Тут теж не треба нічного придумувати. Якщо візьмете план роботи Верховної Ради, календарний план, там є тиждень точно роботи в округах. От є на місяць один тиждень  роботи в округах. Будь ласка, оцей тиждень роботи в округах має бути для ваших філій як такий, коли депутат там має знаходитися. Якщо депутат там не знаходиться, це проблема депутата. Але він має там бути і, власне, це основна його комунікація іде з виборцями саме в цей тиждень. От просто вчіть матбазу, і буде вам легше працювати. Вивчіть законодавство, і тоді не буде ніяких конфліктів і непотрібних дискусій.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Саме для того і йдемо по фракціях, щоб дізнатися…

ПАВЛЕНКО  Ю.О. Так це все прозоро, це все написано. Тут не треба до фракцій іти, для того щоб це зрозуміти. Це можна дуже легко в робочому порядку цю інформацію зібрати. А уточнити нюанси вже, так.

СЮМАР В.П.  Я от просто зараз якраз хочу сказати, що у нас присутня Наглядова рада і що у нас є люди, які делеговані фракціями в Наглядову раду суспільного мовника, які, очевидно, цю роботу мали би робити. І ми дамо обов'язково кожному слово, як вони, власне кажучи, бачать можливість налагодження такої комунікації. Бо саме тому писався так закон, щоб якраз цих проблем не виникало, щоб було розуміння, щоб ці люди приходили і депутатам пояснювали функції, стандарти Суспільного і, напевно, десь там показували і особливості роботи парламенту, особливості роботи в округах і якісь інші речі, були такими посередниками.

Я перепрошую. Продовжуйте, будь ласка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я от на одному із засідань попередніх, у нас була з пані Остапою дискусія, от, знову ж таки, філії теж працюють по-різному. От Житомирська, так? Я там буваю дуже часто, але заборонена мені там будь-яка дискусія на обласному…  

ВІНТОНІВ Р.  Ким?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вами.

ВІНТОНІВ Р. Нами особисто?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так каже керівництво. Не знаю - ким, керівництво, хто за це відповідає. Я, власне, тому це питання і підняв. Я не знаю, який там формат, як вони працюють, чи там щось напрацьовано. У мене є порівняння. Наприклад, Луганська. Там відпрацьовані формати. В Луганській там постійно є якісь дискусії. Я не говорю, що вони про мене роблять сюжет, але вони беруть якусь тему, я не знаю, я так розумію, багато є там спікерів і дискусій, так, час від часу я там включаюся в професійну дискусію по конкретному закону чи по конкретній проблемі, яка виникла, по порядку денному і так далі. Тобто там є дискусія, яка не мене піарить, як я там прийшов благодійник, роздав якусь допомогу – ні! От є ця робота.

Тобто приклади такої роботи в Суспільному телебаченні є, але, на жаль, вони скоріше виключення, ніж правило для Суспільного телебачення. В більшості областей цього просто немає. Можливо, те, що ви презентували, якийсь там план і є наперед, можливо, це виправить ситуацію. Тому що я теж проти того, щоб в новинах чи десь показувати, як депутат приїхав, який він благодійник, роздає людям – ні, цього не потрібно, це низька якість, це навпаки дискредитує владу і опозицію, але з точки зору можливості депутата…

СЮМАР В.П. Ви ж знаєте, що у нас є це розуміння.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І тут у нас є це розуміння, але мати можливість дискутувати, мати можливість вийти, особливо коли є конфлікт з обласною владою, а так виходить, що ні обласна влада не може вийти, ні опозиція не може вийти, тому тут теж баланс влади і опозиції, що теж дуже важливо для Суспільного телебачення.  Ось таке от зауваження.

СЮМАР В.П. Серйозне зауваження, особливо коли воно лунає від опозиції, яка говорить про претензію неприсутності. Я би сказала, що …

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому що "заказуха" там і так далі. Я просто вже закінчу всі питання, щоб потім не брати слова. Це перше.

Я хотів би до пана Зураба задати питання. Ви сказали: реформа вдалася на 60 відсотків. Я хочу запитати: що для вас індикатор успішності реформи? Що це є? Тому що скорочення людей – це не реформа, забрати юридичні адреси – це не реформа. Тобто де ви бачите індикатор реформи, що реформа вдалася на 100 відсотків? Тому що я не бачу і на 60 відсотків. Реформи поки що немає, вона на 6 відсотків якщо, то добре. З цієї точки зору структурну якусь дію ви першу зробили.

В цьому контексті я хотів би вас запитати: оцей досвід річний, те, що ви позбавили фактично, я так розумію, законом, юридичних осіб обласні організації, це сприяє їхній ефективності чи не сприяє? Це вже з  точки зору досвіду, бо це теж було дискусійне питання. Бо в деяких випадках я бачу, що можливо, якби вони були як юридична особа, вони мали б більше можливостей і більшу відповідальність, а можливо і ні. Але це тільки можна напрацювати зараз досвідом.

І ще одне. У нас було декілька дискусій щодо спорту. Ну, добре, ви там Чемпіонат світу по футболу не хочете, а от зараз в Україні, тут, в Києві, проходить Чемпіонат світу по хокею. Це суперподія!

АЛАСАНІЯ З.Г. І що?

ПАВЛЕНКО Ю.О. А чому ви транслюєте тільки матчі зі Збірною України? Так тут важливо показати і інші матчі, тому що оце рейтингова, на мій погляд, програма, коли команди з усього світу грають на території України. Але і це ви навіть, отут у вас, під боком, проходить Чемпіонат світу, і ви не можете подати його якісно.

СЮМАР В.П. Зурабе Григоровичу, його глядацькі запити не задоволені, я так зрозуміла.

АЛАСАНІЯ З.Г. Ну, Юрію, це правда нечесно! Те, що нам подарували, те ми і змогли показати з хокею. А навіть і того не було, а рейтинги абсолютно вниз. Ви ж це знаєте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. По хокею?

АЛАСАНІЯ З.Г. Так, не повірите. Найгірші, які тільки є. І ми все одно будемо це показувати.

СЮМАР В.П. Дякую.

У нас багато питань. Наступний Олександр Сочка, прошу.

СОЧКА О.О. Я хотів би повернутися до цієї історії зі звільненням журналіста у Чернівцях. З того, що я почув, ви передивилися сюжет, ви побачили, що він непрофесійний, і прийняли рішення про те, що цю людину треба звільнити. З точки зору кадрового, управлінського, для мене це рішення трошки дивне. Виглядає так, що досі він робив сюжети всі добрі, а от раптом він зробив цей. Чому ви прийняли рішення саме у цьому випадку, коли він вирішив показати когось із політиків, і цей сигнал, очевидно, правильно розшифрували всі решта працівників і керівників регіональних філій, які чітко зрозуміли, що, виявляється, доти людина щось там робила, за те не звільняли, як тільки він показав політиків, виявляється, це не професійно, і тому людину треба відправити додому. Поясніть, будь ласка, це рішення.

АЛАСАНІЯ З.Г. Так, мало б сенс те, що ви кажете, так виглядає, менше з тим, я хочу початкову тезу одразу підкреслили: ми його не звільняли, людина написала сама заяву, розуміючи, що там назріває щось таке, хтось незадоволений і так далі. Жодної вказівки ані з Києва…

Друзі, прошу вас всіх враховувати те, що здебільшого, вибачте за це слово, "відмазки" – це дуже зручно сказати вам на місцях, що "нам Київ сказав". Так у 99 відсотках випадків не буває. Правда, ми їм не кажемо про це. І в даному випадку людина сама написала заяву на звільнення. Він дуже багато років працював, він дуже звичний до такого відношення до влади, яке є майже неприпустимим, але вони могли б ще попрацювати і надати йому шанс, я теж так вважаю. У нас позавчора була з керівниками філії саме розмова скайпом, і це я говорив: "Ви певні, що людину не треба назад забрати?" Але це все пішло і пішло, як сніжний ком.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І все-таки, що таке індикатор успіху для правління?

АЛАСАНІЯ З.Г. Юрію, я просто змушений спитати, а що ви взагалі знаєте про компанію? З тим, щоб показати вам зміни, треба знати, що було до того. Якщо коротко сказати, кожна окрема юридична, умовно, особа в кожній області абсолютно точно була "феодальним князівством", яке не до вас відносилося, а саме до голів адміністрацій. Юрію, і там, де у вас були добрі відносини, ви могли мати там справи, в інших областях вам було зась. А тепер не так. Тепер вони жорстко, вертикально, саме адміністративна частина підпорядкована, а от творча частина іде ось таким чином, що вони всі збираються постійно і думають, як краще це зробити. І тоді, повірте мені, навіть якщо сарказм Вікторії Петрівни щодо опозиції, для нас це значення немає, ви будете там так само, як і всі інші, повірте.

СЮМАР В.П. У нас є рівні можливості: влада і опозиція однаково відсутні там.

АЛАСАНІЯ З.Г. Так, це правда. А тепер будуть і ті, і інші.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене питання: все-таки для вас, як голови правління, що таке закінчена реформа?

АЛАСАНІЯ З.Г. Закінченою вона не буде ніколи.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тоді до чого ви прагнете? Що для вас буде "так, вона вдалася"?

