15 червня 2016, 09:44 ( Комітет )

Стенограма від 15.06.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова та інформаційної політики 

 

 

15 червня 2016 року

 

 

Веде засідання Голова Комітету Сюмар Вікторія Петрівна.

СЮМАР В.П. Шановні колеги! Багато роботи. Всім присутнім дякую. Є кворум у нас сьогодні на засіданні комітету. Пропоную наступний порядок денний, який був затверджений раніше.

Перше – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів", № 3326.

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, № 3493.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності, № 4585.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну службу", № 4526-1.

І п'яте питання – про рішення комітету за наслідками виїзного розширеного засідання комітету до Луганської та Донецької областей 5-7 червня 2016 року.

В "Різному" пропоную розглянути два питання. Перше – законопроект про квоти на українську мову, номер 3822, який ми з вами спільно доопрацьовували ці дні відповідно до рішення Верховної Ради про повернення на доопрацювання обох законопроектів. Це питання ми сьогодні пропонуємо розглянути. І розглянути питання про універсальну програмну послугу, це те питання теж, яке ми з вами обговорювали. І у нас є у нашого колеги питання по Київській області. Це так само в "Різному".

За відповідний порядок денний я прошу проголосувати. Хто за? Одноголосно. Дякую.

Колеги, на початку засідання я ставлю вас до відома, що у нас були ювілеї працівників секретаріату нашого комітету, зокрема у Світлани Дмитрівни Самойленко та Петра Івановича Селецького. Ми вас вітаємо. (Оплески)

І я вношу пропозицію про нагородження наших працівників Почесною грамотою Верховної Ради України, власне, Самойленко і Селецького, головних консультантів секретаріату. Чи є в когось заперечення, колеги? Немає. Давайте проголосуємо тоді за це рішення. Хто за? Є. Колеги, сподіваюся, що ще одні грамоти у вас будуть, але це визнання. І це приємно.

Так, переходимо до розгляду порядку денного. Колеги, в усіх оцих питаннях, які я вам перерахувала, ми другий комітет.

АБДУЛЛІН О.Р. Колеги, може, ми спочатку квоти розглянемо?

СЮМАР В.П. Олександре Рафкатовичу, ми зараз розглянемо тут, де ми другий комітет, за 5 хвилин. Тому що якщо ми зараз почнемо з квот, то ми просто не розглянемо всю решту. Я розумію, що ви прийшли, так би мовити, відстояти українську мову в телерадіоефірі, але ви це зробите після розгляду порядку денного.

АБДУЛЛІН О.Р.  Просто гостей дуже багато, люди будуть чекати.   

СЮМАР В.П. Колеги, перше питання, мова дуже проста. Ми другий комітет. Питання стосується того, чи можна знімати в місцях продажу, тобто в супермаркетах, у всьому іншому, чи можна фіксувати і фільмувати. Ви знаєте, що дуже часто це забороняють робити. Мені здається, що з точки зору захисту прав споживачів і з позиції нашого комітету це однозначно так, тому що якщо прострочений товар, то гріх це не зафільмувати, це дуже часто трапляється. Пропоную запропонувати Верховній Раді даний законопроект в частині відання нашого комітету схвалити.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Є.  

Далі. Наступне питання – посилення відповідальності за порушення права на інформацію та права на звернення по прямому зверненню до суду без відповідної скарги. Тут на доопрацювання рекомендація була.

ІЗ ЗАЛУ.  Підтримати.

СЮМАР В.П. Хто за таке рішення – на доопрацювання? Є.  Дякую.

Наступне питання доповідає пані Олена Кондратюк. 4585.

КОНДРАТЮК О.К. Ми минулого разу розглядали. Якщо пан Ігор чи хтось може доповісти його,  то прошу, тому що ми хотіли там дізнатися деякі деталі.  

ЩЕРБАЧЕНКО В. Добрий день! Мене звати Володимир Щербаченко. Я представляю організацію Східноукраїнський центр громадських ініціатив. І ми вже понад 7 років займаємося питанням доступу громадян до містобудівної документації. Ми багато працювали, щоб оті зміни, точніше, щоб оті положення, які зараз є в законодавстві, вони були. Зараз Мінрегіон пропонує абсолютно норму, яка тягне нас в радянське минуле, пропонує речі, які абсолютно неприйнятні в цивілізованому світі. Тобто зараз пропонується ухвалити норму, яка дозволить приховувати від громадян плани розвитку міст на подальше майбутнє – на 10-20 років. Це є абсолютно неприйнятно з точки зору ані норм українського інформаційного законодавства, ані світової практики.

 Тобто що є зараз? Зараз закон визначає, що повністю містобудівна документація має бути відкритою. Що пропонує Мінрегіон? Він каже: давайте ми містобудівну документацію будемо ділити на дві частини, одну маленьку будемо робити доступною для громадян, а все решта – зробимо його прихованим. Тобто так було раніше. І оці положення, які вони пропонують…

СЮМАР В.П. Що вони пропонують ховати, скажіть?

ЩЕРБАЧЕНКО В.  Що вони ховають? Вони ховають усе.

СЮМАР В.П. Заховати все ми не можемо дозволити. Скажіть конкретно, "все" – це що?

ЩЕРБАЧЕНКО В. Що таке "основні положення"? Це журнал "Мурзилка", по суті, де є карти і частина тексту. Генплан взагалі складається з двох частин – з карт і з текстів. І оці "основні положення" – це будуть карт цих десятки, може бути двадцять, тридцять, сорок. Вони витягнуть основні кілька карт, зроблять їх такого широкого масштабу – розмазані, фактично в них не можна буде побачити нічого. І з текстової частини витягнуть кілька сторінок. До чого це призведе? Коли існують конфлікти, люди фактично хочуть бачити весь документ повністю, щоб зрозуміти, чому так, а не інакше. Але побачити вони цього не зможуть, тому що їм скажуть, що весь документ під грифом "ДСК", карти під грифом "ДСК".

СЮМАР В.П. Коротше, ваша пропозиція, щоб у цій частині відхилити.  В цій частині.

КОНДРАТЮК О.К.  У нас частина стосується тільки реклами. Нас тільки це цікавило – в частині реклами, тому що ми не є головним комітетом. Але ми почули вашу думку і ваші застереження.

ЩЕРБАЧЕНКО В. Так, це призводить до звуження прав громадян і до порушення права на інформацію.

АБДУЛЛІН О.Р.  Інформація – це теж наше.

ЩЕРБАЧЕНКО В. Вона теж ваша. Тобто фактично  ми знову матимемо внаслідок цього конфлікти, напруження в суспільстві, те, що нам абсолютно не потрібно.

СЮМАР В.П. Давайте, колеги, ми домовимося таким чином. Я з вами погоджуюся. Пропозицію просто внесу, а пані Олена підсумує як доповідач.

КОНДРАТЮК О.К. Тут, розумієте, питання є яке? Ольга Большакова є, вона мала зустрічатися з Мінрегіонбудом від Громадської ради.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Так, ми зустрічалися, попрацювали і дійшли згоди. Тобто, в принципі, ці наші зауваження, які у нас були, Мінрегіонбуд пішов нам назустріч і зняв. Натомість ми доопрацювали там ще певні питання, вже які  не стосуються нашого комітету. І я думаю, що  у нас з Мінрегіонбудом зараз немає розходжень. Вони зняли останнє речення з цього положення, яке стосується реквізитів. Ну, власне, я не знаю, як це тепер процедурно зробити, але згода в нас є.

 

КОНДРАТЮК О.К. У нас є дві частини. Частину того, що стосується реклами, ми підтримуємо, а в частині того, що стосується інформації, у нас є застереження. Я правильно розумію?

ЩЕРБАЧЕНКО В. Так. І вони все аргументують насправді як би війною.

КОНДРАТЮК О.К. Вони це мотивують війною, мотивують безпекою, секретністю інформації щодо  якихось комунікацій і тому подібне.

ЩЕРБАЧЕНКО В. Але коли приймався попередній проект, то Університет оборони імені Черняховського робив спеціальне дослідження, працювала група при Міноборони. Тобто це рішення приймалось дуже зважено. Зараз це виключно корупційна складова.

СЮМАР В.П. У мене є пропозиція близька до конструктивної, щоб ми не затримувалися, бо ми перебираємо регламент уже тут. Значить, до другого читання ми комітетом підготуємо поправки, які стосуються цієї частини. Перевіримо конкретно ті пропозиції, які дійсно можуть входити до державної таємниці, відповідно забрати, а все решта – щоб було відкрито. Це будуть комітетські поправки. І я думаю, в такому вигляді ці поправки будуть прийняті, оскільки це буде прямо залежати від голосування наших фракцій у залі. Вам підходить така ідея?

ІЗ ЗАЛУ. Абсолютно.

СЮМАР В.П.  Все, прекрасно. Дякую. Пані Олена підсумує.

КОНДРАТЮК О.К. Ми тоді підтримуємо в частині реклами, а в частині того, де зміни якраз про інформацію, ми тоді вносимо свої поправки. Прошу підтримати тоді рішення комітету.

СЮМАР В.П. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.  Є.  Колеги, дякую.

Пропоную нам з вами наступне питання – про рішення комітету за наслідками виїзного розширеного засідання – розглянути після  "Різного", оскільки там є деякі питання, які можуть мати гриф "Таємно", бо підготовлені нами рішення стосуються певною мірою і таємної інформації в тому числі. Тут є Тетяна Попова, заступник міністра інформаційної політики, вона у нас залишиться і ми обговоримо ці рішення тоді окремо в нашому колі.

А зараз у нас ще є питання по Київщині, далі – квоти і далі про рішення комітету.

ІЗ ЗАЛУ. І ще державна служба.

СЮМАР В.П.  У нас по державній службі дуже просте питання, колеги. Ви знаєте, цей законопроект, який має нібито розблокувати питання державної служби, бо там складно призначити якихось замів, це нас не стосується. Нас стосується тільки частина соціального захисту журналістів, які працювали в комунальних і державних ЗМІ. Ми з вами неодноразово виносили рішення  про те, що ми не можемо позбавити їх жодних пільг  і дозволити це робити Кабінету Міністрів, як він хоче зараз це робити у цій відповідності. Я пропоную в цій частині, знову-таки, відхилити даний проект закону з тим, щоб ми могли захистити все-таки журналістів, які все життя пропрацювали, з тим щоб вони були державними службовцями, і ми не  можемо їх з-під цього виводити. Хто за таке  рішення?

ІЗ ЗАЛУ. Ми тут також другий комітет.

СЮМАР В.П. Так. Ми другий комітет, звісно. Хто за це рішення? Є. Ми вже його неодноразово приймали. Це просто альтернативні законопроекти.

Тому прошу заслухати  про ситуацію на Київщині наступним питанням. І переходимо до квот. Прошу.

СТЕЦЕНКО Д.О. Добре. Колеги, у нас склалася така ситуація в Київській області та загалом і по інших областях в Україні, це відносно комунальних підприємств – друкованих засобів масової інформації, які мають реформуватися відповідно до Закону про реформування державних та комунальних засобів масової  інформації. Тобто що зараз відбувається? Безпосередньо в Київській області Київська обласна рада з третьої спроби лише 2 червня, тобто в цьому місяці, вони прийняли рішення не щодо реформування і виходу зі складу засновників, а фактично вони прийняли рішення щодо поновлення на посаді певного якогось Генерального директора, який має здійснювати надалі там повноваження. Фактично вони прийняли програму підтримки друкованих засобів масової інформації в Київській області. Офіційно цього документа ще немає, але неофіційно є така інформація, що цей документ, він підтверджує певне квотування між фракціями щодо публікування в газеті "Час Київщини".

Тобто, іншими словами, йде не роздержавлення і дистанціювання від впливу на друковані засоби масової інформації, а повне навпаки – контроль і посилення контролю. І не зрозуміло, як далі буде жити ця редакція, адже не зрозуміла подальша діяльність її і ті саме об'єкти, які розташовані на Фастівщині.

СЮМАР В.П. Тобто це фактично порушення закону, яким ми прогарантували право на будівлю, все це забирається. Мені здається, що комітет тут міг би піти наступним чином. Розробити інструкцію для подібних засобів масової інформації, там, де є зловживання з боку органів влади, як поводитися юридично, в правовій площині, як відстоювати свою позицію у відповідності до закону, нами з вами прийнятого.

СТЕЦЕНКО Д.О. Так, фактично вже є два позови щодо оскарження рішення Київської обласної ради, тому поки вони не розглядалися, ми ще не маємо змоги далі обговорювати.

