Анонси подій

Перейти до розділу
18 вересня 15:00
18 вересня 2019 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
17 вересня 17:32
17 вересня 2019 року секретар Комітету Сергій Швець провів особистий прийом громадян посилання...
11 вересня 18:20
Комітет визначився щодо проведення в цьому році парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення» докладніше
04 вересня 17:58
Відбулося перше засідання Комітету з питань свободи слова в новому форматі докладніше
25 липня 11:22
Звіт Комітету про виконану роботу у восьмому скликанні (2014-2019 роки) докладніше
10 липня 19:35
Дематюкація мови та напад на журналіста стали одними з основних тем останнього засідання Комітету у восьмому скликанні Парламенту докладніше
19 червня 16:56
Вважаючи пріоритетом системний підхід, Комітет не підтримує внесення фрагментарних змін до чинного інформаційного законодавства докладніше
06 червня 15:27
Аналіз практики застосування інформаційного законодавства вказує на необхідність удосконалення регулювання окремих процедур докладніше
15 травня 16:00
Комітет підтримав законодавчу ініціативу щодо вдосконалення процедури відбору кандидатур на посади членів Національного ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
24 квітня 17:30
Комітет наголошує на необхідності доопрацювання законопроекту щодо проведення передвиборних теледебатів кандидатів у Президенти України з урахуванням низки моментів, покликаних забезпечити їх ефективність докладніше
11 квітня 12:39
Аналіз практики застосування інформаційного законодавства засвідчує потребу подальшого напрацювання змін, що відповідають принципам демократії та засадам державної політики у цій сфері докладніше
21 березня 09:19
Комітет: законодавство у сфері дозволів на ввезення видавничої продукції, що виготовлена на території держави-агресора, потребує удосконалення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2019 рік

22 січня 2019, 09:37

Стенограма 16.01.2019

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова та інформаційної політики

 

16 січня 2019 року

 

СЮМАР В.П. Колеги, доброго дня всім, починаємо засідання комітету.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Барна прийшов.

СЮМАР В.П. А ми ж перенесли. Ми перенесли це питання. А ви ж йому повідомляли?

(Загальна дискусія)

 СЮМАР В.П. Я пропоную починати і пропоную наступний порядок денний: проекти закону про недержавне пенсійне забезпечення ( № 9224) і два альтернативних законопроекти (№ 9224-1), (№ 9224-2). Ми другий комітет. Я доповім коротко, там просте питання.

Наступне важливе питання – про звернення головного редактора газети "Голос України" Олександра Горлова  щодо необхідності утворення додатків до газети "Голос України" мовами національних меншин.

Далі питання про звернення постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформполітики щодо роз’яснень.

В "Різному" затвердження роботи Плану комітету на десяту сесію, затвердження розкладу засідань комітету та інформація про роботу комітету протягом дев’ятої сесії.

Також я паралельно прошу розглянути питання про звернення до нас FRESH Production, який пропонує надіслати листа Міністерству освіти щодо показу в школах фільму про Малевича, який вони зняли, освітній. Оскільки ми з цим з цим Production працюємо, пропоную теж підтримати це звернення.

От такий порядок денний. Хто за, прошу проголосувати. Хто проти? Добре.

Так, пане Олеже, слухаємо.

 

БАРНА О.С. (без мікрофону)

СЮМАР В.П. Пане Олеже, я не знаю, як там сталось, просто ми це питання перенесли, тому що в нас не могло бути другої сторони станом на сьогодні. Тому ми його перенесли на наступне засідання. Вам мали про це повідомити. Я не знаю, які там накладки були в секретаріаті.

КОЗЛОВ М.В. Ми жодного листа вам не надсилали щодо сьогоднішнього засідання з вашим питанням. Минулого разу, коли у вас було звернення до Голови Верховної Ради і на голову комітету, ми пояснили, що про час і місце вам повідомлять, але  порядок денний був затверджений без вашого питання.

СЮМАР В.П. Ми звичайно розуміємо суть питання. Дамо слово. Але я вважаю, що коректним було би це розглядати з журналістами і з топ-менеджерами.

