За участі Комітету відбулася міжнародна конференція, що засвідчила тривання безпрецедентної міжнародної кампанії на захист професійних прав журналістів

Комітет
25 жовтня 2016, 20:00

 

25 жовтня 2016 року в Києві відбулася Міжнародна конференція на тему: «Безпека журналістів в Україні. Припинення безкарності», до проведення якої разом із Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики долучилися Представництво Європейського Союзу в Україні, Директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи, Адміністрація Президента України, Уповноважений з прав людини, представники Міністерства оборони, Національної поліції, Генеральної прокуратури України. До участі в заході долучилися також міжнародні експерти з Бельгії, Франції, Мальти, представники органів державної влади, представники посольств і міжнародних організацій, відомі українські журналісти, у тому числі зі сходу України та Криму, а також учасники з країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова).

 

На конференції було обговорено дотримання законодавства України щодо безпеки журналістів, , стан самого законодавства, розслідування випадків порушень свободи слова, проаналізовано практику українських судів щодо розгляду таких справ, дано певну оцінку ситуації щодо безпеки журналістів у конфліктних зонах (у місцях проведення Антитерористичної операції та на території окупованого Криму), презентовано наукові дослідження у сфері незаконного впливу на журналістів, тощо.

Як зазначила під час відкриття конференції Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, попри здійснення суттєвих кроків в удосконалення чинного законодавства в сфері регулювання професійної діяльності журналістів, внесення важливих змін до українських законів, що стали адекватною відповіддю на виклики сучасності, проблема дотримання прав журналістів у нашому суспільстві залишається гостроактуальною. Ця проблема не може бути вичерпана на суто законодавчому рівні, через зміну якості тексту закону або внесення оперативних змін до них тощо, оскільки йдеться про вирішення низки принципових питань практичного застосування норм законодавства, що в українській правовій системі має, напевне, більше значення, ніж зміст самих цих норм.

Як відзначали учасники конференції, останнім часом сталися тривожні випадки, які засвідчили існування таких загроз, як небезпека розголошення персональних даних журналістів що працюють у зонах конфліктів, пишуть на теми боротьби з корупцією, займаються резонансними розслідуваннями, тощо. За 9 місяців 2016 року Інститут масової інформації зареєстрував 26 випадків нападів, 77 випадків перешкоджань діяльності журналістів і сім випадків цензури. Також, світ був шокований зухвалим вбивством журналіста Павла Шеремета в Києві, затриманням російськими спецслужбами і звинуваченням у шпигунстві українця Романа Сущенка, котрий є кореспондентом у Франції Національного агентства «Укрінформ». До Р.Сущенка, як він сам повідомив про це правозахисникам, під час арешту застосовувалися заборонені методи психологічного тиску.

Як зазначав на конференції, зокрема керівник департаменту інформаційного суспільства Директорату інформаційного суспільства та протидії злочинності Головного директорату з прав людини та верховенства права (Рада Європи) Патрік Пеннінкс, безпека журналістів, зокрема посилення інституційної бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо їх безпеки, є одним з пріоритетів Плану дій ради Європи для України на 2015-2017 роки. «У 2015 році, –зазначив Патрік Пеннінкс, – Рада Європи на основі Платформи захисту журналістики і безпеки журналістів запустила у співпраці з організаціями засобів масової інформації дослідження щодо стану безпеки журналістів, які живуть і працюють на території держав-членів Ради Європи. На жовтень 2016 року Платформою зафіксовано 218 попереджень з 27 країн, що сприймаються як загроза серйозних ЗМІ. Серед них 128 попереджень (про 13 з яких повідомлено з України) є порушеннями свободи засобів масової інформації першого рівня».

Закономірно, що й нинішня Міжнародна конференція «Безпека журналістів в Україні. Припинення безкарності», яка має тісний зв'язок з нещодавно ухваленими резолюціями парламентської асамблеї Ради Європи, є певною ланкою, що продовжує низку скоординованих дій авторитетних міжнародних організацій на захист журналістів, зокрема з метою підвищення рівня їх безпеки в усьому світі. Її метою стала оцінка поточної ситуації у сфері безпеки журналістів в Україні та вироблення рекомендацій для полегшення ситуації. Йдеться також про підвищенню рівня обізнаності зі стандартами Ради Європи у цій сфері.

Адже, за словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, на сьогодні питання безпеки журналістів є питанням свободи слова в Україні. А Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, серед іншого, нагадала, що «усвідомлення того, наскільки журналістська діяльність в Україні є небезпечною, почалася з убивства Георгія Гонгадзе» та наголосила на необхідності зосередитися на пріоритетах покарання за порушення прав журналістів. Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінґареллі підкреслив: необхідно зміцнювати роль медіа для досягнення консенсусу в суспільстві. За його словами. Європейський Союз має на меті підтримати Україну як державу-члена Ради Європи у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні.

На переконання Керівника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Андрія Жигуліна, партнери України з Європейського Союзу розуміють проблеми журналістів в нашій державі. «Зміни кожен сприймає по-своєму. При  Президентові України створено раду з професійної діяльності журналістів. В Україні ліквідовано державний орган цензури, розпочато процес створення Суспільного мовлення, триває реформування комунальної преси. Президент України підписав закон щодо захисту журналістів. Водночас, на думку промовця, нині, коли проти України ведеться гібридна війна, хотілось би, поряд зі стурбованістю, постійно відчувати й реальну допомогу Європи, якої Україна потребує постійно, зазначив промовець.

За результатами конференції розробляється проект рекомендацій для поліпшення ситуації як на законодавчому рівні, так і в практичній площині. Це, на думку учасників, дасть змогу підвищити рівень обізнаності про стандарти ради Європи, зокрема Європейської конвенції з прав людини. Безпека журналістів – один з пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки – зокрема, посилення правової бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо безпеки журналістів.