засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

12 липня 2017 року

СЮМАР В.П. Шановні колеги, дуже перепрошую за затримку. У нас відбувається засідання бюджетного комітету, розглядаються наші питання, зокрема дофінансування суспільного мовника. І доводиться цим також займатися – паралельні комітети. І саме з цим пов'язана затримка початку нашого сьогоднішнього засідання.

Але тим не менш, ми сьогодні зустрілися для розгляду досить важливого для нас всіх питання. Ви знаєте, що 20 липня виповнюються роковини від дня загибелі нашого колеги Павла Шеремета. Ми з вами впродовж цілого року дуже активно відстежували і контролювали хід розслідування, який, на жаль, не призвів до позитивного результату, ми не знаємо імен вбивць. І до самого розслідування зрештою виникло чимало питань.

Напевно, ми сьогодні маємо дуже відверто поговорити про те, що відбувається з цією справою. І я рада, що ми будемо в цьому разом з нашими міжнародними колегами і з Комітетом захисту журналістів, базованого в Нью-Йорку, які підготували власну доповідь з цього приводу. І вони готові нам на нашому майданчику це презентувати.

Отже на сьогоднішнє засідання комітету виноситься розгляд презентації звіту про хід розслідування вбивства Павла Шеремета, підготовленого Комітетом захисту журналістів. Питання номер один.

Друге питання – це наш з вами проект Закону про внесення змін про реформування державних комунальних засобів масової інформації, 6550.

І у "Різному" питання про затвердження плану роботи та розкладу засідань.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати.

Отже починаємо розгляд першого питання порядку денного засідання комітету. Пропоную наступний регламент цього розгляду: спочатку 10-15 хвилин самої презентації автора звіту, далі питання-відповіді і обговорення, висловлювання думок членами комітету.

Але спочатку я хочу надати слово представнику Комітету з питань захисту журналістів CPJ, базованого в Нью-Йорку, це одна з найвідоміших у світі журналістських організацій, яка давно і ефективно займається проблемами, пов'язаними з правами журналістів. І ми дуже раді, що сьогодні ви тут і можете оцінити і ситуацію в Україні з цим. І, звісно, і ми як комітет, і українські журналісти максимально зацікавлені у співпраці з нашими  міжнародними партнерами. Прошу.

Ален РАСБРІДЖЕР. Доброго дня. Мене звати Ален Расбріджер. Я протягом 20 років був головним редактором газети "The Guardian", а тепер я є членом правління Комітету захисту журналістів. А також Джоел Саймон, який є головою Ради директорів Комітету захисту журналістів.

Основною місією Комітету захисту журналістів є захист журналістів по всьому світові. І нас особливо хвилює те питання, що журналісти в Україні, яка в принципі  славиться незалежними медіа, журналісти отримують погрози. Звичайно, вбивство журналіста викликає велике занепокоєння, і це неправильно, але крім того такий  випадок викликає страх у суспільстві. І ми чули від багатьох журналістів в Україні, що вони мають такий страх зараз. Це погано для журналістів, це погано для суспільства, оскільки журналісти мають розповідати, що є правильним, а що ні, що правда, а що ні. І також це погано для самої України в очах світової спільноти.

Ми не приїхали сюди, щоб розкрити це вбивство. Проте нас дуже непокоїть той факт, що минув майже рік з дня загибелі Павла Шеремета, але розслідування не дало майже ніяких результатів. Ми зустрічалися з усіма держструктурами, які залучені у розслідування, а також з паном Президентом.

Зараз я хочу передати слово Джоелу Саймону, який розповість вам про те, що нам вдалось дізнатися, і про те, що, власне, написано в нашій доповіді. Також розповість про деякі з наших висновків та рекомендацій.

Джоел САЙМОН. Доброго дня. Я Джоел Саймон, виконавчий директор Ради директорів Комітету захисту журналістів.

Я хотів би презентувати вам нашу доповідь, яка називається "Заперечення правосуддя, відмова від правосуддя". Також я хотів би сказати, що з нами сьогодні присутній Крістофер Міллер, який, власне, є автором доповіді, також Ніна Огнянова, яка є координатором наших програм у Центральній Азії та Європі, і Том Гібсон, який є координатором програм в ЄС.

Я хотів би коротко розповісти тим, хто нічого не знає про наш комітет, чим, власне, ми займаємося. Ми цілком незалежна організація, яка захищає журналістів, яка захищає права людини, журналістів і свободи слова. Ми абсолютно не залежимо від урядів жодної з країн, і також не отримуємо фінансування від жодної з країн.

CPJ присутня у всіх країнах, де відбувається, де виявляють порушення прав журналістів. І також з Україною ми працюємо ще з 1980-х років, зокрема ми допомагали у справі Гонгадзе, і також допомагали під час недавніх подій, допомагали журналістам, власне, отримати право висвітлювати події, як вони є.

Хотілося б особливо відзначити Павла Шеремета, оскільки він має велике значення для нашої організації. Ми нагородили його нашою премією у 1998 році за висвітлення подій у Білорусії. Ми розуміємо, що вбивство Павла стало трагедією для всіх вас також, для всіх його колег та друзів, але воно зачепило і нас дуже сильно, і ми подумали: а що, власне, ми могли зробити?

Власне, що ми вирішили, то це дати право журналістам і надалі шукати правду, і ми звернулися до журналіста, який базується зараз у Києві, журналіст "Радіо свободи" Крістофер Міллер, щоб він провів власне дослідження того, як проходить розслідування у справі про вбивство Павла Шеремета. Напевно, вам відомо, що минув майже рік від дня загибелі Павла Шеремета, про те розслідування його вбивства не дало чітких результатів.

Також деякі факти стали відомими не від правоохоронних органів, які займаються розслідуванням цієї справи, проте від журналістів, які зняли, які провели незалежне розслідування і зняли фільм "Вбивство Павла".

Все ж головне питання залишається: чому такий повільний прогрес у цій справі? І я хочу вам розповісти про наші висновки після зустрічі із представниками різних структур, таких як СБУ, МВС, Генеральна прокуратура.

