Засідання 10 квітня 2019 року почалося з розгляду питання, котре неодноразово дискутувалося та розглядалося в парламенті; так, усього кілька місяців тому – 5 грудня 2018 року – Комітет в межах предмета відання прийняв рішення щодо відхилення проекту Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп (реєстраційний № 9306 від 20 листопада 2018 року), яким пропонувалося встановлення кримінальної відповідальності за умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність, підривають ділову репутацію особи. І ось нині на розгляд було винесено документ подібного спрямування – поданий вже іншим автором проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації, реєстраційний № 10139 від 12 березня 2019 року.

Цей внесений народним депутатом України Ігорем Лапіним законопроект, головним з розгляду якого визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, розроблено з метою захисту честі, гідності та ділової репутації особи від розповсюдження недостовірних відомостей про неї. Для цього пропонується, зокрема, передбачити: кримінальну відповідальність за поширення таких відомостей у ЗМІ та мережі Інтернет; право суду приймати рішення про заборону розповсюдження недостовірної інформації шляхом її видалення з відповідного Інтернет-ресурсу, можливість тимчасового зупинення дії ліцензії, тимчасову заборону випуску друкованого видання; можливість розглядати справи про захист честі, гідності та ділової репутації у порядку спрощеного провадження, тощо.

Серед іншого, у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» проектом передбачається право Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення призупиняти трансляцію будь-якої аудіовізуальної інформації телерадіоорганізацією, щодо якої винесено судове рішення у цій сфері. А в законах України «Про інформаційні агентства» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» пропонується уточнити, що інформагентства та друковані ЗМІ звільняються від відповідальності за розповсюдження інформації, визнаної недостовірною, виключно за умови її спростування.

Подібні підходи суперечать засадам демократії і не знаходять підтримки у парламентаріїв - членів Комітету. Адже вітчизняне цивільне законодавство вже гарантує дотримання прав на захист честі, гідності, ділової репутації та встановлює механізми поновлення порушених прав через судові процедури. Водночас передбачена законопроектом № 10139 криміналізація відповідальності за поширення недостовірних відомостей, а також запровадження інших передбачених законопроектом заходів реагування на подібні порушення, на думку народних депутатів, веде до створення передумов для зловживань шляхом обмеження свободи вираження поглядів у ЗМІ та мережі Інтернет, матиме негативний вплив на забезпечення законної діяльності журналістів і ЗМІ в інтересах громадянського суспільства, обміну інформацією, здійснення контролю публічних осіб, антикорупційних заходів, тощо.

Слід сказати, що криміналізація відповідальності за поширення зазначених відомостей не сприймається і громадськістю. Так, з приводу проекту Закону № 10139 до задіяних у його розгляді комітетів Верховної Ради України, в тому числі й до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, надійшло звернення правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ). Вважаючи, що повернення криміналізації наклепу суттєво погіршить стан демократичних свобод в Україні, посилить невиправданий тиск на бізнес та завдасть шкоди міжнародному іміджу нашої держави, ІнАУ вимагає від автора законопроекту відкликати документ, а від комітетів – невідкладно вжити заходів для зняття проекту з розгляду.

На засіданні 10 квітня було розглянуто низку інших, не менш важливих для нормального функціонування нових демократичних інститутів суспільства питань. Зокрема, за участі головного редактора газети «Голос України» Анатолія Горлова було заслухано аргументи стосовно необхідності утворення додатків до газети «Голос України» мовами національних меншин (розгляд відповідного звернення очільника парламентського часопису було започатковано на одному з попередніх засідань Комітету).

Взявши до уваги сказане, а також розрахунки, наведені в наданому редакцією обґрунтуванні з цього питання, парламентарії прийняли рішення про те, що Комітет не має заперечень стосовно утворення додатків до газети «Голос України» мовами національних меншин.

Було заслухано звернення народного депутата України Володимира Ар’єва щодо передачі цілісного майнового комплексу ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Посилаючись на надану керівництвом видавництва інформацію щодо позиції Міністерства культури України в питанні реформування кількох видань культурологічного характеру, які належать державному підприємству, народний депутат просить Комітет розглянути вказане звернення представників ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» на засіданні Комітету з участю всіх зацікавлених сторін та прийняти відповідне рішення щодо доцільності передачі підприєиства до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

В розмові взяли участь Генеральний директор ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» Андрій Щекун, головний редактор журналу «Пам`ятки України: національна спадщина», народний депутат України минулих скликань Дмитро Чобіт, перший заступник голови Держтелерадіо України Богдан Червак, а також присутні на засіданні члени Комітету. За результатами розгляду прийнято рішення підтримати пропозицію про передачу видавництва до сфери відання Державного комітету телебачення і радіомовлення України разом із відповідною бюджетною програмою.

Комітет у межах повноважень розглянув звернення голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлани Остапи з приводу загроз справі реформування Суспільного мовлення, пов’язаних із вимогами громадських організацій «ВО «Автомайдан» та «ВГО «ОПІРОРГ» щодо дострокового припинення повноважень дев’яти членів Наглядової ради ПАТ «НСТУ» (які пропустили за два з половиною роки три і більше засідань цієї ради ) на підставі пункту 9 частини першої статті 10 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». У зазначеному положенні йдеться про те, що три пропуски засідань Наглядової ради НСТУ можуть бути підставою дострокового припинення повноважень члена Наглядової ради НСТУ.

Проаналізувавши виклики, пов’язані із правозастосуванням зазначеної норми Закону, Комітет зауважує: припис пункту 9 частини першої статті 10 Закону має суттєві недоліки у викладі норми, що можуть слугувати інструментом маніпуляцій, тиску на членів Наглядової ради ПАТ «НСТУ», блокування роботи наглядового органу. Виходячи з цього, Комітет вважає, що зазначена норма потребує смислового уточнення, доопрацювання та внесення відповідних змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

У підсумку ухвалено рішення  найближчим часом створити робочу групу для оперативного напрацювання відповідних змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

На засіданні було розглянуто також питання «Про підтримку Третьої міжнародної конференції «Дні електронних комунікацій» (ДЕК-2019) та делегування для участі в ній народних депутатів України – членів Комітету». Вирішено делегувати для участі в зазначеному міжнародному форумі народного депутата України Григорія Шверка.