СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань  свободи слова  та інформації

від 6 лютого 2013 року

Веде засідання Голова Комітету  М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Миколо, що там наші кандидати всі є чи..? Всі, мається на увазі, всі 12? Поки ніхто ще  не відмовлявся, да?

Доброго дня, шановні колеги. У нас вісім членів комітету присутні, можемо працювати у відповідності до Регламенту і чинного законодавства. Я до членів комітету звертаюся оглянути оком порядок денний. У нас головне питання сьогодні – розгляд кандидатур на вакантну посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і низка наших внутрішніх питань діяльності Верховної Ради і комітету загально.  Я би так, щоб відразу ми розуміли, "Різне" в нас такого спеціального нічого немає, тобто чотири позиції про ситуація, там з "Експресом", правда,  чотири. І на тому є пропозиція на чотирьох питаннях завершити.

Якщо немає заперечень, я попросив би проголосувати за порядок денний. Хто "за"? Утримався? Проти? Утримався – 1. Приймається.                                                                                                                     

Шановні колеги, є пропозиція перше питання ми в повному або в складі найширшому, оскільки в нас делегація на чолі з головою Національної ради паном Андросовим присутня. Вітаємо членів Нацради і голову Нацради на засіданні, представників громадських організацій. І, звісна річ, кандидат на посаду члена Національної ради тут присутній. Тому ми відпрацюємо перше питання, і далі в принципі нічого таємного в нас немає, але не будемо затримувати передовсім кандидатів і Національну раду, оскільки решта питань пов'язані більш таки із нашою поточною діяльністю.

Ви знаєте, що у відповідності до чинного законодавства ми уже деякий період, і Верховна Рада  шостого скликання, і Верховна Рада  сьомого скликання знаходиться у процедурі підготовки до розгляду питання стосовно обрання на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, вакантну посаду за квотою Верховної Ради  з огляду на те, що тепер уже колишній член Національної ради, пані Калетник, стала нашою колегою народним депутатом.

Я не буду переповідати вам процедуру, вона загальновідома. Комітет і секретаріат комітету підготував всю адекватну, так би мовити, організаційну складову процедури. На сьогоднішній день маємо 12 кандидатів на цю вакантну посаду. І є пропозиція. Да, ми зразу акцентуємо увагу для того, щоби рівність забезпечити, ми будемо працювати, ну, якщо всі будуть підтримані на засіданні комітету і зараз про обговоренні, працюємо за абеткою, значить. Тому не дивуйтесь, може хтось там, хто перший чи другий, тобто ми працюємо не хто коли подав документи чи прийняті, а відповідно за абеткою.

В кого телефон там біля мікрофону, можна, є функція така, називається "без звуку", там інші якісь функціональні можливості є телефонів, можна і скористатися ними.

І ми пропонували таким чином, що до трьох хвилин кожен, кожен з кандидатів міг би висловитися передовсім про свій професійний досвід в галузі телерадіомовлення, оскільки йдеться про спеціальну річ - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Не просто про державну службу, а про спеціальну державну службу і, можливо, там кілька слів свого бачення свого місця і діяльності Національної ради.

Члени комітету матимуть можливість уточнити, задати запитання, і так ми пройдемо всіх 12 і тоді відповідно будемо голосувати за кожного кандидата, оскільки процедура передбачає голосування за кожну кандидатуру.

По процедурі, будь ласка, пане Микола.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, одне запитання таке коротке. Були різні думки, чи ми сьогодні голосуємо чи ми просто сьогодні заслуховуємо, а голосуємо на наступному засіданні, оскільки сесія не відкрита, щоб потім не було претензій до наших кандидатів, що ми неправильно за них проголосували, в порушення процедури. Чи ми приймаємо рішення, що ми голосуємо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте порадимося. Я другу за вашим дорученням, другу добу в переговорному процесі з секретаріатом Верховної Ради і всіма фракціями опозиційними, не опозиційними чи, там, тимчасово опозиційними, не опозиційними. Значить,  єдиної думки немає, але я опираюся на юридичне управління секретаріату Верховної Ради і на регламентний комітет. Я думаю, що ми діємо сьогодні по повній процедурі. Якщо виникне сумнів, то на наступному засіданні ми ще раз проголосуємо і подвійно легітимізуємо наших кандидатів на посаду. Бо навіть із моральної точки зору, якби ми тут радилися, що ми послухали їх, значить, ми мусимо, так би висловити  позицію.

Я не входжу зараз в дискусію стосовно регламенту, ну, 9 людей присутні із 10, значить, якщо є ще добра воля, значить, ми працюємо як комітет. Що? 10 із 10 присутні. Да, якщо стане якесь буде роз'яснення там Апарату чи Верховної Ради, яка відкриється на сесії, що ми ще раз мусимо легітимізувати, ми на наступному засіданні там через тиждень, два це зробимо.

Інша справа, що, зрозуміло що це не буде голосування і розгляд у Верховній Раді і не буде там умовно через тиждень, таким чином ми можемо юридичні всі обставини зняти, які будуть в нас виникати.

Тому можемо сьогодні проголосувати, а на наступному засіданні, в разі необхідності, підтвердити.

АБДУЛЛІН О.Р. Просто у нас є рішення фракції. Нам потрібно було би тоді порадитися хоча би членам нашої фракції, яке нам розіслане.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, можна слово? Я вибачаюся за голос свій. Ну, ми вирішили на фракції, що ми готові, в зв'язку з тим, що у нас є запрошені, ми готові їх послухати. Але сьогодні провести засідання у вигляді наради для того, щоб не порушувати ні регламент. І пам'ятати про те, що сьогодні Верховна Рада заблокована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, за будь-яких обставин ми зараз ідемо по процедурі – слухаємо кандидатів. І після завершення ще раз повернемося до теми: чи голосування перенесемо, чи прямо сьогодні …..

Є якісь у вас застереження як ви займалися там, перевіряли документальну базу, у нас нема застережень стосовно підготовки документів по всіх кандидатах.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  І цього разу до жодних з кандидатів застережень процедурних немає.  Справа в тому,  що декларація повинна бути тоді, коли його будуть обирати. На цьому етапі процедури, ми спеціально це вивчали, тут є пан Квурт, наскільки я знаю і ми з ним радилися, і  ми з ним радились, і з юристами радились. І на цьому  етапі потреби немає, він готовий надавати,  просто на цьому етапі немає такої потреби. Дякую.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, друзі, якщо немає формальних застережень, можемо працювати. Друзі, у вас є мікрофони і, я думаю, що  ми не будемо десь тут  викликати, чи що, ви включили мікрофон, і виступили з місця. З місця, так, щоб  демократичні застерегти позиції. 

Тоді, як я вже сказав, йдемо  за абеткою, Георгієвська  Вікторія Володимирівна. Присутня вона?

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Присутня. Добрий  день. Георгієвська Вікторія Володимирівна.

Свій творчий шлях почала у Луганську. Я сама зі Східної України, навчалась у Луганську, спочатку у музичному  училищі, я диригент народного оркестру, а потім пішла в журналістику. Закінчила Східноукраїнський національний університет, на той час, зараз він  університет Даля. Вчилась на журналістиці, під час навчання я працювала на обласному телебаченні в Луганську і на телеканалі "Ірта". Це в нас дві такі були організації, тому працювати більше не було де.

Потім я приїхала до Києва, на четвертому курсі, працювати на  телеканал "Інтер", відпрацювала декілька місяців у програмі Стогнія і після закінчення університету вступила до аспірантури. Під час навчання в аспірантурі почала викладати, зрозуміла, що це моє і залишилась, вже 11 років викладаю в Національному  університеті імені Тараса Шевченка, в інституті журналістики, на кафедрі періодичної преси.

Я кандидат наук, доцент, маю свої  наукові праці, маю підручники, викладаю теорію журналістики, медіа право і   у   журналістику. Багато  з моїх студентів вже, я  їх бачу  в залах і в Верховній Раді, і десь зустрічаюсь з ними, і по Україні, і  на прес-конференціях тому, якщо у вас є питання ви можете мені поставити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі! Чи є запитання, я єдине мусив би сказати, що кандидат в члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Георгієвська Вікторія Володимирівна презентована, або висунута фракцією Комуністичної партії України і вона про свою професійну діяльність і нинішню роботу на кафедрі періодичної преси Інституту журналістики сказала, будуть запитання до Вікторії Володимирівни? Так, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Вікторія Володимирівна! Я як представник націоналістичної фракції хотів би запитати, яке ви відношення до Комуністичної партії маєте, чи ви є членом партії, скільки часу ви співпрацюєте… Просто цікава саме політична ваша кар’єра…

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В.  Я зрозуміла вас.

БОНДАРЕНКО  О.А. Можно не отвечать. При чем тут партийная принадлежность?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Олена, будь ласка……..

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В.  Я можу відповісти.

БОНДАРЕНКО  О.А.  Это нарушение прав человека, можно и не отвечать…

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Людина хоче відповісти, тому давайте…

БОНДАРЕНКО  О.А.  Еще раз говорю, если кто-то не слышит, …..… это нарушение прав человека.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, спокійно, Вікторія Вікторівна визначиться, будь ласка.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В.  Я отвечу на ваш вопрос, я не состою в партии, если вас это интересует, в Коммунистической партии. Я помогаю Петру Николаевичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Інших запитань не буде? Дякую Вікторія Володимирівна.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Немає за що.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу… А, да,  будь ласка, Юрій…

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я не знаю, хто такий Симоненко Петро Миколайович, хто це?

