Анонси подій

Перейти до розділу
20 жовтня 14:30
20 жовтня 2020 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
13 лютого 2020, 16:02

Стенограма 05.02.2020

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова

 

5 лютого 2020 року

 

ШУФРИЧ Н.І. …(без мікровфона) прошу проголосувати. Це за основу.

Єдине, що якщо по організації "Громадський контроль" у Сергія вже буде остаточна інформація, то, можливо, ми ще розглянемо питання щодо тиску на представників "Громадського контролю". Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до першого питання порядку денного, а саме: Закон про медіа (№ 2693 від 27.12.2019), внесений народними депутатами України Ткаченком, Потураєвим, пані Кравчук, пані Тетяною нашою та іншими.

ЦИБА Т.В. Давайте об'єднаємо два питання.

ШУФРИЧ Н.І. Друге питання, Закон про медіа. Так, це альтернативний законопроект (2693-1).

Доповідач у нас пані Тетяна Циба.

У нас присутній народний депутат України Юрій Павленко. Він представляє Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики і є представником фракції "Опозиційна платформа – За життя". А також у нас присутні при обговоренні цього питання представники Національної спілки журналістів України і, ще раз?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Національна асоціація українських  медіа.

САФАРОВ А. Інститут масової інформації.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону, не чути)

ШУФРИЧ Н.І. Давайте визначимо регламент. Пані Тетяно, 5 хвилин? Тоді, з вашого дозволю, пане Юрію, - 5 хвилин. І представникам громадських організацій, якщо ви не проти, по 3 хвилини. Достатньо буде?

Будемо голосувати за затверджений регламент? Приймаємо його консенсусом.

І я надаю слово пані Цибі. Будь ласка, пані Тетяно.

ЦИБА Т.В. Вітаю, колеги, ще раз. Проект Закону про медіа і альтернативний до нього. Про цей закон давно говорили. Цей законопроект дуже системний. Він був дуже давно на часі, оскільки він регулює ті питання, які досі не були відрегульовані, наприклад, онлайн-медіа, Інтернет-медіа, наприклад, блогерів, які є. В тому числі він розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Водночас він дає їм такі повноваження, які, на моє глибоке переконання, були дуже потрібні вже давно. Тобто питання: більше можливостей впливати на інформаційну політику держави і більше можливостей впливати на те, щоб порушники були покарані і не було порушення інформаційного питання, проблеми. Також цей Закон про медіа вирішує важливе питання про прозорість медіа, оскільки він передбачає, що всі кінцеві бенефіціари в медіа повинні бути відомі суспільству, і відповідно через цю прозорість суспільство буде розуміти, чи це інструмент впливу, чи це бізнес-проект і так далі.

Що стосується альтернативного. Фактично ці два проекти, вони майже ідентичні, вони на дві третини співпадають один з одним. Там є певні нюанси, але наскільки мені відомо, я вчора спілкувалася з Микитою Потураєвим,  я була присутня на декількох робочих групах, які проводились в гуманітарному комітеті, то там немає якихось дуже принципових заперечень, тобто вони в процесі того, щоб зрештою після першого читання інтегрувати в єдиний законопроект все найкраще, що є в обох альтернативних. Окрім того, протягом цього дня, протягом двох-трьох тижнів після подання законопроектів всіх альтернативних, там, в комітеті, відбулось дуже багато зустрічей з профільними організаціями. Я, наприклад, була присутня на зустрічі з радійними організаціями, я знаю, що були присутні телевізійні організації, також були присутні представники громадських організацій медійних. Взагалі було дуже широке обговорення цього проекту. Я теж точно знаю, чула це і була залучена в цю роботу, про те, що дуже багато, можна сказати, що більшість тих правок, вони десь технічні, десь вони уточнюючі, які є в людей, які з цим профільно працюють, у журналістів безпосередньо, були взяті до відома, і була розмова  про те, що вони будуть чи повною мірою, чи якоюсь мірою враховані до другого читання.

Тобто, як я переконана, і те, що я бачила знову ж таки, немає якихось заперечень між медіа ринком, між людьми, між гравцями, які працюють в інформаційному просторі, і комітетом, тобто вони працюють в загальному русі, і медійники розуміють, що не треба багато питань регулювати, і комітет достатньо такий, що готовий дослухатись до раціональних пропозицій. Звісно, не до всіх, у всіх є свої думки, про це будемо далі сперечатись, але в принципі там дуже конструктивна робота.

Тому я би звісно радила підтримати, щоб наш комітет  підтримав Закон про медіа, той, який зареєстрований, з тим, що дійсно він буде і далі доопрацьований і все найкраще все рівно зосередиться в одному  проекті.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пані Тетяно.

В якій формі продовжимо роботу нашого комітету при обговоренні цього питання: виступлять всі чи будуть запитання до фактично співавтора цього законопроекту? В який спосіб ми поступимо?

Добре. Будь ласка, в запрошених, у членів комітету я, з вашого дозволу, останнім візьму слово щодо уточнення окремих положень законопроекту і бачення особистої думки одного із співавторів. Які будуть запитання до пані Тетяни?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Питання, просто ті, які от були засадничі такі висновки ГНЕУ, це відповідність Конституції - 92-й статті і 85-й. 92-а каже про те, що виключно законами України визначаються засади та принципи діяльності політичних партій, громадських організацій і засобів масової інформації. Закон про медіа, фактично він скасовує термін "засоби масової інформації" і це надзвичайні буде мати ускладнення відповідно до Закону про висвітлення діяльності, про регуляторну політику, тому що дійсно термін "засоби масової інформації", він наскрізно проходить по дуже багатьох законодавчих актах: і те, що стосується інформування, і те, що стосується публікацій офіційних документів, і виборчих, ну всього. І відповідно, якщо просто відбувається така технічна заміна – зміна медіа і ми медіа визначаємо як будь-що, то це означає, що в принципі, я не знаю, голова сільради може виступити на своєму блозі і сказати: ми прийняли генеральний план села, і все.  І якщо це зараз передбачається, що це має бути офіційне оприлюднення тощо, тому що є термін "ЗМІ" і він визначений Конституцією, відповідно закріплений законами України, то ви це цим законом скасовуєте. Воно, ніби ми всі розуміємо чому, тому що там технічний прогрес, тому що це все дуже змінилось, але в принципі без зміни Конституції, я думаю, що це важко буде зробити законом.

І стаття 85, вона визначає предмет діяльності Національної ради, тобто Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. І це зрозуміло  чому, тому що радіочастотний ресурс обмежений і тому має бути особливе державне регулювання саме телебачення і радіомовлення плюс особливі впливи саме телебачення і радіомовлення.

Тому чисто питання: яким чином   просто ви бачите розширення такого предмету діяльності взагалі на всіх, якщо Конституція визначає те саме телебачення і  радіомовлення?

ЦИБА Т.В. Дивіться, я розумію, що є певні неузгодженості з Конституцією, але, на мою думку, це скоріше технічні неузгодженості. Чому, я поясню. По-перше, що стосується Нацради про те, що вона регулює аудіовізуальні медіа, а в цьому законі пропонується, щоб також вона регулювала онлайн медіа. Коли писалась Конституція, просто не було в принципі онлайн медіа, Інтернет не був такий поширений.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Друковані були.

ЦИБА Т.В. Друковані були, але тим не менше. Зараз ми живемо трошки в іншій реальності і не можна сказати, що… зараз реально Інтернет медіа дуже часто конкурують з телевізійними медіа по рівню впливу. Безумовно, будуть розширені і, можливо, доповнені функції Національної ради, можливо, вона буде розширена своїм складом, можливо, тобто Закон про Національну раду буде доопрацьований відповідно до нових повноважень, які ми хочемо подати на Нацраду, але те, що треба вводити новітні медіа якось в наше законодавче поле, то це, на мою думку, однозначно.

Тепер, що стосується того, що термін. Я теж вважаю це питання більш технічним, тому що термін "медіа" і термін "засоби масової комунікації " це термін такий, який пропонувався нам ще Європою, Євросоюзом для того, щоб ми наше законодавство синхронізували з європейським. Це перше.

А по-друге, тут мені видається, що ви трошки переплутали чи недочитали. В законі чітко визначено, хто є медіа, і сайти сільради або блог сільського голови, він не визначається як медіа. Тут написано, що медіа не є і цим законом не регулюються, наприклад, сайти компаній, підприємств, сайти комерційних компаній не є медіа, хоча в них є новини, сайти місцевих органів влади не вважаються медіа і не регулюються цим законом, хоча, безумовно, вони  теж ставлять свої новини, але це не предмет регулювання цього закону. Точно так же як блогери. Блогери - ми пропонуємо оцінювати їх, хто є, як би, медіа, а хто не є, за рівнем їх суспільного впливу, умовно кажучи, якийсь… Критерії тут запропоновані, але, очевидно, вони будуть ще більше як би доопрацьовуватись, це обговорення. Це дискусійне питання, дійсно, але як би очевидно, що там "блог мамочок", він, напевно, не має такого суспільного впливу як блог якогось журналіста чи людини, яка постійно слідкує за політичним життям.

ШУФРИЧ Н.І. (Без мікрофону) Ще запитання до доповідача? У вас ще  є можливість виступити.

КУЩ Л.В. Запитання. Ліна Кущ, Національна спілка журналістів України. Пані Тетяно, Законом про медіа створюється надпотужний державний регулятор, який визначатиме правила на всьому медіаринку. Які запобіжники від політичного тиску, економічного чи корупційних якихось спокус або зловживань цим регулятором і окремими членами Нацради закладені в законі?

ЦИБА Т.В. Ну, насправді, я не можу дуже так чітко вам про це сказати. Я знаю, що ці питання також в процесі опрацювання подальшого, тому що, ну, ми розуміємо, що є ризики. Чим більше влади, тим більше ризиків.