На нашу думку, одна з головних проблем, це те, що коли ми запитували у всіх цих структурах, представників цих структур, хто саме несе відповідальність за розслідування і хто саме звітує за результати, ми так і не отримали чіткої відповіді. Також хвилює той факт, що не вистачає кооперації між різними структурами, які займаються розслідуванням цієї справи. Така кооперація повинна бути, і має бути хтось відповідальний.

Також, на нашу думку, не вистачає політичного бажання розслідувати таке жахливе зухвале вбивство. Мається на увазі, що повинно бути розуміння того, наскільки важливою є ця справа і наскільки важливе розслідування вбивства.

Але я хотів би відмітити 3 позитивних напрямки. По-перше, Президент Порошенко запропонував запросити міжнародного слідчого, щоб він приєднався до групи, яка веде розслідування, і ми з ним обговорювали питання, як це може бути реалізовано. Звичайно, в цьому питанні необхідна буде підтримка громадськості в Україні, українських ЗМІ, а також сім'ї Павла Шеремета. І наша організація буде підтримувати такі зусилля.

Також те, що нас порадувало – це комунікація між журналістами, які знімали фільм "Вбивство Павла", та структурами Нацполіції, яка веде розслідування. Та, власне, готовність слідчих координувати, отримувати інформацію від журналістів і опрацьовувати дані, отримані від журналістів.

І ще одни позитивний момент – це те, що ми почули про можливість проведення прес-конференції 20 липня, в якій будуть приймати участь представники держструктур, які займаються розслідуванням вбивства Павла Шеремета. І, власне, там вони будуть звітувати про результати розслідування. І є кілька питань, якщо ця прес-конференція дійсно відбудеться, на які хотілося б отримати відповідь.

Ще до того, як ви почнете ставити свої питання, я хотів би ще розказати про бажання Президента включити міжнародного слідчого до групи слідчих, яка веде розслідування вбивства Павла Шеремета. Це дуже цікава пропозиція, яку треба ретельно проаналізувати і працювати над цим.

А тепер ми будемо раді відповісти на будь-які ваші питання.

СЮМАР В.П. Дякую, шановні колеги. Я думаю, що була можливість ознайомитися. Добре, що звіт зараз опублікований.

Ми можемо по-різному ставитися до назви. Вона мені, відверто кажучи… Відмова від правосуддя – напевно, занадто радикальне твердження. Я би, можливо, говорила про недоліки у правосудді і затягування правосуддя. Тому що все-таки розслідування триває, і я дуже сподіваюся, що воно буде доведено до завершення. Над ним активно працюють українські правоохоронні органи. І дуже правильно акцентована історія про необхідність залучення міжнародних експертів, міжнародних слідчих до цього.

Наш комітет неодноразово висловлював рекомендації правоохоронним органам бути значно більш публічними в процесі розслідування. Тому що дуже багато питань, пов'язаних до слідства, вони  виникли саме через те, що було дуже мало інформації про те, як це слідство відбувається. Внаслідок чого складалося враження, що слідство не відбувається.

Я думаю, що після зустрічі безпосередньо із керівництвом правоохоронних органів вам була надана більш детальна інформація, ніж в процесі. Я сподіваюся, що вона була надана. Однак більша публічність тут необхідна.

І  я думаю, що члени комітету погодяться, що ми зараз маємо спільно звернутися до керівництва правоохоронних структур до роковин загибелі Павла все ж таки дати відповідні прес-конференції і дати інформацію суспільству про те, що зроблено правоохоронними органами для того, аби ця справа була розслідувана, аби продемонструвати ту політичну волю, яку сьогодні  необхідно продемонструвати у цій справі.

Колеги, прошу вас ставити запитання безпосередньо до наших колег. Є запитання? Чи будемо висловлювати думки?

Юрій Олексійович Павленко, прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, мене звати Юрій Павленко, я представляю "Опозиційний блок".

Я так само поділяю вашу стурбованість щодо того, що не розслідувано за такий тривалий час вбивство Павла Шеремета. І так само поділяю ваші висновки, що це пов'язано, зокрема, і з непрофесійністю, розкоординованістю і безвідповідальністю правоохоронних органів, які брали на себе в перші хвилини, години після вбивства серйозну відповідальність і робили дуже гучні політичні заяви.

Але, на жаль, результату практично немає. І наш комітет за цей рік так само не зміг почути від правоохоронних органів чітких відповідей, що ж відбувається в розслідуванні і чи є надія, що воно буде розслідувано. Тому що, як говорили експерти, фахівці: "Такі злочини розслідуються в перші години, в перші дні. Тоді є шанс, що будуть знайдені вбивці".

Разом з тим, у мене до вас запитання. Чи не розглядали ви інші факти переслідування нападу на журналістів, нападу на засоби масової інформації, перешкоджання роботи засобам масової інформації, які, на жаль, є сьогодні  в Україні? Тут ми можемо згадати і вбивство Олеся Бузини – це, мені здається, вже три роки, і немає жодної відповіді до сьогоднішнього дня, хоча і вбивці були затримані. Це і нерозслідування підпалу і нападу на один із найпопулярніших телеканалів українських – телеканал "Інтер". Це різного роду спроби в той чи інший час позбавити ліцензії той чи інший засіб масової інформації, ну, під різними причинами. Фактично багато каналів мали тут непрості відносини з відповідними органами влади. Це багато нападів в регіонах на журналістів і перешкоджання їхній діяльності місцевими і правоохоронними органами. І багато інших фактів, які говорять, що є проблеми сьогодні зі свободою слова в Україні і проблеми з повноцінною роботою журналістів.

Чи ваше дослідження охоплювало, чи ваша робота охоплювала ці й інші факти? Дякую.

Джоел САЙМОН. Наша відповідь на це питання "так". Саме ця доповідь стосується справи Шеремета, але загалом, так, ми працюємо над різними питаннями. Ми працювали над тими випадками, які ви зазначили, і ми відправляли запити про ці випадки і також їх опрацьовували. Моя колега Ніна Огнянова, яка тут є присутня, саме займається питаннями в даному регіоні. Тому, якщо вам цікаво, або ми можемо її покликати за стіл, або ви можете індивідуально з нею поспілкуватися.