СЮМАР В.П. Але я дуже попрошу працівників секретаріату у відповідності  до закону, який ми з вами прийняли, разом з Держкомітетом телебачення і радіомовлення підготувати інструкцію, що якщо органи влади відмовляються виходити із засновників, порушують норму закону про те, що за пільговими тарифами залишається оренда, залишається техніка і все решта для тих ЗМІ, які готові на роздержавлення, то в такому разі ці питання мають розглядатися, ну я не знаю, може, там в першочерговому порядку. Чи взагалі інструкцію правову в якийсь спосіб підготувати, як мають діяти такі редакції. До речі, це завдання Держкомтелерадіо. Зробіть, будь ласка, відповідне доручення, тому що це зокрема їхня відповідальність і вони мали б її виконувати.

 

СТЕЦЕНКО Д.О. Ще я хотів би додати безпосередньо:  щодо "Часу Київщини" зараз здійснюється тиск саме на колектив, і не просто щодо погодження цієї програми, а взагалі щодо відмови у проведенні реформування.

СЮМАР В.П. Нехай пишуть відповідні заяви в правоохоронні органи. Колеги, отже, інструкцію Держкомтелебачення робить, комітет її напрацює. Сподіваюся, наші професійні ЗМІ її опублікують, поширять і ми доведемо їх до всіх тих, хто проходить роздержавлення.

З цим питанням ми завершили, переходимо до питання про квоти. Значить, два законопроекти – 3822 і 3822-1. Ви знаєте всю історію цього нашого "серіалу". Дякую всім, колеги, хто дуже оперативно відгукнувся і в понеділок, і у вівторок відпрацювали текст. В понеділок у нас була непроста розмова, п'ять чи шість годин ми розмовляли, якщо це можна назвати розмовою. З ключових речей, мені здається, ми дійшли згоди. Я вважаю, це може бути величезна історія успіху у співпраці і в компромісі між громадянським суспільством і відповідно медіа-індустрією, яка так само  на багато поступок тут пішла.

 У нас присутній віце-прем'єр з питань гуманітарної політики пан Вячеслав Кириленко. От за результатами доопрацювання комітету я би попросила вашої оцінки того, що ми напрацювали як компромісний варіант.

КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пані Вікторіє. Я так розумію, шановні члени комітету, що з тих питань, які ще не до кінця погоджені, залишилося питання телебачення і питання часового проміжку. Все решта, в основному, погоджено, хоча ще є дискусія. Там написано навіть в таблиці – або 7-годинні, або 8-годинні. Або – або.

Тому я знаю одне: що ми повинні, ну, це комітет вирішує, звичайно, але якби сьогодні було консолідоване рішення, то завтра була б можливість проголосувати його в парламенті. Це була б велика справа, яку ми можемо розв'язати зараз або колись, але невідомо коли.

 

СЮМАР В.П. Знаєте, тут, за цим столом, я переконана, зібралися люди, які, на щастя, всі хочуть одного і того самого. На жаль, у нас за цим столом немає людей, які чи сьогодні чи там завтра в Париж летять, якщо це так буде, і це може стати проблемою. Але, тим не менше, ми маємо ці рішення доопрацювати і зробити все можливе, щоб завтра ми могли доопрацювати.  Документ настільки вже пропрацьований, що я вважаю, що його можна приймати за основу і в цілому, настільки він доопрацьований. Давайте проговоримо по ключових моментах і кожен висловиться про ключові моменти з тих позицій, які тут є.

Отже, з ключових позицій у нас залишається, як ви правильно сказали, по часових проміжках. Там були у нас зауваження, наскільки я розумію. Давайте, в кого були зауваження, прошу їх висловити. Таблички у вас є, колеги.

КОНДРАТЮК О.К. Часові проміжки, які були, два варіанти, які надавались, у принципі, це з 7-ї до 14-ї і з 14-ї до 21-ї. І з 7-ї до 15-ї і з 15-ї до 22-ї години.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. В тексті - 21-ша.

КОНДРАТЮК О.К. Тут ви просто дали узагальнено те, що передала громадськість, тому що тут є дві 7 - 14 і 14 – 21. Другий варіант був: 7 - 15,  15 - 22.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну, був погоджений  7  - 14  і  14 - 21. Це був як компроміс.

СЮМАР В.П. Чи є у когось якісь думки, застереження? Колеги,  давайте.

ІЗ ЗАЛУ. Чому погоджений? Тобто було дві версії: 7 - 14 і 14 - 21. І 7 -15, 15 - 21.

ОПАНАСЕНКО О.В. Була ще й третя версія, яку просто прибрали. Пішли на компроміс, коли прибрали чотиригодинні проміжки. Була пропозиція – погодинні проміжки.

 

ШАВЕЛЬ О.В. Погодинні проміжки ми зняли, і, здається,  громадськість погодилася. І щодо погодинного квотування дійшли висновку, що якщо буде погодинне квотування, то будь-які там  формати і так далі, вони просто вже не мають значення. Тому що, скажімо, якщо радіостанція має концерт на замовлення, в якому звучить тільки якась там музика, я не знаю, стара, чи там ще щось, то це вже знімається. Або звучить концерт там, всім дуже сподобалась версія, що це буде "Deep Purple", нехай це буде  "Deep Purple" дві години, то цей варіант так само знімається.

Тобто ми дійшли висновку, що поділити день на дві частини. І розійшлися на тому, що є два варіанти: 7 -14 і 14 -21 і 7-15, 15 - 22.  Так от, Радіо наполягає на тому, що для того, щоб все-таки дати можливість радіостанціям залишити своє обличчя, залишити свої формати, зробити цей проміжок: 7 - 15 і 15 - 22. Ще раз нагадаю, що формат – це не лише стиль музики, це є програми, які наповнюють ефір радіостанції. Я не знаю, які можна ще тут давати доводи, але це є позиція радіостанцій.

СЮМАР В.П. Євген Рибчинський. Далі – Тарас Шамайда.

КОНДРАТЮК О.К. Тільки спокійно, будь ласка. Спокійно.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Те, що сказала колега, це абсолютно слушна думка. Єдине, що пропонується натомість, іде, знову ж таки, ви взяли "Deep Purple", наприклад, це двогодинний концерт, пропонується таке формулювання: "У випадку транслювання живих виступів європейських або американських виконавців такими й такими-то мовами радіокомпанія зобов'язана компенсувати аудіовізувальний продукт державною мовою пропорційно протягом наступних астрономічних годин ефіру". Тобто якщо в цей час не йде, то воно десь має бути, компенсуватися.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Прошу, Тарас Шамайда.

ШАМАЙДА Т.А. Шановні народні депутати! Шановні присутні! Перш за все,  я хочу підтримати те, що сказано було на початку пані Вікторією про те, що ми маємо історичний шанс через важкі і складні взаємні поступки з різних боків прийняти компромісний і погоджений текст законопроекту. Але для цього, безумовно,  треба дотримуватися тих домовленостей, які тут після довгих годин і великих поступок з усіх боків, досягнуті були в понеділок. І те, що ми сьогодні тільки-но почули, на жаль, від представників радіоіндустрії, ті, хто були в робочій групі, я думаю, погодяться, що це якась паралельна реальність, що якісь були два варіанти. Всі, хто були в робочій групі, знають, що тут було 4-5 варіантів. Були чотиригодинні варіанти, одногодинні, шестигодинні, семигодинні. Були різні варіанти. І в кінці кінців була досягнута домовленість, і голова комітету підкреслила, що остаточним компромісом є дві гігантські, на нашу думку, поступки: семигодинний відрізок – з 7-ї до 14-ї і з 14-ї до 21-ї. Саме цей компроміс складний, він і зафіксований був. І коли сьогодні починають виторговувати якусь зайву годину, це призведе до руйнування цього важкого і комплексного компромісу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Правда, мы разошлись в рабочую группу, но давайте не будем врать, так и не определившись конкретно с этими промежутками. Они возражали постоянно. Но есть компромиссный вариант.  Если мы внесм поправку формулировки Рыбчинского, вас устроит 21?

ІЗ ЗАЛУ. Так це і є.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дивіться. Чому я її прочитав? Тому що для Нацради важливий пункт, по якому вони будуть потім виносити догани. Якщо його не буде, то потім ніхто не розбереться, як там має бути. От і все.

ШВЕРК Г.А. Сергей, вот то, что Евгений говорит, оно на самом деле учитывается темой под названием "35 процентов в определенном промежутке". В любой ситуации это усредняется до 7 - 8 часов.

ІЗ ЗАЛУ. Я понимаю.

СЮМАР В.П.  Уляна Фещук, член Нацради, зараз вам скаже.

ФЕЩУК У.Ю. Це уточнення абсолютно не має ніякого значення, оскільки Нацрада буде моніторити ці проміжки у відповідний час, який буде встановлений комітетом, і враховувати 35 відсотків - такого уточнення не потребує.

 

СЮМАР В.П. Окей. Дякую.

М'ЯСНИКОВА К.А. Коли ми говоримо про годину цієї різниці, от ми порахували, в мене всього два екземпляри, наприклад, по радіо "Мелодія", ми обрахували по інших станціях. Власне, що відбувається? Якщо у нас додається ця година, ми принаймні можемо зберегти такі передачі, як передачі на замовлення, яких в середньому на загальнонаціональних радіостанціях це дві з хвостиком, а на регіональних, ви всі з регіонів і знаєте, вони тривають 3 години, 3,5 години. Відповідно коли ми залишаємо менші проміжки, то потім ми не можемо гарантувати, яку музику будуть замовляти слухачі. І потім, якщо ми не виконаємо ці три години квоти, ми маємо потім довиконувати її в години, які залишаються в проміжку. Відповідно ми втрачаємо. Ми порахували, по "Мелодії" нам прийдеться зняти одну годину передачі на замовлення. Це 7 і 8 годин. Ми говоримо, комітет,  про  7  і  8  і  про  7  і  7. Для нас цей годинний люфт - це можливість зберегти формат, створюючі передачі.

СЮМАР В.П. Почули. Катерина Чепура.

ЧЕПУРА К.П. Отже, друзі, коли цей законопроект тільки був внесений у Верховну Раду, там було формулювання "рівномірно". Потім було формулювання компромісне від громадськості – 4 години, потім, знову компромісне – 6 годин. Далі вже, як крайній уже компроміс, ми погодились на 7. Сьогодні ми приходимо і нам знову починають говорити: "А давайте ще годину".  А завтра ви скажете: "Ще годину", а на Верховній Раді з голосу приймуть про ще дві години. Ну, вибачте, будь ласка, це неприйнятно. Ви те саме, що зараз говорите, ви говорили про проміжок з 6-ї години до 22-ї. Ви говорили, що все, якщо не цей проміжок, радіоіндустрія зникне. Тепер ви говорите про  цю одну годину як проміжок, через який радіоіндустрія загине. Передача на замовлення – 3 години. У вас є проміжок у 7. Ви чудово можете компенсувати ці 3 години, навіть якщо у вас будуть замовляти суцільно російську музику, ви можете компенсувати це впродовж наступних 4-х годин. Це цілком нормально. І це вчора було погоджено. Саме через те, що такий був компроміс, учора ми погодились на інші, дуже не прийнятні для громадськості речі. Позавчора.

Якщо зараз ми відмовляємося від цих проміжків, звісно, ми так само відмовляємось від того, на що погодились ми. Це цілком очевидно, коли йдеться про компроміс.

ШАВЕЛЬ О.В.  З приводу проміжку часу. Жодна країна в світі, де є квотування, не має проміжків часу. Хтось із присутніх мені може згадати хоча б одну таку країну? Все, що просить радіоіндустрія, зробіть це так, як ви кажете, в Польщі, у Франції, в Канаді, де завгодно. Ми ж прямуємо до цих цивілізованих країн. Ми не просимо якихось винятків для нас. Давайте зробимо, як це зроблено в Польщі,  нашій сусідній країні. Там, до речі, з 5-и до 12-ї ночі. Ми просимо – з 7-и до 15-ї. Два проміжки.

ІЗ ЗАЛУ. Ці проміжки часу виникли тільки тому, що радіоіндустрія, і це факт, крутить українську музику виключно вночі. Де-факто жодна країна світу не має "п'ятої колони", яка робить те, що робите ви.

(Іде загальна дискусія)

ШАВЕЛЬ О.В.  Ми такі ж громадяни країни, ми теж намагаємося бути разом з країною.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Друзі, давайте спокійніше, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Можна?

СЮМАР В.П. Так.  Представтесь, будь ласка.

ЗАКЛЕЦЬКА А. Мене звати Анна Заклецька, я представляю гурт "Врода". І я підтримую квотування у тому законопроекті, в тому компромісі, який було досягнуто в понеділок. Я розумію, що я пропускала засідання робочої групи, тому прошу пробачення.