ШУФРИЧ Н.І. (Без мікрофону) ……. самим законом.

ЦИБА Т.В. Не зовсім уже так. Ви розумієте, у будь-якому випадку, якщо щось треба відрегулювати, потрібно дати більше повноважень. Коли даєш більше повноважень, потрібно це якось балансувати.

ШУФРИЧ Н.І. Ще запитання перед виступами?

КЛІТНА Н.І. Якщо можна.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка. Представтеся.

КЛІТНА Н.І. (Без мікрофон, погано чути)) Наталія Клітна, Асоціація правовласників і постачальників контенту ……. Пані Тетяна, тому що ……………………. з обговорення законопроекту про медіа. І ми особисто до неї як до автора теж зверталися зі своїми зверненнями і з проханням уточнити деякі певні положення законопроекту, зокрема стосовно саме свободи слова цікавлять питання. Як ви особисто як автор ставитеся до нашого зауваження, чи мають реєструватися нормативно-правові акти Національної ради в Міністерстві юстиції України ………………діючого законодавства. Ну, ви просили ……….. питання.

І щодо уточнення положень щодо блокування мережі Інтернет, тому що на провайдерів, інтернет-провайдерів України цей законопроект у тому вигляді, як він зараз зареєстрований, покладається обов'язок блокувати ті медіа, які визнані за рішеннями суду, я підкреслюю, тому що…

ЦИБА Т.В. Так, а не просто так.

КЛІТНА Н.І. …в законопроекті передбачено, що саме за рішенням суду за скороченою процедурою. Саме суд розглядає, а не Національна рада визначає, чи були там якісь контраверсійні, мова ворожнечі, на цьому медіа. Тому ми пропонували спростити деяке, щоб не інтернет-провайдери, а лише на рівні хостерів і на рівні, ну, для …………. Тобто як буде вирішено це питання і ваше особисте як автора ставлення до наших пропозицій.

І третє питання. Не дуже чітко виписано щодо іноземних телеканалів по типу "Дискавері". За цим законопроектом, за загальними правилами, російські медіа, щоб ви зрозуміли, вони заборонені. Там є окремий розділ – загальні правила, вони є забороненими. Але законопроект…

ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте одне уточнююче зауваження. А коли РНБО зніме санкції з відповідних…

ЦИБА Т.В. Так, там буде скасовано.

КЛІТНА Н.І.  То буде скасовано цілий розділ.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто у цей розділ модифікований будуть вноситися зміни до цього закону?

КЛІТНА Н.І. Всі питання, що стосуються інформаційної агресії, вони винесені в цьому законопроекті в окремий…

ШУФРИЧ Н.І. Я ще раз кажу, коли…

ЦИБА Т.В. Там після того, якщо суд знімає це, ми скасовуємо.

ШУФРИЧ Н.І. Ми будемо скасовувати?

КЛІТНА Н.І. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Ми вносимо зміни до закону.

ЦИБА Т.В. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Автоматично?

КЛІТНА Н.І. Якщо Верховна Рада України прийме рішення, що Росія не є  агресором, автоматично цей розділ втрачає чинність.

Але у нас є також питання стосовно іноземних медіа.

ШУФРИЧ Н.І. Так це теж не запитання. Будь ласка, в чому запитання?

КЛІТНА Н.І. (Без мікрофону) Три запитання: …………… і третє - іноземні медіа по типу "Дискавері", які, ну не дуже чітко чітко виписано, чи поширюються квоти на українську мову на європейських мовників, але у них є російськомовна доріжка і практично в усіх кабельних мережах сьогодні ретранслюється і канал "Viasat", там ……….

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, конкретне питання. У вас питання більше, ніж виступ.

КЛІТНА Н.І. Так, я  прошу вибачення. Чи буде окреме уточнення, тому що є дві системи сьогодні в законі…

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь. Я прошу сформувати питання не чи буде, а чи є, тому що ми розглядаємо конкретний проект закону, який є.

КЛІТНА Н.І. Там дві системи одночасно.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто говоріть, будь ласка, не що буде, а що є зараз в проекті закону.

КЛІТНА Н.І. Так, є система заохочення перекладу і є система, яка, так можна подивитися, що мовні квоти там – 75 відсотків одразу треба перекласти, так?  Якщо буде застосована така вимога, це призведе до того, що ми будемо вимушені виключити всі "дискавері", "віасати", "National Geographic".

ШУФРИЧ Н.І. Все, ми зрозуміли.

ЦИБА Т.В. Дивіться, питання в тому, що ми як автори цього закону свідомо уникали того, щоби якимось чином втручатися в питання, які, як би, в суспільстві досі чомусь виникають дискусії щодо квот на українську мову. Ми свідомо нічого в тому Законі, який є, про державну мову України, ми його просто перенесли. Тобто ми не вимагаємо додаткових якихось перекладів до того, що вже прописано в існуючому законі.

ШУФРИЧ Н.І. Так, все, погані норми поганого закону ви перенесли в цей закон.       

  ЦИБА Т.В. Ну, погані – це ваша точка зору. Як на мене, норми прекрасні.

ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте, у мене запитання. (Шум у залі) Пане Юрій, є запитання?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Прошу.

ЦИБА Т.В. Все решта – в стадії опрацювання.

 ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо можна, виступ, тому що у нас зараз починається засідання комітету.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Юрій, одне запитання і ви…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я зрозумів.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, так як я ознайомився з текстами законопроектів, я звернув увагу на те, що регулятору дано право зупиняти мовлення з правом оскарження, безумовним подальшим правом оскарження чиєї дії в суді. Ви вважаєте це правильно – зупинення мовлення, яке ви пропонуєте в проекті цього закону? Тобто зупинення діяльності, скажемо так, це не тільки мовлення, зупинення різного роду діяльності, пов'язаної із медіа-діяльністю, припиняється рішенням органу державної влади з можливістю, правда, подальшого оскарження.

ЦИБА Т.В. Дивіться, основні рішення, що стосуються, там, ліцензії про те, чи буде цей мовник працювати далі, приймається судом, причому до того, як іде суд і йдуть якісь дуже ну такі суворі санкції, Нацрада дає попередження – попередження про те, що у вас тут порушення, тут і в тому, і в тому ключі. Тому я вважаю, що це нормально. Якщо якийсь дуже кричущий випадок, то треба на нього реагувати оперативно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дозвольте? Дуже коротко.

ШУФРИЧ Н.І. Запитання? Заяви зараз будуть.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ремарка і запитання.

 

ШУФРИЧ Н.І. Давайте без ремарки, просто запитання. Або потім у виступі скажете.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Добре.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Пане Юрію, будь ласка. Тобто ми пам'ятаємо, що, на жаль, в цьому законі органу державної влади надається можливість зупиняти діяльність. На жаль.

ЦИБА Т.В. В кричущих випадках.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане голово, шановні члени комітету, шановні учасники засідання! Я представляю Комітет з інформаційної й гуманітарної політики. Дійсно, закон цей потрібен, бо сьогодні медіа, засоби масової інформації регулюються законодавством початку 90-х років, очевидно, що медіа, вони пішли значно далі. Регулювання потрібне. Більше того, саме от за цим столом протягом попередніх чотирьох років була виписана частина цього закону, яка стосується аудіовізуальної послуги. Тому, що стосується аудіовізуальної послуги, запитань взагалі немає. Ці норми закону пройшли перевірку міжнародними організаціями, разом з Радою Європи, разом з відповідними структурами ЄС, бо ще раз кажу, цей закон це і наше зобов’язання, бо відповідно до директиви ЄС щодо аудіовізуальних послуг.

Разом з тим, оця складова, яка була напрацьована достатньо довго і ґрунтовно, була доповнена в такому турборежимі новими нормами, зокрема які стосуються Національної ради, її повноважень, друкованих ЗМІ, Інтернет ЗМІ, і найголовніше – питань санкцій і покарань. І оці норми, новітні норми, вони не пройшли достатньої ґрунтовної оцінки як всередині країни, так і ззовні.

Саме тому, детально аналізуючи цей законопроект, ми як члени комітету голосували проти нього, направлення на перше читання, і висловили окрему думку. Вона полягає в тому, що ми вважаємо, що даний законопроект має бути направлений на доопрацювання авторам з тим, аби оці новітні норми, які з’явились, пройшли не на етапі між першим і другим читанням, а на етапі внесення до першого читання базового законопроекту, пройшли ґрунтовну оцінку опрацювання з галузевими відповідними організаціями, з міжнародними організаціями з тим, аби всі недоречності і ризики, які є в цьому законі, виправити, бо, скажу вам, єдине, що невеликий регламент є часу, переробити і навіть врахувати в повній мірі розумні, з якими ми всі погоджуємось і погоджуються зокрема автори, застереження, які виникли от на етапі після прийняття, направлення на перше читання з галузями, їх неможливо, бо неможливо між першим і другим читанням міняти структуру закону, а для того, щоб врахувати всі застереження, внесені медіа спільнотою, необхідна зміна цієї структури. Це перше.

Тому тут не з точки зору завалити цей закон, а з точки зору зробити його дійсно якісним і дійсно виконати ту мету, про яку ви говорите як автор, неможливо на етапі між першим і другим читанням. Тому доопрацювання і внесення більш якісного закону, це, на наш погляд, найбільш оптимальний варіант, бо в тому вигляді, в якому він є сьогодні, він порушує цілу низку статей Конституції України, і ми нарахували 4 плюс 2 – 6 статей точно Конституції він суперечить.