СЮМАР В.П. Дякую, колеги.  Чи є інші запитання? Прошу, пані Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги.

Насамперед я дуже дякую нашим міжнародним партнерам за те, що вони завітали до нас, за те, що вони приділяють так багато уваги резонансним питанням – проблемам свободи слова в Україні, і за те, що вони знайшли час відзвітувати перед комітетом, відзвітувати публічно про свої результати розслідування цього  жахливого вбивства, яке відбулося 20  липня 2016 року.

Я вам скажу відверто, що мені було просто соромно тільки що чути від наших міжнародних партнерів про те, що відсутня міжвідомча комунікація під час розслідування цього резонансного злочину. Мені було соромно чути, що не те, що наш комітет, а й наші навіть міжнародні партнери не можуть отримати чіткої відповіді, хто відповідальний за результати розслідування. І я, чесно кажучи, здивувалася, коли почула думку наших міжнародних партнерів про те, що нема політичної волі на розслідування цього злочину. Можливо, це "Лостен Транслейшн", але я би хотіла, щоб ви прокоментували, що ви мали на увазі, що спонукало вас зробити такий висновок про відсутність політичної волі для розслідування. Це дійсно дуже важливо.    

Я представляю "Блок Петра Порошенка", це провладна фракція, це коаліційна фракція. І для нашої репутації це дуже важливо. Ми би хотіли знати все, що ви про це знаєте, і я обіцяю вам, що ми будемо вживати максимум дій, для того щоб це прискорити.

І також хочу нагадати своїм колегам з Комітету з питань свободи слова, що представників Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції ми чекаємо для звіту про розслідування вбивства Павла Шеремета з 17 травня. Вже два місяці пройшло з тих пір, як Національна поліція, як Міністерство внутрішніх справ, які ведуть цю справу, обіцяють з'явитися на комітет і так і не з'явилися.

Я хочу звернутися публічно через засоби масової інформації до Арсена Авакова з вимогою прийти на День уряду в п'ятницю до Верховної Ради України і відзвітувати про хід розслідування цієї справи, бо це насправді не факультатив, це імператив, це те, що мусить робити міністерство, це те, що мусять робити правоохоронні органи. Рік пройшов, ми хочемо знати, суспільство хоче знати, що відбувається в розслідуванні цього резонансного злочину  і чому до сих пір суспільство не поінформовано про хід розслідування.

І я ще раз хочу подякувати вам, шановні колеги, за таку увагу до цього питання. І я би хотіла почути відповідь, якщо можна, на те питання, яке я задала. Дякую.

Джоел САЙМОН. Дякую, за ваше запитання.

З мого власного досвіду я можу сказати, що політичне бажання, політична воля висловлюється у різних аспектах. По-перше, суспільство в цілому має висловити бажання досягти справедливості. Також політичні лідери мають виголошувати чіткі заяви, а не спекулювати з приводу різних версій, які існують. Також має бути в об'єднаному ЗМІ медійна спільнота.

Я хочу зазначити, що під час наших розмов із слідчими ми не отримали якихось чітких відповідей, вони не були дуже відкритими з нами. Вони мали бажання спілкуватися з нами, ми це цінуємо, і ми розуміємо, що є таємниця слідства і є інформація, яку вони не мають права розголошувати. Проте воно мають посилати певні сигнали для українського суспільства та для міжнародної спільноти, які покажуть, що вбивці дійсно будуть покараними.

Одним із прикладів, який ми обговорювали, може бути те, що у поліції є зображення тієї жінки, яка підкладала вибухівку під автомобіль Павла. Проте нас не дуже задовольнили відповіді правоохоронних органів, відповіді про те, чому вони не публікують це фото, щоб  воно набуло публічного розголосу.

Ален РАСБРІДЖЕР. Один із важливих аспектів – це те, що ви сказали, що вам соромно було почути певні речі, про які ви говорили, що подумайте про журналістів, яким зараз страшно, які бояться, вони мають почути від вас те, що вони захищені, те, що вони можуть отримати захист від політиків.

Нам було чітко зрозуміло те, що є факт слідкування за журналістами "Української правди", проте це питання насправді ніхто ретельно не досліджував. На це не було політичної волі.

Є в англійців такий вислів, як виконання домашнього завдання, тобто розслідування, можливо, власної причетності. І це не правильно з боку СБУ просто заперечувати факт слідкування за журналістами "Української правди".

З нашого боку поступила пропозиція до Президента щодо парламентського контролю розслідування, проте він зазначив, що це було б недемократично. Тому ми хотіли би дізнатися вашу думку, що ви можете зробити, щоб журналісти не боялися і отримали підтримку від політиків?

СЮМАР В.П. По-перше, дякуємо вам за цю підтримку. Тому що у нас в цьому сенсі, не дивлячись на наявність в комітеті представників різних політичних сил, є одностайність у відстоюванні прав журналістів. І більшість законопроектів у нас підписуються всіма членами комітету незалежно від фракційної належності. В більшості своїй ми всі колишні журналісти і маємо дуже добру комунікацію із журналістською спільнотою.

Відповідно, я думаю, що вас проінформували, що всі наші законодавчі ініціативи були спрямовані на захист прав журналістів, і в цьому напрямку було зроблено досить багато. Ці закони відповідають європейським стандартам. І жодних обмежень чи цензурних речей наш комітет не пропустив за весь цей час, навіть в умовах війни, тому що все-таки ці умови накладають певні речі. У нас були певні обмеження щодо російських ЗМІ, але в данному випадку мова йде не про інформацію, а про пропаганду. Що стосується ситуації всередині України, то наша позиція завжди була однозначною: це ліберальне, конкурентне і вільне медіасередовище.