Що стосується порівняння України зокрема з Францією, то давайте враховувати, ще й такий історичний фактор, як те, що Франція ніколи не була колонією. Це країна-метрополія, у них проблем із самоідентифікацією ніколи не було і немає сьогодні. Давайте краще орієнтуватись на такі країни, як, наприклад, Південна Африка, давайте дізнаємось, як це відбувається у них, тому що у них це проблема, я там була, я це питання вивчала, у них проблема схожа. Відповідно – якщо у Франції немає часових проміжків, так це виключно через те, що вони там психологічно і ментально не є доречними.

Друге. Чути аргументи про те, що радіостанція, вибачте, зі всієї поваги, я дужу шаную вашу роботу, але от щойно, повернувшись із зони АТО черговий раз, де, я знаю, Сергій Кузін буває, багато інших артистів, але коли у нас на кону аргумент – "радіостанція  втратить обличчя", а тут питання національної безпеки і смерті людей, то я думаю, що ми можемо всі разом попрацювати над тим, щоб радіостанції виробили новий формат програм на замовлення, не на замовленя – підключайте нас у свою робочу групу, ми вам знайдемо і лаунж-формат, і  мелодія-формат, і це все буде в тому форматі, до якого ви звикли. Це все можна зробити. Я просто до того, що є питання втрати обличчя радіостанції і звичного формату, який вироблявся всього-на-всього там 20 років, напевно, чи стільки, скільки існує незалежна Україна. А йдеться про дуже глобальні речі, які є питаннями національної безпеки.

СЮМАР В.П. Сергій Кузін.

КУЗІН С. Директор "Русского радио Украина".

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Людині дали слово. Будь ласка.

КУЗІН С.В. В АТО я нахожусь с марта 2014 года, в отличие от подавляющего большинства, которое сидит сейчас и мне оппонирует. За всю свою жизнь в России я был четыре раза - в аэропортах. Это так, к слову. И недавно отпраздновал 60-й концерт в АТО. И поставил себе очень простую задачу – играть там концерты, которые никакого отношения к пиару не имеют, и делать их под лозунгом "О нас не напишут в газетах". Поэтому те артисты, которые выступают в красивых ДК в обрамлении огромного количества камер – это не про нас. Вот четыре дня назад мы играли "на передке" в Авдеевке. Я только за май месяц отыграл 12 концертов там. О том, какая музыка там нужна, какая музыка там не нужна, я могу в спокойной обстановке и любому оппоненту, если он готов меня слушать, потому что оправдываться мне не в чем, я тут не потерпевший, рассказать самыми различными и очень убедительными способами.

 "Русское радио Украина" оказалось в числе радиостанций, я не буду говорить, что мы первые, но вы можете сами посчитать, в апреле 2014 года, оказалось одной из первых радиостанций, которые повезли в нашу воинскую часть в "Десне" около 4-х тонн оборудования, после чего разразился большой скандал в России. За это время мы вручили нашим бойцам в АТО около двух с половиной тысяч плееров с украинской рок-музыкой, поп-музыкой и любой другой музыкой,  которую мы вручаем всегда во время своих концертов.

И когда мне говорят о каких-то системных стратегических, идеологических, конспирологических и других смешных версиях, я буду улыбаться, потому что это чушь, мягко говоря. Все остальное – это технические вопросы, которые можно обсудить. Я никогда этого не показываю, тут сейчас нет в форме людей, я бы с удовольствием с ними бы поделился, те награды, которые нам давали и которые мы нигде не показываем. Это и от СБУ, это и "Правый сектор", который "Русскому радио" четыре раза высказывал свою самую большую благодарность, в том числе и за финансовую помощь. Это и наши воины, перечень около 50 воинских частей.

Другой вопрос технический, который обсуждается здесь, он для нас, мы, кстати, с Вячеславом Кириленко сотрудничали, мы год назад во время празднования Дня Отечества вместе с Сашком Ярмолой пели песню на Софиевской площади. Вот просто так вот увидел – и вспомнил. Поэтому говорить то, о чем я сейчас слышу, я не буду, не хочу…

ІЗ ЗАЛУ. А по суті?

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги, я зараз тоді теж включуся. Я от сьогодні мала бути максимально спокійною і коректною, але я вам скажу відверто, ви мою позицію всі знаєте. Я хочу зробити справу. Я сподіваюсь, що я її зроблю, не дивлячись на всіх тих "козлів", які летять завтра на футбол, і що ми з вами точно дійдемо до спільної мови, ми дійдемо до цієї спільної мови. У нас там є ще нюанси, повірте, це дуже серйозні нюанси. Ви їх недооцінюєте, бо це нюанси, які ми зайдемо в зал, і ви побачите голоси. Але, будь ласка, ми з вами вже один одного знаємо напам'ять. І всі один одного, мені здається, вже почали поважати і знайшли спільну мову і точки дотику.

Я вперше бачу людину.  Ми тільки що самі повернулись з АТО. Я вам чесно скажу, я зустрічалася, я попросила про зустріч з керівниками радіостанцій. Бо мене про це попросили солдати, бо їм не вистачає там музики, їм не вистачає там дисків, їм не вистачає там справді українських виконавців. І вони попросили, щоб ці диски радіостанції українські зробили. Я можу  послухати людину, яка там була і яка це робить? Дайте мені, будь ласка, таку можливість. Все, дякую. Продовжуйте, будь ласка.

КУЗІН С.В.  И вам спасибо за то, что были в АТО. Диски мы последние отвезли, кстати говоря, в наш Ирпенский госпиталь.

 Так вот, по поводу квот. Никто, во всяком случае на наших шести радиостанциях, насколько я знаю, и наши коллеги тоже, не подвергает обсуждению необходимость защиты от российской музыкальной экспансии. Никто. Если бы была такая возможность, никогда в жизни бы никто, я имею в виду коммерческую составляющую станций, не отказался бы от возможности вообще забыть о музыкальном пространстве, которое нас окружает. Но если вы были в АТО и вы знаете тех людей, которые там живут и разговаривали с ними, вы отлично понимаете, что там происходит, и как легко махнуть рукой, отказавшись от 5 миллионов человек, и как трудно иногда, превозмогая себя, с ними работать.

Вот я могу об этом отдельно говорить. Поэтому вопрос квотирования никакого отношения к любви к Украине не имеет. Он имеет отношение к техническим возможностям обеспечить все наши аудитории продуктом, который соответствует их ожиданию.

 

СЮМАР В.П.  Але він потрібен у даному випадку. Ви ж погоджуєтесь, що він потрібен у даному  випадку, правда?

КУЗІН С.В.  Да. Мне больше нравится квотирование до 22-х часов и до 15-ти, потому что это позволяет нам оперативно регулировать изменяющимися музыкальными новинками, теми самыми живыми концертами и так далее. Но это технический вопрос, он не имеет отношения к вопросам идеологии, тем более, к каким-то эмоциям.

СЮМАР В.П. Спасибі. Я зрозуміла. Ви почули, "Русское радио Украина" за те, щоб були введені квоти в 35 відсотків на українську музику. Хлопці, ну давайте, це ж теж багато! Ну всі ж визнають, що це ми зробили з вами фантастичний прорив тут, зараз, в цьому залі.  

Так, дивіться, у нас є погоджене рішення з приводу форматів. Ми дуже довго з вами сперечалися про формати. Нам не треба їх прописувати, ми знайшли унікальне, як на мене, рішення. Я дякую дуже пані Олені Кондратюк, яка це рішення знайшла. Я прошу його озвучити, ми повернемось, ми всі кола обійдемо. Давайте ми повернемося і побачимо ці історії.

Я прошу озвучити по форматах, щоб ми дійшли згоди по форматах. Це четверта позиція. Будь ласка, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К.  Це четверта позиція. Оскільки ми, ще раз повторю те, що я говорила на робочій групі, оскільки ми свідомо відмовилися від форматів, оскільки це викликало дуже багато критики на нашу сторону, хоча коли ми проговорювали це з Нацрадою, ми хотіли прописати таким чином, щоб усім було зрозуміло, що ми хочемо обмежити російськомовний контент на радіо. Ми винайшли непоганий, як на мене, спосіб, я дякую Олені Мозговій, Тарасу Чубаю, які зі мною пропрацювали якраз у цій частині. У нас вийшла, мені здається, дуже непогана редакція: "При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізаціями, які поширюють музичні твори, не менше ніж 60 відсотків яких, відповідно до умов ліцензії, складають пісні іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше, ніж 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, зокрема не менше 25 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у зазначених проміжках". Які – ми далі там вирішимо. 17 – 15; 15 – 21, чи 17-15; 15 – 22.  Я думаю, що з цією редакцією… Є якісь побажання щодо цієї редакції?

СЮМАР В.П. З цією редакцією у нас є згода, колеги?

КОНДРАТЮК О.К. Я би хотіла ще, щоб Нацрада висловилася тут, тому що це дуже важливо, щоб потім не було жодних звинувачень у тому, що вони не можуть проконтролювати, або якісь інші радіостанції повинні потрапити, тобто механізм, який тут може здійснений бути.

СЮМАР В.П. Ми, до речі, дістали довідку про офіційні мови Європейського Союзу. Ви подивіться її. Але там немає російської.

Значить, зараз Уляна Фещук, а потім Тарас.

ФЕЩУК У.Ю. Те, що озвучено пані Оленою, я погоджуюся, що ми зможемо проконтролювати і здійснити відповідні моніторинги. Проте в мене ще є якась одна редакція, там з'явилося, мені тільки що її дали…

ІЗ ЗАЛУ. Це те, що ми з вами проговорювали, що додати слова?

ФЕЩУК У.Ю. В тій, в якій ви зачитали, Нацраду влаштовує повністю.

ІЗ ЗАЛУ. Що, дві редакції чи що?

ШАМАЙДА Т.А. Дивіться, ситуація в тому, що ми з вами запропонували цю ініціативу, ми звернули увагу, що для нас принципово, що, крім умови ліцензії, для нас важливо, щоб було фактичне дотримання і дотримання оцих от 60 відсотків європейської музики, і також не вночі, не будь-коли, а саме в ці проміжки, коли ми дотримуємося 25 українською. 

ІЗ ЗАЛУ. Так ми ж написали там – в проміжках.

ШАМАЙДА Т.А. Правильно. Тому саме така  домовленість і була досягнута, і ми її виписали в цій табличці, яка всім вам роздана. Це звучить так: "При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізаціями, які поширюють музичні твори, серед яких пісні офіційними мовами Європейського Союзу, фактично та відповідно до умов ліцензії, становлять не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, зокрема не менше 60 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 17-ї до 14-ї і з 16-ї до 21-ї години". Ну, і далі за тією редакцією.

(Іде загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К.  Та не це, я інше прочитала, я прочитала те, що ми напрацювали на робочій групі. Я його зачитала.

ІЗ ЗАЛУ. Це текст пана Тараса.

СЮМАР В.П. В чому там нюанс, може пояснити Нацрада. Нацрада зараз пояснить цей нюанс. Будь ласка.

ФЕЩУК У.Ю. Написаний відповідний формат, який дозволяє зробити частку музичних творів українською мовою трішки меншим, це повинно бути виконання умов ліцензії. Тобто це буде прописано в ліцензії. Що компанія буде мовити фактично в ефірі, ми не знаємо. І тільки моніторинг зможе виявити, чи дотримується вона, чи не дотримується. Тому в законі писати слово "фактично" неможливо. Якщо вона буде порушувати і, маючи якусь знижку на квоту українських пісень в ефірі, буде порушувати цю квоту, ми зможемо застосувати до неї санкцію. Ви прописуєте цю санкцію у вигляді штрафів. Тому що, що буде фактично, в законі можна написати все що завгодно.

ШАМАЙДА Т.А. Якщо не пишуть слово "фактично", то решта тексту, яка в цій табличці є, підходить, так?

ФЕЩУК У.Ю. Вона насправді і в попередній редакції була, і проміжки часу там є.

СЮМАР В.П. Є згода?

ШАМАЙДА Т.А. От ця табличка, яка зараз роздана, без слова "фактично" підходить всім? Підходить?

СЮМАР В.П. Все, так. Поїхали далі.

Так, тепер, колеги, розказую вам найбільш проблемну історію. Тобто по форматах ми вирішили. Я вважаю, що  це величезний поступ наперед. У нас є ще проблема з телебаченням. У нас є автори альтернативного законопроекту, які наполягають на  тому, щоб ми лишали телебачення.

 

ІЗ ЗАЛУ. Музичне телебачення?

СЮМАР В.П. Не тільки.  Все телебачення. Колеги, телебачення, ми всі тут з вами, я переконана, що всі люди, які прийшли на розгляд цього законопроекту, за те, щоб сто відсотків було українською мовою. І я так само за це. Але ми тут з вами є, колеги, реалістами. І я вам хочу сказати наступну історію, що у разі, якщо у нас залишиться телебачення, шанси на провал закону виростають, не те що виростають, вони   фактично гарантовані. Чому? Тому що  кілька фракцій, які прямо пов'язані з двома великими холдингами, які ці квоти не витримують, і які мають величезну кількість депутатів Верховної Ради, завалять нам цей законопроект.