(не чути, без мікрофону) …я знаю, що нижче уже нікуди падати.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Неправда. Є далеко 44 канали. І ми 17-е місце…

СЮМАР В.П. Колеги…

АЛАСАНІЯ З.Г. Найбільший індикатор – це довіра людей. Я міряю шер на рейтинг, шер саме, він росте. І оце є показником довіри для нас. І як вони будуть приходити до вас, коли ми їх привчимо, що кожного тижня є програма, в цей час там є ваша влада, ваші депутати. Коли вони звикнуть до цього, будуть ставити питання вам, от тоді ви зрозумієте.

СЮМАР В.П. О'кей. Почули. Ольга Валеріївна.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Зурабе, у мене кілька питань. Я, чесно кажучи, досі не змогла розібратися в цій ситуації, як журналіст звільнився сам після того, як голова подивився цей сюжет, вимірив його хронометраж, дав оцінку.

 АЛАСАНІЯ З.Г. Навпаки.

ЧЕРВАКОВА О.В. А потім навпаки. Тут от якась така дивна ситуація. Все ж таки, скажіть, будь ласка, якщо ви так прискіпливо дивитеся сюжети, можливо, це був не єдиний сюжет, який ви продивилися. І у мене ще таке питання: чи дивилися ви новинні випуски регіональних філій? Скільки і чи є там дійсно, чи представлені там народні депутати, чи висвітлюється там діяльність їхня і чи є там повноцінні дискусії на соціально значущі теми з висвітленням тієї діяльності роботи депутатів, яка дійсно цікавить суспільство? Це перше.

Друге. Ви говорили про зустрічі із фракціями, які ви ініціюєте. Не могли би ви конкретизувати, що конкретно ви хочете, які питання поставити на цих зустрічах з фракціями?

І, все ж таки, ще раз хотіла би уточнити питання стосовно періодичності цієї програми, яка буде виходити там після кожної сесії, ви казали. Тепер з'ясувалося, що там раз на місяць, так? Тобто яке ваше бачення в цьому питанні, тому що в Законі про висвітлення діяльності написано – 20 хвилин на місяць, так? Я розумію, що цей закон не є для вас імперативом, але, все ж таки, як ви вважаєте, що ми як законотворці могли би вам допомогти з тим, щоб розв'язати цю проблему комунікації? Я би насправді хотіла від вас почути, все ж таки, зараз, що ви направите ці листи на регіональні філії, що не існує заборони на показ окремих там політичних діячів чи там народних депутатів і так далі..

АВРАХОВ Т. Ні, називаються вони "токсичні". Це – термін Суспільного, вони позначають програми із депутатами "токсичними". Тобто це не я вигадав, це люди говорять, які працюють.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, чим ми можемо допомогти? Чим ми як законотворці можемо допомогти вам подолати цю комунікаційну кризу? Можливо, внести якісь зміни до Закону чи про суспільне мовлення, чи зобов'язати вас як суспільного мовника створити такі формати, чи ви самі їх створите, щоб ми не втручалися в вашу редакційну політику? Ми розуміємо, що тут також небезпеки є. Скажіть, будь ласка, чим ми можемо допомогти вам?      

АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую.

Якщо почати з останнього питання, так простіше за все, комунікація. Саме для того ми і йдемо, щоб налагодити ці комунікації. Саме для того, щоб вам спочатку презентувати, що було. От у пана Юрія виникає питання: а що змінилося? А для того ви маєте знати, а що було. Це коротко і ясно. Після того – почути вас саме в такому форматі, як ви зараз кажете. Програми коли будуть, от ми вже запроваджуємо.

А щодо змін в законі, чесно, це вам краще знати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Періодичність, як ви пропонуєте? Раз на місяць? Чи раз на півроку?

АЛАСАНІЯ З.Г.  Зараз я Роману передам. Але я просто підозрюю зараз, що їх буде набагато більше ніж ви зможете їх винести.

ЧЕРВАКОВА О.В. Зустрічі з фракціями.

АЛАСАНІЯ З.Г. Так. А зустрічі, як ви нам призначите. Ми листи направили. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, ні. Що ви будете обговорювати з депутатами?   

АЛАСАНІЯ З.Г. Так, в тому числі і графік. Коротка презентація про те, як ми є, які наші можливості є, будь-які питання-відповіді, максимальний від вас негатив, ми це знаємо, отримаємо. А на другий раз вже буде комунікація.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так у вас же є представники у Наглядовій раді. Ви з ними спілкуєтесь?

АЛАСАНІЯ З.Г. З ким? З Наглядовою? Так, постійно. А от Наглядова з Верховною Радою теж планує разом з нами (або ми разом з ними) ходити так само по фракціях.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я думаю, що ми створили механізм, який не працює.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Пан Аврахов, прошу.

АВРАХОВ С.Т. Я скажу вам, у мене  ще є досвід, я і Українське радіо очолював, і все інше, і через те мені навіть у жодному сні не прийшло в голову, щоб на Українському радіо було 20 хвилин з одним депутатом, другим, третім чи фракцією окремо. Ви мені вибачте, звичайно, є журналістські формати, є журналістські стандарти, і нехай воно все відбувається в рамках. Що повинні? Та не повинно там бути ні 20 хвилин з депутатом, ні 20 хвилин з губернатором.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

АВРАХОВ С.Т. Є тема, є новина, є журналістські формати – будь ласка. Якщо воно того варте, вас запросять. Що це за "обязаловка"?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми про формати й говоримо. Послухайте!

АВРАХОВ С.Т. Так а я про що кажу?  Не треба! От була така на радіо "Відкрита студія". Так, ми якось вважали, що… Але там депутати, слава Богу, присутні. Дискусія – будь ласка – відкрита. А "обязаловка" приводить тільки до одного…

СЮМАР В.П. Абсолютно. Ви знаєте, ми як журналісти колишні, а тут більшість колишніх журналістів, з вами категорично згодні. Просто от питання: якщо голова фракції Верховної Ради приїздить в регіон, його позиція з приводу актуальних тем, вона має цікавити журналістів чи не має? З моєї точки зору, має, бо він впливає.

АВРАХОВ С.Т. (Без мікрофону)

СЮМАР В.П. От. От давайте про це говорити. Тобто  я думаю, що цієї проблеми навіть би не виникло, якби все працювало так, як воно працює. Ну, даруйте мені, у Верховній Раді всі знають, хто є спікерами фракцій, так. Більше того, якщо  депутат відповідає за певний округ, то, напевно, філія, яка реально "копає" проблеми округу, сама має бути зацікавлена в тому, щоб обійти і сказати, що ти зробив, що ти зробив і що ти зробив для того, щоб цю проблему вирішити. Про це йдеться. Всі ж розуміють.

АВРАХОВ С.Т. …до кожного депутата, який, м'яко кажучи…

СЮМАР В.П. Більше того, та ви повинні спитати, я вважаю, якщо він нічого не зробив, якого біса він нічого не зробив. Правильно? Ну тобто це ж по-різному можна. Ми ж висвітлюємо в інтересах людей! Але в інтересах людей змусити політиків звітувати. Звітувати в максимально критичному форматі. Я думаю, що ми тут однодумці.

АЛАСАНІЯ З.Г.  От саме такий формат ми й готуємо.

СЮМАР В.П. О'кей. Так. Це почули. Тепер, колеги, в мене питання. Дайте вже мені поставити питання, бо в мене є одне питання, яке для мене дуже важливе. Ви, в принципі, його десь зачепили. Ми з вами говорили не один раз, на кожному засіданні я вам ставлю одне й те ж питання: Донбас. Для мене це окрема болюча історія. Я знаю, що ситуація там, на жаль, в плані лояльності громадян, якщо ми подивимося всю соціологію, а я дуже детально її вивчаю, довіра до українських ЗМІ низька, на жаль, лояльність до українських військових навіть громадян України, які живуть по суті по зоні розмежування, низька, на жаль. І ця проблема залишається.

І ми багато разів говорили про те, що от, напевно, ці філії – повинна бути до них окрема особлива увага з боку всіх, і вироблення там, можливо, специфічних форматів, можливо, додаткового фінансування. Якимось чином ми питали, як ми можемо допомогти в цьому плані з тим, щоб там якраз була інформаційна присутність, через розбудовану інфраструктуру присутності суспільного мовника можна було б донести українську позицію максимально більш точно. Що зроблено от в цьому напрямку – це питання.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Там є купа питань насправді. Якщо вас воно цікавить з такої точки зору детальної, о'кей, детально – це важливо, я теж згоден з цим, важливо дуже. Найбільш болюче наше саме там. Це означає, що у нас навіть там є люди, які рахуються в компанії, але не працюють там, чимало їх там, більше 40 людей. Це юридичний казус, вони, як і з Кримом у нас було, залишились там, а прибрати їх неможливо. Тобто там "висять" ще вакансії.

З нашого боку вони об'єднані, там є керівництво, яке ми призначили саме тоді, місцеве, яке розуміє, що воно робить. З нашого боку їздять  постійно, і зараз знову на місяць туди командируються люди, які будуть працювати з ними постійно по навчанню і тренінгах. І в них, до речі,  найбільша зарплатня, з квітня, що вона буде, в них найбільша серед всіх філій зарплатня.  Це ми все готові з такого боку.