По-друге, він суперечить в частині от новітніх цих правил, які додані, аудіовізуальних послуг,  самій директиві ЄС про аудіовізуальні послуги. І я сподіваюсь, що тут якраз представники ЄС дадуть оцінку цьому закону, бо перше публічне обговорення відбулось тиждень тому, коли вже закон був внесений. Я вважаю, що мав би бути цей закон і у Венеціанській комісії так само, тому що він регулює фактично всі сфери життя людини. Це раз.

Далі. Якщо говорити от з точки зору предмету відання Комітету з питань свободи слова, то отут якраз в законі є найбільші загрози. І я звертаюся до вас як до представників, які зобов'язані не регулювати медіа, а зобов'язані якраз побачити ризики для цензури, ризики для свободи слова, ризики для роботи журналіста і ризики для роботи будь-якого медіа, засобу масової інформації. А от тут є ризики. В першу чергу - це повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це стає "драконівський" каральний орган, у якого такі повноваження, що він може закрити будь-кого в будь-який момент. І медіа стають майже безправними. А якщо до цього додати запропоновану форму от цієї саморегуляції, от цієї прокладки між Нацрадою і медіа, то вона замість того, щоби бути інструментом захисту журналіста, влада ж міняється, влада, може, сьогодні добра, завтра погана, але влада завжди свавільна, владі завжди не подобається, коли її критикують, так оця прокладка, яка передбачена законом як саморегулюючий орган, вона не направлена на захист медіа і журналіста, а навпаки - на посилення покарання проти медіа і журналіста.

Тому я звертаюсь до вас як членів комітету, дуже детально от просто перечитайте для себе, якого монстра ви пропонуєте створити в особі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для вас же, особливо для тих, хто після депутатської діяльності буде працювати журналістом чи мати відношення до медіа. З цими повноваженнями ніяких незалежних, ніяких опозиційних, ніяких медіа, які не подобаються владі, починаючи від блогера і закінчуючи великим національним каналом,  просто не буде. І до цього треба дуже уважно поставитися якраз з точки зору питань свободи слова.

Далі. Я просив би вас дуже уважно звернути увагу на такі статті, які якраз визначають, а за що ж карати. Це зокрема 37 стаття. Якщо ви прочитаєте кожен з цих пунктів, які є в 37 статті, за що, то більшість цих пунктів, вони настільки розмито і нечітко виписані, а це, до речі, є вимога всіх міжнародних резолюцій, так, і наших зобов'язань, що всі норми законів про медіа мають бути чітко  виписані, щоб вони не могли трактуватися по-різному. Так от, всі ці норми, починаючи від мови ворожнечі, пропаганди, там засудження комуністичного режиму, агресії, країни-агресора, вони настільки нечітко виписані, що можуть по відношенню до того каналу, який мені подобається, трактуватися по-одному, а той, який не подобається, трактуватися по-іншому. Це, до речі, визнають всі, включаючи і авторів цього законопроекту. Але це хоча би можна виправити між першим і другим читанням, але все одно це серйозна загроза.

Далі. Взагалі розділ VIII. От просто для себе прочитайте розділ  VIII. Він достатньо великий, він багато чого регулює. Тут відсилки на різні статті. Але от я вам скажу, це я так для себе червоним виділив от такі "червоні зони" цього закону. От за кожним цим пунктом.      

До зазначених порушень відноситься (і поїхали): "Висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії, вірувань, фізичного стану, стану здоров'я, сексуальної орієнтації та іншими ознаками". Раз. І далі, і далі, от кожний можна трактувати…

ШУФРИЧ Н.І. (Репліка без мікрофону)      

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, дуже широкі, дуже широкі даються поняття для включення репресивної машини по відношенню до журналіста і до медіа. Саме тому, дійсно, на етапі навіть підготовки до першого читання була робоча група, і хочу там окремо подякувати навіть авторам, які дослухались до позиції, зокрема і нашої, опозиційних депутатів, і найбільш одіозні норми були вилучені, як, наприклад, норма, що стосується дезінформації. Їх, правда, підхопив ваш же ж міністр, "Слуги народу", Бородянський…

ЦИБА Т.В. (Репліка без мікрофону)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Минуточку! Одна команда – один продукт. Просто ви вилучили, розуміючи ризик, так, розуміючи ризик, який несуть ці норми взагалі, дійсно, для двох третин необхідного і якісного продукту, який є в цьому законі. Але знову ж таки це продукт не тільки… От якісний продукт, який є в цьому законі, це продукт не тільки тих авторів, які під ним підписувалися, це продукт і попередніх складів уряду.

Тому, завершуючи, розуміючи обмеженість часу, я вважаю, що навіть в цьому вигляді, в якому є сьогодні Закон про медіа, він несе в собі загрозу для свободи слова, він може стати інструментом для встановлення в Україні цензури. Я звертаюсь, от власне, до комітету, який зобов'язаний стояти на захисті цих цінностей, серйозну увагу саме на цю складову звернути і зробити так, щоб Закон про медіа був тим інструментом, який захищає журналіста, який дає можливість журналісту чесно подавати швидку оперативну об'єктивну інформацію, а не стати інструментом в руках влади для придушення можливостей таких для журналіста. Тому виключно з точки зору компетенції вашого комітету я прошу подивитися на цей закон. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане Юрій.

У мене одне запитання: а комітет профільний (без мікрофону)………

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, комітет профільний визначився. Профільний комітет запропонував ухвалити його в першому читанні за основу з окремою думкою, висловленою трьома народними депутатами, вона є частиною цього рішення, де ми даємо застереження. Крім того, комітет за нашим наполяганням якраз, на жаль, уже після рекомендацій ухвалити в першому читанні почав оці громадські обговорення з професійною спільнотою. Там багато на кінець-то з'явилося розумних застережень. І ця робота триває. Враховуючи, що цих застережень, пропозицій, назвемо їх по-різному, до цього закону є достатньо багато, саме тому, і це теж, треба віддати належне керівництву комітету нашого профільного і авторам, немає "турборежиму" розгляду цього законопроекту. Триває ще робота з професійним середовищем. Разом з тим, ще раз кажу, є от ряд моментів, можливо, і колеги з громадського сектору скажуть, які показують, що дещо небезпечне, що є в цьому законі, про який я зокрема говорив, неможливо виправити між першим і другим читанням.

ШУФРИЧ Н.І. (Репліка без мікрофону)    

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так-так. Але в будь-якому випадку звертаюсь до всіх професіоналів: 37 стаття, восьмий розділ – це якраз і повноваження Нацради, це якраз те, що стосується компетенції вашого комітету. От по ньому я просив би, щоб ваш комітет дав ґрунтовну точку зору. Якщо ви скажете, що це все розвиває свободу слова, будь ласка, ми будемо розуміти, що для вас є свобода слова. Якщо ви скажете, що загроза і порекомендуєте нашому комітету на це звернути увагу, я думаю, що це буде як мінімум професійна, а не політична позиція. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. (Без мікрофону)

ЦИБА Т.В. Дивіться, я хотіла б просто зауважити про те, що дійсно, оскільки консультації ідуть, я не виключаю, що якісь норми будуть пом'якшені, але, наприклад, деякі норми, на які звернув увагу пан Юрій, ну, з моєї точки зору, досить нормально виписані, тому що якщо статтею 37-ю, про яку якраз, власне, і казав пан Юрій, обмеження щодо змісту інформації, ну, що незрозумілого написано? Взагалі, хто може не зрозуміти, якщо ми обмежимо інформацію, де містяться заклики до насильницької зміни й повалення конституційного ладу, розв'язування або ведення агресивної війни?

ШУФРИЧ Н.І. Ні, це все в діючому законі.

ЦИБА Т.В. Ні, так от це воно все є: висловлювання, що розпалюють національну, расову…

ШУФРИЧ Н.І.  Пані Тетяно, наскільки я зрозумів пана Павленка, в діючому законі, в тому числі про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, є завершені  чіткі…

ЦИБА Т.В. Я зараз читаю ту статтю, на яку він звернув увагу, що тут розмиті формулювання. Можливо, треба виключити формулювання "та інші". Ну, це можливо до другого читання, як мінімум. Але якщо хтось не зрозуміє, що треба обмежити… Там запити до повалення конституційного ладу, я перепрошую.

ШУФРИЧ Н.І. Чіткі формулювання ні в кого не викликають заперечень.

ЦИБА Т.В. Ну так… 

ШУФРИЧ Н.І. У мене буде пропозиція. Якщо… Ви хочете виступити?

БОЙКО В.  Ні, запитання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Пане Володимире, ваше питання буде наступним.

ЦИБА Т.В. Ні, запитання по закону.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, задайте запитання.

БОЙКО В. (Без мікрофон, погано чути) У мене три невеличкі запитання… По-перше, ви сказали, що законопроект не буде поширюватись, наприклад, на сайти ……..

ЦИБА Т.В. Так.

БОЙКО В. (Без мікрофону, погано чути) Яким чином ви будете розрізняти за змістом ………… сайти ………., як, наприклад, достатньо відомий сайт приватного підприємства "Українська правда"? ………..

ЦИБА Т.В. Ні, ну почекайте…

БОЙКО В. (Без мікрофону, погано чути) … директор Олена Притула …………, бухгалтером …..

ЦИБА Т.В. Почекайте, ну це пересмикування. Я розумію, що "Українська правда" може бути зареєстрована як приватне підприємство, але це – медіа.

БОЙКО В. (Без мікрофону, погано чути) Звідкіля це взяли? Наприклад, сайт Інституту Горшеніна, громадська організація, "Лівий берег". Тобто получається, що  якщо … … було оформлено на юридичну особу, то воно не підпадає під ваш законопроект.

ЦИБА Т.В. Ні, так не получається.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ну Володю, почитайте уважно законопроект.

