Анонси подій

Перейти до розділу
04 грудня 14:30
4 грудня 2019 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
17 вересня 17:32
17 вересня 2019 року секретар Комітету Сергій Швець провів особистий прийом громадян посилання...
11 вересня 18:20
Комітет визначився щодо проведення в цьому році парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення» докладніше
04 вересня 17:58
Відбулося перше засідання Комітету з питань свободи слова в новому форматі докладніше
25 липня 11:22
Звіт Комітету про виконану роботу у восьмому скликанні (2014-2019 роки) докладніше
10 липня 19:35
Дематюкація мови та напад на журналіста стали одними з основних тем останнього засідання Комітету у восьмому скликанні Парламенту докладніше
19 червня 16:56
Вважаючи пріоритетом системний підхід, Комітет не підтримує внесення фрагментарних змін до чинного інформаційного законодавства докладніше
06 червня 15:27
Аналіз практики застосування інформаційного законодавства вказує на необхідність удосконалення регулювання окремих процедур докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2019 рік

25 березня 2019, 11:18

Стенограма 20.03.2019

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

20 березня 2019 року

 

СЮМАР В.П. Колеги, починаємо нашу роботу. На ваш розгляд сьогодні виношу наступні питання.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу",  № 9147.

Про звернення головного редактора газети "Голос України" Горлова. Він є? Горлова немає. Я без Горлова не готова розглядати.

Про звернення начальника Генштабу – Головнокомандувача Збройних Сил щодо необхідності забезпечення на безоплатній основі додаткової передплати газети "Голос України".

Наступне питання. Про звернення представників засобів масової інформації, акредитованих при Верховній Раді, щодо позбавлення акредитації представника дайджесту "Українські Безпритульні Неповнолітні Діти".

Про звернення Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів з проханням відреагувати на ситуацію, яка виникла у результаті дій Державного комітету телебачення і радіомовлення.

В "Різному" які є пропозиції, колеги?

Якщо немає пропозицій, то пропоную проголосувати за такий порядок денний. Дякую.

ШВЕРК Г.А. Оскільки в мене є доручення бути на заході з Американською торговою палатою, який починається через 20 хвилин…

СЮМАР В.П. Григорію Ароновичу, дякуємо.

Колеги, отже перший проект закону, Шпенова. Я так розумію, що Шпенова немає, доповідача Олени Кондратюк немає. Але я би пропонувала цей законопроект відхилити, оскільки законопроект фактично пропонує не регулювати рекламу алкогольних і тютюнових виробів Законом "Про рекламу". Позиція наша послідовна: ми такі речі не допускаємо і вважаємо, що це не правильно.

Прошу, Сергій Висоцький. А! Ви "за".

Тому відповідно, якщо є інші думки, прошу висловлюватися. Якщо ні, давайте голосувати, підтримувати пропозицію – відхилити. Хто за? Відхилити. Ок. За відхилення – одноголосно. Дякую.

По "Голосу України". Дивіться, дуже чутливе питання насправді. І треба розуміти, що планується робити, скільки грошей треба. Ми це просили надати. Надайте, будь ласка, нам конкретний бізнес-план по цим речам: яка потреба, де розповсюджувати, скільки це коштує. І тоді з головним редактором будемо готові обговорювати.

Наступне питання, про звернення Муженка щодо необхідності забезпечення на безоплатній основі додаткової передплати газети "Голос України".

Оскільки "Народна армія", я хочу висловитися з цього приводу і сказати свою позицію з приводу газети "Народна армія". Ми з вами в цьому комітеті зробили все можливе для того, щоб газета "Народна армія" існувала і була виведена із-під роздержавлення. Натомість в законі, який готувало Міністерство оборони, не були внесені позиції в Перехідні положення про те, щоб замінити саме позиції по "Народній армії". Тобто йшлося про те, що там "АТО" заміняється на "період ведення бойових дій", да? Особливий режим. І оскільки цей закон, який по духу точно відповідав, що до завершення бойових дій газета "Народна армія" має існувати, саме Міністерство оборони вбило власну ж газету, не внісши відповідні зміни.

І це насправді, відверто кажучи, дуже дивує, якщо настільки безвідповідально саме Міністерство оборони ставиться до інформаційного забезпечення української армії. Це є проблема, тому що я впевнена, що газета мала би виходити.

Друге питання, сьогодні Муженко просить, щоб їх "закривали" "Голосом України". Скажіть, а "Голос України" друкує ту інформацію, яка сьогодні  цікава реально військовим? Скажіть, чому тоді на базі "Народної армії" не було зроблено бюлетеня, як це передбачено дуже конкретно Законом про роздержавлення? Бюлетень в армії масовим тиражем про армійські потреби – це є очевидна річ, яку треба робити сьогодні.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я вас дуже прошу, от поясніть мені всі ці речі, про які я говорю.

