07 вересня 2016, 20:15 ( Комітет )

Стенограма від 07.09.2016

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

7 вересня 2016 року

 

Веде засідання голова комітету В.П. Сюмар.

СЮМАР В.П. Шановні колеги, доброго дня! Вітаю всіх вас з початком сезону. На жаль, не можемо нічого хорошого сказати з цим початком, тому що за літо сталося чимало досить тривожних подій, які мають в собі ознаки погіршання ситуації в сфері, за яку ми з вами відповідаємо на законодавчому рівні. І тому сьогодні у нас буде, я думаю, значна частина обговорення того, що відбувається, зі звітом відповідних правоохоронних органів. І далі перейдемо до розгляду тих законопроектів, які якнайшвидше ми маємо з вами розглянути.

Пропоную наступний порядок денний. Перше, про ситуацію, яка склалася навколо телеканалу "Інтер" 4 вересня, все те, що там відбувалося. У нас є представник Міністерства внутрішніх справ, яке проводить розслідування. Друге. Використання українських засобів масової інформації агресором в умовах гібридної війни. Теж всім відомий скандал, який варто обговорити і зробити відповідні висновки.

У нас, до речі, є представник Служби безпеки, який готовий звітувати про справу Шеремета. Ми в останній момент зняли, але, я думаю, ми заслухаємо представника Служби безпеки, оскільки МВС розслідує цю справу під грифом "секретно". Зараз ми домовилися з міністром, говорили про те, що буквально за два-три тижня вони зможуть  нам надати інформацію і ми обговоримо, в якому саме доступі: чи відкритому чи закритому засіданні. Але сьогодні проміжні результати послухаємо від Служби безпеки.

Третє питання, про підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги). Там надійшло не так багато – 11 поправок, нам треба розглянути їх.

Проект Закону про внесення змін о Закону України "Про рекламу", 4924.

Проект Закону про тимчасово окуповану територію України, 3593-д.

Проект Закону про енергетичну ефективність будівель, 4941. І "Різне".

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Маленьке уточнення, якщо дозволите.

СЮМАР В.П. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. По першому пункту: ситуація навколо телеканалу "Інтер" не тільки 4 вересня, але і 5-го і 6-го. Бо події ж 4 вересня не закінчилися, вони фактично закінчилися тільки вчора після обіду.

СЮМАР В.П. Я не знаю, чи вони вже закінчились.  Я думаю, вони ще не закінчилися. Які розпочалися 4 вересня. О'кей. Гаразд. Домовилися.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Які розпочалися. Тоді може без дат?

СЮМАР В.П. Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати? Дякую, колеги.

Отже всі ми з вами нещодавно, почнемо з найбільш такої актуальної тематики, те, що відбувалося з "Інтером". Ви знаєте події, які там розгорталися, і акція протесту, яка там була, далі вторгнення на територію телеканалу, що відбувалося далі.

Я думаю, ми послухаємо версію і телеканалу, і послухаємо звіт від представників правоохоронних органів.

У нас від телеканалу "Інтер" є людина, так? Хто у нас від "Інтеру"? Прошу тоді, скажіть нам, будь ласка. Назвіться, будь ласка.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Пилипець Олександр – директор "Національних інформаційних систем", що займається виготовленням новинних продуктів для телеканалу "Інтер".

Ситуація наступна, 4-го числа, час я не пам'ятаю, це всі точно можуть встановити,  зателефонував мені мій заступник щодо того, що починається на каналі щось незрозуміле. По приїзду я вже побачив пожежу, був свідком евакуації людей МВСниками. Колеги, ми дякуємо, що не допустили ніяких трагедій. І, власне, був свідком пожежі і свідком того, як її загасили.

Того ж вечора, одразу після закінчення роботи вибухово-технічної групи, нам дозволили зайти разом із слідчими, наголошую, разом із слідчими, які були присутніми на місці події, зайти. І на вимогу слідчих, про що є так само заява слідчого, хоча вона не процесуально складена, але все рівно вона є – ця заява слідчого, і я маю надію, що вона долучена до справи. Під опис, що зазначено в протоколі, цей протокол так само має бути присутнім у справі, слідчими було вилучено сервери, на яких знаходились накопичувальні диски з камер відеоспостереження, які находяться всередині і навколо каналу.

Ще раз наголошую, 4-го числа, відразу після закінчення роботи вибухово-технічної групи і офіційного дозволу зайти в приміщення, ми разом із слідчими зайшли і вилучені були ці сервери. Тому заяви різного роду політиків, в тому числі і відповідальних політиків, в тому числі і державних посадовців з приводу того, що телеканал "Інтер", власне "Національні інформаційні системи" перешкоджають слідству і не надають відео являється неправдою. Це щодо серверів.

Наступна ситуація. Наступного дня, 5-го числа, вночі, да, в ніч з 4-го на 5-те число, навіть ні, ще одразу після закінчення пожежі ми вийшли в ефір прямо з вулиці: розвернули пересувну телевізійну студію, і "Подробиці тижня" виходили прямо з вулиці, бо не було зрозуміло, не було ніякої можливості працювати в приміщенні. Страшна задимленість і пожежа.

Після ефіру я дав команду, ми прийняли рішення відновлювати роботу, спочатку поверхнево оглянути, що ми можемо відновити і яким чином, можемо завтра почати працювати в новинному режимі? Ніч технічні служби, ми працювали, позносили камери, які вціліли, які не постраждали під час пожежі. Взагалі збитки, за попередніми підсумками нашої комісії, телеканалу,  збитків нанесено десь на 430 тисяч доларів. Якщо не помиляюсь. Але це, наголошую, це я не офіційно заявляю, бо це я тільки краєм уха бачив, ще до всіх документів я не доходив. Да, і офіційних висновків  комісії, яка підрахує збитки, ще немає, тому ще раз наголошую, це неофіційні дані.

Зрештою  нам вдалося, ми попросили, дякую, вибачте, це не реклама, поруч знаходиться клініка стоматологічна і люди нам дозволили там працювати. Дякую їм. Журналісти на колінах, техніки на карачках, пардон за таке слово, ми зкомутували комунікації, і о сьомій ранку, як і було заплановано, ми вийшли уже в ефір.

СЮМАР В.П. Гаразд, дякую вам. Давайте послухаємо зараз, що зроблено в контексті розслідування: хто здійснював напад, які проблеми, версії розглядає сьогодні слідство? У нас є представник, ви представляєте Київського главк? Представтесь, так само, будь ласка.

ПИВОВАР О.В. Заступник начальника голови управління Національної поліції в місті Києві, начальник слідчого управління, полковник поліції Пивовар Олександр Вікторович.

Не хочу сперечатися зараз з колегою, але  що я хочу сказати з приводу попереднього доповідача. Дійсно, на час виходу до місця подій, після закінчення роботи МВСників, слідчо-оперативна група зайшла до приміщення, де розташований телеканал "Інтер", та почала огляд місця подій. До речі, цей огляд місця подій продовжується і по теперішній час. Ми його перервали, потім відновили, тому що приміщення дійсно велике, а оглядати доводиться багато приміщень і багато речей.

На час, коли була локалізована та погашена пожежа, я знаходився також на місці події, спілкувався з представниками телеканалу "Інтер". Та наша вимога була та, щоб у ході огляду місця подій, це не заява слідчого, а це є процесуальна дія по огляду місця подій. Був складений протокол огляду місця подій, під час якого були вилучені палатки, шини, вогнегасники та інші речі, котрі слідчі вважали за потрібне. 

На той час, коли я знаходився там на місці події, я спілкувався також і з представниками, був керівник економічної служби безпеки, прізвище я не можу зараз пригадувати. Я йому неодноразово казав про те, що необхідно в першу чергу надати доступ слідчим до цих серверів, якщо вони цілі і якщо вони зберігають відеозаписи, як мені на той час казали, біля 30 відеокамер усередині приміщення, а також по всьому периметру цього приміщення. На той час казали про те, що ці сервера пошкоджені водою, що ці сервера зараз якимось феном десь  уже в іншому приміщенні висушують.

І тільки, як це за протоколом в матеріалах кримінальної справи, з 21-го до 21:35 ці сервера були вилучені. Крім того був допитаний ще і представник, наскільки я пам'ятаю, це інженер "Інтера", людина, яка відповідає за комунікаційні послуги, а також за утримання в порядку цих серверів і всього іншого, він на протокол допиту свідка підтвердив, що ці сервера, які вони нам видають, які слідчі вилучають під час огляду місця подій, містять в собі інформацію ту, яка нас цікавить. Цікавить взагалі всіх, що зображено було, що зафіксовано камерами відеоспостереження.

Однак до цього часу ці сервера не оглянуті експертами, дійсно, призначено ряд там криміналістичних експертиз, в тому числі комп'ютерна експертиза, однак вона була призначена пару днів тому, і тому ніяких відео звідти ми ще не отримали.

Ми всі знаємо, що вчора під час вечірнього телеефіру з'являється на "Інтері" відео. Питання виникає: чому, що тоді видали слідчому під час огляду місця подій 4-го числа, які сервера, стверджуючи, що це ті сервера, які нам потрібні? І з яких серверів взяли тоді інформацію та відео виклали в Інтернеті та продемонстрували на своєму каналі представники телеканалу "Інтер"?

На даний час теж мої слідчі знаходяться на місці події, вилучають уже другі сервера, з яких начебто було скачано співробітниками "Інтера" це відео, в даний час це відбувається. А також ведеться допит тих осіб, які знайшли ці сервера, як мені доповідають, десь в приміщенні "Інтера", але не в тому приміщенні, де вони зберігалися до цього і де вони повинні були знаходитися, коли записували ці відеокамери.

СЮМАР В.П.  Які версії ви розглядаєте?

ПИВОВАР О.В. Ми розглядаємо декілька версій. Я не буду тут їх озвучувати. 296-та стаття Кримінального кодексу – це  хуліганство, частина четверта – за створенням предметів, які заздалегідь приспособлені для спричинення тілесних ушкоджень. Також 194-та, частина друга Кримінального кодексу України – це умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

СЮМАР В.П. Чи встановлені підозрювані?

ПИВОВАР О.В. На даний час я такої інформації вам надати не можу, тому що проводиться слідство і ці статті тяжкі. Тобто я до чого кажу, що санкція статті відносно тяжких і діючим законодавством у слідства є усі повноваження для проведення широкого спектру слідчих, а також негласних слідчих дій. Тому я вдаватися в подробиці не буду.

СЮМАР В.П.  Колеги, є ще запитання? Коротко прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Олександре Вікторовичу, тобто так зрозумів з ваших слів, на сьогодні кримінальні провадження розпочато лише по двох статтям?

ПИВОВАР О.В. Крім того, те, як колега сказала, що відбувалося з 4?го тай по теперішній час, ще до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена 171-ша стаття – це перешкоджання журналістській діяльності.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Оце власне я хотів. Тобто по 171-ій і за 4-те, і 5-те, і 6-те, так, ви розглядаєте?

ПИВОВАР О.В. Взагалі да.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А чи розглядали ви, що крім 171-ої статті порушено ще цілий ряд інших статей? Зокрема 345-а, перша, погроза або насильство щодо журналістів. 347-а, пункт перший, умисне знищення або пошкодження майна журналістів. 348-а, посягання на життя журналіста. 349?а, захоплення журналіста як заручника. 263-я, незаконне виготовлення, переробка, ремонт вогнепальної зброї, фальсифікація і так далі. 263-я, незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Тому що наскільки я знаю, коли ці люди заходили, не встановлені як ви кажете особи, вони стріляли, і є відповідні відбитки від куль в стінах на першому поверсі "Інтера".

Крім того була зафіксована схожа на противотанкову міну, про яку теж жодного не сказали, але вона фігурувала і в матеріалах і в інших моментах. Крім того можна розглядати цей випадок як, власне, і терористичний акт, тому що певні ознаки терористичного акту теж є. Це перше.

І чи не, в рамках розгляду версій, які ви не назвали, які версії ви розглядаєте, ви назвали статті, які ви порушили, чи долучені до справи, зокрема, вислови і публічні заяви політиків, посадових осіб? Зокрема і Міністра внутрішніх справ пана Арсена Авакова, який 31-го числа фактично закликав до захоплення "Інтера". Хоча там і було більш так, ну фактично заклик був. І заява так само і заступника Голови Національної поліції пана Трояна, який взагалі чітко в Фейсбуці написав "або захопити або націоналізувати". Чи ці публічні заяви розглядаються у вас в рамках кримінального провадження? І чи проходять ці особи як свідки?

ПИВОВАР О.В. Я зрозумів. По-перше, що стосується кваліфікації тих дій, які розслідуються під час цього кримінального провадження, як я вже сказав, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань три статті Кримінального кодексу України. Але зараз не йде мова про об'явлення підозри кому-небудь, яка, до речі, згідно діючого законодавства погоджується з процесуальним прокурором в комплексному порядку.

Зараз  на даний час ще не йде мова про винесення обвинувального вироку судом та остаточної кваліфікації дій винних осіб. Тому зараз, як я стверджував, винесено та почато,  тільки почато, у нас сьогодні тільки третій день. До речі, ці кримінальні провадження було внесено до реєстру Шевченківським райуправлінням Національної поліції в місті Києві, однак, після прийняття рішення процесуальним прокурором з міської прокуратури міста Києва, це кримінальне провадження на даний час вже розслідується слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві. Тому під час розслідування буде надана об'єктивна, будуть вивчені всі обставини та кваліфікація може розширюватись, та й статті Кримінального кодексу можуть розширюватись.

Щодо того прикладу, який ви навели, якісь відбитки від пуль, то треба провести ряд певних експертиз, щоб сказати:  то бойова зброя, чи взагалі то зброя була чи не була? Навіть на тих нарізках, не знаю, як назвати те, що було вчора продемонстровано на каналі "Інтер", то були нарізки. Зараз слідчому треба вивчити.

СЮМАР В.П.  Тобто монтаж, наскільки я зрозуміла, ви хочете сказати?

ПИВОВАР О.В. Так, монтаж. Слідчому треба вивчити повністю ці відеозаписи, щоб дивитися, що там насправді проходило.

До речі, ще журналістами під час коментування того монтажу, який вчора демонструвався на всю країну, також було сказано про те, що "ми бачимо, що відбувається підпал на другом, по-моєму, поверсі". Я своїми очима там не бачив, декілька разів передивився вже і в Інтернеті цей запис, але цього не бачив. Те, що відбувалося на вході біля "ресепшену" так званого, то там бачив.

До речі, як я вже сказав, це буде все вивчати слідство  і слідчий буде. Створена дуже, виникає слідчо-оперативна група там, як я вже сказав,  це не один слідчий займається – це слідчий Шевченківського райуправління, як я уже сказав, слідчий Головного управління Національної поліції в місті Києві. І тому під час уже розслідування будемо дивитися, чи є…

СЮМАР В.П.  Може розширюватися по статті. Я вас зрозуміла.

Друге питання у вас було з приводу політичних заяв, і хотілося б тут.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Напередодні які звучали.

СЮМАР В.П. І ще уточнити в контексті, чи ви будете досліджувати, власне, до чого, що змусило активістів діяти в такий спосіб? Чи ви збираєтесь з ними розмовляти і решта? Тобто більш комплексний погляд на цю проблему.

 

ПИВОВАР О.В. Те, що стосується другого питання, я скажу так, під час розслідування кримінальних проваджень вказаної категорії, те, що набуває великого резонансу в ЗМІ і взагалі у суспільстві, то практикують таку слідчу дію, як огляд Інтернет-ресурсів. Тобто слідчі або група слідчих моніторить всі Інтернет-ресурси, до яких можливо відкрити доступ, та складає з цього приводу протоколи і виготовляє копії, скріншоти, які долучаються до матеріалів кримінального провадження. І це стосується взагалі не тільки того, що видається офіційними засобами масової інформації, а ті відео, які викладають люди, знімаючи на камери своїх мобільних телефонів.

Щодо висловлювань політиків, якщо вони є в відкритому доступі, то теж долучаються до матеріалів кримінального провадження та будуть вивчатися…

СЮМАР В.П. Дякую. У нас ще є кілька запитань. Давайте, у нас важкий порядок денний сьогодні. Прошу, Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ольга Червакова. У мене питання як до вас, так і до пана Олександра. Скажіть, будь ласка, 4-го числа під час цих подій   навколо  "Національних інформаційних систем", коли була пожежа безпосередньо, близько шостої години вечора радник Міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив про те, що ця пожежа є самопідпалом. Скажіть, будь ласка,  чи ґрунтувалися його слова на якихось висновках експертів-криміналістів чи слідчої групи, яка вже до шостої вечора змогла оглянути місце події і вже зробити такі висновки, які потім озвучив Зорян Шкіряк? Чи це  була його особиста думка? І чи така версія розглядається слідством? Це перше питання.

І питання до пана Олександра Пилипця, я би хотіла, щоб ви все ж таки прояснили різницю між тим відео, яке було оприлюднено вчора вашим телеканалом в ефірі програми "Подробиці" на вечірньому, і тим відео, яке було надано на самому початку? Тобто різниця між цими серверами: сервером,  з якого було надано відео з самого початку Національній поліції, і тим сервером, який було знайдено вчора. І яким чином так сталося, що це були якісь різні сервери? І чи ви не мали до нього доступу, чи ну яким,  чому вони були з різних джерел?

ПИВОВАР О.В. Добре. Щодо висловів, які були озвучені паном Шкіряком, то я думаю, що це питання треба до нього. А з приводу експертиз, я вже сказав про те, що під час розслідування вже призначено дуже велику кількість експертиз.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я мала на увазі саме шосту годину вечора неділі: чи були підстави говорити про те, що це був самопідпал? О шостій годині вечора 4 вересня.

ПИВОВАР О.В. Я ще раз кажу,  що з цим питанням треба звернутися до того чоловіка, який висловився.

ЧЕРВАКОВА О.В. Уявімо, що це я сказала або невідоме джерело, була така версія. Чи були підстави розглядати таку версію?

ПИВОВАР О.В. На даний час під час розслідування кримінального провадження розглядається ряд версій, в тому числі те, що було висловлено і озвучено ще і версія самопідпалу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Станом шосту годину вечора 4-го числа були підстави розглядати версію самопідпалу?

ПИВОВАР О.В. Я вважаю, що я вже відповів на ваше питання.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. З приводу…

СЮМАР В.П.  Тут я надаю слово, я дуже перепрошую.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так я ж задавала питання.

