Головна > Анонси Анонси подій

Анонси подій

Перейти до розділу
20 жовтня 14:30
20 жовтня 2020 року відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
18 вересня 18:28
Комітет: належна реалізація професійних прав журналістів є головною запорукою забезпечення свободи слова в Україні докладніше
18 листопада 2019, 15:00

Комітет оголошує збір пропозицій до проекту рекомендацій парламентських слухань

 

Шановні учасники парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення»!

 

Парламентські слухання засвідчили актуальність обговорюваної проблематики та гостру необхідність розв’язання існуючих проблем з безпекою діяльності журналістів в Україні.

З метою належного відображення позицій учасників парламентських слухань просимо вас долучитися до доопрацювання проекту рекомендацій парламентських слухань.

Збір ваших пропозицій до проекту Рекомендацій проводитиметься секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова до 15:00 18 листопада 2019 року.

Свої пропозиції до проекту Рекомендацій просимо надсилати на електронну адресу andriutsa@v.rada.gov.ua.

 



Проект

 

 

П О С Т А Н О В А

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

Про Рекомендації парламентських слухань

«Безпека діяльності журналістів в Україні:

стан, проблеми і шляхи їх вирішення»

 

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» (додаються).

2. Надіслати рекомендації цих парламентських слухань Президенту України, Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, Верховному Суду України, центральним та місцевим органам виконавчої влади, обласним радам для аналізу, виконання та/або врахування в практичній діяльності.

3. Кабінету Міністрів України забезпечити виконання рекомендацій центральними та місцевими органами виконавчої влади.

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів законів України, при прийнятті нормативно-правових актів, які стосуються питань діяльності журналістів, враховувати рекомендації, зауваження та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань.

5. Звіти Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України, голови Національної поліції України, директора Державного бюро розслідувань про хід розслідування кримінальних справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів (нападів, побиття, переслідувань тощо) та загибелі журналістів заслухати на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова у травні 2020 року.

6. Заслухати у червні 2020 році інформацію Кабінету Міністрів України про виконання рекомендацій парламентських слухань.

7. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова.

 

 

Голова Верховної Ради

України



 

СХВАЛЕНО

Постановою Верховної Ради України

від ________ 2019 року № ______-IХ

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні:

стан, проблеми і шляхи їх вирішення»

 

Учасники парламентських слухань – народні депутати України, представники органів виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування, творчих спілок, громадських організацій, працівники засобів масової інформації, науковці, розглянувши стан забезпечення безпеки діяльності журналістів в Україні, відзначають таке.

Станом на сьогодні, головними загрозами професійній діяльності журналістів в Україні лишаються перешкоджання професійній діяльності, погрози, та інші випадки фізичної агресії. Не дивлячись на те, що вибори в Україні відбулися без значних порушень свободи слова, за перші 9 місяців 2019 року експертами ІМІ було зафіксовано 88 випадків фізичної агресії щодо журналістів. Вперше за останні три роки в Україні було скоєно вбивство громадянського журналіста Вадима Комарова (м. Черкаси). Залишаються нерозкритими резонансні вбивства журналістів, зокрема, Павла Шеремета. Невстановлені замовники вбивств Георгія Гонгадзе, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини та інших журналістів.

Все це викликає закономірну тривогу і справедливе обурення у суспільстві та занепокоєння вітчизняних і міжнародних інституцій, які відстежують ситуацію з дотриманням прав людини, забезпеченням фундаментального права на свободу слова в Україні.

За даними ГПУ, із січня по вересень 2019 року правоохоронці зареєстрували 187 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно працівників засобів масової інформації, з них 136 кримінальних проваджень було зареєстровано за ст. 171 («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») Кримінального кодексу України. У той же час, із січня по вересень 2019 року правоохоронці розслідували та передали до суду 12 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів (у 2018 році - 22 справи, в 2017 - 23).