ФІЛЬ Г.О.  (Не чути)  … дійсно газета перестала існувати. І ми забезпечували "Народною армією" район проведення Операції об'єднаних сил, вона тижневиком була, 10  тисяч…

СЮМАР В.П. Дуже хороша газета була! Дуже хороша, да.

ФІЛЬ Г.О. (Не чути)  … Те, що ви сказали, чому ми будемо забезпечувати "Голосом"? Ми шукаємо різні шляхи…

… видаємо бюлетень, але це за громадські гроші, за волонтерські і за інші. … кожен день цю газету. Там є проблема з друком. Друку на підрозділах немає, можливості друкувати немає.

Ми звернулися з двома листами. Один - до Голови Верховної Ради – це "Голос України",  5 тисяч примірників додатково передплата для нас, в Києві. Ми забираємо і доставляємо раз в тиждень на ППЗ і розвозимо її по зоні ООС. І 5 тисяч, ми звернулися до Прем'єр-міністра України, щоб був "Урядовий кур'єр".

СЮМАР В.П. "Урядовий кур'єр".

ФІЛЬ Г.О.  Щоб збалансувати. І тому ми виходимо на 10 тисяч поки для району проведення Операції об'єднаних сил. Але нам додатково треба ще і для ППЗ газети… в санітарні частини, з розрахунку одна газета на 5 осіб військовослужбовців.  Я вже мовчу про 30 тисяч додаткових, які треба в ППД – це навчальні  заклади.

Тобто зараз Збройні Сили залишилися без інформації. Ми шукаємо ще один шлях. Я звернувся особисто з проханням до Міністра інформаційної політики. Вони видають "Голос Донбасу", вона неформатна для наших військовослужбовців. Ми готові і рішення майже прийнято: туди вклад  ….. "ЗСУ-інфо" робити і 100 тисяч на 10 днів – на 2 тижні вони готові нам на ППЗ поставляти. Цей проект тільки обговорюється…

СЮМАР В.П. Дякую.

Давайте я вам скажу свою позицію, оскільки з 2014 року я прямо займалася от якраз інформаційним забезпеченням в армії. Тоді газета була вкрай погана, фактично не було навіть елементарного, ви це пам'ятаєте. Ми купували за гроші волонтерів три фотоапарати, на яких можна було знімати відео, щоб хоча б новини для сайту писати. І цю газету зробили врешті толковою.

Ми тут в комітеті провели в законі і в парламенті провели, який до закінчення дії АТО залишав газету в повному масштабі. Далі отак відбулося, що Міністерство оборони саме вбило свою газету в законі, який був дуже серйозним і дуже вагомим, розумієте? Забули згадати. Якщо забули згадати, скажіть, чому в бюджеті Міністерства оборони немає грошей на бюлетень? Ну, Закон про роздержавлення не забороняє видавати за бюджетні гроші, особливо для української армії, друковані видання. Вони не називаються "газетою", вони називаються "бюлетенем". У вас військовослужбовці туди пишуть, там нема праці журналістів, і це повністю-повністю є законним інструментом. І ви можете закрити всіх, кожного військовослужбовця, для цих речей. Оце буде наша ключова рекомендація.

Я буду пропонувати зараз колегам з комітету підтримати наступне рішення. Ми підтримуємо ваше подання про те, щоб 5 тисяч "Голосу України" було спрямовано, але водночас ми вкрай рішуче налаштовані щодо того, що Міністерство оборони має негайно почати видавати бюлетень "Народна армія", щоб повністю закрити потреби Збройних Сил України в інформаційній продукції, спрямовані саме на те, щоб це стосувалося Збройних Сил України, тої тематики, яка актуальна для солдатів. От я думаю, що таке рішення комітету я буду зараз пропонувати колегам. Якщо є якісь інші позиції, прошу висловлюватись колеги.

Прошу, пані Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я все-таки хочу, знову-таки, нам нагадати, яка була наша позиція, коли ми голосували за Закон про роздержавлення і коли ми обговорювали тут в останнє проблеми газети "Голос України". От наш гість, вибачте, я не запам'ятала, як вас звати…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Георгій…

ЧЕРВАКОВА О.В. Пан Георгій, да, вибачте, будь ласка. Ви сказали, що газета Міністерства інформаційної політики неформатна для Збройних Сил України. Мені здається, може, це моя суб'єктивна думка, але, ну, ми трохи вивчали в комітеті цю проблему, "Голос України" ще більше неформатна газета для Збройних Сил України. Ви розумієте, мені би, так само, як і пані Вікторії, так само, як і, я впевнена, всім членам комітету, дуже хотілося, щоби армія була забезпечена українським інформаційним продуктом.