Тому я пропоную в будь-якому випадку повернутися до телебачення окремою складною  непростою розмовою у вигляді окремого закону, щоб не валити зараз це, зробити цей дуже важливий крок. І я би дуже просила авторів альтернативного вилучити звідти телебачення. Чи можливий такий компроміс, колеги? Давайте поговоримо. І на яких умовах ви цей компроміс сприймете? Тут ще  є пані Олена Мозгова. Я дам їй слово.

МОЗГОВА О.М. Радіо – це одна маленька складова просування української пісні в маси. Якщо ми виключимо телевізор, дієвість того, що пісня побачить і знайде свого слухача і глядача, ну, аудиторія радіо і аудиторія телевізора – ми ж не можемо це навіть порівняти. Це в рази більше. Як ми можемо вилучити? Тоді, в принципі, воно не має сенсу як такого. Тобто так, це один з кроків, якщо це прийметься тільки для радіо, так, але ми не побачимо того результату, якого всі ми тут хочемо. "Інтер" не може виконати це,  але він буде намагатися в своїх "голимых" концертах це якось зробити.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. От у мене є улюблений депутат, який нам врятував просто попереднє засідання комітету, чесне слово.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Йдеться про що? Є реалії і є фантазії. Фантазією є те, що Рада може прийняти те, що хочете ви. Це фантазія на сьогоднішній день, тому що дуже велика частка народу проголосувала за Опоблок, і тут  є представники, вони не будуть голосувати. В групі, де я знаходжусь, знаходиться один з власників "Інтера", і я, і пів групи, вони проголосують, а він скаже, що не треба. І ми не дістанемо голосів, а значить – ми не дістанемо жодного закону. Якщо ми не дістанемо жодного  закону, суспільство нас з'їсть.

ІЗ ЗАЛУ. Та ні.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Що ні?

(Сміх у залі)

РБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Йдеться про що? Дивіться. Єдиним компромісом у даному випадку для тих груп, про які йде мова, груп впливу, було б залучення сюди не всіх телеканалів, не інформаційної сфери, а музичних телеканалів, які фактично роблять те саме, що й радіостанції – вони розкручують музику. І якщо ми це все поставимо, я впевнений, що вони не будуть проти. Подумайте над цим, будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В. Можна? Тут я хочу зауважити, що питання складається з двох частин. Тут є виписане для музичних телеканалів, так само відсоток – 35, як і для радіо. Я пропоную якраз підтримати для музичних каналів виконання творів українською мовою. Так само, як і для радіо. Це якраз і об'єднає індустрію.

 Що стосується решти, що є в пункті другому,  і що стосується пункту шостого, де ми телерадіоорганізації хочемо зобов'язати не менше 60 відсотків вести передачі, вони якраз відносяться до цих, які можуть цей законопроект знищити. Ну, звичайно, не хочеться, але, я думаю, треба йти на такий компроміс і вилучати телебачення в цій сфері, якщо ми боїмося, що ми не проголосуємо.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мы говорим сейчас о законопроекте, который прошел рабочую группу. И так же, как я не врал, Тарас, о том, что первый пункт мы не согласовали, несмотря на то, что ты там себе услышал, мы согласовали все вместе с радийщиками на рабочей группе в понедельник, от чего давайте отталкиваться, то, что полностью телевидение нужно из законопроекта убрать, полностью, потому что он не пройдет зал. Все с этим согласились – и представители индустрии, и эксперты. И поэтому никаких компромиссов здесь, по-моему, быть не может. Мы тоже прекрасно понимаем, кто владеет этими же музыкальными каналами. Это одни и те же группы. Они начнут задавать вопросы о том, где они возьмут контент и видеоконтент, с которым еще больше проблем, как мы все понимаем, чем с радиоконтентом. И мы законопроект завалим. Поэтому консолидированным решением рабочей группы было убрать полностью телевидение из законопроекта. Это не компромисс. Нужно убирать - радио отдельно, телевидение отдельно.

МОЗГОВА О.М. Радіо не працює без музичного телебачення. Телебачення і радіо – це два інструменти.

ІЗ ЗАЛУ. Це не принесе користі для розвитку української музики.

СЮМАР В.П. Будь ласка, Тарасе.

ШАМАЙДА Т.А. Я повністю підтримую голову комітету, ми про це говорили на робочій групі, що сам оцей весь телевізійний блок, якщо навіть не вникати в його зміст, він абсолютно відіграє таку роль, яка здатна поховати цей закон в залі. Теза, що якщо там будуть тільки музичні, то не буде опору власників каналів і лобістів їх, ця теза, на жаль, не дуже переконлива.

ІЗ ЗАЛУ. Чому не переконлива?

ШАМАЙДА Т.А. Тому що такий склад Верховної Ради.

(Іде загальна дискусія)

ШАМАЙДА Т.А.  Тому я повністю підтримую те,  що сказали пані Вікторія і пан Сергій, і те, про що домовились в понеділок, про те, що треба вилучити весь блок про телебачення. І люди, які дійсно хочуть, щоб пройшов цей важливий закон, може, для когось він маленьким здається, так, але потрібно телебачення вилучити.

Я просто, щоб зекономити час і не забирати ваш час, я хочу сказати, що по змісту цього, що про телебачення, у нас є не менше зауважень, ніж у Науково-експертного управління, яке повністю розбило ці норми як юридично неграмотні, як неприйнятні, які стосуються телебачення.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Краще, Тарасе, цього не говоріть. Можна я вас зупиню?

ШАМАЙДА Т.А. Можна я буду говорити те, що я вважаю за потрібне? Тому що там є норми, які неможливо виконати  технічно і юридично. А по радіо можливо. По музичних каналах неможливо технічно, по мові той блок, який стосується мови телеканалів, це де 25 відсотків реально виходить, це неприпустимо низькі відсотки…

ІЗ ЗАЛУ. Це неправда.

(Шум у залі)

ШАМАЙДА Т.А. І ці гігантські проміжки зранку до вечора по телебаченню  - вони теж неприпустимі. І багато інших змістовних норм неприпустимі. А найголовніше – що треба в принципі вилучити телебачення, щоб не завалювати закон.

МОЗГОВА О.М. Серйозно? Ну не буде працювати радіо без телебачення!

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Алло! У нас здесь не биржа, здесь комитет. Председатель комитета дает слово и по очереди все говорят. Я попрошу вас!

СЮМАР В.П. Дуже довго вже наш перший заступник тримає руку. Ольга Червакова.  

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! Якщо дозволите, короткий коментар. Я, чесно кажучи,  не розумію, як можна бути за розвиток української мови, але на радіо за розвиток ми – за, а якщо на телебаченні – то давайте почекаємо. Я, коли приймався в першому читанні цей законопроект, не бачила від жодного телеканалу застереження, що ми не будемо виконувати квоту. Ну від жодного, правда. Тому я не розумію, якого спротиву саме чекають. Можливо, Вікторія Петрівна чула. Я такого не чула. Я говорю про свій власний досвід.

КОНДРАТЮК О.К. Я теж чула.

ЧЕРВАКОВА О.В. Далі. Питання тут не лише в музичних телеканалах. І не лише в інформаційних програмах. Якщо хтось недочитав закон, то йдеться про 50 відсотків від загального обсягу національного аудіовізуального продукту.

КОНДРАТЮК О.К. Певні проміжки часу з 7-ї до 23-ї, якщо годину поставить "Інтер" своїх подробностей, він стільки ж само має поставити годину україномовного продукту. Ви читайте правильно.

ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую, 50, половину.

КОНДРАТЮК О.К.  Які 50? В ці проміжки має бути 50.

ІЗ ЗАЛУ. 50 - складає половину.

СЮМАР В.П. Все, колеги, спокійно. Закінчує пані Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Відповідно ми говоримо про те, що це може бути будь-який фільм, будь-яка передача українською мовою національного виробництва або будь-що, або новини, так, або будь-що, що є  національним аудіовізуальним продуктом. Це друге. Тому для мене ці аргументи звучать трішки дивно.

Стосовно проміжків часу також я би хотіла висловитися. От ми пройшли цю тему чи ні, я просто дозволю собі сказати свою думку з цього приводу. Колеги, я працювала на телебаченні і я розумію, що таке прайм. Прайм – це з 6-ї до 10-ї ранку і з 6-ї до 10-ї вечора. У нас на СТБ було два випуски новин: о 6-й вечора перший підсумковий маленький, він мав більший рейтинг, ніж другий випуск новин, який починався о 10-й годині вечора. Про що це говорить? Я ще раз хочу повернутися. О 10-й вечора закінчується вечірній прайм. О 10-й, а не о 9-й. Тому мене також трохи дивує, чому тут, з одного боку, ми захищаємо українську мову і хочемо, щоб її було більше, а з іншого боку – в праймі вечірньому ми хочемо втратити.

СЮМАР В.П. Почули. Пані Олена Мозгова у нас просила слово.

МОЗГОВА О.М. Ні, я вже сказала, що музична індустрія, вона і радіо, і телебачення. І ніяк по-іншому воно бути не може.

СЮМАР В.П. Далі. Член Громадської ради Ігор Розкладай, який давно вже в нас стоїть тут, просить слова. Далі – Катерина Чепура, далі – Олександр Опанасенко. І будемо голосувати.

 

РОЗКЛАДАЙ І.Є. Шановні колеги! Хочу звернути увагу просто на формулювання Закону про телебачення і радіомовлення. Національний аудіовізуальний продукт – це не лише кліпи, це фільми. Тобто якщо ми зараз приймемо в такій редакції цей закон, ми вліземо в дубляж, тому що озвучка – це виключно дубляж. Це не титри. І тому ми отримаємо просто шалений спротив. Чи треба це вирішувати? Треба. Але абсолютно погоджуюсь, що телебачення треба вирішувати окремо, бо музичні канали більшою мірою ідуть по радіо. Якщо ми візьмемо звичайний той "Інтер" там, "Плюси", там по-іншому має бути формула. Просто інша формула. Не тому, що погано, а тому що не може бути копі-пейст з радіо. Тобто давайте розмежовувати мухи і котлети. Ми зараз ідемо по радіо, наступний крок – ми йдемо на телебачення. Але це буде ефективніше і швидше і більш безпечно.

СЮМАР В.П. Я поділяю цю позицію. У вас є ще? Давайте коротко.

ЧЕПУРА К.П. Так, я коротко. Відразу хотілося б сказати, що якщо така чудова підтримка в залі Верховної Ради телебачення, давайте внесемо окремий закон, ми вас підтримаємо, прийдемо навіть  під  Раду. І ми за українізацію телебачення. Тобто в цьому питань немає.  Ми маємо іншу інформацію, що підтримки не буде. Те, що радіо не працюватиме без телебачення, наскільки мені відомо, то власники, наприклад, М1 і власники багатьох радіостанцій – це одні власники, їм ніщо не заважає виконувати ці вимоги.

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. А інші? Добре, це одні. А інші?

ЧЕПУРА К.П. Ну, вони стануть "крутими", всі почнуть слухати і інші почнуть тягнутися.

(Сміх у залі)

ЧЕПУРА К.П. Далі. Про години прокручування. По суті, ми можемо погодитись, окей. Прайм-тайм закінчується о 10-й вечора. Тоді ми виключимо з цих годин обідній час. Йдеться по суті не про проміжки як такі, а про кількість цих годин. Тобто  (нерозб.) з 7 до 8. Радійники запхнуть українську пісню в обід, маючи більший проміжок, отже, менший відсоток української пісні на кожну годину.

ІЗ ЗАЛУ. Зараз не про це мова.

ЧЕПУРА К.П.  Тобто йдеться про те, що проміжок збільшується, а не про те, що це прайм чи не прайм з 9-ї до 10-ї години. Саме тому щоб ви розуміли: після останнього обговорення в понеділок у нас були величезні "розборки" і скандал серед громадських активістів, тому що вони не погоджувались навіть на 7 і 7. Тобто це дуже хитка домовленість.

ІЗ ЗАЛУ. Квінтесенцію скажіть, будь ласка.

ЧЕПУРА К.П. 7 і 8 це зруйнує. Все.

СЮМАР В.П.  Дякую. Олександр Опанасенко і Григорій Шверк.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Коллеги, я постараюсь быть максимально кратким для того, чтобы подытожить. Давайте, наверное, все-таки вернемся в суть событий два с половиной месяца назад, о чем был первоначальный закон, который был потом автоматически доработан на комитете. Он касался только радио. Потом, после доработки на комитете, появился альтернативный законопроект, в котором появилось телевидение и так далее, и тому подобное. Я не хочу искать каких-то конспирологических идей в этом вопросе, я думаю, что все-таки время нас рассудит, я предлагаю все-таки остаться на первоначальных позициях – радио, как и было изначально решено. Отдельно взять задачу для комитета по части разработки отдельного закона по урегулированию языкового вопроса.