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Ничего, я вам скажу, это лидер Коммунистической партии Украины.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Дякую. А ще є це партії, її не заборонили?

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В.  Пока нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До речі, я вам скажу, що запитання коректне, тому що я був учасником однієї серйозної історії, коли були парламентські вибори і  пам’ятаєте там за жеребкуванням деякі партії потрапляли в комісії. І коли їх запитували, в  партії з екзотичними різними назвами, і  коли їх запитували, хто їх керівник партії, то 99,9 не знали хто їх керівник, тому може є тут коректність, як позитив.

Задирко Геннадій…

АБДУЛЛІН О.Р. Єдине, що у нас є ……..… номер 7, …………тут є партійність і це затверджено….…  якщо хтось порушує Конституцію…

БОНДАРЕНКО  О.А.  Хорошо, я ему передам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  В мене запитання до вас, таке може трошки професійне, чому ви туди йдете? Що вас не влаштовує в телерадіопросторі? У вас в принципі цікава робота, от ви хочете працювати в регулюючому  органі. Чому? Що ви  хочете там змінити?

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В.  Вы знаете, я учу вашего сына Леонида, он у меня уже три года, и они постоянно у меня на парах задают вопрос, Виктория Владимировна, а вы нам  рассказываете, вот вы говорите, что законы должны действовать так. Вы говорите, что мы должны поступать вот так, а вы знаете, что мы приходим, а все на самом деле по-другому, нас никто не слышит, нас никто не защищает, нас выгоняют с работы.  Вы нам говорите, что есть законодательная база, мы вам сейчас расскажем какая это законодательная база. Мы все работаем.

Я проехала по всей Украине, и вы знаете, как мне стыдно моим студентам отвечать, почему в нашей стране нет общественного телевиденья.  Вот они мне начинают задавать вопросы детские свои,  а я им пытаюсь объяснить, что оно должно было быть еще там вовремя оранжевой революции, но вот по каким-то условиям не получилось…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тобто я зрозумів, ви нас просто вибачте… громадське  телебачення – це, мабуть, перше.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Громадське телебачення, потом цифровое телевиденье, я слышала, что говорят владельцы телерадиокомпаний и журналисты, которые работают в регионах, которые имеют  эту лицензию в которых нет денег,  которые  они получили по 24 часа, они хотят что-то сделать, а существует масса причин  по которым, регуляторным, по которым они не могут этого сделать. Я как  никто другой знает, я знаю практически   каждого человека, каждого директора и я это вот так получилось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Пані Вікторія, давно уже не навчаюся в Інституті журналістики, хотів запитати, а Інститут журналістики зараз викладання відбувається російською мовою? А як ви взагалі володієте державною чи ви тільки можете себе представити тільки цією мовою.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Хорошо. Я вам отвечу. Лекції я читаю українською мовою, а так, як я зі Східної України  і моя мама полька, батько теж і вони розмовляють російською мовою. Всі мои друзья говорят тоже по-русски.

Поэтому из уважения и, не нарушая законодавчу… законодательства, я розмовляю українською мовою, але зараз я хвилююсь. Але якщо вам дуже важко і ви мене не розумієте, то я можу розмовляти українською мовою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, є пропозиція перейти до обговорення і послухати нашого колегу народного депутата Верховної Ради України шостого скликання Задирко Геннадія Олександровича, який відповідною депутатською групою, оскільки ми, як я нагадаю, починали процедуру у Верховній Раді шостого скликання, запропонований і є так само кандидатом. Прошу Геннадій Олександрович.

ЗАДИРКО Г.О. Дякую.

Добрий день, шановні колеги! Мені дуже приємно вас сьогодні бачити на цьому засіданні, на цьому комітеті. Я хотів би, мабуть, трошки розповісти про себе, можливо, і розповісти з точки зору професійної діяльності і, можливо, там політичних якихось позицій.

В свій час, після закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту я почав свій трудовий шлях журналістом телекомпанії "Тоніс" і почав працювати над кримінальною тематикою. Ну, от в свій час це мені надало можливість стати досить популярної людиною в Миколайкові. Тому що почали робити те, що ніколи ніхто не робив. Потім я зрозумів, що можна рухатися далі, і ініціатива, і творча наснага призвели до того, що була створена телекомпанія "Продакшн НИС-ТВ", яка сьогодні ще має ліцензію на аналогове мовлення. Я створив цю телекомпанію, був директором довгий час цієї телекомпанії. Хочу сказати, що це телекомпанія, яка має самий високий рейтинг телевізійний в Миколаєві. На жаль, ця телекомпанія не отримала цифрової ліцензії, але це я залишаю там поза межами там обговорення сьогоднішнього.

Те, що стосується політичного шляху, тому що я бувший народний депутат шостого скликання, то я був представлений в свій час політичною партією – Соціалістичною партією. Я був, працював на місці, після того, як Юрій Луценко пішов працювати міністром внутрішніх справ, я зайняв його місце і працював секретарем партії з питань пропаганди і агітації. Потім я прийшов в парламент по спискам "Батьківщини" і сьогодні я є людиною, яка не є народним депутатом.

Те, що стосується мого бачення і те, які проблеми сьогодні я бачу,  наприклад, які існують сьогодні в телевізійному  просторі.  Я погоджуюся з  попереднім виступом,  що так сталося, що великі гроші диктують велику політику в телебаченні, і ніхто не займається розвитком  регіонального телебачення. І регіональне телебачення сьогодні залишилися… ну фактично дуже і дуже у важкому стані. А після проведеного конкурсу  Національною радою по цифровому мовленню дуже і дуже багато лідерів, регіональних лідерів, які мали дуже високі рейтинги, просто не отримали ліцензії, а ті, хто отримав цифрову ліцензію, сьогодні знаходяться   в такому важкому жебрацькому стані, що дуже і дуже важко виконувати свої зобов'язання перед оператором зв'язку, який надає услуги розповсюдження цього сигналу цифрового мовлення. Тому, звичайно, мені здається, що Національній раді  треба було б  все ж таки звернути увагу на цю проблему, тому що ця проблема, дійсно, існує, і якщо ми хочемо мати більш-менш незалежного, якщо ми хочемо мати більш-менш професійне регіональне телебачення, то  сьогодні  регіональне телебачення потребує підтримки. І, звичайно, таку підтримку мали б надати і народні депутати,  і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Те, що стосується громадського телебачення. Взагалі я вважаю, що це питання вже дуже давно на часі і, на жаль, відсутність  політичної волі  сьогодні не дає  можливості реалізувати цей проект, але мені здається, чим більше, можливо, буде людей, які це розуміють і які щось будуть робити в цьому напрямку, то це, мені здається, позитив однозначно. Тому,  якщо говорити там про таку коротку  програму дій, дві теми, які б, мені здається, було б непогано, щоб  були найближчим часом, можливо, вирішені – це підтримка все ж таки регіонального телебачення і розвиток громадського телебачення. І я хочу сказати, користуючись нагодою, тут є представники  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, я розумію, що шансів, наприклад,  у мене стати їх колегою досить мало, але я хотів би вам сказати, користуючись такою нагодою, той конкурс, який ви провели – це насправді ганьба для Національної ради. І той стан справ, який сьогодні є  у Національній раді, не національній, а у цифровому мовленні, так само. Я хочу сказати, що дуже багато  телекомпаній регіональних так і не вийшли в ефір. І Національна рада мала би у вересні місяці все ж таки подивитися і, можливо, провести додаткові конкурси для того, щоб  ті, хто так і не вийшов протягом року в ефір телевізійний, все ж таки провести повторні конкурси і  видати ліцензії тим, хто все ж таки  працював би в  цьому  форматі. На жаль, цього не сталося.

У мене все. Я дуже дякую за  можливості висказатися. Якщо є питання, я відповім на пиатння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Олександрович.

Шановні колеги, пан Стець, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. У мене є запитання до нашого колеги. Скажіть, от у минулому скликанні, яке недавно тільки закінчило свою каденцію, ми вас  у роботі комітету не бачили. Звідки така  любов і турбота з'явилася про українське телебачення, у тому числі регіональне?  Чому не було активності  по позиції бути  членом Комітету по свободі слова і інформації, оскільки  і колеги, і журналісти знають про кількість  проблем, про проблеми зі свободою слова, цензурою, тиском на журналістів, зрештою, над роботою над потрібними  законопроектами, які стосуються регіонального телебачення? Думаю, що ви були б гідним  партнером багатьох у розробці законопроектів. Якщо коротко, то звідки раптом виникло таке бажання  займатися регіональним телебаченням, а  раніше щось я його не помічав? Крім  зрад Луценка я більше нічого не помічав. Дякую.