Але моя позиція полягає в тому, що якщо ми вам зараз дамо "Голос України", то ви поставите галочку, скажете: "Це питання для нас вирішено", - і так і не внесете в бюджет гроші на видання бюлетеня. А я вважаю, що ви маєте це зробити, тому що да, окей, була помилка, окей, так сталося, що газети "Народна армія" не стало, на жаль. Нам би дуже хотілось, щоб ви її відновили. Яка допомога буде від комітету? Ми готові будемо допомогти вам в рамках чинного законодавства і в рамках своїх повноважень. Але, ну, я, чесно кажучи, далека від думки, що витрати бюджетних коштів на додатковий наклад газети "Голос України" можуть якимось чином допомогти армії українізувати той інформаційний простір, який там має бути.

Це моя позиція. Я, чесно кажучи, не думаю, що той інструмент, який ви пропонуєте, відповідає тій меті, яку ви задекларували.  Дякую.

ФІЛЬ Г.О.  Я представляю Генеральний штаб, а не Міністерство оборони. Нам підпорядковані військовослужбовці, ми не є органом як міністерство. Ми є під ними, Збройні Сили. Тому ми бачимо проблему і ставимо питання, щоб у нас була газета. Я звернувся до Міністерства оборони з листом за підписом заступника начальника Генерального штабу.  Для чого? Я пішов іншим шляхом, я просто шукаю вже інші видання. Внесіть зміни в наказ Міністерства оборони, там, де прописана "Народна армія" і передплатіть за кошти додаткові газету "День", я просив, наприклад. Вони мені кажуть: чому "День"? Я виходжу на дві державні газети: "Голос України" і "Урядовий кур’єр". Мені треба кошти і треба газети для того, щоб вони ішли відповідно до наших вимог.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому не можна видавати "Армію" як бюлетень?

ФІЛЬ Г.О. Можна видавати. Я ще раз пояснюю, що я з Генерального штабу. Міністерство оборони людей вже скоротило і вони вже форматують  іншу інформаційну агенцію, і "Народної армії" немає, вони вже скорочені і пішли шукати собі роботу. Якщо це треба повернути назад, є відповідні директиви. нехай повертають. 

СЮМАР В.П. Колеги, ми почули. Давайте так, солдатам треба щось читати. Я правильно розумію? Будь ласка, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Якщо можна, колеги, давайте конструктивно до цього підходити. Якщо ця проблема є, і вона назріла, як ми бачимо, що треба провести, може, не окреме засідання, а все ж таки внести в порядок денний наших комітетів, може, після виборів, щоб це було трохи спокійніше, питання щодо медіа-супроводу української армії, Збройних Сил, які виконують своє завдання на лінії фронту, і запросити сюди і Генштаб, і від Полторака, від родів військ, тому що питання ми пам’ятаємо, і газета, видання родів військ, воно також стояло, є  питання, наприклад, журналу прикордонників, і провести цей спеціалізований комітет по Збройним Силам, по армії і по силовим структурам. Це буде логічно.

Ми зараз сперечаємось просто з Міністерством оборони, якого тут немає, без нього.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. А в мене ще пропозиція. Можливо, ми по результатам сьогоднішнього розгляду спрямуємо комітетське звернення до Міністерства оборони з пропозицією.

СЮМАР В.П. Колеги, я саме це і пропоную. Я все-таки пропоную підтримати тут Генеральний штаб щодо можливості цих п’яти тисяч.

Ви хотіли щось сказати?

СУДДЯ В.І. По "Голосу України". Ми готові випускати спеціальний номер, який буде відправлятися саме на передову.

СЮМАР В.П. Добре, дякую. Ми почули.

Дивіться, поки немає нічого, дійсно,  просто особливість військових в тому, що їм чим більше будь-якої преси, тим краще, бо людям треба щось читати, і ми через це започаткували програму "Бібліотека", власне, для солдатів, яку закуповувало Міністерство інформаційної політики. І тому я вас розумію: чим більше газет, тим однозначно для вас краще. Я підтримую цю позицію. Але водночас ми направимо лист на Міністерство оборони з тим, що Закон про роздержавлення передбачає перехід від газет до бюлетенів. І детально розпишемо, що таке "бюлетень". І будемо наполегливо рекомендувати, висловлюючи жаль все-таки Міністерству оборони, що не були внесені відповідні зміни у Законі, хоча попередній закон був прийнятий, все-таки рекомендувати їм створити такий бюлетень і забезпечувати солдатів необхідною періодикою.

Хто за таку пропозицію, колеги, прошу проголосувати.

