Стенограма від 16.09.2015

Комітет
16 вересня 2015, 10:25

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

16 вересня  2015 року

 

Веде засідання перший заступник Голови Комітету Червакова О.В.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги! У нас є кворум. Я думаю, що ми можемо розпочати засідання комітету. Вам всім розданий порядок денний засідання комітету.

Я пропоную ще розглянути в «Різному» декілька листів, які надійшли на адресу комітету, і питання про прийняття рішення про проведення комітетських слухань – про впровадження наземного цифрового телевізійного мовлення в Україні. Хто за те, щоб схвалити такий порядок денний? Дякую.

Шановні колеги, перше питання порядку денного: законопроект 2497а, це проект Постанови Верховної Ради про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період, внесений він народним депутатом Вілкулом. Постановою зокрема пропонується Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо припинення перевірок відповідними службами органів виконавчої влади і державними установами засобів масової інформації на період проведення передвиборчої кампанії з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році. Рекомендувати Державній фіскальній службі України відмінити графіки перевірок засобів масової інформації на період передвиборчої кампанії і рекомендувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відмінити графіки перевірок телерадіоорганізацій на період передвиборної кампанії з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році.

Водночас мені секретаріат підготував документи, в яких містяться також зауваження, що існує Указ Президента України номер 538 від 9 вересня 2015 року, який ставить за мету створення належних умов для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного формування своєї волі та її вільного виявлення під час голосування. Вам цей Указ Президента (текст) також розданий.

Громадська рада розглянула цей проект постанови і рекомендує нам його схвалити . Які будуть думки з цього приводу?

ОНУФРИК Б.С. Ну, справа в тому, що це не перший випадок, коли ми одні законодавчі акти підкріплюємо просто ще раз, вкотре, ті законопроекти чи ті закони, законодавчі акти, які вже існують.  Навіщо ми це робимо,  я ніяк не можу збагнути. Тобто у нас з одних і тих самих питань приймаються декілька аналогічних рішень. Я вважаю, що це є недоцільним. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. У кого ще є думки? Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я би тут трошки по-іншому сформував пропозицію. Ну, по-перше, я хочу нагадати, що у нас парламентсько-президентська зараз республіка. І відповідно рішення парламенту за своєю силою є вищого значення і відповідно буде більш серйозно сприйматися органами влади, особливо місцевими.

Крім того, я зверну увагу, що зараз наближаються вибори до місцевих органів влади. І одна з політичних сил, яка бере участь у виборах до місцевих органів влади, називається «Блок Петра Порошенка - Солідарність», а відповідно указ підписаний Президентом України Петром Порошенком. Тому у мене немає жодних сумнівів, що по відношенню до засобів масової інформації, які підтримують «Блок Петра Порошенка – Солідарність», по відношенню до них буде в повній мірі виконуватися указ Президента, підписаний Петром Порошенком. По відношенню до інших засобів масової інформації, на жаль, цей указ буде виконуватися до навпаки.

Я говорю це не безпідставно, так як тільки за останні декілька тижнів був в багатьох областях, ну і зокрема в Житомирській області. То я вам скажу, що цей указ от ними саме так і читається: всі, хто за «Блок Петра Порошенка», по відношенню до них він не застосовується, вірніше застосовується. Всіх інших різними способами залякують, попереджають, причому не тільки органи влади, а через різні громадські організації це роблять.

Тому я не бачу жодної проблеми з тим, аби (в даному випадку ми говоримо про постанову конкретного народного депутата – мого колеги Олександра Юрійовича Вілкула) Комітет свободи слова і інформації, який представлений різними політичними силами, які беруть участь у місцевих виборах, представники є в територіальних зокрема комісіях, щоб відповідний проект Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації в передвиборчий період 2015 року був внесений членами комітету – представниками всіх політичних сил – і таким чином це був би сигнал і для місцевих органів влади, і для місцевих засобів масової інформації, і для центральних засобів масової інформації - в повній мірі забезпечити прозорість, чесність виборчого процесу. І це би підсилило зокрема і указ Президента так само.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую.

ОНУФРИК Б.С. Так, ми чудово бачимо, як канали «1+1», «Інтер» виконують указ Президента зокрема.

ЧЕРВАКОВА О.В. Мова йде про те…

ОНУФРИК Б.С. Ні, ну це байки, Оля. Колега розказує байки, тому що ніхто насправді в регіоні, нема організацій, які виконують указ Президента щодо одних чи інших.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, я говорю про місцеві вибори, про місцеві засоби масової інформації.

ОНУФРИК Б.С. У нас Президент не «Солідарності», а Президент України.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вас прошу, будь ласка, ну нема тут дискусії з цього питання. Я хочу нагадати всім, що такі постанови парламенту перед виборами, перед будь-якими виборами завжди приймалися для того, щоби, дійсно, дати сигнал засобам масової інформації, що вони не будуть підлягати перевіркам з боку контролюючих органів і фіскальних органів.

Я вважаю, що це нормально. Тим більше, що не було, не міститься в указі Президента жодного посилання на такі контролюючі органи. Йдеться про Службу безпеки України і йдеться про вжиття заходів щодо належної організації та проведення виборів, рівний доступ до засобів масової інформації з боку суб’єктів політичного процесу.

Але тут не йдеться саме про мораторій на перевірки, що, як  ми знаємо, як правильно зауважив наш колега, я вважаю, що правильно, дійсно використовується подекуди, іноді деякими органами для певного тиску на засоби масової інформації.

Будь ласка, Олександре Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В.  У мне є лише одне питання. Я думаю, що Юрій Олексійович нам скаже, коли фактично зупиниться дія цієї постанови: після підведення результатів цих виборів? І чи не буде, наприклад, ця постанова давати імунітет ЗМІ, які там зараз знаходяться під слідством?

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут написано у 2015 році. От, в проекті постанови написано.

ОПАНАСЕНКО О.В. Тобто до кінця 2015 року. Я бачу. Просто, чи буде імунітет чи не буде?

ОНУФРИК Б.С. Законодавством передбачено нездійснення перевірок засобів масової інформації під час виборчих кампаній. Крапка. Це просто постанова, яка дублює вже існуючу норму законодавства. Це не те, що вона приймається кожен рік, це норма закону.

ЧЕРВАКОВА О.В. Громадська рада ще тут у нас.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, тут мається на увазі, я просто уточню, на період виборчої кампанії 2015 року.

ОНУФРИК Б.С. Да. На період.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто підведення підсумків означає завершення дії постанови, да? Кампанія коли закінчується? Коли починає орган, там, обласна рада зібралась на перше засідання, це означає, що виборча кампанія закінчилась. Все. І дія постанови закінчилась.

Так само, я хочу сказати, завжди були відповідні постанови не дивлячись на укази Президента. Були укази Президента Ющенка, Януковича, от ті, що я пам'ятаю, можливо, і Кучми. Але при цьому завжди були і відповідні постанови Верховної Ради, які, скажімо, посилювали, а в деяких моментах дійсно робили більш точні наголоси того, що немає в указі Президента. Бо і повноваження Президента і Верховної Ради дещо інші, і сила дії рішення Верховної Ради і Президента теж інша. І в даному випадку ні указ Президента, ні постанова не є законом. А це є, скажімо, декларативним актом.

А в парламентсько-президентській республіці, я вам скажу, указ Президента нічого не вартує. Фактично зараз там в уряді укази Президента взагалі "кладуться під сукно", і ніхто їх навіть не збирається виконувати – нехтують цим, тому що він не має ніякої сили, на жаль. На жаль, це є сьогодні.

ЧЕРВАКОВА О.В. Що скаже Громадська рада?

ГРІЦАК К.І. На Громадській раді був попередньо розглянутий цей проект постанови, прийнято рішення підтримати цей проект постанови. Тому що в громадськості певний острах зберігся про те, що це може використовуватися як тиск на незалежні засоби масової інформації. І підтримуємо тезу про те, що це буде певний сигнал для всіх засобів масової інформації, щоби вони діяли спокійно та відкрито.