БАРНА О.С. Однозначно. Тому я би дуже просив, тому що два місяці вже пройшло з того часу, тобто з першого подання, воно трохи затягується. Але питання надзвичайно актуальне, тим паче, що саме члени вашого комітету, ви дали першу свою оцінку по цьому факту. Я вважаю, що воно було, так би мовити, попереднє і "сире", тому я звернувся офіційно з листом, щоб на комітеті об’єктивно, повно і всесторонньо розглянули всі аспекти даного конфлікту і побачили, з чого він виник, і як ця особа, яка називає себе журналістом, поводилась далеко не по-журналістськи - відповідно до законів, які регламентують його діяльність і Кодексу журналістської етики зокрема.

Тому, очевидно, сподіваюсь, що наступного разу будуть мати змогу всі прийти по цьому питанню.

СЮМАР В.П. Добре. Я теж сподіваюсь, тому що вважаю, що теж коректно це розглядати, тим паче, що тут немає також і Прес-служби, яка має повноваження відповідні щодо цього. Дякую.

Ми тоді переходимо до проекту закону (№ 9224). Автори нам пропонують там цілу низку змін, ми другий комітет, тому що йдеться про пенсійне забезпечення, і пропонується, щоб у законопроекті про недержавне пенсійне забезпечення було вказано пункт про рекламу у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Позиція нашого комітету традиційно є такою, що всі правки, які стосуються реклами, мають вноситися в Закон "Про рекламу", тому відповідно якщо автори законопроекту хочуть відповідної реклами щодо недержавного пенсійного забезпечення, то очевидно, що цю позицію треба включати в Закон "Про рекламу", а не в профільні закони, бо інакше ми фактично нівелюємо рекламне законодавство як таке.

Тому пропонуємо в цій частині доопрацювати, направити висновок головному комітету щодо необхідності доопрацювання цих законопроектів і, власне, внесення змін в частині реклами безпосередньо в Закон "Про рекламу".  Це тієї частини, яку хочуть автори.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Одноголосно. Дякую.

Отже, 9224, секретаріат, зафіксуйте тоді, що ми рекомендуємо  9224. Відповідно це стосується і  двох альтернативних законопроектів.

Так, наступне питання. У нас є звернення головного редактора нашої парламентської газети "Голос України" щодо необхідності утворення додатків до газети "Голос України" мовами національних меншин. У вас в папках, в документах є лист,  де було сказано, що були відповідні додатки, і тепер пропонуються польська, чеська, румунська, кримськотатарська, наскільки я зрозуміла.

Я прошу висловити позицію. Прошу вас.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

СЮМАР В.П. Включіть мікрофон, будь ласка. Сідайте, тут є місце.

ДЕМСЬКИЙ С.Е.  Хотів би, щоб народні депутати підтримали нашу пропозицію стосовно створення додатків до газети "Голос України" національними мовами, точніше, мовами національних меншин. Редакція газети має досвід випуску таких додатків. Колись, відповідно до постанови Верховної Ради, редакція газети випускала 6 додатків мовами національних меншин, а  потім свого часу, коли зникла така необхідність, була прийнята постанова про припинення діяльності цих додатків в якості додатків, а перетворення їх у самостійні газети. І потім їх передали відповідним чином до Міністерства культури. І на сьогоднішній день багато з них просто перейшли до національних спілок, а деякі просто зникли.

У зв'язку з чим виникла така необхідність? Ви знаєте всі події, які пов'язані з нашими територіями, ну прилеглими сусідніми там, мається на увазі Румунія, Польща, Угорщина насамперед, і певна мотивація є зазіхань на частину території, на певне подвійне громадянство і все інше. Таким чином ми пропонуємо все-таки відновити цю практику і створити мовами національних меншин додатки до "Голосу України", щоб проводити відповідну політику Верховної Ради, доводити до людей, які можливо не знають навіть української мови, а знають тільки одну якусь національну мову, а такі випадки у нас є, і таким чином доводити безкоштовно, тобто мається на увазі за рахунок редакції або бюджету, доводити інформацію про політику Верховної Ради і діяльність України в цьому напрямку.