ЧЕРВАКОВА О.В.  … я утрималась (Не чути)

СЮМАР В.П. Тобто ти не хочеш, щоб "Голос України"…

ЧЕРВАКОВА О.В. Я просто не розумію, чим, наприклад, "Голос України" кращий, ніж "Голос Донбасу", який видає Міністерство інформаційної політики.

СЮМАР В.П. А вони їм теж…

ЧЕРВАКОВА О.В. Чому ми даємо пріоритет якійсь одній газеті, ми так вирішили? Тим більше, що це газета, яка взагалі сама має перетворитися на бюлетень Верховної Ради, припинити використовувати працю журналістів і публікувати тільки офіційні рішення Верховної Ради. А тут раптом чомусь ми вирішуємо, що для Міністерства оборони, для передка це буде…

СЮМАР В.П. Це тимчасово. Поки вони бюлетень не зроблять.

ЧЕРВАКОВА О.В. У нас немає нічого більш вічного, ніж тимчасове. Я проти цього рішення.

СЮМАР В.П. Почули позицію окрему, так. Далі. Продовжуємо. Все, дякую вам. Дякую.

Про звернення представників засобів масової інформації, акредитованих при Верховній Раді,  щодо позбавлення акредитації Бориса Сахна, представника дайджесту "Українські Безпритульні Неповнолітні Діти". Пані Ірина Кармелюк присутня на засіданні.

Дуже коротко, пані Ірино. Прошу.

КАРМЕЛЮК І.М. Це вам всім відомий "дєдушка" в окулярах з "позитивним виглядом", який завжди стає поруч з відомими політиками, і з кадру його вивести ніяким чином не можна ні на зауваження прес-служби, ні на зауваження операторів і фотографів. До речі, тут є представники, які можуть підтвердити: він не реагує, хамить і так далі. Він уже був у попередньому скликані позбавлений картки акредитації, але, на жаль, наше чинне законодавство не дозволяє там заново не акредитовувати. Тому журналісти звернулися до нас і до Андрія Парубія з проханням позбавити його картки акредитації як людину, яка заважає працювати.

Хочу довести ще, що він нічого не друкує у своїх дайджестах і інформаційному агентстві і використовує цю картку не за призначенням: вимагає гроші, ходить до депутатів і так далі.

СЮМАР В.П. Колеги, я "промоніторила" цю персону. Відверто кажучи, я справді не знайшла жодної інформації, яка би стосувалася висвітлення роботи Верховної Ради України, тому я можу лише підтримати подання журналістів.

Є інші позиції з цього приводу, колеги? Немає? Тоді давайте голосувати. Позбавляємо акредитації. Рекомендуємо позбавити. Хто за? Ну абсолютно. Юрій Олексійович все знає набагато краще.

(Шум у залі)

КАРМЕЛЮК І.М. Дякую за підтримку.

Хочу ще. До нас надійшло звернення від Синодального управління військового духовенства із зверненням про те, що є у нас іще один акредитований Рибчич  Віталій, який ходить збирає гроші на капличку. Вони повідомляють про те, що ніхто його не уповноважував це робити. Тому будьте уважними, не давайте гроші.

СЮМАР В.П. А він висвітлює щось там, він у вас теж акредитований?

КАРМЕЛЮК І.М. У нього є газета "Антикорупційний вісник", і це газета львівська… (Шум у залі)

СЮМАР В.П. Ну, тобто про Раду щось пише?

КАРМЕЛЮК І.М. Щось пише, так, але не про Раду.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Так, це популярна тема, тут не можна, тут буде наступ на боротьбу з корупцією, розцінено. Ми не можемо цього собі дозволити.

До останнього питання порядку денного переходимо. Про звернення Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів з проханням відреагувати на ситуацію, яка виникла у результаті дій Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Мові йде про книжки і про імпорт книжок з держави-агресора. Тому таке питання. Послухаємо обидві сторони і висловимо свою позицію.

Прошу, хто у нас заявники тут. Давайте представте, будь ласка, позицію, у нас зараз якраз час є.

АФОНІН О.В.  Доброго дня, ще раз, пані Вікторіє.

… Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, який очолює цю громадську структуру впродовж 23 років.

Питання стосується Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Я думаю, що ви всі пам'ятаєте 2016 рік, бурхливу полеміку, розпочату народним депутатом Семераком з приводу введення ембарго на поставку російської книги в Україну. Після цієї полеміки проведення відповідних опитувань серед членів асоціації: з 90 членів асоціації 6 підтримали ембарго, інші погодилися на те і дали свою згоду на розробку цього законопроекту, який би обмежував і вводив режим експертизи тієї продукції книжкової, яка надходить в Україну. І, власне, асоціація виступила в ролі співавтора цього закону. Більше того, разом з віце-прем'єр-міністром я його презентував свого часу.