Що стосується вашої ініціативи про парламентський контроль. Від себе, від членів комітету можу сказати, що ми цілковито готові докластися максимально до того, аби такий контроль здійснювати. Але в цьому сенсі, на жаль, співпраця з правоохоронними органами залишає бажати кращого. Старі радянські традиції тримати все при собі, всю інформацію, не ділитися нею, на жаль, продовжують працювати в українській правоохоронній системі.

І в даному випадку, якщо відверто, я би говорила не так про відсутність політичної волі, як про якраз недолугість української правоохоронної і судової системи в тому числі. Тому що справа Бузини, зокрема, в суді. І те, що вона так розглядається, це, напевно, одна з таких наших больових проблем.

Ми усвідомлюємо, що нам необхідні не просто відповіді, нам необхідне покарання винних. Без прецедентів покарання ми не зможемо зупинити той вал насилля і переслідувань, який відбувався, який не став більшим, не став меншим. І ми усвідомлюємо, що в країні, де ведеться війна, де дуже багато зброї, де вже дуже багато людей, які були задіяні в силових конфліктах, такий спосіб з'ясування стосунків, на жаль, може стати, не дай Боже, нормою. І ми маємо зробити все можливе для того, аби цього не сталося.

Тому ми готові максимально до співпраці в даному випадку, до такого контролю. 

Дякуємо вам за підтримку. І дуже сподіваюся, що цю систему ми відлагодимо, тому що це питання як міжнародного іміджу України, так і, повірте, я впевнена, що це питання честі української влади, яка має всьому світові довести, що після Революції Гідності українська влада відрізняється від тої влади, яка призвела до Революції Гідності, в тому числі своїми діями відносно українських журналістів і нерозкриття  справ.

Дякую. Колеги, якщо немає більше питань, чи є ще бажання? Григорій Аронович Шверк, прошу.

ШВЕРК Г.А. По-перше, я хочу ще раз подякувати колегам за таку велику увагу до українських проблем. Ще декілька років тому я спілкувався з паном Мусафіром Джанаєвим, здається, Сулімановим, це ваш колега. І він теж був в Україні, тоді ще Павло був живий, і мова йшла про інші кейси в нашій країні. І це свідчить про те, що це не поодинокий випадок, а ви дійсно слідкуєте за Україною і допомагаєте нам вирішувати наші проблеми.

Але в мене є таке питання. Як я розумію, такий випадок, який стався в Україні, не є поодиноким в світі. І хочеться розуміти, наскільки якісно вирішуються такі ж або подібні кейси в інших країнах світу? І чи є у нас така стала практика якісного вирішення такого питання? Бо, на жаль, країна в стані війни, ми всі це розуміємо. І те, що сталося, ми всі оцінюємо як дуже професійне,  на жаль,  дійство з  боку тих, хто це зробив. Як зазвичай швидко це вирішується в інших країнах, як розвинутих так і не дуже, можливо, розвинутих? Дякую.

Джоел САЙМОН. Дякую за запитання. Я дуже радий, що ви мали можливість поспілкуватися з нашим колегою, який уже не працює в нашому комітеті. Я вважаю, що питання, яке ви задали, насправді є дуже важливим. У всьому світі 90% випадків вбивства журналістів залишається нерозкритим. Тобто, який мессидж це нам дає? Це те, що журналісти можуть піддаватися насиллю та погрозам. Тобто це справжній виклик. Але що відрізняє країну, де панує закон, від інших країн, власне, те, що це можливість розслідувати такі випадки, такі справи. Тому ми усвідомлюємо, що, можливо, у слідчих не було достатньо часу, щоб довести цю справу до кінця, проте ми звичайно, як журналісти, як організація, підтримуємо всі зусилля для того, щоб цю справу було доведено до кінця, щоб вбивці були покарані. І як я розумію, Президент дуже слідкує за цим питанням.

Ален РАСБРІДЖЕР Вчора ми приблизно годину спілкувалися з Президентом Порошенком і мали враження, що він насправді щиро зацікавлений у вирішенні цієї справи.

Важливо також відмітити, що сім'я Павла була також присутня на цій зустрічі: його мати, його цивільна дружина Олена Притула і його дочка Єлизавета. Можна сказати, що вони досить скептично спочатку ставились. Не скептично, власне, до бажання самого Президента, проте в кінці зустрічі вони мали змогу прочитати документ про хід розслідування і, на жаль, нічого нового із цього документу вони для себе не винесли.

СЮМАР В.П. Дякую, колего.

Ще запитання? Прошу. Чи має хтось бажання висловитися?

Я думаю, що ми фактично вже підвели підсумок. Я думаю, що в даному випадку це зовсім відмінна ситуація від ситуації, яку ми мали зі справою Гонгадзе, де ми бачили відверте блокування першими особами країни. Зараз, все ж таки, і у наших міжнародних колег, і у мене особисто складається враження, що перші особи держави зацікавлені в ефективному розслідуванні. І ключове питання – це ефективність української правоохоронної системи в контексті її спроможності розслідувати цю справу і покарати винних. Це буде лишатися предметом інтересу нашого комітету однозначно, і я сподіваюся, що ми і далі зможемо працювати, ми готові чути всі пропозиції як стосовно контролю і його ефективного здійснення, так і, можливо, стосовно законодавчих ініціатив, за які безпосередньо ми тут відповідальні.

Дякуємо за вашу роботу, і ми партнери в даному випадку. Дякую ще раз.

Джоел САЙМОН. Дуже дякую.

СЮМАР В.П. Спасибі вам. Можете залишатися, якщо є бажання. Ми переходимо до розгляду наступних питань. Дякую.

Колеги, наступне наше з вами питання – це законопроект 6560, наш комітетський проект закону. Він спрямований на вдосконалення однієї з базових наших реформ, зокрема реформи друкованих засобів масової інформації. Справа в тому, що ви знаєте, що реформування друкованих засобів масової інформації відбувається впродовж трьох років, і вже за цей період були виявлені очевидні прорахунки, тому що законопроект писався довго. Ви пам'ятаєте, як він писався.

І в даному випадку експерти ОБСЄ, координатори проектів ОБСЄ в Україні, нам дуже серйозно допомогли в напрацюванні законопроекту, який мав на меті прибрати всі ці проблеми, які виникають в ході роздержавлення.