СЮМАР В.П.  Ви закінчили, так, з вашою частиною? Гаразд. Прошу.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Мені можна? Дякую. З приводу серверів, вчора ми знайшли ще один сервер. Навіть дві коробки з дисками, які зловмисники намагалися винести, але не винесли, по якій причині, не знаю. Це має встановити слідство.

Чи проводяться роботи з тими серверами, які були вилучені слідством в день пожежі, не знаю. Ви сказали, що наступного дня почали працювати з серверами, так? Ви не чуєте мене, ні? З серверами, які ви вилучили, коли почали слідчі експерти працювати?

ПИВОВАР О.В. Наступного дня було призначена комп'ютерна експертиза.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Наступного дня була призначена комп'ютерна експертиза.

ПИВОВАР О.В. Бо огляд місця події, наскільки я пам'ятаю, завершився вже за північ.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Так, і наступного дня була призначена експертиза, я правильно? Вона зараз іде?

ПИВОВАР О.В. Так.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Дякую.

Вчора ми знайшли ще декілька серверів, бо я не знаю кількість, я не працюю в охороні, я не знаю, скільки серверів і що, і де знаходиться. Але після огляду.

Да, ще хочу зазначити, що в понеділок ніяких експертів на телеканалі, у нас на студії не було,  про що свідчать наші ефіри. Ми з сьомої ранку почали запрошувати експертів і працівників Міністерства внутрішніх справ приїхати до нас і повилучати ті речові докази, які ми познаходили. Вони  лежали, вони стояли, деякі я взагалі огородив і сказав: "Не чіпайте, хай приїдуть хлопці і позабирають". В тому числі каски, на яких можливо є волосся нападників, так, це легко встановити. В тому числі і газовий балончик, так, його можна придбати де завгодно, в любому магазині можна забрити.

Але мова була про те, ви пересмикували, мова була про інше: мова була про те, що це був речовий доказ, який нікому не потрібен. Цілу добу  понеділок ми запрошували вас приїхати і забрати речовий доказ.

ПИВОВАР О.В. Я вам заперечу, тому що запрошень ніяких не було, це підтверджується.

 

СЮМАР В.П.  Колеги, може ви в слідчому управлінні поговорити між собою, добре?  Я думаю, вам є про що поговорити між собою.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Вчора ми знайшли сервери, скажімо, жорсткі диски серверів.

ЧЕРВАКОВА О.В. А чому ви зразу їх не знайшли? Що вам завадило їх зразу знайти?

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Ми не приступали взагалі до прибирання, до ремонтів в зв'язку з тим, що нам було наказано слідчими, які були присутні, нічого не чіпати, нічого не прибирати, бо будуть проводити експертизу. Тому ми навіть оцінку майна і збитків не могли проводити, бо слідчими було заборонено.

Вчора, після того, як попрацювали слідчі на декількох точках пожежі і сказали, що залишилась одна точка, де вони будуть сьогодні працювати, все решта можна прибирати. Вчора була створена комісія для того, щоби спланувати хід ремонту, бо там дійсно потрібно робити не тільки прибирання, а й ремонт. І в ході роботи цієї комісії знайшли цікаві речі, запросили мене одразу, хлопці одразу ввімкнули камеру, бо з огляду на заяви різних політиків ми вже розуміли, що яку версію будуть відпрацьовувати, ми вже розуміли, що нас будуть робити винуватими, тому це все фіксувалося на відео.

Ми не знали, що там є, але потім, коли передивилися, що там є, там дуже великий об'єм інформації. Наскільки я пам'ятаю, знову ж  таки я не є шефом охорони, з 36-и камер працювали 24-и. І решта камер, які не працювали, на сервер вони писались, але писали темне поле з тим кодом: часом, годиною писали темне поле. Не знаю, що це: чи це вивели із ладу камери чи щось із сервером – не знаю.

Але на тому відео, що ми знайшли, до ефіру залишалося небагато і ми, так, ми дійсно змонтували, бо у прямому ефірі ми не можемо показати годину відео з різних камер, з різних точок. Ми змонтували хронологічно, навмисно робили хронологічно для того, щоби покадрово було видно: о котрій годині заходили нападники, о котрій годині підходили, через скільки хвилин підходили люди, які прикривали їх, що робили нападники всередині.

На жаль, для слідства підпал був зроблений, ну в студії ще видний підпал, а підпал в міжнародному відділі він не зафіксований, сам момент підпалу. Але зафіксований момент підпалу серверної, про який ви говорили.

І чи вас не дивує, що при пожежі використовують воду для того, щоб зупинити вогонь? І це відповідь на ваше запитання: чому сервери були залиті водою.

Тобто підсумовуючи, так, ми вчора змонтували шмат відео, в якому показали початок атаки, процес атаки і закінчення атаки. Як хлопці заходили, під прикриттям кого вони виходили. Я перепрошую, ще два дні тому і протягом цих днів до вчора, мені здавалося, що АТОшники, які стояли на ганку, їх використовували "в темну", і мені здавалося, що це дві різні групи. Мені здавалося, що АТОшники прийшли дійсно висловити свою точку зору, на що вони безперечно мають право, але переглянувши вчора відео – це була одна команда.

Це може з'ясувати любий слідчий, переглянувши відео, яке, до речі, до цих пір не можуть вилучити в нас. Не можуть вилучити чому? Бо приїхав слідчий, який не входить в склад слідчої групи, потім приїхали слідчі, які вже не займаються цією справою, вона вже передана в інших бік. Дзвінки-передзвони. І чесно кажучи,  я перепрошую, я думав, що я запізнюся сюди, бо мене не відпускали слідчі, я не знаю, чи це навмисно зроблено чи ні. Але не знаю на цю секунду, чи вилучений ці сервер чи ні.

СЮМАР В.П. Я не знаю, чи навмисно. Ви тут і маєте можливість висловитися. У нас трошки регламент. Завершуйте, будь ласка.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Можна я секундочку, закінчу? Вчора ввечері ми, коли знайшли сервери, зателефонували слідчим у Шевченківське управління для того, щоб "приїдьте, заберіть сервери". Вони сказали: "Ви чекайте до ранку, приїде група і забере сервери". Оце говорить про оперативність, з якою міністерство і слідчі хочуть працювати. Дякую.

СЮМАР В.П.  Гаразд, почули. Я думаю, що слідство буде мати зараз доступ до серверів і все відео буде відтворено, і ми все-таки станемо свідками ефективного розслідування в цій справі. Тому що сьогодні ефективне розслідування у справі нападу на телеканал воно очевидно необхідне, оскільки ніхто не може в Україні сьогодні стимулювати те варварство, яке відбувається, яке ми побачили у випадку з телеканалом "Інтер".

І відповідно питання ефективного розслідування з іменами винних і з поясненнями, хто це робив і чому це робив – це є важливим завданням сьогодні, я думаю, для Міністерства внутрішніх справ, яке має швидко дати відповіді на ці питання і поставити крапки в цій історії. Оскільки питання "чому?" так само залишається, мені здається, актуальним. Ми будемо розглядати наше наступне питання в порядку денному.

Але я думаю, що в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики немає іншої позиції окрім того, щоби вимагати максимально швидкого, оперативного і інформативного розслідування, а також засудження будь-яких форм нападів на засоби масової інформації, які містять в собі ознаки перешкоджання професійній журналістській діяльності. З цією позицією, я думаю, у нас однозначне визначення комітету. Колеги, правильно я розумію?  Я думаю, що тут у нас позиція є спільною, однозначною.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я не встиг одне питання уточнити у Олександра Вікторовича. От по цій детективній історії з серверами, от уже знову почалася перепалка. Все-таки скажіть, бо була на наступний день заява зокрема пані Деканоідзе про те, що з боку представників "Інтера" іде перешкоджання діям слідчих і зокрема вилучення серверів. Ви тільки що сказали, що в 21:35 ви разом з працівниками, ваші працівники разом з працівниками "Інтера" першу частину серверів, як виявилося, вилучили. Тобто, в чому заключалося перешкоджання з боку "Інтера" слідчим ввечері 4 вересня?

І взагалі, от ви теж сказали, що сервера ще не оглянуті експертами і по них ще немає остаточних висновків. Разом з тим від керівництва МВС вчора, мені здається, вже лунали заяви про те, що вони залиті водою пошкоджені і фактично є якимось не такими. Тобто ще експертизи нема, а висновки вже озвучені. І так само ви говорите, що разом вилучені сервери, а на наступний ранок після цього іде заява про те, що іде перешкоджання. В чому було перешкоджання?  І чи пошкоджені сервери, чи так не можна говорити?

ПИВОВАР О.В. Я зрозумів. Може я не зовсім зрозуміло висловився, але я хочу наголосити і повторити. Під час як було закінчено гасіння пожежі і як стало можливий доступ слідчих до приміщення, щоб почати огляд місця події, з того моменту з представниками цієї організації велися перемовини, я не знаю, як сказати, про надання доступу до цих серверів.

Взагалі там дуже багато комп'ютерної техніки, і де, і що на що записується з відеокамер ніхто не розумів. Тому ми і зверталися до представників "Інтера" для того, щоб вони вказали саме той комп'ютер, той сервер, той системний блок, де зберігається ця інформація. Нам надали таку людину, ця людина, як я вже висловився, була допитана на протокол допиту свідка. І вона надала покази про те, що ці сервера, які вилучалися, як я сказав і ви повторювали, з 21 часу до 21:35 – це самі ті сервера, які нас цікавили, де знаходиться інформація  з камер відеоспостереження всередині приміщення.

Однак після як вони були вилучені, я не сказав, що вони були оглянуті спеціалістами та експертами та вже звідти взята інформація якась – це  неможливо було зробити, тому що воно було видно, що вони залити водою і ніякої інформації з них взяти не можна. Тому вони були опечатані та в подальшому передані експертам для того, щоби вони взяли цю інформацію, вскривши, я вже термінологію там спеціалістів не буду казати, як вони це будуть робить.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перепрошую. Тобто ми не можемо говорити, що було перешкоджання з боку працівників "Інтера"?

 

СЮМАР В.П.  Було чи не було?

ПИВОВАР О.В. Я акцентую, перешкоджання  висловлювались в тому, що тільки в 21 час ми до цих серверів дійшли. До цього, до цього… Пожежі вже не було. Пожежа була там локалізована…

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Ми шукали людину, яка знає, де, що знаходиться…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто станом на ранок наступного дня вже сервери були вилучені і ніякого перешкоджання  не було?

ПИВОВАР О.В. Так, як зараз ми з'ясовуємо, це не ті сервери…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, знайшли нові і дали.

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Давайте скажем прямо, нужно было время для того, чтобы убрать то, что не нужное, и дать полиции то, что нужное. Ну давайте прямо так и скажем.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Зачем вы передёргиваете?! Вы не специалист в технике.

СЮМАР В.П. Я думаю, це слідство має з'ясувати, де там і що було вилучено.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, хай слідство з'ясовує. В понеділок просто нікого не було.

СЮМАР В.П.  Дай боже, щоб воно відбулось.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Знаете, чем отличается депутат от простого гражданина? Тем, что народный депутат может врать! Извините, это не к вам относиться, господа. Извините.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто на сьогоднішній день чіткого висновку щодо якості цих серверів теж немає. Проводиться експертиза як по тих, які вилучені 4-го, так, як і вилучені вчора. Так?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Що там на них ще не переглянули.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто зараз не можна чіткого висновку зробити, да? Це просто… Дякую.

СЮМАР В.П. Будемо стежити за цією справою. Колеги, я думаю, ми досить нормально підсумували.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Не надо мене ображати, будь ласка, я вас прошу!

(Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте спокійно всі.

СЮМАР В.П.  Да, у нас неспокою вистачає.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Вибачте, просто у мене три доби нервів і недосипу. Я по дві-три години на добу сплю, тому я перепрошую за емоційність. Перепрошую.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, я думаю, що в багатьох людей неспокій триває останні два роки, знаєте, в країні, де триває війна. І в нас у багатьох нема цього до кінця відчуття, що в країні війна і відповідальності і розуміння наслідків кожного свого кроку в контексті цієї війни.

Один із цих наслідків можливих те, що в країні дуже багато нелегальної зброї і кожен з нас може бути об'єктом нападу! І це велика проблема. І ми сьогодні маємо максимально сприяти тому, щоби правоохоронні  структури були сильними і ефективними, і могли захищати безпеку і журналістів, і звичайних громадян України.

Але також в контексті цієї війни треба розуміти про відповідальність кожного і про відповідальність журналістів так само. І у зв'язку з цим переходимо до наступного питання порядку денного, яке пов'язано із гібридною війною, із використанням українських ЗМІ як інструменту в цій гібридній війні.

ЧЕРВАКОВА О.В.  А рішення? Ми рішення будемо?

СЮМАР В.П.  Ми оцю заяву, яку я озвучила, ми оформимо в вигляді рішення, вам надішлють її, і ми це озвучимо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Може проголосуємо за неї?

СЮМАР В.П. Давайте розглянемо друге питання, а тоді, я думаю, ми можемо підсумувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Переходимо до рішення, так? Можна висловлюватися, так, по першому питанню?

СЮМАР В.П. Ні, ще не переходимо до рішення. Я прошу зараз перейти до другого питання. А ми підсумуємо. Я думаю, у мене є пропозиція підсумувати ці дві речі, вони реально пов'язані. Я тому попрошу слідчого залишитися, щоб ви послухали і контекст, тому що нічого не буває випадково. І я думаю, що цю ситуацію треба розглядати в контексті.

Ви знаєте, що влітку з'ясувалася і стала відомою переписка редактора телеканалу "Інтер" – громадянки Росії Марії Столярової, яка була вислана Службою безпеки України з території України. В цій переписці досить багато принизливих, абсолютно принизливих речей, які стосуються національної гідності українців. Там є речі, які можна дуже легко трактувати як розпалювання міжнаціональної ворожнечі, як пропаганда війни фактично.

Якщо редактор головного телеканалу дозволяє собі писати про те, що "хохлы, я в унижительным отношении, что с них можно поиметь?" Я можу  все це зацитувати. Якщо редактор одного з найбільших телеканалів країни, який там працює в цей період війни, дозволяє собі писати: "Я из этой страны уеду только на российском танке!", - з фактичним закликом того, що ця країна має бути завойована. Я думаю, що це є принизлива ситуація сьогодні для всіх: і для громадян України, і для телеканалу. І вона говорить про те, що ми є надзвичайно вразливими з точки зору проникнення якраз держави?агресора в наш інформаційний простір шляхом конкретних людей, які працюють в наших українських ЗМІ. І  ці люди формують українську інформаційну повістку дня! І ці люди, на жаль, сьогодні продовжують залишатися на телеканалі!

Це я маю на увазі некоего "папу Шу" з переписки Марії Столярової, а інакше кажучи, здається, офіційна посада звучить у пана Шувалова як "заступник директора з розвитку НІС". Так це звучить? Віддаю належне іронії в цьому ключі. Але при цьому всьому іронія на рівні формування віртуальної реальності і вибачень редактора телеканалу перед кремлівськими пропагандистами за вживання слова "сепаратисти" відносно терористів, які сьогодні захопили частину української території і утримують її, при явній допомозі і сприянні держави­-агресора – це є речі, про які ми не можемо мовчати і про які ми так само повинні говорити.

І те, що метою гібридної війни є розпалювання ворожнечі всередині країни, про те, що метою гібридної війни є використання українських засобів масової інформації для розпалювання і міжнаціональної ворожнечі, і будь?яке інше стимулювання політичних конфліктів, які сьогодні ослаблюють Україну і дозволяють агресору фактично управляти Україною, нав'язуючи їй звання "фейл стейт": країна, яка не може сама справитися з собою, бо тут політики тільки знищують один одного, а не можуть мати одну позицію! Позицію на те, що Україна сьогодні протистоїть зовнішній агресії Російської Федерації. Позиції на те, що український політикум має бути єдиним, українське суспільство має бути в цьому єдине. Позиції на  те, що коли сьогодні там, на Сході, тисячі українських патріотів ризикують своїм життям, то ми як політики і ми як журналісти повинні бути відповідальними за те, що ми робимо! Кожен має робити свою роботу, колеги. І ця робота повинна мати, в першу чергу, в основі своїй слово "відповідальність"!

Бо це не просто час, коли можна прикритися ліберальними категоріями про свободи й інші речі, ці категорії важливі, але коли стоїть питання про безпеку, коли стоїть питання про людські життя, а ми втрачаємо сьогодні людські життя, то це слово набуває особливого значення. Тому що внаслідок нашої з вами інформаційної політики і внаслідок нашої з вами політичної діяльності можуть гинути люди! І про це не треба забувати.

Десята Конвенція, яка нам дозволяє і гарантує свободу слова як базове право людини, пише: що свобода слова може бути обмежена в єдиному випадку, якщо це становить небезпеку для життя людей. Ми сьогодні саме з цією категорією маємо справу. І тому питання відповідальності має бути одним із базових!

Я не знаю, у нас є представник Служби безпеки, який міг би сказати, що Служба безпеки? Які оцінки вона зробила стосовно того, як використовується Російською Федерацією українські засоби масової інформації?

ІЗ ЗАЛУ. Я з цих питань не можу коментувати. Я тут виключно по справі Шеремета. Вибачте.

СЮМАР В.П. Дуже погано, що Службу безпеки ми запрошували, власне, представника. Ми перейдемо, ви скажете про своє. Ми запрошували представника, але Служба безпеки проігнорувала сьогодні засідання Комітету з інформаційної політики! Що є достатньо показовим, мені здається, тому що це питання є дуже важливим.

Не проігнорував нас, дякую дуже за присутність тут, Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Ми неодноразово на засіданнях Нацради обговорювали це питання. Юрію Анатолійовичу, вам належить дуже гарна фраза, яка мені дуже подобається, про те, що не можна собі зараз дозволити  жити, не відчуваючи під ногами країну, яка сьогодні живе війною, болем і смертями у боротьбі за власну незалежність.

Я попрошу вас декілька слів сказати – оцінка Нацради.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я декілька слів скажу. Я прийшов сьогодні не один, можливо це звичайне засідання для вас. Я прийшов не один, прийшли зі мною, щоб ви розуміли нашу відповідальність, прийшла і Оля Герасим'юк – перший заступник, і Уляна Фещук – заступник, який опікується цими питаннями.