СЮМАР В.П. Дякую. Я думаю, що пропозиція цілком зрозуміла.  Дивіться, кожен там член комітету має позицію свою з цього приводу і висловить її. Я вам скажу від себе, що у нас залишилося сьогодні не так багато видань, а скажемо прямо, у нас залишився фактично "Голос України", який фінансується фактично з державного бюджету. І дуже важливе для нас, ключове питання, щоб ця газета "тримала марку", "марку", ну, скажемо так, новітнього українського парламенту, я би такі побажання висловлювала.

Ви знаєте мою позицію: я завжди говорю про те, що це має бути сучасне видання, тому що видання взагалі друковані переживають не найкращі часи. І я думаю, що після реформи, на жаль, у нас знову скорочуються,  перехід в Інтернет відбувається, так? І "Голос України" – те, до чого читач звик. Але він повинен модернізуватися і бути сучасним, і бути про актуальну тематику. Це для нас контент, ну, найважливіший. Я завжди беру газету, я завжди її вивчаю, я вам хочу сказати, що вона стає кращою.

Сподіваюся, що тут критика десь є конструктивною, тому що я думаю, що там про школярок, які завагітніли відразу десятеро в якійсь школі – це, звичайно, цікава новина, але не зовсім для парламентської газети. А от якраз кращі парламентські практики світові або порівняння, наприклад, моделей голосування в різних парламентах світу – це точно є тематика, яка є актуальною. Висвітлення роботи народних депутатів в їхніх округах – це точно задача для парламентської газети. Анкетування фракцій про зроблене і звітування фракціями про зроблену ними роботу, що вони вважають важливим, це точно задача парламентської газети.

Що стосується додатків. Безперечно, ми сьогодні маємо "закривати" інтереси і потреби національних меншин, і дуже добре, що у вас є фахівці, які можуть це зробити. Я сподіваюсь, що вони є, якщо у вас є така ініціатива. Скажіть, будь ласка, а як у вас з бюджетом і чи ваш бюджет на цей рік може покривати такі речі?

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Ну, на сьогоднішній день наш бюджет не може покривати такі речі. І питання саме в фінансуванні додатковому. Але зрозуміло, що це питання не цього року.

Я хотів би відзначити, Вікторіє Петрівно, наступне, що пунктом 3.1 Статуту передбачено можливість створення додатків газети "Голос України", тут не буде ніяких порушень стосовно там процедури реформування і так далі, це створює редакція газети. І вона має право на заснування таких додатків. Це не означає, що буде створена окрема юридична особа – редакція цих додатків, про це не йдеться. А йдеться саме про випуск. Ідеться про випуск. Але враховуючи специфіку цього видання, воно має розповсюджуватися безкоштовно, тобто воно не буде прибутковим. Ви зрозуміли, про що йде мова. Іде мова про те, що вона має розповсюджуватися на території компактного проживання…

СЮМАР В.П. Ви маєте величезну преференцію, щоб не бути прибутковими.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. І через посольства, а в майбутньому навіть і консульства.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Знову-таки, тобто це плани на майбутнє. Ви хочете цю рекомендацію, щоб в бюджеті наступного року вже планувати це.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Так, ми хочемо, щоб Верховна Рада прийняла постанову, якою, в принципі, доручає створити ці додатки, доручила вирішити питання фінансування відповідним чином Управлінню справами, а вже всі такі організаційні моменти (процедура створення, вона трохи довша) відповідним чином відпрацьовуються вже протягом певного часу. 

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Владислав Севрюков, прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. У мене є декілька запитань. По-перше, про скільки мов йде мова, вибачте за тавтологію? Тобто, відповідно, скільки додатків, я так розумію? І друге. А от як ви вбачаєте розповсюдження газети серед представників національних меншин? От я, наприклад, можу згадати там за Буковину, так? Ну, в основному, це сільське населення, в основному  це невеличкі районні міста. Тобто яким чином газета навіть безкоштовно досягне своєї аудиторії?