ЗАДИРКО Г.О.    Я вам дуже дякую. Я хочу сказати наступну річ, що насправді я був автором постанови, яка на жаль, не була винесена у парламент і  не проголосована, але все ж таки був роблений крок стосовно того, щоб  була створена спеціальна слідча комісія Верховної Ради стосовно конкурсу на цифрове мовлення, яке було проведено. Тобто це перша позиція. На жаль, один депутат, він не є ключовою фігурою, яка може серйозно впливати на ті чи інші процеси, так? Рішення приймає більшість – Верховна Рада. На жаль, це рішення не було прийнято, але я як людина, яка розуміла, що є проблеми в цьому сегменті, зробив все можливе, щоб… І більше того, був відповідний виступ мій, він є на сайті Верховної Ради, стосовно того, як були проведені конкурси на цифрове мовлення, в тому числі в регіонах, в Західній Україні, де, на жаль, жодна регіональна рейтингова телекомпанія не отримала ліцензії на цифрове мовлення. Тобто зі свого боку я певні кроки робив, але я працював дійсно в іншому комітеті, але це було рішення, вибачте, фракції, а не моє особисте.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Пане Юрію, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Чи маєте ви зараз якесь відношення формальне, фактичне чи юридичне до якоїсь телерадіокомпанії?

ЗАДИРКО Г.О.   Так. Я вам хочу сказати той стан справ, який сьогодні маю. Телекомпанія "НИС-ТВ", дійсно, якої я в свій час був засновником, згідно Закону про статус народного депутата ця телекомпанія, власником стала моя дружина. Але я, розуміючи питання, які можуть бути пов'язані з корупційною складовою, готовий до того, щоб внести відповідні, для себе прийняти відповідні рішення, щоб цієї корупційної складової немає…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ви розлучаєтеся з дружиною?

ЗАДИРКО Г.О.   Ні, ні. Я не… моя сім'я не буде, я дякую,  сподіваюся, що це жарт до 1 квітня.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Очевидно.

ЗАДИРКО Г.О.   Я думаю, що все ж таки можна було б більш коректно задавати питання.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Тобто ви заберете бізнес у дружини?

ЗАДИРКО Г.О.   Ні, я просто… Я взагалі вважаю, що телекомпанія "НИС-ТВ", яку я в свій час заснував, вона є унікальна, тому що власники цієї телекомпанії є самі журналісти, які…

СТЕЦЬ Ю.Я. Я почув відповідь на запитання. Тобто у вас є певне зацікавлення у роботі, яке має відношення до певної телерадіокомпанії.

ЗАДИРКО Г.О.   Я маю відношення, я цього не збираюся приховувати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дякую. Дякую.

ЗАДИРКО Г.О. Але я буду діяти так, як передбачає закон.

СТЕЦЬ Ю.Я. Принаймні відверта відповідь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, друзі. Є ще запитання до колеги? Немає? Дякую. Рухаємося далі. Калініченко Михайло Михайлович.

Рекомендований Національною спілкою журналістів керівник представництва державної телерадіокомпанії, всесвітня служба "Українське телебачення, радіомовлення в Центральній Україні". Голови Національної спілки немає? Ми запрошували. Може там ………… можливість сказати пару слів. Немає Наливайка?

Прошу, тоді Михайло Михайлович. Мікрофон там і…

КАЛІНІЧЕНКО М.М. … Поряд з цим я захистив дисертацію, отримав звання кандидата політичних наук, викладав багато років в університеті, і в черкаському, і частково у Драгоманова. 12 років працював генеральним директором Черкаської обласної державної телерадіокомпанії. Нині працюю керівник представництва всесвітньої служби "УТР в Центральній Україні". Знаю всю систему інформаційного простору в Україні і на Черкащині і думаю, що, якщо і комітет, і Верховна Рада проголосує, то я думаю послужити задля того, щоби покращити, значно покращити інформаційний простів в нашій державі, зробити все задля того, щоби все ж таки система телебачення, система радіо працювала ефективно згідно закону, який сьогодні є в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, є запитання до Михайла Михайловича? Немає? Рухаємося далі тоді, якщо немає. Бо я дивлюся, різні списки.

Так, Квурт Костянтин Семенович.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Давайте просто привітаємо сьогодні, іменини у людини. Давайте просто привітаємо і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, друзі, да, це мій прокол дуже серйозний. Свого земляка я, значить, не цей…

СТЕЦЬ Ю.Я.  З вас подарунок, пане Миколо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні день народження. Да. (Оплески) Людина не залишилась на святкування, а в нас на комітеті. Да. Почесної грамоти ми не можемо дати, але Квурт Костянтин Семенович  представляє Асоціацію або висунутий "Спільний простір", голова правління "Інтерньюз-Україна". Прошу, Костянтин Семенович.

КВУРТ К.С.  Добрий день! Мене звуть Костянтин Квурт, я народився у місті Львові, там закінчив школу. В 1992 році закінчив Київський державний університет, моя спеціальність: "Російська мова як іноземна".

З 1994 року я працюю в "Інтерньюзі". З 2008 року я Голова правління "Інтерньюз-Україна". Наша громадська організація працює з 1996 року. Наша місія – утвердження в Україні європейських цінностей через підтримку успішних ЗМІ.

Якщо помріяти, і щоби хотілося робити – то це три речі: перше – створення в Україні ефективного суспільного мовлення, друге – створення системи заохочення виробництву українського аудіовізуального продукту і третє – це заохочення ефективної системи суспільної відповідальності комерційних засобів масової інформації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кого є запитання до пана Квурта, відомої людини в громадському  медіапросторі? Немає? Дякую. Рухаємося далі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Може, з вашого дозволу, дуже коротко. Тут і пані Георгієвська, і ви говорили про суспільне чи громадське мовлення. Це справді дуже актуально. Але проблема полягає в тому, що компетенція його створення не у Нацради, при всій повазі до цього регулюючого органу, от.

Тому, очевидно, що це приємно, щоб воно було, але це політичне рішення. А на сьогоднішній день, якщо говорити про сьогоднішню Національну раду,  я не маю на увазі персонально, а які найбільші проблеми в регулюванні медіапростору є на сьогодні, з вашої точки зору?

КВУРТ К.С. Ну, мені би не хотілося входити в конфліктні речі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні-ні, я не це маю на увазі. Я маю на увазі на рівні, не на персональному рівні, а на рівні тих проблем, які ми ………Нацрада теж від цього страждає. Коли вони від політичних рішень не можуть виконувати свої функції правильно.

КВУРТ К.С.  Ну, власне, так воно є. Станом на зараз Національна рада – це дуже технічний орган. Останні кілька років вона займається,  власне кажучи, чим, вона займається впровадженням цифрового мовлення, це дуже важливо, але цифра, чи аналог, це, все-таки, транспорт.  А вже кілька років поспіль  ми говоримо про те, що має бути що  транспортувати. В Україні найбільша  проблема, це, ну, не проблема там частот,  хоча це проблема не проблема аналогу, чи цифри, бо це теж проблема. Наша проблема, це відсутність контенту, контенту, ну  майже будь-якого і якого вимагає український  глядач, чи  слухач.

Ну, от стосовно того, що громадське мовлення, та, власне  як і заохочення  аудіовізуального виробництва не є  прерогативою національної ради, я в курсі.   Але  тільки командна робота може  подолати оцю суспільну інерцію, яка,  станом на зараз, існує. Дякую.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги, так, Ігор.

МІРОШНІЧЕНКО І.Л.  Пане Костянтине,  я хотів би  поставити запитання. Якщо можна,  скажіть, ви кажете, не хотіли би входити в конфлікт. Але. якщо     вирішувати ті проблеми, які ви говорите і говорити сьогодні про  непрозорість дій  Нацради, у  плані  розподілу вакантних частот, то доведеться в цей конфлікт входити. 

Чи вважаєте ви, що діяльність Нацради має бути  значно прозорішою і більш публічною для того, щоб ні в кого не виникало сумнівів у тому, на якій підставі, які критерії  розподілу частот, зокрема і в теле, і в радіо просторі.

КВУРТ К.С.  Швидка  відповідь:  так, вважаю. Прозорості мають  прагнути всі державні органи, а зрештою,  ну ця позиція не  є для членів національної ради секретом, ми про це говорили раніше, на інших зібраннях.

Ну, про конфлікт коли я говорив,  то конфлікт в дискусії, тут же у нас така  атмосфера …

МІРОШНІЧЕНКО І.М.  Я маю на увазі, якщо ви увійдете в Нацраду, то вам  доведеться, напевно, дискусію   всередині Нацради  розвивати і чи ви будете розвивати її всередині, чи будете, все ж таки, опублікувати цю дискусію. Бо я розумію, що одна людина, один член Нацради, він не приймає самостійно рішення. Але, принаймні  він може, якщо буде наполягати на  опубліченні цієї дискусії, залучати громадськість до обговорення цього питання.

КВУРТ К.С. Ну, по-перше, я сам же ж громадськість, теж               частина громадськості, правильно?

Друге. Я завжди вважав, що громадськість має бути надійним союзником, власне кажучи як мовників так і регулюючих органів.

І третє. Я не боюсь конфліктів, в принципі, треба буде, будемо конфліктувати, але важливо це ефективність. Бо як писав Фредерік Бегбедер у книжці "99 фраків" в еру постіндустріалізму не ефективність, це не найбільший гріх перед Господом.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Рухаємося далі, Крайняк Юрій Олегович, представити або запропонований нам до дискусії від громадського об'єднання телерадіомовна асоціація України, нині генеральний директор товариства "Jurimex". Прошу Юрій Олегович.