ЦИБА Т.В.  Я вам відповідаю.

 

БОЙКО В. Ви сказали, що сайти підприємств і організацій не підпадають під визначення…

ЦИБА Т.В. Мається на увазі, що сайт якогось підприємства "Азот", навіть якщо воно друкує новини там Верховної Ради, то ми  не регулюємо ці новини.

БОЙКО В. Сайт приватного підприємства "Українська правда" буде регулюватися?

ЦИБА Т.В. Ні. А, почекайте, сайт "Української правди" буде регулюватися, тому що це медіа.

БОЙКО В.  Це сайт підприємства.

ЦИБА Т.В. Ну ви пересмикуєте.

БОЙКО В. Ці питання, які ви порушували, вони взагалі-то в Україні врегульовуються.

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, у вас запитання?

БОЙКО В.  Так-так.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, запитання. Ми вам дамо можливість виступити.

БОЙКО В.   … … (Без мікрофону, погано чути) … оскільки в Україні є ще джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, оскільки законопроект суперечить рішенням Європейського суду з прав людини…

ЦИБА Т.В. Яким рішенням Європейського суду з прав людини  суперечить цей закон і з чого така інформація? (Шум у залі) Ну почекайте, ну насправді зараз ви просто пересмикуєте. І маніпуляція реально, я перепрошую.

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, у мене теж є зауваження щодо питань. Я прошу конкретні питання з конкретними посиланнями на конкретні акти.

БОЙКО В. (Без мікрофону, погано чути)  Ви сказали … … цього законопроекту, що там є ціла низка того, що буде зауваження … … Я вам хочу нагадати, що це питання знову…

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, я припиняю ваш виступ. Я вам дам  можливість. Це не питання. Я вам дам можливість виступити під час обговорення. Дякую. Тому що ми зараз заходимо в дискусію і втрачаємо час.

Я тоді по колу. Зараз я пропоную вам не задавати питання, а виступити, у вас є 3 хвилини на виступ. Ви скористаєтеся з приводу оцінки цього законопроекту?

Будь ласка, час пішов.

БОЙКО В.  (Без мікрофону, погано чути) Володимир Бойко, журналіст. Я думаю, що я маю право на свою точку зору, все-таки я 30 років у журналістиці, зокрема  в медіа журналістиці. І тому я хочу сказати, що…

ЦИБА Т.В.  А з якого ви видання? 30 років - і не знаєте, яке видання?

БОЙКО В. Тому що я працюю з дуже багатьма виданнями.

ШУФРИЧ Н.І. Наприклад, з якими ви виданнями? (Шум у залі) Назвіть, будь ласка, видання, які ви…

БОЙКО В. Телеканал "Zik", наприклад.

ЦИБА Т.В.  От його важко дійсно "вспомнить".

ШУФРИЧ Н.І. У вас є журналістська акредитація?

БОЙКО В. (Без мікрофону, погано чути)  у Верховній Раді зокрема теж.

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Тобто ви  акредитований журналіст. Будь ласка. Не будемо забирати 3 хвилини у вас. Будь ласка.

БОЙКО В.  (Без мікрофону, погано чути)  Я би хотів звернути увагу на те, що в Україні є два джерела права, окрім національного законодавства … …  … рішення Європейського суду з прав людини. Якщо  я не помиляюся, останнім журналістом, який був засуджений, це був Олег Ляшко… Рішенням Європейського суду було виплачено Україною 3 тисячі євро. 

Так от, є чимало рішень, особливо стосовно (нерозб.), де давалась оцінка от подібним законопроектам і законам, точніше, які вже були прийняті. Чітко визначається, в яких випадках можна, підпадає під державне регулювання, це особливі випадки, і тільки в тому випадку, якщо вже є рішення суду, коли ЗМІ використовують … … для вчинення злочину.

Я вам хочу нагадати, що в Україні, наприклад, був такий випадок у 2004 році, коли рішенням Шевченківського суду закривалась газета "Сільські вісті". Тоді вона мала наклад 600 тисяч примірників. Рішенням суду першої інстанції, там було за що, там були антисемітські статті ганебні, але абсолютно правильно апеляційна інстанція скасувала це рішення, тому що спочатку потрібно, щоб НАБУ винесло вирок, яким би було зазначено, що мав місце злочин, було б зазначено, що ЗМІ є знаряддям злочину, а вже після цього можна ставити питання про закриття.

Стаття 37 вашого законопроекту ставить все з ніг на голову, тобто буде Нацрада, ще хтось там вирішувати, чи є ознаки злочину.

ЦИБВ Т.В.  Стаття 37 взагалі це не регулює.

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, пані Тетяно, ви зможете прокоментувати виступ.

БОЙКО В. (Без мікрофон, погано чути) Є абсолютно залізна практика, треба було б, щоб перевірили і на Україні, тобто спочатку… Якщо йдеться про ознаки злочину, наприклад, розпалювання ворожнечі, наприклад, посягання на територіальну цілісність, то є кваліфікуючі ознаки певних статей Кримінального кодексу. Спочатку вирок, де було зазначено, що це є знаряддя злочину, а вже потім вживати заходи до медіа.

І закінчуючи, суди, коли будуть розглядати справи, …………….., вони не можуть, українські суди не можуть з 1997 року застосовувати національний закон, якщо він суперечить рішенням Європейського суду з прав людини. Як тільки буде з'ясовуватись по конкретному питанню, що є рішення і не відносно, відносно іншої держави, є ……. рішення суду, як тільки це буде з'ясовуватись, то зразу суд зобов'язаний не застосовувати національний закон, а брати процедурно рішення Європейського суду з прав людини.

І пропозиція: проаналізувати рішення Європейського суду за останні хоча би 20 років, накласти на ваші пропозиції і подумати, яка буде правозастосовча практика.

ШУФРИЧ Н.І. Я прошу вибачення, регламент. Навіть нас, народних депутатів України, зупиняють, якщо ми виходимо за межі регламенту.

Пані Тетяно, у вас буде чи в кінці після всіх?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В кінці, давайте в кінці.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Будь ласка. У вас зараз право виступити. Будь ласка, у вашому розпорядженні 3 хвилини.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Я просто от кілька таких ремарок, тому що час обмежений. Значить, перше. Ну, я, безумовно, не вважаю, що якісь статті і норми Конституції є чисто механічними і ми їх можемо обходити. Ми все одно маємо в законодавстві шукати шляхи, як реалізовувати саме норми Конституції. І це визначається тим розділом Конституції, який неможливо змінити. Тобто це статті 5-а, 7-а, які змінити неможливо. Це перше.

Друге. Коли ви широко дуже визначаєте термін "медіа" і під це визначення підпадає будь-що, що виходить під постійною назвою, то от саме термін "засіб масової інформації", він є більш конкретно визначений. І тому я не вбачаю, що тут є якраз от підстави для такого регулювання.

Наступне. Дійсно, є директива про аудіовізуальні медіасервіси. І ця директива, її направленість на розширення економічних можливостей, на збільшення тих економічних можливостей для будь-якого аудіовізуального медіа сервісу, тобто того, хто ось надає якусь медіапослугу. І якщо б дійсно мова йшла про Закон про аудіовізуальні медіасервіси і їх відповідне регулювання, і їх розділення на лінійні, там, нелінійні, більше регулюються, менше регулюються тощо, то дійсно тоді у нас іде з вами професійна дискусія і якісь є межі. Ми розуміємо, що ми регулюємо. Коли ви розширяєте цей Закон про медіа, ви робите його надзвичайно широким, і ви всіх маєте якось привести до одного  якогось знаменника: і дошку оголошень, і стінну газету в школі, і стінну газету чи "багатотиражку" цю у вузі, і друковані ЗМІ, і велику телекомпанію, і всі вони якось мають однаково всі регулюватись. То тоді нічого не виходить, воно все розсипається, тому що дійсно те, що стосується великого телеканалу, тут потрібно і більш детально вивчати його фінансову звітність.

ШУФРИЧ Н.І. У вас ще хвилина.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Так. І більш детально прописувати умови отримання ліцензій і відповідальності. Коли ж ідеться про той же самий, наприклад,  друкований засіб масової інформації, там ну зовсім інші умови діяльності, там, навпаки, потрібна швидка реєстрація, безпроблемне існування і притягнення до відповідальності в якихось дійсно виключних випадках і дійсно спеціальний порядок притягнення, він уже випрацюваний практикою.

Мене дуже насторожує, коли розробники цього законопроекту кажуть про те, що ми цей законопроект маємо прийняти як закон, а потім, через півроку, готувати зміни до нього, тому що практика, вона покаже. От в нас  просто всі медіа в Україні, вони не виникли вчора чи сьогодні чи після цього закону, в них уже у всіх є практика. Давайте її подивимось - і все. І зробимо так, як буде зручно людям, як буде зручно журналістам, як буде зручно тим, хто хоче видавати якісь друковані ЗМІ чи видавати онлайнмедіа…

ШУФРИЧ Н.І. У вас буквально 10 секунд.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. І останнє, що стосується переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці. Ось тут просто таке поле "непахане" і корупціогенні величезні ризики, тому що Нацрада самостійно може визначати, кого включати,  а кого не включати тощо. І, будь ласка, все ж таки висновок ГНЕУ, він зазначає, що потрібно, щоб була виписана і змінена структура і зміст, і саме тому на доопрацювання авторам. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

 

ЦИБА Т.В. Дивіться, що стосується переліку осіб, які підпадають під санкції, там визначення цього переліку віддається на розсуд суду. Там суд. Нацрада подає в суд.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Нацрада, самостійно Нацрада.