По інформації Національної спілки журналістів України, інформація про те, що Рада Європи на сьогодні розглядає  вже дві справи щодо тиску на засоби масової інформації – це під контролем Ради Європи.

Тому це питання просимо підтримати і цю постанову.

І ще пропозиція про те, щоб долучити в перелік організацій, які не перевіряти на період передвиборчої кампанії, провайдерів програмної послуги, вони також є учасниками інформаційного простору України. Долучити до цього.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене в цьому випадку така пропозиція. Дану постанову, яка підготовлена Вілкулом, на доопрацювання. Якщо є згода,  колективна згода – комітету разом з Громадською радою – до завтра сформувати проект рішення, підписати його всіма політичними силами, в комітеті нема декількох представників деяких фракцій,  так само звернутися, щоб їх долучити до цієї постанови, щоб це був проект постанови від всього парламенту, від всіх політичних сил. І це б насправді, ще раз кажу, підсилювало і позицію Президента, його указу, не послаблювало чи не дублювало. І доповнити, зокрема, і пропозиціями Громадської ради по провайдерах.

ОНУФРИК Б.С. Я не розумію: провайдери програмної послуги, в якому контексті? Вони ж не створюють власний інформаційний продукт.

ІЗ ЗАЛУ. Не створюють, але вони обслуговують 3 мільйона населення. І перевірка може припинити взагалі усі телеканали і доступ до інформації.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я вважаю, що з прийняттям цієї постанови ми не вступимо в конфлікт з Адміністрацією Президента, абсолютно, тільки підсилимо указ. Тим більше, що Президент не може доручати там фіскальній службі, це може робити парламент. І я думаю, що тут ми також мусимо все ж таки робити те, що на нас покладено законом, і не посилатися на Президента, не кивати на нього.

Тому є дві пропозиції. Перша пропозиція: прийняти цю постанову. Рекомендувати прийняти її, якщо немає інших пропозицій. І друга – направити на доопрацювання і перевнести з урахуванням пропозиції Громадської ради.

ОНУФРИК Б.С. І фракцій парламенту.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. Більше нема ніяких пропозицій?

Другу зразу будемо голосувати?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. І звернутися до автора, щоб дописали всі фракції.

ОНУФРИК Б.С.  Я пропоную за другу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. Давайте, оскільки є, дійсно, таке консенсусне рішення, я пропоную спочатку проголосувати другу пропозицію: відправити цю постанову на доопрацювання з урахуваннями, рекомендувати автору постанови врахувати позицію Громадської ради і потім внесе заново її.

ОНУФРИК Б.С. І комітету.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Пропозиції комітету і Громадської ради.

ЧЕРВАКОВА О.В. І пропозиції комітету, і Громадської ради. Хто за таке рішення? Одноголосно. Дякую, шановні колеги.

Далі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми можемо і далі: "підтримати за основу".

ЧЕРВАКОВА О.В. А постанова ж не голосується за основу. Ми її вже відправили на доопрацювання.

КОЗЛОВ М.В. Юрію Олексійович, це два різні рішення. На доопрацювання.

ОНУФРИК Б.С. На доопрацювання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так він її доопрацює, внесе заново. В протоколі нашого рішення буде міститися, Миколо Вікторовичу, формулювання, яке нам дає Громадська рада.

ІЗ ЗАЛУ. Із пропозицією Павленка.

ЧЕРВАКОВА О.В. Розповсюдити дію пункту третього проекту постанови також на провайдерів програмної послуги.

КОЗЛОВ М.В. На доопрацювання – значить, ми повертаємо народному депутату, щоб він врахував позицію Громадської ради. Він знімає цю постанову, свій законопроект, враховує і вносить за цим же номером. Так? За авторством також Вілкула, і все. Він може запропонувати ще підписати Павленку, Онуфрику. Але щодо рекомендації – підписатися всім фракціям – це просто нереально.

ОНУФРИК Б.С. Чому? Він може під час підготовки до розгляду підійти до депутатів, і  вони підписуються.

КОЗЛОВ М.В. Так, запропонувати.

ОНУФРИК Б.С. І це буде виноситься від імені. Він доповідає, наприклад...

ЧЕРВАКОВА О.В.  Під час підготовки до реєстрації.

ОНУФРИК Б.С. І каже, що, от, представники всіх фракцій підтримують цей законопроект. Нема жодної проблеми.

КОЗЛОВ М.В. Саме так, якщо він  буде перереєстровувати.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Нехай не ліниться, перевнесе цю постанову.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Правильно. Я ж зрозумів, до чого ведеться. Це зараз пропонується секретаріатом шлях, як поховати цю постанову.

КОЗЛОВ М.В. Ні, Юрію Олексійовичу. Нащо ви?

ОНУФРИК Б.С. Чому? Це можна зробити дуже швидко при бажанні.

ЧЕРВАКОВА О.В.  З урахуванням пропозицій комітету.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому я і кажу, підтримати за основу, направити на доопрацювання автору, а комітету спільно з автором доопрацювати постанову і винести на розгляд Верховної Ради України. Тому що той шлях, який пропонується, це на наступне засідання комітету. А наступне засідання комітету буде після виборчої кампанії, і ця постанова вже не буде потрібна.

Тому я і кажу, підтримати: комітету спільно з автором доопрацювати і винести на розгляд Верховної Ради, щоб ми вже до неї не вертались на засіданні комітету.

ОНУФРИК Б.С. Якщо за основу, то це ми приймаємо законопроект і посилаємо на друге читання, правильно?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Постанова за основу і в цілому. Ну, це в залі Верховної Ради. А в даному випадку я пропоную рішенням комітету, яке є проміжним. І воно звучить так, що ми її підтримуємо за основу, суть її підтримуємо. Разом із тим у нас є зауваження Громадської ради, є зауваження членів комітету, що вона не може бути там представлена однією політичною силою, а що вона має бути всього парламенту. І я пропоную: за основу. Комітету разом з автором врахувати оці всі зауваження і винести на розгляд Верховної Ради.

ОНУФРИК Б.С. Так ми за це і проголосували.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні. Так, як ви проголосували, ми вже голосували: вернути автору. Автор буде перероблять, а потім ми будемо довго вносити в порядок денний.

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре, давайте проголосуємо за таке формулювання. Шановні колеги, хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання?

ОНУФРИК Б.С. Ми насправді за це проголосували. Є два механізми: ми погоджуємося, що механізм, який пропонує Павленко, прийнятний. Крапка. Навіщо голосувати двічі? Я правильно кажу, колеги?

СОЧКА О.О. Я підтримую абсолютно. Я не розумію, чому є недовіра до нашого секретаріату.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Я просто уточнив формулювання.

СОЧКА О.О. Друзі, я вважаю, що прийнято рішення і ми можемо рухатися далі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, ми проголосували за те, щоб відправити постанову на доопрацювання і перевнести її з врахуванням.

ОНУФРИК Б.С. Комітетом і автором.

ЧЕРВАКОВА О.В. На доопрацювання – це одне. А якщо ми його приймаємо, то це приймаємо за основу. Тому я пропоную повернутися до цього рішення і проголосувати ще раз.

СОЧКА О.О. Друзі, ми можемо комітет зібрати на третьому поверсі під час будь-якого засідання. Я не розумію, чому виникає підозра з приводу того, що комітет не буде засідати.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні, я поясню, що відбувається. От ми прийняли (я перепрошую, що забираю час) на доопрацювання. Ми вертаємо автору на доопрацювання, він повинен все переписати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, хто за те, щоби повернутися до розгляду цього питання?

ОНУФРИК Б.С. Я проти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Скільки? Три на три.

ІЗ ЗАЛУ. От ми його і завалили!

ЧЕРВАКОВА О.В. Все, значить чинним залишається.