Викликає тривогу, що наявні можливості чинного законодавства для гарантування свободи слова, безпеки професійної діяльності журналістів належним чином не використовуються. Мають місце факти відкритого ігнорування і порушення законів, наприклад, що стосується захисту джерел інформації журналістів. Намагання отримати доступ до значного обсягу відомостей про комунікації Н. Седлецької, ведучої програми телевізійних розслідувань «Схеми. Корупція в деталях», К. Бердинських, журналістки журналу «Новое время страны», всіх копій «авторських матеріалів» журналіста цього ж видання І. Верстюка, а також до редакційних комунікацій та інших внутрішніх документів журналістів програми «Схеми», що готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – Михайла Ткача та Наталки Седлецької, викликають серйозне занепокоєння.

Однією з найбільших загроз законній професійній діяльності журналістів стає цензура з боку власників засобів масової інформації. В результатах опитування, проведених Центром прав людини ZMINA, серед журналістів і працівників засобів масової інформації, 70% розглядають цензуру власників як найбільшу загрозу, фізичні загрози і загрози життю у зв’язку з журналістською діяльністю посідають третє місце, їх вважають найбільшими 41% опитуваних. Одним з прикладів цензури з боку власників і керівництва телеканалів є контроль за змістом поширюваної інформації з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати певних суб’єктів владних повноважень.

Робота незалежних журналістів на тимчасово окупованих Росією територіях України залишається суттєво утрудненою. Протягом останніх п’яти років правозахисні організації зібрали інформацію про більш ніж 300 випадків тиску на журналістів в Криму – напади, тортури, свавільні затримання, захоплення майна, обшуки, погрози, психологічний тиск, заборони зйомки і відмови в доступі до інформації. 18 українських інформаційних сайтів і 2 соціальні мережі повністю заблоковані на території окупованого півострова. Ще як мінімум 7 інтернет-видань доступні тільки в деяких провайдерів. В таких умовах в Криму почала розвиватися громадянська журналістика, коли звичайні люди беруть активну участь в процесі збору, аналізу та поширення інформації про арешти і обшуки «з перших вуст». Нерідко сюжети громадянських журналістів привертають аудиторію в інтернеті, яку можна порівняти з аудиторією професійних ЗМІ. Утім, через таку діяльність як мінімум 9 громадянських журналістів – учасників ініціативи «Кримська солідарність» – були заарештовані і зараз перебувають у СІЗО. Серед них Сервер Мустафаєв – координатор «Кримської солідарності», громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти цієї ініціативи.

Окрім того, свобода переконань та їх вільного висловлення перебуває під особливою загрозою на території так званих «ДНР» та «ЛНР». Українські журналісти позбавлені можливості висвітлювати події на цій території через значну загрозу фізичній безпеці. А Станіслав Асєєв, Олег Галазюк, які утримуються в заручниках на тимчасово окупованих територіях Донецької області з 2017 року, були засуджені самопроголошеною адміністрацією в Донецьку позбавлення волі на великі терміни.

Окрім того, свобода переконань та їх вільного висловлення перебуває під особливою загрозою на території так званих «ДНР» та «ЛНР». Українські журналісти позбавлені можливості висвітлювати події на цій території через значну загрозу фізичній безпеці. А троє наших колег Станіслав Асєєв, які сповідають принципи свободи, перебувають на тимчасово окупованих територіях України у полоні.

Судові та правоохоронні органи в Україні не забезпечують належним чином права на свободу слова, на свободу професійної діяльності журналістів, фактично потурають негативним тенденціям, які становлять реальну небезпеку для свободи слова в Україні. Судова практика ще не стала надійним інструментом гарантування свободи слова, захисту діяльності засобів масової інформації і професійної творчої діяльності журналістів.

Учасники Парламентських слухань вважають, що ситуація вимагає посилення відповідальності правоохоронних органів, органів державної влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за дії з перешкоджання професійній діяльності представників ЗМІ та неналежного розслідування таких справ.