А от що і як робити з програмами, ми більше дослуховуємося до них. Роман додасть, якщо зараз буде що додати, він додасть, але здебільшого ми чуємо їх, але там різні позиції, ви не повірите. У двох компаніях, двох філіях, Луганська і Донецька, в них відрізняються.

ДУБНЕВИЧ Я.В. Луганська – проукраїнська, а Донецька – інша ситуація.

АЛАСАНІЯ З.Г. Не можу так сказати, вони просто іншою мовою це роблять, і аргументують це тим, що це для ворога, для якого ми це робимо, роз'яснюємо українську позицію, вона тією мовою більш зрозуміла.

СЮМАР В.П. З Ромою ми там були разом. Що за цей час вдалося зробити? Ми тоді разом були, ми з тих пір не втручалися. Що вдалося зробити навіть без цього втручання? І що, ви вважаєте, власне, теж успіхом там, на Донбасі?

ВІНТОНІВ Р. Успіхом, в принципі, в медіа це є аудиторія,  це єдине мірило. Як її міряти, чи рейтингами, які зараз є на ринку комерційному, чи соцопитуваннями, чи створенням окремої служби всередині компанії, це друге питання, але аудиторія – це єдиний успіх. Тим, що ми будемо створювати програми, в яких інформаційний привід – це приїзд депутата в область, на цьому ми закінчимо роботу, в принципі, в медіа, якщо буде такий підхід.

СЮМАР В.П. У мене ж не про це питання. У мене  питання, що на Донбасі було змінено? Які формати впроваджені особливі, про що ми  з вами говорили.

ВІНТОНІВ Р.  Ми зараз працюємо над якістю. Питання зараз у нас номер один – це якість. І Донбас для нас у цьому плані, він є важливішим тільки тому, що там є військові дії, але підходи однакові до всіх і проблеми однакові для всіх. Це банальне у деяких людей нерозуміння, що таке факт, чим він відрізняється від думки чи коментаря, що таке оціночні судження, це питання всіх стосується, оце є питання номер один. Поки ми його не вирішимо, ми не можемо говорити ні про аудиторію, ні про збільшення якихось інших питань, бо ми нічим не відрізняємося від комерційного мовника. Грошей на це немає, ми зараз залучаємо донорів. Новий проект "Донори", ми  запускаємо нові формати за донорські гроші, тому що держава, бюджет, вірніше, це не фінансує.

Коли ми говоримо про те, що хокей ми не транслюємо, ми для того щоб зняти і протранслювати той хокей, який був, ми зняли з інших проектів камери, тому що ми не можемо купити собі нові камери.  Закон не працює у нас. Що треба вам прийняти, щоб закон працював? А бюджет чому нам не виділено? Цей закон працює?

СЮМАР В.П. Слухайте, у нас бюджет не виділений скоро буде на пенсіонерів.

ВІНТОНІВ Р.  Так які ви хочете закони приймати, якщо у нас ці закони не працюють? І ви зараз нам ставите питання, які базуються на ваших оціночних судженнях. Яке завдання? Наприклад, щоб ліс не вирубували в Карпатах. Оце наше завдання.

ОНУФРИК Б.С. Так ви ж послуговуєтесь теж оціночними судженнями.

ВІНТОНІВ Р.  Якими?

ОНУФРИК Б.С. Постійно.

ВІНТОНІВ Р.  Якими я послуговуюсь оціночними судженнями?

ОНУФРИК Б.С. Наприклад, ви визначаєте, яка програма є токсичною, а яка - ні.

ВІНТОНІВ Р.  Якими я послуговуюсь оціночними судженнями?

ОНУФРИК Б.С.  Я не кажу – ви. Суспільне я маю на увазі, працівники Суспільного.

СЮМАР В.П. Ви ж зараз не себе особисто представляєте, а Суспільне.

ВІНТОНІВ Р. Я вам скажу своє оціночне судження. Я особисто вважаю токсичним контентом, коли депутат Верховної Ради приїжджає в область і це сприймається як подія, і його запрошують…

(Загальна дискусія)

 ВІНТОНІВ Р. Так ви про це говорили. Коли депутат приїжджає в область і він вирішує якусь проблему, ми із задоволенням це будемо висвітлювати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Але ж не висвітлюєте.

ВІНТОНІВ Р.  Ми створюємо окремі програми. Що значить – ми не висвітлюємо? Ми ледве викарабкались, щоб не здохнути. Ми ледве викарабкались, щоб не здохнути.

ОНУФРИК Б.С.  З чого викарабкались? Ви отримали величезний ресурс – людський, матеріальний, гроші.

ВІНТОНІВ Р. Подивіться, будь ласка, які були бюджети за попередні роки. Подивіться, будь ласка, які були бюджети в цієї телекомпанії у попередні роки. Якщо б у нас було фінансування на рівні попереднього року, ніхто би навіть не говорив про "викарабкались", ми би робили.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Робіть.

ВІНТОНІВ Р. Ми й робимо. Ми й робимо.

ЧЕРВАКОВА О.В. А в мене питання. От ви, я думаю, що слухали виступ Юрія Павленка стосовно луганської філії. І я його хочу в цьому питанні підтримати, тому що ми двічі були в зоні АТО і ми відвідували цю телекомпанію. І те, як вони працюють, це взірець насправді того, як мають, на мою думку, працювати, на мою оціночну думку, мають працювати регіональні філії. Скажіть, будь ласка, а чому так відбувається, що вони можуть це показувати, вони можуть висвітлювати суспільно значущі теми із залученням до дискусії і депутатів у тому числі, а інші редакції не можуть? От що відбувається? Чому так?

ВІНТОНІВ Р. Якщо хочете, я вам покажу результати моніторингу роботи деяких філій, деяких програм, і ви подивитесь на якість. Хочете, я вам покажу окремо?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, звичайно.

ВІНТОНІВ Р. Я буду вдячний, якщо ви приділите цьому увагу, тому що у нас є дані по порушеннях по дотриманню стандартів кожної філії, кожної команди, за яку я відповідаю. І про те, що вони можуть, а хтось не  може – вони не є найкращими. Яка конкретно програма вам сподобалась?

СЮМАР В.П. Подивимося. Подивимося ми конкретно по цьому, але дивіться, що ми зараз з вами, от я поставила запитання дуже конкретне: яка особлива увага була приділена і про формати, які ми з вами обговорювали. Ви мені не відповіли, а навпаки почали агресивно зараз. Знаєте, "лучший способ защиты – это нападение", оце було зараз застосовано.

О'кей. Тоді я питання знімаю це, так, своє. Але це не метод, це не метод комунікації зараз тут, тому що ми, я почала з цього і сподіваюсь завершити цим: ми є союзниками, ми розуміємо вашу… Ромо, я працювала на "Голосі Америки", на "Дойче Велле" і на "Радіо Свобода". Мені не треба розказувати, що таке журналістські стандарти і що приїзд депутата не є, даруй мені, подією. От не треба мені цього розказувати.

ВІНТОНІВ Р. Тому мене дивує рівень запитань…

СЮМАР В.П. І Ольга Червакова була лауреатом Премії, знаєш, "Журналіст року" взагалі, "Репортер року" в Україні.

ВІНТОНІВ Р. Для того щоб перебудувати "Донбас", вони зараз отримали грант 122 тисячі гривень, доларів…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 192.

ВІНТОНІВ Р. 192. "Донбас" отримав грант від USAID 192 тисячі доларів...

СЮМАР В.П. Оце відповідь…

ВІНТОНІВ Р. …для того щоб можна було перебудувати студію….

СЮМАР В.П. Прекрасно, і дуже сподіваюсь, що це буде зроблено. І дуже прошу донорів звернути увагу на це, тому що дійсно ця зона  пріоритетна. І якщо там буде у нас посилено, я буду зі свого боку просити якесь більше фінансування туди. Ми знаємо, ми з Зурабом Григоровичем над цим працюємо і про це говоримо. Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Багато сказано, я хочу коротко, і одне запитання у мене є. Звичайно, я про себе можу сказати, суб'єктивно оцінити – я проти запису в законі об'єму якогось конкретного реклами, інформації. І я про це говорю своїм колегам депутатам, які підходять і вимагають чіткого виконання. Я проти хронометражу і проти того, що в кожного має бути якийсь час, і розумні депутати це розуміють. Але реально має бути такий якийсь зважений підхід: якщо є цікаві теми, вони мають висвітлюватися. І майже в усіх областях сьогодні є певне табу, і з цим нам треба працювати, і не можна сказати, що цього немає, ми чуємо, що це пов'язано з непрофесіоналізмом, з тим, що прийшли молоді люди, з тим, що у старих працівників є певні шаблони роботи – це все треба виправляти, і чим швидше виправляти.

І якраз те, що такий діалог відбувається, це якраз дуже чудово. І комітет якраз союзник Суспільного, тому мені не дуже приємно, коли працівники Суспільного вбачають в комітеті ворога – це неправильно, тому що ми відстоюємо потім далі питання і боремося за фінансування.