В даному випадку ми над ним серйозно працювали в робочій групі на комітеті, у нас було, здається, п'ять засідань робочої групи, де ми просто по кожній позиції проходили безпосередньо, шукаючи відповіді на питання. Не всі відповіді не всім подобаються, але, тим не менш, було прийнято нами з вами рішення, все ж таки, більшість експертів зійшлися, що такі зміни є необхідні. Ви можете їх подивитися, вони невеликі, вони дають відповіді на низку питань, зокрема що робити, якщо там судові процеси тривають на момент завершення процесу переходу. Що робити з майном, як гарантувати його, як, все-таки, діяти, якщо органи влади не хочуть виходити. Спробували ми також створити запобіжники, щоб не було переведення фактично від органів державної комунальної влади на різні підприємства комунальні, бо зараз це теж така активна практика, що місцева рада ніби виходить із засновників, а комунальне підприємство просто перебирає на себе ці права, і таким чином все залишається, як було. Якісь певні запобіжники ми тут запропонували. Прошу висловлюватися про даний законопроект.

СЕВРЮКОВ В.В. Давайте підтримувати.

КОНДРАТЮК О.К. Так.

СЮМАР В.П. Якщо є пропозиція підтримати, давайте тоді проголосуємо. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді схвалити за основу цей законопроект. Так. Дякую. За основу, а тоді попрацюємо у першому читанні.

Друга річ, яку я вам хотіла сказати, це те, що все-таки завтра є велика надія, що буде внесений 6565 теж за основу, на жаль, не в цілому, тому що фракція "Самопоміч" зайняла таку позицію, вдалося їх переконати за основу голосувати, тому з Данченком я поговорила, він погодився, що за основу, аргументи були знайдені, є шанс його прийняти. Я вважаю, що ми маємо зробити все можливе, мобілізувати фракції, щоб він був прийнятий, щоб це було якоюсь нашою адекватною відповіддю тим нашим колегам в зоні АТО, яким ми такі обіцянки давали.

Будь ласка, Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. (не чути, без мікрофону) … річ у тім, що рішення немає.

СЮМАР В.П. Але, Олександре, якщо можеш підняти, підніми це питання, бо він пообіцяв, і нам ці ваші голоси будуть критично важливі.

Прошу, Владе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати, що я був на комітеті у пана Данченка, так вийшло, що був там поруч, це було позавчора. Мені здається, там не зовсім вони розуміють термінологію, трішечки змішують термінологію Закону "Про телебачення і радіомовлення" з умовами видачі ліцензії на 3G, на інші технології. Нам треба просто зустрітися і переговорити, бо я не побачив конструктивних там зауважень, можливо, щодо формулювань, які спокійно можуть до другого читання змінити, тому я дуже прошу всіх колег: якщо там є нюанси, то це до другого читання спокійно міняється. Дякую.

ШВЕРК Г.А. Там насправді, я спілкувався з ініціатором цих проблем, це УДЦР, як зазвичай, і вони вбачають 2 проблеми в цьому тексті.

Перша проблема – це безоплатність видачі висновків з їх боку. Вони кажуть: ми є державне підприємство, і ми не можемо нічого робити безоплатно, як державне підприємство. Якщо держава вважає, що для мовника це має бути безплатно, то бюджет має це компенсувати, бо ми нічого не можемо робити безплатно, або там має бути постанова Кабінету Міністрів про них, що вони мають це зробити безплатно. Це перше питання, але воно недуже важливе.

Більш важливим питанням вони формулюють те, що там є тема про прикордонні території. У формулюванні. Бо вони кажуть: коли мова йде про прикордонні території, то постає питання узгодження будь-яких дозволів на тимчасові висновки з сусідами. І вони кажуть: з Росією ми не готові. І якщо це мова іде лише про Росію, то немає питань, але прикордонні території включають і Білорусію, і Молдову, і Румунію, і інші країни. І коли хтось там запросить нам надати висновок на прикордонну територію, наприклад, на заході України, то буде велике питання узгодження цього з сусідами. Тому вони просять теж до другого читання на це формулювання подивитися, хоч ми всі разом розуміємо, що у нас є проблема мовлення у прикордонних територіях. І коли на Волині в деяких селах люди вважають, що їх Президент – Лукашенко, то це велика проблема для українського мовлення. Але є й міжнародна проблема, про яку кажуть УДЦР. Тобто треба буде попрацювати між першим і другим читанням з точки зору формулювань.

СЮМАР В.П. Колеги, ну дивіться, що нам будуть говорити? В першу чергу дуже просту історію, що прибрати звідти прикордонні регіони всі. Тільки лишити АТО. І нам з вами треба зрозуміти, можливо, це варто зробити, щоб якось інакше підійти до прикордонних регіонів. Хоча, чесно, якщо мова йде про районні центри, я не бачу в цьому проблеми.

СЕВРЮКОВ В.В. …(Без мікрофону)

СЮМАР В.П. Владе, ми все розуміємо, бо ми  – фахівці.

(Без мікрофону)

СЮМАР В.П. Тому що АТО, де все розбомблено і де нема ринку, там зрозуміло. А, наприклад, всі скажуть: а що ж у Львівській області вам не это самое? Там комерційно привабливий, електорально привабливий регіон. Тобто отакі питання будуть виникати. І як їх в залі "перегнути", я не знаю.

ШВЕРК Г.А. Ну, мені здається, що таким компромісом може бути формулювання "прикордонні території з Російською Федерацією". Це звужує питання і частково вирішує проблеми. Так, ми не вирішуємо проблеми на Волині, прикордонній з Білоруссю, з Придністров'ям, але частково це як компроміс, з моєї точки зору, може бути.

СЮМАР В.П. Я теж вважаю, що цей компроміс треба розглядати.