Юрію Олександровичу, я питала, чи є інші пропозиції чи немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ви сказали мою пропозицію, але сформулювали трішки по-іншому. А секретаріат потім уточнив, про що ми проголосували, і виявилось те, що ви говорили, і те, як це зрозумів секретаріат, зовсім по іншому.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ви сказали "відправити на доопрацювання", Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, але ви назвали по-іншому. Пункт перший – підтримати, потім пункт другий – направити на доопрацювання із урахуванням пропозицій Громадської ради і комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре. Нехай він не лінується і її перевнесе. Ми її всі підпишемо. Я підпишу, Юрію Олексійовичу, чесне слово, я вам обіцяю.

ОНУФРИК Б.С. Не тільки ми, а й фракції, які не представлені. Це можна зробити за два дні.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми Комітет свободи слова чи чогось іншого? Я звертаюсь до колег. Якщо ми на такому простому питанні - "забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у період передвиборчої кампанії" - не здатні прийняти рішення на захист свободи слова, то, шановні мої колеги, для чого ми тут зібралися?

ОНУФРИК Б.С. Ми прийняли рішення для того, щоб забезпечити проходження.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми прийняли рішення відхилити цю постанову по суті!

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, ні. На доопрацювання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так! Так, як ми його прийняли – це означає, що ми це рішення відхилили!

ЧЕРВАКОВА О.В. Юрію Олексійовичу, ну ви ж його сформулювали.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Я дуже формально підходжу. Тому в даному випадку прошу секретаріат пояснити, яке рішення ми ухвалили, от на вашу думку?

КОЗЛОВ М.В. На доопрацювання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А що таке "доопрацювання"?

КОЗЛОВ М.В. Повернути суб'єкту законодавчої ініціативи.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Суб'єкту законодавчої ініціативи. І ще раз винести на комітет!

КОЗЛОВ М.В. Саме так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто тільки через наступне засідання. А наступне засідання комітету у нас буде через два тижні!

ІЗ ЗАЛУ. А завтра?

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ні. Завтра не буде. Завтра всі будуть зайняті, післязавтра зайняті, наступний тиждень не сесійний. У нас наступне через два тижні засідання комітету. В цей час вже буде вся кампанія в розпалі. Далі буде ще засідання Верховної Ради, і вона реально від того рішення, яке ми прийняли попаде в зал Верховної Ради після виборів, тобто тоді, коли буде не потрібне.      

ЧЕРВАКОВА О.В. Сформулюйте, будь ласка, Юрію Олексійовичу, проект рішення, який би ви хотіли поставити на голосування. 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, я так розумію, ми консенсусу дійшли, тільки проголосували трошки нечітко.

ЧЕРВАКОВА О.В. Сформулюйте, будь ласка, проект рішення. 

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Підтримати за основу. Комітету спільно з автором законодавчої ініціативи і Громадської ради доопрацювати і винести на розгляд сесії Верховної Ради.

ІЗ ЗАЛУ. Така формула можлива по Регламенту?

ІЗ ЗАЛУ. Звідки ми знаємо, що там буде доопрацьовано і як воно буде сформульовано.

ОНУФРИК Б.С. Тобто це формула, яка суперечить Регламенту.  

КОЗЛОВ М.В. Давайте, стаття 14, Юрію Олексійовичу, щоб не було ніяких питань.

ОНУФРИК Б.С.. А друге читання постанова не передбачає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Нема другого читання.

КОЗЛОВ М.В. Ні, є. Воно передбачено Законом України "Про Регламент Верховної Ради".

ОНУФРИК Б.С. Постанови?

КОЗЛОВ М.В. Саме постанови, так. Там окрема стаття є.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильно. Тому я й пропоную цей варіант – прийняти за основу, але доопрацювати. І варіант, який буде доопрацьований і всіма підписаний, отой і виноситься на розгляд Верховної Ради.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Прийняти за основу означає - прийняти в першому читанні і під час підготовки до другого врахувати зауваження комітету. Так це чи ні?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні-ні, це коли ми говоримо про законопроект. Коли ми говоримо про постанову, то є два етапи її голосування. Перше: у Верховній Раді голосується за основу, після чого народні депутати мають право вносити поправки до того, що за основу. Вони зразу ж голосуються в залі Верховної Ради (проходять - не проходять). Які проходять, лягають в тіло постанови, а які не проходять, відповідно відмітаються. І потім вона голосується в цілому. Ось так голосується постанова в залі Верховної Ради України.  

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому, Юрію Олексійовичу, перевнесення її набагато швидше буде, тому що, по-перше, ми можемо зібрати комітет раніше. Якщо є така потреба, ми можемо зібрати комітет, це правда.

По-друге, між першим і другим читанням все одно пройде два тижні. У будь-якому разі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, між першим і другим читанням немає перерви щодо проекту постанови. Між голосуванням за основу і голосуванням в цілому в залі Верховної Ради проходить 10-15 хвилин – рівно стільки, скільки буде бажаючих народних депутатів внести поправки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це неправда, Юрію Олексійовичу, поправки вносяться в письмовому вигляді.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, поправки до постанови вносяться з голосу. Можуть по-різному вноситись, але є деякі традиції парламентські по ухваленню постанов.

ЧЕРВАКОВА О.В. Поправки і пропозиції  вносяться в письмовому вигляді.

ОНУФРИК Б.С. Можна уточнення деяке? Ну, не юридичне, а формальне, скажемо так. Ми можемо цей законопроект попросити Вілкула впродовж двох днів цього тижня, які ще залишилися, доопрацювати з врахуванням цього.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так це ж і є те, за що ми проголосували.

ОНУФРИК Б.С. А раніше він не потрапить у сесійний зал.

ПАВЛЕНКО Ю..О. Я тут до чого веду? Я трішки хотів навіть забрати цю ініціативу від Вілкула на комітет. От що я ще пропонував: щоб це була не ініціатива Вілкула, члена "Опозиційного блоку", кандидата в мери Дніпропетровська, а щоб це була ініціатива Комітету з питань свободи слова, який представлений різними політичними силами, щоб законопроект не викликав жодної політичної дискусії. Будь-якої.

Тому в даному випадку я б пропонував, щоб це комітет взяв на себе, бо Вілкула, я вам скажу чесно…

ІЗ ЗАЛУ. Не проголосує зал.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це по-перше.

ОНУФРИК Б.С. Якщо ми хочемо мати цей документ, за нього не проголосують, тому що там стоїть прізвище Вілкул. А ми хочемо мати документ.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це по-перше. А по-друге, Вілкула ми побачимо з вами через 50 днів у місті Києві, не раніше.

ОНУФРИК Б.С. Так. Я ж кажу, ми "провалимо" цей важливий документ тільки тому, що там стоїть прізвище Вілкул.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Моя пропозиція, щоб це комітет схвалив, підписався, вніс, а з Вілкулом ми домовилися, що він цю ініціативу дарує, щоб її не губити, саму ідею, погодився на те, що це внесуть депутати-члени Комітету з питань свободи слова.

ОНУФРИК Б.С. Ну. це не настільки креативна ідея.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні-ні, я в даному випадку навіть на шкоду політичним інтересам дав таку пропозицію.

ОНУФРИК Б.С. Мені компроміс, який був запропонований, подобається більше, коли підписуються лідери фракцій. Це буде мати дорогу, і за цей документ проголосує парламент. І я вважаю, що це можна зробити упродовж завтрашнього і післязавтрашнього дня. Це не потребує зусиль.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, колеги!

ОНУФРИК Б.С. Просто цей документ не потрапить все одно в сесійну залу на розгляд сесії ні завтра, ні післязавтра. Ми це розуміємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную зупинитися на тому, що ми проголосували – перевнесення, перевноситься декількома суб'єктами законодавчої ініціативи. Не одним Вілкулом, а декількома суб'єктами законодавчої ініціативи. Вілкул трохи собі відволічеться від виборчої кампанії в Дніпропетровську, приїде, зареєструє чи перереєструє цю постанову - і буде нам усім щастя. Чесне слово, Юрію Олексійовичу.