Друга річ, яку я хочу сказати, звичайно, треба закликати, і, при всій повазі до колег, я вважаю, що Суспільне має бути профінансовано згідно закону, тоді ми маємо право і вимагати, і звичайно, як будь-який медіаменеджер розуміє, що, щоб спочатку зламати і запустити, треба набагато більше коштів, ніж потім на підтримку. Тут взагалі, можливо, треба було б в законі передбачити на перший час якусь більшу суму, а далі – меншу, у нас такого немає, можливо, ми ще до цього прийдемо.

Тому я закликаю і знаю, що комітет підтримає цю думку все ж таки повного фінансування чи максимального фінансування суспільного мовника, бо інакше проблеми  не будуть вирішені.

І третє, що я хочу сказати, це є інформація, вона вже у відкритих джерелах, що суспільний мовник збирається відключати аналогове мовлення. Оце моє запитання. Я вважаю, що сьогодні суспільний мовник, і у нас історично, хто знає медіа ринок України, знає, що у нас тільки 3 канали мають покриття: це "наследие" Радянського Союзу, це Перший, "Плюси" і Інтер, які мають покриття на 95 відсотків. Найкраще, скажімо так, покриття, порівняно з іншими комерційними і інформаційними каналами. І це є великою конкурентною перевагою. І, звичайно,  відключення аналогового зменшує українське мовлення на багатьох територіях. Це те, за що ми постійно боремося і доказуємо, що сьогоднішні оператори цифрового мовлення цього не забезпечують, і чому ми й  не перейшли, до речі, ще на цифру, це одна з великих причин. Тому у мене така опаска виникає, що може бути відключено аналогове мовлення.

Я, правда, з колегами спілкувався, сказали, що є якийсь зважений підхід до відключення в окремих місцях, я хочу, щоб це було озвучено, і ми маємо це розуміти, щоб це не відбулося раптом, бо ми втратимо мовлення на територіях, де і так з ним великі проблеми. Дякую.

АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую. Коротка відповідь на запитання про аналогове телебачення. Навіть якщо планом, який передбачає, що нам ніяких грошей не нададуть фізично, і просто не буде чим платити, навіть в такому випадку ми планували б, це не моє рішення, я ще раз підкреслюю, це рішення буде спільно з Наглядовою радою і з Нацрадою теж, але план "Б", ми маємо його провернути – так буде і так. У будь-якому випадку, Харківська, Херсонська, Луганська, Донецька – там аналогове залишається повністю.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А Львівська? Там не можна… А Буковина, вибачайте?

(Загальна дискусія)

АЛАСАНІЯ З.Г. Я розумію. Має бути всюди.

(Загальна дискусія)

АЛАСАНІЯ З.Г. Якщо ми не дотягуємо до того, 63 мільйони гривень будемо винні РРТ за рік.

СЮМАР В.П. Тобто питання стоїть про 64…

АЛАСАНІЯ З.Г. Вікторіє, не робіть з нами так, будь ласка. 63 мільйони нічого не вирішать в компанії. Так, ми продовжимо аналог. Так, що хоча би те, що от звернулися…

ОНУФРИК Б.С. Якщо не вдасться відразу все, то хоча б шматками.

АЛАСАНІЯ З.Г. Хоча би ті 200 мільйонів, які хоча б вже звучать.

СЕВРЮКОВ В.В. Як на мене, відключити Київ від аналога – це не проблема. Я думаю, в Києві на антену ніхто давно вже не приймає сигнал, може, 1-3%. Але відключення регіонів неприпустиме, як на мене.

АЛАСАНІЯ З.Г. Тут ми ідемо слідом за Нацрадою, яка і збирається робити так само: Київ першим відключати.

СЮМАР В.П. Це є проблема об'єктивна, бо ми можемо села лишити без…

ДУБНЕВИЧ Я.В. Можна одне питання від мажоритарників? Я правильно зрозумів, що коли ми завтра, а я організую разом з депутатами-мажоритарниками, зробимо до вас депутатське звернення про те, що немає заборони представлення представників депутатського корпусу на регіональних філіях, ви дасте чітку відповідь на наше звернення, що такого немає? Ми це роздамо депутатам.

СЮМАР В.П.  Пане Дубневич, але це буде означати, що не означає, що приїзд депутата буде подією. Добре?

ДУБНЕВИЧ Я.В. Ні, це не буде означати. Але вибачте, коли мені кажуть, і на Львівщині ми бачимо, що велика подія, бо бордюри у Львові там поремонтували, а попри те, коли 30 років не відкривався "Народний дім", чи не є проблемою закриття лікарні, і на це кажуть: "Ні, це ми не будемо висвітлювати". Ну, вибачайте! Це вже є перекоси.

Я розумію, що більша частина журналістів прийшли з приватних каналів на Львівське суспільне, де зараз є ротація, але це не означає, що місто Львів має бути в позитиві, а вся Львівщина має бути закрита. Врешті-решт, суспільне телебачення, його максимальна аудиторія – це сільський глядач. Тут також є питання.

СЮМАР В.П. Давайте ми завтра поговоримо на цю тему, я вам поясню.

ДУБНЕВИЧ  Я.В.  Я хочу ще на одному наголосити. Я би пропонував, що півроку для суспільного телебачення, до кінця року подивитися, як працює. Ми, депутати-мажоритарники, і тоді наполягали, щоб регіональні філії були відокремлені і не була проведена централізація.

При 1 мільярді гривень, чи навіть 700 мільйонів, дайте на Львівщину 70 мільйонів – там буде прекрасне регіональне суспільне телебачення.

СЮМАР В.П. Все, почули. Тепер, будь ласка, пан Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Колеги, я хочу сказати, що Закон про суспільне мовлення не говорить про заборону, він говорить, що суспільне мовлення не зобов'язане висвітлювати, але жодним чином не говорить про заборони, що прозвучало сьогодні. Тому це брехня, воно не заборонено.

І друге. Закон про суспільне мовлення каже, що суспільно значущі події мають висвітлюватися суспільним мовником. І це чітко сказано в першій частині законопроекту.

Я хочу навести ще один приклад, це засідання "Україна – НАТО" у Львівській області, де група депутатів прямо звернулася до суспільного мовлення з проханням висвітлити. Були засідання, були присутні студенти, ректори вузів, львівська інтелігенція. Підтримка НАТО найбільша у Львівській області - 97 відсотків. Я вважаю, що це є суспільно значуща подія, ну, в порівнянні з бордюрами. Навмисно було запрошено, до мене зверталися, як правильно вийти… Я сказав: ви маєте запросити, описати суспільно значущу і так далі. І не приїхали, і не зняли. Це просто кажу конкретний факт.

СЮМАР В.П. Все, почули.

Тепер я дуже попрошу голову Наглядової ради пані Таню Лебедєву сказати, які ви бачите проблеми в першу чергу в Наглядовій раді і ваші оцінки, щоб  ми вже трошки виходили на підсумки кожного.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Ну, перш за все, дуже дякую комітету, що він поставив цю проблему. Вона дійсно важлива. Ми відчуваємо підтримку комітету, і ми б хотіли налагодити більш таку ефективну комунікацію, щоб всі проблеми не накопичувались, а вирішувались в темпі з виникненням.

Щодо тих питань, які були. По-перше, я б дуже не хотіла, щоб взагалі в суспільстві і, звичайно, в Верховній Раді оцінювали роботу суспільного мовника в дихотомії "зрада-перемога". Ну, це значно складніше. І дуже важливо виробити якийсь такий об'єктивний механізм.

СЮМАР В.П. Ми маємо побороти цей підхід в суспільстві до оцінки всього, що відбувається.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Звичайно, звичайно. Ну, це продовження суспільних проблем. Оця дихотомія, яка існує в суспільстві, вона переноситься і на Суспільне теж. І дійсно велика заслуга Суспільного буде в тому, щоб подолати його спочатку в суспільстві.

Щодо заборон. Ну, я думаю, що заборон немає таких прямих. Але є абсолютно, на мій погляд… Ми не можемо втручатись в програмну діяльність, нам це заборонено і нам нагадують час від часу. Ну, по-перше, є редакційні ради, які напряму мають контроль над редакційною політикою, і до них можна і треба звертатись час від часу. Цей механізм насправді дуже ефективний.

СЮМАР В.П. Редакційні ради?

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Редакційні ради, так. Вони є як в регіональних філіях, так і така спільна редакційна рада. Я дуже прошу, звертайтесь, користуйтесь цим інструментом.

По-друге, я теж стикалась. Ми не маємо жодного бюджету ані, наприклад, на поїздки… Ви знаєте чудово, що якщо ми їздимо, то ми їздимо по інших проектах. Але я дуже багато бувала в регіональних філіях. І там є таке відчуття, що їм простіше уникати якихось таких тем. Тобто це  самоцензура. Ну для мене, наприклад, найболючіше питання, і деякі члени правління вже, мабуть, роздратовані моїм запитанням, це баланс позитиву і негативу. На жаль, сьогодні, на мій погляд, на Суспільному цей баланс не дотримується. Тобто негативу – зради, звинувачення, підзори і всього такого іншого – значно більше ніж позитиву.