ЦИБА Т.В. Ну правильно, Нацрада подає в суд.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. І на цьому сам Ткаченко на засіданні комітету наголошував…

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

САФАРОВ А. Алі Сафаров, Інститут масової інформації.

По-перше, я б хотів сказати, що насправді добре, що такий закон взагалі-то розробляється, і те, що в нього включено, наприклад, положення про декомунізацію, жорстко закріплені, те, що в нього включено положення про національну інформаційну безпеку України, жорстко закріплені, те, що в нього закріплено мовні квоти, нехай там, це дуже добре, але залишаються дійсно ключові проблемні питання в цьому законопроекті, які неможливо, на мою думку і взагалі на нашу думку, вирішити між першим і другим читанням. В першу чергу, це знову ж таки стосується сфери дії закону. Як зараз вже зазначали, "Українська правда" буде підпадати? Не буде. А, наприклад, блог Шарія буде підпадати чи не буде? А блог Мартіна Бреста буде підпадати чи не буде? І таких питань буде дуже багато. Відсутність чітких критеріїв унеможливлює чітке застосування законодавства і унеможливлює чітке розуміння, хто саме підпадає під обмеження.

Це не можна виправити, бо це концептуальна проблема цього законопроекту. Знову ж таки, той факт, що Нацрада за однією самою моделлю, за одним самим механізмом  регулює і аудіовізуальні медіа-сервіси в ефірі, і в Інтернеті, і друковані засоби масової інформації дуже близько, і онлайн-медіа, які не є аудіовізуальними медіа-сервісами – це створює той самий правовий хаос, про який сьогодні вже декілька разів сказали. І знову ж таки виправити це між першим і другим читанням неможливо.

Ми дуже багато і розробникам, і вашому Комітету з інформаційної політики подавали своїх пропозицій, але ми розуміємо, що ми можемо виправити якісь точкові питання, але залишаться концептуальні питання. І ми не можемо гарантувати, що ці концептуальні питання  не призведуть до реальних шкідливих наслідків для України.

Тому я також пропоную все ж таки народним депутатам подумати і проголосувати все ж таки "відправити на доопрацювання". Зробити нормальний, якісний законопроект, який дозволить дійсно захищати інформаційних простір України від будь-яких шкідливих впливів. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую вам. Будь ласка.

КУЩ Л.В. Ліна Кущ – Національна спілка журналістів.

Закон про медіа має дати відповідь на те, які сучасні правила потрібні нашому медіаринку. Чи дає цей закон ці відповіді? По-перше, більша частина тексту цього закону присвячена справді регулюванню аудіовізуальних послуг  і тут виписано дуже детально і чітко.

Якщо ми беремо онлайн-медіа і особливо друковані медіа, то закон  з одного боку скасовує дію старого Закону про друковані ЗМІ  (пресу), а з іншого боку він не дає детального визначення, в яких же умовах повинні існувати друковані ЗМІ крім того, що він ускладнює процедуру реєстрації для них. Сьогодні ця процедура, існуюча, вона не викликає заперечень і не викликає проблем за цей час.

Тому удосконалювати те, що працює добре, на наш погляд, недоцільно. І ми вважаємо, що друковані ЗМІ і онлайн ЗМІ - повинен регулювати їхню діяльність окремий закон.

Друге питання, це те, що в цьому законі все про обов'язки і нічого про права. Це справді. Це означає, що посилюється регулювання ринку медіа, яке в окремих сегментах, зокрема друкованих ЗМІ, переживає зараз кризу. І ми бачимо, що існує ризик для журналістів або просто взагалі припинити свою діяльність, або займатися самоцензурою. Створюється, як я зазначила, надпотужний державний регулятор, який буде впливати на весь медіаринок:  кого реєструвати, а кого не реєструвати, кого припиняти діяльність, кого - ні тощо.

І коли надаються такі широкі права, то повинен бути, по-перше, дуже жорсткий контроль і дуже жорсткі запобіжники для відсутності політичного тиску і спокус корупції, по-друге, потрібно передбачити прозорість діяльності Національної ради і її підзвітність суспільству. Суспільний контроль в цьому законі над Нацрадою взагалі не передбачений. І ми наголошуємо на тому, що це дуже і дуже великі ризики закладаються цим чином.

Я для того, щоб заощадити час, я просто вручу позицію Національної спілки журналістів України стосовно цього проекту закону про медіа.

ШУФРИЧ Н.І. І яка остаточна позиція ваша?

КУЩ Л.В. Наша остаточна позиція – цей закон не може прийматися в першому читанні в такому вигляді.  І будь-яке законодавство, яке стосується свободи слова, прав журналістів і діяльності медіа повинно до того, як буде написано текст закону, обговорюватися з журналістською спільнотою, а не після, як ми це зараз робимо, на жаль.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. В межах регламенту.

Пані Тетяно, у вас коментарі чи…

Я прошу вибачення. Будь ласка. Для стенограми, представтеся, будь ласка.

ГУСЕВ О.Ю. Гусєв Олег Юрійович, Український союз промисловців і підприємців, Комісія з питань науки і інформаційних технологій.

Ремарку, яку я хотів сказати раніше. Технічних питань Конституція не має, це Основний закон, який чітко говорить про те, прямої дії. Якщо він визначив повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, то жодним законом не можна розширювати або звужувати ці питання. Це перша ремарка.

Ремарка друга. Автоматичного прибирання норм закону не може бути. І тільки через рішення депутатів прямим голосуванням можна скасувати ті чи інші норми, якщо буде таке прийнято.

Тепер щодо виступу. Я на сьогоднішній день представляю сферу телекомунікацій. Здавалося б, до чого тут телекомунікації до медіа? Так от, проектом закону, як одного так і другого, визначається, що окремий суб'єкт ринку телекомунікацій або в новому законі, який буде, електронні комунікації або постачальники послуг повинні будуть робити другу реєстрацію, тепер вже в Нацраді, як медіа. Це по-перше.

По-друге, вони повинні будуть вести якийсь облік суб'єктів, які надають інформаційні послуги. Це протирічить Закону як про телекомунікації, так і про електронні комунікації, і про це я вже говорив на тому обговоренні, яке було минулої середи.

Тепер, що стосується порушень прав людини або свободи слова. Дивимося статтю 97, яка говорить про те, що блокування може бути за рішенням суду, яке подається до суду Національною радою, але – увага! – є стаття 7, і про це ми теж говорили на обговоренні, яку можна трактувати таким чином, що за рішенням Нацради обмеження доступу до ресурсів може бути без рішення суду.

І я зачитаю, чому це не може бути підставою. І сьогодні говорили про те, що а яке ж рішення порушується Європейського суду з прав людини. Це рішення від 18 грудня 2012 року, яке говорить, що за жодних умов неможливо виправдати блокування доступу до Інтернету або його частини для всього населення чи для окремих верств суспільства навіть в інтересах правосуддя, громадського порядку або національної безпеки. Таким чином, будь-які недиференційовані заходи з блокування, що створюють перешкоди законному контенту, веб-сайтам або платформам, і є побічним ефектом від заходів, спрямованих на незаконний контент, незаконний веб-сайт і платформу…

ШУФРИЧ Н.І. Прошу вибачення, який остаточний висновок? Ваша позиція.

ГУСЄВ О.Ю. Наш остаточний висновок, і ми пропонуємо його підтримати комітетом: не погоджувати даний проект рішення як один, так і другий, і не приймати його в першому читанні Верховною Радою, відправити на доопрацювання і прибрати всі негаразди, які є пов'язані з Конституцією, а також з європейським законодавством. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я перепрошую, а наша позиція…

КЛІТНА Н.І..  (не чути, без мікрофону) я прокоментую те, що сказав пан Гусєв…

ШУФРИЧ Н.І. Я прошу вибачення, ми виступаючих не коментуємо.

КЛІТНА Н.І. Але там недостовірна інформація щодо законопроекту.

ШУФРИЧ Н.І. Ви є автором законопроекту? Тут є два автори, вони зараз відповідають на зауваження.

КЛІТНА Н.І. З самого початку, я вважаю, що цей законопроект можна прийняти … (не чути, без мікрофону) до першого читання, оскільки саме для операторів телекомунікацій, які надають послуги телеканалів, навпаки, лібералізує цей законопроект. Зараз ми отримуємо ліцензії, а тут у нас реєстраційний режим через електронні кабелі. Ми зараз ліцензуємося Національною радою. А цей законопроект послаблює для нас режим і лібералізує умови діяльності, і більшість вимог знімає. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую вам. Пане Сергію, будь ласка.

ШВЕЦЬ С.В. У мене є запитання спочатку до пана Гусєва. Ви сказали: наша позиція. Ваша позиція – це чия позиція?

ГУСЄВ О.Ю. Позиція Комісії з питань науки і інформаційних технологій УСПП, Асоціації "Телас", Інтернет-асоціації України.

ШВЕЦЬ С.В. Яким чином вона була схвалена?

ГУСЄВ О.Ю.  Вона була схвалена на "громадському столі", який був у четвер в "Українських новинах" на вул. Еспланадній. Можете подивитися, на сайті є інформація.

ШВЕЦЬ С.В. Я можу подивитися будь-що, звичайно. Вона яким чином юридично оформлена?

ГУСЄВ О.Ю. Вам навіщо це знати?

ШВЕЦЬ С.В. Я запитую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ви протоколом оформили це?

ГУСЄВ О.Ю. А навіщо? Це був "круглий стіл", на якому виступали представники…

ШВЕЦЬ С.В. Резолюція, рішення "круглого столу"…

ГУСЄВ О.Ю. Так, резолюція "круглого столу" буде направлена до міжнародних організацій в тому числі.

ШВЕЦЬ С.В. То вона оформлена чи вона не оформлена? Вона буде чи вона є? Я хочу зрозуміти.

ГУСЄВ О.Ю. … правовий орган, який перевіряє чи які ми резолюції…

ШВЕЦЬ С.В. Я поставив запитання.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.  Дивіться, вас запитує представник комітету.

ГУСЄВ О.Ю. Та й що?

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ви можете прийти сюди як фізична особа, представляти будь-яку організацію. Він питає у вас: ви можете … (нерозбірливо), особисто ви можете?

ГУСЄВ О.Ю. В чому?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  В тому, що ви зараз називаєте…

ГУСЄВ О.Ю. Я ж сказав, можна підтвердити…

ШУФРИЧ Н.І. Позиція Національної спілки журналістів оформлена відповідним рішенням. Є оформлене рішення Української спілки промисловців і підприємців?

 

ГУСЄВ О.Ю. Є. І у вашому комітеті є.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто ви надіслали нам …

ГУСЄВ О.Ю. Так, Інтернет-асоціація надіслала таким же чином.

ШВЕЦЬ С.В. Пане Миколо, у нас є рішення від УСПП?

КОЗЛОВ М.В. Є лист.

ШВЕЦЬ С.В. Можна його роздрукувати, будь ласка? Я хочу побачити, яким чином формально зроблено рішення рекомендацій для парламентського комітету, тому що це не просто поговорити. Я маю не просто право запитувати у вас, а я вимагаю, щоб це було зроблено! Розумієте?

(Шум у залі)   

ГУСЄВ О.Ю. Вам особисто на електронну пошту було направлено.

ШВЕЦЬ С.Ф. Ні-ні. Це прийти і поговорити – це я не хочу, щоб перетворювалося засідання комітету на просто порожнечу...

ГУСЄВ О.Ю. Пане народний депутат, вам особисто на скриньку поштову було направлено цього листа. Подивіться, будь ласка. Як і інший депутат Верховної Ради.

ШВЕЦЬ С.Ф.  Я вже попросив.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, ви ще щось маєте додати?

ЦИБА Т.В. Я хочу ще раз, по-перше, подякувати за вашу висловлену позицію. По-друге, ще раз сказати про те, що дійсно закон десь рамковий. Дійсно він вводить більше обов'язків, ніж дає свободу, тому що це закон про обов'язки і про ті правила гри, які є на медіаринку. Він ніяким чином не посягає на ті свободи, які закріплені для журналістів в інших законопроектах.

Що стосується, чи не непокоїть мене особисто те, що у Нацради дуже багато повноважень і це може бути загрозою? Так, це може бути загрозо. Але, наприклад,  мене особисто як громадянина, в тому числі і в першу чергу, непокоїть і те, що в інформаційному полі зараз відбувається незрозуміло що й абсолютно не регульовано.

І це знову-таки пошук балансу, що має більше непокоїти: що тут ми десь більше "зажмем" чи тут ми даємо повний "беспредел"? Тобто я розумію, що це дискусійний питання. І саме тому я ще раз хочу підкреслити: і комітет, і робоча група з авторів – ми дуже відкриті до того, щоб приймати ці пропозиції.

Я все ж таки просила би, щоб ми підтримали цей законопроект  в першому  читанні, тому що дуже багато питань, які дійсно потребують більш детального регулювання. Так само, як там повноваження Нацради – треба їх заново виписати, звісно, так само, як треба детальніше прописати щось про онлайн-медіа. Зрозуміло, що тут у декількох абзацах або в декількох статтях ми не можемо все регулювати. Але мусимо чимшвидше ввести їх в правове поле України.

Тому я би просила все ж таки ще раз підтримати цей законопроект, головний законопроект до першого читання  і запросити всіх далі до дискусії і до спільної роботи між першим і другим читанням. Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую вам, Тетяно. Перед тим як поставити питання на голосування, я хочу деяких уточнень. Перше. Пан Юрій сказав, що під час обговорення окремі новели цього закону виймаються з цього закону вже під час обговорення.

Це дійсно автори погоджувались щодо того, що окремі частини цього закону будуть змінені або вилучені?

ЦИБА Т.В. Не частини, а якісь статті або частини статей. Так, дійсно. Ми дійсно зустрічалися і з громадськими організаціями, і з представниками там радіо, телебачення, тобто всіх окремих груп.

ШУФРИЧ Н.І. Виходячи з цього, пані Тетяно, може, дійсно є сенс прислухатись до представників громадськості, до наших наукових експертів, просто сприйняти ті зауваження  і занепокоєння, які є. Під цим же номером переподати новий текст Закону про медіа і повернутись до цієї дискусії, наприклад, через два тижня в обох комітетах. Як доопрацьований. Тому що зараз, чесно кажучи, виглядає ситуація, що монобільшість проштовхує те, що вони вважають за необхідне для себе, і це викликає, чесно кажучи, велику хвилю протистояння і обурення в суспільстві, в професійному середовищі.

ЦИБА Т.В. І це правильно сказав пан Юрій навіть про те, що майже дві третини законопроекту, який є наразі, це частина того законопроекту, який готувало попереднє скликання.

ШУФРИЧ Н.І. А це не викликає ні в кого зауважень.

Будь ласка, пане Андрію.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Несторе Івановичу, давайте дотримуватись Регламенту. В нас дійсно зареєстрований законопроект, повністю підписаний і готовий до розгляду. Він потребує або затвердження, або не затвердження комітетом.

ШУФРИЧ Н.І. Андрію, я розумію.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Давайте поставимо саме на голосування про підтримання або не підтримання даного законопроекту.

ШУФРИЧ Н.І. Я спробував уникнути подальшого звинувачення нашого комітету в заангажованості з приводу прийняття цього рішення. Чому? Як мінімум тому, що з чотирьох присутніх, які зараз будуть голосувати, а для прийняття рішення треба три голоси, два є співавторами цього закону.

Але я ставлю на голосування пропозицію Науково-експертного управління Верховної Ради України. Будь ласка, можете ознайомитись, воно дано, давно не бачив,  на 12 сторінках.

 Я цитую. "Узагальнюючий висновок. За результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я з великою повагою ставлюсь до наших експертів, науковців і юристів Верховної Ради України і при дуже жорстких оцінках цього законопроекту вони дали дуже м’яку пропозицію.

Я ставлю її на голосування. Хто за, прошу підтримати. Прошу зафіксувати: 1 – за. Хто проти? Троє - проти. Утримались? Немає.

Були інші пропозиції? Будь ласка, озвучте. 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Прошу поставити на голосування підтримку законопроекту і направлення на перше читання.

ШУФРИЧ Н.І. Я ставлю на голосування пропозицію Андрія Мотовиловця стосовно підтримки цього законопроекту в першому читанні.  Я правильно зрозумів?

Ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за? Проти? – 1. Утримались? Я думаю, що після цього голосування назву комітету можна міняти, табличку принаймні точно. Це моя особиста точка зору.

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, ми ще не закінчили. 

Будь ласка, пане Сергію. Добре, рішення прийнято. Прошу протокольно його оформити.

Переходимо до питання другого порядку денного. З приводу другого закону, я вношу пропозицію щодо другого закону, а саме: № 2693-1. Там таке саме рішення Науково-експертного управління Верховної Ради України  -направити на доопрацювання.

ЦИБА Т.В. Ну ми ж говорили про те, що перший і другий законопроект…

ШУФРИЧ Н.І. Ні-ні. Вони окремо. Ми маємо окремо голосувати за них. (Шум у залі) Тобто я пропоную направити його авторам на доопрацювання, рекомендувати. Хто за? Один. Утримались? Проти? Утримались - немає.

Пропонувати цей законопроект прийняти в першому читанні. Автори - Княжицький, В'ятрович, Федина, Сюмар.

ЦИБА Т.В. Ми можемо порекомендувати першим.

ШУФРИЧ Н.І. Ні-ні-ні. Це окремі законопроекти. 2693-1 - пропонувати профільному комітету рекомендувати прийняти в першому читанні. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? - 4. Утримались - відповідно немає. Тобто один із двох законопроектів запропоновано прийняти в першому читанні.

Дякую. Рішення прийнято.

Питання  номер 3 пана Бойка. Прошу вас, ваше питання. Я запрошую, я знаю, що є серед присутніх представник Служби безпеки України.

Будь ласка, можете сісти навпроти один одного. Як вам зручно.

Для стенограми. У нас присутні: Маяков Віталій Анатолійович, перший заступник начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України і пан Бойко, відносно якого Служба безпеки України відкрила кримінальну справу…

МАЯКОВ В.А.  (Без мікрофону, погано чути) Хочу відразу сказати, що Служба безпеки не розпочинала будь-якого кримінального провадження відносно журналіста Бойка. 

ШУФРИЧ Н.І. Прошу вибачення…

МАЯКОВ В.А. (?) (Без мікрофону, погано чути) Служба розслідує як таке, що розпочато іншими органами. Не починали, не розслідуємо і не розслідували.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Було відповідне звернення пана Бойка. По 5 хвилин достатньо буде, пане Анатолію?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Та він уже все сказав.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Служба безпеки України вичерпала свій час. Будь ласка, давайте, пане Бойко, 3 хвилини. І поставимо на голосування.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто, якщо можна, для стенограми: у Служби безпеки України немає жодного зареєстрованого кримінального провадження відносно пана Бойка.

МАЯКОВ В.А. Саме так.

 

БОЙКО В. (Без мікрофону) І бути не може, оскільки з 2012 року … не може бути провадження відносно особи. 

ШУФРИЧ Н.І. Якщо можна, включіть мікрофон.

БОЙКО В. Дякую. По-перше, я хочу подякувати Нестору Івановичу, тому що регулярно виникають такі от конфліктні ситуації, ну зокрема в мене зі Службою безпеки України, там от після останнього затримання в 2016 році у нас дуже знову тягнуться суди. Черговий раз була невеличка історія, коли збиралися мене затримувати 6 січня вже буквально в аеропорту. Хочу ще раз підкреслити, що в Україні не може бути кримінальних проваджень проти особи, з 2012 року такого в принципі бути не може. Є фактові провадження. Наскільки я знаю, 4 січня були проведені, я був за кордоном, певні слідчі дії, вилучались документи, де згадувалось моє прізвище, з тим, щоб підготуватись до затримання.

Я хочу знову-таки сказати, що я не є та людина, яку треба отак  публічно захищати і я поясню чому, все-таки 30 років провів в журналістиці і звісно для мене відкрита книга те, що коїться зокрема в Службі безпеки України, я завжди достатньо жорстко відповідаю, але скориставшись цією ситуацією, я хотів би все-таки…

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Навіщо ви написали заяву і навіщо ми зараз витрачаємо час…

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, але ми дали 5 хвилин, давайте дослухаємо.

ЦИБА Т.В. Нехай розкаже, в чому суть. 

БОЙКО В. Значить, суть, впродовж останніх…

ШУФРИЧ Н.І. Назвіть, будь ласка, факти тиску з боку представників Служби безпеки України щодо вашої діяльності.

БОЙКО В. Служба безпеки України, чесно кажучи, 12 серпня ще 2016 року я був затриманий Службою безпеки України на кордоні з Польщею. До сьогоднішнього дня  у нас  продовжуються суди. Служба безпеки України не хоче  визнавати цей факт, хоч він достатньо широко висвітлювався.

В січні цього року були проведені виїмки документів, пов’язаних з …

ШУФРИЧ Н.І. Коли?

БОЙКО В. В січні, 4 січня.

ШУФРИЧ Н.І. Якого року?

БОЙКО В. 2020 року. В січні місяці 2020 року, це була субота, почались слідчі дії Служби безпеки в кримінальному провадженні, де звісно я маю і ухвалу слідчих суддів, які видавались Шевченківським районним судом міста Києва, зокрема на проведення, на надання доступу, тимчасового доступу до документів, матеріальних документів. Були затримані, по-моєму, 4 співробітники реєстраційного центру МВС України, від яких вимагалось  дати інформацію про те, що начебто там я маю якесь відношення до діяльності цього центру, до якихось автомобілів, про які я ні сном ні духом. Питання не в цьому.

Ще раз кажу, я думаю, що там вже це все позакривали, тому що зрозуміли, що нічим це не закінчиться. Ця конфліктна ситуація виникла виключно в зв’язку зі зміною представника України в Мінській контактній групі пані Лутковської на пана Кузнецова. Там давня історія відносин, в мене колосальний матеріал на пана Кузнецова, який був раніше засуджений вироком Печерського районного суду в 2011 році, два рази виганявся з Служби безпеки. Впродовж трьох років я веду, так би мовити, діяльність, збираю інформацію, там є певні публікації про нього. Це з’ясовували таким чином ми відносини. Я не думаю, що це чимось закінчиться поганим для мене  чи для Служби, ну це така справа.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо для вас це погано не закінчиться, чому ми сьогодні розглядаємо? Якщо ви навіть визнаєте, що це поганим для вас не закінчиться.

Добре, дякую за надану інформацію. В мене уточнююче запитання. Зараз, під час слідчих дій 4 січня…

БОЙКО В.  Я був за кордоном, мене не було в Україні.

ШУФРИЧ Н.І. Не було. Тобто втручання у вашу діяльність ніякого слідчого не було.

БОЙКО В. Не було.

ШУФРИЧ Н.І. Я це констатую для стенограми.

Друге. Ви були затримані в 2016 році на кордоні з Польщею і ви зараз знаходитесь в стадії позову до Служби безпеки України і ця справа знаходиться в суді.

БОЙКО В.  В Печерському суді.

ШУФРИЧ Н.І. Ви знаєте, у нас є практика в комітеті, якщо справа знаходиться в суді, то ми утримуємось від будь-яких оцінок до рішення суду, щоб не впливати на суд.

БОЙКО В.  Безсумнівно.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто я прошу прийняти нашу позицію до відома і до поваги.

Зі слів представника Служби безпеки України мені на сто відсотків стало зрозуміло, що зараз відносно вас, ви не проходите в жодній кримінальній справі, як підозрюваний.

БОЙКО В. Ні. Як свідок також я не допитувався…

ШУФРИЧ Н.І. …з приводу свідка я не можу запитати, тому що це може бути таємницею слідства. Я не маю права в даному випадку, у мене нема допуску і повноважень питати, чи є ви свідком в якійсь справі. Якби ви були підозрюваним, то, безумовно, правовий такий статус вам був би відомий і тоді він був би можливий відомий і мені.

Тобто, чи можу я констатувати, що ми отримали інформацію від вас, яка вас турбує, але на даному етапі жодних протиправних дій крім тих, які розглядаються в Печерському суді, з боку Служби безпеки відносно вас немає?

БОЙКО В. Абсолютно вірно.

ШУФРИЧ Н.І. Віталію Анатолійовичу, далі без коментарів, як-то кажуть.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.  Вибачте, будь ласка, я дуже прошу…

ШУФРИЧ Н.І. Питання вичерпано.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.  …голову комітету і секретаріат в наступному разі не допускати забирання часу народних депутатів …

ШУФРИЧ Н.І. Ні, пане Андрію, я вибачаюсь. Було звернення – ми його розглянули.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.  Ви розглянути можете… А зараз навіщо ми це робимо?

ШУФРИЧ Н.І. Ми вислухали позицію колеги журналіста. Я вибачаюсь…

ШВЕЦЬ С.Ф.  В будь-якому разі ми нівелюємо і роботу, і увагу Служби безпеки України до роботи нашого комітету.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дякую вам ще раз.

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, є у нас ще одне серйозне питання, воно блискавкою зараз надійшло. Це втручання в діяльність журналістів "Української правди", а саме "Актуальної правди" сьогодні. Це був журналіст Медяник, щоб я не помилився з іменем. Під час спроби задати запитання Прем'єр-міністру України  на заході, де він був акредитований як журналіст, з питань можливих корупційних дій у окремих представників виконавчої влади, представниками УДО брутально, я це відео бачив, було відкинуто і унеможливлено спілкування журналіста з Прем'єр-міністром України.

Я пропоную це питання вивчити і на наступне засідання звернутися до представників цього інциденту, в першу чергу до журналіста Медяника – представника "Української правди", до представників УДО (Управління державної охорони) та Прем'єр-міністра України з приводу того, щоб вони надали нам інформацію відносно інциденту, який мав місце сьогодні. І сьогодні це сталося буквально дві години тому, може трошки більше.

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Це вже є на "Українській правді".

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Звернення до комітету було… 

ШУФРИЧ Н.І. Є звернення до комітету?

МАХОНІЧ К. Так, написали вам листа. Ми вже спілкувалися…

ШУФРИЧ Н.І. Медяник написав?

ШВЕЦЬ С.Ф.  На якому ресурсі це можна подивитися?

ШУФРИЧ Н.І. На "Українській правді". У них є підрозділ…

(Загальна дискусія)

МАХОНІЧ К. Це "Актуальна правда".

ШУФРИЧ Н.І. Актуальна? Я, чесно кажучи, думав, що це один із підрозділів "Української правди".

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Факт мав місце. Ми надаємо можливість Сергію Медянику прийти на комітет і  в установленому у нас порядку звернутися до комітету щодо оцінки ситуації і подальшого реагування.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ви таки хочете звернутися до УДО та Прем'єр-міністра? 

ШУФРИЧ Н.І. УДО - точно, тому що там на відео я чітко бачив, що представники УДО відреагували і втрутились, і там є ознаки, які можна трактувати і оцінювати як втручання в журналістську діяльність.

Єдине, що треба з'ясувати, чи це було реагування представника Управління державної охорони чи це був наказ Прем'єр-міністра України? Тобто це єдине, що треба.

МАХОНІЧ К.  (Без мікрофону, погано чути) Представники УДО вже опублікували прес-реліз, де вони сказали, що Медяник на них нападав… 

 

ШВЕЦЬ С.Ф.  Це теж не можна виключати…

ШУФРИЧ Н.І.  Добре. Зараз є факт, є заява Сергія Медяника. Є позиція УДО. Ми запрошуємо обидві сторони, щоби з'ясувати обставини цього інциденту.

ШВЕЦЬ С.Ф. Давайте з'ясуємо спочатку, ну треба переглянути відео. 

ШУФРИЧ Н.І. Безумовно. Але є звернення, тому ми не можемо відмовити в розгляді цього питання.

(Загальна дискусія)

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ви можете подавати будь-що, шановна, я прошу поважати час народних депутатів. 

ШУФРИЧ Н.І. Пане Андрію, до нас довели інформацію про звернення. Ми його зараз не розглядаємо. На наступний порядок денний.

Це, до речі, я можу в межах своїх повноважень визначити порядок денний і визначитись щодо розгляду цього питання наступним разом. Питання є, інцидент мав місце. Є звернення, ми маємо його оцінити і зробити відповідні висновки. Висновки будуть залежати від того, які будуть наші рішення.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. (Без мікрофону, не чути)   

ШУФРИЧ Н.І. Абсолютно.

ЦИБА Т.В. Несторе Івановичу, якщо можна? Протягом усіх наших засідань комітету в нас уже склалася така "порочна" практика, що дуже часто, окрім якихось реальних перешкоджань журналістській діяльності, приходять дивні люди з дивними питання, які, м'яко кажучи, такі журналісти… Дуже так сумнівно вони журналісти. І ми це розглядаємо.