 

ОНУФРИК Б.С. Ми матимемо документ, прийнятий Верховною Радою. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну немає іншого регламентного шляху.

ОНУФРИК Б.С. Ми проголосували правильно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Добивайте свободу слова.

ОНУФРИК Б.С. Так ми ж за те, щоб вона була!

ЧЕРВАКОВА О.В. Юрію Олексійовичу, я прошу, будь ласка, не спекулювати. Ні, ми можемо проголосувати за те, щоб без провайдера програмної послуги, але наша Громадська рада абсолютно слушно зауважила, що провайдери програмної послуги так само можуть піддаватися тиску, як і засоби масової інформації.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я насправді дуже радий, що є Громадська рада, вона хоч якось підтримує цей "вогник" свободи слова в комітеті.

ЧЕРВАКОВА О.В. На відміну від "злочинної" влади.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, на відміну від секретаріату, який чомусь підготував проект рішення - відхилити однозначно цей проект постанови.

ЧЕРВАКОВА О.В. Юрію Олексійовичу!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому я окремо дякую Громадській раді, яка стала на позиції свободи слова. І я, чесно кажучи, не зовсім розумію позицію секретаріату, який підготував проект на відхилення цієї постанови по дивних мотивах.

ЧЕРВАКОВА О.В. На те ми й комітет, щоб обговорити це питання.

ОНУФРИК Б.С. Давайте перейдемо до другого питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. По другому питанню у нас немає доповідача, але мені сказали, що пан Опанасенко може його доповісти.

ІЗ ЗАЛУ. А що з цим вирішили?

ЧЕРВАКОВА О.В. Відправити на доопрацювання. Він буде перевнесений Вілкулом з пропозицією Громадської ради щодо розповсюдження дій пункту третього. І потім його перевносить Вілкул і під ним підписуються ще депутати, члени комітету, ті, хто вважає за потрібне підписати.

ОНУФРИК Б.С. Ні, не члени комітету.  Представники всіх фракцій і груп, які є в парламенті.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вас прошу, будь ласка, дайте висловитися пану Опанасенку. Колеги! Я прошу вас!

ОНУФРИК Б.С. Ні, Олю, треба, щоб ми давали сигнал точний: представників фракцій і груп парламенту, а не комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. В комітеті представлені представники груп і фракцій, принаймні фракцій.

ОНУФРИК Б.С. Не всіх.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дивіться, автор постанови розбереться, кому він захоче запропонувати підписати. Пане Олександре, вибачте. Прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Пункт номер два, собственно говоря, это законопроект по внесению изменений в Закон "О рекламе" касательно рекламы форекс-дилеров. Если кто не знает, что такое "форекс", это международный валютный рынок, и форекс-дилеры предоставляют доступ для осуществления спекулятивных арбитражных операций для зарабатывания на изменении курса валют, на изменении стоимости акций, на изменении стоимости товаров, золота, нефти и так далее.

Суть в том, что вообще проблема форекса в Украине существует достаточно давно. Первые компании появились в 1995 году, лет 20 назад. Рынок вообще не регламентирован. То есть, есть "серые" компании и есть "черные" компании. Сейчас как раз мы с депутатом Сергеем Рудыком разрабатываем, мы участвуем в группе, как бы хотим регламентировать полностью, вывести этот рынок из "серой" зоны в "белую" зону, для того чтобы все компании, которые работают на этом рынке, во-первых, регулировались, получили регулятора, потому что фактически они привлекают деньги клиентов и, естественно, осуществляют либо управление средствами, либо проведение этих операций.

 Естественно, у таких компаний должен быть регулятор, который будет контролировать сохранность средств физических лиц, которые доверили эти деньги. И опять же необходимо регламентирование и проведение самих спекулятивных операций, потому что, в принципе, можно разделить эти два вида, либо перенести этот форекс как осуществление хеджированных операций для осуществления сделок по хеджированию изменений валютного курса. А также, в принципе, это приравнивается на Западе к финансовому беттингу. То есть, фактически, финансовое букмекерство на потенциальном изменении валютных курсов либо других стоимостей товаров.

То есть, так как основного закона нет и в ближайшие полгода он не появится, естественно, у нас с Сергеем Рудыком возникла идея по крайней мере ограничить возможность этих компаний сейчас, на текущий момент, вводить в заблуждение многих лиц. Все мы знаем, что было у нас в прошлом году и в позапрошлом году. Очень известная компания, называть ее не буду, "разукрасила" весь город, начиная от автобусов и заканчивая рекламными щитами и телерадиорекламой. По разным оценкам, фактически выстроили пирамиду, и ущерб составил порядка 30 миллионов долларов, которые с помощью недобросовестной рекламы и недобросовестной коммуникации были вытянуты из карманов обычных граждан Украины.

Собственно говоря, этим законопроектом вводится норма, во-первых, что любой форекс-дилер или компания, которая осуществляет эти услуги, либо доступ к этой услуге, либо обучение, она должна предупреждать клиента о возможности потерять деньги, потому что по статистике до 80 процентов клиентов теряют деньги. Это, в принципе, как в казино, но мы понимаем, что в казино выигрывает владелец казино. Фактически этим законом мы вносим регламентирование проведения рекламы данного вида деятельности, вносим ответственность за нарушения и контроль за этим всем передаем Национальному банку. В принципе, Национальный банк становится мегарегулятором, которому отдают и финансовые компании под контроль, и страховые компании.

Мое предложение – поддержать. Между первым и вторым чтением мы его доработаем, потому что здесь есть несколько неучтенностей, которые, чтобы не переподавать, внесем между первым и вторым чтением.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! У нас є ще представники Міністерства юстиції і Національного банку України, які хочуть висловитися з цього питання. Будь ласка.

РУЖАНСЬКА Т.В.  Добрий день! Я представляю Національний банк України, департамент відкритої політики. Ми направляли свої зауваження до законопроекту. Ви отримали їх чи ні?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

РУЖАНСЬКА Т.В. Не отримали. Отже, які є зауваження. Ну, по-перше, Національний банк взагалі підтримує ідею цього законопроекту, але вважаємо, що ті методи, які представлені в законопроекті, вони не будуть досягати тієї загальної мети,  яку ви щойно озвучили. На сьогодні діяльність компаній форекс-дилерів знаходиться за межами законодавчого поля України. Тому насамперед, на думку Національного банку, потрібно врегулювати діяльність цих компаній, а не обмежуватися лише врегулюванням їх реклами. Взагалі в законодавчому полі необхідно врегулювати їх діяльність, а не обмежуватися лише врегулюваням діяльності з рекламування цих компаній.

Щодо покладання контрольних функцій на Національний банк. Перш за все, ці функції не притаманні Національному банку. І тому контрольні функції за цими компаніями повинні здійснювати інші органи, які здійснюють контроль за діяльністю компаній.

По-друге. В законопроекті чітко написано, що такі компанії повинні отримувати дозволи-ліцензії на здійснення операцій. В законопроекті не визначено орган, який буде видавати ці ліцензії. Тобто відсутня законодавча база з регулювання питань видачі ліцензій. Ось такі основні меседжі щодо цього.

Ще хочу сказати щодо Національного банку, що Національний банк взагалі регулював діяльність маржинальної торгівлі для уповноважених банків. Ще у 2012 році Національний банк вніс свої нормативні акти, зміни і дозволив уповноваженим банкам здійснювати таку діяльність. Тобто якщо фізична особа хоче здійснювати такі операції, вона має право звернутися до уповноважених банків, які зареєстрували правила арбітражної торгівлі, і вони можуть здійснювати офіційно через уповноважені банки таку діяльність. І не потрібно інше.