І коли я запитую в регіонах, я обов'язково спілкуюсь з журналістами, не лише з керівництвом, більше навіть з журналістами, і я ставлю таке запитання: от скажіть, от у вас відбувалось таке, таке, таке, чому цього не було? Мені кажуть: "Ви розумієте, якщо ми будемо робити такі сюжети, нам скажуть, що це "джинса". Тобто абсолютно відсутнє. Я не знаю, їх весь час навчають, я не знаю, чому досі не навчили, що професійний журналіст дуже легко зможе зробити позитивний сюжет з героєм, з позитивом, з історією успіху, абсолютно навіть не наражаючись на звинувачення в "джинсі". Це, я думаю, треба ще доопрацювати і, сподіваюсь, що керівництво і правління це зроблять.

Щодо успіху. Я мрію про той час, коли Наглядова рада буде оцінювати не роботу правління, а контент, якість, відповідність вимогам суспільного телебачення, відповідність місії суспільного телебачення. Ну поки що дійсно був, мабуть, такий період: ми оцінювали більше оці структурні дуже великі  їхні затрати часу і зусиль на те, щоб створити цей базис для реформи. Сподіваюсь, що…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Машина поїде.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Треба вже переходити до контенту, бо, як сьогодні зазначили, єдина міра оцінки успіху реформи – це зростання рівня довіри. Звичайно, ми не очікуємо, що це буде дуже швидко, і дослідження "KWENDI"  нам довело це на інших прикладах, але воно має бути все ж таки, це зростання рівня довіри. Інакше, чесно кажучи… І моє ставлення до відключення.  Це теж такий елемент, ну, там купа ризиків, Наглядова рада ще не приймала рішення, тому тут я висловлюю своє професійне ставлення. Ми будемо ще розглядати. Ну моє ставлення абсолютно негативне до цього, бо я вважаю, що перш за все навіть така гіпотетична можливість втратити долю аудиторії, вона призведе до дуже великого політичного, кажімо так, фіаско реформи. Бо  і так сьогодні аудиторія маленька, і нам весь час нагадують про це, і якщо ми втратимо ще якусь долю, то, вибачте, постане питання.

Але я хочу вам сказати, що Наглядова рада навіть до засідання ініціювала тристоронню зустріч (і сьогодні вона відбулась) з Нацрадою. Нацрада теж не підтримує ідею відключень, і ми знайшли там компромісні рішення щодо цього. І я думаю, що треба будувати дійсно план "Б" і треба запобігти відключенням, бо це загроза інформаційній безпеці, це загроза політичному іміджу і іміджу реформ.

Нам дуже важко працювати в Наглядовій раді з цілого ряду причин. Ми вважаємо, що закон не дуже  потурбувався про те, щоб ми були забезпечені там апаратом, бюджетом, у нас нічого немає, ми волонтери і ми не  маємо навіть можливості там отримати юридичну консультацію, а, вибачте, не завжди оцінка юристів НСТУ співпадає, ну,  належна. Я сподіваюсь, що все ж таки можливо, коли все буде гаразд, після виборів ми зможемо змінити закон так, щоб Наглядова рада не була "тигром беззубим", а могла працювати дійсно у сфері нагляду.

І дуже важливо, щоб суспільний контент оцінювався теж так, як у суспільних мовників в інших країнах. От баланс позитиву-негативу, присутність різних політичних сил, присутність представників не лише депутатів, а представників інших гілок влади як джерело інформації. Збалансоване, звичайно, збалансоване, але обов'язкове. Це дуже важливе джерело інформації. Присутність соціально важливих тем. От кажуть, що там бордюри. Це не може бути, треба порівнювати, наприклад, перелік тем, які були висвітлені в новинах на суспільному мовнику і перелік тем, які паралельно були в популярних інтернет-виданнях і так далі. Якщо вони не помітили важливі соціально теми, це недолік, і це має бути виявлено. Тобто є методики, але ми, на жаль, поки що не маємо можливості їх застосовувати.

СЮМАР В.П. Дякую дуже, Тетяно Яківно. І я вважаю насправді, що дуже пощастило суспільному мовнику з Наглядовою радою, професійною, і з головою Наглядової ради в даному випадку, яка дуже глибоко насправді відчуває і розуміє цю проблематику, яку я цілковито, знаєте, поділяю. Тому що я нещодавно говорила з соціологами. І до речі, я думаю, що ви дослідження теж вивчаєте соціологічні. 

Отакий парадокс: стикалося з корупцією в Україні 8-10 відсотків громадян. 8-10 відсотків громадян – опитування, які проводили на замовлення американського посольства чи там міжнародних організацій. Причому це переважно корупція… В органах влади 2 відсотки, все решта стосувалося шкіл, садочків і лікарень. Вважають, що в країні є тотальна корупція 60 відсотків громадян. Питання: звідки береться ця цифра? Це суб'єктивний фактор, який зумовлений висвітленням засобами масової інформації тематики.

І ми говорили з В.Паніотто буквально от минулого тижня. Він каже: "По всіх об'єктивних категоріях економічний стан українців, на щастя, покращується. По всіх суб'єктивних категоріях бідніші стають з року в рік." Чому? Тому що баланс негативу-позитиву лягає 95 на 5. Це при тому, що, як він сам наводить цифру, що за Януковича (ми там працювали, ми знаємо, як це було) тема корупції висвітлювалась на українських телеканалах в 1 відсоток, зараз 50 відсотків тем стосуються тем, пов'язаних з корупцією. Так?

Ми стаємо критичними, це добре. Як суспільство, як медіа ми стаємо необ'єктивними  і незбалансованими. Це погано. Ми самі накручуємо себе. І коли ми тут говорили про мірило успіху, от я зараз все більше і більше стаю прихильницею думки якраз Зураба Григоровича, який казав: "Не розказуйте мені про рейтинги, а дивіться на інші речі: довіру, висвітлення тої тематики, яку не дають комерційні телеканали." Давайте дивитися на глибину цієї тематики. Давайте робити програми, які би давали людям розуміння взагалі, як це працює. Зрештою, якщо вже є тема "Бордюр" в країні, ну чесно, от ми можемо зараз тут сміятися - зробили бордюр. Я виросла в невеличкому містечку Погребище, де не було бордюрів. Для мене це було найбільше приниження – ходити в школу в резинових чоботях. І я вам чесно скажу: для Погребища бордюри – це, бляха, європейський рівень життя і величезний крок до нього. Тому що ви собі не уявляєте, що таке, коли ти приходиш весь в болоті, тому що просто-на-просто немає там доріг.

Давайте будемо ближчими до людей! Ми тут у Києві трошки… Так, говоримо про проблему Укроборонпрому, в якому всі величезні фахівці. В закупці бетеерів всі все розуміють, і в тому, скільки вони мають коштувати і як вони мають їздити. А от те, що стосується питань, як живе українець, реально живе, чим він живе, його дитина ходить по вулицях, де немає ліхтарів! Я не кажу, що коли депутат їх поставить, треба казати, який він класний. Напевно, треба, якщо їх там немає, то спитати в депутата: якого біса їх там немає?! І в голови адміністрації: коли вони там появляться?! Бо там може машина на дитину наїхати. Ну, так я собі це бачу, даруйте, як функцію суспільну.

Я думаю, що ми тут є насправді десь однодумцями. От показувати все те, що не є, напевно, модно, популярно, але що є вкрай важливо для життя українця як людини.

І тому що стосується грошей. Я спробую бути максимально конструктивною. Я, на жаль, маю для всіх для вас погану новину. Чому? Тому що Державний бюджет пустий станом на зараз. Держказначейство пусте станом на зараз. Ми сьогодні прокредитовані Нацбанком для того, щоб заплатити зарплати і пенсії. Це катастрофічна ситуація. "Тут уже не до жиру, тут бы были б живы". ЗМІ це теж не висвітлюють, вони не розбираються, у нас не той рівень, щоб розбиратися в економічній проблематиці і показувати вже такий рівень проблематики, знаходити цю інформацію, про рівень політичної аналітики мені вам не треба нічого розказувати.

Це для нас є проблемою. Чому є проблемою пустий бюджет, що, напевно, це не буде в першочерговій такій історії. Я би звичайно вибивала б  там, за 100 мільйонів билася, чесно, і зубами би їх "виривала" по максимуму – от скільки можна, стільки б "виривала", щоб не було оцієї історії, наприклад, з аналоговими передачами, щоб все-таки на той "UA ДОНБАС" ми могли щось більше передати. І я думаю, що ми так маємо до цього підійти. І всі члени комітету, я сподіваюся, тут зі мною погодяться: ми будемо битися за кожну копійку, яку можна буде вибити.

Якщо буде секвестр, тобто якщо буде перегляд бюджету, бо реально він зараз може бути секвестрований, тобто обрізаний, і це буде ще гірше. Тобто є сьогодні величезні ризики, що буде секвестр, і що ви недоотримаєте того, що вам виділено. Ризики, якщо ми не отримаємо кредит МВФ, цього є величезні, треба бути, на жаль, цього свідомими. І я зараз з вами говорю професійно без популізму, без нічого, так як воно є, хоча мені ця ситуація не подобається.

