Стенограма від 30.03.2016

Комітет
30 березня 2016, 09:44

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

30 березня 2016 року

 

СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! Дуже багато було людей, і черга була під ліфтом, тому ми і починаємо з певним запізненням. Тому люди будуть ще підходити.

Сьогодні є декілька дуже важливих законопроектів. Пропоную до вашої уваги наступний порядок денний засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Перше питання. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах), (реєстр. № 3822 від 27.01.2016), внесений народними депутатами України О.Медуницею, І.Артюшенком, І.Крульком, О.Ляшком.

Друге питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчий актів України (щодо заборони реклами лікарських засобів), (реєстр. № 3246 від 07.10.2015), внесений народним депутатом України М.Поляковим.

Третє. Проект постанови про реформування друкованого засобу масової інформації Верховної Ради України редакції журналу "Віче" (реєстр. № 4009 від 03.02.2016), внесений народними депутатами України В.Сюмар, О.Кондратюк, О.Опанасенком, Б.Онуфриком, О.Черваковою, В.Севрюковим, Ю.Павленком, О.Абдулліним, Д.Стеценком, Г.Шверком (доопрацьований).

Четверте. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку (реєстр. № 3725 від 28.12.2015), внесений народним депутатом України С.Алексєєвим.

П'яте. Проект закону про внесення змін до законодавства України (щодо посилення захисту державних символів України та уточнення обставин їх використання), (реєстр. № 4178 від 03.03.2016), внесений народними депутатами України Ю.Луценком, О.Дехтяруком, М.Бурбаком, О.Березюком та іншими.

І "Різне". Про звернення громадської організації "Стоп корупції" щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістки ГО "Стоп корупції" Ткачук Лілії Ігорівни під час виконання редакційного завдання у селі Княжичі Броварського району Київської області 06.10.2015 та зволікання відповідальних працівників Броварського відділу поліції та Броварської районної прокуратури у розслідуванні даного інциденту.

Чи є ще якісь пропозиції, зауваження до порядку денного?

Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Я би хотіла ще, шановні колеги, повідомити вас про те, що мені з відкритих джерел стала відома інформація, що журналісти парламентські кореспонденти звернулися до Комітету з питань свободи слова з приводу проекту постанови 4219, в якій ідеться про можливу заборону журналістам відвідувати засідання Погоджувальної ради. З відповідним листом вони звернулися до Володимира Гройсмана. Я пропоную його розглянути в "Різному".

СЮМАР В.П. Добре. Хто з цією пропозицією готовий підтримати такий порядок денний? Є. Рішення прийнято.

Колеги, починаємо. Отже, перше питання щодо якого до нас завітало чимало представників шоу-бізнесу. Ми всім зацікавленим дуже дякуємо за те, що ви прийшли. І дякуємо одному з авторів законопроекту Олегу Медуниці. Тут група авторів: Артюшенко, Крулько, Ляшко.

Законопроект достатньо простий. Я думаю, що він у вас є, він розданий, табличка. З 50 відсотків, які зараз передбачені у квотах, передбачається ще додати, щоб 75 відсотків було. Тобто фактично реальна квота буде 37,5 відсотка творів українською мовою.

Відразу скажу, що питання є, з одного боку, надзвичайно актуальним. Чому? Тому що для нашого комітету є важливі ті всі речі, які захищають український інформаційний простір і стимулюють українське радіо, виробництво взагалі українського культурного продукту і контенту.

А з іншого боку, ми завжди намагаємося знайти баланс з тим, аби закони виконувалися, були реалістичними для виконання і українським медіабізнесом, тому що ідеться, в першу чергу, про інтереси радіокомпаній, вони теж висловлювалися з цього приводу і вважають, що це зараз зробити не особливо реалістично. Навіть якщо закон буде прийнятий, то чи знайдеться цього контенту.

Я пропоную наступну річ. Всім зацікавленим особам висловитися і прийняти максимально грамотне рішення в інтересах виконавців, держави Україна, українських громадян. Я бачу, що ми абсолютно спроможні його сьогодні ухвалити з тим, аби продовжити курс на українізацію українського інформаційного простору. Я попрошу в регламенті працювати нас сьогодні, бо у нас багато людей. А регламент, якщо вам достатньо, автор законопроекту, 2 хвилинки представити, і далі зацікавленим по хвилинці висловитися, щоб потім члени комітету могли ухвалити рішення щодо цього законопроекту.

Прошу, Олег Медуниця.

МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую. Шановні колеги, ідея цієї законодавчої новели пов'язана з тим, що після революції, яка відбулась на Майдані, і наступних подій сфера вжитку української мови почали швидко розширюватися і в суспільному житті, і в органах державної влади, і в органах освіти і культури в тому числі. В наслідок тимчасової окупації Росією Криму, частини території Донбасу кількість населення, яка потребувала російськомовного аудіовізуального контенту зменшилася, а відповідно українського збільшилась (у нас декілька було підходів до цієї проблеми – більш радикально збільшити цю квоту), тому ми вносимо зараз 2 новели.

Перша новела. Існуюча квота 50 на 50 зберігається – 50 відсотків вітчизняного виробника, 50 закордонного. Але там, де вітчизняний виробник, ми збільшуємо квоту для саме виконавців українською мовою з 50 до 75 відсотків. Тобто тепер квота 37,5 відсотка, зобов'язані будуть ставити українську музику. Це одна новела.

Друга новела. Це те, що ця музика має бути рівномірно протягом доби поставлена в ефірах радіостанцій. Зараз ми бачимо, на жаль, те, що у нас переважно вночі українську музику ставлять, тому ми і пропонуємо і цю новелу підтримати. Отже, 2 новели.

СЮМАР В.П. Я вас поправлю трошки, тому що з того, що тут написано… Скажу відразу: закон виписаний поганими термінами, бо ви будете мати різночитання в різних законах, у нас немає чіткого визначення. Трошки поправлю, колеги, мова іде про те, давайте для себе усвідомимо. У нас зараз є 50 відсотків квота українських авторів і виконавців, яку дійсно можна ставити в будь-який момент тижня, і тому її ставлять вночі, щоб там цю квоту навіть не можна було промоніторити. Але мова йде про 50 відсотків просто українських виконавців. Тобто якщо хтось співає російською мовою, англійською мовою чи білоруською і кримськотатарською, то добре, це входить у 50 відсотків. Тепер ми кажемо: з цих 50 відсотків має становити не менше 75 з цих 50 (враховуйте!), має бути українською мовою українських виконавців. Тобто якщо поляки заспівають українською мовою, ми це викидаємо. Це нюанс. І ми робимо акцент: український виконавець говорить українською мовою, але знову-таки не враховуємо, на жаль, таку історію як жанрові музичні станції, як різні такі речі. Щоб ми просто чітко розуміли, про що іде мова.

Тобто фактично цей законопроект спрямований не те, щоб в ефірі українських радіостанцій було 37 відсотків – це буде грамотно сказати правильно – пісень українською мовою, виготовленими українськими виконавцями, і вони рівномірно на добу. Більше того, ми не прописуємо в цьому законі, в який спосіб Нацрада це моніторить, і не прописуємо санкцій. Майте це на увазі. Це з приводу юридичної техніки.

Прошу колег висловлюватися. Я описала вам комплекс проблем, які я бачу, при загальній логіці.

Хто у нас хоче висловитися? Я так розумію, що у нас є представники спільноти, і ви маєте позицію.

Будь ласка, прошу.

ОСНАЧ С. Сергій Оснач – активіст громадянського руху "Відсіч", координатор кампанії "Бойкот російської попси", крім того я ще в минулому джазовий музикант, тобто я в принципі орієнтуюся в ситуації.

Дивіться, за даними громадських моніторингів нині на радіо частка українських пісень менше 5-и відсотків, за різними моніторингами від 4,9 відсотка до 4,8 відсотка. Це громадський моніторинг про таке говорить. Це абсолютно неприпустима ситуація і її треба виправляти. Це очевидно. Те, що кажуть представники радіоіндустрії, що у нас бракує якогось контенту чи якихось нішових радіостанцій, це насправді хибна, облудна позиція, тому що в законопроекті ідеться про пісні, тобто про музичні твори з текстом, інструментальну музику можна необмежено крутити. Інструментальна – без слів, щоб було зрозуміло, тобто джаз, електроніка без слів, без співу, її можна крутити необмежено в будь-якій кількості.

СЮМАР В.П. У цьому законопроекті такого немає. Колеги, давайте будемо, ми ж тут з вами професіонали, ви читайте документ: "в музичних радіопрограмах та радіопередачах". Джаз – музична програма?

ОСНАЧ С. Так!

СЮМАР В.П. Ви пишете: "зобов'язана становити частка пісень…"

ОСНАЧ С. Серед пісень.

ЧЕПУРА К. Пісня – це ж не інструментальний твір.

СЮМАР В.П. Колеги, я вам читаю, як ви закон прописали чи хто його писав. Там написано, що всі музичні радіопрограми мають вміщувати пісні. Розумієте, як написано? Ми ж маємо виправити. Просто я вам говорю про юридичну техніку.

Колеги, я логіку спільноти поділяю і завдання розумію. Більш того, я підтримую. Я ваш союзник у цьому, хоч ви сьогодні розсилали розсилки про те, що я тут буду категорично проти і тому подібне. Не знаю, звідки це взялося. Але якщо ми приймаємо оце формулювання, ви маєте зрозуміти, що це абсурдне формулювання.

ОСНАЧ С. Там ідеться про частку пісень. Ми слали список буквально днями з чотирьох тисяч пісень українською мовою різних жанрів, які можна крутити на радіо різного спрямування. Тому говорити про те, що бракує контенту, це абсолютно неправда.

Окрім того, я хочу заявити про те, що незалежна асоціація телерадіомовників сфальсифікувала звернення, точніше облудою видурила в деяких артистів підписи під заявою проти цього законопроекту. Це вже підтвердив Андрій Хливнюк з "Бумбокс". Також нам відомо, що деякі інші музиканти теж, їх дезінформували з приводу того, що законопроект запроваджує квоту 75 відсотків україномовних пісень взагалі, а не 75 відсотків від половини. Тобто це абсолютна маніпуляція, і треба розуміти, що такі заяви артистів не мають ніякої ваги. Окрім того, треба розуміти, що це заява артистів, яких справді крутять на радіо, і їх виявилося лише 55, натомість у нас в країні є тисячі музикантів, які роблять якісну музику, вони нікому не відомі, і вони не мають ніякого шансу потрапити в радіоетер, тому що у нас все "окупували" переважно російськомовні продюсери з переважно російськомовними зірками.

Тому цю ситуацію треба вирішувати. І досвід світових країн і світовий досвід говорить про те, що квоти – це дуже ефективний механізм, він застосовується в Польщі, в Португалії, у Франції, в Німеччині, в Канаді і ще в багатьох країнах. Це розвиває саме квотування за мовним принципом. Також застосовується квотування за принципом виробництва контенту, і є обмежувальні квоти, тобто квотування широко застосовується, і нас не має це лякати. І треба розуміти, що не йдеться про заборону взагалі всього російськомовного українського контенту, йдеться просто про справедливе квотування.

В нашій країні живе 78 відсотків етнічних українців, загалом з населення України 68 відсотків становлять люди, які визнають українську мова рідною. Зрозуміло, що вони хочуть чути український контент на радіо і на телебаченні зокрема. Нещодавно було онлайн голосування на сайті "Обозреватель", в якому взяли участь близько 15 тисяч людей, і 80 відсотків з опитаних висловилися за те, щоб телебачення було україномовним, і щоб російськомовна частка контенту була обмежена 20-30 відсотками.

ОНУФРИК Б.С. А змінити назву "Обозреватель" на українську вони не проголосували?

(Загальна дискусія).

АБДУЛЛІН О.Р. Можна питання, Вікторіє Петрівно? А чому наш комітет взагалі розглядає це питання і для чого взагалі все це?

СЮМАР В.П. Це зміни до Закону "Про телебачення і радіомовлення".

АБДУЛЛІН О.Р. Ну, є Комітет з питань культури і духовності.

МЕДУНИЦЯ О.В. Все, немає проблем. Так чому наш комітет має цим займатися?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Медіа.

АБДУЛЛІН О.Р. Так медіа. Ми комітет, який дає свободу медіа, а ми зараз маємо прийняти закон, який поставить цензуру на медіа чи що? От, питання нашого Комітету по свободі слова…

СЮМАР В.П. До кого?

АБДУЛЛІН О.Р. Ми маємо цензуру зараз запровадити? Я просто намагаюсь зрозуміти наше завдання.