І ще от трішечки я хочу зрозуміти, от пані Вікторія каже, що газета трансформується від такої там популістської чи жовтої преси до професійної, до парламентської. Це саме той продукт, який потрібне мешканцю регіонів? Якась логіка от така маркетингова, бізнесова в тому? Я не знаю. Чи буде вона цікава, ця газета, от для цієї аудиторії: якийсь є аналіз чи може якісь напрацювання з цього питання?

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Дякую за запитання. Перше, я хотів би сказати, що вона буде мати марку "Голосу України". На сьогоднішній день "Голос України" по передплаті по системі "Укрпошти" займає перше місце. Тобто інформація, яку подає "Голос України", вона є та, якої потребує населення.

Стосовно ваших запитань конкретно. Значить, ми плануємо, що на першому етапі має бути не менше трьох мов національних менших саме проблематичних – це  мається на увазі Угорщина, Румунія, Польща. Тобто беруться західні кордони. Далі пропонується чеська і словацька мови, там поки що таких "ярких" виразів немає протистоянь стовно України, але, в принципі,  можуть бути.

Якщо парламент вважає за потрібне, ми можемо поновити кримськотатарською мовою, у нас такий додаток був, він, до речі, досі, здається, існує, але дуже-дуже проблематично. Його підтримує кримськотатарське національне товариство, культурне товариство.

Стосовно розповсюдження. Все дуже просто, йде це розповсюдження через систему тої ж самої "Укрпошти", коли надається через держадміністрації. Значить, у нас є інформація,  в принципі,  таку інформацію можна отримати. В місцях компактного проживання національних меншин виділяється певна кількість людей і їм здійснюється передплата. Це все через систему "Укрпошти".

ОНУФРИК Б.С. Треба уточнити, що це за люди, яким безплатно… 

ДЕМСЬКИЙ С.Е. В першу чергу ті, які розмовляють лише мовою національних меншин. Місцеві держадміністрації…

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Одну секунду! Ваша газета розповсюджується передусім в бібліотеки, сільські ради, амбулаторії і так далі, підприємства, організації, які мають (нерозб.) державну власність, перше, завдяки обласним державним адміністраціям… 

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Ні, наша газета, перепрошую…

ОНУФРИК Б.С. Дайте мені закінчити. Я знаю, бо я цим займався безпосередньо. Я приїжджав і заставляв людей передплачувати цю газету: сільського голову і так далі. Я заставляв їх передплачувати 20 екземплярів там, 30 і так далі.

Конкретно людям, про що ви кажете, ця газета не передплачується. І такої практики не було ніколи.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Можна відповісти? Дякую. Дивіться, на сьогоднішній день можу вам сказати, що у нас передплата іде для юридичних і фізичних осіб. Для юридичних осіб вона складає близько 5 тисяч.  Все інше – це фізичні особи. Це перший момент. Другий момент, є корупційна складова про те, що ви кажете. Ми не використовуємо таких методів, оскільки на такі методи сьогодні  вже не іде ніхто. Жоден керівник області не підпише вам листа.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути) 

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Ні, я вам кажу ще раз, отримати інформацію про людей, які читають, наприклад,  певною мовою або тільки розмовляють цією мовою,  це не проблема.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це проблема, тому що це персональні дані.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Через держадміністрацію і національне товариство ми можемо отримати цю інформацію.

ОНУФРИК Б.С. Ніхто не може вам надати адреси персональних людей, тому що це заборонено законом.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Послухайте, через національне товариство можна зробити цю передплату.

ОНУФРИК Б.С. І у вас має бути звернення національних товариств про необхідність випуску цих додатків.

ДЕМСЬКИЙ С.Е.  Ну звернення ми можемо організувати, це не є проблемою.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Спробуйте.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Це не питання. Якщо тільки виникне питання про те, що буде мовою національних меншин видаватися газета, я вам кажу, що бажаючих дуже багато буде. На сьогоднішній день я вам гарантую, якщо хочете, це кримськотатарська, вірменська мови однозначно.