Знаєте, я хотів би повернутися, бо два питання, абсолютно права Вікторія, вони взаємопов'язані. Знаєте, розглядати випадок з "Інтером" – це я вам можу навіть називати. Та що називати? Ви всі тут медійники і всі тут присутні знаєте, що якби це стосувалося тільки "Інтера"! У нас є просто "п'ята колона" – у нас є компанії, які належать через офшори, через не офшори власникам, які зараз сидять там. І вони просто чекають свого часу, коли можна  отак от "щелкнуть" – вони розкручують зараз свій рейтинг – отак от "щелкнуть", вигнати трудовий колектив, потім посадити штрейкбрехерів і на цьому рейтингу вони протримаються і будуть "втирать" те, що треба країні. Оце головна проблема!

Я хотів би казати за "Інтер", знаєте, мені дуже багато дзвонять і, пане Олександре, мені дзвонять і ваші журналісти. Вчора ходив на прем'єру одного фільму, підійшла ваша журналістка за "Подробиць" і питає мене: "Ваша думка? - і так далі. – Чи засуджуєте ви?" Жодна людина тут, яка сидить, чи взагалі нормальна людина звичайно скаже: "Да, засуджую". Це треба жорстко покарати, бо завтра після "Інтеру" буде і "5-ий", і "Новий", і "СТБ", будь-який канали, знаєте, це треба покарати.

Але, пане Олександре, покладіть руку на серце, це стало слідством, причиною стала ваша програмна концепція. Не програмна концепція, а, знаєте, я згадую події 1 січня два роки тому, коли ми з вами, коли був зафіксований випадок з піснями, дуже слабкий. Я вам зараз скажу заднім числом, ми винесли попередження, розуміючи, що ми в суду програємо. Але ми пішли з вами на "мирову угоду", от  Григорій Шверк займався, головне було для нас, щоб ви в "мировій угоді" прописали "ми будемо дотримуватися", там гарні слова, "мораль, чесність, об'єктивність, відсутність маніпуляцій", я зараз не пам'ятаю, це азбука моралі Біблії.

І тут концерн Незалежності – немає у мене підстав, знаєте, як кажуть "закрити", не має у мене, на жаль, підстав закрити – на жаль, на щастя – закрити це. Бо це не є, знаєте, порушення. Да, я знаю, що там хтось просив заспівати пісню, ви знаєте, там хто, "Вышел в степь донецкую парень молодой".  Воно совок, знаєте, воно совок!

Я дивлюся інші канали, яка я не люблю навіть. Ні, почекайте, я ж кажу, я ж не питання, я просто свою позицію, повірте мені, не як Голови Нацради, як громадянина висказую. Розумієте?

Тому, знаєте, Столярова – немає у мене, я звертаюся до Служби безпеки, бо я не можу піти, взяти ці матеріали – перевіряти. А навіть якщо перевірю і докажу, що це правда, у мене немає статті в законі, щоби сказати. Тому вибачте мене.

Я телеканалу "Україна", я не на вас, коли був телесеріал "Не зарікайся", ми казали: "Хлопці, в цьому світі, коли гинуть матері, будьте дуже уважні! Ви образите одну людину, а у людини дитина загинула на фронті". Вибачте, до "України" прийшли, залили фарбою чи кров'ю і так далі. Вас сьогодні підпалили, якщо не схаменетеся, завтра і застрілять. Розумієте? І ніхто нічого не зробить! Бо посадять цих людей, які застрілили, але підстави! Тобто будьте у цьому світі дуже обережні і дуже тонкі до людей!

СЮМАР В.П.  Відповідальні.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Да, відповідальні. Абсолютно правильно сказала пані Вікторія, ми тут зараз... Я прошу до вас, мені позавчора дзвонив один з керівників країни, я не буду називати, це не Президент, але один з керівників країни. Він каже: "Юрій, а давайте ми внесемо закон – це мабуть ситуація з "Інтером" сколихнула ситуацію – який буде дозволяти Нацраді позбавляти ліцензії канали, які там розпалюють ворожнечу, які фінансуються державою?агресором". Я кажу: "Так ми тільки "за". Ми два роки про це кричимо". Ми два роки кричимо!

Я не переконаний, що цей закон буде прийнятий, більше того, бо в залі вашому сидять одні там, вибачте мені, лобісти телеканалу "1+1", одні лобісти телеканалу "Інтер", ну всі лобісти. Там  всі ж присутні, знаєте, не зважаючи на все: чи СТБ, чи "Плюсів", чи "5-го" телеканалу, взагалі – і вони будуть приміряти на себе. Але цей треба закон! Бо в Латвії не про позбавлення ліцензії, про призупинення. Бо в Латвії, демократичній країні – це діє! А в нашій, ви знаєте, ми лякаємося і будемо його приймати тільки тоді, коли там телеканал "Інтер" спалять вщент, чи "5-ий", чи всіх, хто завгодно.

Прийміть цей закон! Бо у нас немає повноважень. Всі люди пишуть "Нацрада, Нацрада!" А що ми,  Нацрада? А ми безсилі! Ми нічого не можемо зробити! Ми можемо тільки казати і звертатися до Служби безпеки України.

У нас вчора, три дні тому телеканал "Планета", от я звертаюся до Національної поліції, російсько-славянсько-арійський канал, як вони пишуть. Включіть їх, подивіться – вони на кожному кроці кричать. Єдиний канал, який транслюється в кабельних системах Севастополя, вихідці зі Севастополя. Вони кричать: "Бей жидов, спасай Россию! Евреи сволочи, евреи есть рабы", - і так далі – мы уничтожим их!" Я не еврей, но я знаю, что такие вещи надо останавливать не через процедуру суда! Я обратился к Службе безпеки, в полицию, мне сказали: "Подавай в суд".

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Так, це розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Це конституційна норма.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Это сто процентов! Но я обратился, не буду говорить, я не фейсбучный человек, чтобы там обращаться, по Фейсбуку дискутировать. Но я обратился в Службу безпеки, обратился там в другие органы, они говорят: "По закону". А по закону: собираем материалы, возбуждаем дело, идем в суд. Суд вы знаете, какой может быть. А если завтра будут говорить: "Жги СБУ, жги там  Нацсовет!" Ребята, нам нужно срочно  закон для того, чтобы такое предотвращать!

Будет виноват Нацсовет – наказывайте нас, отзывайте, уничтожайте, но дело не в Нацсовете, дело не в том, кто сидит: Герасимюк в комитете  Сюмар или Артеменко, но создать это инструмент – дальше ничего не будет.

Я напоследок скажу просто, знаете, прошу вас, у вас эта неделя парламента очень ответственная: два закона – один примите о полномочиях. Я вот по резкому, выписывайте в любой редакции, но чтобы не мы гонялись за телеканалами, а чтобы мы могли права, потом телеканал там мог. А вот это – о быстром прекращении каких-то действий. Мы этот закон подготовили, мы его завтра передадим, пани Виктория, вам, и вы уже его работайте.

И второе: о штрафах. Этот механизм вообще на фоне "Интера", сейчас уже тот штраф, за который  мы с вами боролись – это такой детский сад кажется! Ну на фоне "Интера", извини, Саша.  На фоне того, что происходит, там "Планета" и так далее. Чем дальше, тем будет страшнее! Давайте сейчас искать механизм, который будет защищать. А подпал "Интера" мы осуждаем.

СЮМАР В.П.  Я думаю, що, на жаль, якщо не працює саморегуляція, колеги, і усвідомлення того, якими є рамки у воюючій країні, то держава змушена посилювати свої повноваження. І нам би дуже не хотілося це робити, повірте, в комітеті немає прихильників посилення повноважень держави і надання їй інструментаріїв карального органу, незалежному регулятору. Хоча відповідний інструментарій у багатьох європейських країнах є, в Національної ради без рішення суду забирати ліцензії.

Я розумію, що в нас складна практика і складна історія. Це зайвий раз говорить про те, колеги, пам'ятайте слово "відповідальність"! Навчіться саморегуляції і встановленню тих рамок по висвітленню важливих соціально-політичних процесів, які сьогодні відбуваються в Україні і які, на жаль,  дуже часто пов'язані з безпекою дуже багатьох людей, із людським життям!

Навчіться висвітлювати їх адекватно. Не провокуйте ворожнечу, не провокуйте мову ненависті! Не закликайте фактично до тих речей, які пропагують війну всіх проти всіх в Україні! Вона знищить нас всіх в результаті! А ми до цього ідемо, не пам'ятаючи цих слів. Прошу.

ШВЕРК Г.А. У мне є, якщо можливо, питання до пана Олександра, користуючись можливістю. Скажіть, будь ласка, які відносини у НІСа з "Інтером" з юридичної точки зору? Чи ви виробляєте продукт за їх замовленням, чи ви використовуєте їх час для вашого інформаційного продукту? Який цей статус документу?

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Ми виробляємо як телевізійний продакшен.

ШВЕРК Г.А. Тобто вони замовники, ви виконуєте їх замовлення, і володарем цього продукту в кінці кінців є "Інтер" як замовник цього продукту?

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Так.

 

ШВЕРК Г.А. Дивіться, для чого мені треба розуміти? Бо кожного разу в ефірі ми чуємо: "А це  не ми, це ж НІС! Ми не маємо жодного відношення до того, що робиться  в наших "Подробицях" і в інших, бо це НІС!" Так? І там на НІС напали, а "Інтер" начебто.

Чого це мене турбує? Юрій Анатолійович казав про питання, яке виникло деякий час тому, тоді, коли я працював в Національній раді. І ми дійсно тоді з "Інтером", з моєї точки зору,  знайшли порозуміння і підписали "мирову угоду" між Національною радою і телеканалом "Інтер". Ми відкликали попередження, а вони прийняли на себе деякі зобов'язання.  В матеріалах Національної ради мабуть є цей документ. В цьому документі були слова про те, що вони дуже уважно будуть ставитися до своєї інформаційної політики і програмної концепції щодо українкості і таке інше.

І тому, я для чого ж це питання і задав, бо я підписував документ з "Інтером". Нема питань, якщо "Інтер" замовляє в НІСу – це є продукт "Інтера" і "Інтер" має відповідати за все, що є в його ефірі.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. Є ще одне питання, там може бути якісь окремі положення договору. Там має бути записано, хто несе відповідальність за те, що продукт відповідає законодавству України. Бо законодавство України  вимагає, що в ефірі не має бути того, про що Віка казала наразі: закликів до повалення існуючого ладу, ксенофобії, порнографії і таке інше. Мабуть в договорі це теж має бути висвітлено, хто несе за це відповідальність. Якщо за це відповідальність несе НІС, то Нацрада має позиватися до "Інтеру", "Інтер" має там регрес до НІСу, але це тонкощі. Якщо це продукт, який належить "Інтеру" за договором, ми маємо вести розмову з "Інтером", а не з НІСом.

СЮМАР В.П. Але я дякую пану Олександру, що ви тут є. Я вам дякую за те, що ви є на цій розмові.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Можно комментарий по этому? Посмотрите, пан Александр, я не знаю, кто такой НИС, я не знаю, кто такой Шувалов, я не знаю, кто такая Столярова. У нас лицензия на "Интер", и вы же за все будете отвечать – это первое.

(Загальна дискусія).

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я говорю, что когда сжигают НИС, то это  "Интер", когда делают продукт, то это НИС, я не хочу в этом путаться. Поэтому есть "Интер" лицензия, а с кем вы там и когда договариваетесь – это первое.

Второе, знаете, я не из-за того, что я назначен по квоте Президента. Коли йшла мова про україномовний контент і квоти рекламні. Дякую вам, до речі, ви дуже допомогли індустрії, ваш комітеті і особливо ваша позиція, пані Вікторіє. Але Президент, ви знаєте, нещодавно вже двічі казав: "Запрацює закон, якщо не працює саморегуляція або совість каналів?" От я вам хочу сказати, я Президенту це казав: "Ні совісті, ні саморегуляції у каналів зараз немає!"

І по-третє, шановні колеги, от я просив вас там підтримати два закони. Я два місяці тому, коли виникло по Столяровій, до речі, я питав – мене дехто закльовував і так далі, польський закон – заборона працювати людині, очолювати новинні блоки чи інформаційну політику, яка не є громадянином країни. Зробіть це! Це не є, мені казали, це порушення прав людини. Випишіть в тій редакції, щоб не пан там Шувалов, Мувалов, Столярова, Артеменко з іншими паспортами не працювали! Це польська практика, випишіть її під українські реалі. Дякую.

АБДУЛЛІН О.Р. А Міністерством охорони здоров'я грузин може керувати?

АРТЕМЕНКО Ю.А. З держави-агресора напишіть. І мова іде про інформаційну політику, а не. Хай працюють росіяни операторами, директорами, але не новинними. Дякую.

СЮМАР В.П.  Колеги, прошу вас висловлюватися. Будь ласка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Скажіть, будь ласка, скільки було сюжетів в новинах "Інтера"? Там як у вас називаються новини: "Подробности", "Подробности Недели"? "Подробиці тижня". От скільки було сюжетів, в яких, зокрема, були оці от факти, в яких ми звинувачуємо зараз НІС і "Інтер"? Там ворожнеча, приниження солдатів, гра проти України, проти української державності. Скільки таких було сюжетів, я не знаю, за місяць останній, за рік останній?  Ми звинувачуємо їх в чомусь.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Юра, я не казав про сюжети!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але ми говоримо про факти. За який сюжет? Давайте зараз покараємо, якщо є сюжет такий, є такий факт, є заява.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. А ви, до речі, робили моніторинг?

ОНУФРИК Б.С. Можна питання, як покараємо? А хто покарає?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Національна рада.

ОНУФРИК Б.С. Яким чином? Нацрада не має повноважень! Він в контент не може вмішуватися.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо порушили закон, то будь ласка, але якщо є такий факт. Давайте їх називати, які вони були.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я можу назвати один факт – це те, що вилізла ця фраза Столярової в прямий ефір під час трансляції.

СЮМАР В.П. Їх багато.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Відповідно до неї "Інтер" і зреагував. Тобто вона була звільнена, а СБУ відповідним чином, я так розумію, зреагувало і вона була вислана.

Що стосується  Столярової, я теж читав цю переписку, вона очевидно, що є ганебною, і очевидно, що 100%. Я просто цієї людини не знаю, тому мені важно оцінювати. Але з точки зору того, що я читав, очевидно, що така людина не може працювати в Україні і тим більше творити новини.

 І в даному випадку, коли це стало явним, відповідне рішення телеканалу чи НІСа було зроблено. Я не знаю, яка там система роботодавця. Це перше.

СЮМАР В.П. Але концерт відбувся, і "Слава Україні" було вирізано, що є ознакою цензури.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Зараз ми говоримо про переписку. Ну перше, переписку була, я так розумію, електронна пошта, так? Да.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто наскільки вона є достовірною? Чи є експертиза оцієї переписки, що вона достовірна? Це теж дуже важливо! Тому що знову ж таки такі речі, на мій погляд, такі речі можуть використовуватись знову ж таки наші вороги для того, щоб роздмухувати отут всередині ворожнечу, розумієте.

СЮМАР В.П. Дуже шкода, що немає Служби безпеки. Вони мали би це.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шкода! Без сумніву, це питання до Служби безпеки, яке я хотів їм задати, тому воно таке – риторичне.

СЮМАР В.П. І підемо до них, я думаю, що вони тут будуть ще. Однозначно. Я переконана, що ми маємо довести достовірність.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я сподіваюся, що вони дадуть відповідь.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Юра, не було сюжетів. Ті сюжети, які є і які ми виловлюємо, і на які є у нас юридичні підстави, ми даємо попередження або там реагуємо. Найстрашніше, що є, пан Юрій, знаєте, треба думати не про "Інтер", треба думати про закон і про майбутнє. Найстрашніше, що є в каналах – маніпуляція! Знаєте, яку не пришиєш до закону, але які вони діють. І я не можу дати попередження за те, що слово "Слава Україні" вирізали, але це аморально. Це має бути або саморегуляція або совість. Ні того, нічого немає!

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я зараз дам слово. Ні, просто ми сказали про маніпуляції. Ви знаєте, на жаль, ми маємо справу і з брехнею дуже часто, і з тим, що адекватно так само на це треба реагувати. Колеги, ми багато разів з цим стикалися! Мені  не хочеться зараз підтримувати законопроект Мураєва, який передбачає зараз, а у нас він буде на наступному засіданні, про наклеп – в цьому контексті.

Ну я сама з вами мала мільйон історій, коли три дні підряд іде сюжет, що я маю стосунок, з моїм фото, до якоїсь людини в Вишгороді, ви мені дзвоните, я вам не підтверджую. Я кажу: "Я не знаю цього представника "Волі". Я  не в партії "Воля", я там два роки тому була". Я вам це сказала в той же день. Все одно виходить сюжет, три дні підряд ви показуєте моє фото, що я повинна нести за нього політичну відповідальність!

Гаразд. Але ж ви знаєте, що це брехня! І ви це використовуєте: свідому брехню з метою політичних маніпуляцій. І це стало нормою життя. І ця норма – це не норма, колеги – брехня. Ми маємо керуватися фактами! В час війни ціна факту є дуже висока.

Ми можемо аналізувати все, що завгодно. Але ми з вами кожен маємо з цим справу. Якщо про будь-кого можна створити віртуальну реальність, показати абсолютно сфабрикований сюжет! Він не просто сфабрикований, він придуманий кимось, він написаний як сценарний план! Ми знаємо, що це робиться зараз? Знаємо! Коли пишеться сценарій, у мене є приклади.

ОНУФРИК Б.С. Так вони ж для цього створені, Віка!

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. На жаль, цим зловживають всі телеканали, розумієте...

СЮМАР В.П. Але давайте не буде… Давайте так, ми маємо чесно про це говорити і чесно застерігати.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Національна безпека чи це особисті речі?

СЮМАР В.П. Ні, чекайте, це одне і друге. Тому що воно одне тягне друге. Це не особисті речі – брехня на телеканалах, які мають соціальну відповідальність, це не особисті речі, бо ідеться про мою політичну відповідальність. Я закінчу зараз, одну секундочку.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. І тому не треба нам зараз кримінальної відповідальності за наклеп, але давайте і про відповідальність говорити.

Пан Шверк, прошу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я хочу трохи узагальнити. Уявімо собі, що на будь-якому каналі українському виходить людина і каже: "Я хочу, щоб завтра тут був Путін, я хочу, щоб російські танки увірвалися у Київ і таке інше, і я закликаю всіх до цього, щоб на це працювати!"