МЕДУНИЦЯ О.В. Олександре Рафкатовичу, і так ці квоти є. Вони ж є!

АБДУЛЛІН О.Р. Так ми не проти.

МЕДУНИЦЯ О.В. Ми уточнюємо просто.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми ще маємо… Ну, є рішення Комітету по культурі, ми двома руками "за", давайте підтримувати, але наш комітет тут до чого?

МЕДУНИЦЯ О.В. Давайте виносити в зал між першим і другим читанням.

АБДУЛЛІН О.Р. Немає проблем. Ми готові, давайте виносити в зал.

СЮМАР В.П. Тобто є пропозиція Олександра Рафкатовича Абдулліна прийняти в першому читанні і доопрацьовувати.

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, моє питання: чому наш комітет має займатися цензурою?

СЮМАР В.П. Ви мене питаєте?

АБДУЛЛІН О.Р. Да. Ви ж голова, Вікторіє Петрівно.

СЮМАР В.П. Ми не займаємося цензурою.

АБДУЛЛІН О.Р. А що, це не цензура, якщо ми ставимо в рамки?

СЮМАР В.П. Кого ми ставимо в рамки. Ми з вами розглядаємо законодавчу ініціативу народного депутата.

ІЗ ЗАЛУ. Тому що це ваш профільний закон!

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, це не наш профільний закон.

СЮМАР В.П. Я дуже попрошу Олександра Рафкатовича сформулювати свою особливу думку, відправити її до секретаріату Голови Верховної Ради, який розписав на нас цей законопроект, написати, що він не згоден з таким підходом. І я думаю, що після розгляду цього адміністративного подання в рамках парламенту ми повернемося і розглянемо її на комітеті, але продовжуймо все-таки розглядати цей законопроект.

Будь ласка, Катя М'ясникова.

М'ЯСНИКОВА К.А. На правах того, хто був згаданий, я хочу сказати, що, по-перше, я маю підписи всіх музикантів, які підтримали це звернення. Я можу сказати, що кожному музиканту, в тому числі і пану Хливнюку надавався текст законопроекту. І коли ми говоримо про те, що квота буде стосуватися денного ефіру, ми маємо пам'ятати ще й про частину другу 4-ї статті, яка каже про те, що програми, ліцензіат у проміжках часу між 7-ю та 22-ю повинні дотримуватись таких пропорцій українських і іноземних продуктів. Це є в законі зараз, і воно залишається в законі – 50 відсотків програма українського виробництва.

Нагадаю, що у нас в додатку до ліцензії є такий окремий для радіостанції вид програм – це не програмований ефір. Це фактично "высшая музыка". І в цій частині Національна рада перевіряє кожну пісню окремо, і тому ми кажемо про те, що з огляду на абзац другий частини 4-ї ця квота буде стосуватися, в першу чергу, денного ефіру, і тому ми стоїмо на таких позиціях.

Ми розуміємо потребу в стимулюванні української музичної продукції. Ми готові обговорювати адекватні міри. Але ми ще раз кажемо, що, по?перше, ця квота прирівнює всіх до всіх: станції, які мовлять в форматі популярної музики, станції, що мовлять в форматі музики "денс" як Kiss FM. І, до речі, те, що сказала Вікторія, абсолютно дотично до Kiss FM – вони не мають музики з словами багато, і відповідно ця квота буде для них абсолютно не виконуваною. Ми знаємо ситуацію з станцією "Ренесанс" у Києві, вона закрилася після введення 50-відсоткової квоти, тому що вона не могла постійно повторювати українських музикантів, які, до речі, були проти того, щоб їх постійно ротували у денному ефірі.

Ми говоримо про те, що якщо вводити мовну квоту, вона має бути обговорена з представниками всієї музичної індустрії. І у нас є тут в тому числі і ті представники музичної індустрії, які не підтримали це. Ми не можемо ділити на "правильних" і "неправильних", на "своїх" і "не своїх" у музичній індустрії – це все громадяни України, які мають мати можливість доступу до ефірів зі своєю творчістю.

Ми маємо встановити адекватне регулювання для різних форматів, для станцій вузько форматного спрямування, для станцій регіональних, тому що пані Вікторія знає, провели дослідження на територіях, наближених до зони АТО, ми бачимо перетікання в російськомовний ефір, неукраїнський російськомовний ефір. Ми маємо відповідати цим викликам, і ці квоти мають бути ранжовані по форматам. Ми маємо дуже уважно дивитися на міжнародний досвід. Щойно Франція знизила квоти, власне, з формулюванням про те, що і минулого року в грудні, в листопаді були забастовки радіостанцій у Франції, тому що вони говорили про те, що "ми не можемо постійно – як вони сказали – транслювати нудні старі пісні", тому що у них не вистачало достатньо продукту. Тому ми кажемо про те, що при загальній мотивації зрозумілій закон абсолютно не відповідає ні стану сучасної радіоіндустрії, ні стану музичної індустрії, і може призвести фактично до негативних наслідків, до перетікання аудиторії онлайн слухання, а ми бачимо…

І нещодавно були опубліковані незалежним онлайн радіо, він не має ніякого стосунку до квот, про те, що в КПІ найбільш популярна станція – це станція "Пітерського року". Вони заходять туди і слухають його, і якщо ми уявимо собі, що навіть ми прийняли цю квоту, ми маємо розуміти, що радіо більше не є диктатором смаків. Ми живемо у відкритому світі, де, вибачте, хто хоче заходить на EX, завантажує собі ту музику, яку хоче слухати, і слухає її. І відповідно ми маємо розуміти ці виклики і не робити так просто – знаєте? – взять и всех поделить.

СЮМАР В.П. Думка зрозуміла. Дуже добре, що у нас такі різні думки.

Будь ласка, репліка.

МЕДУНИЦЯ О.В. Про Францію. Ви знаєте, коли у нас в Україні буде стільки української мови, скільки у Франції французької, я першим вийду з законодавчою ініціативою відмінити взагалі ці квоти у нас в Україні.

СЮМАР В.П. Будь ласка, Богдан Онуфрик.

ОНУФРИК Б.С. Дякую. Як кажуть, благими намірами вимощена іноді дорога в пекло. Абсолютно підтримуючи стурбованість авторів цього законопроекту, бо мова йде не лише про радіо, а й про телебачення, оскільки ми бачимо, що поступово крок за кроком, але телерадіоефір доповнюється більше не українською мовою, а російською. Це справді викликає стурбованість, я думаю, в кожного з нас і членів комітету, і суспільства, і шоу-бізнесу. Але ми маємо дуже акуратно поставитися до цієї ініціативи. Я абсолютно за те, щоб якомога більше українського україномовного продукту було в нашому телерадіопросторі, і передусім в ефірах радіостанцій.

Але ми маємо зважити на одну деталь. Таким шляхом свого часу, наскільки я пам'ятаю, пішла Білорусь, і в Білорусі сьогодні радіо немає, тобто воно вмирає. Я за те, щоб сто відсотків було україномовного продукту на наших радіостанціях, але чи не вб'ємо ми ринок? Мені здається, ми маємо дуже ретельно зважити цю норму, можливо, навіть ще подумати, подивитися світовий досвід, проаналізувати нинішній стан ринку перш, ніж зробити цей крок і ввести ці квоти. Бо ми маємо враховувати інтереси медіа ринку, ми не можемо ставити ринок в умови дискримінації і так далії.

Я розумію, що не всі керівники телерадіоорганізацій усвідомлюють, саморегулюють ці питання. Нам слід їм допомогти в цьому. Але допомогти слід, саме допомогти, а не нашкодити. Я за те, наприклад, щоб в ефірі радіостанцій з'являлись щомісяця якомога більше нових пісень українською мовою українських виконавців. Нам треба подумати, яким чином це можна стимулювати, тобто одна квота за дві йде, наприклад, правильно? Нова пісня, вважається, має подвійну квоту, якщо вона нова, і радіостанція її транслює. Це є мотивація для виконавців і радіостанцій чи ні? Ми можемо це прописати чи ні?

ОСНАЧ С. Ви можете підтримати чудовий законопроект!

ОНУФРИК Б.С. І "вбити" радіо ринок.

ЧЕПУРА К. Ну, хто сказав "вбити"? Ну, що це за заяви? Вибачте, ну, це просто смішно! Що значить "вбити"? Там 37 відсотків всього.

ОНУФРИК Б.С. А якщо ми зупинимося на 30?

ЧЕПУРА К. Давайте поторгуємось.

ОНУФРИК Б.С. Давайте поступово це зробимо.

ЧЕПУРА К. То це і є поступово. У нас 68 відсотків україномовних громадян. А ви кажете, що 37 – це не поступово?

ОНУФРИК Б.С. У нас українців 90 відсотків, вони не всі розмовляють українською мовою.

ЧЕПУРА К. Ми зараз говоримо про опитування, які говорять українською мовою.

ОНУФРИК Б.С. можна сперечатися, можна не сперечатися. Я вважаю, що нам треба доопрацювати це дуже ретельно, не поспішаючи, бо ми можемо "наламати дров".

СЮМАР В.П. Дуже дякую за вашу думку. Ольга Валеріївна, далі Сергій Висоцький, далі – ви, а потім – ви.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, ми можемо дуже довго сперечатися про те, як квотувати, яку цифру прописати, але я зараз спробую розповісти, чому цей закон не буде виконуватися.

Пане Олеже, я думаю, що ви також вже були депутатом тоді, коли приймався в парламенті Закон "Про засади мовної політики" Ківалова і Колісниченка (пам'ятаєте такий?), який збурив теж суспільство і призвів до масових протестів, мітингів, тощо. Так от, в цьому Законі "Про засади мовної політики" ідеться про те, що основи мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мови визначається виключно цим законом, тобто цим Законом "Про основи мовної політики", а положення інших законодавчих актів щодо мови мають виходити з норм Закону "Про засади мовної політики". У цьому законі записано, що телерадіоорганізації можуть вільно обирати мову мовлення.

ОСНАЧ С. Там також написано, що має відповідати частка контенту часті мовних груп.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене запитання: якщо ми намагаємося регулювати цю сферу, то тоді всі зміни, ті зміни, які ми мусимо вносити, мають бути внесеними у всі закони, щоб не виникало колізій між одним законодавчим актом і іншим, і щоб телерадіоорганізації не використовували положення різних законів на власний розсуд. Тому якщо, знову-таки, я не хочу, що ви думали, що ми категорично проти чи поширювали невірну інформацію про те, що комітет зараз буде це просто "валити" з незрозумілих причин. Ми хочемо, щоб прийнятий закон, по-перше, виконувався, а по-друге, не викликав таких насмішок і не був взірцем нормотворчого невігластва.

На жаль, зараз ми маємо таку ситуацію, що з прийняттям такого закону ми спричинимо абсолютний хаос на ринку. І я б хотіла ще, шановні колеги, щоб ви послухали нашого колегу Владислава Севрюкова, який був членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення, і який якраз займався цим питанням в Нацраді. Я думаю, що він більше мене розкаже вам, чому і попередні нормотворчі акти не виконувалися деякими представниками ринку.  Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Ольго Валеріївно. Зараз по черзі ми будемо далі говорити. Будь ласка, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я просто хотел обратиться к вам, Катерина. Все почему-то трактуют, и вы в том числе, и представители бизнеса: давление на станции и "танцуют" от так называемых эфемерных достаточно интересов слушателей. Хотя я воспринимаю этот законопроект исключительно как попытку поддержки не только украинского языка, но и попытку поддержки украиноязычных украинских исполнителей.

Если бы не было тех квот, которые уже были введены на радио, я лично человек, который каждый день ездит в своем автомобиле и слушает несколько нишевых радиостанций, я бы никогда не узнал о массе прекрасных ребят, которые были вынуждены, медиабизнес был вынужден достать, спродюсировать, которые получили доступ из-за квот на радио, раскрутили за счет этого, и теперь они известные исполнители. Я бы никогда о них не узнал, потому что я бы слушал тот контент, который дешевле закупать бизнесу, естественно, это более массовый русскоязычный контент, возможно.

То есть я расцениваю это просто как помощь тем людям, которые пытаются здесь на родном языке, українською мовою, делать качественный продукт. Мне кажется вполне логичным ввести квоту для того, чтобы какие?то молодые ребята получили свой шанс попасть в ротацию на радиостанции центральные, раскрутиться и делать качественный наш родной продукт. Поэтому я не понимаю...

