ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

про Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації у п‘ятому скликанні парламенту

(липень 2006 – жовтень 2007 рр.)

 

 

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації створено Постановою Верховної Ради України № 8-V від 11 липня 2006 року. Головою Комітету був обраний народний депутат України Шевченко Андрій Віталійович від фракції “Блок Юлії Тимошенко”, першим заступником голови Комітету – Герман Ганна Миколаївна від фракції Партії регіонів, заступником голови Комітету – Голуб Олександр Володимирович від фракції Комуністичної партії України, заступником голови Комітету – Федун Олексій Леонідович від фракції  “Наша Україна”, секретар Комітету – Мордовць Леонід Михайлович від фракції Соціалістичної партії України (Постанова Верховної Ради України № 11-V від 18 липня 2006 року). До складу Комітету ввійшло дванадцять народних депутатів, що репрезентували практично всі парламентські фракції (групи) того періоду: "Наша Україна", Комуністичної партії України, БЮТ, Соціалістичної партії України, Партії регіонів. На першому засіданні Комітету 19 липня 2006 року було створено чотири підкомітети, затверджено їх склад і обрано керівників:

підкомітет з питань свободи слова та вільного доступу громадян до інформації (голова Потімков Сергій Юрійович – фракція БЮТ);

підкомітет з питань друкованих ЗМІ (голова Курпіль Степан Володимирович – фракція БЮТ);

підкомітет з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій і систем (голова Баграєв Микола Георгійович – фракція БЮТ);

підкомітет з питань реклами (голова Бондаренко Олена Анатоліївна – фракція Партії регіонів).

         14 вересня 2006 року члена Комітету А.Селіварова було переобрано до Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, увільнивши його від обов'язків члена Комітету з питань свободи слова та інформації.

         22 лютого 2007 року перший заступник голови Комітету Герман Ганна Миколаївна перейшла до Комітету у закордонних справах, натомість Бондаренко Олену Анатолівну було обрано першим заступником голови Комітету.

5 квітні 2007 року до складу Комітету ввійшов народний депутат України Волошенков Дмитро Борисович від фракції Партії регіонів.

У зв‘язку з обранням Бондаренко Олени Анатоліївни першим заступником Голови Комітету на засіданні 14 березня 2007 року народні депутати України - члени Комітету одноголосно обрали головою підкомітету з питань реклами Баграєва Миколу Георгійовича, увільнивши його з посади голови підкомітету з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а головою підкомітету з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій і систем було обрано Ландіка Володимира Івановича.

         Оскільки фракції БЮТу та “Нашої України” достроково склали свої повноваження на завершення скликання до складу Комітету входить 7 народних депутатів.

         Впродовж 2006-2007 років діяльність Комітету була спрямована на законодавче врегулювання проблем у сфері інформаційних відносин, розвиток свободи слова в Україні.

         За період першого – четвертого скликань профільний Комітет  напрацював, а Верховна Рада України ухвалила низку Законів, створивши основу системи інформаційного законодавства України, що мало важливе значення для діяльності ЗМІ в нових умовах незалежної України, розвитку свободи слова. Проте на початку нинішнього століття чинні закони певною мірою почали вступати в суперечність з практикою роботи засобів масової інформації, не сповна відповідати вимогам часу.

         Відтак домінантою у діяльності Комітету (п’яте скликання) було    кардинальне і системне вдосконалення діючої нормативної бази, яка  забезпечувала свободу слова, розвиток інформаційної сфери та рекламної галузі, захищала інтереси споживачів інформації та відповідала стандартам європейського законодавства.

         Члени Комітету спільно з працівниками секретаріату спрямували зусилля на підготовку нових законів в інформаційній сфері: проект Закону "Про внесення змін до Закону України “Про рекламу", проект Закону “Про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо повноважень у сфері вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій), проект Закону “Про внесення змін до Закону України "Про телебачення та радіомовлення" (щодо використання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій), проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації”, проект Закону “Про внесення змін до Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (щодо мови поширення інформації), проект Закону “Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна”, проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення неупередженого ставлення засобів масової інформації до свободи політичних дебатів”, проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо порядку припинення повноважень членів Національної ради).  При цьому зберігався стратегічний курс на формування цілісної системи правового врегулювання діяльності засобів масової інформації, довершеності і розширення правового поля за умови дотримання чинних базових принципів.