СЮМАР В.П.  Підтримуємо.

ОПАНАСЕНКО О.В. И вернуться еще дальше, на самом деле я предлагаю расширить задачу, потому что на самом-то деле квотирование, оно не решает основной сути проблемы. Необходимо разработать закон, как был закон по поддержке кинематографа, давайте создадим закон, в принципе, по поддержке контента. Возможно, создадим налоговые льготы для звукозаписывающих студий.

 

СЮМАР В.П.  Це вже є.

ОПАНАСЕНКО О.В. То есть, я предлагаю все-таки сейчас остановиться на радио и взять обязательство запустить еще два проекта. А к этому вопросу по радио уже вернуться в конце первого квартала 2017 года. И мы посмотрим, как этот закон работает. Спасибо.

СЮМАР В.П.  Григорій Шверк і Юрій Павленко.

ШВЕРК Г.А. Дивіться, я один з авторів альтернативного проекту. Але я розумію, що ризики щодо того, що закон не пройде, якщо там буде телевізійна складова, існують. Тому, з моєї точки зору, це питання компромісу, і треба на це зважити. Єдине, що не дуже влаштовує, коли один одного ми тут ворогами величаємо. Тому я вважаю, що має бути компроміс у цьому питанні.

СЮМАР В.П. Така у нас робота. Комусь мусимо бути ворогами. Юрій Олексійович. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Дійсно, проведена непроста робота, пройшли непрості дискусії, дійсно, досягнуто дуже серйозного компромісу. Очевидно, що цей законопроект, він не є ідеальний. Хотілося б більшого і мені так само з точки зору захисту і підтримки української мови.  Але треба виходити з реальних можливостей сьогодні з точки зору парламенту. Тому я закликаю колег підтримати той компроміс, який зараз знайдено, і пропоную голосувати цей законопроект за основу і в цілому. Тому що зроблена велика робота, яка вже не потребує, на мій погляд, другого читання.

СЮМАР В.П.  У мене є ще одна пропозиція. Я вам відверто зараз скажу, буду абсолютно з вами відвертою, що я дуже хочу прийняти цей законопроект. І повірте, приємно, коли сюди приходять посли інших країн і кажуть, що ми маємо, напевно, найбільш унікальний у світі досвід захисту від російської інформаційної агресії. На пострадянському посторі цього не має ніхто. Ми реально зробили стільки! Грузини досі навіть російські телеканали не закрили, як виявилося. Ви собі уявляєте. І російською розуміють, і все решта. Ми, слава Богу, багато чого зробили. Це гіпер, суперважливий крок, за який я всім вам дякую.

Але я вам скажу відверто: після того у нас ще були розмови. І в контексті телебачення ми дійсно авторів альтернативного законопроекту переконували з цим моментом не впиратися, тому що я можу називати поіменно людей, які не будуть голосувати і пояснити причини, чому. Але після того нам взагалі щось важко буде проголосувати в тому залі, всі все розуміють.

У мене є взагалі до вас ще одна можливість компромісу. А може, ми підемо як компроміс і все-таки  почуємо один одного ще в двох моментах? Я розумію вашу позицію по 7 і по 8. Я її готова ставити на голосування, нехай визначається комітет. Але ми можемо тут зробити ще один позитивний крок, як на мене. А давайте зробимо не 25 - 30 – 35, а зробимо 30 – 35.

КОНДРАТЮК О.К.  Два роки вопровадження. Але 22-а година.

СЮМАР В.П.  Але 22-а година. Інакше я просто ставлю ці пропозиції, що набере, то набере, на голосування. І про телебачення теж я ставлю на голосування.

КОНДРАТЮК О.К. Можна я?

СЮМАР В.П.  Так, пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К.  Шановні колеги! Дивіться, я хочу продякувати всім, в принципі, всім, з ким я поговорила, з усіма артистами, скільки було обговорення і так далі, В'ячеславу, пані Вікторії, членам комітету, які погодилися зняти насправді там і ці ж поправки, які стосуються телебачення. Окремо у мене були розмови з віце-спікером, яка є теж автором, співавтором закону альтернативного. Вона теж погодилась, що якщо ми дійдемо згоди стосовно впровадження цього закону і дай Бог його проголосувати в залі, якщо настільки є критичною частина телебачення, ми готові його зняти. Але я би дуже хотіла, щоб все-таки ми звідси винесли консолідований проект, щоб у Верховній Раді в залі не ставили на підтвердження певних питань. Тобто, не дай Бог, якщо буде виставлятися там з 7-ї до 15-ї чи з 15-ї до 22-ї чи до 21-ї, ми завалимо цей закон. Давайте ми все-таки візьмемо до уваги те, що якщо радійщики, я не знаю, хто з вас може взяти слово, хто візьме на себе відповідальність, якщо ми вводимо квоту не за три роки, а за два роки?

ІЗ ЗАЛУ. Ми зробимо за два роки.

(Шум у залі)

КОНДРАТЮК О.К. І за 30 і за 35 відсотків.

(Іде загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Тепер до вас питання. Давайте щоб ми дійсно не знімали. Все-таки ми зробимо 7 - 14  і 14 – 22.

ІЗ ЗАЛУ. 7- 15, 15 – 22.

КОНДРАТЮК О.К. 7 – 15, 15 – 22.

СЮМАР В.П. Я ставлю на голосування. А рішення буде прийматися в залі.

(Іде загальна дискусія)  

ШАМАЙДА Т.А. Якщо ми погодилися, щоб люди мали можливість в обід запхати всю українську музику, давайте тоді приберемо цю обідню годину, так. Тобто якщо ви хочете до 22-ї, давайте посунемо тоді з 15-ї  до 22-ї. Тобто 7 – 14, 15 – 22, щоб діяли ці квоти.

ІЗ ЗАЛУ. Ну давайте. Нормально.

(Іде загальна дискусія)

 ЧЕПУРА К.П. В обід ніхто не слухає радіо.

ІЗ ЗАЛУ. Ви не володієте інформацією. Якщо б ви подивилися виміри радійного слухання, ви б побачили, що вдень слухають найбільше.

(Іде загальна дискусія)

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Ми відволікаємося, давайте голосувати.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я прошу віце-прем'єра взяти слово.

КИРИЛЕНКО В.А. Якщо буде згода всіх. Мені здається, було б прийнятно те, що зараз Тарас запропонував – 7 - 14, а потім 15 – 22. Вилучаємо телебачення. Те, що пані Вікторія запропонувала – 2 роки перехідний період. І тоді пропонувати комітетом в першому і в цілому. І тоді воно може пройти.

(Іде загальна дискусія)

ШАМАЙДА Т.А. Пані Вікторіє, можна ще одне речення?  Технічно, щоб потім не було неузгодженості, про яку пані Олена говорить, якщо ми міняємо 7 – 14 і 15 – 22, то кругом – і стосовно отих норм, де про європейський продукт ми говоримо, 60, так, стосовно того, де 25 відсотків і 35. Ці цифри ставимо по всьому тексту.

СЮМАР В.П. Ну то звичайно.

ШАМАЙДА Т.А. Так само якщо ми перехідний період скорочуємо…

(Іде загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. А можна спитати, як Нацрада буде моніторити, якщо ця година випадає?

ФЕЩУК У.Ю. Ефір кожної станції треба буде ділити,  вирізати – тут у нас 25, а тут ми граємо, а тут ми перекладаємо, тут не перекладаємо. Визначення цієї мови, вимірювання 60 відсотків. Тобто ми йдемо на великі поступки. Хіба ця година грає роль?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо не грає роль, то чому так це відстоюють?

(Іде загальна дискусія)  

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Ми зараз "заболтаємо" все.

(Іде загальна дискусія)

ШВЕРК Г.А.  Давайте проговоримо, про що йде мова. Мова йде про те, що закон передбачає 35 відсотків української пісні серед усіх пісень протягом доби. Це залишається. З цього нічого не змінюється. Далі. І окремо в конкретних проміжках часу з 7-ї по 14-у і з 15-ї по 22-у. Тобто щодо з 2-х до 3-х, 35 – на добу, воно там стає як вночі, скажімо. Тому, з моєї точки зору, це такий компроміс, який можливий. А Нацраді буде трохи більше роботи.

КИРИЛЕНКО В.А. Ми Нацраді збільшимо заробітну плату.

СЮМАР В.П. Хто озвучить остаточний компроміс?

ІЗ ЗАЛУ. Тоді вони просять три роки назад.

СЮМАР В.П. Тоді я попорошу обох піти в зал і забезпечити голосування.

 

ШАМАЙДА Т.А. Ми не проти трьох років.

СЮМАР В.П. Три роки - і що? І оце цю годину ви хочете випустити в обід?

ІЗ ЗАЛУ. Подумайте, рік пролетить.

КОНДРАТЮК О.К. Я – за. Домовляйтеся.

М'ЯСНИКОВА К.А. Колеги, ми готові віддати годину в середині дня, дайте нам три роки.

СЮМАР В.П. Окей. Все. Зрозуміло рішення?

(Іде загальна дискусія) 

СЮМАР В.П. У нас не було остаточного рішення по часах. Прошу, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Ми тоді відповідно до наших усіх компромісних рішень, давайте ви мене поправите, тільки не хором. Перше – проміжки часу, які ми залишаємо: з 7-ї до 14-ї і з 15-ї до 22-ї години. Перше.

Друге. 35 відсотків квота. Перше впровадження: 25 - 30 - 35. Так, є.

Виняток робиться тільки для тих радіостанцій, контент яких більше, ніж 60 відсотків мови Європейського Союзу, але вони поширюють 25 відсотків в ті самі проміжки  часу, як і всі решта радіостанцій.

ІЗ ЗАЛУ. І мінус телебачення.

КОНДРАТЮК О.К. Мінус телебачення. Але є у нас 60 відсотків ще мова ведення в ефірі, яку ми теж прописали.

ІЗ ЗАЛУ. В радіоефірі.

КОНДРАТЮК О.К. Яку ми вводимо теж за три роки. 50, 55 і 60 відсотків. Все. Дайте спокій.

ІЗ ЗАЛУ. А телерадіоорганізації?

КОНДРАТЮК О.К.  Там є окремо, це ми з Нацрадою проговорили.

СЮМАР В.П.  Колеги, я дуже вас прошу. Якщо ви мені дозволите зараз, я ставлю на голосування  в тій редакції, яку озвучила Олена Кондратюк, щоб ми його виписували в першому і в цілому. За основу і в цілому в цій редакції. Хто за?

ІЗ ЗАЛУ. В якій редакції?

СЮМАР В.П. В озвученій Оленою Кондратюк. Рахуємо голоси.

ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно.

СЮМАР В.П. Все. Дякую всім.

(Оплески)   

СЮМАР В.П. Наступне рішення таємне. Прошу лишитися членів комітету через 10 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

СЮМАР В.П. Друзі, дивіться, у нас є оця історія з УПП. Роздали вам варіанти?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

СЮМАР В.П. Універсальна програмна послуга. Зараз вам роздадуть варіанти. Це та історія, з якою до нас прийшли всі телеканали, і які попросили дуже це зробити. Суть цієї історії в тому, що їх зараз кабельники можуть безкоштовно включати в свої пакети. І в такий спосіб у нас є величезний дисбаланс, тому що ринок кабельних операторів 3,5 мільярда гривень, а ринок реклами – 1,5 мільярда гривень. І люди, які створюють контент, програють дуже серйозно людям, які надають технічні послуги. Відповідно прохання телеканалів, візьміть, будь ласка,  вам зараз роздадуть, прохання телеканалів було таке, щоб вони мали можливість заключати договори з кабельниками. Тобто це всі канали були. Був Бенкендорф "лично".

Хто був у нас, Шверк був, Севрюков був. Ви ж були на зустрічі, правда? Були на цій зустрічі. Значить, там маленькі телеканали на нас образились, що це, типу, під великі телеканали. Княжицький нам теж влаштував тоді на Погоджувальній раді, що це неприйнятно.

 Ми погоджували-погоджували і погодили з усіма. От дивіться зараз цей варіант, тому що процедурно у нас рішення є таке. Або ми виносимо в зал попередній законопроект, завалюємо його і перевносимо, або ми рішенням комітету вносимо цю версію під тим же номером. Це максимум, що нам пропонується. Через що я вам винесла його  прямо зараз, бо тільки вчора ми знайшли такий вихід. Подивіться його, будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В.  Ви можете пояснити, в чому компроміс?

СЮМАР В.П. От дивіться, що ми надаємо як безкоштовний контент всім операторам-кабельникам тільки програми суспільного телебачення і радіомовлення, телерадіоорганізацій місцевих і телеканалу "Рада". Все решта – будь ласка, домовляйтесь між собою.