ОПАНАСЕНКО О.В. Знаєте, є просто рекомендація. У нас завжди є якісь такі постійно, ну, я не хочу називати чварами та перетягуванням ковдри між двома комітетами. Якщо у нас будуть в наступному майбутньому закони, які так само торкаються частот чи ще щось, саме просте – розмовляти з ними, набрати їх зворотній зв'язок на початку, можливо, чи до моменту погодження. Тому що реально проблема: мені закидали, по-перше, а) безкоштовність, по-друге, ви хочете всю Україну. Хто? Назвіть підприємства, на які це лобіюється. Потім закидали: а ви хочете цим відтермінувати введення цифри. Ну просто 50 відсотків просто таких "боюсіків", які взагалі не мають нічого поряд зі здоровим глуздом. Але якщо б ми на першому етапі це зробили, то закон ми би розглянули, я не знаю, ще раніше і ми би рухалися швидше. Як мені здається, у нас є багато речей, які на межі між двома комітетами, і постійно виникають ці ситуації. Я просто на своїй шкурі постійно це відчуваю.

СЮМАР В.П. Саша, з метою збереження твоєї не шкури, а важливої для нас персони і особи, хочу вас поінформувати, що ми провели розмову з головою Комітету з питань інформатизації Данченком, і навіть домовилися, що якщо буде ваша згода, колеги, то ми разом з ними поїдемо у виїзне засідання в Одеську область у вересні.

ІЗ ЗАЛУ. Без питань.

СЮМАР В.П. Проведемо таке виїзне засідання і там на місті подивимося на ситуацію в прикордонних регіонах разом, двома засіданнями. Зараз секретаріату даю доручення зв'язатися з секретаріатом відповідного комітету, вони теж планували це на вересень. Заплануйте спільну поїздку, в спільній поїздці всі речі з'ясуємо.

ШВЕРК Г.А. Створити робочу групу між двома читаннями, і запросити колег з комітету прийняти активну участь. Це буде якісне рішення.

СЮМАР В.П. Звичайно. Колеги, дякую. Переходимо тоді до "Різного". Завтра мобілізуємося в залі.

В "Різному" у нас питання про затвердження плану роботи на сьому сесію восьмого скликання. Це вересень – січень.

Пані Олена Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, давайте, щоб не забирати час. Я думаю, що всі ознайомилися з нашим планом роботи. Єдине, що я би хотіла все-таки в частині коригування деяких деталей. Все ж таки, коли ми говоримо про план нашої роботи, де у нас є підготовка проектів в комітеті, це зрозуміло. Єдине, що там можна подивитися по термінах, місяцях, щоб перенесли.

Наприклад, я би перенесла, і зрозуміло, чи ми доопрацюємо, я б на себе взяла таку місію теж соціальну, цей законопроект, який колись подавав Кабмін, щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушенням слуху. Ви пам'ятаєте, ми його відправили взагалі на доопрацювання. Його слушно би було все-таки нам на комітеті  розглянути і, можливо, його там не у вересні, але хоча би в жовтні доопрацювати і винести його теж на засідання комітету.

Він стоїть під номером три. Тому я би просила перенести це на жовтень.

Далі у нас стоять закони, які стосуються зовнішньої реклами, там є під номером 22, 23 і так далі. Я все ж таки просила би теж  привернути вашу увагу до цього пласту теж неймовірного, що стосується зовнішньої реклами, і зосередитися на тому, щоб винести вже цільний законопроект все ж таки на вересень. Не відкладати, тому що у нас, насправді, не так багато залишилось таких комплексних законів, які потребують регулювання. Це, зокрема, зовнішня реклама і наш великий закон про аудіовізуальні медіа послуги.

Тому я пропоную цей пласт оцих законів винести все ж таки і розглянути нашим комітетом на вересень місяць.

Далі, що стосується, ви бачите, наших  питань, пов'язаних з контролем комітету. Я думаю, що тут всі погодяться, тут немає ніяких заперечень, і наші виїзні засідання, зокрема ми тільки що говорили про виїзне засідання і в Одесу, і так далі, і тому подібне.

Тому я прошу звернути вашу увагу і проголосувати з невеликими правками за основу нашу таку роботу.

СЮМАР В.П. Прошу проголосувати. Хто за?

Дякую, пані Олено.   

План роботи і розклад засідань, те саме голосуємо. Просто голосуємо ще за розклад засідань. Прошу проголосувати.

І лютий – липень 2018 року, інформація у вас є. Нам знову вдалося багато зробити, я думаю, що ми знову будемо достатньо ефективним комітетом. Були прийняті наші концептуально важливі законопроекти.

Інша справа, що у нас є один цей великий законопроект про аудіовізуальні медіа послуги, повірте, це надзвичайно складна робота. Колеги, я дуже прошу влітку до неї долучитися. Тому що його треба зробити в будь-якому випадку. Виклик величезний: погодити позиції всіх в  аудіовізуальних медіа послугах. Погодити позиції всіх дуже складно. Там мають бути новації, я прошу послухати їх. Знаєте, ми там намагаємося прописати, наприклад, саморегулятивні органи між представниками індустрії і Нацрадою, для вирішення таких питань як затвердження кодексу мовника, щоб це не Нацрада затверджувала, а все-таки саморегулятивні органи. Наприклад, щоб проблеми, пов'язані з правами дитини, узгоджувалися саме цим саморегулятивним органом. Щоб цим саморегулятивним органом розглядалася і вирішувалася проблема балансу об'єктивності і правдивості інформації. Бо, з одного боку, ми  маємо це записати, інша справа – хто це має контролювати. Ну, напевно, не держава. Тобто всі ці речі є новими для нашого законодавства. Всі ці речі є черговим викликом спробувати запустити процес саморегуляції. Повірте, це дуже амбітне завдання.

І, з моєї точки зору, ми цю амбіцію все-таки мали би взяти і спробувати доробити до осені, попрацювати. Я буду працювати все літо: частину часу в зоні АТО, частину – тут. І ми будемо призначати відповідні засідання. Дуже прошу долучатися, якщо є ідеї, то приходити і над ними працювати. Це точно один із тих пріоритетів, які мають бути.