СЮМАР В.П. Далі Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене просте питання. От ви зараз фактично просите те рішення, щоб ми зробили постанову Верховної Ради, що фактично ви самі можете зробити згідно Статуту, як ви вірно підмітили. Так?

ДЕМСЬКИЙ С.Е.  В принципі, так.

ОПАНАСЕНКО О.В. Окей. Тобто фактично ми бачимо, що ви делегуєте, щоб відповідальність за прийняття рішення лежала на Верховній Раді.

У мене питання просте: який наклад і скільки треба грошей? Просте питання. Скільки додаткових бюджетів ви плануєте витрачати на наступний рік грошей платників  податків?

ДЕМСЬКИЙ С.Е. На три додатки ми плануємо в районі 5 мільйонів гривень на рік. На три додатки.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. От і все.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Наклад – 10 тисяч кожний додаток, 12 сторінок, вихід – не менше одного разу на місяць.

ОПАНАСЕНКО О.В. На наступний рік.

ДЕМСЬКИЙ С.Е.  Ну, наступний.

ОПАНАСЕНКО О.В. 5 мільйонів додатково.

СЮМАР В.П. Так. Пані Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я пропоную нам всім все-таки згадати не таку давню історію і прийняти рішення, коли ж ми були щирими, коли хотіли, щоб газета "Голос України" була роздержавлена згідно з законом, згідно з нашими зобов'язаннями по коаліційній угоді, згідно з нашими зобов'язаннями перед Радою Європи, тоді, коли ми сумували відверто, чесно кажучи, як комітет профільний, коли цей законопроект про виведення "Голосу України" з-під дії Закону про роздержавлення пройшов під лозунгом "Без Петра пройдем", як ви пам'ятаєте, був день такий політичної помсти, або зараз, коли ми вже начебто забули про всю історію і кажемо: а давайте нехай залишається, нехай залишається це видання мало того, що поза Законом про роздержавлення, так давайте ще нехай воно отримає додаткове фінансування з державного бюджету. Роздуємо знову бюджет Верховної Ради, мови національних меншин… Незрозумілий механізм, незрозумілий бюджет. А давайте проголосуємо.

Я буду голосувати категорично проти цього, тому що я вважаю, що ми маємо бути послідовними. Якщо ми вважаємо, що "Голос України" залишається як бюлетень для видання, і це була наша позиція, і ми про це неодноразово заявляли, то, ну, я, наприклад, буду такої позиції і дотримуватися. І я, чесно кажучи, не почула відповіді на жодне з питань, які вам поставили мої колеги, ні про бюджет, ні про поширення. Якісь такі абсолютно ефемерні формулювання, які не мають жодного стосунку взагалі до реальності.

Ще раз наголошую, що виведення газети "Голос України" з-під дії Закону про роздержавлення суперечить коаліційній угоді, яка була передвиборчою програмою всіх нас тут, я розумію, крім Юрія Олексійовича, присутніх політичних сил, присутніх депутатів і зобов'язанням перед Радою Європи. Тому я категорично проти того, щоб таке рішення приймалося нашим комітетом.

СЮМАР В.П. Дякую. Далі, будь ласка.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Дякую. Я хотів би сказати, що якщо недостатня аргументація, ми готові підготувати детальний кошторис і план дій стосовно створення цих додатків.

СЮМАР В.П. А давайте ми тоді так. Бачачи настрої депутатів, давайте ми на цьому зупинимося і почекаємо від вас більш конкретної і, як на мене, раціональнішої пропозиції.

Тобто зважаючи на те, що всі йдуть в інтернет-видання, в принципі,  не бачу нічого поганого, якби ви робили, наприклад, інтернет-версії там кількома мовами. Почали з цього принаймні, так,  тому що  обґрунтовувати поширення газети, яка не є суспільно-політичною тематикою серед простих людей, це дуже складно. От об'єктивно складно. Плюс, це ще вимагатиме коштів і від "Укрпошти" - доставка, яка зараз ліквідовує просто-напросто свої відділення в селах. І як донести цю газету?