Водночас, учасники парламентських слухань вважають за необхідне нагадати, що право на свободу слова пов’язане із обов’язками і відповідальністю. Учасники слухань наголошують, що це право не може використовуватись з метою ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров’я населення. Такі дії носять як внутрішній характер, так і використовуються з боку Російської Федерації.

У зв’язку з цим учасники парламентських слухань констатують:

високий рівень фізичної агресії до журналістів;

наявність погроз на адресу журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків;

відсутність ефективного розслідування злочинів, скоєних проти працівників ЗМІ;

відсутність належного покарання судами злочинців, які скоїли злочини проти журналістів;

системне небажання влади вирішувати проблему безкарності, ігнорування справедливих вимог журналістської громади;

неефективність наявних форм співпраці медіаорганізацій з силовиками і владними органами;

низький рівень довіри журналістів до уповноважених державних органів щодо їх спроможності захистити, знайти і справедливо покарати злочинців.

Окремої уваги заслуговує безпека роботи працівників ЗМІ в зонах бойових дій, надзвичайних ситуацій, на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях АР Крим, окремих районів Луганської та Донецької областей. Визначення стандартів, механізмів реагування мають стати спільним завданням органів державної влади, інститутів громадянського суспільства та професійної спільноти.

З огляду на виклики та загрози законній професійній діяльності журналістів, необхідність дієвого створення безпечних умов діяльності українських журналістів, учасники парламентських слухань
р е к о м е н д у ю т ь:

1) Верховній Раді України:

проводити щорічні парламентські слухання щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні;

посилити відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, а також за вбивство чи замах на вбивство журналіста;

передбачити у законодавстві України, що вчинення кримінальних правопорушень у зв’язку із перешкоджанням реалізації права на свободу вираження є обставиною, що обтяжує відповідальність;

на законодавчому рівні надати захист діяльності громадянських журналістів (напр., блогерів чи осіб, які збирають або розповсюджують суспільно необхідну інформацію), як мінімум на рівні покарань за адміністративні правопорушення або кримінальні проступки;

збільшити строк давності притягнення до відповідальності за правопорушення проти свободи слова;

виключити з кримінальних і перенести до категорії адміністративних правопорушень діяння в формі незаконної відмови в наданні публічної інформації на запит журналіста.

визначити правовий статус Інтернет ЗМІ та журналістів Інтернет ЗМІ;

визначення понять «журналіст» та «журналістська діяльність» привести у відповідність до європейських стандартів у цій сфері;

замінивши/виключивши ознаку «систематичності» такої діяльності – для охоплення захистом також і тих осіб, які несистематично займаються журналістикою і зазнали втручання в цю діяльність, та уникнення можливої потреби доводити протиправний намір перешкодити саме систематичній, а не будь-якій журналістській діяльності чи лише одному з її елементів (напр., зйомці);

2) Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова:

за участі заінтересованих органів Верховної Ради України та інститутів громадянського суспільства забезпечити підготовку законодавчих ініціатив щодо захисту законної професійної діяльності журналіста, гарантій захисту інших медіа учасників та посилення відповідальність за вчинення злочинів проти журналістів;

організувати в регіонах України заходи з питань безпеки діяльності журналістів. За їх результатами забезпечити підготовку відповідних проектів рішень Верховної Ради України;

3) Президенту України:

активізувати зусилля уповноважених державних органів стосовно розслідування вбивств Георгія Гонгандзе, Павла Шеремета, Вадима Комарова, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини, звільнення полонених журналістів, зокрема Станіслава Асєєва (Васіна) та Олега Галазюка, припинення переслідування окупаційною владою Криму Миколи Семени та кримсько-татарських громадських активістів;

брати участь у парламентських слуханнях щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні;

4) Кабінету Міністрів України:

запровадити у співпраці з журналістськими організаціями щорічну премію «Захисник журналіста», якою заохочувати найкращих слідчих, поліцейських, прокурорів чи інших працівників, які внесли вагомий внесок у розслідування злочинів проти журналістів чи запобігли цим злочинам;