КРАЙНЯК Ю.О. Добрий день! Мене звати Юрій Крайняк, я дійсно працюю одним з керівників юридичної фірми, ця юридична фірма вона супроводжує велике коло проектів на цьому ринку, ринку телерадіомовлення. Якщо казати про себе взагалі, то те, що зазначено в біографії, я думаю, що воно відповідає правді. Я народився в місті Вінниці, закінчив Вінницький державний технічний університет за першою освітою я інженер електронної техніки. Перша освіта вона мені надає можливість розуміти саму суть технічного процесу, які існують в радіомовленні і взагалі в телекомунікація. За другою освітою я юрист і в принципів впродовж останніх 11 років працюю в юридичній фірмі і займаюся переважно лише тільки трьома речами, це: інтелектуальна власність, телерадіомовлення і телекомунікації.

Я не буду перераховувати всі ті проекти, які ми реалізовували, які я реалізовував особисто, я лише тільки можу сказати, що існує безліч питань, які Національна рада, вірніше з якими ти стикаєшся під час праці на цьому ринку і ти розумієш, що велика кількість проблем штучно створюється Національною радою. Я знаю і це не буде предметом великої дискусії, що Національна рада є органом правозастосовним, правозастосування воно полягає саме в тому, що  має виконуватися норма закону і ця норма закону має правильно розумітися.  Водночас, коли ми бачимо, що  в складі діючої Національної ради немає фахових юристів – юристів з юридичною освітою, то це є на мою думку очевидною перешкодою для того, щоб ринок ефективно розвивався. Це моя позиція яку я багато разів висловлював, я можу її повторювати ще один раз.

І я думаю, що у випадку, якщо Національна рада  буде сформована із людей, принаймні, хоча би тих, які розуміються у сфері законодавства, у сфері медіа-права, то це в будь-якому випадку стане великим плюсом для того, щоб ринок цей став більш прозорим, більш зрозумілим, більш передбачуваним. А це в свою чергу приведе і додаткові інвестиції до цього ринку, що скажеться і на якості контенту, який буде транслюватися, скажеться на якості передач, які телеорганізації будуть самі створювати. Тобто це сама прозорість і передбачуваність ринку вона зробить його більш зрозумілим і дасть, і стане передумовою для більш якісного кроку вперед.

Це, власне кажучи, якщо коротко – це все. Якщо є питання, я можу на них відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрій Олегович. Колеги, друзі! Зрозуміла позиція. Дякую.

Запрошуємо до слова Набруска Віктора Івановича, він представляє Національну спілку  журналістів, яка його делегувала, нині доцент Інституту журналістики Київського Національного університету імені Шевченка. Прошу Віктор Іванович.

НАБРУСКО В.І.  Дякую. Добрий день шановне панство! Шановні колеги! Після закінчення Київського національного, Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1982 році – 29 років попрацював у системі Держтелерадіо України, працювавши з IV курсу, в 1991 році пишаюся чим був причетним власне створював ідеологічну, і технічну і методологічну всесвітню службу    радіо України і був першим Генеральним директором Всесвітньої служби радіо України  після того як ми виокремили від … іномовлення Радянського Союзу, був заступником голови Держтелерадіо десять років. Ну, власне, коли створював всесвітню службу, працював, був діючим журналістом, власне. Запроваджував прямоефірне мовлення, був одним із піонерів прямоефірного мовлення як Національного радіо, так само потім Всесвітньої служби радіо "Україна". Десять років був президентом національної радіокомпанії України і де, власне, виробив моделі, які були сприйняті громадськістю, які так само чим пишаються, моделі громадського мовлення щодо змістовної складової інформаційного продукту, який вироблявся, який повинен вироблятися і забезпечувати, гармонізувати інтереси інформаційного ринку і інтереси, власне, української громади.

Після закінчення контракту в 2010 році перейшов на викладацьку роботу в Київський Національний університет. Зараз працюю доцентом, кандидат політичних наук, доцентом на кафедрі телебачення і радіомовлення.

Що стосується свого бачення, свого розуміння, я його часто висловлював, публічно висловлював, гостро висловлював, на різних майданчиках дискусійних, ну, зараз можливо, таким штрихом хотів би лише зафіксувати три речі, які стосуються, власне, і регуляторного органу – Національної ради, і загалом доктринального розуміння інформаційної національної політики України, це перше. Немає, на жаль, до сьогоднішнього дня, я про це часто писав, часто дискутували це питання: немає розуміння в сьогоднішньому нашому політикумі, розуміння феномену інформаційно-частотного ресурсу, як феномену фізичного, природнього, який поряд з надрами, землею і повітрям, водою повинен належати українському народові, це перша річ.

Друге, в нашому законодавчому сьогоднішньому полі і досвіді історичному, так сталося, немає розуміння домінанти і в законах доволі скромно сказано, і кожна нова редакція скромніше дає визначення такого понятійного апарату як "домінанти інтересів слухачів і глядачів", як кінцевої мети виробництва  інформаційного продукту, відтак похідні  речі, про які ми багато говоримо, це  нинішній стан  нашого інформаційного національного простору.

І третю позицію, відповідаючи, можливо, в розвиток питань, які пан Княжицький поставив, що стосується громадського мовлення і конфліктності в розв'язанні…. проблеми і з власного досвіду хотів би сказати, що перебував я в жорсткій, жорстокій конфліктній ситуації з національними радами (з нинішньою – ні) з попередніх скликань, це була моя позиція, це були мої переконання щодо функціональних способів щодо, власне, філософії  розуміння інформаційного простору, діяльності тої національної ради, яка так історично склалася не в українській державі почала виконувати, ну я б сказав би, деякою мірою не  властиві функції, що стосуються регуляторних функцій, а перебирала політичні… політичні речі. І уже відповідь щодо конфліктності і  громадського суспільного мовлення я висловлюю доволі сьогодні скептичне, на жаль, скептичну перспективу щодо громадського мовлення, тому що в результаті звитяжної діяльності національної ради всіх попередніх років сьогодні в сегменті інформаційно-частотного ресурсу, в сегменті національно-інформаційного поля залишилося менше п'яти… десь біля трьох відсотків частотного ресурсу, який належить  державним мовникам, комунальним  мовникам, які мають  трансформуватися і стати майданчиком для суспільного мовлення. Звичайно, це не нормальна ситуація. Це загрозлива ситуація, про яку я так само писав, часто говорив – загроза національній безпеці. Тому що в країнах Західної Європи цей сегмент  займає 15-20 відсотків суспільного мовлення. Це серйозний гравець на ринку інформаційних послуг, який гармонізує інтереси аудиторії, який забезпечує, власне, визначальні принципи інформаційного суверенітету і складової національної безпеки.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович

Шановні колеги, не буде запитань, Віктор Іванович позицію свою часто публічно висловлює, думаю, всі її знають.

Запрошуємо до слова і презентації Осауленка Тараса Володимировича. Він  презентований або делегований нам до дискусії депутатською фракцією об'єднання Всеукраїнського "Свобода" і може про себе, відповідно, розповісти.

Прошу, Тарасе Володимировичу.

ОСАУЛЕНКО Т.В.  Доброго дня. Осауленко Тарас Володимирович займав  посади  пов'язані з міжнародною діяльністю,  у 90-ті роки працював на дипломатичній роботі, хоч був заступником директора  міжнародної служби Національної телерадіокомпанії України, працював керівником міжнародної  служи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  у 2000-2002 роках,  працював заступником директора телевізійного центру "Прайм-тайм" і суміщав цю роботу з  посадою радника голови Держтелерадіо  України.

Виходячи із програмних засад багато  речей була названо зараз присутніми  тут дуже важливими.

Хочу акцентувати на таких основних напрямках моєї діяльності, якщо буду обраний до Національної ради, – це    дотримання трьох основних законів для  ведення інформаційної політики в Україні – це Закон "Про засади державної мови", дотримання Закону "Про вибори народного депутата України" і, безумовно, забезпечення виконання  Закону "Про телебачення і радіомовлення України", зокрема,  в цьому випадку недопущення здачі у приховану оренду частоти або ж використання однієї частоти ефірної двома телекомпаніями  України, що заборонено законодавством.

З основних засад назву основну проблему, яка мене хвилює, – це  перетворення українського телерадіопростору в  філіал російського телебачення. Не секрет, що українські глядачі дивляться одночасно одні і ті самі програми або  формат  програм на російських і українських телебаченнях, в основному у містах. Українські телекомпанії, не маючи коштів, купують на звалищах другосортний продукт часто або беруть дешеві російські серіали, якими заповнені українські канали, тому цінність, привабливість цей контент     мало представляє для національного  інтересу. Взагалі наш український телерадіопростір  важко назвати національним, а  Національну телекомпанію  України можна  скоріше назвати  "Першим антинаціональним телеканалом".

Говорячи про функціонування  Національної ради України з питань  телебачення  і радіомовленн, я був свого часу автором введення позначок маркування на телебаченні, програм для убезпечення дітей, розподілу вікової категорії. Хочу сказати, що Національна рада України в першу чергу повинна виконувати функції, виходячи з того, що Закон про Національну раду вимагає удосконалення. Зокрема, якщо говорити про таку звичайну річ, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення нараховує 8 членів. Абсурдність такої кількості членів поставало за часів моєї роботи в Національній раді з боку наших закордонних колег, які не могли зрозуміти, як може бути вісім членів, парне число, голосувати за якесь рішення.

Тому я вважаю за необхідне внести пропозицію про зміну законодавство, про введення дев'ятого члена Національної ради з боку, наприклад, громадських організацій.