І на завтра, звісно, максимально змобілізуватися. Щодо бюджету, давайте порадимося, що робити з бюджетом. Я сподіваюся, що нам вдасться цю позицію зрушити з місця. Ще будуть сьогодні розмови, ще будуть спроби переконати. І моя позиція, що ці кошти в своїй переважній більшості мали б піти на донецьку і луганську філії суспільного мовника.

ІЗ ЗАЛУ. Це не нам вірішувати.

СЮМАР В.П. Це не нам вирішувати, але, я думаю, що це один із тих пріоритетів, на яких ми можемо наголосити.

І в даному випадку, звісно, що ми переговорили з керівництвом суспільного мовника, я запитала, на що йому потрібні кошти перш за все. Він сказав, що він хоче запустити, наприклад, ток-шоу політичне, щоб мати певну конкуренцію на цьому ринку, тому що приватні канали це мають, якщо чесно, то значною мірою цим маніпулюють. Все-таки суспільний мовник має більше працювати по стандартам, і я сподіваюся, що цих маніпуляцій там може бути менше. І якщо воно буде конкурентне, я думаю, всі мають бути в цьому зацікавлені. Бо конкурентне – це рівна, пропорційна присутність всіх політичних сил – абсолютно нормальний підхід.

Очевидно, що оці кошти 900 мільйонів, які є, це тільки зарплати і соціальні виплати, тому ніякі нові проекти там не можуть бути впроваджені. На впровадження нових проектів…

ШВЕРК Г.А. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Это мы уже проходили, Георгий Аронович, мы знаем, чем это заканчивается.

Відповідно, я сподіваюся, що ми якось в залі будемо мати єдину позицію. Скажіть мені про це.

Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Я так розумію, що зараз мова йде не про повне дофінансування, є зобов'язання, приміром, фінансування точно на вересень, але я вважаю, що принаймні якусь частину обов'язково треба вибити зараз, це важливо з точки зору роботи комітету, і політично, щоб було відчуття, що іде Верховна Рада назустріч суспільному мовнику, тому давайте, можливо, навіть якщо будуть дискусії, то теж можна знаходити важелі.

СЮМАР В.П. Знаєте, в чому є одна велика проблема? Треба хоча би приблизно уявляти собі технологію телевиробництва. Сезон стартує з вересня. Не можна у вересні прийняти зміни до бюджету і щось там собі планувати. Це означає, що у нас рік програний. Якщо ми зараз ці зміни приймемо, то…

СЕВРЮКОВ В.В. Маючи гарантії, можна принаймні розпочати якісь роботи.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Є на зарплати. А якщо їх не буде, як він запустить проект, а потім не профінансує зарплати?

ШВЕРК Г.А. Дивіться, ми на фракції БПП це питання підняли, і ми отримали згоду фракції на те, щоб це додали, ми особисто розмовляли із паном Павелком і пані Южаніною, яка працювала над цим питанням, і ми отримали рішення комітету, яке нас, на перший погляд, влаштовувало. На жаль, зміни сталися, і будемо далі працювати в цьому напрямі, в тому питанні ми єдині, бо ми вважаємо, що суспільний мовник має бути профінансований в повному обсязі, чим скоріше, тим краще – тобто по року, без жодних сумнівів це має статися.

СЮМАР В.П. Так, але просто щоб запустити ці проекти, ми усвідомлюємо, що він не зможе зараз взяти гроші на виробництво, бо він не закриє зарплати, якщо не буде дофінансування, гарантії йому ніхто не дасть, ніякі листи гарантійні теж не підпише.

ЧЕРВАКОВА О.В.  А мова іде про якийсь приклад?

СЮМАР В.П. Дивіться, ішла мова, уряд погодився, чесно вам скажу, я подала поправку на повну суму – 427 мільйонів, говорили про 200, що це мінімум, а уряд, зрозуміло, є уряд – 150. Навіть 150 – це вирішує проблему запуском кількох проектів.  Тобто це знакове для нас рішення. 150 мільйонів гривень, 7 мільйонів, я так розумію, правильно?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Мова йде про філії.

КОНДРАТЮК О.К. … Проблема в тому, коли ми починаємо говорити тільки про гроші, у мене, наприклад, є дуже багато питань до депутатів про якість зараз цього всього, розумієте? Ми будемо підтримувати абсолютно, фракція буде точно голосувати і наполягати на цьому при бюджетуванні. Але питання в якості в тому числі. Нам треба теж це не забувати. Тобто якщо ми говоримо… 5 мільйонів 700.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Дивіться, ідеться про 5 мільйонів 700. Десь приблизно 1 мільйон доларів – це Донецьк, Луганськ, там треба повне переоснащення, ми з вами це побачили, плюс, очевидно, якийсь коефіцієнт зарплат треба встановлювати.

Якщо там ще буде принципових ОД ТРК, нехай цим займається Наглядова рада. Ми, так би мовити, тут за, але хай це буде прозоро. Я знаю, що в залі є багато противників суспільного мовника в силу того, що депутати страшенно незадоволені, що їх позбавили 20 хвилин ефіру, мажоритарні.

КОНДРАТЮК О.К. До речі, вже вчора і закон є, правильно? Вчора є закон, зареєстрований паном Бурбаком, проект закону, і там багато депутатів є, по-моєму,  долучених, але за його авторством, який хоче нівелювати в бік закону депутатського. Я не знаю, коли його будуть ставити і так далі.

СЮМАР В.П. Головний комітет, це не для того, щоб заспокоїти, а для того, щоб отримати ефір.

КОНДРАТЮК О.К. Тим не менше, нам треба теж мати якусь тут спільну думку.

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).     

СЮМАР В.П. Да, 5 мільйонів – це велика сума, зважаючи на потребу Луганської, це і запуск кількох проектів. Можливо, це є і адекватною сумою, щоб ці речі зробити.