Тому, доходячи до завершення такого обговорення, попрошу всіх висловитися. Я думаю, що ми мали зараз почути один одного. Ми за вас будемо битися, ми будемо вас відстоювати. І ми будемо пояснювати тим самим нашим колегам, як має працювати і депутат, як він має звітувати, що він звітувати має не розказуючи "який я гарний", бо я допоміг якійсь бабці, а розказувати, що дійсно була проблема, дійсно звернулися виборці, дійсно у нас були такі-то проблеми з тим, щоб її вирішити. І щоб це стосувалося реальної проблеми, вирішення реальної проблеми людей.

Але так само прошу почути оті всі побоювання, страхи, які сьогодні є, щоб ми їх просто зняли і розуміли, що ЗМІ має залишатися ЗМІ і висвітлювати актуальні для людей питання із задіянням всіх сторін, яких вони стосуються: голова адміністрації, значить, голова адміністрації; мер, значить, мер; депутат має причетність, значить, має причетність. Не треба його ліпити там, де він не має причетності, але там, де від нього щось залежить, в принципі, я думаю, висвітлення має бути. Я думаю, що з такою категорією всі погодяться. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону) А у нас є представники в Наглядовій раді від фракцій. Може, хвилину дамо?

СЮМАР В.П. Звичайно, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону) Може, ви озвучите позицію стосовно...

ТАРАН С. Тут уже все було сказано. Я єдине, що додам, що члени Наглядової ради, які, як ви кажете, представляють фракції, вони нікого не представляють. Тому що ваш закон написаний так…         

СЮМАР В.П.  Він не наш, це – Закон України.

ТАРАН С. Ви проголосували такий закон, який визначає, що я як людина, за яку голосувала фракція, не можу навіть спитати у членів фракції, що вони думають з приводу суспільного мовника. Тому що весь мій контакт з приводу національного мовника буде, можливо, трактуватися як тиск влади безпосередньо на суспільного мовника. Тому я не можу говорити і контактувати з членами фракції щодо того, що вони думають з приводу контактів політиків з громадянами. (Шум у залі)  

БПП проголосувало за те, щоб я представляв БПП у Наглядовій раді. Але закон написаний таким чином, Закон України, який забороняє членам Наглядової ради, делегованим, контактувати з фракціями… (Шум у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону)

ТАРАН С. (Без мікрофону)… а що думають депутати з приводу того, як вони мають спілкуватися з виборцями. Так от, я вам скажу, що я не знаю і не можу знати. Але я вважаю, що насправді пріоритет у форматі спілкування з політиками має бути, безперечно, за національним мовником. Вони мають визначати формат, тут немає жодного сумніву.

Але я вам точно скажу, як би я не хотів бачити цей формат. Я би не хотів, щоб це було у форматі "зради", коли все погано, і не хотів би, щоб це було у форматі того, що все навколо – перемога і депутат має право говорити все, що хоче, тому що йому так хочеться. Бо це мистецтво – знайти формулу подачі суспільно важливої інформації, це, насамперед, пріоритет національного мовника. І я особисто як член Наглядової ради свої висновки щодо процесу створення суспільного мовлення буду насамперед бачити в тому, наскільки вони зможуть знайти правильну формулу – правильну формулу подачі того, що відбувається у владі, щоб від того була користь громадянам.

ЧЕРВАКОВА О.В. А можна я уточню своє питання? Просто я мала на увазі те, що якби, наприклад, у вас виникла правильна комунікація від самого початку з депутатами тих фракцій, які вас туди делегували, в Наглядову раду, можливо, не було би зараз цієї дискусії, такої довгої у нас на комітеті.

ТАРАН С. Почуйте мене! Закон України написаний так, що у мене не може бути комунікації з депутатами, які голосували за те… (Шум у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В. Що саме? Де? Яка стаття закону?

ТАРАН С. Ну, почитайте, я напам'ять не пам'ятаю. Ну повірте, я цей закон дуже добре вивчав.

КОНДРАТЮК О.К. Так, це теж суб'єктивна, напевно, думка. Дозвольте я коротко. (Шум у залі) Колеги, можна я…

СЮМАР В.П. Ще пані Олена не говорила.  Дайте пані Олені сказати.

КОНДРАТЮК О.К. Вибачте, ми, жінки, тут тримаємося, а чоловіки не витримують.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Вибачайте.

КОНДРАТЮК О.К. Якщо прибрати всі емоції, я все ж таки хотіла би наголосити ще й на наступному. От я сьогодні послухала про "викарабкалися", послухала про наповнення, про берегти кожну копійку, і, знаєте, я стикнулася з тим, що, наприклад, наша партія "Батьківщина", фракція, звернулася була до суспільного мовника з проханням розмістити нашу рекламу – рекламу, яку ми повинні і теж маємо право виготовляти, і повідомляти, комунікувати таким чином з виборцями. І, в принципі, за це ми теж отримали державне фінансування. Натомість нам теж було відмовлено, тому що сказали, що нам гроші ваші не потрібні. І звичайно, оскільки ми як політична партія пішли іншим шляхом - розмістилися на інших телекомпаніях, звичайно, таким чином прокомунікували з виборцями.

Тому ми коли говоримо про "викарабкалися" і потім з розмовами з фракціями, ви знаєте, дуже важко потім переконувати, що вам такі гроші таки потрібні, і наскільки вони вам потрібні. Тому що насправді в законі якраз теж чітко написано, що наповнюватися і фінансуватися суспільний мовник може і за рахунок рекламних грошей. Тому для нас  (і для мене особисто) це була дуже дивна позиція. Тому що насправді, наскільки я розумію, у зміст реклами ви не маєте права втручатися, тому що це є Закон "Про рекламу", ми маємо право як партія реально комунікувати і таким чином повідомляти про свою діяльність виборцям, це наше право теж є, ніхто у нас його не забере.

Тому, звичайно, якщо ми розуміємо, що ми не потрібні таким чином суспільному мовнику, ми не можемо донести, то ми, звичайно, звертаємося до інших інструментів і до інших телекомпаній. Це насправді ситуація дуже дивна. І ми, звичайно, не піднімали галасу, що це там тиск на опозицію, що опозиційну фракцію чи партію, рекламу її, не взяли на суспільне мовлення, тому що ми розуміємо, що, можливо, у вас там ще якісь незбалансування і нерозуміння були  постійно в стадії реформування. Але я би хотіла, щоб ви звернули на це увагу, тому що насправді просто говорити про те, що от ми вирішили так, навіть не ми вирішили так, а що керівництво вирішило так, це якесь таке, знаєте, фраза така улюблена. Керівництво, опозиція, влада – оце такі кліше, які теж нав'язуються. Мені, чесно кажучи, було неприємно це чути.

Тому я би просила вас розглянути такі можливості, щоб таких ситуацій не повторювалось, тому що я думаю, що ми не єдина відповідальна політична сила, яка би зверталась до суспільного мовника про те, що  ми би хотіли через такий засіб комунікації звертатися до своїх виборців. Дякую.

АЛАСАНІЯ З.Г. А воно потребує відповіді? Я можу?

СЮМАР В.П.  Звичайно, можете. Якщо є відповідь на це, звичайно.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Та звісно є, тому що такої відповіді ви не могли отримати: "Нам не потрібні гроші". Це гіпербола, я розумію. О'кей, як журналіст сам можу її використати. Такого не було. Але з юридичної точки зору те, що ми пропонували вам розмістити там, ну, по-перше, ви почали не з НСТУ, а саме з обласних філій.

КОНДРАТЮК О.К. Ми зробили це особисто листом на ваше ім'я, і це був лист, я можу вам сказати…

АЛАСАНІЯ З.Г.  Це ж було після того, як ви завершили з філіями, які всі відмовились. Всі відмовились, тому що це одна юридична особа. О'кей, менше з тим. Там мало би бути написано "політична реклама". Ну як ні? А як ми не позначимо її, рекламу?

КОНДРАТЮК О.К.  Тому що є закон, і у міжвиборчий період ми теж можемо. Це не політична реклама. Це звичайна реклама, яку має право політична сила, її як об'єкт може розміщувати. Он сидить, будь ласка, Артем Біденко, який теж киває головою. Ви розберіться трошки з юридичними…

АЛАСАНІЯ З.Г.  Я не хочу сперечатися тут і зараз. Це ж публічна розмова. Але це була справа саме юристів, які і довели, що мало би бути написано "політична реклама". Це і була політична реклама. І правильно, я ж нічого проти неї не маю.

ОНУФРИК Б.С. (Без мікрофону)

АЛАСАНІЯ З.Г.  Я не думаю, Богдане.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є закон.

АЛАСАНІЯ З.Г. Почекайте. Там немає жодної політичної реклами взагалі, так? Як починається кампанія, ви побачите там – владна, провладна, опозиційна, немає жодного значення – є політична реклама, вона так позначена, ми її ставимо. Наша проблема в тому, що ми працюємо по закону. Якщо це проблема…

КОНДРАТЮК О.К.  Ваша проблема в тому, що ви не виконуєте закон, тому що є виборчий період, є міжвиборчий період. У виборчому періоді є політична реклама, політична агітація.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Так.

КОНДРАТЮК О.К. А в міжвиборчий період є просто реклама, і  політична партія має право рекламуватись.