СЕВРЮКОВ В.В. Дивіться. Я просто по суті. УПП зобов'язує телеканали транслювати безкоштовно. І там була така ідея попередня, що вони можуть вибирати собі міста, де хочуть транслювати. Тут іде мова про те, що тільки лишаються місцеві, "Рада" і суспільне.

СЮМАР В.П. Так.

СЕВРЮКОВ В.В. Це правильне рішення.

СЮМАР В.П.  Я вважаю, що це дуже революційне і правильне рішення.  У вас є якісь зауваження?

БОЛЬШАКОВА О. Ю. Так. Дивіться, ми не заперечуємо проти того, щоб місцеві та регіональні організації, які мають право, залишался лише ті, які мовлять в межах однієї області, але у нас є регіональні організації, які мають такий статус відповідно до чинного закону…

ІЗ ЗАЛУ. Так, "112-й".

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  Ні, не "112-й". Там є ті, які мовлять, повну область покривають, вони мають територіальну категорію за реєстром регіональних. Тому я просила б додати – "телерадіоорганізації місцевої та регіональної категорії мовлення, які здійснюють мовлення в межах не більше однієї області". Тобто все залишається так само, але не буде суперечностей з реєстром і з ліцензією телерадіоорганізацій, які є. Для кабельних провайдерів це додаткового обтяження не матиме.

 

СЮМАР В.П. Тобто ви мені туди в таке формулювання "112-й" не всунете, ні?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Ні. "112-й" - на всю Україну взагалі мовлення, але кожна з цих компаній мовить на кілька областей.

СЕВРЮКОВ В.В. Я кажу, що у "112-го каналу" якраз корінь проблеми в тому, що вони об'єднали регіональні п'ять компаній, штучно створених. Вони мають статус, кожна з цих п'яти компаній, а "112-й канал" – це всього лише 6 компаній – виробник і п'ять, які ретранслюють з порушенням закону, вони мають статсус регіональної компанії. Тому тут, звичайно, варто підтримати тих, кого ви кажете, регіональних мовників, які мовлять там на території Львівської області, наприклад, і мають статус регіональних. Я сам не юрист, тут треба, я прошу юристів-медійників чітко виписати.

СЮМАР В.П. В тому-то й справа. Просто оце вже з Нацрадою теж виписано.

СЕВРЮКОВ В.В. Я погоджуюсь, так. Але тут я звертаю увагу, що  крім того, є ще деякі мережеві канали, я не пам'ятаю, можливо, там "Тоніс", які теж є регіональними. Вони мають категорію в Національній раді не національний, а регіональний мовник. Щоб вони не отримали преференцій. Оце треба уважно виписати.

М'ЯСНИКОВА К.А. У нас є просто "Аверс" луцький, Волинська область, який має статус регіонального…

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто ви кажете, що з таким формулюванням не буде можливості у національних каналів по факту, які пишуться по суті регіональними, мовити…

СЮМАР В.П. Послухайте, я не можу його поміняти, бо я його підписала.

ІЗ ЗАЛУ. Ви в цілому можете відразу?

СЮМАР В.П. Я думаю, що спробуємо. Олександре, ви хотіли ще сказати.

 

ОПАНАСЕНКО О.В. Несколько вопросов. Я правильно понимаю, что фактически мы делаем какой-то пакет каналов, который в кабельных сетях должен идти бесплатно, а за все остальные каналы, например, канал "Интер" будет договариваться отдельно с "Волей" и получать трансляцию в кабельных сетях, там какие-то деньги, или наоборот? Знаете, на самом деле, если мы идем навстречу телеканалам, я бы вернулся к нашему предыдущему вопросу, так как все равно это вносит изменение в Закон о телевидении и радиовещании, я вставил бы туда вопрос мовы, и это была бы такая win-win ситуація. То есть, у нас как раз этот вопрос не решен.

ІЗ ЗАЛУ. Це регулювання інше.

ОПАНАСЕНКО О.В. Нет, здесь вопрос не в этом, здесь вносятся изменения в тот же закон. Если мы идем навстречу бизнесу, мы создаем возможности для бизнеса или нет? Да, мы создаем возможность для медиабизнеса.

КОНДРАТЮК О.К.  Это не возможность, Саша.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Можно я договорю?

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно, вибачте.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я хочу договорить.  Если мы даем возможность людям дополнительный заработок иметь, получать, естественно, мы знаем, что в конечном итоге заплатит за это потребитель. Потому что тарифы кабельных сетей будут расти из-за того, что если они договорились за трансляцию каких-то каналов платить, скорее  всего, то где деньги возьмутся, скажите мне? Они нигде не возьмутся. Если они зарабатывают дополнительные деньги,  давайте мы вставляем в этот закон вопрос языка.

ШВЕРК Г.А. Разрешите? Смотрите, с моей точки зрения, проблема заключается в следующем. У нас есть закон, который решает все вопросы, о которых сейчас говорил Саша, под названием Закон "Про аудіовізуальні послуги". И я считаю, что нам нужно вот такие вещи глобальные уже туда относить. А вот этими точечными движениями решать сегодняшние  проблемы – сегодняшняя проблема заключается в следующем: є невизначеність у законодавстві, що є УПП. И из-за того, що є невизначеність, идут споры, перетягивание каната между кабельщиками и телерадиоорганизациями. С моей точки зрения, вот это изменение приводит к тому, что невизначеність убирается и они остаются в ситуации чистых коммерческих договоренностей: садитесь и договаривайтесь, сколько мы платим. И в каких-то случаях кабельщик выиграет от этой "визначеності", в каких-то случаях телеканал выиграет от этой "визначеності", но это мы выводим в ситуацию бизнес-договоренностей. И это правильно.

 С моей точки зрения, если мы навесим сюда еще что-то, то не пройдет и это правильное действие, которое приводит к определенности. Поэтому я бы все-таки, Александр, если мы хотим точечно решить вопрос по языку, давайте готовить такой законопроект по языку и его пробивать отдельно.

СЮМАР В.П.  Ще від ІТК.

__________ Ми в цілому підтримуємо законопроект. Соціальна відповідальність держави тут підтримується нормально, і там є декілька поправок таких редакційних, там, де області ми пишемо, треба писати ще "Києва і Севастополя".

ІЗ ЗАЛУ. Там є це.  

_________ В нашому варіанті не було.

СЮМАР В.П.  А, Київ і Севастополь. 

ШВЕРК Г.А. І ще в мене є таке по суті просте питання, що деякі телерадіоорганізації, наприклад, "Галичина", вони мають ліцензію на Львів, а також мають ліцензію на Тернопіль, на Івано-Франківськ і ще щось. Питання: вони не мають права сюди потрапити?

ІЗ ЗАЛУ. Я вам чесно скажу: всі мають право.

ШВЕРК Г.А. Виходить, що ні. Згідно з цим текстом, є такі організації, які отримали декілька ліцензій в різних, але тих, що знаходяться поруч, областях.  З цим законом вони не входять в УПП.  

 

СЮМАР В.П. Значить, колеги, давайте так. Або ми зараз робимо цей крок, чому я проти того, щоб, ясно, що  там збільшувати ми не будемо, тому що  дійсно це окрема зовсім історія, ми її обіцяли зробити, її треба зробити. Повірте, проти мене кабельники розмістили багато "гарних" статей у зв'язку з цією історією.

КОНДРАТЮК О.К. Російським каналам вони платять, а своїм не хочуть платити.

СЮМАР В.П. Так. Це реальна ситуація. Просто як вона є. І вони замовляють ці всі речі і все тому подібне.

КОНДРАТЮК О.К.  За канал "Рибалка" вони платять, а за канал "Малятко" вони не хочуть платити.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Колеги, ми зараз от ухвалимо з пропозицією "Київ і Севастополь" або ми це не ухвалимо зараз на комітеті і нічого не винесемо і не проголосуємо. Тому подумайте, чи ви хочете точно щось там додати.

КОВАЛЬ І.В.  Ще важливе зауваження. Якщо закон набере  чинності одночасно, у мовників не буде часу, щоб укласти договори з кожним провайдером по Україні. Тому три місяці перехідний період був би необхідний.

СЮМАР В.П.  Він є, так? Він є в перехідних положеннях. Просто в таблиці немає.

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  Якщо є проблема конкретна у таких організацій, як "Галичина",  це здебільшого комунальні чи державні організації, які мають ліцензії на кілька областей суміжних, то можна просто там, де суспільне мовлення, додати "комунальні та державні організації". Це не дуже в руслі часу, скажімо, спрямування на роздержавлення і таке інше, але це технічно не дуже складно зробити.

 

СЮМАР В.П.  Я боюсь, що ми тоді знову почнемо це коло погоджень. Давайте додамо "Київ і Севастополь", перевіримо перехідні положення. І от в цьому форматі я прошу комітет підтримати його врешті.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. І регіональні.

СЮМАР В.П. Почитайте.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Місцеве мовлення – це мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, але не більше половини території області. Область – це вже регіональна категорія. Таких дуже багато є регіональних, я ж кажу -  "Аверс", Тернопіль – ТV-4, вони всі мають більше половини території області. Їх примушували навіть брати. TV-4 – це тернопільська регіональна компанія.

СЮМАР В.П. Ну чому ви не погодили це до цього? Тоді окей, я знімаю, я не ставлю це.

ІЗ ЗАЛУ. Ми не знали. Ми сьогодні тільки побачили.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ми узгоджуємо вже, я не знаю, з ким ми тільки не погодили. І чому ми повинні постійно погоджувати?

ІЗ ЗАЛУ. В межах області.

СЕВРЮКОВ В.В. В межах області, це розумно.

СЮМАР В.П. Що там в межах області? Ще раз тоді формулювання.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Два слова. Телерадіоорганізації місцевої і регіональної категорії мовлення, які здійснюють мовлення в межах…

СЮМАР В.П. От мені зараз кажуть, що це "112-й", Ольго.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Які здійснюють мовлення в межах не більше однієї області.

СЮМАР В.П.  Добре, "112-й" – це п'ять областей, п'ять регіональних компаній, які здійснюють в межах.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Дивіться, жодна з компаній, яка входить до "112-го", не мовить в межах однієї області. Вони всі мають по п'ять-шість областей.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це правда. У них в кожній ліцензії написано мінімум п'ять міст, п'ять областей.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Це ж очевидно, дивіться, тут абсолютно очевидно, що слова "які здійснюють мовлення в межах не більше однієї області" будуть стосуватися регіональних, бо місцеві – жодна не може здійснювати мовлення поза конкурсом. Тут буде чітко видно.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П.  Нацрада, Княжицький, всі телеканали – ніби з ІТК ми все це погодили. Розумієте? Я вже просто не знаю, з ким мені що погоджувати. Причому всі атаки все одно йдуть від кабельників. Значить, давайте спробуємо, це формулювання ми почули. Передзвоніть мені до Крайняка і до Уляни, якщо  окей, то спробуємо в такому варіанті.

КОНДРАТЮК О.К. Просто дописати оцих два слова тут – "Севастополь і Київ". Якщо що, то навіть з голосу ти можеш це внести.

ІЗ ЗАЛУ. Я думаю, що буде все окей.

СЮМАР В.П.  Добре. Хто тоді за цю пропозицію, прошу проголосувати. Одноголосно. Виносимо це рішення. Дякую дуже.

СЮМАР В.П. Так, колеги, тепер щодо рішення комітету. Хто там залишився, Держкомтелерадіо? Хто в нас ще залишився? І працівники секретаріату. І помічники, я так розумію.

Значить так, колеги, дивіться, після цієї поїздки те, що ми там рішення  написали, ми ще його будемо дописувати. У вас проект там розданий, він ще далеко не досконалий і я так само над ним працюю. І дуже би просила розглянути його як проект і внести свої поправки. Бо це важливі речі.

Чому це важливі речі? Тому що я би дуже хотіла, щоб ми частину з цих речей внесли в рішення РНБО. І відповідно там передбачити обов'язковість виділення коштів Мінфіном в такий спосіб. Тому що Мінфін нам усе заблокує, але тільки не те, що буде там в цьому форматі.  Плюс там буде питання по Міністерству оборони, там треба буде провести зустріч по цих глушилках, щоб вони вивезли, я, в принципі, там уже поговорила з деякими людьми. І мені сказали, що це реально, що як тільки вони отримають наказ, і міністр дає їм наказ, вони готові це робити. Значить, хто був, той знає, що глушилка, щоб глушити, це заборонена технологія, але вона необхідна.