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. От я вам намалював картинку. А далі я кажу, що має робити Нацрада у законний спосіб в  цьому випадку? Вона  має запросити у каналу матеріал, канал має можливість надати через декілька днів. Після цього Нацрада проводить там перевірку за 10 днів і дає каналу попередження, що прийде на перевірку. Через 10 днів проведе перевірку – підтвердить, що це було. Після цього засідання Нацради, на якому має дати лише попередження. А всі ці 15 або кілька днів ота ж сама людина, або інша, якщо цю заарештують, буде приходити на канал і казати ті самі слова.

І у Нацради нема жодного засобу це припинити раніше, ніж через кілька місяців, поки буде виконана процедура, яка наразі прописана в Законі про телебачення і радіомовлення.

КОНДРАТЮК О.К. А в Служби безпеки є така можливість?

ОНУФРИК Б.С. Немає!

ІЗ ЗАЛУ. Є.

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. У Служби безпеки є  можливість звернутися до Нацради щодо. І Нацрада на підставі цього звернення має дати попередження.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. Жодна інституція державна в країні не має можливості мимо суду забрати ліцензію у каналу або зупинити його діяльність.

 

КОНДРАТЮК О.К. Я ж про людину говорю. Людна, яка говорить…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, людину можна притягти до відповідальності.

ШВЕРК Г.А. І це дуже стосується цього питання: і "Інтеру", і будь-кого.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Тихіше! Будь ласка, ми почули позицію пана Шверка, який виступав за посилення функцій державного регулятора. Почули.

Пан Олександр, будь ласка.

АБДУЛЛІН О.Р. Я вважаю, що ми трішечки тут лукавимо. В чому я бачу його питання? Якщо Національна рада побачила в якійсь програмі,  в якомусь виступі дійсно проблему, вона має можливість в ту ж секунду, без всяких експертиз, без усього, звернутися до Служби безпеки України і попросити  розглянути цей конкретний епізод. І Служба безпеки України сьогодні наділена всіма необхідними можливостями для того, щоб чи цю людину, якщо вона побачить в цьому чи зраду національних інтересів, чи призив до повалення.

ШВЕРК Г.А. Окремої людини.

ІЗ ЗАЛУ. Звичайно. Звичайно.

АБДУЛЛІН О.Р.  Ми говоримо про те, що можливість є. Якщо є такі випадки, якщо дійсно на якомусь каналі це проходить, безумовно це вирішується, і в країні є можливість вирішувати такі питання.

Якщо ми зараз почнемо всюди як комітет виставляти оці кордони на все і вся, ми можемо дійсно з цим всім "виплеснути і дитину", бо я ще раз говорю, що ми все ж таки комітет, перше, свободи слова.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Саша, я тебе сразу отвечаю простой ответ. Телеканал "Планета", мы определились, мы взяли и обратились в Службу безопасности,  я лично разговаривал там и с руководством, и с ребятами. Они говорят: "Мы собираем материал, доказательную базу". Мы обращаемся в Нацполицию, Нацполиция проводит расследование два-три месяцы. В итоге чем закончится? Возбуждение уголовного дела, то, что говорили, против конкретного человека. А второй человек на следующий день начнет! Не остановишь! Это, знаешь, ты накажешь одного кого-то и то, как до суда дойдёт.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Пан Онуфрик зараз, поті пані Ольга.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, я постараюсь дуже коротко. Можна – це теж шлях, але це надто локальний і він малоефективний.

Недавно були оприлюднені дані про те, як знищувалася українська армія. Я думаю, що час, можливо і наш комітет має підставити плече, треба оприлюднити дані, як знищувався український національний інформаційний простір. І нищиться зараз.

Мова зараз не про канал "Інтер". Мова зараз про низку медіа, які відверто працюють проти нашої держави. Ми маємо це, ми це відчуваємо! Да, у нас немає можливостей, на жаль, зупиняти цей процес.

Я думаю, що в умовах війни, в яких живе держава, ми зобов'язані прийняти якісь регулятори жорсткі для того, щоб зупиняти цю експансію інформаційно-культурну на території держави. Дякую.

СЮМАР В.П.  Так, Ольго, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я би хотіла, напевно, продовжити думку пана Онуфрика стосовно війни, в якій живе держава. Адже ми розуміємо, що дійсно йдеться не лише про телеканал "Інтер". І тема нашого обговорення іде – це саме використання  українських засобів масової інформації країною-агресором.

От влітку, наприклад, я відкриваю газету "Вести" і бачу там дуже велике інтерв'ю Олександра Клименка, який зараз перебуває в міжнародному розшуку, і де він розповідає Україні, як їй жити. Двома місяцями раніше ми спостерігаємо там цензурний скандал зі звільненням купи журналістів із радіо "Вести", які заявляють про те, що на них чиняться незаконні впливи стосовно цензури. І ці впливи, на жаль, теж опосередковано зрозуміло, що ці  впливи чиняться не з цієї країни. І таких прикладів можна наводити дуже багато.

І насправді, шановні колеги, я вважаю, що тут треба приймати комплексне рішення не Комітету з питань свободи слова, а напевно все ж таки Раді національної безпеки і оборони. Якщо ми говоримо, що ми живемо в умовах війни, то ми маємо говорити, що це війна, а не АТО! Запроваджувати військовий стан і тоді всі норми законодавства українського, які регулюють певні обмеження на  абсолютно всі сфери діяльності, підкреслюю, всі сфери діяльності, тоді мають бути запроваджені – і це буде адекватна відповідь на військову агресію, саме військову, а не антитерористичну операцію!

А так у нас виходить так, що у нас російські банки працюють, торгівля з Росією іде, у нас навіть деякі депутати в цих російських банках обслуговуються. А виходить, що маємо обмежити ми лише тільки медіа! Я розумію, що, да, медіа – це дійсно соціально-значущий продукт, який  має дуже, дуже сильний і великий вплив на громадську думку, і це також один із інструментів війни. Але, вибачте, банки, з іншого боку, теж соціально-значуща сфера.

Тому мені здається, що тут просто треба, можливо, звернутися до керівництва держави або провести спільне засідання з Комітетом з питань національної безпеки і оборони і обговорити це питання комплексно. Бо оговорювати це питання  лише в розрізі засобів масової інформації, без вирішення всіх решта питань, мені здається, це трохи висмикування з контексту і все одно це не призведе до комплексного вирішення проблеми того, що в нас війна. Вона від того не закінчиться! Від того, що ми обмежимо телеканали. Це перша  історія.

Друга історія. Мені особливо важко говорити на тему Марії Столярової. Я думаю, що ні для кого не секрет, що ця людина посіла цю посаду після того, як я з неї пішла. І мені не соромно за жодне слово, яке було мною сказано чи було сказано програмою "Подробиці тижня" під час того, як я керувала цією редакцією.

Більше того, нами була запроваджена така собі "методичка", де якраз  і було написано, як називати терористів, хто такі ополченці – це слово було взагалі заборонено в нашій редакції в ті часи. І ця  "методичка" розроблялася спільно з представниками спецслужб, з медіа-юристами, з військовими кореспондентами. І те, що я побачила у відкритих джерелах, я вам чесно скажу, що я особисто як людина, яка працювала на цій посаді, була приголомшена. З приводу того, що суть цього листування і там ці дефініції, терористи і так далі, і тому подібне.

Але в мене питання інше, і тому числі, Юрію Анатолійовичу, до вас і до правоохоронних органів. Я хочу насправді зрозуміти одне. От спливає листування Марії Столярової абсолютно ганебне, де висловлюють наміри фактично потурання і намір  висловлюється іти в форварді інформаційної політики, там індефініційної політики Російської Федерації, російських засобів масової інформації. Мені цікаво, чи хтось із спецслужб чи, можливо, Нацрада дослідили це листування в контексті: чи було реалізовано ці наміри стосовно узгодження сюжетів з "ДНР"? І чи дійсно були ці сюжети, які от там узгоджувались із "ДНР", чи дійсно вони виходили в ефір такі самі?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Це питання не до нас.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. По-перше, хтось має дослідити, чи справжня ця переписка?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, чи справжнє це листування? Це перше питання.

Друге питання: чи були реалізовані ці наміри?

СЮМАР В.П. Я можу тільки сказати, що кілька людей мені підтвердили, які знають переписку.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Третє питання. Насправді Марія Столярова була депортована з України в лютому цього року. Очевидно, якщо вона була депортована, ми же всі розуміємо як телевізійники, що депортувати людину за мат в ефірі неможливо. В будь-якій апаратній відбувається там словесна вакханалія, і ми це  як люди, які мають до засобів масової інформації стосунок, ми знаємо. Очевидно, що Марія Столярова була депортована в лютому місяці за сукупністю якихось таких обставин, які давали підстави Службі безпеки її депортувати.

Які це обставини? Чому суспільство до цих пір не знає відповіді на питання, що це за обставини і які були підстави у Служби безпеки вчинити такі дії?

На мою думку, на моє тверде переконання, я вважаю, що той самосуд, який відбувся 4 вересня по відношенню до новинного продакшену телеканалу "Інтер", є прямим наслідком бездіяльності правоохоронних органів і їхньої мовчанки стосовно цієї особи. І фактично те, що Служба безпеки не дала відповіді суспільству, що відбулося і які статті закону були порушені, фактично це і призвело людей до таких, до необхідності вчиняти такі дії.

Тому, колеги, вибачте за довгу, можливо, промову. Але моя пропозиція полягає в наступному. Можливо ці документи, дійсно, стосовно Столярової мають гриф ДСК, але я вважаю, що ми як комітет по свободі слова маємо докоптися до суті і дізнатися, що відбулося там. І з якими людьми ця людина, ким вона була поставлена з ким вона, що узгоджувала?

Я пропоную все ж таки провести засідання: або закрите, якщо це документи з ДСК, або відкрите, якщо це можна оприлюднювати назагал. Але мені би дуже хотілося почути від Служби безпеки чіткі аргументи, що відбувалося з цією громадянкою, чому вона і так далі?

СЮМАР В.П. Закликаю нас, хто хоче, я думаю, що ми домовимося на наступний тиждень, коли у нас не сесійний, ми підемо, якщо "гора не идет  к Магомеду", да, там ми підемо. Ми люди не горді, я думаю, відповідальні і маємо всі для цього підстави – піти, відвідати голову Служби безпеки.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Дякую дуже. Колеги, хто ще у нас хоче висловитися? Хто з членів комітету?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я перший. Я вважаю, не дуже правильним об'єднувати два питання, тому що все-таки перше питання стосується нападу на телеканал, загроза пряма життю і здоров'ю журналістів, людей. Фактично мова іде про терористичний акт, вчинений певною групою невідомих осіб, які реально загрожували життю інших осіб. І слава богу, в силу просто різних обставин не загинула жодна людина, хоча всі підстави і можливості такі були.

Якщо ми говоримо про друге питання, то друге питання значно ширше, ніж просто діяльність там телеканалу "Інтер" чи навіть всіх телевізійних каналів України. Бо якщо ми говоримо про телебачення, то воно найбільш контрольоване із всіх засобів масової інформації. Для цього є Національна рада як незалежний регулятор, яка має хай недостатні, але повноваження для того, щоби контролювати, карати і не допускати проявів роботи на державу?агресора будь-якого телевізійного каналу.

Разом з тим основна сьогодні інформаційна атака здійснюється через Інтернет-ресурси, які жодним чином не контролюються, через соціальні мережі, які так само жодним чином не контролюються. І тут відповіді немає. Тому я впевнений, коли ми говоримо про використання українських засобів масової інформації агресором в умовах гібридної війти, треба і про це говорити.

Крім того, сьогодні на території України, яка нами не контрольована, працює цілий ряд засобів масової інформації в тих так званих "ДНР" "ЛНР", там радіо "Победы", телеканал "Звезда" і так далі, і так далі, які фактично працюють на Україні, на яких працюють українські громадяни. Да, сьогодні їх закрити, покарати, притягнути до відповідальності у нас немає можливості.

СЮМАР В.П. Пропозиції?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але вони працюють не тільки на території неконтрольованій, вони активно працюють і доставляють свій сигнал на територію контрольовану.

Пройшло три місяці з моменту засідання комітету, два місяці від доручення Президента – жодної "глушилки" не відбулося. Як була ситуація з інформаційною агресією на територію України засобами масової інформації, створеними на території України, так і відбувається. Як стояла недобудова.

СЮМАР В.П.  Є представники міністерства. Зараз запитаємо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, да. Як стояла недобудована вишка на Карачуні як символ бездарності, неефективності і злочинної діяльності влади в інформаційній політиці, так і стоять. Я нагадую, що сьогодні два дні пройшло від двох місяців крайнього терміна, який давав Президент України вже по результатам, зокрема, і нашого засідання. 5 вересня мала вишка бути закінчена. Сьогодні збудована 70 метрів із 180-ти. І роботи не будуть закінчені навіть до кінця року! Тому що сьогодні погодні умови не дають можливості осінню це робити.

СЮМАР В.П. Давайте послухаємо представника. Так?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Послухаємо. Я читав, що вони.

Тому в даному випадку, коли ми говоримо про питання український засобів масової інформації, в цьому питанні треба звертатися і, зокрема, до Президент про притягнення винних до відповідальності, ті, які не забезпечили будівництво. Вишка на Карачуні – це як приклад, а там ще багато є інших питань, які не використані.

СЮМАР В.П. Згодна.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І останнє, що стосується переписки. Так само, я тут підтримую позицію: звернутися до СБУ з тим, щоб вони дали чітку експертизу щодо достовірності і взагалі якості тієї переписки, і загрози, які вона несла. Єдине нагадаю, що це було ще в лютому, вже відреагувало СБУ і відповідно телеканал "Інтер".

Але в будь-якому випадку ми бачимо і сьогодні ця тема піднімається. І знову ж таки ті події, які відбулися на "Інтері", бо приписують же, і ми намагаємося теж зманіпулювати певним чином, підтягнути підпал "Інтера" і напад на журналістів як причина переписки Столярової. Ну, хай, знову ж таки, тут треба чітко.

СЮМАР В.П.  Юрію Олексійовичу, у нас тут є регламент. Я вас прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Треба чітко дати відповіді, і це мають дати правоохоронні органи, в першу чергу СБУ, на цю переписку. І це тема має бути жорстко закрита, а винні, очевидно, притягнуті до відповідальності.

Ще одне. Я вважаю, що ми як комітет дуже пізно реагуємо на подію по першому питанню. Вже відреагувала Рада Європи, вже відреагувала ЄС, Сполучені Штати, відреагували всі міжнародні організації – засудили напад і підпал "Інтера".

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, у вас була вся можливість для комітету запропонувати цей варіант.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я закінчую. Комітет збирається у четверте. Я вважаю, що це неправильно. Я ж вас нікого не перебивав і не обмежував у слові.

ІЗ ЗАЛУ. Не виступали по 10 хвилин.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, будь ласка, у нас регламент не був затверджений, тому я маю право висловитись.

СЮМАР В.П. Треба затверджувати. Особливо зважаючи на близькі стосунки Опоблоку з власниками телеканалу "Інтер" – це необхідно, да.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, треба затверджувати. Тому в даному випадку я говорю не про "Інтер", я говорю про інформаційну безпеку. І в даному випадку як представник опозиції єдиний в комітеті я звертаюся до влади, яка повністю провалила інформаційну безпеку держави і сьогодні наразила Україну на величезні інформаційні війни проти неї! І намагається свої недоліки сьогодні списати там на конкретних людей. Але не про це.

СЮМАР В.П. Попередня влада, звичайно, в цьому була прекрасна – закривала і забезпечувала безпеку.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я закінчуючи. Я вважаю, що питання використання українських засобів масової інформації справді є важливим. Я вважаю, ініціатива його підняти є правильна. Єдине, по ньому ще треба достатньо попрацювати і більш широко на нього подивитися, і, власне, побачити всі ці недоліки. Більше того, я впевнений, що це питання Національної ради, Ради національної безпеки і оборони.

Що стосується от "притягнення там за вуха" робота на агресора і там телеканалу "Інтер", то я вважаю, що нападки на телеканал "Інтер" є помстою за інформаційну політику мовника відносно окремих посадових осіб органів державної влади, розкриття корупційних схем і відмова транслювати бажану і вигідну для влади інформацію. І я би не хотів би, щоби ми плутали критику влади і роботу на державу-агресора. Це дуже тонка річ! І, власне, в цьому от є дуже велика небезпека.

І дуже важливо, щоби посадові особи не дозволяли собі, тут багато було сказано, там роздмухувати протистояння, робити різні різкі заяви. От я вважаю, що в першу чергу посадові особи мають нести ті мессиджі до суспільства, які би не ділили людей, не протиставляли людей, а навпаки знаходили в людях спільне, єдине, тому що тільки спільна мобілізація дасть нам можливість перемогти і від зовнішнього агресора.

СЮМАР В.П. Так само, як я думаю, дотримуватися правдивості і балансу. Дякую.

ШВЕРК Г.А.  Юра, а вырезать "Слава Украине" это с какой стороны  этой черты: критики влады или все-таки?

ПАВЕЛКО А.В. Це треба бить по морді.

СЮМАР В.П. Все, чудово. Колеги, давайте так, у нас немає регламенту. Я попрошу: 3 хвилини наш колега Антон.

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Уважаемые коллеги – народные депутаты, представители средств массовой информации, уважаемый народ Украины, хочу сказать, что поднятый сегодня вопрос об участии Российской Федерации в управлении средствами массовой информации в Украине, очень важен. Почему?

Так сложилось, что благодаря деятельности волонтеров центра "Миротворец" Мария Столярова согласилась опубликовать свою переписку в разного рода соцсетях: Facebook  и так далее. И оказалось, что новостийной политикой телеканала "Интер" более года руководила вот эта вот девушка, которая находится в окружении бойцов (показывает фото) батальона "Восток" террористического и которая называет их: "Очень вежливые ребята из батальона "Восток", мои любимые парни в Донецке".

Действительно, госпожу Столярову, как правильно заметила депутат Червакова, выдворили с Украины в феврале месяце. Почему? Потому что, если бы тогда её не уволили и не выдворили, то телеканала "Интер" скорее всего сожгли бы уже тогда, поскольку накал страстей в обществе был очень большой.