Я не спорю с тем, что по технике нужно дорабатывать, принимать консенсусное решение, здесь есть автор законопроекта. И мы должны выйти на защиту информационного пространства, мы должны увеличить квоту, и нет в этом сомнений, потому что это способ поддержки прежде всего исполнителей, а не удовлетворение эфемерных желаний слушателей, которые меняются как только меняется эфирная сетка и расположение контента.

Что касается, я просто вспомнил, когда Виктория еще была в СНБО, сколько визга стояло о запрете русских телеканалов, сколько визга тогда стояло о запрете российских телесериалов и так далее. Мы это все прошли уже 2 назад. И каждый раз появляются представители медиаиндустрии и говорят, что катастрофа, что "жизнь закончена", и как-то потом все нормально функционирует и живет. Давайте искать и с вами в том числе некий компромисс. Нужно понимать, что есть государственные задачи. И государственная задача наша – в поддержке наших исполнителей, чтобы они формировали противовес.

ШВЕРК Г.А. Єдине, що хочу уточнити, жодних квот на українську мову на разі в жодному законі в Україні немає. Тому казати про те, що щось покращується, збільшується або зменшується неможливо. Немає жодних квот на українську мову.

ІЗ ЗАЛУ. А можна один коментар від бізнесу?

СЮМАР В.П. Від бізнесу по черзі. Будь ласка, прошу вас.

ЧЕПУРА К. Доброго дня! Я хотіла почати з того, що Гіркін теж є громадянином України, але, мені здається, ні в кого не виникає питання в тому, що ми маємо дослуховуватися до його позиції і підтримувати його там у Верховній Раді чи якимись будь-якими законодавчими ініціативами, тому позиція про те, що маємо слухати всіх громадян України є абсолютно помилковою. Держава повинна займати позицію, яка буде зберігати цю державу, яка буде зберігати її ідентичність і так далі, тому хотілось для початку на це звернути увагу.

Далі. Щодо коментаря з приводу Закону "Про засади державної мовної політики". Пропонований закон абсолютно не суперечить йому, і він буде тому виконуватись через те, що там ідеться про кількість представників мовних груп. І я думаю, що в Україні вистачить 37,5 відсотка представників україномовних українців, які би могли слухати цей контент, тому він абсолютно не буде суперечити, але навіть якщо припустити, що так буде, то нічого не заважає внести зміни, як на мене, це не проблема абсолютно.

Також хочу погодитися з пані Головуючою з приводу того, що у нас немає механізмів штрафування, тут я згодна, це треба насправді прописати, тому що виходить так, що радіостанціям сказали: "Виконуйте!" – але ніяк не сказали що робити, якщо радіостанції порушують закон, тим паче, що Нацрада зараз демонструє цілковите несприйняття української мови, і тому якби смішно від неї чекати якихось дій.

СЮМАР В.П. Ви навіть не зобов'язуєте її відстежувати дотримання цього закону.

ЧЕПУРА К. Гаразд. Тут я не буду сперечатися. І не треба так посміхатись, тому що пан Артеменко сказав, що українська музика не відбулась, це Голова Нацради, це його цитати, тому, вибачте, що ще ми маємо як громадяни думати.

ОСНАЧ С. Ми чули на власні вуха це.

ЧЕПУРА К. Є відеозапис. Це не проблема. Словом, я хотіла сказати про те, що тут постійно говорять фрази про те, що це "вб'є" радіоринок, це просто все знищить там і так далі. Вибачте, звідки така інформація? Де є хоча б одне опитування слухачів, які б сказали: "Ні, ми не хочемо слухати українську музику, вона неякісна, вона жахлива", - немає нічого.

ІЗ ЗАЛУ. Так проведите его.

ЧЕПУРА К. Чекайте, чому ми маємо доводити? Нас більшість, нас 68 відсотків україномовних громадян. Ми маємо менше 5 відсотків україномовної музики.

ІЗ ЗАЛУ. У мене інша інформація. Я думаю російською, але я розмовляю спокійно українською.

ЧЕПУРА К. Так думайте якою завгодно!

ОСНАЧ С. За даними "Обозревателя" 80 відсотків.

ІЗ ЗАЛУ. "Обозреватель" – это "желтая" пресса. Ребята, я ей не верю.

ЧЕПУРА К. Можна я закінчу? Дайте сказати. Тому, пробачте, ніхто про це не сказав сьогодні, але я скажу, питання мови – це питання національної безпеки, і фрази про те, що ближче до Сходу люди починають переходити на російськомовні радіостанції, якраз має нас спонукати до того, що ми повинні збільшувати україномовну музику, а не зменшувати її, йдучи на поводу. Я теж митець, не в музичній сфері, але я розумію, що до мистецтва є 2 підходи: або ми йдемо на поводу у публіки постійно зменшуючи, знижуючи моральну планку, або ми намагаємося покращити це суспільство і зробити якісь позитивні зміни.

На сьогодні ми бачимо, що шириться "чорний" список з російськими діячами культури. Ми бачимо, що російські діячі культури, на відміну від великої кількості наших, зокрема підписантів злощасного звернення, про яке говорилось, вони відстоюють свою країну, хай якою поганою, на нашу думку, вона не є. Натомість наші співаки вважають, що вони співають російською мовою, і це є цілком нормальним, і ще вимагають від нас не запроваджувати квоти на україномовну музику, на яку ми цілком заслуговуємо. Ви зараз не назвете і 10-и гуртів, які я слухаю особисто, ви їх просто не знаєте, ви їх не чули.

ІЗ ЗАЛУ. Слава Богу, что не слышали!

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, по черзі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пані Катерино, я тільки хочу вас поінформувати, що внесення змін до закону, прийнятому у першому читанні, можливо лише за умови внесення змін в ті статті, в якій внесено зміни вже при першому читанні, тому між першим і другим ми не зможемо внести зміни в Закон "Про засади мовної політики", бо це не передбачено фактично. І ми не можемо внести зміни в механізм контролю Нацради за дотриманням цього закону.

ЧЕПУРА К. Так ми ж не проти! Давайте зробимо це раніше.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб його переподати і зробити дійсно таким, який би працював.

СЮМАР В.П. Пропозиції потім висловимо. Дуже дякую вам за виступ.

Далі. Прошу.

ШАВЕЛЬ О.В. Доброго дня, я Оксана Шавель – я є директором радіостанції Radio ROKS. В нашу групу входить ще 6 радіостанцій як і широкого формату, наприклад, "Хіт FM" так і вузькоформатні. Я зараз, чесну кажучи, не дуже хочу переходити стовідсотково в дискусію про мовні засади, тому що це трошки інше. Ми зараз дискутуємо про радіобізнес і про шоу-бізнес в Україні.

Тут у нас є кілька презентацій, ви їх можете переглянути, коли будете мати час. Тут показаний шлях української музики від 2004 року. Ми не говоримо зараз про Майдан і про 2014, ми говоримо про 2004, коли радіостанції почали займатися витисканням російського продукту зі своїх ефірів. Ви це можете подивитися. І тут ми не говорячи про те, що ми взагалі 50 відсотків і так далі, абсолютно відверта інформація, ми говоримо про пройм-тайм, де вказаний на сьогодні, що в 2016 році відсоток українських виробників української музики.

Далі. Один з останніх слайдів, де прапорцями показані країні з найвищою і найнижчою квотою на мовний продукт. От, хто ближче бачить, скажіть мені, будь ласка, в якій країні найбільше охоплення слухання радіо? Австралія. Найменший – Білорусь. Різниця – 94 відсотка проти 37. Це відповідь на ваше запитання про "вбивство" індустрії.

ЧЕПУРА К. Так ми пропонуємо 37,5. Які питання?

ШАВЕЛЬ О.В. Далі. Я вам говорю по охоплення слухання радіо.

ОНУФРИК Б.С. Та слухати перестають!

ШАВЕЛЬ О.В. Далі. Я можу вам процитувати дуже швидко нашого колегу з Білорусі, який сказав дуже дивну річ, що після введення квоти навіть спеціаліст серед 10-и радіостанцій не в стані був відрізнити одну від іншої.

Тому те, про що ми зараз тут будемо говорити, і говоримо, і наполягаємо – ми за українську музику, ми за квоти, але ми за форматне квотування, пошагове квотування і квотування в адекватному часі по добі.

Коли ви говорите про Польщу, а ви про неї говорите весь час, то ми вивчили цей досвід, і ми знаємо, що Польща квотує свій ефір від 5-ї ранку до 12-ї ночі, і ця квота виконується.

Коли ми говоримо про Німеччину, яку ми так любимо приводити в приклад у всіх аспектах, то там квотування відсутнє. Або Велика Британія має 50 на 50.

ІЗ ЗАЛУ. Там немає проблеми з вжитком німецької мови!

ШАВЕЛЬ О.В. Коли ми говоримо про мовні засади, і ця дискусія буде стосуватись мовної площини, то давайте будемо обговорювати це. Зараз ми говоримо про український радіоефір.

Дякую. Якщо будуть питання по презентації, то відповім. Тобто ми за квоти, але ми за пожанрове і погодинне квотування.

СЮМАР В.П. Дякую. Я зрозуміла. Будь ласка, прошу.

ГОРОВА І.А. Представитель "MOZGI Entertainment" "Потап и Настя", "Время и стекло", группа "Mozgi" Ирина Горовая.

Я хочу спросить. Все говорят, что нужно запретить, нужно квотовать. А что государство делает для нас? Мне кажется, что для того, чтобы поддерживать украинский язык, нужно делать фестивали, нужно делать какие-то скидки, если в ДК проходят концерты, допустим, для україномовних виконавців безкоштовно або з якоюсь суттєвою знижкою.

Хочу также спросить, что делать артистам, которые поют на русском языке? Так исторически сложилось. То есть нужно куда-то уезжать. То есть вы по сути весь бизнес хотите... То есть у нас будет всего 25 процентов.

ЧЕПУРА К. Чому 25? 67.

ГОРОВА І.А. 50 – зарубежная.

ЧЕПУРА К. Так ніхто не забороняє крутити більше українського продукту.

ГОРОВА І.А. 37, но у нас идет 50 процентов зарубежная музыка, 50 процентов...

(Загальна дискусія).

ГОРОВА І.А. А что делать артистам, которые сейчас поют на английском языке? Мы же все говорим: поддерживаем украинского производителя. Мы украинский производитель, мы платим налоги, мы, допустим, заплатили порядка 700 тысяч за прошлый год, потому что мы популярны, потому что мы работаем в этом сегменте, потому что мы платим налоги, и мы платим больше, чем некоторые депутаты. Хотелось бы это тоже учитывать. Мы хотели бы, чтобы ввели какие-то квоты. Мы согласны перейти на украинский язык, но нельзя убрать весь каталог, изъять всех артистов...

МЕДУНИЦЯ О.В. Так никто же не убирает. Вы почитайте тело закона.

ГОРОВА І.А. Как мы будем крутиться на радиостанциях?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Зрозуміло. "Пырышки пупырышки" у нас 67 відсотків, це правда.

ГОРОВА І.А. У нас проблема в авторском законодательстве, которое серьезно никто не рассматривает, потому что здесь очень много коллизий. Никто этот вопрос не рассматривает. А это авторы, которых можно стимулировать, которые будут получать деньги за то, что украинские песни ротируются на радио. Вот эти артисты стараются писать на украинском языке, но как вы заставите человека, который, к примеру, пишет на русском, начать творить на украинском или на английском?

ІЗ ЗАЛУ. Просто об этом и речь. Если бы Николая Васильевича Гоголя заставили писать на украинском языке, мы, может быть, недополучили бы ряд гениальных произведений.

ЧЕПУРА К. Ніхто вас не примушує.

ОНУФРИК Б.С. Ну, що ви розказуєте байки! Сьогодні в телерадіопросторі домінує російська мова. Про що ви говорите? І що ви хочете, щоб так залишалося.

ІЗ ЗАЛУ. Мы хотим, чтобы стимулировали, а не запрещали.

ОНУФРИК Б.С. Так никто не запрещает.

ГОРОВА І.А. Что делает государство для стимулирования кроме запрета? Есть фестивали, на которых популяризируется украинский язык.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте начнем с авторского права, а потом подойдем к квотированию.

СЮМАР В.П. Почули. Тихесенько. Ми один одного не почуємо. Це дуже нормально, що ми висловлюємо різні позиції. Ми тут зібрались для того, щоб почути один одного. Колеги, для того, щоб ми могли почути, треба говорити по одному, і ми почуємо, і повірте, знайдемо нормальне зважене рішення.

У нас по черзі був Влад Севрюков, потім – ви, а потім – ви. І тоді вже перейдемо сюди.