Також про надання Національній раді функції першочергового виконання функцій нанесення або винесення штрафних санкцій або позбавлення ліцензій з подальшим оскарження телекомпанії. Це право так званої дорожньої поліції, яке використовується в країнах Європи. На жаль, сьогодні Національна рада фактично позбавлена такого впливу за контроль над діяльністю як регулятивний орган. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Тарасе.

Колеги, є запитання, уточнення? Немає. Дякую.

Павленко Віктор Вікторович, наш колега по попередніх скликаннях. Запропонований до дискусії фондом "Соціальний захист працівників аудіовізуальних засобів масової інформації" та організації "Незалежна асоціація телерадіомовників".

Прошу, Вікторе Вікторовичу.

ПАВЛЕНКО В.В. Добрий день! Закончил Высшее военно-политическое училище в городе Минске. Після цього навчався і закінчив Київський національний університет імені Тараса Григоровича Шевченка.   Працював в різних комерційних структурах, пов'язаних з телебаченням, декілька років. З 2003 по 2005 працював членом

Національної ради з питань телебачення, радіомовлення. Після цього був народним депутатом сьомого скликання, чи шостого? Шостого. Що я хотів би сказати з приводу своїх завдань, які я бачу на цій посаді, це, в першу чергу, захист інтересів українських громадян як телеглядачів, як людей, які мають право дивитися якісний телевізійний і радіопродукт, і використовувати з цією метою всі повноваження регуляторного органу, яким являється Національна рада України з питань телебачення, радіомовлення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, будуть запитання? Да, прошу, пане Ігор.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Віктор Вікторович, я-от подивився на вашу депутатську діяльність, там по цифрі дуже багато законопроектів, але  я подивився, що вони всі стосуються перевиборів, довиборів. Жодного законопроекту конструктивного ви так за 5 років і не внесли. То я хотів запитати, чому і що заважало вам як суб'єкту законотворчої діяльності подавати якісь закони, в тому числі і в галузі телебачення, впродовж вашої п'ятирічної каденції у парламенті. Дякую.

ПАВЛЕНКО В.В. Что касается законотворчої діяльності, то я подавав декілька законопроектів, в том числе до Закону про Національну раду з питань телебачення, радіомовлення, в том числе и других законопроектов, которые касаются питань суспільного телебачення, але в силу політичних причин вони не були прийняті. Что касается  моей основной деятельности, то я працював в комітеті по державному будівництву, місцевому самоврядуванню, тому і основний профіль моєї законотворчої діяльності касался передвиборчого законодавства і організації проведення виборів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я партійний такий сентимент скажу, що дійсно наша фракція практикувала делегувати колег в ті комітети, якраз Віктор був делегований в Комітет державного будівництва і місцевого самоврядування. Це, щоправда, не заважало йому медійні законопроекти реєструвати, але пріоритет, звісно, річ… фракція його направила піднімати місцеве самоврядування.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нема запитань, колеги, Пащук Володимир Петрович представляє Всеукраїнську або, точніше, його пропонувала Всеукраїнська асоціація дитячого та юнацького телебачення. Нині – керівник апарату Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Прошу, Володимире Петровичу.

ПАЩУК В.П.  Добрий день, шановний пане голово, шановні депутати, колеги!

Пащук Володимир Петрович. Освіта: Одеський інститут зв'язку, друга освіта – MBA (Нідерланди).

Професійна діяльність: сумісне підприємство "УТЕЛ", основна діяльність – це міжнародний і міжміський зв'язок в позиції від інженера до першого віце-президента. Друга діяльність – "МТС Україна", заступник генерального директора, технічний директор.

Наступне поле діяльності – це член Національної комісії регулювання зв'язку, де займався питанням регулювання операторів телекомунікації, питаннями аналізу ринку телекомунікації.

Наразі працюю керівником апарату Національної ради. Основний критерій, який  використовується в роботі – це системність як технічний фахівець  та чітке дотримання законодавства.

Моє бачення щодо роботи в Національні раді. Перше – це зміна або кардинальна розробка нового закону про телебачення і радіомовлення, а це як основний критерій. І наразі цим займаємося і я приймаю активну участь у робочій групі, яку очолює Галина Анатоліївна.

Наступний критерій бачення – це системний підхід та прозорість у діяльності органу.

І також одне питання, яке теж важливе і є досить актуальне у міжнародній спільноті – це аналіз ринку телерадіопростору. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Пане Миколо, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я чув дуже багато хорошого про вас, але в мене питання процедурне. От ми, коли за когось голосуємо, то в законі сказано, що людина, за яку ми голосуємо має мати 5 років стажу у телебаченні і радіомовленні.

І при всій повазі до компанії "УТЕЛ", сучасної і всього іншого – це не є все ж таки робота в телерадіокомпаніях. Чи є у вас 5 років стажу в телерадіомовленні? Як ви самі вважаєте?  

ПАЩУК В.П.  Певною мірою, питаннями телебачення і радіомовлення   займався  в Національній комісії  регулювання зв'язку, де був  майже 4 роки. Основні питання, які ми  переглядали, це взаємодія з Інтернет провайдерами, провайдерами  програмної послуги, якраз це було десь на   такому рубежі і стику між двома законами, законом  про телекомунікацію та законом  про телебачення  і радіомовлення тобто цими питаннями я теж опікувався.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо в широкому сенсі тлумачити, я зрозумів, то можемо …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Насправді, це означає, що 5 років  в телерадіо, при   моєму позитивному ставленні до цього кандидата  особистісному. Але ми повинні собі сказати, що немає    5 років роботи в телерадіомовленні,  бо, по факту, це так. Бо коли законодавець  вкладав це, то малася на увазі робота  в телерадіокомпаніях, виробництво телерадіопрограм, розуміння, безпосередньо цього процесу, а не робота в зв'язку. Бо тоді було би,  ми маємо окремий   комітет по зв'язку і тоді  було би  написано, що робота в галузі зв'язку, або  телебачення, чи радіомовлення. Очевидно, це близькі речі, але це є факт.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Будемо тоді зважати на цю обставину, коли  будемо остаточно ухвалювати рішення.

Запрошую до слова Олександра Володимировича Півнюка, який запропонований нам громадською організацією Всеукраїнська асоціація телеглядачів. Прошу, пане Олександре. 

ПІВНЮК О.В. Добрий день.

Олександр Півнюк, народився на Вінниччині. Так  вийшло, що проживав і в Краснодоні,   і на Львівській області, в Червонограді,  тому то це мені пригодилось. І я  працюю з багатьма телерадіокомпаніями, з операторами кабельного  мовлення,  розуміння всієї  ситуації, яка є в регіонах. І  коротко про свою діяльність.

Закінчив я  військово-космічну академію імені Олександра Федоровича Можайського, спеціалізація космічний зв'язок. За фахом     пропрацював до  1996 року, розбудовував мережі  цифрового і супутникового зв'язку в  збройних силах,  з 1997  працюю на  телебаченні. 

Почав свою роботу на телебаченні з  телекомпанії "Селбанго" у Вінниці, пропрацював 1 рік   і був запрошений на телекомпанію СТБ,   де розбудовував першу мережу з першого супутникового каналу в Україні і першу мережу не державну мережу це телевізійних передавачів. Також розбудовував з нуля мережі телеканалів К-1, К-2, "Мегаспорт", приймав участь в розбудові мереж телекомпаній "Київська Русь", НБМ, АСТВ і М1. З 2006 року по 2011 рік працював в концерні радіозв’язку та радіомовлення та телебачення віце-президентом, заступником генерального директора з технічних питань. Під час цієї роботи відпрацьовували питання по концепції впровадження і програми впровадження цифрового телебачення в Україні. Зараз я приватний підприємець і також старший викладач радіотехнології Державного університету інформаційних і комунікаційних технологій, викладаю з магістерської підготовки спеціалістів і читаю лекції з первинних мереж цифрового телебачення і приймальних мереж цифрового телебачення разом з тим організовую і впроваджую, практично керував підготовкою керівного складу Укрчастотнагляд, підвищення кваліфікації.

Що мене спонукало звернутися до громадської організації вони мене підтримали претендувати на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Вже більше 10 років, будемо казати з 2000 року серед членів Національної ради немає ні одного фахового спеціаліста інженера, а технологічна частина телебачення і радіомовлення з кожним роком зростає і ми бачимо ті помилки. Так, зараз Національну раду не сварить хіба що лінивий і єдине, що позитивне,  я скрізь відмічаю, це українська мова. На жаль, і ці позиції зараз втрачаються з 2012 року на телебаченні. Я хотів сказати, що надіюсь, але я впевнений, що будучі членом Національної ради, зможу навести той... навести порядок, бо в благості перебуває зараз Національна рада при 95 процентів покриття цифровим телебаченням. А це значить веде до помилок з переходу з аналогового телебачення... виключення аналогового телебачення і будуть уже великі проблеми. Тобто за досвідом роботи, який я маю з операторами кабельного телебачення, з ефірним мовленням, я думаю, що і я впевнений, що я буду корисний для держави і і для глядачів, в першу чергу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, є запитання? Є запитання до колеги? Немає. Дякую.