Однако та ситуация, которая была со Столяровой, она видимо неправильно была истрактована руководством телеканала "Интер". Потому что российские граждане продолжают управлять информационной политикой телеканала "Интер". Есть такой деятель господин Шувалов. Наверное, народный депутата Червакова работала на "Интере" и, возможно, знакома с ним и может охарактеризовать круг его обязанностей и задачь.

Вот если изучить внимательно переписку госпожи Столяровой, которая не поддаётся никаким сомнениям и подтверждена уже огромным количеством авторов, которые переписывались с ней. То есть такие, например, фразы: "Шувалов очень крутой черт, под парламентские выборы он сообщал полит-тусовке: Хотите быть в эфире? Взносы принимаются 100 тысяч долларов в месяц".

У меня, кстати, на телеканале "Интер" многих депутатов с партии "Народный фронт" уже больше года там не показывают, наверное мы не вписываемся в, так сказать, финансовую политику телеканала "Интер".

Дальше, вот из такой же переписки, Мария Столярова пишет своей маме Елене Столяровой: "Главные руки Кремля – я и Шувалов, как  всегда в тени". Как, хотелось бы понимать, что это означает? Что на телеканале "Интер" работают люди, которые себя считают "руками Кремля"? Можно, конечно, говорить, что это шутка. Но могу вам сказать, что это не шутка – это, к сожалению, правда.

Дальше такие есть высказывания, например, очень интересен вопрос оплаты заработных плат. Вы знаете, у нас огромный дефицит Пенсионного фонда – больше 140 миллиардов гривен, приходится брать деньги на последнее для наших пенсионеров. Вот Мария Столярова пишет: "У меня уже давно только оклад 5 тысяч долларов". Долларами. Очень хотелось бы услышать от руководителя представительства компании "Национальные операционные системы", у вас зарплата платиться в конвертах? Или Мария Столярова получала 5 тысяч долларов и платила официально?

(Загальна дискусія).

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Я прошу, когда закончу, я попрошу вас дать ответы. После моего выступления – вы ответите. С удовольствием. Можете назвать даже вашу зарплату и платятся ли с неё налоги в том числе?

Но я хочу сказать следующее, давайте констатируем факт: после вскрытия переписки Марии Столяровой то, о чем догадывались многое граждане Украины, оказалось правдой. Действительно отдельные средства массовой информации Украины управляются с территории Российской Федерации, отдельные сюжеты согласовываются даже с террористической организацией "ДНР", как бы там чего не вышло.

Я хочу сказать, что сегодня на данном комитете мы, конечно, обсудим этот вопрос с точки зрения публичности. Но, действительно, решения должны приниматься на законодательном уровне. Должны быть даны права Национальному совету по телевиденью и радиовещанию проводить проверки редакционной политики относительно подконтрольности её управлению из государства страны-агрессора, проводить проверки источников средств финансирования на данные телеканалы. И если эти источники финансирования приходят со стороны Российской Федерации или… структур, в таком случае эти источники должны присекаться, а средства массовой информации привлекаться к ответственности.

Невозможно было бы себе представить победу Англии, США, Советского Союза в войне, если бы в Москве или в Лондоне вещали бы или издавались бы газеты, редакторы которых сидели бы в Берлине и диктовали, что им писать, в то время как немецкие бомбардировщики бомбили наши города.

Спасибо за внимание. Уважаемые журналисты, я хотел бы услышать ответ представителя телеканала "Интер" или аффилированной с ним структуры о том, Мария Столярова какую зарплату получала? Или она врала своей маме о том, что у неё 5 тысяч долларов был только оклад?

СЮМАР В.П.  Зараз відповідь і далі міністерство.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Относительно голословных обвинений, которые здесь прозвучали в том числе в мой адрес. Я попрошу вас и в очередной раз прошу вас, если у вас есть какие-либо доказательства голословщины, которая прозвучала из уст некоторых присутствующих здесь в этом зале. Никого не обидел надеюсь? Прошу вас предоставить эти доказательства! Не работы телеканала "Интер"! Как вы уже сами понимаете, я не работаю на телеканале "Интер", я работаю в информационной службе "Национальной информационной системы", мы делаем новости. Прошу вас, официально в том числе, указать, где, в каком месте, в каком сюжете есть то, о чем вы говорите? О разжигании, служба России и так далее и тому подобное.

Если вы бездоказательно утверждаете то, что вы сейчас утверждаете, ну мне не на что, нечего ответить…

СЮМАР В.П.  Все. Ні.

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Я вам готов сейчас, если мне дадут слово, показать сюжет манипуляторный о годовщине начала военных действий в Донецком аэропорту, подготовленной новостийной службой телеканала "Интер". А после этого и телезрители, и члены комитета сделают вывод, какие новости готовит телеканал "Интер".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна одне уточнення, пане Антоне? Я впевнений, по цій переписці треба робити офіційно експертизу, тому що вона. Бачите, ми про це не знали. Хоча ми маємо теж доступ. Можливо ви надасте в якомусь відповідному режимі, якщо ви маєте інформацію. Але ви говорили там про січень-лютий, да, оці там по 100 тисяч, там переписку і так далі.

Наскільки  пам'ятаю, в цей же момент в ці місяці і на телеканалі "Інтер" виходили 10 хвилин кожен тиждень з Прем'єр-міністром – лідером "Народного фронту", так же це було? Крім того я протягом року був декілька разів, не так часто, але декілька разів на "Чорному дзеркалі" і  завжди, завжди був представник "Народного фронту" в ефірі, який міг висловити будь-яку свою позицію. Тому, ну, в даному випадку це, знаєте, це там уже ведуча, я не знаю, як вирішується, хто.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я теж не часто.  Тому, в даному випадку, теж я би не маніпулював, от, і не робив би там особисті якісь образи, не переводив би на загальну політику. Але точно був Прем'єр-міністр – лідер "Народного фронту". І що, платив по 100 тисяч? Ну це.

СЮМАР В.П. Так, давайте уникнемо. Юрію, давайте не повторюватися, багато разів це говорили. Я тільки єдине можу сказати абсолютно офіційно, троє людей мені підтвердили переписку зі Столяровою. Це я можу сказати точно. Троє людей, який я знаю.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ми закрили цю тему. Ми почули. Олександре, ні, давайте ми потім підійдемо і поговоримо про те, що ви попросили по конкретних фактах і по сюжету.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я перепрошую, але настоюю на тому, щоби висказати.

 

СЮМАР В.П.  По Столяровій і по телеканалу "Інтер" ви висловилися, і ми сприймаємо це.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Чекайте, я вислухував тут закиди з приводу Столярової! Я вислуховував, не ви.

СЮМАР В.П.  О'кей, давайте говоріть.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Ви мене в чомусь звинувачували. Мене тіпає, розумієте.

(Загальна дискусія).

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Столярова была ваша подчиненная? Вы знали о том, что она? Вы знали о том, какие сюжеты она готовила?

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Да, моя подчиненная. Я её переписку не читал! Те сюжеты, которые выходили в эфир, были исключительными сюжетами.

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Понятно. Все. Мы изучим роль вашего соучастие в работе управления телеканала?

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я родился на этой земле и здесь помру! Я детей здесь своих родил.

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Предатели есть и среди граждан Украины!

ПИЛИПЕЦЬ О.А. И похоронил своего ребенка здесь! Я пил воду из Десны, из пруда, понимаете! І розмовляю українською мовою виключно! Я знаю, що таке любити свою батьківщину! А деякі народні депутати не знають, що таке українська мова! Деякі депутати просто маніпуляціями займаються! Вони розказують, що ми ображаємо…

ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Ми знаємо дуже це добре. І ви будете відповідати за все, що ви робите!

(Загальна дискусія).

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я перепрошую, я ще раз перепрошую за емоційність. Але мені вже накипіло! Мені дійсно накипіло слухати цей безлад!

Об'єднайтеся зрештою! Зберіться навколо чогось! Найдіть свою ідею, давайте працювати й піднімати країну! Що ви творите?! Ви за два роки знайшли якусь точку дотику?! Ви говорите про війну. Де війна?

СЮМАР В.П. Ми знайшли точку дотику в Комітеті з питань інформаційної політики. Давайте, ви зараз знаходитесь тут.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я перепрошую, що я кричу. Інформаційна політика телеканалу "Інтер" – це інформаційна політика телеканалу "Інтер". Я тут сиджу як людина, яка виробляє новини. Якщо у вас є претензії до людей, які в тому числі отримали контузії на фронті, в тому числі працювали і під час пожежі, в тому числі які, завдяки закликам палити телеканал "Інтер", зараз лежать у лікарні з тяжкими наслідками, з переломами…

Якщо вас це не влаштовує? До мене підходили, питали: "А чому у вас охорона не побита?" Я питаю: "А ви хотіли, щоб хтось тут труп який був, не дай бог?!" Як?

СЮМАР В.П.  Засудили те, що там відбувалося. Да. І ми будемо вимагати  розслідувати.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я розумію, що засудили. Але оце, що ви перемелюєте знову й на мене виливаєте, для чого ви це робите? Об'єднайтесь навколо чогось!

СЮМАР В.П. Тому щоб сказати, навколо чого ми можемо об'єднатися. Да. Об'єднатися навколо того, що у нас є спільна країна. І не треба! І шляхом інформаційних маніпуляцій дозволяти собою маніпулювати.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Звичайно. Ну нема маніпуляцій!

СЮМАР В.П.  Все! Давайте, прикриваємо. Закриваємо ці речі і підсумовуємо.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Досить! Антон! Я зараз попрошу охорону і колег поспілкуватися окремо. Бо я бачу, що вам треба між собою поговорити, а на нас ви не зважаєте. Давайте мати повагу один до одного. Я дуже вас прошу.

ПИЛИПЕЦЬ О.А. Я можу іти?

СЮМАР В.П.  Я дуже перепрошую, давайте ми завершуємо зараз. Ми хочемо підвести до рішення. Ми, на жаль, не послухали Міністерство інформаційної політики через цей накал пристрастей. Цей накал пристрасті нам, колеги, з вами зайвий раз доказав, в яких умовах сьогодні живе країна. Це не просто пристрасті нас з вами. Це те, що ви праві: нам треба ці накали знижувати і тільки тоді ми знизимо і рівень нападів, і рівень конфліктності. І в цьому мають бути зацікавлені як політики, так і засоби масової інформації!

Терпеливо, спокійно розбиратися з фактами, а не створювати маніпулятивну реальність, імітувати цю реальність і робити якісь замовні речі, виконуючи їх. З іншого боку, політики так само мають робити свою роботу, створювати умови для роботи засобам масової інформації, незалежним засобам масової інформації! Це та реальність, до якої ми прагнемо. І в цьому комітеті в першу чергу, створюючи умови для перетворення державного мовника в суспільний, не допускаючи ухвалення таких законів як кримінальна відповідальність за наклеп, не допускаючи прийняття таких законів, як право забирати ліцензію у телеканалів без рішення суду.  Ми це робимо! Ми робимо в даному випадку свою роботу.

І закликаємо ЗМІ все-таки випрацювати принципи саморегуляції для того, щоби держава не була в умовах, коли громадяни роблять самосуд! Тому що держава являється безпомічною. Да, держава безпомічна, Юрію Олексійовичу, я вам підтверджую це. І за інформаційну безпеку і попередня влада Опоблоку дуже відповідальна, і нинішня влад, тому що не змогла посилити функції держави.

Але з іншого боку саме це в умовах війни – безпомічність держави – викликає самосуди, суди Лінча напади і подібні речі. І про це теж треба чесно говорити.

Тому давайте всі зараз наберемося терпіння. Будемо пам'ятати те, що сказав пан Олександр Пилипець: ми на цій землі народилися, дай боже, найбільше щастя – померти на цій землі, і дай боже нам відвоювати свою землю у зовнішнього агресора. І разом спільно протистояти йому, а не намагатися десь там сидіти на кількох стільцях, на якихось кількох грошах, а пам'ятати, що є речі більш важливіші, ніж політична кон'юнктурщина.

Дякую за обговорення.  Я пропоную наступне рішення з цього питання. Засудити напад, вимагати швидкого оперативного розслідування і так само вказати там про відповідальність в умовах війни для засобів масової інформації. Відповідних текст буде виписаний, вам надісланий. Ми його погодимо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це по першому? А по другому?

СЮМАР В.П. Ні. Це по двом разом.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я проти об'єднання цих. Це два різні питання!

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб мати спільне рішення з цих питань? Юрію Олексійовичу, у нас демократичні процедури. Давайте проголосуємо.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ми за перше уже проголосували.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ще не голосували.

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб мати спільне рішення з цих питань? Хто за? 6, рішення прийнято. Текст буде надісланий.

Всім колегам дякую за розгляд цього питання. Перепрошую Артема Біденка, Мінінформ.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Прийшов представник Міністерства інформполітики. Що ви можете з цього приводу для нас доповісти?

БІДЕНКО А.І. Я дякую, за можливість звітувати перед комітетом. Що можу сказати, на виконання тих рекомендацій комітету по факту відвідань зони АТО ми буквально в тижневий термін подали дві постанови на розгляд Кабінету Міністрів на погодження, які стосуються. Одна з постанов – це ДСК, одне з питань, яке ви озвучили, глушіння. Одна з постанов – це виділення коштів на встановлення вишок, на 40-50 мільйонів гривень.

На сьогоднішній день ці постанови все ще знаходяться на погодженні, не секретом є наше спілкування з Мінфіном про те: де знайти ці гроші, як їх знайти, як правильно їх переправити? Ми робимо все можливе, щоб ці кошти з'явилися і пішли.

Щодо вишки на Карачуні. Все ж таки строк не минув ще – Президент був 11 липня в Краматорську.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, він був 5 липня на Карачуні. Це якраз день звільнення Славянська, і Президент був саме в цей день. А в Краматорську він потім був ще 11-го. Це окрема історія.

БІДЕНКО А.І. О'кей. Міністерство сказало, що до кінця вересня планує, що вишка буде завершена. Але водночас, міністерство не є виконавцем цих робіт, міністерство є координуючим органом. Виконавчим органом є КРД.

Звертаю увагу, що бюджет міністерства є 3,8 мільйона гривень, а одна тільки вишка коштує 7,2 мільйона гривень на Карачуні. На сьогоднішній день коштів виділено трохи більше 2 мільйонів, 5 мільйонів концерн чекає.

Дуже дякую за інформацію щодо там погодних умов і так далі. Я думаю, найближчим часом, на початку наступного тижня, або я або міністр, якщо він зможе, поїдемо з інспекцією на місце. І якщо справді є якісь порушення термінів, то ми будемо виносити рішення на рівень Кабінету Міністрів. На рівень комітету ви винесли.

Я думаю, що інформація по вишці в Луганській області теж буде найближчим часом. Якраз зараз тривають переговори з Мінфіном. На жаль, просто бюджетний процес він…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Зрозуміло. Ще Міністр фінансів обіцяв, що ту вишку, нагадайте мені, там, де біла пляма у нас на Дніпропетровськ заходить,  там теж обіцяли виділити необхідні 10 мільйонів. Міністр фінансів особисто.

СЮМАР В.П. Це коли було?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це було місяць тому. Нинішнім, сучасним, українським.

БІДЕНКО А.І. Зі свого боку прошу зараз, планується бюджет подаватися 15 вересня. І щоб на наступний рік в бюджеті все ж таки передбачалися якісь кошти на інформаційну інфраструктуру. Тому що на сьогоднішній день у нас є кошти фактично на функціонування, на апарат.

Тобто що робиться? Якщо повернутись трохи до ситуації зі Столяровою, наші співробітники провели аналіз глибинний, декілька днів працювали з дампом пошти. Цей аналіз, частина його, є на детекторі медіа, всі можете ознайомитись, і направили його в СБУ для вже ухвалення якихось рішень. Тому те, що ми можемо в рамках апаратної, бюрократичної роботи ми робимо. Але, на жаль, на інформаційну інфраструктуру коштів не вистачає. Шановні народні депутати, дуже  прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Ви нам швидше подавайте, Артеме, ми швидше будемо їх відстоювати.

БІДЕНКО А.І. Ми в Мінфін подали, чекаємо винесення бюджету.

КОНДРАТЮК О.К.  Ви нам подавайте.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ви їх нам подавайте, ми ініціюємо Мінфіну як рішенням комітету. Ми можемо це випередити ситуацію в бюджетному  процесі.

БІДЕНКО А.І. Ми чекаємо, що нам дадуть.

СЮМАР В.П. Ми всі в цьому зацікавлені, в тому щоб це питання вирішувати. У нас, на жаль, рішення приймаються дуже довго. У нас експертиза в країні триває по декілька місяців.

Якщо ми можемо щось прискорити, давайте це використовувати. А то ми всі бідкаємося, що у нас імпотентна держава і не намагаємося бодай знайти якісь інші шляхи.

Колеги, ми завершили розгляд. Дякую Артему Біденку.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я єдине з точки зору голосування. Я все-таки голосую проти, том що не було поставлено "за, проти". Але не проти позицій рішення, а проти об'єднання двох питань. З цього приводу є моя окрема думка.

Я вважаю це рішення неправильним. І, на жаль, на мій погляд, таким чином от об'єднання цих питань підтверджує спланованість акції, а не випадковість нападу на "Інтер", і спроба використати Комітет свободи слова та інформаційної політики в з'ясуванні особистих стосунків. Дякую.

КОНДРАТЮК О.К. Перерву давайте зробимо.

СЮМАР В.П. Робимо перерву. Представник опозиції у нас висловився з позицією опозиції. Але тільки опозиція прямо відповідальна за, даруйте мені, політику, яка у нас була створена в Україні.

ПАВЛЕНКО Ю.О. 100 відсотків! Я цих людей знаю, їх треба всіх посадить.

СЮМАР В.П. Представник СБУ, залиштеся. За п'ять хвилин ми почнемо засідання зі справи Шеремета.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

 

СЮМАР В.П.  Колеги, у нас вже є більшість в комітеті, давайте почнемо засідання. Ми планували сьогодні з вами розглядати проміжні результати у справі вбивства нашого з вами колеги – Павла Шеремета. Надзвичайно резонансна подія, яка відбулася влітку, і безперечно вона є надзвичайно тривожною.

Якщо такі події відбуваються і тут, єдиний спосіб якимось чином нам далі не мати таких історій – це мати ефективне розслідування, про що би ми хотіли зараз поговорити, в якому це стані. 