Під закон була розроблена відповідна постанова Кабінету Міністрів, яка обмальовувала всі процедури, пов'язані з проведенням такої експертизи і вимоги до тієї документальної бази, які мусять надавати експортери при проведенні цієї експертизи, надання дозволу на поставку російської книги в Україну.

З травня 2017 року закон почав працювати з запізненням, оскільки не булло постанови уряду. Власне, жодних проблем не виникало. Якщо і були проблеми, то це проблеми були чисто організаційного характеру. Однак, з жовтня ситуацій кардинально змінилася, і до мене, як до президента асоціації, спочатку почали надходити усні звернення з боку імпортерів членів асоціації, а зараз і письмові звернення. Почалося з того, що в жовтні зі складу експертної комісії було виведено представника нашої асоціації без будь-яких обґрунтувань.

Я розмовляв з головою комітету паном Наливайком з проханням повернути, якщо не влаштовує цей представник, дати іншого представника, він пообіцяв, але, на жаль, цього зроблено не було. Тому у жовтні було прийнято, підписано наказ по Державному комітету телебачення і радіомовлення, яким всупереч діючим юридичним процедурам до постанови уряду було добавлено додаткові критерії і вимоги щодо підготовки документів, які стосуються при подачі назв книжок для проведення експертизи. І, власне, це є дія, яка суперечить закону і не пройшла відповідні процедури. І, може, тому ці вимоги були названі самим комітетом рекомендаційними, але вони почали їх жорстко вимагати від цих імпортерів.

Більше того, в грудні з'являється факсограма від комітету…

СЮМАР В.П. Давайте завершувати вже.     

АФОНІН О.В. Да. Від комітету, адресована Держмитслужбі і прикордонній службі з вимогою призупинити поставку імпортування продукції. Лише після звернення до Кабінету Міністрів вона була відмінена. Зараз фактично іде, ну я не знаю, як це назвати, саботування цих книжок, які ідуть, там є графіки, ви можете побачити, як відбувається ситуація, в результаті чого несуть збитки імпортери і не отримують відповіді, які їх просимо ми дати, зокрема під час зустрічі в Держкомтелерадіо.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую. 

Зараз я дам слово пану Черваку Богдану з Держкомтелерадіо. Ми, коли ухвалювали з вами закон, який, власне, передбачає перевірку друкованої продукції на предмет, там, наявності, там, популяризації органів держави-агресора, довго обговорювали, чи варто взагалі забороняти російську книжку. Дійшли висновку, що, напевно, Україна зацікавлена в якихось надсучасних перекладах, які раніше, там, видані в медичній літературі, науковій літературі, , яка, можливо, видається в Росії і, звісно, я би сказала, імперській літературі. От є, справді, закиди, що був заборонений Акунін, який займає, там, відому антиімперську позицію і, в принципі, навряд чи це шкодить українському читачеві. Тут якраз є така гнучка позиція.

З іншого боку, якщо говорити про цей вид бізнесу, то, очевидно, напевно, треба все-таки мінімізувати поступово і переходити чи на інші ринки, чи взагалі займатися виданням української літератури тут, в Україні, і українських книжок. І ми точно є лобістами того, щоб розвився саме внутрішній український ринок і щоб українські видавці на українському ринку краще почувалися, тому що навіть, там, з усією підтримкою почуваються вони не особливо добре і в тому числі через контрабанду російських книжок, яка достатньо активна і яку Служба безпеки України досі так і не подолала.

Пане Богдане, от такі закиди. Просто ваша позиція з цього приводу. Прошу.

ЧЕРВАК Б.О. Шановна пані Вікторія, шановні народні депутати! Я вважаю за необхідне наголосити лише три моменти, які стосуються цієї ситуації. Момент перший: справді, після запровадження так званої дозвільної процедури, відповідно до якої кожен, хто хоче завезти книжку, російську книжку з території країни-агресора - Російської Федерації, має отримати дозвіл у Держкомтелерадіо. Це, до речі, не заборона, а це дозвільна система.

Ситуація радикальним чином змінилася в тому випадку, що ми можемо сьогодні констатувати, що з території Російської Федерації в Україну, на територію України не завозиться легальним шляхом жодне антиукраїнське чи антидержавне  видання.

Якщо ви пригадаєте 2014-2015-й, ви тоді працювали в Апараті Ради національної безпеки, то пам'ятаєте, що така література йшла валом, тисячними тиражами, і зупинити це було неможливо. Зараз я з повною відповідальністю заявляю, що легальним шляхом на територію України не можна завезти жодне антиукраїнське чи антидержавне видання.

СЮМАР В.П. Але нелегально все одно ідуть, на жаль.