Резніченко Валентин Михайлович, який був запропонований нам незалежною асоціацією телерадіомовлення, генеральний директор студії "......  позитив", поінформував Апарат, що в силу об'єктивних обставин не може сьогодні бути. Це не заважає, так би мовити, нам, ну, розглядати в подальшому його кандидатуру, але він обмежений в частині того, що не може презентувати свою позицію.

І ще один кандидат в нас є Сокур Віталій Віталійович, який за... теж висунутий, запропонований незалежною асоціацією телерадіомовників. Прошу, пане Віталію.

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Теж об'єктивні чи....? Хто займався в нас?

БЛИЩИК Л.І.  Йому повідомили вчасно про засідання комітету, що він був запрошений. А чого він не прийшов він не повідомив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не повідомив.

БЛИЩИК Л.І.  Ми замовили перепустку...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. . ... я це підтримав. Хочу тільки подякувати і колегам, і Миколі Володимировичу, і всім присутнім і сказати декілька просто приємних речей, тому що я до цього працював в індустрії і в регулюючих органах, і. справді, такого фахового… таких фахових претендентів, на жаль, лише на одне місце, я думаю, в комітеті ніколи не було за весь час роботи комітету. Ну навіть попри може там деякі мої чи колег зауваження чи запитання, одне другого не виключає. Тому я хочу всім вам дуже подякувати, і ми продовжимо це  голосування очевидно буде вирішувати зал. Очевидно, що мені, справді, приємно, що навіть ті люди, які представлені може і іншими політичними силами, і іншими  громадськими організаціями та на інших позиціях, ніж я, наприклад, стоять, все ж таки  висунули фахових кандидатів. Тому хочу всім  вам від імені всіх членів комітету подякувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми приєднуємося, колеги. Дякуємо, що взяли участь в дискусії, ризикнули, подали документи. Ми будемо робити все, щоб створити комфортні умови вашої презентації в сесійній залі. Ми розумієте, не проста історія з початком роботи Верховної Ради, але ми будемо рекомендувати. Коли остаточно – ми вам повідомимо. Загальна генеральна лінія наша, якщо не зміниться, ми хотіли, щоби всі мали можливість презентувати свою позицію. Будемо переконувати керівництво Верховної Ради і фракції, щоби ви мали можливість так само коротко все-таки  презентувати свою позицію на сесії Верховної Ради України, це було б справедливо і правильно, бо нічого страшного, якби  Верховна Рада там 45 хвилин чи  годину присвятила цьому важливому питанню. Тому далі процедура вже буде залежати від нас і готовності інших фракцій і керівництва парламенту нас   підтримати. Наразі всім вам дуже дякуємо і про рішення поінформуємо після наступного засідання.

Членам Національної ради так само вдячні за те, що була можливість вас послухати у виступи і свіжі думки і пропозиції. Ми, коли остаточно приймемо рішення, вивчаємо зараз звіт, поінформуємо вас, коли буде  розглядатися звіт. А ми рухаємося до наших питань тоді які нам треба обговорити. Хоча теж ми їх обговоримо….

Тоді дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Поки всі виходять,  тут є, я бачу, представники …. Мені, до речі, дивно, що, в принципі, ключове для індустрії питання вирішуємо для суспільства теж, а увага не є дуже великою, хоча ми це відкрито робимо. Так? Але хочу телекритиці подякувати   і попросити, щоб …

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, дивіться, два у нас радше організаційні питання. Я думаю,  що  таким чином, що аби  ми,  може, якщо  ми тут дійдемо консенсусу, а я сподіваюся, у цих двох питаннях консенсусу, бо вони більш  такі нормативно, так би мовити, організаційні питання, що, оскільки і телекомпанія "Рада" дуже нас просить, щоб ми їх підстрахували, щоб не було питань стосовно різних фракцій, і як їм організовувати тематичні програми. Тут якби великого креативу ми не запропонуємо,  пропонується  по старій схемі іти,  графік у вас є. Всі, що ми постановою передбачили, кожна фракція повідомляється і делегує свою людину. Там насправді, щоб ви розуміли, я з Климчуком мав розмову, там у них складніша історія, наприклад, якщо із п'яти  приходить один чоловік, то виникають такі ситуації, що,  на   жаль, ця програма,  і це окрема тема нам  про висвітлення, треба повернутися,  особливо у несесійні тижні і не користується великою популярністю у депутатів, і, наприклад, вони готуються, а приходить один чоловік. Я не знаю, я не мав права тлумачити, я вважаю, що навіть, якщо один прийшов, а інші не прийшли, треба проводити  програму, тому що вона  передбачена законом, але ми формально їм такий план-графік мусимо затвердити, вже 7-го перша програма. Тому давайте, якщо ми прийняли рішення, що голосуємо, що умовно рекомендуємо працювати по  уставленій схемі, офіційно звертатися. Вони хотіли до нас. Я кажу: при чому  тут ми? Офіційно  звертайтеся до фракції, фракція вам делегує людей, ми тут ні до чого, і ви відповідно тоді з фракцією співпрацюєте, з прес-службами фракцій.

БОНДАРЕНКО О.В. А вот  вопрос. Те депутаты, которые не входят ни в одну из фракций, как же им бедняжкам делиться?

(Загальна дискусія)

БОНДАРЕНКО О.А. Там тоже по одному…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є питання.  Є питання можливо…

(Загальна дискусія)

 БОНДАРЕНКО О.А.  Самоорганизовываются, правильно?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Напевно так, шляхом самоорганізації. Так-так, що кілька людей  там підписалися, делегували там і так далі. Добренько. Це пройшли ми ситуацію.

Друга ситуація у нас ще очевидніша і не дуже приємна, в зв’язку з цим я думаю, що аби хтось підтримав, щоб ми зараз не тільки прийняли, а якби рішення, а можливо тоді делегувати. Я готовий як голова комітету для підсилення може ще хтось зі мною зустрівся з Головою Верховної Ради,  ця історія, що трапилася із відповідним розпорядженням про забезпечення виконання Закону про доступ публічної інформації. Оскільки  у нас всі депутати попереднього комітету прекрасно знають цю історію у нас апарат буде тільки займатися, що відписуватися, а якщо…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді ми підтримаємо. Це позиція наша в межах компетенції кожного комітету. Тобто кожний апарат забезпечує свій  комітет і ми так само будемо активно інформувати. Добре. Приймається.

І на попередньому засіданні, до речі, зараз принагідно хочу подякувати і апарату, і багатьом нашим депутатам по тим умовно конфліктним ситуаціям, які мали місце. Ми маємо добрі результати, маємо добрі результати. Скажімо, по FM радіостанції в Тернопільській області, значить податкова після  нашого втручання, значить сказала, що  в принципі там вона і не хотіла втручатися, насправді, значить там все нормально. 

По Херсонській області Інтернет видання проти якого районна  міліція начальник подався, він мирову угоду з ним заключив.

По Каменець-Подільську Рустам був і чим спричинив значить серйозний сплеск, що депутат живий  доїхав до Каменець-Подільська на судовий процес. Значить у всякому разі я зрозумів,  Рустам може сказати два слова, значить по Каменцю, бо там як ви пам’ятаєте резонансна історія починалась – 12 мільйонів, потім – 6 мільйонів…

РАУПОВ Р.Б.  Так я особисто зустрічався з суддями, вони виявились досить адекватними людьми і спільну мову ми знайшли. Наша позиція була чітка, єдина і тому такі ми зняли загрози того, що не буде працювати цей засіб масової інформації, і...

ГОЛОВУЮЧИЙ. На час судового процесу, да?

РАУПОВ Р.Б. Т ак. І все буде вирішуватися япід час розгляду засідання суддею. Але ж там загрози існуванню вже немає. Тому я надіюся, що все буде добре там з фортецею. Тому я особисто втручався в цю ситуацію, контролював і до сьогодення я спілкуюсь з людьми, да і...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добренько. Щоб ми страхували такі судові процеси. Щоб була впевненість людей, що все гаразд.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Колеги, я тоді після тої історії, ну, я так  висловив це, думку, а потім написав законопроект і вже почав зареєстрував його: стосовно недопущення блокування роботи ЗМІ і він уже поданий на наш комітет, ми можемо його розглянути. Саме у тій... у тому плані, щоб не було у якості забезпечення судового позову блокування....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арештів рахунків, да?

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Блокування рахунків. Тобто щоб комплексно вирішити цю проблему раз і назавжди. Правда, там у юристів були заперечення, кажуть: це несправедливо. Але ЗМІ – це все ж таки особливі засоби масової інформації ну, це такий орган, тому я думаю, що по відношенню до ЗМІ це законопроект, він досить...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подивимося, обговоримо, як...

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Тобто він уже в нас є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розписав ....депутатам....

РАУПОВ Р.Б.  Є, є база законодавча, яка вже якісь речі регулює, так. Але ж треба удосконалити і тому треба розглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще кілька конфліктних, ще я вас поінформую, що поскільки... Ну, я планував так, що якщо.... логіка моїх дій така, що якщо звертаються – ми зразу дізнаємося ситуацію, хтось з Апарату телефонує, які проблеми і так далі, якщо ситуація набуває резонансного характеру – будемо виносити на комітет. Але от частина знялася після нашого, так би мовити, реагування першого.