СЕВРЮКОВ В.В. Шановні колеги, я займу, може, трошки більше часу, тому що у мене буде дві репліки по цьому обговоренню. Якось так іде постійний, я вже декілька разів був на "круглих столах", на цих спорах, приблизно однакова аудиторія. Давайте не сваритись, давайте знаходити порозуміння. Чому всі зайняли жорстку позицію і не хочуть один одного почути. Я вважаю, що це стосується і індустрії, і ініціаторів. Це перша репліка.

Друга репліка щодо уподобань слухачів. На жаль, я з дивом, я, наприклад, не можу зрозуміти, чому "Радіо П'ятниця" вийшло на третє місце по прослуховуванню у нашій державі. Я навколо себе не бачу людей, які слухають "Радіо П'ятниця", чи рейтинги їм такі роблять, чи якась проблема, але, на жаль, вони сьогодні, коли було "Супер Радіо" грало переважно іноземну музику, не входили в десятку по тим рейтингам, якими офіційно користується сьогодні індустрія, зараз вони зайняли третє місце. Формат "Радіо П'ятниця" – це пополам російська музика з шансоном, це просто вони зробили такий гібрид. Це просто можна порадіти за вдалий менеджмент чи за вдалі продажі.

Я хочу сказати, що якщо послухати програми на замовлення, я не думаю, що їх хтось модерує, люди дзвонять і замовляють. На жаль, там, можливо, так сформований ринок, я теж не розумію, тобто ми все ж таки не до кінця розуміємо слухача. Це репліки.

Я цим питанням почав займатися 2 роки тому, коли почав працювати в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Тут є люди, які були на першій зустрічі, яку я ініціював для того, щоб розказати, що пора українським радіостанціям повернутися обличчям до україномовної музики. І я, вивчаючи певний досвід і побачивши як це працює, розумію, що квота 50 відсотків українських авторів виконавців нічого спільного з українською музикою не має. Вона дуже широка. Я можу наводити безліч прикладів, я їх вже наводив на деяких, не буду зараз у цьому заглиблюватися, вона не працює, Національна рада постійно має з цим проблеми, індустрія має з цим проблеми. І я сподіваюсь, що в новому Законі "Про аудіовізуальні послуги", її зараз немає в цій редакції, і вона не появиться, тому що це не європейський підхід, і цей підхід не виконуваний.

Що я, працюючи над цим питанням, чесно кажучи готувався внести в новий закон про АВП свої пропозиції. Вийшло так, що раніше з'явився ваш закон, і фактично я можу сказати, як я бачу, виходячи з певного досвіду роботи і в радіо індустрії, і в Національній раді, і вже тепер і Верховній Раді.

По-перше, декілька тез. Я вважаю, що квотування сьогодні потрібно, хоча і противник морально ідеї квотування. Я би хотів, щоб воно само було зрозуміло в нашому суспільстві, але, на жаль, це сьогодні не відбувається. Тому я вважаю, що державні органи, які ми сьогодні представляємо, мають втрутитися у цю ситуацію.

СЮМАР В.П. Влад, у нас дуже велика кількість людей, у нас встановлений регламент – 2 хвилини, тому пропонуйте ідею.

СЕВРЮКОВ В.В. Я пропоную, і у мене є текст, я для законопроекту його підготував, я його розіслав всім членам комітету, представникам індустрії можу віддати всім бажаючим, надрукував спеціально декілька.

Я пропоную почати з квотування з 20 відсотків після прийняття закону. І потім протягом 2 років підняти до 25 і 30 відсотків. Це перше принципове. Друге принципове, треба визначити, що з 6-ї до 22-ї відсоток цих пісень українською мовою, і формулювання я пропоную: обсяг музичних творів українською мовою повинен становити не менше 20 відсотків загального обсягу виконаних музичних творів іншими мовами. Це дає можливість нам чітко відійти від того, що коли пісня не має слів, вона не рахується. Це те ж саме, що ви пропонуєте, тут наші позиції збігаються. Тобто ми рахуємо відсоток пісень до пісень, не враховуючи інструментальні і твори без слів.

Далі. Відсоток має бути виконаний на 70 відсотків з 6-ї до 22-ї години. І оцей рівномірний розподіл – це дуже така ефемерна штука. Я, працюючи безпосередньо у Нацраді над цим питанням, не розумію що таке "рівномірний розподіл", буде хіт-парад – це 10 пісень разом можуть бути, як це потім, ви скажете, що це нерівномірно, тобто кожному учаснику потрошку. Тому оця рівномірність, вона трішечки до визначень, вона не зрозуміла мені, як з цим працювати потім далі контролюючому органу, наприклад.

Тому я пропоную, і сьогодні зачитувалось з 6-ї до 22-ї 70 відсотків виконується для того, щоб тільки 30 відсотків квоти вночі, а 70 відсотків квоти вдень.

Далі. Я хочу запропонувати таку новелу, яка в Європі використовується, тобто відсоток музичних творів, виконаних українською мовою на добу від дати першого публічного сповіщення яких не минуло 18 місяців зараховується з коефіцієнтом 2. Треба підтримувати нову музику, свіжу музику, яку будуть співати нові виконавці чи старих виконавців стимулювати до виконання. Коли буде знати музичний редактор, що пісня йому принесе подвійну квоту, буде ставити пісню навіть якщо вона ще не є хітом. Я спілкувався про це з деякими музичними редакторами радіостанцій, і вони мене підтримали в цьому питанні. Це дозволяє оновлювати і популяризувати, бо відомі випадки, коли так не було і витримується одна і та сама постійна ротація, радіостанції бояться ставити нові пісні, користуються одними і тими самими хітами, ми будемо мати там суцільного Вакарчука, і все, бо радіостанція боїться ризикувати завжди.

Третє. Розмір квот треба обов'язково переглядати для різних форматів. Це принципово. Зараз, я знаю, індустрія пропонує в цей закон чітко розписати формати, треба чітко до форматів розписати квоти, тобто деякі формати можуть бути взагалі звільнені, а деякі формати мають виконувати чітку квоту, і це має вказуватись у них в ліцензії (звільнення від квотування). Це, звичайно, має бути якийсь дуже маленький відсоток радіостанцій однозначно, це якісь нішеві станції.

От, в принципі, ця поступовість, я вважаю це перевагою, що ми маємо надати перевагу новим пісням, і ми маємо чітко розібратися, які станції мають виконувати квоти, які ні, тому що якщо сьогодні ми всім в один час і такий величезний відсоток навіть при моїх розрахунках, я приблизно прикинув, нам сьогодні з прийняттям закону треба буде збільшити українські пісні в чотири рази. Тобто сьогодні у нас грає 1 з 20. Це статистика, я на неї спирався, коли 5 відсотків, сьогодні у нас грає 1 з 20. З настанням закону нам треба, щоб грали 4 з 20, з виходом через 2 роки нам треба, щоб грали 6 з 20 пісень, тобто при перерозподілі умовного ринку 50 на 50 зрозумілою мовою і незрозумілою мовою, це теж сьогодні звучало, і в принципі всі згодні, що наш приблизно ринок так поділений, ми будемо мати в піснях зрозумілою мовою більшість українських.

СЮМАР В.П. Я зрозуміла. Дуже, мені здається, нормальна деструктивна, фахова пропозиція людини, яка цим займалася. Я думаю, що всі її почули і сприйняли.

ОСНАЧ С. 20 відсотків – це дуже мало.

СЮМАР В.П. Колеги, ми зараз не сперечаємося мало чи багато, ми вислуховуємо один одного і прошу один до одного ставитися з повагою.

Будь ласка, прошу.

ПРОКОП'ЄВА І. Мене звати Прокоп'єва Інна – боєць батальйону імені Кульчицького.

Прозвучало багато таких дивних фраз, які мене просто здивували, я їх не сприйняла про боязнь того, що ми не зможемо виконати якийсь законопроект, тому що він може там щось "вбити".

Я стала не просто свідком, а учасницею того часу, коли ми ризикнули, і ми виграли тільки від цього. Це було прийняття у Верховній Раді рішення про відновлення Національної гвардії, коли перший добровольчий батальйон з Майдану вирушив на Схід, коли армії не було. Зараз армія де? Знищена? Чи вона прогресує? Ми ризикнули, ми це зробили.

Звучить, я не знаю, як інакше назвати, як "шкурне" питання людей, які бояться про свій бізнес. Так, можна зрозуміти, людина боїться за свої гроші. Знову ж таки скільки людей покинули свій бізнес, свої сім'ї, своє життя і ризикнули заради Батьківщини. Так, кожен думає про себе, але інший факт.

Маніпулювання числом 75. Я бачила по соцмережах, один Хливнюк признався в тому, що не так йому пояснили, він не зрозумів. В особистій приватній бесіді ще декілька артистів сказали, що не дочитали. І в повідомлені, яке йому скинули з цим законопроектом не було сказано, що це 75 з 50, що це всього 37 відсотків.

СЮМАР В.П. Добре. Якщо можна, ближче до законопроекту.

ПРОКОП'ЄВА І. Добре.

Згодна, що немає системи моніторингу виконання цих квот. Законопроект треба вдосконалювати.

СЮМАР В.П. Дуже дякую. Правильна позиція.

Ще десь 5 виступаючих, і будемо підходити до прийняття рішення. Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. У мене з приводу зарубіжного досвіду. У неї на сторінці у Фейсбуці написано, що є ряд країн, в яких відсоток квотування достигає 60 відсотків. Назвіть, будь ласка, одну таку країну.

ЧЕПУРА К. Я зараз не пригадаю статистику, можу відкрити, якщо треба, відповім через 5 хвилин.

ІЗ ЗАЛУ. Я дивлюся зараз на квотування в Португалії – 25 відсотків.

ОСНАЧ С. Від 25 до 60.

ІЗ ЗАЛУ. Секундочку. 25 відсотків португальських виконавців, 60 відсотків виконавців європейської зони. Це різні речі.

ОСНАЧ С. Ні, в Португалії 60 відсотків португальською мовою, але…

ІЗ ЗАЛУ. Добре, про Португалію подивимось.

Найбільше квотування, яке я знайшов в Інтернеті, можете зайти на сайт Канадської комісії з квот, там найбільша квота – це 40 відсотків, яка була у Франції, яка зменшена до 35 минулого тижня. Це найбільше. 37,5 відсотка, я не знаю країну, яка має більшу квоту, ніж 37,5 відсотка, крім України, якщо буде прийнята ця квота.

ЧЕПУРА К. Добре, ми через 20 років, як Франція, 5 відсотків знімемо.

ІЗ ЗАЛУ. Я хочу сказати, що такої країни немає.

ЧЕПУРА К. Шановний, ви знаєте, що у нас іде війна?

ІЗ ЗАЛУ. Жоден ринок не може витримати таку кількість пісень.

ЧЕПУРА К. Франція 20 років добре витримувала, нічого не сталося.

СЮМАР В.П. Давайте ви якось без нас посваріться. Ми тут працюємо над законодавчими актами. Прошу, наступний виступаючий.

ІЗ ЗАЛУ. Ви знаєте, я відношуся до продюсерів і музикантів, які роблять музику, тобто тут є бізнес, тут є адвокати шановні, тут є активісти, є юристи, я так розумію, а я є людина, яка 90 відсотків свого часу проводить у студії і працюю музикантом. Я вам наведу таку статистику, це моя особиста…

СЮМАР В.П. Я вам заздрю. Це краще, ніж з депутатами.

ІЗ ЗАЛУ. Статистика така. Що десь відсотків 30, це максимум, це україномовні пісні. Мені, до речі, приємно робити україномовну музику. Недавно ми зробили реліз для співачки Альоші україномовну пісню, але вона на радіо потрапила сама, саме радіостанції запросили її і поставили.

Я що хотів сказати? Мені здається, що такі методи досить радикальні, досить швидкі, вони не є правильними, тому що дуже швидко зробити так, щоб автори почали писати українською мовою, це взагалі нереально. Це дуже добра ініціатива. Я вважаю, що треба підтримувати україномовних співаків і музикантів.

До речі, я зараз розмовляю українською мовою з поваги до вас, тому що я взагалі-то російськомовний і родом із Запоріжжя.

Я хотів би сказати, давайте все ж таки поступово це розглядати, поступово це робити, тому що я знаю позиції артистів, вони у легкому шоці.

СЮМАР В.П. Ми не можемо написати в законі поступово.

ІЗ ЗАЛУ. Мені дуже подобається ця пропозиція.

СЮМАР В.П. Прийнято. Є. Пішли далі. Тарас Шамайда, далі Орест, далі представник Нацради і ще хтось. І ми будемо завершувати членами комітету. Прошу.