ЧЕРВАК Б.О. Нелегально – так. Але це – інша проблема.        

Тепер стосовно того, про що тут говорилося. Справді, у нас не було проблем, коли ми оформляли дозволи. Але проблеми з'явилися тоді, коли я почав вивчати динаміку і статистику. І от статистика показує: до червня 2017 року кількість дозволів була в районі 112, 303 – от такі цифри. Але починаючи з липня-серпня 2017 року – 1501, 1869 – майже до 2 тисяч. Тобто був очевидний факт, що з території Російської Федерації намагаються, знову ж таки, масовими тиражами завозити російські книжки, але вже перетворити Держкомтелерадіо в орган, який буде легалізувати цей процес.

Тому я почав перевіряти, наскільки сумлінно наші працівники виконують свої функції і чи дотримуються вимоги закону щодо надання цих дозволів. І я побачив, що з формальної точки зору – так, дотримуються, всі необхідні документи надаються. Але от законодавство передбачає надання рецензій. Тут згадувалося про рецензію. І я почав дивитися, а які рецензії пишуться на такі книжки. А рецензії, як правило, подавалися такі, з двох речень складалися. Перше речення – про що ця книжка, а друге речення, що вона не містить і може бути поширювана в Україні. Це що така рецензія? Це так вони підходять до виконання цього закону?

Звичайно, що ми своїм наказом змінили вимоги до написання рецензій, і рецензії мають писати ті, які можуть писати, а не так, як це було.

СЮМАР В.П. А у вас же є якась комісія експертна, да? з цього приводу.

ЧЕРВАК Б.О. Я про це все скажу.

Тому ми справді почали ставити більші вимоги до рецензій, щоб вони писали рецензії так, як треба писати, а не так, що кандидат технічних наук пише рецензію на історичну книжку про "Русский мир".

Але Держкомтелерадіо насправді нічого не забороняє, а лише надає дозволи після того, як експертна комісія висловить свою точку зору. Експертна комісія складається не з державних службовців, громадських діячів, а експертів, які оцінюють. І коли вони оцінюють шляхом голосування, що на цю книжку не можна надавати дозвіл, ми не надаємо. Можна надати дозвіл – ми надаємо. Тобто реально в своєму рішенні ми базуємося на рішенні експертної комісії.

Стосовно того, що ми надіслали факсограму Державній митній службі, щоб припинити імпорт російської книжки. Так, це було. Але це було під час воєнного стану.

СЮМАР В.П. А там була відповідна позначка, що це впродовж воєнного стану?

 

ЧЕРВАК Б.О. Упродовж воєнного стану, очевидно. Тим більше, що Кабінет Міністрів своєю постановою зобов'язував центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції вживати заходів відповідно до введення воєнного стану. Якщо буде ще раз введений воєнний стан, ми знову ж таку факсограму будемо надсилати.

І насамкінець. Хочу закінчити тим, з чого я почав свої зустрічі з експортерами. Панове, відмовтеся від цього бізнесу, це невдячний бізнес - під час війни завозити на територію України російські книжки. Підтримуйте українське книговидання, тут є всі можливості для того, щоб розгорнути ту справу, і щоб українці читали українські книжки, а не завозити їх з території Російської Федерації.

СЮМАР В.П. Почули позицію.

Давайте обговорювати, колеги. Пан Богдан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. У мене питання. Чи ви аналізували літературу, яка завозиться з боку Росії згідно з тими дозволами 1800 чи 1500 …. (не чути). Чи є там література, яка підпадає чи може підпадати під дію Закону …

ЧЕРВАК Б.О. Ну, звичайно є. У мене тут є повно прикладів, цитат.

ОНУФРИК Б.С. Було виявлено?

ЧЕРВАК Б.О. Абсолютно.І стосовно книжки, про Акуніна, до речі. Мова йде лише про одну книжку. Акунін написав історію Росії в такому абсолютно російському імперському дусі, на цю книжку не було дано дозволу. Але на всі інші книжки, а там щось з десяток книжок, були надані дозволи.

СЮМАР В.П. Добре. Бо до мене будо просто звернення Миколи Княжицького з цього приводу.

Прошу, Олександр Красовицький, далі вам слово.

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Я хочу сказати, що дійсно з формальної точки зору той закон, який був прийнятий, вже не відповідає часу. Змінилася ситуація і з точки зору того, що українські видавці за цей час змінилися і більше пропонують ринку і імпорту заміщення можливо набагато краще, ніж це було 2-3 роки тому.

Друга ситуація…

СЮМАР В.П. І закон посприяв цьому, ви вважаєте?