І сьогодні я Голові Нацбанку написав листа............ Значить, ну, ситуація більш-менш зрозуміла: змінився керівник, ректор, і, очевидно, це пов'язано із конфліктом у взаєминах старим – новим ректором, Нацбанком і там місцевим... місцевим ВУЗом і з формальної точки зору ми  вивчили це питання. Значить, там все законно, тобто вони продовжили якусь оренду, їм приміщення надали, але факт залишається фактом, що телекомпанія місцева не мовить, а до цього мовила.

Тому я написав голові Нацбанку з проханням розбиратися з господарськими справами, все-таки подивитися про можливість відновлення мовлення. Давайте ми подивимося, як ситуація буде розгортатися, можливо треба буде тоді активніше втрутитися… якщо матиме ця сумська історія продовження там народний депутат Медуниця їздив, якісь матеріали  може передасть.  Ігор так само Сумщину знає, може…

МІРОШНІЧЕНКО І.М.  Я за Сумщину як би уповноважений нашої партії. Там ситуація глибша. Проблема полягає не в тому, що конфлікт між старим і новим  ректором, а між тим , що там реорганізують цю банківську академію. І наскільки я розумію, значна частина приміщень, які належать Нацбанку і належали банківській академії у зв'язку з реорганізацією вони будуть перепрофільовані в інші… на інше призначення, тобто там треба, дійсно, глибше розбиратися. Тобто це, що стосується частини тільки …………….. Ну воно не дуже є покриття у нього велике, але тим не менше в Сумах воно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В самому місті воно…

_______________. В самому місті воно мовить, воно в кабельній мережі. Ну таке…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, друзі.

І одне з питань, чому я таку підводку зробив. Одне з питань, які ми розглядали на попередньому засіданні і делегували Миколу Княжицького на як би спеціальне вивчення питання стосовно газети "Експрес", він підготував нам відповідні матеріали і… пане Миколо, прошу вас…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

От саме з огляду на це питання, мені дуже шкода, що ми не можемо повноцінно комітет проводити, оскільки питання важливе, тут є Ігор Починок, який є редактором газети "Експрес" і власником… ну, власне, цього підприємства, куди входить і друкарня.

Я був у Львові. І прошу вас зараз уважно послухати,  тому що це, справді,  така серйозна історія. Треба  розуміти, по-перше, що таке  газета "Експрес". Це, наскільки я розумію, я можу помилитися, як мені здається, найбільша газета в Україні за накладом, бо друкується більше, як 420 тисяч примірників цієї газети. Україномовна, це найбільша газета в світі.

Загалом більше, як 800 тисяч примірників різної україномовної продукції видає цей видавничий дім, власником якого ось є Ігор Починок, який тут знаходиться. Тобто це найбільша україномовна… не лише редакція, а видавничий дім, який видає цілу масу видань взагалі в світі. І за це я хочу подякувати Ігорю, тому що те, що він зробив сам за час своєї роботи,  це дуже багато. Але,  я думаю,  не тільки в Україні, взагалі  одна з найбільших, тому що це  те видання, яке люди купують.

Газета "Експрес" є у кожному  селі, у кожній хаті, у Західній Україні, у багатьох регіонах Центральної України, у місті Києві у кіосках.

У Ігоря протягом всієї роботи  виникали весь час  проблеми з владою, з опозицією, з різними політичними силами, причому виникали вони саме через те, що  ця  редакція є незалежною. У них були проблеми із Партією регіонів, із "Блоком Юлії Тимошенко", із іншими політичними силами, з усіма, тому що вона справді ні від кого особливо не залежить.

Колеги, от я би вас просив, знаєте, я  просто поважаю тих людей, які роблять самі справу. І мені здається, що ми повинні, в принципі, їм  допомагати. Тому що я справді, я багато сперечався з Ігорем раніше і був багато чим не задоволений, і про мене він писав так, як мені здавалося, не правильно, але те, що він робить, я дуже сильно поважаю. Тому я прошу вас всіх теж з повагою поставитися до цієї людини і до його роботи.   Я серйозно кажу. Тому що у нашій країні зробити хороший бізнес у медіа, в принципі,  складно. Ні, все добре.

Зроблю короткий такий вступ. Ви дістали  від львівської газети  такий перелік питань, чому  саме все ж таки редакція погана, і це  львівська газета пише, що  у них ніяких проблем з ним немає, вони  просто блюдуть державні інтереси, підписав це ще одна людина, яку я теж шаную, дуже талановитий журналіст Ігор  Вулик. Очевидно, природа цього листа  така, що на останніх виборах ще  до цього, ще, починаючи з давніх часів, існував конфлікт політичний між братами ………., відомими  львівськими підприємцями, зараз політиками  і редакцією газети "Експрес". Конфлікт виник  спочатку на підставі статей, коли   ця редакція критикувала їх за політичну діяльність,  вірніше, за комерційну діяльність, за корупцію, за якісь інші речі, потім  це було пов'язано з політикою. Він триває  досі.

Я, коли брав  те, що відбувається  з газетою, відклав у сторону цей конфлікт, бо суть цього листа така, що ні, Починок не правий, тому що  ми з ним воюємо. Я це відклав у сторону. Конфлікт існує, і  є інші способи його вирішувати.

Я лише у цій аналітичній  довідці розбирався з тими фактами, які були неправомірні по відношенню до цієї газети зі сторони держаних органів.  І те, що я там побачив, – це   справді історія  жахлива, тому що факт за фактом, всі вони в цій записці викладені, трапляються різні неприємні речі. Ви можете прочитати це, щоб я не дублював. От обстріляли редакцію з бойових патронів. Те, що вони бойові, доведено. Це факт. Міліція вже більше року каже: експертиза триває, нічого не робить. Був напад на Ігоря. Міліція нічого не робить. Були напади на журналістів. Міліція відмовляється порушувати кримінальні справи. Суди їх примушують порушувати ці кримінальні справи. Вони все одно цього не роблять. І більше дев'яти судів, які виграні у цієї газети, проти бездіяльності силових органів. І таким чином фактично здійснюється тиск. Цей тиск здійснюється, хочу підкреслити, і впродовж попередньої влади, і впродовж цієї влади, тому що незалежна газета на місцевому рівні не влаштовує завжди дуже багатьох людей. Це не є щось, що пов'язано з якоюсь однією політичною силою. Це система, коли здійснюється постійний тиск на засіб масової інформації.

Ігор надав мені аудіозаписи, які вони проводили. Де, наприклад, офіційний представник губернатора Львівської області пропонує йому кошти або будь-яке сприяння для того, щоб про губернатора писали добре. Це вражаючий аудіозапис, і їх там є багато. Керівник міліції Львівської області діючий каже Ігорю, що голова СБУ викликає всіх суддів, і оскільки всі судді є на гачку, то… Це легальний аудіозапис, це було сказано під час інтерв'ю, але потім попросив цей керівник міліції це не оприлюднювати. Оскільки всі судді є на гачку, то ми їм кажемо приймати справедливі рішення, голова СБУ їм каже приймати чесні і справедливі рішення по відношенню до газети. Вони приймають рішення на користь газети, потім до газети виходять представники від губернатора. Теж аудіозапис ведеться, де людина пропонує фактично купити їх, вони відмовляються, тоді Вищий адміністративний суд скасовує ці перші рішення, і знову газета стає винна.

Тому це, це така річ, ми звикли взагалі-то до всього, що відбувається  з нами незаконного і неправильного. Тут цього відбувається дуже багато. Я передам це журналістам. Тут є представники "Телекритики", я думаю, що може сам навіть напишу статтю про це, тому що це справді такі факти, які дуже є неприємними і дуже вражаючими.

Не хочу забирати ваш час, ставити ці аудіозаписи, але вони в Інтернеті, потім я вам роздам роздруківки, щоб ви подивилися, як це просто виглядає. Так що тут в тому, що тут є, все це описано. В нас не комітет. Тому я пропоную членам комітету, я підготую ці звернення, а потім ми можемо проголосувати, якщо ви не проти, звернутися до МВС, СБУ, Генпрокуратури з запитом щодо отримання інформації щодо тих питань, які тут викладені, про які я розказав. Вони є всі викладені просто, щоб не читати цю доповідну записку, вони є всі в ній викладені.

Я теж вважаю, що ми повинні запросити на наше засідання посадовців з МВС, СБУ і ГПУ для роз'яснення позиції. Тому що, коли з бойових патронів, що встановлено, обстрілюють редакцію і це ніхто не розслідує, я не знаю, чи проти журналістів це відбувається, чи в країні є ще інші такі випадки. Тому ми повинні заслухати представників і МВС, і СБУ, і Генпрокуратури з тих фактів, які були викладені. От коротко я переповів те, що, в принципі, моїми помічниками написано і викладено, і роздано всім вам. І просив би вас, підтримки. Дякую. Може якісь запитання?

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, я вважаю, що тут дуже суттєві і серйозні результати цього попереднього розслідування. Треба так як Микола каже, запрошувати не тільки керівництво СБУ, МВД, прокуратури, а ще й журналістів, і зробити відкрите з цього приводу засідання комітету для того, щоб це стала… не ми бачили і не десь в Інтернеті, а щоб всі журналісти отримали ці записи, послухали, подивилися. Хоча б давайте покажемо, що ми на щось здатні як комітет, щоб такі питання вирішувалися.

_______________. Так більше воно тоді, ефективніше… Якщо будуть журналісти, СБУ і ……… реагувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я зрозумів. Пані Олена.