Значить, що особисто мене дуже серйозно занепокоїло? Колеги, за результатами цієї поїздки ми готові ледь не кадрові питання ставити, тому що там недопрацювання на надзвичайно серйозному рівні. Представники Держкомтелерадіо, у вас структура, у вас повноваження, у вас фінансування, ви виділяєте кошти, ви абсолютно не контролюєте, як ці кошти виділяються. Ви не зможете дати звіту, чому Донецька обласна телерадіокомпанія, вона тільки нещодавно перейшла під суспільне мовлення, продукує півтори години, а Луганська чотири години спроможна продукувати. І взагалі, який є  план збільшення продукування власного інформаційного продукту? Я не бачила жодного відповідного проекту.

Колеги, це не те що не робота, це просто те, що  на голову не налазить. От у жодному вимірі цього слова. Жодного договору з приватним телеканалом про програми, які є інформаційною війною! Ми це робили шляхом домовленостей. От була Червакова керівником на "Інтері", а я була в РНБО і займалась інформаційною безпекою – ми брали програми, відправляли і ставили їх там в ефір. Там мені всі кричали про сепаратистів з "Акценту", яких ми нагородили, а я вам скажу, що сеператистський "Акцент" готовий ставити програми того самого  "ICTV". Готовий. І показувати наш контент. Тільки дайте цей контент. Що у нас підготовлено з контенту? Що у нас держава Україна підготувала з підготовленого контенту?

(Іде загальна дискусія)

ПОПОВА Т.В.  Я б хотіла додати, що я ще коли тільки була призначена, першу поїздку зробила туди. І я приїхала, зібрала всіх журналістів у Краматорську, де ви робили "круглий стіл", і запропонувала їм там і "СтопФейк", і "ІнформНапалм", ну всі ті матеріали, які у нас є, домовившись попередньо з хлопцями, що ми будемо брати. Але на той час взагалі було багато людей, які по вихідних їздили в Донецьк, відпочивали там. І "Акцент" – це була "мелочь" порівняно з тим, що було там. І, до речі, там деякі люди ще досі, з тих часів, вони залишилися нібито радниками на Дон-TV.

ШВЕРК Г.А. У мене є декілька слів щодо цього рішення. Дивіться, ми піднімаємо дуже важливе питання щодо відбудови інфраструктури. І це справедливо, це треба робити. Так, вишки і таке інше. Але в Нацради є досвід, що, по-перше, багато телерадіоорганізацій готові були брати тимчасові дозволи і мовити на цій території. Після того, як стало зрозуміло, що це грошей не несе ніяких, а затрати з'являються у людей, почали відмовлятися. "Еспресо" відмовилося, "24-й канал".

ПОПОВА Т.В.  Це є в пункті 2, третя частина.

ШВЕРК Г.А. Тетяно, дивіться, це написано: "Національній раді з питань телебачення і радіомовлення напрацювати компенсаційний механізм". Які компенсаційні механізми у Нацради?

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Це Кабінету Міністрів. Пункт 2, частина друга.

ШВЕРК Г.А. Я читаю те, що мені дали.  Може, я не побачив…

ПОПОВА Т.В. Ось. "Кабінету Міністрів України розглянути питання щодо можливості запровадження пільгового (нерозб.) режиму на послуги, що надаються РРТ телерадіокомпаніям".

ШВЕРК Г.А.  Це важливо. Там же не тільки послуги. Тобто все коштує грошей. Повинна бути якась компенсаційна, дійсно, програма, щоб люди заохочені були надати туди…

СЮМАР В.П. Давайте тоді так, по черзі. Значить, перше, я просто побачила там, що Тетяна багато роботи зробила, і вона там працює, вона це знає. Мені здається, що комплексно ми би взагалі мали десь на якомусь стратегічному документі написати про те, що вишки у нас мають бути по всьому периметру кордону – 10-кіловатники, ну так приблизно. Тому що у нас Харківська область "оголена", у нас Сумська область "оголена". Я звертаюсь до секретаріату – запишіть. І я просто дуже дивуюся, що сих пір це питання ніхто не піднімав.

 

ПОПОВА Т.В. А у нас же готовий законопроект з Нацрадою.

СЮМАР В.П.  Що саме?

ПОПОВА Т.В. Законопроект про те, що ми продовжуємо давати можливість ставити аналогові передавачі вздовж лінії з Росією і з російськими анклавами. Тобто і Придністров'я, і Крим.

СЮМАР В.П. Добре. Давайте законопроект. Плюс давайте в рішення РНБО про кошти, щоб на ці вишки виділили. Бо одна справа дозволи на встановлення, а інша справа – якщо ми на Карачун два роки гроші шукали, то можна уявити, що там буде.

Юрію Олексійовичу, прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Якраз у першій частині ви  розказали, Вікторіє Петрівно, стосовно самого рішення. Справді, от я би його сьогодні там ухвалив якось за основу і доручили б самі собі кожному.

СЮМАР В.П.  Це як проект.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну от як проект. Щоб ми дуже детально по ньому попрацювали, тому що дійсно є дуже багато питань. Ми навіть учора там з Міністерством інформполітики, у них є ще пропозиції і є проблеми, про які вони бояться сказати. Чи Нацрада теж боїться сказати.

ІЗ ЗАЛУ. А кого вони бояться?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Бояться сформулювати чітко, тому що не вірять у можливість його реалізації.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П.  Я, до речі, Президенту доповіла по кожній з цих позицій.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Так. Я вірю в те, що ми можемо багато чого зрушити. Саме засідання комітету насправді – дуже добре, що воно відбулося. Ну, насамперед, дуже гарний резонанс є серед людей. Я маю можливість моніторити по організаціях відповідної політичної сили, яка там представлена найбільше, це все-таки люди, які на 60 відсотків підтримують певну політичну силу – надзвичайно добрий і позитивний резонанс серед людей. Можливо, вперше комітет Верховної Ради, який представлений всіма різними політичними силами, по відношенню до яких там є достатньо складне ставлення, назвемо це м'яко, складне ставлення, пішли до людей і спілкувалися з ними. І тому цей резонанс, він дуже правильний, він дуже добру дасть перспективу. І це треба просто продовжити конкретними рішеннями.

СЮМАР В.П.  Я із задоволенням буду ходити по селах і розмовляти з людьми. Повірте, там такі люди живуть – супер просто. Вони стільки пережили. Ви не уявляєте, наскільки вони адекватно сприймають і народних депутатів. Це не та ситуація "зажравшегося" Києва, де тобі кажуть: "Ти козел, бо ти ні хріна не зробив". А там, знаєш, кожна дрібничка сприймається зовсім інакше.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому ми зробили велику інформаційну справу.  Більше того, підтримали міських голів, голів райдержадміністрацій, які теж, те, про що вони багато років говорять, ну там багато місяців, вони відчули в нас надію, що ми їм допоможемо це реалізувати.

Крім того, самим комітетом зрушили цілу низку проблем з мертвої точки, а багато чого "вскрилось", не буду повторюватись. Тому, повертаючись до рішення - рішення, правда, має бути дуже конкретне, з термінами виконання,  з розумінням хто у нас тут партнери, і з дуже жорстким тиском на Кабінет Міністрів, в першу чергу на Міністерство фінансів,  по виділенню мінімально необхідних коштів на реалізацію цих завдань. Тому тут, в даному випадку, я думаю, що всі ми можемо включитися в цю роботу різними засобами, щоб досягти їх реалізації.

СЮМАР В.П.  У мене є тільки питання. От вони нам дали про ці 15 тисяч гривень. Ну це, звичайно, все дрібничка, масу меценатів можна знайти. Ми йдемо на це, це трохи принизливо, але йдемо на це.  Привеземо їм ці гучномовці.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Очевидно. І тут не треба цього соромитись, треба йти від мінімального – від диску до гучномовця, від вишки до якихось ще більш серйозних речей.

 

СЮМАР В.П. Ложкін пообіцяв гучномовці.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Воно, звичайно, трішки смішно виглядає.

КОНДРАТЮК О.К. Нічого смішного немає. Там кожна дрібниця виглядає не дрібницею.

СЮМАР В.П.  Добре. Гучномовці робимо. Заявка там є. Це ми робимо. Окей. З цим я зрозуміла. Прошу, Владе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати загалом по проекту і по гучномовцях спочатку. Гучномовці – це непогано, тим більше, місцеві депутати - взагалі могли б люди, які збираються слухати гучномовець, могли б з ними працювати і так далі. Тобто це не така погана ідея, як на мене.

Щодо взагалі проекту. От ми кажемо, що давайте поставимо там купу веж у Харківській області, в Сумській, на них поставимо передавачі і мовлення. От вартість – просто я собі не уявляю, яка страшна буде вартість веж, і на них все одно ми поставимо один, два, три, скільки телеканалів зможемо туди завести. Якщо в кожен населений пункт завести кабельного оператора одного і дати можливість кабелі на кожен дім, подарувати кожному мешканцю тюнер прийому кабельного телебачення, і пустити туди ліцензіата Національної ради кабельну компанію типу "Волі", яка дасть 100 каналів, а не 2-3, українських, це просто буде набагато швидше і дешевше, виконується ця штука.

СЮМАР В.П.  Тетяно, скільки коштує ця глушилка одна?

ПОПОВА Т.В.  3 мільйони.

СЮМАР В.П. 3 мільйони гривень. Зрузуміло, що вежа коштує на порядок дорожче.

ПОПОВА Т.В. Вежа коштує 10-20. Дивіться, я б насправді поставила два передавачі. Зараз у Сумській області - минулого року і в Чернігівській області.

ІЗ ЗАЛУ. На існуючих вежах.

ПОПОВА Т.В. Так, на існуючих вежах. Там є вежі 200 метрів. 10 кіловат і там, і там. На УТ-1. Але проблема в тому, що зараз з 1 січня ми не можемо жодної ліцензії видати аналогової. У нас є передавачі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Закон забороняє.

ПОПОВА Т.В. Закон забороняє.

(Шум у залі)

ПОПОВА Т.В. Ну от ми розробили його разом з Владом і Нацрадою.

СЮМАР В.П. Так де він?

ПОПОВА Т.В. Ось тут порівняльна таблиця.

ІЗ ЗАЛУ. Чому сьогодні ви це не зробили?

СЕВРЮКОВ В.В. Юристи доопрацьовують, сказали – до кінця цього тижня.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Міністерство через Кабмін – це довго.

СЮМАР В.П. Забудьте. Який Кабмін, ви що? Завтра реєструємо і виносимо на комітет через два тижні.

ІЗ ЗАЛУ.  До кінця тижня ще пропрацюють.

СЕВРЮКОВ В.В.  Буде кінцева версія. Вона буде представлена.

ШВЕРК Г.А.  Щодо законодавства у мене ще є одне питання.

СЕВРЮКОВ В.В. Цей закон дозволить видавати ліцензію. Він не вирішить проблеми фінансування.

ІЗ ЗАЛУ. Кожен раз по фінансуванню у нас були ці таблички.

СЮМАР В.П. Розглядаємо все "по мере поступления". Значить, перше, по гучномовцях вирішили. По вашому закону. Ви його доопрацюєте  до якого часу?

ПОПОВА Т.В. До п'ятниці.

СЕВРЮКОВ В.В. До кінця цього тижня, так.

СЮМАР В.П. В п'ятницю, реєструйте його в п'ятинцю. Нам треба буде 14 днів. Хто буде в Києві, підписуйте. Я виношу його на комітет. Не забувайте: у нас два наступних не сесійних тижні. Це якраз 14 днів у нас закінчаться – і ми розглядаємо на комітеті. І робіть його так, щоб він був за основу і в цілому, щоб ми до кінця літа його прийняли. Зараз взагалі не проблема. Тільки зробіть його за основу і в цілому технологічно просто. Секретаріат, вичитайте його так, щоб він був якісний. Рішення всі решту ми зробимо. Значить, з законом вирішили, в п'ятницю реєструйте – крайній термін. Перед тим погодьте його з Нацрадою, з секретаріатом, з юристами у Верховній Раді, з Ярославом і Анею.

Так, з цим теж закінчили. Тепер по тому, що ми сперечаємось з вами. Значить, по військових оцих глушилках. Тетяно, де вони найбільш необхідні?

ПОПОВА Т.В. Ну, з усіх боків від донецької телевежі і з усіх боків від луганської телевежі.

СЮМАР В.П. Тобто їх треба по скільки штук біля кожної вежі?

ПОПОВА Т.В. Військові вважають, що там їх 10 штук потрібно.

СЮМАР В.П. 3 - мені казали.

ПОПОВА Т.В. Ну, я вважаю, що 3. Але кажуть, що 10.

ІЗ ЗАЛУ. Опыт покажет.

ПОПОВА Т.В. Там у них є "опытный образец", але вони його просто кинули, відключили. ЗСУ просто все кинули. Наші американські передавачі, які також трохи глушили, вони перевезли в Київ і нам зараз не віддають.

СЮМАР В.П. А чому не віддають?

ПОПОВА Т.В. Ну, питають: "А це точно ваше?"