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Безумовно. І закон посприяв, і, безумовно, посприяла постанова уряду, яка вводила його в дію, підзаконні акти, які були, вони довго приймалися, але вони працювали в той час. Зараз не працюють, бо російська сторона теж змінила відношення до система ввезення книжок. Наприклад, багато книжок ввозиться надруковані в Білорусії з білоруським принтом російських видавництв, які фактично займають нішу російських книжок, філіями російських видавництв у Білорусії.

Вважаю за потрібне організувати у вас в комітеті слухання по змінам до цього закону, запросити:, по-перше, експертів, які працюють в комісії Держтелерадіо, щоб вони висловилися; по-друге, учасників ринку. І вважаю за потрібне розглянути або повне ембарго – ще раз поставити питання про це, яке дозволить в тому числі російським видавцям, які не завжди є прихильниками Путіна, через філію в Україні друкувати ті книжки, яких не вистачає в ринку.

По-друге, давайте зрозуміємо, ми живемо в цифровий час. Ті книжки, які отримають дозвіл в Держтелерадіо, не завжди завозяться потім законним шляхом, вони завозяться дуже часто без сплати податків, займають місце на ринку, по-друге, вони друкуються в Україні українськими піратами, продаються по фактично бросовій ціні, бо пірати не витрачають грошей на створення цього продукту, і займають дуже значне місце на ринку. Для цього Міністерство економіки почало питання по введенню марки не акцизної, а марки реєстраційної на російську книжку, яка дозволить відділити законно ввезені книжки від контрабанди і контрафакту, і фактично, якщо внести в закон зміни, то це вирішить питання регулювання ринку.

 

СЮМАР В.П. Ну, по акцизу ви знаєте, там це не тільки акцизи. Там ніякі податкові речі ми не можемо змінювати, бо це суперечить умовам СОТ.

Олександр Опанасенко ініціював розгляд цього питання.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене ключова ситуація в чому, що я отримав скаргу, що в принципі є в законі чітко зафіксовані терміни, чітко зафіксовані причини, по яких фактично можна відмовити в дозволі на ввезення. Те, що сказав пан Красовицький, я так само двома руками підтримую і власного виробника, і безпосередньо ембарго не лише на книжку, а на всі види, тому що ви знаєте, ембарго вводиться лише на книгу,  це так само є дискримінація інших товарних груп.

Мені видається, нам повністю треба,  і я готовий вас підтримати, коли ви підтримаєте цей рух по ембарго взагалі з Російською Федерацією,  в книговидавництві так само. Нам треба бути послідовними і розповсюджувати це на всі сфери, тому що ми не маємо взагалі жодної гривні, жодного долара відправляти до Російської Федерації. Я вас в цьому підтримую.

Але для мене є ключове питання, тому що мені видається, що державні органи, вони не можуть підміняти собою і викривляти те законодавство, яке прийняте в нас. Якщо є там чітко прописаний перелік, коли можна не надавати дозволи, який прийнятий Верховною Радою, то мені видається, що фактично державні установи, органи влади мають виконувати законодавство.

Я отримав чітку скаргу. От вона надійшла на комітет, що де-факто, що спочатку діє законодавство, є  там  статистика,  понад 863 відмови в дозволі і є майже 500 ситуацій, коли ви фактично не витримали  терміни, коли там є,  згідно закону 10 днів відведено на прийняття рішення органів влади.

Знаєте, чесно,  моя чітка позиція – у нас є закон. Ви маєте слідувати закону, який прийнятий Верховною Радою, а не придумувати якісь підзаконні акти, які чи ускладнюють, чи дають додаткову дискрецію для державних чиновників у прийнятті рішень, чесно. Я так само погоджуюсь з багатьма речами, ми приймали закон, який мав би захистити наш інформаційний простір,  але в нас не є закон про ембарго. І мені видається, що органи влади не мають розширювати свої повноваження і зупиняти роботу "білого" бізнесу, який намагається в "білу" працювати.

Слухайте, я говорю про ті правила гри. Якщо ми прийняли, пане Богдане, якщо ми прийняли правила гри, вони мають працювати.

ОНУФРИК Б.С. А які порушення закону? Назви, будь ласка, де порушення закону? В чому комітет порушив закон?

(Шум у залі)

ГРЮКАНОВ Ю.О.  ... в законі чітко є норма: дозвіл або відмова на видачу дозволу видається протягом 10 календарних днів з моменту подачі документів.

ОНУФРИК Б.С. Це єдине порушення закону?

ГРЮКАНОВ Ю.О. Ні, це не єдине порушення закону. Я вам зараз чітко і послідовно кажу, дивіться,  в мене і в інших імпортерів є пакети документів, коли подані документи через ЦНАП, така процедура згідно закону, немає ні дозволів, ні відповіді, відмови, так далі.