АЛАСАНІЯ З.Г. Давайте ви вирішите з юридичної точки зору, а не в нас.

СЮМАР В.П. Один із членів Наглядової ради коротко. Прошу.

ХОХИЧ І.  Якщо можна, також репліку. Я Ігор Хохич, делегований до Наглядової ради від партії "Відродження". Партія "Відродження" також стикалася з проблемою заборони, це факт, як по гостях в студії, так і по рекламі, обговорювалося, але не вирішувалося.

Що стосується комунікації з правлінням Наглядової ради, також є певні "шероховатості", тому що, останній випадок, стан з не підвищенням вчасно зарплат, він також підтвердив.

Про що я хотів сказати в першу чергу? Те, про що говорив Юрій Павленко щодо конкретних критеріїв результатів реформи Суспільного, вони, на жаль, на сьогодні відсутні. І тут можливо потрібне або громадське обговорення, або пропозиції від правління, яке буде затверджено Наглядовою радою, обговоренням за участю депутатів комітету, а, може, і широкої громадськості, тому що багато негативних моментів, пов'язаних зі звільненням приміщень, людей і так далі, виникають саме з того, що люди і громадськість не розуміють кінцевого продукту в цифрах, формах, або в кількості людей, в кількості посад, штатних розкладах, приміщеннях, продуктах і так далі.

Тому я в понеділок буду виходити з цією пропозицією: Наглядовій раді дати відповідно доручення до правління сформувати…

СЮМАР В.П. Рекомендація.

ХОХИЧ І. Сформувати конкретний документ, який буде сформований на основі пропозицій пана Зураба, які він обговорював під час його обрання, з конкретними виміряними результатами, які будуть оголошені, обговорені і затверджені. І туди повинні увійти: можливо, рейтинг, кількість людей, тобто всі цифри, які можемо виміряти, наприклад, наприкінці 4-літньої каденції обраних…

СЮМАР В.П. Ми почули цю думку. Ми тут не будемо втручатися, бо ми політики, це не наша справа. Закон написаний так, як він написаний. Я думаю, що комунікація є важливою, рекомендації можуть бути, але вказівки навряд чи, тому це питання вашої комунікації між Наглядовою радою і правлінням, і якщо ви домовитеся про якісь критерії, то це ваша внутрішня справа, і це може бути доброю історією. Я вважаю, що це може бути хорошим прикладом такої комунікації.

Ми з вами зараз поговорили про різні історії. Ви почули, що у депутатів є побоювання, певні тривожні сигнали якісь, які… Це, м'яко кажучи, теж не зовсім ліберальний підхід, тому що я знаю, самоцензура це… Я впевнена, що тут саме про це ідеться.

У членів Наглядової ради є певні зауваження. Я вважаю, що нам всім у суспільстві треба вчитися говорити, слухати і чути один одного. От ключове – чути. У нас з цим часом є проблеми. Якщо ми сьогодні почули один одного, то я вважаю, що ми цей час витратили точно недарма. І ніхто нікому ніяких вказівок давати не буде. Ми обмінялися думками, побоюваннями, кожен заявив свою позицію.

Я від комітету позицію нашу заявила: ми будемо боротися за ваше фінансування і за вашу незалежність. І ми дуже просимо: боротися за стандарти, боротися за країну, боротися за якісну журналістику, якої сьогодні бракує в країні.

Даруйте, на цьому хочу завершити. Дякую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вікторіє Петрівно, головний редактор є.

СЮМАР В.П. Є? Вона приїхала?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це голова районної ради, вона мені дзвонила, вона не змогла. Вона сказала, що у неї "гробки", і вона не може, взяла відпустку.

СЮМАР В.П. Добре. У нас ще є питання.

Артем Біденко, з приводу реалізації програм Мінінформу, будь ласка.

БІДЕНКО А.І. Доброго дня, шановні народні депутати!

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Колеги, попрошу тиші, щоб ми могли продовжувати роботу, бо багато часу забрали. Прошу.

БІДЕНКО А.І. Доброго дня, шановні народні депутати! Ще раз хочу подякувати за ті кошти, які зусиллями комітету було виділено на програму підтримки української книги. Ми впродовж першого кварталу опрацювали разом з книговидавцями, провели кілька нарад, в тому числі в Комітеті з питань культури і духовності. Отримавши всі пропозиції, в першу чергу те, що ми можемо вже запускати, що пройшло нашу конкурсну комісію, ми на комітет надіслали той перелік книжок, який ми вже готові видавати. Я не знаю, чи його роздали. Там є серія книжок, присвячена Майдану, в тому числі для дітей, там є серія книжок, наприклад, "Мальована історія Незалежності України" від Братів Капранових.

Я можу зараз зачитати. Чесно кажучи, я думав, буде роздано.

СЮМАР В.П. Послухайте, будь ласка, колеги. Тому що реально ми з вами починали цей проект, і нам важливо розуміти, що закуповується для бібліотек. І дуже добре, що міністерство звітує про це.

БІДЕНКО А.І. Книжки по історії України, причому як по видатних українцях, це є Андрій Шептицький, Грушевський, Довженко, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Володимир Вернадський та подія "Бій під Крутами". Також кілька книжок по подіях Майдану: "Літопис Революції Гідності" плюс фотоальбоми по Майдану. Це є "Мальована історія Незалежності України" від "Зеленого пса", Брати Капранови. По ситуації на Донбасі – це є книжка "Жінки АТО", тобто про жінок-волонтерів, історії від першої особи чи записані від них. Це є серія книжок по просуванню України, в тому числі на переклад англійською мовою, це "Замки і фортеці України", це "Мандрівка Україною".

І також ми заключили договір з кількома благодійними організаціями по роботі з дитячими будинками, і запускаємо закупівлю серії книжок для дітей. Наприклад, видавництво "Апріорі" - "Прилетіла пташечка".

Лист на комітет є. Там весь цей перелік з анотаціями, з фотографіями є. Просимо комітет підтримати. Для нас це така певна додаткова гарантія, що ми все робимо правильно, щоб потім не було питань, що міністерство щось собі придумує.

Але ми намагаємося з усіма видавництвами відпрацьовувати і по всіх наших напрямках повністю закриватися.

СЮМАР В.П. Дякую, Артеме. Є запитання? Я думаю, дуже добре, що у нас є така комунікація насправді. Прошу, Олександр Сочка.

СОЧКА О.О. Для мене просто важливо розуміти з точки зору конкурентності і розподілу розміщення цих замовлень. Тобто скільки видавництв та безпосередньо друкарень обслуговує це замовлення? Чи є такі моменти, коли, наприклад, 50 відсотків, чи, наприклад, четверть всіх замовлень іде через одну друкарню. І як взагалі,  через яку процедуру у вас обирається це?

БІДЕНКО А. І. Це хороше питання. Насправді книжки можуть купуватися виключно по переговорній процедурі на ProZorro, тому що це об'єкт авторського права, видавництво є суб'єктом авторського права, відповідно виносити на цінову пропозицію найменування, яке вже належить тільки одній організації, це по суті проводити конкурс з одним учасником. Відповідно це переговорна процедура.

Для уникнення будь-яких обвинувачень ми створили механізм творчих конкурсів, тобто ми оголошуємо конкурс на певні тематики, подаються книжки. Плюс, ми створили таку неформальну групу з видавців, куди входять фактично всі видавці: "Дух і Літера", "Фоліо", "Саміт", "Кліо", "Основи", "Абабагаламага" – фактично всі.

Ми проводимо постійно зустрічі в комітетах, остання була у Княжицького, передостання була в нашому профільному Комітеті свободи слова. Я думаю, що наступне можна якесь спільне засідання провести на наступну чергу, через місяць, грубо кажучи, коли ми опрацюємо. Тобто ми намагаємося навпаки робити все максимально прозоро, щоб якраз не було звинувачень, що ми з тими більше, з тими менше.

СЮМАР В.П. Принаймні, я була присутня у Княжицького на нараді, це були представники 6-и найбільших видавництв, і кожен з них казав, що у них є з тої тематики, яка була виписана нами в тому числі, як умови для конкурсу, обираються на "ProZorro".

КОНДРАТЮК О.К. Назви книжок не викликають застережень.

БІДЕНКО А.І.  Плюс, ми працюємо з видавцями по певних нормативах по вартості книжки, тому що є ще, може бути додаткова проблема, яка називається, що ми можемо в теорії купувати дуже дорогі книжки, там за півтори тисячі гривень при їх реальній вартості менше. Тому ми з книговидавцями створили такі нормативи, ми розуміємо, скільки приблизно воно має коштувати, якщо це не подарунковий варіант, і намагаємося не перебільшувати ці нормативи в принципі. Тобто ріжемо "по живому", як вони кажуть.

СЮМАР В.П. Дякуємо.

Питання тільки, коли доставка буде, от як ви очікуєте, доставка в зону АТО коли?

БІДЕНКО А.І.  Я минулого тижня… У нас просто уже накопичилася певна кількість книжок така велика, там кілька тисяч на складі, я дав розпорядження, щоб ми цього тижня зв'язалися з ВЦА і наступного тижня, максимум через один, у нас була доставка. Це ті книжки, які були минулого року, ще залишилось на додаток: це АТО - байки, пісні війни…

СЮМАР В.П. Скільки там, яка кількість?