СЮМАР В.П. Це Міністерство оборони?

ПОПОВА Т.В. Ну це ССО, це окрема структура.

СЮМАР В.П. Це спецпризначення?

ПОПОВА Т.В. Просто завтра ми вже приводимо до них американське посольство, яке скаже: "Віддайте Тетяні назад передавачі".

СЮМАР В.П. Скажіть, кому треба "дати по голові" в ССО, я знаю, хто може це зробити, щоб вони це зробили. Ти мені напишеш, так, добре?

Тоді нам треба, знаєте, що зробити? Я так думаю, що треба завезти туди хоча б по 2-3, и в "опытном порядке" спробувати там.

ПОПОВА Т.В. Так вони є. У мене є навіть відео, я тобі можу показати. У мене є відео, як включаються глушилки.

 

СЮМАР В.П. А їх є скільки в наявності штук?

ПОПОВА Т.В. Одна.

СЮМАР В.П. Зараз є одна штука.

ПОПОВА Т.В. Вона лежить в зоні АТО і не використовується.

ЧЕРВАКОВА О.В.  А, це та, яка поверталася,  туди-сюди їздила?

ІЗ ЗАЛУ. Вона в станиці лежить.

ПОПОВА Т.В. Вона лежить не в станиці, вона в іншому місці.

СЮМАР В.П. А куди її варто перевезти?

ПОПОВА Т.В. Та її варто там і залишити. Просто включити.

СЮМАР В.П. Добре. Проект рішення якийсь для ССО можна підготувати? Хто має, на вашу думку? Ви?

ПОПОВА Т.В.  Я просто знаю про цю глушилку, тому що її робили разом з нашими передавачами.

СЮМАР В.П. Що треба зробити?

КОНДРАТЮК О.К.  Що ми можемо зробити?

СЕВРЮКОВ В.В. Це РНБО має робити.

СЮМАР В.П. Муженко. Я вчора на Мінобороні виступала, він має дати наказ, щоб її включили.

ПОПОВА Т.В. ЗСУ її почали експлуатувати, поставили на озброєння. І замовили ще дві таких штуки. 

СЮМАР В.П. А можна мені у двох реченнях? Ось така штука, треба, щоб ССО зробило те-то й те-то. У двох реченнях мені просто. Добре? Або на папірці передати, це не має значення – як. Окей, значить, з цим ми можемо включити, спробувати. Якщо реально працююча тема, то можна закупувати, я думаю, чи просити в американців. Хоча, звичайно, американці нічого не дають.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тепер далі. Я вважаю, що нам потрібна робоча нарада з приводу того, що нам вигідніше  - заводити туди кабельників чи ставити ці вишки?

 

КОНДРАТЮК О.К. Давайте ми зробимо якусь зустріч з технічними працівниками телеканалів, хто би це сказав точно, і прорахував це все.

СЮМАР В.П. Так, я згодна з вами.

ШВЕРК Г.А. Треба і кабельщиків запросити. Треба запросити Держспецзв'язок і Укртелеком.

КОНДРАТЮК О.К. І нехай порахують і ті, і ті.

ПОПОВА Т.В. Це треба концерн РРТ, який може рахувати і відразу сказати, скільки приблизно буде коштувати.

ІЗ ЗАЛУ. Це кожне працівник технічний, який є на телеканалі, вам порахує.

ШВЕРК Г.А.  Директор по развитию любого канала.

КОНДРАТЮК О.К. Звичайно, він швидко все порахує. Я знаю, як ті рахують, і як ті рахують.

ПОПОВА Т.В. Кабельщики не дуже хочуть туди.

СЮМАР В.П.  Але якщо ми зробимо їм якісь знижки на щось інше? Як їх зацікавити?

ШВЕРК Г.А. Їм знижку не даси, бо вони від держави нічого не отримують.

КОНДРАТЮК О.К.  Ніхто не хоче зв'язуватись.

ШВЕРК Г.А. У мене є ще одне невеличке питання.

СЮМАР В.П. Ні-ні. Давайте ми з цим закінчимо. Що ми робимо тоді з цим рішенням? Якщо кабельники туди не йдуть, то що?

КОНДРАТЮК О.К. Давайте ми проговоримо. Вікторіє, щоб ми не видумували і не забирали один в одного час, давайте ми просто зробимо навіть на цьому тижні, попросимо, щоб зустрітися з цими… Не встигнемо?

ОПАНАСЕНКО О.В. Я думаю, що просто краще буде приєднати інший комітет.

ІЗ ЗАЛУ. Данченка?

 

ОПАНАСЕНКО О.В. Вони відповідають "за кабеля". Тим більше, зараз телевізійний сигнал можна поставляти не лише по фізичному кабелю, а можна через  цю "хмару", через інтернет-канали, інше. Просто це так само рішення.

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте тоді запрошувати, кого ви знаєте, хто цим займається. Данченко – не Данченко, запрошуйте когось із своїх знайомих.

СЮМАР В.П.  Давайте пропозиції, як нам вирішити це питання, будемо над цим думати. Що у нас ще негайне?

ПОПОВА Т.В. В принципі, нам тільки треба ще якимось чином примусити РРТ в зоні АТО хоча б у чотири рази зменшити…

ІЗ ЗАЛУ. А, проект, так.

ПОПОВА Т.В. Вони ж у вісім разів різницю між реальною ціною…

СЮМАР В.П. Це у нас може хто зробити? Кабмін.

ІЗ ЗАЛУ.  Він чомусь казав про законопроект.

СЮМАР В.П. Готуйте рішення. Це постанова Кабміну.

ШВЕРК Г.А. РРТ підпорядковане Держспецзв'язку.  

ІЗ ЗАЛУ.  А можемо теж в РНБО звернутися? Як доручення Кабміну.

СЮМАР В.П. Можемо. Комітет, підготуйте рішення відповідне.

Тепер далі. Останнє. Значить, хлопці і дівчата, те, що робить там наше НТКУ, якому ми дали мільйон повноважень, повторюю, ні на яку голову не налазить. Я не знаю, скільки разів там був Зураб Аласанія, мені сказали, що керівник Донецької обласної телерадіокомпанії живе в Києві взагалі?

ІЗ ЗАЛУ. Так, дійсно, живе в Києві.

СЮМАР В.П. Ви це взагалі можете уявити?

СЕВРЮКОВ В.В. Можна пропозицію? Справа в тому, що ефір відбувається взагалі з Києва і взагалі формується в Києві. Насправді там тільки знімаються сюжети і передаються на Київ. Вони це пояснюють відсутністю фінансування і можливості облаштування студії. В Луганську просто у свій час там допоміг Москаль, і вони змогли відновити мовлення.

 

СЮМАР В.П. Значить, слухайте, я не хочу цього слухати. Я хочу, по-перше, департамент по мовленню на території оці прикордонні і АТО в НТКУ, повністю з  прописаними особливостями про те, як вони забезпечують власний контент, про всі програми, які вони беруть і наповнюють сітками. Оце я хочу почути. І, чесно кажучи, я це питання буду ставити і Прем'єр-міністру. Інакше ми будемо звільняти Голову НТКУ, тому що це не підхід. Це абсолютно серйозно, я публічно готова про це говорити.

Те саме, до речі, стосується по газетах. Я пропоную нам з вами написати закон, ми його пишемо, вірніше, вже практично написали, підписав це так само комітет, думаю, всі підтримують. Значить, ми його вже майже підготували. І Аня вам дасть його на підпис. Вивести з-під дії Закону про роздержавлення одне видання Міністерства оборони і видання військово-цивільних адміністрацій. Тобто якщо є військово-цивільна адміністрація, у нас їх дві є, бо це зрозуміло, що це фактично зона ведення військових дій.

ІЗ ЗАЛУ. Районні і міські є.

СЮМАР В.П. Добре. Нехай буде районні і міські. При цьому ми вводимо в редакційну раду цих видань обов'язково, ми прописуємо там прес-офіцерів АТО і громадських активістів. І ще там ми пишемо схему, щоб це не просто місцевий керівник керував, а щоб все-таки ця громадська рада там мала свої спостережні функції. Тобто щоб це не зовсім було, знаєте,  в такому диктаторському стилі, а щоб вони могли реально впливати на цю редакційну політику і питати, чому там "фігня" про губернатора, а не щось серйозне, щоб ми не просто їх вивели з-під закону. От такий концепт приймається законопроекту?

ІЗ ЗАЛУ. Який закон буде змінено?

СЮМАР В.П. Про роздержавлення.

ЧЕРВАКОВА О.В. А там не треба вносити зміни до Закону про боротьбу з тероризмом? У нас же ВЦА прописані в Законі про боротьбу з тероризмом? Треба просто ще врахувати це.

СЮМАР В.П. Добре. Це ми вирішили. Окей. Тоді так, пропозиції, будь ласка, до нашого рішення комітету. Значить, по РНБО рішення мені секретаріат прописує, від Тетяни оця інформація по цих вишках, як запустити. Доручення – я не знаю, як ми оформимо доручення НТКУ. Ми можемо якось це? В який спосіб ми це можемо, рішенням комітету про необхідність створення департаменту мовлення? Про визнання роботи оцих донецьких незадовільною і наповнення контенту, яка не відповідає умовам інформаційної війни…

ІЗ ЗАЛУ. Луганська – там поліпшення.

СЮМАР В.П.  Луганська – там краща ситуація. Це правда. Якось треба це відмітити в цьому рішенні. Але, тим не менше, взагалі керівництву НТКУ      негайно створити цей департамент і надати інформацію про структуру мовлення і це саме. Хто за таке рішення комітету? Давайте. Все. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дайте доповнити. Я не знаю, можливо, колеги бачили чи ні, але в день засідання нашого комітету, коли в Краматорську вже друга частина була, керівники відповідних відомств державних, міністр інформаційної політики, Голова Нацради з питань телебачення і  Аласанія провели прес-конференцію, на якій дуже детально розказали, як багато вони зробили і як взагалі там все чудово. Ну, з того, що я, власне, чув, на жаль,  чесно, я там намагався більш детально побачити, чи говорили вони про проблеми. Про проблеми теж не говорили.

Тому я пропонував би все-таки от попрацювати над рішенням. Коли у нас буде засідання комітету, запросити перших керівників, вони не змогли туди поїхати, запросити перших керівників з тим, аби вони тут ознайомилися з рішенням, внесли свої доповнення, оцей свій звіт позитивний розказали, як вони багато зробили. І їхня позиція лягла б так само  в протокольну позицію нашого комітету. От у мене пропозиція все-таки розглянути рішення із запрошенням перших керівників.  

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

 

СЮМАР В.П. Підтримуємо з великим задоволенням. Абсолютно і категорично.

От я вважаю, що у нас, правда, от що Таня, я побачила там робочу людину, так. До речі, керівник, я не знаю, Іщук – мені теж здається, що він розуміє, про що говорить. Просто що вони не хочуть іти назустріч по деяких позиціях.

ПОПОВА Т.В. Вони хочуть відключити "Ірту". А "Ірта" не може платити, тому що багато грошей…

СЮМАР В.П. Ну це питання треба вирішувати однозначно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Плюс борги їм поставили.

СЮМАР В.П. А по газетах, Олю, це те, що я щойно сказала по змінах до закону.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я маю на увазі просто те, як ми можемо допомогти.

СЮМАР В.П. Тільки редакційними радами.

Колеги, все. Сьогодні засідання закриваємо. А на наступне готуємо те, що сказав Юрій Олексійович, готуємо всі ці пропозиції, все, що треба, проект, нехай секретаріат нам зводить. І будемо далі рухати цю тему. Гроші, якщо це гучномовці, знайдемо, радіостанції підуть нам назустріч. Можливо, зробимо ще одне виїзне засідання, але це окремо проговоримо.

КОНДРАТЮК О.К. І треба зустріч все-таки з технічними, з телеканалами.

ШВЕРК Г.А. У мене  коротко в "Різному", але стосується цього питання. Дивіться, є яка проблема. В законі, що стосується окупованих територій, є така новела, що ліцензії телерадіоорганізацій, якщо строк дії закінчується, вони автоматично подовжуються до кінця АТО. І це зрозуміла позиція. Закінчився термін – не треба нове отримувати, він подовжується. А щодо Криму такого рішення немає. І коли в Криму у телерадіоорганізації закінчується дія ліцензії, вони мають прийти до Нацради і продовжити.

ІЗ ЗАЛУ. Що там є українського?

ШВЕРК Г.А. Зараз я розкажу. Вони там не мовлять, але вони мають можливість позиватися до суду щодо їх права володіти обладанням там, мати можливість мовити на цих частостах. Коли ліцензія скінчилася…

СЮМАР В.П. Добре. Пишіть проект закону. Все, я пішла до спікера, щоб нам внесли завтра закон. Всім спасибі сьогодні за конструктив.