КОНДРАТЮК О.К. Ви знаєте, колеги, ну, насправді всі ми давно знаємо Ігоря, я особисто точно давно його знаю, Саша знає, тому що вони взагалі однокурсники. Це питання, яке сьогодні озвучив Микола Княжицький, насправді було впродовж минулого засідання нашого комітету попереднього скликання в парламенті. І ви знаєте, і викликали ми і керівництво МВС, це не говорить про те, що їх зараз не треба викликати і так далі.

Я думаю, що давайте ми дамо слово, напевно, Ігорю, що, можливо, якісь в нього є пропозиції щодо нас, нашої роботи. Можливо, щось активізувати в якихось певних моментах, Микола, крім того всього, що ти сказав про запрошення там силовиків і так далі. Тому що, ну, насправді, воно ходить по колу, тому що і замахи, і все решта, воно було достатньо давно. Тобто міняється керівництво, і наскільки я розумію, все одно ця справа не зрушується з місця.

Можливо, якісь механізми ще є, крім того, що.. Тому що журналісти насправді, наскільки я розумію, багато хто ознайомлені з цією справою. Можливо, тут треба, може, якісь все ж таки інші механізми подумати, які можливі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну,  я пропонував там написати запит вже зараз. Я попрошу помічників його підготувати і колег його підписати від нас  як від народних депутатів, щоб це почало діяти зараз.

А на наступне засідання пропонував би запросити керівництво МВС і СБУ. Тому що ви знаєте, ми звикаємо до того, що називається беспредел. Кожен з нас окремо від цього відбивається, а потім такий больовий поріг переходиться і ти вже: ну, подумаєш. Я навіть колись з юристом радився: ну, подумаєш, йому тут пропонує губернатор гроші. Ну і що? Це ж по-доброму пропонує. Ну, подумаєш, там ще щось таке сталося. Ну, подумаєш, обстріляли, ну, не вбили ж. Розумієте?

Тому от треба зараз підписати ці запити, надати розголосу і зупинити цей тиск.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, може, такий алгоритм. Ніхто нам не заважає як буде підготовлений запит на підставі цієї аналітичної довідки підписати як депутатам, що представляють різні фракції, щоби час уже не втрачати до засідання комітету. А далі, я думаю, що і предмет дискусії б розширився, аби ми  відповідь отримали. Бо просто як відповіді немає, щоби ми все-таки там, якщо вже там пройшов якийсь час   іще пройде там ще 5 днів чи скільки, нічого страшного не відбудеться і тоді алгоритм може бути наступний. Ми отримали відповіді, що вивчили це питання. Або це тут, або можемо виїзне провести, якщо, наприклад, виникне ідея, що краще виїзне провести у Львові.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це хороша ідея. Давайте проведемо виїзне…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що насправді мова йде навіть не про керівництво ж МВС Київське, а про Львівську, так би мовити, частину. Може, значить, треба подумати в основному задіяна це Львівська частина правоохоронних органів. Можливо, ми порадимося, когось запросимо з Києва, звісна річ, щоби там куратори цих напрямків були з правоохоронних структур.

Але треба підготуватися належним чином, і можливо, така логіка була би більш коректнішою, якщо ви не заперечуєте. 

Тоді пана Миколу просимо підготувати запит і в робочому порядку ми тоді, хто вважає за необхідне з комітету, підпише. Я думаю, більшість людей підпише або всі зацікавлені в цій історії. І ми таким чином вийдемо із ситуації. Я думаю, що ми готові, Ігоря  слухати, але я думаю, що краще ми вже, да, підготуємося належним чином у формат. Да. Прошу, Ігоре.

ПОЧИНОК І.  ….. В ситуації, яка є сьогодні і в тій, яка була рік тому лише в одному.

Нас минулого разу попросили надати факти, у нас їх дійсно не було, оскільки ми люди, які звикли працювати з іншими людьми на довір'ї, тобто вірити людям і слухати людей, вірити їм. Сьогодні ситуація змінилася кардинально, за …… ми підготували всі належні документи і докази, які свідчать про системний тиск на газету, на редакцію, на журналістів. Які це докази? Це понад 10 рішень судів, які набули законної сили за рік часу, які засвідчують бездіяльність, або прямі незаконні дії працівників правоохоронних органів і прокуратури. Ми надали представнику комітету чіткі записи, які засвідчують прямі незаконні дії губернатора Львівської області, керівника СБУ, правоохоронних органів, де чітко видно хто як організовує тиск на газету і з якою метою це все робиться.

Тому як на це реагувати, це звичайно справа комітету, я журналіст з …… стажем і я звик працювати з фактами, ці факти нам і надані. Останнє, що я хочу сказати, це дуже проста річ,  знаєте, для мене свобода слова це не лише право говорити, а це і певні умови в яких може функціонувати газета в яких повинні функціонувати журналісти, в тому числі залежить не лише від власників видання, а наприклад і від держави. Наприклад,  безпечні умови, коли небезпека виходить від працівників правоохоронних органів, коли працівники правоохоронних органів є інструментом тиску на газету це не правильно, тому як комітет на це реагуватиме, це дуже важливо для нас бачити і розуміти.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Ігорю. Я думаю, що ми таким шляхом і йдемо, кому  там в цих запитах ще будуть і додаткові якісь речі, так щоб ознайомитися?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Так. Хочу сказати, що всі факти разом з документами, які я проаналізував викладені в записці, яку я підготував всім вам роздав. Всі документи є оригінали у мене, я готовий надати пакет, це такий великий пакет, якщо ви можете ознайомитися, або я можу зробити копію будь-кому хто цього потребує.

БОНДАРЕНКО О.А.  Скажите где оставить, чтобы ознакомиться…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, обов'язково, це все є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую друзі. Тоді ми, по "Експресу" ситуація зрозуміла, я єдине, що хотів би нагадати, наголосити, ми в сесійній залі можемо уточнити як ситуація буде там розгортатися по парламенту, як нам далі рухатися по засіданню. Я єдине, що зараз не пам’ятаю, зараз може пан Микола мені підкаже я мав дискусію з головою Держтелерадіо і ми дійшли до висновку, що якби в певній темі нам треба займати спільну позицію по таких ситуаціях не простих, які виникають. Значить і першу тему яку ми  обговорили це те, що і Ігор* звертався  з депутатським запитом і інші наші колеги, вони локально пов’язані із частотами. Мова йде взагалі про стратегію й долю Національної радіо України. Тому що якщо ми не реагуємо на цю ситуацію, то воно вмирає, я є перепрошую, за кілька років це як альтернатива чи це FM-діапазон чи там якісь інші речі. Держтелерадіо напрацювало якусь концепцію того як воно бачить долю Національної радіокомпанії, і ми  домовилися, що ми спільно із залученням експертів, фахівців проговоримо таку якби стратегічну концептуальну дискусію в рамках круглого столу.

Пане Миколо, а коли ми з координуючим планували на який…

КОЗЛОВ М.В. 21 лютого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 21 лютого всім запрошення прийшло. Я більше думаю, що не ми говоримо, ми запрошуємо різних фахівців із різних інституцій  починаючи від того як це передавачі ставить. Скільки вони коштують? Якщо їх ставити. Що таке все це середня хвиля ця, там кілька концепцій, які років 20 обговорюються з  Національним радіо і до сих пір держава якби не  визначилась як  рухатися. Тобто ми мусили би тут можливо і Нацраду звичайно ми запрошуємо вона повинна сказати своє бачення. Тобто це у нас перший захід.

І друге. Якщо у вас будуть якісь ідеї ви чули заяви і Держтелерадіо і  представників державних комунальних засобів пов’язаних із скороченням фінансування і скороченням, так би мовити, штату. Я не знаю, треба в такому робочому режимі поспілкуємося можливо це скажімо там на комітеті обговорити історію. Я не знаю поки що це так би мовити попереднє звернення, я говорив з головою Держтелерадіо він це пояснює об’єктивними обставинами  пов’язані із зменшенням фінансування, а загалом галузі в бюджеті. Тобто в них свої аргументи є…

БОНДАРЕНКО О.А. Вопрос только по дате 21 это четверг, по-моему…

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це в перерві сесійній.

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. … так і думали бо і ………просив, десь ми дати погоджували і так далі. Так це в перерві ми можемо провести, щоб легше і журналістам і нам, значить коли сесія працює, я сподіваюся, до того часу працюватиме. Якщо немає якихось зауважень  і застережень,  і додаткової  інформації, то, друзі, працюємо  над темою. Хотів підтримати,  хотів сказати, над темою  особистого…

РАУПОВ Р.Б.  Микола Володимирович, я прошу вибачення. Це дуже добре, коли ми, наше втручання призводить до якихось позитивних наслідків. Але ж ми не довели до логічного кінця справу по пресі М у Кривому Розі. І тому я б хотів нагадати про це і викликати  другу сторону для того, щоб ми послухати, що ж там коїться і довели до  кінця. Тому що воно…

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, я підтримую. Чому? Тому що нам, до речі, там уряд зреагував швидко  і уряд розписав всі інституції, але, як би низової ми ланки   не побачили. Тобто я бачу, мені прийшли відповіді від уряду, давайте тоді думати,  все-таки, щоб ми і там, чи міського голову, нехай  визначаються, хто підійде і будемо про це говорити. Це підтримується, тоді ставимо це питання.

Добре, друзі, тоді дякую і на блокування, чи  на…