ОПАНАСЕНКО О.В. Эти замечания, в принципе, они принимаются, и они очевидны. Из моего опыта любых законотворческих инициатив, которые затрагивали Национальный банк, они сразу же сталкивались с тем, что это не функция Национального банка.

РУЖАНСЬКА Т.В. Есть Закон "О Национальном банке". Пожалуйста, прочитайте его функции, а потом будете говорить, что это функция Национального банка.

ОПАНАСЕНКО О.В. Если вы посмотрите последнюю функцию, мы как раз добавляем эту функцию в функции Национального банка.

РУЖАНСЬКА Т.В. Это не его функции. Национальный банк не контролирует деятельность предприятий. Национальный банк внес изменения в свои нормативно-правовые акты и разрешил банкам специально для этого осуществлять такие операции.

Банки регистрируют правила осуществления таких операций, Национальный банк их рассматривает и потом дает "добро" или нет. Пожалуйста, пусть физическое лицо обращается в банк и занимается этими операциями. Если хочет компания заниматься этими операциями, нужно на законодательном уровне урегулировать деятельность этих компаний. Но не деятельность с рекламой этих компаний.

ОПАНАСЕНКО О.В. Смотрите, я действительно абсолютно подтверждаю слова, что есть единственное одно легальное поле, "белый рынок" – это банки.  К сожалению, банки и не рекламируют данную услугу, если мне не изменяет память, только два банка предоставляли, это "Укрсоцбанк" и "Брокбизнесбанк". "Брокбизнесбанк" уже отсутствует, естественно, остался "Укрсоцбанк", который предоставлял эту услугу.

В любом случае, у нас существует рынок, который "серый" и "черный". Да, мы понимаем, я не буду называть названий этих компаний, которые мало того, что привлекают через эквайринговые схемы либо через офшорные схемы, в любом случае они привлекают деньги. К сожалению, вот такими рекомендациями Национального банка вы не заставите ни одного клиента принести деньги в банк и работать по легальной схеме. Потому что банки не предоставляют те сервисы, которые предоставляют те компании, то есть, может быть эквайринг-сервис совершенно другой. А здесь задача законопроекта – остановить рекламу той зоны, которая не регламентирована, чтобы они не могли привлекать деньги до момента того, когда мы регламентируем вместе с вами и отдадим вам эту функцию, когда будет единый закон, но это не раньше чем через год-полтора.  Вы хотите, чтобы сейчас появился еще один "ММС" с привлечением 10 миллионов долларов?

РУЖАНСЬКА Т.В. Регламентируйте их деятельность, а не регламентируйте их рекламу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Предмет ведения нашего комитета – как раз регламентирование рекламы. В данном случае - этим законопроектом.

ПАВЛЕНКО Ю.О. На мій погляд, положення даного законопроекту є позитивними. Його ухвалення дасть можливість захистити громадян від відповідного виду діяльності і дуже багатьох негативних наслідків. Я вважаю за можливе підтримати в першому читанні даний законопроект. А до другого читання, скажемо, детально доопрацювати ті зауваження, які, власне, у мене є до даного законопроекту, і висловлені іншими органами влади.

ЧЕРВАКОВА О.В. Воно стосується тих самих статей?

ПАВЛЕНКО Ю.О. І тих самих статей. Що стосується Національного банку, то я думаю, що Національний банк  діє у відповідності до законодавства. Якщо буде відповідний закон, який покладе відповідну функцію на Національний банк, то Національний банк буде її виконувати. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги! Ще хто хоче висловитися?

СОЧКА О.О. А  Громадська рада розглядала цей закон?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, Громадська рада  розглядала.

ГРІЦАК К.І.  Розглядала цей законопроект і рекомендувала комітету його відхилити. За висновком фахівців з реклами, які присутні, представлені в комітеті, це призведе до профанації цієї реклами і буде так, як у випадку з послугами зв'язку, коли після реклами йде скоромовка. Таким чином не буде досягнута мета цього законопроекту. Це по-перше.

По-друге, що острах громадськості в тому, що з'явиться ще один регулятор, ще один державний орган, який буде контролювати діяльність засобів масової інформації.

І розділяємо думку про те, що ці функції взагалі не властиві Національному банку як регулятору у сфері фінансів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Якщо ми його приймемо за основу і до другого читання врахуємо ці зауваження, про які ви кажете?

ГРІЦАК К.І. Звичайно, ми розділяємо ту стурбованість щодо того, що дуже багато шахраїв на цьому ринку, і треба захистити громадськість, щоб реклама була добросовісною. І слушна пропозиція від Національного банку розглянути питання регулювання форекс-дилерів комплексно. З урахуванням нормативної бази всього поля діяльності цих суб'єктів господарювання, в тому числі і реклами.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми можемо, наприклад, попросити Громадську раду, щоб вона внесла пропозиції до другого читання цього законопроекту, щоб його внормувати більш фахово?

ГРІЦАК К.І. Ми через механізми, передбачені Громадською радою, зв'яжемося з відповідними профільними асоціаціями, з Національним банком і узгодимо наші позиції.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! У когось є ще якісь зауваження, пропозиції? Тоді я можу сформулювати пропозицію, яка в мене виникла, таким чином: рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Це перший пункт рішення.

І другий пункт рішення. Звернутися до Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики з проханням у термін, передбачений Регламентом, внести пропозиції до другого читання.

Сенс у тому, що ми його приймаємо тільки за осно ву, рекомендуємо за основу. Громадська рада вносить нам пропозиції до другого читання. А зараз ми отримали ваші пропозиції, але ми, на жаль, тільки сьогодні їх отримали, тому ми їх не встигли вивчити. Ми їх також врахуємо. Відповідним чином я пропоную таке рішення прийняти. Хто за? Проти? Утримались? Дякую, шановні колеги рішення прийнято одноголосно.

РУЖАНСЬКА Т.В. Ми просили відхилити.

ОНУФРИК Б.С. Нацбанк хоче відхилити. А ми не хочемо, ми вважаємо, що не можна відхиляти.

РУЖАНСЬКА Т.В.  Наша думка не має значення?

ОНУФРИК Б.С. Ваші пропозиції будуть враховані під час підготовки законопроекту до другого читання. Нам треба захищати людей від аферистів. Яким чином ми будемо це робити, так як ми розуміємо. А Нацбанк їх ніяк не захищає.

РУЖАНСЬКА Т.В. Нацбанк не має повноважень захищати компанії. Якщо діяльність буде регламентована законом, ми з задоволенням підтримаємо.

ОНУФРИК Б.С. Це інша історія. Ми говоримо про те, щоб зупинити рекламу аферистів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тетяно Вікторівно, я думаю, що ви можете внести пропозиції до другого читання, так само як і Громадська рада. Ми їх розглянемо.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є ще варіант внесення альтернативного законопроекту.

КОЗЛОВ М.В. Вже немає.  Два тижня після внесення…

ОПАНАСЕНКО О.В. У будь-якому випадку, якщо ми прийдемо до якогось фінішу, якщо в принципі всі прийдуть до консенсусу взагалі заборонити цю рекламу, то це можна зробити між першим та другим читанням.

Ми відкриваємо дискусію, якщо парламент підтримує в першому читанні, ми можемо потім знайти рішення. Але головний біль головного регулятора фінансових ринків, то я думаю, що він сам має ініціювати процес регулювання тієї сірої зони. 

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Я дуже прошу припинити дискусію.

Шановні колеги, ми можемо перейти до наступного питання?

ІЗ ЗАЛУ. Можемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо спрощення проведення аудіо та відео фіксації судового засідання представниками засобів масової інформації (№ 1620), внесений народними депутатами Кривошеєю, Ємцем, Сташуком. Фактично в цьому законопроекті пропонується дві новели. Перша – це закріпити за засобами масової інформації право фіксувати процес судового засідання і дати право на таке клопотання одній особі, а не особам взагалі, як практикували суди досі, що всі особи мали би бути для того, щоб дозволити таку фіксацію.