Для зацікавлених, якщо ви хочете, мені здається, що вам треба якийсь поетапний перехід. Тобто поетапним переходом могло би бути: переклад, електронні версії, а вже далі там могли би, якщо би це ми показали, що це працює і на це є запит, то об'єктивно тоді би це поширювали.

Давайте ми так зупинимося,  отак домовимося, що ви підготуєте такий більш підготовлений план і його тоді представите. І я думаю, що це знайде підтримку. Добре?

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Але ще раз хотів би звернути увагу, що будь-які дії, пов'язані з інтернет-виданням, теж вимагають додаткових коштів.

СЮМАР В.П. Ми це очевидно розуміємо, але це трошки інші витрати...

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Так, я розумію.   

СЮМАР В.П. Але треба з чогось починати. Тобто ми підтримуємо мови національних меншин, ми підтримуємо інформування про діяльність українського парламенту. Просто давайте робити це логічно в контексті нових трендів. Добре? Все. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна маленьке уточнення, щоб не було далі помилок?

СЮМАР В.П. Так, звісно, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми говоримо ж не тільки про національні меншини, але і про мови корінних народів, бо таке нове поняття у нас з'явилось. Тому давайте будемо коректними, починаючи з "Голосу України".  Дякую.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Згоден. Дякую.

СЮМАР В.П. Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Якщо можна, я ще одну хвилинку. Подивіться, з моєї точки зору, ми маємо розуміти, хто є замовником послуги? І якщо це бізнес-проект газети, то тоді нема фінансування з бюджету і газета розуміє, для чого вона це робить і заробляє на цьому кошти. Так?

Якщо це є суспільне якесь замовлення, то має бути хтось, хто суспільно це промовить. Так? Або Верховна Рада розуміє, що їй це необхідно і, наприклад,  комітет відповідний, здається Логвинський там керівник, має до нас стукати і казати "давайте це зробимо". Так? Це перше питання.

Або якщо є заклик від цих меншин, бо "не вистачає інформації, дайте нам це, ми дуже цього хочемо", тоді логічне питання: де запити від цих меншин "ми хочемо це"?   Бо зрозуміло, що 5 мільйонів - це лише на газету, на штат – інше питання. Ми знову будемо звертатися до Смілянського і казати: "Укрпошта", а тепер давай безкоштовно це доставити".

А якщо ми розуміємо, що мова іде там, скажімо, про Буковину – це не маленькі гроші доставити там кудись конкретно в село, конкретній людині або організувати підписку. Бо це теж гроші коштує, так? І так далі.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Це гроші редакційні будуть.

ШВЕРК Г.А. Тому я думаю, що ми маємо розуміти: від кого запит?

СЮМАР В.П. Так, пропрацюйте, будь ласка, в ключі цих рекомендацій.

ДЕМСЬКИЙ С.Е. Гаразд. Дякую.

СЮМАР В.П. І вам дякуємо. Дякую за те, що газета стає кращою.

Колеги, наступне, до нас звернулася з надзвичайно цікавим запитом Київська міська рада, зокрема наші, так би мовити, колеги, з постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики. Бачите, у них ще туризм є, не лише інформаційна політика. Туризм - ми б теж не проти були. І культура одночасно.

У них великий запит, ви можете з ним ознайомитися, вони цікавляться зокрема, хто у нас взагалі розробляє напрямки цілої державної інформаційної політики, обов'язкової для висвітлення у комунальних засобах масової інформації, яка перспектива розвитку комунальних засобів і інші питання щодо  висвітлення у комунальних засобах масової інформації для роз'яснення щодо законодавства. Ми їм написали відповідь. Ми ледь-ледь її відкоригуємо, тому що сьогодні проговорили з секретаріатом, там є один недоречний…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

СЮМАР В.П. Є відповідь. Вона тут прямо.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Заявників.

СЮМАР В.П. Є. Там є лист-звернення. Муха. Так. От вона і є. Вона написала.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну її фізично немає.