створити національний механізм швидкого реагування для захисту журналістів у формі урядової гарячої лінії у співпраці Міністерства культури, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України та громадських організацій;

спростити процедуру доступу іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів до Криму шляхом внесення змін до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367), передбачивши повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів на окуповану територію АР Крим; розширення переліку підстав для отримання дозволів іноземцями; спрощення порядку подачі документів для повідомлення/отримання дозволу для в’їзду на окуповану територію АР Крим;

забезпечити системний діалог між державними органами, громадськими та міжнародними організаціями з метою посилення профілактики/превенції та незалежності/ефективності розслідувань;

5) Генеральній прокуратурі України:

визначити у керівництві Генеральної прокуратури України особу, відповідальну за нагляд за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів;

забезпечити публікацію щоквартальних звітів про результати розслідування злочинів, скоєних проти журналістів;

посилити нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених стосовно журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова. Зокрема, за своєчасним внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; правильністю правової кваліфікації; повнотою (ретельністю) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотриманням розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення;

забезпечити належне реагування (продовжувати відкривати кримінальні провадження та проводити ефективне розслідування) на переслідування журналістів та обмеження свободи слова на території окупованого Кримського півострову та окремих районів Донецької та Луганської областей;

6) Міністерству внутрішніх справ України:

визначити у керівництві Міністерства внутрішніх справ України особу, відповідальну за реагування і контроль за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів та забезпечити публікування щоквартальних звітів про результати розслідування цих злочинів;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

7) Генеральній прокуратурі України та Міністерству внутрішніх справ України:

узгодити між собою методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України щодо розслідування злочинів проти свободи слова;

8) Міністерству оборони України:

сприяти висвітленню журналістами подій в зоні Операції  Об’єднаних сил;

забезпечити збереження персональних даних журналістів, акредитованих для висвітлення подій в зоні бойових дій;

9) Національній поліції України:

ефективно розслідувати справи вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Вадима Комарова, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини та інші випадки нападів на журналістів, що були скоєні у зв’язку з їхньою професійною діяльністю;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) слідчих вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення;

10) Державному бюро розслідувань:

визначити у керівництві Державного бюро розслідувань особу, відповідальну за контроль за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів та забезпечити публікування щоквартальних звітів про результати розслідування цих злочинів;

приділяти особливу увагу діям уповноважених державних органів та їх посадових осіб щодо бездіяльності та неналежного реагування на злочини, скоєні проти журналістів;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) слідчих вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення;

11) Державній судовій адміністрації України:

забезпечити окремий облік категорії справ, які стосуються злочинів, скоєних проти журналістів та працівників ЗМІ, та щоквартально оприлюднювати звіт з розгляду цих справ;

12) Верховному Суду України:

узагальнити судову практику розгляду справ, пов’язаних із вчиненням злочинів щодо журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова і звернути увагу судів на необхідність усунення виявлених недоліків та дотримання європейських стандартів у галузі прав людини;

у межах компетенції забезпечити втілення в українську судову практику принципу поваги до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері; обговорити з залученням усіх зацікавлених сторін правоохоронну та судову практику щодо доведення умислу на перешкоджання журналістській діяльності та інші пов’язані з цим практичні проблеми розслідування та судового розгляду відповідних кримінальних проваджень;

13) Національній школі суддів України:

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) суддів вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення;

14) Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

активізувати роботу із захисту прав журналістів;

15) Облдержадміністраціям:

забезпечити проведення щоквартальних нарад з питань забезпечення прав журналістів на їх професійну діяльність із залученням керівників уповноважених державних органів, журналістських та медіаорганізацій;

16) Журналістським та медійним організаціям:

посилити роль журналістської громадськості у підвищенні рівня інформаційно-правової культури журналістів і працівників засобів масової інформації та необхідність безумовного дотримання ними принципів професійної етики;

закликати журналістів ефективніше відстоювати свої професійні права та добиватися притягнення до відповідальності осіб, які на них посягають.