Звичайно, хотілося б побачити нормальний бізнес-план, скільки людей звільняється, що там з приміщеннями.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, треба розуміти, що будь-які звільнення – це додаткові гроші, бо це державні службовці. Кожен має отримати гроші на вихід, не отримані відпустки і таке інше, разові. Але коли ми сьогодні кажемо про те, що не вистачає на поточну зарплату, треба розуміти, що це теж додаткові проблеми. І дуже було б погано, якби ми б додали грошей до бюджету, а вони пішли на вихідні пособія і не оплачені відпустки тим, хто звільняється, замість нових програм і Луганська, і Донецька.

СЮМАР В.П. Тому буде рішення бюджетного комітету – "тільки на бюджет розвитку", а не на бюджет заробітних плат. Ми на цьому акцентували увагу бюджетного комітету.

ШВЕРК Г.А. А те, що треба наводити лад і в кадровому складі, і в майновому складі, це ж зрозуміло. І я так розумію, Зураб цим займається, так? На жаль, занадто багато, з моєї точки зору, займається саме цим, а не контентом.

СЮМАР В.П. Колеги, отже, я думаю, що це важлива була дискусія, щоб ми розуміли реальну ситуацію завтра. Я все-таки вірю, можливо, наша фракція, я говорила з лідерами нашої фракції, буде ставити це як принципову вимогу, можливо. Ну, будемо дивитися по ситуації.

Теж вас дуже прошу, я знаю точно, що наші члени комітету дуже впливові члени фракції БПП, і відповідно ви можете це питання так само акцентувати. Точно голова бюджетного комітету – наш прихильник. Точно, повірте мені, на нашому боці був весь бюджетний комітет, була дуже адекватна реакція. Це вже питання Мінфіну. Тому я думаю, що всі ці питання ми сьогодні продискутуємо додатково і знайдемо рішення. Я вас про це буду інформувати.

Ну і, Юрій Олексійович, ми ваше запрошення хочемо почути публічно додатково.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, я коротко. Зараз на 17 годину я замовив кінозал по Столичному шосе "Атмосфера". За певної моєї підтримки, за фінансування Держкіно, Тарасом Томенком – режисером – знятий документальний хронікальний фільм "Будинок "Слово", який присвячений українській еліті, яка народилась в умовах тоді ще Української Радянської Республіки, в умовах періоду українізації, які збудували для себе будинок, який так і назвали "Слово", в Харкові, який був тоді столицею. І, на жаль, всі ці видатні письменники, думаю, що багатьох ви з них знаєте. Це ті, які вижили: Тичина і Сосюра. І далі наступних 200, які  були розстріляні: чи в Києві як Семенко, чи Лесь Курбас на Соловках і багато інших.

І, власне, вдалося протягом двох років зібрати багато унікальних кадрів як документальних, так і хроніки. 5 дуже гарних артистів озвучували голоси. От тут мова іде про 20, ми взяли 20 історій людей, це Лесь Курбас, Семенко, Багряний, Тичина, Яловий, Зеров, Підмогильний, Хвильовий, Епік, Куліш, Йохенсон. От 20 найбільш  відомих, яких, на жаль, навіть випускники філологічних факультетів не всі знають. Але це люди справді видатні і являються елітою.

І, чесно кажучи, я дуже хотів би, щоб члени комітету це побачили, тому що я впевнений, що для себе ви відкриєте багато нового про свою країну. Тому що, на мій погляд, патріотизм – це ситуація, коли ти знаєш, як можна глибше і більше про свою країну і про різні етапи ії життя. Це точно зробить кожного з нас трошки кращим, трошки ефективнішим в своїх діях і в політиці.

І, на мій погляд, це той фільм і історії цих людей, які роблять те, що сьогодні  найбільше потрібно країні: вони єднають країну, єднають, роблять її максимально сильною. Тому фільм – це кінофільм, він  передбачений для кіно, для кінозалу. Це 82 хвилини.

Це закритий показ. Я ще запросив, крім членів комітетів, Міністра культури і Міністра інформаційної політики, а також голову Держкіно, тому що вони фінансували. Він пройшов всі погодження. І я  планую із вересня, у Львові "Книжковий фестиваль", з книжкового фестивалю цей фільм показати в усіх, як мінімум, обласних центрах країни з запрошенням всієї еліти, в першу чергу художньої, мистецької  кожного  регіону, з тим щоб поєднати оці покоління країни. 

І я б дуже хотів, щоб оце все відбувалося за підтримки Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, навіть публічно, бо я хочу залучати максимально публічно.

СЮМАР В.П. По-перше, я хочу подякувати Юрію Олексійовичу за цю роботу. (Оплески).

Тому що все, що стосується розвитку українського кінематографу – це величезні наші пріоритети.

Я вчора була на презентації фільму "Червоний", який Микола Княжицький в себе… У них, до речі, є така розкіш, як кінозал прямо в комітеті,  що приємно. Це дуже важливо – знати сторінки своєї  історії і дуже важливо розуміти, що українське кіно відроджується.

Я просто хочу вас теж поінформувати, що я зробила інформаційний запит до Прем'єр-міністра з приводу взагалі дій Держкіно. Тому що виявляється, що у нас половина суми державної підтримки іде на кооперацію, тобто на зйомку спільних проектів з іншими країнами. А там "з іншими країнами", ми розуміємо, що це російські "продакшени", які реєструються в Литві, Ізраїлі, будь-де. І це є проблема, тому що насправді в Європі це не може перевищувати 10 відсотків, така кооперація, нам все-таки своє треба підтримувати, тому тут є питання якби до Голови Держкіно.

І, чесно кажучи, фільм "Червоний", моє особисте враження: ну, чесно, депресняк. Все-таки дуже хочеться, щоб нарешті щось почали…

Я бачу, ви Зеленського підтримуєте. Це теж, звичайно, добре – дати державні гроші на те, щоб Зеленський знімав якогось чергового "Слугу народа". Ви, до речі, проаналізуйте (так, про всяк випадок) що у нас держава підтримує. Повірте мені, на голову не налазить. Але тим не менше, це, я впевнена, дуже правильна інвестиція, тому, я сподіваюся, що ми щось і побачимо на презентації кіно.

Все, закінчили ми розгляд порядку денного. Сподіваюся, влітку попрацюємо. Дякую.