СЮМАР В.П. А, ти маєш на увазі це.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

СЮМАР В.П. Там багато таких нюансів-питань. Ми написали відповідь. Скажіть, будь ласка, чи ви встигли ознайомитися? Чи ви ознайомитеся і ми проговоримо на наступному засіданні? Як вам краще? Для мене було цікаво, наприклад, попрацювати над цим зверненням. Там одне буквально недоречне речення, що там "розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або  журналістом не допускається". Це очевидно не зовсім так. Це можна по-різному трактувати. Все решта - в принципі ми фактично вказали на те, що у нас, на жаль, застарілий Закон про висвітлення діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Ми з вами намагалися його змінити. Ми пам'ятаємо, чим це закінчилося. Нічим хорошим не закінчилося. Хороші наші наміри завжди наражаються…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не завжди!

СЮМАР В.П. Час від часу наражаються на необґрунтовану критику, і таким чином законодавство лишається не реформованим. І в нас немає угод, і через те їхні питання, я вважаю, достатньо доречні, тому що якраз мій законопроект давав відповіді на ці питання: що оприлюднювати, у   відповідності до яких угод, на якій підставі, на основі якого права, власне кажучи. Тепер з цим усе складніше. Що стосується напрямків державної політики, то очевидно: їх розробляє і Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, і Міністерство інформаційної політики у відповідності до їхнього положення. Мені би хотілося, щоб було більше активності з боку органів державної влади як ініціатив, бо більшість ініціатив ми з вами взяли на себе в цьому складі парламенту.

Ну, власне, я думаю, що це досить коректна відповідь. Перегляньте, будь ласка. Якщо треба ознайомитися, можемо проголосувати на наступному засіданні. Якщо готові голосувати зараз, давайте голосувати зараз.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є пропозиція за основу ухвалити. Якщо будуть якісь критичні зауваження, в робочому порядку… Просто затвердити.

СЮМАР В.П. За основу давайте, щоб ми пропрацювали.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А редакційно надати право голові комітету, в разі потреби…

СЮМАР В.П. І іншим колегам, звичайно,  вносити пропозиції. Добре? Так і робимо? Хто тоді за таке рішення, щоб прийняти за основу? Давайте  звернення, дякую.

Значить,  звернення від "FRESH production". На жаль, ми його щось не змогли роздрукувати, але зміст такий, що колеги, які знімали з нами, і я вважаю, що це була честь для комітету знімати, бути причетним завдяки Юрію Олексійовичу Павленку до зйомки документального фільму, до якоїсь його промоції, цього документального фільму "Будинок "Слово", вони зняли фільм про Малевича, про відомого українського художника, відомого на весь світ. На жаль, світ не асоціює його з Україною, хоча це, як на мене, абсолютно геніальний творець, який задав нові тренди в культурі, які потім стали основою, напевно, десь модернізації світової, бо для мене оце і є "Чорний квадрат", він у мене побитий, правда, але, тим не менше, це теж "Чорний квадрат" і телевізор так само. Ми з вами займаємось інформаційною політикою. Але, тим не менше, фільм про нього.

Є пропозиція, щоб ми рекомендували Міністерству освіти взяти його в освітній процес, тому що я вважаю, що якраз це найкраще доносить до дітей інформацію, чому це видатний художник, чому він українець, чому варто цим пишатись і взагалі більше того, що стосується культурознавства.

Хто за таке звернення?

СЕВРЮКОВ В.В. Може, ми його подивимось спочатку?

СЮМАР В.П. Давайте я вам прочитаю. Добре?

СЕВРЮКОВ В.В. Я, до речі, про цю ініціативу знаю і вважаю її непоганою. І знаю навіть, що декому вдалось подивитись. Але моя думка, що спочатку варто було б подивитись. Я не дивився, тому мені важко.

СЮМАР В.П. Ви хочете фільм подивитись?

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно, не звернення.

СЮМАР В.П. Я думала, що звернення.

СЕВРЮКОВ В.В. Як можна рекомендувати щось, що ти не бачив, якими б чудовими словами це не було виписано?  Тому я пропоную закритий показ в комітеті. До речі, Комітет з питань культури так практикує.