         Аби визначені основні завдання правового врегулювання в контексті розвитку демократії та громадянського суспільства були втілені в життя і відповідали базовому принципу свободи слова та інформації, формуванні повноцінного національного інформаційного простору, забезпеченні  належного місця України в світовому інформаційному просторі, з ініціативи членів Комітету були створені робочі групи по напрацюванню законодавчої  бази. Тоді Комітет поновив роботу Громадської ради зі свободи слова.

         29 листопада 2006 року Комітет провів комітетські слухання “Реформування державної та комунальної преси”.

Учасники слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформації відзначили, що внесена до порядку денного проблема потребує невідкладного й дійового втручання Верховної Ради України, Президента України, Кабінету  Міністрів України та органів місцевого самоврядування. Учасники слухань звернули увагу на те, що на сьогодні залишається неврегульованим або недостатньо врегульованим питання діяльності державної та комунальної преси. Відсутні чіткі і прозорі механізми призначення головних редакторів, захисту журналістів від цензури та тиску з боку засновників, які, користуючись можливістю впливати на фінансування своїх засобів масової інформації, втручаються в їхню редакційну політику та використовують їх для власного піару, подачі заангажованої інформації. Вищеназвані фактори, разом із відсутністю механізмів роздержавлення, дозволяють блокувати спроби ЗМІ добровільно пройти процес роздержавлення; зумовлюють численні зловживання, зокрема, нецільове використання бюджетних коштів. Учасники слухань звернулися до Уряду та Парламенту з рекомендаціями, що визначали шляхи реформування державної та комунальної преси.

За 2006-2007 роки Комітет провів 23 засідання, на яких розглянуто 114  питань, в тому числі 83 - по контролю за виконанням законів  і постанов. На розгляд Верховної Ради подано 76 питань з висновками Комітету, опрацьовано 1756 листів і звернень громадян.        

Ухвалені Верховною Радою України в першому та другому читанні законопроекти мають актуальне політичне, гуманітарне, соціально-економічне та культурне значення, серед них:

-проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації”;

-проект Закону “Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна”;

-проект Закону “Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо маркетингових комунікацій);

-проект Закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо порядку припинення повноважень членів Національної ради);

-проект Закону “Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв)”.

Ініціаторами та розробниками переважної більшості прийнятих законів та підготовлених, але через різні причини ще не прийнятих у цілому, були народні депутати України О.Бондаренко, М.Баграєв, А.Шевченко, С.Курпіль, А.Герман, Л.Мордовець, О.Герасим‘юк. Щоденну кваліфіковану допомогу надали їм у цьому працівники  секретаріату Комітету.

На жаль, переважну більшість законопроектів, поданих Комітетом, Верховна Рада України не встигла розглянути.

Упродовж п’ятого скликання Верховна Рада України ухвалила 23  Постанови, ініціаторами й розробниками яких були члени Комітету. До найважливіших можна віднести:

-Постанова “Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України п'ятого скликання”;

-Постанова “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питання перешкоджання професійній діяльності журналістів телеканалу СТБ з боку народних депутатів України від Партії регіонів, яке відбулося 12 липня 2006 року біля будинку Верховної Ради України”;

-Постанова “Про звільнення з посади Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України І.Чижа”;

-Постанова “Про призначення Е.Прутніка Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України”;

-Постанова “Про відзначення 100-річчя з часу виходу журналу "Україна" - першого громадсько-політичного літературно-художнього часопису України”;

-Постанова “Про персональний склад Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питання перешкоджання професійній діяльності журналістів телеканалу СТБ з боку народного депутата України Калашнікова О.І., яке відбулося 12 липня 2006 року біля будинку Верховної Ради України”.