ШАМАЙДА Т. Шановне товариство, Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи". Це якраз організація, яка останні 4 роки проводить системні моніторинги, яке становище української мови в різних сферах життя в тому числі в радіоефірах. І дійсно, наші дані дають, і опубліковані в тому числі в минулому році ті самі цифри, які тут говорили, близько 5 відсотків є українських пісень лише в ефірі. І це абсолютно ненормально. Ніхто не доведе нікому, що тільки 5 відсотків пісень слухач хоче чути своїх, так само як ніхто не доведе, що цих пісень не існує, тому що існують тисячі чудових пісень і виконавців, яких радіостанції вперто не хочуть з тих чи інших причин ставити.

Як стимулювати те, щоб пісні, які існують, от, щоб Андрія Ярмолу, щоб Мухарського, щоб Тараса Компоніщенка, щоб інших тисячі людей, які написали вже свої твори, пробили ці пісні в радіоефір, і щоб стимулювати написання нових українських пісень. Які інструменті для цього застосовуються? В усіх країнах Європи не англомовних, де є проблема з цим, застосовується мовне квотування: Німеччина, де катастрофічно впало число пісень німецькою мовою, Франція, Португалія, Польща і так далі. Тому необхідно, і запізніло вже навіть, прийняти квоту українською мовою. Ця квота, підкреслюю, саме на пісні, саме на частку пісень 75 відсотків. Якщо там є якась юридична неточність з розумінням чи двозначне трактування, це цілком можна технічно змінити в другому читанні.

Тому прохання не вестися на такі регламенті якісь уловки про те, що ми колись напишемо у майбутньому законі, ми доопрацюємо, ми ще щось зробимо. Законопроект цілком європейський, його можна прийняти в першому читанні за основу цілком.

СЮМАР В.П. Який не буде працювати.

ШАМАЙДА Т. Всі технічні правки можна внести, щоб їх можна було внести в якомусь читанні, а можна навіть і відсоток міняти, можна ввести нішеві радіостанції. Але це означає, що це… Саме для пані Червакової я скажу, що в Законі "Про засади державної мовної політики" говориться не тільки про вільний вибір мови, а й обов'язковість дотримання пропорцій мовних груп населення, тому цей закон цілком відповідає…

Тому прохання не зволікати, а підтримати цей закон. Тим самим ми задовольнимо інтереси молодих музикантів, і ми витягнемо. І стосовно пропозиції, яка прозвучала, от, саме в такому пакеті, як це подано, це не 20 відсотків, це виходить фактично 10 відсотків, якщо буде більшість молодих, тому що 1 за 2 іде, і по суті 10 відсотків мало відрізняється від нинішніх 5. Ми такими кроками не вирішимо проблему. Ми можемо говорити про компромісні цифри, але вони не повинні в 3-4 рази бути меншими.

ІЗ ЗАЛУ. Я погоджуюся. Давайте вести діалог.

СЮМАР В.П. Дуже дякую. Прошу.

МУХАРСЬКИЙ А. Дорогі друзі, я в даному випадку представляю не Ореста Лютого, а Антіна Мухарського. Мені 47 років, і я абсолютно російськомовний киянин, який народився в цьому місті і став українцем саме завдяки україномовній музиці, яка почала звучати в 1989 році, починаючи з фестивалів "Червона рута": "Брати Гадюкіни", Сестричка Віка", "Тарас Чубай" і далі купа виконавців, які творили і творять зараз модерну українську естетику, завдяки якій молоде покоління стає українцями, слухаючи ці пісні.

В середині 90-х років на наш ринок зайшли великі російські гроші, які почали диктувати формат. Українська пісня свідомо витіснялася з ефірів, десятки гуртів, які писали українською, не могли прорватися в жодний ефір жодної хітової радіостанції. І завдяки цьому сталося те, що російська мова стала пануючою в нашому просторі. Через це ми маємо війну на Сході України, бо як сказав патріарх Гундяєв: "Там, где "русский мир", там звучит русская речь". Так само, розуміючи ці умови, там зазвучить українська мова – там Україна. Тільки мова може бути маркером української ідентичності.

Тому, підсумовуючи свій короткий емоційний виступ, я хочу сказати, що цілком підтримую цю квоту.

І наостанок хочу все ж таки побажати не наступити знову на ті граблі, на які Україна наступила на початку 90-х років, коли не прийняла подібний закон і не впровадила його в життя. Маємо війну. Хочете, щоб кордон пролягав не по Донецьку, Луганську, а по Одесі, Харкові, Дніпропетровську – він буде пролягати там через 2 роки. (Оплески).

СЮМАР В.П. Ви чому зараз хлопали? Кордону на Дніпропетровську?

МУХАРСЬКИЙ А. Про те, щоб ви прийняли проект, щоб ми розуміли цей ланцюжок: Філіп Кіркоров, Басков.

СЮМАР В.П. Я не розумію?

МУХАРСЬКИЙ А. Я просто кажу. Бо багато можновладців не розуміють, що приходить Філіп Кіркоров, Басков, певица Валерия, потом вламывается Гиркин с автоматами и говорит: "Тут русская земля, тут русские песни".

ІЗ ЗАЛУ. Так давайте заборонимо російських виконавців

МУХАРСЬКИЙ А. Не про заборону йдеться. Стоп. Не треба пересмикувати. Мова іде про підтримку україномовного продукту, який за 20 років винищено повністю тотально російськими. Забороняти ніхто не буде, і про це не йде мова.

ІЗ ЗАЛУ. Я про заборону російських виконавців, а не мови.

МУХАРСЬКИЙ А. А я не хочу забороняти російських виконавців.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Член Національної ради, який має… Національна рада – це орган державної влади, який має займатися, власне, виконанням, стежити за тим, щоб він був виконаний. Мені дуже важлива ваша думка в цьому контексті. Ви отримаєте в разі ухвалення цього законопроекту, що ви з ним далі будете робити?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Про контекст хочу сказати. Українська мова є ключовим елементом інформаційного суверенітету України. Я думаю, ніхто не буде з цим сперечатися. І наша стратегія полягає в тому, щоб українська мова була розповсюджена і щоб вона домінувала, оскільки це єдина можливість поставити бар'єр і з російським інформаційним простором. Це є єдина можливість створити власний ринок, не бути периферією російського ринку, а створити власний ринок, який буде інтегруватися до європейського. Це є стратегічні засади, які ми всі підтримуємо, ми про це не сперечаємося.

Питання лише в тому,є що сьогодні ми розглядаємо законопроект, який, як на мене, чесно кажучи, він є політизованим, тому що він є… Знаєте, це просто слоган містить 37,5 відсотків, але там не прописані механізми, як Національна рада має з цим працювати. І тому цей законопроект треба або доопрацьовувати з тим, щоб… Проголосують депутати, добре, приймуть, але Національна рада не зможе ані моніторити, ані призначати санкції, ми не зможемо з цим працювати, але всі будуть раді, що ми прийняли цей законопроект.

Ми наполягаємо на тому, щоб виписати законопроект так, щоб був практичний результат.

Ще один момент. Зараз доопрацьовується законопроект про аудіовізуальні послуги. Чому якраз ця частина щодо квотування української мови в ефірі радіостанції не може бути частиною цього законопроекту.

СЮМАР В.П. Я вашу думку зрозуміла. Дякую вам. Будь ласка, 2 слова.

МЕДУНИЦЯ О.В. Ви представник української влади. Ви щойно розказали як ви любите українську мову, як ви хочете, щоб більше було україномовного продукту і зараз говорите про те, що цей закон не можна виконати і при тому, як орган влади, за 2 роки не внесли жодних пропозицій.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так ми не можемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Вони не є суб'єктами законодавчої ініціативи.

МЕДУНИЦЯ О.В. Так напишіть як треба.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так я прийшов, щоб розповісти як потрібно.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. Пані Вікторія вносила закон, який, на жаль, Олеже, не отримав більшості в залі. І мав тільки 198 голосів. Не потрібно чіпати Нацраду.

ЧЕПУРА К. Вони не відповіли на жодне наше звернення по російському контенту на телебаченні, тому Нацраду треба і ми будемо чіпати.

ШВЕРК Г.А. Я не до вас, ви можете чіпати кого завгодно. Я до народного депутата.

СЮМАР В.П. Шановні колеги, я думаю, що представники шоу-бізнесу побачили, що політка – це не менше шоу, ніж у вас, це маленький відсоток.

Я собі дозволю зараз підсумувати і запропонувати нам з вами якісь спільні рішення. Але так само дозволю висловитися як громадянка України. Ви знаєте, правда завжди десь посередині. Це справді так. Тут є прекрасні виконавці, яких я слухаю, яких я слухаю і люблю. Дійсно, ніхто мене не змусить не слухати ДДТ, бо я на ньому виросла і буду його слухати, і насправді 67 ми його лишаємо, і Слава Богу.

Я слухаю прекрасні композиції Ореста Лютого, дуже оригінальні, цікаві, правильні десь і для своєї аудиторії, і десь вони точно повинні звучати. Дійсно мені подобаються "Потап і Настя", ну, нічого з цим не зробиш, класно це, ну, "зажигает". І це український народ буде слухати в своїй масі. У мене тільки величезне прохання, може, правда трохи українською щось напишіть, будь ласка, для мене щось напишіть.

Далі. З приводу ідеологічного концепту. Ідеологічно справді держава… Знаєте, незалежна держава базується на кількох підґрунтях, засновках. Це справді своя релігія. У нас в Україні, на жаль, є кілька релігійних течій, є Московський патріархат – є ця проблема. На своїй мові, у нас є українська і російська мова, і насправді дуже великий відсоток. Це, власне, інше уявлення про історію. У нас одна частина вірить в одну історію країни, а інша частина вірить в те, що Бандера герой, а інша – що він зрадник. Ми виросли з вами в такій країні, і наше з вами завдання, друзі, зшити її і зробити незалежною. І саме тому в нас так багато правильних позицій з двох сторін, тому що держава дійсно має засновки у вигляді української мови. Мова – це кордон, щоб відірватись від Росії нам потрібна мова, її потрібно більше. Хоча в сучасному світі, в Інтернеті, на жаль, все-таки є значно менше мов, ніж їх є в націях, тому що є англійська, є китайська, і вони, як правило, привалюють в Інтернеті. І наші з вами діти багато чого читають і слухають, і моя дочка дивиться серіали англійською, і я дуже цьому рада. Давайте теж до цього ставитися так, що тут теж можуть бути різні позиції.

Але держава – це ще і бізнес, український бізнес, який так само має розвиватися. Бо якщо він буде конкурентним з російським, то ми будемо вигравати як держава. Тому що тих ж "Потап і Настя" будуть слухати в Росії, і Вакарчука українською мовою будуть слухати в Росії. Я це знаю. І давайте на це робити ставку.

Тому дуже правильна пропозиція: стимулювати. Дайте пропозиції, ми це зробимо, ми тут спеціалісти, я журналіст, по журналістиці ми багато наприймали, може, наш гріх є в тому, що ми не зовсім простимулювали, ми дуже хочемо вам помогти, і ми хочемо це зробити. Ми і справді хочемо обмежити російський вплив, бо у нас війна, і справді хочемо посилити українські позиції української культури, без української культури не буде незалежної України.

Тому наше завдання зараз тут знайти правильні рішення. Чому невеликий Закон про аудіовізуальні послуги? В цьому великому законі ми впишемо ці квоти, але великий закон буде пізніше, бо він великий, там треба дискутувати. Нам з вами потрібно більш швидше рішення, тому що є нагальна потреба, ми готові цим рухатися.

Тепер технічні, абсолютно зрозумійте, що закон – це те, що тут написано, і воно буде працювати так, як тут написано. Тут написано, на жаль, дуже нефахово, колеги, тому що воно не дає можливості ні відстежити виконання закону, ні покарати за порушення закону. І на жаль, Тарасе, регламентні норми є такі, що ми це не вставимо. По 116 статті Регламенту покарання ми не вставимо, і моніторинг ми не вставимо, тому що не можемо додати пункт, і всі фахівці це дуже добре знають. І Слава Богу, що фахівці тут є. Більше того, закон прописаний так, що він, на жаль, дійсно не дає нам можливості розрізняти жанри, тому що фактично він зобов'язує джазове радіо ставити пісні. Тому його треба переписати, тому що це не можна написати через кому. Законодавча техніка є така, що кома має велике значення. Даруйте, це теж є техніка.