Отже, законопроектом пропонується закріпити в окремих статтях процесуального законодавства право представників засобів масової інформації бути присутніми на відкритому судовому засіданні та проводити його фіксацію і висвітлення на радіо та телебаченні.

Вам роздана порівняльна таблиця. В ній ми бачимо, що Цивільний процесуальний кодекс України доповнюється: 8 стаття сполученням «представники засобів масової інформації» - там, де учасники цивільного процесу, інші особи, сюди тепер вносяться і представники засобів масової інформації. Тобто така деталізація, що вони мають право бути присутніми та використовувати аудіотехнічні пристрої і проводити в залі судового засідання фото та кінозйомки. Допускається це проведення на підставі ухвалення суду за наявності згоди: раніше було – просто осіб, а тепер – однієї з осіб. Тобто це лібералізація певна цієї норми. І так само ми бачимо в Кодексі адміністративного судочинства така ж сама норма.

Колеги, в кого є пропозиції?

СОЧКА О.О. Треба голосувати «за».

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що ми можемо це підтримати, тому що наші суди не дуже схильні і не дуже прихильно ставляться до засобів масової інформації. Тому я думаю, що лібералізація цієї норми може сприяти свободі слова.

ОНУФРИК Б.С. Тобто суддя не може забороняти в такому випадку журналісту…

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, не може.

ОНУФРИК Б.С. Тут мова іде про те, що, скажімо, я учасник судового процесу і проти того, щоб здійснювалась відео зйомка.

ЧЕРВАКОВА О.В. Але якщо одна особа згодна…

ОНУФРИК Б.С. А якщо одна особа згодна, відео зйомка здійснюється.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це лібералізація цієї норми. Колеги, в кого ще є міркування?

ОНУФРИК Б.С. Прийняти за основу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Прийняти за основу. Немає інших пропозицій? Громадська рада підтримала. Голосуємо. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Наступний законопроект № 2099, внесений народним депутатом Фельдманом, про внесення змін до деяких законів України (щодо права споживачів на фото і відео зйомку у місцях продажу товарів). Автор пропонує дозволити проводити аудіо та відео зйомку. Тут фактично є два суб’єкта. Він пропонує дозволити проводити  відео зйомку та фотозйомку в місцях продажу товарів просто споживачам, а потім до них додає ще громадські організації.

Ми з колегами обговорювали це до засідання сьогоднішнього комітету. Тут є одна, мені здається, сумнівна норма в новій редакції 25-ї статті  «Право громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів)» про те, що вони мають право, і тут - купа всього. І далі там, наприклад, фільмувати процес видачі кредитів, фото і відео зйомку з метою забезпечування доказів у місцях продажу надання товарів, робіт, послуг, кредитів, позик тощо, крім випадків, встановлених законом.

ОНУФРИК Б.С. Мені здається, що це маразм. Яким чином громадська організація може здійснювати фото та відео зйомку мене, споживача, коли я беру кредит чи позику? На якій підставі?

ІЗ ЗАЛУ. ІЗ ЗАЛУ. А підставі вашої згоди.

ОНУФРИК Б.С. А якщо я не згоден? Так де це написано?

ЧЕРВАКОВА О.В. Написано, що крім випадків, встановлених законом.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене одне процедурне питання. А є автор законопроекту, хто готовий відповісти на запитання і що він має на увазі? Я пропоную перенести на наступне засідання і не витрачати час. Треба запросити автора, щоб він дав відповіді на запитання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання? Дякую.

Законопроект № 2467, внесений Кабінетом Міністрів України, про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це той рідкий випадок, коли я підтримую пропозиції, внесені урядом, і не підтримую, власне, позицію Головного науково-експертного управління. Насправді дуже грамотно виписані норми законодавства щодо ратифікованої «надцять» років тому Конвенції. Мало бути це давно зроблено, але я багато часу витратив на те, щоб вона була ратифікована, щоб цей законопроект був поданий. Тому хочу окремо подякувати Міністерству юстиції, яке підготувало цей пакет законопроектів.

Я пропоную підтримати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, будь ласка.

ШОРСТКА Т.М. Шановні народні депутати, члени комітету, пропонується до вашого розгляду проект Закону про внесення змін у зв’язку з ратифікацією Конвенції, яка дійсно вже і підписана Україною, і ратифікована Верховною Радою, і набула для України давно чинності, але належним чином не імплементована в національне законодавство, що не дає нам можливості в повній мірі виконувати свої зобов’язання.

Законопроектом пропонується встановити термін за злочини, пов’язані з сексуальною експлуатацією дітей, врегулювати процесуальні особливості розслідування справ за участю дітей, свідків і потерпілих від цього небезпечного явища, встановити механізми запобігання вчиненню противоправних дій щодо дітей. Зокрема законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, про охорону дитинства, про захист суспільної моралі.

 Реалізація положень зазначеного законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету, оскільки його реалізація буде здійснюватись за рахунок коштів, які ідуть на утримання не державних органів. Цей законопроект під час опрацювання і після погоджено з усіма зацікавленими органами, і деякі зауваження, які були висловлені в ході узгоджувальної наради, зокрема Генеральної прокуратури. Так, дійсно, Головне науково-експертне управління зробило дуже багато зауважень, але по суті ми з ними не погоджуємося.

Тому, враховуючи зазначене, ми пропонуємо підтримати зазначений законопроект і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і в першому читанні.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що першим при розгляді цього законопроекту визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Наш предмет відання, я так розумію, це Закон про зміни до Закону про захист суспільної моралі, наш улюблений, і змін до Кримінального кодексу стосовно того, що ті самі дії, вчинені щодо чинної відеопродукції, комп’ютерних програм. Тут, що стосується нашого предмету відання, це технічні правки, які враховують сучасні технології.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми його і в цілому підтримуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную приймати рішення. Прошу  голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.

ШОРСТКА Т.М.  Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. 2505а – законопроект, внесений Президентом України, про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, поданого Президентом України. Ідеться про те, щоб спростити доступ громадян до такої інформації.

Мета законопроекту, як ідеться у пояснювальній записці, забезпечити право на безперешкодне та безоплатне отримання інформації і є перелік того, що в назві міститься. І також законопроект містить способи оприлюднення цієї інформації, яким чином ця інформація на яких ресурсах повинна бути оприлюднена.

Громадська рада нашого комітету зауважує нам з цього приводу, до речі, це не перший законопроект з цього приводу, який ми приймаємо, який спрощує доступ громадян до інформації, Громадська рада говорить з цього приводу, що вона підтримує цей законопроект і пропонує нам до другого читання доповнити його щодо встановлення термінів надання інформації та відповідальності за її ненадання.

Колеги, в якого які думки з цього приводу?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Підтримати президентський законопроект.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную рекомендувати Верховній Раді приймати в першому читанні і підготувати до другого читання, врахувати пропозицію Громадської ради.

ОНУФРИК Б.С. Пропозиція Громадської ради, вона передбачена в законодавстві про доступ до публічної інформації, наприклад, іншими законодавчими актами. 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є пропозиція: за основу і в цілому.

ОНУФРИК Б.С. Так. Це треба оперативно робити, оскільки вже опалювальний сезон починається і потрібно, щоб найшвидше люди цю інформацію отримували.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановна Громадська рада, будь ласка.

ГРІЦАК К.І. Термін для надання відповіді повинен бути врегульований законодавством. Ми вважаємо за доцільне в цьому законі передбачити такий термін для надання інформації.

ОНУФРИК Б.С. Вона не надається на потребу громадян, вона повинна оприлюднюватись передусім на певних носіях.

ІЗ ЗАЛУ. Якщо вона не оприлюднюється?

ОНУФРИК Б.С. Коли вона не оприлюднюється, є штрафні санкції. Законом передбачені штрафні санкції за це – до 50 неоподаткованих мінімумів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вам хочу нагадати, як заступник голови Комісії з моралі сплатив 455 гривень за те, що він не надавав інформацію ніколи і нікому.