Водночас слід зауважити, що дострокові вибори внесли радикальні  корективи у роботу Верховної Ради України, тому Комітет не все із запланованого зміг реалізувати.

         Упродовж п’ятого скликання Комітет постійно відстежував діяльність Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та Київської державної міської адміністрації щодо відповідності їхньої діяльності (в частині інформаційної політики) вимогам Конституції та чинних законів України. Керівники державних теле- і радіокомпаній, та адміністрації неодноразово запрошувались на засідання Комітету та інформували про роботу їхніх установ та компаній.

           На засіданні 15 листопада 2006р., де були присутні заступники голови державної адміністрації столиці, голови комісій міської ради, представники громадських організацій, журналісти, Комітет розглянув питання про ситуацію з комунальними засобами масової інформації в м. Києві. Члени Комітету вислухали різні точки зору стосовно взаємодії влади і преси.       Здійснюючи контроль за діяльністю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Комітет розробляв та вніс на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо розв'язання кадрових, організаційних та законодавчих проблем цього органу державної влади.

         З метою узгодження основних напрямків розвитку інформаційної сфери Комітет провів спільне засідання з членами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

        На спільному засіданні народні депутати України - члени Комітету та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення обговорили питання щодо фінансування інформаційної сфери, запропоновані в проекті Бюджету на 2007 рік.

Була досягнута домовленість про подальшу співпрацю Комітету з Національною радою щодо впровадження цифрового телебачення в Україні.

         Комітет обирав принципову позицію щодо захисту прав редакцій та журналістів у конфліктах ЗМІ з владою і засновниками.

         Законотворча ініціатива, постійне виконання контрольних функцій  підкріплювалися послідовною участю в роботі "круглих столів", міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів, громадських обговорень нагальних проблем. Кожен законодавчий акт, що готувався в Комітеті, проходив серйозну експертизу журналістського активу, Громадської ради та широкого загалу. Так, зокрема, зміни до Закону України "Про рекламу", що стосувалися таких специфічних товарів, як тютюн і алкоголь, були винесені на громадські слухання "Обмеження реклами алкоголю і тютюну" 13 грудня 2006 року. 

         Зустрічі з представниками провідних друкованих та електронних ЗМІ започаткували практику обміну думками щодо вдосконалення та дотримання чинного законодавства. Зокрема, на початку скликання у Комітеті з питань свободи слова та інформації відбулася зустріч  депутатів, членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Координаційної ради об’єднань операторів кабельного телебачення та журналістів, на яку прибули представники кабельних провайдерів з Одеси, Запоріжжя, Донецька, Луганська, Львова, Криму та інших регіонів України. Члени Комітету та працівники секретаріату ініціювали і провели спільно з Радою Європи, Європейським Союзом, ОБСЄ, фондом "Відродження" заходи щодо законодавчої діяльності ЗМІ та їх реформування, зокрема, круглий стіл з експертного обговорення проекту Закону України “Про інформацію”, експертного обговорення проектів законів “Про телебачення та радіомовлення” та “Про Національну Раду України з питань телебачення та радіомовлення”.

         Деякі члени Комітету взяли активну участь у проведенні Другого міжнародного медіа форуму, що відбувся у Києві 10.10.2006 року.

         Комітет постійно співпрацював  з іншими парламентськими комітетами. Своєчасно розглядав та надсилав до головних комітетів рішення стосовно законопроектів, дотичних до проблем нашого Комітету, а також проектів, що мали важливе економічне й соціальне значення.

         Також Комітет у законотворчій діяльності активно взаємодіяв з парламентськими фракціями та групами стосовно узгодження позицій з ухвалення того чи іншого проекту закону. Звичайно, тут ще існує чимало резервів підвищення ефективності законодавчої роботи, насамперед щодо спільного розроблення та обговорення законопроектів, важливих суспільних проблем, поданих від фракцій та груп.

         Дійовими стали виїзні та спільні засідання Комітету, в роботі яких взяли участь не лише представники центральних, а й реґіональних органів влади, журналісти регіональних ЗМІ.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку