Анонси подій

Перейти до розділу
14 червня 09:40
20 червня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 червня 15:33
Про перенесення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
12 квітня 09:41
Рекомендації CM/Rec(2018)11 Комітету Міністрів державам-членам щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності (Ухвалено Комітетом Міністрів 7 березня 2018 року на 1309-му засіданні Заступників Міністрів) докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Звіти про роботу Комітету

26 грудня 2012, 15:54

З В І Т про роботу Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації у шостому скликанні парламенту (листопад 2007р. – грудень 2012р.)

 

З В І Т

про роботу Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації у шостому скликанні парламенту

(листопад 2007р. – грудень 2012р.)

 

І. Дата створення комітету, склад та його структура.

 

         Парламентський Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації створено Постановою Верховної Ради  України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання» від 4 грудня 2007 року № 4-УІ.

Постановою № 25 - ІV від 26 грудня 2007 року «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» Головою Комітету  обрано Герман Г.М., а також обрані: першим заступником голови Комітету – Шевченко А.В., заступником голови  комітету - Голуб О.В., секретарем Комітету - Стець Ю.Я.

До складу Комітету ввійшло дванадцять народних депутатів, що репрезентували практично всі парламентські фракції.

На засіданні Комітету 27 грудня 2007 року була затверджена структура Комітету у складі чотирьох підкомітетів:

підкомітет з питань вільного доступу громадян до інформації та  контролю за діяльністю органів влади в інформаційному просторі;

         підкомітет з питань друкованих засобів масової інформації та Інтернету;

підкомітет з питань телебачення і радіомовлення;

підкомітет з питань реклами.

Протягом 2008 року парламент обрав членом комітету народного депутата України Федуна О.Л. та припинив достроково повноваження народного депутата України Вакарчука С. І. у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень. У 2010 році Герман Г.М. була звільнена з посади Голови Комітету у зв’язку з достроковим припиненням повноважень народного депутата, а Прутнік Е.А. звільнений від обов’язків члена Комітету з питань свободи слова та інформації і обраний членом Комітету з питань національної безпеки і оборони. В цей же час Верховна Рада України обрала членом комітету народного депутата  України          Муца О.П.

У третьому кварталі 2010 року головою Комітету був обраний народний депутат України Шевченко А.В., а у січні 2012 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відкликання Шевченка А.В. з посади голови Комітету Верховної Ради України  з питань свободи слова та інформації» у зв’язку з незадовільною роботою на цій посаді та у квітні місяці цього року народний депутат України А.В.Шевченко був увільнений від обов’язків члена Комітету і обраний членом Комітету  з питань правової політики.

Протягом першого кварталу 2012 року Верховна Рада обрала головою Комітету  народного депутата України Стеця Ю.Я., увільнивши його від обов’язків секретаря Комітету.

         На завершення скликання до складу Комітету входить 10 народних депутатів.

        

ІІ. Цілі, завдання та основні напрями законотворчої роботи. Основні здобутки по законодавчому врегулюванню питань, які знаходилися у віданні комітету.

 

         За період І – У скликань профільний комітет (він мав незначні варіації в назві) напрацював, а Верховна Рада України ухвалила низку Законів, створивши основу системи інформаційного законодавства України, що мало важливе значення для діяльності засобів масової інформації незалежної України, розвитку свободи слова. Проте на початку нинішнього століття чинні закони певною мірою почали вступати в суперечність з практикою роботи засобів масової інформації, не сповна відповідати вимогам часу.

         Відтак характерною і визначальною ознакою діяльності нинішнього складу Комітету став напрямок на принципове, кардинальне і системне вдосконалення  діючої нормативної бази, яка відповідала б потребам життя, нормам і стандартам європейського законодавства. Члени Комітету спільно з працівниками секретаріату спрямували зусилля на підготовку нових редакцій основоположних законів в інформаційній сфері: «Про доступ до публічної інформації», нової редакції Закону «Про інформацію» та ін. При цьому зберігався стратегічний курс на формування єдиної цілісної системи правового врегулювання діяльності засобів масової інформації, довершеності і розширення правового поля  за умови дотримання чинних базових принципів.

         Саме такий підхід дав позитивні результати, забезпечив розвиток вітчизняних засобів масової інформації. Аби визначені основні завдання правового врегулювання в контексті розвитку демократії та громадянського суспільства були втілені в життя і відповідали базовому принципу свободи слова та інформації, формуванні повноцінного  національного інформаційного простору, забезпеченні  належного місця України в світовому інформпросторі, з ініціативи членів Комітету були створені робочі групи по напрацюванню законодавчої  бази. Продовжила роботу Громадська рада із свободи слова, яка відразу стала активним чинником у законотворчій роботі.

         За 2007-20012 роки Комітет провів 75 засідань, в тому числі одне виїзне, на яких розглянуто 342 питання, в тому числі 225 - по контролю за виконанням законів  і постанов. На розгляд Верховної Ради подано 174 питання з висновками Комітету. Опрацьовано 8545 листів і звернень громадян та розглянуто 436 листів щодо доступу до публічної інформації.

         Наслідком цього стало введення в дію  22 законів України:

         «Про доступ до публічної інформації»;

         «Про інформацію» (нова редакція);

         «Про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення»;

         «Про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», щодо удосконалення стадій прийняття та порядку оприлюднення актів Національної ради, шляхом приведення їх у відповідність до чинного законодавства України»

         «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами»;

«Про внесення змін до статті 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні»;

«Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами»;

«Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про інформацію» щодо захисту інформації»;

«Про внесення зміни до статті 33 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

«Про внесення змін до статті 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення»;

«Про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення»;

«Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв)»

«Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами)»;

«Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про рекламу» (щодо супроводження реклами лікарських засобів попередженням про загрозу самолікування)»;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів»;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів»;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу»;

«Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України»;

«Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

«Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна»;

«Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок».

Ухвалені Верховною Радою України законодавчі акти мають  політичне, гуманітарне, соціально-економічне та культурне значення.

Закони України «Про доступ до публічної інформації» та «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (нова редакція Закону України «Про інформацію»), прийняті 13 січня 2011 року після безпрецедентної громадської кампанії підтримки, набрали чинності 9 травня 2011. Закони суттєво розширили права громадян щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, а також доступу до неї. Узгоджене прийняття цих законодавчих актів мало не лише значний суспільний резонанс, а й позитивно позначилося на міжнародному іміджі України, адже ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації» було давньою рекомендацією для України з боку ОБСЄ, ПАРЄ та Єврокомісії.

Значимість зазначених законів полягає у наявності в них цілої низки новацій.

Зокрема, Закон України «Про доступ до публічної інформації» містить такі новели: вся інформація, якою володіють суб’єкти владних повноважень, є відкритою, крім чітко визначених у Законі винятків (таємна, конфіденційна інформація, інформація у процесі прийняття рішень); вся інформація про бюджетні видатки оголошується відкритою, крім винятків, передбачених законами; інформація з обмеженим доступом може бути оприлюднена у випадку переважаючого суспільного інтересу; на розгляд запиту громадянина на інформацію відводиться 5 робочих днів;  кожен суб’єкт владних повноважень зобов’язаний визначити підрозділ або посадову особу, які відповідатимуть за розгляд інформаційних запитів;  посилено адміністративну відповідальність за порушення права громадян на доступ до інформації.

Нова редакція Закону України «Про інформацію», розширюючи права громадян порівняно зі старою редакцією 1992 року, також містить окремий розділ щодо гарантій для роботи журналістів, зокрема  журналісти отримують додаткові гарантії для роботи у приміщеннях органів влади, зонах стихійного лиха, надзвичайних ситуацій;  запроваджується новий «заявочний» принцип акредитації журналістів при органах влади; скасовується акредитація закордонних журналістів при МЗС.

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами» вдосконалив систему контролю за відповідністю реклами, яка транслюється на телебаченні, законодавству України.

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами» заборонив трансляцію, окрім як на каналах з обмеженим доступом, програм та передач з інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника.

Закон України «Про внесення змін до статті 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» удосконалив порядок визначення розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензій та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуг.

Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення» створив умови для поглиблення принципів вільного обміну інформацією та ідеями, надав можливості інтеграції нашої держави до європейського телевізійного простору.

Закон України «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про рекламу» (щодо супроводження реклами лікарських засобів попередженням про загрозу самолікування)» вплинув на зменшенню негативних наслідків від неконтрольованого прийняття лікарських препаратів, сформував у суспільстві сталу думку про необхідність відповідального ставлення до власного здоров’я і, таким чином, сприяє зростанню рівня здоров’я населення.

Наслідками прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» стала повна заборона реклами тютюнових виробів та знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, а також встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства щодо такої заборони.

Запропонований в ухвалених змінах до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» підхід дозволяє чітко розмежовувати акти прийняті Національною радою на регуляторні акти, в тому числі нормативно-правові, та акти індивідуальної дії. Ухвалення цих змін сприяло  поверненню діяльності Національної ради у правове поле, деполітизації її рішень. 

Ініціаторами та розробниками переважної більшості прийнятих законів та підготовлених законопроектів були народні депутати, члени Комітету Шевченко А.В.,    Бондаренко О.А., Кондратюк О.В., Стець Ю.Я. та інші. Щоденну допомогу надавали їм у цьому працівники  секретаріату Комітету з питань свободи слова та інформації.

93 законопроекти відхилено та знято з розгляду.

Упродовж шостого скликання Верховна Рада України ухвалила 61 Постанову, ініціаторами й розробниками яких були члени Комітету. До найважливіших, безсумнівно, можна віднести: «Про звіт Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення» (за 2007-2011 роки), «Про рекомендації парламентських слухань "Про стан свободи слова у регіональних засобах масової інформації", «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2009 року», «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2010 року», «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2011 року», «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» та ін.

Водночас слід визнати, що не все із запланованого вдалося Комітету втілити в життя. Потребує правового врегулювання впровадження в Україні суспільного телерадіомовлення, не завершено створення цілісного законодавства щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

У найближчій перспективі необхідно розробляти і ухвалювати в парламенті нові редакції законів «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» аби ця сфера діяльності відповідала нормам європейського законодавства.

 

ІІІ. Виконання контрольних функцій за дотриманням і реалізацією Конституції України та законів України.

 

         Нерозривно із законотворчою роботою Комітет з питань свободи слова та інформації активно й цілеспрямовано вів роботу щодо поліпшення якості сучасних інформаційних відносин, розвитку інформаційної сфери і свободи засобів масової інформації.

         Важливі проблеми науково-правового та практичного дослідження перебували в центрі уваги Комітету упродовж усього шостого скликання.

         Комітет постійно співпрацював з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, здійснюючи контроль за її діяльністю, розробляючи та вносячи на розгляд парламенту пропозиції щодо розв'язання кадрових, організаційних  та законодавчих проблем цього органу державної влади.

         Комітет з питань свободи слова та інформації щороку аналізував Звіти Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, заслуховував їх на засіданнях у присутності членів Національної ради та представників громадських організацій, які опікуються проблемами розвитку телерадіоіндустрії. На підставі ухвалених рішень народні депутати - члени Комітету ініціювали і вносили на розгляд парламенту відповідні проекти Постанов Верховної Ради. На жаль, за все скликання парламент лише у 2011 році заслухав Звіт Національної ради за 2010 рік.

         Упродовж скликання Комітет постійно відстежував діяльність Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України щодо відповідності  їхньої діяльності вимогам Конституції та чинних законів України. Керівники державних теле - і радіокомпаній неодноразово запрошувались на засідання Комітету та інформували про роботу Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України.

22 грудня 2010 року проведено комітетські слухання «Про питання реформування державної та комунальної преси в Україні», за наслідками яких підготовлено Комітетом та розглянуто і прийнято Верховною Радою України закони «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна» і «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок».

За ініціативи членів Комітету разом з керівниками провідних друкованих видань України («Голос України», «Факти і коментарі» та інші), Національною спілкою журналістів України, Держкомітету телебачення і радіомовлення України, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» відбулось засідання підкомітету з питань друкованих засобів масової інформації та Інтернету на якому розглянуто ситуацію, яка склалася з доставкою передплатних періодичних видань. Вироблені пропозиції направлені Кабінету Міністрів України.

         Принципову позицію посідав Комітет стосовно захисту прав редакцій засобів масової інформації та журналістів у конфліктах з владою і засновниками. Надто це стосувалося регіональних телерадіокомпаній, обласних та районних газет.

Всі випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів розглядалися на засіданнях Комітету за участі представників Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та представників органів виконавчої влади.  Одним із наслідків такої роботи стало прийняття Верховною Радою України Постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

 

ІУ. Участь у роботі конференції, семінарів, "круглих столів" та інших заходів.

 

         Активна законотворча ініціатива, постійне виконання  контрольних функцій чітко підкріплювалися послідовною і наполегливою участю в роботі  "круглих столів", міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів, громадських обговорень нагальних проблем, що поставали перед Комітетом. Кожен законодавчий акт, що готувався в Комітеті, проходив серйозне випробування через журналістський актив, Громадську раду.

Так, проекти законів "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію" (нова редакція) по п'ять-сім разів ставилися на публічні обговорення за участі журналістів, вітчизняних та зарубіжних експертів, після чого вносились до них усі ділові законодавчі доповнення і пропозиції. Відбулось ряд презентацій даного законопроекту: громадська у Верховній Раді України, спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією, обласною та міською радами, громадською організацією «Центр суспільних медіа» та «Новий громадянин» у м. Чернівцях, спільно з Донецькою облдержадміністрацією та громадською організацією «Центр суспільних медіа» у м. Донецьку та інших містах України. Результатом погодження доопрацьованих законопроектів стало їх пакетне прийняття Верховною Радою України 13 січня 2012 року. Цей крок українського парламенту дістав високу оцінку авторитетних вітчизняних і зарубіжних експертів.

         Члени Комітету та працівники секретаріату ініціювали і провели спільно з Радою Європи, Європейським Союзом, ОБСЄ, фондом "Відродження", іншими міжнародними інституціями, українськими органами державної влади, вітчизняними та зарубіжними громадськими  осередками  57 таких заходів.

Показовими, що набули позитивного резонансу в суспільстві, стали Українські Форуми з управління Інтернетом IGF-UA (І – 2010 рік, ІІ – 2011 рік, ІІІ – 2012 рік), форум «Цифрове мовлення в Україні».

Комітет провів ряд конференцій: спільно з представництвом Європейського Союзу в Україні проведено міжнародну «Забезпечення плюралізму медіа в Україні», спільно з Національною академією державного управління при Президентові України проведено Міжнародну науково-практичну  «Електронне урядування в умовах модернізації України», спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та ОБСЄ  «Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу до цифрового мовлення», з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення міжнародну «Цифрове мовлення у Європі: правові, регуляторні та технічні аспекти».

У рамках спільного проекту Ради Європи та Європейської Комісієї «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» та за сприяння громадської організації «Інститут Медіа Права» проведено експертний семінар «Концентрація медіа власності та її вплив на свободу та плюралізм засобів масової інформації», міжнародний експертний семінар «Європейські підходи до забезпечення авторських прав у сфері телерадіомовлення».

Продовжував реалізовуватись спільно з громадською організацією «Інститут Медіа Права» проект щодо проведення  круглих столів «Гарантії редакційної свободи журналістів телерадіокомпаній», «Неконкурентні переваги державної та комунальної преси: шляхи вдосконалення законодавства», «Перехід на цифрове мовлення: юридичний аспект», «Яких змін потребує медійне законодавство після виборчої компанії».