ОНУФРИК Б.С. Я розумію, що завжди є недобросовісна організація.

СОЧКА О.О. Давайте дамо можливість Верховній Раді, всім депутатам попрацювати над можливими правками. Все ж таки, тоді у першому читанні.

ОНУФРИК Б.С. Немає проблем.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, ми ж тут не перший комітет. З точки зору нашого політичного бажання, щоб люди найшвидше отримали інформацію, то за основу і в цілому. А профільний комітет хай вже технічно дивиться.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, в цілому чи в першому читанні? Підтримати в першому читанні. Хто за - п’ять. Утримався – один. Проти -немає. Рішення прийнято.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я вас прошу зосередитися.

ОНУФРИК Б.С. Перепрошую, тут важливі рішення. А гроші Нацрада просить. Ми що не розглядаємо?

ЧЕРВАКОВА О.В. Які?

ОНУФРИК Б.С. Ну як? На здійснення моніторингу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Зараз, зараз розглянемо. Так, ми всі питання порядку денного розглянули?

ОНУФРИК Б.С. Ні, є звернення Нацради

ІЗ ЗАЛУ. Є про комітетські слухання. Є багато ще питань. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте, чекайте. Ми вичерпали порядок денний…

ІЗ ЗАЛУ. Ні, про комітетські слухання ще.

ЧЕРВАКОВА О.В. «Різне». «Різне»! Все, порядок денний ми вичерпали точно.

Так, «Різне». Про проведення комітетських слухань.

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція погодитися з перенесенням комітетських слухань.

ЧЕРВАКОВА О.В. З датою на 11 листопада.

ОНУФРИК Б.С. Погодились. Є пропозиція погодитися.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є пропозиція погодитися на 11 листопада. Хто за?  Дякую.

Колеги, завтра в порядку денному стоїть проект Закону України про внесення зміни до статті 5-ї Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо підстав для видачі посвідки для тимчасового проживання представникам іноземних засобів масової інформації). Це те питання, яке дискутувалося досить давно вже, стосовно доступу представників іноземних ЗМІ до України, доступу до акредитації. Ми знаємо, що ця процедура дуже неповоротлива була. І цей законопроект, власне, готувався представниками Міністерства інформації разом з провідними засобами масової інформації світовими, такими як «Associated Press», СNN.

Те, що стосується предмету нашого відання, тут тільки одне питання – правовий статус іноземців, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою цього закону, є заява іноземця або особи без громадянства. Дійсний поліс медичного страхування, звернення іноземного засобу масової інформації. Все це залишається без змін. Та подання відповідного державного органу, відповідального за реалізацію державної політики в інформаційній та видавничій сферах. Цей орган пропонується змінити на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України. Ну, якщо одним словом сказати, то тепер замість Держкомтелерадіо цим буде займатися Міністерство інформації, що логічно, оскільки воно готує і Закон про іномовлення. Ну, це те, що стосується нашого предмету відання.

Також в цьому законопроекті передбачено зменшення терміну і скорочення процедури отримання такої посвідки. І також збільшити термін перебування пропонується, дозволити збільшити термін перебування іноземним журналістам. Але першим комітетом визнаний комітет Немирі, і він сьогодні буде розглядати цей законопроект, наскільки мені відомо.

ОПАНАСЕНКО О.В. У меня единственный только вопрос в свете всего этого. Вы понимаете, Закон регулирует вообще отношение ко всем. Эта статья номер 5 описывает весь исчерпывающий список необходимых документов для подачи на получение временного вида на жительство или пребывания. Не получится ли так, что теперь Министерство информации у нас будет выдавать всем право приглашения и будет вторым миграционным центром? То есть, я просто спрашиваю.

ЧЕРВАКОВА О.В. Нет, это было же Госкомтелерадио.

ОПАНАСЕНКО О.В. Здесь нет ни слова просто, что это он является тем органом при выдаче разрешения для именно сферы СМИ и так далее. То есть не получится ли так, что я гражданин обратился в Мининформации, попросил разрешения, они мне дали.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, я так розумію, дозвіл видає той, хто його видає.

ЧЕРВАКОВА О.В. Звернення іноземного засобу масової інформації.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А в даному випадку щодо іноземця, журналіста міністерство є просто суб`єктом подання. Воно підтверджує, що ця особа є журналістом. Ну, я так розумію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут залишається, ми просто проморгали цю історію, звернення іноземного засобу масової інформації.

ОНУФРИК Б.С. Ну, це регулював Держтелерадіо, справді. Але оскільки ми живемо в певний період, і функції Міністерства інформації ближчі до функцій РНБО, ніж до нашого комітету, чесно кажучи. І тому це є логічно. Тобто він здійснює деякі специфічні завдання. Я пропоную погодитися, оскільки все, що сприяє журналістам в здійсненні їх діяльності, треба підтримувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Делает нас сильнее. Пропоную рекомендувати профільному комітету – за основу і в цілому прийняти цей документ.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, я взагалі вважаю, що міністерство це не потрібне. Воно прищ на тілі української держави.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте Держкомтелерадіо теж…

ІЗ ЗАЛУ. Грохнем.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В даному випадку міністерство не згадується. Згадується просто орган центральної влади, який веде певний напрямок політики.

 

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, поступило дві пропозиції. Перша – рекомендувати профільному комітету прийняти законопроект за основу і в цілому. І друге – рекомендувати ліквідувати Міністерство інформації. Пропоную голосувати по черзі.

ІЗ ЗАЛУ. Одразу за друге.

ЧЕРВАКОВА О.В. Отже, за першу пропозицію за основу та в цілому хто «за»? Хто проти? Одноголосно. Другу пропозицію ми не будемо голосувати.

А тепер хто мені скаже, як доповідати по цих питаннях, які листи надійшли?

ОНУФРИК Б.С. Відхилити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Що відхилити? 

 ОНУФРИК Б.С. Княжицького, Пивоварського. Проігнорувати, я б сказав так.  Не відхилити, проігнорувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. А що це таке Охендовський написав?

ОНУФРИК Б.С. Охендовського теж проігнорувати. Княжицький хоче ділити видатки на книжки. А книжками займається Держтелерадіо. Тому це логічно відання нашого комітету, от і все. Хоча книговидання я би передав Міністерству культури, справді, від Держтелерадіо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, шановні колеги, значить, у нас є лист Голові Верховної Ради України Гройсману. Ми взагалі вже вступили в довгу, важку і виснажливу переписку з Комітетом з питань культури і духовності і важке і виснажливе перетягування законопроектів. Така працьовитість у цього комітету, що він дуже хоче всі законопроекти, які нашим є предметом відання, ну деякі... І просить, щоб по законопроекту 2169 був визначений головним комітет Княжицького.

Я хочу вам нагадати, що на позаминулому засіданні комітету ми розглядали цей Закон – про внесення змін до деяких законів України щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для реалізації державної інформаційної політики. Жодного слова в законопроекті про культуру і духовність. Ми мусимо що, прийняти рішення?

КОЗЛОВ М.В. Ні, ми пишемо лист на Гройсмана, що за комітетом залишається, це наш профіль, наш комітет розглянув цей законопроект.

ЧЕРВАКОВА О.В. І ми мусимо також зазначити, що комітетом вже розглянуто цей законопроект.

КОЗЛОВ М.В. Так. Ухвалене рішення. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за таку пропозицію? Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Пивоварський теж хоче. Дубневич.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доповідайте.