ШВЕРК Г.А. А щодо "Будинку "Слово", з моєї точки зору, цей фільм теж заслуговує на логічне звернення, з моєї точки зору.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми його пропонували.

СЮМАР В.П. Це наша практика. Більше того, його показували. Я зустрічалась з Гриневич з цього приводу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я його бачив. Дійсно, для мене там багато відкриттів, як народився цей "Чорний квадрат" з українського сільського мистецтва, як до цього дійшов Малевич у своєму розвитку.  Там дуже цікаво аналізується вся його біографія.

Більше того, там, як мінімум, два світових відкриття про Малевича в результаті підготовки цього фільму було зроблено. Одне – це місце його народження, бо місце, яке сьогодні є, воно виявилось не там, а зовсім на сусідній вулиці, і будинок вони знайшли. І друге – вони змогли зробити той фільм Малевича, сценарій якого він написав і залишив німецькому режисеру, який його перетрактував по-своєму. Але вони зробили два: і той, який німецький, і той, який справді Малевич, сценарій його вони знайшли в архівах Голлівуду. Тому два таких світових відкриття з точки зору Малевича і його персони.

Зробити показ, звичайно, можна. Його, чесно кажучи, робили і запрошували, може, не дійшли запрошення. Але, якщо я не помиляюсь, 15 лютого (коли там день народження) буде така конференція, що стосується Малевича, де буде фактично офіційна прем’єра цього фільму. Якщо ми не встигнемо в комітеті до цього часу зробити, тоді я зразу запрошую…

СЮМАР В.П. А є застереження, що там можуть бути кадри  "до 16-и заборонено" чи як?

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Уже не встигнемо. Але в будь-якому випадку я пропонував би…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я впевнений, що це варто рекомендувати. Тому якась логіка – просто рекомендувати комусь щось почитати чи подивитись – варта після того, як подивився сам.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Звернення підтримати. Якщо в результаті перегляду буде застереження серйозне, ми тоді його відкличемо, будь у кого з членів комітету. Але просто щоб цей процес не гальмувати, от зараз почалася вже робота з міністерствами профільними, бо це теж займає трошки там часу.

СЮМАР В.П. Давайте.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  І якщо нас переконати легше, то з ними процедури там трошки складніші.

СЮМАР В.П. Тобто ти гарантуєш, що компрометуючих сцен для комітету там немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я гарантую, що це такий не те, що націоналістичний український, це український імперіалістичний фільм.

СЮМАР В.П. Ого!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую.

СЮМАР В.П. Так, імперіалізм – не найгірша ідеологія.

Так, колеги, пропоную… Ми ж, до речі, з вами відхилили проект закону про імперську сутність там чогось, так?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Репліка без мікрофону)

СЮМАР В.П. Ну ні, то взагалі засудили, що ми не засуджуємо імперську сутність.

Колеги, пропоную підтримати таке звернення тоді і відповідно я повідомлю про те, де буде презентація фільму і, звичайно, всі будуть запрошені на цю презентацію.

Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Далі. Технічні питання. Затвердження плану роботи, традиційно він у вас в папках. Як завжди, не передбачаємо чогось особливого, але будемо працювати в традиційному режимі. Хоча я підозрюю, що парламент буде працювати не зовсім вже в традиційному режимі, а в режимі, на жаль, президентської виборчої кампанії.

Хто за те, щоб схвалити план…

ШВЕРК Г.А. А виїзне засідання заплануємо?

СЮМАР В.П. Так, на літо. Давайте його планувати на літо. Так? Все. Тоді голосуємо, добре? Зараз за цей план. Прошу. Є. Дякую.

Розклад засідань, будь ласка. Те саме: хто – за?

І відповідно взяти до уваги інформацію. Ви бачите, у вас тут є. Ми, як завжди, рекордсмени за весь час існування цього комітету в плані проведення засідань і посесійно, і загалом за все скликання. Взяти до уваги інформацію про роботу. Хто – за? Все, дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  А нагороди?

СЮМАР В.П. Я вам випишу грамоти, якщо вони вам доречні, від імені голови комітету.

І на наступний раз Барна у нас, щоб ви не забували.