Тому, виходячи на рішення, що ми можемо зробити. Ми маємо з вами усвідомити, якщо ми приймаємо рішення приймати цей закон в першому читанні, далі сперечатися про відсотки, квоти, все решта – закон працювати не буде, тому що немає санкцій, і в другому читанні ми його не впишемо. В нашому комітеті є закони, які ми перевносили 2-3 рази і 4, і повірте, не було біди, зате ми отримували дієві законодавчі акти, і ви знаєте, що ми багато чого зробили, і у нас є політична воля далі рухатися на підтримку українських виконавців і на обмеження російського інформаційного контенту. Вчора ми відповідний закон так само ще один прийняли.

У нас є пропозиція: встановити часові рамки для того, щоб доопрацювати цей законопроект буквально за 2 тижні, винести його на засідання комітету і ухвалити в першому читанні документ, який буде працювати і розглянути там, перед тим провівши оці наші ще кілька кіл обговорення зі спробою знайти поетапного переходу до цієї цифри, або іншого компромісу по цифрі. Це не головне. Головне це те, щоб він був працюючим з точки зору законодавчої техніки.

У мене є пропозиція до авторів законопроекту: доопрацювати його, ми готові, всі члени комітету я думаю, що погодяться попрацювати в цій робочій групі, запросити всіх зацікавлених осіб, вийти на правильні юридичні формулювання, знайти можливо компромісний оцей перехід раз на 2 роки, і повірте, ми вийдемо дуже красиво з цієї історії. І тоді закон буде прийнятий. Якщо ми винесемо ось це, працювати не буде – раз, в залі будуть проблеми – два. Попереджаю, я голосуватиму "за", але я знаю реальність, яка вона є.

Тому ставлю на голосування рішення номер 1. Хто за те, аби відправити суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання за участі членів комітету і винести його перевнесеним на найближче засідання комітету відразу, як тільки у нас буде перевнесений законопроект. Хто за таке рішення?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, може, створимо робочу групу?

СЮМАР В.П. Так, саме про це йдеться. Перевнесення після того, як ми напрацюємо цей варіант робочої групи. Хто за такий варіант? Голосуємо. Всі члени комітету, крім Сергія Висоцького, який утримався.

Я поставлю ще, хай це буде рейтинговий підхід. Хто за те, щоб в першому читанні його приймати. Хто за? За – 2 . Хто проти? Всі решта будуть утримуватися, тому що ви фахівці своєї справи, дозвольте нам бути фахівцями нашої справи, юридичної техніки. На жаль, він не працюючий. Це не питання зараз дискусій, ідеологій. Давайте зробимо його працюючим. Зробимо якомога швидше.

МЕДУНИЦЯ О.В. Можна уточнити? У нас є зараз квота на 50 відсотків.

СЮМАР В.П. Українських виконавців, у нас немає квоти на мову.

ШВЕРК Г.А. Не треба нам прив'язуватися, треба квотувати українську мову загалом.

МЕДУНИЦЯ О.В. Я просто питаю є квота чи немає?

СЮМАР В.П. Мови – немає. Є тільки виконавців.

МЕДУНИЦЯ О.В. Я розумію. Скажіть, а є відповідальність зараз за порушення цієї квоти?

ІЗ ЗАЛУ. Вона є.

МЕДУНИЦЯ О.В. Так а чого вона не може бути за виконання цієї норми?

ШВЕРК Г.А. Наприклад, Кобзон є український виконавець, бо має звання "народного артиста України", на жаль.

ЧЕРВАКОВА О.В. І почесного громадянина Дніпропетровська.

ШВЕРК Г.А. І як це зробити? Його пісня вважається українською піснею і у цю квоту попадає. Тут є багато проблем, які треба обговорити.

СЮМАР В.П. Я призначаю на понеділок о 13 годині засідання робочої групи, всі зацікавлені приходять сюди для того, щоб ми виклали вам свої пропозиції. На понеділок у мене будуть пропозиції, кілька варіантів для вас, як ми можемо грамотно це висловити. Ми подискутуємо з вами, і я сподіваюся, вийдемо на компромісний варіант. Чекаємо вас у понеділок о 13 годині доопрацьовувати законопроект.

З цим питанням все. Дякую. Рішення прийнято.

Оголошується перерва на 5 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

СЮМАР В.П. Продовжуємо засідання. Колеги, не менш важливе питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчий актів України (щодо заборони реклами лікарських засобів), (реєстр. № 3246 від 07.10.2015), внесений народним депутатом України М.Поляковим. Доповідає пані Олена Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, цей законопроект вже не перший, який виникає такого ж напряму. Ми до цього відхилили подібних 2 законопроекти. Мене завжди дивувало, як член Комітету з банківської діяльності може займатися забороною реклами ліків. Тим не менше, ми завжди говорили і зараз будемо наполягати на тому як члени комітету, що ми в своїй законодавчій діяльності будемо дотримуватися Конвенції про транскордонне телебачення, де чітко прописана можливість рекламування ліків, лікарських засобів, медичної техніки та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації. У нас досить жорсткі умови рекламування, вони навіть жорсткіші, ніж є в Європі, ви всі про це знаєте, це питання не раз піднімалося, я думаю, що ми одностайно будемо дотримуватися того, що ми пропонуватимемо такі питання відхиляти, такі законопроекти. Тому моя пропозиція буде наступною: даний законопроект під № 3246 я пропоную відхилити.

СЮМАР В.П. Колеги, я можу говорити дуже багато дуже поганих слів на адресу авторів, які вносять подібні законопроекти, але пропоную підтримати пропозицію доповідача. Хто за те, щоб відхилити цей законопроект?

ОПАНАСЕНКО О.В. Я проти. Коаліційну угоду треба виконувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Олександре, я хочу запропонувати Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яка ратифікована у 2008 році Верховною Радою. Пункт третій 15-ї статті "реклама лікарських засобів і медичних послуг, які на території сторони, що здійснює трансляцію, можна придбати лише за медичним рецептом не дозволяється". Тобто заборона іде тільки на рецептурні препарати.

Четвертий пункт. Реклама всіх інших лікарських засобів і медичних послуг повинна чітко відрізнятись, як така, що повинна бути достовірною та правдивою, перевірятися і відповідати вимозі захисту людини…

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. Коллеги, давайте не утрировать. Замечание по части коалиционного соглашения, но вопрос в том, что пункт есть надо реализовывать. Понятное дело, что если сейчас будет новое коалиционное соглашение, другой коалиции, у которой нет этого пункта. Поэтому давайте не распространять деструктив зала на наш прекрасный комитет.

СЮМАР В.П. До речі, це дуже конструктивна пропозиція, хоча інколи і хочеться, тому що все-таки коаліція для цього існує, друзі, щоб приймати закони. Якщо ми хочемо їх проводити, то, напевно, варто мати і політичну позицію сильнішу, але, на жаль, цей законопроект не спрямований ні на виконання коаліційної угоди, ні на захист українських громадян, а спрямований на те, про що дуже не хочеться говорити публічно.

Далі. Третє питання я доповім і передам головування першому заступнику.

Проект постанови про реформування друкованого засобу масової інформації Верховної Ради України редакції журналу "Віче". Ми з вами її переносили. Фактично ми з вами перенесли і віддалися на волю збору трудового колективу. Трудовий колектив вирішив, що 2 роки він ще хоче існувати за рахунок держави. Це означає, що "не склеилось". Ми в принципі поставилися з розумінням до пропозиції дати можливість до кінця року це зробити. До кінця року не виходить. Думаю, нам доведеться перевносити постанову з тим, аби жорсткіше діяти в цьому напрямку. У нас була політична воля, до того ж Верховній Раді України достатньо одного друкованого видання. І в цьому ключі той шлях, який запропонований трудовим колективом, як на мене, він виглядає досить дивно.

Тому давайте пропозиції, що ми можемо зараз зробити у зв'язку з цим. Ваші думки. Обговоримо.

Прошу.

ОСТАПА С. Колектив "Голосу України" минулого тижня ухвалив рішення про те, що вони обирають другий шлях реформування, тобто вони теж будуть реформуватися 2 роки до кінця 2018 року. Тому "Голос України" точно залишається парламентським виданням.

СЮМАР В.П. Значить, шлях у нас може бути такий: або підтримати цей проект постанови, але це означає 2 роки існування журналу "Віче"; або перенести дану постанову, або відкликати дану постанову і перевнести з тим, щоб більш жорсткіше діяти, але сформулювати це чіткіше. Я думаю, що це наша політична воля, ми засновники, то вийти з засновників, і все.

ЧЕРВАКОВА О.В. А там же ж була якась норма, яка не дозволяє. Ми один з засновників, ми не можемо вийти.

СЮМАР В.П. Ми просто вирішили піти шляхом домовленостей і дати можливість принаймні цей рік бюджетний доіснувати, але ми отримали оту реакцію і самі піймалися в пастку власної доброти, тому що не вийшло у нас консенсусу, значить, не вийшло. Тому я пропоную перевнести цю постанову, відповідно більш жорсткіше тут діяти, ми заявили свою позицію, я думаю, що у нас немає жодних підстав, я не розумію навіщо мені читати про різні види грибів, які можна збирати в лісах України в парламентському журналі.

Колеги, хто за рішення, щоб відкликати і перенести. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я просто хотіла спитати, яке формулювання ми вносимо?

СЮМАР В.П. Формулювання – ми відкликаємо. Підготуємо і перевнесемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я – за.

СЮМАР В.П. Добре. Тоді прошу, Ольго Валеріївно, продовжуйте засідання комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку.  Будь ласка, Олено Костянтинівно.

КОНДРАТЮК О.К. Тут ми не основний комітет. У нас є тільки коротенька зміна до Закону "Про рекламу", вона говорить про те, що поширювати рекламу майнових прав не посвідчених цінними паперами під виглядом реклами цінних паперів забороняється. Маленька правка, яка говорить про роботу…

ОПАНАСЕНКО О.В. Недобросовестная реклама?

КОНДРАТЮК О.К. Це фактично оманлива реклама. Тобто якщо реклама майнових прав є оманливою, тобто не посвідчена цінними паперами, а говорить, що це цінні папери, то вона забороняється. Це величезний закон, а в нашій частині тільки ця маленька правка. Це взагалі реклама цінних паперів та фондового ринку – це здоровенний закон авторства Алексєєва.

Я пропоную підтримати, раз автор вважає, що це є неодмінна частина цього закону.

КОВАЛЬ. Громадська рада порекомендувала підтримати.

КОНДРАТЮК О.К. Тим більше.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, хто за те, щоб підтримати цей законопроект? Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

Проект закону про внесення змін до законодавства України (щодо посилення захисту державних символів України та уточнення обставин їх використання), (реєстр. № 4178 від 03.03.2016). Будь ласка, Олено Костянтинівно.

КОНДРАТЮК О.К. Це теж великий закон, підписаний всіма керівниками фракції, в тому числі Олегом Романовичем Березюком, це за авторством всіх керівників фракцій. Закон великий, говорить (наскільки я розумію) про посилення захисту державних символів України, уточнень обставин їх використання. В нашій частині ми теж не головний комітет. У нас іде фактично частина з питань реклами, і говориться про те, що реклама державних символів у нас є заборонена, окрім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності та використання у соціальній рекламі щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

В принципі, це вперше є зміни до Закону "Про рекламу", тому що у нас фактично використання державних символів в рекламі є зараз заборонені, в тому числі і в політичній рекламі. Вони просять дозволити в соціальній рекламі мати можливість використовувати, але я б лише також звернула вашу увагу на останній абзац "крім випадків використання у соціальній рекламі щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України".

У нас завжди є дискусія, це теж з практики, про використання державних символів і знаків, а фактично, як правило, це завжди державного прапора в політичній рекламі. Так чи інакше ми зараз бачимо, що і звернення всі Президента, де є політична реклама, і Прем'єр-міністра, де є політична реклама, ролики передвиборчі, тобто фактично є порушення, тому що всі зараз використовують ці державні символи.

Можливо, є все ж таки доцільність, я б попросила вас уважно подумати, тому що ми пропонуємо все-таки підтримати це за основу в частині реклами, але тим не менше подумати про використання все-таки у політичній реклами, але це вже до другого читання підготувати як правку.

ШВЕРК Г.А. Просто когда описание флага, он же четкий: размеры, соотношение сторон.

КОНДРАТЮК О.К. А він тут і буде.

ШВЕРК Г.А. А когда в политической рекламе, там обычно полотно, которое на самом деле не четко совпадает с понятием флага.

КОНДРАТЮК О.К. Можна подумати, прописати, тому що все одно воно буде як порушення, все одно його використовують майже всі.