БІДЕНКО А.І.  Там десь близько 2-3 тисячі книжок.

СЮМАР В.П. Я думаю, колеги, що якщо буде у нас бажання, виникне, тому що взагалі-то те, що ми їздимо в зону АТО, 2 роки їздили поспіль, я думаю, що нам і третій рік варто було б поїхати. Тепер можемо поїхати з книжками, подивитися, що робиться, що змінилося на тій же філії "UA ДОНБАС", подивитися, що в бібліотеках, які настрої. Якщо ми вирішимо таку річ зробити, то в принципі можемо її десь на червень планувати, воно було б непогано. Ти хочеш в Крим?

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я розумію, що в червні Крим виглядає краще за Донбас.

Все. Дякую.

Зараз я передам слово, прошу це питання розглянути з пані Ольгою, бо маю йти.

Питання по "Каховській зорі", є у нас головний редактор.

ЧЕРВАКОВА О.В. Питання про звернення головного редактора комунального підприємства "Редакція газети "Каховська зоря" щодо не завершення процесу реформування друкованого засобу масової інформації "Каховська зоря". Я так розумію, що редакція вважає, що влада перешкоджає процесу реформування. Я бачу, що судом відкрите касаційне провадження, і в нас є головна редакторка.

Доброго дня. Чи не могли б ви пояснити коротко суть конфлікту?

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Мене звуть Жанна Кисельова, Каховка, газета "Каховська зоря".  Минулого року ми відсвяткували 100 років. Найстаріша газета Каховщини. Найцікавіша, на мою думку, і на думку багатьох каховчан. У 2007 році ми були перетворені у комунальне підприємство із трьома співзасновниками: трудовий колектив, Каховська міська рада і Каховська районна рада. Із моменту створення комунального підприємства ми знаходимось на самоокупності. Жодної копійки ми не маємо ні від жодного співзасновника. Все самотужки - зарплата, податки, випуск газети, передплата,  самі рекламуємо себе. Тобто ми до реформування були готові на всі 100 процентів. Ми були впевнені, що ми підемо в першому етапі, що нас відпустять, що нам дадуть змогу це зробити.

19 лютого 2016 року ми подали свої пропозиції на Каховську міську раду і на Каховську районну раду. Каховська міська рада через два місяці прийняла на сесії рішення вийти зі співзасновництва, тобто ми залишились один на один з Каховською районною радою. І досі ми залишаємося з ними один на один. Вони не хочуть виносити проект рішення, який  висить з 2016 року із жовтня у них на сайті, проект рішення не виноситься. Тобто вони всіляко уникають нас реформувати, нас відпускати.

Чому це стається? Газета доволі популярна. Це я вам уже говорила. Тираж у нас 5 тисяч, у нас є реалізація, у нас є передплата, у нас є свій клієнтський потенціал досить потужний. У нас приміщення було, в якому було,  я можу сказати, що і є, але воно було, 30 років ми в цьому приміщенні знаходилися, сама редакція. Це приміщення нам передавалося із балансу обласної ради як цільове призначення – будівля районної газети. На сьогоднішній момент Каховська районна рада відбирає у нас приміщення, не підписує з нами, не продовжує з нами договір оренди, ми з ними судимося, ми дійшли вже до касаційної, касаційна скарга у нас буде розглядатися 22 травня. Я дуже прошу, що якщо у вас є змога,  підтримати нас, прийти, бо безпрецедентна справа, такого ще не було, що…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Суд щодо оренди приміщення?

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Ну вони нас виселяють.

ЧЕРВАКОВА О.В. Які були позовні вимоги у вас?

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Позовні?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так.

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Ну щоб вони підписали з нами договір згідно Закону про реформування, в якому вони повинні з нами заключити договір на 15 років як з реформованими. Вони в упор не бачать цю проблему взагалі. Вони хочуть це приміщення під свої цілі. Які цілі? На даний момент ми маємо зареєстрованих більше 10 клонів "Каховської зорі": "Каховська зоря плюс", "Каховська зоря ТМ", "Каховська зоря online, offline". Тобто більше 10 "Каховських зорь" зареєструвала одна із голів районної партії, не буду говорити якої.

По їхніх задумках, нашої голови районної ради, вони нас виселяють із приміщення, закінчується термін дії закону, у нас скасовують ліцензію, в наше приміщення заходить газета-клон, і люди, які знають, що ми тут знаходимося, що ми тут завжди були, люди бачать, що реформована "Каховська зоря" продовжує роботу. Тобто весь наш колектив зникає, нас не беруть. От таким чином.

ЧЕРВАКОВА О.В. Як ви вважаєте, якою може бути мета перешкоджання реформуванню вашого видання?

КИСЕЛЬОВА Ж.І.  Зробити газету своєю.

Вони намагалися до нас підійти з пропозиціями, наприклад, що ми виходимо із-під заставництва, але ви нам дивіденди платите, давайте ви візьмете в штат нашу людину, давайте ви візьмете співзасновниками, давайте ви будете писати про нас тільки хороше, давайте ви не будете писати про опозицію.

СЕВРЮКОВ В.В. А як вони можуть створити газету, якщо заборонено зараз створювати свої газети? Це зараз процес роздержавлення.

КИСЕЛЬОВА Ж.І.  Приватна.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто це не рада, а якісь конкретні люди хочуть створити приватне видання. А ви кажете – рада.

КИСЕЛЬОВА Ж.І. 1 січня 2019 року закінчується термін дії закону, реєстраційна ліцензія наша скасовується…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Реєстрація.

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Реєстраційна ліцензія.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте послухаємо Олега Наливайка, Голову Держкомтелерадіо.

НАЛИВАЙКО О.І. Дійсно, це вдалий проект, абсолютно самодостатній. Подавалися в перший етап, ми були впевнені, що він так першим етапом і піде. Після того почалася така протидія, що спочатку міська рада не поспішала. Ми тричі офіційно зверталися, роз'яснювали норму закону, до голови міської, але потім міська відпустила газету, до голови районної ради. Не для протоколу: телефонним правом зловживав, спілкувався так само з керівництвом районної ради. Вони придумали таке собі ноу-хау, що вони вважають, що вони не є співзасновниками цього видання, тому вони не розглядають. Хоча комісія розглядала і підтримувала, вносили вже не знаю скільки разів, навіть в газеті друкували, що треба розглянути це питання на сесії. Просто автоматично воно відповідно не розглядається.

Так, в мене є всі реєстраційні, тут одна з діячів місцевих… 10 реєстрацій: "Каховська зоря", "Зоря каховська", тут російська, українська мови і так далі - провели вже цю реєстрацію.

Відповідно медіа спільнота тут об'єднана, Спілка журналістів, інші захищають, юридична допомога. Але по цій ситуації, на наш погляд, тільки або судове рішення, або тиск громадськості, ну і, безумовно, якби якась заява в даному випадку комітету. Тому що таких важелів впливу рішення, їх просто немає.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На підтримку колективу.

НАЛИВАЙКО О.І. Так, на підтримку колективу.

 КИСЕЛЬОВА Ж.І. Вчора у нас відбулося засідання по реформуванню, судове засідання, ми ж подали на райраду. І наша голова райради вже починає свій процес, свою звичайну схему: то вона у відрядженні, то вона їде десь у відпустку, то вона захворіла. Тобто затягують наші судові процеси до року. У нас вже було декілька судових справ, ініційованих головою нашої райради, це тривало рік, півтора року. Це дуже виснажливо фінансово для редакції, яка не отримує і не має ніяких доходів.

(Загальна дискусія)

 ЧЕРВАКОВА О.В. Дякуємо.

Шановні колеги, пролунала пропозиція від нашої колеги Олени Кондратюк, щоб зробити публічну заяву, яка могла би підтримати і колектив редакції газети, і звернутися до безпосередньо керівництва районної ради та наголосити на неприпустимості невиконання норм закону. Тому я пропоную таку пропозицію підтримати. Ми текст заяви цієї узгодимо, підготуємо окремо. Але я пропоную проголосувати за те, щоб зробити таку заяву і звернутися до керівництва районної ради.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Олеже, є тут склад злочину кримінального чи ні?

НАЛИВАЙКО О.І. Боюся, що у нас тут немає.

ЧЕРВАКОВА О.В. Мені теж так здається.

(Загальна дискусія)

 

СЕВРЮКОВ В.В. А в чому предмет суду? Що вони мають продовжити з вами договір оренди – це принципове питання. Так?

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Тут ми вже судимося.

СЕВРЮКОВ В.В. Що тоді? Вони мають вийти зі складу засновників згідно закону. А ви про це не судитеся з ними, так? Тобто суд іде тільки по приміщенню?

КИСЕЛЬОВА Ж.І. Чому не судимося? Там два суди: роздержавлення і …

(Шум у залі)

СЕВРЮКОВ В.В. Рада не приймає рішення.

ЧЕРВАКОВА О.В. І здає приміщення ці в оренду іншим особам, наскільки я розумію, так?

Колеги, виходимо на прийняття рішення. Хто за? Хто проти? Всі – за.

Дякую за увагу.