25 липня 11:22
Звіт Комітету про виконану роботу у восьмому скликанні (2014-2019 роки) докладніше
10 липня 19:35
Дематюкація мови та напад на журналіста стали одними з основних тем останнього засідання Комітету у восьмому скликанні Парламенту докладніше
19 червня 16:56
Вважаючи пріоритетом системний підхід, Комітет не підтримує внесення фрагментарних змін до чинного інформаційного законодавства докладніше
06 червня 15:27
Аналіз практики застосування інформаційного законодавства вказує на необхідність удосконалення регулювання окремих процедур докладніше
15 травня 16:00
Комітет підтримав законодавчу ініціативу щодо вдосконалення процедури відбору кандидатур на посади членів Національного ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
24 квітня 17:30
Комітет наголошує на необхідності доопрацювання законопроекту щодо проведення передвиборних теледебатів кандидатів у Президенти України з урахуванням низки моментів, покликаних забезпечити їх ефективність докладніше
11 квітня 12:39
Аналіз практики застосування інформаційного законодавства засвідчує потребу подальшого напрацювання змін, що відповідають принципам демократії та засадам державної політики у цій сфері докладніше
21 березня 09:19
Комітет: законодавство у сфері дозволів на ввезення видавничої продукції, що виготовлена на території держави-агресора, потребує удосконалення докладніше
14 березня 15:36
Розгляд Звіту Нацради на засіданні 13 березня 2019 року докладніше
28 лютого 09:46
Усунення перешкод на шляху реформування державних і комунальних ЗМІ є на сьогодні питанням ефективності всієї державної інформаційної політики докладніше
07 лютого 10:08
Приводом для обговорення стану державної політики у сфері медіа стали звернення щодо позбавлення журналіста акредитації та резонансне рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ» докладніше
10 липня 2019, 19:35

Дематюкація мови та напад на журналіста стали одними з основних тем останнього засідання Комітету у восьмому скликанні Парламенту

 

На останньому у восьмому скликанні Верховної Ради України засіданні Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув законопроекти «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови), реєстр.№ 10414 від 02.07.2019, внесений народним депутатом України О. Богомолець, та альтернативний йому законопроект «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до КУпАП щодо протидії лихослів’ю), реєстр.№ 10414-1 від 09.07.2019, внесений народним депутатом України О. Черваковою.

Відкриваючи обговорення, головуюча на засіданні перший заступник голови Комітету Ольга Червакова зауважила, що потужний резонанс, який викликала у суспільстві загалом і у медіа зокрема ініціатива щодо наступу на лихослів’я, спонукав Комітет невідкладно у режимі попереднього розгляду обговорити цю законодавчу ініціативу.

Запрошена на засідання автор основного законопроекту народний депутат України Ольга Богомолець підкреслила, що вона спантеличена невиправдано великою увагою до цього законопроекту, якої, на жаль, не мали інші, важливіші для суспільства ініційовані нею проекти законів, зокрема, щодо запровадження медичного страхування. Попри це, вона вважає проблему очищення публічного простору і медіа від ненормативної лексики надзвичайно актуальною.

Ольга Богомолець визнала, що законопроект має суттєві недоліки, погодилася із зауваженнями наукової експертизи та запропонувала Комітету прийняти рішення про відправлення законопроекту автору на доопрацювання.

На зауваження члена Комітету Г. Шверка, що всі законопроекти, які не пройшли процедуру першого читання по завершенню скликання, «згорають», вважаються відхиленими та знятими з розгляду, вона пообіцяла організувати обговорення цієї ініціативи в інститутах громадянського суспільства, які, власне, ініціюватимуть внесення через новообраних народних депутатів.

Автор альтернативного законопроекту Ольга Червакова акцентувала увагу на тому, що проблема відповідальності за лихослів’я наразі врегульована чинним законодавством. Зокрема, вона послалася на статтю 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка кваліфікує нецензурну лайку в публічних місцях як дрібне хуліганство і передбачає покарання штрафом від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи (від сорока до шестидесяти годин), або виправні роботи на строк від одного до двох місяців.

Вона запропонувала доповнити статтю 173 КУпАП положенням, що нецензурна лайка вважається хуліганством, якщо вона спрямована на особисту образу людини, приниження її честі і гідності, неповагу до суспільної моралі.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути обидва законопроекти суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Також Комітет розглянув питання щодо скоєного 2 липня 2019 року нападу на журналіста Владислава Бовтрука. Потерпілий журналіст Інтернет видання «Страна.ua» Владислав Бовтрук поінформував присутніх про обставини цієї події, звернувши увагу на неналежне виконання поліцейськими своїх обов’язків, зокрема, з ідентифікації нападника на місці пригоди, у зв’язку з чим ускладнився процес притягнення нападника до відповідальності. У свою чергу спецкор видання Олеся Медведева повідомила Комітет про відкриття Національною поліцією двох кримінальних справ: за побиття та погрозу вбивства.

У ході обговорення члени Комітету з’ясували, що під час перебування журналіста на мітингу на ньому не було розпізнавальних знаків (бейджа, жилету) приналежності до ЗМІ. На думку членів Комітету це ускладнює процес притягнення до відповідальності за напад на журналіста. Член Комітету Федір Бендюженко зауважив, що через цю обставину справа може розглядатися не за напад на журналіста, а як хуліганство.

За наслідками обговорення Комітет закликав Національну поліцію України провести прозоро та неупереджено розслідування нападу на Владислава Бовтрука.

Комітет вважає, що подібні ситуації з нападами на працівників ЗМІ є неприпустимими, але вони непоодинокі в Україні. Тому з метою зменшення ризиків виникнення подібних ситуацій Комітет закликає працівників ЗМІ під час їх перебування на масових заходах ідентифікувати свою приналежність до ЗМІ.

Під час засідання також був затверджений Звіт про роботу Комітету та розглянуті кадрові питання щодо яких Комітет мав зробити рекомендації.