У нас є представник Служби безпеки України, я прошу вас проінформуйте нас.

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Я би попросив, якщо можливо, не фіксувати відеозаписи… Дуже буду вдячний.

СЮМАР В.П.  Добре, давайте без зйомок, колеги.

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Що стосується, власне, справи, загибелі Павла Шеремета. Відомо, що доказаним фактом є,  що органом Нацполіції відкрито кримінальне провадження.

 

СЮМАР В.П. Вимкніть камери! Це насправді розслідування відбувається під грифом секретно.

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І.  Розслідування відбувається Головним слідчим управлінням Національної поліції України за ознаками вчинення  кримінального правопорушення… Разом з тим за дорученням Президента створена міжвідомча оперативно-слідча група, до складу якої включені фахівці Служби безпеки України, прокуратури і Нацполіції.

Служба безпеки здійснює всю свою діяльність виключно в  рамках доручень слідчих, які надходять від Національної поліції. Повідомити будь-які проміжні результати, зміст цих доручень, на жаль, чинним Кримінально-процесуальним кодексом не дозволяється. Тому що є так звана тайна слідства, яка передбачена статтею 222-ою КПК.

СЮМАР В.П.  Ви можете сказати про певний прогрес у розслідуванні?

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Я можу сказати, що проводиться дуже серйозна, кропітка робота нашими фахівцями. Певний рух вперед однозначно є. Безумовно, я не буду стверджувати якісь там голослівні заяви.

Тобто, коли будуть встановлені особи і можна буде сказати, що ми дійсно довели цю справу до кінця, тоді можна говорити про результат. Робота ця проводиться, але вона дуже кропітка, потребує значних зусиль. Але однозначно ця справа є пріоритетна, визначена пріоритетною.

СЮМАР В.П. Скільки людей працює над розслідуванням?

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Кількість – це більше в компетенції Нацполіції, оскільки вона створена на базі Головного слідчого управління.

СЮМАР В.П. З ким ви співпрацюєте в рамках розслідування? Все-таки співпраця, допомога з боку ФБР, Інтерполу?

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Знову-таки це більше Нацполіція. Тобто ми залучені як допоміжна структура. Тому тут звіт щодо цієї справи буде доцільно, безумовно, Головне слідче управління.

СЮМАР В.П. А які ваші функції в рамках розслідування?

ЛЮТНИЦЬКИЙ Б.І. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс наділяє слідство повноваженнями надавати доручення на проведення оперативно-слідчих дій. Тут, власне, від Нацполіції до нас надійшло ряд таких доручень, де є певний перелік питань, потребують встановлення в тому числі подій, осіб причетних там, виконавців, організаторів вбивства, замовників. Тобто всі ці речі нам доручені і на даний час проводиться  комплекс оперативно-розшукових слідчих дій.

СЮМАР В.П.  Не знаю, колеги, чи у вас є запитання?

Я думаю, що ми вже дочекаємося представника Нацполіції з тим, щоб отримати більш такий детальний звіт про те, що зроблено станом на зараз. Я вам сказала, що у нас є домовленості, що на найближче засідання нас  про це проінформують. Так?

Переходимо до наступного питання? Все. Дякую.

Про підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги). У вас роздані поправки, давайте розглянемо їх по черзі.

Перша поправка стосується уточнення термінології, наскільки я розумію. Пане Владиславе Севрюков, да, скажете щось?

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, там декілька є уточнень. Перше, це саме формулювання, де ми говоримо, що гарантується державою. Я пропоную убрати слово "гарантується державою" .

СЮМАР В.П. Ми по першій поправці.

КОНДРАТЮК О.К. Перша поправка "універсальна програмна послуга" і там є "обов'язковим" слово.

СЕВРЮКОВ В.В. "Перелік телевізійних програм, отримання яких всіма абонентами провайдера програмної послуги є обов'язковими". Я пропоную замінити "гарантується державою". Щоб у нас не було так, що, якщо якийсь провайдер не надасть в повному обсязі послугу, щоб абонент не судився з державою Україна, умовно кажучи, тому що держава йому це гарантувала.

СЮМАР В.П. Пропонуєте забрати?

СЕВРЮКОВ В.В. Прибрати "гарантується державою". Так. А далі назвати суспільне мовлення, як воно офіційно правильно називається.

ОНУФРИК Б.С. І аналогове, да.

КОНДРАТЮК О.К. Додане слово "і радіопрограми".

СЕВРЮКОВ В.В. Ще я пропоную вказати чіпи "телевізійні і радіопрограми". Тобто мова іде про те, що Публічне акціонере товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" – це два телеканали і три радіостанції, які мають транслюватися в кабельних мережах.

До речі, навіть спеціально підготував, от компанія "Воля", бачив керівника, от якраз транслює. І сьогодні це вже була така ініціатива Національної ради, щоби перший, другий і третій канали радіо, так як вони не мають покриття достатнього FM, щоб їх транслювали кабельні оператори, які вже працюють в цифровому форматі – це є можливим і, я так розумію, не складно. Так, для операторів кабельних?

ІЗ ЗАЛУ. Це дивлячись для кого.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте, по суті цієї поправки.

СЕВРЮКОВ В.В. І ще в цій поправці, єдине я хочу сказати, що я прошу в тексті. Якщо поправка – це весь текст, так, правильно я розумію? То вказати, що "які здійснюють тільки аналогове ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної мережі".

Тобто прибрати з тексту "аналогове та цифрове наземне". Тому що більшість каналів місцевого мовлення, які мають ліцензії цифрові, вони її отримали на тому дуже спірному конкурсі, який до сих пір вважається не дуже чесним. Фактично це були новостворені більшість компаній спеціально під цей цифровий конкурс, спеціально забирався регіональний ресурс під ці компанії, більшість з яких були там тільки створені.

Я вважаю, що давати їм преференцію на те, що вони зараз можуть, мають бути безкоштовно трансльовані, не варто. І пропоную тому в Перехідних положеннях вказати, що  перехід всіх місцевих каналів, коли ми відмовимося від аналогового мовлення, УПП має настати вже, коли ми перейдемо на цифру. Я  сподіваюся, що до того часу всі регіональні компанії отримають ліцензію на цифрове ефірне мовлення.

Мою позицію цю всі знають, хто слідкує за моєю, якби, діяльністю тут. І вважаю, це буде справедливо і правильно.

СЮМАР В.П. Давайте обговоримо. У нас є тут представник з Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет", прошу.

СЬОМКІН С.В. Якщо дозволите, шановні члени комітету, шановна головуюча, шановні присутні. Індустрія розглянула всі поправки щодо цього законопроекту і прийняла, як ніколи, одностайне рішення про прохання до комітету підтримати законопроект у першому читанні, який був підтриманий Верховною Радою, без будь-яких поправок.

Він влаштовує на сьогодні індустрію, це по-перше.

По-друге, є декілька важливих факторів, які впливають на те, щоб саме той законопроект, який був поданий в першому читанні і прийнятий Верховною Радою, був прийнятий. Чому? Тому що він ефективно врегульовує на сьогодні  відносини у індустрії, бізнес-відносини, надає можливість на підставі контрактів регулювати свою діяльність між суб'єктами індустрії і, почекайте, я ще, надає можливість на договірних підставах регулювати ці відносини.

По-третє, це європейський досвід. В "універсальну програмну послугу" в більшості країн Європи і в більшості країн світу входять в основному програми, які фінансуються з державного бюджету, з місцевих бюджетів. Для нас це теж передбачено, входять тільки канали, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів. Чому? Тому що платники податків сплачують податки і мають  право на безкоштовний перегляд таких програм.

Що стосується інших питань, можу трошки ще, якщо дозволите. На сьогодні стоїть питання про те, що олігархічні групи фінансують канали. Так, всі виступають проти того, щоб олігархічні групи фінансували і впливали на політику каналів. Канали в зв'язку з тим повинні заробляти якісь гроші.

Ніхто не каже про те, що будуть зароблятися шалені кошти на тому, що будуть вкладатися угоди – це не вигідно каналам, їм не вигідно. Тому що це, по-перше, рейтинг каналів. Що таке рейтинг? На рейтингу канали заробляють. І якщо впаде рейтинг, а він впаде обов'язково, тому що, якщо буде висока вартість каналу – демонстрації його в ефірі, то каналу буде не вигідно, тому що більше на рейтингу заробляється. Отака ситуація.

СЮМАР В.П. Ми поділяємо цю філософію, саме тому ми реєстрували спільно цей законопроект. У мене до вас питання по першій поправці. От ви підтримуєте? Тут по термінології я сама підтримую. По "аналогове ефірне мовлення", перше, оце позиція? І по радіо?

СЬОМКІН С.В. На жаль, я вже сказав, ми підтримуємо виключно в редакції, яка прийнята Верховною Радою.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. З повагою можна відноситися до колег, але ж до маразму доходити не треба. Тому давайте гарантування держави виключати, і діяти далі.

СЮМАР В.П. Гаразд. Давайте, я пропоную частково врахувати цю поправку, виключати гарантування держави і "Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України"" залишити.

Давайте подискутуємо по цій поправці по аналоговому мовленню і по радіо.

КОНДРАТЮК О.К. По радіо немає питань. Якщо кабельне це спроможне забезпечити, то хай буде.

СЮМАР В.П. То хай буде. А по аналогу, я теж думаю, що це слушна історія.

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В.  У нас є представники кабельників? Давайте ми їх запитаємо. Тому що цей закон  стосується двох сторін.

СЮМАР В.П. Я розумію, у нас просто ми так багато разів говоримо про те, що у нас Комітет з питань свободи слова, і ми маємо розуміти чітко філософію цього законопроекту. Ми спитаємо кабельників. Прошу. Хто у нас представляє кабельників?

КЛІТНА Н.І. Вважаємо, що правка пана Севрюкова не змінює законопроект по суті, вона лише його покращує. Тому треба підтримати.

Щодо радіо, там є в першому читанні  речення про те, що Національна рада приймає рішення щодо складу універсальної програмної послуги з урахуванням технології, тому ми будемо відстоювати, що саме для аналогового кабельного мовлення включення радіоканалу не є доцільним. Тому це буде вирішуватися спільно з Національно радою при прийняті окремих рішень.

СЕВРЮКОВ В.В.  От враховуючи, що далі в закон є норма, я буду пропонувати, щоби було все-таки…

КОНДРАТЮК О.К.  Друзі, а можна по поправкам?! Ну це просто.

СЕВРЮКОВ В.В.  Тому що цифрова технологія дозволяє це зробити просто, аналогова не дозволяє. Але все ж  таки сьогодні іде тотальний перехід кабельників на цифрову технологію, погоджуєтесь?

КЛІТНА Н.І. Все ж таки для аналогового кабельного мовлення буде дуже важко включити, тому ми будемо вирішувати з Національною радою, як це буде застосовуватися, це перше.

СЕВРЮКОВ В.В.  Вирішувати з Національною радою. Так.

КЛІТНА Н.І. Щодо аналогового ефірного мовлення, то підтримуємо,  оскільки більшість місцевих каналів, тезу і врахувати повністю.

СЮМАР В.П.  Так. Ольго, прошу.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Ми визнаємо, що конкурс був дуже суперечливим, оскаржували цей конкурс в суді і був не один позов. Тим не менш багато компаній брали в цьому конкурсі участь і виграли абсолютно чесно на той момент. Крім того є формулювання, яке і міститься в запропонованих до Перехідних положеннях, може тлумачитися таким чином, що доведеться вносити зміни до закону ще раз.

Тому ми попросили залишити всі місцеві та регіональні канали в  універсальній програмній послузі. Ще я вам хочу нагадати наші аргументи. Ми прекрасно пам'ятаємо в Одесі, в Харкові, в Чернівцях, де через конфлікт з місцевою владою були і тиск місцевої влади на кабельних операторів місцеві мовники, регіональні мовники, в тому числі доволі потужні, повиключалися з кабельних мереж.

Саме через те, що кабельні оператори залежні від місцевої влади,  а місцеві мовники найчастіше вступають в конфлікт з місцевою владою, ми просимо щоб їх залишили в універсальній програмній послузі. Тому що для них це не є питанням бізнесу, для них це є питання доступу до власної аудиторії.

КОНДРАТЮК О.К. Так ваша пропозиція аналогове ні?

СЕВРЮКОВ В.В.  І аналогове і цифра?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Через рік у нас буде тільки цифра. Невже доведеться потім знову вносити зміни до закону?

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, почитайте Перехідні положення. Я ж все вказую. Ви слухаєте мене? Що в Прикінцеві положення вказати. Можу зачитати.

До складу універсальної програмної послуги входять регіональні категорії мовлення, які здійснюють мовлення в межах не більше ніж однієї… цифрове наземне телевізійне мовлення, можуть бути включені до складу універсальної програмної послуги після завершення переходу аналогу до цифрового мовлення.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Пане Владиславе, оце прекрасне формулювання "можуть бути включені", як на мене це звучить: або на розсуд Національна ради, або на розсуд кабельних операторів,  або…

 

СЕВРЮКОВ В.В. Або на постанову Кабінету Міністрів, що ми перейшли на цифрове телебачення, яка має стати в нашому житті можливим.

ІЗ ЗАЛУ. Колись.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Тобто вони не "можуть бути включені", а "включаються".

СЮМАР В.П.  Хто за те, щоби підтримати поправку в цілому, прошу голосувати? 3.

Хто за те, щоб частково врахувати, виключивши "гарантування державою", включивши "радіопрограми" і виправивши термінологію без "аналогове ефірне мовлення", хто за, прошу голосувати? Одноголосно, рішення прийнято. Частково врахована поправка.

Друга поправка. Данченко, Опанасенко: "Зазначені програми не є обов'язковими для провайдерів програмної послуги, що відповідно до ліцензії надають програмну послугу на всій території України".  Може автор поправки обґрунтувати?

ОПАНАСЕНКО О.В.  Насамперед пов'язано було з тим, це більше була якраз пропозиція Олександра Данченка, нашого комітету по технологіям та комунікаціям. Це пов'язано з тим, що технічно іноді провайдери, кабельні оператори, які мають мовити, працюють на всю країну, вони технічно не можуть помістити в свій там, розбити свій ефір на кожний регіон і зробити мовлення на кожний регіон окремо. І технічно вони не зможуть виконати цю норму.

Нам треба зробити таку поправку для того, щоб у них було право наприклад, коли вони технічно не можуть реалізувати цю норму, щоб вони не були оштрафовані та  виконували згідно закону.

ШВЕРК Г.А. Якщо можна, я підтримаю. Я трохи додам, я підтримую. Бо проблема в чому? Якщо у мене є ліцензія на всю  країну і якщо я маю показувати всі регіональні канали – це, зрозуміло, що я маю в Києві показувати чернівецький канал, там канал харківський і будь-який інший. Тому з моєї точки зору це дійсно трохи маразмом віддає, бо це має розповсюджуватися тільки на тих, хто має ліцензію саме на цю територію, кабельних операторів та інших провайдерів програмної послуги.

Якщо я в Одесі, то я маю показувати одеські канали. Місцеві. Якщо я в Харкові, то я маю показувати харківські місцеві канали. А якщо я отримав на всю країну, то у мене не має бути обов'язку в Києві показувати харківській канал або одеський канал, або будь-який інший. Бо може не вистачить.

СЮМАР В.П.  Колеги, я чесно не зовсім розумію логіку. Да, прошу.

БУЦАН Є.А. Дозвольте, будь ласка, Буцан Євген – медіа група "Україна". У складі нашої групи є провайдер програмної послуги достатньо крупна компанія… яка працює під брендом… Ця компанія має також ліцензію на всю територію України і відповідно надає програмну послугу на всій території України.

Можу вас запевнити, що є всі технічні можливості для реалізації і забезпечення універсальної програмної послуги по територіальному сегменту. Ми вважаємо, що це лише  інвестування, це лише технології  з використанням певних технічних рішень.

Тому ми пропонуємо все ж таки не підтримувати цю правку, адже всі технічні можливості для забезпечення абоненту можливості перегляду універсальної програмної послуги на певних територія є. Дякую.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую.

СЕВРЮКОВ В.В.  Там просто є різні технології. Є технологія на супутникове розповсюдження, яка, наприклад, не дасть можливість,  я так розумію.  "Отіті"– дає можливість, кабельне – дає можливість. Тут, розумієте, ми можемо загнати так, що "Воля", маючи всеукраїнську ліцензію зможе не транслювати УПП на всій території. Так що тут треба і доопрацювати і дуже обережно, я прошу.

СЮМАР В.П.  Я з вами згодна. Прошу. Компанія "Воля".

БОЙКО Ю.В.  З приводу, мій колега напевно все ж таки забув, що медіа група "Україна", власне, має не одну ліцензію на всю країну, а має 27 ліцензій – конкретно ліцензії на кожну область.

Але на сьогоднішній день, якщо ми підмінимо тих провайдерів, які дійсно здійснюють надання програмних послуг на території всієї України, зокрема компанія "Віжен", яка зараз відноситься до групи "1+1", вони не можуть через супутник транслювати місцеві програми.  Це технологічно просто неможливо або досить дорого. Досить дорого – це мається на увазі в сотню разів більше! Якщо навіть і супутник потягне таку кількість каналів.

Тому я все ж таки просив би підтримати саме цю правку, виходячи з точки зору здорового глузду.

ШВЕРК Г.А.  Та й навіщо це?

БУЦАН Є.А.  Дозвольте, будь ласка? На сьогоднішній день відповідне питання універсальної програмної послуги для провайдерів, які працюють через супутник, врегульоване через нормативний акт Національної ради. Саме там  зазначено, що провайдери, які працюють за технологією "дідіейч", на них не розповсюджується відповідно там обов'язок по забезпеченню УПП на відповідній території. Але всі інші провайдери, які використовують технологію, яка локалізована для певного населеного пункту, мають можливість це забезпечити.

І я хочу нагадати, що саме є УПП. УПП – це гарантована державою певний інформаційний мінімум. То чому провайдери, які відповідно здійснюють діяльність на всій території України, мають отримувати якісь преференції порівняно з провайдерами, які працюють на певній території? Це лише питання бюджету і бажання вирішити ці питання.

СЮМАР В.П.  Так, в технологію треба вкладати, звичайно, якщо на цьому хочеться заробляти. Це ми теж маємо це стимулювати.