Тому я пропоную в першому читанні підтримати. Прошу голосувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилось "Різне". І перше питання, яке ми довго чекали на розгляд, це питання про звернення громадської організації "Стоп корупції" щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістки ГО "Стоп корупції" Ткачук Лілії Ігорівни під час виконання редакційного завдання у селі Княжичі Броварського району Київської області 06.10.2015 та зволікання відповідальних працівників Броварського відділу поліції та Броварської районної прокуратури у розслідуванні даного інциденту.

Тим, хто не пам'ятає, я коротко нагадаю. Це було в селі Княжичі, вона займалася зйомкою відео сюжету про незаконну забудову, потім все відбулося так, як відбувається завжди в ситуаціях, коли хтось хоче приховати корупційні оборудки: вийшла якась людина, напала на журналістів, відбулася словесна і фізична сутичка, журналісти звернулися до міліції, була порушена кримінальна справа. Однак, за результатами розслідування цієї кримінальної справи слідчі виявили, що немає обставин, точніше, не немає обставин злочину, ця кримінальна справа була закрита, тому що (як пояснили слідчі) пані Ткачук не ідентифікували як журналістку. Окрім того, з'ясувалося, що слідчі також не змогли встановити особу нападника, хоча самі журналісти встановили особу нападника в той же день і виявилося, що це Іванов Дмитро Анатолійович, 1972 року народження, проживає в селі Княжичі по вулиці Зеленій.

Я маю на руках роздруківки фейсбук-дописів Романа Бочколи, він каже, що це людина, яка є "местный князек, дружит с броварскими ментами" і так далі і тому побідне. Більше того, на заперечення твердження міліції про те, що Лілія Ткачук не є журналісткою, проектом "Стоп корупції" були надані наступні докази: міліцією стверджувалося, що посвідчення було прострочене. Насправді термін кінцевої дії посвідчення був датований 31.12.15, а злочин, передбачений 171 статтею, точніше та ситуація, яка мала такі ознаки злочину, було скоєно в жовтні. Тобто посвідчення пані Ткачук на той момент було дійсним.

По-друге, також пред'являлися міліцією претензії до того, що посвідчення було центрального каналу ДТРК ТТК, і що начебто це не свідчить про те, що не співпадає з мікрофоном чи маркуванням, я не знаю, як вони сформулювали. На заперечення цього аргументу є те, що програма розслідувань "Стоп корупції" виходила саме в ефірі цього телеканалу. І згідно договору між ГО "Стоп корупції" і цим каналом програма є спільним продуктом. Слідству були надані завірені копії договору між ГО "Стоп корупції" і центральним каналом, які підтверджували ці правові стосунки. Телеканал, за підписом пана Совенка, також відправив слідству відповідні офіційні листи. Окрім того, слідству була надана копія трудового договору між журналістом Ткачук і ГО "Стоп корупції" і копія редакційного завдання. Був опитаний головний редактор, який також підтвердив очевидний факт, що пані Ткачук є журналісткою. Окрім того, слідчі, які проводили це слідство, мали змогу протягом цього часу, коли йшло слідство, просто увімкнути телевізор і побачити пані Ткачук на екрані телевізора з мікрофоном саме в цьому сюжеті, який вона знімала.

Тому, на мій погляд, абсолютно очевидним є перевищення повноважень з боку слідчого під час закриття цієї кримінальної справи.

Я, шановні колеги, пропоную вам взагалі визначитися, навіщо ми приймаємо закони, якщо наші правоохоронні органи не хочуть їх виконувати. Вони видумують якісь нісенітниці, розповідають про те, що журналіст "не журналіст", при тому, що ми вже в 163 статті Кримінального кодексу вже чітко уточнили, що таке журналіст, які він має ознаки і так далі, хіба ще не написали, що це людина з двома руками, двома ногами, однією головою. Це просто доходить до якогось абсурду.

Питання в тому, що за таких умов і за такої роботи правоохоронних органів наша законотворча діяльність є просто абсолютно недоречною.

Я би хотіла надати слово представникам "Стоп корупції", вони довго чекали, спостерігали наші "баталії".

ТКАЧУК Л.І.  Я Лілія Ткачук – журналіст, з якою стався інцидент.

 Інцидент стався у жовтні, справді, я тільки нещодавно прийшла на цей проект, ми всі додаткові докази надали, тому, що я журналіст у нього підстав вважати так не було, але більше того, слідство спеціально затягувалося. Мені протягом півроку (це вже триває) поміняли двох слідчих, мене вже 4 рази допитували і все робилося для того, коли мене вже визнали потерпілою, я вже ознайомилася з матеріалами справи, я з'ясувала для себе шокуючий факт: Іванов був допитаний один раз. Тобто це було як він прийшов, показав, що я є, це я особа, я Іваном, от мої документи, хто там був я не знаю, я нічого не бачив, чи вони були журналістами я не знаю, я ніякої сили до них не застосовував. Це все, що було встановлено слідством. Тобто ми бачимо з матеріалів справи, що спеціально протягом півроку вони хотіли справу "поховати" – таке моє враження. Вони нічого не робили для того, щоб довести, що я журналіст, вони навпаки доводили… Тобто я потерпіла і я ще маю довести, що я справді потерпіла. Мені здається, що працюємо не в тому трошки руслі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу наголосити, шановні колеги, також, що дуже дивною є ситуація, коли правоохоронні органи визнають людину потерпілою, а потім закривають кримінальну справу. То якщо є потерпілий, то кримінальну справу треба довести до кінця. Окрім того, 171 стаття Кримінального кодексу чітко говорить про те, що перешкоджанням не є лише напад на журналіста, або фізичне застосування, не треба бити журналіста для того, щоб йому перешкодити. Пункт 2 статті 171 чітко говорить, що навіть будь-який вплив на журналіста з метою нерозповсюдження будь-якої інформації є перешкоджанням законній професійній діяльності. Окрім того, якщо людина визнана потерпілою, то очевидно, що вона визнана потерпілою від чиїхось дій, а з'ясувалося так, що слідчі не змогли з'ясувати, від чиїх дій вона потерпіла.

А у нас є представники правоохоронних органів?

Прошу, представтеся, будь ласка.

БАБАК Д.М. Перший заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України полковник поліції Бабак Дмитро Миколайович.

Коротко і по суті зазначеного питання. 08.10.2015 в слідчий відділ Броварського міськвідділом (на той час ще міськвідділом) розпочато відповідне кримінальне провадження. 28.01.2016 зазначене кримінальне провадження Броварським відділом поліції було закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину, однак, 11.03.2016 постанову слідчого про закриття кримінального провадження було скасовано постановою прокурора Броварської місцевої прокуратури. Станом на 13-у годину сьогоднішнього дня зазначене кримінальне провадження ще до слідчих органів Національної поліції з органів прокуратури не надходило. Щось конкретно сказати по цьому кримінальному провадженню я не можу, оскільки я, по-перше, юрист і маю оперувати лише фактами. До того ж є така процедура, як вивчення зазначеного кримінального провадження і надання відповіді на відповідні питання. Оскільки це кримінальне провадження ні я, ні мої підлеглі не бачили, тому зараз щось конкретно говорити мені дуже важко.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене до вас 2 питання.

Перше. Чим вам допомогти, щоб ви змогли встановити особу нападника з урахуванням того, що журналісти вам допомогли вже?

А по-друге, чим вам допомогти, щоб ви журналіста нарешті почали визнавати журналістом? Що треба зробити?

БАБАК Д.М. Ще раз наголошую, по конкретному провадженню, що після вивчення матеріалів зазначеного провадження я можу сказати, що потрібно ще зробити. Так я не можу. Я апелюю лише фактами. Є кримінальне провадження, є факти, є документи, є допити. Після вивчення цих матеріалів я можу щось конкретно говорити. Якщо прокурор скасував рішення слідчого поліції, це рішення є незаконним, необґрунтованим, необ'єктивним і так далі. Значить, є визначена процедура, якщо слідчий порушив вимоги Кримінального процесуального кодексу, є відповідні процедурні моменти, які затверджені наказом Нацполіції щодо проведення службового розслідування.

ЧЕРВАКОВА О.В. А таке розслідування проводиться зараз?

БАБАК Д.М. Зараз не проводиться, оскільки немає матеріалів провадження. Якщо ми візьмемо матеріали провадження, тоді ми можемо щось робити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я маю на увазі службове розслідування стосовно слідчого.

БАБАК Д.М. Зараз я знаю, що звернення у слідчому управлінні Нацполіції Київської області, і вони проводять відповідну перевірку, але без наявності кримінального провадження це, зрозуміло, що дуже важко це зробити. Наскільки я знаю, провадження з прокуратури вже десь має підійти. Станом на 13-у годину його ще не було.

ЧЕРВАКОВА О.В. Зрозуміло. Дякую.

Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А кто закрыл дело?

БАБАК Д.М. Справу розпочинала міліція, а закрила – поліція.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А відео є?

ТКАЧУК Л.І. Так.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. І поліції ви теж його надали?

ТКАЧУК Л.І. Так.

БОНДАРЧУК І. Розумієте, яка ситуація? Закрили кримінальне провадження, навіть не повідомили про сам факт закриття, і ми самі змушені були робити флешмоби, змушені були робити якесь розслідування, яким чином закрили, хто закрив, пішли в прокуратуру, в міліцію, додому до Іванова. Ми робимо це для того. Якби ми не пішли, наприклад, або якби ми були не правозахисниками, не представниками ГО "Стоп корупції" або щось інше, то ми як прості громадяни прийшли, нам сказали: "Вибачте, ми вас там повідомили письмово". І ми чекаємо півроку того листа. Я вибачаюсь, отут безвладдя і тут самоуправство починаються, то, будь ласка, якимось чином хоча б припиніть його. Дякую.

АБДУЛЛІН О.Р. Я думаю, що треба звернутися до Авакова, щоб він взяв на особистий контроль це питання, тому що прокуратура підняла це питання, не дала закрити. Але я думаю, що це в компетенції Авакова, він би міг підняти і взяти на особистий контроль все це, і це питання честі для нього.

ЧЕРВАКОВА О.В. Будь ласка, Світлана Остапа.

ОСТАПА С. Ми цей випадок розглядали також на першому засіданні ради, яка щойно створена при Президенті, куди входять представники ГПУ, Нацполіції і СБУ, там якраз відбувалося це засідання в той самий день, коли представники "Стоп корупції" пікетували броварську прокуратуру, я повідомила всім присутнім про це. Я хочу наголосити всім вам, і Ользі Черваковій, що треба відштовхуватися від того, що стаття 171 чітко говорить про перешкоджання журналістській діяльності, а наші всі слідчі: поліція, колишня міліція, прокуратура дуже багато уваги приділяють, щоб довести, чи перешкоджали журналісту працювати. Тобто тут є такі нюанси. Людина може і не мати журналістського посвідчення від якогось каналу, але займатися журналістською діяльністю. Можливо, у неї є посвідчення якоїсь творчої спілки журналістської. Тобто вони приділили кілька місяців увазі, щоб доводити чи прострочене посвідчення, чи журналіст вона чи ні. Людина збирала інформацію, змонтувала сюжет, показала його в ефірі, тобто вона займалася чітко журналістською діяльністю, поширила його для громадськості.

Крім того, журналісти саме таких проектів мають бути союзниками поліції, прокуратури, тому що вони допомагають розкривати факти корупції, те, чим подекуди ці органи або не займаються, або мало займаються. І звичайно, якщо такі проекти показують невідповідність доходів таких чиновників і рівня життя, то звичайно вони будуть всіма силами протестувати і не давати можливості такі сюжети показувати в ефірі, ви це розумієте. Я не розумію, чому ви не користаєтеся можливістю допомоги журналістів-розслідувачів, щоб навпаки покарати тих людей, які вже доведено, що вони якимось чином незаконно збагатились.

Після того першого засідання на раді мені буквально через декілька днів дзвонили з Генпрокуратури і теж казали про ці посвідчення. Ви знаєте чого закрили? Тому що в неї було прострочене посвідчення. І чи є вона членом спілки НСЖУ? Я кажу: "Почекайте, вона ж здійснювала журналістську діяльність".

Ще раніше, коли не були внесені зміни до статті 171 вони говорили, що дуже поганий коментар до виконання цієї статті, юридичний коментар. Якщо стаття маленька, коментар величезний. Зараз вони цей коментар переписують по новій, юристи, створена робоча група, вони його переписують для того, щоб слідчі могли її якось застосовувати цю статтю. Але що з цього виписують, переписують, а все одно як і раніше доводили журналіст ти чи не журналіст, яка в нього група крові, так і зараз замість того, щоб карати за те, що перешкоджають журналістській діяльності.