         Окрім того, Комітет провів ряд круглих столів: самостійно «Формування ефективних механізмів регулювання телерадіоінформаційної сфери», та спільно з Міжнародною громадською організацією Платформа «Діалог Євразії» «Україна і Туреччина на шляху до інформаційного суспільства: реалії та перспективи», спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень «Як забезпечити трансформацію державного мовлення України в суспільне. Погляд влади та громадськості», спільно з Держкомтелерадіо та Українським незалежним центром політичних досліджень         «Законодавче   регулювання доступу до публічної інформації», спільно з Державним комітетом телебачення та радіомовлення, Українським незалежним центром політичних досліджень, Програмою «Сприяння європейським стандартам в українському недійному середовищі» «Організація доступу до публічної інформації в органі влади» та інші.

Спільно з Тимчасовою слідчою комісією з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів проведено круглий стіл «Відносини засобів масової інформації і силових структур в Україні».

         Традиційними були спільні розширені засідання Комітету, Національної ради  України з питань телебачення і радіомовлення та  Державного комітету телебачення і радіомовлення, на які запрошували керівників засобів масової інформації, міністерств та відомств, громадських організацій. Майже щороку Комітет проводив засідання  за участі керівників провідних міністерств та відомств з обговорення бюджетних питань.

         Комітет постійно працював з Національною спілкою журналістів України, Асоціацією виробників поліграфічної продукції, Асоціацією засобів масової інформації, різними фондами, громадськими осередками, редакціями газет, теле– та радіокомпаній, численними журналістами.

Послідовно й плідно співпрацював Комітет з іншими парламентськими комітетами. Своєчасно розглядав та надсилав до головних комітетів рішення стосовно законопроектів, дотичних до проблем нашого Комітету,  а також проектів, що мали важливе економічне й соціальне значення. За звітний період було підготовлено та прийнято рішення з 89 таких законопроектів. Серед них – про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин), про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки радіомовлення державною мовою), про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функцій прокуратури, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму державної підтримки галузі кінематографії та багато інших.

         Члени Комітету у законотворчій діяльності активно взаємодіяли з парламентськими фракціями та групами стосовно узгодження позицій з ухвалення того  чи іншого проекту закону. Звичайно ж, тут ще існує чимало резервів підвищення ефективності законодавчої роботи, насамперед щодо спільного розроблення та обговорення законопроектів, важливих суспільних проблем, поданих за ініціативою фракцій і груп.

 

У. Висновки та пропозиції

 

         Продовжуючи системне вдосконалення законодавчої бази в інформаційній сфері, профільний Комітет нового скликання має завершити розроблення нових редакцій законів " Про телебачення і радіомовлення ", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

         Надзвичайно важливою та відповідальною ділянкою роботи Комітету, безумовно, буде впровадження суспільного телерадіомовлення в Україні. Для цього потрібно повернутися до підготовки нової редакції закону "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення” та ухвалення її в парламенті.

         Це лише основоположні вектори роботи на найближчу перспективу. Перед новоствореним Комітетом, безперечно, постане ще ряд невідкладних законодавчих питань, які необхідно буде виконати. І лише після того можна буде перейти до формування єдиного законодавчого акту – Інформаційного кодексу України.

         У зв'язку з цим необхідно:

         - чіткіше налагодити взаємодію і співпрацю з Кабінетом Міністрів України, профільними комітетами Верховної Ради України;

         - посилити контрольні функції Комітету по дотриманню чинного законодавства в інформаційній сфері держави;

         - продовжити роботу щодо ширшого залучення журналістів, громадськості до законотворчої роботи, зміцнення свободи слова в Україні;

         - добитися підвищення якості поданих до Верховної Ради України законопроектів всіма суб'єктами законодавчої ініціативи.

         Усі ці завдання має виконати профільний Комітет VІІ скликання Верховної Ради України.