Скажіть, будь ласка, ми не розуміємо, чому з нами таке робиться? Це ж якесь свавілля.

СЮМАР В.П. Тобто немає відповіді.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В мене запитання. Ви подавали в суд? Тому що я так розумію, все оце регулювання, яке відбувається проти вас…

_______________.  (Не чути) 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Ні. Зараз. Ще раз, комітет тут не зіграє ролі. От дивіться, в даному випадку, от на мій погляд, є перевищення повноважень комітетом, який затвердив своїм наказом певні вимоги до вас, які суперечать і закону, і суперечать постанові Кабінету Міністрів, яка регулює процедуру.

Відповідним чином це ваше право подати в суд і скасувати даний наказ як такий, що суперечить закону. В даному випадку, причому тут комітет, третейський суд?

_______________.  (Не чути) 

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо суд це визначить.

Тому це  в даному випадку єдиний можливий шлях. Тому що є чітка позиція, яка озвучена зараз комітетом, що вони не те, що там проти, за процедуру – вони просто проти завезення книжок російською мовою. Тому все буде робитися, аби в даному випадку перешкоджати. Можливо, у них є ще якийсь умисел, да, конкурентний.  Вони грають на якусь іншу сторону і позбавляють вас можливості це привозити.

ОНУФРИК Б.С. Ви натякаєте на Красовицького?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я натякаю на якісь інші дії. Можливо, контрабанду вони підтримують, можливо, ще щось. Тобто якісь дії для того, щоб цю "білу" ситуацію, її ліквідувати. Але все це прикривається як завжди красивими гаслами патріотичними і так далі. Або ні.

СЮМАР В.П.  Юрію Олексійовичу, давайте, у нас ще багато…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому у мене прохання: подавайте в суд, в суді доводьте свою позицію.

СЮМАР В.П. Почули позицію. Дякую.  Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В.  Шановні колеги,  у мене з інших мотивів, але приблизно буде така сама пропозиція, як у колеги. Ми фактично зараз дійшли до того, що нам треба або взяти на себе роль цензора комітету, або ми маємо взяти на себе роль розбиратись в бізнесових питаннях, чий бізнес кращий.

Я вважаю, що ні те, ні те - це не завдання комітету. Ми дійсно зараз бачимо, що просто виконання закону різні сторони бачать по-різному.

СЮМАР В.П. Трактують по-різному.

СЕВРЮКОВ В.В.  Да. І більше нічого. І мені здається, що у веденні комітету подальші розмови, натяки – це не дуже  коректно. Тому я пропоную просто тим, хто не погоджується з тим, як виконується закон, подати в суд. І суд хай інтерпретує, ні імпортери, ні Держкомітет, а хай інтерпретує суд, хто порушує закон, а хто не порушує закон. І навіть колег призиваю не займатись цим питанням. Дякую.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую.

Я думаю, що тут є зауваження про 10 днів. Я так розумію, що є складнощі, да, у вас з прийняттям рішень експертної ради?

(Загальна дискусія) 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Експертна рада, вона чим передбачена?

СЮМАР В.П. Законом. Ми його приймали.

_______________.  (Не чути)  …не розглядаємо 100, 90, а тут цифри зростають, то ви собі уявляєте, який величезний вал нам доводиться перевіряти! Тому я це допускаю.

Тому ми дійсно працюємо над внесенням змін до закону і ми вже розробили новий проект закону, де буде передбачено не 10 днів, а 30 днів.

СЮМАР В.П. Можу вам тільки побажати такий склад Верховної Ради, який зможе це прийняти. Да, всім нам його побажати. Бо станом на зараз все не так добре.

Колеги, я думаю, ви почули цю позицію. Ми тут в даному випадку дали можливість вчасно висловитися всім. І я думаю, що дійсно це суперечка бізнес-структур. Ми тут не можемо прямо втручатися в цю суперечку. Буде розроблений закон Кабінетом Міністрів, він буде розглядатись у Верховній Раді, тоді це буде ще раз розглядатися в парламенті і в нашому комітеті. А інакше, дійсно, судовий майданчик - це більш підходяще місце для того, аби зрозуміти, хто тут правий, хто винуватий. Але факт лишається фактом: ми виступаємо за розвиток української книжки, безперечно, і за виконання законів України.

На цьому, колеги, все. Дякую за увагу.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я перепрошую. Але пропоную все-таки звернути увагу на те, що комітет мусить дотримуватися законодавства в своїх діях.

СЮМАР В.П. А ми всім загострюємо увагу, що треба дотримуватись…

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні. В даному випадку ми говоримо про орган державної влади. Всі інші дотримуються законодавства.

СЮМАР В.П. Безперечно.