Дивіться, як я читаю цю історію, Саша. От у нас є, що універсальна програмна послуга в  інтересах там найбідніших, хто не може платити там, яку гарантує держава, за рахунок програм, які переважно складаються з того, що фінансується з бюджету – за кошти платників податків, або місцевої, які хочуть в такий спосіб поширювати свій продукт. Ма їм даємо таку можливість зробити, кажемо, що телеорганізації місцевої та регіональної категорії мовлення, які здійснюють мовлення в межах. Ми даємо їм цю можливість. І водночас її ж виключаємо реченням про те, що зазначені програми не є обов'язковими для провайдерів програмної послуги з боку тих провайдерів, які на всю територію.

Тобто ми фактично громадян України позбавляємо такої можливості з боку тих провайдерів, які працюють по всій території України. Це не тільки дискримінація між провайдерами – це дискримінація споживача!

КОНДРАТЮК О.К. Підтримую.

ШВЕРК Г.А. Це не так, бо наразі. Давайте, може інше формулювання шукати? Бо наразі ми кажемо так, що ми зобов'язуємо провайдера, який має ліцензію на всю Україну, в Харкові показувати всі регіональні канали зі всієї України!

КОНДРАТЮК О.К. Ні, немає такого.

ОНУФРИК Б.С. Та ні. Ніде таке не написано. Це так не читаємо.

ШВЕРК Г.А. Так і написано.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. І тому питання: а чи дійсно це необхідно? Бо як я розумію, ми маємо гарантувати в УПП тільки те, що дійсно є необхідним для споживача в конкретному регіоні, області.

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно, аналогічно, що на супутнику будуть всі місцеві програми. Це зрозуміло. Але сьогодні це ж відбувається, воно ж працює сьогодні. І от правильно сказали, що сьогодні є, Нацрада робить виключення для такої технології, як розповсюдження супутник. Зрозуміло, що для цього, щоб використовувати всі регіональні канали, має закидати свій сигнал на супутник. Це зрозуміло, що ніхто не буде робити.

Тому "от воно так працює". Ми, просто доповнюючи цим, зараз робимо можливість для деяких провайдерів визначити себе національними і відмовитися від виконання УПП, я так от розумію.

(Загальна дискусія).

 

СЮМАР В.П.  Давайте по черзі. Оля Большакова була. Далі ви.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Я не розумію взагалі, в чому в даному випадку проблема технічна і ідеологічна? Ідеологічна – це я розумію.

Але я абсолютно не бачу до цього жодних підстав. Жодного разу жодний регіональний чи місцевий канал не прагнув і не наполягав на тому, щоб транслюватися, реально, на загальнонаціональних носіях:  ані на супутнику, ані на "дідіті". Тому що ніколи його аудиторія не буде дивитися його такими джерелами. Але кабельні оператори, які покривають всю територію України, на сьогоднішній день вони вже її покривають, але вони прекрасно виконують зараз універсальну програмну послугу регіонально і місцево.  Немає жодних підстав для того, щоб щось змінювалось в цій ситуації.

До речі, хочу нагадати кабельним операторам, що вони використовують місцеву кабельну… яка належить місцевій громаді, і завдяки цьому вони мають виконувати, надавати їй програмну послугу, яка є в інтересах цієї місцевої громади.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А.  У мене є пропозиція, а давайте ми змінимо текст таким чином, я зараз формулювання не можу швидко сказати, але змінимо текст таким чином, щоб було зобов'язання у загальнонаціонального каналу транслювати місцевий контент на ту територію, на яку видана ліцензія.

Якщо  я місцевий канал і у мене є ліцензія на Харківську область, то загальнонаціональний провайдер має транслювати цей канал на Харківську область. І не має зобов'язань транслювати його Дніпропетровську і Чернівецьку. От я вважаю, що таке формулювання може вирішити це питання.

СЮМАР В.П.  Може. Тільки, на жаль, у нас до другого читання іде підготовка законопроекту зараз. Розумієте?

(Загальна дискусія).

 

СЮМАР В.П.  Так зараз у нас немає відповідної поправки. Не можемо сформулювати. Прошу.

МАКСИМЧУК А.О. Дозвольте, будь ласка, Максимчук Анатолій, "Індустріальний телевізійний комітет", заступник директора.

Дивіться шановні народні депутати, чому ІТК підтримувало перше читання? Оскільки це питання вже врегульовано в цьому законі, який був прийнятий в першому читанні. Є чудовий пункт під номером 12, який каже, що перелік програм універсальної програмної послуги для населеного пункту, міста,  району і всієї України затверджується Національною радою. Відповідно цієї колізії, про яку ви говорите, не буде, оскільки є загальне правило. А  Нацрада каже, що перелік для загальнонаціонального мовлення такий, для місцевих такий. Це питання вирішено і воно не потребує уточнення. Тому ця поправка навпаки внесе "неразбериху".

ІЗ ЗАЛУ. Погоджуюся.

СЮМАР В.П. Пропоную голосувати. Хто за те, щоб прийняти поправку? 1. Хто проти поправки? Всі, не прийнято. Вона врегульована.

Третя поправка. Пані Подоляк пропонує нам виключити парламентський телеканал "Рада".

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Хто за цю поправку, прошу проголосувати? Хто проти? Поправка не прийнята.

Юрію Олексійовичу, четверта поправка ваша.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, я не великий спеціаліст в цьому питанні, тому мені важко дискутувати з фахівцями. В даному випадку я вважав, що даний закон є важливим, і тому зміг переконати фракцію, не дивлячись на різні погляди, голосувати в першому читанні.

Разом з тим депутати фракції висловлювати ряд застережень, які я зібрав і вніс, як свої поправки. Даною поправкою пропонується доповнити статтю першу закону  визначенням "приватні телерадіоорганізації", надання можливості таким телерадіоорганізаціям виключати свої програми зі складу УПП. Власне, там і наступна поправка так само пов'язана з цією поправкою.

Тому я тут, в даному випадку, ці поправки даю на розгляд фахівців. Якщо фахівці вважають, що вони є доцільними і важливими, то це збільшить шанси голосування фракції в другому читанні. А враховуючи, що закон  був прийнятий з перевагою там в 5 голосів – це є важливим.

КОНДРАТЮК О.К. Якщо ми скажемо "частково враховані"?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Або частково враховані, або будуть дані аргументи якісні, чому вони не враховані.

СЮМАР В.П.  Давайте про принципові речі, щоб…

ШВЕРК Г.А. Так у нас в складі УПП нема приватних телерадіокомпаній. Як їх можна виключити?

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Можна я скажу свою думку з цього приводу? Цей текс був в попередній роботі над законопроектом, два рази перероблявся і подавався, і це один із попередніх текстів, який був відпрацьований і погоджений до першого читання.

Тому мені здається, що він навіть трішки раніше підготовлювався. Тому мені здається, що все, що є, враховано, а ті моменти, по яким точилася дискусія, вони були узгоджені до першого читання.

ІЗ ЗАЛУ. По іншому названо.

СЕВРЮКОВ В.В.  І в першому читанні уже були прийняті, враховуючи все ж таки той вигляд універсальної програмної  послуги, про який  ми говоримо, який підтримані індустрією.

СЮМАР В.П. Я так розумію, що і "Україна", і "Старлайт", і ви згодні з таким формулювання, яке сказав пан Севрюков? Я зрозуміла.

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто можна говорити "враховані частково", так?

(Загальна дискусія). 

СЕВРЮКОВ В.В. Мені здається, що вони готувалися до першого читання. Вони  вже в першій редакції…

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Окрім четвертої позиції, колеги.

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Крім четвертої. Так.

СЮМАР В.П. Враховані частково крім четвертої, хто за таке рішення? Є, проголосовано.

Левченко у нас  пише якусь дивну поправку.

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати, що ця ідея його, там зміст в останньому  абзаці: щодо обмеження УПП та виходу телеканалів з неї. Мені здається, що ця поправка готувалась ще до попередньої редакції, тому що у нас вже такої норми нема, що канали можуть за заяви виходити з УПП.

КОНДРАТЮК О.К. Точно. Тої норми вже немає. Тобто він навпаки підтримав теперішню редакцію.

СЕВРЮКОВ В.В. Так. І фактично він підтримав той законопроект, який сьогодні є прийнятий в першому читанні.

СЮМАР В.П. Пропоную відхилити цю поправку. Хто за те, щоб  відхилити поправку? Є, поправка відхилена.

Шоста поправка.

СЕВРЮКОВ В.В. Тут перша – це технічна. Забезпечити усім можливість та включити до всіх пакети – це одне і те саме. Тому я скоротив просто, як "забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги". Бо це і означає включення їх в усі пакети, умовно кажучи, тобто технічно.

Щодо угод, правильно. Потім 12-ий пункт, який винесено. Оце в той 12-ий пункт, який в нашому, що "перелік програм універсальної програмної послуги  затверджується Національною радою", отут є прохання внести "за результатами розгляду заяви про видачу (переоформлення) ліцензії". Тому що в тій редакції, яка є, ніби Національна рада має сама визначити. Але така процедура: Національна рада не може вносити зміни до ліцензії самостійно без заявки ліцензіата.

Тому я пропоную поміняти на фразу "за результатами розгляду заяви про видачу (переоформлення) ліцензії провайдера програмної послуги". І так само цей закон зобов'яже всіх провайдерів їх переоформити, і відповідно буде виконана оця норма.

СЮМАР В.П.  Да, прошу.

ІЗ ЗАЛУ.  Дякую.  У нас від  "Індустріального телевізійного комітету" є зауваження і щодо пункту про вилучення з усіх пакетів, бо є оператори, які працюють по моделі, коли пропонують не лише загальний пакет, а можуть  продати окремо кіно-пакет, окремо пакет з… програмування. Якщо ми вилучимо пакети, то цим абонентам УПП надаватися не буде.

СЕВРЮКОВ В.В.  Я зрозумів логіку.

ШВЕРК Г.А. Чому? Тут же написано "усім абонентам". На який пакет не підписався, ти вже абонент.

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В.  Ну якщо треба написати два рази!

(Загальна дискусія).

МАКСИМЧУК А.І.  ...Так, як і в першого читанні. В першому читанні ідеально написано.

СЕВРЮКОВ В.В.  Усім і в кожному пакеті. Добре, хай буде.

БОЙКО Ю.В. …Та правка, яка запропонована паном Владиславом, як на мене, є слушна і достатня для того, щоб забезпечити права громадян і доступу до каналів.

Повертаючись до всіх інших зауважень, які були висловлені, я хотів би просто ще раз зауважити, як на мене, взагалі цей законопроект зараз – це "фіговий листок",  який прикриває наготу, на жаль, застарілого закону.

І я вже кликав членів комітету, користуючись нагодою, все ж таки може прискорити і прийняти законопроект про аудіовізуальні послуги, який напрацьований тією ж самою індустрією, вже готовий і лежить для подачі. Дякую.

СЮМАР В.П. Повірте, це буде наш пріоритет на цей час. Але це справді буде часткове рішення. Там нам доведеться знайти на порядок більше компромісів.

Ставлю на голосування дану поправку. Хто за поправку Севрюкова номер 6? Поправка не прийнята.

СЕВРЮКОВ В.В. Тут ще багато моментів є. Ми ще не закінчили розглядати. Зупинилися на заявці. Ще є момент – це  пункт 13-ий, що рішення Національної ради не потребує державної реєстрації  в Міністерстві юстиції. І в сьогоднішній редакції "та набуває чинності через 7 днів від дати його прийняття". А по положенню про Національну раду, по закону, вона набуває чинності на наступний день. Ми створюємо колізію.

МАКСИМЧУК А.І.  Є в тексті в першому читанні, пункт 13.

КОНДРАТЮК О.К. У вас, що різні тексти, чи що?

СЮМАР В.П.  Ми внесли інший текс, ви пам'ятаєте?

СЕВРЮКОВ В.В.  А як звучить в першому читанні?

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В.  Я пропоную прибрати фразу "та набуває чинності" з першого читання.

СЮМАР В.П.  Давайте приберемо, частково врахуємо цю поправку, давайте? Тільки прибираємо про 7 днів. Голосуємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Правильно?  Ви погоджуєтесь? Дякую.

СЮМАР В.П.  Все. Хто за це, частково, "7 днів" прибрати? Так, все.

Далі, сьома. Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Мабуть, наша поправка сама важлива. Буду багато стосовно цієї поправки, тому що головна логіка цієї поправки, що канали не можуть брати гроші за розповсюдження свого контенту через кабельні мережі, якщо цей сигнал, цей контент вони розповсюджують через ефірне телебачення безкоштовно. Тому що зараз, якщо ми приймемо, залишимо в тій нормі, яка в першому читанні, то фактично користувачі послуг, які користуються через кабельні мережі, вони будуть дискриміновані.

Тому що, наприклад, як будь-який рейтинговий канал наш вирішить, що він буде, хоче брати додаткові гроші за розповсюдження контенту через кабельні мережі – це автоматично підвищить вартість і підвищить вартість пакету. Пакету, за який в кінцевому випадку заплатить кінцевий споживач. А якщо порівнювати з кінцевим споживачем, який дивиться ефірне телебачення, він нічого не платить. Це є фактично дискримінація оператора та провайдера, в даному випадку, кабельниками.

І наша пропозиція: доповнити наш закон, що якщо канал розповсюджується безкоштовно в ефірному телебаченні, то йому забороняється брати плату за розповсюдження контенту через кабельні мережі. Це по-перше, буде чесно і це буде відповідати взагалі економічній моделі каналу.

Якщо канал хоче отримувати, та перейти і отримувати платежі за свій контент, він має поміняти свою економічну модель – і стати платним каналом. І він має бути платним каналом як у кабелі, як у ефірі, як в Інтернеті, як на супутнику. Якщо він безкоштовний в ефірі, він має бути безкоштовний контент продавати через кабель. Щоб не було дискримінації провайдеру.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. По великому рахунку, вони повинні між собою домовлятися самі, держава не повинна втручатися в ці процеси. Правильно? Правильно.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Пан Шверк зараз.

ШВЕРК Г.А. Якщо можна, трохи там відійду на два кроки назад. Дуже коротко.

Коли ми починали  розгляд цього питання, коли прийшли в Нацраду, в УПП було 32 канали, включаючи цифровий. І була ситуація, коли в цьому списку було декілька маленьких каналів, котрі колись платили операторам,  а потім попали в УПП і оператори програмної послуги дуже хотіли скоротити цей список. Скоротила Нацрада. І наразі, до певного часу, це всіх влаштовувало.

Щоб ми всі розуміли, що цей закон не про УПП, а про відносини між кабельниками і ефірними каналами щодо, хто кому винен гроші. І наразі, приймаючи цей закон, ми  втручаємось в питання економічних відносин між двома гравцями цього ринку як держава.

Тому з моєї точки зору, я хочу сказати, що ми маємо бути дуже обережними в цьому питанні, бо наразі, змінюючи це УПП і не вирішуючи інших питань, які наразі вирішені в проекті закону про АВП, ми, з моєї точки зору, впливаємо на ситуацію таким чином, що можуть бути не дуже гарні наслідки для країни.

Прошу, я сьогодні приклади. Наприклад, якщо вони не домовляться, і наприклад "Воля" відключить, оператор, всі наші телеканали, ну не домовляться. В УПП нема "1+1", ICTV, Інтера – всіх нема, от не домовились. Що буде? Кожна людина піде і купить супутник. І буде дивитися 600 каналів, включно з російськими, без будь-якого нашого контролю за цим процесом.

І з моєї точки зору, ми маємо приймати зараз таке рішення, яке не допустить такої ситуації.

СЮМАР В.П.  Добре. Два кроки ми пройшли.

Я вам так скажу,  ми ж хочемо зробити не два кроки назад, а один крок вперед. І в цьому ключі я розумію ці побоювання, але щось вірю в силу ринку. Я думаю, що сила ринку буде такою, що не зацікавлена ні "Воля" втратити телеканали і не надавати послуги, тому що їх не будуть переплачувати, не зацікавлені канали втрачати аудиторію. Вони не зацікавлені, вони домовляться.

Те, що це перерозподіл умов гри на ринку, це правда, ми це усвідомлюємо. Але як Комітет з питань свободи слова ми робимо це на користь тих, хто створює контент, бо сьогодні вони фактично дискриміновані. Це філософія цього законопроекту, про яку ми з вами говорили, колеги.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Універсальна програмна послуга – це абсолютно європейська модель. Прошу.

(Загальна дискусія).

БУЦАН Є.А. Дозвольте, будь ласка, я хотів доповнити стосовно тези про те,  що постраждає в кінцевому рахунку споживач. Я хотів би  звернути увагу на суть УПП. УПП розповсюджується виключно на територію, де здійснює ефірне мовлення відповідний мовник. Тобто на цій території, де ми говоримо про наявність УПП, там наявний ефірний сигнал відповідного мовника.

Тобто в кінцевому рахунку, якщо, у глядача є альтернатива, він може просто перейти і дивитися ефірне телебачення, і це буде справедливо, і це буде для нього безкоштовно. На наш погляд, в цьому випадку глядач жодний не постраждає, тому що завжди у нього буде альтернатива.

(Загальна дискусія).

БОЙКО Ю.В. Я вже ж таки хочу повернутися до того, з чого почав Григорій Аронович: про два кроки назад і крок вперед. Якщо мова іде про крок вперед, там змінювати нам треба  на сьогоднішній день весь закон! Я погоджуюсь з моїм колегою паном Анатолієм, що закон, який приймався 10 років тому, застарів. Але він застарів в цілому.

Як я казав в моїй метафорі – ця машина-колимага на чотирьох квадратних колісах далі їхати не може! Зараз ми намагаємося поміняти одне колесо на кругле. Так, ми підтримуємо позицію щодо того, що треба зменшувати на сьогоднішній день кількість обов'язків на провайдерів, погоджуюсь з цією тезою. Але від того колимага скоріше їхати не стан. Бо все решта як було застаріле, так і залишилося.

Саме тому в закон про УПП мова йшлася про те, що одночасно з зменшенням кількості обов'язкових каналів і зведення їх до обов'язку, яку взяла наша країна перед Європейською радою, я маю на увазі: привести до директив Європейського Союзу своє власне законодавство,  а це означає зменшити кількість обов'язкових каналів до суспільного або державного телебачення.