Я, чесно кажучи, дуже би просила, поки ще не зовсім розумію, яким чином, але давайте якось більш такі фільтри поставимо, щоб не було такого.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, я якраз і хотів звернути вашу увагу щодо, от яким чином? Тим чином, тим чином є ми з вами. Тобто ми за цим столом маємо визначитись: чи звернення мало підставу чи ні?

Я зараз можу вам привести десятки прикладів, коли ми приймали обґрунтовані рішення на підставі, на жаль, реальних інцидентів, які мали місце. І можу вам привести декілька прикладів, коли ми зрозуміли, що звернення не мало під собою основи і ми відповідно відреагували.

Ні у кого в комітеті і у працівників комітету немає тих повноважень  щодо прийняття рішень, які у нас з вами. Тому, на жаль або на щастя – це наше зобов'язання, якщо хочете – робота: оцінити ситуацію за цим столом, як це було зроблено в попередньому випадку. Я не думаю, що ви висловите мені зауваження щодо того, як ми відреагували в попередніх наших практиках в цих питаннях. Дякую.

Пане Сергію, у вас з приводу нашого реагування стосовно позиції "Правового контролю" є бачення?

ШВЕЦЬ С.Ф. Я, власне, про це і хотів сказати. Незважаючи на те, що у нас є зафіксовано стенограмою і протоколом, що впродовж двох днів, як обіцяв шеф-редактор, так званий шеф-редактор так званого ЗМІ "Правовий контроль", принести примірники п’ятьох різних випусків газети "Правовий контроль", цього не було зроблено, це було зроблено буквально пару днів тому. Я пропоную це питання винести на обговорення на наступне засідання  комітету.  

ШУФРИЧ Н.І. Домовились.

Тобто ми вже маємо, як мінімум, два питання: звернення Сергія Медяника і питання щодо "Правового контролю". Я пропоную ще одне додаткове засідання комітету в цьому місяці. У нас чергове на 19-е, на 18-е ще коротке. Добре.

ШВЕЦЬ С.Ф. В мене є ще пропозиція третього питання. Я не знаю, давайте зараз обговоримо, друзі, як. До нас немає, принаймні мені невідомо, чи є звернення чи ні, але тиждень тому спалили у Львові авто журналістки радіо "Свобода".

ШУФРИЧ Н.І. Я спілкувався, звернення немає поки що. З пані Галиною я вчора говорив і вона задоволена реакцією правоохоронних органів. Тобто я запропонував їй можливість звернутися до нас. Вона сказала, що на даному етапі вона вдячна за наше реагування, але опцію щодо звернення до нас вона реалізує в разі необхідності. Будь ласка.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. (Без мікрофону, погано чути)  Скажіть, будь ласка, 17 січня цього року звертався до комітету спецпредставник британської інформагенції … масмедіа Тимофій Златкін … Він звертався  щодо перешкоджання його журналістській діяльності в Києво-Святошинському районі, місті Боярка, центральна районна лікарня.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо ви маєте з ним контакт, тоді скажіть, будь ласка, передайте йому, що його звернення по якійсь причині не дійшло до комітету. Ви зараз маєте можливість сконтактувати його з керівником секретаріату комітету паном Миколою  і ми це питання винесемо на наступне засідання. В нас немає звернення.

Будь ласка, 18 або 19 лютого ми розглянемо це питання. Будь ласка.

КУЩ Л.В. (Без мікрофону, погано чути)  Шановні народні депутати, у вас є підсумки індексу фізичної безпеки журналістів України за 2019 рік… … Це зведені підсумки за минулий рік і з порівнянням за попередній рік. Я хочу проінформувати, що минулого тижня на виконання рішення парламентських слухань в листопаді минулого року відбулась зустріч керівництва Національної поліції і заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка і голови Національної служби журналістів Сергія Томіленка з усіма  керівниками обласних управлінь Національної поліції і там було ще раз підкреслено керівництвом поліції, що в разі нападу на журналіста  чи блогера керівник обласної поліції зобов'язаний взяти це на контроль і особисто зв'язатися, розпитати про обставини і контролювати.

Ми передали всі 75 кейсів нападів на журналістів до Національної поліції і голова Нацполіції Ігор Клименко пообіцяв, що він буде готовий до звіту у березні цього року.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Дякуємо вам за надану інформацію.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону, погано чути)  І кожні 3 місяці поліція буде звітувати про хід розслідування. 

ШУФРИЧ Н.І. Дякуємо за аналітичні матеріали. Безумовно, якщо  буде можливість, ми були би раді бути присутніми на цій зустрічі щодо підведення підсумків.  Дякую.

ЦИБА Т.В. Там ще наше питання, так, по робочій групі. Можна?

Дивіться, дякую, якраз Ліна плавно нас перевела до парламентських слухань. Після проведення парламентських слухань в січні парламент підтримав нашу постанову з рекомендаціями парламентських слухань. Хочу ще раз подякувати всім громадським організаціям, які брали участь в розробці, дійсно ці рекомендації слухань були дуже ретельно прописані і дуже хороші.

І тепер хотіла би попросити, щоб ми проголосували за створення робочої групи, власне…

ШУФРИЧ Н.І. Вношу пропозицію створити робочу групу під керівництвом пані Тетяни Циби з долученням до роботи цієї групи (за згодою) членів Комітету з питань свободи слова та, за нашим рішенням, працівників секретаріату або запрошених...

ЦИБА Т.В. І тих медійних організацій, які надавали пропозиції. 

ШУФРИЧ Н.І. … та запрошених, які приймали участь під час підготовки і проведення парламентських слухань.

ЦИБА Т.В. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто народні депутати - за згодою, представники громадських організацій всіх залучених, в тому числі й іноземних представництв - за їх згодою, а  працівників секретаріату  - за нашим рішення. Домовились?

Дякую. Прошу проголосувати за це.

ЦИБА Т.В. А ви хотіли? Прошу уточнити…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Якщо можна, я також входив до… 

ШУФРИЧ Н.І. Так я ж кажу, ми уже голосуємо за вас в тому числі.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У нас зараз буде склад робочої групи - всі учасники всіх громадських організацій, які входили під час підготовки парламентських слухань.    

ШУФРИЧ Н.І. Більше того, якщо хтось виявить бажання, хто не брав участь у підготовці, вони теж будуть залучені.

ЦИБА Т.В. Дивіться, тут здається, що настільки широкий склад буде, можливо, ну… Хіба він буде подрібнений на групи. Давайте ми запропонуємо...

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, то ви керівник групи, ви визначите алгоритм роботи групи.

ЦИБА Т.В. Хорошо. О'кей. Визначимось в робочому процесі.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ще раз ставлю питання на голосування, хто за створення під керівництвом пані Циби такої групи робочої?

Пане Андрію, ви проти, утримались? 4 – за. Проти – немає, утримались – немає.

Шановні колеги! Ще якісь питання?

(Загальна дискусія без мікрофонів)

 ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, у вас питання з приводу порядку денного? У вас питання в "Різному"? Будь ласка.

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ні. У мене є питання в "Різному". У мене є питання, у мене була ситуація в готелі "Дніпро", що належить зараз Фонду держмайна, щодо можливості запису коментарів журналістів в об'єктах державної власності. Відповідно до роз'ясненнями голови готелю треба було отримувати дозвіл прес-служби в Фонді держмайна. Ми попередили, що це неможливо. Я прошу від комітету надати роз'яснення до Фонду держмайна та Кабінету Міністрів, щоб ви довели своїм органам управління, що саме журналісти мають право в публічних місцях робити відеозйомку або знімати коментарі.

Я дуже вас прошу надіслати це повідомлення як органам, які мають нерухомість в Україні, це Фонд держмайна, Кабінет Міністрів та профільних міністерств.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо я не помиляюсь, з цього приводу є і рішення Конституційного Суду, де роз'яснено, що всі, хто уповноважені владою, відносно них може бути будь-яка публічна фіксація їх діяльності.

Я просив би, пане Миколо, це доручення вам. Підготувати відповідне звернення і роз'яснення. І за візою пана Сергія і пана Андрія дати мені на підпис і направити в зацікавлені органи державної влади відповідне роз'яснення.

Ставлю це питання на голосування. За? 4. Проти? Нікого. Утримались? Немає.

Ще питання? В "Різному" у вас, будь ласка.

КЛІТНА Н.І. Запрошення, доручення від громадської ради при Комітеті з питань свободи слова. У нас буде засідання у вівторок на 16 годину. Запрошуємо голову і всіх членів, особливо авторів законопроекту про медіа для доопрацювання зауважень до другого читання. 

ШУФРИЧ Н.І. Давайте у першому читанні приймемо, а потім будемо зауваження до другого.

КЛІТНА Н.І. Ми хочемо працювати у вівторок. 

ШУФРИЧ Н.І. Питань немає. А ви в якому приміщенні хочете?

КЛІТНА Н.І. Тут.  

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, ніяких заперечень.

КЛІТНА Н.І. Прийдете?

ШУФРИЧ Н.І. Так, я даю протокольне доручення керівнику секретаріату забезпечити на 16:00 можливість провести відповідну нараду. Буду у Києві, обов'язково…

ЦИБА Т.В. Єдине, що, можливо, є сенс сумістити це засідання із засіданням там громадської ради при Комітеті з питань гуманітарної політики.

КЛІТНА Н.І. Я не знаю, у мене таке доручення, листи до пана Нестора і до вас, пані Тетяно.

ШУФРИЧ Н.І. Я ні в якому випадку не заперечую щодо проведення такої наради. Більше того, я даю доручення забезпечити її технічно. Дякую.

Будемо  голосувати за це рішення?

Якщо всі питання вичерпані, засідання комітет оголошую закритим.