ОПАНАСЕНКО О.В. Нам поступило два письма от Министерства инфраструктуры и, собственно говоря, от Комитета по вопросам транспорта. Это реакция на решение комитета, если мне не изменяет память, двухнедельной или четырехнедельной давности, когда мы отклонили рассмотрение законопроекта 2234а по причине нарушения. Фактически он является альтернативным 2702. Естественно, как бы это – нарушение Регламента, так как он подан был через 4 месяца или через 5 месяцев после даты регистрации 2702. Естественно, они, как бы, настаивают и просят Главу Верховного Совета Гройсмана, чтобы заменили главный комитет по законопроекту 2234а. Насколько я помню, последний раз была рекомендация секретариата, чтобы подготовить письмо и указать Аппарату Верховной Рады на нарушения Регламента по статьям таким-то. Мы это сделали. Но я думаю, что в этой ситуации мы должны, опять же, настоять на своем и отклонить. Я не знаю, какая формулировка в этом случае возможна.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Мова іде про рекламу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну а основная проблема, почему это возникло? А потому что (я консультировался с Мининфраструктуры), что у нас все три ветви власти соревнуются, кто быстрее выполнит Коалиционное соглашение. И как-то ближе к выборам одна из ветвей власти начала торопиться и стараться.

ОНУФРИК Б.С. Что, так просто?

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну вот так, да.

ОНУФРИК Б.С. Я думав, у них якесь зацікавлення є.

ОПАНАСЕНКО О.В. Пане Богдане, у нас есть представитель Ассоциации наружной рекламы. Если хотите, мы можем дать ему слово.

ОНУФРИК Б.С. Не хочу.

ОПАНАСЕНКО О.В. Не хотите. Ольга, мы хотим дать слово Ассоциации, которая может прокомментировать эти письма, и она направляла нам тоже письмо?

ЧЕРВАКОВА О.В. Громадська рада, як ви вважаєте?

ОНУФРИК Б.С. Олю, якщо Громадська рада мовчить, значить, все нормально. Якщо ми будемо щось не так робити, вона нас почне «лупити».

СОЧКА О.О. Внесена пропозиція, її треба підтримувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, підтримувати.

КОЗЛОВ М.В. Ми підготуємо лист на Гройсмана з аргументацією, що порушуються норми Регламенту щодо альтернативності, щодо вчасної подачі…

ОНУФРИК Б.С. І предмет відання.

КОЗЛОВ М.В. Порушується постанова.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто «за»? Дякую.

Ще у нас є лист від Артеменка, де він нам каже про те, що йому 23 мільйона мало, йому потрібно 40.

ОНУФРИК Б.С. Ні, він просить насправді мільйон. Йому треба 40, але він просить мільйон. Чи скільки?

ЧЕРВАКОВА О.В. 1 мільйон 652, потом, значит, 3 миллиона 150, потом 300 и 5 миллионов 102. 

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, 300 можна підтримати. Є пряма загроза життю і здоров`ю людей.

ЧЕРВАКОВА О.В. Юра, не надо быть таким жадным.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я пропоную, очевидно, підтримати цю пропозицію Національної ради після індексації мінімальних пенсій, заробітних плат і прожиткового мінімуму. Зразу ж підтримаємо Нацраду.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я пропоную, оскільки ми не є розпорядниками бюджетних коштів як парламент, надіслати цей лист до Міністерства фінансів, нехай вони вивчать таку можливість.

ІЗ ЗАЛУ. І в бюджетний комітет.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. І в бюджетний комітет.

ОНУФРИК Б.С. Ми підтримуємо, оскільки це мова іде про бюджет 2016 року. Це не в цьому році.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  2016 року немає бюджету.

ОНУФРИК Б.С. Про що йде мова? У мене є пропозиція, щоб при формуванні бюджету на 2016 рік наш комітет вніс пропозицію до Бюджетного кодексу розглянути ці пропозиції.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ці можливості.

ОНУФРИК Б.С. Так, можливості якимось таким чином.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, це ж не означає, що ми підтримуємо повністю всю суму.

ОНУФРИК Б.С. Ні. Вони все одно дадуть, скільки зможуть.

ЧЕРВАКОВА О.В. Нехай Нацрада визначиться з пріоритетами своїми. Їм скажуть, що нема 40, є там 30. Можливо, вони не будуть ремонтувати свої приміщення ще раз на вулиці Прорізній, 2. Ну і нічого, будуть жити з мишами.

СОЧКА О.О. Я думаю, що такий документ міг би представляти хтось від Артеменка і розказав, наскільки все це реально, щоб ми його спитали.

ОНУФРИК Б.С. Просто немає людини від Артеменка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, ще немає і бюджету, а вони вже говорять про те, що їм виділено фінансування у розмірі 23 мільйони. А реально уряд в черговий раз порушує законодавство і не вніс до 15 вересня проект державного бюджету, зробивши певну маніпуляцію, внісши і забравши його, навіть ні з ким не ознайомивши.

Тому реально чи є ця сума чи ні, ну, ми не знаємо, тому в даному випадку очевидно: ми тут підтримуємо Національну раду. Я приймаю зауваження, що це ключовий документ, який забезпечує життєдіяльність на 2016 рік Національної ради. Я пропоную, коли вже там почнеться активний бюджетний процес, запросити Національну раду, інші відомства, які зацікавлені в нашій підтримці, з тим, щоб ми випрацювали спільну позицію щодо формування видатків бюджету на 2016 рік як у відносинах з Міністерством фінансів, так і з бюджетним комітетом. В даному випадку, ну, так, просто для підтримки, тому що ми підтримуємо завжди Національну раду (це для протоколу).  

ЧЕРВАКОВА О.В. Особливо Юрій Олексійович підтримує.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Особливо я, щиро це кажу, без жодної долі сарказму. Відповідно це їхнє звернення направити з нашим листом до Міністерства фінансів з проханням: під час підготовки проекту бюджету на 2016 рік максимально врахувати пропозиції Національної ради, і що тут комітет підтримує їх з зауваженням, що після індексації мінімального прожиткового мінімуму.

СОЧКА О.О. Є пропозиція голосувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Правильна пропозиція.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто «за»? Одноголосно.

ЧЕРВАКОВА О.В. И квартирный вопрос. У нас є така історія, я думаю, що пам`ятаєте, коли на початку каденції наш комітет знаходився (і попередньої каденції) на Лесі Українки в будівлі ЦВК. І от голова ЦВК Михайло Охендовський звертається до Верховної Ради і хоче нас звідти попросити. Я вважаю, що ми не жадібні насправді і нам не шкода. Але дивіться, колеги, там насправді нам потрібна одна кімната для забезпечення здійснення функціонування секретаріату комітету, тому що тут, у готелі «Київ» нема мережі, і вони відповідно не можуть відправляти листи з поштових скриньок «rada.gov.ua», не мають доступу до баз даних тощо. Тому є прохання від секретаріату, щоб ми прийняли рішення, що ми хочемо залишити там одну кімнату для функціонування секретаріату до тих пір, поки не буде проведений тендер і не буде обладнано все тут, щоб вони змогли переїхати сюди.

ОНУФРИК Б.С. А решту кабінетів ми їм віддаємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, решту кабінетів (321-324, 326, 328-330) ми можемо їм віддати, так?

КОЗЛОВ  М.В. Крім 321-ї кімнати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Крім 321-ї кімнати.

ОНУФРИК Б.С.  Є пропозиція безоплатно…

ЧЕРВАКОВА О.В. А там - одна гривня.

ОНУФРИК Б.С. Написати: безоплатно передаємо вам, але ж уклінно просимо обладнати за кошти ЦВК для секретаріату те-то, те-то, те-то.

ЧЕРВАКОВА О.В. О, точно!

ІЗ ЗАЛУ. Сервер. Тим більше, що вони знають, що таке сервер.

ОНУФРИК Б.С. Це жарт.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну що, колеги? Голосуємо. Крім однієї кімнати. Одну кімнату лишаємо.

ОНУФРИК Б.С. Тимчасово.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, тимчасово. До тих пір, поки не переїдемо. Всі «за»? Хто проти? Ніхто не проти. Засідання комітету оголошую закритим. Всім дякую.