Разом з тим дам же був обов'язок щодо дерегуляції діяльності: відмови від ліцензування провайдера програмної послуги – це теж обов'язок. Технологічна рівність, бо на сьогоднішній день існуючий закон, навіть при прийнятті цієї правки, він буде стосуватися тільки кабельщиків. Ви чули багато тут, що все, що відбувається, стосується тільки кабельщиків. А що робити з "айтітіві", "отіті"? Вони не регулюються! Нацрада їх не може врегулювати. Ніхто не контролює, що там відбувається, які там канали взагалі є в пакетах, чи є взагалі ці пакети?

Тому на сьогоднішній день, як на мене, я вже ж  таки наполягаю, якщо іти, то іти комплексно і на той час, поки буде розглядатися, як обіцяла пані Вікторія, першим пріоритетом законопроект про УПП, прийняти отой компромісний зміни, правки до закону 3504, про який пан Олександр наголосив. Тобто зробити статус-кво, що на цей час, поки ми розглядаємо нову редакцію закону про УПП, ніхто не має права один з одного брати гроші: ні кабельщики з телеканалів, які розповсюджуються ефірним способом, ні ефірні телеканали з кабельщиків - на цей час, поки не буде прийнятий повністю нова редакція закону. Дякую.

СЮМАР В.П.  Почули. Прошу.

СМИРНОВА Т. Тетяна Смирнова, "1+1", директор з юридичних питань. Я просила би повернутися до обговорення конкретної правки від загальних речей, і почитати ще раз, що тут написано. Тут по факту написано, що на певному ринку двом господарюючим суб'єктам забороняється вступати між собою в господарські стосунки, це у нас Закон про телебачення і радіомовлення.

І я закликаю згадати про те, що в цій країні є Цивільний кодекс України, є Господарський кодекс, є певні основі підприємництва. І мені здається, що суто з юридичної точки зору подібна норма. І звертаю вашу увагу, шановні колеги, що тут нічого не написано в цій правці про те, що оголошували, що йдеться про ті канали, які поширюються вільно в ефірі. Тут просто написано, що ані провайдер з телеканалу, будь-якого будь-який провайдер, ані будь-який телеканал з будь-якого провайдера не можуть брати гроші. Це, мені здається, трошки претендує на новелу в підприємницькому праві України. І мені здається, що окремим профільним закон такі речі вирішувати просто не можна.

СЮМАР В.П.  Почули. Прошу ви.

ІЗ ЗАЛУ.  Я представнике "Старлайта". … "Старлайт-медиа" Смотрите, если принять этот закон с такой правкой, мы получив ситуацию, корой нет нигде в мире! С одной стороны у кабельных операторов нету никакого обязательства по отношению к обществу, в смысле, оно не должно предоставлять универсальную программную услугу в части каналом, Национальный канал. А с другой стороны они будут иметь право брать эти каналы бесплатно. Мы создадим очень странный прецедент с точки зрения отношения к авторскому праву, мы там узаконим пиратство таким образом  и так далее.

А есть еще другая сторона, о которой почему-то до сих пор никто не сказал, хорошо написано на бумаге о том, что ни одна индустрия не берет деньги у той, ни другая не берет. Но давайте вспомним, что у  кабельных операторов всегда были и есть возможности взять деньги таким образом, каким прекрасно обойдут этот закон! То есть они могут самые интересные общенациональные каналы взять бесплатно, а по поводу остальных сказать: "Нет, мы их вообще не включим, вы нам заплатите". Там не будет написано за присутствие в пакете или где-то. За маркетинг, за продвижение, за еще что-нибудь.

А многие кабельные операторы, которые работают на местах, и мы это знаем как факт, они просто скажут…

Это самая опасная правка, потому что она переворачивает философию вообще закона с ног на голову. Мы говорим про одно, вот эта маленькая правка – это как знак минус перед каким-то большим числом в миллионы или миллиард. В смысле, вроде то же самое, только ровно во обратную сторону. Спасибо.

МАРЧУК А.І. Добрый день, Марчук Антон, провайдер "Ланет". Поддерживаю коллег из "Старлайта" и из "Воли". Точно так же как провайдеры смогут взять  с каналом, так и каналы смогут взять за рекламу!

Много возникает разногласий, рынок очень сложный, и много технологий. Сейчас технология "отити" не лицензируется. Но авторские права у медиа-групп есть. И мы чтобы договориться сейчас с ними за авторские права, за показ их каналом они могут с нас  требовать денег в других видах вещания. И это происходит повсеместно. Проблема та ж самая с пакетами. У них есть там один канал ценный – "1+1", который действительно ценный, но все хотя свои пять каналом – и это смерть для всех остальных мелких каналов.

Вот вы говорите "смогут договориться", да, мы, большие, сможем договориться. Но все мелкие провайдеры и мелкие каналы, с мелких провайдеров возьмут по полной, а мелких каналов просто не  будет нигде…

(Загальна дискусія).

МАКСИМЧУК А.О. …Дуже коротенько. УПП – це виключно зобов'язання транслювати ті канали, які мають наземну ефірну ліцензію. Більшість комерційних каналів побудована по системі "50+" – це означає, що в містах, в яких 50 і більше тисяч населення, вони пріоритетно отримували ліцензію. Відповідно дуже багато міст, містечок, в яких менше 50 тисяч населення, і так ці провайдери, які хотіли мати канали, вони укладали угоду, бо інакше це було поза законом. І зараз ці угоди укладені, і ніхто не страждає від того, що кровожерливі канали здирають гроші. Оскільки містечко чи місто, яке має одного кабельника і там 30 тисяч населення, там точно є ICTV, СТБ й інші канали, які не мають там наземної ефірної ліцензії. Але вони там мовлять на законних підставах, оскільки укладені договори.

У нас більше там  300-400 на кожен канал є договорів з кабельниками, які зараз… ці всі договори укладають. Нема цієї проблеми, во6на надумана виключно для того, щоб заговорити її.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Давайте Влад до слова.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати, що дискусія, я спостерігаю таку дискусію: є дискусія між індустріями і є в кожній індустрії, я про це знаю, і в кабельній і в телевізійній, теж ця внутрішня дискусія.

Тому я пропоную визначитись. Якщо ми лібералізуємо законодавство, забезпечимо те, що має забезпечити держава, і випускаємо все на волю ринка, то це позиція і цей законопроект фактично вже написаний. Якщо ми не хочемо нічого змінювати, то краще його взагалі не змінювати. Бо такі правки взагалі виглядають, ну, якимись нелогічними, тут багато слушних думок з цього приводу сказано, що ми втручаємося взагалі вже напряму. Якщо УПП в сьогоднішньому вигляді, воно якось опосередковано втручається в роботу, то це прямо пряме втручання заборони оплати один одному діяльності господарської.

Тому мені здається безглуздим це обговорення. Треба взагалі визначитись.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Давайте голосуємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Визначимося, якщо ми приймаємо саме цей законопроект, треба цю правку звичайно відхиляти. І я вам хочу тільки сказати, що дійсно сьогодні цей законопроект локально вирішує питання, треба вертатись до загального закону про аудіовізуальні послуги – і  цим брати на себе зобов'язання.

І от можна вирішити сьогодні – відмовитися від цього законопроекту і швидко зробити той. Але якщо цей далі працювати, то звичайно цю поправку треба не приймати, я вважаю.

СЮМАР В.П. Все, колеги, давайте визначатися. Хто за те, щоб прийняти цю поправку, прошу голосувати? Хто за те, щоб відхилити? – Сім. Все, поправка відхилена.

Наступне, Левченко до старого тексту, пропоную відхилити. Хто за те, щоб відхилити? Відхилено.

Пан Шверк,10-а.

ШВЕРК Г.А. Ще раз, розуміючи, що мова іде про комерційні відносини, я вважаю, що будь-які зміни в комерційних відносинах мають починатися з початку року або з  півріччя. І тому, з моєї точки зору, ми можемо вводити через два місяці, наприклад, там в листопаді. Треба нам надати змогу, по-перше, відпрацювати ті контракти, що є наразі, домовитись про нові умови співпраці. І "включити" в цей закон з 1 січня, якщо він буде проголосований до 1 січня. А якщо він буде проголосований в наступному році, то треба розмовляти про перше півріччя, бо не можна там все зупинити серед місяця або дня.

СЮМАР В.П. Почули. Колеги, що ви скажете? Я думаю, що це, якщо він буде прийнятий, два місяця – це цілком слушно. Я не бачу проблеми. Що ви скажете?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Просто я уточнити: мої поправки частково врахували одну і другу? Так.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. До речі, якщо ми його приймемо, це буде в кінці вересня-жовтня…

ШВЕРК Г.А. А якщо є договір, який діє до кінця року, як зазвичай?  У когось є рекламні контракти, у когось є зобов'язання перед споживачами.

(Загальна дискусія).

 

ШВЕРК Г.А. Є угода зі споживачами, де є ціна, яка зафіксована до кінця року…

КОНДРАТЮК О.К. Давайте підтримаємо.

СЮМАР В.П.  Ми почули. Гаразд, колеги, хто за те, щоб підтримати цю поправку? Ми не бачимо  тут проблеми. "За" прийнято.

11-а, пан Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Тут що стосується національної, ну теж  термінологія. Що поки у нас немає НСТУ, ми транслюємо програми Національної телекомпанії України.

Якщо, я так розумію, не прийнята моя правка в частині цифрових,  тобто вони зразу в УПП, то другу частину треба не голосувати: "після завершення переходу від аналогового до цифрового". І дуже важливо останнє. І нинішній редакції ми говоримо, що Національна  рада з телебачення і радіомовлення впродовж двох місяців від дати опублікування цього закону, має визначити УПП для всій території України. Це означає, що  для кожного населеного пункту нашої держави два місяця Нацрада має визначити УПП – це  нелогічно, нерозумно і ніхто. Національна  рада визначає їх за заявою провайдера. Тому є у мене таке формування: "Національній  раді з телебачення і радіомовлення розпочати затвердження переліків програм універсальної програмної послуги після набрання цим законом чинності".

Якби була прийнята  моя поправка та, що стосувалась заявки, то воно було б все абсолютно логічно. Тому що не буде Нацрада зараз для якогось там села гірського якогось району визначати УПП чи кабельника. А така редакція закону зобов'язує це зробити, і ми розуміємо, що це мільйони міст і сел.

ОНУФРИК Б.С. А якщо ми виключимо цю статтю взагалі?

СЕВРЮКОВ В.В. Я пропоную третій блок, почитайте…

(Загальна дискусія).

 

СЕВРЮКОВ В.В. Приймайте рішення, але так лишати не можна, бо це функція, яку зовсім неможливо виконати.

(Загальна дискусія).

БОЙКО Ю.В. …Але на сьогоднішній день  я хотів би просто закликати до своїх колеги-юристів не маніпулювати і не висмикувати окремі норми взагалі до законопроекту.

На сьогоднішній день існує норма, яка вимагає від будь-якого провайдера подати заявку на отримання ліцензію. Це не означає, що в ліцензії прописується список або перелік каналів універсальної програмної послуги. Але при прийнятті рішення Національна рада при видачі ліцензії вказує перелік програм універсальної програмної послуги для цього провайдера на цю територію. Це в рішенні, це не в ліцензії,  тому не треба пересмикувати. Так відбувається сьогодні.

Те, що пропонується на сьогоднішній день, як на мене, це знову-таки повернення до  порядку, що існує зараз. Давайте, як пропонував колега, взагалі тоді виключати цю правку взагалі. Або на сьогоднішній день редакційно змінювати, що перелік затверджується за заявками або у випадку звернення з заявкою провайдера.

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Колеги, я знаю, що з цим робити. Хто за те, щоб ухвалити цю поправку? Хто проти? Утримався? От чесно, за результати цього ми утрималися. Все. Правка не прийнята, ухвалено одноголосно.

Хто за те, щоб цей законопроект рекомендувати голосувати в Верховній Раді у другому читанні і в цілому? Хто за? – 7. Проти?

Утримався? – 1. Все. Рішення прийнято.

ІЗ ЗАЛУ. Послухайте, Нацрада не заперечує, ми ж узгодили з ними.

СЮМАР В.П.  Далі. Наступне питання Закон "Про рекламу", 4924. Севрюков у нас автор і пані Олена доповідає.

 

СЕВРЮКОВ В.В.  Шановні колеги, є зауваження Головного науково-експертного управління, які я вважаю мають рацію. Я хотів би використати, перереєструвати мій законопроект з врахування зауважень ГНЕУ.

КОНДРАТЮК О.К. Технічні зміни.

СЮМАР В.П.  Знімається зараз з розгляду це питання.

СЕВРЮКОВ В.В.  У мене є тільки одне прохання, щоб потім, можливо, це не обговорювати і його знову не повертати, зауваження від Національної комісії з цінних паперів і Антимонопольного комітету – вони зрозумілі, вони, як на мене, формальні. Цей законопроект передбачає просту штуку, щоби ми з вами на радіо не чули "бормотание" після рекламних роликів і на телебаченні, можливо, це більшість з нас не помічає – є якимось напівпрозорими буквами десь в куточку купа якихось цифр і так далі. Тобто логіка законопроекту, щоб на радіо і телебаченні не зобов'язувати.

Просто хотів подумати, є дві думки, що для радіо це точно треба забирати, а для телебачення – це б воно ніхто не бачить і не заважає. Моя думка, що  це треба забрати і там і там, бо воно немає ніякого.

ІЗ ЗАЛУ.  Якщо його ніхто не бачить, то чого?

ШВЕРК Г.А. З моєї точки зору, чому я вже розмовляв, що треба телебачення прибрати. Тому що кадри на телебаченні – це те ж саме, що там біг-борд. І якщо у біг-борді є, то ніхто не заважає це зробити і на телебаченні в кадрі. А якщо прибрати і в телебаченні, то давайте і в біг-борді прибирати, бо це ж з точки зору виконання...

СЕВРЮКОВ В.В. Ні. Якраз на біг-борді можна зупинитись і подивитись.

ШВЕРК Г.А. Тому я б на телебаченні прибрав, а в радіо залишив.

КОНДРАТЮК О.К. Дивіться, для телебачення точно це не принципове питання…

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто пропонуєте телебачення виключити, тільки лишити радіо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

СЕВРЮКОВ В.В. Все. Погоджуюсь. Дякую.

СЮМАР В.П. Гаразд, прийде потім до нас закон, розглянемо швидко.

Наступний проект Закону про тимчасово окуповану територію України, 3593-д.

(Загальна дискусія).

ІЗ ЗАЛУ. Цей законопроект на нас не розписаний..

СЮМАР В.П. А чому тоді ми розглядаємо? Якщо ми не розписані, я пропоную без рішення.

ОНУФРИК Б.С. Не розглядати цього питання.

СЮМАР В.П. Все. Тоді рішення не ухвалюємо.

Проект Закону про енергетичну ефективність будівель, 4941.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, це хороший закон, який стосується спеціальних термінів по забезпеченню енергетичної ефективності будівлі. І він на вимогу міжнародних зобов'язань України як члена енергетичного співтовариства, і ми імплементуємо Директиви Європейського парламенту й ЄС про енергетичну ефективність.

Зміни нашого комітету скромні, вони стосуються Закону "Про рекламу", її окремої частини, на думку авторів, мені здається, дуже слушні. Тому що це буде окремою рекламою будівель та відокремлених частин, які мають сертифікат енергетичної ефективності, з метою їх продажу або найму, оренди, має містити показники енергетичної ефективності, що зазначені за відповідними сертифікатами.

Тому цей показник має бути, я думаю, це дуже прогресивна норма...

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Пані Олено, у мене є пропозиція. У моєму законопроекті зразу написати "за виключенням реклами на радіо". Бо ми додаємо на радіо ще одну цифру, яку будуть бормотати.

 (Загальна дискусія).

КОНДРАТЮК О.К. Ми ж подивимося, як цей сертифікат буде виглядати: може він маленький буде.

СЕВРЮКОВ В.В.  Ні! На радіо треба буде прочитати набор цифр.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. Є пропозиція підтримати, оскільки мова іде знаєте про що? Мова іде про те, що ми запровадимо норму комуністичного часу: "двір зразкового господарювання" оце називається. Це буде будинок.

СЮМАР В.П. Будь ласка, послухаємо представника департаменту Мінрегіону України.

САВИНКОВА І.В. Я хочу пару слів про цей законопроект. Ми дійсно імплементуємо 31-у директиву, вона більш ширша, ніж ми написали в закон. Тому що закон передбачає, це перша спроба якось  увійти у європейську сім'ю. Розумієте, на сьогодні в Європі всі будівлі, а в першу чергу бюджетні будівлі, вони споживають втричі, вдумайтесь, менше енергії ніж наші будівлі. Ми надмірно споживаємо енергію.

Тому ми хочемо спонукати споживачів, спонукати власників будівлі, а державні будівлі, це бюджетні будівлі – це дитячі садки, ну ви розумієте, про що я кажу – і вони повинні заощаджувати. Вони ж не заощаджують, тому що їм бюджет  виділяє кошти стільки, скільки вони на сьогодні використовують. А ми хочемо заощаджувати ці кошти.

Заощаджувати можна тільки в тому разі, якщо ми визначили клас енергоефективності будівлі. Ми "не вигадуємо велосипед", ми беремо класифікатори європейські. І на сьогодні у нас класу "С" будівель дуже мало. Нові будівлі, які будуються, вони вже будуються за новими нормами і повинні бути енергоощадними. Ви ж бачите, що їх утеплюють і вони всі мають вже стекло-пакети і таке інше.

А що стосується нашої України взагалі: дитячих садків, шкіл, лікарень, театрів, музеїв і таке інше. Ви зайдіть в театр взимку!

СЮМАР В.П.  Ви нам про рекламу скажіть, що у нас тут?

 

САВИНКОВА І.В. Це не реклама.

СЮМАР В.П.  Але вона стосується реклами. Ми підтримуємо вашу філософію.

САВИНКОВА І.В. Ви розумієте, що в Європі на кожному будинку, там така паспорт цього будинку, де написано клас споживання. У нас буде для того, щоб зробити нам термо-модернізацію і щоб люди розуміли, скільки коштує їх житлова площа. 

СЮМАР В.П.  Ми підтримуємо.

(Загальна дискусія).

САВИНКОВА І.В. Немає там реклами. Підтримайте!

СЮМАР В.П.  Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді схвалити? Все. Ми почули вас, що це буде інформація для громадян.

Зміни до Закону про рекламу, тому така термінологія. Але ми вас підтримуємо. Дякую. Все. До побачення.