АБДУЛЛІН О.Р. У нас є проект рішення. Додати туди звернення до Арсена Борисовича, щоб він взяв під особистий контроль. Він політична фігура, і кому як не йому розглядати отакі питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Арсен Борисович вже має досвід розгляду питань з перешкоджання журналістській діяльності, тому, я думаю, що йому буде легше.

ШВЕРК Г.А. У мене є тільки питання до першого пункту. Ми тут засуджуємо діяльність підрозділу, але у нас є слідчий, він процесуально незалежна людина, тому…

АБДУЛЛІН О.Р. Ми нічого не засуджуємо, ми констатуємо.

Слідчий в даному випадку вже є злочинцем, що він закрив цю справу, тому давайте не будемо шукати отаких колізій. Ми виступаємо тут захисниками журналістів. Якщо ми зараз почнемо копатись, більшість, на жаль, слідчих в цих ситуаціях поступають як злочинці.

ЧЕРВАКОВА О.В. Поставити сюди до першого пункту.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Не весь відділ.

ЧЕРВАКОВА О.В. У нього ж є керівник!

АБДУЛЛІН О.Р. Я впевнений, що Аваков в змозі підняти це питання на достойний рівень.

ЧЕРВАКОВА О.В. І по третьому пункту, шановні колеги, тут з'ясувалося, що вже було звернення голови комітету Вікторії Сюмар до Генеральної прокуратури з цього приводу, і написав Юрій Севрук, що вказане звернення для вирішення направлено в прокуратуру Київської області, якій доручено організувати перевірку згідно з вимогами чинного законодавства і повідомити вас про вжиті заходи у спосіб, строки, передбачені Законом "Про статус народного депутата".

АБДУЛЛІН О.Р. Ми можемо сказати Севруку, що ми не задоволені темпами вирішення цього питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте повторно звернемося комітетом з запитами. Ще раз. По другому пункту до Голови Національної поліції і Голови МВС.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте до міністра.

ЧЕРВАКОВА О.В. Достатньо до Голови МВС. До Голови МВС і Голови Національної поліції звертаємося з колективними запитами, а по третьому пункту повторно звертаємося.

АБДУЛЛІН О.Р. І звернути увагу на те, що ми не задоволені.

ЧЕРВАКОВА О.В. До Генеральної прокуратури і уточнити в цьому зверненні, що ми не задоволені відповіддю цією, яка надійшла.

І ще одне, що я хотіла попросити. Розглянути це питання на наступному засіданні комітету. Я сподіваюся, що тоді вже ви зможете вивчити всі матеріали справи, які зараз ви не довчили, і поінформувати нас більш детально.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте і Генеральну прокуратуру теж запросимо.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Я на місці.

АБДУЛЛІН О.Р. Може, у вас є якісь новини?

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Є. Я начальник 2-го наглядового відділу за додержанням законодавства при проваджені досудового розслідування та підтримці держаного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному проваджені Генеральної прокуратури України.

Київська область входить до компетенції нашого відділу, ми наглядаємо за органами прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво. На сьогодні мені відомо, оскільки вивчала дане кримінальне провадження, я дивилася відео зазначене в кримінальному проваджені, яке долучено.

Дійсно, хочеться зазначити, що досудове розслідування велося на низькому професійному рівні, рішення прийнято незаконно та необґрунтовано, воно дійсно передчасне, оскільки навіть не допитана особа, на яку зазначає журналіст, яка визнана потерпілою. Я не буду вдаватися в подробиці, бо по потерпілій там у нас є нюанси по визначенню потерпілою, у нас особа може визнаватися потерпілою, яка подала заяву, і це не значить, що кримінальне провадження не можна потім закрити. Тобто рішення повинно бути прийнято законне та обґрунтоване. І дійсно всі заявлені доводи повинні бути перевірені. Як я вже зазначала раніше, я була тут на цьому комітеті, коли процесуальний керівник підписує підозру, він за неї відповідає, бо завтра у нього буде позов до Європейського Суду про визнання і так далі, тобто у нас таких рішень надходить, повірте мені, дуже багато, я все це читаю кожного дня.

Тому, наскільки мені відомо, ви спілкувалися з процесуальним керівником. Призначена процесуальний керівник, вона досвідчена, мені вже відомо про план слідчих дій, але все рівно, як би там не було, як би не йшла мова про інтерпретації 171 статті, все рівно слідчі та процесуальний керівник зобов'язані перевірити законність перебування журналіста на тому місті, перевірити, що вона є журналістом. Бо ми з цим кримінальним провадженням підемо до суду. Слідчий потім залишається в стороні, у нього все добре, він до суду набрав справу, а процесуальний керівник потім іде і підтримує це кримінальне провадження. Підтримує ту підозру, той обвинувальний акт і несе відповідальність.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це ви говорите про стару редакцію.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Ні, у мене є і нова редакція. Я говорю про судову практику.

Ми це досліджуємо не тому, що ми маємо якісь претензії, чи не маємо до когось претензій, це зобов'язані ми дослідити цей процес професійний. Журналіст робить свій професійний репортаж, тобто вона пішла і щось досліджує, проводить якісь журналістські дослідження, а процесуальний керівник проводить свої дослідження, які вона зобов'язана провести. Тому всі слідчі дії, які вона запланувала, я маю надію, що слідчий теж запрацює, нам на це хочеться сподіватися. Ми сподіваємося, що вони разом все-таки запрацюють. Але на даний час процесуальне керівництво, слідство майже повністю проводиться процесуальним керівником.

ЧЕРВАКОВА О.В. Як ви оцінюєте дії прокуратури, яка була процесуальним керівником?

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Ні, вона була процесуальним керівником після незаконного рішення.

ТКАЧУК Л.І. Ні, почекайте, чому? Я ходила на допит ще до закриття. Я була теж у процесуального керівника на допиті 4 години.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Так, у кожному кримінальному провадженні є процесуальний керівник. Ота процесуальний керівник, яка зараз вам призначена, щоб ви знали, у неї 300 кримінальних проваджень, щоб ви розуміли.

АБДУЛЛІН О.Р. Вона може звільнитися і в неї не буде жодного.

(Загальна дискусія).

ТКАЧУК Л.І. Я до чого хотіла довести, коли ви мене перебили. Ще до закриття кримінального провадження, був процесуальний керівник, в якого я була на допиті 4 години. І коли закривали кримінальне провадження, закривав слідчий, але за погодженням процесуального керівника.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Якщо у вас є питання до процесуального керівника, ви маєте право написати звернення до прокуратури.

ТКАЧУК Л.І. Вона там не працює.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Вибачте. Пишіть на прокурора, пишіть на прокуратуру області.

АБДУЛЛІН О.Р. Все зрозуміло. Тобто треба звертатися до Генеральної прокуратури.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. К Генеральному прокурору тогда – выяснить, какой был первый "процесуальний керуючий"  и законность.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут же написано.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Тут говорится о полиции. Не только полиция нужна, а и прокуратура.

ЧЕРВАКОВА О.В. В цьому тексті, тут йшлося про це.

Добре, ми зараз додамо "та прокуратури як процесуального керівника", так?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Процесуального керуючого по цій справі. Который первый раз был там, который тоже согласовывал закрытие.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Він не працює, ви кажете, зараз, так?

ТКАЧУК Л.І. Я не знаю.

АПАНАСКОВІЧ Л.В. Як потерпіла ви маєте право писати на нього скаргу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, отже, повторно розглянути питання на наступному засіданні комітету. Перший пункт викласти в редакції, де додати ще слідчого. До другого пункту додати голову Національної поліції. До третього пункту, окрім поліції, додати ще прокуратуру як процесуального керівника.

АБДУЛЛІН О.Р. Генеральну прокуратуру.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, була Броварська прокуратура як процесуальний керівник.

Хто за таке рішення, колеги, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Ви вже запрошені на наступне засідання комітету.

Чекайте, ще одне питання.

АДБУЛЛІН О.Р. У нас ще питання по недопуску журналістів на засідання Погоджувальної ради.

Я думаю, Олю, що тут не треба багато розмовляти, треба звертатися комітетом до Голови Верховної Ради, що це є порушенням свободи слова.

ОПАНАСЕНКО О.В. Треба подивитися взагалі на концепцію, на практику. Тому що, почувши доводи з іншого боку стосовно присутності на Погоджувальних радах, тому що багато депутатів, замість того, щоб погоджувати на Погоджувальній раді, займаються зовсім іншими речами.

АБДУЛЛІН О.Р. Вибачайте, не обирайте їх на керівні посади.

ОПАНАСЕНКО О.В. Є рекомендації по реформі Кокса.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це рекомендації Кокса. Давайте я доповім, шановні колеги.

КОНДРАТЮК О.К. Потім вже, після цього виходити до преси. Кокс так бачив і він так запропонував реформувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Пані Олено, в рекомендаціях Кокса проглядається декілька абсолютно фантасмагоричних речей. Наприклад, створення в Апараті Верховної Ради структури, яка буде займатися наглядом за додержанням Регламенту. У нас вже є регламентний комітет. Тобто там є декілька таких речей, які і так вже є.

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, отже, була пропозиція звернутися до Голови Верховної Ради з проханням…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. С просьбой просто разъяснить. Логика предложения Кокса понятна. Он говорил, что у нас Согласительный совет превращается в балаган каждый раз, а это должно быть рабочее заседание.

АБДУЛЛІН О.Р. Тоді журналістам не треба приходити до Верховної Ради.

ІЗ ЗАЛУ. Так, і в зал Верховної Ради теж!

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Які пояснення ви хочете отримати? Що журналісти не повинні бути присутніми на Погоджувальній раді? Ну, це не журналісти перетворюють Погоджувальну раду в балаган, а політики. Це абсолютно очевидні речі. Якщо політики поводяться негідно, не можна телевізор і камеру…

АБДУЛЛІН О.Р. У нас в комітеті є пропозиція звернутися до Голови Верховної Ради, я так пропоную, що заборонити взагалі обговорення питання, чи допускати, чи не допускати журналістів. Журналісти, якщо їм це цікаво, вони мають право бути на всіх засіданнях у Верховній Раді. Я не бачу, що такого може обговорювати наша Верховна Рада і будь хто з її керівників і робітників, що не може знати суспільство. Тому я пропоную поставити це на голосування комітету.

ЧЕРВАКОВА О.В. Окрім того, шановні колеги, я хочу вам ще навести аргумент, що якраз згідно до європейських вимог ми відкрили засідання комітетів, публікуємо стенограми наших засідань і відкрили всі засідання для відвідувань журналістів. Тобто було б нелогічно, що ми комітети в рамках оцієї політики відкритості відкриваємо, а тут раптом Погоджувальну раду ми закриваємо.

КОНДРАТЮК О.К. У мене інша пропозиція. Можна ми делегуємо Абдулліна і Червакову до Гройсмана висловити позицію комітету?

АБДУЛЛІН О.Р. Спочатку має бути позиція комітету. А хто її донесе, немає проблеми. Я готовий.

КОНДРАТЮК О.К. Червакова і Абдуллін.

АБДУЛЛІН О.Р. Питання в позиції комітету, чи комітет погоджується  з тим, що ми не можемо навіть обговорювати, що в чомусь обмежувати наших журналістів.

КОНДРАТЮК О.К. Я дуже добре пам'ятаю, коли ми це право дійсно допомагали журналістам відвойовувати за минулого режиму. Це правда.

АБДУЛЛІН О.Р. Правильно. А тепер ми самі… Спочатку ми прийняли всі закони 16 січня під егідою війни.

КОНДРАТЮК О.К. Я не приймала.

АБДУЛЛІН О.Р. Я кажу про наші братні партії.

ЧЕРВАКОВА О.В. Олександре Рафкатовичу, будь ласка, сформулюйте ще раз пропозицію.

АБДУЛЛІН О.Р. Звернутися до Голови від комітету з тим, щоб взагалі припинити обговорення таких питань, як недопуск журналістів на будь-які засідання Верховної Ради, крім принципово закритих, які є закритими за законом.

ЧЕРВАКОВА О.В. Стосовно цієї постанови 4219, ми рекомендуємо комітетом виключити цей пункт?

АБДУЛЛІН О.Р. Так, безумовно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре.

Хто за цей проект рішення, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один – утримався. Решта – за. Дякую. Рішення прийнято. Звертаємося до Голови Верховної Ради.

КОНДРАТЮК О.К. Але ви з Абдулліним доносите позицію.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ідемо, доносимо.

Засідання комітету оголошую закритим. Дякую.